Організація Північноатлантичного договору, також Північноатлантичний альянс або НАТО – міжнародна організація, військово-політичний союз 29 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.

1. МЕСТО ДЛЯ ПОДЗАГОЛОВКА

2. Організація Північноатлантичного договору, також Північноатлантичний альянс
або НАТО – міжнародна організація, військово-політичний союз 29 держав
ПівнічноїАмерики і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного
договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.
2

3. 3
Головною метою НАТО є
захист свободи та безпеки всіх його
членів політичними та військовими
засобами відповідно до Статуту
ООН.
З самого початку існування
Альянс працює над установленням
справедливого та тривалого
мирного порядку в Європі на засадах
загальних демократичних цінностей,
прав людини та верховенства права.
Ця головна мета Альянсу
наповнилася новим змістом по
закінченні холодної війни, оскільки
вперше в повоєнній історії Європи
перспектива її досягнення стала
реальністю.

4. Стратегічна концепція
НАТО визначає безпеку на основі
співпраці як одне з трьох
основоположних завдань
Альянсу. У ній ідеться, що
найліпший спосіб гарантувати
безпеку на євроатлантичному
просторі – це розвиток
розгалуженої мережі
партнерських відносин з
країнами й організаціями в
усьому світі. Такі партнерські
відносини є конкретним і
вагомим внеском, що допомагає
НАТО успішно виконувати
першорядні завдання.
4

5. 5
Для досягнення своєї головної мети Альянс виконує такі основні завдання в
галузі безпеки:
Безпека: закладає
необхідне підґрунтя для
стабільного клімату
безпеки на основі
зміцнення демократичних
інститутів і прагнення до
розв’язання суперечок
мирним шляхом. Він
намагається створити такі
умови, за яких жодна
країна не могла б
вдаватися до залякування
чи тиску.
Стримування і оборона:
забезпечує стримування та
захист від будь-якої форми
агресії, спрямованої проти
будь-якої держави ̶ члена
НАТО, відповідно до статей
5 і 6 Вашингтонського
договору.

6. 6
СТАТТЯ 4
Сторони
консультуватимуться між
собою щоразу, коли, на думку
якоїсь із них, виникне
загроза територіальній
цілісності,
політичній незалежності або
безпеці будь-якої із сторін.
Консультації: відповідно до
статті 4 Вашингтонського
договору Альянс є
трансатлантичним форумом
для проведення спільних
консультацій з будь-яких
питань, що впливають на
життєво важливі інтереси його
членів, зокрема з приводу
нових подій, які можуть
становити загрозу їхній безпеці.
Він також сприяє координації
їхніх зусиль у галузях, що
становлять спільний інтерес
для всіх членів Альянсу.

7. 7
Північноатлантичний альянс створювався насамперед з метою колективної
оборони країн Західної Європи та Північної Америки проти можливого нападу з
боку СРСР. Заснування НАТО відповідає 51 статті Статуту ООН, де вказано, що
«Статут ні в якій мірі не зачіпає невід'ємне право на індивідуальну або колективну
самооборону, якщо відбудеться військовий напад наЧлена Організації...»
Після завершення холодної війни Альянс перебрав на себе нові ключові
завдання, як-то зміцнення безпеки шляхом заохочення партнерських відносин з
усіма демократичними країнами Європи до Кавказу та Центральної Азії. У відповідь
на зміни, що сталися в загальному середовищі безпеки, Альянс також перебрав на
себе додаткову відповідальність. Це, зокрема, подолання нестабільності, що
походить від регіональних та етнічних конфліктів на території Європи, та загроз, що
виникають поза межами євроатлантичного регіону.

8. Нині діяльність Альянсу
дедалі розширюється, охоплюючи
співпрацю з Україною, Росією та
іншими державами, які не входять
до складу НАТО, а також зусилля,
спрямовані на те, щоб зробити
Альянс здатним запобігати новим
викликам у галузі безпеки, які
властиві ХХІ століттю, як,
наприклад, міжнародний тероризм
та поширення зброї масового
знищення.
8

9. 9
NATO: український вибір. – [Б.
м.] : Фріз І. В., 2018. – 119 с.
Більше дізнатися про НАТО та зміцнення безпеки на євроатлантичному
просторі шляхом об'єднання та партнерства допоможуть книги з фондів
Вінницької ОУНБ ім. К. А.Тімірязєва.
Лапаєв, Ю. Майкл Стріт: «НАТО
шукає можливість покращити
взаємодію між силами з різних країн» /
Ю. Лапаєв // Укр. тиждень. – 2018. – №
31. – С. 17–19.

10. 10
Трансформація національних
концепцій безпеки як відповідь на
нові глобальні та регіональні виклики
і загрози: досвід України та НАТО : зб.
матеріалів Міжнар. конф., 19 верес.
2012 р. / за заг. ред. К. А. Кононенка.
– Київ : НІСД, 2013. – 80 с.
Активне залучення, сучасна
оборона. Стратегічна концепція оборони
та безпеки членів Організації
Північноатлантичного договору : прийнята
главами держав та урядів у Лісабоні 19
листоп. 2010 р. – Brussels : NATO Publik
Diplomacy Division, 2010. – 40 с.

11. 11
Манзя, А. Безпека України –
безпека Європи / Анна Манзя // Військо
України. – 2018. – № 6. – С. 6–10.
НАТО : довідник. – Брюссель :
[б. в.], 2006. – 384 с.

12. 12
За і проти. Кн. 2 : дебати з
питань євроатлантичної безпеки. –
Брюссель : НАТО, 2006. – 88 с.
За і проти : дебати з питань
євроатлантичної безпеки. – Брюссель :
НАТО, [2004]. – 76 с.
Кованда, А. У новій безпековій
стратегії Україна стає важливим вузлом.
У НАТО розуміють: співпрацювати з
Києвом означає – мати перевагу над
Кремлем / А. Кованда // Країна : Тижн.
журн. по-українськи. – 2019. – № 7. – С.
16–19.

13. Презентацію підготувала Белоус Д.О., бібліотекар ІІ категорії
відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук