1. 200 – річчю
з Дня народження
Т.Г. Шевченка
присвячується…

2. Загальноосвітній навчальний закладЗагальноосвітній навчальний заклад
“Середня загальноосвітня школа № 68”“Середня загальноосвітня школа № 68”
м.Києвам.Києва
презентує:презентує:

3. АвторськіАвторські
літературнілітературні
твори учнів,твори учнів,
членів “Творчої світлиці ”членів “Творчої світлиці ”

4. Ім'я Т. Г. Шевченка на мапіІм'я Т. Г. Шевченка на мапі
Подільського районуПодільського району

5. ““Моя подорож до будинку-Моя подорож до будинку-
музею Т.Г. Шевченка намузею Т.Г. Шевченка на
Пріорці”Пріорці”

6. Востаннє перебуваючи в Києві, Тарас Григорович Шевченко побажав зупинитись
на околиці міста. З центру пройшов пішки весь Поділ, доки не опинився на
Пріорці. Далі Шевченко згадує:
«Йшов та йшов – бачу хатина стоїть, не то панська, не то мужича,
біла – біла, наче сметана, та ще й садочком обросла, а на дворі розвішані дитячі
сороченята та й рукавчатами махають, ніби кличуть мене до себе…»
Тут поет і зупинився. Усе життя господиня цієї оселі Варвара
Пашковська пишалась тим , що у неї квартирував сам Тарас Шевченко. Два тижні
Т.Шевченко насолоджувався привітністю місцевих жителів, навколишнім садом,
українською піснею, пріорчанською дітворою. А влаштоване дивакуватим
квартирантом свято ласощів для своїх маленьких друзів увійшло до найсвітліших
місцевих легенд.

7. Кобзаря на Пріорці звали просто – « дядько Тарас».
Останній київський притулок Шевченка став для нього
розрадою та справжньою домівкою, а прості люди, з якими
він встиг заприятелювати - сім’єю. Зі сльозами його
проводжали до Петербурга та згадували потім усе
життя цю щасливу зустріч, передаючи своїм дітям світлі
спогади про українського генія, як про безмежно добру,
щиру, сердечну, доступну та рідну людину. Хату ж
Варвари Пашковської стали називати « Тарасовою».
У «Хаті на Пріорці» проводять виставки
дитячих малюнків на Шевченківську тематику, виставки
різдвяних та великодніх листівок, персональні виставки
талановитих дітей, присвячені Кобзареві. Щороку музей
також проводить дитячий конкурс на краще читання
поезій Тараса Шевченка.
Виконала учениця 4 класу
Бондар Світлана

8. «Меморіальний«Меморіальний
будинок-музейбудинок-музей
Т.Г. Шевченка»Т.Г. Шевченка»

9. Улітку 1859 року після тривалих клопотань Тарас Шевченко
приїхав в Україну з наміром оселитися тут. 13 липня 1859
року поет за доносом був заарештований біля села
Прохорівки, а 30 липня його було доставлено до Києва.
Генерал-губернатор І.І.Васильчиков після розмови з Т.
Шевченком порадив йому якнайшвидше повертатися до
Петербурга.
Поки готувався дозвіл на виїзд, поета було передано на
поруки священику Троїцької церкви о. Юхиму
Ботвиновському. Не бажаючи жити в центрі міста,
Шевченко вирішив підшукати собі квартиру і оселився на
мальовничій київській околиці – Пріорці. Спогади про
перебування Тараса Григоровича на квартирі у Варвари
Матвіївни Пашковської були записані її сестрою Стефанією
Крапивіною та надруковані 1875 року у петербурзькій газеті
«Пчела».

10. Про останнє перебування Тараса Шевченка уПро останнє перебування Тараса Шевченка у
Києві та про його життя на Пріорці писавКиєві та про його життя на Пріорці писав
перший біограф поета Михайло Чалий у книзіперший біограф поета Михайло Чалий у книзі
«Жизнь и произведения Тараса Шевченка»«Жизнь и произведения Тараса Шевченка»
(Київ, 1882).(Київ, 1882).
1989 року в будинку по вулиці Вишгородській,1989 року в будинку по вулиці Вишгородській,
5 було створено відділ5 було створено відділ
Національного музею Тараса ШевченкаНаціонального музею Тараса Шевченка ––
Меморіальний музей Т.Г. Шевченка.Меморіальний музей Т.Г. Шевченка.
В експозиції музею відтворено побутВ експозиції музею відтворено побут
київської околиці другої половини ХІХкиївської околиці другої половини ХІХ
століття. Більшість речей, щостоліття. Більшість речей, що
експонуються в хаті, було переданоекспонуються в хаті, було передано
мешканцями Пріорки, нащадками тих людей,мешканцями Пріорки, нащадками тих людей,
які особисто зустрічалися з Тарасомякі особисто зустрічалися з Тарасом
Шевченком.Шевченком.
Неподалік від будинку досі росте 400-літнійНеподалік від будинку досі росте 400-літній
дуб, під яким, за спогадами сучасників, любивдуб, під яким, за спогадами сучасників, любив
сидіти Т. Шевченко.сидіти Т. Шевченко.
Виконала учениця 4 класу
Вікромасінгхе Єлизавета

