Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"

2. 16 ЛИПНЯ 2019 РОКУ НАБУВ ЧИННОСТІ

3. Єдиною державною (офіційною) мовою в
Україні є українська мова.
Статус української мови як єдиної державної
мови передбачає обов’язковість її використання на
всій території України при здійсненні повноважень
органами державної влади та органами місцевого
самоврядування, а також в інших публічних сферах
суспільного життя, які визначені цим Законом.

4. Навмисне спотворення української мови в
офіційних документах і текстах, зокрема навмисне
застосування її з порушенням вимог українського
правопису і стандартів державної мови, а також
створення перешкод та обмежень у застосуванні
української мови тягнуть за собою
відповідальність, встановлену законом.

5. Серед осіб, які зобов’язані володіти державною
мовою та застосовувати її під час виконання службових
обов’язків:
- особи начальницького (середнього і вищого) складу
Національної поліції, інших правоохоронних та
розвідувальних органів, посадові особи інших органів,
яким присвоюються спеціальні звання;
- особи рядового, сержантського і старшинського
складу Національної поліції, інших правоохоронних,
розвідувальних органів, інших органів, яким
присвоюються спеціальні звання.

6. Мовою нормативних актів, документації, діловодства,
службової діяльності та спілкування з громадянами
України в органах правопорядку, розвідувальних органах,
державних органах спеціального призначення з
правоохоронними функціями є державна мова.
З особою, яка не розуміє державної мови, працівник
органу правопорядку, розвідувального органу, державного
органу спеціального призначення з правоохоронними
функціями може спілкуватися мовою, прийнятною для
сторін, а також за допомогою перекладача.

7.  Порушення вимог вказаного Закону щодо застосування державної мови під
час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та
документообігу в органах державної влади, … в органах правопорядку,
розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з
правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі
виборів та референдумів, у міжнародних договорах України
тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або попередження, якщо
порушення вчинене вперше.
 Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було
піддано адміністративному стягненню,
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

8. Дія цього Закону не поширюється
на сферу приватного спілкування
та здійснення релігійних обрядів.

9. Кабінет Міністрів України
22 травня 2019 року схвалив
нову редакцію “Українського
правопису”, яка замінить версію
1992 року. 03 червня 2019 року
ці правила почали діяти.

10. Правописна комісія повернула до життя
низку особливостей "харківського" правопису,
затвердженого в 1928 році. На переконання
членів комісії, їхнє поновлення має наукове
підґрунтя. Автори впевнені, що саме так ми
зможемо повернутись до "питомої української
мови".

11. “Кодекс” мовних правил займає понад 200 сторінок
тексту. Пропонуємо вашій увазі основні
нововведення, які нам доведеться застосовувати в
діловодстві:

12. Активно впроваджуються у вжиток фемінітиви -
слова жіночого роду, аналогічні поняттям чоловічого
роду:
начальник – начальниця;
речник – речниця;
радник – радниця;
депутат – депутатка;
член – членкиня;
митець – месткиня;
колега – колегиня тощо.

13. На початку слова перед приголосними “р” та “н”
можна вживати “и” або “і”, відповідно існують два
варіанти написання слів: инший або інший.
Без варіантів пишуться слова з латинським
коренем -ject- - проєкт, проєкція, так само як
траєкторія, ін'єкція.
Слова з анти-, віце-, екс-, контр- пишуться разом:
антивірус, віцепрем'єр, експрезидент, контрудар
(раніше екс-президент писався через дефіс).

14. Числівник «пів» зі значенням «половина» пишеться з
іменниками окремо: пів аркуша, пів години, пів літра (раніше –
писалося одним словом: півгодини). Виняток – слова, з якими “пів”
становить єдине поняття: півкуля, півмісяць, півострів тощо.
З’являється варіативність у великій-малій літерах для
державних посад: в офіційних текстах – Президент, Голова
Верховної Ради, Прем’єр-міністр, у неофіційних – президент, голова
Верховної Ради, прем’єр-міністр тощо.
У назвах свят День Незалежності України, День Соборності
України, День Конституції України всі слова пишуться з великої
літери як виняток.

15. Менше дефісів у складних словах. Віднині пишуться разом:
вебсторінка, пресконференція, економклас, контрадмірал. Але
піар-акція, інтернет-послуга, компакт-диск, бізнес-план,
кіловат-година.
Складені назви інформаційних агенств пишемо з великої
літери, без лапок: агенство Українські Національні Новини, агенство
Франс Пресс.
Якщо поруч із назвою є родове слово – тоді використовуються
лапки і назва пишеться з великої літери: сайт «Вікіпедія», мережа
«Фейсбук», проте коли родового слова нема – назва пишеться з
маленької літери і без лапок: ґугл, твітер.

16. Географічні назви, що починаються зі Східно-, Західно-,
Північно-, Південно-, Центрально- пишуться з великої літери (обидва
слова) і через дефіс: Східно-Китайське море, Південно-Західна
залізниця тощо.
Загальні назви, коли їм надається особливий зміст, пишуться з
великої літери: Батьківщина, Честь, Мати (раніше такий
“привілей” мала лише Батьківщина).

