Download to read offline
More Related Content
панькевич
- 1. ПОЛУМ'Я НА ПАЛІТРІ Ю. І.Панькевич– 150 років від дня народження КРИМСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА УСТАНОВА “УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. І. Я. ФРАНКА” ВІДДІЛ ДОКУМЕНТІВ З МИСТЕЦТВ Сімферополь 2013
- 2. Біографія Юліан Іванович Панькевичнародився 4 липня 1863 р. у селі Устя-Зелене, тепер — Монастириський район, у родині церковного маляра Яківа Панькевича родом із села Чесник. Дитячі роки Ю. Панькевича минули в с. Васючин та в містечку Єзуполі. В 1884 р. закінчив Бережанську гімназію. Малярству навчався у Школі Мистецтв у Кракові. Далі продовжував навчання у Відні (1885-1887, Австрія). Відомо, що Ю. Панькевич організовував у селах хори, керував ними, безкоштовно навчав сільських дітей малюванню, історії мистецтва, виготовляв декорації та проектував костюми для аматорських вистав, організовував гуртки самоосвіти. А ще добре грав на скрипці, самовіддано диригував хорами.
- 3. Юліан Панькевич займавсярелігійним малярством, вносячи у нього народний колорит, різноманітні орнаменти, побутові деталі. Високу оцінку мали свого часу його картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна». У 1890-х рр. він намалював іконостас до церкви св. пророка Іллі у селі Боршів поблизу Перемишлян. Під час канікул у 1885 р. студенти Львівського університету організували мандрівку з Тернополя до Чернівців. Ю. Панькевич тоді познайомився з Іваном Франком. Від 1892 працював у місті Станіслав (нині Івано-Франківськ) і селах Прикарпаття, зокрема на Рогатинщині, де організував хори, навчав малярству, оформляв хати-читальні, розписував церкви, записував фольклор, виступав на вічах. В 1896 р. художник намалював композицію «Трійця» для церкви с. Іване-Золоте, що біля Заліщиків. З 1898 р. працював у Львові в «Товаристві для розвою руської штуки». На світлині Ю. Панькевич в окопах над Стрипою з невідомим
- 4.
- 5. Іван Франко 1910 Тарас Шевченко 1904 ПортретТ. Шевченка 1904 р. — один із кращих творів Ю. Панькевича. Тоді ж він намалював перший із своїх портретів Івана Франка.
- 6.
- 7.
- 8.
- 9.
- 10.
- 11.
- 12. Верби на зарубах 1924 Видна Чортову гору в околицях Рогатина 1924
- 13.
- 14.
- 15.
- 16. Ілюстрація до казки“Чарівний перстень” в збірці В. Гнатюка “Баронський син в Америці” Ілюстрація до казки “Як царевич вирвав царівну у чорта” в збірці В. Гнатюка “Баронський син в Америці” В 1918 р. вийшла з друку у Львові невеличка книжечка В. Гнатюка «Баронський син в Америці». До десяти казок, уміщених у збірці, подано сорок ілюстрацій та двадцять заставок і кінцівок роботи Ю. Панькевича.
- 17. В 1903 р.вийшла антологія української лірики “Акорди”, упорядником і редактором якої був Іван Франко. Цінуючи Ю. Панькевича як митця, зокрема його здібності рисувальника, І. Франко доручив йому ілюстрування та художнє оформлення цієї унікальної збірки.
- 18. Приблизно тоді жна замовлення В. Гнатюка він виконав ілюстрації до збірки «Народні легенди». Багато часу, творчої енергії віддав художник праці над ілюстраціями до «Слова о полку Ігоревім», до повісті Г. Хоткевича «Камінна душа», творів С. Руданського, Я. Щоголіва.
- 19. У 1993 році,з нагоди ювілею Юліана Панькевича, в середній школі села Устя-Зелене була відкрита меморіальна кімната-музей художника. Найбільша в Україні колекція робіт Юліана Панькевича зберігається в Рогатинському художньо-краєзнавчому музею, який було створено у 2003 році в приміщенні відновленої садиби Миколи Угрина-Безгрішного. В експозиції музею зібрані матеріали, що ілюструють життя та творчість Миколи Угрина та його сучасників. Серед них художник Юліан Панькевич. В його експозиції представлені живопис і графіка, а також документи і фотоматеріали з життя художника, ескізи обкладинок, книги з ілюстраціями, проспекти виставок.
- 20. У 1932 р.Ю. Панькевич виїхав до Харкова, де працював старшим науковим працівником у музеї Слобідської України. Під впливом національних переслідувань та політичних репресій, які в той час відбувалися на теренах Східної України, закінчив життя самогубством у 1934 р.
- 21. Дякуємо за увагу! Презентаціюпідготувала бібліотекар відділу документів з мистецтв Куртнезірова Ельнара Шевкетівна