11. Наші вірші

12. Памятаєм тебе, Тарасе,
І складаємо шану тобі.
Твоя пісня, твоя душа,
Не згорить ні в якому вогні.
Поки будем ми жить на світі,
Ця весна для нас дорога.
Будуть пісні складать вдячні діти
Про твої величні літа.
Хай лунають по всьому світу
Твої пісні, думи, вірші!
Прославляє нашу Вкраїну
Її світле розкрилля душі!
Рибчинський Владислав
учень 9 класу

13. В хатині бідній і убогій,В хатині бідній і убогій,
У темну березневу ніч.У темну березневу ніч.
З'явився хлопчик ясноокий,З'явився хлопчик ясноокий,
Щоб славить український рід.Щоб славить український рід.
Важке дитинство, гіркі сьолзи,Важке дитинство, гіркі сьолзи,
Сирітство раннє, тяжкий труд.Сирітство раннє, тяжкий труд.
І пана Енгельгарда лози –І пана Енгельгарда лози –
Ніщо не знищило той дух.Ніщо не знищило той дух.
Свою бездольну УкраїнуСвою бездольну Україну
В віршах поет наш прославляв.В віршах поет наш прославляв.
Творив, творив все без упину,Творив, творив все без упину,
“Горами хвилю підіймав…”“Горами хвилю підіймав…”
На хвилі піднеслися гордоНа хвилі піднеслися гордо
Вкраїнські слова і добро,Вкраїнські слова і добро,
Що об'єднали духом згодиЩо об'єднали духом згоди
Суспільство наше заодно.Суспільство наше заодно.
Неживенко ОлегНеживенко Олег
учень 9 класуучень 9 класу

14. Наші твори:

15. НезвичайнийНезвичайний
хлопчикхлопчик
В одному тихому селі, серед мальовничоїВ одному тихому селі, серед мальовничої
української природи жив був хлопчик. Сімяукраїнської природи жив був хлопчик. Сімя
його була дуже будна. Рано померли йогойого була дуже будна. Рано померли його
батьки і хлопчик залишився один. Йомубатьки і хлопчик залишився один. Йому
навіть нікому було і сльози витерти. Але віннавіть нікому було і сльози витерти. Але він
був дуже допитливим. І одного сонячного днябув дуже допитливим. І одного сонячного дня
він вирішив піти мандрувати по світу. Отвін вирішив піти мандрувати по світу. От
іде він, іде йому зустрівся дідусь. Сидить вініде він, іде йому зустрівся дідусь. Сидить він
і просить хлопчика: “Набери мені з криниціі просить хлопчика: “Набери мені з криниці
чистої води, бо у мене немає сили”. Хлопчикчистої води, бо у мене немає сили”. Хлопчик
набрав водиці, напоїв старенького. Потімнабрав водиці, напоїв старенького. Потім
дідусь спитав його, куди він прямує. Хлопчикдідусь спитав його, куди він прямує. Хлопчик
йому розповів про те, що він хоче світйому розповів про те, що він хоче світ
побачити, з добрими людьмипобачити, з добрими людьми
поспілкуватися, розуму навчитись, бопоспілкуватися, розуму навчитись, бо
батьки померли, і нема в кого порадибатьки померли, і нема в кого поради
запитати. Багато цікавого розповів дідусьзапитати. Багато цікавого розповів дідусь
хлопчикові. Подякував хлопчик і пішов далі.хлопчикові. Подякував хлопчик і пішов далі.
Довго він ходив, милувався природою,Довго він ходив, милувався природою,
зустрічався з людьми.зустрічався з людьми.

16. Минав час. Серце хлопчика наповнювалось журбою, за те, як
живуть плачучи люди. Вони не раді співу соловейка,
квітучому саду, ясному сонечку.
Пройшли роки . Став хлопчик писати вірші про життя
людей, про чудову природу рідного краю, малював малюнки.
Він став відомим не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Полюбили його люди, його вірші і картини. Стали писати
музику на слова на його віршів. Потім всі дізналися його ім'я.
Це був Тарас, а книга, яку він писав усе своє життя звелься
“ Кобзар”.
Минуло 200 років з дня його народження, люди його
люблять і пам'ятають.
Автор оповідання учень
3 класу Нестолій Назар

17. Юні мандрівники 4 класуЮні мандрівники 4 класу

18. ДякуємоДякуємо
заза
увагу!увагу!