МЧ
Uploaded byМолодь Черкащини
1,303 views

Mhc 40

Embed presentation

Download to read offline
12 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40 влучний погляд на сучасне життя 2 жовтня 2013 • реклама газета виходить із 1960 року №40 (5188) В області вдруге від- бувся масштабний Інвестиційний форум сторінка 4 В 1/16 фіналу Кубка України ФК «Славутич» обіграв сімфе- ропольську «Таврію» сторінка 13 «Молодіжка» розповідає про історію та сьогодення Золотоніського району сторінки 8-9 Наталія Побірченко: «Золота фортуна, Гран-прі, Лідер сучасної освіти – це все Уманський державний педогогічний університет імені Павла Тичини» сторінка 7 «Черкащина – територія співпраці» Шлях до вершиниМальовничий Златокрай ДОРОГІ ОСВІТЯНИ! У цей осінній сонячний день висловлюю вам сердечну вдячність за невтомну працю, великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і рідного краю та високе служіння обраній вами справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Бажаю вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, відчуття повноти і неповторності життя, невичерпних творчих сил, натхнення та великих успіхів у шляхетній і почесній праці на благо майбутнього свого народу. Нехай ваші доброта, мудрість та витримка високо цінуються і повертаються любов’ю вихованців. Зі щирою повагою голова обласної державної адміністрації, Герой України С. Б. Тулуб
2 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 наші новини ЕЛЕКТРИКІВ – / 2000 . 5000 .; ЕКОНОМІСТА ТРАНСПОРТНОЇ СЛУЖБИ – / 3000 .; СЛЮСАРІВ-ЕЛЕКТРИКІВ 3 – / 2580 .; ВОДІІВ НАВАНТАЖУВАЧА – / 2500 .; ВЕТЛІКАРІВ – / 3200 .; КУХОННИХ РОБІТНИКІВ – / 1600 .; ПІДСОБНИХ РОБІТНИКІВ – / 2000 . 5000 . МАШИНІСТА АВТОГРЕЙДЕРА – / 2180 .; МУЛЯРА – / 2580 .; СЛЮСАРЯ-ЕЛЕКТРИКА ПО ТРАНСПОРТУ – / 2550 .; ВОДІЇВ а . «С», «Д», «Е» – / 1880 . 3100 .; ПТАХІВНИКІВ – / 2000 . 5000 .; ТРАКТОРИСТА – / 2180 .; ПЕКАРЯ – / 1980 . ДВІРНИКІВ – / 1280 . ОПЕРАТОР КОТЕЛЬНІ – / 2200 . КОМІРНИКА а а а а – / 2600 . ДИСПЕЧЕРІВ ТРАНСПОРТНУ СЛУЖБУ – / 3000 . П АТ «М а а а а» Т а а а «НАША РЯБА» а а : П а а а , . С а а а а , а 6,5 . ’ а , а а 1 . Д а а а а / а а а а а . П а : а , . За а а а а а а : . Ка , .Л а, 177, а а а : ( - 04736) 3-92-28; 3-00-12 • потрібні на роботу • Опозиція Поперед батька у пекло – не що інше, як фальстарт У Катеринопільському районі успішно реалізовується обласна програма розвитку галузі молоч- ного скотарства на 2010-2020 роки. Так, нещодавно тут знову відбулося урочисте вручення сер- тифікатів на нетелів чотирьом жи- телям населених пунктів, в тому числі багатодітній матері з села Суха Калигірка Гончаровій Людми- лі. Вручення відбулося на базі міс- цевого сільгосппідприємства села Гончариха. Ініціатором втілення в життя на Катеринопільщині цієї до- брої справи став голова райдерж- адміністрації Олексій Бардаченко. Очільник району провів зустрічі з сільськими головами, керівника- ми сільськогосподарських підпри- ємств та знайшов порозуміння та підтримку. Результатом стало те, що нетелів уже отримали десять родин, які проживають у районі. Вручав сертифікати на отри- мання нетелів начальник управлін- ня агропромислового комплексу райдержадміністрації Олександр Перехрест, який привітав отриму- вачів з поповненням у їхніх гос- подарствах. Голова райдержад- міністрації Олексій Бардаченко, коментуючи цю подію, наголосив на необхідності розвитку тварин- ництва в усіх господарствах райо- ну та приватному секторі: – Програма розвитку молочного скотарства області є важливою час- тиною роботи з відродження села. І вручення нетелів – лише мала част- ка в рамках програми. Проте я впев- нений, що незабаром ми відродимо поголів’я великої рогатої худоби на Катеринопільщині. Адже її розве- дення забезпечує самозайнятість населення, а продаж продукції тва- ринництва є додатковим джерелом надходження коштів, що суттєво впливає на добробут селян. Нагадаємо дані, які яскраво свідчать про те, що за останні роки районній владі вдалося зробити помітний крок уперед щодо розвит- З 30 вересня дошкільні навчаль- ні та лікувальні заклади міста по- чали підключати до опалення. Тепло для населення попередньо мали дати лише 15 жовтня, однак погода внесла свої корективи. У зв’язку із пониженням у Чер- касах середньодобової темпера- тури повітря упродовж трьох діб поспіль (28, 29, 30 вересня) на по- зачерговому засіданні у вівторок міськвиконком ухвалив рішення про початок опалювального се- зону. Такий поспіх не вплине на якість опалення, адже комунальні служби міста готові до роботи в осінньо-зимовий період, – запев- няє виконувач обов’язків місько- го голови Віктор Білоусов: – Якщо говорити про Черкаси в цілому, то всі житлові будинки комунальної власності, а також будинки ОСББ і ЖБК готові до опалювального сезону: тепломе- режі в будинках заповнені водою, а котельні міста готові розпочати роботу на 100 %. Проте на ситуацію можуть впли- Минав вересень 1943 року. Вій- ська невтомно боронили свою зем- лю. Безпосередніми учасниками визвольних операцій стали 3-ій гвардійський Сталінградський мех- корпус, 23-тя і 218-та стрілецькі диві- зії, 662-ій близькобомбардувальний полк та інші підрозділи Воронезького фронту. Після визволення Ромода- на і Лубен війська Сталінградського мехкорпусу, якими командував ге- нерал-лейтенант Обухов, отримали райцентр – місто Золотоношу, фор- сували Дніпро і створили плацдарм на його правому березі. 22 вересня мужні солдати 9-ої бригади цього з’єднання під ко- мандуванням полковника Кремера після запеклого бою вигнали су- противника із сла Вознесенське та станції Пальміра. Світанок теж не був спокійним – вояки 8-ої бригади корпусу зав’язали бої безпосеред- ньо у Золотоноші. Кровопролиття тривали упродовж всього дня, і лише увечері силами всіх військо- вих бригад здолали ворога. Ця знаменна подія сталася в середу, про неї радісно повідомляли у чер- говому зведенні Радінформбюро. 23 вересня радянські війська бо- ролися за Піщане та Гельмязів, які блискуче впоралися із завданням і звільнили землю від фашистів. У боях за визволення Гельмязова відзначилася 23-тя стрілецька ди- візія під командуванням генера- ла Корольова. Далі гвардійці 3-го мехкорпусу у взаємодії з 138-ою стрілецькою дивізією повели на- ступ у черкаському напрямі. Ворог чинив великий опір просуванню наших військ на рубежі сіл Кедина Гора, Снігирівка, Хрести, Чапаєв- ка, Деньги, Кропивна. 23 вересня поблизу села День- ги потрапили в оточення частини 7-ої гвардійської бригади, але вже наступного дня воїни з незначни- ми втратами змогли вибратися з оточення і заволоділи Кропивною. Під час бою за це село проявив героїзм та високу бойову виучку навідник гармати 1583-го винищу- вального протитанкового полку, уродженець Рязанщини Андрій Зеленін. За подвиги у боях чоло- віка відзначили високим званням Героя Радянського Союзу. У боях за Деньги відзначився підрозділ, Тривожний сигнал до держав- ної служби з надзвичайних ситуа- цій надійшов після 11-ої години 28 вересня. На енергетичному підприємстві смт Монастирище з’явилося задимлення, що змусило підняти черговий караул пожеж- но-рятувального посту, який не- гайно виїхав на місце події. Як стало відомо, на електрич- ній підстанції потужністю 150 кВ, сталося коротке замикання елек- тричної мережі. Нештатна ситуація призвела до спрацювання автома- тичної системи захисту, яка одра- зу повністю відключила на об’єкті енергоживлення. В результаті ін- циденту було частково порушено електропостачання 40 населених пунктів району, серед яких смт Монастирище та смт Цибулів. Кіль- кість відімкнених від мережі або- нентів становила 39,7 тисячі. Відключення від електропоста- чання не позначилося на функ- ціонуванні соціально значимих об’єктів та об’єктів життєзабезпе- чення району, одразу після відклю- чення усі вони перейшли на роботу від автономних джерел енергопос- тачання. На електропідстанції працювали 7 аварійних бригад Уманських та Усі свідомі й несвідомі виборці 197-го округу знають, що вибори тут відбудуться 15 грудня року ни- нішнього. А кампанія стартує 16 жовтня. Тобто ще трошки треба зачекати. Та хіба вождям притаманне таке почуття? У бій, на битву треба рва- ти кігті, щоб аж сорочка здувалася. Тому 30 вересня Леонід Даценко на- дав собі статусу кандидата у народні депутати. У народі кажуть – попер поперед батька в пекло, а по-іншому – ні сіло ні впало. Такого нахабства виявилося замало. Канівчанка Віра Носенко теж хоробро назвала себе довіреною особою кандидата у на- родні депутати Леоніда Даценка. А ще кандидат (вибачте, Мико- лайович називає себе не інакше, як нардепом) презентував свою команду. Вона теж готова вже сьо- годні порвати конкурентів, як сви- ня кухвайку. Від цього Наталія Старикова аж розцвіла. І так почала дякувати! Як ота дівка, яку беруть заміж. Читачі постарше пам’ятають її пісеньку: «Дякую тобі, брате, що приводив хлопців в хату», «Дякую вам, во- рота, що стояла хлопців рота», «Дякую вам, собаки, що кусали хлопцям с…». Якщо стисло, то радощам не було меж. «Цвіли і пахли» Анато- лій Бондаренко, Юрій Ботнар. А от «УДАРу» не пощастило чути по- хвали – він просто ігнорує такі зі- брання. Зате палкій УДАРівці Ірині Геращенко дісталося на горіхи за те, що садила калину во славу Європейського Союзу поруч із Ва- лентиною Жуковською. А з цією президентшою не те що калину садити, а на одному гектарі не ба- жано у піжмурки грати. … У забігу легкоатлетів рвонути- ся з місця до пострілу стартера вва- жається фальстартом. Як наслідок треба знову ставати у позу. Поза ж у нашого героя відповідає його іміджу та сутності. Та не будемо на ніч про це… Але все ж таки мудрий україн- ський народ сказав: телятко ще десь дуже далеко, а він уже з довбнею. Нимидора ГАЛУШКА, Саврадим ЛЕВУРДА • До 70-річчя визволення Черкащини Пам’ятаймо їхній подвигВелика Вітчизняна війна – лише три слова, а містять стільки болю, страждань, горя і водночас безмежну радість перемоги. Цьогоріч Золотоніщина святкує 70-річчя від дня визволення. яким командував старший лейте- нант Степанов, згодом він був по- смертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На світанку 26 вересня ворога викинули з Деньгів. Три клини 3-го Сталінградського мехкорпусу протаранювали обо- рону противника, намагаючись пробратися до Дніпра. Не зупинив- ши наступу, радянські війська бук- вально увірвалися у Чапаєвку, а через добу оволоділи Бубнівською Слобідкою, Домантовим, Коробів- кою. Вони впевнено вийшли до Дніпра широким фронтом від Су- пою до Сули і розпочали підготов- ку до форсування Славути. Понад півтори тисячі солдатів сплять вічним сном у братських могилах Золотоніського краю. Міс- цеві жителі їх подвиг пам’ятають, шанують, щодня дякують за мирне небо. Не забуваймо й ми велично- го подвигу героїв Великої Вітчиз- няної війни! М.Ч. • Аварійна ситуація Енергопостачання відновили за кілька годин Монастирищенських районних електромереж, загалом 28 фа- хівців. Станом на 13:00 було віднов- лено енергопостачання до 35 населених пунктів району. Без електроенергії залишилося ще 5 населених пунктів, загальна кіль- кість населення в яких близько 17,5 тисячі громадян. До кінця дня енергетики практично усунули аварійну ситуацію. Жертв та по- страждалих унаслідок події немає. Микола РАТУШНИЙ, Інна МОРОЗОВА • За програмою - дія Підмога сільському подвір’ю ку тваринництва. Так, за період з 2010 р. по сьогодні поголів’я вели- кої рогатої худоби у господарствах усіх форм власності зросло на 15,4 відсотка і становить нині 5,7 тис. голів, у тому числі корів – 2,7 тис. голів. Продуктивність дійного стада за останні три роки подво- їлася. Надій на фуражну корову становить 4159 кг, тобто зріс на 444 кг. Виробництво м’яса у всіх категоріях господарств із 2010- го – по перше півріччя 2013 року збільшилося на 27 відсотків. Отже, в районі створюються всі умови для розвитку тваринницької галузі. – Збулася мрія нашої великої родини. Невдовзі наші дітки пити- муть домашнє молоко. Нам допо- могли в оформленні документів, і взагалі районна влада підтримує тих, хто дійсно бажає працювати і розвиватися. Спасибі за такі про- грами, які дозволяють нам будува- ти краще життя на селі, – розпо- відає багатодітна мати Людмила Гончарова із села Суха Калигірка, яка нещодавно отримала нетеля. Валентина ЗАДВІРНЮК • Комуналка У Черкасах розпочато опалювальний сезон нути й зовнішні фактори, зокрема напружені відносини з Національ- ною акціонерною компанією «На- фтогаз України», яка виділяє лімі- ти газу: – За інформацією компанії, наша область перевищила граничні обся- ги природного газу для виробництва теплової енергії із 119,9 млн. кубів до 123 млн. кубів. Ми з цим не погод- жуємося. Оскільки, за їхніми слова- ми, ми перевищили ліміт, то маємо купувати газ за комерційною ціною: 4588 грн. за 1000 кубометрів, що майже в 3,5 раза перевищує ниніш- ню вартість, – коментує в. о. мера. Ксенія КЕРДАНЬ
32 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40наші новини Адреса УДСО: м.Черкаси, вул. Хоменка, 3/1, тел.: (0472) 63-34-06 • на варті Злодій проник до приватного будинку, вибивши вхідні двері Близько 23-ої години спільний наряд групи затримання Смі- лянського міжрайонного відді- лу Державної служби охорони з дислокацією в місті Городи- ще отримав повідомлення про спрацювання сигналу «Триво- га» з охоронюваного будинку по вулиці Героїв Чорнобиля цього міста. Прибувши на місце події за лічені хвилини, правоохоронці негайно за- блокували усі виходи із будинку. Об- стеживши охоронювану територію, працівники ДСО виявили вибиті вхідні двері та сліди проникнення до оселі. Міліціонери, діючи чітко та злаго- джено, затримали невідомого чоло- віка, який перебував у коридорі по- мешкання. Ним виявився 35-річний місцевий житель. На місце пригоди було викликано слідчо-оперативну групу Городищен- ського райвідділу міліції. Затримано- го злодія було доставлено до черго- вої частини райвідділу для з’ясування обставин події та винесення відповід- ного процесуального рішення. У Черкасах працівники ДСО затримали двох молодиків, які пограбували перехожого 25 вересня близько п`ятої го- дини вечора в Черкасах до чергової частини Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкась- кій області з чергової частини Управління МВС надійшло по- відомлення, що на вулиці Сма- глія пограбували перехожого. На місце події негайно було на- правлено наряд групи затри- мання ДСО. Після прибуття за вказаною адре- сою до працівників ДСО звернувся 17-річний житель села Циблі Переяс- лав-Хмельницького району Київської області. Він розповів, що кілька хви- лин тому його пограбували невідомі чоловіки – викрали гроші й миттю на- кивали п’ятами. Отримавши від потерпілого деталь- ний опис грабіжників, правоохоронці почали обстежувати прилеглу тери- торію і невдовзі гарячим слідом за- тримали підозрілих молодиків. Ними виявилися місцеві жителі 17-ти та 18- ти років, у яких потерпілий хлопчина впізнав своїх кривдників. Затриманих доставили до чергової частини Соснівського райвідділу мілі- ції для з’ясування обставин інциденту та притягнення до відповідальності. Сума матеріального збитку вста- новлюється. Ірина Сініченко, УДСО при УМВС України в Черкаській області • реклама – Тепер можна залюбки народжувати ді- тей: дитсадок газифікований, тепло, затиш- но, – жартують молоді мами, які прийшли на урочистості. – Ми спокійні за здоров’я своєї малечі. Хоча й раніше дітки не мерзли, але газове опалення таки надійніше. Схвально кивають головами й інші ко- нонівчани. Кажуть, що давно чекали цьо- го дня. Нахвалюють народного депутата України Володимира Зубика. Роблять припущення, що без його допомоги са- дочок обігрівався б, як і досі всі п’ятдесят років поспіль – дровами та вугіллям. Завідувачка дитячої установи Ольга Хімченко розповідає, що попри скруту вдалося зробити ремонт покрівлі, кімнат, але коштів на газову котельню не було й копійки. Тож звернулися до Володимира Зубика, аби допоміг. – Дуже вже нам хотілося, щоб усе було по-сучасному. Тим паче, що село гази- фіковане, а ми топимо дровами. Спа- сибі Володимиру Володимировичу, що • Комфорт і затишок Буде «Яблунька» з тепломдошкільному навчальному закладі «Яблунька», що в селі Кононівка Драбівського ра- йону, введено в експлуатацію га- зову котельню. Такий подарунок кононівчанам на День села зро- бив народний депутат України Володимир Зубик. У пройнявся нашою про- блемою. Виділив кошти на котельню, ми її об- ладнали, підключилися до центральної газової магістралі. Зручно, що й казати. Задоволена й сільський голова Кононівки Ганна Латиш. Каже, що з вве- денням газової котельні проблем у неї поменшає. Адже не треба оббивати пороги різних установ щодо заве- зення палива на зиму для дитсадка. – Маємо газове опалення, затишок, тепло – нехай дітки ростуть на радість батькам. А колектив «Яблуньки» докладає багато зу- силь для виховання їх справжніми людьми. Щодо спроможності педагогічного колективу дошкільного навчального за- кладу, то він заслуговує найвищих слів похвали. З любов’ю облаштовано на- вчальні та ігрові кімнати, чисто, затишно. Приємне враження справляє й територія «Яблуньки». Які тут чудові вироби з де- рева, металу, в стилі українських казок! Більша частина виготовлена руками ви- хователів та батьків. Зважаючи на те, що лише в цьому році в Кононівці вже наро- дилося семеро немовлят, дитяча устано- ва має гарну перспективу. Зі знаковою подією колектив «Яблуньки» та кононівчан привітав керівник окруж- ної громадської приймальні народного депутата України В. Зубика Сергій Лю- бивий. Він зазначив, що Володимир Воло- димирович постійно опікується розвитком соціальної сфери населених пунктів 195 ви- борчого округу, виділяє кошти на лікування тяжко хворих дітей, проводить різні благо- дійні акції, які неодмінно знаходять позитив- ні відгуки серед широкого загалу. Тамара Козій, бабуся маленького Ва- лентина, який відвідує дитсадок, щиро подякувала Володимиру Зубику за допо- могу в облаштуванні газової котельні, за постійну увагу до жителів Драбівщини. – Спасибі Володимиру Володимирови- чу, що допоміг втілити в життя мрію не одного покоління кононівчан. Ми пере- коналися, що це людина великого серця і почуття обов’язку. Нехай Бог допомагає йому у всіх його справах. Досить оригі- нально – у віршованій формі – висловила подяку народному депутатові Володими- ру Зубику маленька вихованка дитса- дочка Даринка Олефіренко. Підключення дошкільного навчально- го закладу «Яблунька» до газового опа- лення додало гарного настрою кононів- чанам, які прийшли на свято Дня села. Здавалось, що гучніше залунала музика, мелодійнішими стали пісні, щирішими посмішки. Село, в якому колись гостював Михайло Коцюбинський і якому присвя- тив своє «Інтермеццо», продовжує писа- ти свою сторінку у великій історії. Степан ЖИВОТЕНКО Шановні освітяни! Сердечно й щиро вітаю зі святом – Днем працівників освіти! З особливою теплотою й повагою ставлюся до вас – сіячів розумного, доброго, вічного. Учитель – це порадник, друг, мудрий наставник, який відкриває юним світ незвіданого, крок за кроком веде до вершин знань, наповнює серця добротою, світлими й прекрасними почуттями. Ви дбайливо плекаєте й лелієте підростаюче покоління, допомагаєте вихованцям стати людьми з великої літери, віддаючи їм часточку своєї душі й серця, свій талант і знання. Низький уклін вам, дорогі вчителі, люди найблагороднішої професії, за витримку, терпіння, невтомність, відданість справі, любов до дітей. Хай для вас буде щедрою доля, легкою праця, ніколи не зміліє струмочок віри, надії, любові. Бажаю вам родинного затишку, сімейних гараздів, сонячних і радісних днів, довголіття, щедрих здобутків на освітянській ниві! З великою повагою Володимир Зубик, народний депутат України.
4 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 назустріч людям Смілянський район Ювілей району Минулої п’ятниці на Смілянщині відзначили 90-ту річницю від дня утворення району. Урочисті заходи з цієї нагоди відбулися в селі Вели- ка Яблунівка. Керівництво району разом з почесними гостями свята, керівниками Шполянської райдерж- адміністрації, депутатами обласної ради поклали квіти до обеліска Слави та взяли участь у висаджу- ванні дерев уздовж алеї. Колективи районного Будинку культури пода- рували учасникам заходу вокальні номери. У конкурсі на кращий куліш, органі- зований серед територіальних гро- мад району, визначено переможців: третє місце – село Ротмистрівка, друге – село Носачів, перше – село Пастирське. Святковий концерт подарували гості з міста Шполи – ансамбль «Срібні струни», а на- самкінець заходу несподіванкою для всіх присутніх став феєрверк. Золотоніський район Наповнюють бюджет За вісім місяців цього року плат- ники податків міста Золотоноша, Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського районів сплатили до своїх місцевих бюджетів 164,8 мільйона гривень податків, що на 21,6 мільйона більше відповідно- го періоду минулого року. Про це поінформувала перший заступник начальника Золотоніської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області Антоніна Мир- городська. «Бюджет наповнюється стабільно, – повідомила вона, – за січень-серпень цього року сплачено платежів до місцевих бюджетів на 15,1 відсотка більше, ніж торік». Місцеві бюджети Золотоніського району отримали 47,3 мільйона гривень, місто Золотоноша – 30,7 мільйона гривень, Драбівський район – 36,2 мільйона, а Чорнобаїв- ський – 50,5 мільйона гривень. Най- більші надходження від податку на доходи фізичних осіб – 99 мільйонів гривень, плати за землю – 48,7 мільйона та єдиного податку – 10,3 мільйона гривень. Тальнівський район З поклоном Нині на Тальнівщині залишилося лише троє учасників партизанського руху: Григорій Бойко з села Глибо- чок, Іван Абрамович із села До- вгенького, Марія Юрпольська з села Романівки. З нагоди Дня партизан- ської слави голова райдержадмі- ністрації Микола Бардадим разом з головою районної ветеранської організації Василем Білозором, глибочківським сільським головою Василем Мельником та керівником місцевого сільгосппідприємства Ми- колою Хавронюком відвідали Григо- рія Бойка, привітали його зі святом та вручили цінний подарунок. Цього ж дня очільник району привітав Іва- на Абрамовича, а заступник голови районної ради Леся Рушай відвіда- ла Марію Юрпольську. • Ваш район СторінкупідготувалаКатеринаКРИЖАЛЬСЬКА,фотоавтора Відкрив форум голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб: – Ми обрали курс на модернізацію економіки, впевнено йдемо шляхам перетворень, покликаних підвищи- ти рівень добробуту черкащан. Саме тому збільшення притоку інвестицій та активізація інвестиційної діяльності є пріоритетними напрямками діяльнос- ті обласної влади. Наразі впроваджу- ються комплексні системні заходи для формування сприятливого інвестицій- ного клімату, заохочення на спрощення роботи інвесторів на території області. Черкащина готова та має всі можли- вості долучитися до потужної роботи з іноземними інвесторами! Стрімкий розвиток інвестиційної ді- яльності регіону відмітив і присутній на заході голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, прези- дент Української аграрної конфеде- рації Леонід Козаченко: – Обраховуючи інвестиційний по- тенціал, Україну оцінюють у 550 млрд. доларів. Черкащина в цих розрахун- ках коштує близько 50 млрд. Це дуже велика цифра навіть для європейської держави, не кажучи вже про регіон. Хо- тілося б, щоб у найближчі роки щонай- менше 10-та частина цих коштів осіла на території Черкаського регіону, адже тут є все: сільське господарство, енер- гетика, машинобудування, хімічна про- мисловість тощо. • Співробітництво Інвестиційний форум 2013 уже вдруге зібрав гостей на Черкащині а два дні, 26-27 вересня, до нас з’їхалися представники ін- вестиційних фондів, фінансово-промислових груп та міжна- родних консалтингових компаній заради участі в Інвестиційному форумі 2013 «Черкащина – територія співпраці». Упродовж роботи форуму гості мали можливість ознайомитися з перспективами інвес- тування в економіку Черкащини та представити потенційним біз- нес-партнерам власну продукцію і проекти. Н Учасники форуму Цьогоріч свої здобутки та напрацю- вання представляли виробники хар- чової продукції, сільськогосподарської техніки, наукові заклади та навчальні інститути, зокрема ПАТ «Канівський маслосирзавод», ТОВ «Національна горілчана компанія», НВК ТОВ «Фрея- Агро», ТОВ ПІІ «Еконія», ТОВ «Корон- агро», ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій», ПП Мотоциклетна компа- нія «Сміла-Мото», ТОВ «Компанія «Ме- тал Інвест», ПАТ «Ватутінський комбі- нат вогнетривів», Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка, Чер- каський національний університет ім. Б Хмельницького та багато інших. – Привабливість форуму в тому, що сюди приїздять великі товаровиробники, які зможуть ознайомитися з нашими ін- новаційними розробками, зокрема із сор- тами плодових і ягідних культур, – роз- повідає директор інституту пумології Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка Микола Кучер. – Спо- діваємося, що будуть укладені проекти на закладання наших сортів насаджень як на Черкащині, так і по всій території України. А це у свою чергу дасть поштовх до розвитку галузі садівництва. Розраховують не тільки на розши- рення ринку збуту, а й на налагоджен- ня ділових контактів представники ТОВ «Фабрика агрохімікатів»: – Нашу продукцію (засоби від шкід- ників і бур’янів, добрива і стимулятори росту рослин) використовують як по Україні, так і за кордоном: Грузія, Мол- дова, Йорданія. Звичайно, ми прагнемо розширити ринку збуту, проте участь у подібних заходах ще й дає можливість поспілкуватися з колегами, подивитися, що саме вони презентують, і таким чи- ном удосконалювати власну продукцію. Результати форуму – угоди про співпрацю Під час урочистого відкриття Форуму було підписано низку угод, спрямова- них на налагодження ефективної спів- праці, спрямованої на соціально-еко- номічний, культурний та промисловий розвиток Черкащини: • про створення транскордонного ту- ристичного маршруту «Шлях Гедимі- новичів» на території Білорусі, Литви, Польщі та України. Маршрут сприятиме розвитку культурно-історичного туриз- му, об’єднанню туристичної спадщини, пов’язаної з Великим князівством Ли- товським та Руським; • про співробітництво між Черкаською та Львівською обласними державними адміністраціями з метою налагодження торгівельно-економічних, науково-тех- нічних та гуманітарно-культурних від- носин між регіонами; • про співпрацю між Черкаською обл- держадміністрацією та компанією «Ук- рлендфармінг». Передбачено будів- ництво комбікормового елеваторного комплексу потужністю зберігання до 400 тис. тонн зерна та заводу з вироб- ництва комбікорму; • про співпрацю між Черкаською обл- держадміністрацією та ТОВ «Золото- ніська індича фабрика» для створення комплексу з вирощування індиків у на- шому регіоні.
52 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40назустріч людям Корсунь-Шевченківський район Курс на велике молоко Корсунщина активно долучилася до реалізації обласної Програми розвит- ку галузі молочного скотарства на 2010-2020 роки, окремим розділом якої передбачається розвиток молоч- ного скотарства в особистих селян- ських господарствах населення райо- ну. На виконання доручення голови облдержадміністрації Сергія Тулуба та вищезазначеної програми заступник голови райдержадміністрації Сергій Сасін особисто вручив сертифіка- ти на отримання нетелей жительці села Сухини Світлані Буваці та двом багатодітним матерям Клавдії Данко та Олені Данко із села Селище. Цього року 15 жителів району вже отримали нетелей, і до кінця року планується передати їх ще 11 громадянам, адже розведення великої рогатої худоби забезпечує зайнятість населення, а також активізує виробництво мо- лочної продукції, яке є додатковим джерелом надходження коштів, що суттєво впливає на добробут селян. Катеринопільський район Будують ще один майданчик На виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януко- вича в районі діє система спортивно- масової роботи. Триває конкретна робота для забезпечення всебічного розвитку молодого покоління і жи- телів Катеринопільщини. Особливу увагу тут приділяють тим заходам, які сприяють покращенню стану здоров`я дітей – фізкультурі і спорту. З цією метою збудовано три багато- функціональні спортивні майданчики. Сьогодні будують такий майданчик у селі Мокра Калигірка. В цьому році завершено проведення повної реконструкції центрального районного стадіону «Колос» та осучаснено його новітніми засобами для занять різно- манітними видами спорту. Маньківський район З турботою про ближнього У Маньківській райдержадміністра- ції за ініціативи районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено чергове засідання Дорадчого органу взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих об- ставинах. Воно проходило за участю представників державних установ та організацій. Було запропоновано розробити постійно діючу систему забезпечення соціальним супроводом сімей та осіб, що потрапили у скрутну ситуацію. Неблагополучні родини, про які йшлося на засіданні, були зазда- легідь проінспектовані фахівцями із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За результатами соціальних інспектувань було визначено їх потре- би, проблеми та шляхи їх вирішення. Директор Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді наголоси- ла на необхідності у відпрацюванні механізму залучення депутатів різних рівнів, підприємців та жителів громад до надання комплексної та адресної допомоги сім’ям з дітьми, які потребу- ють допомоги. • Ваш район• Пряма мова Голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб про: …можливості Інвести- ційного форуму – Насамперед форум сприятиме новим знайомствам та спілкуванню з колегами. А ті, хто приїхав сюди вперше, мають можливість познайомитися з Черкащи- ною та її інвестиційним потенціалом. Крім того, представники компаній відкриють нові бізнес-проекти і вкладуть кошти у розвиток свого бізнесу на території нашої області. Для самої Черкащини це нові перспек- тиви та можливість вирішення соціаль- но-економічних проблем, які, на жаль, сьогодні існують та потребують негайного вирішення. Це, до прикладу, недостатня кількість робочих місць. Вкрай потрібні робочі місця, а отже – нові виробництва, і ми цим займаємося: оновлюємо вже іс- нуючі та будуємо й відкриваємо нові про- мислові підприємства. Саме для цього й організовуємо подібні заходи. …інформацію, що начебто Черкащину залишають інвестори – Ще у 2010 році в обласній державній адміністрації ніхто навіть не міг вимовити слова «інвестиції» і ніхто не знав, що таке – «інновації». Ми почали з навчання фа- хівців та створили Управління інвестицій- но-інноваційної політики. Сьогодні це де- партамент, який вже має досвід та зв’язки з різними компаніями та іноземними кра- їнами. За його участі були організовані зустрічі з послами інших держав, а наша делегація, презентуючи потенціал Черка- щини, побувала у багатьох країнах світу. Факти свідчать про те, що за останні 2,5 року іноземні інвестиції в економіку регіо- ну зросли втричі. Було 167 млн., а зараз – майже мільярд доларів. Нині ці кошти вкладено у понад 290 підприємств облас- ті. А це насамперед вплине на створення нових робочих місць. До того ж, відпо- відно до індексу інвестиційної привабли- вості регіонів за рейтингом Державного агентства інвестицій та управління націо- нальними проектами України, Черкаська область посіла 12 місце, а за показником відкритості обласної влади – 2 місце. Це реальна картина нашої роботи. Чимало розмов велося навколо призу- пинення реалізації інвестиційного проек- ту будівництва заводу з виробництва ово- чів французькою компанією «Bonduelle» в селі Худяки Черкаського району. Ми спілкувалися із керівництвом компанії, і нас запевнили, що цей проект реалізо- вуватиметься. Вони не збираються йти з Черкащини. Просто в умовах кризи вони на вигідних умовах купили п’ять заводів у Європі та Америці. Маємо надію, що вони повернуться до нашого проекту вже на- ступного року. …основних інвесторів Черкащини – Упродовж 2012-2013 років за участю іноземного капіталу в Черкасах відкрито завод гарячого цинкування металокон- струкцій ТОВ «Метал-Інвест». Також за- працював завод з виробництва кавових напоїв торговельної марки «Маккофе» у Золотоноші. За рахунок відкриття лише цих двох підприємств додатково створено 330 нових робочих місць. Найбільші обсяги іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах харчової та хімічної промисловості Німеччини, Франції, Кіпру, Великої Британії тощо. Загалом Черкащина цікавить багатьох ін- весторів, і чимало з них залишаються тут, щоб реалізувати свої проекти. Найпотуж- нішими сьогодні можна назвати торгові марки «Наша ряба» та «Верес». На відкритті форуму ми підписали ще низку угод про співпрацю, зокрема з ком- панією «Укрлендфармінг», яка планує від- крити на Уманщині завод з виробництва комбікормів та побудувати сучасний еле- ватор. …можливість будівництва автобану через Черкаську область – Це питання досить складне. Зараз розробляється проект будівництва. Він на завершальній стадії, але не вистачає фі- нансування. Проект найближчим часом допрацюють, а от для самого будівництва потрібні інвестори. Для них ми здатні ство- рити привабливі умови. Це може бути за- лучення кредитних коштів під державні га- рантії або передача цієї траси у концесію. Разом з Укравтодором ми займаємося цим питанням і внесемо на розгляд уряду всі пропозиції. Будівництво цього автоба- ну – ще один поштовх до розвитку еко- номіки області, адже навколо цієї дороги з’явиться інфраструктура. До того ж вона дозволить скоротити час переїзду від Черкас до Києва, що, у свою чергу, при- вабить туристів. … перспективи розвитку туризму в області – Сьогодні увагу звертаємо насампе- ред на створення туристичної продукції. На Черкащині безліч цікавих місць, тому ми маємо забезпечувати максимально привабливі умови для туристів. Напри- клад, дитячий табір «Дахнівська січ» дуже перспективний. Разом з керівниками та- бору ми обговоримо можливість його ре- організації таким чином, щоб там не лише діти, а й дорослі мали змогу відпочивати і навчатися козацького ремесла. За нашою програмою починає активно розвиватися зелений туризм. Ми розгля- даємо його, в першу чергу, як соціально- економічне явище. Розвиваючи зелений туризм, ми створюємо нові робочі місця, що особливо актуально для сільського населення. Також це сприятиме розвитку і реалізації програми «Село Черкащи- ни-2020». Тільки в цьому році відкрито 5 нових са- диб і ще 3 – відновили свою роботу після тривалої перерви. Кожна із садиб готова запропонувати цілісний сформований туристичний продукт, що передбачає не лише розміщення і харчування, а й роз- важально-повчальну програму, майстер- класи, анімаційні програми чи елементи активного відпочинку. Ми вже підготували свої пропозиції до Державного агентства України з туризму та курортів з цього приводу. Але сьогод- ні потрібен час і широка інформаційна підтримка цієї галузі для того, щоб люди знали, що такі можливості в нашій області існують. ідповідно до доручення Президента України Вік- тора Януковича, з 2012 року на Черкащині успішно реалізують соціальні ініціативи, значна ува- га яких адресована людям похи- лого віку, ветеранам та особам з обмеженими можливостями. Протягом минулого року в області здій- снено перерахунки пенсій 413 тисячам пен- сіонерів (97% загальної кількості одержу- вачів пенсій), підвищено розмір пенсійних виплат учасникам війни та членам сімей померлих ветеранів, уперше за багато років проведено поетапне підвищення пенсій вій- ськовослужбовцям. При цьому продовжує збільшуватися середній розмір пенсії. Крім того, виконуючи доручення Пре- зидента України, 61 тисяча ветеранів ві- йни та жертв нацистських переслідувань отримали разові грошові виплати до Дня Перемоги в удвічі більших розмірах (на суму понад 26 млн. грн. отримали). Для порівняння: у 2009 році ця сума складала лише 13,1 млн. грн. – Ветеранів з кожним роком залиша- ється все менше, тож сьогодні святий обов’язок кожного керівника – зробити усе можливе, аби створити умови для їх гідного життя, поліпшити медичне та ма- теріальне забезпечення, – неодноразово зазначав голова облдержадміністрації Сергій Тулуб. Починаючи з 2012 року, за новим по- рядком здійснюється забезпечення ін- валідів технічними та іншими засобами реабілітації. Їх виготовляють на особисте замовлення та доставляють сервісним центром безпосередньо інваліду. Таким чином, усі громадяни з обмеженими мож- ливостями, які того потребують, можуть отримати інвалідний візок. Уперше за багато років Уряд реально потурбувався про категорію сімей, де проживають психічно хворі особи. Зокре- ма, у 10 разів підвищено рівень допомоги цим сім’ям – із 109 грн. до 1134 грн. на кінець року. Зараз це 1147 грн., і цифра буде збільшуватися у зв’язку з постійним зростанням мінімальної заробітної плати. Ще одна особлива категорія – особи, що постраждали внаслідок Чорнобиль- ської катастрофи. У 2012 році на фінансу- вання лікування важкохворих та онкохво- рих осіб, постраждалих унаслідок аварії, виділено 2,3 млн. грн. (вдесятеро більше, ніж у 2011 році). До цього 6 років відпо- відна програма не фінансувалась узагалі. За словами керівника Черкаської об- ласті, сьогодні влада робить усе можливе задля створення комфортних і безпечних умов проживання для соціально незахи- щених верств населення. – Торік 10 інвалідів війни та 17 постраж- далих унаслідок Чорнобильської ката- строфи отримали квартири. Крім того, в області активно реалізується програма регіонального розвитку «Будуємо нову Черкащину» на 2010-2015 роки, одним із пріоритетних завдань якої є забезпечення безкоштовними ліками, належним рівнем стаціонарного лікування ветеранів та ін- валідів Великої Вітчизняної війни, – наго- лосив Сергій Тулуб. М. Ч. • Турбота Особливим категоріям населення – постійна увага В
6 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 місто Ч СторінкупідготувалаКсеніяКЕРДАНЬ,фотоавтора • Міжнародна співпраця Грузія їздитиме на наших автобусах Минулого тижня до Черкас із триденним візитом завітала деле- гація з грузинського міста-побратима Руставі. В рамках візиту мер міста Давід Джікія та його заступник Гіоргі Табатадзе відвідали Чер- каську торгово-промислову палату, де підписали Меморандум про співпрацю з ПАТ «Черкаський автобус». – Наші закордонні гості відвідали ПАТ «Черкаський автобус», який раніше входив до корпорації «Богдан». Тут грузинських колег заці- кавили автобуси «ATAMAN», створені на базі японських агрегатів ISUZU, де застосовано екологічні стандарти «Євро-3» і «Євро-4». Вони приїхали, щоб подивитися на малогабаритні автобуси, а коли побачили технологію виробництва великогабаритних машин, зупини- ли свій вибір на останніх, – розповідає в. о. мера Віктор Білоусов. Гості обрали пасажирські автобуси з низькою підлогою для ком- фортного перевезення усіх категорій пасажирів, зокрема й інвалідів. Попередньо є домовленість про купівлю 10-ти таких автобусів. Га- рантія на них – 100 тис. км пробігу або 2 роки. Саме це, за словами Віктора Білоусова, схилило шальки терезів на нашу користь. До того ж старі автомобілі марки «Богдан» повернуть на наш завод, і ці ко- шти таким чином будуть враховані у вартість нових. • Не будь байдужим Черкасці збирають гроші, щоб допомогти хворій дівчині «Вуличний євроуніверситет» – метафорична назва публіч- них заходів, під час яких лідери громадської думки, експерти з відповідної теми мають змогу безпосередньо спілкуватися з пересічними громадянами. Такі євроуніверситети вже відбулися у 14 українських містах за участі послів кра- їн-членів ЄС, і Черкаси стали п’ятнадцятими. Акцію у нашому місті відкри- ли представники міської влади та почесні посли зі Швеції та Словаччини. Поспілкуватися із гостями на тему євроінтегра- ції та поставити їм запитання, що найбільше непокоять, при- йшли черкаські школярі й сту- денти. – Україна – європейська кра- їна, і разом ми зможемо ство- рити краще життя для всіх. Якщо Україна підпише Угоду – З одного боку, виставка показує Черкащину очима ді- тей, а з іншого – уславлює наш край, нашу величну історію, – коментує директор Обласно- го художнього музею Ольга Гладун. – Експозиція дитячо- юнацького спрямування – діти більш проникливо, тепло і щиро можуть висвітлити таку тематику. І, незважаючи на юний вік, видно, що вони до- статньо підготовлені та навчені для такої відповідальної місії. Окрім традиційних картин, тут також представлена худож- ня вишивка, розпис на тканині й різьблення по дереву, – роз- повідає завідувачка відділен- ня декоративно-прикладного мистецтва і дизайну Чер- каського художньо-технічно- го коледжу Ірина Бондар. • Курс на захід Черкасцям показали переваги життя в ЄС 26 вересня на площі Дружби народів Інститут світової політики за підтримки Посольства Королівства Швеції провів «Вуличний євроуніверситет», присвячений пи- танню європейської інтеграції України. Експерти, що завітали до нас, запевнили: Україна може стати рівно- правним партнером в ЄС, а українці завдяки цьому отримають гідний рівень життя. про Асоціацію, то рівень жит- тя населення покращиться, а економіка та інвестиційний клімат стануть стабільнішим, – запевнив присутніх заступник Посла Швеції Мортен Енберг. Складовою акції була ви- ставка карикатур з двома ка- драми-реальностями: один – присвячений нинішній Україні, а другий – життю у європей- ській Україні. Показана гірка правда дала змогу кожному поглянути на себе самокри- тично та оцінити у порівнянні переваги Євросоюзу. Не залишилися осторонь пи- тання євроінтеграції й черкась- кі школярі. Вони намалювали свої картини на тему «Україна та Європейський Союз». Їхні найкращі роботи відправили до Посольства Королівства Швеції та Посольства Сло- вацької Республіки в Україні. Завершили офіційну части- ну «Вуличного євроуніверси- тету» висадженням калинової алеї на площі біля фонтана. Посадили своє євродерево черкаські школярі та студенти, дипломати-члени ЄС та місце- ві владці. • До свята Черкащина очима юних художників «Мій рідний край, моя маленька батьківщина» – таку назву має виставка, приуро- чена до 60-річчя утворення Черкаської області. Тут представлені найкращі робо- ти із обласного конкурсу дитячих та юнацьких художніх творів, над створенням яких автори працювали протягом року. Більше двохсот робіт, експонованих на виставці, створюють образ рідного краю та відображають його куточки природи й історико-культурні пам’ятки. – Завдяки різним технікам виконання робіт нашим сту- дентам удалося повною мі- рою показати бачення рідного краю. Можливо, не кожен із них стане професійним худож- ником, але участь в експозиції відіграє значну роль в їхньому становленні, – наголошує Іри- на Бондар. Заввідділу дизайну Чер- каського бізнес-коледжу Валентина Музиченко розпо- відає: студенти їхнього вишу над роботами такої тематики працюють на щорічних плене- рах, тож труднощів у творчому процесі практично не було. – Щоразу наші студенти малюють упізнавані місця, архітектурні пам’ятки Черкас і куточки природи. Як прави- ло, після пленеру залишають- ся роботи з новими ідеями і мистецькими рішеннями, які й продемонстровані на виставці, – додає Валентина Музиченко. Одне із найупізнаваніших місць у Черкасах – площу Дружби народів – зобра- зив на своїй картині студент Черкаського державного біз- нес-коледжу Олексій Подо- люх. Причину такого вибору об’єкта пояснює так: – Що саме хочу змалюва- ти, визначив досить швидко. Площа Дружби народів – іс- торична пам’ятка з оригіналь- ними елементами декору. Вона повною мірою демон- струє архітектурну красу на- шого міста. В ЄС існує правило: хто хоче заробити гро- ші, йде у бізнес. В Україні, натомість, діє інший закон: хто хоче заробити гроші, йде у політику. Про важкий стан здоров’я 14-річної черкащанки Вікторії По- тапенко вся Україна дізналася із сюжету ТСН на каналі «1+1». З блакитних екранів мама дівчини звернулася до усіх небайдужих з проханням допомогти. На її заклик відгукнулася група черкасців, які вирішили зібрати гроші. Вікторія має складну кіфотичну деформацію хребта. Внаслідок чис- ленних хвороб і невдалих операцій у неї вже зруйновано 5 хребців грудного відділу. Нині хвороба не- впинно прогресує – дівчина пере- буває в критичному стані. Єдиним шансом урятувати її життя є оперативне втручання – реконструкція хребта з інстру- ментальною фіксацією металокон- струкціями. Надію на одужання да- ють лікарі НДІ фтизіопульмонології м. Санкт-Петербурга. Лікування тут обійдеться в 270-300 тис. ру- блів, також потрібно додатково сплатити за імпланти, які будуть вживлені під час операції. Такої суми родина не може зі- брати. Тож ініціатором збору бла- годійних коштів став друг дівчини Максим Ігнатенко. Він у свою чер- гу теж звернувся по підтримку до своїх знайомих та друзів. Розпо- відає: моральна співучасть дуже важлива, але гроші вирішать усе. – Операція призначена на 20 жовтня. Віка зараз дуже хвилюєть- ся, її бажання стати на ноги пере- борює будь-який страх, – додає Максим. Щоб зібрати кошти, уже на цьо- му тижні друзі проведуть благо- дійний концерт, у якому задіють місцевих виконавців. Наразі вони займаються організаційними пи- таннями. Фотозсайтуwww.1plus1.ua
