Застосування інструментів МіО аналітичним центром: підходи та досвід
іад
1. ПРЕЗЕНТАЦІЯ
На тему:
Інформаційно – аналітична
діяльність
2. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ
Важливим напрямом інформаційної роботи, є інформаційно-
аналітична діяльність. Це особливий напрям інформаційної
діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням,
збереженням та поширенням інформації переважно у сфері
управлінської, політичної та економічної діяльності . Проте,
для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є
не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією,
скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і
прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої
інформації зумовлена переходом владних структур до
прогностичних форм діяльності з використанням
багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не
просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а
системного підходу до розв'язання проблеми в цілому на
основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з
функціональними можливостями сучасних автоматизованих
інформаційних систем.
3. Для інформаційно-аналітичної діяльності особливої ваги набуває
систематичність визначення кола питань, що виникають у процесі
базової діяльності споживача інформації, їх аналіз та прогнозування
тенденцій розвитку. Саме орієнтація на передбачення, виявлення
тенденцій розвитку ситуації обумовлює переважне застосування
різних аналітичних методів опрацювання інформації:
інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний, контент-
аналіз тощо. Передбачення шляхів розвитку ситуації потребує
узагальнення відомостей та їх оцінки, тобто використання методів
узагальнення, абстрагування, моделювання. Для створення
інформаційних документів такого напряму інколи необхідно
провести самостійне соціологічне, статистичнке, маркетингове
дослідження.
Результатом аналітичної діяльності будуть такі вторинні
документи, що є інформаційною моделлю не первинного
документа, а моделлю проблеми. Такі інформаційні документи
містять так зване вивідне знання у вигляді висновків, рекомендацій,
прогнозів. Це, насамперед, огляди, щорічні доповіді, аналітичні
довідки. До різновидів оглядової інформації слід віднести також
інформаційні релізи, підготовка яких потребує аналізу первинної
інформації, її розподілу на основну та надлишкову, відкриту та
конфіденційну, головну та периферійну. Тому в процесі
інформаційно-аналітичної діяльності широко використовуються
методи критичної оцінки інформації. Інформаційні документи, що
містять прогноз розвитку проблемної ситуації, є засобом
інформаційного управління.
4. Методика інформаційно-
аналітичної діяльності - сукупність
методів і порядок їх застосування,
що дозволяють одержати
запрограмований результат.
ОСНОВНИМИ ГРУПАМИ МЕТОДІВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Є:
1. ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ - АНАЛІЗ, СИНТЕЗ, АБСТРАГУВАННЯ,
УЗАГАЛЬНЕННЯ, ПОРІВНЯННЯ.
2. МЕТОДИ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ - СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ,
ОПИТУВАННЯ, СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЕКСПЕРИМЕНТ, СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ.
3. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОГНОЗНІ МЕТОДИКИ - КОГНІТИВНЕ КАРТУВАННЯ,
МОДЕЛЮВАННЯ, ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА.
4. МЕТОДИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ - ЗГОРТАННЯ ЗМІСТУ
ІНФОРМАЦІЇ (БІБЛІОГРАФУВАННЯ, РЕФЕРУВАННЯ, АНОТУВАННЯ,
ФРАГМЕНТУВАННЯ), УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗМІСТУ ІНФОРМАЦІЇ (СТВОРЕННЯ
ОГЛЯДОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ).
5. МЕТОДИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ -
МЕТОДИКА ПОТОЧНОГО ІНФОРМУВАННЯ, МЕТОДИКА ДОВІДКОВО-
ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ .
ВІДНОСНО НОВИМ ЗАГАЛЬНИМ МЕТОДОМ Є ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПІДХІД,
СУТЬ ЯКОГО ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ПРИ ВИВЧЕННІ БУДЬ-ЯКОГО ОБ'ЄКТА,
ПРОЦЕСУ ЧИ ЯВИЩА В ПРИРОДІ ЧИ СУСПІЛЬСТВІ ПЕРШ ЗА ВСЕ,
ВИЯВЛЯЮТЬСЯ НАЙХАРАКТЕРНІШІ ДЛЯ НЬОГО ІНФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ.
5. АНАЛІТИК
Аналітик — фахівець, здатний до
аналітичних досліджень та
узагальнень в певній сфері
діяльності, який досконало
володіє методами аналізу,
зазвичай здатний прогнозувати
процеси й розробляти
перспективні програми розвитку.
Оскільки суть роботи такого
фахівця повністю залежить від
специфіки галузі, то аналітик не є
конкретним фахом. За
спеціалізацією розрізняють,
наприклад: фінансовий аналітик,
маркетолог-аналітик,системний
аналітик, тощо.
6. Аналітичні документи (дають огляд
кількох первинних документів) за
ознакою глибини аналізу змісту
першоджерел поділяють на
бібліографічні, реферативні й
аналітичні огляди, об'єднуючи в одну
групу інформаційних оглядів. Є
класифікації, за якими огляди
поділяють на огляд літератури
(першоджерел) як джерело
бібліографічної інформації та огляд
стану розробки проблеми (теми,
питання). Виділяють також
орієнтаційні (бібліографічні) і
пізнавальні огляди, критичні,
аналітичні, аналітичні довідки,
довідники, рейтинги, інформаційні
звіти про діяльність, тематичні
підбірки, дайджести, прес-релізи,
досьє і т. ін. Тобто нині немає єдиної
класифікації аналітичних документів .
7. Для класифікації аналітичних
документів особливо важливими
є такі ознаки: функціональне
призначення (предмет) аналізу;
характер питань, що
розглядаються; цільове і
читацьке призначення; зміст
(тематичні межі); глибина
ретроспекції; форма викладу;
спосіб розповсюдження,
періодичність підготовки і
видання. Ця загальна
класифікація, охоплюючи як
неопубліковані аналітичні
документи, так і опубліковані, які
видають бібліотеки, органи НТІ,
центри інформаційного аналізу,
видавництва та інші організації,
значно полегшує орієнтування
фахівців, учених, інформаційних
фахівців у потоці первинних
документів.
8. ДІЯЛЬНІСТЬ» Є НОРМАТИВНИМ КУРСОМ ЦИКЛУ
ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ І ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ
ДИСЦИПЛІН, ЯКИЙ ВИВЧАЄТЬСЯ СТУДЕНТАМИ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ТА
ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ». ЗНАЧЕННЯ КУРСУ
ВИЗНАЧАЄТЬСЯ НЕОБХІДНІСТЮ ЗГОРТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
ТА СТВОРЕННЯ ВТОРИННОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ
У ДОКУМЕНТОЗНАВЧО-ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ.
