Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Nato book ukr_press

361 views

Published on

Саміт НАТО у Варшаві - результати для України

Published in: News & Politics
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Nato book ukr_press

  1. 1. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ)
  2. 2. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) У представленому виданні зібрано реакції та оцінки профільних чиновників України та НАТО, а також українських і західних експертів з питань безпеки та оборони щодо результатів Саміту Північноатлантичного альянсу у Варшаві 8-9 липня 2016 року. Самі фахівці назвали свої висновки, зроблені через 10 днів після визначної іс- торичної події, попередніми. Обмін думками відбувся 19 липня 2016 р у київ- ському готелі Radisson Blu під час Міжнародної конференції «Саміт у Варша- ві – результати для України», організаторами якої виступили Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння і Представництво НАТО у Києві. В роботі кон- ференції взяли участь представники української влади (Верховної Ради Укра- їни, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони України), чиновники та дипломати країн-членів НАТО, а також представники експертного середовища, приватного бізнесу, громадянського суспільства та ЗМІ. Підготовка та проведення заходу, а також видання цієї брошури, здійснено при фінансовій підтримці Центру інформації і документації НАТО в Україні. Учасників заходу привітали директор Центру інформації і документації НАТО в Україні Наталія Немилівська, головний координатор з політичних питань Офісу зв’язку НАТО в Україні Оксана Осадча та директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння Центр інформації і документації НАТО в Україні 2016
  3. 3. 3 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) Зміст ВІТАЛЬНІ СЛОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Пріоритетом України мають стати успіхи її внутрішньої політики . . . . . . . 5 Наталія Немилівська Варшавський саміт підтвердив непохитний намір НАТО й надалі підтримувати Україну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Александер Вінніков Україна фактично захищає спокій країн Заходу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Валентин Бадрак ВИСТУПИ ТА ДОПОВІДІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Варшавський саміт затвердив довгострокову стратегію Альянсу . . . . . . 11 Герлінда Нігус Демократична Україна має виключне значення для Європи . . . . . . . . . . 16 Рафал Вольські НАТО не готовий говорити про членство України в Альянсі . . . . . . . . . . . 17 Борис Тарасюк Військова сила знову стала основою політики національної безпеки . . . . 19 Олександр Литвиненко Україна через протистояння агресії Кремля реалізує стратегію НАТО щодо стримування Росії в Європі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Ігор Долгов Кремль активізує підривну діяльність своїх спецслужб з метою розвалу України зсередини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Євген Марчук Україна здатна отримати переваги в разі власної активності . . . . . . . . . . 25 Ігор Кабаненко Київ отримав від НАТО дзеркальну відповідь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Валентин Бадрак
  4. 4. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 4 Стримування – це запобігання новому конфлікту, а не його провокування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Джордж Кент Вперше загрози та агресія проти країн-сусідів та країн-партнерів розглядається як загроза НАТО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34 Юліан Кіфу Має місце чітке засудження з боку НАТО дестабілізуючих дій і політики Росії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Йонас Дaнiляускас Непостачання зброї Україні – поза моїм розумінням . . . . . . . . . . . . . . . . 40 Януш Онишкєвіч НАТО та проблематика енергетичної безпеки в контексті рішень Варшавського саміту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Михайло Гончар
  5. 5. 5 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) П ередусім я хочу засвідчи- ти про прихильність НАТО справі зміцнення системи регіональної і світової безпеки че- рез розширення співробітництва з Україною та розширення зони ста- більності. Саміт НАТО у Варшаві дуже чітко й прозоро засвідчив, що незалежна, суверенна і стабільна Україна важ- лива для країн Північноатлантич- ного Альянсу та є запорукою євро- атлантичної безпеки. Хочу приділити увагу декільком аспектам, які, на мій погляд, є ва- гомими та можуть прискорити роз- криття потенціалу співробітництва України і НАТО. Передусім вкрай важливо, щоб головним пріорите- том України були успіхи її внутріш- ньої політики, включно із вдалою боротьбою з корупцією та реаліза- цією запланованих реформ. Також на цьому етапі вбачається недо- сконалою жорстка постановка пи- тання – «членство в НАТО або нічо- го». Вона інколи має місце, але на- справді відбирає увагу та шкодить використанню практичних меха- нізмів співробітництва. Тому що наближення до повної інтеграції в НАТО крок за кроком, через реа- лізацію практичних проектів може виявитися більш результативним, ніж обіцянки з боку НАТО щодо по- вного членства. Фахівці НАТО також дійшли висно- вку, що для України вкрай важливо розширити арсенал дипломатії  – реалізовувати її не тільки в межах формули «держава  – держава», але й в межах таких побудувань як «держава  – суспільство» та «сус- пільство-суспільство». Крім того, задля покращення міжнародно- го іміджу Україні варто посилити можливості публічної дипломатії, у першу чергу, в Європі та у Північ- ній Америці. Україна сьогодні, як ніколи, потребує завоювання сер- дець за кордоном. ВІТАЛЬНІ СЛОВА Пріоритетом України мають стати успіхи її внутрішньої політики Наталія Немилівська, директор Центру інформації і документації НАТО в Україні
  6. 6. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 6 Звісно, що керівництво Альянсу, як і лідерів держав-членів, не- покоїла повільна реалізація ре- форм. Для усіх нині очевидно, що Україна мусить стрімко змі- нюватися, проводити оборонну реформу, вдосконалювати мож- ливості своїх громадян. Але усі згадані зрушення Україна має робити для себе, для формуван- ня власної потужності і реалізації потенціалу. НАТО ж не має сумніву у здійснен- ні підтримки суверенітету України, збереженні територіальної ціліс- ності й незалежності. НАТО завжди залишатиметься разом з Україною.
  7. 7. 7 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) І з початку кризи в 2014 році в Україні рівень підтримки з боку Альянсу – як в політичній сфері, так і в аспекті практичної роботи – був безпрецедентним. Причина нашого прагнення надавати до- помогу Україні проста. Союзники єдині в своїй думці, що незалежна, суверенна й стабільна Україна, яка безкомпромісно прихильна прин- ципам демократії та верховенства права, є головною умовою вста- новлення безпеки в євроатлантич- ному регіоні. Цей політичний сиг- нал отримав додатковий імпульс у Варшаві, де Україна була єдиною державою-партнером, що мала окрему зустріч на вищому рівні з союзниками в рамках саміту. У ході засідання Комісії Україна- НАТО на рівні глав держав і урядів було прийнято два ключові для України рішення: одне стосувалось політичної сфери, друге – практич- ної співпраці. Першим рішенням стало підписання Спільної заяви, яка представляє собою потуж- ний політичний сигнал про непо- хитну підтримку України з боку НАТО, підтримку її суверенітету й територіальної цілісності, а також права визначати власне майбутнє і зовнішньополітичний курс без стороннього втручання. Союзни- ки підкреслили, що, незважаючи на неодноразові заклики з боку Альянсу і міжнародного співто- вариства дотримуватись міжна- родного права, Росія продовжує порушувати суверенітет України, її територіальну цілісність і неза- лежність. Такий розвиток подій має серйозні негативні наслідки для стабільності й безпеки в межах всього євроатлантичного регіону. Союзники ще раз наголосили, що вони прагнуть до мирного вре- гулювання конфлікту в східній частині України, який вже забрав життя близько 10 тисяч осіб, а та- кож підтримують ідею повернен- ня до складу України тих районів Донецької та Луганської областей, які на даний час контролюються Варшавський саміт підтвердив непохитний намір НАТО й надалі підтримувати Україну Александер Вінніков, Голова представництва НАТО в Україні / Директор Офісу зв’язку НАТО в Україні
  8. 8. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 8 російськими бойовиками. НАТО вважає, що лише повне виконан- ня Мінських домовленостей всіма сторонами, забезпечення режиму припинення вогню і відведення озброєння, факт якого буде під- тверджений на міжнародному рівні, дозволить досягти сталого миру. У Спільній заяві союзники закликали Росію утриматися від агресивних дій і використати свій значний вплив на бойовиків, аби виконати свої зобов’язання в по- вному обсязі, особливо стосовно встановлення режиму припинен- ня вогню, впровадження заходів щодо зміцнення довіри і роззбро- єння. Союзники також наголосили, що підписавши Мінські домовле- ності, Росія взяла на себе вагому відповідальність. Незважаючи на заяви про дотримання Мінських домовленостей, Росія продовжує реалізацію цілеспрямованих захо- дів із дестабілізації на сході Украї- ни, що є порушенням норм міжна- родного права. Окрім цього, союзники визнали, що навіть у таких складних умо- вах уряд України досягнув певних результатів у проведенні комплек- сних реформ, метою яких є впро- вадження й дотримання європей- ських і євроатлантичних стандар- тів, а це має ключове значення у сприянні процвітанню та встанов- ленні довгострокової стабільності. Ми вітаємо кроки, зроблені Украї- ною на шляху до подолання коруп- ції, виконання умов Міжнародного Валютного Фонду, реформування судової системи, а також ті зусил- ля, що були докладені в контексті проведення децентралізації. Звіс- но, багато чого ще необхідно зро- бити. НАТО закликав Україну й на- далі зберігати прихильність суціль- ному впровадженню цих та інших необхідних реформ і забезпечен- ню їхньої самодостатньої стійкості. Також союзники привітали ухва- лення Стратегічного оборонного бюлетеня, який стане дорожньою картою із реформування Збройних сил України. Таким чином, Варшав- ський саміт підтвердив непохит- ний намір НАТО й надалі підтриму- вати Україну в реалізації плану ре- форм, в тому числі шляхом реалі- зації Річної національної програми в рамках особливого партнерства Україна-НАТО. Другим ключовим для України рішенням, прийнятим в ході Вар- шавського саміту, стало схвалення Комплексного пакету допомоги (КПД). Цей документ є унікальним із багатьох причин. Він спрямова- ний на поглиблення та розширен- ня підтримки України з боку НАТО, включаючи спеціально адаптовані заходи з розбудови можливостей та розвитку потенціалу сектору безпеки й оборони, які укріплять
  9. 9. 9 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) стійкістьУкраїнидоширокогоспек- тра засобів нападу, включаючи гі- бридні засоби. Підтримка НАТО й надалі буде потужною, а в тих сфе- рах, де обороноздатність має для України критичне значення, рівень підтримки стане ще вищим. Багато заходів вже реалізуються через ці- льові фонди, які були засновані на Уельському саміті, а також через довгострокові програми надання технічної допомоги, роботу яких буде розширено та оптимізовано. Ці заходи охоплюють такі сфери як кібероборона, системи управлін- ня, комунікації, комп’ютеризації і контролю, система логістики, інформаційні системи, медична реабілітація поранених солдатів, військова підготовка, розбудова доброчесності, науково-дослідна діяльність. В рамках КПД нами та- кож буде розпочато більш активну співпрацю в нових сферах, таких як нейтралізація саморобних вибухо- вих пристроїв та протистояння гі- бридним методам ведення війни. Важливо відзначити, що робота консультативної місії НАТО в Укра- їні триватиме з метою допомогти Україні модернізувати і рефор- мувати сектор безпеки і оборони відповідно до євроатлантичних стандартів і методів роботи. Наші консультанти співпрацюють із ба- гатьма організаціями, залученими до сектору безпеки й оборони в Україні та за її межами. Я вважаю, що досвід союзників вже мав сприятливий вплив на хід реформ і, сподіваюсь, в майбутньому част- ка позитивних наслідків союзниць- кої участі збільшиться. Співпраця НАТО з Україною є і за- лишатиметься важливою складо- вою внеску Північноатлантичного Альянсу в зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на встановлення стабільності в євро- атлантичному регіоні та за його межами. Як вже було відзначе- но, наша основна увага зараз зо- середжена на наданні допомоги Україні в проведенні реформуван- ня й модернізації відповідно до стандартів НАТО. Україна володіє безпрецедентно широким набо- ром інструментів для подальшого поглиблення особливого парт- нерства з Альянсом, до яких на- лежать Річна національна програ- ма, Комплексний пакет допомоги і програма «Процес планування й оцінки сил». Ґрунтуючись на вищевказаних рі- шеннях Варшавського саміту, НАТО закликає Україну з дедалі більшою рішучістю просуватись на шляху до реформ. А Представництво НАТО в Україні надасть підтримку на кож- ному етапі цього шляху. Можли- вість проведення реформ існує  – не можна витрачати час.
  10. 10. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 10 Н емає сумніву, що Саміт Пів- нічноатлантичного Альянсу у Варшаві 8-9 липня 2016 року є непересічною подією у функціонуванні та розвитку систе- ми світової безпеки. У часи, коли світ стрімко змінюється, опера- тивність та ґрунтовність прийняття рішень у сфері безпеки стає визна- чальним фактором стримування деструктивних сил та агресії. Щодо конкретних рішень саміту стосовно України, то експертне середовище і суспільство України сприйняли наявні рішення міжна- родного заходу неоднозначно. З одного боку, надзвичайно важли- вим стало визначення дій сучасної Росії головним дестабілізуючим фактором. Українцям також важко переоцінити консолідацію країн  – членів НАТО у питаннях збережен- ня санкцій проти Росії та позначен- ня необхідності де-окупації Криму Росією. Водночас для України усі рішення саміту НАТО залишилися у площині політики та моральної підтримки. З іншого боку, на сучас- ному етапі розвитку держави укра- їнцям вкрай важливо усвідомити, як перейти до практичної площини взаємодії з Альянсом  – як через реалізацію прийнятих рішень, так і шляхом утворення нових мож- ливостей. У суспільстві найбільш гостро постає питання – чи Україна стане активом для НАТО, чи держа- ва розглядається як певний небез- печний пасив. Не тільки фахівці, але й усе суспільство занепокоєне ди- лемою: залишиться Україна у сірій, буферній  зоні між двох потужних сил чи все ж-таки долучиться до системи євроатлантичної безпеки? Рішення липневого саміту посилю- ють позиції власне НАТО – в межах кордонів воєнно-політичного бло- ку. Між іншим, ми сподіваємося на перехід у майбутньому до прак- тичної площини співробітництва. Ми не можемо ігнорувати відсут- ність серед прийнятих 139 рішень саміту Альянсу чіткого сигналу для України стосовно перспективи її майбутнього членства в НАТО. Україна, яка фактично захищає спокій Західних країн, жадає адек- ватного внеску від них у розвиток системи стримування Росії, яка зруйнувала існуючу систему між- народної безпеки. Україна фактично захищає спокій країн Заходу Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
  11. 11. 11 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) П ригадуючи саркастичний ви- слів поета Шеллі на рахунок свого друга  – поета лорда Байрона, а саме: що він «втратив мистецтво спілкування, але, на жаль, не звичку публічних висту- пів» – намагатимусь коротко нада- ти якомога більше інформації. Загальна характеристика обстановки: реагування на виникаючі виклики Єдина річ, якій НАТО добре вда- валась протягом багатьох десяти- літь – це зміна відповідно до часу і викликів. Ми змогли переглянути себе і свої стратегії з тим, щоб вра- ховувати обставини, що змінюють- ся. Варшавський саміт, як і попе- редній саміт в Уельсі, пройшов на фоні безпекового середовища, яке зазнало принципових змін. 2014-й став переломним роком. Незаконно анексувавши Крим, Ро- сія знехтувала міжнародним пра- вом і кинула виклик нашому бачен- ню всієї Європи – вільної і мирної, яка сформувалась після закінчення холодної війни. Через два роки після цього ми стикаємося з про- довженням російської агресії на сході України, а також триваючим, неспровокованим нарощуванням військового потенціалу – від Барен- цового моря до Балтійського моря, від Чорного моря до східної части- ни Середземного моря. Тероризм і безлад на Близькому Сході і в Північній Африці почали- ся не в 2014 році. Однак того року відбулась зміна – в гірший бік – з появою так званої Ісламської дер- жави та її прагненням створити, починаючи з Іраку і Сирії, Халіфат. Результатом цього стала подальша ескалація громадянської війни в Сирії, а також загострення кризи на Близькому Сході і в Північній ВИСТУПИ ТА ДОПОВІДІ Варшавський саміт затвердив довгострокову стратегію Альянсу Герлінда Нігус, Керівник секції зв’язків Відділу громадської дипломатії, Штаб-квартира НАТО (Брюссель)
  12. 12. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 12 Африці, з прямими наслідками для нашої власної безпеки у вигляді жахливих терористичних актів  – зокрема, в Стамбулі, Орландо, Брюсселі і Парижі  – і найбільшої з часів Другої світової війни мігра- ційної кризи в Європі. На додаток до цих основних викликів зі Сходу і Півдня, ми стикаємося з такими давніми загрозами, як кібератаки, розповсюдження ядерної зброї, а також балістичні ракети дальнього радіусу дії. В міру того як зміню- ється світ, НАТО має продовжува- ти адаптуватися – і Варшава стала фундаментальною в питанні адап- тації і змін. Підготовка до Варшави Саміт в Уельсі у вересні 2014 року був негайною реакцією НАТО на ці нові безпекові виклики. Після Уель- су ми розпочали найбільше зміц- нення нашої колективної оборони. Кілька конкретних прикладів: • Ми втричі збільшили розмір Сил реагування НАТО до 40 тис. чол., з Передовими Силами в основі, здатними до перекидання в ра- йон застосування протягом де- кількох днів. • Ми створили вісім нових шта- бів для полегшення підготовки і посилення наших сил на схід- ному фланзі Альянсу. • Ми посилили оборону Туреч- чини  – союзника, який най- більше постраждав від заво- рушень на півдні, літаками АВАКС і оборонними ракетни- ми системами. • Ми прискорили процес при- йняття рішень, а також розроби- ли стратегії для протидії гібрид- ним загрозам і складним про- блемам, які надходять з півдня. • Також ми домовились під- вищити нашу здатність щодо обміну розвідувальною ін- формацією і можливість діяти відповідно до цієї інформації. Найближчим часом ми створи- мо в НАТО нове розвідувальне управління. Ми будемо більш ефективно координувати збір розвідувальних даних з метою підвищення ефективності та ситуаційної обізнаності. Варшавський саміт: Формуючи майбутнє НАТО Варшавський саміт затвердив нашу довгострокову стратегію, за- сновану на усвідомленні того, що ці проблеми будуть з нами протя- гом тривалого часу. Протягом багатьох наступних років напрям діяльності НАТО будуть ви- значати дві головні теми варшав- ського саміту:
  13. 13. 13 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) • посилення нашої колективної оборони і стримування; • перенесення стабільності за межі наших кордонів. Обидва напрями є довгостроко- вою політикою, яка вимагає впев- неності та наполегливості в її реа- лізації. Дозвольте мені коротко поінфор- мувати вас щодо кожного з них: Для того, щоб захистити наші на- ції шляхом зміцнення колективної оборони і стримування, ми до- мовилися про посилену передову присутність. Це означає розгортання НАТО на ротаційній основі у вигляді висо- кобоєготового багатонаціональ- ного батальйону в кожній з най- більш незахищених країн на пів- нічному сході, а саме: Естонії, Лат- вії, Литві та Польщі, – посилення присутності на південному сході. Це означає, що напад на одного з членів Альянсу буде відбиватись силами усіх союзників. Союзники зобов’язалися підвищувати свою стійкість, покращувати готовність суспільства, а також демонстру- вати те, що ми маємо можливість протидіяти новим викликам, в тому числі, і гібридній війні. Кібербезпека. Ми визнали кіберп- ростір новим оперативним се- редовищем, на додачу до землі, повітря і моря. Союзники також зобов’язались зміцнювати власні можливості щодо кіберзахисту, а також ділитися додатковою інфор- мацією та передовим досвідом. Відносини з Росією. У Варшаві вони були на порядку денному. Ми провадимо з Росією політику за двома напрямами: захист і діа- лог. НАТО не прагне до конфрон- тації. Все, що ми робимо, носить оборонний і пропорційний харак- тер і відповідає нашим міжнарод- ним зобов’язанням. • У довгостроковій перспективі ми продовжуватимемо прагну- ти до конструктивних відносин, якщо Росія припинить свою агресію проти України і почне діяти відповідно до міжнарод- ного права. • У короткостроковій перспективі діалог необхідний для управ- ління непростими відносина- ми, відновлення передбачу- ваності, прозорості та заходів щодо зниження ризику. Ми хочемо переконатися, що не- порозуміння чи інцидент не ви- йде з-під контролю. Для перенесення стабільності за межі наших кордонів – на схід і на південь – ми будемо активізувати підтримку наших партнерів-сусі-
