Центр європейської інформації, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва розпочинає цикл віртуальних виставок «Вивчай Європу – змінюй Україну».
Європейське майбутнє України залежить від кожного з нас. Саме ми будуємо сучасну, сильну, правову державу. Вивчаючи досвід країн, що пройшовши важкі випробування стали лідерами європейської цивілізації, ми знаходимо нові рішення для розв’язання питань нашого сьогодення.
Щорічно 10 листопада відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, покликаний нагадувати міжнародній спільноті про необхідність використання науково-технічних досягнень в інтересах миру та розвитку на благо людської цивілізації, а також сприяти популяризації ролі науки як інструменту, що перебуває на службі суспільства. У науці існує величезна кількість напрямків, і саме завдяки науковим досягненням світ рухається вперед.
Центр європейської інформації, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, з нагоди свята підготував віртуальну виставку «Минуле та сьогодення науки в Європі».
Щорічно 10 листопада в усьому світі відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (Wоrld Science Day for Peace and Development) – свято, засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО.
Завдання Всесвітнього дня науки:
- привернути увагу до викликів, з якими зіштовхується наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності;
- заохочувати національну та міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами;
- відновити національну та міжнародну прихильність використанню науки на благо суспільства;
- підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад.
До цього свята сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Наука як рушійна сила прогресу», де представлено наукові періодичні видання, які можна переглянути в нашій книгозбірні.
«По суті, ніякої історії немає, є тільки біографії», – стверджував один з найвидатніших мислителів і письменників США Ральф Емерсон. Саме звичайні люди, які досягли небувалих успіхів, змінюють цей світ. Історії їхнього життя стають яскравим та надихаючим прикладом для подолання всіх перепон і реалізації особистого потенціалу.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Видатні діячі Європи» для всіх, хто бажає дізнатися більше про діяльність відомих політиків, науковців, письменників і митців та оцінити роль видатних особистостей в історії.
Щорічно 10 листопада відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, покликаний нагадувати міжнародній спільноті про необхідність використання науково-технічних досягнень в інтересах миру та розвитку на благо людської цивілізації, а також сприяти популяризації ролі науки як інструменту, що перебуває на службі суспільства. У науці існує величезна кількість напрямків, і саме завдяки науковим досягненням світ рухається вперед.
Центр європейської інформації, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, з нагоди свята підготував віртуальну виставку «Минуле та сьогодення науки в Європі».
Щорічно 10 листопада в усьому світі відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (Wоrld Science Day for Peace and Development) – свято, засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО.
Завдання Всесвітнього дня науки:
- привернути увагу до викликів, з якими зіштовхується наука, а також збільшити підтримку наукової діяльності;
- заохочувати національну та міжнародну солідарність в інтересах спільного використання наукових досягнень різними країнами;
- відновити національну та міжнародну прихильність використанню науки на благо суспільства;
- підвищити поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад.
До цього свята сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Наука як рушійна сила прогресу», де представлено наукові періодичні видання, які можна переглянути в нашій книгозбірні.
«По суті, ніякої історії немає, є тільки біографії», – стверджував один з найвидатніших мислителів і письменників США Ральф Емерсон. Саме звичайні люди, які досягли небувалих успіхів, змінюють цей світ. Історії їхнього життя стають яскравим та надихаючим прикладом для подолання всіх перепон і реалізації особистого потенціалу.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Видатні діячі Європи» для всіх, хто бажає дізнатися більше про діяльність відомих політиків, науковців, письменників і митців та оцінити роль видатних особистостей в історії.
Ефект Матильди (англ. Matilda effect) — сексистське
упередження щодо визнання досягнень дослідниць,
чиїм працям часто приписують авторство їхніх колег-чоловіків. Ефект вперше описала суфражистка та аболіціоністка Матильда Джослін Ґейдж (1826–98) в есе «Жінка
як винахідниця». Термін «ефект Матильди» 1993 року запропонувала історикиня науки Марґарет Россітер.
Россітер навела кілька прикладів ефекту. Італійська лікарка 12 століття Тротула Салернська написала книги,
авторство яких після її смерті приписали чоловікам. Серед прикладів ХІХ та ХХ століть випадки Нетті Стівенс,
Марії Склодовської-Кюрі, Лізи Майтнер, Марієтти Блау,
Розалінд Франклін, Джоселін Белл Бернелл.
