МЧ
Uploaded byМолодь Черкащини
PDF, PPTX1,324 views

Mch 37

Embed presentation

Download as PDF, PPTX
111 вересня 2013 Молодь Черкащини №37 влучний погляд на сучасне життя 11 вересня 2013 • реклама • реклама бул. Шевченка, 150 тел: (0472) 50-02-02 Імплантація зубів без обмежень Комп’ютерна томографія Виправлення прикусу Всі види естетичного лікування та протезування sobolevskyy.com.ua ліц. АВ №554594 МОЗ Укр. 24.10.2007 р. стор. 13 газета виходить із 1960 року №37 (5185) Чим запам’яталося цьогорічне святку- вання Раш-га-Шана в Умані сторінка 2 У П’ятій міській поліклініці Черкас функціонує унікаль- ний медичний центр сторінка 12 Сьогоднішня розпо- відь «Молодіжки» – про Лисянський район сторінки 8-9 Олексій Арсенюк: «Я черкащанин, я тут живу, люблю це місто...» сторінка 7 «Єврейський Новий рік» Лікує лазерСлавна спадщина ФотоОлегаКУКСИ Руська Поляна тріумфує Спортсмени селища стали переможцями обласних змагань «Найспортивніше село-2013»
2 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 наші новини • Опозиція Знову за рибу гроші Черкаські опозиціонери влаштували чергову прес-конференцію. Як і завжди, на заході політики «переливали з пустого в порожнє». У черговий раз усіх присутніх політики вразили високою оратор- ською майстерністю. Представників медіа зібрали з метою повідомити новину про при- значення перевиборів на проблемних округах. Микола Булатецький заявив, що це стане важливою віхою в історії не тільки Черкащи- ни, а й усієї України. Також він висловив думку, що політики мають об’єднати свої зусилля задля перемоги кандидатів опозиції. Оратор називає ці перевибори своєрідним екзаменом перед президент- ськими перегонами 2015 року. Також, за його словами, це стане тестом для виборців. А ще є хорошою можливістю перевірити ак- тивність електорату. Леонід Даценко сказав майже те саме, але в іншій інтерпрета- ції. Також політик повідомив, що після минулих виборів у нього з’явилися нові спонсори. До їх числа входять фермери, підприємці. Булатецький наголосив, що опозиція має об’єднуватися з владою заради європейського майбутнього країни. А також, що Україна має довести світу свої європейські принципи. Немидора ГАЛУШКА Як ми вже повідомляли, 5 і 6 вересня паломники-хасиди зі всього світу відзначають свято Рош-га-Шана, у просторіччі зва- не «єврейським Новим роком». Найбільше паломників приїхало з Ізраїлю, Німеччини, Франції та США. Також були із ПАР, Кана- ди, Італії, Великої Британії, Індії, Швейцарії, Чехії, Бельгії, Кир- гизстану, Російської Федерації та Іспанії. За інформацією УНІАН, цього року до Умані прибула рекордна кількість хасидів-паломників – від 27 до 30 тисяч люду. За час перебування гостей міс- та працівниками правоохоронних органів серйозних інцидентів не зафіксовано. Але все-таки не обійшлося без пригод. 3 вересня поблизу заводу «Мегомметр», у кар’єрі мало не втопився хасид. Причиною стало погане самопо- чуття. 20-річний юнак почав за- хлинатись. Нещасного помітили співробітники ДСНС, які патрулю- вали ставок. Викликали допомо- гу – приїхали дві карети «швид- кої»: українська та ізраїльська. Остання забрала бідолаху. Стан чоловіка наразі задовільний. Також цьогорічне святкування Рош-га-Шана відзначилось ще деякими подіями. 4 вересня в Умані міліція затримала палом- ника-хасида за підозрою у курін- ні марихуани. Затриманого від- пустили, тривають слідчі дії. Це ще не всі сюрпризи, які мешкан- цям Умані підготували хасиди. 6 вересня, по вулиці Пушкіна, 10, приїжджі віряни в багатоповер- хівці затопили офіси центру со- ціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також відділ у справах сім’ї та молоді, що розміщуються у напівпідвальному приміщен- ні. Є навіть постраждалі, через аміачні випари кілька співробіт- ників однієї зі служб отримали пошкодження дихальних шляхів. Коли пробивали калінізацію, то витягли з труб серветки, однора- зовий посуд та інше сміття. Після дезінфекції їдкий запах і досі не покидає стіни будинку. Багато нарікань з боку місцевих жителів спричинила пропускна система у район перебування прочан. Ба- гато людей не могли потрапити до своїх помешкань, бо просто забули взяти з собою паспорт чи якесь інше посвідчення особи. Вшанувати пам’ять про духов- ного наставника хасидів Рабі На- хмана і помолитись напередодні єврейського Нового року Рош-га- Шана на Уманщину завітали знані та впливові люди. Мільярдер з Ка- захстану Олександр Машкевич та президент Всеукраїнського єврей- ського конгресу Вадим Рабинович приїхали до Умані 4 вересня в су- проводі п’яти машин. Близько 10- ої години ранку охорона провела їх до святого місця, де паломники помолилися та поспілкувались з віце-президентом благодійного фонду імені рабі Нахмана Шимо- ном Бускілом. Вже з 7 вересня хасиди-палом- ники почали покидати Умань. Тепер комунальним службам залишається навести чистоту в районах міста, де перебували не завжди бажані гості, залишивши по собі жахливий безпорядок. Микола РАТУШНИЙ, Інна МОРОЗОВА Представники Черкаської об- ласної влади шукають майбутніх лауреатів премії Симоненка. По- шуки триватимуть до 31 жовтня 2013 року. В управлінні Черкась- кої обласної держадміністрації нагадують: для того щоб отрима- ти премію, необхідно представи- ти певні документи. Організація, що має намір висунути кандида- туру на здобуття премії, повинна надіслати їх на адресу управлін- ня культури обласної державної адміністрації. У конкурсну комі- сію необхідно надати: офіційне подання (клопотання) з форму- люванням позиції та її короткою мотивацією; п’ять примірників представленого твору чи творів; рецензії та відгуки, опубліковані у пресі, якщо такі є, звісно. Участь у конкурсі візьмуть автори книжок чи прирівняних до них публікацій у різних літературних часописах. Конкурсними виданнями стануть ті, які друкувалися в останні три роки. Ці книги не мають бути від- значеними іншими літературни- ми преміями. Проте вони мають бути високо оцінені літературни- ми критиками, громадськістю та широким колом читачів. Премію посмертно призначати не будуть. Премію вручають з 1986 року. За час існування кілька разів змі- нювалася назва конкурсу. Пре- мія Симоненка присуджується з метою вшанування пам’яті по- ета. А також з метою заохочення професійних та непрофесійних літераторів до створення висо- кохудожніх літературних творів. Багато учасників уже стали лауреатами премії. Свої вина- городи отримали автори збірок, романів, фотолітописів. Можли- во, тепер настав і ваш час, дорогі читачі. «Молодь Черкащини» ба- жає усім конкурсантам удачі. Вікторія КУТІЛОВА Цієї осені до лав Збройних сил місто планує призвати 90 чер- каських юнаків. Загалом із об- ласті на армійську службу підуть 400 новобранців. – Це невелика кількість. З кож- ним роком наряд на строкову служ- бу зменшується. Однак охочих служити більшає, – розповідає вій- ськовий комісар Черкаського об’єднаного військового комі- саріату Євгеній Корж. До 2017 року уряд запланував повний перехід української армії на контрактну основу. Цьогоріч заплановано взяти на контракт- ну службу 60 юнаків. Уже при- звали 43. – Фінансове та матеріально- технічне забезпечення контракт- ників цьогоріч краще. У Криму, наприклад, у військово-морських силах, силах спецпризначення, повітряно-десантних, високомо- більних військах контрактники отримують грошове забезпечен- ня у розмірі 3500-3800 гривень. Усе залежить від посади та ви- слуги. У сухопутних частинах отримують менше – 1600. Але з 1 вересня їм збільшили грошове забезпечення на 300 гривень. Наступного року ще двічі підви- щуватимуть виплати. Зрештою, військовик-контрактник буде отримувати 2600 гривень і біль- ше, – зазначає військовий комі- сар Черкаського ОВК Євгеній Корж. Олена РЯБОКОНЬ • Літературні таланти ОДА розшукує гідних премії В. Симоненка • Відсвяткували Цьогоріч Умань прийняла рекордну кількість паломників-хасидів Багатьом українцям не зрозуміло, що спонукає їхати із далеких країв десятки тисяч паломників-хасидів до маленької Умані. Хасиди віддані своєму настав- никові Цадику Нахману, а міцна віра рухає й розум, і серце, і душу людини. Для хасидського містичного релігійного руху є дуже характерним і навіть визначним контакт між учнем і вчителем, точніше, між духовним лідером невеличкої спіль- ноти, який називається «праведник» (на івриті – «цадик»), і спільнотою його учнів, духовних нащадків, духовних дітей, які називаються словом «благочестиві» або «ха- сиди». Люди їдуть для того щоб установити, знайти, відновити особистий контакт з людиною на ім’я рабі Нахман із Брацлава. • До армії готуйсь! Призовна комісія почала відбір юнаків на військову службу Павло Білик за крок до вій- ськової служби. Через три тижні стартує осінній призов. Хлопець зрання прохо- дить у коміса- ріаті медогляд. Уже побував у психіатра та дерматолога. – Армійська служба – то до- свід на все життя. Вона дасть мені витримку, загартує мене, – переконаний призовник. Якщо ще недавно від армії юнаки відхрещувалися, то те- пер ставлення до військової служби повністю змінилося. Молоді люди розуміють усі її переваги, зауважують у військ- коматі. Однак годяться для служби державі не всі. – Я працюю у призовній комісії двадцять років, можу сказати, що юнаки ста- ють дедалі кво- лішими, – бенте- житься старший лікар призивної комісії Галина Конопацька. – Раніше здорових хлопців було близько 50 відсотків. Зараз лише один відсоток. Юнаки приходять до військко- мату з хворобами хребта, серця та шлунково-кишкового тракту. Чимало з них мають проблеми ендокринної системи. – Вчора із десяти оглянутих восьмеро направили на додат- кове обстеження, – констатує Галина Конопацька. Із 1 жовтня стартує осінній призов юнаків на стро- кову військову службу. Втім, пізнати радощі армій- ських буднів зможуть далеко не усі черкаські призо- вники. Бо мають значні проблеми зі здоров’я, кажуть медики. Хлопці приходять до комісаріату з хвороба- ми хребта, серця та шлунково-кишкового тракту.
311 вересня 2013 Молодь Черкащини №37наші новини Адреса УДСО: м.Черкаси, вул. Хоменка, 3/1, тел.: (0472) 63-34-06 • на варті П а а Д а а ! Ц , а а , а а а . П а а , а ’ а а . Л , а а а а , а а а а а а . П а , а , а а - , а а , а а . С а а а , а ' , а , а . З а - а а . Н а а , а - , а , а а а а ! З , а а а а а а , а а а а а а а . Н а а а а ! З а а , а а Ч а а а а а а Ю КОШИН ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ ТА ШАНУВАЛЬНИКИ ЛІСУ! ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ ТА ШАНУВАЛЬНИКИ ЛІСУ! Підтримання порядку в громадських місцях Черкас здійснюється за допомогою кнопок тривожної сигналізації Нині дуже багато уваги при- діляється безпеці людей і збереженню їхнього майна. І одним з головних критеріїв досягнення цього є швидкість реагування на різні загрози і небезпеки. Підтримання порядку в громадських місцях Черкас і області здійснюється за допомогою технічних інновацій – кнопок тривожної сигналізації, підключених до пунктів централізованого спостереження управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області. У великих магазинах, кафе, авто- заправках та інших подібних закладах останнім часом звертає на себе увагу велика наклейка жовтого кольору. На- пис на ній «Терміновий виклик міліції» недвозначно засвідчує, що саме у вка- заному громадському місці можна не- гайно викликати міліцію за допомогою системи тривожної сигналізації. Кожен пересічний громадянин, який став свід- ком чи потерпілим унаслідок вчинення правопорушення, має можливість звер- нутися до адміністрації об’єкта, де роз- міщена кнопка тривожної сигналізації, з проханням викликати міліцію. Головний принцип роботи «тривожної кнопки» – підтримка постійного цілодо- бового зв’язку об’єкта з оператором, а також безпосередньо з нарядом швид- кого реагування ДСО. При натисканні на кнопку сигнал миттєво надходить на пульт централізованого спостереження і передається правоохоронцям, які при- бувають на місце виклику за лічені хви- лини і вживають всіх заходів для затри- мання правопорушника та подальшої його передачі до міськрайвідділів. На сьогоднішній день у Черкаській об- ласті до системи термінового виклику УДСО при УМВС України підключено близько 100 кнопок тривожної сигналіза- ції. Загалом же по області – близько 1730 кнопок тривожної сигналізації на об`єктах та близько 340 кнопок у помешканнях громадян. Робота для обладнання кнопок тривожної сигналізації в громадських міс- цях, місцях масового перебування грома- дян проводиться постійно. Швидкий виклик міліції – це складо- ва частина розширення можливостей оперативного зв’язку громадян з пра- воохоронними органами і ефективного реагування на злочинні прояви. Ірина Сініченко, УДСО при УМВС України в Черкаській області Не вкладаються в уяві масштаби того горя. У не- величких сільцях Онопріївка, Павлівка-2, Кобиляки, загуб- лених у глибинці серед яруг та байраків, за якийсь рік го- лодна смерть забрала 422 життя, з них 201 дитини. А загалом по Україні, як зазна- чив очільник району Микола Бардадим, голодомор погли- нув від 8 до 9 мільйонів людей, у селах помер кожен п’ятий мешканець. На Тальнівщині голодна смерть забрала 10 тисяч селян. Серце стискається від жа- хів. Бо вони померли у роз- квіті сил, недолюбили, не народили нащадків. Не дай Боже повторитися такому за будь-якої влади. Незалежна Україна дозволила відкрити страшну правду нашої історії, сказав Іван Терещук. Названі сьогодні цифри жертв голо- домору навіть у наших селах неповні. Вони зібрані шляхом опитування нашими крає- знавцями (нині вже покійними Володимиром Лаухом і Заха- рієм Сміщуком). Тому хай цей пам’ятник стане засторогою беззаконню і тоталітаризму. Освятив пам’ятник насто- ятель місцевого храму отець Михайло. Була і радість того дня. Онопріївчани при- ймали районну естафе- ту «Від села до села», присвячену 90-річ- чю району, 60-річчю Черкаської області і 200-річчю від дня на- родження Тараса Шев- ченка. Це дійство пе- ретворилось на свято села. Згадали всю його історію, всіх тих, хто творив її, видатних земляків, які проявили себе в інших кра- ях. Свято відчувалось у всьому – піднесеності, радісному спіл- куванні, єднанні душ, піснях, танцях, красному слові. Ще раз послухаймо Івана Терещука, який влучно підмітив, що село скучило за такою згуртованіс- тю і можливістю відчути себе єдиним цілим. – Хліб вирощуємо не заради хліба, а для того, щоб у радос- ті й горі бути разом. Мені ви- пало таке щастя, бо все життя я тут, між вами. На цій сцені співав, грав у виставах, тан- цював, виступав з лекціями, 25 років учив дітей. А сьогод- ні з ними засіваю ниву. Тому задум влади підняти дух села виявився правильним. Такої ж думки голова адміні- страції, голова районної орга- • Пам’ять В Онопріївці журба і радість обнялись Того дощового дня в онопріївчан і гостей села серця щеміли і торжествували водночас. З журбою і майже без буденних балачок, сповнені внутрішньої причетності до події, що має відбутися, йшли люди на місце- вий цвинтар. І вело їх сюди почуття обов’язку, пам’яті про безвинно убієнних у роки голодомору 1932-33 років. Через 80 років тут відкривали пам’ятний знак. Небагатослівними були виступи сільського голови Василя Бондаренка, голови Тальнівської районної державної адміністрації Миколи Бардадима, спонсо- рів, чиїм коштом збудований пам’ятний знак, вихідця з села Володимира Капелюшного, потомственого онопріївця, нинішнього директора СТОВ «Онопріївське» Івана Терещука. нізації Партії регіонів Микола Бардадим. – Ваша Онопріївка приймає 17 рушників від кожного із сіл, де побувала естафета. До них тепер долучиться і ваш витвір, вишитий Марією Тьопенко. Прийматимуть їх всі села, а наприкінці грудня ексклюзивні рушники, разом з літописами сіл знайдуть своє гідне місце у районному музеї хліборобства. Сільський будинок культу- ри ледве вміщав усіх охочих побачити дійство. Здавалося, все село від старого до мало- го і навіть хто ще в ди- тячих візках скликало свято. Продуманим тут було все. І вшанування на сцені численними сонячними короваями тих, хто відзначився у праці, і розповіді про село на екрані, а ще чудова виставка хліба і рушників у фойє. Вра- зили вироби майстрині хлібопечення Олени Багрій: – Дар цей перейняла від матері, допомагала їй випі- кати короваї для молодят на весілля, вчилася від людей. А тепер виставки роблю сама. Оце ось весільний коровай, а ось калач і голуби для молодої. Пам’ятаєте, як колись на весіл- лі співали: А голуб літає. Він місце шукає, А де ж йому сісти, На щасливому місці А цим хлібом батько з матір’ю зустрічають молодих. Хрещених обдаровують боро- дою і щіткою. Тут курінь для баби і діда, коли залишаються самі. Зверніть увагу на свічки і намисто на тришаровому ко- роваї. Сім днів я випікала ці ви- роби до свята. І воно таки вдалось. У чер- говий раз засвідчило, що дух села незнищенний, що життя на землі триває. Леонід ТУМЕНКО, Микола КОСТЕЦЬКИЙ, фото Миколи КОСТЕЦЬКого
4 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 назустріч людям Золотоніський район Питання номер один – енергозбереження Відбулася нарада з питань виконан- ня районної Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів Зо- лотоніського району на 2011-2015 роки. Було зазначено, що завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання за підсумками роботи 2011-2012 років річна економія енергоносіїв становить близько 115 тисяч гривень або 71,6 тонни умовного палива. Поряд із цим у сфері енергозбереження залиша- ється ряд проблемних питань, які потребують поступового вирішення. Передусім це експлуатація морально та фізично застарілого енергоємного обладнання, що призводить до зна- чних перевитрат палива й електро- енергії та забруднення навколишньо- го природного середовища. Певним проривом у цьому напрямку стане заміна двох твердопаливних котлів на енергозберігаючі для опалення примі- щень навчально-виховних комплексів сіл Кривоносівка та Синьооківка. Чигиринський район Борються з підтопленням Щоб уникнути підтоплення торфо- вищ у плавнях річки Тясмин, ухва- лили рішення про скидання води зі ставків, що в адміністративних межах Вершацької та Іванівської сільських рад. Уже розпочали її скидати ЗАТ «Боровицьке» зі ставу хутора Херсонка та ПП «Віола-1» зі ставу «Центральний». На черзі – скидан- ня води приватним підприємцем Парфенюком О.М. та ТОВ «ПоКаз» зі ставків в адміністративних межах Вершацької та Іванівської сільських рад. За розрахунками, проведени- ми Тясминською експлуатаційною дільницею Правобережного міжра- йонного водного господарства, щоб підтопити торфовища на території Рацівської та Галаганівської сіль- ських рад, потрібно скинути близько 1 мільйона кубічних метрів води із вище перелічених ставків. Зазна- ченої кількості води буде достатньо для підтоплення плавнів. Надход- ження води в річку Тясмин можна очікувати протягом 5-8 діб. Драбівський район З висоти прожитих років Виповнилося 86 років заслуженому учителеві України, краєзнавцю, жи- телю села Безпальче Івану Городин- цю. Привітати іменинника прийшли заступник голови райдержадміні- страції Олександр Снітко, начальник відділу освіти Людмила Рудик та голова Драбівської районної органі- зації Профспілки працівників освіти і науки України Володимир Рой. Гості подарували багато теплих слів, квітів та подарунків. Народився Іван Сергійович 1927 року в козацькому селі Безпальче. Воював, учителював, закладав підвалини української інтелігенції нового часу. Працюючи вчителем історії Безпальчівської школи, Іван Сергійович створив чудовий музей бойової і трудової слави. Чоловік має державні нагороди, а також є автором кількох книг. • Ваш район Вітаючи нового голову району з призна- ченням, губернатор дав йому настанову на майбутню роботу: – Ми вважаємо, що Олександр Андрійо- вич виправдає покладену на нього відпо- відальність, а вам (підлеглим) з ним ком- фортно працюватиметься. Найважливіше, щоб усі попередні напрацювання району були підтримані й діяльність у цьому на- прямку продовжувалася. Від результату вашої роботи залежить, яким буде життя мешканців району! Олександр Манчук у свою чергу звер- нувся до присутніх: – Я докладу максимум зусиль щодо по- дальшого розвитку району і покращення добробуту його жителів. Враховуючи пози- тивну динаміку та досягнення попереднього керівництва, ми продовжимо соціально-еко- номічний розвиток, здійснюватимемо роз- будову інфраструктури району, налагодимо співпрацю з агропромисловим сектором, підтримуватимемо малий та середній бізнес, враховуючи кращі традиції Золотоніщини. На зустрічі вітали нового керівника і од- ночасно прощалися із колишнім. За три роки роботи в Золотоноші Оксана Кри- ницька настільки влилася в колектив, що стала справді своєю. А від охочих привіта- ти її із новим призначенням не було відбою. Нагадаємо, відтепер Оксана Криницька є керівником департаменту агропромисло- вого розвитку Черкаської ОДА. У рамках заходів боротьби з чу- мою ХХІ століття у Черкасах відкрили регіональний навчаль- но-тренінговий центр з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу Черкаського медичного коледжу. Новоство- рений центр покликаний забез- печувати розвиток кадрового потенціалу медичних закладів і фахівців у галузі протидії ВІЛ- інфекції/СНІДу. Тут спеціалісти відпрацьовуватимуть практичні навички надання медичної до- помоги ВІЛ-інфікованим безпо- середньо на робочому місці. На відкриття завітали і урочисто пере- різали стрічку голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечним захворюванням Тетяна Александріна, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Черкаської облдер- жадміністрації Олег Найдан, директор Черкаського медичного коледжу Інна Губенко та інші. – Черкащина стала піонером. Тут відкри- то центр, щоб навчати середній медичний персонал, який безпосередньо працює із пацієнтами. Жоден регіон України не зміг чи не захотів сформувати таку базу на- вчання, – відзначає Тетяна Александріна. – До того ж регіон семимильними кроками набирає пацієнтів на антиретровірусну те- рапію. За останні 3 роки в області у чотири рази збільшилася кількість пацієнтів, які застосовують цю терапію, а відтак змо- жуть подовжити життя і покращити його якість. З 2012 року в області також діє пілотний СторінкупідготувалаКсеніяКЕРДАНЬ,фотоавтора • Кадри Золотоніський район – із новим керівникомВідповідно до розпорядження Президента України № 286/2013, головою Золото- ніської районної державної адміністрації призначено Олександра Манчука. Пред- ставив нового очільника району його підлеглим голова Черкаської облдержадмі- ністрації Сергій Тулуб. Новопризначеним керівникам Сергій Тулуб дав завдання для подальшої реалі- зації. Зокрема, департамент має продо- вжувати підтримку розвитку сільського господарства і м’ясо-молочного виробни- цтва в області, налагодити практику укла- дання соціальних угод та просувати товари місцевого виробника. Отримав нового керівника і Чорнобаїв- ський район. Ним став Василь Корнієнко. Довідка: Олександр Манчук народився 18 березня 1982 року в м. Умань. Закінчив Уман- ський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (2004 р.) та Інститут землевпорядкування й інформаційних технологій при Національному авіаційному університеті (2007 р.). Почесний землевпорядник України, депутат Корсунь-Шевчен- ківської районної ради VI скликання. На державній службі працює 6,5 року. З 2008 року – начальник відділу земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі, потім – начальник управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі. До призначення обіймав посаду начальника відділу Держземагентства у Корсунь-Шев- ченківському районі. • Медицина В області триває протидія ВІЛ-інфекції/СНІДу проект з попередження ВІЛ/СНІДу на робо- чих місцях, – розповідає голова Федерації профспілок Черкаської області Петро Шевченко: – Концепція проекту полягає в тому, що на підприємствах виробничої сфери, які не мають безпосереднього відношення до ме- дицини, фахівці проводять роз’яснювальну роботу з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу. Таким чином уже залучено Канівську ГЕС, Чер- каситеплкомуненерго та кондитерську фа- брику «Меркурій». Присутня на відкритті голова правлін- ня Черкаського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Олена Стрижак звернулася з проханням вирішити питання ремонту пересувного флюорографа: – Більша частина людей з ВІЛ помира- ють саме від туберкульозу. Вчасно вияви- ти захворювання допоможе флюорогра- фія. Проте другий рік поспіль в області не працює пересувний флюорограф, а його ремонт коштує 200 тис. грн. Голова Державної служби України з пи- тань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням також визнає, що в області є проблема піз- нього виявлення захворювання на тубер- кульоз у ВІЛ-інфікованих: – Ця проблема пов’язана з тим, що паці- єнти, які мають ВІЛ-статус, за власним ба- жанням вирішують, чи ставати їм на облік. Якщо ж пацієнта із туберкульозом можна госпіталізувати за рішенням суду, то ВІЛ- інфікованого ми не можемо примусити лікуватися, адже інфекція не передається повітряно-крапельним шляхом. Але саме ці пацієнти в першу чергу можуть захворі- ти на туберкульоз. У зв’язку з цим Тетяна Александріна звернулася до громадських організацій із закликом активізували роботу з тими па- цієнтами, які не хочуть спостерігатися, а також реалізовувати заходи щодо опера- тивного виявлення у них захворювання. Це, на її думку, має зупинити епідемію ту- беркульозу і ВІЛ/СНІДу. Голова ОДА Сергій Тулуб представляє нових керівників Оксану Криницьку та Олександра Манчука
511 вересня 2013 Молодь Черкащини №37назустріч людям Чорнобаївський район Переможці конкурсу Працівники Чорнобаївської філії КС «Кредит-Союз» організували конкурс малюнка на асфальті «Мрії дитинства», запросивши до участі в ньому учнів початкових класів Чорнобаївщини. За головні призи – цифровий фотоапарат та 3D-пазли змагалися більше 20 учасників. Про сприйняття дітьми навколишнього світу дізнавалось поважне журі. Воно й визначило переможців. Ними стали учні Чорнобаївської ЗОШ №1: Аліна Брага, Дана та Діана Чупрун, Дарина Павленко. Учень цієї школи Ігор Авраменко завоював приз гля- дацьких симпатій, а його ровесниця Марія Петренко – приз за найори- гінальніший малюнок. Всі учасники дійства, від організаторів та спон- сорів свята отримали заохочувальні подарунки на згадку про приємно та корисно проведений час. Уманський район На обслуговуванні – жертви голодомору У рамках вшанування 80-ої річниці Голодомору 1932–1933 років тут відбулась чергова нарада, в роботі якої взяли участь спеціаліс- ти управління праці та соціального захисту населення райдержадміні- страції. Під час зібрання директор територіального центру соціального обслуговування Уманського райо- ну Наталія Кицик озвучила деякі статистичні дані, зокрема, що на території району проживають 2017 осіб, які пережили страшну траге- дію штучного голоду. Відділенням соціальної допомоги вдома терито- ріального центру обслуговуються 387 осіб вищевказаної категорії. Со- ціальні працівники щоденно відвіду- ють підопічних та надають їм усю необхідну практичну та соціально- побутову допомогу. 6 осіб із зазна- ченої категорії постійно проживають у Рижавському стаціонарному відді- ленні територіального центру. Шполянський район Збережено всі навчальні заклади У рамках виконання нових соці- альних ініціатив Президента України Віктора Януковича та за сприяння голови обласної державної адміні- страції Сергія Тулуба Шполянський район тепер із новеньким авто- бусом. Ключі від нього очільник району Олександр Черевко отримав під час обласних урочистих заходів з нагоди 22-ої річниці Незалежності України. В районі повністю збереже- но усі працюючі навчальні заклади. Утримувати цю позицію вдається тому, що Черкащина однією із пер- ших в Україні почала створювати навчально-виховні комплекси. Зо- крема, у районі працює 31 дитячий садок, з них 24 перебуває у складі навчально-виховних комплексів. 4055 учнів навчаються у 31 загаль- ноосвітній школі, з яких 26 працю- ють у режимі навчально-виховних комплексів. Здійснює освітню ді- яльність Шполянський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, в якому минулого навчального року навчався 331 учень. • Ваш район ...соціально-еко- номічний роз- виток області: «Спостерігається стримана, але все ж таки пози- тивна динаміка» За більшістю показників економічного і соціального розвитку в області спосте- рігається стримана, але все ж таки позитивна динаміка. Хоч досі фіксуємо прояви економічної кризи, що по- чалася ще 2008 року, проте нам удалося мінімізувати її впливи і потроху забезпечити підвищення стандартів жит- тя. Цьому сприяють і нові со- ціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича. Одним із основних показ- ників, який визначає стан- дарти життя, є заробітна плата. З початку року вона зросла на 9 %. Крім того, ми працюємо над реалізаці- єю комплексу антиінфляцій- них заходів. Це має вивести зарплату «з тіні» та збільши- ти її розмір загалом. Ще одна позитивна тен- денція – до банківських установ з початку року чер- кащани поклали на депози- ти майже мільярд гривень. Ще три роки тому люди за- бирали кошти з банківських установ, а сьогодні заоща- дження зростають. Водно- час зростають товарообіг і роздрібна торгівля. Це свід- чить про збільшення доходів населення. Проте проблеми також на- явні. Ми від них не ховаємо- • Пряма мова Голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб про... ся, а спільними зусиллями намагаємося вирішити з ко- ристю для людей. Нас насто- рожують негативні прояви у виробництві промислової продукції, введенні в екс- плуатацію житла та обсязі будівельних робіт. Нещо- давно ми «рятували» авто- мобілебудівну галузь. Однак сьогодні зупинено окремі ви- робничі лінії хімічного флаг- мана ПАТ «Азот» – є трудно- щі з реалізацією продукції. ...продовольчу безпеку та рівень цін: «Виробни- цтво основних продуктів хар- чування забез- печує потреби черкащан» Виробництво основних продуктів харчування забез- печує потреби черкащан, а за деякими показниками на- віть перевищує норми спо- живання населення в кілька разів. До прикладу, виробни- цтво м’яса птиці перевищує потреби населення у 21 раз, молока – у 5,5 раза, сирів – майже у 7 разів, цукру – у 5 разів, борошна – у 12 разів. Загалом з початку року в харчовій промисловості від- булося зростання виробни- цтва майже на 1 %. Розвиток галузі гальмує зменшення виробництва лікеро-горіл- чаної продукції майже на 22 %. У результаті знизилися акцизні збори, і за рахунок цього – надходження до держбюджету. В області діє низка про- грам, яка визначає продо- вольчу безпеку. Зокрема, одна із них контролює ста- більну ціну на хлібобулочні вироби. Діє програма роз- витку галузі молочного ско- тарства на 2010-2020 роки, відповідно до якої виділено більше 2 млн. грн. В особисті господарства ми передаємо нетелі, і до кінця цього року 500 таких господарств мати- муть поповнення. Цінова ситуація залиша- ється стабільною. Індекс споживчих цін по області становить 99,9 %, що на 0,2 % менше за всеукра- їнський показник. Що сто- сується вартості продуктів харчування, то по деяких категоріях продукції навіть спостерігається зниження цін. Наприклад, ціна на кру- пу гречану впала майже на 12 %, яловичину – на 5 %, м’ясо птиці – на 2-3 %. Сприятиме утриманню стабільних цін на основні продукти харчування у зимо- вий період потужне овоче- сховище. Вже невдовзі таке відкриють у Золотоніському районі. ...святкування Рош-га-Шана в Умані: «Все пройшло без міжнаціональних чи міжконфесій- них конфліктів» Цей рік видався особли- вим, оскільки до нас приїха- ло найбільше паломників за всю історію – понад 27 тис. осіб із 16 країн світу. Для їхнього комфортного пере- бування і проживання були створені належні умови. Ми організували пункти хар- чування, які обслуговували одночасно 15 тис. осіб. Для розміщення паломників роз- били два наметові містечка загальною чисельністю біль- ше двох тисяч місць. У при- міщенні синагоги могли од- ночасно виконувати обряди 12 тисяч вірян. Обласна влада цілеспря- мовано і системно поста- вилася до питання зустрічі релігійних паломників, за- вдяки чому все пройшло без міжнаціональних чи міжкон- фесійних конфліктів і непо- розумінь. Цьогоріч уперше провели зустріч керівники обласної влади, правоохо- ронні органи та одразу всі керівники релігійних громад хасидського віросповіда- ння. Було вирішено багато питань громадської безпе- ки, взаємодії силових ор- ганів. Також організували спеціальну комунікаційну групу з числа самих хасидів у кількості близько 50 осіб. Ця група забезпечувала по- рядок усередині хасидських осередків, а також працю- вала над тим, щоб усі почу- валися у безпеці. ...реконструкцію Будинку рад: «Вона необхід- на для безпеки людей» Я вже звик до того, що кожен крок у роботі облас- ної влади супроводжується критикою певних політиків. І я, в принципі, їх навіть ро- зумію, адже їм потрібно шу- кати інформаційні приводи й на чомусь піаритися. Про- те зазначу, що Будинку рад більше п’ятдесяти років, і за період його експлуатації тут жодного разу не проводили капітальні ремонтні роботи. Електромережа будівлі не розрахована на сьогодніш- нє навантаження, а мережі теплопостачання, водопос- тачання, водовідведення вичерпали свій робочий ресурс. Щодня у приміщен- ні Будинку рад перебуває до тисячі осіб: працівники та відвідувачі. Тому рекон- струкція насамперед необ- хідна для безпеки людей, а не є чиєюсь забаганкою. За проектом на п’ятому поверсі заплановано зро- бити ремонт покрівлі. Тут будуть створені умови для працівників державних і громадських організацій. Зокрема, працюватиме де- партамент економічного розвитку облдержадміні- страції, ГО «Діти Чорноби- ля», Черкаська обласна ор- ганізація «Союз Чорнобиль України». Також передба- чено відремонтувати ліфто- ве господарство і замінити частину ліфтів. На сьогодні немає за- твердженого проекту ре- конструкції приміщення. Є тільки напрацювання про- ектного інституту та акт об- стеження. Ще не виділено фінансування, а отже, не витрачено і жодної копійки. Одразу хочу розвіяти усі чутки щодо мене – я не пла- ную змінювати свій робочий кабінет і переходити чи пе- реїздити в інше місце також не збираюся. СторінкупідготувалаКсеніяКЕРДАНЬ
6 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 Місця у садках За словами завідувачки сектору дошкільної освіти Любові Доценко, черги на влаштування дітей до черкась- ких садочків немає, адже на- разі ще є 193 вільні місця. Про- те відзначають певні труднощі у дошкільних закладах мікро- району Митниця (садочки №№ 34, 90 і 91). До прикладу, черга на влаштування до садка № 90 становить 70 дітей. Можливос- ті прийняти їх немає, оскільки групи вже повністю укомплек- товані. Цю тенденцію Любов Доцен- ко роз’яснює так: – Не всі дошкільні заклади мають однакову матеріально- технічну базу. Тому батьки на- магаються влаштувати своїх дітей у садки з кращими умо- вами. Черга у вищезгаданий садок пов’язана із наявністю у ньому басейну. На жаль, такі умови можуть запропонувати лише три дитсадки міста. Тому, щоб потрапити у ба- жаний дошкільний заклад, за- відувачка сектору дошкільної освіти радить батькам ставати на чергу якомога раніше – од- разу після народження дитини. А з 1 жовтня усі садки мати- муть електронну реєстрацію. Таким чином у мережі можна буде слідкувати за тим, як про- сувається черга в обраний са- дочок. З’ясувати, де ще є вільні міс- ця, можна на офіційному сайті департаменту освіти та гума- нітарної політики Черкаської міської ради. Матеріально-технічне забезпечення шкіл Мережу загальноосвітніх на- вчальних закладів міста скла- дають: 37 шкіл комунальної власності, 2 школи-інтернати обласного підпорядкування та 3 приватні школи. Як зазначає начальник управління освіти департа- менту освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради Євген Степко, роботи в більшості закладах закінчені. Зокрема, здійснені поточні ре- монти рекреацій навчальних закладів, навчальних кабіне- тів, актових і спортивних залів, їдалень. Ще продовжуються ремонтні роботи у школах №№ 18, 27, 28, 33, 22. Завершити їх обіцяють у найкоротші терміни. У департаменті також пере- конують: школи міста готові до використання комп’ютерної техніки в нових умовах. – Відповідно до нового Дер- жавного стандарту, з 2-го кла- су розпочинається вивчення предмета «Сходинки до інфор- матики». У 14 закладах (41%) створені окремі комп’ютерні класи для викладання нової дисципліни. Інші заклади вико- ристовують комп’ютерні кабі- нети старшої школи, – повідом- ляє Євген Степко. Для викладання інформати- ки у школах міста встановле- но 1574 одиниці комп’ютерної техніки. У цілому заклади осві- ти забезпечені комп’ютерами на 77%. Інклюзивна освіта (для дітей з особливими потребами) За словами начальника управління освіти департамен- ту освіти і гуманітарної полі- тики Черкаської міської ради, системні роботи щодо впро- вадження інклюзивної освіти в школах почалися ще торік. Тоді 18 дітей перебувало на інклюзивній освіті, і 43 дитини приступили до навчання на за- гальних засадах після індиві- дуального навчання. Цьогоріч 21 дитина розпо- чинає навчання в загально- освітніх закладах на інклюзії. А в Черкаській спеціалізова- ній школі № 3 уже шостий рік поспіль працює інтегрований клас, де навчається 3 дитини із проблемами здоров’я. Тут вони долучаються до участі в усіх загальношкільних заходах і таким чином проходять про- цес соціалізації. Сьогодні освітяни працюють над створенням програми ін- клюзивної освіти, де будуть передбачені не тільки фінан- сові заходи на створення ма- теріально-технічної бази, а й можливість навчання як педа- гогічного колективу, так і адмі- ністрації школи. – Ми плануємо ухвалити цю програму на сесії міськради до 1 січня 2014 року, а з ново- го року почати реалізовувати заходи з реалізації програми. Серйозна робота передбаче- на на 2015 рік: облаштування туалетних кімнат, будівництво пандусів та підйомників, – за- значає Євген Степко. Ксенія КЕРДАНЬ місто Ч У Черкасах зараз діють кіль- ка подібних спеціалізованих ярмарків: на розі вулиць Луна- чарського-Онопрієнка, по вул. 30-років Перемоги, 4, по вул. Руставі. А також – щоп’ятниці на площі 700-річчя та щосубо- ти – між вул. Гагаріна та вул. Г. Дніпра (позаду ТЦ «Гранд- Маркет», що у мікрорайоні «Митниця»). – На таких ярмарках завжди можна придбати свіжі та якіс- • Освіта Що рік навчальний нам готує? Освітяни міста розповіли, чого чекати у 2013-2014 навчальному році у галузі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. • Торгівля • Актуально Ще один сільськогосподарський ярмарок з’явиться у місті Молода черкащанка потрапила в лікарню через отруєння грибами ні сільгосптовари від вироб- ників. А також, що не менш важливо, значно дешевше, ніж у супермаркетах, оскільки немає торгівельної націнки. Та й вартість торгового місця відносно невисока – близько 10 гривень на день. Тому на подібних ярмарках завжди людно, – зауважує директор КП «Черкаські ринки» Де- нис Жмаєв. М. Ч. З 15 вересня у Черкасах на розі вулиць Толстого-Горь- кого почне працювати сезонний ярмарок з продажу сільськогосподарської продукції від виробників. Яр- марок діятиме щоденно до кінця цього року. У день відкриття на відвідувачів чекатимуть невеличка кон- цертна програма та приємні сюрпризи від організа- торів, – повідомляють у прес-службі МВК. Ввечері 8 вересня у приймальне відділення Третьої міської лікарні доставлено мо- лоду черкащанку. 23-річній дівчині поставили попередній діагноз «отруєння гриба- ми». Відомо, що напередодні потерпіла назбирала у лісі грибів та куштувала ними. Зараз стан бідолахи середньої тяжкості. Про це повідомляє прес-служба Управлін- ня ДСНС України в Черкаській області. Нагадуємо, що хоч гриби і є поживним подарунком лісу, водночас можуть стати дуже небезпечною їжею. Адже мож- ливі тяжкі отруєння і навіть смертельні випадки. Причи- нами нещасть стає вживання отруйних грибів; неправильне приготування умовно їстівних грибів; уживання старих або зіпсованих їстівних грибів; ужи- вання грибів двійників або змі- нених унаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників. Якщо у вас після споживання грибів розвинулися ознаки ну- доти, блювоти, болю у животі, посилене потовиділення, зни- ження артеріального тиску, судоми, симптоми серцево-су- динної недостатності – негай- но звертайтеся до лікаря! Ні в якому разі не куштуйте гриби у сирому вигляді! Їх обов’язково необхідно піддати кулінарній обробці. Перед приготуван- ням прокип’ятіть 7-10 хвилин, відвар злийте і лише потім по- чинайте варити або смажити. Піддавати гриби кулінарній об- робці необхідно у день збору, бо через добу вони починають виділяти трупну отруту. Ніколи не пригощайте гриба- ми малих дітей та вагітних жінок. Не варто купувати чи збира- ти ті гриби, в яких ви не впев- нені! Подбайте про збережен- ня свого здоров’я. Крім вас, цього ніхто не зробить. М.Ч. ФотоКсеніїКЕРДАНЬ
711 вересня 2013 Молодь Черкащини №37 У червоному куті У синьому куті вільна думка – Олексію Максимовичу, нарешті ваше ім’я вийшло із «тіні». Про Арсенюка тепер не згадує тільки ледачий. – Арсенюк ніколи і не ховав- ся ні в яку тінь. Я черкащанин, я тут живу, люблю це місто і слачую податки до його казни. Я віддаю йому кошти, але не бачу його розвитку: квіточки навколо дерев – це не розви- ток обласного центру. – Тобто «черкащанин» – то найвищий статус? – Так. Якби кожен мешка- нець Черкас це розумів і жив та діяв за цим принципом... – То наш обласний центр перетворився б на «місто сонця». – Не гіперболізуйте. Але хто не хоче жити у комфортному місці? У зв’язку з відомими квітневими подіями у міській раді у черкасців знову зажеврі- ла надія, що міська влада буде не над громадою, а працюва- тиме задля інтересів громади. – Бо ж надія завжди поми- рає останньою. І цю надію дотично таки пов’язуємо з іменем Арсенюка. Якби ви не проголосували за відставку Одарича, то Сергій Олегович і досі осідав би на троні. – Правда, щодо цього факту опоненти рішення сесії міської ради мають претензії. Хоча поки що судові інстанції до них не прислухаються. Нещо- давно Київський апеляційний адміністративний суд залишив рішення сесії міської ради про імпічмент Одарича в силі. «Ре- волюціонери» тепер можуть спати спокійніше. Але цен- тральні українські телеканали на всю державу кажуть: «Го- лос Олексія Арсенюка сумнів- ний. Тому від сорока голосів за недовіру треба відняти один». Хто б там що не говорив, а Олексій Арсенюк із 17 квітня 2013 року – депутат Черкась- кої міської ради. І маю повне право голосувати, як вважаю за потрібне. – І як рекомендує у тому чи іншому випадку фракція Партії регіонів. – На те вона й фракція. – А чи не скаже Сергій Одарич словами Юлія Цеза- ря: і ти, Бруте? – Арсенюк ніколи не був у команді Сергія Одарича, та ви, гадаю, пам’ятаєте, що на виборах я пропонував свою ФотоЄвгеніяШМАГАЙЛА Фотонаданегерооємпублікації «Я черкащанин, я тут живу, люблю це місто і сплачую податки до його казни. Я віддаю йому кошти, але не бачу його розвитку: квіточки навколо дерев – це не розвиток обласного центру» Леонід Туменко, журналіст Олексій Арсенюк, 1957 р.н., депутат Черкаської міської ради, фракція Партії регіонів • брейн-ринг кандидатуру на пост міського голови. – Тобто… – Тобто, тобто! – Вже першим своїм де- путатським зверненням ви привернули до себе увагу. – Я твердо переконаний, що «пройшовшись» по керівни- цтву низки черкаських підпри- ємств, можна чітко відтворити «родове дерево» колишнього міського керівництва. Тому я запитав, хто і яким чином ви- гравав тендери на проведення різноманітних робіт з благоу- строю міста. Хочу з’ясувати для себе – наскільки справедливо підряди на виконання робіт із прибирання та асфальтування міста виконували підприєм- ства з інших регіонів – за на- явності відповідних комуналь- них підприємств у Черкасах. Чому їх залишали без роботи і свідомо доводили до банкрут- ства?.. Зате за керівництвом ряду черкаських підприємств, що все ж отримували префе- ренції, можна чітко відтворити «родове дерево» колишнього міського керівництва. Поряд із тим, певним підприємствам надавались невиправдані пе- реваги. Є підприємства, що досі не сплатили до бюдже- ту мільйони гривень за викуп землі кілька років тому. Йдеть- ся передовсім про «Темп» та ДОК. Скажімо, «Темп» вику- пив землю під підприємством у 2007 році – і щороку отриму- вав відтермінування виплати суми близько 7 млн. грн., досі залишаючись винним бюдже- ту 1,5 млн. грн. А ми сьогодні ламаємо голови над тим, як вишукати у бюджеті копійки на зарплати бюджетникам!.. І над тим, як підготувати місто до зими (бо у наших комунальних підприємств немає відповідної техніки, і вже сьогодні треба шукати можливість придбати хоча б пару снігоприбиральних машин). Минула зима показа- ла, перед якими проблемами місто може опинитись сам на сам наступної зими, до якої не так уже й довго... – Життя комфортне, коли є де жити... – Сьогодні у Черкасах необ- хідно нагально вирішувати проблему забезпечення жит- лом бюджетників, які роками безуспішно чекають квартир у квартирних чергах. Під час минулої своєї каденції я вже почав вирішувати цю пробле- му і наразі збираюсь продов- жити цим займатися. Щоб «розвантажити» величезну квартирну чергу і вирішити найголовнішу для людей про- блему – отримання житла – я лобіюватиму можливість ви- ділення їм земельних ділянок у межах міста. У Черкасах є багато вільних для забудови земель. Взяти той же полігон, наприклад, зручний для забу- дови і підведення комунікацій. І люди, що десятками років че- кають житла, створивши коо- ператив, могли б отримати зе- мельні ділянки, бодай 6 соток – у рахунок очікуваного житла – і потім, на свій розсуд, буду- вати там будиночки або про- давати і отримати стартовий капітал на придбання квартир. І з такою пропозицією я вже найближчим часом виходи- тиму на засідання виконкому, говоритиму з губернатором – можливо, під це навіть мож- на буде створити спеціальну програму. За мого сприяння, під час минулої каденції, уже створено один такий коопера- тив – і з нього можна розпо- чати реалізацію такої програ- ми забезпечення черкащан житлом. Проїжджаючи містом напередодні Дня знань, я був вражений, не побачивши пе- ред жодною школою, біля якої довелось проїхати, оновле- ного і помітного для автомо- білістів пішохідного переходу, Ми завжди помпезно від- значаємо день, коли наші діти йдуть до школи, цього дня на шкільні урочистості навідують- ся влада і депутати, щиро ві- тають і щось обіцяють… Проте ми забули про найважливіше: потурбуватись про дитячу без- пеку і зробити для цього про- сто елементарні речі. І ми зно- ву повертаємось до питання безгосподарності у місті – коли навіть ті кошти, які ми сплачує- мо до бюджету, не здатні нор- мально використати. На моєму окрузі школа №10, територію якої толком не огороджено – і там випасають кіз та вигулю- ють собак. Сподіваюся, із при- ходом у департамент освіти представника депутатського корпусу ситуація зміниться – й інтереси освіти буде кому без- посередньо відстоювати на се- сіях міської ради. А поки що я збираюся особисто доскіпливо вивчити звіт фінансової комі- сії, що перевіряла департа- мент освіти – і винести питання оцінки діяльності цього підроз- ділу на сесію міської ради. – Олексій Арсенюк обіцяв не давати спокійно спати Ірині Топчій. Вона спить спо- кійно, бо вже не на посаді, не директор департаменту освіти Черкаського міськви- конкому. – Коли до мене як до депу- тата звернулась школа юних техніків із проханням допомог- ти із виділенням 60 тисяч гри- вень на ремонт після пожежі, я отримав відповідь від дирек- тора Департаменту освіти Іри- ни Топчій, що «денег нет и не будет». Але я цього не залишу все одно. Я не дам Топчій спо- кійно спати – і знайду кошти, – переконаний. Я обов’язково поцікавлюся результатами пе- ревірки, яку зараз проводить КРУ – і візьму це питання під особистий контроль. Залуча- тиму собі на допомогу і про- куратуру, і міліцію. Окремо я спрямував також запити щодо стану фінансування систе- ми шкільних та позашкільних закладів. Я точно знаю, що школа юних техніків посилено працює із дітьми, «витягаючи» багатьох з вулиці. А от про те, яких результатів у дитячій освіті досягли інші, хотів би до- відатись – і з’ясувати, які за- клади потребують підтримки, а які – ні. Бо сьогодні одним школам міста із року в рік ви- діляють пріоритетні кошти, а іншим – практично нічого. – Арсенюк збирається до- братися до ЧЕЛУАШ. – У цій організації не зали- шилося ніякої техніки. І тому сьогодні я активно почну ціка- витися – де її шукати, чому ми віддали комусь наше майно, та хто сьогодні заробляє на ньому гроші? Адже якби ця техніка була збитковою, ніхто не взяв би її в оренду. І сьогод- ні цю, взяту в нас техніку, нам пропонуватимуть в оренду, вже за більші гроші. Це нази- вається «досить, тату, торгу- вати, бо нічим здачі дати»… Тож я планую детально розі- братись у цьому питанні й таки знайти винних. – Дозвольте зробити ви- сновок? – І який? – До Черкаської міської ради прийшов депутат, який «розкаже, покаже і запи- тає». – Дякую за високу оцінку.
8 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 об’єктив Озираючись зараз на пройдену путь,Сьогоднішня розповідь – про Лисянський район ФотонаданіЛисянськоюРДА Найдавніша згадка про Лисянку – від 1593 року і зустрічається в опи- сі «Ziemle ruskie. Ukraina» Олексан- дра Яблуновського польської книги «Zrodla Dziejowe». (Т.ХХІІ – Варшава, 1897р.). Поселення, що існували на території сучасної Лисянки, відомі ще з VIII ст. до н.е. Лисянка, як містечко, утворилась приблизно наприкінці XIV ст. з невеликого поселення. Є кілька версій походження назви поселення: одна від гори Лиски, інша, більш віро- гідна, від річки Лисянки, що протікала у давнину в цій місцевості. У 1593 р. в місті існував досить укріплений замок. Поблизу Лисянки у XVI ст. проходив Чорний шлях і межа з Диким полем. У період 1593-1622 років місто занепало, У всіх сільськогосподарських товари- ствах району 5 серпня завершено збір ранніх зернових. Трудівники села зібрали більше 69 ти- сяч тонн зерна, що на 600 тонн більше минулого року, при врожайності 44,5 ц/га. Високим показникам сприяли сучасні технології вирощування сільськогоспо- дарських культур, відповідні погодні умо- ви. Та найбільша заслуга в цьому пра- цьовитих людей, які ефективно та якісно зібрали врожай. У районі збережено позитивну дина- міку показників в аграрних галузях та забезпечено виконання програмних за- вдань щодо обсягів виробництва осно- вних видів продукції. Усвідомлюючи соціальне значення розвитку харчової та переробної про- мисловості, у районі нарешті почали ви- пікати власний хліб, з цією метою рекон- струйовано хлібопекарське підприємство потужністю 7 тонн продукції на добу, в якому випікають більше 20 видів хліба та хлібобулочних виробів. Введено в експлуатацію два підвідні га- зопроводи до сіл Розкошівка, Мар’янівка та Рубаний Міст, будівництво яких розпо- чали ще у 2008 році, що дало можливість користуватися природним газом жите- лям майже трьохсот дворів. Сьогодні зусилля Президента України Віктора Федоровича Януковича, Уряду спрямовані на забезпечення фінансової І не дарма тебе крізь століття зовуть: Вікопомна Столиця Козаччини! можливо, було зруйноване кримськи- ми татарами. За універсалом короля Сигізмунда III, виданим 28 червня 1622 року, поселення перейшло до воло- дінь воєводи Червоної Русі (Галичини) Я.Даниловича, а Лисянці було надане Магдебурзьке право. Зокрема, у 1648 р. Лисянка стала пол- ковим козацьким містечком. Першим полковником Лисянського полку став М. Кривоніс. У 1653 р., подорожуючи з Да- маска до Московського царства, через Лисянку проїжджали антіохійський па- тріарх Макарій III і мандрівник, його син Павло Алепський. Останній пізніше напи- сав про місто: «Велике місто, укріплене, з водами і садами, благословенна країна, Голова районної державної адміністрації Артем Андрієнко: «Майбутнє ставить перед нами нові завдання» – Сьогодні трудівники Лисянщини конкретними справами, а не словами доводять свою щиру любов до України та повагу до всього її народу. стабільності та економічного зростання громадян. Це наочно підтверджують нові соціаль- ні ініціативи, проголошені Президентом України, адресовані різним категоріям громадян. З початку року державну соціальну під- тримку отримали 2910 сімей. Держав- ним бюджетом для забезпечення виплат різних видів соціальної допомоги на 2013 рік для Лисянського району передбаче- но майже 30 мільйонів гривень, що на 6 мільйонів більше, ніж торік. Майбутнє ставить перед нами нові за- вдання – у 2014 році відзначатимемо 60-річчя утворення Черкаської області та 200-річчя від дня народження українсько- го пророка Тараса Шевченка. Лисянщина також активно долучилась до підготовки та виконання заходів, щоб гідно зустріти ювілейні дати. У скарбниці найвищих загальнолюд- ських цінностей завжди були і залиша- ються щасливе дитинство, родинний за- тишок, мир і спокій. Кожен з нас прагне бачити своїх рідних здоровими і щасливими. Вкладаючи часточку своєї душі, тільки добра бажають своїм синам і донькам усі матері. Лисянський край багатий дружними, міцними родинами. За материнську самовідданість, наро- дження і виховання дітей, забезпечення умов для їх усебічного розвитку з початку року 39 матерям Лисянського району при- своєно почесне звання «Мати-героїня». наче гранатне яблуко – велика і квітуча». В період національно-визвольної війни українського народу Лисянщи- на підпорядковувалась гетьмансько- му управлінню, входила до складу Кам’янобрідської і Боярської сотень Білоцерківського полку, Лисянського полку, а в роки відсутності останнього у складі кількох сотень – до Корсун- ського полку. Того часу її площа була максимальною. Так, у 1648 році до те- риторії Лисянщини входили Вільшана, Ситники, Сахнівська, Мліїв, Городище та інші міста і села сучасної Черкаської області. Історія Лисянки переплітається з гені- альною постаттю України Т.Г. Шевчен- ком. У 1826 році, шукаючи собі вчителя малювання, малий Тарас кілька днів жив у лисянського дяка Єфрема. Але, не витримавши «науки», яка зводилась до розтирання фарби та носіння води до школи, Тарас залишив дяка. Ці події Тарас Григорович описав у творі «Про- гулка с удовольствием и не без мора- ли» під час свого подорожування по Україні 1843-1844 рр. На Лисянщині народились: доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської Академії наук І.В. Слє- щинський; видатний художник І.С.Макушенко; доктори біологічних наук, лауреати державних премій, про- фесори І.Є. Глущенко та П.А. Власюк; український літературний критик, істо- рик української літератури, публіцист і громадсько-політичний діяч Ю.А. Лаврі- ненко; український вчений, доктор тех- нічних наук, професор Ф.К. Андрющен- ко,; доктор історичних наук, професор І.Г. Шульга; перший заслужений діяч науки УРСР, доктор ветеринарних наук І.О. Поваженко; член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, лау- реат державних премій, професор Т.М. Черевченко та багато інших, не менш відомих уродженців Лисянського краю. Адже найбільше багатство краю – працьовиті, доброзичливі люди, які сво- їми добрими справами та трудовими звершеннями прославляють свою малу батьківщину.
911 вересня 2013 Молодь Черкащини №37об’єктив Я пишаюся славною спадщиною МатеріалипідготувалиЛеонідТУМЕНКО,ВолодимирУшанов,засприяннякорпункту«МЧ»уЛисянськомурайоні Сергій Джугля очолює фермерське господар- ство, яке так і назива- ється «Джугліне». Має 216 гектарів орендованої в пайовиків Кам’яного Броду і Бужанки землі, які засіває пшеницею, ячменем, ріпаком, соєю і соняшником. Ті, хто до- вірив господарювати на своїх гектарах молодо- му чоловікові, який нині здобуває вищу освіту в Уманському аграрному університеті, не помили- лися: він, як і обіцяв, пра- цює для людей. Перший день, коли в Кам’яному Броді люди прийшли на комору одержувати зерно, я запам’ятаю надовго: мене зустріли духмяним короваєм з кетягами калини і шампанським. Охоплювала щира ра- дість, що в родинах буде хліб. Можна і паляниць та пирогів напекти, і до- машню живність буде чим годувати. В селі хліб – це найперше мірило достатку. Це сьогодні для Сер- Лисянське лісове господар- ство займає територію 14 823 гектари і є найменшим в об- ласті. До його складу входить чотири лісництва: Лисянське, Стеблівське, Яблунівське і Шевченківське. І не треба йти до ворожки, щоб здогадатись, наскільки важлива роль цього підприємства в житті району. Вся його господарська діяль- ність спрямована на відтворен- ня зелених насаджень та раці- ональне їх використання. А ще воно контролює використання державного мисливського фон- ду, займається лісорозведен- ням, підвищенням стійкості лі- сонасаджень, збереженням їх санітарно-гігієнічних, естетич- них та захисних функцій. Саме про це наша розмова з дирек- тором Володимиром Павлови- чем Штаньком. – Незважаючи на те, що за- ймаємо відносно малу площу, господарювати доводиться у трьох районах – Лисянському, Звенигородському та Корсунь- Шевченківському. Масиви тут різні за розміром, в одних пере- важає дуб і ясен, в інших граб Є люди, які за яку б справу не бралися, все у них виходить до ладу, скрізь вони доcягають успіху, і на досягнуто- му не зупиняються. За- лишаючись при цьому простими і відкритими для інших, незважаючи на посади. Про таких ка- жуть: «Якщо таланови- тий, то у всьому». Саме таке приємне відчуття залишилося після роз- мови з директором МПП «Престиж» Олександром Пухирем. Душа співроз- мовника навіть після екватора життя вражає дитинним сприйняттям світу. І дякувати Богу за цей дар, інакше б він як господар, новатор, неор- динарна особистість про- сто б не відбувся. Він мріяв стати ліка- рем-хірургом, але доля йому помережила інші шляхи-дороги. Певно, далися взнаки гени бабу- сі Наталії, яка була одним з перших голів колгоспу в Кам’янському районі. О. О. Пухир працював головним рибоводом Керівника фермерського гос- подарства «Бондарчук В. В.», що в Ріпках, депутата районної ради від Партії регіонів Володимира Бондарчука добре знають як лю- дину слова і діла не лише ріпча- ни й виноградці, де він орендує землі, фермери району, з якими він завжди готовий поділитися досвідом, насінням, інвентарем, а й усі, хто звертався до нього по допомогу. Так склалося, що коли скрута, люди біжать до таких, як Бондарчук. Бо він, кажуть, най- ближче і на прийом до нього не потрібно записуватись, і зрозу- міє без зайвих пояснень. – Фермером мене змусили стати обставини, – ділиться Володимир Васильович. – Пра- цював агрономом у місцевому сільгосппідприємстві. А коли була зруйнована колгоспна сис- тема, залишився без роботи, і один на один з проблемою – як вижити родині? Свою професію я зраджувати не збирався і ви- рішив, що як сутужно не буде, а земля не дасть пропасти з голо- ду. Почав потроху хазяйнувати на своєму клаптику землі, потім люди довірили і свої земельні паї. Зараз їх уже 230, обробля- ємо 500 гектарів у Ріпках і 170 – у Винограді. Вирощуємо, го- ловним чином, зернові, технічні культури, але намагаємося від- роджувати (першими в районі) овочівництво. Побутує думка, що це, мовляв, збиткова галузь, краще насіяти-насадити того, що відразу, без докладання осо- бливих зусиль дає прибуток. Але ж потрібно комусь братися і за овочеві культури, які ще не так давно займали чималий клин у кожному господарстві. Та й час мислити сьогодні трохи інши- ми категоріями, ніж набивання кишень грішми. Є в нас лікарні, дитсадки, школи, де так необ- хідні наші капуста, картопля, цибуля. Говорячи про ширший масштаб, потрібно, вважаю, на урядовому рівні братися за роз- виток цієї незаслужено забутої галузі. Також відмовитися, на- решті, від імпортної продукції, в той час як українська картопля чи цибуля і якісніші, і дешевші, і, що важливо, дають роботу сіль- ським жителям. У господарстві Володимира Бондарчука працює 27 осіб. Це не лише механізатори і водії, а й тваринники. А ліс шумів та липа. Втім, вони не йдуть ні в яке порівняння з білою акацією. Вона займає у нас більшу по- ловину площі. Це колишні кол- госпні масиви, які дісталися нам у спадок. Розміщені вони у бал- ках, ярах, рівчаках тощо. Відтак доводиться приводити їх у поря- док, унеможливлювати таємну вирубку і незаконний самовивіз. Робити це не так просто, але ми справляємось, – запевняє фахі- вець. – Скільки загалом людей працює під вашим началом? – Від 86 до 92 осіб. Колектив підібрався на рідкість дружний і добре підготовлений у профе- сійному плані. – Ідеш і бачиш ліс лише перед в’їздом у Звенигород- ський район. Решта терито- рій зайнята полями. – Так, наші ліси розташовані нерівномірно. Основними маси- вами є «Шевченківська дача» в Шевченківському лісництві та «Адамова діброва» в Яблунів- ському лісництві. Задовольняємо потреби у деревині підприємства і сільськогосподарські товари- ства повністю. Хоч хвойних де- рев у нас обмаль. – Після кожного зрубаного дерева має з’явитись два, а то й три насадження. Чи не так? – Це неписаний закон лісу. Дотримуємось його за будь- яких часів і обставин. Ось і цього року заліснили майже 93 гектари, виростили 30 тисяч саджанців, зібрали до 5 тонн жолудів під посадковий мате- ріал. Більшу частину нових на- саджень розміщуємо поблизу схилів, ярів та балок, де вони відіграють велику водоохорон- ну і ґрунтозахисну роль. – З мисливцями дружите? – На території лісгоспзагу розміщено два мисливські гос- подарства – Лисянське і Морин- ське. Вони є нашими надійними партнерами у всьому, починаючи з розведення оленів, косуль, ка- банів і закінчуючи боротьбою з бракон’єрством. – Чули, що у ваших краях не бракує туристичних маршру- тів. Що вони собою являють? – Вони пов’язані переважно з народженням та перебуванням визначного українського поета та художника Т.Г.Шевченка. Зокре- ма, більшість веде до знамени- того дуба, в якому малий Тарас ховав свої малюнки, на терито- рії колишнього маєтку пана Ен- гельгардта в селі Будище. Крім нього, туристів цікавлять бота- нічні заказники «Пісківський» та «Площівський», а також гідроло- гічна пам’ятка природи «Громова вода». Такими славиться земля В. В. Бондарчук (крайній праворуч) із членами фермерського господарства Фермерський хліб Сергія Джуглі гія Джуглі фермерство – справа, без якої він уже не уявляє свого життя. А до цього, як і багато його однолітків, шукав свого щастя-долі в місті, приміряв до себе то одну професію, то іншу. Та видно, батьківські гени (Володимир Павлович багато років трудився агрономом у Бужанці) виявилися сильнішими за будь-які міські при- нади. Починав, каже, з нуля, з кількох гектарів і старенького трактора. З часом, коли остаточно збагнув своє призначен- ня, вирішив розширити площу і працювати на результат, щоб фермер- ський хліб приносив до- статок не лише собі, а й майже сотні власників орендованих земельних паїв. Окрім зерна, він ви- дає їм цукор, олію, безко- штовно обробляє городи, допомагає транспортом, грошима і продуктами, коли трапляється біда. Нам, фермерам, аби витримувати конкурен- цію великих агрохолдин- гів і утриматися на пла- ву, без взаємовиручки ніяк не можна. Якщо талановитий, то у всьому Лисянської рибомеліора- тивної станції, директо- ром Мар’янівського сви- нокомплексу і радгоспу «13-річчя Жовтня», нині очолює приватне сіль- ськогосподарське під- приємство і вже 17 років є незмінним керівником і організатором дитячо- го оздоровчого табору «Пролісок». Здавалося б, різні ділянки роботи, але є в них спільна точка – їх Олександр Олександро- вич або починав з нуля, або піднімав з руїн. І кін- цевий результат плодів його діяльності дивовиж- но схожий: скрізь добра слава йшла далеко попе- реду цього невгамовно- го, енергійного чоловіка. На доброму рахунку від- роджений Рубаний Міст – село, яке завдяки ор- ганізаторському таланту директора стало відоме на всю Україну, а його са- мого визнали перемож- цем рейтингу «Кращий господар в Україні»; ди- тячий табір «Пролісок», який нині може конкуру- вати навіть з кримськими оздоровницями.
10 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 об’єктив • альма-матер Під час Великої Вітчизняної війни школа була зруйнована гітлерівцями вщент. Та завдя- ки зусиллям колишніх голови колгоспу Ю.В. Харченка та ди- ректора школи В.П. Квашука її швидко відбудували. Хоча деякі будматеріали возили аж із Києва. І ось теперішні причепурені діти, їхні схвильовані батьки (колишні випускники школи), мудрі наставники – вчителі, гості зібралися відсвяткувати іменини рідної школи. І навіть дрібний дощик, що вряди-го- ди накрапав, не зміг зіпсувати піднесеного настрою. Попри поважний вік, школа ця ще молода та повна сил – своїми новими вихованцями. Вона відома на увесь район іс- торичним музеєм. Навчаються тут 73 школярі, працює 21 учи- тель. Серед тих, хто сіє розум- не, добре, вічне, є як молодь, так і ветерани педагогічної праці, зокрема Л.М. Зінорук, Н.В. Солтисюк, К.П. Дуплій, Л.В. Швець. Може похвалитися школа і династіями педагогів. Зо- крема, вчительці початкових класів Г.В. Губань любов до цієї професії прищепив бать- ко В.П. Квашук, а подружжя Літвінових, наслідуючи при- клад своїх батьків – педагогів Баштечківської середньої шко- ли К.З.Драч, Н.А. Марущак та П.Х. Іщенка, після закінчення навчальних закладів поверну- лося працювати у рідне село, де трудяться дотепер. Для кожного з нас учителі на все життя залишаються до- рогими й близькими людьми. На святі щиро дякували за до- вгі роки сумлінної й відданої праці ветеранам-пенсіонерам М.А.Павлівському, М.П. Пару- бок, Л.М. Бугайчук, колишньо- му директору В.І. Сидоруку. Знову відчули теплу атмос- З ЮВІЛЕЄМ, РІДНА ШКОЛО!Минулої суботи Баштечківська середня школа, що на Жашківщині, відзначила сто- літній ювілей. Перші підвалини школи закладалися ще далекого 1913 року, коли навчатися в чотирикласній церковно-приходській школі могли лише діти замож- них селян. З 1925 року за радянської влади всі діти шкільного віку, незалежно від статків їхніх батьків, відвідували семирічку. феру рідної школи випускники всіх років, які злетілися звіду- сіль, щоб ще раз почути шкіль- ний дзвінок і привітати з ювіле- єм школу, яка дала їм путівку в життя. Є серед них хлібороби і митці, медпрацівники і фінан- систи, економісти і науковці, військові, представники інших професій. Привітав школу зі 100-річ- чям і її випускник 1955 року, двічі Герой Соціалістичної Праці, народний депутат Укра- їни Омелян Парубок. На свято завітали міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, заступник голови облдержадміністрації Тетяна Прітченко, голова Жашківської райдержадміністрації Сергій Дорошенко, голова районної ради Олександр Демченко, народний депутат України Ва- лентин Нечипоренко, ректор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельниць- кого Анатолій Кузьмінський, ректор Уманського національ- ного університету садівництва Олена Непочатенко, ректор Уманського державного педа- гогічного університету Наталя Побірченко, директор відомого на увесь світ дендропарку «Со- фіївка», член-кореспондент Академії наук України, доктор біологічних наук, професор Іван Косенко. У переповне- ному залі сільського Будинку культури відбувся святковий концерт. Настоятель місцевої церкви отець Святослав пере- дав у дарунок школі ікону Ми- коли-Чудотворця. Тож з Богом у нове століття, рідна школо! Людмила КРИВОШЕЯ, фото Світлани КАМІНСЬКОЇ Огляд виставки дитячої творчості Дарунок від міністра - мультимедійна дошкаВипускники школи 1972 року Сьогодні ми святкуємо сторіччя і школа-матінка нас радо зустріча Д.В. Табачника вітають начальник відділу освіти Л.Г. Рябоконь та директор школи Ю.В. Присяжнюк Випусник Баштечківської середньої школи, мер Золотоноші Віталій Войцехівський разом із міністром освіти України Дмитром Табачником Гарний звичай ми в Баштечках маєм – дорогих гостей хлібом-сіллю зустрічаєм
1111 вересня 2013 Молодь Черкащини №37не хворіємо ЛініязгинуЛініязгинуЛініязгину Перекоп на Кримський півострів і захопила штурмом міста Гйозлов і Бах- чисарай, – пригадав полковник Вишневський. – Імператриця збиралася завоювати Крим? – запитав Сковорода. – Ні, – заперечно похитав головою полковник. – В обох тих містах було тільки захоплено та вивезено до Москви архіви татарських ханів і спалено їхні бібліотеки. Анна Іоанівна таким чином намагалася виконати заповіт імператора Петра Першого про знищення документів, що підтверджува- ли васальну залежність Московії після ганебного розгрому війська Петра Першого у Прутському поході, його клятву на вірність татарам і приниз- ливі зобов’язання. За це наклала головами половина російської армії, а Мініх одержав у нагороду багаті маєтки в Україні та Ліфляндії. – Та наступного року Анна Іоанівна додивилася, що до її рук потрапили не всі ті документи, які підтверджували «вічні зобов’язання» Петра Пер- шого та спадкоємців імператорської влади перед кримськими татарами, – уточнював дядько Гнат, – тому відрядила у новий похід на кримських татар свою нову армію на чолі з генерал-фельдмаршалом Лассі, який шу- кав ханські архіви в Карасу-базарі та інших узятих штурмом містах… – А хто такі, тобто звідки з’явилися в Петербурзі, Анна Леопольдівна та Іоан Шосий? – запитав Сковорода. – Після смерті імператриці Анни Іоанівни 17 жовтня 1740 року її фа- ворит герцог Бірон зі своїми прибічниками проголосив спадкоємцем ро- сійського престолу двомісячного принца Іоана Антоновича Брауншвейг- ського, сина принца Брауншвейгського Антона-Ульріха і доньки герцога Макленбург-Шверинського Карла-Леопольда (вона ж і онука царя Олек- сія Михайловича, повне німецьке ім’я котрої Єлизавета-Анна-Катерина- Христина), – відповів дядько Гнат. – Себе ж Бірон проголосив регентом, сподіваючись правити Росією до досягнення повноліття новим імператором, – доповнював полковник. – Але регентство Бірона тривало тільки три тижні – настільки він остогид своїми підступністю і пихатістю вищій придворній знаті. Змову проти нього очолив німець, генерал-фельдмаршал і граф Мініх, який, домовив- шись із охороною, вночі вдерся із гренадерами Преображенського полку до царського палацу. Сонного Бірона стягли з ліжка, і, як він не пручав- ся, не волав і не кусався набили йому морду, зв’язали і за наказом нової регентші Анна Леопольдівни кинули в тюрму Шліссельбурзької фортеці. Згодом Сенат прирік Бірона за «безбожні злочини» до смертної кари, але Анна Леопольдівна змилувалася і замінила її довічним засланням до Сибі- ру в спроектовану раніше самим Біроном тюрму для державних злочинців. – Цікаво, що того ж року королем Прусії став Фрідріх Другий, – додав дядько Гнат. – Щось мені не зовсім зрозуміло, як опинилася на троні Єлизавета Пе- трівна… – вдав із себе простачка Григорій. – Придворний лікар Лесток хитромудрими способами вивідав, що мати-регентша п’ятнадцятимісячного російського імператора Іоанна Шостого Анна Леопольдівна змовляється з німцями, яким надала бага- то вищих посад при дворі, щоби доньку царя Петра Першого і Катерини Першої Єлизавету назавжди запроторити до далекого глухого монастиря, – почав розповідати дядько Гнат. Співак імператорської придворної капели У грудні 1741 року камер-фур’єр російської імператриці Гнат Кирило- вич Полтавець, якого в документах уже записали Полтавцевим, дізнався, що співак (бас) придворної імператорської капели Гаврило Матвійович Головня за розпорядженням імператриці Єлизавети Петрівни їде в Укра- їну шукати нові таланти для появлення хорової капели, і попросив цар- ського посланця і земляка звернути увагу на свого небожа, спудея Києво- Могилянської академії Сковороду, який також має чудовий голос: – Григорій – один із найліпших співаків академічного хору! Прослухавши дев’ятнадцятирічного юнака, Головня переконався, що це правда, і повідомив ректора, що забирає Сковороду разом із іншими відібраними ним співаками в Петербург із умовою, що колись згодом Григорій продовжить навчання в Академії. Так несподівано для себе Ско- ворода потрапив до придворної хорової капели, яка була потрібна імпе- ратриці Єлизаветі для щоденних церковних відправ, свят, урочистостей, а також дворянських балів. Разом із іншими хористами капели Сковорода жив у перебудованому Старому Зимовому палаці на березі Ниви, як дізнався, в тому самому, в якому помер цар Петро Перший. Ще й не звикши на новому місці, Гри- горій 18 січня 1742 року став свідком розправи над учасниками невдалого двірського заколоту: імператриця Єлизавета наказала вивести на ешафот її ненависних ворогів Остермана, Мініха, Головкіна, Менгдена, Левен- вольда, Темірязєва, Щегловітова, Протопопова, які збиралися навічно за- проторити її в монастир. Усім хористам капели наказали бути присутніми під час показової страти. Хворого Остермана, приреченого до колесування, винесли на ешафот у кріслі. Ось-ось він був би розчавлений важким колесом, але останньої миті привезли наказ яким імператриця милостиво замінила колесування обез- головленням. Уже зняли з Остермана пишну білу перуку, розстебнули ко- мір білої сорочки, поставили на коліна і змусили покласти голову на плаху, щоби відрубати її великою сокирою, як привезли ще новіший наказ: Єли- завета замінила Остерману страту довічним засланням до Сибіру. Остерман спокійно підвівся з колін, попросив ката повернути йому перуку і стару лисячу шубу, одягнувся і сів у своє крісло, бо хворі ноги його не тримали… Кат приступив до старого генерала Мініха, приреченого до четвертуван- ня, тобто йому мали по черзі відрубати праву руку, ліву ногу, праву ногу, ліву руку, а тільки потім уже голову. Несподівано привезли ще один наказ імператриці, яким вона і Мініху замінила страту довічним засланням. Дядько Гнат познайомив свого небожа Григорія з багатьма земляками, що служили при царському дворі, зокрема з полковником Федором Сте- пановичем Вишневським, який мав маєток також у Переяславі. – Цей полковник, – розповідав Полтавець, – ще за часів імператриці Кате- рини Першої відповідав за постачання вина до царського столу з Угорщини. І ось коли Вишневський, доставляючи вкотре під пильною військовою охо- роною кілька десятків бочок уподобаного царями вина 1734 року, він зупинив свою валку возів на перепочинок поблизу села Чемері на Чернігівщині, а сам зайшов до храму та й почув там спів гарного на вроду двадцятидволітнього Василь Трохименко8 Навчитель щастя Григорій Сковорода Василь Трохименко 5Навчитель щастя Григорій Сковорода • роман у газеті продовження початок у номері №36 від 4 вересня Бо зайве самокопирсання не зробить вас щасливими. Нато- мість варто цінувати кожну хви- лину життя, вдосконалювати свої професійні навички, тоді й часу на сірі думки не буде. Саме за таким принципом живе один із кращих лікарів Черкаської обласної лікарні Ан- дрій Володимирович Левченко. Чоловік займається лікуванням населення у відділенні щелеп- но-лицьової хірургії. Визначився щодо професії не одразу. Спочатку Андрій на- вчався в медичному коледжі. Потім працював зубним май- стром. Згодом вступив до ме- дичного університету, де успіш- но здобув вищу освіту. Чоловік обожнює свою роботу і постійно дякує долі та батькам за те, ким він є. Також з вели- кою вдячністю відгукується про головного лікаря свого відділен- ня. Для молодого лікаря вели- ке значення мають професійні уроки, що надав йому Микола Вікторович Бондар. Андрію Лев- ченку подобається допомагати людям. Займається досліджен- ням тяжких клінічних випадків. З професійною легкістю вирі- шує важкі медичні задачі. Незважаючи на постійну за- йнятість, Андрій Володимирович намагається активно відпочива- ти. Вільний час часто проводить у компанії цікавої книги. Також любить прогулянки на велоси- педі. Цінує спілкування з друзя- ми, обожнює вибиратися з ними на природу. Нещодавно почав займатися альпінізмом і підняв- ся на одну з вершин Криму. З юності Андрій займається спор- том, зокрема боротьбою. А ще він з великим задоволенням до- помагає по господарству бать- кам та старшому брату. Може здатись дивним, але лікар цікавиться мистецтвом. Любить душевну музику, театр, віддає перевагу професійним виставам. Лікар постійно переймаєть- ся здоров’ям населення. Під час інтерв’ю він дав кілька по- рад, які допоможуть зберег- ти здоров’я наших зубів. Тож запам’ятовуйте: • Стан зубів – дзеркало здоров’я. Більшість людей не приділяють їм достатньо уваги, а даремно. Зуб людини – це та- кий же важливий орган, як сер- це, печінка, око, нога чи рука. Фактично людина, яка втрати- ла навіть один зуб, може вважатися інвалідом. А що казати про повну від- сутність зубів! • Поважайте себе, бере- жіть своє здоров’я, а насам- перед дітей. Для цього не по- трібно багато часу чи грошей. Вистачить бути уважними до себе та оточення. Немає нічого кращого за профілактику – це повинно стати своєрідним де- візом для кожного. Адже по- передити та запобігти захво- рюванню набагато легше, ніж лікувати його. Не варто лінува- тися чистити зуби – процедуру потрібно проводити не менше двох разів на добу. Варто це робити саме після їжі, а не пе- ред нею. Так робить багато хто, навіть стоматологи. Важливо завжи стежити за гігієною зу- бів. Обов’язково відвідуйте сто- матолога раз на півроку. • Не вживайте дуже гарячу і дуже холодну їжу! Це допомо- же зберегти зубну емаль. • Перед тим як витратити гро- ші на модне вбрання чи мобіль- ний телефон, задумайтеся, а чи всі зуби у вас поліковані. Викликає співчуття людина, особливо молода, яка позбува- • радить фахівець Він обожнює свою роботу Чи доводилося вам ловити себе на думці, що якби обрали іншу професію, то й життя склалося б інакше? Напевно, що так. А чи не замислювалися, що цим ви гніваєте долю. білозубою посмішкою. Природ- но, якщо ви не тільки прочитали цю статтю, а й відразу ж актив- но включилися в боротьбу за своє здоров’я. Власні зуби кра- щі за будь-які штучні. Залиш- те протезистів без роботи! Вікторія КУТІЛОВА, фото автора – Поважайте себе та людей, працюйте над собою – і щастя та успіх не змусять себе чекати, – реко- мендує лікар Андрій Левченко ється зубів. А втім, багато вважа- ють, що якась «цяцька» важливіша за здоров’я. А коли його вже немає, людина ладна на все, щоб тільки повернути його. • Учені запевня- ють, що здоров’я – це 50% генетики, тобто те, що успадкували від батьків. Решта 50% – екологія, звички, спосіб життя, гігієна, профілактика та інші фактори, які людина може змінювати. Дотримуючись вищесказано- го, ви маєте реальні шанси по- сміхатися до глибокої старості
12 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 не хворіємо • роман у газеті продовження початок у номері №36 від 4 вересня ЛініязгинуЛініязгинуЛініязгину ного» хлопчиська провалилася: Петро Другий нагрубив світлійшому кня- зеві, що мало не став його тестем, а потім усю родину Меншикових висла- ли за Урал, – пригадував Вишневський. А дядько Гнат доповнив: – У хапуги Меншикова відібрали дев’яносто тисяч кріпосних селян, три обідні срібні сервізи, на триста предметів кожний, сто пудів золотих виробів на мільйон дорогоцінних каменів та діамантів, а ще на чотири мільйони – золотих монет. Це був ще один річний державний бюджет! – Але ці величезні кошти пішли не на державні справи – Єлизавета Пе- трівна зі своїм племінником на два роки перетворили життя царського двору на суцільний бал і карнавал. Вона привчила свого небожа пиячити і займатися жахливою розпустою з придворними дамами, а вдячний їй за звільнення від сваволі Меншикова підліток-імператор відверто залицявся навіть до любої тітоньки… Не відомо, чим би це закінчилося, але Бог при- брав малолітнього запеклого грішника – в січні 1730 року він захворів на віспу, можливо, що й не без допомоги тітоньки чи інших родичів… Його ослаблене винами і розпустою кволе тіло не змогло перебороти хворобу, і Петро безславно помер, – без будь-якого суму закінчив полковник. – А до кого перейшла імператорська корона? – запитав Григорій. – До племінниці Петра Першого Анни Іоанівни… – відповів Вишнев- ський. – Їй дісталося занепале господарство і порожня казна. Щоб якось викрутитися, вона наказала зменшити вагу монет: із пуду міді вартістю вісім рублів чеканили монет на сорок рублів. Але це не дуже допомогло… – І тоді її коханець, колишній конюх Ернст Бірон, якого імператриця Анна возвеличила в графи і герцоги, довіривши йому найвищі пости, рознюхав, що в англійських та голландських банках на ім’я померлого з горя в засланні Олександра Меншикова зберігається ще дев’ять мільйонів рублів золотом, – доповнював дядько Гнат. – Бірон викликав із заслання ще живих дітей Мен- шикова – сина Олександра Олександровича і доньку Олександру Олексан- дрівну. І пообіцяв їм, що якщо вони, як спадкоємці, повернуть батьківські мільйони з Англії і Голландії до російської казни, звідки вони були украдені, то імператриця Анна поверне їм дворянські титули та один із маєтків із двома тисячами кріпацьких душ. При цьому натякнув, що якщо вони відмовляться допомогти Росії, то їх запроторять ще далі, куди вони можуть і не доїхати… – І вони погодилися? – запитав Сковорода. – У них не було іншого виходу, – кивнув головою дядько Полтавець. – Подейкують, що Меншиков частину своїх казкових скарбів устиг ще й закопати, але де – ніхто не може знайти, бо цю таємницю він забрав із собою в могилу… – закінчив тему полковник. – Доброю чи злою була покійна імператриця Анна Іоанівна? – поціка- вився Сковорода. – Жорстокою! – відповів Вишневський. – Разом зі своїм фаворитом і коханцем герцогом Ернстор-Іоанном Біроном вона з допомогою ство- реної ще її дядьком Петром Першим «Таємної канцелярії» продовжила полювання на всіх хоча б чимось трохи підозрілих підданих, що під жах- ливими тортурами зізнавалися навіть у нескоєних злочинах… – За таємним наказом Анни Іоанівни семидесятитисячна російська армія разом із корпусом українських козаків під командуванням гене- рал-фельдмаршала Бурхарда-Христофа Мініха 1736 року увірвалася через Олексія,синареєстровогокозакаГригоріяЯковичаРозума,тайсказавпаруб- кові, що забере його до придворної капели в Петербург. Олексій не повірив, подумавши, що це його хочуть забрити у москалі, тому втік до батька на ху- тір Лемеші та й заховався там на високій груші. Вишневський довго умовляв Олексія злізти, клявся і божився, що хоче парубкові тільки добра, і таки умо- вив. Як же почав Олексій Розум співати у капелі, то його вподобала царівна Єлизавета, дочка царя Петра Першого, і стала крутити з Олексієм шури-му- ри. Потім зробила з нього управителя свого маєтку і камер-юнкера. Полковник Вишневський також дуже любив спів, а що Григорій Ско- ворода ще й гарно грав на гуслях та бандурі, то полковник запросив Гната Полтавця з небожем до себе на обід. Григорій грав на гуслях і бандурі і спі- вав захмелілим від угорського вина приятелям, а тоді, роззявивши від по- диву рота, слухав їхні п’яненькі теревені, коли вони після кожного одкро- вення прикладали вказівні пальці собі замком до губ і попереджали юнака: – Ти ж тільки нікому випадково не промовся про те, що почув від нас. – Ніколи і нікому! – заспокоював обох придворних Сковорода. – А це правда, що ви, пане полковнику, привезли імператриці Олексія Розума? – Чистісінька правда, та спочатку на Олексія накинула оком княжна На- ришкіна. Єлизавета запитала її, чому вона весь час ходить сонна і позіхає, а та їй зізналася, що придворний співак Олексій Розум ночами її спати не дає… Єлизавета вирішила переконатися в правдивості цих слів. Олексій перевірку відбув настільки добре, що імператриця збирається тепер із ним навіть таємно повінчатися, щоби їхні діти не були безбатченками… – А що сталося з Олександром Меншиковим? Чому він потрапив у не- милість? – поцікавився Сковорода. – Після смерті Петра Першого в Росії не залишалося багатшого і впливові- шого за цього жадібного павука-казнокрада. Його розкішний палац на набе- режній Ниви був доверху набитий золотом і коштовностями. Незважаючи на те, що так і не навчився читати і писати, Меншиков навіть примудрився зро- битися членом Лондонського королівського наукового товариства. Повідо- млення про це підписав сам Ісаак Ньютон. Меншиков підтримував на троні КатеринуПершу,відїїіменіправлячиРосією,апоховавшиіцюімператрицю, домігся, щоб наступним імператором проголосили одинадцятирічного Петра Другого, а не доньку Петра Першого Єлизавету. – Олександр Данилович плекав наміри посадити на російський престол своїх нащадків, – докинув дядько Гнат, – і для цього хитрощами умовив підлітка-імператора посвататися до своєї доньки і оголосив про заручини та майбутнє весілля, що мало відбутися, коли наречені підростуть. До Пе- тра Другого Меншиков нікого не підпускав, часто, до краю знахабнівши, поводився з імператором, як зі своїм слугою… – Так, – кивнув головою Вишневський, – на цьому і зіграла Єлизавета Петрівна, коли Меншиков захворів і місяць чи два не з’являвся при дво- рі. Вона переконала свого племінника Петра Другого, що за приниження імператорської гідності слід жорстоко помститися: заручини з донькою Олександра Даниловича необхідно розірвати, а світлійшого князя про- вчити; визнати його державним злочинцем і заслати до Сибіру, що дасть можливість поповнити царську казну… – Спроба Меншикова після видужання знову приборкати «неслухня- Василь Трохименко 7Навчитель щастя Григорій СковородаВасиль Трохименко6 Навчитель щастя Григорій Сковорода Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович УРОЛОГАНОНІМНО Кваліфікована діагностика і лікування захворювань сечостатевої системи Черкаська міська поліклініка №1, каб. 511 т. 45-13-04, 097 444-88-11 Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р. • реклама Микола Володимирович лю- б’язно запросив відвідати ла- зерний центр. Його відкрили торік у Черкасах. Він функціо- нує з 4 листопада на території П’ятої міської поліклініки. Завідує центром Сергій Го- рошко. Лікар – фахівець у дер- матохірургії. У закладі успішно займають- ся проблемами шкіри, борять- ся з хворобами вен, зокрема нижніх кінцівок. Здебільшого це варикозні хвороби. У центр навіть привозять діток з ге- мангіомами. Також тут займа- ються лазерною епіляцією та лікують проктологічні, гінеко- логічні, ортопедичні та інші за- хворювання. Невеликі лазерні операційні заходи проводять у маніпуляцій- ному кабінеті, а більш серйозні – в операційній. Варто уточнити, що під словом «операція» не мається на увазі безліч розрізів та швів. Адже усе роблять за допомогою пристроїв. У роз- порядженні лікарів центру п’ять різних лазерних пристроїв. За їх допомогою можна позбутися рубців, що так ненависні жінкам. Лікування відбувається амбула- торно. – Наші пацієнти вже через кілька годин після операції по- чуваються добре і можуть йти додому, – розповідає лікар- хірург Сергій Горошко. Після процедури майже не залиша- ється рубців і не потрібна дов- готривала реабілітація. Опе- рація зазвичай триває від 20 до 40 хвилин. Та якщо ви іно- городні, вам нададуть у відді- ленні ліжко. За час існування цього за- кладу було прооперовано близько 140 пацієнтів. У центрі працюють досвідчені лікарі, які роблять свою справу швидко та якісно. За один день тут мо- жуть прийняти близько трид- цяти пацієнтів. Приємно знати, що наразі в Україні аналогів цьому закладу немає. У деяких онколікарнях уже починають закуповувати лазерне облад- нання. Також такі пристрої є в Ужгороді, Івано-Франківську, Університеті Шалімова. Та все- таки аналогічних центрів тако- го рівня ще не створено. Часи швидко змінюються. Диво медицини • Новітні технології Черкаська міська поліклініка №5 – форпост медицини Черкас. Очолює цей заклад досвідчений керівник, доктор медичних наук Микола Тарасов. Тільки дізнається він про новинку у галузі, відразу ця новинка з’являється у П’ятій. Тут уперше презентували прилад, який без проколювання паль- ця видасть вам понад 130 показників крові. Згодом на озброєнні лікарів з’явився лазер. На базі поліклініки проведено міжнародний семінар, на якому лікарі ділилися досвідом. Наука активно крокує вперед, не втомлює дивувати нас не- звичними, але такими корис- ними винаходами. Не оминає вона, як бачимо, й наше місто. Вікторія КУТІЛОВА, фото автора – Наші пацієнти вже через кілька годин після операції почувають себе добре і можуть йти до- дому. Операція зазви- чай триває від 20 до 40 хвилин, – каже лікар-хірург Сергій Горошко.
1311 вересня 2013 Молодь Черкащини №37 М Команда I В Н П М О 1. Мир (Горностаївка) 10 7 1 2 20:10 22 2. Шахтар (Свердловськ) 9 6 2 1 16:9 20 3. Славутич (Черкаси) 10 6 1 3 21:13 19 4. Сталь (Дніпродзержинськ) 9 6 0 3 14:9 18 5. Тернопіль 9 5 2 2 17:8 17 6. Гірник (Кривий Ріг) 9 5 2 2 11:9 17 7. Реал Фарма (Овідіополь) 10 5 2 3 13:13 17 8. Шахтар-3 (Донецьк) 9 5 1 3 11:12 16 9. Гірник-Спорт(Комсомольськ) 9 5 0 4 16:11 15 10. Оболонь-Бровар (Київ) 10 3 6 1 11:8 15 11. Енергія (Миколаїв) 9 4 1 4 8:11 13 12. Кремінь (Кременчук) 10 3 1 6 13:14 10 13. Динамо (Хмельницький) 10 3 1 6 11:15 10 14.Арсенал-Київщина(Б.Церква)10 2 4 4 5:10 10 15. Карлівка (Полтавська обл.) 9 2 3 4 7:9 9 16. Енергія (Нова Каховка) 10 2 2 6 12:20 8 17. Кристал (Херсон) 9 1 3 5 8:16 6 18. Макіїввугілля (Макіївка) 9 1 3 5 5:13 6 19. Скала (Стрий) 10 1 1 8 7:16 4 10 тур (6 вересня) Арсенал-Київщина – Макіїввугілля 0:0 Динамо – Тернопіль 2:1 Реал Фарма – Оболонь-Бровар 0:0 Мир – Скала 0:3 Славутич –Енергія НК 2:2 Кристал – Гірник 1:1 Шахтар – Енергія М 2:1 Кремінь – Сталь 0:2 Шахтар-3 – Карлівка 1:0 Футбол. Чемпіонат України. Друга ліга станом на 9 вересня М Команда I В Н П М О 1. Зоря (Білозір’я) 15 12 3 0 59:13 39 2. Уманьферммаш (Умань) 15 12 2 1 45:11 38 3. Ретро (Ватутіне) 15 9 5 4 32:18 29 4. Ураган (Кривоносівка) 14 7 4 3 27:17 25 5. УТК-Ятрань (Уман. район) 15 7 3 5 27:16 24 6. Наша Ряба (Катеринопіль) 14 7 2 5 30:25 23 7. Авангард (Монастирище) 15 6 3 6 22:31 21 8. Спартак (Золотоноша) 14 5 1 8 19:28 16 9. Колос (Вільшана) 15 4 3 8 23:30 15 10. Пальміра (Золот. район) 15 3 1 11 17:38 10 11. Олімп (Кам’янка) 15 3 1 11 14:35 10 12. Канів 14 0 1 13 7:60 1 15 тур (7 вересня) Зоря – Пальміра 2:0 Спартак – Олімп 4:0 Канів – Уманьферммаш 0:3 Колос – Авангард 4:0 УТК-Ятрань – Ураган 0:3 Ретро – Наша Ряба 0:0 Бомбардири Янчук Сергій (Уманьферммаш) 13 м’ячів Казанюк Олександр (Уманьферммаш) 12 м’ячів Футбол. Чемпіонат області. Вища ліга станом на 9 вересня спорт СторінкупідготувавОлегКУКСА,фотоавтора Група «А» М Команда I В Н П М О 1 Зоря-2 (Білозір’я) 9 7 0 2 26:11 21 2 Артанія (Межиріч) 9 6 3 0 19:6 21 3 Росава (Степанці) 9 5 1 3 15:17 16 4 Городище 9 2 2 5 13:16 8 5 Інтернаціонал (Черкаси) 9 1 3 5 5:21 6 6 Явір (Сміла) 9 1 1 7 5:12 4 * Результати матчів за участі команди «Енергія» (Черкаси) анульовано. ** ФК «Явір» (Сміла) знято зі змагань. 11 тур (8 вересня) Зоря-2 – Інтернаціонал 5:1 Явір – Росава -:+ Городище – Артанія 1:1 Група «Б» М Команда I В Н П М О 1 ЛНЗ-Лебедин (Шпол. р-н) 10 8 1 1 21:8 25 2 Урожай (К.-Шевченків.) 10 8 0 2 27:8 24 3 Нива (Маньківський р-н) 11 7 2 2 26:13 23 4 Звенигородка 10 4 2 4 14:14 14 5 Тальне 10 3 1 6 16:17 10 6 Жашків 11 1 1 9 8:24 4 7 Христинівка 10 0 1 9 10:44 1 12 тур (8 вересня) Христинівка – Нива 2:9 Урожай – ЛНЗ-Лебедин 1:0 Жашків – Тальне -:+ Футбол. Першість області. Перша ліга станом на 9 вересня Група 1 Вікторія (Черкаси) – Хімік (Черкаси) 2:2 Сміла – Дахнівка (Черкаси) 1:2 Спартак-Колос (Золотоноша) – Колос (Чорнобай) 3:0 Група 2 Шпола – Колос (К.-Ш.) 4:0 Тікич (Лисянка) – Ветеран (Городище) 0:1 Вікторія (Стецівка) – Ветеран-Рось (К.-Ш.) 3:3 Група 3 УТК-Ятрань (Уман. р-н) – Нива (Маньківка) 1:7 Нива (Христинівка) – Зоря (Умань) 1:1 Ветеран (Тальне) – Колос (Жашків) 3:1 Футбол. Чемпіонат області. Ветерани (40+) ІV тур • Афіша Вболіваємо за «Зорю»! З 17 по 20 вересня в Білозір’ї Черкаського району відбудеться фінальна частина чемпіо- нату України з футболу серед аматорських ко- манд (група «Б»). 17.09.2013 • «Гвардієць» АР Крим – «Рух» Винники Львів- ської обл. стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 14.00 • Урочисте відкриття змагань стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 16.00 • «Зоря» Білозір’я – «Буревісник» Петрово Кі- ровоградської обл. стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 18.00 18.09.2013 • «Буревісник» – «Рух» стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 14.30 • «Зоря» – «Гвардієць» стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 18.00 20.09.2013 • «Рух» – «Зоря» стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 16.30 • «Гвардієць» – «Буревісник» стадіон с. Руська Поляна, початок о 16.30. З повагою Вікторія КАРА, начальник управління у справах сім`ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації Шановні працівники галузі фізичної культури та спорту! Щиро вітаємо вас з Днем фізичної культури та спорту! Це свято символізує велич духу і красу, силу, здоров`я і мужність. Бажаю невичерпної енергії, нових звершень, наснаги у фізичному гартуванні! Зичу високих здобутків та перемог у змаганнях на славу держави та області! Нехай ваш приклад буде поштовхом для масового розвитку фізичної культури та спорту, взірцем для наших юних громадян нашої Черкащини! АРМРЕСТЛІНГ До 70 кг 1. Черкас Андрій (с. Хлисту- нівка, Городищенський р-н) 2. Демчинський В’ячеслав (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) 3. Герасименко Сергій (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) До 90 кг 1. Кривошия Богдан (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) 2. Різник Олександр (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Шабельський Ігор (с. Стецівка, Чигирин- ський р-н) 90 + 1. Демчинський Воло- димир (с. Кривоносівка, Золотоніський р-н) 2. Качур Валентин (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Білогуб Сергій (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) ГИРЬОВИЙ СПОРТ До 65 кг 1. Куценко Ігор (с. Руська Поляна, Черкаський р-н) 2. Воінков Олексій (с. Ле- бедин, Шполянський р-н) 3. Дудченко Володимир (с. Кривоносівка, Золотонісь- кий р-н) До 75 кг 1. Березівський Микола (с. Лебедин, Шполянський р-н) 2. Щербина Василь (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) 3.Герасименко Сергій (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) До 90 кг 1. Коршак Вадим (с. Cтепанівка, Драбів- ський р-н) 2. Шепель Олег (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Мозговий Іван (с. Степанці, Канівськ. р-н) 90+ 1. Данник Андрій (с. Хрес- тителеве, Чорнобаївський р-н) 2. Гапоненко Денис (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) 3. Моторний Микола (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС Чоловіки 1. Популовський Едуард (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) 2. Мунька Микола (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Мотуз Олександр (с. Лебедин, Шполянський р-н) Жінки 1. Заїченко Інна (с. Степа- нівка, Драбівський р-н) 2. Зубко Анастасія (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Зінченко Ірина (с. Кри- воносівка, Золотоніський р-н) ШАШКИ 1. Сібякін Олексій (с. Сте- цівка, Чигиринський р-н) 2. Василенко Володимир (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) 3. Луговський Григорій (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) ПЕРЕТЯГУВАННЯ КАНАТА 1. Руська Поляна, Чер- каський р-н 2. Хрестителеве, Чорноба- ївський р-н 3. Лебедин, Шполянськ. р-н МІНІ-ФУТБОЛ 1. Руська Поляна, Чер- каський р-н 2. Деренківець, К.-Шевченківський р-н 3. Кривоносівка, Золото- ніський р-н ДАРТС (сільські голови) 1. Дудник Микола (с. Хлистунівка, Городи- щенський р-н) 2. Вовк Володимир (с. Молодецьке, Маньків- ський р-н) 3. Деркач Василь (с. Сте- панівка, Драбівський р-н). • Сільський спорт Руська Поляна – найспортивніше село Черкащини 2013 року Цього року фінальна частина обласних змагань «Найспор- тивніше село», які проводяться за підтримки Черкаської облради, відбулася вже вчотирнадцяте. І вперше це свято пройшло саме на сільському стадіоні – в Руській Поляні Черкаського району. Господарі на чолі з сільським головою Андрієм Шапраном та за сприяння обласної ради та районної влади належно підготува- лися до змагань. До послуг учасників (а їх було 500 осіб, які представляли 20 команд з усіх районів Черкащини) був красень-стаді- он з різноманітними майданчиками. У відкритті спортивного свята взяли участь заступник голови обласної ради Ва- силь Касян (він же голова організаційного комітету), голова обласної організації фіз- культурно-спортивного товариства «Колос» Володимир Христенков, голова Федерації профспілок області Петро Шевченко, чем- піон Олімпійських ігор, заслужений майстер спорту Андрій Хіміч. Сільські спортсмени змагалися в семи ви- дах. А в загальному заліку перемогу здобу- ла команда господарів із Руської Поляни. На другому місці – представники Кривоносівки Золотоніського району, на третьому – Хрес- тителевого, що на Чорнобаївщині. Переможці та призери змагань в індивідуальній першості Фото на згадку з олімпійським чемпіоном Андрієм Хімічем Руськополянці вчетверте виграли обласні змагання
14 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 жіноча лірика Кажане, Кажане… Чи знаєш ти, не- розумний собако, чи вона приїде? У сільському клубі на честь її приїзду організують вечір, на який, мабуть, зі- йдуться всі жителі нашого та сусідніх сіл: відома співачка, яка знялася у ба- гатьох вітчизняних та закордонних клі- пах, даруватиме свої пісні. Де тільки міг, він купував записи її пісень, аби чути її чарівний голос. Він вмикає відеомагнітофон щодня, аби лише бачити їй, бо не може жити без неї, як без повітря, без води. Він знає напам’ять всі її пісні. А чи пам’ятає вона його? Отого сіль- ського хлопчинку, який посмів написа- ти її листа, а вона, виправивши чер- воним олівцем усі помилки, повернула його юнакові із постскриптумом: «Ви- вчи граматику, потім пиши». О, милі чари золотої юності, які більше ніколи у житті не повторюються! Цей лист, як і вишиванку, подаровану йому нею у день проводів до лав армії, він і дони- ні береже, як найдорожчу, найціннішу реліквію. Вона не дочекалася його по- вернення у село, та він її розуміє. Була молодою, прегарною, талановитою. Та хіба ж він міг зрівнятися із нею? Голубо- ока співачка-мрійниця виїхала до сто- лиці, вступила до консерваторії, і доро- ги їхні розійшлися. Якщо пам’ятає вона його, він по- веде її до акації, на вигін край села, туди, де озеро, де верби, де відбулося їхнє останнє побачення. О, ці вічні і му- дрі дерева були найпершими свідками народження її таланту. Вони, мабуть, пам’ятають її ще молодою та усміх- неною. Вони пам’ятають, як пахло її волосся любистком та м’ятою, як сві- тилися її очі при мерехтливому сяйві зір. О, ті очі дивляться на нього із усіх плакатів, усіх вирізок журналів та газет, наклеєних на стінах у його оселі. Очі, повні печалі та невимовного смутку. Здається, то тужить кохання за чимось далеким, можливо, втраченим навіки. А ще вони обов’язково підуть у поле і до джерельця. Нехай вона була у Поль- щі, Румунії, Канаді, та ніде, мабуть, не пила такої свіжої студеної смачної води, як у рідному селі. Нехай відчує, що ніщо так не пахне, як рідна земля, тепла-тепла, немов сама ніжність, до- брота, кохання. І ніде так не стрічає поле джеркотнявою стиглого зерна, ніде так не шумлять хліба, замріяно і трепетно б’ючи по комбайну, немов у литаври. Ніде так не пахне медова гречка і не зводить голівку до сонця сонях. Ніщо не замінить запах свіжого сіна. Нехай нап’ється цього цілющого повітря вволю! Вона стала знаменитістю, а він – ме- ханізатором. Її вітали у різних країнах світу, а він усе життя прожив у рідно- му селі. Та в одному вони єдині, одне, і головне, спільне в їхніх трудових біо- графіях: працю, талант вони присвяти- ли народу, обоє стали майстрами своєї справи. А сили для творчого злету їм дала рідна земля: напоїла живою цілю- щою водою, нагодувала смачним дух- мяним хлібом. О, Кажане, Кажане, чому ж так три- вожно стукотить серце лише від одні- єї думки: «Вона приїде!» Приїде вже, мабуть, із нафарбованим волоссям, накладеним на обличчя сценічним гри- мом, від якого її колись свіжа яскрава врода поблякла. Чи били її вітри жит- тя? Чи шмагали заметілі? Він знає про її життєву трагедію, її душевну драму: в автокатастрофі нещодавно загинув її чоловік. Який іще біль може бути не- стерпнішим за біль втрати найдорожчої людини? Він знає ціну самотності, ціну душев- них терзань і мук. У юності він вважав, що жити потрібно навіть заради того, щоб милуватися пропливаючими по небу хмаринками й осіннім листям, барвистими квітами і пухнастими сні- жинками. Та й чи мало у житті цікавого: розваги, спорт, книги, подорожі, му- зика. Музика стала справжньою його пристрастю із того часу, як він уперше почув її задушевний, щирий голос, який лився із радіоприймача! А ще в мудрій книзі він колись прочи- тав, що одним із найважчих покарань вважається покарання самотністю. Залиш людину наодинці – і вона пере- стане бути людиною. Навіщо людині знання, уміння, таланти, якщо ні з ким поділитися багатством душі і теплом серця? Так думав він у юності, тому на- перекір бажанню власного серця вирі- шив одружитися на нелюбій. Але серцю не можна наказати, не можна примусити його діяти всупереч власному сумлінню. Серце людини, яка живе поруч, обов’язково відчуває його фальш. Тому і лишила його дружина майже відразу після укладання шлюбу, як вона казала, «через дивакувату вда- чу». І нині він живе сам, свято несучи у душі світлий образ свого найпершого і єдиного кохання. Якось ненароком, проходячи повз невеличке сільське кафе, в якому свят- кували весілля його односельці, він по- чув тост про те, як засперечалися три чоловіки, розмірковуючи над тим, що таке кохання. Один сказав: – Кохання – це квітка, що виростає із випадково загубленого вітром у бла- годатну пору насіннячка, котре розпус- кається, але й так само швидко в’яне. Тендітна, ніжна й нестійка до поганого клімату і… – Ні, – перервав його інший. – Кохан- ня – ніби міцний, солодкувато-терпкий напій. Ти сам наливаєш його в келих, щоб довго насолоджуватися ним ма- ленькими ковтками, вдихаючи аромат, смакуючи смак. А можеш жадібно ви- пити великими ковтками, але у будь- якому разі побачиш дно… – Кохання – це кохання! – знизав плечима третій. – