2. 1. Засоби обробки інформації
2. Поняття аналітико-синтетична обробка
документів
3. Наукова обробка документів як
сукупність процесів аналізу і синтезу
4. Статистична обробка інформації́
5. Роль системної обробки інформації
6. Автоматизована обробка інформації
3. Обробка інформації́ — вся сукупність
операцій (збирання, введення, записування,
перетворення, зчитування, зберігання,
знищення, реєстрація), що здійснюються за
допомогою технічних і програмних засобів,
включаючи обмін по каналах передачі
даних
4. Обробка інформації - це
рішення деякої інформаційної
задачі.
!
В результаті обробки наявної вхідної
інформації ми отримуємо нову вихідну
інформацію.
8. Інтернет – це всесвітня мережа з’єднаних між собою комп’ютерів.
Під’єднавшись до Інтернету, ви отримуєте доступ до всесвітньої мережі, яка,
подібно до бібліотеки, містить сторінки з інформацією.
9. Пн 07.апр 14
Інформаційне забруднення — засмічення інформаційних ресурсів
непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. Поширення непотрібної
та небажаної інформації може мати згубний ефект на діяльність людини. Воно
вважається одним з негативних ефектів інформаційної революції (information
revolution)
10. Пн 07.апр 14
Інформаційне забруднення— є значною проблемою, яка швидко
поширюється. Більшість сучасних описів інформаційного забруднення
стосується комп'ютерної інформації, як то електронна пошта (e-mail), миттєві
повідомлення (instant messaging), ін. Поняття введене у 2003 році Якобом
Нельсоном (Jakob Nielsen).
16. Технологія – спосіб освоєння людиною
матеріального світу за допомогою
соціально організованої діяльності, що
включає три компоненти:
інформаційну (наукові принципи),
матеріальну (знаряддя праці),
соціальну (фахівці, які мають
професійні навички)
Інформаційна технологія – людино-
машинна технологія збирання, обробки
та передачі інформації
17. Взаємозв’язана сукупність
засобів, методів і
персоналу, яка
використовується для
зберігання, обробки та
видачі інформації з
метою розв’язання
конкретного завдання
Обробка
даних
Зародження
даних
Відображення
даних
Накопичення,
зберігання
18. Пристрої обробки
інформації
Довготривале зберігання
інформації
Пристрої уведення
інформації
Пристрої виведення
інформації
Процесор,
ОЗУ, системна
шина
Пристрої
введення
Пристрої
виведення
ПК
Зовнішня
пам’ять
23. Текстові редактори і видавничі системи ;
Редактори растрової та векторної графіки;
Електронні таблиці та пакети математичної обробки
даних;;
Програми оптичного розпізнавання текстів та
електронного перекладу;
Програмні засоби підтримки телекомунікацій
24. В інформатиці
Аналітико-синтетична обробка інформації -
це переробка інформації, що міститься в
документах з метою вилучення необхідних
відомостей, їх оцінки, порівняння і
узагальнення.
25. В бібліографії аналітико-синтетичну
обробку документів розуміють як процес
бібліографування, а саме процеси, що
забезпечують ідентифікацію документів,
інформацію про них.
В каталогізації метою аналітико-
синтетичної обробки є розкриття складу і
змісту документального фонду, що дає
можливість ідентифікувати документи і
здійснювати бібліографічний пошук.
26. В інформатиці це, як
правило,анотування́, реферування́,
вилучення фактів і підготовка оглядів;
в бібліографії – складання бібліографічних
описів (БО), анотування, індексування,
складання бібліографічних оглядів та
покажчиків;
в каталогізації – складання БО,
індексування, анотування.
27. Головне завдання наукової
обробки документів –
забезпечення швидкого доступу
читача (користувача) до
документа, що цікавить його.
