This document provides information about a school program called P-5. It outlines how students will work in small, large, and support groups. It discusses habits and activities during the first, second, and third trimesters like field trips to magical forests and markets. It provides details on fees, schedules, order and materials, meals, transportation, health issues, parent meetings, and requests.
The document discusses 7 key health principles for kids:
1) Kids are born to be healthy without drugs or sickness unless caused by behaviors/environment.
2) Healthy food intake and avoiding sugars/preservatives is important to prevent obesity and related diseases.
3) Kids need daily outdoor activity and exercise to develop properly and maintain a healthy weight.
It also discusses risks of off-label drug use in children, medical errors as a cause of children's deaths, adverse drug reactions, and benefits of chiropractic care for children's health and development. The document advocates for natural health approaches over excessive drug use for kids.
2. XVII—XVIII ст. —
виключно складний
і важливий період
у житті українського
народу. У політичній
історії він охоплює такі
процеси, як перехід всіх
українських земель під
владу Речі Посполитої,
наростання визвольної
боротьби, створення національної державності в
ході Хмельниччини, подальша втрата завоювань.
У вітчизняній культурі це була яскрава, плідна
епоха, принципова для подальшого розвитку.
Можна виділити цілий ряд причин, які пояснюють
культурне піднесення в Україні.
3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розвиток книжкової
справи був
поштовхом для
розвитку літератури.
Ця сфера культури
повною мірою
відбивала перехідний
характер епохи, той час, коли відбувалося
формування національної мови, нових
стилів і жанрів, піднімалися нові теми, які у
попередні сторіччя вважалися
забороненими або непотрібними.
4. Велася завзята
полеміка між
прихильниками
унії та її опозицією,
результатом чого
і став унікальний
жанр українського
письменства —
полемічна література.
Остання справила великий вплив на подальший
розвиток культури, зокрема літератури та
філософської думки. Основна маса православного
духовенства, українська шляхта, міщани і
особливо селяни не припускали думки про
об´єднання церков, вбачаючи в цьому замах на
5. ОСОБЛИВОСТІ ЛІТЕРАТУРИ
Українська література
цього періоду
вписується в
універсальний
європейський
стиль епохи —
бароко з його
витонченою алегоричністю і контрастністю образів,
риторичністю і ускладненою метафоричністю,
тяжінням до пишності. Бароковий стиль був
панівним в українській літературі, проявлявся в
усіх її жанрах і жанрових різновидах.
6. Українська література XVII ст. —
різномовна. Вона творилася
церковно-слов´янською
(словеноруською), староукраїнськ
ою, старопольською, латинською
та російською мовами.
Багатомовність і відкритість —
одна з характерних прикмет
української літератури XVII—XVIII
ст., ознака її європейського
характеру.
7. У XVII ст.
популярною
стає драматургія.
Найбільш
поширеними були
два види драми:
релігійна і шкільна.
Релігійна драма,
в свою чергу,
поділялася на три
форми: містерія — таїнство спокутування гріхів людей
Ісусом Христом; міракл — події життя святих;
мораліте — драми, в яких виступали алегоричні
фігури Душі, Любові, Гніву, Заздрості та ін. і велися
розмови повчального характеру.
8. У кінці XVII—XVIII ст. у літературі
формуються нові риси, вона
вивільняється від впливу теологічних
вчень і набирає виразно світського
змісту. До кінця XVIII ст. занепадають
полемічна, житійна і ораторськопроповідницька проза, шкільна драма,
релігійно-моралізаторська лірика. На
перший план виходять світські
твори, пройняті критикою
середньовічного укладу, зокрема
сатирично-гумористичні вірші,
органічно споріднені з фольклором.
9. Переважна частина
літературних творів
другої половини
XVII—XVIII ст.
анонімна,
Збереглась
у рукописах
і рукописних
списках без
імені автора.
Порівняно небагато авторів називали своє
ім´я.
10. Утвердилися
як творчі
особистості
письменникипрофесіонали:
Лазар Баранович,
Іоаникій Галятовський,
Антоній Радивиловський,
Іван Величковський,
Феофан Прокопович,
Дмитрій Туптало (Ростовський),
Стефан Яворський, Митрофан Довгалевський,
Василь Григорович-Барський, Григорій
Граб´янка, Самійло Величко, Петро
Кохановський, Іван Некрашевич, Григорій
Сковорода та ін.
11. Українськ а література XVII—XVIII
ст. достатньо відбила ду ховний
стан народу. Письменство цього
періоду викона ло своє історичне
завдання, віддзерк а ливши майже
всі важливі події, пок аза ло
сутність українського
націона льного ду ху, української
мента льності від найдавніших
держ авницьких устремлінь до
найменших проявів світової
к ультури.