72 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40 ліворуч праворуч назустріч людям ФотоЄвгеніяШМАГАЙЛА Фотонаданегероїнеюпублікації «Золота фортуна», Гран-прі, Лідер сучасної освіти – все це про Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини» Леонід Туменко, журналіст Наталія Побірченко, 1950 р.н., Київський ордена Леніна державний університет ім. Т.Г.Шевченка, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, лауреат Обласної премії імені О.А. Захаренка, голова наукової ради МОН України, голова спеціалізованої вченої ради УДПУ, член виконкому Уманської міської ради, член Партії регіонів • за чашкою кави – Наталіє Семенівно, зустрі- лися на міжнародному інвес- тиційному форумі. Це вихід світської левиці на люди? – Так уже й світська левиця. На форумі я не одна, а з делегацією. Університет має потужній на- уковий-освітній потенціал. Наші викладачі і студенти є авторами інноваційних розробок та проек- тів, що мають практичне впрова- дження в бізнесі, промисловості та виробництві. Однією із форм співпраці є функціонування ін- новаційного бізнес-інкубатора, створеного у вересні 2011 року за ініціативи голови Черкась- кої обласної держадміністрації, Героя України Сергія Тулуба. Новий структурний підрозділ орієнтований на успішну реалі- зацію інноваційних бізнес-ідей та проектів, виховання ініціативних, творчо мислячих, професійно підготовлених молодих підприєм- ців з активною позицією в житті, здатних формувати сучасний ін- новаційний сектор економіки, та з бажанням досягати успіху. Ме- тою діяльності бізнес-інкубатора є створення сприятливих умов для реалізації підприємницьких ідей та бізнес-проектів, забез- печення комерціалізації резуль- татів науково-дослідних робіт. Основні напрями роботи – спри- яння розвитку нових технологій, товарів та послуг; консультації і практична допомога у відкритті підприємств; проведення бізнес- тренінгів, бізнес-планування, маркетингові, юридичні, інфор- маційні, організаційні й господар- ські послуги. У сучасних умовах Інноваційний бізнес-інкубатор сприяє не лише розвитку малого підприємництва, але і викорис- танню виробничих, інтелектуаль- них та інших ресурсів. Найкращі проекти, реалізова- ні бізнес-інкубатором: • школа бізнес-планування для студентів; • підтримка підприємницьких іні- ціатив молоді; • Центр сприяння працевлашту- ванню випускників універси- тету; • професійна підготовка, пере- підготовка та підвищення ква- ліфікації безробітних у на- прямку бізнес-планування; • конкурс бізнес-планів міського та всеукраїнського рівнів; • розробка та популяризація но- вих туристичних маршрутів Черкащини. Останній проект посів призо- ве місце на обласному форумі молодіжних ініціатив і проектів. Сьогодні ми пропонуємо нові бізнес-плани, які є яскравим при- кладом комерціалізації бізнес- ідей університету. Бізнес-проект «Організаційно-економічні заса- ди розробки технологічного ви- робництва екологічної продукції садівництва» ґрунтується на ви- користанні інноваційних техно- логій інтенсивного садівництва, дозволяє системно, технологічно грамотно й фінансово обґрунто- вано збирати великі урожаї яблук на малих територіях. Конкурент- ними перевагами поекту можна вважати: безвірусний високоякіс- ний посадковий матеріал, швид- ку окупність проекту, високу якість та екологічність продукції за рахунок використання іннова- ційних технологій у садівництві, наявність одного виконавця робіт та постачальника посадкового матеріалу. За умови інвестуван- ня проекту, прибуток становити- ме близько 260 тисяч гривень. Тобто на кожну вкладену гривню середньорічний прибуток інвес- тора складе 1 гривню 90 копі- йок. Сумарні витрати реалізації проекту сягатимуть 140 тисяч гривень, в середньому 20 тисяч гривень на рік. Середній тер- мін окупності інвестицій на один гектар інтенсивного саду ста- новить 5 років, а беззбитковість виробництва забезпечується за урожайності 162 центнери з гек- тара. Цікавим і привабливим для інвесторів є проект «Підвищення врожайності сої на Черкащині за умов використання біологіч- ного азоту». Проект ґрунтується на використанні інноваційних технологій виробництва бакте- ріального добрива під сою на основі повільнорослих бульбоч- кових бактерій Bradyrhizobium japonicum. Конкурентними пере- вагами проекту є простота про- цесу виробництва, технологія виробництва є нешкідливою для довкілля та людей, швидкий тер- мін окупності, низькі логістичні витрати, велика місткість ринку бактеріальних добрив. Прогно- зований обсяг чистого прибутку становитиме близько 325 тисяч гривень. Тобто на кожну вкладе- ну гривню середньорічний прибу- ток інвестора складатиме 1 грив- ню 30 копійок. Термін окупності інвестиційного проекту (за умови ставки дисконтування 15 відсо- тків) – три з половиною роки. На форумі я підписала договір із то- вариством «Колос» Тетіївського району Київської області, а також із товариством «Агропромпере- робка» Вінницької області. – Справі – час, а на хвильку запрошую на чашку кави. По- гомонимо про ваш життєвий шлях. Сьогодні складається враження, що всіх можливих висот Наталія Побірченко до- сягла. – А розпочинала я, як і всі справжні вчителі, зі старшої пі- онервожатої в Корсунь-Шевчен- ківській школі №4. Згодом учи- телювала, а у 28 років очолила педагогічний колектив Корсунь- Шевченківської школи №5. – Ото було здивування! – Було, було. Як і тоді, коли мене, першу жінку в Україні, призначили ректором вищого навчального закладу. Але це ми трохи перескочили. Після школи працювала завідувачем відділу пропаганди і агітації Кор- сунь-Шевченківського райкому Компартії України, секретарем райкому, директором Корсунь- Шевченківського педагогічного училища. – За теорією ймовірності: після радощів – неприємності, тобто наше життя таки поді- лено на смуги – темну і світлу. – Не оминула така доля і мене. На початку 90-их довело- ся розпочинати з нуля. Сутужно було, але у сорок років я заново створила саму себе. До речі, і чоловік Анатолій – теж. В Уман- ському державному педагогіч- ному інституті ім. П.Г. Тичини розпочинала викладачем. Але рук не опускала ні на мить – спо- чатку захистила кандидатську дисертацію, згодом докторську, була деканом, директором ін- ституту, а через 20 років мене призначили ректором Уман- ського державного педагогіч- ного університету імені Павла Тичини. – Сьогодні університет під проводом Наталії Побірченко – це… – Із приємністю констатую, що за минулий рік колектив здійснив потужний прорив у багатьох напрямах діяльності. Про це свідчать наступні фак- ти. Університет увійшов у 200- ку найкращих вузів України, у рейтингах «Топ-200 України» та «Вебометрикс». Ми постійно беремо активну участь у різно- манітних освітянських всеукра- їнських та міжнародних вистав- ках. І за останній рік маємо такі результати: • Міжнародна спеціалізова- на виставка «Освіта та кар’єра-2012» – Гран-прі у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді»; • Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2013» – Гран- прі «Лідер наукової та на- уково-технічної діяльності», а також Сертифікат «Якість на- укових публікацій» за показ- никами міжнародної наукоме- тричної бази даних SciVerse Scopus; • Міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – 2013» – Гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво у галузі освіти і науки». Але не меншим нашим досяг- ненням є те, що за рейтингом Мі- ністерства освіти і науки України у групі навчальних закладів «Пе- дагогічні, гуманітарні, фізичного виховання та спорту» ми утри- мали свої позиції на 4-му місці та займаємо 8 загальне місце. Окрім того, ми маємо нагороди: за вагомі успіхи у підготовці пе- дагогічних кадрів – Почесна гра- мота Кабінету Міністрів України. За результатами Міжнародного академічного рейтингу популяр- ності та якості «Золота форту- на» університет отримав срібну медаль у номінації «За вагомий внесок у справу підготовки ква- ліфікованих педагогічних кадрів для народної освіти України» та орден «За патріотизм» II ступе- ня. На Міжнародній виставці «Су- часні навчальні заклади-2011» отримав Срібну медаль у номіна- ції «Упровадження системи ком- петенцій – як основи підготовки конкурентоздатних фахівців у вищій школі». За багаторічну науково-педагогічну діяльність у розбудові національної освіти на Міжнародній спеціалізованій ви- ставці «Освіта та кар’єра – 2012» університет удостоєний почес- ного звання «Лідер національної освіти» та отримав Гран-прі. – І все це – завдяки мудрому керівництву ректора… – Ой ні, не тільки. Насамперед сильному кадровому потенціалу, яким я ні в якому разі не керую, а створюю можливість творчості, розвитку особистості – колеги, розкривайтеся, пропонуйте, пла- нуйте і вирішуйте. Бо й справді, рівень навчального закладу за- лежить від якості його профе- сорсько-викладацького складу. Зауважу, що у нас чудовий, працездатний, високопрофесій- ний колектив, який забезпечує належний рівень навчально-ви- ховного процесу на 7 кафедрах. Серед професорсько-викла- дацького складу 3 академіки та 3 члени-кореспонденти Націо- нальної академії педагогічних наук України, 1 академік Акаде- мії будівництва та архітектури, 1 академік Академії вищої школи, 1 член-кореспондент Національ- ної Академії наук України; 67 докторів наук, професорів; біль- ше 200 кандидатів наук, доцен- тів. Із нагоди професійного свя- та щиро вітаю колег, всіх наших випускників, які вже наші колеги. Покликання наше високе, тож будьмо високими! – «Молодь Черкащини» при- єднується до цих щирих слів.
8 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 об’єктив Щедра на таланти Золотоніська Сьогоднішня розповідь – про Золотоніський район Це дає змогу діяти злагоджено, без зайвих амбіцій. Як показала практика, саме за такого підходу вдається знаходити правильні рі- шення при розгляді найгостріших проблем життєдіяльності району і працювати на загальну справу – підвищення добробуту наших лю- дей. Для виборців ми – влада, яка повинна відповідати за все, що ро- биться в районі. Нам усім треба пам’ятати, що довіра громадян до органів влади можлива лише тоді, коли ця влада є відповідальною й ефективною. А її авторитет залежить від реального прагнення, а надто – від реальних дій, спрямованих на захист інтере- сів людей. Влада здобуває повагу, якщо функціонує задля справедли- вої і зрозумілої мети, коли вона по- кращує життя громадян. Спільними зусиллями з район- ною державною адміністрацією, сільськими радами нам удалося за- безпечити реалізацію пріоритетних завдань, у тому числі програми соці- ально-економічного розвитку райо- ну на 2012 рік та районної програми «Будуємо нову Золотоніщину». Все це в комплексі дало позитив- ні результати, нам удалося створи- ти необхідні умови для стабільного динамічного розвитку району. Минулий рік позначився актив- ною підготовкою до святкування 90-річчя утворення Золотонісько- го району, яке було проведено у березні цього року. Сьогодні ми з вами активно включилися у підго- товку до відзначення в наступному році 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Торік районною радою спільно з райдержадміністрацією проведена значна робота щодо внесення змін і доповнень до договорів оренди зе- мель державної власності й земель- них часток (паїв) у частині збіль- шення орендної плати до 4,5 % від нормативної грошової оцінки землі. Це дало змогу залучити додаткові надходження до сільських і районно- го бюджетів як від плати за землю, так і від податків з доходів фізичних осіб. Адже біля багатих полів не по- винно бути бідних людей. Як засвідчують археологічні зна- хідки, район був заселений ще в добу неоліту (5-3 тис. до н.е). На території Золотоніщини виявлені залишки поселень трипільської культури та доби бронзи. У долині річки Супій знайдено знаменитий Піщанський скарб – 15 високоху- дожніх античних бронзових ваз. Археологічні знахідки, залишки древніх городищ підтверджують, що перші поселенці на золотоніських те- ренах з’явились ще в кам’яну добу. У період існування Київської Русі наші землі входили до Переяславського мешканців Златокраю. Підкреслю: фундамент управлінської школи у роботі міцний. Тільки добрі слова – на адресу попередниці Оксани Криницької. Бажаю їй успіхів на новому посту. Нам же – вирішува- ти нові виклики. – І в чому ж вони? – Реалізація соціальних ініціатив Президента України Віктора Яну- ковича та робота із забезпечення житлом правоохоронців, медиків, Голова районної ради Микола Собченко: «Біля багатих полів не повинно бути бідних людей» Злагоджена команда: ось із чого розпочинаю Бліц-інтерв’ю голови районної державної адміністрації Олександра Манчука. врожаями зернових. Але на ринок бажано поставляти не саме зерно, а продукти його переробки. От і ставимо завдання створити пере- робні підприємства. Ще в планах – залучення інвесторів. Добре, коли у золотоніського бізнесу є можли- вість розвиватися. Адже прописна істина – прибуток має працювати на відтворення. Якщо ж своїх ко- штів на це не вистачає – запрошу- ватимемо зовнішніх інвесторів. На часі й енергозбереження. Це стис- ло. Повторюся: Золотоніщина – різ- ноплановий і неординарний регіон, до кожного питання треба шукати індивідуальний підхід. Владі треба йти до людей, працювати з ними, пояснювати ключові позиції, не об- манювати. Вектор розвитку нашої країни обраний, тож ми будемо йти цим шляхом, виконуючи всі завдан- ня Президента та Уряду держави. – Зрозуміло, що потрібна ко- манда, але й без співпраці з місцевим самоврядуванням не обійтися. – Щодо співпраці із сільськими радами: сільські голови Золото- ніського району майже всі досвід- чені, знають і добре роблять свою роботу. Але у деяких питаннях їм треба допомагати, особливо у сфері земельного права та на- лагодження співпраці з місцевими товаровиробниками. – Бажаємо, щоб плани стали реальними діями. – Дякую. Не омину і таке: треба пам’ятати історію, бо хто не знає минулого, не вартий майбутнього. Вдячний за запрошення на захід ветеранів Великої Вітчизняної ві- йни Черкаського і Золотоніського району з нагоди сторіччя Героя Радянського Союзу Іллі Чорного, звитяжця Дніпровської перепра- ви. Пам’ять має бути незгасною. Трудові будні чергуються з юві- леями 70-річчя визволення Черка- щини від німецько-фашистських загарбників, 60-річчя утворення Черкаської області, 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Найголовніше? Бути серед людей, разом із людьми. – Отже, підіб’ємо підсумок ко- роткої розмови. – Мета роботи: треба працювати для добробуту золотонісців і роз- витку району, а не для показників і звітності. – Мета роботи: треба працювати для добробу- ту золотонісців і розвитку району, а не для показни- ків і звітності. – Олександре Андрійовичу, ваше призначення на посаду де- кого дивує: такий молодий… – А хіба молодість – недолік? – Та ні ж бо, молодим усюди в нас дорога. Влада, посада – ніяк не нагорода. – І не подарунок. Перш за все – це відповідальність. Висока і масштабна. – Як виконати покладену мі- сію? – Насамперед, коли за справу візьмемося злагодженою коман- дою. Одному часом зовсім не до снаги, а от команда – то сила. – Перше, чим займаєтеся піс- ля призначення? – Знайомлюся із краєм. Земля Золотоніщини – унікальна, ма- льовнича – відразу викликає до себе любов. А люди – працьовиті, талановиті, натхненні – велику по- вагу. Отже, і я працюватиму на ав- торитет, щоб кожна справа, кожна ініціатива районної державної ад- міністрації теж викликали повагу у освітян та інших фахівців, які по- требують поліпшення житлових умов, а також налагодження парт- нерства між владою та громадою. Золотоніщина славиться високими спіхи у соціально-економічному, культурному розвиткові нашого району прямо пропорційно залежать від того, наскільки успішно представниць- ка влада взаємодіє із владою виконавчою. Сьогодні Золотоніська районна рада має порозуміння і плідно співпрацює із районною державною адміністрацією. Ми – єдина команда, об’єднана спільною метою пра- цювати на благо району. У Депутатським корпусом на сесі- ях схвалено 16 цільових районних програм у різних галузях діяльності та за різними напрямками роботи. Найбільше з них у галузі освіти – 5, у галузі фізичної культури і спорту – 2. Саме прийняття різногалузевих програм дає можливість передба- чати кошти у місцевих бюджетах для вирішення того чи іншого пи- тання, розв’язання нагальних про- блем, а за цим стоять соціальний захист та безпека наших громадян. За підсумками 2012 року, які було підбито у лютому, перше місце ви- борола Гельмязівська сільська рада, яку очолює Олександр Олексійович Данько. Друге і третє місця розділи- ли між собою Кропивнянська і Воз- несенська сільські ради. Стало традицією проведення днів районної ради та щорічних зборів громадян за місцем прожи- вання у населених пунктах району. На таких зібраннях, які є ефек- тивною формою спілкування з громадою, окрім звітів про роботу сільських голів, жителі сіл також мають змогу заслуховувати зві- ти про роботу депутатів районної ради, побувати на виїзних прийо- мах у керівництва районної ради і райдержадміністрації, а також за- слухати необхідну інформацію ра- йонних служб і спеціалістів. князівства і були форпостом оборо- ни держави від кочівників. Був час, коли Золотоніський повіт належав до Київського намісництва, перебу- вав в адміністративному підпорядку- ванні Полтавської губернії. Перша письмова згадка про Зо- лотоніський край датується 1576 р. Про назву існує кілька легенд та версій. Але найбільш імовірно, що назву район одержав від блиску- чих розливів річки. Її піщане дно, застелене тонюсіньким шаром слюди та колчедану золотавого кольору, сяє, немов золото. Золотоніщина стала однією з ко- лисок українського козацтва. Козацька доба породила зна- менитих воїнів і полководців: полковника Фелона Джеджелія, легендарного осавула Нестора Морозенка. Район розташований у центрі України і займає виключно вигідне географічне розташування. Ра- йон має розвинуту дорожню сітку, по території району проходять за- лізничні колії Гребінка – Черкаси, Золотоноша – Ліпляве. Проходить газопровід Уренгой – Помари – Ужгород. По території району про- тікають річки Золотоношка та Су- пій. Надра району багаті на торф, глину, будівельний пісок. Основним напрямком у сільсько- му господарстві району є вироб- ництво зерна, цукрового буряку, ефірно-олійних культур у рослинни- цтві та виробництво м’яса, молока, яєць – у тваринництві. Золотоніщина подарувала Укра- їні ціле сузір’я видатних діячів на- уки, вчених зі світовим іменем. Уродженцем с. Богуславець є вче- ний-енциклопедист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович. На Золотоніщині на- родилися член-кореспондент АН України Гаврило Білик, юрист і дер- жавний діяч Сергій Шелухін, істо- рик Василь Ляскоронський, медик Хома Тихомирський. Щедра на таланти земля зо- лотоніська викохала і чимало та- лановитих митців національної літератури. У селі Коврай жив і творив мандрівний поет і філософ Г.С. Сковорода. Родом із Золото- ніщини поет Костянтин Думитраш- ко, драматург Андрій Ващенко-За- харченко, перекладач Олександр Навроцький, прозаїк Кесар Біли- ловський, поети Микола Терещен- ко, Охрім Варнак, документаліст Григорій Карпенко та інші. Із Зо- лотоніщиною пов’язані життєвий шлях і творча діяльність видат- них українських прозаїків Семена Скляренка та Івана Ле (Мойсі). Саме на золотоніській сцені де- бютувала відома театральна зірка України Наталія Ужвій. Уродженця- ми Золотоніщини є народні артисти України Михайло Голубович, Андрій Гончар, Володимир Нечипоренко. Златокрай На території Золотоніщини на- родились відомі художники Іван Шульга (с. Кропивна) та Іван Че- рінько (с. Деньги). ФотоБогданаКоропа ФотонаданеЗолотоніськоюРДА
92 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40 Дружба між народами – чи не найбільша святиня і надійний оберіг людства. Від серця до серця іде це найсвятіше єднання душ, гейзером щирих почуттів і протуберанцями братства здіймається над межами і кордонами, долаючи най- більші відстані, ламаючи умовності сьогодення. 50 років – такий солідний стаж дружніх зв’язків між Вурнарським районом Чу- вашії і Золотоніським кра- єм. Цей золотий ювілей відзначається саме цього- річ, а тому традиційний ві- зит делегації золотоніcців до Вурнар набрав сим- волічного забарвлення й значного резонансу. Анатолій МАРЧЕНКО, директор СТОВ «Чапаєв- ське» (на знімку праворуч): – Я їздив у Чувашію дві- чі: цьогоріч та п’ятнадцять років тому. Мушу сказати, що останнім часом друж- ба між нашими районами змінилась. Раніше туди їз- дили у гості не чиновники, а прості доярки, свинар- ки, хлібороби… Колгосп- ники жили у сім’ях таких же колгоспників, тільки з іншої країни. Це був ре- альний обмін досвідом і практикою: вони нам да- вали насіння картоплі (там гарні картоплі), гербіциди і хімікати (бо у Вурнарах потужний хімкомбінат). Я, наприклад, досі користу- юся картоплесаджалкою та деякою іншою технікою, придбаною у Чувашії. А ми їм – сорти миронівської пшениці, зерно… Це було корисно і цікаво. Зараз, на жаль, такого немає. Проте вплив наших дружніх стосунків поміт- ний. Вони взяли від нас наші традиції відзначення свят, а нам би хотілося від них перейняти ставлення до спорту. В Чувашії дуже відповідально ставляться до пропаганди фізичної культури, будують сучасні спортивні комплекси, про- блемам спорту приділя- ють велику увагу. А взагалі, Україна ви- глядає набагато розви- ненішою, ніж Чуваська республіка Російської Фе- дерації. У нас відчуваєть- ся воля, демократія, там правила життя диктують брати-росіяни. Новий магазин розта- шовано в одному з примі- щень ринку в селі Софіїв- ка. Досі купувати справжні м’ясні ковбаси, сосиски, сардельки, а також крупи й іншу продукцію тварин- ництва та рослинництва, яку виробляє СТОВ «Аг- рофірма «Маяк», могли переважно піщанці: ма- газин з такими товарами діє в Піщаному вже не один десяток років. Аби цю перевагу мали і жителі Софіївки, було вирішено відкрити магазин і в цьому селі. Адже тут проживають багато пайовиків, чиї зем- лі обробляє «Маяк». – Це ще один крок до здійснення обласної про- грами, спрямованої на забезпечення жителів об- ласті товарами, що в нас уже й виробляються, – за- уважив перший заступ- ник голови райдержад- міністрації Олександр Пузєєв. – Наші люди варті того, щоб купувати справжню ковбасу та справжнє мо- локо, – переконує дирек- тор «Маяка» Микола Ва- сильченко (на знімку). Продається в магазині 14 видів виробів із м’яса. А ще – цукор, мед, пшо- но, гречана крупа. Ціна ковбас – 60-80 гривень за кілограм – досить недо- рого, якщо зважити на те, що вони справді м’ясні та смачні самі собою, а не че- рез смакові добавки. Мед значно дешевший, ніж на ринку. Тут можна не лише при- дбати продукти за готівку, але й отоваритись у раху- нок орендної плати за зем- лю. До речі, дехто із жите- лів Софіївки скористався такою можливістю вже в перший день роботи нової торгової точки. Дорогою на Богуславець побачили ко- лону комбайнів, які виїжджали з села. Згодом, у розмові з директором СТОВ «Прогрес» Василем Лисенком дізнали- ся, що техніка, упоравшись з обмолотом на богуславецьких полях, власним ходом рушила на Скориківку та Львівку. Там та- кож землі пайовиків господарства. Чотири степові велети: три – «Дон-1500» та «Джон Дір» за декаду обмолотили у Богуславці 420 гектарів пшениці, 285 – гороху, а ще – ячмінь та овес. Основний напрямок діяльності підпри- ємства – тваринництво, то ж левову част- ку площ тут займають кормові культури: 750 гектарів – кукурудза, 350 – багаторічні та 150 гектарів однолітні трави. У госпо- дарстві 1750 голів ВРХ, з яких 500 корів. Враховуючи, що СТОВ «Прогрес» орендує лише 2300 гектарів землі, тут мають най- більшу щільність поголів’я: 74 на 100 гек- тарів. Господарство міцно стоїть на ногах, бо його керівник давно засвоїв істину: тва- ринництво – одна з найважливіших скла- дових успішної роботи підприємства. Це кошти від реалізації молока та м’яса, а го- ловне – робочі місця і стабільна заробітна плата селян. Дбають і про пайовиків това- риства. Їм виплачують 4,5 відсотка від вар- тості орендованої землі, що складає 2257 гривень на один пай. У «Прогресі» майже 85 відсотків власників землі забирають вартість паю не натуроплатою, а грошима. Василь Лисенко з гордістю зазначив, що менш ніж за півроку від богуславецького сільгосптовариства до бюджетів району надійшло 1,2 мільйона гривень податків. Та й бюджет сільської ради виконано на 129 відсотків. Нині у Богуславці отримують понад 6000 літрів молока від фуражної ко- рови, а молоко у тварин, як відомо, на язи- ці. Тому й планує господар, як скоригувати посівні площі, щоб трав мати щонайменше 500, а кукурудзи – 1000 гектарів. У Василя Федоровича чимало планів на майбутнє. Є мрія збільшити площу орен- дованої землі, бо для повноцінного роз- витку тваринницької галузі того, що має – недостатньо. Завдання на найближчі часи – зростання врожаїв зернових і тех- нічних культур та покращення добробуту односельців. На думку Василя Лисенка, це взаємопов’язано. Він дбає про заробіток, умови праці робітників і соціальну сферу села. А ще у Богуславці коштами громади та господарства будують нову церкву. Ско- ро над храмом засяють золотом куполи. – Відбулися зміни і на фермі, – розповідає Анатолій Ярмола, керівник Кропивнян- ського відділку СТОВ «Пальміра». – Ми перейшли на потоково-цехову систему – це прив’язне утримання худоби, розподіл тва- рин на групи: високодійні та середньої про- дуктивності. Також ввели у дію пологове відділення. Годуємо тварин головним чином зі сховищ – даємо силос, сінаж (заготовили близько 350 т). Плануємо закласти близько 6 тис. тонн силосу. Цього року хочемо надо- їти 5800 літрів молока від фуражної корови. Торік було 4730 літрів. Через переведення на потоково-цехову систему утримання вво- диться і новий раціон. Змінюється кількість як грубих, так і концентрованих кормів, щоб збільшити надій та якість молока. Товари- ство має 230 корів, 260 молодняку різновіко- вої групи. Протягом 3-5 років господарство планує досягти 6,5-7-тисячного надою на фуражну корову. Але й сьогодні тваринниць- ка ферма уже рентабельна. У середньому місячна зарплата у доярки складає близько 5 тис. На фермі працює 28 людей. – Зараз у нас основне завдання – видати зерно на паї. Завтра-післязавтра вже мати- мемо дозвіл. Кількість його цього року на кожен пай має збільшитися. Спостерігаєть- ся нова тенденція – люди все більше беруть розрахунок за пай грошима. По відділку «Кропивна» пай коштує 3067 грн. Готівку почали видавати з 1 січня, і близько 30-40 відсотків пайовиків уже скористалися цією можливістю. об’єктив земля подарувала світові великі імена МатеріалипідготувалиЛеонідТУМЕНКО,ВолодимирУшанов(засприяннякорпункту«М.Ч.»уЗолотоноші–керівникОльгаЧукмарова) На фермах – передові технології Ще один магазин «Маяка» власної продукції За результатами загаль- нодержавного рейтингу підприємств агропромис- лового сектору економіки України ПСП «Плешкані» отримало статус «Агропід- приємство року 2012». У національному бізнес-рей- тингу господарство посіло провідні позиції у кількох номінаціях: I місце як лідер галузі з виробництва яло- вичини за сумарним кри- терієм серед підприємств Черкаської області та VI місце – серед підприємств України; III місце як лідер галузі з виробництва меду за сумарним критерієм се- ред підприємств України; VII місце як лідер галузі з виробництва молока за сумарним критерієм серед підприємств України. І така ж позиція з виробництва молока за критерієм обся- гу виробництва продукції в Україні. Міжнародний економіч- ний рейтинг «Ліга кращих» визнав ПСП «Плешкані» лідером економіки Украї- ни, за друге місце за про- філем розведення великої рогатої худоби господар- ство удостоєне статусу «Підприємство року 2012». Рейтинг «Ліга кращих» бу- дується на основі офіцій- них статистичних даних та європейського стандарту оцінювання, що виключає участь аутсайдерів і випад- кових підприємств. ПСП «Плешкані» – це незапере- чний лідер у сегменті своєї діяльності, гордість нашої держави, наочний приклад внеску підприємства у зміцнення позитивного імі- джу бізнес-клімату Золото- ніського району, показник масштабного інвестуван- ня в розвиток вітчизняної економіки, безцінної праці членів трудового колекти- ву та вмілого управління керівника. Приватному сільгосппід- приємству «Плешкані», за кермом якого нині впевне- но стоїть інтелігентна ді- лова жінка, ефективний менеджер нового зразка Людмила Лисун, незаба- ром виповниться 27 років. На запитання, молоде чи старе це господарство, вона відповіла після дея- кої паузи: однозначно оці- нити вік виявилось важко. Якщо озирнутись у минуле, здається, що позаду ціла вічність. Відтоді, як у 1986 році за рекомендацією усім відомої Катерини Полатай- ло подружжя Лисунів при- їхало у Плешкані і Дмитро Олександрович очолив колгосп, зміни сталися кардинальні. В аграрній сфері пройшли масштабні перетворення, реформу- вання зазнали відносини власності. Визначаючись із новою формою госпо- дарювання, Дмитро Олек- сандрович вибрав най- важче: одноосібно став засновником, узявши на себе всю відповідальність і весь комплекс зобов’язань щодо користування зем- лею, ставлення до селя- нина, розвитку аграрного бізнесу, розбудови інфра- структури села та вихован- ня нового покоління укра- їнців. Він багато встиг, але ще більше невтілених мрій і задумів залишив своїм спадкоємцям. Людмила Іванівна на- голошує: «Я завжди пам’ятаю, чиє прізвище ношу». І тому разом зі сво- єю командою працює так, що «Плешкані» щорічно лідирують у всіх рейтингах – від місцевих до міжна- родних. Прогрес «Прогресу» Дружби незгасна зоря «Плешкані» – найкращі в Україні
10 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 Вдячний всім своїм учителям СторінкупідготувавМиколаКостецький,фотоавтора людина і світ Батько в моїй долі та біографії багатьох сільських хлопців за- карбувався своїми технічними вміннями. Як учитель трудового навчання, він на весь район став відомим завдяки виробам гуртка юних техніків. Він учив нас мис- лити, конструювати, оволодівати інструментами для практичних справ. Пам’ятаю старенький ав- томобіль, відновлений гуртків- цями під його керівництвом. Не було меж дитячому захопленню від збудованих аеросаней, скон- струйованого власним розумом і руками міні-трактора. А ще він долучив нас до серйозних занять спортом, улаштовував волей- больні турніри, футбольні матчі, спартакіади з легкої атлетики. Не дивно, що наші випускники виглядали справжніми атлетами. Як комсорг школи я активно до- помагав йому. Та не тільки мої батьки були такими творчими. У постійно- му пошуку перебував тоді весь педагогічний колектив, очолю- ваний досвідченим директором Павлом Сергійовичем Пасту- шенком. До речі, свій пост і освітянські надбання він перед виходом на пенсію передав моєму дядькові Івану Кіндрато- вичу Терещуку, який учив нас історії і суспільствознавству, об’єктивному сприйняттю істо- ричних подій і постатей. У спогадах про свій шкільний період завжди виринає наша перша вчителька Галина Кири- ень працівників освіти для мене свято, наповнене особливим зміс- том. Його благотворну присутність відчуваю впродовж усього свого життя, бо народився у родині вчителів. Моя мама Тамара Андріївна і бать- ко Микола Кіндратович снагу своїх сердець, знання і вміння віддали ді- тям села Онопріївки, що на Тальнівщині, відпрацювавши у місцевій школі кілька десятиліть. Мама вчила учнів і нас з братом рідній мові, відкривала нам чудовий світ української літератури, сама грала на сільській сцені ге- роїнь популярних у народі вистав, таких як «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля». Це від неї навчився і я відчувати глибину й образність слова, за- хоплюватися музикою поезії, – з теплотою згадує Сергій Терещук. Д лівна Терещук. Вона вчила нас не тільки читати і писати, а й любити людей, поважати сво- їх односельців. У середніх та старших класах її справу про- довжили вчителі: математики – Світлана Дмитрівна Орлянська, іноземної мови – Марія Федо- рівна Пасєка, хімії – Катерина Степанівна Кучугура. Справ- жніми кумирами для мене було подружжя педагогів Безуглих. Микола Олександрович – завуч і фізик, Катерина Василівна – математик. Вони були талано- витими вчителями і цікавими людьми, вміли відкрити потяг до знань. Я любив фізику, і не було довідника, щоб у ньому я не розв’язав якоїсь задачі, ро- бив це без примусу у вільний час. Навички і знання з геоме- трії стають у нагоді мені й сьо- годні, бо можу вирахувати усно площу будь-якої конфігурації. Світ, в якому живемо, не за- вжди помічаємо. А Антоніна Дмитрівна Савченко – вчитель біології і географії – уміла зди- вувати нас загадковістю всього живого. Без перебільшення скажу, що шкільні роки були для нас напов- нені світлом і радістю. Мені і в наступному житті та- ланило на вчителів. Звичайно, поворотним, таким, що визна- чив мою долю і вибір професії, став період навчання в Уман- ському сільськогосподарсько- му інституті. І на той час, як і нині, то був провідний вищий заклад сільськогосподарського профілю України, де працюва- ла плеяда відомих учених, ви- кладачів-педагогів, справжніх В народі кажуть: вік живи – вік учись. Роблю так сам і навчаю тепер інших. Тож не забуваймо своїх Учителів. Зі святом вас, дорогі наставники! учителів сільськогосподарських кадрів – майбутніх агрономів, плодоовочівників, економістів. З-поміж багатьох із них назву Олександра Івановича Здоров- цова, доктора економічних наук, професора, ректора інституту. Грунтовні знання і уроки життя давали нам декан агрофаку, кандидат сільськогосподар- ських наук Микола Васильович Недвига, доктор сільськогоспо- дарських наук, завідувач кафе- дри кормовиробництва Олек- сандр Іванович Зінченко. На завершальному етапі навчання мені багато допомогли керівни- ки дипломної роботи, науковці Лідія Никифірівна Величко та Валентин Якимович Коваль, за що завжди вдячний обом їм. Мої перші кроки трудової ді- яльності пройшли в колгоспах ім. Мічуріна та «Здобуток Жов- тня», що на Тальнівщині. Остан- ній знаменитий тим, що його свого часу очолювали двічі Ге- рой Соціалістичної Праці Федір Іванович Дубковецький, а також Герой Соціалістичної Праці Те- тяна Андріївна Гаврилова. А працювати мені випало з Віктором Васильовичем Сто- яном. Мені, молодому, він до- вірив керувати дільницею. Мої перші кроки становлення як ке- рівника-початківця помітив тоді і підтримав перший секретар Тальнівського райкому партії Геннадій Іванович Капралов. Хай сьогодні все переосмис- люється по-іншому, але най- кращим діловим університетом був для мене обком партії. Там керівники, рядові службовці були компетентними. Школу об- ласного управління допомагали мені опановувати Костянтин Ястреб, Олександр Ружицький, колеги, нині вже покійні Борис Плехун, Петро Безим’яний. На посту заступника голови об- ласної державної адміністрації постійну підтримку відчував від Володимира Лук’янця, Анатолія Рибака, Анатолія Кузьмінського. Випала мені честь пізнати стиль і методи господарювання відомого в Україні й за її межами керівника-новатора, теж двічі Ге- роя Соціалістичної Праці з Рів- ненщини, Володимира Антонови- ча Плютинського. Це він першим в Україні поставив на науково- промислову основу виробництво гібридного насіння кукурудзи й інших культур. Коли постало за- вдання запровадити його досвід в центральних областях України, мені з групою спеціалістів до- ручили вивчити та освоїти нові технології у насінництві. І Воло- димир Антонович щиро ділився набутим і допомагав практично у становленні агрофірми «Маїс». У нас на Черкащині до цих пір вва- жаю його своїм великим учите- лем і наставником, свято бережу пам’ять про нього. Моїми добрими порадниками в роки депутатської діяльності у Верховній Раді України IV і VI скликань були старші товари- ші й колеги, народні депутати України Володимир Михайлович Литвин, Катерина Тимофіївна Ващук, Омелян Никонович Па- рубок, Василь Федорович Шпак, Юрій Анатолійович Кармазін і Валерій Олексійович Баранов. А особливо теплі стосунки і по- раду мав від колишнього керів- ника Дніпропетровської області Миколи Івановича Деркача. Сергій Терещук з батьками – Тамарою Андріївною та Миколою Кіндратовичем Школа завжди чекає своїх випускників
112 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40 свого життя? Тоді приходьте у місті Черкаси на бульв. Шевчен- ка, 145 (PIasa) або на вул. Добро- вольського, 5 (площа 700-річчя) – і вам допоможуть. Ціни приєм- но здивують. Вартість реставрації подушок – від 30 грн. А коли бажа- єте придбати нову постільну білиз- ну – ціна наволочки – від 10 грн; простирадла – від 70 грн, повного комплекту білизни – від 210 грн. За потреби подушки можуть забрати у вас удома. А якщо ви реставруєте п’ять та більше подушок, доставка буде безкоштовною. Телефонуйте: (0472)56-14-56; (067)704-56-32; (093)470-63-77. Записала Людмила Кривошея не хворіємо ЛініязгинуЛініязгинуЛініязгину невблаганною. Катерина була в розпачі, спостерігаючи за тим, як її чоловік Петро замість дерев’яних розфарбованих солдатиків узявся гратися живими, створивши з дозволу імператриці Єлизавети свою особливу голштинську гвардію, яку звелів одягнути у пруські військові мундири. Попиваючи пруське вино, попихкуючи димом із пруського тютюну, він пишався тим, що залишається вірним шпигуном пруського короля Фрідріха Другого, і повідомляв тому про плани командування російської армії. Ще він вирішив стати скрипалем-віртуозом, замучивши всіх безуспіш- ним намаганням перепиляти скрипку смичком. Але найбільше задово- лення він отримував, коли під час богослужіння в храмі показував свого довгого язика, перекривляючи священиків і корчачи їм потворні гримаси. Тим часом Катерина захопилася читанням мудрих книг і почала зна- йомитися з працями французьких філософів. Григорій Сковорода повертається до Києва Улітку 1744 року російська імператриця Єлизавета за наполяганням свого таємного чоловіка графа Олексія Розумовського відвідала Україну. Взяла з собою і придворну хорову капелу. Григорій Сковорода дивувався з того, що імператриця не здогадувалася про те, що її дурять, виставляю- чи обабіч упорядкованого шляху від Глухова до Києва козацькі полки у святковому вбранні. Тільки-но царські карети минали козацькі шеренги, як козаки сідали на коней і манівцями, ярами, перелісками обганяли ім- ператорський поїзд і знову шикувалися вздовж дороги на новому місці. – Я і нє знала, што в Украінє у мєня такоє бальшоє, красівоє і паслуш- ноє войско! – раділа вражена Єлизавета. – Ви, мая дарагая, єщо много харошево увідітє! – тішився Олексій Ро- зумовський. – В Кієво-Печерской лаврє вам пріготовлєни апартамєнти, в котрих любіл почівать і ваш батюшка Пьотр Пєрвий. Там в пєщєрах под. зємльою хранятся ісцеляющіє мощі святих прєподобних подвіжніков вєри хрістіанской… 29 серпня імператриця Єлизавета прибула до Києва. Зворушена те- плим і шанобливим прийомом, вона промовила: – Как я люблю сєй благонравний і нєзлобівий народ! Українська старшина, заручившись підтримкою генерал-поруч- ника і обер-єгермейстера графа Олексія Розумовського, подала ім- ператриці прохання про обрання гетьмана і відновлення гетьманату. Священики попрохали відновити митрополиче титулування архієреїв київської катедри. Єлизавета пообіцяла задовольнити обидва ці про- хання. Олексій Розумовський не дозволив їй забути цю обіцянку, і на- ступного року архієпископ Рафаїл Заборовський став Митрополитом Київським, а ще через рік в Україні було відновлено гетьманат. – А це правда, що Єлизавета Петрівна справді дуже любить театр? – за- питав Григорій Сковорода. – Понад усе вона полюбляє танцюльки, вино і витривалих коханців, а вже потім театр, – реготнув Вишневський, а дядько Гнат підхопив: – Єлизавета до того любить театр, що власноручно переодягає перед виходом на сцену молоденьких кадетів, які в придворних виставах грають жіночі ролі. Якось одного разу після такого тривалого переодягання в гри- мерній знесилений кадет Бекетов, чекаючи, коли проказувати свої слова, прямо заснув на сцені. Переляканий режисер наказав негайно опустити завісу, але імператриця владно зупинила його: «Не будіть хлопчика – хай красунчик поспить! Дайте мені ним помилуватися…» Прокинувся Беке- тов новим високопоставленим державним чиновником, на якого посипа- лися ордени, маєтки з кріпаками… – Не менших успіхів після переодягання перед виходом на сцену теа- тралкою Єлизаветою досяг і кадет Свистунов, – доповнив Вишневський. – Як правило, імператриця призначає своїх юних коханців чиновниками міністерств закордонних або внутрішніх справ. …Весілля своїм племінникам, новоявленим православним християнам Пе- трові Федоровичу та Катерині Олексіївні російська імператриця Єлизавета справила небувале: на вулицях Петербурга накрили довжелезні столи, а та- кож спорудили фонтани, в яких замість води бризкало вино. Грали оркестри. Кораблі на річці Неві салютували з гармат. Увечері спалахнули феєрверки. З нагоди одруження імператриця подарувала Катерині дорогоцінне на- мисто і купу грошей, але молода дружина престолонаслідника швидко проциндрила їх у карти, грою в які вона захоплювалася до кінця свого життя. Ще Катерина дуже вподобала прогулянки верхи на коні у супрово- ді вродливих гвардійських офіцерів. Імператриця Єлизавета з нетерпінням чекала від молодят внука чи внучку, але напівідіот, якого, як офіційного престолонаслідника, вже на- зивали жартома Петром Третім, менше за все цікавився своєю дружиною, продовжуючи гратися в ляльки-солдатики, вішати спійманих мишей і па- цюків, примушуючи Катерину так само, як і своїх лакеїв, марширувати перед ним із рушницею. Єлизавета приставила до невістки, яку вже також називали майбутньою Катериною Другою, досвідчену дворянку Чоглову, яка вже народила дю- жину дітей. Чоглова мала навчити молоду Катерину мистецтву спокуша- ти чоловіка, та Петро Федорович не піддавався ні на які пестощі чи вмов- ляння. Тоді Єлизавета наказала молодому і красивому графові Сергієві Салтикову стати коханцем Катерини і змайструвати їй дитятко. Молода Катерина спочатку подумала, що це Єлизавета випробовує її на вірність недоумкуватому чоловікові Петру, і поскаржилася тій же Єлиза- веті на залицяння Салтикова. Після цього канцлер Бестужев-Рюмін, по- кашлюючи від ніяковості, пояснив скаржниці: – Катерино Олексіївно, бажано, щоби ви не відштовхували залицянь Сергія Салтикова… • роман-есей у газеті продовження, початок №№36-39 Василь Трохименко20 Навчитель щастя Григорій Сковорода Василь Трохименко 17Навчитель щастя Григорій Сковорода Черкаська міська поліклініка №1, каб. 2, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 34 Пн-Пт – з 16.00 Ліц.№ 197591, від 24.04.2013 р. МОЗ України НЕВРОПАТОЛОГБараннікова Тамара Дмитрівна лікар вищої категорії приватний прийом тел.: 096-212-97-04, 38-63-98 Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович УРОЛОГАНОНІМНО Кваліфікована діагностика і лікування захворювань сечостатевої системи Перша Черкаська міська поліклініка, каб. 511 т. 45-13-04, 097 444-88-11 Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р. • реклама • реклама • На правах реклами Чи не задумувались ви над тим, що якщо ви нервуєте, у вас часті головні болі, незро- зумілий апатичний стан чи алергічні реакції, то причина може бути лише в тому, на- скільки ретельно прибрана ваша квартира? Отож, чим ми дихаємо у своїй оселі? Бактеріологічні лабораторії до- слідили п’ять зразків пилу, взятого у різних місцях звичайної домівки. Те, що вони отримали, виклика- ло в них шок: крізь лінзи мікроскопа було видно, як щось, подібне до мі- кроскопічного носорога з раковими клешнями, рухалося. Виявляється, це був звичайний пороховий кліщ. Ці мікроскопічні істоти живуть у наших матрацах, м’яких меблях, скупченні пилу на підлозі, у постіль- ній білизні, подушках, харчуються відмерлими лусочками шкіри. З однієї кімнати в іншу їх переносять протяги, і ми приносимо їх з вулиці на верхньому одязі та взутті. Підраховано, що у двоспально- му ліжку їх водиться до мільйона особин. Для боротьби з цим мікроорга- нізмом треба частіше провітрю- вати приміщення, проморожувати або прогрівати постільну білизну, ковдри, матраци. Температура 40°С вбиває їх за дві доби. Боять- ся вони і прямих променів сонця та ультрафіолетового проміння. Справжнісінький рай для поді- бних паразитів – це подушки, на- повнені пір’ям. Через наволочку та напірник у пір’я потрапляють піт, шкірний жир, відмерлі частинки тіла, що є сприятливим поживним середовищем для хвороботворних мікроорганізмів. Уявляєте, на чому ми спимо? Як відомо, людина тре- тину свого життя проводить уві сні. Ми, звиклі до комфортного одя- гу, якісної здорової їжі, зручного взуття, чому так економимо на сво- єму сні і здоров’ї, використовуючи ковдри та подушки неприпустимо тривалий час? Адже ці речі контак- тують з нашим організмом уві сні, вловлюють продукти його життєді- яльності. А скільки вірусів та бакте- рій лишається у нашій постелі після того, як ми перехворіли?! Спеціалісти вважають, що пухо- ва подушка – нова лише протягом трьох років з дня її виготовлення. Потім її рекомендується чистити не менше одного разу на рік. Це треба робити як для того, щоб від- новити нову подушку: пороховий кліщ, який там поселяється, дуже швидко розмножується і перетво- рює її вміст на клоччя, так і для того щоб знищити збудників різних хвороб, особливо після постільно- го періоду недуги. Продукти жит- тєдіяльності цього мікроорганізму можуть викликати алергічні реак- ції і у цілком здорових людей. На жаль, у домашніх умовах якіс- ну чистку ковдр та подушок зроби- ти практично неможливо. Тому спе- ціалісти рекомендують звертатися до спеціальних побутових закладів. Зокрема, у нашому місті є фірма «Реставрація подушок». Метод роботи її – суха чистка. Випромінювання потужної ультра- фіолетової лампи не тільки вбиває паразитів, а й знищує алергени, які знаходяться у продуктах їх життєдіяльності, чого не можна досягти стерилізацією білизни протягом години. – Під час чистки самих подушок вміст їх не тільки дезінфікується, а й з подушки видаляється все стороннє, скажімо, дрібне сміття, екскременти порохового кліща і часто... наші негативні емоції, які ми залишаємо своїй подруж- ці-подушці у моменти стресових ситуацій, неприємних моментів у нашому житті, як у народі кажуть, «плачемо в подушку». Іноді тут знаходять зовсім незвичні пред- мети: уламки скла, голки, що на- водить на думку, що це предмети окультизму, – розповідає дирек- тор фірми Володимир Приблуда. Отже, виходить, своєчасна чистка білизни та подушок не тільки за- хистить нас від різних хвороб, а й зніме негативну енергетику, таким чином поліпшивши якість життя та настрій. Тож ви піклуєтесь про екологію ЧИСТОТА ПОДУШОК – ЦЕ ТУРБОТА НЕ ТІЛЬКИ ПРО ЗДОРОВ’Я, А Й ПРО ПОЗИТИВНУ ЕНЕРГЕТИКУ
12 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 Старання не минули марно, і Тетяна Чупилко отри- мала заслужене визнання. не хворіємо • роман-есей у газеті продовження, початок №№36-39 ЛініязгинуЛініязгину Щаслива Катерина блаженствувала зі своїм новим коханцем, із нетер- пінням чекаючи настання вечора, та однієї ночі її чоловік Петро Третій зі своєю охороною спіймав графа Понятовського біля дверей спальні своєї дружини і заарештував його. Переляканий Понятовський уже не споді- вався на помилування і покірно чекав смерті, але Катерина кинулася ря- тувати свого коханця, дорікаючи своєму чоловікові Петру Третьому: – Це я запросила графа Понятовського до себе на побачення, щоби помститися вам, Петре Федоровичу, за ваші амури з придворними дама- ми Шакіровою і Тепловою, а особливо за побиту віспою товсту і низьку, тумбоподібну Єлизавету Воронцову… Як ви могли проміняти мене на цю огидну потвору?! Що ви в ній знайшли?! – Я звелів заарештувати Понятовського тільки через те, що подумав, буцім він пробрався в наш палац, зазіхаючи на моє життя… – пояснив престолонаслідник. – Але ми його ще не катували… – Та кому потрібне ваше нікчемне життя?! – дорікала Катерина. – Обі- цяю вам, що якщо ви негайно випустите Понятовського, якого мені, до речі, прислала ваша тітонька імператриця Єлизавета, то я навіть платити- му вашій коханці Єлизаветі Воронцовій за те, що вона обслуговує вас, як мого чоловіка і майбутнього імператора Росії… – Я згоден! – зрадів Петро Третій. – Чому ж ти раніше не сказала, що граф Понятовський – твій коханець? Тоді б я не підозрював його у змові та замахові на моє дорогоцінне життя… – Він через цей проклятий арешт ще не встиг стати моїм коханцем… Я ще не перевірила, чи підходить він на цю важливу роль… – брехала Катерина. – Тоді я звелю негайно випустити його з тюрми, щоби він встиг під- готуватися до званої вечері, на яку я запрошую тебе, його і Єлизавету Во- ронцову. Ти не проти? – Це ви чудово придумали! – Катерина зраділа ще більше, ніж її чоло- вік. – Я не знала, що ви такий цікавий вигадник! Майбутній король Польщі граф Понятовський був урятований. Під час званої вечері Петро Третій розважав свою дружину Катерину, свою кохан- ку Єлизавету Воронцову і коханця своєї дружини графа Понятовського, корчачи їм страхітливі гримаси, в чому з ним ніхто не міг зрівнятися… Усі четверо були дуже задоволені. Коли Петро Третій і Воронцова достатньо сп’яніли, Катерина повела коханця Станіслава-Августа до себе у спаль- ню. Петро ж і Воронцова продовжували хлебтати вино і нахлебталися до безтями так, що почали битися між собою. Перемогла Воронцова, загнав- ши престолонаслідника під стіл. Імператриця Єлизавета також часу не втрачала. Розгнівавшись на свого коханця канцлера Бестужева-Рюміна, вона відправила його у відставку, а заодно наказала вислати до Польщі також графа Станіслава Понятов- ського, побачивши, що Катерина в нього насправді закохалася. Катерина Олексіївна зі сльозами і навіть на колінах благала тітоньку свого чоловіка залишити Понятовського в Петербурзі, так їй, бідолашній, не хотілося розлучатися зі своїм коханцем, але імператриця залишилася – Цей красивий нахаба мені просто проходу не дає! Я попрохала мою тітоньку Єлизавету прогнати цього нахабу геть із палацу! – Даремно ви так його уникаєте… Це сама імператриця наказала йому виконати, е….е…, – підшукував потрібне словечко канцлер, – почесну місію, тобто виконати подружній обов’язок за Петра Федоровича… Єли- завета Петрівна хоче бути спокійною за спадкоємця трону та імператор- ської корони! – Імператриця хоче призначити спадкоємцем трону вже онука, а не свого племінника? – розгубилася Катерина. – Це ще не відомо, але внука їй від графа Сергія Салтикова або від шталмейстера Лева Наришкіна ви за її наказом маєте народити якомога швидше, тобто я хотів сказати, що через дев’ять місяців. Катерина здивовано витріщилася на канцлера, тому він їй пояснив: – Імператриця справді радить, що якщо Салтиков вам не підійде, то спробуйте шталмейстера Наришкіна. Він тільки прикидається придвор- ним блазнем, а насправді він – повносправний самець… Після довірливої розмови з канцлером Катерина того ж вечора запро- сила графа Салтикова до свого будуару, сама здерла з нього камзол, а вранці розчулено сказала йому: – Ти такий красивий, ніби новий день! Наришкіну вона такого не говорила, але старанно голубила його також… Дві вагітності Катерини закінчилися викиднями, потім двома мертво- родженими дітьми, і лише потім вона народила сина Павла, та він чомусь виявився схожим не на красеня Сергія Салтикова і не на шталмейстера Наришкіна, а на Петра Третього – був такий же звироднілий та хвороб- ливий. Можливо, що до цього спричинилося благодійництво Сергія Салтикова, який, утершись у довіру до Петра Третього вивідав таємницю чоловічої нездатності престолонаслідника, а потім із допомогою лікарів умовив його погодитися на операцію «юдейського обрізання». Після цьо- го Петро Федорович узявся всіляко випробовувати свій вилікуваний ін- струмент. За розпорядженням невдоволеної імператриці Єлизавети графа Сал- тикова за те, що не виправдав виявленої йому найвищої довіри і не зміг змайструвати гарненького і здорового престолонаслідника, відправили у тривалу дипломатичну місію до Західної Европи. Заміну йому та Наришкіну зі згоди тітоньки Єлизавети невістка Кате- рина знайшла в особі польського графа Понятовського і закохалася в цьо- го красеня. Син польського (мазовецького) воєводи і спольщеної княгині Чорторизької, молодий граф Станіслав-Август Понятовський спочатку потерся в Парижі, потім послужив секретарем англійського посольства у Петербурзі, а після – послом Саксонії та Речі Посполитої. Щоразу вранці, прокидаючись в обіймах графа Понятовського від про- менів сонця, що падали на її ліжко з вікна, Катерина ніжно нагадувала йому: – Ти такий красивий, як сонце! Василь Трохименко18 Навчитель щастя Григорій Сковорода Василь Трохименко 19Навчитель щастя Григорій Сковорода • Конкурс Медичні сестри демонстрували професіоналізм едична сестра – го- ловний помічник лі- каря. Вона має дві важливі сфери діяльності: допомога здоровим та допомога хво- рим. Догляд за здоровими людьми – це підтримка такого стану, за якого хвороба не розвивається. Догляд за хво- рими – це вже поміч людині, яка страждає від певної недуги, сюди належить і психологічна підтримка хворого. Догляд за хворими – таке ж мистецтво, як живопис та скульпту- ра. Але що то працювати над каменем чи полотном порівняно з турботою про живий людський організм? Таким мистецтвом до- бре володіють медичні сестри нашого краю. А щоб перевірити їх, голова Асоціації молодших спеціалістів з медичною освітою Черкаської області Лариса Хрєнова ініціювала створен- ня обласного конкурсу, в якому щороку ви- значають кращу з кращих. Адже сестра – це «ноги безногого», «очі сліпого», опора дитині, джерело знань для молодої матері, вуста тих, хто дуже слабкий, щоб розмовляти. Організацією за- ймалися Олена Іщенко, Тамара Левченко, Люд- мила Симиліт. Жінки чудово впоралися з по- ставленим за- вданням, захід провели на най- вищому рівні. Кон- курсанток та гостей привітно зустрічали стіни Черкаської обласної дитячої лікар- ні. У випробовуванні взяли участь 6 кращих медичних сестер з різних лікарень області. Честь свого лікувального закладу відсто- ювала палатна медсестра з Уманської міської лікарні Євгенія Склярова, опера- ційна сестра з обласного онкологічного диспансеру Тетяна Чупилко. Шпо- лянську міську лікарню представляла маніпуля- ційна сестра із хірургіч- ного відділення Тетяна Царук. Рівень свого професіоналізму де- монструвала медична сестра Христинівської центральної районної лікарні акушерсько-гі- некологічного відділення Марія Тимченко. Показува- ла свої вміння медсестра з Чорнобаївської центральної районної лікарні, реанімацій- ного відділення Любов Євич. Тетяна Нестеренко показала усім, які обізнані медичні се- стри у Монастирищенській центральній лікарні, хірур- гічному відділенні. Перед початком кон- курсної програми учас- ницям запропонували обрати собі порядковий номер на період змагання. Допоміг їм у цьому чудовий букет квітів, до якого були прикріплені стрічечки з цифрами, розміщеними у довільному порядку. Дуже символічним стало те, що Те- тяні Царук припала до душі яскрава прикраса, яка приховувала перший порядковий номер. І справді, вже з першим завданням дівчина з легкіс- тю впоралася і показала високий рі- вень підготовки. У першому випро- бовуванні кокурсантки розповідали про себе, свій заклад та колектив. Під час виступу присутні мали мож- ливість переглядати короткі відео- презентації, які підготували учасни- ці. Далі дівчата демонстрували свої теоретичні та практичні знання. І знову Тетяна Царук отримала мак- симальні бали журі. Завершив зма- гання конкурс, який став домашнім завданням – «Талановита людина – талановита у всьому». Дівчата пока- зали свої кондитерські шедеври, не- абияке вміння писати прозові твори, співали разом зі своїми колегами, демонстрували картини, які самі ж вишивали. Все це приємно вразило присутніх, але Тетяна знову показа- ла свою першість. У виконанні цього завдання дівчині допомогли колеги. Медсестра разом з працівниками диспансеру зіграли маленьку гумо- ристичну виставу, яка підняла гля- дачам настрій та додала оптимізму. До конкурсу дівчина готувалася до- сить довго. Вона недосипала ночей, вдосконалювала теоретичні знання, набувала практичних вмінь. Усі ці старання не минули марно, і Тетяна отримала визнання, на яке дійсно заслуговує. Бажаємо їй терпіння та натхнення у нових звершеннях, а решті учасниць – не засмучуватися, адже вони вже у шістці найкращих. Вікторія КУТІЛОВА, фото автора М
132 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40 М Команда I В Н П М О 1. Славутич (Черкаси) 14 9 1 4 28:16 28 2. Тернопіль 13 8 3 2 24:10 27 3. Гірник (Кривий Ріг) 13 8 3 2 16:9 27 4. Мир (Горностаївка) 14 8 2 4 27:17 26 5. Сталь (Дніпродзержинськ) 13 8 2 3 21:12 26 6. Шахтар-3 (Донецьк) 13 8 1 4 20:16 25 7. Шахтар (Свердловськ) 13 6 4 3 18:16 22 8. Оболонь-Бровар (Київ) 14 5 6 3 15:12 21 9. Енергія (Миколаїв) 13 6 2 5 13:13 20 10. Гірник-Спорт(Комсомольськ) 13 6 1 6 19:17 19 11. Реал Фарма (Овідіополь) 13 5 3 5 13:19 18 12. Карлівка (Полтавська обл.) 13 4 5 4 11:10 17 13. Кремінь (Кременчук) 13 3 3 7 13:15 12 14. Динамо (Хмельницький) 13 3 2 8 13:22 11 15.Арсенал-Київщина(Б.Церква)13 2 5 6 5:14 11 16. Енергія (Нова Каховка) 14 3 2 9 17:27 11 17. Макіїввугілля (Макіївка) 13 2 4 7 11:19 10 18. Скала (Стрий) 14 3 1 10 11:21 10 19. Кристал (Херсон) 13 1 6 6 11:21 9 14 тур (29-30 вересня) Арсенал-Київщина – Гірник 0:1 Мир – Сталь 1:2 Славутич – Макіїввугілля 2:0 Енергія НК – Тернопіль 0:1 Скала – Оболонь-Бровар 1:0 Гірник-Спорт – Кристал 0:0 Кремінь – Карлівка 0:0 Шахтар-3 – Шахтар 3:0 Динамо – Енергія М 0:1 Футбол. Чемпіонат України. Друга ліга станом на 30 вересня М Команда I В Н П М О 1. Зоря (Білозір’я) 17 14 3 0 68:13 45 2. Уманьферммаш (Умань) 17 14 2 1 55:12 44 3. Ретро (Ватутіне) 18 10 4 4 35:20 34 4. Наша Ряба (Катеринопіль) 17 9 3 5 39:29 30 5. Ураган (Кривоносівка) 17 8 5 4 31:20 29 6. УТК-Ятрань (Уман. район) 18 7 4 7 30:21 25 7. Авангард (Монастирище) 18 6 4 8 25:36 22 8. Спартак (Золотоноша) 17 6 2 9 22:36 20 9. Колос (Вільшана) 18 5 4 9 26:35 19 10. Пальміра (Золот. район) 18 5 2 11 24:43 17 11. Олімп (Кам’янка) 18 3 1 14 18:51 10 12. Канів 17 0 2 15 11:68 2 18 тур (28 вересня) Пальміра – УТК-Ятрань 2:1 Ретро – Колос 0:0 Наша Ряба – Канів 3:1 Ураган – Спартак 1:1 Авангард – Зоря 0:1 Уманьферммаш – Олімп 4:1 Бомбардири Казанюк Олександр (Уманьферммаш) 18 м’ячів Степанов Петро (Наша Ряба) 16 м’ячів Футбол. Чемпіонат області. Вища ліга станом на 30 вересня спорт СторінкупідготувавОлегКУКСА За 1-6 місця М Команда I В Н П М О 1 ЛНЗ-Лебедин (Шпол. р-н) 5 3 1 1 10:5 10 2 Урожай (К.-Шевченків.) 5 3 0 2 10:8 9 3 Артанія (Межиріч) 5 2 2 1 7:4 8 4 Зоря-2 (Білозір’я) 5 2 0 3 12:11 6 5 Нива (Маньківський р-н) 5 1 2 2 6:8 5 6 Росава (Степанці) 5 1 1 3 6:15 4 1 тур (29 вересня) Зоря-2 – Урожай 3:4 Нива – Артанія 0:0 ЛНЗ-Лебедин – Росава 4:0 Футбол. Першість області. Перша ліга ІІ етап Матчі-відповіді (29 вересня) Дахнівка (Черкаси) – Нива (Христинівка) 1:1 Хімік (Черкаси) – Ветеран-Рось (К.-Ш.) 3:0 Ветеран (Городище) – Спартак-Колос (Золотоноша) 1:1 Зоря (Умань) – Вікторія (Черкаси) перенесено Футбол. Чемпіонат області. Ветерани (40+) 1/4 фіналу Кубок Європи з фехтування на шаб- лях в командному турнірі Європейсько- го кадетського циклу наприкінці верес- ня проходив у польському місті Конін. Про це повідомила заслужений тренер України Людмили Шкалікова. Збірна України у складі черкасця Ро- мана Куксенка, Бориса Мельника та Олександра Яцюка посіла третє місце. В 1/8 фіналу українці здобули перемогу над збірною Білорусі (45:30), у чвертьфі- налі були сильнішими за збірну Санкт- Петербурга (45:42). За вихід у фінал наші хлопці поступилися росіянам (32:45), про- те у матчі за третє місце впевнено здола- ли команду Польщі (45:37). Роман Куксенко (на знімку крайній праворуч) – вихованець черкаської комп- лексної дитячо-юнацької спортивної шко- ли №2 та учень фізико-математичного ліцею. На сьогодні хлопець є капітаном української команди, очолює національ- ний рейтинг відбору на чемпіонат Євро- пи, що пройде в ізраїльському Єрусалимі, та чемпіонат Світу, який прийме болгар- ський Пловдів. Змагання відбудуться на початку наступного року. Костянтин СЕРПЕНЬ • Баскетбол. Суперліга «Черкаські Мавпи» стартують у п’ятницю 4 жовтня баскетболісти “Черкаських Мавп” зіграють перший поєдинок укра- їнської Суперліги. Цього дня підопічні Володимира Холопова у Палаці спор- ту “Будівельник” прийматимуть івано- франківську “Говерлу” (початок матчу о 18.30). Як і минулого сезону, участь у зма- ганнях братимуть 14 клубів. На першо- му етапі вони зіграють у два кола, після чого перша вісімка команд в іграх плей- оф продовжить боротьбу за нагороди. • Футбол. Ветерани Уманчани здобули срібло Минулих вихідних в Одесі за учас- тю переможців попередніх етапів відбулася фінальна частина чемпіо- нату України серед ветеранів віком понад 45 років. Представник Черка- щини «Зоря» (Умань) виборола сріб- ні нагороди, поступившись у фіналі одеській команді «Рішельє» – 1:2. Сьомий із десяти етапів Кубка світу від- бувся в іспанському містечку Аліканте. Україну представляло троє спортсменів – • Футбол. Кубок України Позаду – «Таврія», попереду – «Авангард» порожні ворота. Вже традиційно Ярослав був лідером коман- ди. Він буквально затероризував лі- вий фланг захисту «Таврії». Заміни ще більше посилили атакувальну міць «Славутича». Саме Дацюк та Лобов ор- ганізували третій гол у ворота кримчан. Останній, отримавши пас від партнера, реалізував вихід сам на сам. У підсумку 3:1 – впевнена перемога «Славутича». А в 1/8 фіналу Кубка України супер- ником черкащан буде представник першої ліги «Авангард» із Краматор- ська. В 1/16 фіналу авангардівці ви- били з розіграшу своїх земляків – лу- ганську «Зорю». Поєдинок «Славутич» – «Авангард» відбудеться 30 жовтня в Черкасах. Чемпіонат України. 14 тур «Славутич» (Черкаси) – «Макіївву- гілля» (Макіївка) – 2:0 Голи: 1:0 – Дацюк (23, з пенальті), 2:0 – Захаревич (53). Після кубкового успіху черкаські фут- болісти здобули впевнену перемогу і в чемпіонаті України. І хоча наші земляки забили тільки два м’ячі, це аж ніяк не відображає відчутної переваги “Славу- тича” протягом усього поєдинку. Господарі відразу взялися до справи, і небезпечні моменти біля воріт супер- ника не змусили себе чекати. Зокрема, активно попереду діяли Дацюк та Пол- тавець. А в середині першого тайму черкащани відкрили рахунок. Гості у своєму штрафному майданчику пору- шили правила проти Ємельянова, і Ро- ман Дацюк реалізував пенальті. Перед перервою найкращий бомбардир “Сла- вутича” міг відзначитися вдруге, але не використав навіс Захаревича. На перших хвилинах другого тайму вже відзначився сам Ярослав. Увійшов- ши до штрафного майданчика, він з другої спроби відправив шкіряну кулю в сітку воріт “Макіїввугілля”. Після цьо- го господарі ще не раз могли засмутити голкіпера приїжджої команди, але об- межилися двома голами. Після цієї перемоги “Славутич” знову повернувся на перший рядок турнірної таблиці. У п’ятницю черкащани зігра- ють у Дніпродзержинську зі “Сталлю”. Кубок України. 1/16 фіналу «Славутич» (Черкаси) – «Таврія» (Сімферополь) – 3:1 Голи: 1:0 – Полтавець (25), 1:1 – Ка- люжний (50), 2:1 – Захаревич (56), 3:1 – Лобов (90). Футболісти черкаського «Славути- ча» успішно подолали бар’єр 1/8 фіна- лу Кубка України. Підопічні Ігоря Пе- трова впевнено обіграли представника прем’єр-ліги сімферопольську «Таврію». До Черкас «Таврія» привезла моло- діжний склад. Таким чином суперник черкащан продемонстрував, що пріо- ритетним для нього є чемпіонат Украї- ни. Однак це аж ніяк не применшує пе- ремогу «Славутича». До середини першого тайму небез- печних моментів біля воріт майже не було. А на 25-ій хвилині господарі від- крили рахунок. Нападник «Славутича» Роман Полтавець виграв забіг у захис- ників «Таврії» і на мить випередив гол- кіпера, переправивши м’яч у сітку. Набагато жвавіше гра пішла після перерви. Щоправда, для господарів другий тайм почався не зовсім вдало. Вже на перших хвилинах після навісу з флангу кримчанин Калюжний без пе- решкод влучно пробив головою. Однак невдовзі «Славутич» знову був попере- ду. Голкіпер «Таврії» Погорілий невдало зіграв на виході, і Ярослав Захаревич відправив шкіряну кулю практично в • Фехтування Черкаський шабліст – призер Кубка Європи • Тріатлон Олексій Сюткін став сьомим на етапі Кубка світу лідер внутрішнього рейтингу Іван Іванов, харків’янин Ростислав Пєвцов і чинний чемпіон та володар Кубка України черка- щанин Олексій Сюткін (на знімку). Саме Олексій показав найкращий результат серед українців. Наш земляк у підсумку посів сьоме місце. Перемож- цеві етапу Кубка світу в Аліканте швей- царцю Свену Рідереру Сюткін програв трохи більше, як півхвилини. В остан- ньому виді (бігу) Олексій на самому фініші зміг випередити таких майстрів світового тріатлону, як німця Стефана Юстуса та британця Марка Букінгема. Фотозсайтуwww.slavutich.ck.ua Фотозсайтуwww.slavutich.ck.ua Фотозсайтуwww.triathlon.org.ua Черкаські футболісти радіють кубковій перемозі Ярослав Захаревич забиває другий м’яч у ворота «Таврії»
14 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 жіноча лірика Її так ще ніхто не цілував. Ігор тор- кався жіночого тіла обережно й ніжно, майже нечутно. А їй було так хороше, що навіть закралася неймовірна думка, щоб ці поцілунки ніколи не закінчували- ся. Врешті-решт, так приємно, коли в голові все плутається від давно забутих відчуттів… Ігор просто огортав її ніжністю, наче коконом, близький і далекий водночас. І не докладав при цьому жодного зусил- ля – принаймні, так здавалося самій Те- тяні. Однак у ньому відчувалася якась незрозуміла їй сила, «енергія інстинк- тів» – якось пожартував Ігор. З ним вона познайомилися випадко- во. Подруга відзначала день народжен- ня в «Ностальгії» й запросила Таню. Їхати на околицю Сміли не дуже хоті- лося, тим більше, що всі гості прийдуть парами, а вона, як завжди, одна. Та ні- чого не вдієш, адже іменинницю треба привітати особисто. Ігор спочатку їй не сподобався. Хоча жінка й не чекала голлівудського кра- сеня, однак свій тип чоловіка угледіти могла. А цей надто вже непоказний. Він сів поруч, адже прийшов один, як і вона. «Все, вечір зіпсовано», – спало на думку. Та за кілька хвилин Таня вже забула про це й сміялася, адже Ігор ви- явився неабияким дотепником. Легко зав’язав розмову з незнайомими йому гістьми, розсипався у двозначних комп- ліментах дамам, поговорив про політи- ку з чоловіками й усіх насмішив парою анекдотів на цю тему – і якось відразу став своїм хлопцем в їхній компанії, до якої чужаків не допускали. Її душа завмерла, коли Ігор запро- сив на танець. Він обійняв її спокійно й просто, й Тані не залишалося нічого іншого, як віддатися повільному ритму вічної музики Джо Дассена… «Не обманюй себе, ти й сама хочеш того, що станеться між вами», – чесно сказала собі, покірна його рухам у танці. Коли вони опівночі вийшли з ресто- рану, він викликав таксі й спокійно, наче був упевнений, що Таня не відмо- вить йому, сказав: – Їдьмо до мене, вип’ємо кави з ліке- ром, послухаємо музику дядечка Джо й подивимося один старий фільм про незвичайне кохання. Про таке кохання, якого майже ніколи не буває в житті… У його голосі забриніла знайома їй туга за тим, чого вже ніколи не повернути, і Таня просто не змогла відмовити Ігорю, хоча й збиралася сказати суворе «ні». – Тільки не до тебе, не можу спати в чужому домі. Краще вже до мене – там нас ніхто не потурбує, – вимовила й жахнулася, як легко вона погодилася на близькість з практично незнайомим їй чоловіком. Їхали через Загреблю в центр Сміли по неремонтованій дорозі й тихенько сміялися, слухаючи, як водій, омина- ючи глибокі вибоїни, «незлим, тихим словом» згадував мера та його обіцян- ки заасфальтувати цю вулицю. *** Маленька однокімнатна квартира зу- стріла їх тишею і спокоєм. Ігор допоміг Тані зняти пальто й раптом обережно обійняв жінку. Так і притихли вони на хвилинку. – Я зроблю каву, – прошепотіла вона, зовсім не намагаючись звільнитися. – А я в душ, – заявив він по-хазяйськи. «Нахабніє просто на очах. Поводить- ся, наче в себе вдома. Може, виставити його за двері?». Ця безглузда думка звеселила її, втім, швидко зникла. На- томість з’явилися деякі видіння, схожі на найсміливіші еротичні фантазії. Щоб відігнати їх, Тетяні знадобилися неаби- яка сила волі. Із ванної кімнати Ігор вийшов, обмо- таний навколо стегон великим махро- вим полотенцем, свіжий, начебто й не пив цілий вечір. – Змив під душем усе своє минуле. Тепер починаю нове життя, – пожарту- вав. На маленькій таці вже парували дві чашечки кави, невідкоркована пляшка вина ховала в собі якусь ще невідому їм істину. Таня навіть устигла зробити бутерброди. – Біле напівсухе – ти казав, що лю- биш таке. А може, горілки вип’єш? Для допінгу… – було видно, що жінка хви- люється. – Я вже й так п’яний. Від тебе… тво- го запаху, твоїх дотиків, твого погляду, – голос Ігоря став хрипким. Він зробив крок до неї, його пальці торкнулися Те- тяниних долонь. Так і стояли у неймовірній близькості, відчуваючивзаємнебажанняйнасолод- жуючись тією щасливою миттю, коли ось-ось такі різні Божі створіння – чо- ловік і жінка – в переплетінні своїх тіл нарешті створять новий духовний світ. Спочатку на підлогу впало його поло- тенце, потім її халат... *** – Я вже й забула, як це – бути щасли- вою, – зізналася Таня під ранок. Вони стояли на балконі й зачаровано диви- лися в далеке зоряне небо. Молочний Шлях повільно плив у вічність над їхні- ми головами, і від цього безмежжя ста- вало страшно. Вона заглянула йому в очі. – Ти звідки такий узявся? – запитала напівжартома. – І де ти навчився цих штучок? Мабуть, експерименти наді мною ставив… «Так, моя маленька. Експериментую, адже кохання – це найсолодша твор- чість на цій грішній землі», – подумав Ігор, а вголос сказав: – Ну, що ти. Як би я посмів це робити! Просто ти настільки незвичайна жінка, що з тобою хочеться спробувати все. Повністю розчинитися в тобі й забути про все на світі! – Обманюєш мене… – Таня заплю- щила очі й міцно притулилася до нього всім тілом. – Чомусь мені так хороше, і я не хочу, щоб закінчувалася ця ніч. Так не буває – якщо занадто добре, то по- тім обов’язково буде погано. – Все буде гаразд! – заспокоїв її Ігор, цілуючи. «Ти права, дівчинко. Все закінчуєть- ся, і кохання теж. І навіть життя може раптово обірватися. Ти сильна жінка, але й тобі іноді потрібно відчувати себе слабкою. І коханою, і єдиною, і бажа- ною. Ти жінка – і цим усе сказано. І творити з тобою можна такі речі, що за- будеш ім’я своє від дикого шаленства, прихованого в твоїх інстинктах. Ти про- сто ще всього не знаєш…». Він знову почав цілувати її руки, повільно, ледь- ледь, ніби вивчаючи жінку, поступово піднімаючись вище, доводячи Таню до знемоги. Вони домовилися зустрітися наступ- ного дня. Але Ігор чомусь не прийшов увечері, як обіцяв. І за тиждень так і не зателефонував ні разу. Всі ці дні Тетяна ходила розлюченою пантерою. «Невже йому було погано зі мною? Ні, не може бути… Я ж бачила його очі. Що ж трапилось, знову експе- риментує?». І все-таки вона не витримала пер- шою. Добре, не хочеш іти, прийду до тебе сама. Зробила зачіску, красиво нафарбувалася, вдягнула коротку шуб- ку, щоб не ховати від чоловічих погля- дів струнку фігуру. Елегантні чобітки на високому каблуку доповнили загалом звабну картинку. Оглянула себе в дзер- кало й залишилася задоволеною – ще здатна причаровувати самців! *** Таня заїхала до Ігоря на роботу піс- ля обіду й майже годину спілкувалася з подругою, на дні народження якої вони й познайомилися. Та працювала секре- таркою, тож вони встигли перемити кіс- точки багатьом знайомим, коли до при- ймальні у якихось справах зайшов Ігор. Побачивши Таню, завмер, та начебто й не здивувався. Лише посміхнувся трохи винувато. Паузу вона витримала гідно, хоча ша- лено затріпотіло серце. Ледь кивнувши на його привітання, продовжила пере- рвану розмову з подругою – так, ніби між ними й не було нічого. Сили волі у Тані все-таки вистачило на те, щоб змусити себе сидіти, а не кинутися до нього із запитанням «Що ж трапилося, любий?». Увечері Ігор подзвонив їй. – Я знав, що ти прийдеш! – майже на- хабно розпочав розмову. – Значить, та ніч тобі запам’яталася. Є що згадати, чи не так? – Знову експериментуєш? – не на жарт розсердилася Тетяна. – Думаєш, ти найкращий і на тобі світ клином зій- шовся? Помиляєшся, дорогенький! Ти такий же, як і всі, стандартний. І ціна тобі в базарний день – копійка… – Ну, ти зовсім мене здешевила, – за- сміявся Ігор. – І характер у тебе вибу- хонебезпечний. Весело з тобою, такого драйву в мене давно не було… До речі, скоро свято, так ти не тікай нікуди. Я прийду… – А ти мені вже не потрібний! – від- різала жінка. – Поки ти експерименту- вав, я іншого чоловіка знайшла, більш порядного… – Більш слухняного, прогнозованого й нудного, – уточнив Ігор. – Не обманюй себе, ти з таким довго не витерпиш. – І раптом зізнався: – Забути тебе не можу! Тому й не ози- вався, хотів душу заспокоїти – і не зміг. Ти вже стала снитися мені… А зорі, ти пам’ятаєш, як шалено мерехтіли зірки тієї ночі? Я чомусь так безумно тебе ба- жаю – так, наче втрачаю назавжди, – в голосі його знову завібрувала вже зна- йома їй дивна енергія давніх інстинктів. Весь Танин гнів раптом кудись подів- ся, й десь там, внизу її єства, запуль- сувало бажання. «Боже, який негідник! Знову гіпнотизує словами, а я, дурепа, слухаю. Послати б його подалі! Ні, не можу…». А восьмого березня з самого ранку тишу її квартири розірвав несподіваний дзвінок. Ще заспана, щойно з ліжка й не захована в захисний макіяж, Таня розгублено відчинила двері. Й відразу занурилася в ніжний аромат великого букету білих троянд. – Зі святом, моя маленька! – Ігор по- сміхався. – Ось я й прийшов каятися. Ну, кажи, що ти рада мене бачити, та- неш від щастя, чекала мене все життя й таке інше… Він зробив крок до неї й легенько по- цілував у скроню. – Куди тим трояндам до твого запаху! – й зачинив за собою двері. «Боже, як сильно б’ється серце! І так мало треба для щастя. А на вулиці вес- на…». А за вікном захоплено виспівували птахи, розповідаючи без зайвих люд- ських слів про ще нерозгадану ніким велику таємницю кохання. Анатолій КОТОВ Експеримент ІлюстраціяЄвгеніяШМАГАЙЛА
152 жовтня 2013 Молодь Черкащини №40 У господарському дворі Черкаського обласного шкірвендиспансеру мешкають три баранці та одна вівця. – Задобрюю живність то буряком, то сіном, то соко- витою травою. Годую усіх. Зараз косити нічого, то ходжу по лісу, відшукую, – каже доглядальник за тваринами Петро Нечи- поренко. На вигляд – звичайні вівці, та у них незвичайна місія. Щоміся- ця вівці стають донорами. Їхню кров ви- користовують для визначення реакції Васермана – так діагностують сифіліс. На благо людей барани щоразу віддають близько 300 мл цінної рідини. Еретроци- ти вівців, кажуть лаборанти, для аналізу найкращі. – Ми робимо по 500 аналізів за день. Крові вистачає на місяць-півто- ра, а потім беремо знову, – розповідає лаборант Черкаського обласного шкірвендиспансеру Га- лина Іванченко. Щороку у шкірвендиспансері проводять понад 15 тисяч досліджень на сифіліс. Ко- лись хворих на сифіліс було більше, кон- статують лікарі. Особливо згадують рік 1996-ий. Тоді недугу щодня виявляли не менш, як у десятьох. Зараз ситуація на- багато краща. – По Черкасах узагалі відмічаємо різке зниження захворюваності. Сьогодні це може бути 2-3 пацієнти на місяць, – зазначає лі- кар-дерматовенеролог Черкаського обласного шкірвендиспансеру Те- тяна Цимбал. Баранів-донорів тримають не лише в черкаській медустанові. Спеціальні ві- вчарні є також у Хмельницькому та Чер- нігові. А от у Полтаві для цих цілей роз- водять кролів. Олена РЯБОКОНЬ дошка оголошень Продаю однокімнатну квартиру у Південно-Західному районі м. Черкаси. 2/9/Ц, 20/12/6. Поруч дві школи, дитсадок, магазини, побутові заклади. Розвинена інфраструктура. (093) 810-03-22, (0472) 32-18-31 Продаю терміново земельну ділянку у с. Руська Поляна, 15 соток, під забудову. (063) 460-91-91; (096) 934-31-26 Продам стіл-стелаж металевий з нижньою полицею. Розмір:102 / 92 / 43 см, ціна 350 грн. (0472) 45-90-87 Продам радіотелефон «SIMENS» Ціна 130 грн. або обміняю на магніторадіолу «Мелодія». В доброму стані. (0472) 45-90-87 Продаю будинок у м. Умань Черкаської обл. Вода, газ, капітальний ремонт. Огорожа з силікатної цегли. 7 соток землі. (097) 376-17-34 Робота вдома, більше 100 варіантів. Дохід від 1500 грн./міс. Місце проживання, освіта, досвід роботи не має значення. Від вас потрібно: про себе інфор., конверт звор. адресою, купон б/о. 19003, м. Канів, а/с 12 Наталія Сімакова. (068) 040-42-99 Чоловік добрий, працьовитий, 37/180/80, мріє познайомитися з доброю жінкою до 42 років. 096-610-05-13 (Дмитро) Оголошення приймаються за адресою редакції Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошен- ня про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються безкоштовно. Всі інші оголошення – платні (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату документів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством. Тираж11600 (не більше 15 слів) телефон/адреса: дані для редакції (в газеті не друкуються) ПIБ адреса тел.: дата/підпис зворотний зв’язок Продам окремий одноповерховий цегляний будинок (нежитловий фонд), благоустроєна огороджена територія, всі комунікації, автономне опалення, задовільний технічний стан приміщень, площа 133,7 кв.м. Вдале розташування поблизу пожвавленої транспортної магістралі міста в районі з розвинутою інфраструктурою, поблизу зупинок громадського транспорту. Ціна за домовленістю. (095) 214-50-99 Здаю в оренду кабінет (15 кв. м) в окремому приміщенні під офіс, ме- дичний кабінет. Район залізничного вокзалу, поблизу зупинок громад- ського транспорту, сполучення з усіма районами міста, 90 грн. /кв. м. (095) 214-50-99 Продаю терміново земельну ділянку площею 0,22 га у с. Будище Черкаського району. На ділянці – старий будинок, є будматеріали. Ціна 82 тис. грн. (067) 987-36-92 • Круглий стіл • Лист до редакції Ветерани війни дякують за турботу Шановна редакціє газети «Молодь Черкащини»! У зв’язку з тим, що 1 жовтня – День ветеранів, хотілося б висловити щиру вдячність на адресу голови Черкась- кої обласної організації ветеранів Володимира Веретільника та голо- ви обласної державної адміністрації, Героя України Сергія Тулуба. Вони на- дають постійну допомогу ще живим та переважно лежачим ветеранам Вели- кої Вітчизняної війни. Ось і напередодні свята Володимир Веретільник відвідав усіх фронтовиків Черкас, і мене зокре- ма. За це йому низький уклін від мене та від імені ветеранів Великої Вітчизня- ної війни. Михайло ОБРАЗЦОВ, інвалід війни I групи, м. Черкаси Ще у 1994 році між Україною та Євросо- юзом була підписана угода про партнер- ство та співробітництво. Майже 20 років Євросоюз співпрацює з Україною і зараз він пропонує нам новий формат відносин – підписання Угоди про асоціацію. Зробив- ши вибір, Україна визначить вектор свого розвитку на десятки років уперед. Проте не все так просто. – Ми повинні розуміти, що Договір про асоціацію з ЄС – це тільки початок тривалого і важ- кого шляху, – зазначає доцент кафедри дер- жавно-правових дисци- плін Черкаського наці- онального університету ім. Б. Хмельницького Ва- силь Мойсеєнко. – Він не завжди означає асоційоване членство, адже, до прикладу, Туреччина уклала такий же договір ще 30 років тому. Його також уклали Чилі, Танзанія, Кенія, Ліван, Йорданія, Марокко, але про них навіть ніх- то вже і не згадує. Василь Мойсеєнко впевнений: у будь- якому разі треба скористатися можливостя- ми, які нам пропонує ЄС. Щодо російського вектора, то він налаштований скептично: – Якщо зараз подивитися на ті країни, які входять до Євразійського союзу (ЄврА- зЕС), то фактично всі вони мають автори- тарні режими правління. Нічого спільного із цінностями демократії там немає. Це чекає і нас у разі приєднання до такого союзу. Європейський вибір підтримує і за- відувачка кафедри фі- лософії Черкаського державного технологіч- ного університету Ан- жела Бойко. На її думку, ЄС – більш досконале об’єднання, яке дозволить Україні зберегти своє уні- кальне «обличчя»: Митний союз чи євроінтеграція? им актуальним і дискусій- ним питанням у черговий раз переймалися місцеві фахівці. Серед них, як і серед населення, взагалі немає одностайної думки щодо того, куди ж потрібно ру- хатися Україні, з ким «пов’язати» свою долю, щоб не схибити. Ц – Особливість європейського співтова- риства полягає в тому, що до країн-учас- ниць висувають однакові критерії, але застосовуються унікальні механізми. Мит- ний союз – це певною мірою реформуван- ня радянського простору, і для менталь- ності такого типу властива однаковість країн незалежно від політичної форми правління, демографічних особливостей та зрештою незалежно від географічного розташування. Натомість європейський підхід полягає в тому, що жодна країна, яка вже є асоційованим членом ЄС, не втратила своєї національної і політичної ідентичності, особливості, несхожості на інші держави. А фраза «ми – європей- ці» потребує логічного уточнення: «ми – українці», «ми – французи» тощо. Тобто немає уніфікації країн. Заслужений журналіст України Борис Педченко переконаний: ми не про- падемо, який би напрям не обрали. Проте на євро- інтеграцію він не так опти- містично налаштований: – У Європі панують Німеччина, Голландія, Франція і Швеція. А що робиться у решті країн: у Греції, Болгарії, Іспанії та Італії? Члени ЄС поділені на ранги: є ті країни, що головують, а є ті, за чий рахунок кра- їни-лідери живуть. І саме до останніх на- лежатиме Україна. Каменем спотикання, на його думку, також є різниця у стандартах. Вітчизня- ні стандарти доведеться адаптувати до європейських вимог, що зумовить низку проблем: – Ми повинні запровадити у практику понад 20 тис. євростандартів, починаючи від лампочки і розетки, до різьби на гай- ках і болтах. Щоб усе це реалізувати, по- трібне фінансування, яке Європа навряд чи надасть, адже вона сама – банкрут. Змінивши стандарти, ми відмовляємося й від стандартів СНГ. А це означає, що наші товари вже не будуть затребувані у країнах Митного союзу, і, як наслідок, ми втратимо на експорті. Подібні дискусії охопили всю територію нашої держави, кожен її населений пункт. Проте чекати вирішального кроку зали- шилося недовго, і вже зовсім скоро наше «туманне» майбутнє проясниться. Саме напередодні листопадового саміту у Віль- нюсі Євросоюз винесе «вирок» Україні. А доти наша держава має виконати крите- рії, визначені країнами ЄС для підписання Угоди про асоціацію. Ксенія КЕРДАНЬ, фото автора • Незвичайна місія Вівці стали донорамиЛікарі шкірвендиспансеру прихистили тварин, щоб діагностувати сифіліс у людей
16 2 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 Вона, ніжно доторкаю- чись: – Любий, так що ти вирішив щодо...? Він, спросоння: – Щодо кого, тебе? Поки за- лишаєшся! Рабинович дзвонить у двері. Відкриває п’ятирічний хлопчик. – Додику, мама вдома? – Вдома. – Тримай цукерки. А тато вдома? – Вдома. – Тоді віддай цукерки. – Доброго дня, а можна дівчинку на синхронне пла- вання записати? – Авжеж, у нас саме одна по- тонула! – Люба, щось у тебе дуже гарний вигляд – таке від- чуття, що в тебе секс частіше, ніж у мене. – Панотець, а під час посту жінку можна? – Можна, сину мій, тільки не гладку! Зустрічаються два пси- хіатри. Один каже другому: – У мене такий хворий цікавий, він вважає себе автомобілем. – Ну і як ти його лікуєш? – А я його ніяк не лікую. Я на ньому додому їжджу. – А як тебе чоловік від- пустив у нічний клуб? – Так я йому ванну приготувала і піною наповнила! – І це його зупинило?! – Монтажна піна кого завгодно зупинить. – Карлсоне, я тебе, зви- чайно, дуже радий бачити... але тут, розумієш, така ситуа- ція: до мене зараз дівчина має прийти, не міг би ти... – Ну що ти, Малюк, звичайно не міг би! Це твоя дівчина! Так уже давай якось сам! Мужик приходить додо- му і, бачачи дружину з другом у ліжку, виймає пістолет і вбивaє другa. Дружина вилазить із ліжка і каже: – Ти тaк без друзів залишишся... на дивані Передплачуй «Молодь Черкащини» Х ? Газету можна передплатити у будь-якому поштовому відділенні Черкаської області до 20 числа кожного місяця. *Ціни вказані без вартості приймання передплати поштою. 10,10 грн.* на 1 місяць 30,30 грн.* на 3 місяці «Ти жінка, а не посудомийка!», – сказав син матері і привів у будинок наречену. Я все розумію, але навіщо вішати в метро рекламу останньої моделі «Ауді»? За всю відпустку дружина одержала з дому від чоловіка тільки одну смску: «Де што- пор?». «Поле Чудес» тепер єдиний спосіб реалізації ВАЗ-2105. Любитель віскі склеротик Сидоров розумів, що щось не так, але все одно купував «Ві- скас». Для токсикомана зі стажем кожен момент був пам’ятним. Влаштуюся двірником на монетний двір. Раніше у нову квартиру запускали кота, а тепер узбека! Поцікавилася у дзеркала: хто на світі миліше, красивіше і біліше, ніж я? Ця сволота вже третій день перераховує. Жінки і гроші одночасно бувають тільки в стриптизерів. Злісних уклонистів від армії у випадку війни теж призвуть. З їхнім досвідом вони будуть партизанами і підпільниками. • усміхніться Адреса редакції: 18006, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, оф. 215, e-mail: molodchercass@uch.net, molod-108@uch.net, (рекламний відділ) тел./факс: 32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама). Реєстраційне свідоцтво: ЧС №661 ПР. Редактор: Олег Кукса. Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуаль- ною власністю редакції. Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені. Редакція не несе відповідальності за до- стовірність та зміст рекламної інформації. Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора. Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою – публі- куються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуван- ню і поверненню не підлягають. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети. Газета віддрукована в друкарні «Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...», м. Бровари, вул. Красовського, 16. Замовлення № 27 Розгніваний чоловік вривається до будинку. – Так! Я все знаю! Дружина реагує миттєво: – Тоді скажи, скільки притоків у Дунаю? – Дівчино, ваші батьки – терористи? – Ні, а що? – Просто ви – бомба. Розмовляють два при- ятелі: – Мені знайомі підклали свиню. – А я зі своєю сам одружився! Викрали бізнесме- на. Тягнуть його на озеро, занурюють голову у воду і запитують: – Долари є? – Немає. – Євро є? – Немає. – Гривні є? – Мужики, ви глибше занурюй- те або довше тримайте: нічого не видно. – Люсю, ми не можемо більше зустрічатися, у мене з’явилaся постійна жінка, і це серйозно. – Мaмa з дaчі повернулaся? Вона: – Як справи на любовному фронті? Він: – Багато ваших полягло... • реклама

More Related Content

PDF
Черкаський край 45 2018
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край №11 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край 5 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край 4 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край 96-97 2016
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край №9 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_94-95 2016
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край №7 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край 45 2018
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край №11 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край 5 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край 4 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край 96-97 2016
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край №9 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_94-95 2016
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край №7 2017
byГазета "Черкаський край"
 

What's hot

PDF
Снerk_kray_35
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край №6 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_86-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_84-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_61-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_28-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_27-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Gromadske slovo (26.06.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
Cherk_kray_43-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mhc 42
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_45-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_85-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mhc 41
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_78-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Gromadske slovo (04.03.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
Черкаський край №47 2018 року
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_39
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_73-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_46-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край №48 2018року
byГазета "Черкаський край"
 
Снerk_kray_35
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край №6 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_86-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_84-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_61-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_28-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_27-13
byГазета "Черкаський край"
 
Gromadske slovo (26.06.2017)
byGromadske Slovo
 
Cherk_kray_43-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mhc 42
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_45-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_85-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mhc 41
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_78-13
byГазета "Черкаський край"
 
Gromadske slovo (04.03.2017)
byGromadske Slovo
 
Черкаський край №47 2018 року
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_39
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_73-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_46-13
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край №48 2018року
byГазета "Черкаський край"
 

Viewers also liked

Similar to Mhc 40

PDF
Cherk_kray_87-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 31
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_25-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Молодь Черкащини №44 2010р.
byМолодь Черкащини
 
PDF
Молодь Черкащини №41 (2010 р.)
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_50-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_41-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_66-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 25
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_54-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_90
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_68-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_53-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Сherk_kray_40-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_77-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Снerk_kray_34
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Сherk_kray_42-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_89-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_73
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 36
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_87-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 31
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_25-13
byГазета "Черкаський край"
 
Молодь Черкащини №44 2010р.
byМолодь Черкащини
 
Молодь Черкащини №41 (2010 р.)
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_50-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_41-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_66-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 25
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_54-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_90
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_68-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_53-13
byГазета "Черкаський край"
 
Сherk_kray_40-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_77-13
byГазета "Черкаський край"
 
Снerk_kray_34
byГазета "Черкаський край"
 
Сherk_kray_42-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_89-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_73
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 36
byМолодь Черкащини
 

More from Молодь Черкащини

PDF
Mch 38
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 37
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 35
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 34
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 32
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 30
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 29
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 27
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 26
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 21
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 20
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 19
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 18
byМолодь Черкащини
 
PDF
Molodegka 17
byМолодь Черкащини
 
PDF
Molodegka 16
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch. 15
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch №14
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 13
byМолодь Черкащини
 
Mch 38
byМолодь Черкащини
 
Mch 37
byМолодь Черкащини
 
Mch 35
byМолодь Черкащини
 
Mch 34
byМолодь Черкащини
 
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
Mch 32
byМолодь Черкащини
 
Mch 30
byМолодь Черкащини
 
Mch 29
byМолодь Черкащини
 
Mch 27
byМолодь Черкащини
 
Mch 26
byМолодь Черкащини
 
Mch 21
byМолодь Черкащини
 
Mch 20
byМолодь Черкащини
 
Mch 19
byМолодь Черкащини
 
Mch 18
byМолодь Черкащини
 
Molodegka 17
byМолодь Черкащини
 
Molodegka 16
byМолодь Черкащини
 
Mch. 15
byМолодь Черкащини
 
Mch №14
byМолодь Черкащини
 
Mch 13
byМолодь Черкащини
 

Mhc 40

  • 1.
    12 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 влучний погляд на сучасне життя 2 жовтня 2013 • реклама газета виходить із 1960 року №40 (5188) В області вдруге від- бувся масштабний Інвестиційний форум сторінка 4 В 1/16 фіналу Кубка України ФК «Славутич» обіграв сімфе- ропольську «Таврію» сторінка 13 «Молодіжка» розповідає про історію та сьогодення Золотоніського району сторінки 8-9 Наталія Побірченко: «Золота фортуна, Гран-прі, Лідер сучасної освіти – це все Уманський державний педогогічний університет імені Павла Тичини» сторінка 7 «Черкащина – територія співпраці» Шлях до вершиниМальовничий Златокрай ДОРОГІ ОСВІТЯНИ! У цей осінній сонячний день висловлюю вам сердечну вдячність за невтомну працю, великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і рідного краю та високе служіння обраній вами справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Бажаю вам міцного здоров’я, щастя, благополуччя, відчуття повноти і неповторності життя, невичерпних творчих сил, натхнення та великих успіхів у шляхетній і почесній праці на благо майбутнього свого народу. Нехай ваші доброта, мудрість та витримка високо цінуються і повертаються любов’ю вихованців. Зі щирою повагою голова обласної державної адміністрації, Герой України С. Б. Тулуб
  • 2.
    2 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 наші новини ЕЛЕКТРИКІВ – / 2000 . 5000 .; ЕКОНОМІСТА ТРАНСПОРТНОЇ СЛУЖБИ – / 3000 .; СЛЮСАРІВ-ЕЛЕКТРИКІВ 3 – / 2580 .; ВОДІІВ НАВАНТАЖУВАЧА – / 2500 .; ВЕТЛІКАРІВ – / 3200 .; КУХОННИХ РОБІТНИКІВ – / 1600 .; ПІДСОБНИХ РОБІТНИКІВ – / 2000 . 5000 . МАШИНІСТА АВТОГРЕЙДЕРА – / 2180 .; МУЛЯРА – / 2580 .; СЛЮСАРЯ-ЕЛЕКТРИКА ПО ТРАНСПОРТУ – / 2550 .; ВОДІЇВ а . «С», «Д», «Е» – / 1880 . 3100 .; ПТАХІВНИКІВ – / 2000 . 5000 .; ТРАКТОРИСТА – / 2180 .; ПЕКАРЯ – / 1980 . ДВІРНИКІВ – / 1280 . ОПЕРАТОР КОТЕЛЬНІ – / 2200 . КОМІРНИКА а а а а – / 2600 . ДИСПЕЧЕРІВ ТРАНСПОРТНУ СЛУЖБУ – / 3000 . П АТ «М а а а а» Т а а а «НАША РЯБА» а а : П а а а , . С а а а а , а 6,5 . ’ а , а а 1 . Д а а а а / а а а а а . П а : а , . За а а а а а а : . Ка , .Л а, 177, а а а : ( - 04736) 3-92-28; 3-00-12 • потрібні на роботу • Опозиція Поперед батька у пекло – не що інше, як фальстарт У Катеринопільському районі успішно реалізовується обласна програма розвитку галузі молоч- ного скотарства на 2010-2020 роки. Так, нещодавно тут знову відбулося урочисте вручення сер- тифікатів на нетелів чотирьом жи- телям населених пунктів, в тому числі багатодітній матері з села Суха Калигірка Гончаровій Людми- лі. Вручення відбулося на базі міс- цевого сільгосппідприємства села Гончариха. Ініціатором втілення в життя на Катеринопільщині цієї до- брої справи став голова райдерж- адміністрації Олексій Бардаченко. Очільник району провів зустрічі з сільськими головами, керівника- ми сільськогосподарських підпри- ємств та знайшов порозуміння та підтримку. Результатом стало те, що нетелів уже отримали десять родин, які проживають у районі. Вручав сертифікати на отри- мання нетелів начальник управлін- ня агропромислового комплексу райдержадміністрації Олександр Перехрест, який привітав отриму- вачів з поповненням у їхніх гос- подарствах. Голова райдержад- міністрації Олексій Бардаченко, коментуючи цю подію, наголосив на необхідності розвитку тварин- ництва в усіх господарствах райо- ну та приватному секторі: – Програма розвитку молочного скотарства області є важливою час- тиною роботи з відродження села. І вручення нетелів – лише мала част- ка в рамках програми. Проте я впев- нений, що незабаром ми відродимо поголів’я великої рогатої худоби на Катеринопільщині. Адже її розве- дення забезпечує самозайнятість населення, а продаж продукції тва- ринництва є додатковим джерелом надходження коштів, що суттєво впливає на добробут селян. Нагадаємо дані, які яскраво свідчать про те, що за останні роки районній владі вдалося зробити помітний крок уперед щодо розвит- З 30 вересня дошкільні навчаль- ні та лікувальні заклади міста по- чали підключати до опалення. Тепло для населення попередньо мали дати лише 15 жовтня, однак погода внесла свої корективи. У зв’язку із пониженням у Чер- касах середньодобової темпера- тури повітря упродовж трьох діб поспіль (28, 29, 30 вересня) на по- зачерговому засіданні у вівторок міськвиконком ухвалив рішення про початок опалювального се- зону. Такий поспіх не вплине на якість опалення, адже комунальні служби міста готові до роботи в осінньо-зимовий період, – запев- няє виконувач обов’язків місько- го голови Віктор Білоусов: – Якщо говорити про Черкаси в цілому, то всі житлові будинки комунальної власності, а також будинки ОСББ і ЖБК готові до опалювального сезону: тепломе- режі в будинках заповнені водою, а котельні міста готові розпочати роботу на 100 %. Проте на ситуацію можуть впли- Минав вересень 1943 року. Вій- ська невтомно боронили свою зем- лю. Безпосередніми учасниками визвольних операцій стали 3-ій гвардійський Сталінградський мех- корпус, 23-тя і 218-та стрілецькі диві- зії, 662-ій близькобомбардувальний полк та інші підрозділи Воронезького фронту. Після визволення Ромода- на і Лубен війська Сталінградського мехкорпусу, якими командував ге- нерал-лейтенант Обухов, отримали райцентр – місто Золотоношу, фор- сували Дніпро і створили плацдарм на його правому березі. 22 вересня мужні солдати 9-ої бригади цього з’єднання під ко- мандуванням полковника Кремера після запеклого бою вигнали су- противника із сла Вознесенське та станції Пальміра. Світанок теж не був спокійним – вояки 8-ої бригади корпусу зав’язали бої безпосеред- ньо у Золотоноші. Кровопролиття тривали упродовж всього дня, і лише увечері силами всіх військо- вих бригад здолали ворога. Ця знаменна подія сталася в середу, про неї радісно повідомляли у чер- говому зведенні Радінформбюро. 23 вересня радянські війська бо- ролися за Піщане та Гельмязів, які блискуче впоралися із завданням і звільнили землю від фашистів. У боях за визволення Гельмязова відзначилася 23-тя стрілецька ди- візія під командуванням генера- ла Корольова. Далі гвардійці 3-го мехкорпусу у взаємодії з 138-ою стрілецькою дивізією повели на- ступ у черкаському напрямі. Ворог чинив великий опір просуванню наших військ на рубежі сіл Кедина Гора, Снігирівка, Хрести, Чапаєв- ка, Деньги, Кропивна. 23 вересня поблизу села День- ги потрапили в оточення частини 7-ої гвардійської бригади, але вже наступного дня воїни з незначни- ми втратами змогли вибратися з оточення і заволоділи Кропивною. Під час бою за це село проявив героїзм та високу бойову виучку навідник гармати 1583-го винищу- вального протитанкового полку, уродженець Рязанщини Андрій Зеленін. За подвиги у боях чоло- віка відзначили високим званням Героя Радянського Союзу. У боях за Деньги відзначився підрозділ, Тривожний сигнал до держав- ної служби з надзвичайних ситуа- цій надійшов після 11-ої години 28 вересня. На енергетичному підприємстві смт Монастирище з’явилося задимлення, що змусило підняти черговий караул пожеж- но-рятувального посту, який не- гайно виїхав на місце події. Як стало відомо, на електрич- ній підстанції потужністю 150 кВ, сталося коротке замикання елек- тричної мережі. Нештатна ситуація призвела до спрацювання автома- тичної системи захисту, яка одра- зу повністю відключила на об’єкті енергоживлення. В результаті ін- циденту було частково порушено електропостачання 40 населених пунктів району, серед яких смт Монастирище та смт Цибулів. Кіль- кість відімкнених від мережі або- нентів становила 39,7 тисячі. Відключення від електропоста- чання не позначилося на функ- ціонуванні соціально значимих об’єктів та об’єктів життєзабезпе- чення району, одразу після відклю- чення усі вони перейшли на роботу від автономних джерел енергопос- тачання. На електропідстанції працювали 7 аварійних бригад Уманських та Усі свідомі й несвідомі виборці 197-го округу знають, що вибори тут відбудуться 15 грудня року ни- нішнього. А кампанія стартує 16 жовтня. Тобто ще трошки треба зачекати. Та хіба вождям притаманне таке почуття? У бій, на битву треба рва- ти кігті, щоб аж сорочка здувалася. Тому 30 вересня Леонід Даценко на- дав собі статусу кандидата у народні депутати. У народі кажуть – попер поперед батька в пекло, а по-іншому – ні сіло ні впало. Такого нахабства виявилося замало. Канівчанка Віра Носенко теж хоробро назвала себе довіреною особою кандидата у на- родні депутати Леоніда Даценка. А ще кандидат (вибачте, Мико- лайович називає себе не інакше, як нардепом) презентував свою команду. Вона теж готова вже сьо- годні порвати конкурентів, як сви- ня кухвайку. Від цього Наталія Старикова аж розцвіла. І так почала дякувати! Як ота дівка, яку беруть заміж. Читачі постарше пам’ятають її пісеньку: «Дякую тобі, брате, що приводив хлопців в хату», «Дякую вам, во- рота, що стояла хлопців рота», «Дякую вам, собаки, що кусали хлопцям с…». Якщо стисло, то радощам не було меж. «Цвіли і пахли» Анато- лій Бондаренко, Юрій Ботнар. А от «УДАРу» не пощастило чути по- хвали – він просто ігнорує такі зі- брання. Зате палкій УДАРівці Ірині Геращенко дісталося на горіхи за те, що садила калину во славу Європейського Союзу поруч із Ва- лентиною Жуковською. А з цією президентшою не те що калину садити, а на одному гектарі не ба- жано у піжмурки грати. … У забігу легкоатлетів рвонути- ся з місця до пострілу стартера вва- жається фальстартом. Як наслідок треба знову ставати у позу. Поза ж у нашого героя відповідає його іміджу та сутності. Та не будемо на ніч про це… Але все ж таки мудрий україн- ський народ сказав: телятко ще десь дуже далеко, а він уже з довбнею. Нимидора ГАЛУШКА, Саврадим ЛЕВУРДА • До 70-річчя визволення Черкащини Пам’ятаймо їхній подвигВелика Вітчизняна війна – лише три слова, а містять стільки болю, страждань, горя і водночас безмежну радість перемоги. Цьогоріч Золотоніщина святкує 70-річчя від дня визволення. яким командував старший лейте- нант Степанов, згодом він був по- смертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На світанку 26 вересня ворога викинули з Деньгів. Три клини 3-го Сталінградського мехкорпусу протаранювали обо- рону противника, намагаючись пробратися до Дніпра. Не зупинив- ши наступу, радянські війська бук- вально увірвалися у Чапаєвку, а через добу оволоділи Бубнівською Слобідкою, Домантовим, Коробів- кою. Вони впевнено вийшли до Дніпра широким фронтом від Су- пою до Сули і розпочали підготов- ку до форсування Славути. Понад півтори тисячі солдатів сплять вічним сном у братських могилах Золотоніського краю. Міс- цеві жителі їх подвиг пам’ятають, шанують, щодня дякують за мирне небо. Не забуваймо й ми велично- го подвигу героїв Великої Вітчиз- няної війни! М.Ч. • Аварійна ситуація Енергопостачання відновили за кілька годин Монастирищенських районних електромереж, загалом 28 фа- хівців. Станом на 13:00 було віднов- лено енергопостачання до 35 населених пунктів району. Без електроенергії залишилося ще 5 населених пунктів, загальна кіль- кість населення в яких близько 17,5 тисячі громадян. До кінця дня енергетики практично усунули аварійну ситуацію. Жертв та по- страждалих унаслідок події немає. Микола РАТУШНИЙ, Інна МОРОЗОВА • За програмою - дія Підмога сільському подвір’ю ку тваринництва. Так, за період з 2010 р. по сьогодні поголів’я вели- кої рогатої худоби у господарствах усіх форм власності зросло на 15,4 відсотка і становить нині 5,7 тис. голів, у тому числі корів – 2,7 тис. голів. Продуктивність дійного стада за останні три роки подво- їлася. Надій на фуражну корову становить 4159 кг, тобто зріс на 444 кг. Виробництво м’яса у всіх категоріях господарств із 2010- го – по перше півріччя 2013 року збільшилося на 27 відсотків. Отже, в районі створюються всі умови для розвитку тваринницької галузі. – Збулася мрія нашої великої родини. Невдовзі наші дітки пити- муть домашнє молоко. Нам допо- могли в оформленні документів, і взагалі районна влада підтримує тих, хто дійсно бажає працювати і розвиватися. Спасибі за такі про- грами, які дозволяють нам будува- ти краще життя на селі, – розпо- відає багатодітна мати Людмила Гончарова із села Суха Калигірка, яка нещодавно отримала нетеля. Валентина ЗАДВІРНЮК • Комуналка У Черкасах розпочато опалювальний сезон нути й зовнішні фактори, зокрема напружені відносини з Національ- ною акціонерною компанією «На- фтогаз України», яка виділяє лімі- ти газу: – За інформацією компанії, наша область перевищила граничні обся- ги природного газу для виробництва теплової енергії із 119,9 млн. кубів до 123 млн. кубів. Ми з цим не погод- жуємося. Оскільки, за їхніми слова- ми, ми перевищили ліміт, то маємо купувати газ за комерційною ціною: 4588 грн. за 1000 кубометрів, що майже в 3,5 раза перевищує ниніш- ню вартість, – коментує в. о. мера. Ксенія КЕРДАНЬ
  • 3.
    32 жовтня 2013Молодь Черкащини №40наші новини Адреса УДСО: м.Черкаси, вул. Хоменка, 3/1, тел.: (0472) 63-34-06 • на варті Злодій проник до приватного будинку, вибивши вхідні двері Близько 23-ої години спільний наряд групи затримання Смі- лянського міжрайонного відді- лу Державної служби охорони з дислокацією в місті Городи- ще отримав повідомлення про спрацювання сигналу «Триво- га» з охоронюваного будинку по вулиці Героїв Чорнобиля цього міста. Прибувши на місце події за лічені хвилини, правоохоронці негайно за- блокували усі виходи із будинку. Об- стеживши охоронювану територію, працівники ДСО виявили вибиті вхідні двері та сліди проникнення до оселі. Міліціонери, діючи чітко та злаго- джено, затримали невідомого чоло- віка, який перебував у коридорі по- мешкання. Ним виявився 35-річний місцевий житель. На місце пригоди було викликано слідчо-оперативну групу Городищен- ського райвідділу міліції. Затримано- го злодія було доставлено до черго- вої частини райвідділу для з’ясування обставин події та винесення відповід- ного процесуального рішення. У Черкасах працівники ДСО затримали двох молодиків, які пограбували перехожого 25 вересня близько п`ятої го- дини вечора в Черкасах до чергової частини Управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкась- кій області з чергової частини Управління МВС надійшло по- відомлення, що на вулиці Сма- глія пограбували перехожого. На місце події негайно було на- правлено наряд групи затри- мання ДСО. Після прибуття за вказаною адре- сою до працівників ДСО звернувся 17-річний житель села Циблі Переяс- лав-Хмельницького району Київської області. Він розповів, що кілька хви- лин тому його пограбували невідомі чоловіки – викрали гроші й миттю на- кивали п’ятами. Отримавши від потерпілого деталь- ний опис грабіжників, правоохоронці почали обстежувати прилеглу тери- торію і невдовзі гарячим слідом за- тримали підозрілих молодиків. Ними виявилися місцеві жителі 17-ти та 18- ти років, у яких потерпілий хлопчина впізнав своїх кривдників. Затриманих доставили до чергової частини Соснівського райвідділу мілі- ції для з’ясування обставин інциденту та притягнення до відповідальності. Сума матеріального збитку вста- новлюється. Ірина Сініченко, УДСО при УМВС України в Черкаській області • реклама – Тепер можна залюбки народжувати ді- тей: дитсадок газифікований, тепло, затиш- но, – жартують молоді мами, які прийшли на урочистості. – Ми спокійні за здоров’я своєї малечі. Хоча й раніше дітки не мерзли, але газове опалення таки надійніше. Схвально кивають головами й інші ко- нонівчани. Кажуть, що давно чекали цьо- го дня. Нахвалюють народного депутата України Володимира Зубика. Роблять припущення, що без його допомоги са- дочок обігрівався б, як і досі всі п’ятдесят років поспіль – дровами та вугіллям. Завідувачка дитячої установи Ольга Хімченко розповідає, що попри скруту вдалося зробити ремонт покрівлі, кімнат, але коштів на газову котельню не було й копійки. Тож звернулися до Володимира Зубика, аби допоміг. – Дуже вже нам хотілося, щоб усе було по-сучасному. Тим паче, що село гази- фіковане, а ми топимо дровами. Спа- сибі Володимиру Володимировичу, що • Комфорт і затишок Буде «Яблунька» з тепломдошкільному навчальному закладі «Яблунька», що в селі Кононівка Драбівського ра- йону, введено в експлуатацію га- зову котельню. Такий подарунок кононівчанам на День села зро- бив народний депутат України Володимир Зубик. У пройнявся нашою про- блемою. Виділив кошти на котельню, ми її об- ладнали, підключилися до центральної газової магістралі. Зручно, що й казати. Задоволена й сільський голова Кононівки Ганна Латиш. Каже, що з вве- денням газової котельні проблем у неї поменшає. Адже не треба оббивати пороги різних установ щодо заве- зення палива на зиму для дитсадка. – Маємо газове опалення, затишок, тепло – нехай дітки ростуть на радість батькам. А колектив «Яблуньки» докладає багато зу- силь для виховання їх справжніми людьми. Щодо спроможності педагогічного колективу дошкільного навчального за- кладу, то він заслуговує найвищих слів похвали. З любов’ю облаштовано на- вчальні та ігрові кімнати, чисто, затишно. Приємне враження справляє й територія «Яблуньки». Які тут чудові вироби з де- рева, металу, в стилі українських казок! Більша частина виготовлена руками ви- хователів та батьків. Зважаючи на те, що лише в цьому році в Кононівці вже наро- дилося семеро немовлят, дитяча устано- ва має гарну перспективу. Зі знаковою подією колектив «Яблуньки» та кононівчан привітав керівник окруж- ної громадської приймальні народного депутата України В. Зубика Сергій Лю- бивий. Він зазначив, що Володимир Воло- димирович постійно опікується розвитком соціальної сфери населених пунктів 195 ви- борчого округу, виділяє кошти на лікування тяжко хворих дітей, проводить різні благо- дійні акції, які неодмінно знаходять позитив- ні відгуки серед широкого загалу. Тамара Козій, бабуся маленького Ва- лентина, який відвідує дитсадок, щиро подякувала Володимиру Зубику за допо- могу в облаштуванні газової котельні, за постійну увагу до жителів Драбівщини. – Спасибі Володимиру Володимирови- чу, що допоміг втілити в життя мрію не одного покоління кононівчан. Ми пере- коналися, що це людина великого серця і почуття обов’язку. Нехай Бог допомагає йому у всіх його справах. Досить оригі- нально – у віршованій формі – висловила подяку народному депутатові Володими- ру Зубику маленька вихованка дитса- дочка Даринка Олефіренко. Підключення дошкільного навчально- го закладу «Яблунька» до газового опа- лення додало гарного настрою кононів- чанам, які прийшли на свято Дня села. Здавалось, що гучніше залунала музика, мелодійнішими стали пісні, щирішими посмішки. Село, в якому колись гостював Михайло Коцюбинський і якому присвя- тив своє «Інтермеццо», продовжує писа- ти свою сторінку у великій історії. Степан ЖИВОТЕНКО Шановні освітяни! Сердечно й щиро вітаю зі святом – Днем працівників освіти! З особливою теплотою й повагою ставлюся до вас – сіячів розумного, доброго, вічного. Учитель – це порадник, друг, мудрий наставник, який відкриває юним світ незвіданого, крок за кроком веде до вершин знань, наповнює серця добротою, світлими й прекрасними почуттями. Ви дбайливо плекаєте й лелієте підростаюче покоління, допомагаєте вихованцям стати людьми з великої літери, віддаючи їм часточку своєї душі й серця, свій талант і знання. Низький уклін вам, дорогі вчителі, люди найблагороднішої професії, за витримку, терпіння, невтомність, відданість справі, любов до дітей. Хай для вас буде щедрою доля, легкою праця, ніколи не зміліє струмочок віри, надії, любові. Бажаю вам родинного затишку, сімейних гараздів, сонячних і радісних днів, довголіття, щедрих здобутків на освітянській ниві! З великою повагою Володимир Зубик, народний депутат України.
  • 4.
    4 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 назустріч людям Смілянський район Ювілей району Минулої п’ятниці на Смілянщині відзначили 90-ту річницю від дня утворення району. Урочисті заходи з цієї нагоди відбулися в селі Вели- ка Яблунівка. Керівництво району разом з почесними гостями свята, керівниками Шполянської райдерж- адміністрації, депутатами обласної ради поклали квіти до обеліска Слави та взяли участь у висаджу- ванні дерев уздовж алеї. Колективи районного Будинку культури пода- рували учасникам заходу вокальні номери. У конкурсі на кращий куліш, органі- зований серед територіальних гро- мад району, визначено переможців: третє місце – село Ротмистрівка, друге – село Носачів, перше – село Пастирське. Святковий концерт подарували гості з міста Шполи – ансамбль «Срібні струни», а на- самкінець заходу несподіванкою для всіх присутніх став феєрверк. Золотоніський район Наповнюють бюджет За вісім місяців цього року плат- ники податків міста Золотоноша, Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського районів сплатили до своїх місцевих бюджетів 164,8 мільйона гривень податків, що на 21,6 мільйона більше відповідно- го періоду минулого року. Про це поінформувала перший заступник начальника Золотоніської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області Антоніна Мир- городська. «Бюджет наповнюється стабільно, – повідомила вона, – за січень-серпень цього року сплачено платежів до місцевих бюджетів на 15,1 відсотка більше, ніж торік». Місцеві бюджети Золотоніського району отримали 47,3 мільйона гривень, місто Золотоноша – 30,7 мільйона гривень, Драбівський район – 36,2 мільйона, а Чорнобаїв- ський – 50,5 мільйона гривень. Най- більші надходження від податку на доходи фізичних осіб – 99 мільйонів гривень, плати за землю – 48,7 мільйона та єдиного податку – 10,3 мільйона гривень. Тальнівський район З поклоном Нині на Тальнівщині залишилося лише троє учасників партизанського руху: Григорій Бойко з села Глибо- чок, Іван Абрамович із села До- вгенького, Марія Юрпольська з села Романівки. З нагоди Дня партизан- ської слави голова райдержадмі- ністрації Микола Бардадим разом з головою районної ветеранської організації Василем Білозором, глибочківським сільським головою Василем Мельником та керівником місцевого сільгосппідприємства Ми- колою Хавронюком відвідали Григо- рія Бойка, привітали його зі святом та вручили цінний подарунок. Цього ж дня очільник району привітав Іва- на Абрамовича, а заступник голови районної ради Леся Рушай відвіда- ла Марію Юрпольську. • Ваш район СторінкупідготувалаКатеринаКРИЖАЛЬСЬКА,фотоавтора Відкрив форум голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб: – Ми обрали курс на модернізацію економіки, впевнено йдемо шляхам перетворень, покликаних підвищи- ти рівень добробуту черкащан. Саме тому збільшення притоку інвестицій та активізація інвестиційної діяльності є пріоритетними напрямками діяльнос- ті обласної влади. Наразі впроваджу- ються комплексні системні заходи для формування сприятливого інвестицій- ного клімату, заохочення на спрощення роботи інвесторів на території області. Черкащина готова та має всі можли- вості долучитися до потужної роботи з іноземними інвесторами! Стрімкий розвиток інвестиційної ді- яльності регіону відмітив і присутній на заході голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, прези- дент Української аграрної конфеде- рації Леонід Козаченко: – Обраховуючи інвестиційний по- тенціал, Україну оцінюють у 550 млрд. доларів. Черкащина в цих розрахун- ках коштує близько 50 млрд. Це дуже велика цифра навіть для європейської держави, не кажучи вже про регіон. Хо- тілося б, щоб у найближчі роки щонай- менше 10-та частина цих коштів осіла на території Черкаського регіону, адже тут є все: сільське господарство, енер- гетика, машинобудування, хімічна про- мисловість тощо. • Співробітництво Інвестиційний форум 2013 уже вдруге зібрав гостей на Черкащині а два дні, 26-27 вересня, до нас з’їхалися представники ін- вестиційних фондів, фінансово-промислових груп та міжна- родних консалтингових компаній заради участі в Інвестиційному форумі 2013 «Черкащина – територія співпраці». Упродовж роботи форуму гості мали можливість ознайомитися з перспективами інвес- тування в економіку Черкащини та представити потенційним біз- нес-партнерам власну продукцію і проекти. Н Учасники форуму Цьогоріч свої здобутки та напрацю- вання представляли виробники хар- чової продукції, сільськогосподарської техніки, наукові заклади та навчальні інститути, зокрема ПАТ «Канівський маслосирзавод», ТОВ «Національна горілчана компанія», НВК ТОВ «Фрея- Агро», ТОВ ПІІ «Еконія», ТОВ «Корон- агро», ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій», ПП Мотоциклетна компа- нія «Сміла-Мото», ТОВ «Компанія «Ме- тал Інвест», ПАТ «Ватутінський комбі- нат вогнетривів», Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симиренка, Чер- каський національний університет ім. Б Хмельницького та багато інших. – Привабливість форуму в тому, що сюди приїздять великі товаровиробники, які зможуть ознайомитися з нашими ін- новаційними розробками, зокрема із сор- тами плодових і ягідних культур, – роз- повідає директор інституту пумології Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка Микола Кучер. – Спо- діваємося, що будуть укладені проекти на закладання наших сортів насаджень як на Черкащині, так і по всій території України. А це у свою чергу дасть поштовх до розвитку галузі садівництва. Розраховують не тільки на розши- рення ринку збуту, а й на налагоджен- ня ділових контактів представники ТОВ «Фабрика агрохімікатів»: – Нашу продукцію (засоби від шкід- ників і бур’янів, добрива і стимулятори росту рослин) використовують як по Україні, так і за кордоном: Грузія, Мол- дова, Йорданія. Звичайно, ми прагнемо розширити ринку збуту, проте участь у подібних заходах ще й дає можливість поспілкуватися з колегами, подивитися, що саме вони презентують, і таким чи- ном удосконалювати власну продукцію. Результати форуму – угоди про співпрацю Під час урочистого відкриття Форуму було підписано низку угод, спрямова- них на налагодження ефективної спів- праці, спрямованої на соціально-еко- номічний, культурний та промисловий розвиток Черкащини: • про створення транскордонного ту- ристичного маршруту «Шлях Гедимі- новичів» на території Білорусі, Литви, Польщі та України. Маршрут сприятиме розвитку культурно-історичного туриз- му, об’єднанню туристичної спадщини, пов’язаної з Великим князівством Ли- товським та Руським; • про співробітництво між Черкаською та Львівською обласними державними адміністраціями з метою налагодження торгівельно-економічних, науково-тех- нічних та гуманітарно-культурних від- носин між регіонами; • про співпрацю між Черкаською обл- держадміністрацією та компанією «Ук- рлендфармінг». Передбачено будів- ництво комбікормового елеваторного комплексу потужністю зберігання до 400 тис. тонн зерна та заводу з вироб- ництва комбікорму; • про співпрацю між Черкаською обл- держадміністрацією та ТОВ «Золото- ніська індича фабрика» для створення комплексу з вирощування індиків у на- шому регіоні.
  • 5.
    52 жовтня 2013Молодь Черкащини №40назустріч людям Корсунь-Шевченківський район Курс на велике молоко Корсунщина активно долучилася до реалізації обласної Програми розвит- ку галузі молочного скотарства на 2010-2020 роки, окремим розділом якої передбачається розвиток молоч- ного скотарства в особистих селян- ських господарствах населення райо- ну. На виконання доручення голови облдержадміністрації Сергія Тулуба та вищезазначеної програми заступник голови райдержадміністрації Сергій Сасін особисто вручив сертифіка- ти на отримання нетелей жительці села Сухини Світлані Буваці та двом багатодітним матерям Клавдії Данко та Олені Данко із села Селище. Цього року 15 жителів району вже отримали нетелей, і до кінця року планується передати їх ще 11 громадянам, адже розведення великої рогатої худоби забезпечує зайнятість населення, а також активізує виробництво мо- лочної продукції, яке є додатковим джерелом надходження коштів, що суттєво впливає на добробут селян. Катеринопільський район Будують ще один майданчик На виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януко- вича в районі діє система спортивно- масової роботи. Триває конкретна робота для забезпечення всебічного розвитку молодого покоління і жи- телів Катеринопільщини. Особливу увагу тут приділяють тим заходам, які сприяють покращенню стану здоров`я дітей – фізкультурі і спорту. З цією метою збудовано три багато- функціональні спортивні майданчики. Сьогодні будують такий майданчик у селі Мокра Калигірка. В цьому році завершено проведення повної реконструкції центрального районного стадіону «Колос» та осучаснено його новітніми засобами для занять різно- манітними видами спорту. Маньківський район З турботою про ближнього У Маньківській райдержадміністра- ції за ініціативи районного Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено чергове засідання Дорадчого органу взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих об- ставинах. Воно проходило за участю представників державних установ та організацій. Було запропоновано розробити постійно діючу систему забезпечення соціальним супроводом сімей та осіб, що потрапили у скрутну ситуацію. Неблагополучні родини, про які йшлося на засіданні, були зазда- легідь проінспектовані фахівцями із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За результатами соціальних інспектувань було визначено їх потре- би, проблеми та шляхи їх вирішення. Директор Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді наголоси- ла на необхідності у відпрацюванні механізму залучення депутатів різних рівнів, підприємців та жителів громад до надання комплексної та адресної допомоги сім’ям з дітьми, які потребу- ють допомоги. • Ваш район• Пряма мова Голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб про: …можливості Інвести- ційного форуму – Насамперед форум сприятиме новим знайомствам та спілкуванню з колегами. А ті, хто приїхав сюди вперше, мають можливість познайомитися з Черкащи- ною та її інвестиційним потенціалом. Крім того, представники компаній відкриють нові бізнес-проекти і вкладуть кошти у розвиток свого бізнесу на території нашої області. Для самої Черкащини це нові перспек- тиви та можливість вирішення соціаль- но-економічних проблем, які, на жаль, сьогодні існують та потребують негайного вирішення. Це, до прикладу, недостатня кількість робочих місць. Вкрай потрібні робочі місця, а отже – нові виробництва, і ми цим займаємося: оновлюємо вже іс- нуючі та будуємо й відкриваємо нові про- мислові підприємства. Саме для цього й організовуємо подібні заходи. …інформацію, що начебто Черкащину залишають інвестори – Ще у 2010 році в обласній державній адміністрації ніхто навіть не міг вимовити слова «інвестиції» і ніхто не знав, що таке – «інновації». Ми почали з навчання фа- хівців та створили Управління інвестицій- но-інноваційної політики. Сьогодні це де- партамент, який вже має досвід та зв’язки з різними компаніями та іноземними кра- їнами. За його участі були організовані зустрічі з послами інших держав, а наша делегація, презентуючи потенціал Черка- щини, побувала у багатьох країнах світу. Факти свідчать про те, що за останні 2,5 року іноземні інвестиції в економіку регіо- ну зросли втричі. Було 167 млн., а зараз – майже мільярд доларів. Нині ці кошти вкладено у понад 290 підприємств облас- ті. А це насамперед вплине на створення нових робочих місць. До того ж, відпо- відно до індексу інвестиційної привабли- вості регіонів за рейтингом Державного агентства інвестицій та управління націо- нальними проектами України, Черкаська область посіла 12 місце, а за показником відкритості обласної влади – 2 місце. Це реальна картина нашої роботи. Чимало розмов велося навколо призу- пинення реалізації інвестиційного проек- ту будівництва заводу з виробництва ово- чів французькою компанією «Bonduelle» в селі Худяки Черкаського району. Ми спілкувалися із керівництвом компанії, і нас запевнили, що цей проект реалізо- вуватиметься. Вони не збираються йти з Черкащини. Просто в умовах кризи вони на вигідних умовах купили п’ять заводів у Європі та Америці. Маємо надію, що вони повернуться до нашого проекту вже на- ступного року. …основних інвесторів Черкащини – Упродовж 2012-2013 років за участю іноземного капіталу в Черкасах відкрито завод гарячого цинкування металокон- струкцій ТОВ «Метал-Інвест». Також за- працював завод з виробництва кавових напоїв торговельної марки «Маккофе» у Золотоноші. За рахунок відкриття лише цих двох підприємств додатково створено 330 нових робочих місць. Найбільші обсяги іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах харчової та хімічної промисловості Німеччини, Франції, Кіпру, Великої Британії тощо. Загалом Черкащина цікавить багатьох ін- весторів, і чимало з них залишаються тут, щоб реалізувати свої проекти. Найпотуж- нішими сьогодні можна назвати торгові марки «Наша ряба» та «Верес». На відкритті форуму ми підписали ще низку угод про співпрацю, зокрема з ком- панією «Укрлендфармінг», яка планує від- крити на Уманщині завод з виробництва комбікормів та побудувати сучасний еле- ватор. …можливість будівництва автобану через Черкаську область – Це питання досить складне. Зараз розробляється проект будівництва. Він на завершальній стадії, але не вистачає фі- нансування. Проект найближчим часом допрацюють, а от для самого будівництва потрібні інвестори. Для них ми здатні ство- рити привабливі умови. Це може бути за- лучення кредитних коштів під державні га- рантії або передача цієї траси у концесію. Разом з Укравтодором ми займаємося цим питанням і внесемо на розгляд уряду всі пропозиції. Будівництво цього автоба- ну – ще один поштовх до розвитку еко- номіки області, адже навколо цієї дороги з’явиться інфраструктура. До того ж вона дозволить скоротити час переїзду від Черкас до Києва, що, у свою чергу, при- вабить туристів. … перспективи розвитку туризму в області – Сьогодні увагу звертаємо насампе- ред на створення туристичної продукції. На Черкащині безліч цікавих місць, тому ми маємо забезпечувати максимально привабливі умови для туристів. Напри- клад, дитячий табір «Дахнівська січ» дуже перспективний. Разом з керівниками та- бору ми обговоримо можливість його ре- організації таким чином, щоб там не лише діти, а й дорослі мали змогу відпочивати і навчатися козацького ремесла. За нашою програмою починає активно розвиватися зелений туризм. Ми розгля- даємо його, в першу чергу, як соціально- економічне явище. Розвиваючи зелений туризм, ми створюємо нові робочі місця, що особливо актуально для сільського населення. Також це сприятиме розвитку і реалізації програми «Село Черкащи- ни-2020». Тільки в цьому році відкрито 5 нових са- диб і ще 3 – відновили свою роботу після тривалої перерви. Кожна із садиб готова запропонувати цілісний сформований туристичний продукт, що передбачає не лише розміщення і харчування, а й роз- важально-повчальну програму, майстер- класи, анімаційні програми чи елементи активного відпочинку. Ми вже підготували свої пропозиції до Державного агентства України з туризму та курортів з цього приводу. Але сьогод- ні потрібен час і широка інформаційна підтримка цієї галузі для того, щоб люди знали, що такі можливості в нашій області існують. ідповідно до доручення Президента України Вік- тора Януковича, з 2012 року на Черкащині успішно реалізують соціальні ініціативи, значна ува- га яких адресована людям похи- лого віку, ветеранам та особам з обмеженими можливостями. Протягом минулого року в області здій- снено перерахунки пенсій 413 тисячам пен- сіонерів (97% загальної кількості одержу- вачів пенсій), підвищено розмір пенсійних виплат учасникам війни та членам сімей померлих ветеранів, уперше за багато років проведено поетапне підвищення пенсій вій- ськовослужбовцям. При цьому продовжує збільшуватися середній розмір пенсії. Крім того, виконуючи доручення Пре- зидента України, 61 тисяча ветеранів ві- йни та жертв нацистських переслідувань отримали разові грошові виплати до Дня Перемоги в удвічі більших розмірах (на суму понад 26 млн. грн. отримали). Для порівняння: у 2009 році ця сума складала лише 13,1 млн. грн. – Ветеранів з кожним роком залиша- ється все менше, тож сьогодні святий обов’язок кожного керівника – зробити усе можливе, аби створити умови для їх гідного життя, поліпшити медичне та ма- теріальне забезпечення, – неодноразово зазначав голова облдержадміністрації Сергій Тулуб. Починаючи з 2012 року, за новим по- рядком здійснюється забезпечення ін- валідів технічними та іншими засобами реабілітації. Їх виготовляють на особисте замовлення та доставляють сервісним центром безпосередньо інваліду. Таким чином, усі громадяни з обмеженими мож- ливостями, які того потребують, можуть отримати інвалідний візок. Уперше за багато років Уряд реально потурбувався про категорію сімей, де проживають психічно хворі особи. Зокре- ма, у 10 разів підвищено рівень допомоги цим сім’ям – із 109 грн. до 1134 грн. на кінець року. Зараз це 1147 грн., і цифра буде збільшуватися у зв’язку з постійним зростанням мінімальної заробітної плати. Ще одна особлива категорія – особи, що постраждали внаслідок Чорнобиль- ської катастрофи. У 2012 році на фінансу- вання лікування важкохворих та онкохво- рих осіб, постраждалих унаслідок аварії, виділено 2,3 млн. грн. (вдесятеро більше, ніж у 2011 році). До цього 6 років відпо- відна програма не фінансувалась узагалі. За словами керівника Черкаської об- ласті, сьогодні влада робить усе можливе задля створення комфортних і безпечних умов проживання для соціально незахи- щених верств населення. – Торік 10 інвалідів війни та 17 постраж- далих унаслідок Чорнобильської ката- строфи отримали квартири. Крім того, в області активно реалізується програма регіонального розвитку «Будуємо нову Черкащину» на 2010-2015 роки, одним із пріоритетних завдань якої є забезпечення безкоштовними ліками, належним рівнем стаціонарного лікування ветеранів та ін- валідів Великої Вітчизняної війни, – наго- лосив Сергій Тулуб. М. Ч. • Турбота Особливим категоріям населення – постійна увага В
  • 6.
    6 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 місто Ч СторінкупідготувалаКсеніяКЕРДАНЬ,фотоавтора • Міжнародна співпраця Грузія їздитиме на наших автобусах Минулого тижня до Черкас із триденним візитом завітала деле- гація з грузинського міста-побратима Руставі. В рамках візиту мер міста Давід Джікія та його заступник Гіоргі Табатадзе відвідали Чер- каську торгово-промислову палату, де підписали Меморандум про співпрацю з ПАТ «Черкаський автобус». – Наші закордонні гості відвідали ПАТ «Черкаський автобус», який раніше входив до корпорації «Богдан». Тут грузинських колег заці- кавили автобуси «ATAMAN», створені на базі японських агрегатів ISUZU, де застосовано екологічні стандарти «Євро-3» і «Євро-4». Вони приїхали, щоб подивитися на малогабаритні автобуси, а коли побачили технологію виробництва великогабаритних машин, зупини- ли свій вибір на останніх, – розповідає в. о. мера Віктор Білоусов. Гості обрали пасажирські автобуси з низькою підлогою для ком- фортного перевезення усіх категорій пасажирів, зокрема й інвалідів. Попередньо є домовленість про купівлю 10-ти таких автобусів. Га- рантія на них – 100 тис. км пробігу або 2 роки. Саме це, за словами Віктора Білоусова, схилило шальки терезів на нашу користь. До того ж старі автомобілі марки «Богдан» повернуть на наш завод, і ці ко- шти таким чином будуть враховані у вартість нових. • Не будь байдужим Черкасці збирають гроші, щоб допомогти хворій дівчині «Вуличний євроуніверситет» – метафорична назва публіч- них заходів, під час яких лідери громадської думки, експерти з відповідної теми мають змогу безпосередньо спілкуватися з пересічними громадянами. Такі євроуніверситети вже відбулися у 14 українських містах за участі послів кра- їн-членів ЄС, і Черкаси стали п’ятнадцятими. Акцію у нашому місті відкри- ли представники міської влади та почесні посли зі Швеції та Словаччини. Поспілкуватися із гостями на тему євроінтегра- ції та поставити їм запитання, що найбільше непокоять, при- йшли черкаські школярі й сту- денти. – Україна – європейська кра- їна, і разом ми зможемо ство- рити краще життя для всіх. Якщо Україна підпише Угоду – З одного боку, виставка показує Черкащину очима ді- тей, а з іншого – уславлює наш край, нашу величну історію, – коментує директор Обласно- го художнього музею Ольга Гладун. – Експозиція дитячо- юнацького спрямування – діти більш проникливо, тепло і щиро можуть висвітлити таку тематику. І, незважаючи на юний вік, видно, що вони до- статньо підготовлені та навчені для такої відповідальної місії. Окрім традиційних картин, тут також представлена худож- ня вишивка, розпис на тканині й різьблення по дереву, – роз- повідає завідувачка відділен- ня декоративно-прикладного мистецтва і дизайну Чер- каського художньо-технічно- го коледжу Ірина Бондар. • Курс на захід Черкасцям показали переваги життя в ЄС 26 вересня на площі Дружби народів Інститут світової політики за підтримки Посольства Королівства Швеції провів «Вуличний євроуніверситет», присвячений пи- танню європейської інтеграції України. Експерти, що завітали до нас, запевнили: Україна може стати рівно- правним партнером в ЄС, а українці завдяки цьому отримають гідний рівень життя. про Асоціацію, то рівень жит- тя населення покращиться, а економіка та інвестиційний клімат стануть стабільнішим, – запевнив присутніх заступник Посла Швеції Мортен Енберг. Складовою акції була ви- ставка карикатур з двома ка- драми-реальностями: один – присвячений нинішній Україні, а другий – життю у європей- ській Україні. Показана гірка правда дала змогу кожному поглянути на себе самокри- тично та оцінити у порівнянні переваги Євросоюзу. Не залишилися осторонь пи- тання євроінтеграції й черкась- кі школярі. Вони намалювали свої картини на тему «Україна та Європейський Союз». Їхні найкращі роботи відправили до Посольства Королівства Швеції та Посольства Сло- вацької Республіки в Україні. Завершили офіційну части- ну «Вуличного євроуніверси- тету» висадженням калинової алеї на площі біля фонтана. Посадили своє євродерево черкаські школярі та студенти, дипломати-члени ЄС та місце- ві владці. • До свята Черкащина очима юних художників «Мій рідний край, моя маленька батьківщина» – таку назву має виставка, приуро- чена до 60-річчя утворення Черкаської області. Тут представлені найкращі робо- ти із обласного конкурсу дитячих та юнацьких художніх творів, над створенням яких автори працювали протягом року. Більше двохсот робіт, експонованих на виставці, створюють образ рідного краю та відображають його куточки природи й історико-культурні пам’ятки. – Завдяки різним технікам виконання робіт нашим сту- дентам удалося повною мі- рою показати бачення рідного краю. Можливо, не кожен із них стане професійним худож- ником, але участь в експозиції відіграє значну роль в їхньому становленні, – наголошує Іри- на Бондар. Заввідділу дизайну Чер- каського бізнес-коледжу Валентина Музиченко розпо- відає: студенти їхнього вишу над роботами такої тематики працюють на щорічних плене- рах, тож труднощів у творчому процесі практично не було. – Щоразу наші студенти малюють упізнавані місця, архітектурні пам’ятки Черкас і куточки природи. Як прави- ло, після пленеру залишають- ся роботи з новими ідеями і мистецькими рішеннями, які й продемонстровані на виставці, – додає Валентина Музиченко. Одне із найупізнаваніших місць у Черкасах – площу Дружби народів – зобра- зив на своїй картині студент Черкаського державного біз- нес-коледжу Олексій Подо- люх. Причину такого вибору об’єкта пояснює так: – Що саме хочу змалюва- ти, визначив досить швидко. Площа Дружби народів – іс- торична пам’ятка з оригіналь- ними елементами декору. Вона повною мірою демон- струє архітектурну красу на- шого міста. В ЄС існує правило: хто хоче заробити гро- ші, йде у бізнес. В Україні, натомість, діє інший закон: хто хоче заробити гроші, йде у політику. Про важкий стан здоров’я 14-річної черкащанки Вікторії По- тапенко вся Україна дізналася із сюжету ТСН на каналі «1+1». З блакитних екранів мама дівчини звернулася до усіх небайдужих з проханням допомогти. На її заклик відгукнулася група черкасців, які вирішили зібрати гроші. Вікторія має складну кіфотичну деформацію хребта. Внаслідок чис- ленних хвороб і невдалих операцій у неї вже зруйновано 5 хребців грудного відділу. Нині хвороба не- впинно прогресує – дівчина пере- буває в критичному стані. Єдиним шансом урятувати її життя є оперативне втручання – реконструкція хребта з інстру- ментальною фіксацією металокон- струкціями. Надію на одужання да- ють лікарі НДІ фтизіопульмонології м. Санкт-Петербурга. Лікування тут обійдеться в 270-300 тис. ру- блів, також потрібно додатково сплатити за імпланти, які будуть вживлені під час операції. Такої суми родина не може зі- брати. Тож ініціатором збору бла- годійних коштів став друг дівчини Максим Ігнатенко. Він у свою чер- гу теж звернувся по підтримку до своїх знайомих та друзів. Розпо- відає: моральна співучасть дуже важлива, але гроші вирішать усе. – Операція призначена на 20 жовтня. Віка зараз дуже хвилюєть- ся, її бажання стати на ноги пере- борює будь-який страх, – додає Максим. Щоб зібрати кошти, уже на цьо- му тижні друзі проведуть благо- дійний концерт, у якому задіють місцевих виконавців. Наразі вони займаються організаційними пи- таннями. Фотозсайтуwww.1plus1.ua
  • 7.
    72 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 ліворуч праворуч назустріч людям ФотоЄвгеніяШМАГАЙЛА Фотонаданегероїнеюпублікації «Золота фортуна», Гран-прі, Лідер сучасної освіти – все це про Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини» Леонід Туменко, журналіст Наталія Побірченко, 1950 р.н., Київський ордена Леніна державний університет ім. Т.Г.Шевченка, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, лауреат Обласної премії імені О.А. Захаренка, голова наукової ради МОН України, голова спеціалізованої вченої ради УДПУ, член виконкому Уманської міської ради, член Партії регіонів • за чашкою кави – Наталіє Семенівно, зустрі- лися на міжнародному інвес- тиційному форумі. Це вихід світської левиці на люди? – Так уже й світська левиця. На форумі я не одна, а з делегацією. Університет має потужній на- уковий-освітній потенціал. Наші викладачі і студенти є авторами інноваційних розробок та проек- тів, що мають практичне впрова- дження в бізнесі, промисловості та виробництві. Однією із форм співпраці є функціонування ін- новаційного бізнес-інкубатора, створеного у вересні 2011 року за ініціативи голови Черкась- кої обласної держадміністрації, Героя України Сергія Тулуба. Новий структурний підрозділ орієнтований на успішну реалі- зацію інноваційних бізнес-ідей та проектів, виховання ініціативних, творчо мислячих, професійно підготовлених молодих підприєм- ців з активною позицією в житті, здатних формувати сучасний ін- новаційний сектор економіки, та з бажанням досягати успіху. Ме- тою діяльності бізнес-інкубатора є створення сприятливих умов для реалізації підприємницьких ідей та бізнес-проектів, забез- печення комерціалізації резуль- татів науково-дослідних робіт. Основні напрями роботи – спри- яння розвитку нових технологій, товарів та послуг; консультації і практична допомога у відкритті підприємств; проведення бізнес- тренінгів, бізнес-планування, маркетингові, юридичні, інфор- маційні, організаційні й господар- ські послуги. У сучасних умовах Інноваційний бізнес-інкубатор сприяє не лише розвитку малого підприємництва, але і викорис- танню виробничих, інтелектуаль- них та інших ресурсів. Найкращі проекти, реалізова- ні бізнес-інкубатором: • школа бізнес-планування для студентів; • підтримка підприємницьких іні- ціатив молоді; • Центр сприяння працевлашту- ванню випускників універси- тету; • професійна підготовка, пере- підготовка та підвищення ква- ліфікації безробітних у на- прямку бізнес-планування; • конкурс бізнес-планів міського та всеукраїнського рівнів; • розробка та популяризація но- вих туристичних маршрутів Черкащини. Останній проект посів призо- ве місце на обласному форумі молодіжних ініціатив і проектів. Сьогодні ми пропонуємо нові бізнес-плани, які є яскравим при- кладом комерціалізації бізнес- ідей університету. Бізнес-проект «Організаційно-економічні заса- ди розробки технологічного ви- робництва екологічної продукції садівництва» ґрунтується на ви- користанні інноваційних техно- логій інтенсивного садівництва, дозволяє системно, технологічно грамотно й фінансово обґрунто- вано збирати великі урожаї яблук на малих територіях. Конкурент- ними перевагами поекту можна вважати: безвірусний високоякіс- ний посадковий матеріал, швид- ку окупність проекту, високу якість та екологічність продукції за рахунок використання іннова- ційних технологій у садівництві, наявність одного виконавця робіт та постачальника посадкового матеріалу. За умови інвестуван- ня проекту, прибуток становити- ме близько 260 тисяч гривень. Тобто на кожну вкладену гривню середньорічний прибуток інвес- тора складе 1 гривню 90 копі- йок. Сумарні витрати реалізації проекту сягатимуть 140 тисяч гривень, в середньому 20 тисяч гривень на рік. Середній тер- мін окупності інвестицій на один гектар інтенсивного саду ста- новить 5 років, а беззбитковість виробництва забезпечується за урожайності 162 центнери з гек- тара. Цікавим і привабливим для інвесторів є проект «Підвищення врожайності сої на Черкащині за умов використання біологіч- ного азоту». Проект ґрунтується на використанні інноваційних технологій виробництва бакте- ріального добрива під сою на основі повільнорослих бульбоч- кових бактерій Bradyrhizobium japonicum. Конкурентними пере- вагами проекту є простота про- цесу виробництва, технологія виробництва є нешкідливою для довкілля та людей, швидкий тер- мін окупності, низькі логістичні витрати, велика місткість ринку бактеріальних добрив. Прогно- зований обсяг чистого прибутку становитиме близько 325 тисяч гривень. Тобто на кожну вкладе- ну гривню середньорічний прибу- ток інвестора складатиме 1 грив- ню 30 копійок. Термін окупності інвестиційного проекту (за умови ставки дисконтування 15 відсо- тків) – три з половиною роки. На форумі я підписала договір із то- вариством «Колос» Тетіївського району Київської області, а також із товариством «Агропромпере- робка» Вінницької області. – Справі – час, а на хвильку запрошую на чашку кави. По- гомонимо про ваш життєвий шлях. Сьогодні складається враження, що всіх можливих висот Наталія Побірченко до- сягла. – А розпочинала я, як і всі справжні вчителі, зі старшої пі- онервожатої в Корсунь-Шевчен- ківській школі №4. Згодом учи- телювала, а у 28 років очолила педагогічний колектив Корсунь- Шевченківської школи №5. – Ото було здивування! – Було, було. Як і тоді, коли мене, першу жінку в Україні, призначили ректором вищого навчального закладу. Але це ми трохи перескочили. Після школи працювала завідувачем відділу пропаганди і агітації Кор- сунь-Шевченківського райкому Компартії України, секретарем райкому, директором Корсунь- Шевченківського педагогічного училища. – За теорією ймовірності: після радощів – неприємності, тобто наше життя таки поді- лено на смуги – темну і світлу. – Не оминула така доля і мене. На початку 90-их довело- ся розпочинати з нуля. Сутужно було, але у сорок років я заново створила саму себе. До речі, і чоловік Анатолій – теж. В Уман- ському державному педагогіч- ному інституті ім. П.Г. Тичини розпочинала викладачем. Але рук не опускала ні на мить – спо- чатку захистила кандидатську дисертацію, згодом докторську, була деканом, директором ін- ституту, а через 20 років мене призначили ректором Уман- ського державного педагогіч- ного університету імені Павла Тичини. – Сьогодні університет під проводом Наталії Побірченко – це… – Із приємністю констатую, що за минулий рік колектив здійснив потужний прорив у багатьох напрямах діяльності. Про це свідчать наступні фак- ти. Університет увійшов у 200- ку найкращих вузів України, у рейтингах «Топ-200 України» та «Вебометрикс». Ми постійно беремо активну участь у різно- манітних освітянських всеукра- їнських та міжнародних вистав- ках. І за останній рік маємо такі результати: • Міжнародна спеціалізова- на виставка «Освіта та кар’єра-2012» – Гран-прі у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді»; • Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2013» – Гран- прі «Лідер наукової та на- уково-технічної діяльності», а також Сертифікат «Якість на- укових публікацій» за показ- никами міжнародної наукоме- тричної бази даних SciVerse Scopus; • Міжнародна спеціалізована виставка «Освіта та кар’єра – 2013» – Гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво у галузі освіти і науки». Але не меншим нашим досяг- ненням є те, що за рейтингом Мі- ністерства освіти і науки України у групі навчальних закладів «Пе- дагогічні, гуманітарні, фізичного виховання та спорту» ми утри- мали свої позиції на 4-му місці та займаємо 8 загальне місце. Окрім того, ми маємо нагороди: за вагомі успіхи у підготовці пе- дагогічних кадрів – Почесна гра- мота Кабінету Міністрів України. За результатами Міжнародного академічного рейтингу популяр- ності та якості «Золота форту- на» університет отримав срібну медаль у номінації «За вагомий внесок у справу підготовки ква- ліфікованих педагогічних кадрів для народної освіти України» та орден «За патріотизм» II ступе- ня. На Міжнародній виставці «Су- часні навчальні заклади-2011» отримав Срібну медаль у номіна- ції «Упровадження системи ком- петенцій – як основи підготовки конкурентоздатних фахівців у вищій школі». За багаторічну науково-педагогічну діяльність у розбудові національної освіти на Міжнародній спеціалізованій ви- ставці «Освіта та кар’єра – 2012» університет удостоєний почес- ного звання «Лідер національної освіти» та отримав Гран-прі. – І все це – завдяки мудрому керівництву ректора… – Ой ні, не тільки. Насамперед сильному кадровому потенціалу, яким я ні в якому разі не керую, а створюю можливість творчості, розвитку особистості – колеги, розкривайтеся, пропонуйте, пла- нуйте і вирішуйте. Бо й справді, рівень навчального закладу за- лежить від якості його профе- сорсько-викладацького складу. Зауважу, що у нас чудовий, працездатний, високопрофесій- ний колектив, який забезпечує належний рівень навчально-ви- ховного процесу на 7 кафедрах. Серед професорсько-викла- дацького складу 3 академіки та 3 члени-кореспонденти Націо- нальної академії педагогічних наук України, 1 академік Акаде- мії будівництва та архітектури, 1 академік Академії вищої школи, 1 член-кореспондент Національ- ної Академії наук України; 67 докторів наук, професорів; біль- ше 200 кандидатів наук, доцен- тів. Із нагоди професійного свя- та щиро вітаю колег, всіх наших випускників, які вже наші колеги. Покликання наше високе, тож будьмо високими! – «Молодь Черкащини» при- єднується до цих щирих слів.
  • 8.
    8 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 об’єктив Щедра на таланти Золотоніська Сьогоднішня розповідь – про Золотоніський район Це дає змогу діяти злагоджено, без зайвих амбіцій. Як показала практика, саме за такого підходу вдається знаходити правильні рі- шення при розгляді найгостріших проблем життєдіяльності району і працювати на загальну справу – підвищення добробуту наших лю- дей. Для виборців ми – влада, яка повинна відповідати за все, що ро- биться в районі. Нам усім треба пам’ятати, що довіра громадян до органів влади можлива лише тоді, коли ця влада є відповідальною й ефективною. А її авторитет залежить від реального прагнення, а надто – від реальних дій, спрямованих на захист інтере- сів людей. Влада здобуває повагу, якщо функціонує задля справедли- вої і зрозумілої мети, коли вона по- кращує життя громадян. Спільними зусиллями з район- ною державною адміністрацією, сільськими радами нам удалося за- безпечити реалізацію пріоритетних завдань, у тому числі програми соці- ально-економічного розвитку райо- ну на 2012 рік та районної програми «Будуємо нову Золотоніщину». Все це в комплексі дало позитив- ні результати, нам удалося створи- ти необхідні умови для стабільного динамічного розвитку району. Минулий рік позначився актив- ною підготовкою до святкування 90-річчя утворення Золотонісько- го району, яке було проведено у березні цього року. Сьогодні ми з вами активно включилися у підго- товку до відзначення в наступному році 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Торік районною радою спільно з райдержадміністрацією проведена значна робота щодо внесення змін і доповнень до договорів оренди зе- мель державної власності й земель- них часток (паїв) у частині збіль- шення орендної плати до 4,5 % від нормативної грошової оцінки землі. Це дало змогу залучити додаткові надходження до сільських і районно- го бюджетів як від плати за землю, так і від податків з доходів фізичних осіб. Адже біля багатих полів не по- винно бути бідних людей. Як засвідчують археологічні зна- хідки, район був заселений ще в добу неоліту (5-3 тис. до н.е). На території Золотоніщини виявлені залишки поселень трипільської культури та доби бронзи. У долині річки Супій знайдено знаменитий Піщанський скарб – 15 високоху- дожніх античних бронзових ваз. Археологічні знахідки, залишки древніх городищ підтверджують, що перші поселенці на золотоніських те- ренах з’явились ще в кам’яну добу. У період існування Київської Русі наші землі входили до Переяславського мешканців Златокраю. Підкреслю: фундамент управлінської школи у роботі міцний. Тільки добрі слова – на адресу попередниці Оксани Криницької. Бажаю їй успіхів на новому посту. Нам же – вирішува- ти нові виклики. – І в чому ж вони? – Реалізація соціальних ініціатив Президента України Віктора Яну- ковича та робота із забезпечення житлом правоохоронців, медиків, Голова районної ради Микола Собченко: «Біля багатих полів не повинно бути бідних людей» Злагоджена команда: ось із чого розпочинаю Бліц-інтерв’ю голови районної державної адміністрації Олександра Манчука. врожаями зернових. Але на ринок бажано поставляти не саме зерно, а продукти його переробки. От і ставимо завдання створити пере- робні підприємства. Ще в планах – залучення інвесторів. Добре, коли у золотоніського бізнесу є можли- вість розвиватися. Адже прописна істина – прибуток має працювати на відтворення. Якщо ж своїх ко- штів на це не вистачає – запрошу- ватимемо зовнішніх інвесторів. На часі й енергозбереження. Це стис- ло. Повторюся: Золотоніщина – різ- ноплановий і неординарний регіон, до кожного питання треба шукати індивідуальний підхід. Владі треба йти до людей, працювати з ними, пояснювати ключові позиції, не об- манювати. Вектор розвитку нашої країни обраний, тож ми будемо йти цим шляхом, виконуючи всі завдан- ня Президента та Уряду держави. – Зрозуміло, що потрібна ко- манда, але й без співпраці з місцевим самоврядуванням не обійтися. – Щодо співпраці із сільськими радами: сільські голови Золото- ніського району майже всі досвід- чені, знають і добре роблять свою роботу. Але у деяких питаннях їм треба допомагати, особливо у сфері земельного права та на- лагодження співпраці з місцевими товаровиробниками. – Бажаємо, щоб плани стали реальними діями. – Дякую. Не омину і таке: треба пам’ятати історію, бо хто не знає минулого, не вартий майбутнього. Вдячний за запрошення на захід ветеранів Великої Вітчизняної ві- йни Черкаського і Золотоніського району з нагоди сторіччя Героя Радянського Союзу Іллі Чорного, звитяжця Дніпровської перепра- ви. Пам’ять має бути незгасною. Трудові будні чергуються з юві- леями 70-річчя визволення Черка- щини від німецько-фашистських загарбників, 60-річчя утворення Черкаської області, 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Найголовніше? Бути серед людей, разом із людьми. – Отже, підіб’ємо підсумок ко- роткої розмови. – Мета роботи: треба працювати для добробуту золотонісців і роз- витку району, а не для показників і звітності. – Мета роботи: треба працювати для добробу- ту золотонісців і розвитку району, а не для показни- ків і звітності. – Олександре Андрійовичу, ваше призначення на посаду де- кого дивує: такий молодий… – А хіба молодість – недолік? – Та ні ж бо, молодим усюди в нас дорога. Влада, посада – ніяк не нагорода. – І не подарунок. Перш за все – це відповідальність. Висока і масштабна. – Як виконати покладену мі- сію? – Насамперед, коли за справу візьмемося злагодженою коман- дою. Одному часом зовсім не до снаги, а от команда – то сила. – Перше, чим займаєтеся піс- ля призначення? – Знайомлюся із краєм. Земля Золотоніщини – унікальна, ма- льовнича – відразу викликає до себе любов. А люди – працьовиті, талановиті, натхненні – велику по- вагу. Отже, і я працюватиму на ав- торитет, щоб кожна справа, кожна ініціатива районної державної ад- міністрації теж викликали повагу у освітян та інших фахівців, які по- требують поліпшення житлових умов, а також налагодження парт- нерства між владою та громадою. Золотоніщина славиться високими спіхи у соціально-економічному, культурному розвиткові нашого району прямо пропорційно залежать від того, наскільки успішно представниць- ка влада взаємодіє із владою виконавчою. Сьогодні Золотоніська районна рада має порозуміння і плідно співпрацює із районною державною адміністрацією. Ми – єдина команда, об’єднана спільною метою пра- цювати на благо району. У Депутатським корпусом на сесі- ях схвалено 16 цільових районних програм у різних галузях діяльності та за різними напрямками роботи. Найбільше з них у галузі освіти – 5, у галузі фізичної культури і спорту – 2. Саме прийняття різногалузевих програм дає можливість передба- чати кошти у місцевих бюджетах для вирішення того чи іншого пи- тання, розв’язання нагальних про- блем, а за цим стоять соціальний захист та безпека наших громадян. За підсумками 2012 року, які було підбито у лютому, перше місце ви- борола Гельмязівська сільська рада, яку очолює Олександр Олексійович Данько. Друге і третє місця розділи- ли між собою Кропивнянська і Воз- несенська сільські ради. Стало традицією проведення днів районної ради та щорічних зборів громадян за місцем прожи- вання у населених пунктах району. На таких зібраннях, які є ефек- тивною формою спілкування з громадою, окрім звітів про роботу сільських голів, жителі сіл також мають змогу заслуховувати зві- ти про роботу депутатів районної ради, побувати на виїзних прийо- мах у керівництва районної ради і райдержадміністрації, а також за- слухати необхідну інформацію ра- йонних служб і спеціалістів. князівства і були форпостом оборо- ни держави від кочівників. Був час, коли Золотоніський повіт належав до Київського намісництва, перебу- вав в адміністративному підпорядку- ванні Полтавської губернії. Перша письмова згадка про Зо- лотоніський край датується 1576 р. Про назву існує кілька легенд та версій. Але найбільш імовірно, що назву район одержав від блиску- чих розливів річки. Її піщане дно, застелене тонюсіньким шаром слюди та колчедану золотавого кольору, сяє, немов золото. Золотоніщина стала однією з ко- лисок українського козацтва. Козацька доба породила зна- менитих воїнів і полководців: полковника Фелона Джеджелія, легендарного осавула Нестора Морозенка. Район розташований у центрі України і займає виключно вигідне географічне розташування. Ра- йон має розвинуту дорожню сітку, по території району проходять за- лізничні колії Гребінка – Черкаси, Золотоноша – Ліпляве. Проходить газопровід Уренгой – Помари – Ужгород. По території району про- тікають річки Золотоношка та Су- пій. Надра району багаті на торф, глину, будівельний пісок. Основним напрямком у сільсько- му господарстві району є вироб- ництво зерна, цукрового буряку, ефірно-олійних культур у рослинни- цтві та виробництво м’яса, молока, яєць – у тваринництві. Золотоніщина подарувала Укра- їні ціле сузір’я видатних діячів на- уки, вчених зі світовим іменем. Уродженцем с. Богуславець є вче- ний-енциклопедист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович. На Золотоніщині на- родилися член-кореспондент АН України Гаврило Білик, юрист і дер- жавний діяч Сергій Шелухін, істо- рик Василь Ляскоронський, медик Хома Тихомирський. Щедра на таланти земля зо- лотоніська викохала і чимало та- лановитих митців національної літератури. У селі Коврай жив і творив мандрівний поет і філософ Г.С. Сковорода. Родом із Золото- ніщини поет Костянтин Думитраш- ко, драматург Андрій Ващенко-За- харченко, перекладач Олександр Навроцький, прозаїк Кесар Біли- ловський, поети Микола Терещен- ко, Охрім Варнак, документаліст Григорій Карпенко та інші. Із Зо- лотоніщиною пов’язані життєвий шлях і творча діяльність видат- них українських прозаїків Семена Скляренка та Івана Ле (Мойсі). Саме на золотоніській сцені де- бютувала відома театральна зірка України Наталія Ужвій. Уродженця- ми Золотоніщини є народні артисти України Михайло Голубович, Андрій Гончар, Володимир Нечипоренко. Златокрай На території Золотоніщини на- родились відомі художники Іван Шульга (с. Кропивна) та Іван Че- рінько (с. Деньги). ФотоБогданаКоропа ФотонаданеЗолотоніськоюРДА
  • 9.
    92 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 Дружба між народами – чи не найбільша святиня і надійний оберіг людства. Від серця до серця іде це найсвятіше єднання душ, гейзером щирих почуттів і протуберанцями братства здіймається над межами і кордонами, долаючи най- більші відстані, ламаючи умовності сьогодення. 50 років – такий солідний стаж дружніх зв’язків між Вурнарським районом Чу- вашії і Золотоніським кра- єм. Цей золотий ювілей відзначається саме цього- річ, а тому традиційний ві- зит делегації золотоніcців до Вурнар набрав сим- волічного забарвлення й значного резонансу. Анатолій МАРЧЕНКО, директор СТОВ «Чапаєв- ське» (на знімку праворуч): – Я їздив у Чувашію дві- чі: цьогоріч та п’ятнадцять років тому. Мушу сказати, що останнім часом друж- ба між нашими районами змінилась. Раніше туди їз- дили у гості не чиновники, а прості доярки, свинар- ки, хлібороби… Колгосп- ники жили у сім’ях таких же колгоспників, тільки з іншої країни. Це був ре- альний обмін досвідом і практикою: вони нам да- вали насіння картоплі (там гарні картоплі), гербіциди і хімікати (бо у Вурнарах потужний хімкомбінат). Я, наприклад, досі користу- юся картоплесаджалкою та деякою іншою технікою, придбаною у Чувашії. А ми їм – сорти миронівської пшениці, зерно… Це було корисно і цікаво. Зараз, на жаль, такого немає. Проте вплив наших дружніх стосунків поміт- ний. Вони взяли від нас наші традиції відзначення свят, а нам би хотілося від них перейняти ставлення до спорту. В Чувашії дуже відповідально ставляться до пропаганди фізичної культури, будують сучасні спортивні комплекси, про- блемам спорту приділя- ють велику увагу. А взагалі, Україна ви- глядає набагато розви- ненішою, ніж Чуваська республіка Російської Фе- дерації. У нас відчуваєть- ся воля, демократія, там правила життя диктують брати-росіяни. Новий магазин розта- шовано в одному з примі- щень ринку в селі Софіїв- ка. Досі купувати справжні м’ясні ковбаси, сосиски, сардельки, а також крупи й іншу продукцію тварин- ництва та рослинництва, яку виробляє СТОВ «Аг- рофірма «Маяк», могли переважно піщанці: ма- газин з такими товарами діє в Піщаному вже не один десяток років. Аби цю перевагу мали і жителі Софіївки, було вирішено відкрити магазин і в цьому селі. Адже тут проживають багато пайовиків, чиї зем- лі обробляє «Маяк». – Це ще один крок до здійснення обласної про- грами, спрямованої на забезпечення жителів об- ласті товарами, що в нас уже й виробляються, – за- уважив перший заступ- ник голови райдержад- міністрації Олександр Пузєєв. – Наші люди варті того, щоб купувати справжню ковбасу та справжнє мо- локо, – переконує дирек- тор «Маяка» Микола Ва- сильченко (на знімку). Продається в магазині 14 видів виробів із м’яса. А ще – цукор, мед, пшо- но, гречана крупа. Ціна ковбас – 60-80 гривень за кілограм – досить недо- рого, якщо зважити на те, що вони справді м’ясні та смачні самі собою, а не че- рез смакові добавки. Мед значно дешевший, ніж на ринку. Тут можна не лише при- дбати продукти за готівку, але й отоваритись у раху- нок орендної плати за зем- лю. До речі, дехто із жите- лів Софіївки скористався такою можливістю вже в перший день роботи нової торгової точки. Дорогою на Богуславець побачили ко- лону комбайнів, які виїжджали з села. Згодом, у розмові з директором СТОВ «Прогрес» Василем Лисенком дізнали- ся, що техніка, упоравшись з обмолотом на богуславецьких полях, власним ходом рушила на Скориківку та Львівку. Там та- кож землі пайовиків господарства. Чотири степові велети: три – «Дон-1500» та «Джон Дір» за декаду обмолотили у Богуславці 420 гектарів пшениці, 285 – гороху, а ще – ячмінь та овес. Основний напрямок діяльності підпри- ємства – тваринництво, то ж левову част- ку площ тут займають кормові культури: 750 гектарів – кукурудза, 350 – багаторічні та 150 гектарів однолітні трави. У госпо- дарстві 1750 голів ВРХ, з яких 500 корів. Враховуючи, що СТОВ «Прогрес» орендує лише 2300 гектарів землі, тут мають най- більшу щільність поголів’я: 74 на 100 гек- тарів. Господарство міцно стоїть на ногах, бо його керівник давно засвоїв істину: тва- ринництво – одна з найважливіших скла- дових успішної роботи підприємства. Це кошти від реалізації молока та м’яса, а го- ловне – робочі місця і стабільна заробітна плата селян. Дбають і про пайовиків това- риства. Їм виплачують 4,5 відсотка від вар- тості орендованої землі, що складає 2257 гривень на один пай. У «Прогресі» майже 85 відсотків власників землі забирають вартість паю не натуроплатою, а грошима. Василь Лисенко з гордістю зазначив, що менш ніж за півроку від богуславецького сільгосптовариства до бюджетів району надійшло 1,2 мільйона гривень податків. Та й бюджет сільської ради виконано на 129 відсотків. Нині у Богуславці отримують понад 6000 літрів молока від фуражної ко- рови, а молоко у тварин, як відомо, на язи- ці. Тому й планує господар, як скоригувати посівні площі, щоб трав мати щонайменше 500, а кукурудзи – 1000 гектарів. У Василя Федоровича чимало планів на майбутнє. Є мрія збільшити площу орен- дованої землі, бо для повноцінного роз- витку тваринницької галузі того, що має – недостатньо. Завдання на найближчі часи – зростання врожаїв зернових і тех- нічних культур та покращення добробуту односельців. На думку Василя Лисенка, це взаємопов’язано. Він дбає про заробіток, умови праці робітників і соціальну сферу села. А ще у Богуславці коштами громади та господарства будують нову церкву. Ско- ро над храмом засяють золотом куполи. – Відбулися зміни і на фермі, – розповідає Анатолій Ярмола, керівник Кропивнян- ського відділку СТОВ «Пальміра». – Ми перейшли на потоково-цехову систему – це прив’язне утримання худоби, розподіл тва- рин на групи: високодійні та середньої про- дуктивності. Також ввели у дію пологове відділення. Годуємо тварин головним чином зі сховищ – даємо силос, сінаж (заготовили близько 350 т). Плануємо закласти близько 6 тис. тонн силосу. Цього року хочемо надо- їти 5800 літрів молока від фуражної корови. Торік було 4730 літрів. Через переведення на потоково-цехову систему утримання вво- диться і новий раціон. Змінюється кількість як грубих, так і концентрованих кормів, щоб збільшити надій та якість молока. Товари- ство має 230 корів, 260 молодняку різновіко- вої групи. Протягом 3-5 років господарство планує досягти 6,5-7-тисячного надою на фуражну корову. Але й сьогодні тваринниць- ка ферма уже рентабельна. У середньому місячна зарплата у доярки складає близько 5 тис. На фермі працює 28 людей. – Зараз у нас основне завдання – видати зерно на паї. Завтра-післязавтра вже мати- мемо дозвіл. Кількість його цього року на кожен пай має збільшитися. Спостерігаєть- ся нова тенденція – люди все більше беруть розрахунок за пай грошима. По відділку «Кропивна» пай коштує 3067 грн. Готівку почали видавати з 1 січня, і близько 30-40 відсотків пайовиків уже скористалися цією можливістю. об’єктив земля подарувала світові великі імена МатеріалипідготувалиЛеонідТУМЕНКО,ВолодимирУшанов(засприяннякорпункту«М.Ч.»уЗолотоноші–керівникОльгаЧукмарова) На фермах – передові технології Ще один магазин «Маяка» власної продукції За результатами загаль- нодержавного рейтингу підприємств агропромис- лового сектору економіки України ПСП «Плешкані» отримало статус «Агропід- приємство року 2012». У національному бізнес-рей- тингу господарство посіло провідні позиції у кількох номінаціях: I місце як лідер галузі з виробництва яло- вичини за сумарним кри- терієм серед підприємств Черкаської області та VI місце – серед підприємств України; III місце як лідер галузі з виробництва меду за сумарним критерієм се- ред підприємств України; VII місце як лідер галузі з виробництва молока за сумарним критерієм серед підприємств України. І така ж позиція з виробництва молока за критерієм обся- гу виробництва продукції в Україні. Міжнародний економіч- ний рейтинг «Ліга кращих» визнав ПСП «Плешкані» лідером економіки Украї- ни, за друге місце за про- філем розведення великої рогатої худоби господар- ство удостоєне статусу «Підприємство року 2012». Рейтинг «Ліга кращих» бу- дується на основі офіцій- них статистичних даних та європейського стандарту оцінювання, що виключає участь аутсайдерів і випад- кових підприємств. ПСП «Плешкані» – це незапере- чний лідер у сегменті своєї діяльності, гордість нашої держави, наочний приклад внеску підприємства у зміцнення позитивного імі- джу бізнес-клімату Золото- ніського району, показник масштабного інвестуван- ня в розвиток вітчизняної економіки, безцінної праці членів трудового колекти- ву та вмілого управління керівника. Приватному сільгосппід- приємству «Плешкані», за кермом якого нині впевне- но стоїть інтелігентна ді- лова жінка, ефективний менеджер нового зразка Людмила Лисун, незаба- ром виповниться 27 років. На запитання, молоде чи старе це господарство, вона відповіла після дея- кої паузи: однозначно оці- нити вік виявилось важко. Якщо озирнутись у минуле, здається, що позаду ціла вічність. Відтоді, як у 1986 році за рекомендацією усім відомої Катерини Полатай- ло подружжя Лисунів при- їхало у Плешкані і Дмитро Олександрович очолив колгосп, зміни сталися кардинальні. В аграрній сфері пройшли масштабні перетворення, реформу- вання зазнали відносини власності. Визначаючись із новою формою госпо- дарювання, Дмитро Олек- сандрович вибрав най- важче: одноосібно став засновником, узявши на себе всю відповідальність і весь комплекс зобов’язань щодо користування зем- лею, ставлення до селя- нина, розвитку аграрного бізнесу, розбудови інфра- структури села та вихован- ня нового покоління укра- їнців. Він багато встиг, але ще більше невтілених мрій і задумів залишив своїм спадкоємцям. Людмила Іванівна на- голошує: «Я завжди пам’ятаю, чиє прізвище ношу». І тому разом зі сво- єю командою працює так, що «Плешкані» щорічно лідирують у всіх рейтингах – від місцевих до міжна- родних. Прогрес «Прогресу» Дружби незгасна зоря «Плешкані» – найкращі в Україні
  • 10.
    10 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 Вдячний всім своїм учителям СторінкупідготувавМиколаКостецький,фотоавтора людина і світ Батько в моїй долі та біографії багатьох сільських хлопців за- карбувався своїми технічними вміннями. Як учитель трудового навчання, він на весь район став відомим завдяки виробам гуртка юних техніків. Він учив нас мис- лити, конструювати, оволодівати інструментами для практичних справ. Пам’ятаю старенький ав- томобіль, відновлений гуртків- цями під його керівництвом. Не було меж дитячому захопленню від збудованих аеросаней, скон- струйованого власним розумом і руками міні-трактора. А ще він долучив нас до серйозних занять спортом, улаштовував волей- больні турніри, футбольні матчі, спартакіади з легкої атлетики. Не дивно, що наші випускники виглядали справжніми атлетами. Як комсорг школи я активно до- помагав йому. Та не тільки мої батьки були такими творчими. У постійно- му пошуку перебував тоді весь педагогічний колектив, очолю- ваний досвідченим директором Павлом Сергійовичем Пасту- шенком. До речі, свій пост і освітянські надбання він перед виходом на пенсію передав моєму дядькові Івану Кіндрато- вичу Терещуку, який учив нас історії і суспільствознавству, об’єктивному сприйняттю істо- ричних подій і постатей. У спогадах про свій шкільний період завжди виринає наша перша вчителька Галина Кири- ень працівників освіти для мене свято, наповнене особливим зміс- том. Його благотворну присутність відчуваю впродовж усього свого життя, бо народився у родині вчителів. Моя мама Тамара Андріївна і бать- ко Микола Кіндратович снагу своїх сердець, знання і вміння віддали ді- тям села Онопріївки, що на Тальнівщині, відпрацювавши у місцевій школі кілька десятиліть. Мама вчила учнів і нас з братом рідній мові, відкривала нам чудовий світ української літератури, сама грала на сільській сцені ге- роїнь популярних у народі вистав, таких як «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля». Це від неї навчився і я відчувати глибину й образність слова, за- хоплюватися музикою поезії, – з теплотою згадує Сергій Терещук. Д лівна Терещук. Вона вчила нас не тільки читати і писати, а й любити людей, поважати сво- їх односельців. У середніх та старших класах її справу про- довжили вчителі: математики – Світлана Дмитрівна Орлянська, іноземної мови – Марія Федо- рівна Пасєка, хімії – Катерина Степанівна Кучугура. Справ- жніми кумирами для мене було подружжя педагогів Безуглих. Микола Олександрович – завуч і фізик, Катерина Василівна – математик. Вони були талано- витими вчителями і цікавими людьми, вміли відкрити потяг до знань. Я любив фізику, і не було довідника, щоб у ньому я не розв’язав якоїсь задачі, ро- бив це без примусу у вільний час. Навички і знання з геоме- трії стають у нагоді мені й сьо- годні, бо можу вирахувати усно площу будь-якої конфігурації. Світ, в якому живемо, не за- вжди помічаємо. А Антоніна Дмитрівна Савченко – вчитель біології і географії – уміла зди- вувати нас загадковістю всього живого. Без перебільшення скажу, що шкільні роки були для нас напов- нені світлом і радістю. Мені і в наступному житті та- ланило на вчителів. Звичайно, поворотним, таким, що визна- чив мою долю і вибір професії, став період навчання в Уман- ському сільськогосподарсько- му інституті. І на той час, як і нині, то був провідний вищий заклад сільськогосподарського профілю України, де працюва- ла плеяда відомих учених, ви- кладачів-педагогів, справжніх В народі кажуть: вік живи – вік учись. Роблю так сам і навчаю тепер інших. Тож не забуваймо своїх Учителів. Зі святом вас, дорогі наставники! учителів сільськогосподарських кадрів – майбутніх агрономів, плодоовочівників, економістів. З-поміж багатьох із них назву Олександра Івановича Здоров- цова, доктора економічних наук, професора, ректора інституту. Грунтовні знання і уроки життя давали нам декан агрофаку, кандидат сільськогосподар- ських наук Микола Васильович Недвига, доктор сільськогоспо- дарських наук, завідувач кафе- дри кормовиробництва Олек- сандр Іванович Зінченко. На завершальному етапі навчання мені багато допомогли керівни- ки дипломної роботи, науковці Лідія Никифірівна Величко та Валентин Якимович Коваль, за що завжди вдячний обом їм. Мої перші кроки трудової ді- яльності пройшли в колгоспах ім. Мічуріна та «Здобуток Жов- тня», що на Тальнівщині. Остан- ній знаменитий тим, що його свого часу очолювали двічі Ге- рой Соціалістичної Праці Федір Іванович Дубковецький, а також Герой Соціалістичної Праці Те- тяна Андріївна Гаврилова. А працювати мені випало з Віктором Васильовичем Сто- яном. Мені, молодому, він до- вірив керувати дільницею. Мої перші кроки становлення як ке- рівника-початківця помітив тоді і підтримав перший секретар Тальнівського райкому партії Геннадій Іванович Капралов. Хай сьогодні все переосмис- люється по-іншому, але най- кращим діловим університетом був для мене обком партії. Там керівники, рядові службовці були компетентними. Школу об- ласного управління допомагали мені опановувати Костянтин Ястреб, Олександр Ружицький, колеги, нині вже покійні Борис Плехун, Петро Безим’яний. На посту заступника голови об- ласної державної адміністрації постійну підтримку відчував від Володимира Лук’янця, Анатолія Рибака, Анатолія Кузьмінського. Випала мені честь пізнати стиль і методи господарювання відомого в Україні й за її межами керівника-новатора, теж двічі Ге- роя Соціалістичної Праці з Рів- ненщини, Володимира Антонови- ча Плютинського. Це він першим в Україні поставив на науково- промислову основу виробництво гібридного насіння кукурудзи й інших культур. Коли постало за- вдання запровадити його досвід в центральних областях України, мені з групою спеціалістів до- ручили вивчити та освоїти нові технології у насінництві. І Воло- димир Антонович щиро ділився набутим і допомагав практично у становленні агрофірми «Маїс». У нас на Черкащині до цих пір вва- жаю його своїм великим учите- лем і наставником, свято бережу пам’ять про нього. Моїми добрими порадниками в роки депутатської діяльності у Верховній Раді України IV і VI скликань були старші товари- ші й колеги, народні депутати України Володимир Михайлович Литвин, Катерина Тимофіївна Ващук, Омелян Никонович Па- рубок, Василь Федорович Шпак, Юрій Анатолійович Кармазін і Валерій Олексійович Баранов. А особливо теплі стосунки і по- раду мав від колишнього керів- ника Дніпропетровської області Миколи Івановича Деркача. Сергій Терещук з батьками – Тамарою Андріївною та Миколою Кіндратовичем Школа завжди чекає своїх випускників
  • 11.
    112 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 свого життя? Тоді приходьте у місті Черкаси на бульв. Шевчен- ка, 145 (PIasa) або на вул. Добро- вольського, 5 (площа 700-річчя) – і вам допоможуть. Ціни приєм- но здивують. Вартість реставрації подушок – від 30 грн. А коли бажа- єте придбати нову постільну білиз- ну – ціна наволочки – від 10 грн; простирадла – від 70 грн, повного комплекту білизни – від 210 грн. За потреби подушки можуть забрати у вас удома. А якщо ви реставруєте п’ять та більше подушок, доставка буде безкоштовною. Телефонуйте: (0472)56-14-56; (067)704-56-32; (093)470-63-77. Записала Людмила Кривошея не хворіємо ЛініязгинуЛініязгинуЛініязгину невблаганною. Катерина була в розпачі, спостерігаючи за тим, як її чоловік Петро замість дерев’яних розфарбованих солдатиків узявся гратися живими, створивши з дозволу імператриці Єлизавети свою особливу голштинську гвардію, яку звелів одягнути у пруські військові мундири. Попиваючи пруське вино, попихкуючи димом із пруського тютюну, він пишався тим, що залишається вірним шпигуном пруського короля Фрідріха Другого, і повідомляв тому про плани командування російської армії. Ще він вирішив стати скрипалем-віртуозом, замучивши всіх безуспіш- ним намаганням перепиляти скрипку смичком. Але найбільше задово- лення він отримував, коли під час богослужіння в храмі показував свого довгого язика, перекривляючи священиків і корчачи їм потворні гримаси. Тим часом Катерина захопилася читанням мудрих книг і почала зна- йомитися з працями французьких філософів. Григорій Сковорода повертається до Києва Улітку 1744 року російська імператриця Єлизавета за наполяганням свого таємного чоловіка графа Олексія Розумовського відвідала Україну. Взяла з собою і придворну хорову капелу. Григорій Сковорода дивувався з того, що імператриця не здогадувалася про те, що її дурять, виставляю- чи обабіч упорядкованого шляху від Глухова до Києва козацькі полки у святковому вбранні. Тільки-но царські карети минали козацькі шеренги, як козаки сідали на коней і манівцями, ярами, перелісками обганяли ім- ператорський поїзд і знову шикувалися вздовж дороги на новому місці. – Я і нє знала, што в Украінє у мєня такоє бальшоє, красівоє і паслуш- ноє войско! – раділа вражена Єлизавета. – Ви, мая дарагая, єщо много харошево увідітє! – тішився Олексій Ро- зумовський. – В Кієво-Печерской лаврє вам пріготовлєни апартамєнти, в котрих любіл почівать і ваш батюшка Пьотр Пєрвий. Там в пєщєрах под. зємльою хранятся ісцеляющіє мощі святих прєподобних подвіжніков вєри хрістіанской… 29 серпня імператриця Єлизавета прибула до Києва. Зворушена те- плим і шанобливим прийомом, вона промовила: – Как я люблю сєй благонравний і нєзлобівий народ! Українська старшина, заручившись підтримкою генерал-поруч- ника і обер-єгермейстера графа Олексія Розумовського, подала ім- ператриці прохання про обрання гетьмана і відновлення гетьманату. Священики попрохали відновити митрополиче титулування архієреїв київської катедри. Єлизавета пообіцяла задовольнити обидва ці про- хання. Олексій Розумовський не дозволив їй забути цю обіцянку, і на- ступного року архієпископ Рафаїл Заборовський став Митрополитом Київським, а ще через рік в Україні було відновлено гетьманат. – А це правда, що Єлизавета Петрівна справді дуже любить театр? – за- питав Григорій Сковорода. – Понад усе вона полюбляє танцюльки, вино і витривалих коханців, а вже потім театр, – реготнув Вишневський, а дядько Гнат підхопив: – Єлизавета до того любить театр, що власноручно переодягає перед виходом на сцену молоденьких кадетів, які в придворних виставах грають жіночі ролі. Якось одного разу після такого тривалого переодягання в гри- мерній знесилений кадет Бекетов, чекаючи, коли проказувати свої слова, прямо заснув на сцені. Переляканий режисер наказав негайно опустити завісу, але імператриця владно зупинила його: «Не будіть хлопчика – хай красунчик поспить! Дайте мені ним помилуватися…» Прокинувся Беке- тов новим високопоставленим державним чиновником, на якого посипа- лися ордени, маєтки з кріпаками… – Не менших успіхів після переодягання перед виходом на сцену теа- тралкою Єлизаветою досяг і кадет Свистунов, – доповнив Вишневський. – Як правило, імператриця призначає своїх юних коханців чиновниками міністерств закордонних або внутрішніх справ. …Весілля своїм племінникам, новоявленим православним християнам Пе- трові Федоровичу та Катерині Олексіївні російська імператриця Єлизавета справила небувале: на вулицях Петербурга накрили довжелезні столи, а та- кож спорудили фонтани, в яких замість води бризкало вино. Грали оркестри. Кораблі на річці Неві салютували з гармат. Увечері спалахнули феєрверки. З нагоди одруження імператриця подарувала Катерині дорогоцінне на- мисто і купу грошей, але молода дружина престолонаслідника швидко проциндрила їх у карти, грою в які вона захоплювалася до кінця свого життя. Ще Катерина дуже вподобала прогулянки верхи на коні у супрово- ді вродливих гвардійських офіцерів. Імператриця Єлизавета з нетерпінням чекала від молодят внука чи внучку, але напівідіот, якого, як офіційного престолонаслідника, вже на- зивали жартома Петром Третім, менше за все цікавився своєю дружиною, продовжуючи гратися в ляльки-солдатики, вішати спійманих мишей і па- цюків, примушуючи Катерину так само, як і своїх лакеїв, марширувати перед ним із рушницею. Єлизавета приставила до невістки, яку вже також називали майбутньою Катериною Другою, досвідчену дворянку Чоглову, яка вже народила дю- жину дітей. Чоглова мала навчити молоду Катерину мистецтву спокуша- ти чоловіка, та Петро Федорович не піддавався ні на які пестощі чи вмов- ляння. Тоді Єлизавета наказала молодому і красивому графові Сергієві Салтикову стати коханцем Катерини і змайструвати їй дитятко. Молода Катерина спочатку подумала, що це Єлизавета випробовує її на вірність недоумкуватому чоловікові Петру, і поскаржилася тій же Єлиза- веті на залицяння Салтикова. Після цього канцлер Бестужев-Рюмін, по- кашлюючи від ніяковості, пояснив скаржниці: – Катерино Олексіївно, бажано, щоби ви не відштовхували залицянь Сергія Салтикова… • роман-есей у газеті продовження, початок №№36-39 Василь Трохименко20 Навчитель щастя Григорій Сковорода Василь Трохименко 17Навчитель щастя Григорій Сковорода Черкаська міська поліклініка №1, каб. 2, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 34 Пн-Пт – з 16.00 Ліц.№ 197591, від 24.04.2013 р. МОЗ України НЕВРОПАТОЛОГБараннікова Тамара Дмитрівна лікар вищої категорії приватний прийом тел.: 096-212-97-04, 38-63-98 Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович УРОЛОГАНОНІМНО Кваліфікована діагностика і лікування захворювань сечостатевої системи Перша Черкаська міська поліклініка, каб. 511 т. 45-13-04, 097 444-88-11 Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р. • реклама • реклама • На правах реклами Чи не задумувались ви над тим, що якщо ви нервуєте, у вас часті головні болі, незро- зумілий апатичний стан чи алергічні реакції, то причина може бути лише в тому, на- скільки ретельно прибрана ваша квартира? Отож, чим ми дихаємо у своїй оселі? Бактеріологічні лабораторії до- слідили п’ять зразків пилу, взятого у різних місцях звичайної домівки. Те, що вони отримали, виклика- ло в них шок: крізь лінзи мікроскопа було видно, як щось, подібне до мі- кроскопічного носорога з раковими клешнями, рухалося. Виявляється, це був звичайний пороховий кліщ. Ці мікроскопічні істоти живуть у наших матрацах, м’яких меблях, скупченні пилу на підлозі, у постіль- ній білизні, подушках, харчуються відмерлими лусочками шкіри. З однієї кімнати в іншу їх переносять протяги, і ми приносимо їх з вулиці на верхньому одязі та взутті. Підраховано, що у двоспально- му ліжку їх водиться до мільйона особин. Для боротьби з цим мікроорга- нізмом треба частіше провітрю- вати приміщення, проморожувати або прогрівати постільну білизну, ковдри, матраци. Температура 40°С вбиває їх за дві доби. Боять- ся вони і прямих променів сонця та ультрафіолетового проміння. Справжнісінький рай для поді- бних паразитів – це подушки, на- повнені пір’ям. Через наволочку та напірник у пір’я потрапляють піт, шкірний жир, відмерлі частинки тіла, що є сприятливим поживним середовищем для хвороботворних мікроорганізмів. Уявляєте, на чому ми спимо? Як відомо, людина тре- тину свого життя проводить уві сні. Ми, звиклі до комфортного одя- гу, якісної здорової їжі, зручного взуття, чому так економимо на сво- єму сні і здоров’ї, використовуючи ковдри та подушки неприпустимо тривалий час? Адже ці речі контак- тують з нашим організмом уві сні, вловлюють продукти його життєді- яльності. А скільки вірусів та бакте- рій лишається у нашій постелі після того, як ми перехворіли?! Спеціалісти вважають, що пухо- ва подушка – нова лише протягом трьох років з дня її виготовлення. Потім її рекомендується чистити не менше одного разу на рік. Це треба робити як для того, щоб від- новити нову подушку: пороховий кліщ, який там поселяється, дуже швидко розмножується і перетво- рює її вміст на клоччя, так і для того щоб знищити збудників різних хвороб, особливо після постільно- го періоду недуги. Продукти жит- тєдіяльності цього мікроорганізму можуть викликати алергічні реак- ції і у цілком здорових людей. На жаль, у домашніх умовах якіс- ну чистку ковдр та подушок зроби- ти практично неможливо. Тому спе- ціалісти рекомендують звертатися до спеціальних побутових закладів. Зокрема, у нашому місті є фірма «Реставрація подушок». Метод роботи її – суха чистка. Випромінювання потужної ультра- фіолетової лампи не тільки вбиває паразитів, а й знищує алергени, які знаходяться у продуктах їх життєдіяльності, чого не можна досягти стерилізацією білизни протягом години. – Під час чистки самих подушок вміст їх не тільки дезінфікується, а й з подушки видаляється все стороннє, скажімо, дрібне сміття, екскременти порохового кліща і часто... наші негативні емоції, які ми залишаємо своїй подруж- ці-подушці у моменти стресових ситуацій, неприємних моментів у нашому житті, як у народі кажуть, «плачемо в подушку». Іноді тут знаходять зовсім незвичні пред- мети: уламки скла, голки, що на- водить на думку, що це предмети окультизму, – розповідає дирек- тор фірми Володимир Приблуда. Отже, виходить, своєчасна чистка білизни та подушок не тільки за- хистить нас від різних хвороб, а й зніме негативну енергетику, таким чином поліпшивши якість життя та настрій. Тож ви піклуєтесь про екологію ЧИСТОТА ПОДУШОК – ЦЕ ТУРБОТА НЕ ТІЛЬКИ ПРО ЗДОРОВ’Я, А Й ПРО ПОЗИТИВНУ ЕНЕРГЕТИКУ
  • 12.
    12 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 Старання не минули марно, і Тетяна Чупилко отри- мала заслужене визнання. не хворіємо • роман-есей у газеті продовження, початок №№36-39 ЛініязгинуЛініязгину Щаслива Катерина блаженствувала зі своїм новим коханцем, із нетер- пінням чекаючи настання вечора, та однієї ночі її чоловік Петро Третій зі своєю охороною спіймав графа Понятовського біля дверей спальні своєї дружини і заарештував його. Переляканий Понятовський уже не споді- вався на помилування і покірно чекав смерті, але Катерина кинулася ря- тувати свого коханця, дорікаючи своєму чоловікові Петру Третьому: – Це я запросила графа Понятовського до себе на побачення, щоби помститися вам, Петре Федоровичу, за ваші амури з придворними дама- ми Шакіровою і Тепловою, а особливо за побиту віспою товсту і низьку, тумбоподібну Єлизавету Воронцову… Як ви могли проміняти мене на цю огидну потвору?! Що ви в ній знайшли?! – Я звелів заарештувати Понятовського тільки через те, що подумав, буцім він пробрався в наш палац, зазіхаючи на моє життя… – пояснив престолонаслідник. – Але ми його ще не катували… – Та кому потрібне ваше нікчемне життя?! – дорікала Катерина. – Обі- цяю вам, що якщо ви негайно випустите Понятовського, якого мені, до речі, прислала ваша тітонька імператриця Єлизавета, то я навіть платити- му вашій коханці Єлизаветі Воронцовій за те, що вона обслуговує вас, як мого чоловіка і майбутнього імператора Росії… – Я згоден! – зрадів Петро Третій. – Чому ж ти раніше не сказала, що граф Понятовський – твій коханець? Тоді б я не підозрював його у змові та замахові на моє дорогоцінне життя… – Він через цей проклятий арешт ще не встиг стати моїм коханцем… Я ще не перевірила, чи підходить він на цю важливу роль… – брехала Катерина. – Тоді я звелю негайно випустити його з тюрми, щоби він встиг під- готуватися до званої вечері, на яку я запрошую тебе, його і Єлизавету Во- ронцову. Ти не проти? – Це ви чудово придумали! – Катерина зраділа ще більше, ніж її чоло- вік. – Я не знала, що ви такий цікавий вигадник! Майбутній король Польщі граф Понятовський був урятований. Під час званої вечері Петро Третій розважав свою дружину Катерину, свою кохан- ку Єлизавету Воронцову і коханця своєї дружини графа Понятовського, корчачи їм страхітливі гримаси, в чому з ним ніхто не міг зрівнятися… Усі четверо були дуже задоволені. Коли Петро Третій і Воронцова достатньо сп’яніли, Катерина повела коханця Станіслава-Августа до себе у спаль- ню. Петро ж і Воронцова продовжували хлебтати вино і нахлебталися до безтями так, що почали битися між собою. Перемогла Воронцова, загнав- ши престолонаслідника під стіл. Імператриця Єлизавета також часу не втрачала. Розгнівавшись на свого коханця канцлера Бестужева-Рюміна, вона відправила його у відставку, а заодно наказала вислати до Польщі також графа Станіслава Понятов- ського, побачивши, що Катерина в нього насправді закохалася. Катерина Олексіївна зі сльозами і навіть на колінах благала тітоньку свого чоловіка залишити Понятовського в Петербурзі, так їй, бідолашній, не хотілося розлучатися зі своїм коханцем, але імператриця залишилася – Цей красивий нахаба мені просто проходу не дає! Я попрохала мою тітоньку Єлизавету прогнати цього нахабу геть із палацу! – Даремно ви так його уникаєте… Це сама імператриця наказала йому виконати, е….е…, – підшукував потрібне словечко канцлер, – почесну місію, тобто виконати подружній обов’язок за Петра Федоровича… Єли- завета Петрівна хоче бути спокійною за спадкоємця трону та імператор- ської корони! – Імператриця хоче призначити спадкоємцем трону вже онука, а не свого племінника? – розгубилася Катерина. – Це ще не відомо, але внука їй від графа Сергія Салтикова або від шталмейстера Лева Наришкіна ви за її наказом маєте народити якомога швидше, тобто я хотів сказати, що через дев’ять місяців. Катерина здивовано витріщилася на канцлера, тому він їй пояснив: – Імператриця справді радить, що якщо Салтиков вам не підійде, то спробуйте шталмейстера Наришкіна. Він тільки прикидається придвор- ним блазнем, а насправді він – повносправний самець… Після довірливої розмови з канцлером Катерина того ж вечора запро- сила графа Салтикова до свого будуару, сама здерла з нього камзол, а вранці розчулено сказала йому: – Ти такий красивий, ніби новий день! Наришкіну вона такого не говорила, але старанно голубила його також… Дві вагітності Катерини закінчилися викиднями, потім двома мертво- родженими дітьми, і лише потім вона народила сина Павла, та він чомусь виявився схожим не на красеня Сергія Салтикова і не на шталмейстера Наришкіна, а на Петра Третього – був такий же звироднілий та хвороб- ливий. Можливо, що до цього спричинилося благодійництво Сергія Салтикова, який, утершись у довіру до Петра Третього вивідав таємницю чоловічої нездатності престолонаслідника, а потім із допомогою лікарів умовив його погодитися на операцію «юдейського обрізання». Після цьо- го Петро Федорович узявся всіляко випробовувати свій вилікуваний ін- струмент. За розпорядженням невдоволеної імператриці Єлизавети графа Сал- тикова за те, що не виправдав виявленої йому найвищої довіри і не зміг змайструвати гарненького і здорового престолонаслідника, відправили у тривалу дипломатичну місію до Західної Европи. Заміну йому та Наришкіну зі згоди тітоньки Єлизавети невістка Кате- рина знайшла в особі польського графа Понятовського і закохалася в цьо- го красеня. Син польського (мазовецького) воєводи і спольщеної княгині Чорторизької, молодий граф Станіслав-Август Понятовський спочатку потерся в Парижі, потім послужив секретарем англійського посольства у Петербурзі, а після – послом Саксонії та Речі Посполитої. Щоразу вранці, прокидаючись в обіймах графа Понятовського від про- менів сонця, що падали на її ліжко з вікна, Катерина ніжно нагадувала йому: – Ти такий красивий, як сонце! Василь Трохименко18 Навчитель щастя Григорій Сковорода Василь Трохименко 19Навчитель щастя Григорій Сковорода • Конкурс Медичні сестри демонстрували професіоналізм едична сестра – го- ловний помічник лі- каря. Вона має дві важливі сфери діяльності: допомога здоровим та допомога хво- рим. Догляд за здоровими людьми – це підтримка такого стану, за якого хвороба не розвивається. Догляд за хво- рими – це вже поміч людині, яка страждає від певної недуги, сюди належить і психологічна підтримка хворого. Догляд за хворими – таке ж мистецтво, як живопис та скульпту- ра. Але що то працювати над каменем чи полотном порівняно з турботою про живий людський організм? Таким мистецтвом до- бре володіють медичні сестри нашого краю. А щоб перевірити їх, голова Асоціації молодших спеціалістів з медичною освітою Черкаської області Лариса Хрєнова ініціювала створен- ня обласного конкурсу, в якому щороку ви- значають кращу з кращих. Адже сестра – це «ноги безногого», «очі сліпого», опора дитині, джерело знань для молодої матері, вуста тих, хто дуже слабкий, щоб розмовляти. Організацією за- ймалися Олена Іщенко, Тамара Левченко, Люд- мила Симиліт. Жінки чудово впоралися з по- ставленим за- вданням, захід провели на най- вищому рівні. Кон- курсанток та гостей привітно зустрічали стіни Черкаської обласної дитячої лікар- ні. У випробовуванні взяли участь 6 кращих медичних сестер з різних лікарень області. Честь свого лікувального закладу відсто- ювала палатна медсестра з Уманської міської лікарні Євгенія Склярова, опера- ційна сестра з обласного онкологічного диспансеру Тетяна Чупилко. Шпо- лянську міську лікарню представляла маніпуля- ційна сестра із хірургіч- ного відділення Тетяна Царук. Рівень свого професіоналізму де- монструвала медична сестра Христинівської центральної районної лікарні акушерсько-гі- некологічного відділення Марія Тимченко. Показува- ла свої вміння медсестра з Чорнобаївської центральної районної лікарні, реанімацій- ного відділення Любов Євич. Тетяна Нестеренко показала усім, які обізнані медичні се- стри у Монастирищенській центральній лікарні, хірур- гічному відділенні. Перед початком кон- курсної програми учас- ницям запропонували обрати собі порядковий номер на період змагання. Допоміг їм у цьому чудовий букет квітів, до якого були прикріплені стрічечки з цифрами, розміщеними у довільному порядку. Дуже символічним стало те, що Те- тяні Царук припала до душі яскрава прикраса, яка приховувала перший порядковий номер. І справді, вже з першим завданням дівчина з легкіс- тю впоралася і показала високий рі- вень підготовки. У першому випро- бовуванні кокурсантки розповідали про себе, свій заклад та колектив. Під час виступу присутні мали мож- ливість переглядати короткі відео- презентації, які підготували учасни- ці. Далі дівчата демонстрували свої теоретичні та практичні знання. І знову Тетяна Царук отримала мак- симальні бали журі. Завершив зма- гання конкурс, який став домашнім завданням – «Талановита людина – талановита у всьому». Дівчата пока- зали свої кондитерські шедеври, не- абияке вміння писати прозові твори, співали разом зі своїми колегами, демонстрували картини, які самі ж вишивали. Все це приємно вразило присутніх, але Тетяна знову показа- ла свою першість. У виконанні цього завдання дівчині допомогли колеги. Медсестра разом з працівниками диспансеру зіграли маленьку гумо- ристичну виставу, яка підняла гля- дачам настрій та додала оптимізму. До конкурсу дівчина готувалася до- сить довго. Вона недосипала ночей, вдосконалювала теоретичні знання, набувала практичних вмінь. Усі ці старання не минули марно, і Тетяна отримала визнання, на яке дійсно заслуговує. Бажаємо їй терпіння та натхнення у нових звершеннях, а решті учасниць – не засмучуватися, адже вони вже у шістці найкращих. Вікторія КУТІЛОВА, фото автора М
