3. 2
Розкрити причини та
наслідки голоду 1921—1923 рр.
Показати внутрішнє та
міжнародне становище УСРР
на початку 1920-х рр.
Мета
4. 2
29 липня 1921 року в Україні почався голод.
Це була, так би мовити, жахлива “репетиція”
Голодомору 1933 року. Катастрофічна посуха
1921-1923 років була ускладнена
господарською руїною повоєнного села та
репресивною, антилюдяною політикою
тодішніх очільників Кремля, що прагнули
придушити опір з боку селян.
Вступ
6. 2
Раднарком УСРР видав наказ “Про розверстку
надлишків врожаю 1918 і попередніх років”. Якщо
зрозумілішими словами, під цим розуміється
абсолютно насильницьке вилучення зерна та іншої
сільськогосподарської продукції, яка начебто
вироблялась українцями понад споживчої норми.
Звісно, що “норма” встановлювалась Раднаркомом
та фактично “продрозверстка” була оголошенням
продовольчої диктатури більшовиків.
12 квітня 1919 року — Початок
“продрозверстки”
7. 2
У районах, де селяни чинили озброєний опір,
використовувалися червоноармійські частини.
Тому через воєнні події на території України
основний тягар продрозкладки припав на зернові
райони Росії. Щойно активні військові дії було
припинено, більшовицький уряд постановив
вилучити залишки хліба в українському селі.
II половина 1920 року —
Збільшення розмірів хлібозаготівлі
8. 2
Розпочався тиск на селян. Тисячі комуністів і
безпартійних робітників об’єднали у спеціальні
хлібозаготівельні загони, скеровані на село. Через
такі репресивні заходи інтенсивність заготівлі
хліба вимушено зросла. Наприклад, у травні 1921-
го у Росію вивезли 522 тисячі, а у червні — 728
тисяч пудів зерна. Величезні “норми”
встановлювались без будь-якого розрахунку
продовольчих запасів України.
Березень 1921 року — Оголошення
продтижневика
9. 2
Петровський, Фрунзе та Раковський отримали настановчу
телеграму від Лєніна, в якій він виголошував, що “врожай на
півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас —
зібрати з України 200-300 мільйонів пудів”. Ця несумісна з
життям планка хлібозаготівель співпала з подальшою
посухою.
18 травня 1921 року — Телеграма Лєніна
10. 2
Під впливом цих факторів
врожайність сільськогосподарських
культур катастрофічно впала.
Літо 1921 рок — Початок посухи
Влітку 1921 року радянські республіки
вразила велика посу
ха, що своїми
розмірами за попередні 100 років
поступалася ли
ше лихоліттям 1869,
1885 і 1891 років. Від неї повністю чи
частково постраждала половина
засівних площ радянських республік,
зокрема, в УСРР — степові й частково
лівобережні губернії.
11. 2
Незважаючи на це, місцева влада мала,
згідно постанови, “докласти надлюдських
зусиль для підняття продзаготівлі й
виконання нарядів Наркомпроду навіть на
шкоду задоволенню місцевих потреб”.
29 липня 1921 року — “Офіційний” початок голоду
Попри те, що у південних губерніях
України вже лютувала посуха, 29 липня 1921
року політбюро ЦК КП(б)У надіслало до
ЦК РКП(б) телефонограму, в якій
зобов'язувалося зібрати в УСРР 100 млн
пудів продподатку із врожаю 1921 року.
Вивезення хліба до Росії на тлі посухи та
неврожаю привело до голоду на півдні
України, який значно посилився через
відсутність зернових запасів.
12. 2
Ці військові частини мали право “вживати
найрішучіших заходів примусового
характеру”, тобто використовувати зброю,
щоб змусити селян виконувати волю влади.
Крім них також існували продовольчі
дружини — воєнізовані формування, що
використовувались для таких самих цілей, а
також для залякування селян.
12 серпня 1921 року — Спецпостанова про використання
зброї
Рада з праці та оборони випустила
спеціальну постанову “про застосування
надзвичайних заходів при вилученні
продпродатку”. Там прямим текстом
йшлося про те, що у села та “волості”, які
чинили опір наркомпродівцям (збирачам
врожаю і продуктів), дозволяється введення
військових частин.
13. 2
Зафіксовані перші випадки смерті від голоду.
Буквально за кілька місяців у грудні 1921 року
вже вирував розпал тяжкого голодування, що
супроводжувався десятками тисяч смертних
випадків.
Жовтень 1921 - Перші смерті
14. 2
Крім них також існували продовольчі
дружини — воєнізовані формування, що
використовувались для таких самих цілей, а
також для залякування селян.
Грудень 1921 року — VI Республіканська партконференція
Переломний момент, коли замовчування
реальної ситуації та бездіяльність з боку
влади були неможливими. Тоді, на
партзборах, думку багатьох делегатів
насмілився озвучити Микола Скрипник, що
зауважив: "Хіба було не очевидно, що
Україна іде до голоду?" Ці військові частини
мали право “вживати найрішучіших заходів
примусового характеру”, тобто
використовувати зброю, щоб змусити селян
виконувати волю влади
15. 2
Український Раднарком прийняв давно очікувану постанову про визнання голодуючими
деяких неврожайних губерній УСРР.
14 січня 1922 року — Визнання голоду
16 січня 1922 року — Зняття інформаційної блокади
Політбюро ЦК КП(б)У зняло блокаду з інформації про голод в Україні. Так, до цього
інформація була заблокована, бо збір врожаю в голодуючій місцевості, звісно, вважався
“аморальним”. Усім газетам до цього моменту було заборонено висвітлювати реальну
ситуацію в південних губерніях. Тема голоду порушувалась лише в контексті українського
внеску в подолання поволзького голоду. Існував тільки “заклик до боротьби з голодом в
Росії”, а в Україні була “боротьба з неврожаєм”.
