2. НА УКРАЇНІ. ЯРМАРОК У МІСТЕЧКУ ІЧНІ
Живопис розвивався в побутовому, історичному пейзажному,
портретному напрямах. Вирішальний вплив на український живопис
цього періоду мала Петербурзька академія мистецтв. На початку 19
ст,українське образотворче мистетцтво вступило в нову фразу
розвитку, його головними рисами стали реалізм і демократизація.
Провідне місце в цьому процесі посів портретний жанр.
Визначальними рисами тогочасного портрета стало виявлення
індивідуальних рис характеру, зовнішності, емоційного стану. У жанрі
портрета в перші десятиліття 19 ст. працювали Д. Левицький
В.Бериковський, М.Іванов, В. Тропінін зберігаючи риси, притаманні в
українській портретній школі
3. УКРАЇНСКАЯ ДІВЧИНА З ПОДІЛЛЯ
В Кукавці Тропінін вперше
відчув по-справжньому життя
народу, став відображати
простих людей. Найцікавішим
портретом цього періоду
вважається зображення
голови дівчини-подолянки.
В.А.Тропінін
Українска дівчина з Поділля
1800 року., полотно, олія
Державний музей українского
образотворчого мистецтва. Україна.Київ
5. Пейзаж.Полотно, олія
Час створення 19 ст.
Автор. Іван Сошенко
Демократизм,доброта й лагідність притаманні роботам Івана Сошенка.
Найвідоміщі середних ,,Жіночій Портрет'', ,,Портрет Бабусі
Чалого''.Художник багато працював як пейзажист. Свої картини він часто
доповнював невимушеними життєвими сценками ,,Краєвид з селянами'',
,,Продаж сіна на Дніпрі'', ,,Хлопчики-рибалки'' та ін.
10. ТАРАС ГРИГОРЕВИЧ ШЕВЧЕНКО
Тарас Шевченко як художник завершив
романтичний період, розпочатий Д.
Левицьким та В. Боровиковським. Його
шлях у мистецтві — характерний для
художника-кріпака.
Однак Шевченку поталанило навчатися
в Петербурзькій академії мистецтв
завдяки піклуванню представників
передової інтелігенції Російської імперії.
Обдарований юнак був одним із
найталановитіших учнів К. Брюллова,
нагороджений срібною медаллю Академії
за визначні успіхи в навчанні («Циганка-
ворожка», 1841). Тарас Шевченко
спрямував українську мистецьку школу в
річище реалізму та національної
визначеності. Ці риси насамперед
притаманні образу «Катерини».
Шевченко зробив чималий-внесок у
розвиток портретного (понад 150 робіт),
історичного, побутового й пейзажного
жанрів живопису та графіки.
11. ЦИГАНКА И КАТЕРИНА
Циганка-ворожка. 1841. [Петербург].
Бристольский папір, акварель. 26,5,
20,7 см Національний музей Тараса
Шевченка, № г-824.
Катерина.Час створення: 1842 Розміри:
93, 72,3 Техніка: олія.Картина
зберігається в Національному музеї
Тараса Шевченка
12. Місячна ніч на Косаралі 1848-1849. Папір, акварель. 15x29,2.
Реалістичні традиції В. Тропініна в українському портретному мистецтві першої половини XIX ст. розвивали Т. Шевченко, І. Сошенко та ін.
Дослідниця спадщини Кобзаря З.Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. Для Шевченка тема жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. Навіть назви творів “Наймичка”, “Відьма”, “Сова”, “Слепая”, “Мар'яна-Черниця” красномовно промовляють про долю героїнь цих творів. Як же втілювалися образи жінок у малярській творчості Кобзаря? Згадаймо зустріч Катерини – матері з офіцером або ж Івася – поводиря з батьком – паном. Трагічні за своїм змістом, глибокі за психологічною мотивацією, ці сцени ніби зливаються з живописним полотном. Дослідники живописної спадщини Шевченка зазначають, що картину “Катерина” він написав у 1842 році. До появи “Катерини” не лише в українському, а й в загальноросійському мистецтві не було твору з таким гострим і злободенним соціальним сюжетом. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу – дівчина-кріпачка, жертва панської розпусти, принижена й ображена в найкращих почуттях.
Дослідники вважають, що композиція картини побудована з дотриманням настанов академічного мистецтва.
Вона являє собою рівнобедрений трикутник (постать Катерини), вписаний в овал, до якого входить зображення москаля – вершника, собачки, цариного діда, стовбура та гілок крислатого дерева. Чітко простежуються традиційні для академічних композицій діагоналі. Постать знеславленої дівчини – не лише композиційний, а й смисловий центр твору. Модельована теплими фарбами, вона різко контрастує із силуетно зображеною постаттю москаля на коні зліва та затіненій частині картини. Порівняно з величною постаттю Катерини він виглядає мізерним, іграшковим. Таке зображення зумовлене не лише вимогами перспективи, воно давало змогу художникові передати контрастність образів. Холодний, зеленкувато-синій тон підсилює трагедію дівчини – покритки, її сумний настрій. Впадає в око і співчутливий погляд діда. Відірвана гілка на землі символізує скалічене молоде життя.
Прагнучи до посилення емоційного звучання твору, автор поетизує героїню, свідомо прикрашаючи її. На дівчині святковий одяг: біла з довгими пишними рукавами сорочка, барвиста плахта, червоний фартух з прикрашеної вінком голівки спадають, розвиваючись на вітрі, довгі червоні стрічки.
Шевченко творив свою картину далеко від рідної України, тому не мав змоги малювати з натури. Але національний український одяг дівчини, характерний краєвид надають картині виразного національного колориту.
Погляньте і порівняйте, як схожі ці дві картини.
“Якби мені бог допоміг докінчить те, що я тепер зачав, то тоді склав би руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного” (Т.Шевченко, лист до М.А. Цертелєва). Однією з перлин української національної графіки є “Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка. Офорт – це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.
Про творчий доробок Т. Шевченка можна говорити довго, сьогодні ми лише доторкнулися до спадщини великого митця.
Творчість Т.Г. Шевченка до нині надихає творців прекрасного. Один із них відомий український художник Олег Шупляк, який створив серію образів Тараса Шевченка. До речі логотип до святкування 200 річниці від дня народження Шевченка створив саме Олег Шупляк.
