1
gendermuseum.com
Е Ф Е К Т
М А Т И Л Ь Д И
Дана публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Зміст даної публікації є виключною відповідальністю ХОГРЦ і ніяким чином
не може вважатися точкою зору Європейського Союзу
Ефект Матильди (англ. Matilda effect) — сексистське
упередження щодо визнання досягнень дослідниць,
чиїм працям часто приписують авторство їхніх колег-чо-
ловіків. Ефект вперше описала суфражистка та аболіці-
оністка Матильда Джослін Ґейдж (1826–98) в есе «Жінка
як винахідниця». Термін «ефект Матильди» 1993 року за-
пропонувала історикиня науки Марґарет Россітер.
Россітер навела кілька прикладів ефекту. Італійська лі-
карка 12 століття Тротула Салернська написала книги,
авторство яких після її смерті приписали чоловікам. Се-
ред прикладів ХІХ та ХХ століть випадки Нетті Стівенс,
Марії Склодовської-Кюрі, Лізи Майтнер, Марієтти Блау,
Розалінд Франклін, Джоселін Белл Бернелл.
Ефект Матильди пов‘язаний з ефектом Матфея — ви-
датний науковець часто отримує більше визнання, ніж
порівняно невідомий дослідник, навіть якщо їхня праця
була спільною чи подібною.
ЕФЕКТ МАТИЛЬДИ
3
Ефект Матільди у Нобелівській премії
Приклади науковців, яким надали перевагу перед науко-
вицями у нагородженні Нобелівською премією:
Марію Склодовську-Кюрі (1867—
1934) включили до Нобелівської
премії з фізики лише завдяки напо-
легливості члена Нобелівського ко-
мітету, шведського математика Маґ-
нуса Йости Міттаґа-Лефлера, що був
на боці науковиць, та колезі-лауре-
ату, її чоловікові П‘єрові Кюрі. Марія
була першою жінкою, нагородженою
Нобелівською премією, і є єдиною
людиною, що отримала її двічі, однак
її так і не прийняли до Французької академії наук. Одна з
її студенток, Марґеріт Перей, буде першою жінкою, якій
вдасться туди потрапити (1962 року).
Нобелівською премією з фізіології
або медицини було нагороджено
Джорджа Віпла, Джорджа Майнота та Вільяма Мерфі. Їм
здалось, що їхню співробітницю, Фріду Робштайт-Робінс,
виключили зі списку на підставі її статі. Однак Віпл роз-
ділив із нею грошову винагороду, оскільки відчував, що
вона також заслуговує на Нобелівську премію, бо була
співавторкою майже всіх його публікацій.
1903
1934
Марія Кюрі
4
Нобелівську премію з фізики одноос-
ібно отримав Отто Ган. Ліза Майтнер
працювала разом з Ганом та закла-
ла теоретичну базу для поділу ядра
(саме вона запровадила цей термін).
Майтнер не отримала визнання Но-
белівським комітетом частково —
через стать, частково — через єврей-
ське походження, що в нацистській
Німеччині всіляко принижувалося.
Вона потрапила під дію закону від-
новлення професійної громадянської служби, який за-
бороняв євреям обіймати державні посади, включно
з дослідницькими. Спочатку австрійське походження
Майтнер оберігало її від переслідування, однак вона за-
лишила Німеччину після аншлюсу 1938 року.
Сесіль Павелл отримав Нобелівську
премію з фізики за розробку фото-
графічного методу вивчення ядер-
них процесів та за подальше відкрит-
тя піонів (пі-мезонів). Марієтти Блау
була першовідкривачкою у цій галу-
зі. Ервін Шредінгер номінував її на ці
премію разом із Гертою Вамбахер,
проте їх обох виключили.
1944
1950
Марієтта Блау
Ліза Мейтнер
Гетра Вамбахер
5
воє американських фізиків, Лі Цзун-
дао та Чженьнін Янг, передбачили
порушення закону парності у слабкій
взаємодії та запропонували можли-
вий експеримент для його перевірки.
У 1957 році Ву Цзяньсюн виконала
необхідний експеримент у співпраці
з Національним інститутом стандар-
тів та технологій та показала пору-
шення парності у випадку бета-розпаду. Нобелівською
премією 1957 року нагородили науковців, а Ву знехтува-
ли. Вона отримала премію Вольфа у 1987 році як визнан-
ня її праці.