28. 1. проводиться систематичний аналіз усіх
наявних в базі даних документів. Цей
аналіз передбачає ретельне вивчення
первинного документа з метою складання
короткого представлення про нього
(анотація, реферат), виділення набору
ключових слів, що складають предмет
документа, а також індексацію документа
прийнятими в Україні системами (УДК та
ББК);
29. 2. наступний етап - синтетичний, коли за
результатами першого етапу складається
бібліографічний опис первинного документа
(продукується вторинний документ -
інформаційне відображення первинного);
3. на третьому етапі з вторинних документів
(бібліографічні описи, картки) складають
каталог (алфавітний, предметний,
систематичний);
4. четвертий етап - залучення інформаційно-
пошукової системи для зв'язку читача
(споживача) з цікавлять його первинним
документом
30. Інформаційно-пошуковий тезаурус (ІПТ) – це
нормативний словник із зафіксованими в ньому
парадигматичними відношеннями між
лексичними одиницями. В інформаційній
діяльності тезаурус використовується з метою
заміни різних слів та словосполучень, що
виражають одну і ту ж думку, одним словом
абословосполученням – дескриптором.
ІПТ призначений для виконання наступних
функцій: індексування документів і запитів, тобто
перекладу їх змісту з природної мови на
дескрипторну; фіксування парадигматичних
відношень між дескрипторами, які розширюють
можливості інформаційного пошуку.
31. Кумулятивність (документа) –
здатність документів наступної ланки
в типологічному ланцюжку
узагальнювати (кумулювати) в собі на
більш високому рівні згортання
елементів тексту, що вміщуються в
документах попередніх ланок.
32. Статистика - галузь знань, в якій
викладаються загальні питання збору,
вимірювання та аналізу масових
статистичних (кількісних або якісних)
даних.
33. Порядок перетворень спочатку отриманої
інформації:
1) Дані вимірювань впорядковують і
групують
2) Після угруповання складають таблиці
розподілу даних
3) Таблиці розподілу дозволяють побудувати
графіки розподілу даних
4) Складають свого роду паспорт даних
вимірювання.
34. Статистичні програми:
«Statistica»,
«MiniTab»,
«Microsoft Office»,
«MatLab»,
«Tecplot» та ін.
Статистичні
програми:
35. 1. Порівняння табличних даних.
Якщо заміряти деяке явище та
отримати емпіричну щільність розподілу
його значень, то буде констатація
фактичного стану речей без визначення, як
змінити цей стан. Отриманий розподіл
може бути використаний для більш
глибокого аналізу взаємозв’язку двох або
більше величин, порівняння груп між собою.
36. 2. Емпіричне узагальнення експеримен
тальних результатів.
Для узагальнення емпіричних даних, отриманих у
результаті проведення спостережень та
експериментів, можна класифікувати їх таким
чином:
1. переписи, цензи або вибіркові обстеження, що
мають статистично репрезентативний характер;
2. дослідження, в яких спостерігаються або
вимірюються тільки характеристики, що
являють інтерес для дослідника, або конкретні
статистичні дослідження;
3. експерименти, в яких дослідник самостійно
регулює або змінює деякі фактори.
37. 3. Методи аналізу первинної інформації.
Для подальшого використання отриманої
інформації необхідно провести
попередню обробку її та аналіз, щоб на
його основі підготувати для керівництва
проекти рішень з конкретної проблеми.
38. Для проведення аналізу інформації, виходячи з
поставленої мети, вибирають метод аналізу:
функціональний — вивчається процес і закони
функціонування аналізованої системи чи об’єкта;
генетичний — вивчає поведінку показників,
спираючись на їх попередні значення та тенденції
їх розвитку. Метод використовується при вивченні
інформаційних потоків;
граничний — вивчає граничні економічні ефекти
та наслідки від впровадження управлінських
рішень з маркетингу;
39. дескриптивний (описовий) —
використовується для опису явищ і подій,
пов’язаних з об’єктом дослідження.
Використовується в роботі з базами даних і
знань, в об’єктно-орієнтованих технологіях
тощо;
SWOT-аналіз — використовується для
оцінювання сильних (Strengths) і слабких
(Weaknesses) внутрішніх сторін фірми,
потенційних зовнішніх можливостей
(Opportunities) фірми, потенційних перешкод і
небезпек (Threats), для чого формуються групи
характеристик, що їх описують;
40. методика І. Ансоффа оцінки можливостей і небезпек
ринку — методика сприйняття підприємством сильних
і слабких сигналів, що надходять із зовнішнього
середовища. Сильні сигнали надходять з несподіваних
джерел і швидко впливають на економічні показники
розвитку підприємства (наприклад, процеси різкого
зниження платоспроможності споживачів, зміни цін,
інфляції тощо). Слабкі сигнали — це ранні й неточні
ознаки настання важливих подій, які в майбутньому
можуть мати велике значення для підприємства
(наприклад, зростання конкуренції зарубіжних фірм,
збільшення кількості безробітних, непідготовленість
інфраструктури ринку та ін.).
