1. 15 квітня 2013 року
стор.3
сьогодні в номері
стор.2
Пляжі
догляне
переможець
тендерних
торгів
стор.5
Легендарного
комдива
земляки
не визнали
стор.6
Свекруха
і невістка
живуть
душа
в душу
Ціна 75 коп.
п’ятниця
5 квітня
2013 року
№28
(19754)
Перша обласна громадсько-політична газета
езчинствоБ
Телекомунікаційні послуги:
«Воля» чи неволя?
Р
едакція одержала скаргу за
підписом Геннадія Ширшова,
голови Соснівської ради
ветеранів. Від імені абонентів
компанії “Воля”, оператора
кабельного телебачення та
мережі Інтернет, він висловлював
обурення тим, як у Черкасах
«відверто нехтуються інтереси
споживачів»: на власний розсуд
“Воля” дозволяє собі вносити
корективи в пакет послуг
кабельного телебачення. При
цьому суттєво скорочує кількість
уже звичних і популярних. стор.7
оранку я займаюсь
фізичною підготов-
кою, — розповіла Ві-
кторія Ш. — Того дня повер-
талася з пробіжки додому. Об
11.30 ранку увійшла в арку
двору будинку №33 (це по-
ряд із моїм домом). І як тільки
опинилась у дворі, відчула, що
різко заболіла голова. Я дума-
ла, що в мене хтось кинув ка-
мінь. Провела рукою по голові
і побачила кров.
Я звернулась по допомогу
до випадкового перехожого. Я
його бачила вперше, і єдине,
що про нього знаю, це його
ім’я — Вардан. Він намагав-
ся викликати «швидку допомо-
гу», але це йому не вдалось.
Тоді Вардан зупинив перший-
ліпший автомобіль, який тра-
пився по дорозі, і попросив
дівчину-водія відвезти мене
до лікарні. Дівчина без зайвих
слів доправила мене в Першу
міську лікарню. Там мені зу-
пинили кровотечу й перебин-
тували рану, а потім машиною
«швидкої допомоги» відвез-
ли до обласної дитячої лікар-
ні. Там зробили рентген, і по-
бачили, що в тканинах голови
засіла куля.
Дитину прооперували, ви-
далили кулю і віддали її мілі-
ціонерам на балістичну екс-
пертизу. У секторі зв’язків
з громадськістю управління
МВС України в Черкаській об-
ласті повідомили, що на місці,
де обстріляли дитину, опера-
тивні працівники Придніпров-
ського РВ УМВС знайшли і
вилучили металеву кульку —
такими стріляють з пневматич-
ної зброї. Стрільця, який від-
крив вогонь по дитині із вікон
будинку №33, шукають.
Проте, куля, яку видалили
із голови дівчинки, виявилась
не металевою кулькою, а важ-
кою свинцевою, якими стріля-
ють із пневматичних гвинтівок
підвищеної потужності.
— Це була важка свинцева
куля конічної форми з подвій-
ним наконечником, — зауважи-
ли батьки потерпілої.
Вони також розповіли про
події того ранку:
— Ми не знали, де пропала
наша дівчинка, і дуже нервува-
ли, що вона так довго не по-
верталась із пробіжки. Аж по-
тім нам вона передзвонила з
лікарні та повідомила, де вона
та що з нею сталось.
Мало хто знає, що від
грубих хуліганських дій не-
відомого стрільця потерпі-
ла дуже обдарована дитина.
Вікторія Ш. навчається у му-
зичній школі й опановує курс
академічного вокалу та гри
на фортепіано. Поранення
зірвало плани Вікторії щодо
участі у всеукраїнському кон-
курсі академічного співу. Про
який вона мріяла і готувалась
до нього упродовж усіх кані-
кул.
У Черкасах серед білого дня обстріляли дівчинку
У неділю в Черкасах серед білого дня, у дворі будинку
по вулиці Гагаріна, з пневматичної зброї обстріляли
16-річну дівчину. З пораненням голови неповнолітню
доправили до лікарні. Рана виявилась настільки сер-
йозною, що дитині довелось робити операцію.
Щ
ФотоОлегаГаніна
2. 5 квітня 2013 року2 Панорама
Хабарі сягають
третини
вартості
будівництва
об'єкта
З
абудовники витрачають на хабарі
до 30 відсотків вартості об'єкта
— повідомляє науковий керівник
Європейської дослідницької асоціації
Марина Соболевська, оприлюднюючи
результати дослідження громадської
думки на тему впливу закону «Про ре-
гулювання містобудівної діяльності» на
рівень корупції в будівництві.
Хоч порівняно з 2008-им і 2009-им
роками торік розмір хабарів у відсо-
тковому відношенні до вартості об'єкта
будівництва залишився приблизно на
тому самому рівні.
Згідно з результатами опитування
забудовників, Закон «Про регулюван-
ня містобудівної діяльності», прийня-
тий у лютому 2011 року, не вплинув на
зниження рівня корупції в будівництві.
На думку 63 відсотків опитаних, най-
більш корумпованими є органи, відпо-
відальні за введення об'єктів в експлу-
атацію, а 66 відсотків такими вважають
органи, відповідальні за підключення
об'єктів до комунальних мереж. При-
чиною останнього забудовники нази-
вають те, що інженерними мережам
володіють монополісти, які диктують
свої правила.
Серед позитивних наслідків впро-
вадження закону опитані назвали ско-
рочення кількості візитів до дозвільних
органів.
країнські новиниУ
езонансР
В Україні у 2012 році обсяги при-
ватних грошових переказів з-за
кордону збільшилися проти 2011
року на 7,2 відсотка — до 7,5
млрд. дол.
nnn
Кабінет міністрів пропонує Вер-
ховній Раді заборонити фінансо-
ві піраміди в Україні. Відповідний
законопроект зареєстровано у
парламенті 3 квітня (№2700).
nnn
Більшість школярів відпочива-
ють у "таборах на асфальті" —
про це під час парламентських
слухань, присвячених організації
відпочинку і оздоровлення дітей,
заявила голова освітнього комі-
тету Лілія Гриневич. «Уявіть
свою відпустку, яку ви проводи-
те не в Криму, Єгипті, а тут,
у будівлі Верховної Ради і маєте
прогулянку раз на день у Маріїн-
ському парку, а на ніч ідете до-
дому".
nnn
Учора відомій співачці україн-
ського походження Квітці Цісик
виповнилося б 60 років. Пісні у її
виконанні відіграли помітну роль
у самосвідомості багатьох укра-
їнців. Прем’єра документального
фільму "Квітка. Голос в єдино-
му екземплярі" відбудеться опів-
ночі 5 квітня на телеканалі "Ін-
тер".
овкілляД
есна кличеВ
Увага розшук!
31.12.2012 р. до чергової частини Черкась-
кого РВ УМВС надійшло повідомлення від
гр.Атамась Ніни Костянтинівни, 02.04.1957
р.н., яка проживає у с.Сагунівка, вул.Черкась-
ка, 7, про те, що її свекруха гр.Атамась Дар’я
Тимофіївна, 17.03.1928 р.н., пішла з дому та не
повернулась.
Була одягнена: хустка темно-зеленого кольо-
ру в клітинку, фуфайка темно-сірого кольору,
спідниця вишневого кольору, светр коричнево-
го кольору, валянки чорного кольору з калоша-
ми. Зріст близько 175 см, вага близько 75 кг, очі
карі, брови дугоподібні, при собі могла мати в
карманах цвяхи та вставну щелепу, з паличкою.
У разі встановлення місцезнаходження
просимо повідомити ініціатора розшуку те-
лефонами: (0472) 39-35-78; 39-35-65; 37-
35-15; 063-721-15-94.
…А смілянці перерахували
кошти за опалення
П
ро неякісне опалення квартири йшлося в зверненні жительки
Сміли Тетяни Шабанової до Президента України Віктора Яну-
ковича в рамках телевізійного проекту «Діалог з країною».
Як повідомив заступник міського голови Сміли Юрій Студанс,
ТОВ «Сміла Енергоінвест» здійснило комісійне обстеження щодо
відповідності температурного режиму в квартирі Тетяни Шабанової.
З’ясувалося, що температура тут справді не відповідала санітарним
нормам. Комісія провела коригування нарахування оплати за послу-
ги з теплопостачання в бік зменшення. Про це повідомляє управлін-
ня інформаційної політики та зв’язків із ЗМІ облдержадміністрації.
Черкащанка отримала
необхідний їй інсулін
П
роблеми з забезпеченням медичними
препаратами спричинили звернення чер-
кащанки Олени Н. до Президента Укра-
їни в рамках телевізійного проекту «Діалог з
країною».
Як повідомили у Черкаській міській раді, не-
вдовзі до Черкаської міської поліклініки №4, яка
обслуговує жінку, надійшли картриджі препа-
ратів інсуліну. Наступного дня заявниця отри-
мала необхідні ліки.
«Діалог з країною»:
Н
а території усіх пляжів
буде виставлено урни
для сміття та сміттє-
ві баки. На «Пушкінський»
пляж передбачається по-
ставити два баки, — посвя-
чує в деталі начальник від-
ділу екології Черкаського
міськвиконкому Володимир
Гусаченко. — Укладено до-
говір з фірмою — перемож-
цем тендерних торгів, яка
протягом літнього сезону
відповідатиме за належний
стан комунальних пляжів
міста. В її обов’язки вхо-
дитиме прибирання, вивіз,
утилізація сміття та утри-
мання вбиралень. Озеле-
нення пляжів проведемо під
час суботнику.
На територіях пляжів
планується повикорчову-
вати кущі, які не створю-
ють естетичного вигляду. В
планах мерії також відгоро-
дити пляжі невисокою заго-
рожею, аби автовласникам
не кортіло заїжджати на те-
риторію відпочинку.
На всіх семи пляжах
міста, як і належить, буде
проведено обстеження
дна, налагоджена робо-
та аварійно-рятувальних
служб та медпунктів. На
пляжах, які здані в оренду,
зобов’язані дотримуватись
усіх вимог. В іншому випад-
ку з ними буде розірвано
угоду.
Утримання комунальних
пляжів цього року місту ко-
штуватиме близько 150 ти-
сяч гривень.
За рахунок міського бю-
джету вулиця Гагаріна роз-
чищатиметься від аварій-
них дерев. На сьогоднішній
день уже видалено близь-
ко 90 старих тополь, які
створювали небезпеку для
черкасців. З часом на цьо-
му місці буде висаджено
близько 100 акацій.
— Протягом п’яти років
по вулиці Гагаріна плану-
ється замінити всі дерева,
— розповідає Володимир
Гусаченко. — Видалення
одного коштує до 600 гри-
вень. Тоді як у міському
бюджеті на ліквідацію ава-
рійних дерев на цей рік за-
кладено 600 тисяч гривень.
Всього ж на території Чер-
кас близько 3,5 тисячі ава-
рійних дерев. Тож за один
рік з цим завданням не
справитись…
Начальник комунально-
го відділу Ірина Попкова
повідомила, що протягом
квітня-травня в Черкасах
стартує Всеукраїнська ак-
ція «За чисте довкілля», а
20 квітня буде проведено
день благоустрою. Тож усі
мають змогу долучитися до
робіт з прибирання та озе-
ленення території міста. До
речі, торік повесні у місце-
вих парках і скверах допо-
магали наводити чистоту
близько двох тисяч черкас-
ців.
Інна ХІМІЧУК
На черкаських пляжах вирубають усі кущі
У Черкасах почали наводити лад на міських пля-
жах. Як це відбувається, представники Черкаської
мерії продемонстрували місцевим журналістам на
прикладі комунального пляжу «Пушкінський» по
вулиці Гагаріна. Тут уже повним ходом іде при-
бирання, обрізка дерев та вирівнювання рельєфу
пляжу.
Л
абораторні аналізи проб
повітря на вміст шкідли-
вих домішок показали, що
у березні, в порівнянні з мину-
лим місяцем, у два рази збіль-
шились середньомісячні кон-
центрації по сірководню — на
постах у центрі міста по вули-
ці Кірова та в мікрорайоні «Пе-
ремога».
— По інших домішках рівень
забруднення не змінився. Се-
редньомісячні їх концентрації
коливались у таких межах: по
пилу — до 0,67 гранично допус-
тимих концентрацій на всіх по-
стах. По діоксиду сірки — від
0,36 до 0,46 ГДК, найбільш за-
брудненим був мікрорайон «Дні-
провський». По діоксиду азоту
зафіксовані концентрації від 0,5
до 1 ГДК, найвище забруднення
було в центрі міста та в мікро-
районі «Дніпровський». Вміст
оксиду вуглецю в повітрі стано-
вив до 0,3 ГДК — на всіх постах,
по оксиду азоту — до 0,17 ГДК
в мікрорайоні «Перемога», амі-
аку — до 1 ГДК на всіх постах,
формальдегіду — до 1,67 ГДК на
посту в мікрорайоні «Дніпров-
ський» (по вулиці Ватутіна).
Значення максимальних
концентрацій становили: пилу
— 0,6 ГДК на всіх постах. Окси-
ду вуглецю — 1,6 ГДК на посту
в мікрорайоні «Дніпровський»
11 березня о 7-ій ранку. Діо-
ксиду сірки — 0,09 ГДК на посту
в мікрорайоні «Дніпровський»
19 березня, також о 7-ій ранку.
0,7 ГДК діоксиду азоту виявле-
но на посту в центрі міста 21
березня, також о 7-ій ранку.
0,4 ГДК домішок сірковод-
ню в повітрі міста зафіксова-
но на посту в мікрорайоні «Пе-
ремога» 13 березня о першій
ночі. Аміаку — 0,8 ГДК на посту
в центрі міста по вулиці Кірова
20 березня о 19 годині. Фор-
мальдегіду — 0,51 ГДК на посту
в мікрорайоні «Дніпровський»
28 березня о 19-ій годині.
Перевищень максимально
разових концентрацій не було
по жодній домішці.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
Дякувати погоді, яка
«провітрювала» місто
Випадків високої концентрації шкідливих домішок у по-
вітрі Черкас за підсумками березня не виявлено. Індекс
забруднення атмосфери залишився на попередньому рів-
ні — 4,74 (а не так часто він буває нижче середнього
для Черкас, який становить 5). Все-таки погодні умови
березня були дуже контрастними, і в більшості днів мі-
сяця промислові, транспортні викиди розсіювались. Про
це повідомляє Наталя Тімакова, начальник лабораторії
спостережень за забрудненнями атмосферного повітря
Черкаського обласного центру гідрометеорології.
Одарич забере
у дитсадка шмат
майданчика
Правдивими виявились чутки про те,
що мер Черкас Сергій Одарич хоче пе-
ретворити територію дитячого са-
дочка, що біля Художнього музею по
вулиці Хрещатик, на сквер.
С
пілкуючись із журналістами, він на-
звав подібні чутки дещо перебільшени-
ми. Насправді під сквер він має намір
забрати не все подвір’я дитячого садочка, а
лише частину.
— Ми перенесемо паркан, що відмежовує
територію дитсадка від тротуару углиб на три
метри до рівня стіни Художнього музею. На
вивільненій території у тіні кількох дерев роз-
ташуємо кілька лавочок, на яких зможуть від-
почивати люди, — пояснив мер.
А що ви хотіли? Мер Черкас не раз дово-
див черкащанам, що не любить поступатись
власними планами. Зовсім недавно він казав,
що буде реконструювати вулицю Хрещатик
навіть усупереч волі городян.
Володимир Лимаренко
кандалС
еагуванняР
ФотоОлегаГаніна
3. 35 квітня 2013 року Панорама
Польща сумнівається, що їй по-
трібен ще один газопровід в об-
хід України: відновлення проекту
будівництва газопроводу "Ямал-
Європа-2" видається сумнівним з
урахуванням нових проектів у га-
лузі транспортування газу. Про це
сказав журналістам міністр дер-
жавної скарбниці Польщі Міколай
Будзановський, який курує ПЕК.
nnn
Барак Обама буде повертати 5
відсотків своєї зарплати до бю-
джету країни. Таке рішення пре-
зидент США прийняв в умовах за-
ходів щодо скорочення бюджетних
витрат, повідомляє агентство
«Франс Прес» з посиланням на дже-
рело. На цей час зарплата Обами
— 400 тисяч доларів на рік, вона
встановлюється законом і не може
бути змінена.
nnn
Лідер руху "Талібан" Мулла Омар
заборонив своїм підлеглим викрада-
ти людей з метою отримання ви-
купу. За його словами, така діяль-
ність паплюжить ім’я руху, адже
головна мета "Талібану" — бороть-
ба зі "злими силами" в ім’я Аллаха.
Експерти зазначають, що Омар го-
ворив лише про викрадення заради
викупу. Найчастіше бойовики бе-
руть у заручники іноземців для сво-
їх політичних вимог — на кшталт
звільнення талібів із в’язниць.
nnn
Експерти з Каліфорнії попереди-
ли користувачів всесвітньої паву-
тини про появу вірусу, що видає
себе за сторінки соціальної мере-
жі Facebook. Пограма виводить на
екран вимогу для перевірки іден-
тифікації, і при натисканні корис-
тувач автоматично перенаправ-
ляється на підроблену сторінку
соцмережі.
овини світуН
На сьогодніш-
ній день тако-
го рядочку в бю-
джеті нема, але
уряд прийняв рі-
шення при про-
фіциті в бюджеті на цей рік, я впев-
нений, що ці гроші будуть.
Юрій Поляченко,
екс-міністр охорони здоров’я,
народний депутат від Партії регіонів
(У Держбюджеті на 2013 рік
не закладені кошти на медичну
реформу, але у разі профіциту
бюджету гроші будуть.)
итатаЦ
óðéîçÊ
Фотоrada.cherkassy.ua
най наших!З
езчинствоБ Бракувало
поліціянтів
— наставили
картонних
В
они працюють сім днів на тиж-
день, 24 години на добу за будь-
якої погоди, не п’ють у свята, не
беруть відгули, лікарняні, зарплатню та
хабарі. Все це було сказано про кар-
тонних поліцейських з індійського міс-
та Бангалор.
Незважаючи на відносно невелику
кількість транспорту на вулицях, у цьо-
му 8-мільйонному місті на добу стаєть-
ся чимало ДТП. За порядок на трасах
у Бангалорі відповідають 3 000 людей,
хоча потрібно вдвічі більше. Тому уряд
вирішив компенсувати брак персоналу
картонними співробітниками. Чим далі
знаходиться від них водій, тим більше
картонні правоохоронці скидаються на
живих людей, а отже, змушують змен-
шити швидкість.
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
Батьки Вікторії Ш. по-
просили передати слова
вдячності усім, хто прий-
шов на поміч у цій ситуації.
Серед безкорисних і мило-
сердних людей, окрім Вар-
дана та невідомої дівчини-
водія, батьки назвали
депутата Черкаської місь-
кради Андрія Більду (надав
матеріальну допомогу на лі-
кування), викладачів дитячої
міської музичної школи № 1
та її директора Лідію Мусе-
ровську, директора гімназії
№ 31 Василя Пивоварова,
викладачів школи та клас-
ного керівника Вікторії — у
своїх навчальних закладах
вони зібрали кошти на ліку-
вання.
Особливу подяку бать-
ки висловили лікарю-
нейрохірургу обласної ди-
тячої лікарні Олександру
Медулякову за кваліфікова-
ну допомогу й успішно про-
ведену операцію.
Тим часом Черкасами
ширяться чутки, що від не-
відомого стрільця з будинку
№33 на вулиці Гагаріна вже
потерпіло четверо людей. У
обласному управлінні міліції
факти поки що не підтвер-
джують.
Володимир
ЛИМАРЕНКО
У Черкасах серед білого
дня обстріляли дівчинку На Кединій Горі
незаконно продано
9 гектарів землі
Золотоніська міжрайонна прокуратура про-
ведела перевірку додержання службовими
особами районного управління земельних ре-
сурсів земельного законодавства в частині
використання суб’єктами господарювання
земельних ділянок у селі Кедина Гора.
Я
к інформує прес-служба прокуратури Черкась-
кої області, перевіркою встановлено, що поса-
довці вказаної установи незаконно здійснили
передачу у приватну власність земельних ділянок за-
гальною площею 9 гектарів, чим спричинили шкоду
державі на суму близько мільйона гривень.
За результатом перевірки 1 квітня прокуратура
розпочала досудове розслідування кримінального
провадження за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживан-
ня владою або службовим становищем, що спричи-
нило тяжкі наслідки).
еревіркаП
Н
аціональний бізнес-
рейтинг представив
до нагородження ко-
мунальні підприємства,
які за своїми статистично-
економічними показни-
ками отримали найвищу
кількість балів та стали лі-
дерами економіки України
2012 року. Серед перемож-
ців — комунальне підпри-
ємство Черкаської облас-
ної ради «Фармація».
«Фармація» посіла се-
ред підприємств комуналь-
ної власності перше місце
сумарного балу в Україні
у номінації «Прибутковість
та рентабельність» за кри-
теріями: чистий прибуток,
рентабельність операцій-
них витрат, валова додана
вартість на одного працю-
ючого, інтегральний коефі-
цієнт прибутковості та рен-
табельності.
Зазначимо, що На-
ціональний бізнес-
рейтинг (НБР) створено
у 2002 році за ініціативи
Торгово-промислової па-
лати України та редак-
ції міжнародного каталогу
«Торгово-промислова Укра-
їна» з метою надання до-
стовірної інформації інвес-
торам, банкам, страховим
компаніям та іншим зацікав-
леним сторонам щодо ста-
ну сучасної підприємниць-
кої діяльності в Україні.
За повідомленням
прес-служби
обласної ради
Комунальне підприємство обласної ради —
лідер економіки
Головний
уманський
ринок
реконструюють
Голова Черкаської обласної
державної адміністрації
Сергій Тулуб дав
доручення міській владі
Умані реконструювати
центральний ринок.
Було це під час робочої
поїздки до Умані восени,
під час перебування там
брацлавських хасидів.
Н
а сьогодні на Умансько-
му колгоспному ринку (а
це площа 2,7 гектара) вже
реконструювали чотири ряди
м’ясо-молочного відділен-
ня. Відтепер уманські торгов-
ці продаватимуть свій крам
на новозбудованих, сучасних
торгових рядах.
На черзі реконструкція ще
чотирьох. Як повідомив дирек-
тор центрального ринку Ігор
Слонь, є намір розпочати че-
рез місяць реконструкцію рядів
для торговців сільгосппродук-
цією, що поруч з центральним
входом.
Аби взятись за реконструк-
цію, оформили кредит. Про-
гнозується, що на повну рекон-
струкцію витратять близько двох
мільйонів гривень.
Ольга ДЖОГАН
Черкаси вдруге ві-
зьмуть участь у
Параді вишиванок,
який проходитиме
на День незалежнос-
ті України в Києві.
Цього разу симво-
лом фестивалю ста-
не Диво-птах. Наш
обласний центр уже
отримав величез-
ну скульптуру від
організаторів фес-
тивалю. Над роз-
писом, притаманним
Черкащині, почали
працювати майстри
під керівництвом
мисткині-лялькарки
Ольги Бердник-
Отнякіної.
орученняД берегиО
На «Темпі» розмальовують
птаха
Д
о створен-
ня ескізу уні-
кальної диво-
пташки долучилося
понад 130 дітей. Ко-
жен з них створив свій
ескіз, — розповідає го-
ловний спеціаліст управлін-
ня культури Черкаської міської
ради Людмила Чорномор. — Згодом
журі визначило найкращі роботи, ав-
тори яких представлятимуть місто на
«Параді вишиванок».
Над скульптурою художники сьо-
годні працюють на заводі «Темп» —
повідомляє прес-служба міської ради.
Вони вже нанесли шар ґрунтовки і по-
чали позначати олівцем візерунки.
—МирозмальовуватимемоптахаПаву,
зобразимо традиційний черкаський
розпис, — розповідає майстриня Оль-
га Бердник-Отнякіна. — За
основу взяли два кольори:
чорнобривців — жовтога-
рячий, і барвінку — синьо-
фіолетовий. В основі візе-
рунків — хвилі Дніпра, сонце
в зеніті, сонце центральне і
сонце, що заходить.
Для розпису дібрані спеціальні
фарби, адже птах стоятиме на відкри-
тому повітрі. Готова робота буде вста-
новлена в Черкасах на Соборній площі
на Великодні свята. Відкриття «птаха»
планується на 7 травня, тоді ж прове-
дуть народні гуляння. Згодом птах по-
мандрує до столиці. Після Дня неза-
лежності всі птахи залишаться на один
рік у місті, яке переможе. А згодом
птахи «перелетять» до резиденції Свя-
того Миколая на Івано-Франківщину.
Наш кор.
4. 5 квітня 2013 року4 Освіта
вілейЮ ступВ
Усі п’ятирічні
малюки — в
дитсадку
За словами Галини
Гаврилюк, директора Де-
партаменту освіти і нау-
ки Черкаської облдерж
адміністрації, у 1991-му
році на Черкащині діяло
902 дошкільні навчаль-
ні заклади, у 2000-му —
760, ще через рік — 706.
А позитивні зрушення
в галузі, вважає Галина
Миколаївна, мають кон-
кретну дату свого відлі-
ку: 14 грудня 2011 року
обласна рада своїм рі-
шенням затвердила спе-
ціальну програму розви-
тку дошкільної освіти на
Черкащині. Вона розра-
хована до 2017-го року і
передбачає збереження
та вдосконалення мере-
жі дошкільних навчальних
закладів — з охоплен-
ням дошкільним впливом
максимальної кількості
дітей.
Станом на 1 січня
2013-го року в нашій об-
ласті діє 691 дошкільний
навчальний заклад, з них
247 — НВК «Дошкільний
навчальний заклад — за-
гальноосвітній заклад».
— Ми пережили спад
народжуваності, на на-
ших очах у приміщен-
нях дитсадків почали
з’являтися які завгод-
но офіси, магазини. Із
підйомом народжува-
ності, коли держава
почала це заохочува-
ти гривнею, знову ви-
никла проблема із вла-
штуванням дітлахів до
дошкільних навчальних
закладів…
— З приємністю мо-
жемо відзначити: про-
тягом 2010-2012 років
суттєво зросла кількість
хлопчиків і дівчаток, охо-
плених навчанням із
фактично перших років
життя. Якщо у 2001-му
році їх було 40468, а в
2010-му навіть 39450,
то на початку нинішньо-
го року вже 43291 малюк
постійно відвідували ди-
тячі дошкільні заклади.
Усіма формами дошкіль-
ної освіти в області охо-
плено 97 відсотків малю-
ків 3-7-річного віку (цей
показник у 2011-му році
становив 93 відсотки), а
діти 5-річного віку взага-
лі стовідсотково охоплені
відповідним навчанням і
вихованням.
Серед інших форм
дошкільної освіти — ство-
рення спеціальних груп
для найменших при за-
гальноосвітніх школах,
перебування дітей під
соціально-педагогічним
патронатом. А це ще 1170
маленьких черкащан.
— Ситуація на цій
ниві геть безхмарна?
— Найнижчі показни-
ки охоплення дошкільною
освітою у Канівському
(80 відсотків), Корсунь-
Шевченківському (91),
Лисянському, Черкасько-
му (по 94), Тальнівському
(95 відсотків) районах. А
от у Драбівському, Зо-
лотоніському, Катерино-
пільському, Уманському,
Христинівському районах
та місті Умань 100 відсо-
тків малят є вихованцями
дошкільних навчальних
закладів. Лише протягом
2011-го року було віднов-
лено сім ДНЗ — у селах
Кам’янського, Смілян-
ського, Уманського, Хрис-
тинівського, Корсунь-
Шевченківського і
Звенигородського райо-
нів. Тенденція мала про-
довження і в 2012-му
році: у ряді сіл було від-
новлено роботу дитя-
чих установ, а при діючих
відкрили 20 дошкільних
груп.
Без згоди громади
жодної школи не
закрили
— Галино Микола-
ївно, чому органи вла-
ди й керівники галузі
йдуть на закриття шкіл,
насамперед у сільській
місцевості?
— Звичайно, що у кож-
ному випадку, коли вини-
кає необхідність піти на
такий крок, дуже ретель-
но зважуються всі мож-
ливі тонкощі. І на першо-
му місці — піклування про
дітей. Демографічні по-
казники останнього де-
сятиліття не були втіш-
ними: якщо у 2002-му
році кількість учнів за-
гальноосвітніх шкіл об-
ласті становила 187188,
то торік — 111501 учень.
Кількість шкіл зменшила-
ся з 709-ти до 669-ти.
Не будемо зупиняти-
ся на тому, що був час,
коли проблема функці-
онування так званих ма-
локомплектних шкіл сві-
домо замовчувалася. Але
від цього ситуацію на рів-
ні держави поступово за-
ганяли в глухий кут. Так,
гірко буває усвідомлю-
вати, що школа, де здо-
бували освіту твої діди й
прадіди, фактично спо-
рожніла. Але, наголо-
шую: без згоди громади
конкретного населено-
го пункту жодної школи
в області не було закри-
то. Такими є вимоги за-
кону про загальну серед-
ню освіту.
Навіть найбагатші
країни не можуть собі
дозволити витрати, до
яких часом мусимо вда-
ватися ми. Наприклад,
у селі Радчиха Катери-
нопільського району,
де проживає 387 осіб,
є навчально-виховний
комплекс. На сьогодні в
ньому лише троє учнів.
Освітні послуги їм на-
дають шість працівни-
ків, зокрема троє педа-
гогів. Себто на кожного
учня припадає по вчи-
телю. Якщо йдеться про
якусь приватну школу —
нібито й непогано, мак-
симум уваги дитині. Але
видатки на навчання кож-
ного з учнів цього комп-
лексу становлять 197,7
тисячі гривень на рік. Чи
не вражаючі цифри, коли
врахувати, що, за при-
йнятими в Україні норма-
тивами, вони мали б не
перевищувати 8,1 тися-
чі гривень (в середньому
по області вони станов-
лять 9 530 гривень)? Та-
ким чином виходить, що
навчання трьох учнів, чиї
батьки наполягають на
роботі НВК, лягає тяга-
рем на інші навчальні за-
клади.
В усьому світі, насам-
перед в Європі, США,
на яких ми рівняємось,
звичним є підвезення
учнів до місця навчання.
Бо наблизити саму шко-
лу до вихованця — річ
вельми дорога. З цим
ми конкретно зіткнули-
ся на початку ХХІ століт-
тя. Штучно подовжува-
ти функціонування шкіл,
утримання яких є нерен-
табельним? Чи піти пере-
віреним у світі шляхом?
— Як забезпечена
область шкільними ав-
тобусами?
— У 2009 році було
77 автобусів, у 2010-му
— 82, у 2011-му — 121,
а у 2012-му — 164. То-
рік держава надала Чер-
кащині 43 автобуси. Най-
більше в Україні.
— У всі часи багато
залежало від особис-
тої волі керівника об-
ласті, визначених ним
пріоритетів. Освіта від-
чуває сприяння голови
облдержадміністрації?
— З часу, коли область
очолив Сергій Тулуб, ко-
жен голова райдержад-
міністрації зрозумів: Ін-
тернет має бути в кожній
школі, комп’ютер — у кож-
ній шкільній бібліотеці. Не
можете організувати на
це спонсорів, благодій-
ників — віддайте шко-
лярам свої комп’ютери.
Таким чином, завдяки
«твердій руці» Сергія Бо-
рисовича, його наполе-
гливості, на сьогодні Ін-
тернетом на Черкащині
охоплено вже 99 відсо-
тків шкіл і 100 відсотків
шкільних бібліотек.
Добре, що не лише
освітяни тут є союзни-
ками голови облдержад-
міністрації. 19 березня
розпорядженням обл
держадміністрації було
утворено координацій-
ну раду з питання скла-
дення регіонального пла-
ну формування освітніх
округів і модернізації ме-
режі навчальних закладів
та установ освіти. До неї,
зокрема, крім тих, хто
за посадою займається
означеними проблема-
ми, увійшли найбільш ав-
торитетні в області люди.
Зокрема голова Прези-
дії обласної Спілки жінок
Черкащини, депутат об-
ласної ради Інна Губенко,
голова обласної батьків-
ської ради Лариса Ганче-
ва, сільський голова села
Балаклея Смілянсько-
го району Олена Коваль-
ська, селищний голо-
ва із Ірдиня Черкаського
району Олександр Мак-
симов, голова Корсунь-
Шевченківської районної
ради Володимир Рябо-
шапка.
Переконана: всі ці
люди є щиро заінтере-
сованими в тому, щоб
освітні заклади Черка-
щини надавали моло-
ді освіту, яка дозволить
штурмувати які завгодно
вершини науки, відчува-
ти себе впевнено на рин-
ку праці.
Антін ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
Галина Гаврилюк:
“Підвезення учнів до шкіл
— європейська практика"
оступ владиП
Повнотою охоплення дітей системою виховання й навчання
Черкащина відзначалася завжди. На сьогодні ми одні з
перших в Україні в дошкіллі. Інтернетом забезпечені 99
відсотків шкіл і стовідсотково — шкільні бібліотеки: тут
ми перші в Україні. Щороку поповнюється парк шкільних
автобусів, торік — на 164. Чи означає це, що освіта
вийшла з кризи?
П
осади, кабінети змінюва-
лись, але незмінними були
відданість Анатолія Олек-
сандровича справі, щире бажан-
ня не просто сумлінно виконува-
ти свої обов’язки, а й прагнення
знаходити будь-яку можливість,
щоб завжди допомогти конкрет-
ним людям, які зверталися за
порадою й підтримкою.
Анатолій Олександрович — із
покоління, на чию долю сповна
випало випробувань, що до того
й опісля навіть не снилися ніяко-
му іншому. Мабуть, тому обрав
одну з наймирніших — учитель-
ську професію. Про своє покли-
кання не забував ніколи, хоча
сповна розкрити фахові здібнос-
ті педагогу Анатолію Степанен-
ку завадило насамперед те, що
суспільство, обласна громада
потребували його громадянської
активної життєвої позиції.
Сьогодні, коли Анатолій Сте-
панович прийматиме числен-
ні привітання від колишніх учнів,
співробітників, колег, добрих су-
сідів, він обов’язково має про-
йнятися відчуттям власної по-
трібності багатьом людям, для
яких він був не чиновником —
Людиною.
Добра, здоров’я Вам, родин-
ного тепла, шановний наш юві-
ляре! Нехай у ці весняні дні Ваше
серце зігріватимуть серця всіх
тих, кого Ви обігріли щирим сло-
вом, увагою, підтримкою. Із днем
народження Вас, дорогий Анато-
лію Олександровичу!
А за покликом душі – учитель
Сьогодні відзначає славну дату — 90 років від дня наро-
дження — людина, яка для багатьох земляків була й зали-
шається взірцем порядності, високої моральності. Мова
про Анатолія Олександровича Степаненка, чий послуж-
ний список вмістив роки викладання в школі, згодом керів-
ництво всією освітянською галуззю Черкащини, а пізніше
й відповідальні обов’язки секретаря виконкому Черкаської
обласної ради.
До вишу —
через співбесіду
За результатами співбесіди до вищого
навчального закладу зараховуються особи,
яким Законом України «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи»
надано таке право. Про це йдеться в умовах
вступу до ВНЗ у 2013 році.
П
рограму співбесіди із зазначеними категоріями
осіб затверджує голова приймальної комісії.
Особи, які за результатами співбесіди не
рекомендовані до зарахування на навчання і які по-
дали сертифікати зовнішнього незалежного оціню-
вання з конкурсних предметів з результатами, не
нижчими передбачених правилами прийому, мають
право брати участь у конкурсі на загальних заса-
дах.
Нагадаємо, цьогоріч вступники можуть подавати
до вишів шість сертифікатів ЗНО. Заяви на вступ мож-
на подавати не більш ніж до п’яти вишів. При вступі у
виш профільними визначають один або два предмети.
З профільного предмета вступникові треба набрати мі-
німум 140 балів. Подавати документи для вступу у виш
треба з 1 липня.
5. 55 квітня 2013 року Культура
Ті, хто дарують
картини для музею
Протягом минулого року фондове зібрання
нашого музею збільшилось майже на 250
творів образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва. Насамперед
завдяки тісним контактам музейників з
авторами й колекціонерами.
Т
ак, заслужений художник України Михайло Бе-
лень з Ужгорода передав музею сім графічних
творів одного з основоположників закарпатської
школи образотворчого мистецтва Адальберта Ерде-
лі та майже два десятки авторських медалей і пла-
кеток. А канадець з українським корінням Мирослав
Куць (м. Едмонтон, штат Альберта) саме нашому му-
зею подарував колекцію власноруч виготовлених пи-
санок.
Серед безкорисливих друзів нашого музею — і
черкасець Володимир Заяць, колишній учень худож-
ньої студії Григорія Турчака, чия мистецька доля піс-
ля років навчання в Петербурзькій академії мистецтв
була тісно пов’язана з Україною, Черкащиною. Інший
колишній студієць Турчака, москвич Олексій Тимо
шенко, подарував кілька своїх пейзажів, які тепер
експонуються поряд із роботами його вчителя.
За багатьма полотнами — своя історія, пов’язана
з біографіями авторів чи дарувальників, яким аж ніяк
не байдуже, в чиї руки потраплять дорогі їм твори, де
будуть виставлятися впродовж років та десятиліть.
Дарують свої роботи художники після прове-
дення у музеї їхніх персональних виставок. Так у
2012-му у нас з’явилися твори одеського художни-
ка В.Целоусова та донеччан В.Кобця й О.Павлової,
корсунця Б.Федоренка і київського скульптора
І.Липовки, полотна сучасних черкаських художників
— В.Нестерова, В.Цимбала, М.Гладька, М.Сенюти. А
також нових місцевих талантів: Оксани Литвиненко,
Світлани Дзюби, Ірини Чернявської, Костянтина Ме-
лаха, Володимира Сінусіка, які вважали за честь по-
повнити колекцію музею.
З нагоди відкриття у нас музею Данила Нарбута
міська рада передала Обласному художньому музею
безплатно бюст Данила Нарбута (автор — заслуже-
ний діяч мистецтв України А.Фуженко), а заслужений
художник України Іван Фізер подарував барельєф
Данила Георгійовича. Так продовжуються традиції
меценатства. Адже ще раніше, у 2011 році, заслуже-
ний художник України Микола Бабак подарував му-
зею п’ять творів відомого майстра форми і кольору
Едуарда Гудзенка, а президент Спілки промислов-
ців і підприємців Черкаської області Борис Райков —
полотно “Король із синім левом” Бориса Єгіазаряна,
чиє ім’я увійшло у довідник “2000 видатних художни-
ків та дизайнерів ХХ століття”.
Світлана Урицька,
головний зберігач фондів
Обласного художнього музею
Музичні інструменти
з... сірників
Цю гітару, як і скрипку чи гармошку, зважаючи на їх порівняно
невеликі розміри й те, що виготовлені вони зі звичайних сірни-
ків, можна було б назвати іграшковими.
П
роте звучать такі витвори рук
жашківського диво-майстра
Богдана Сенчукова як справ-
жні. В цьому може впевнитись кожен
бажаючий, побувавши в Жашківській
дитячій музичній школі: тут навіть до-
зволять зіграти на них. До речі, саме
викладачі школи продемонстрували
їхні можливості на престижних фести-
валях і конкурсах. Зокрема заслуже-
ний працівник культури України Іван
Сухий на початку нинішнього року
виступав з «сірниковою» гармошкою
на міжнародному конкурсі-фестивалі
«Баян, гармонь і пісня російська».
На сьогодні гармошка, як і скрип-
ка та гітара, виготовлені Богданом
Сенчуковим, занесені до Книги ре-
кордів України. Тепер він має намір
зібрати з сірників кобзу, бандуру й
сопілку.
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Я
к і майже століття тому,
коли в попівській хаті Іва-
на Канюка театр поставив
п’єсу Кропивницького «Дай сер-
цю волю — заведе в неволю»,
відкриття нового сезону для села
— подія.
Такий театр у Черкаському ра-
йоні єдиний. Майже 40 років ним
опікувалася Анастасія Шквар. А
тепер уже чверть століття її ро-
боту продовжує Валентина Рога-
тіна. «На хуторі біля Диканьки»,
«Ніч перед Різдвом», «Лимерів-
на», «Не судилося», «Трибунал»,
«Сільські дівчата», «Весілля в Ма-
линівці» — це тільки частина ре-
пертуару. У процесі багаторіч-
ної роботи склалися цілі династії.
Приміром, родини Бриків, Квітки,
Некраса та Грамів. Майже 60 ро-
ків віддала худяківському театру
Лідія Матюха.
— Наробишся, було, на фер-
мі, як віл, шматок хліба з салом
у кишеню, — розповідає Ганна
Грам, — і на репетицію до клу-
бу. І зараз би ще виступала, так
щось не часто кличуть.
Двадцять років тому вперше
зіграв Голохвастова у виставі «За
двома зайцями» Костянтин Не-
стеренко. Відтоді життя без сіль-
ського театру не уявляв.
Сьогодні в театрі більше мо-
лоді: зірками сцени стали брати
Ярослав та В’ячеслав Магльова-
ні, Артем Євтушенко.
Вже 36 років поспіль худяків-
ський храм Мельпомени успіш-
но захищає звання «народного».
Останнє підтвердження відбуло-
ся торік, коли на суд глядача са-
модіяльний колектив предста-
вив п’єсу Володимира Канівця
«Як наші діди парубкували». Нині
ж своїх глядачів сільські театра-
ли радують виставами «Ніч перед
Різдвом», «Фараони», «Шуми,
Маріца!», уривками з поем «Лісо-
ва пісня», «Маруся Чурай».
Привітали ювілярів зі святом і
сусіди — колеги по творчій сцені
з Сагунівки, Лесьок та Вергунів.
Наталя Усенко
«Наробишся на фермі — і на
театральну репетицію до клубу»
Новими постановками відкрив 95-ий театральний
сезон у сільському будинку культури Худяківський
аматорський народний театр.
Комдива Загродського
земляки своїм не визнали
П
ро односельця — генерал-
полковника, легендарного
командира 2-ої Волинської
дивізії Армії УНР Олександра За-
гродського, жителі Зеленькова, що
на Тальнівщині, дізналися лише то-
рік. Коли столична організація «Ге-
роїка» звернулася до тамтешньої
сільради з ініціативою переймену-
вати на його честь одну з сільських
вулиць.
Тоді в сільраді, зсилаючись на
клопоти, пов’язані з виборами до
Верховної Ради, пообіцяли розгля-
нути це питання «наступного року».
Та хоч було досить часу, щоб визна-
читися, в селі досі не дійшли єди-
ної думки. А перед цьогорічним зі-
бранням, що відбулося нещодавно,
хтось запустив чутку, що після пере-
йменування вулиці її жителям дове-
деться замінювати паспорти на нові.
Тож селяни утрималися від рішен-
ня вшанувати таким чином пам’ять
українського полководця-патріота.
Щоправда, натомість запропо-
нували встановити пам’ятник. Але
такий, де «петлюрівський» генерал
Загродський був би разом з братом
Андрієм, відомим українським мо-
вознавцем.
При цьому «забули» визначи-
тися, звідки ж візьмуть гроші на
пам’ятник…
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
6. 5 квітня 2013 року6
П
опід двором молоді білокорі бе-
різки, а за ними садок, а в ньо-
му біла доглянута хата — в усьо-
му вгадується дбайлива рука. Хазяйнує
тут 43-річний Володимир Кива, завіду
вач майстерні місцевого сільгосппід-
приємства ПП «Плешкані». А господинь
дві: його мама Ніна Леонтіївна і дружи-
на Світлана. Вони ось уже 21 рік живуть
дружно, як мати з дочкою чи як подру-
ги, — бачать люди.
Обидві співають у самодіяльності:
свекруха — нижчим голосом, а в Світ-
лани голос дзвінкий і високий.
— Мені дівчата на роботі кажуть: до-
бре тобі, що в тебе свекруха вдома.
Мовляв, робота не стоїть і не дожида-
ється, — розповідає Світлана.
Ніна Леонтіївна має 43 роки тру-
дового стажу в колгоспі у ланці й на
фермі, тепер же пенсіонерка. А Світ-
лана працює на фермі оператором до-
їння корів, на ранковому та вечірньому
доїнні. Раніше, ще за директоруван-
ня Дмитра Лисуна, її двічі посилали на
виставку досягнень народного госпо-
дарства до столиці з двома коровами-
рекордистками, що давали до 40 літрів
молока на добу. У тих відрядженнях
Світлана перебувала по тижневі й дум-
кою додому не рвалася: Ніна Леонтіївна
всьому дасть лад. А було, що за добру
роботу то їх удвох із Володимиром пре-
міювали путівкою до санаторію «Київ» в
Алушту, то з колегою Тамарою побува-
ла в санаторії в Саках. А господарство
— в надійних свекрушиних руках.
Їхнє господарство — у сараї, сарай-
чиках, загорожках і клітках дві дійні ко-
рови й третя первістка, свиноматка з
виводком, а в другому — вже підроще-
ні підсвинки в’єтнамської породи. Інди-
ки, індокачки породи «шипуни» й «мов-
чуни», гуси й кури, кролі у клітках, а в
сторожах дві собаки. Та за таким гос-
подарством треба дзигою вертітись.
А Світлана ж не сільська, а міська
жителька, з Черкас. Володя служив в
армії, а Світлана потрапила в село до
своїх родичів на новосілля, де якраз
гостювала й Ніна Леонтіївна. Тоді й на-
гледіла її на невістку, дарма що з ма-
нікюром. Коли повернувся з армії
високий та ще й з вусами хлопець, чор-
ноокій Світлані він сподобався. Через
півроку, 24 серпня 1991-го, вони спра-
вили весілля. Вродились сини, Володи-
мир і Олександр. Старший нині працює
в Черкасах, а молодший в армії.
— Попервах ще півроку я їздила з
села в Черкаси на роботу і домовили-
ся з чоловіком перебратися до міста,
але свекруха пішла до директора й по-
просила, щоб сина посадили на новий
трактор, — розповідає Світлана. — Він
вирішив залишитись, і я з ним, як нит-
ка за голкою.
Свекруха ж знайшла роботу і для
Світлани: дояркою. Попервах два мі-
сяці вранці й ввечері на ферму з нею
ходив чоловік Володя. Тепер вона ас
своєї справи і на молочному комп-
лексі з доїльним залом і «карусел-
лю», і в домашньому господарстві,
де доводиться бути і ветеринаром, і
технологом-переробником, а найбіль-
ше — доглядачем.
Як вона всього цього навчилася,
як пересилила в собі міську жительку?
Світлана без жодного пафосу відпові-
дає: бо люблю все нове. І жодним сло-
вом про труднощі — про це в Кивів не
прийнято говорити, тому складається
враження, що в них все виходить лег-
ко й просто
Де яка новинка з’явиться — то в Кив:
минулої осені у Світлани сільські гос-
подині переймали рецепт консервуван-
ня яблук з перцем. А Ніна Леонідівна ві-
дома своїм вмінням виготовляти смачні
й красиві домашні цукерки.
Зараз Світлана сама вчиться бути
свекрухою: вона вже знайома з дівчата-
ми — «кандидатками» в невістки, з яки-
ми зустрічаються її сини. Не треба ба-
гато розуму для «Кайдашевої сім’ї» — а
так живе багато родин, недарма ж ця
вистава така популярна. А от щоб усе
ладком — тут без мудрості старшого
покоління не обійтись.
Секретар Плешканівської сільської
ради Галина Іванівна Міхова каже, що
сім’я їхня — ровесниця незалежності
України. Якби так було в державі, як у
родині Кив.
Валентина ГАВРИШКЕВИЧ
К
уштувала колись, а коли,
то вже й не згадаю, — по-
чув я від однієї зі старень-
ких бабусь, які неспішно обго-
ворювали місцеві новини на
хутірському вигоні.
Як пригощали
американців
І лише в дев’ятому по ра-
хунку обійсті (а тут їх всього
якихось чотири десятки) при-
гадали, як причащалися цим
«панським» напоєм.
— А було це, дай Боже
пам’яті, у вісімдесят восьмому,
— заявив господар двору дід
Іван, — коли американці через
наш хутір походом миру йшли.
Тоді, як розповідав дід Іван,
було нібито якесь неофіцій-
не розпорядження з району,
аби біля кожних воріт вистав-
ляли люди столи з різними на-
їдками, що мали засвідчити
перед заокеанськими волон-
терами миру і нашу приязнь, і
наші статки у вигляді засмаже-
ної качки чи тушкованого кро-
ля. До цієї та іншої всячини до-
зволялося додати, в порядку
винятку, й шампанське. А ще,
як наполегливо інструктували
жителів Шампані, на столах,
поряд з виделкою та ложкою,
повинен лежати й ніж, який,
казали, там, на Заході, є не-
змінним атрибутом при снідан-
ках, обідах і навіть ленчах.
— Позносили ножі з усіх
усюд, — пригадує дід Іван. —
Помили й почистили навіть ті
«ятагани», якими колись буря-
ки чистили. Як треба то тре-
ба… Розіклали. Коли йдуть!
Першим на «роликах» під’їхав
довгов’язий такий америка-
нець в трусах — не трусах, а
в отих, як його… шортах. За
ним інші, теж чудернацько
одягнені. Ну, всякі там «вери
гуд» — та й до столів. Госпо-
ди, які там виделки, які ножі!
Довгов’язий отой, що на «ро-
ликах», — п’ятірнею в сметану,
потім в мед. В момент вичис-
тив полумиска. На шампанське
й не глянув. Зате самогонка,
зафарбована під компот, здо-
рово його зацікавила. Ох і ви-
стрибував він після того! По-
тім став обніматися, а руки і в
сметані, і в медові.
— Потім уже казали, що
найкраще пригощали амери-
канців саме в нашій Шампані,
— дід видав не без почуття на-
ціональної гордості.
Так, народ тут гордий. Роз-
повідають, що за панщини в
цьому поселенні налічувалося
всього чотири хатини, в одній з
яких жила молодиця на ймення
чи то Катерина, чи то Параска,
до якої вчащав панський еко-
ном, що, звичайно, виділяло її
поміж інших кріпаків. І коли яко-
гось разу односельці надумали
залякати її за якусь провину,
пригрозивши, що поскаржать-
ся панові — поміщикові Енгель-
гардту, вона зневажливо відпо-
віла: «Подумаєш, я сама пані».
Оскільки ж та Катерина чи Па-
раска добряче шепелявила, то
й вийшло в неї: «…шама пані».
Звідси, кажуть, і Шампань.
Поселення так і не стало
селом. Немає тут навіть мага-
зину. Маєш змогу — купуй хліб
у Шевченковому чи Пединівці,
ні — печи коржі, якщо є з чого.
Так і з паливом на зиму. Ліс
— онде він, під самим боком,
хмизу можна назбирати. Якщо
є здоров’я.
— Виписували раніше люди
паливо, — каже той же дід Іван.
— А з минулого року більше
двох тисяч гривень за маши-
ну беруть. А ще ж і вугілля тре-
ба. Тож і викручується кожен,
як може...
Виходить, що тут і справді
кожен сам собі пан.
І сьогодні хутір і сам себе
прогодує, і дітям виростить,
і ще й на продаж: як їхатиме-
те через хутір, зупиніться біля
будь-якого двору і приторгуй-
теся до картоплі чи яблук. Ба-
гато з вас не запросять.
На техніці часів війни
можна покататись
І в Шампані чути дитячий
сміх. А буває, і музики на тому
чи іншому подвір’ї такої вшква-
рять, що тільки тримайся! Зна-
чить, живе ще хутір, погляда-
ючи шибами вікон на шлях
широкий.
До тутешніх пенсіонерів
то діти навідаються, то фер-
мери Бойки чимось допомо-
жуть. Взагалі ж фермерське
господарство Бойків, як жар-
тують тут, є і культурним, і
соціально-культурним осеред-
ком. Треба комусь терміново
до лікарні, город виорати чи
там якусь іншу роботу по гос-
подарству виконати — йдуть до
них. Бо знають, що не відмов-
лять хлопці.
А ще взялися Олег і Руслан
Бойки створити на своїй са-
дибі історико-патріотичний му-
зей, в якому було б відобра-
жено воєнні події. І не інакше
як зі зразками легкого озбро-
єння та військовою технікою,
обов’язково діючою. Спочатку
з’явилися у їхньому дворі авто-
бус повоєнного випуску і такий
же мотоцикл, який після відпо-
відного камуфляжу та „перео-
зброєння” став „німецьким”.
Доп’яли хлопці і бувалого в бу-
вальцях ЗІСа — після оснащен-
ня його гвардійськими міноме-
тами відвідувачі музею можуть
уявити, які то вони, легендар-
ні „Катюші”.
Не жаліючи ні часу, ні гро-
шей, взялися Бойки за пошуки
військової техніки по всій Укра-
їні. Так натрапили на два лег-
коброньовані розвідувально-
диверсійні машини БРДМ-2, які
свого часу пройшли воєнними
дорогами Афганістану, про-
вели небезпечними дорогами
безліч транспортних карава-
нів і зберегли на броні відміти-
ни душманських куль. Сьогодні
вони на ходу. І бачили б ви об-
личчя старшокласників зі шкіл
Звенигородського та сусідніх
районів, які мали можливість
проїхатися тамтешніми лісови-
ми дорогами на цій техніці!
Займає музей все біль-
шу площу під відкритим не-
бом. Ось контрольно-слідова
смуга з радянським та афган-
ським прикордонними стовпа-
ми, далі — макет напівзгоріло-
го кишлака, військове містечко
з медсанбатом. Далі — експо-
зиції, що відтворюють події ві-
йни у Афганістані та часів Дру-
гої світової: окопи, бліндажі,
бойова техніка, зброя. І знову
ж — тут не тільки можна взяти
до рук „справжні” гвинтівку, ка-
рабін, автомат чи пістолет, а й
постріляти з них. Звичайно, хо-
лостими набоями. При бажан-
ні можна й переодягнутися у
солдатську уніформу радян-
ської чи ворожої армії.
Все більше людей приїз-
дить сюди, зацікавлені пере-
казами про музей. А для зве-
нигородських старшокласників
уроки військової підготовки на
території музею стають тради-
ційними.
— Прибутків це нам не при-
носить, але достатньо і того,
що бачимо щораз захопле-
ні дитячі обличчя, — говорить
Олег Бойко, який свого часу
пройшов крізь пекло Афгану.
— При цьому і Шампань наша
стає більш відомою і прива-
бливішою для туристів.
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Звенигородський район
Село
Ніна Леонтіївна та Світлана з
главою сімейства Володимиром
Кивою з села Плешкані.
радиціїТ
Міську невістку свекруха всьому навчила
У селі Плешкані, на кутку Левада, у першій же хаті при в’їзді в село
зі сторони Гельмязева, свекруха й невістка живуть душа в душу.
Власне, її, міську і з манікюром, за невістку і вибрала майбутня све-
круха, ще коли дівчина з її сином і знайома не була. Тепер же невістка
з коровами та всяким домашнім товаром на «ти», і не тільки вдома,
а й на фермі, де справно працює.
аш крайН
У Шампані
кожен сам собі пан
— сам хліб пече, сам дрова збирає…
Відразу ж скажу, що шампанським у цьому хуторі,
що, мов притомлений подорожній, прошкуючи з Шев-
ченкової Керелівки до сусідньої Пединівки, зупинився
перепочити на півдорозі, та так і залишився тут, за-
чудований широкими полями та заколисаний лісовим
безгомінням, і не пахне.
Фотоавтора
