Про Нобелівську премію

1. Ekaterina050466
10 грудня
День Нобеля — це свято в Швеції,
відоме усьому світу. У цей день у
Стокгольмі проходить церемонія
вручення Нобелівської премії.

2. Ekaterina050466
Нобелівські премії присуджуються згідно із заповітом Альфреда Нобеля,
складеному 27 листопада 1895 року і передбачав виділення капіталу на
присудження премій у п'яти напрямах: фізиці, хімії, фізіології і
медицині, літературі і внеску в справу миру в усьому світі.
Вручення Нобелівської премії
Альберту Ейнштейну. 1921
Першим лауреатом Нобелівської премії з фізики був Вільгельм
Конрад Рентген, удостоєний нагороди в далекому 1901 році за
відкриття, як неважко здогадатися, рентгенівського
випромінювання.

3. Ekaterina050466
Альфред Бернхард Нобель
(1833-1896), шведський інженер,
винахідник і промисловець. До
кінця життя Нобель займався
благодійністю, допомагав
молодим людям, які, як і він сам
колись, намагалися пробити собі
дорогу. Перед смертю він заповів
майже весь свій статок фонду,
який повинен був щорічно
відраховувати певні суми на
премії для осіб, діяльність яких
принесла людству найбільшу
користь. Помер Нобель у Сан-
Ремо (Італія) 10 грудня 1896
року.

4. Ekaterina050466
• Церемонія вручення премій відбувається 10 грудня в Копенгагені і
Осло. Премії з фізики, хімії, фізіології і медицини, літератури й
економіки вручає в Копенгагені в Концертному залі король Швеції

5. Ekaterina050466
Нобелівська премія миру вручається головою Норвезького
нобелівського комітету в Осло у присутності короля
Норвегії і членів королівської сім'ї.

6. Ekaterina050466
Премія включає золоту медаль, диплом
та грошову винагороду.
Диплом виготовляється
індивідуально для кожного
лауреата, він не має аналогів, не
повторюється ні за зовнішнім
виглядом, оформленням, ні за
змістом напису

7. Ekaterina050466
Офіційно українців немає у списку
Нобелівських лауреатів, але,
неформально, Україна може вважати
себе Батьківщиною плеяди лауреатів,
які тут народилися, працювали,
провели частину свого життя. Своє
високе визнання кожен з таких
лауреатів отримав за межами
Батьківщини.

8. Ekaterina050466
Зельман Ваксман -
фізіологія та медицина
(1952)
Уродженець Вінниччини,
Ваксман отримав Нобелівську
премію за вагомий внесок у
перемогу над туберкульозом як
громадянин США. Зельман
Ваксман провів в Україні 23
роки. Народився в селі Нова
Прилука, навчався в Одеській
гімназії, а вищу освіту поїхав
здобувати в США.

9. Ekaterina050466
Уродженець Харківщини,
бактеріолог та імунолог Ілля Мечников
отримав Нобелівську премію як
підданий Російської імперії. 40 років
життя вченого пов’язані з Україною.
Село, у якому науковець провів роки
дитинства, - Панасівка – тепер
перейменоване на його ім’я –
Мечнікове.
Нобелівську премію він отримав у
галузі медицини та фізіології разом з
німецьким вченим Паулем Ерліхом «За
праці з імунітету».
Ілля Мечников – фізіологія та медицина (1908)

10. Ekaterina050466
Шмуель Аґнон – література (1966)
Шмуель Аґнон 19 років
прожив в Україні. Народився
на Тернопільщині, працював у
львівській газеті. В Україні
були опубліковані його перші
літературні твори. Загалом на
західноукраїнських землях
опубліковані були близько
сімдесяти ранніх творів
Аґнона.

11. Ekaterina050466
Саймон Кузнець – економіка (1971)
Семен Кузнець 20 років свого життя провів в Україні. Тут, у
Харкові, він навчався в училищі, потім в гімназії, закінчив
Харківський комерційний інститут.
З ім’ям українського науковця пов’язані такі економічні
терміни, як «Закон Кузнеця», «Великий маятник», «Гіпотеза
Кузнеця». Нобелевської премії удостоєний як громадянин США

12. Ekaterina050466
Роальд Гофман (Сафран) – хімія (1981)
Роальд Гофман народився на
Львівщині, але за часів німецькою
окупації потрапив до нацистського
«трудового табору» для євреїв,
звідки разом з матір’ю втік до
Кракова. 1949 року родина переїхала
до США. Видатний вчений отримав
Нобелівську премію у галузі хімії як
громадянин США.
Любов до своєї батьківщини він
висловив у приватному листі:
«Україна - обітована земля мого
серця».

13. Ekaterina050466
Георгій Шарпак – фізика (1992)
Георгій Шарпак провів дитинство на
Рівненщині. На початку 1930-х з родиною
переїхав до Франції, лише 1946 отримав
французьке громадянство. Тут він став
одним із найталановитіших учених-
експериментаторів сучасності.
В 1992 році він здобув Нобелівську премію з фізики «за винахід
пристрою, що відбраковує субатомні частинки в субатомному
прискорювачі». Йдеться тут про винахід і розвиток нових детекторів
елементарних часток, зокрема, про відкриття ряду так званих «камер
Шарпака» Нобелівської премії удостоєний як громадянин Франції.
Його праці суттєво посприяли відчутному прогресу у фізиці
елементарних часток.
Коли громадськість відзначала 75-річний ювілей вченого, 1999
року, він дав інтерв’ю тележурналістам, під час якого тепло
висловився про свою Вітчизну - Україну.