  14. 14. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 14 дів. Якщо наші партнери є більш стабільними  – ми знаходимось в більшій безпеці. Це означає біль- ше роботи з тим, щоб допомогти нашим партнерам забезпечити свою власну безпеку, підвищити стійкість до зовнішнього тиску, а також боротьби з тероризмом. Усі 28 членів НАТО роблять свій внесок в очолювану США Глобаль- ну коаліцію з протидії ІДІЛ. На вар- шавському саміті ми вирішили, що літаки АВАКС НАТО будуть надава- ти пряму підтримку цій коаліції. Ми також домовилися посилити нашу поточну підготовку та потен- ціал програм для іракських військо- вослужбовців власне в Іраку. Ми будемо продовжувати нарощувати нашу співпрацю з Йорданією і го- товність, у разі потреби, допомага- ти Лівії. І ми будемо підтримувати наше довгострокове зобов’язання навчати, консультувати і допомага- ти афганським силам безпеки. Крім того, НАТО буде надавати більш активну підтримку Грузії, продовжувати надавати допомогу Республіці Молдова та посилюва- ти підтримку України. Що стосується України, то глави держав і урядів Комісії НАТО-Укра- їна прийняли для неї комплексний пакет допомоги. Це суттєвий пакет з підтримки України в її зусиллях щодо реформування держави. Для того, щоб ваша країна стала більш стійкою і здатною краще забезпе- чувати свою власну безпеку. Ми також будемо поглиблювати нашу взаємодію з партнерами в Чорному і Балтійського морях, а також на Західних Балканах. Ми також будемо підтримувати нашу важливу операцію в Косово. Перенесення стабільності торка- ється питань, які, певною мірою, збігаються: боротьба з терориз- мом і безпорядками, нарощуван- ня потенціалу, робота з партнера- ми, вирішення кризи мігрантів, а також морська безпека. Безпека і стабільність буде посиле- на за рахунок розширення співп- раці між НАТО і Європейським Со- юзом. Пройде деякий час поки ми усвідомимо всі наслідки рішення Сполученого Королівства вийти з ЄС, але ми знаємо одне: Велико- британія залишається вірним со- юзником НАТО, а співпраця між НАТО і ЄС стає ще важливішою. Таким чином, ми переводимо наше співробітництво на новий рівень. НАТО і ЄС сприятимуть підвищен- ню готовності суспільства, підви- щенню потенціалу з кібербезпеки і вирішенню більш широких питань морської безпеки в центральній частині Середземного моря – побу-
  15. 15. 15 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) дованої на співпраці НАТО з ЄС для перекривання каналів міжнародної контрабанди (торгівлі людьми) в Егейському морі. Цілі включають в себе боротьбу з незаконним мігра- ційним рухом і тероризмом, відсто- ювання свободи судноплавства, а також сприяння створенню регіо- нального потенціалу. Безпека, яка нам потрібна: Зобов’язання щодо витрат на оборону і прогрес Сучасні виклики вимагають сучас- ного Альянсу. І вони вимагають відповідних ресурсів. Варшавський саміт переглянув і знову підтвердив погоджені на са- міті в Уельсі зобов’язання щодо ви- трат на оборону. 2015 рік став першим роком, коли було відмічене невелике збіль- шення витрат на оборону. Оцінки 2016 року показують подальше збільшення на 3% в усіх європей- ських союзників і в Канаді. Це означає додаткові 8 млрд. доларів США на оборону. Нам ще належить пройти довгий шлях. Нам необхідно зберігати взятий темп. Але переломний мо- мент ми вже пройшли. Прикінцеві думки: виклики, що зростають, стійкі цінності Наша 67-річна історія навчила нас розвиватись відповідно до розви- тку викликів. Але деякі речі не змі- нилися – і вони не мають мінятись. Йдеться про наш нерозривний зв’язок між Європою і Північною Америкою, нашу відданість захис- ту одне одного від нападу  – від- повідно до Статті 5 нашого дого- вору – і відданість нашим осново- положним цінностям: демократії, свободі особистості, правам люди- ни і верховенству закону. Це стійкі цінності НАТО, які роблять нас єди- ними і сильними. І ми впевнено стоїмо на позиції політичної і практичної підтримки України. Ми знову підкреслили, що «неза- лежна, суверенна і стабільна Укра- їна, віддана демократії та верхо- венству закону, є ключем до євро- атлантичної безпеки». Ми єдині в нашій підтримці суве- ренітету України, територіальної цілісності та її невід’ємного права влаштовувати своє власне майбут- нє і вільний від зовнішнього впли- ву курс зовнішньої політики.
  16. 16. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 16 Для Польщі реалізація без- пеки відбувається через співробітництво в межах НАТО та з Україною. Україна при цьому має фундаментальне зна- чення для Польщі, яка і надалі надаватиме українській стороні необхідну допомогу, в тому числі, для підвищення бойового потенці- алу ЗСУ. Саміт НАТО затвердив без- прецедентний пакет допомоги для України, оскільки допомогу тако- го рівня не отримувала ще жодна країна – не член НАТО за всю істо- рію власне Альянсу. Саміт у Варшаві дав зрозуміти, що саме Росія є дестабілізуючим фактором. І слід підкреслити, що демократична незалежна Украї- на грає виключну роль у функці- онуванні та розвитку Європи. До важливих результатів саміту для України  можна віднести надання їй статусу особливого партнерства з НАТО, а також підписання дво- сторонньої угоди про військово- технічне співробітництво і постав- ки озброєнь. Що стосується Угоди про військову співпрацю України та Польщі, то вона була підписана у Варшаві главами оборонних ві- домств двох держав в рамках са- міту Організації Північноатлантич- ного договору: глава Міністерства національної оборони Республіки Польща Антоні Мацєревич та мі- ністр оборони України Степан Пол- торак поставили свої підписи під документом. Ця Угода про військо- во-технічне співробітництво пе- редбачає постачання озброєнь та військової техніки до України, а та- кож надання послуг військово-тех- нічного характеру. Польща інвес- туватиме в Україну заради власної безпеки, оскільки без безпечної незалежної України не може бути безпечної Польщі. Крім того, проводяться спільні вій- ськові навчання та здійснюється підготовка українських солдатів у Яворові Львівської області разом із США, Великою Британією, Кана- дою та Литвою. Демократична Україна має виключне значення для Європи Рафал Вольські, радник-посланник Посольства Польщі в Україні (заступник глави дипломатичної місії)
  17. 17. 17 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) Я кими є результати Варшав- ського саміту НАТО для України? Якщо говорити за формою і зміс- том прийнятих рішень, то Вар- шавський саміт НАТО був безпре- цедентним і з точки зору взаємин між НАТО і Україною, і з точки зору стратегічних рішень, які НАТО при- йняв на цьому саміті. Якщо оха- рактеризувати коротко рішення саміту НАТО у Варшаві і те, як вони можуть відбитися на інтересах українців, мені здається, що ми можемо застосувати два терміни. Перший  – це надія, другий  – це розчарування. Якщо говорити про надію, яку надав саміт Альянсу у Варшаві, то він ухвалив безпрецедентні рішення щодо України. Ми знову вдячні НАТО за прояв солідарності з Україною у нашій боротьбі про- ти російського агресора. Ми вдяч- ні, за той комплексний пакет до- помоги, який був затверджений НАТО і є безпрецедентним за сво- їм обсягом. Правда, певна частина положень цього комплексного пакету повто- рює ті рішення, які раніше вже при- ймалися НАТО стосовно України. Цей саміт був унікальним також за рівнем, форматом та наповненням зустрічей Президента України. І рівень Комісії Україна-НАТО, і фор- мат саміту 5+1 – все це, звичайно, прояви уваги НАТО до України. І все це позитивно. Стосовно розчарування. Ми не по- чули слів, які були зафіксовані в за- ключній декларації Бухарестського саміту НАТО, де прямо, цитую, гово- рилося про те, що «Україна і Грузія стануть членами НАТО». Нічого поді- бного ми не почули у Варшаві. Хоча опосередковано на саміті було зро- блено посилання на рішення декіль- кох попередніх самітів, в тому числі йБухареста.Зчогоможнаопосеред- ковано зробити висновок, що НАТО підтримує, точніше, дотримується тих рішень які були схвалені, в тому числі, і у Бухаресті щодо України. Жодного слова стосовно ПДЧ ми також не почули. Це питання, так НАТО не готовий говорити про членство України в Альянсі Борис Тарасюк, народний депутат України, міністр закордонних справ України (1998-2000, 2005-2007)
  18. 18. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 18 би мовити, яке можна визначити меседжами. Жодного меседжа з цього приводу ми не почули у Варшаві. В той же час, я хочу на- гадати, що вже в 2006-у році ми вели переговори з керівництвом НАТО відносно запрошення Украї- ни до ПДЧ. Виступ Януковича 14-го вересня 2006-го року, фактично, зруйнував ці плани і досягнення. Тобто, якщо говорити про перспек- тиву і про загальну атмосферу вза- ємин між Україною і НАТО, ми не просуваємося вперед, ми, фактич- но, відкотилися назад. В чому справа? Справа в тому, що з початком російської агресії проти України, НАТО фактично, перебу- вав майже два роки в стані пара- лічу і не мав адекватної відповіді на агресивні дії Росії. Практично Варшавський саміт поклав край цьому паралічу, і, очевидно, НАТО вже нарешті починає вживати за- ходів, які можуть бути адекватною відповіддю Росії. Протягом двох років після початку агресії Росії ми таких кроків не бачили. І це, зви- чайно, не може не розчаровува- ти. Звичайно, загальні заклики до солідарності з Україною, заклики до Росії припинити агресію проти України, до виконання норм між- народного права, – все це нам до- помагає, але не дуже. Особливо, в зоні, де йде війна, де йде збройне зіткнення між Україною і Росією. На саміті ми також не почули ні- чого, що стосується можливості поставок сучасних озброєнь Укра- їні. І це також не може не розча- ровувати. За цим проглядаються, звичайно, принципові рішення у Вашингтоні, адміністрація якого дотримується лінії – жодних поста- вок озброєнь Україні на тлі рішень американського конгресу надати озброєння Україні. Якщо підсумувати сказане, то я до- зволю собі сказати, що сьогодні НАТО не готовий дати відповідь на запитання про членство України. Але позитивом є те, що НАТО надав можливість Україні продемонстру- вати свою готовність реформувати економіку, сектор безпеки і оборо- ни. В цьому я вбачаю позитив. Бо майбутні взаємини України з НАТО будуть залежати від того, чи здатна буде Україна здійснити глибокі ре- форми, в тому числі, в секторі без- пеки і оборони.
  19. 19. 19 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) М и мусимо враховувати, що світ стрімко змінюється, а дестабілізація охоплює вже Каспійсько-Чорноморський регі- он,  – і це без урахування 425 км лінії фронту в зоні АТО на Донбасі. Чорноморсько-Каспійський регіон дестабілізовано, про що свідчать, зокрема, події останніх днів у Ту- реччини і Вірменії. В Україні триває справжня війна: противник продо- вжує обстріли з великокаліберно- го артозброєння не лише вдень, а й вночі, щодня гинуть українські солдати. Тому, певною мірою май- бутнє євроатлантичної інтеграції України вирішується сьогодні у зоні бойових дій. Значення саміту для України по- лягає у тому, що Альянс знову від- новлює силу як основи безпеки, яку намагається зруйнувати Росія. І це принципово. І в цьому плані Україні доцільно відтворити влас- ний військовий важіль як аргумент забезпечення обороноздатності. А для цього слід здійснити реформу- вання оборонного сектору. Україна вже завершила цикл оборонного планування, розробивши та ухва- ливши нову редакцію Воєнної док- трини, нові Стратегію національної безпеки і Стратегічний оборонний бюлетень, а також Стратегію кібер- безпеки. Отже, існують усі пере- думови і можливості для вдалого реформування і розвитку оборон- ного сектору держави. В цілому важливо мати на увазі декілька принципових висновків із результатів саміту НАТО у Варшаві. Перший. Військова сила знову ста- ла основою політики національної безпеки. У поточних умовах гло- бальних світових трансформацій військовий фактор став основним інструментом зовнішньої політики. Отже, військова сила стає осно- вним інструментом зовнішньої по- літики. Це принципова зміна, і ми маємо це чітко усвідомлювати. Другий. Розраховувати на допо- могу ззовні може лише той, хто максимально допомагає собі сам. Відсутність коштів на повноцінні реформи і переозброєння стримує створення в Україні в найближчій перспективі сучасної армії. Поява в Військова сила знову стала основою політики національної безпеки Олександр Литвиненко, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України
  20. 20. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 20 Україні компактної, але оснащеної сучасним озброєнням армії  – це питання перспективи. Тому що ві- йна – це гроші, а Україна сьогодні – мусимо визнати цей факт, – одна з найбідніших країн в Європі, отже, масштабного переозброєння армії найближчими роками держава за- безпечити не в змозі. То ж в умовах обмеженого оборон- ного бюджету критичне значення для підвищення боєготовності ар- мії набуває підвищення ефектив- ності використання наявного арсе- налу озброєнь і військової техніки, глибока модернізація озброєнь радянського виробництва, а також якісне підвищення ефективності всієї системи органів системи без- пеки і оборони та, в першу чергу, військового управління і розвідки. Третій. НАТО вже зробив безпре- цедентний крок з надання Україні збільшених можливостей у прове- денні інституційних реформ, і Укра- їна має скористатися цими можли- востями. Слід наголосити, що є ре- альні можливості використовувати існуючі механізми співробітництва України з НАТО, отже, давайте пра- цювати над конкретними проекта- ми. Необхідно серед іншого пере- вести у практичну площину плани Києва щодо переходу оборонного сектору на стандарти Альянсу. При цьому першочерговим пріо- ритетом військової реформи має стати зміна ідеології реформуван- ня в частині ставлення до потреб армії і до солдата у комплексному плані. Якщо солдат буде залишати- ся лише засобом, жодної євроат- лантичної інтеграції не буде.  І на останок. В Україні високо ці- нять допомогу Альянсу та країн- членів НАТО на усіх рівнях, в т.ч. у сфері реформ. Адже, останні про- ходять в умовах постійної інфор- маційної війни, що також важливо. Україна багато чого акуратно ви- конує на вимоги союзників, і є усі підстави казати, що Збройні сили України кардинально змінюються на краще.
  21. 21. 21 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) С ьогодні важливо визнати, що стратегія стримування РФ є головним геополітич- ним фактором, який буде доміну- вати і визначати дії не лише кра- їн-членів НАТО, а й інших гравців в сфері безпеки на більш тривалий період. І Україні відводиться роль одного з важливих чинників. Хоча, на жаль, це стримування для нас – це щоденна війна на виснажен- ня. Але тим самим ми реалізуємо стратегію НАТО. Це треба усвідо- мити, і, відштовхуючись від цьо- го, потрібно будувати всі наступні плани щодо того, куди Україна ру- хається і які кроки для цього роби- ти. Партнерство НАТО з Україною в контексті концепції стримування набуває особливого значення. Тобто в рамках партнерства з Альянсом Україна знаходиться на передовій лінії фронту стра- тегічного стримування агресо- ра. Вона захищає не лише себе, але й безпековий простів країн НАТО. Необхідно також підкрес- лити важливість надання нашій країні статусу особливого парт- нера та пакету   «всеохоплюючої допомоги» для можливості про- ведення наших внутрішніх ре- форм. В ідеалі було б добре, якби під затвердженим Президентом стратегічним пакетом докумен- тів з’явилися також документи з визначенням цілей партнерства з НАТО, річний План співробітни- цтва з НАТО, тощо. Плюс до цього, у відповідності до практики НАТО необхідно аби кожний пункт на- ших програм було підкріплено фінансово, чого, на жаль, нам часто бракує, і навіть ідеально написані плани не реалізуються. Повертаючись до значення для України рішень останнього саміту НАТО, слід відзначити три доку- менти, які, на мій погляд, свідчать про кардинальну зміну поглядів Альянсу в напрямку рішучості за- хищати себе і стримувати агресо- ра. Зокрема, це такі важливі доку- менти, як «Оцінка ситуації в районі Балтійського моря», «Оцінка ситу- ації в Чорноморському регіоні» та Україна через протистояння агресії Кремля реалізує стратегію НАТО щодо стримування Росії в Європі Ігор Долгов, Заступник міністра оборони України
  22. 22. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 22 визнання кіберпростору як четвер- того виміру операційного простору ведення бойових дій. Адже, проти нас вже ведуться кібератаки, агре- сор активно тестує нові засоби, і зараз взаємодія з союзниками у цій сфері дозволить зміцнити наші можливості. Насамкінець, велике значення має рішення саміту щодо створення спільної системи розвідки і обміну інформацією. В умовах зростаючої загрози з боку Росії та міжнарод- ного тероризму такий крок є дуже своєчасним, хоча він певною мі- рою й руйнує ряд стереотипів та існуючих обмежень, притаманних роботі спецслужб усіх без винятку країн Альянсу і країн-партнерів. Таким чином, Варшавський саміт створив реальні можливості для більш глибокого партнерства Укра- їни і НАТО, причому нам пропону- ється допомога з перспективою її подальшого розширення на заса- дах: «більше – за більше».
  23. 23. 23 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) В ажливість підтримки з боку Альянсу в протистоянні з агре- сором для України неможли- во переоцінити, адже, самотужки нам було б зробити це дуже важ- ко. На тлі негативних змін, що від- буваються в Росії (погіршення еко- номічного становища, реабілітація сталінізму, шалена, безсоромна і брехлива пропаганда та антинатів- ська риторика), Кремль активізує підривну діяльність своїх спец- служб з метою розвалити Україну зсередини. В цьому контексті хочу розповісти про ефективну роботу СБУ, яка в умовах війни з РФ спромоглася запобігти багатьом терактам, що готувалися противником в наших містах, а також не дозволила реа- лізувати сценарії створення нових осередків напруженості і сепара- тизму. Наприклад, найжахливіший із них – у вигляді створення «Бес- сарабської народної республіки». А це вже  свідчить про потенціал власне України, який може бути корисним західним партнерам. Адже останні теракти у Франції і Бельгії говорять про неспромож- ність поки що західних силових структур запобігти поширенню тероризму. На окрему увагу за- слуговує спроба державного пере- вороту в Туреччині, яка є членом НАТО. Стримування агресора – це функція, розрахована на роки. І це реальність, в якій нам доведеться довго існувати. Як представник української сторо- ни в підгрупі з безпеки Тристорон- ньої контактної групи я виступаю за обмін досвідом між спецслуж- бами України і країн НАТО. Однак мушу застерегти від негайного реформування українських спец- служб. Будемо відверті: нам є чому повчитися у спецслужб кра- їн – членів НАТО, але є багато чому повчитися у нас такого, чого наші Кремль активізує підривну діяльність своїх спецслужб з метою розвалу України зсередини Євген Марчук, прем’єр-міністр України (1995-1996), секретар Ради національної безпеки та оборони України (1999-2003), міністр оборони України (2003-2004), голова СБУ (1991-1994)
  24. 24. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 24 колеги не знають. Я хочу сказати, що мирний час, який тривав де- сятиліттями, розхолодив ці спец- служби. У кого в Європі є досвід війни, отриманий нещодавно? Ні у кого. А у нас є колосальний до- свід, якого не має жодна з кра- їн Європи. У зв’язку з цим, я б не поспішав наполягати на втіленні у життя існуючі рекомендації щодо реформування Служби безпеки України. Що це за рекомендації? Це рекомендації на основі спокій- ної, наприклад, Швейцарії. Тобто рекомендації щодо реформуван- ня СБУ, виходячи з європейської спокійної ситуації. Говорити про реформування спецслужб мож- на буде, коли закінчиться війна, а мирна ситуація вже триватиме ро- ків 10-15. Тоді варто досліджувати і реалізовувати такий досвід.
  25. 25. 25 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) Я хотів би трохи контравер- сійно подивитися на рішен- ня саміту НАТО у Варшаві. В нашому інформаційному про- сторі зараз йде жваве обговорен- ня результатів саміту. Звичайно, мова йде про комплексний пакет допомоги, збільшення кількості спільних заходів, здійснення до- радчої допомоги, тощо. Звичай- но, це важливо, це принципово. Це сигнали, які спрямовані на те, щоб Україна, по-перше, продовжи- ла реформування свого сектору оборони і безпеки. По-друге, щоб розпочались практична реалізація стратегічного оборонного бюлете- ня, набуття необхідних оператив- них бойових спроможностей, інші важливі практичні заходи. Однак я хотів би обговорити рі- шення саміту, які стосувалися саме країн Альянсу. Саме того аспекту, який означає посилення політи- ки стримування Росії та зміцнен- ня колективної безпеки. Чому це важливо? На мій погляд, Україна знаходиться зараз на передовому рубежі стримування Росії. Отже, наша держава може претендувати на отримання переваг, додаткової підтримки лише у разі, якщо буде проактивною. Проактивною з точ- ки зору участі в заходах НАТО, по- вного використання свого потен- ціалу, пропонування своїх можли- востей, досвіду, тощо. Про що конкретно йде мова? На- самперед, я маю на увазі рішення, які стосуються посилення політики стримування, посилення східного флангу НАТО, створення відповід- них колективних спроможностей, використання різноманітних ін- струментів для того, щоб збільши- тиціспроможностісамевконтексті колективної безпеки. Зокрема, це стосується спроможностей у мор- ській зоні. Румунія запропонувала перед самітом у Варшаві створен- ня спільного військово-морського угруповання країн НАТО у Чорно- му морі, яке могло б бути стри- муючим фактором нарощування Росією бойових спроможностей в цьому регіоні. На жаль, ми зна- Україна здатна отримати переваги в разі власної активності Ігор Кабаненко, Президент компанії UARPA, заступник міністра оборони України (2014), перший заступник начальника Генштабу ЗСУ (2012-2013)
  26. 26. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 26 ємо, що це рішення не було при- йнято. Натомість було визначено, що ця пропозиція буде додатково вивчатися, буде більше активності у військово-морських навчаннях. Україна може брати участь у роз- витку цього напрямку. Те ж саме стосується розвитку спроможностей повітряних сил НАТО. Польща буде брати участь в цих заходах, і, відповідно, Україна знову ж таки може бути більш про- активною, пропонувати свої мож- ливості. На жаль, вони обмежені, але вони існують, і тому вони мо- жуть стати в нагоді Альянсу. Позитивним прикладом проактив- ноїпозиціїУкраїниможебутидосвід реалізації ініціативи зміцнення дові- ри і безпеки у військово-морській галузі в Чорноморському регіоні. Хотів би нагадати, що саме Україна запропонувала цю ініціативу, в по- дальшому її підхопила Туреччина, і проект було реалізовано у форматі БЛЕКСІФОР. Важливо, що у докумен- тах БЛЕКСІФОР були визначені ба- зові принципи функціонування цієї ініціативи, які було запропоновані саме Україною. Діяльність БЛЕКСІ- ФОР була досить успішною, аж до- поки Росія не окупувала Крим. Цей приклад демонструє, що ми може- мо бути в авангарді просування та- ких проектів, де задовольняються і наші інтереси, й інтереси партнерів. Інші ініціативи саміту стосуються, наприклад, напрямку щодо збіль- шення спроможності раннього по- передження. Серед цих ініціатив, до речі, є й навчання, в яких Укра- їна брала участь у 2005-2008 рр. Посилення спроможностей у сфе- рі раннього попередження дасть змогу більш активно, більш ре- зультативно реагувати на зміни об- становки, використовувати мож- ливості спільної системи раннього попередження для виявлення змін в ситуації. Цей формат може бути корисним для обох сторін. Інше питання саміту – проведення спільних навчань за сценаріями колективної оборони. На мій по- гляд, тут є широке поле для учас- ті України, використання нашого досвіду та обміну цим досвідом з нашими колегами в НАТО. Також, на мій погляд, цей формат потре- бує проактивності, оскільки у нас насправді накопичений значний досвід взаємосумісності в рамках цих навчань, взаємосумісності в рамках концепції оперативних спроможностей та інших програм, які вже існували до цього часу. Але наш досвід потребує імплемента- ції на практиці – саме в контексті рішень, прийнятих на саміті. Цікавими для України також мо- жуть бути рішення щодо адапта- ції інфраструктури, делегування
  27. 27. 27 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) нових повноважень від воєнно- політичних структур військовим структурам  – від Північноатлан- тичної Ради до Верховного ко- мандування об’єднаних збройних сил НАТО. Ми можемо почати па- ралельні зміни, трансформувати нашу систему управління у синх- ронному режимі. Інший аспект, на якому я хотів би наголосити, це питання, пов’язані з обміном досвідом. Знову ж таки, нам доцільно створити поле вза- ємосумісності в єдиному розумін- ні того, що відбувається, в тому, що називається гібридна війна або збройна боротьба нового по- коління. На жаль, на мій погляд, тут існують деякі розбіжності з точку зору термінології, з точки зору пріоритетів і вибору ефектив- них механізмів. Між тим, це дуже важлива галузь для того, щоб зо- середити зусилля на важливих на- прямах, максимально використо- вувати існуючий потенціал. Поки що ми не використали всі наявні можливості, зокрема, у сегменті державного-приватного партнер- ства як в Україні, так і з точки зору використання цих можливостей на двосторонньому та багатосто- ронньому рівнях. Певні заходи від- буваються, але знову ж таки, хочу відмітити, що ми тут маємо більше можливостей, ніж завжди реалізо- вували. Це стосується різних рів- нів – стратегічного, оперативного, тактичного… Ми розуміємо, що ця війна реалі- зується не лише класичними за- собами збройної боротьби. Спів- відношення військових та невій- ськових заходів в цій війні – 1 до 4. Мова йде, в тому числі, про інфор- маційну боротьбу, про кібербезпе- ку. Це поле, яке, на мій погляд, ви- ходячи з аналізу індикаторів, буде активно нарощуватись, так само, як і військово-морська галузь. Тоб- то, за цими напрямками Україні і НАТО слід працювати дуже плідно і більш системно, спираючись на державно-приватне партнерство. Ще один важливий аспект  – це стратегічні комунікації. В цьому питанні, на мій погляд, також іс- нує проблема термінології, єди- ного розуміння, чіткого визначен- ня власне поняття стратегічних комунікацій. Хтось вважає, що це контрпропаганда, але, на мій по- гляд, це зовсім інше, це абсолютно різні речі. Знову ж таки, конкретні, практичні, реальні спільні проекти між державними органами і гро- мадянським суспільством допомо- жуть нам вистояти в цих непростих умовах, розвиватися і, звичайно, побудувати те суспільство, яке ми прагнемо мати, спираючись на цінності ліберально-демократич- но-ринкової економіки.