  • 13.
    132 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 М Команда I В Н П М О 1. Славутич (Черкаси) 14 9 1 4 28:16 28 2. Тернопіль 13 8 3 2 24:10 27 3. Гірник (Кривий Ріг) 13 8 3 2 16:9 27 4. Мир (Горностаївка) 14 8 2 4 27:17 26 5. Сталь (Дніпродзержинськ) 13 8 2 3 21:12 26 6. Шахтар-3 (Донецьк) 13 8 1 4 20:16 25 7. Шахтар (Свердловськ) 13 6 4 3 18:16 22 8. Оболонь-Бровар (Київ) 14 5 6 3 15:12 21 9. Енергія (Миколаїв) 13 6 2 5 13:13 20 10. Гірник-Спорт(Комсомольськ) 13 6 1 6 19:17 19 11. Реал Фарма (Овідіополь) 13 5 3 5 13:19 18 12. Карлівка (Полтавська обл.) 13 4 5 4 11:10 17 13. Кремінь (Кременчук) 13 3 3 7 13:15 12 14. Динамо (Хмельницький) 13 3 2 8 13:22 11 15.Арсенал-Київщина(Б.Церква)13 2 5 6 5:14 11 16. Енергія (Нова Каховка) 14 3 2 9 17:27 11 17. Макіїввугілля (Макіївка) 13 2 4 7 11:19 10 18. Скала (Стрий) 14 3 1 10 11:21 10 19. Кристал (Херсон) 13 1 6 6 11:21 9 14 тур (29-30 вересня) Арсенал-Київщина – Гірник 0:1 Мир – Сталь 1:2 Славутич – Макіїввугілля 2:0 Енергія НК – Тернопіль 0:1 Скала – Оболонь-Бровар 1:0 Гірник-Спорт – Кристал 0:0 Кремінь – Карлівка 0:0 Шахтар-3 – Шахтар 3:0 Динамо – Енергія М 0:1 Футбол. Чемпіонат України. Друга ліга станом на 30 вересня М Команда I В Н П М О 1. Зоря (Білозір’я) 17 14 3 0 68:13 45 2. Уманьферммаш (Умань) 17 14 2 1 55:12 44 3. Ретро (Ватутіне) 18 10 4 4 35:20 34 4. Наша Ряба (Катеринопіль) 17 9 3 5 39:29 30 5. Ураган (Кривоносівка) 17 8 5 4 31:20 29 6. УТК-Ятрань (Уман. район) 18 7 4 7 30:21 25 7. Авангард (Монастирище) 18 6 4 8 25:36 22 8. Спартак (Золотоноша) 17 6 2 9 22:36 20 9. Колос (Вільшана) 18 5 4 9 26:35 19 10. Пальміра (Золот. район) 18 5 2 11 24:43 17 11. Олімп (Кам’янка) 18 3 1 14 18:51 10 12. Канів 17 0 2 15 11:68 2 18 тур (28 вересня) Пальміра – УТК-Ятрань 2:1 Ретро – Колос 0:0 Наша Ряба – Канів 3:1 Ураган – Спартак 1:1 Авангард – Зоря 0:1 Уманьферммаш – Олімп 4:1 Бомбардири Казанюк Олександр (Уманьферммаш) 18 м’ячів Степанов Петро (Наша Ряба) 16 м’ячів Футбол. Чемпіонат області. Вища ліга станом на 30 вересня спорт СторінкупідготувавОлегКУКСА За 1-6 місця М Команда I В Н П М О 1 ЛНЗ-Лебедин (Шпол. р-н) 5 3 1 1 10:5 10 2 Урожай (К.-Шевченків.) 5 3 0 2 10:8 9 3 Артанія (Межиріч) 5 2 2 1 7:4 8 4 Зоря-2 (Білозір’я) 5 2 0 3 12:11 6 5 Нива (Маньківський р-н) 5 1 2 2 6:8 5 6 Росава (Степанці) 5 1 1 3 6:15 4 1 тур (29 вересня) Зоря-2 – Урожай 3:4 Нива – Артанія 0:0 ЛНЗ-Лебедин – Росава 4:0 Футбол. Першість області. Перша ліга ІІ етап Матчі-відповіді (29 вересня) Дахнівка (Черкаси) – Нива (Христинівка) 1:1 Хімік (Черкаси) – Ветеран-Рось (К.-Ш.) 3:0 Ветеран (Городище) – Спартак-Колос (Золотоноша) 1:1 Зоря (Умань) – Вікторія (Черкаси) перенесено Футбол. Чемпіонат області. Ветерани (40+) 1/4 фіналу Кубок Європи з фехтування на шаб- лях в командному турнірі Європейсько- го кадетського циклу наприкінці верес- ня проходив у польському місті Конін. Про це повідомила заслужений тренер України Людмили Шкалікова. Збірна України у складі черкасця Ро- мана Куксенка, Бориса Мельника та Олександра Яцюка посіла третє місце. В 1/8 фіналу українці здобули перемогу над збірною Білорусі (45:30), у чвертьфі- налі були сильнішими за збірну Санкт- Петербурга (45:42). За вихід у фінал наші хлопці поступилися росіянам (32:45), про- те у матчі за третє місце впевнено здола- ли команду Польщі (45:37). Роман Куксенко (на знімку крайній праворуч) – вихованець черкаської комп- лексної дитячо-юнацької спортивної шко- ли №2 та учень фізико-математичного ліцею. На сьогодні хлопець є капітаном української команди, очолює національ- ний рейтинг відбору на чемпіонат Євро- пи, що пройде в ізраїльському Єрусалимі, та чемпіонат Світу, який прийме болгар- ський Пловдів. Змагання відбудуться на початку наступного року. Костянтин СЕРПЕНЬ • Баскетбол. Суперліга «Черкаські Мавпи» стартують у п’ятницю 4 жовтня баскетболісти “Черкаських Мавп” зіграють перший поєдинок укра- їнської Суперліги. Цього дня підопічні Володимира Холопова у Палаці спор- ту “Будівельник” прийматимуть івано- франківську “Говерлу” (початок матчу о 18.30). Як і минулого сезону, участь у зма- ганнях братимуть 14 клубів. На першо- му етапі вони зіграють у два кола, після чого перша вісімка команд в іграх плей- оф продовжить боротьбу за нагороди. • Футбол. Ветерани Уманчани здобули срібло Минулих вихідних в Одесі за учас- тю переможців попередніх етапів відбулася фінальна частина чемпіо- нату України серед ветеранів віком понад 45 років. Представник Черка- щини «Зоря» (Умань) виборола сріб- ні нагороди, поступившись у фіналі одеській команді «Рішельє» – 1:2. Сьомий із десяти етапів Кубка світу від- бувся в іспанському містечку Аліканте. Україну представляло троє спортсменів – • Футбол. Кубок України Позаду – «Таврія», попереду – «Авангард» порожні ворота. Вже традиційно Ярослав був лідером коман- ди. Він буквально затероризував лі- вий фланг захисту «Таврії». Заміни ще більше посилили атакувальну міць «Славутича». Саме Дацюк та Лобов ор- ганізували третій гол у ворота кримчан. Останній, отримавши пас від партнера, реалізував вихід сам на сам. У підсумку 3:1 – впевнена перемога «Славутича». А в 1/8 фіналу Кубка України супер- ником черкащан буде представник першої ліги «Авангард» із Краматор- ська. В 1/16 фіналу авангардівці ви- били з розіграшу своїх земляків – лу- ганську «Зорю». Поєдинок «Славутич» – «Авангард» відбудеться 30 жовтня в Черкасах. Чемпіонат України. 14 тур «Славутич» (Черкаси) – «Макіївву- гілля» (Макіївка) – 2:0 Голи: 1:0 – Дацюк (23, з пенальті), 2:0 – Захаревич (53). Після кубкового успіху черкаські фут- болісти здобули впевнену перемогу і в чемпіонаті України. І хоча наші земляки забили тільки два м’ячі, це аж ніяк не відображає відчутної переваги “Славу- тича” протягом усього поєдинку. Господарі відразу взялися до справи, і небезпечні моменти біля воріт супер- ника не змусили себе чекати. Зокрема, активно попереду діяли Дацюк та Пол- тавець. А в середині першого тайму черкащани відкрили рахунок. Гості у своєму штрафному майданчику пору- шили правила проти Ємельянова, і Ро- ман Дацюк реалізував пенальті. Перед перервою найкращий бомбардир “Сла- вутича” міг відзначитися вдруге, але не використав навіс Захаревича. На перших хвилинах другого тайму вже відзначився сам Ярослав. Увійшов- ши до штрафного майданчика, він з другої спроби відправив шкіряну кулю в сітку воріт “Макіїввугілля”. Після цьо- го господарі ще не раз могли засмутити голкіпера приїжджої команди, але об- межилися двома голами. Після цієї перемоги “Славутич” знову повернувся на перший рядок турнірної таблиці. У п’ятницю черкащани зігра- ють у Дніпродзержинську зі “Сталлю”. Кубок України. 1/16 фіналу «Славутич» (Черкаси) – «Таврія» (Сімферополь) – 3:1 Голи: 1:0 – Полтавець (25), 1:1 – Ка- люжний (50), 2:1 – Захаревич (56), 3:1 – Лобов (90). Футболісти черкаського «Славути- ча» успішно подолали бар’єр 1/8 фіна- лу Кубка України. Підопічні Ігоря Пе- трова впевнено обіграли представника прем’єр-ліги сімферопольську «Таврію». До Черкас «Таврія» привезла моло- діжний склад. Таким чином суперник черкащан продемонстрував, що пріо- ритетним для нього є чемпіонат Украї- ни. Однак це аж ніяк не применшує пе- ремогу «Славутича». До середини першого тайму небез- печних моментів біля воріт майже не було. А на 25-ій хвилині господарі від- крили рахунок. Нападник «Славутича» Роман Полтавець виграв забіг у захис- ників «Таврії» і на мить випередив гол- кіпера, переправивши м’яч у сітку. Набагато жвавіше гра пішла після перерви. Щоправда, для господарів другий тайм почався не зовсім вдало. Вже на перших хвилинах після навісу з флангу кримчанин Калюжний без пе- решкод влучно пробив головою. Однак невдовзі «Славутич» знову був попере- ду. Голкіпер «Таврії» Погорілий невдало зіграв на виході, і Ярослав Захаревич відправив шкіряну кулю практично в • Фехтування Черкаський шабліст – призер Кубка Європи • Тріатлон Олексій Сюткін став сьомим на етапі Кубка світу лідер внутрішнього рейтингу Іван Іванов, харків’янин Ростислав Пєвцов і чинний чемпіон та володар Кубка України черка- щанин Олексій Сюткін (на знімку). Саме Олексій показав найкращий результат серед українців. Наш земляк у підсумку посів сьоме місце. Перемож- цеві етапу Кубка світу в Аліканте швей- царцю Свену Рідереру Сюткін програв трохи більше, як півхвилини. В остан- ньому виді (бігу) Олексій на самому фініші зміг випередити таких майстрів світового тріатлону, як німця Стефана Юстуса та британця Марка Букінгема. Фотозсайтуwww.slavutich.ck.ua Фотозсайтуwww.slavutich.ck.ua Фотозсайтуwww.triathlon.org.ua Черкаські футболісти радіють кубковій перемозі Ярослав Захаревич забиває другий м’яч у ворота «Таврії»
  • 14.
    14 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 жіноча лірика Її так ще ніхто не цілував. Ігор тор- кався жіночого тіла обережно й ніжно, майже нечутно. А їй було так хороше, що навіть закралася неймовірна думка, щоб ці поцілунки ніколи не закінчували- ся. Врешті-решт, так приємно, коли в голові все плутається від давно забутих відчуттів… Ігор просто огортав її ніжністю, наче коконом, близький і далекий водночас. І не докладав при цьому жодного зусил- ля – принаймні, так здавалося самій Те- тяні. Однак у ньому відчувалася якась незрозуміла їй сила, «енергія інстинк- тів» – якось пожартував Ігор. З ним вона познайомилися випадко- во. Подруга відзначала день народжен- ня в «Ностальгії» й запросила Таню. Їхати на околицю Сміли не дуже хоті- лося, тим більше, що всі гості прийдуть парами, а вона, як завжди, одна. Та ні- чого не вдієш, адже іменинницю треба привітати особисто. Ігор спочатку їй не сподобався. Хоча жінка й не чекала голлівудського кра- сеня, однак свій тип чоловіка угледіти могла. А цей надто вже непоказний. Він сів поруч, адже прийшов один, як і вона. «Все, вечір зіпсовано», – спало на думку. Та за кілька хвилин Таня вже забула про це й сміялася, адже Ігор ви- явився неабияким дотепником. Легко зав’язав розмову з незнайомими йому гістьми, розсипався у двозначних комп- ліментах дамам, поговорив про політи- ку з чоловіками й усіх насмішив парою анекдотів на цю тему – і якось відразу став своїм хлопцем в їхній компанії, до якої чужаків не допускали. Її душа завмерла, коли Ігор запро- сив на танець. Він обійняв її спокійно й просто, й Тані не залишалося нічого іншого, як віддатися повільному ритму вічної музики Джо Дассена… «Не обманюй себе, ти й сама хочеш того, що станеться між вами», – чесно сказала собі, покірна його рухам у танці. Коли вони опівночі вийшли з ресто- рану, він викликав таксі й спокійно, наче був упевнений, що Таня не відмо- вить йому, сказав: – Їдьмо до мене, вип’ємо кави з ліке- ром, послухаємо музику дядечка Джо й подивимося один старий фільм про незвичайне кохання. Про таке кохання, якого майже ніколи не буває в житті… У його голосі забриніла знайома їй туга за тим, чого вже ніколи не повернути, і Таня просто не змогла відмовити Ігорю, хоча й збиралася сказати суворе «ні». – Тільки не до тебе, не можу спати в чужому домі. Краще вже до мене – там нас ніхто не потурбує, – вимовила й жахнулася, як легко вона погодилася на близькість з практично незнайомим їй чоловіком. Їхали через Загреблю в центр Сміли по неремонтованій дорозі й тихенько сміялися, слухаючи, як водій, омина- ючи глибокі вибоїни, «незлим, тихим словом» згадував мера та його обіцян- ки заасфальтувати цю вулицю. *** Маленька однокімнатна квартира зу- стріла їх тишею і спокоєм. Ігор допоміг Тані зняти пальто й раптом обережно обійняв жінку. Так і притихли вони на хвилинку. – Я зроблю каву, – прошепотіла вона, зовсім не намагаючись звільнитися. – А я в душ, – заявив він по-хазяйськи. «Нахабніє просто на очах. Поводить- ся, наче в себе вдома. Може, виставити його за двері?». Ця безглузда думка звеселила її, втім, швидко зникла. На- томість з’явилися деякі видіння, схожі на найсміливіші еротичні фантазії. Щоб відігнати їх, Тетяні знадобилися неаби- яка сила волі. Із ванної кімнати Ігор вийшов, обмо- таний навколо стегон великим махро- вим полотенцем, свіжий, начебто й не пив цілий вечір. – Змив під душем усе своє минуле. Тепер починаю нове життя, – пожарту- вав. На маленькій таці вже парували дві чашечки кави, невідкоркована пляшка вина ховала в собі якусь ще невідому їм істину. Таня навіть устигла зробити бутерброди. – Біле напівсухе – ти казав, що лю- биш таке. А може, горілки вип’єш? Для допінгу… – було видно, що жінка хви- люється. – Я вже й так п’яний. Від тебе… тво- го запаху, твоїх дотиків, твого погляду, – голос Ігоря став хрипким. Він зробив крок до неї, його пальці торкнулися Те- тяниних долонь. Так і стояли у неймовірній близькості, відчуваючивзаємнебажанняйнасолод- жуючись тією щасливою миттю, коли ось-ось такі різні Божі створіння – чо- ловік і жінка – в переплетінні своїх тіл нарешті створять новий духовний світ. Спочатку на підлогу впало його поло- тенце, потім її халат... *** – Я вже й забула, як це – бути щасли- вою, – зізналася Таня під ранок. Вони стояли на балконі й зачаровано диви- лися в далеке зоряне небо. Молочний Шлях повільно плив у вічність над їхні- ми головами, і від цього безмежжя ста- вало страшно. Вона заглянула йому в очі. – Ти звідки такий узявся? – запитала напівжартома. – І де ти навчився цих штучок? Мабуть, експерименти наді мною ставив… «Так, моя маленька. Експериментую, адже кохання – це найсолодша твор- чість на цій грішній землі», – подумав Ігор, а вголос сказав: – Ну, що ти. Як би я посмів це робити! Просто ти настільки незвичайна жінка, що з тобою хочеться спробувати все. Повністю розчинитися в тобі й забути про все на світі! – Обманюєш мене… – Таня заплю- щила очі й міцно притулилася до нього всім тілом. – Чомусь мені так хороше, і я не хочу, щоб закінчувалася ця ніч. Так не буває – якщо занадто добре, то по- тім обов’язково буде погано. – Все буде гаразд! – заспокоїв її Ігор, цілуючи. «Ти права, дівчинко. Все закінчуєть- ся, і кохання теж. І навіть життя може раптово обірватися. Ти сильна жінка, але й тобі іноді потрібно відчувати себе слабкою. І коханою, і єдиною, і бажа- ною. Ти жінка – і цим усе сказано. І творити з тобою можна такі речі, що за- будеш ім’я своє від дикого шаленства, прихованого в твоїх інстинктах. Ти про- сто ще всього не знаєш…». Він знову почав цілувати її руки, повільно, ледь- ледь, ніби вивчаючи жінку, поступово піднімаючись вище, доводячи Таню до знемоги. Вони домовилися зустрітися наступ- ного дня. Але Ігор чомусь не прийшов увечері, як обіцяв. І за тиждень так і не зателефонував ні разу. Всі ці дні Тетяна ходила розлюченою пантерою. «Невже йому було погано зі мною? Ні, не може бути… Я ж бачила його очі. Що ж трапилось, знову експе- риментує?». І все-таки вона не витримала пер- шою. Добре, не хочеш іти, прийду до тебе сама. Зробила зачіску, красиво нафарбувалася, вдягнула коротку шуб- ку, щоб не ховати від чоловічих погля- дів струнку фігуру. Елегантні чобітки на високому каблуку доповнили загалом звабну картинку. Оглянула себе в дзер- кало й залишилася задоволеною – ще здатна причаровувати самців! *** Таня заїхала до Ігоря на роботу піс- ля обіду й майже годину спілкувалася з подругою, на дні народження якої вони й познайомилися. Та працювала секре- таркою, тож вони встигли перемити кіс- точки багатьом знайомим, коли до при- ймальні у якихось справах зайшов Ігор. Побачивши Таню, завмер, та начебто й не здивувався. Лише посміхнувся трохи винувато. Паузу вона витримала гідно, хоча ша- лено затріпотіло серце. Ледь кивнувши на його привітання, продовжила пере- рвану розмову з подругою – так, ніби між ними й не було нічого. Сили волі у Тані все-таки вистачило на те, щоб змусити себе сидіти, а не кинутися до нього із запитанням «Що ж трапилося, любий?». Увечері Ігор подзвонив їй. – Я знав, що ти прийдеш! – майже на- хабно розпочав розмову. – Значить, та ніч тобі запам’яталася. Є що згадати, чи не так? – Знову експериментуєш? – не на жарт розсердилася Тетяна. – Думаєш, ти найкращий і на тобі світ клином зій- шовся? Помиляєшся, дорогенький! Ти такий же, як і всі, стандартний. І ціна тобі в базарний день – копійка… – Ну, ти зовсім мене здешевила, – за- сміявся Ігор. – І характер у тебе вибу- хонебезпечний. Весело з тобою, такого драйву в мене давно не було… До речі, скоро свято, так ти не тікай нікуди. Я прийду… – А ти мені вже не потрібний! – від- різала жінка. – Поки ти експерименту- вав, я іншого чоловіка знайшла, більш порядного… – Більш слухняного, прогнозованого й нудного, – уточнив Ігор. – Не обманюй себе, ти з таким довго не витерпиш. – І раптом зізнався: – Забути тебе не можу! Тому й не ози- вався, хотів душу заспокоїти – і не зміг. Ти вже стала снитися мені… А зорі, ти пам’ятаєш, як шалено мерехтіли зірки тієї ночі? Я чомусь так безумно тебе ба- жаю – так, наче втрачаю назавжди, – в голосі його знову завібрувала вже зна- йома їй дивна енергія давніх інстинктів. Весь Танин гнів раптом кудись подів- ся, й десь там, внизу її єства, запуль- сувало бажання. «Боже, який негідник! Знову гіпнотизує словами, а я, дурепа, слухаю. Послати б його подалі! Ні, не можу…». А восьмого березня з самого ранку тишу її квартири розірвав несподіваний дзвінок. Ще заспана, щойно з ліжка й не захована в захисний макіяж, Таня розгублено відчинила двері. Й відразу занурилася в ніжний аромат великого букету білих троянд. – Зі святом, моя маленька! – Ігор по- сміхався. – Ось я й прийшов каятися. Ну, кажи, що ти рада мене бачити, та- неш від щастя, чекала мене все життя й таке інше… Він зробив крок до неї й легенько по- цілував у скроню. – Куди тим трояндам до твого запаху! – й зачинив за собою двері. «Боже, як сильно б’ється серце! І так мало треба для щастя. А на вулиці вес- на…». А за вікном захоплено виспівували птахи, розповідаючи без зайвих люд- ських слів про ще нерозгадану ніким велику таємницю кохання. Анатолій КОТОВ Експеримент ІлюстраціяЄвгеніяШМАГАЙЛА
  • 15.
    152 жовтня 2013Молодь Черкащини №40 У господарському дворі Черкаського обласного шкірвендиспансеру мешкають три баранці та одна вівця. – Задобрюю живність то буряком, то сіном, то соко- витою травою. Годую усіх. Зараз косити нічого, то ходжу по лісу, відшукую, – каже доглядальник за тваринами Петро Нечи- поренко. На вигляд – звичайні вівці, та у них незвичайна місія. Щоміся- ця вівці стають донорами. Їхню кров ви- користовують для визначення реакції Васермана – так діагностують сифіліс. На благо людей барани щоразу віддають близько 300 мл цінної рідини. Еретроци- ти вівців, кажуть лаборанти, для аналізу найкращі. – Ми робимо по 500 аналізів за день. Крові вистачає на місяць-півто- ра, а потім беремо знову, – розповідає лаборант Черкаського обласного шкірвендиспансеру Га- лина Іванченко. Щороку у шкірвендиспансері проводять понад 15 тисяч досліджень на сифіліс. Ко- лись хворих на сифіліс було більше, кон- статують лікарі. Особливо згадують рік 1996-ий. Тоді недугу щодня виявляли не менш, як у десятьох. Зараз ситуація на- багато краща. – По Черкасах узагалі відмічаємо різке зниження захворюваності. Сьогодні це може бути 2-3 пацієнти на місяць, – зазначає лі- кар-дерматовенеролог Черкаського обласного шкірвендиспансеру Те- тяна Цимбал. Баранів-донорів тримають не лише в черкаській медустанові. Спеціальні ві- вчарні є також у Хмельницькому та Чер- нігові. А от у Полтаві для цих цілей роз- водять кролів. Олена РЯБОКОНЬ дошка оголошень Продаю однокімнатну квартиру у Південно-Західному районі м. Черкаси. 2/9/Ц, 20/12/6. Поруч дві школи, дитсадок, магазини, побутові заклади. Розвинена інфраструктура. (093) 810-03-22, (0472) 32-18-31 Продаю терміново земельну ділянку у с. Руська Поляна, 15 соток, під забудову. (063) 460-91-91; (096) 934-31-26 Продам стіл-стелаж металевий з нижньою полицею. Розмір:102 / 92 / 43 см, ціна 350 грн. (0472) 45-90-87 Продам радіотелефон «SIMENS» Ціна 130 грн. або обміняю на магніторадіолу «Мелодія». В доброму стані. (0472) 45-90-87 Продаю будинок у м. Умань Черкаської обл. Вода, газ, капітальний ремонт. Огорожа з силікатної цегли. 7 соток землі. (097) 376-17-34 Робота вдома, більше 100 варіантів. Дохід від 1500 грн./міс. Місце проживання, освіта, досвід роботи не має значення. Від вас потрібно: про себе інфор., конверт звор. адресою, купон б/о. 19003, м. Канів, а/с 12 Наталія Сімакова. (068) 040-42-99 Чоловік добрий, працьовитий, 37/180/80, мріє познайомитися з доброю жінкою до 42 років. 096-610-05-13 (Дмитро) Оголошення приймаються за адресою редакції Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошен- ня про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються безкоштовно. Всі інші оголошення – платні (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату документів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством. Тираж11600 (не більше 15 слів) телефон/адреса: дані для редакції (в газеті не друкуються) ПIБ адреса тел.: дата/підпис зворотний зв’язок Продам окремий одноповерховий цегляний будинок (нежитловий фонд), благоустроєна огороджена територія, всі комунікації, автономне опалення, задовільний технічний стан приміщень, площа 133,7 кв.м. Вдале розташування поблизу пожвавленої транспортної магістралі міста в районі з розвинутою інфраструктурою, поблизу зупинок громадського транспорту. Ціна за домовленістю. (095) 214-50-99 Здаю в оренду кабінет (15 кв. м) в окремому приміщенні під офіс, ме- дичний кабінет. Район залізничного вокзалу, поблизу зупинок громад- ського транспорту, сполучення з усіма районами міста, 90 грн. /кв. м. (095) 214-50-99 Продаю терміново земельну ділянку площею 0,22 га у с. Будище Черкаського району. На ділянці – старий будинок, є будматеріали. Ціна 82 тис. грн. (067) 987-36-92 • Круглий стіл • Лист до редакції Ветерани війни дякують за турботу Шановна редакціє газети «Молодь Черкащини»! У зв’язку з тим, що 1 жовтня – День ветеранів, хотілося б висловити щиру вдячність на адресу голови Черкась- кої обласної організації ветеранів Володимира Веретільника та голо- ви обласної державної адміністрації, Героя України Сергія Тулуба. Вони на- дають постійну допомогу ще живим та переважно лежачим ветеранам Вели- кої Вітчизняної війни. Ось і напередодні свята Володимир Веретільник відвідав усіх фронтовиків Черкас, і мене зокре- ма. За це йому низький уклін від мене та від імені ветеранів Великої Вітчизня- ної війни. Михайло ОБРАЗЦОВ, інвалід війни I групи, м. Черкаси Ще у 1994 році між Україною та Євросо- юзом була підписана угода про партнер- ство та співробітництво. Майже 20 років Євросоюз співпрацює з Україною і зараз він пропонує нам новий формат відносин – підписання Угоди про асоціацію. Зробив- ши вибір, Україна визначить вектор свого розвитку на десятки років уперед. Проте не все так просто. – Ми повинні розуміти, що Договір про асоціацію з ЄС – це тільки початок тривалого і важ- кого шляху, – зазначає доцент кафедри дер- жавно-правових дисци- плін Черкаського наці- онального університету ім. Б. Хмельницького Ва- силь Мойсеєнко. – Він не завжди означає асоційоване членство, адже, до прикладу, Туреччина уклала такий же договір ще 30 років тому. Його також уклали Чилі, Танзанія, Кенія, Ліван, Йорданія, Марокко, але про них навіть ніх- то вже і не згадує. Василь Мойсеєнко впевнений: у будь- якому разі треба скористатися можливостя- ми, які нам пропонує ЄС. Щодо російського вектора, то він налаштований скептично: – Якщо зараз подивитися на ті країни, які входять до Євразійського союзу (ЄврА- зЕС), то фактично всі вони мають автори- тарні режими правління. Нічого спільного із цінностями демократії там немає. Це чекає і нас у разі приєднання до такого союзу. Європейський вибір підтримує і за- відувачка кафедри фі- лософії Черкаського державного технологіч- ного університету Ан- жела Бойко. На її думку, ЄС – більш досконале об’єднання, яке дозволить Україні зберегти своє уні- кальне «обличчя»: Митний союз чи євроінтеграція? им актуальним і дискусій- ним питанням у черговий раз переймалися місцеві фахівці. Серед них, як і серед населення, взагалі немає одностайної думки щодо того, куди ж потрібно ру- хатися Україні, з ким «пов’язати» свою долю, щоб не схибити. Ц – Особливість європейського співтова- риства полягає в тому, що до країн-учас- ниць висувають однакові критерії, але застосовуються унікальні механізми. Мит- ний союз – це певною мірою реформуван- ня радянського простору, і для менталь- ності такого типу властива однаковість країн незалежно від політичної форми правління, демографічних особливостей та зрештою незалежно від географічного розташування. Натомість європейський підхід полягає в тому, що жодна країна, яка вже є асоційованим членом ЄС, не втратила своєї національної і політичної ідентичності, особливості, несхожості на інші держави. А фраза «ми – європей- ці» потребує логічного уточнення: «ми – українці», «ми – французи» тощо. Тобто немає уніфікації країн. Заслужений журналіст України Борис Педченко переконаний: ми не про- падемо, який би напрям не обрали. Проте на євро- інтеграцію він не так опти- містично налаштований: – У Європі панують Німеччина, Голландія, Франція і Швеція. А що робиться у решті країн: у Греції, Болгарії, Іспанії та Італії? Члени ЄС поділені на ранги: є ті країни, що головують, а є ті, за чий рахунок кра- їни-лідери живуть. І саме до останніх на- лежатиме Україна. Каменем спотикання, на його думку, також є різниця у стандартах. Вітчизня- ні стандарти доведеться адаптувати до європейських вимог, що зумовить низку проблем: – Ми повинні запровадити у практику понад 20 тис. євростандартів, починаючи від лампочки і розетки, до різьби на гай- ках і болтах. Щоб усе це реалізувати, по- трібне фінансування, яке Європа навряд чи надасть, адже вона сама – банкрут. Змінивши стандарти, ми відмовляємося й від стандартів СНГ. А це означає, що наші товари вже не будуть затребувані у країнах Митного союзу, і, як наслідок, ми втратимо на експорті. Подібні дискусії охопили всю територію нашої держави, кожен її населений пункт. Проте чекати вирішального кроку зали- шилося недовго, і вже зовсім скоро наше «туманне» майбутнє проясниться. Саме напередодні листопадового саміту у Віль- нюсі Євросоюз винесе «вирок» Україні. А доти наша держава має виконати крите- рії, визначені країнами ЄС для підписання Угоди про асоціацію. Ксенія КЕРДАНЬ, фото автора • Незвичайна місія Вівці стали донорамиЛікарі шкірвендиспансеру прихистили тварин, щоб діагностувати сифіліс у людей
  • 16.
    16 2 жовтня2013Молодь Черкащини №40 Вона, ніжно доторкаю- чись: – Любий, так що ти вирішив щодо...? Він, спросоння: – Щодо кого, тебе? Поки за- лишаєшся! Рабинович дзвонить у двері. Відкриває п’ятирічний хлопчик. – Додику, мама вдома? – Вдома. – Тримай цукерки. А тато вдома? – Вдома. – Тоді віддай цукерки. – Доброго дня, а можна дівчинку на синхронне пла- вання записати? – Авжеж, у нас саме одна по- тонула! – Люба, щось у тебе дуже гарний вигляд – таке від- чуття, що в тебе секс частіше, ніж у мене. – Панотець, а під час посту жінку можна? – Можна, сину мій, тільки не гладку! Зустрічаються два пси- хіатри. Один каже другому: – У мене такий хворий цікавий, він вважає себе автомобілем. – Ну і як ти його лікуєш? – А я його ніяк не лікую. Я на ньому додому їжджу. – А як тебе чоловік від- пустив у нічний клуб? – Так я йому ванну приготувала і піною наповнила! – І це його зупинило?! – Монтажна піна кого завгодно зупинить. – Карлсоне, я тебе, зви- чайно, дуже радий бачити... але тут, розумієш, така ситуа- ція: до мене зараз дівчина має прийти, не міг би ти... – Ну що ти, Малюк, звичайно не міг би! Це твоя дівчина! Так уже давай якось сам! Мужик приходить додо- му і, бачачи дружину з другом у ліжку, виймає пістолет і вбивaє другa. Дружина вилазить із ліжка і каже: – Ти тaк без друзів залишишся... на дивані Передплачуй «Молодь Черкащини» Х ? Газету можна передплатити у будь-якому поштовому відділенні Черкаської області до 20 числа кожного місяця. *Ціни вказані без вартості приймання передплати поштою. 10,10 грн.* на 1 місяць 30,30 грн.* на 3 місяці «Ти жінка, а не посудомийка!», – сказав син матері і привів у будинок наречену. Я все розумію, але навіщо вішати в метро рекламу останньої моделі «Ауді»? За всю відпустку дружина одержала з дому від чоловіка тільки одну смску: «Де што- пор?». «Поле Чудес» тепер єдиний спосіб реалізації ВАЗ-2105. Любитель віскі склеротик Сидоров розумів, що щось не так, але все одно купував «Ві- скас». Для токсикомана зі стажем кожен момент був пам’ятним. Влаштуюся двірником на монетний двір. Раніше у нову квартиру запускали кота, а тепер узбека! Поцікавилася у дзеркала: хто на світі миліше, красивіше і біліше, ніж я? Ця сволота вже третій день перераховує. Жінки і гроші одночасно бувають тільки в стриптизерів. Злісних уклонистів від армії у випадку війни теж призвуть. З їхнім досвідом вони будуть партизанами і підпільниками. • усміхніться Адреса редакції: 18006, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, оф. 215, e-mail: molodchercass@uch.net, molod-108@uch.net, (рекламний відділ) тел./факс: 32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама). Реєстраційне свідоцтво: ЧС №661 ПР. Редактор: Олег Кукса. Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуаль- ною власністю редакції. Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені. Редакція не несе відповідальності за до- стовірність та зміст рекламної інформації. Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора. Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою – публі- куються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуван- ню і поверненню не підлягають. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети. Газета віддрукована в друкарні «Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...», м. Бровари, вул. Красовського, 16. Замовлення № 27 Розгніваний чоловік вривається до будинку. – Так! Я все знаю! Дружина реагує миттєво: – Тоді скажи, скільки притоків у Дунаю? – Дівчино, ваші батьки – терористи? – Ні, а що? – Просто ви – бомба. Розмовляють два при- ятелі: – Мені знайомі підклали свиню. – А я зі своєю сам одружився! Викрали бізнесме- на. Тягнуть його на озеро, занурюють голову у воду і запитують: – Долари є? – Немає. – Євро є? – Немає. – Гривні є? – Мужики, ви глибше занурюй- те або довше тримайте: нічого не видно. – Люсю, ми не можемо більше зустрічатися, у мене з’явилaся постійна жінка, і це серйозно. – Мaмa з дaчі повернулaся? Вона: – Як справи на любовному фронті? Він: – Багато ваших полягло... • реклама