Джошуа Ледерберґ розділив Нобе-
лівську премію з фізіології разом з
Джорджем Бідлом та Едвардом Тей-
темом. Мікробіолог Джошуа Ледер-
берґ та його дружина Естер Ледер-
берґ, спільно з Бідлом та Тейтемом,
розробили метод перенесення коло-
ній бактерій з однієї чашки Петрі до
іншої, що є необхідним для сучасно-
го розуміння опірності антибіотиків. Однак, Естер Ледер-
берґ не отримала визнання за її ключову роль у цьому
дослідницькому проекті; її внесок мав першорядне зна-
чення для успішного втілення теорії. Більше того, вона
не отримала визнання за її відкриття фагу лямбди чи за
її вивчення F-плазміди, що дало основу для майбутніх ге-
нетичних та бактеріальних досліджень.
Ву Цзяньсюн
Естер Леденберг
1956
1958
6
Наприкінці 1960-х років Джоселін
Белл Бернелл (нар. 1943) відкрила
перші пульсари. За це відкриття 1974
року Нобелівською премією з фізики
було нагороджено її керівника, Енто-
ні Г‘юїша, та Мартіна Райла, з комен-
тарем про їхню першовідкривацьку
працю в радіоастрономії. Бернел
опустили. На момент відкриття вона
була студенткою докторантури та почувалась, наче ро-
зумові зусилля належали здебільшого її керівнику; проте
виключення її зі списку було розкритиковано кількома
видатними астрономами, включно з Фредом Гойлом.
Йосип Шкловський, що отримав медаль Кетрін Брюс
1970 року, відшукав Бел на Міжнародному астрономіч-
ному союзі 1970 року, щоб сказати: «Міс Бел, ви здійс-
нили найвеличніше астрономічне відкриття двадцятого
століття».
Джоселін Белл
Бернелл
1974
Центр гендерної культури
www.genderculturecentre.org
Харків, пр. Московський, 124 А
(050) 403-13-25
genderkharkiv@gmail.com

Matilda effect

  • 1.
    1 gendermuseum.com Е Ф ЕК Т М А Т И Л Ь Д И
  • 2.
    Дана публікація підготовленаза фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст даної публікації є виключною відповідальністю ХОГРЦ і ніяким чином не може вважатися точкою зору Європейського Союзу Ефект Матильди (англ. Matilda effect) — сексистське упередження щодо визнання досягнень дослідниць, чиїм працям часто приписують авторство їхніх колег-чо- ловіків. Ефект вперше описала суфражистка та аболіці- оністка Матильда Джослін Ґейдж (1826–98) в есе «Жінка як винахідниця». Термін «ефект Матильди» 1993 року за- пропонувала історикиня науки Марґарет Россітер. Россітер навела кілька прикладів ефекту. Італійська лі- карка 12 століття Тротула Салернська написала книги, авторство яких після її смерті приписали чоловікам. Се- ред прикладів ХІХ та ХХ століть випадки Нетті Стівенс, Марії Склодовської-Кюрі, Лізи Майтнер, Марієтти Блау, Розалінд Франклін, Джоселін Белл Бернелл. Ефект Матильди пов‘язаний з ефектом Матфея — ви- датний науковець часто отримує більше визнання, ніж порівняно невідомий дослідник, навіть якщо їхня праця була спільною чи подібною. ЕФЕКТ МАТИЛЬДИ
  • 3.
    3 Ефект Матільди уНобелівській премії Приклади науковців, яким надали перевагу перед науко- вицями у нагородженні Нобелівською премією: Марію Склодовську-Кюрі (1867— 1934) включили до Нобелівської премії з фізики лише завдяки напо- легливості члена Нобелівського ко- мітету, шведського математика Маґ- нуса Йости Міттаґа-Лефлера, що був на боці науковиць, та колезі-лауре- ату, її чоловікові П‘єрові Кюрі. Марія була першою жінкою, нагородженою Нобелівською премією, і є єдиною людиною, що отримала її двічі, однак її так і не прийняли до Французької академії наук. Одна з її студенток, Марґеріт Перей, буде першою жінкою, якій вдасться туди потрапити (1962 року). Нобелівською премією з фізіології або медицини було нагороджено Джорджа Віпла, Джорджа Майнота та Вільяма Мерфі. Їм здалось, що їхню співробітницю, Фріду Робштайт-Робінс, виключили зі списку на підставі її статі. Однак Віпл роз- ділив із нею грошову винагороду, оскільки відчував, що вона також заслуговує на Нобелівську премію, бо була співавторкою майже всіх його публікацій. 1903 1934 Марія Кюрі
  • 4.
    4 Нобелівську премію зфізики одноос- ібно отримав Отто Ган. Ліза Майтнер працювала разом з Ганом та закла- ла теоретичну базу для поділу ядра (саме вона запровадила цей термін). Майтнер не отримала визнання Но- белівським комітетом частково — через стать, частково — через єврей- ське походження, що в нацистській Німеччині всіляко принижувалося. Вона потрапила під дію закону від- новлення професійної громадянської служби, який за- бороняв євреям обіймати державні посади, включно з дослідницькими. Спочатку австрійське походження Майтнер оберігало її від переслідування, однак вона за- лишила Німеччину після аншлюсу 1938 року. Сесіль Павелл отримав Нобелівську премію з фізики за розробку фото- графічного методу вивчення ядер- них процесів та за подальше відкрит- тя піонів (пі-мезонів). Марієтти Блау була першовідкривачкою у цій галу- зі. Ервін Шредінгер номінував її на ці премію разом із Гертою Вамбахер, проте їх обох виключили. 1944 1950 Марієтта Блау Ліза Мейтнер Гетра Вамбахер
  • 5.
    5 воє американських фізиків,Лі Цзун- дао та Чженьнін Янг, передбачили порушення закону парності у слабкій взаємодії та запропонували можли- вий експеримент для його перевірки. У 1957 році Ву Цзяньсюн виконала необхідний експеримент у співпраці з Національним інститутом стандар- тів та технологій та показала пору- шення парності у випадку бета-розпаду. Нобелівською премією 1957 року нагородили науковців, а Ву знехтува- ли. Вона отримала премію Вольфа у 1987 році як визнан- ня її праці. Джошуа Ледерберґ розділив Нобе- лівську премію з фізіології разом з Джорджем Бідлом та Едвардом Тей- темом. Мікробіолог Джошуа Ледер- берґ та його дружина Естер Ледер- берґ, спільно з Бідлом та Тейтемом, розробили метод перенесення коло- ній бактерій з однієї чашки Петрі до іншої, що є необхідним для сучасно- го розуміння опірності антибіотиків. Однак, Естер Ледер- берґ не отримала визнання за її ключову роль у цьому дослідницькому проекті; її внесок мав першорядне зна- чення для успішного втілення теорії. Більше того, вона не отримала визнання за її відкриття фагу лямбди чи за її вивчення F-плазміди, що дало основу для майбутніх ге- нетичних та бактеріальних досліджень. Ву Цзяньсюн Естер Леденберг 1956 1958
  • 6.
    6 Наприкінці 1960-х роківДжоселін Белл Бернелл (нар. 1943) відкрила перші пульсари. За це відкриття 1974 року Нобелівською премією з фізики було нагороджено її керівника, Енто- ні Г‘юїша, та Мартіна Райла, з комен- тарем про їхню першовідкривацьку працю в радіоастрономії. Бернел опустили. На момент відкриття вона була студенткою докторантури та почувалась, наче ро- зумові зусилля належали здебільшого її керівнику; проте виключення її зі списку було розкритиковано кількома видатними астрономами, включно з Фредом Гойлом. Йосип Шкловський, що отримав медаль Кетрін Брюс 1970 року, відшукав Бел на Міжнародному астрономіч- ному союзі 1970 року, щоб сказати: «Міс Бел, ви здійс- нили найвеличніше астрономічне відкриття двадцятого століття». Джоселін Белл Бернелл 1974
  • 7.
    Центр гендерної культури www.genderculturecentre.org Харків,пр. Московський, 124 А (050) 403-13-25 genderkharkiv@gmail.com