Ефект Матильди пов‘язаний з ефектом Матфея — видатний науковець часто отримує більше визнання, ніж
порівняно невідомий дослідник, навіть якщо їхня праця
була спільною чи подібною.
16 травня Україна відзначає День Європи – свято спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Сьогодні курс на європейську інтеграцію набув для Української держави стратегічного значення. Українці визнають «загальноєвропейські» цінності: свободу, демократію, повагу до людини, верховенство права – і сповнені рішучості будувати свою державу на цих основах. Відзначення цього свята в нашій країні – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цілями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.
До Дня Європи відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Україна в європейській родині».
Запрошуємо до перегляду!
Європейський Союз – економічний та політичний союз, що об’єднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі. Він приділяє велику увагу розвитку демократії, захисту прав і свобод людини в Європі та світі, збереженню культури, боротьбі з тероризмом та ін. Європейська інтеграція є стратегічним напрямом розвитку та поглиблення співпраці між розвинутими країнами. Процес упровадження європейських норм у законодавство має забезпечити стабільну економіку, чисте довкілля, якість харчових продуктів, соціальну захищеність громадян, високий рівень життя та відсутність корупції.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував книжково-ілюстративну виставку «Європейська інтеграція: здобутки, проблеми, перспективи», що допоможе дізнатися більше про історичне та геополітичне підґрунтя європейської інтеграції та особливості співробітництва України з Європейським Союзом.
Українське суспільство пройшло складний шлях трансформації своїх поглядів на НАТО і ЄС – від їх абсолютного несприйняття на початку 1990-х років до усвідомлення більшістю українців корисності членства в цих організаціях для реалізації національних інтересів сьогодні. Стратегічний курс на європейську інтеграцію і вступ до НАТО є проявом самобутності української нації, її історичної належності до європейського простору.
Бібліотекар ІІ категорії відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Белоус Д. О. підготувала віртуальну виставку «Європейська та Євроатлантична інтеграція України – нові перспективи та виклики» для всіх, хто бажає дізнатися більше про розвиток та поглиблення співпраці з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом.
Ефект Матильди (англ. Matilda effect) — сексистське
упередження щодо визнання досягнень дослідниць,
чиїм працям часто приписують авторство їхніх колег-чоловіків. Ефект вперше описала суфражистка та аболіціоністка Матильда Джослін Ґейдж (1826–98) в есе «Жінка
як винахідниця». Термін «ефект Матильди» 1993 року запропонувала історикиня науки Марґарет Россітер.
Россітер навела кілька прикладів ефекту. Італійська лікарка 12 століття Тротула Салернська написала книги,
авторство яких після її смерті приписали чоловікам. Серед прикладів ХІХ та ХХ століть випадки Нетті Стівенс,
Марії Склодовської-Кюрі, Лізи Майтнер, Марієтти Блау,
Розалінд Франклін, Джоселін Белл Бернелл.
Ефект Матильди пов‘язаний з ефектом Матфея — видатний науковець часто отримує більше визнання, ніж
порівняно невідомий дослідник, навіть якщо їхня праця
була спільною чи подібною.
16 травня Україна відзначає День Європи – свято спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Сьогодні курс на європейську інтеграцію набув для Української держави стратегічного значення. Українці визнають «загальноєвропейські» цінності: свободу, демократію, повагу до людини, верховенство права – і сповнені рішучості будувати свою державу на цих основах. Відзначення цього свята в нашій країні – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цілями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.
До Дня Європи відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Україна в європейській родині».
Запрошуємо до перегляду!
Європейський Союз – економічний та політичний союз, що об’єднує 27 незалежних держав-членів, розташованих у Європі. Він приділяє велику увагу розвитку демократії, захисту прав і свобод людини в Європі та світі, збереженню культури, боротьбі з тероризмом та ін. Європейська інтеграція є стратегічним напрямом розвитку та поглиблення співпраці між розвинутими країнами. Процес упровадження європейських норм у законодавство має забезпечити стабільну економіку, чисте довкілля, якість харчових продуктів, соціальну захищеність громадян, високий рівень життя та відсутність корупції.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував книжково-ілюстративну виставку «Європейська інтеграція: здобутки, проблеми, перспективи», що допоможе дізнатися більше про історичне та геополітичне підґрунтя європейської інтеграції та особливості співробітництва України з Європейським Союзом.