41. ситуаційний аналіз — послідовний розгляд
вибраних елементів мікросередовища та
оцінювання їх впливу на маркетингові можливості
підприємства (знання стану ринку, врахування
поведінки споживачів, оцінка реакції підприємства
на дії конкурентів, політика відносно
постачальників і посередників та ін.);
метод «5 х 5»(запропонований А. Мескомом)
передбачає визначення найзначущих елементів
зовнішнього середовища. Він включає 5 питань
про 5 чинників зовнішнього середовища:
42. 1. Якщо ви володієте інформацією про фактори
зовнішнього середовища, назвіть хоч би 5 з
них.
2. Які 5 факторів зовнішнього середовища для
вас найбільш небезпечні?
3. Які 5 факторів із планів ваших конкурентів
вам відомі?
4. Якщо ви вже визначили напрями стратегії, які
5 факторів могли б стати найбільш важливими
для досягнення цілей?
5. Назвіть 5 зовнішніх сторін, зміни яких могли
б стати сприятливими для вас.
43. 1. соціально-демографічні (старіння населення,
формування нових структур сім’ї та ін.);
2. техніко-технологічні (поява нових матеріалів,
технологій, товарів);
3. економічні (динаміка цін, валютних курсів і т. д.);
4. екологічні (охорона навколишнього середовища,
вимоги до екологічної чистоти продуктів та ін.);
5. етичні (етичні і моральні норми сучасного бізнесу);
6. політичні (протекціонізм);
7. правові (законодавство у сфері захисту прав
споживачів, реклами, товарних знаків,
антимонопольне законодавство і т. п.);
44. GAP-аналіз — вивчає стратегічне розходження
між бажаним — чого підприємство хоче
досягнути в своєму розвитку — і реальним —
чого фактично може досягти підприємство, не
змінюючи свою нинішню політику. GAP-
аналіз — «організована атака на розрив» між
бажаною і реальною дійсністю підприємства;
динамічний — використовується для вивчення
поведінки та оцінювання стану будь-якого
об’єкта у плині часу для визначення стадій
його життєвого циклу, тенденцій розвитку, для
вирішення стратегічних задач розвитку та
прогнозування;
45. статичний — досліджує явище чи поведінку
об’єкта у конкретний момент часу.
Використовується для отримання деякого
інформаційного зрізу за заданими параметрами;
стохастичний — використовується для вивчення
поведінки об’єктів, параметри яких приймають
випадкові значення в різні моменти часу.
Використовується при вивченні поведінки
покупців, їх уподобань, попиту на нові продукти і
послуги;
експертний — аналіз результатів опитування
експертів з використанням вагових коефіцієнтів,
пріоритетів для попереднього дослідження
проблем;
системний — загальний аналіз економіки як
економічної системи та її складових, дослідження
законів функціонування її.
46. Статистичні методи аналізу результатів
економічної діяльності об’єктів або суб’єктів
господарювання використовуються практично в усіх
маркетингових дослідженнях.
Можна виділити такі статистичні методи аналізу:
1. кореляційний — вивчає взаємодію та ступінь
щільності взаємозв’язку показників системи в процесі
функціонування її;
2. регресійний — використовується для визначення
залежності змінної від однієї чи декількох незалежних
змінних (проста чи багатофакторна регресія).
Використовується для розв’язання таких задач, як
визначення залежності між обсягом продажу на
конкретному сегменті ринку та ціною, сервісом,
рекламою і т. ін.;
47. дисперсійний — використовується для виявлення
впливу деякого фактора на певний економічний
показник (наприклад, вплив реклами на обсяги
продажу в польових дослідженнях ринку);
варіаційний — використовується для визначення
ступеня впливу варіацій незалежних змінних на
залежні у лабораторних експериментах;
дискримінантний — використовується для
визначення різниці та проведення чітких меж між
заданими (існуючими) групами об’єктів за
допомогою комбінації значень декількох
незалежних змінних, що характеризують об’єкти,
достатніх для розмежування груп та для
віднесення будь-якого нового об’єкта до певної
групи за його характеристиками;
48. факторний — використовується для
дослідження взаємозв’зку між змінними з
метою визначення найбільш впливових
суттєвих факторів. Наприклад, при сегментації
ринку з усіх змінних, що описують вимоги до
продукту та потреби потенційних споживачів,
необхідно вибрати основні — принципові —
для формування сегментів;
кластерний — використовується для
об’єднання об’єктів у групи або кластери, так
щоб відмінності між об’єктами одного
кластера були меншими за відмінності між
об’єктами різних кластерів.
49. При системі автоматизованого збирання й
обробки інформації, яка діє в ритмі
виробництва на об’єкті управління, не лише
збирають і обробляють у ритмі виробництва
всі первинні дані, що характеризують
виробничо-господарську та іншу діяльність,
а й забезпечують (через систему
інформування) результатною (обробленою)
інформацією всіх менеджерів і фахівців
різних рівнів.
50. Вихідна інформація, як правило, є повністю
оброблена, включає результати
елементарного аналізу даних і є
необхідною для вироблення та прийняття
управлінських рішень.
51. Усе це звільняє менеджерів і фахівців
різних рівнів від рутинної праці зі
збирання, зберігання й обробки даних та їх
елементарного аналізу і дає змогу
зосередитися на творчій праці та контролі
за виконанням управлінських рішень.
52. Стан науково-практичних розробок та технічний
рівень згаданого комплексу визначили
можливості автоматизованого виконання таких
процедур управлінського процесу:
у прогнозуванні́ та плануванні — багатоваріантні
розрахунки під час розробки прогнозів,
перспективних і поточних економічних та
соціальних планів розвитку підприємства, а
також оперативно-виробничих планів і планів з
технічної підготовки виробництва з метою
подальшого визначення оптимальних
взаємозв’язаних наборів показників планування
в почасовому (година, зміна, тиждень тощо) і в
пооб’єктному (робоче місце, ділянка тощо)
аспектах;
53. в організації — моделювання
організаційних структур управління та
імітація процесів виробництва при різних
критеріях і параметрах з метою вибору
оптимальних;
при координації і регулюванні — подання
команд на робочі місця (поки що на
низовому рівні управління виробництвом)
відповідно до плану, технологічного
процесу чи інструкції, складених на ті чи
інші види робіт або операції;
54. у контролі — спостереження за станом
керованого об’єкта за всіма параметрами, а
також за своєчасним і повним виконанням
керівних команд;
в обліку — одноразове збирання (в ритмі
виробництва) й системна обробка всієї
фактичної (разом з довідковою, плановою,
нормативною та іншою) вірогідної
інформації про наявність та рух ресурсів, а
також про стан, процеси та явища, що
мають місце у виробничо-господарській та
іншій діяльності підприємства;
55. в аналізі — зіставлення нормативних,
планових і фактичних показників, що
характеризують ті чи ті операції або
процеси виробничо-господарської та іншої
діяльності, виявлення відхилень (у
кількісних, вартісних, відносних та інших
величинах) від заданих параметрів із
зазначенням причин і винуватців цих
відхилень, оцінка виконання плану в різних
аспектах та виявлення факторів, що
впливають на ці відхилення;
56. у звітності — автоматичне формування (на
основі первинних даних) зведених
показників для типових форм установленої
бухгалтерської, статистичної та іншої
звітностей за допомогою спеціальних
перевідних масивів — довідників, — а
також одночасне створення машинних
носіїв зі зведеними показниками звітності
для передавання каналами зв’язку їх до
зовнішніх установ (інституцій) вищого
рівня.
57. Відомо, що в умовах функціонування
системи автоматизованого збирання й
обробки економічної інформації первинну
базу наукового прогнозування і планування
становлять обґрунтовані норми й
нормативи, які застосовуються в усіх
процесах та явищах, що мають місце на
об’єкті управління. Процедури їх розробки,
аналізу та всебічного використання також
повністю автоматизовані.