16. 2
Близько 40% становили діти. Однак
державну допомогу отримувало не більше
7,5% голодуючих. Водночас у РСФРР частка
голодуючих, які харчувались у пунктах
громадського харчування, сягала 80%.
Травень 1922 року — Масштаби голоду
Від голоду потерпало близько 4 мільйонів
осіб, або 35% населення цього регіону. У
своїй телеграмі в лютому 1922 року
представник гуманітарної організації
Фрітьйофа Нансена Відкун Квислінг,
очевидець того голоду, засвідчив, що в
Україні близько 7 мільйонів людей
“вмирають з голоду в найстрашнішому сенсі
цих слів”.
17. 2
У серпні 1922-го, коли закордонні організації
почали працювати в повну силу, вони годували 1,8
млн жителів неврожайних губерній проти 400 тис.,
забезпечуваних “комітетом допомоги голодуючим”
від офіційної влади, яка все ж таки визнала факт
голоду. Отже, роль закордонних організацій у
рятуванні людей була вирішальною. Вони надавали
десятки мільйонів пайків проти десятків тисяч
пайків від “офіційників”. Тільки із закордонною
допомогою вдалося подолати страшне масове
голодування.
Березень 1922 — червень 1923 року — Закордонна допомога
18. 2
Безкарний економічний грабунок, підрив
генофонду української нації, придушення
національно - визвольного руху
Нещадний економічний взиск та грабунок
українського народу московськими
окупантами з метою забеспечення радянської
влади ресурсами до існування
Саме Ленін заснував політику Голодомору.
Московські загарбники мали на меті:
Мучитель українського народу
19. 2
Планове вилучення московськими військами
продукції у населення незважаючи навіть на
посуху і велику шкоду нанесену сільському
господарству за період затяжної війни
Нищеня великих та малих землевласників -
господарів і вперше запроваджене рабство в
Україні у формі колгоспного ладу.
Мучитель українського народу
21. 2
Восени 1920 Політбюро Російської
комуністичної партії ухвалює рішення, щоб
забрати з України 57 мільйонів пудів хліба.
Подібні документи ми бачимо і в 1921 і
особливо в 1922 році. Через це з'явилися
продовольчі проблеми в Україні під час
цього голодомору у зв'язку з тим, що хліб
було забрано.
Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор:
Причини Голодомору 1921-23 років
криються насамперед у тому, що тодішня
окупаційна влада більшовицької Росії
“викачала з України хліб”. Це ніби-то
самостійна Українська Соціалістична
Радянська Республіка була, але вона не
могла розпоряджатися всіма тими
багатствами, які мала Україна. І тому в
Москві вирішували, куди мав піти
український хліб.
22. 2
Тобто це не були якісь резерви, якими
можна було користуватися, це був той хліб,
який був потрібен українському населенню.
Після такої позитивної відповіді почався
голод в Південних регіонах України.
Андрій Рукас, історик, доцент КНУ ім. Шевченка:
28 липня 1921 року Уряд Радянської України
написав Леніну, що він готовий надати
продовольство, виділити близько 200
мільйонів пудів хліба для допомоги
голодуючим на Поволжі. Фактично цей хліб
забирали в українських селян.
23. 2
Збереглося дуже багато спогадів. Якщо
говорити про Україну, то щодо цієї посухи
додався ще епідемічний тиф. Оці два
фактори — посуха і тиф - створили таку
абсолютно трагедійну ситуацію на той час.
Юрій Шаповал доктор історичних наук, професор:
Передумовою голоду 1921-23 років став
природний катаклізм. Була страшенна
посуха, яка вразила, зокрема, степові
хліборобські райони Російської Федерації,
Поволжя тут було основним. І вразила
посуха південну і східну степову частину
України. Тобто ті райони, які на той час
давали основну масу загального збору хліба.
25. 2
Причини голоду 1921-1923 року
Голодне лихо спричинило значний спад сільського господарства.
В Миколаївській, Запорізькій, полудневих повітах Одеської,
Катеринославської і Донецької губерній засівна площа зменшилася до 25%
нормального засіву.
Загальне число худоби в голодних губерніях зменшилося майже на половину.
За браком коней більша частина селян не мала змоги обробити своє поле.
За таких умов, наприклад, кукурудза не могла бути вповні засіяна.
Селяни також внаслідок тривалого голоду підупали на силах і не могли
обробляти поля як належить.
26. 2
Наслідки голоду 1921-1923 року
Голодне лихо спричинило значний спад сільського господарства.
В Миколаївській, Запорізькій, полудневих повітах Одеської,
Катеринославської і Донецької губерній засівна площа зменшилася до 25%
нормального засіву.
Загальне число худоби в голодних губерніях зменшилося майже на половину.
За браком коней більша частина селян не мала змоги обробити своє поле.
Селяни також внаслідок тривалого голоду підупали на силах і не могли
обробляти поля як належить.
27. 2
Наслідки голоду 1921-1923 року
Людські втрати: тільки в 1921 р. в Україні померли від голоду сотні тисяч
селян.
Завдяки голоду влада зуміла приборкати масовий селянський повстанський
рух і набула досвіду використання терору голодом.
Особливістю голоду в УСРР було те, що він тривав довше, ніж в інших
районах. В умовах голоду з України не припинявся вивіз хліба до Росії.
За рахунок українського селянства більшовики вирішили проблему поставок
продовольства в промислові центри і змогли втримати владу в умовах кризи.
Таким чином, в 1921-1923 рр. в Україну вперше був використаний терор
голодом, як форма здійснення державної політики.