Українське суспільство пройшло складний шлях трансформації своїх поглядів на НАТО і ЄС – від їх абсолютного несприйняття на початку 1990-х років до усвідомлення більшістю українців корисності членства в цих організаціях для реалізації національних інтересів сьогодні. Стратегічний курс на європейську інтеграцію і вступ до НАТО є проявом самобутності української нації, її історичної належності до європейського простору.
Бібліотекар ІІ категорії відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Белоус Д. О. підготувала віртуальну виставку «Європейська та Євроатлантична інтеграція України – нові перспективи та виклики» для всіх, хто бажає дізнатися більше про розвиток та поглиблення співпраці з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом.
Важливою віхою в історії нашого народу, який впродовж багатьох століть відчайдушно боровся за свої землю, свободу і незалежність, стало ухвалення Верховною Радою закону про встановлення 28 липня Дня української державності.
Сьогодні боротьба за незалежність і цілісність України триває, за це віддають свої життя кращі сини і доньки України, ми об’єднані в прагненні побудувати сильну і заможну державу. Але досягти нашої спільної мети зможемо лише тоді, коли будемо чітко розуміти, хто наш ворог, знати наше минуле та не повторювати його помилок. Ця презентація-огляд книжок якраз дасть нам можливість глибше пізнати історичний шлях становлення нашої державності.
Економічна теорія – одна з найдавніших наук. Але інтерес освічених людей до неї сьогодні не тільки не послабився, але й виріс тому, що глобальні зміни у світі вимагають нових досліджень і «рецептів» щодо влаштування сучасного світу.
Відділ новітніх технологій, економічних та юридичних наук презентує віртуальну виставку «Економічна теорія: від історії до сучасності». Пропоновані матеріали стануть у нагоді не тільки викладачам та студентам економічних спеціальностей, але й усім, хто цікавиться економічною наукою.
Представлено видання, в яких розкривається суть демократії, історія запровадження демократичних моделей управління у країнах світу, стан та перспективи демократичних перетворень в Україні.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Екологічна інформація є важливою складовою забезпечення сталого розвитку суспільства. Громадяни мають право на доступ до такої інформації, а державні органи та інші суб'єкти зобов'язані забезпечувати її прозорість та відкритість. Це допомагає підвищувати обізнаність суспільства, сприяє участі громадян у прийнятті рішень та контролі за природоохоронною діяльністю.
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Аграрна наука України у виданнях: історичний аспект» до Всесвітнього дня книги та авторського права.
Запрошуємо до перегляду!
П’єса «Наталка Полтавка» – один із перших драматичних творів нової української літератури, де реалістично змальовано життя українського села XIX століття, яскраво показано типи народних характерів. Тут завдяки суто побутовому конфлікту розкрито деякі соціальні відносини, образи чиновників, селян, бурлаків.
Життєва правдивість, майстерність у зображенні характерів, широке використання фольклорних джерел допомогли п’єсі здобути всенародне визнання, і вона донині хвилює глядача
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Сільські території: стратегічні напрями розвитку».
Зиґмунт Мілковський – один із найплідніших польських письменників, окрім публіцистичних творів, написав 80 романів (за кількістю яких поступався лише Крашевському). Дебютував як романіст у 1858 році працею «Василь Голуб», опублікованою в «Dzienniku Literackim».
Романи Мілковського відображують його інтерес до звичаїв і культури українського селянства, які він документував, перебуваючи на теренах України. Він надавав великого значення як естетичним, так й етичним цінностям. Показав конфлікти між дворянством і селянством, у яких звинувачував шляхту. Проте він вказував на можливість встановлення добрих відносин між землевласниками та їхніми підданими. На його думку, соціальна рівновага повинна ґрунтуватися на вигідному для садиби та села розподілі праці, а також на взаємній вигоді та повазі.
До відзначення 210-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка відділ рідкісних і цінних видань презентує віртуальну книжкову виставку «Тарас Шевченко – геній і пророк українського народу». На експозиції представлені твори Великого Кобзаря, які хронологічно охоплюють друки 1860–2016 рр., з анотаціями й бібліографічними описами.
Запрошуємо користувачів і шанувальників творчості українського генія до перегляду виставки!
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Ефективне тваринництво: корми та годівля».
Чехія – одна з найцікавіших європейських країн. Цьому сприяє її давня історія, безліч культурних пам’яток та чарівна природа. Злата Прага, хокей і пиво відомих на весь світ пивоварних заводів – головні візитні картки Чехії. Гарну репутацію мають і самі чехи, які вважаються відкритими, працьовитими та практичними.
Центр європейської інтеграції, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського, у межах циклу «Вивчай Європу – змінюй Україну» підготував віртуальну виставку «Чехія – колиска натхнення».
Запрошуємо до перегляду!
Продовольча безпека держави, виробництво валового внутрішнього продукту ґрунтуються насамперед, на достатніх потужностях та сучасних технологіях зернових підприємств, що існують в країні. Тому знання, які дозволяють зменшити втрати зерна, є основою для підвищення ефективності зернових компаній з метою задоволення зростаючого попиту на зерно та продукти його переробки у світі, оскільки для більшості населення планети вони є основними продуктами харчування.
Сушіння – складний технологічний процес, який застосовують для видалення надлишкової вологи у зерні з метою доведення його до сухого стану, що забезпечує подальшу надійну збереженість продукції. При сушінні необхідно додержуватися рекомендованих режимів сушіння зерна залежно від його вологості та цільового призначення.
Сектор аграрних наук ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Зерно: сушіння та зберігання».
17 вересня 2023 року виповнюється 115 років від дня народження Дмитра Федоровича Чеботарьова (1908–2005) – всесвiтньовiдомого вченого-геронтолога, клініциста, академіка Академії медичних наук України, академіка Національної академії наук України, лауреата Державної премiї України в галузі науки і техніки, Заслуженого дiяча науки України, директора Інституту геронтології.
З ім’ям визначного вченого пов’язано становлення геріатрії як нового розділу медицини, розвиток клінічної фізіології у віковому аспекті, розробка форм організації медико-соціальної допомоги людям похилого віку. Наукові праці присвячені захворюванням шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питанням геронтології та геріатрії тощо.
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського стала учасником проєкту «Польська полиця в Україні», який реалізує Державна установа «Український інститут книги» спільно з Інститутом книги у Польщі та за підтримки Міністерства культури та національної спадщини Польщі.
Найбільша з європейських країн-крихіток, найбагатша та найбезпечніша – все це про Люксембург. Це єдине у світі герцогство з надзвичайно цікавою історією. Люксембург є однією із шести країн-засновниць Євросоюзу, а також однією з дванадцяти країн-засновниць НАТО. Разом із Бельгією і Нідерландами входить до Бенілюксу. Попри маленькі розміри країни, тут є безліч пам’яток історії та культури, а на туристів чекає насичений і цікавий відпочинок.
Ставкове рибництво – не тільки продуктивне, але й захоплююче заняття, що сприяє єднанню людини з живою природою.
Сектор аграрних наук Вінницької ОУНБ ім. В. Отамановського пропонує всім охочим ознайомитися з матеріалами віртуальної виставки «Ставкове рибництво».
6 грудня в нашій державі відзначається День Збройних Сил України. Він установлений 1993 року постановою ВРУ. Дату обрали не випадково: саме цього дня 1991 року був ухвалений Закон «Про Збройні сили України». З нагоди свята відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «ЗСУ: історії Героїв».
Штутгарт, розташований у самому серці землі Баден-Вюртемберг, дивує своєю багатошаровою культурною спадщиною та сучасністю. Запрошуємо вас відправитися у світ культурної розмаїтості. Відкрийте для себе неповторний шарм Штутгарта – найкультурнішого міста Німеччини.
НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення конфліктів мирним шляхом і ринкова економіка.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, який діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського, підготував віртуальну виставку «10 цікавих фактів про Північноатлантичний альянс».
Запрошуємо до перегляду!
21 листопада наша країна відзначає День Гідності та Свободи, який увібрав у себе доленосні події новітньої історії України – Помаранчевої революції та Революції Гідності. Цього дня українці віддають шану патріотизму та мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
2. Ми живемо в час вільного
вибору і широкий діапазон знань, що
нам сьогодні доступний, дає можливість
приймати більш виважені рішення. Але
для того, щоб зробити правильний вибір
сьогодні, ми повинні зрозуміти минуле.
Україна мріє стати частиною
цивілізованої Європи, тому важливо
знати історію європейської ідеї,
економіки та політичної думки, науки й
освіти, розвитку поглядів і реформ.
Вивчаючи Європу ми зможемо змінити
Україну, зробити її могутньою, сучасною
правовою державою, що впевнено
крокує до щасливого майбутнього.
3. "
"
Європа – це досвід багатьох віків. Це не
та Європа, якій Шпенглер оголосив
«присмерк», не та, що гниє, і до якої вся
наша ненависть. Це – Європа грандіозної
цивілізації, Європа – Гете, Дарвіна, Байрона,
Ньютона, Маркса і т. д. Це та Європа, без
якої не обійдуться перші фаланги азійського
ренесансу.
3
Микола Хвильовий
4. Ферґюсон, Н. Цивілізація. Як Захід став
успішним / Ніл Ферґюсон ; пер. з англ. В'ячеслав
Циба. – Київ : Наш формат, 2017. – 488 с.
Ніл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття
сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде
домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це
сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу
уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік
поступалася Сходу за багатьма показниками – економічними,
технологічними, демографічними, – зуміла різко рвонути вперед
і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху
західної цивілізації? Саме ці дражливі питання вкрай сміливо,
часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює
Ніл Ферґюсон.
Автор бачить проблему сучасного покоління у
фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію
світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини,
масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити
багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може
призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи
довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.
4
5. Єрмоленко, В. Плинні ідеології. Ідеї та
політика в Європі ХІХ – ХХ століть / Володимир
Єрмоленко ; відп. ред. М. В. Попович ; Нац. ун-т
"Києво-Могилянська Академія". – Київ : Дух і
Літера, 2018. – 480 с.
«Плинні ідеології» – це детальна та несподівана
історія ідей у Європі ХІХ–ХХ століть. Книга про те, як
концепти і метафори, народжені в епоху Французької революції,
продовжували жити в тоталітарних ідеологіях ХХ століття, як
образи проходження через смерть, святого злочинця, жертви-
месії, оновлювальної катастрофи живлять історії ідей останніх
двох століть, надихаючи ідеологічних союзників та антиподів.
Це також детальний і безжальний аналіз головних ідеологічних
монстрів сучасності: расизму, комунізму, нацизму, фашизму, а
також їхніх сумішей.
5
6. Мідделаар, Л. Перехід до Європи. Як
континент став союзом / Луук ван Мідделаар ;
пер. з англ. Олексія Панича. – Київ : Дух і Літера,
2018. – 576 с.
Луук ван Мідделаар – нідерландський історик і
політичний філософ, який з 2010 по 2014 роки був найближчим
помічником Германа ван Ромпея, першого постійного
президента Європейської Ради. У своїй книзі «Перехід до
Європи» він докладно аналізує історію формування та
внутрішній устрій Європейського Союзу, від моменту створення
Європейської спільноти вугілля та сталі (1951) до сучасного
стану ЄС. Оригінальна концепція Мідделаара розглядає ЄС як
утворення, що складається з трьох «сфер»: зовнішньої
(сукупність усіх держав Європи), внутрішньої («Європа
спільноти» з передбаченими угодою спільними інституціями) та
проміжної (взаємини між державами – членами спільноти).
6
7. Реформація: успіх Європи і шанс для
України / НАПН України, Ун-т менеджменту
освіти ; за ред.: Р. М. Шеремети, О. Романенко. –
Київ : Самміт-Книга, 2017. – 256 с.
Кожна людина прагне жити в безпечній та економічно
розвинутій країні, де є можливість реалізовувати свої таланти і
мрії. Для багатьох українців сьогодні гостро стоїть питання:
залишатися на рідній землі чи шукати долі в розвинутих країнах
Європи чи Америки? Чи має Україна шанс стати успішною? Чому
розвинуті країни Європи та світу стали успішними, які чинники на
це вплинули? Чи можна використати їхній досвід, щоб ефективно
будувати власний дім та країну, живучі на землі своїх батьків? У
цій книзі колектив авторів намагається дати відповідь на ці та інші
запитання, аналізуючи одну з найважливіших історичних подій
минулого тисячоліття – Реформацію.
Це колективна монографія присвячена аналізу
реформаційних процесів у Європі. Багато уваги приділено
конкретним механізмам упровадження принципів Реформації в
розвиток різних сфер і галузей життєдіяльності України:
політичної, освітньої, економічної, юридичної, медичної,
соціальної тощо. Основна цінність книги полягає в розгорнутому
науковому аналізі сучасного стану реформаційних процесів в
Україні, грунтовно і цілісно розкриваються важливі теоретико-
методологічні проблеми становлення й поширення Реформації в
світі. 7
8. Брікс, Е. Ще раз про Центральну
Європу: чому майбутнє Європи вирішується
саме тут / Еміль Брікс, Ерхард Бузек. – Київ :
ДІПА, 2019. – 192 с.
Сьогодні існує два основних погляди на Центральну
Європу. Перший полягає в сприйнятті її як найбільшої історії
європейського успіху за останні десятиліття, оскільки відбувся
мирний перехід до демократії та ринкової економіки. Інший
зображує Центральну Європу як фрагментований та частково
маргіналізований регіон. Центральна Європа є основним гравцем
європейського майбутнього. Її креативний потенціал та історичний
досвід – саме ті чинники, які наперед визначили її надважливу роль
у європейських політичних темах: розквіт націоналістично-
популістичних партій та урядів, дебати навколо розподілу біженців
та закриття кордонів, «Європа різних швидкостей», сутички через
інтеграцію та панівну культуру, дедалі більша роль релігій у
політичному дискурсі. Книга, яка з аналітичною точністю,
спираючись на факти, висвітлює відносини між Західною та
Центральною Європою, є полум'яною захисною промовою на
користь тіснішої інтеграції континенту та культури дискусій, що
ставить центральноєвропейські країни на рівноправні позиції.
8
9. Голслах, Й. Сила раю. Як Європа може
бути попереду в азійському сторіччі / Йонатан
Голслах ; з англ. пер. Петро Таращук. – Київ :
Темпора, 2016. – 354 с.
Йонатан Голслах, професор міжнародної політики
Вільного університету Брюсселя, прагне діагностувати стан
Європи на початку ХХІ століття і зрозуміти, як втримати країни
в Європейському Союзі, а Європі – стати світовим лідером
попри повільне занурення у страх втратити себе. Автор
зізнається, що ідея книжки народилася не в Брюсселі, а в
Пекіні, Синґапурі, Сеулі й Делі: «Коли Азія відкрилася мені,
стало очевидно, що криза єврозони стерла ту скромну повагу,
яку ми мали колись». Голслах кидає виклик евроскептикам і
закликає утверджувати кращий і ефективніший Європейський
Союз.
9
10. Бруннермаєр, М. Євро та боротьба ідей /
Маркус Бруннермаєр, Гарольд Джеймс, Жан-
П'єр Ландо ; пер. з англ. Н. Палій. – Київ :
Основи, 2019. – 414 с.
Чому євро, це визначне монетарне починання
Європи, опинився в скруті? Низка економічних проблем у
Греції, Ірландії, Іспанії, Італії та інших країнах єврозони
змусила аналітиків замислитися про можливість виживання
валютного союзу. Автори цієї книжки твердять, що ключова
проблема із євро полягає у філософських відмінностях між
країнами-засновницями єврозони, зокрема Німеччиною та
Францією. У книжці показано, як можна примирити ці
несумісні відмінні підходи, щоб забезпечити виживання
Європи. Книжка «Євро та боротьба ідей», у якій поєднано
економічний аналіз та історичні рефлексії, пропонує
аналітичне дослідження дорожньої карти майбутнього Європи.
10
11. Баймуратов, М. Модифікації державного
суверенітету в умовах європейської інтеграції в
контексті взаємовідносин Європейського Союзу з
державами-членами : монографія / М. О.
Баймуратов, Ю. С. Хоббі ; Маріупол. держ. ун-т,
Представництво Європ. орг. публ. права в
Україні. – Суми : Університет. кн., 2017. – 300 с.
У монографії досліджуються актуальні питання
модифікації державного суверенітету в умовах європейської
інтеграції в контексті взаємовідносин Європейського Союзу з
державами-членами, зокрема розглядається проблематика
суверенітету держави і його ролі у становленні конституційного
ладу держав в умовах глобалізації, феноменологія державного
суверенітету, співвідношення та протиріччя суверенітету держави
та європейської інтеграції, а також проблема суверенітету у
відносинах Європейського Союзу з державами-кандидатами та
третіми країнами.
11