17. Текст нової редакції
“Українського правопису”
опубліковано на офіційних
сайтах Міністерства освіти
і науки України та
Національної академії наук
України.

18. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 17 КВІТНЯ 2019 РОКУ №
375
“Про внесення змін до постанов Кабінету
Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 і
від 17 січня 2018 року № 55”

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 “Деякі
питання документування управлінської діяльності” затверджує:
ТИПОВУ ІНСТРУКЦІЮ
з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з
електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну
ТИПОВУ ІНСТРУКЦІЮ
з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади

20. АДРЕСАТ ТА ОСОБИСТЕ
ЗВЕРТАННЯ
 У разі адресування документа установі або її структурним підрозділам без
зазначення посадової особи їх найменування наводяться у називному відмінку
“напівжирним” шрифтом:
Національне агентство
з питань державної служби
 Якщо документ надсилається посадовій особі, найменування установи та її
структурного підрозділу наводяться у називному відмінку, а посада і прізвище
адресата – у давальному:
Державна архівна служба
Начальнику фінансового управління
Сергію ІВАНОВУ

21.  У разі коли документ адресується керівникові установи або його заступникові,
найменування установи входить до складу найменування посади адресата, яке
наводиться у давальному відмінку:
Голові державної митної служби
Олександру ВЛАСЕНКОВІ
 Якщо документ адресується кільком однорідним за характером діяльності
установам, зазначається узагальнене найменування адресатів:
Центральним державним архівам
!!! Документ не повинен мати більше чотирьох адресатів. У разі надсилання
документа більше ніж чотирьом адресатам складається список на розсилку із
зазначенням на кожному документі тільки одного адресата.

22.  У разі надсилання документа фізичній особі спочатку зазначається у
давальному відмінку власне ім’я та прізвище, потім поштова адреса:
Олександру Гончаруку
вул. Сурикова, буд. 3а, кв. 1,
м. Київ,
01001

23. • У разі, коли документ адресується конкретній особі, у листі нижче атрибута
“адресат” може наводитись особисте звертання у кличному відмінку:
Пане (пані) + Власне ім’я – пані Оксано!
або
Пане (пані) + Прізвище – пане Іваненку!
або
Пане (пані) посада або звання – пане генерале поліції третього рангу!
або
Панове адвокати!
• У разі необхідності перед словом “Пане”, “Пані” або “Панове” може
використовуватись слово “Шановний”, “Шановна” або “Шановні” відповідно:
Шановна пані Ковальська!

24. РЕКОМЕНДОВАНІ ЗРАЗКИ ЗВЕРТАНЬ:
 До осіб, які мають спеціальні чи військові звання, звертаємось:
Шановний пане генерал-майоре!
Шановний пане державний раднику юстиції другого класу!
Шановна пані генерал поліції третього рангу!
Шановний пане полковнику!

25. До осіб, які посідають керівні посади та не мають спеціального чи
військового звання, звертаємось:
Шановний (-а) пане (пані) голово!
Шановний (-а) пане (пані) начальнику!
Шановний(-а) пане (пані) ректоре!

26.  Звертання до фізичних осіб оформлюємо таким чином:
Шановний + пане + ім’я у кличному відмінку!
Шановна + пані + ім’я у кличному відмінку!
або в деяких випадках, зумовлених нормами службової етики:
Пане + прізвище у кличному відмінку!
Пані + прізвище у називному відмінку!
!!! Важливо пам’ятати, що уникнення форми звертання на
“шановний” відповідно виключає компонент “з повагою” у
реквізиті “підпис”.

27. ДЕЯКІ ЗМІНИ В ОФОРМЛЕННІ
СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТІВ

28. Реквізит “заголовок” виділяємо “напівжирним” шрифтом 12 кегля.
 У текстах розпорядчих документів зазначаємо власні імена і прізвища осіб.
Винятком є накази “По особовому складу”, “Про відрядження” та “Про
порушення службової дисципліни” (у них зазначають також по батькові)
 Реквізит “Підпис керівника” містить назву посади, спеціальне звання, власне
ім’я, прізвище керівної особи та безпосередньо підпис:
Начальник
генерал поліції третього рангу Микола СЕМЕНИШИН
 Реквізит “виконавець” друкуємо шрифотом 12 кегля, він повинен містити
власне ім’я, прізвище та номер телефону, розташовані в одному рядку:
Іван Романенко 050 52 …..

29. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ВНУТРІШНІХ ВІЗ
Внутрішнє погодження документа (наказу, доручення) оформлюється
шляхом проставляння віз, що включають особистий підпис, власне ім’я та
прізвище осіб, які візують документ, дату візування та найменування їхніх
посад:
Заступник начальника
ГУНП в Донецькій області
полковник поліції П. АЛЄКСЄЄНКО
29.07.2019

30. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!