  28. 28. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 28 С аміт Північноатлантичного Альянсу у Варшаві 8-9 липня 2016 року не призвів до про- ривів, які могли б надати Україні пе- реваги над зовнішнім агресором. Однак слід визнати, що в цілому Київ отримав від НАТО дзеркаль- ну відповідь, що певною мірою є логічним продовженням стратегії стримування Росії з боку Заходу. ТакаоцінкарішеньсамітуНАТОсто- совно України пов’язана із фактом, що затвердження нового Комп- лексного пакету допомоги для України (Comprehensive Assistance Package), перспектива для України перейти до партнерства з розши- реними можливостями (Enhanced Opportunities Programme) та збе- реження санкцій відносно Росії, є лише частиною можливих кроків НАТО. Хоча і слід визнати послідов- ність та системність дій Альянсу, а також готовність військово-полі- тичного блоку до розширення вза- ємодії з Україною. Водночас й українська влада здій- снила лише частину можливих зусиль у сфері оборонного рефор- мування та підготовки до військо- во-технічного співробітництва з країнами НАТО, тому реального поглиблення практичної співпраці у галузі створення озброєнь поки що чекати не варто, так само, як немає поки що й перспектив пе- реходу до підтримки України ле- тальною зброєю. Для переходу до конкретних проектів військово- технічного співробітництва (ВТС) потрібна суттєва модернізація нормативно-правової бази Укра- їни та зміна принципів управлін- ня оборонною промисловістю, а цього в Україні не відбулося. Укра- їнська Держава має переглянути власні підходи і створити такі пра- вила гри, щоб інвестору було ціка- во працювати в Україні, особливо, в оборонному секторі. Також нам слід активніше працювати на між- народній арені, створюючи при- вабливі пропозиції для інвесторів. Адже, це ненормально, що попри всі обставини, що склалися, країни НАТО користуються послугами ро- сійської компанії «Волга-Днєпр» в сегменті важких авіатранспортних перевезень, французи продовжу- Київ отримав від НАТО дзеркальну відповідь Валентин Бадрак, Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
  29. 29. 29 Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) ють виробництво тепловізорів для російської бронетехніки, а італійці постачають машино-комплекти до бронемашин «Рись». Крім того, я впевнений, що євро- пейські країни НАТО діють пере- важно в межах забезпечення влас- ної безпеки та все більше надають сигнали щодо готовності покращи- ти відносини з Росією, в тому числі, за рахунок українських інтересів. Це має практичне відображення у таких речах, як продовження вій- ськово-технічної співпраці з Росією деякими країнами НАТО. Напри- клад, незважаючи на санкції, Італія та Франція продовжують реаліза- цію проектів з Росією у сфері ВТС. З іншого боку, українські розроб- ники і виробники озброєнь нерід- ко отримують негативні відповіді на запит щодо закупівлі тих чи ін- ших комплектуючих для озброєнь і військової техніки. Що не лише ускладнює сприйняття практично- го співробітництва з компаніями країн НАТО, але й робить сумнів- ним реалізацію завдання імпорто- заміщення і повної відмови від ВТС з РФ у майбутньому. В умовах, що склалися, найваго- мішими досягненнями України могли б стати конкретні проекти військово-технічного співробітни- цтва, що передбачало б розгор- тання спільних із західними обо- ронними компаніями виробництв, отримання оборонних технологій, тощо. Від НАТО ми поки що мо- жемо очікувати створення додат- кових структур у сфері гібридної безпеки, активізацію військових навчань і вишколів українських сил оборони. Ймовірно НАТО буде до- помагати у розвитку Сил спеціаль- них операцій, ВМСУ та у створенні кіберпідрозділів. Існує й можли- вість розвитку співпраці з НАТО в межах низки створених трастових фондів для допомоги Україні. Однак найважливішим у спів- робітництві з НАТО для України може стати перехід до практичної площини у сфері створення нових озброєнь, оскільки лише у такий спосіб західні партнери можуть перетворитися на справжніх та ре- альних союзників. Такий перехід до нового етапу може відбутися лише за умов змін свідомості – як лідерів всередині воєнно-політич- ного блоку, так і української вла- ди  – та відповідно забезпечення Україною прозорих, зрозумілих для Заходу правил гри на укра- їнському ринку, включаючи при- йняття відповідних законів, про- грам та початку транспарентної приватизації частини підприємств оборонної промисловості, а також забезпечення захисту приватних й іноземних інвестицій. Поки що українська влада до таких кроків
  30. 30. Саміт НАТО у Варшаві – результати для України (матеріали конференції 19 липня 2016 року, Київ) 30 не готова, як не готова залишити у минулому «ручне управління» сектором безпеки. При цьому сус- пільство України набагато більше, ніж влада, є готовим до інтеграції України в НАТО. Слід наголосити, що Україна має раз і назавжди відірватися від Ро- сії у сфері оборонних технологій та виробництв озброєнь та військової техніки – без цього не варто очікува- ти на реалістичне повномасштабне співробітництво з країнами НАТО у сфері озброєнь. І допомога з боку НАТО тут є фундаментальним еле- ментом української трансформації. Отже, можливість повномасш- табної євроатлантичної інтеграції, запровадження і реалізація прак- тичних проектів у галузі безпеки, створення спільних оборонних спроможностей для України за- лишаються питаннями без чіткої відповіді. І саме на них чекатиме країна найближчим часом. Україна має не просити у Заходу зброю, а виступати як партнер, що має оборонні технології, та по- ставити питання через співробіт- ництво та інвестиції в оборонний сектор організувати виробництво сучасного озброєння на власних підприємствах. Наприклад, відновлення випус- ку важких транспортників Ан-124 «Руслан» враз дозволить виклю- чити Росію з міжнародного ринку авіаперевезень та започаткувати низку нових проектів. Більше того, вже зараз агресор шукає можли- вості модернізувати свій авіапарк важких транспортних літаків, ак- тивно залучаючи до себе фахівців, в т.ч. з України. З одного боку, це спроба врятувати технологічно ви- снажений сектор авіапрому РФ, а з іншого – загроза втрати Україною певної кількості конструкторських кадрів. Цього допускати не можна. До перспективних проектів можуть бути віднесені й проекти з виробни- цтва ракет-мішеней для Національ- ної протиракетної оборони (НПРО) США, а у перспективі – для європей- ської системи ПРО. Також важливи- ми та прибутковими могли б стати проекти зі створення в Україні ви- робництв засобів зв’язку та ударних безпілотних комплексів, а також ін- шого військового обладнання. Отже, саміт НАТО став ще одним сигналом, що процес співробітни- цтва України з Альянсом є двобіч- ним, він вимагає зусиль обох сторін та прийняття рішень, які часто не є простими. Але саме такий підхід спроможний забезпечити практич- ні трансформації в Україні, а Альян- су дасть змогу отримати надійного й передбачуваного союзника на своєму східному кордоні.

×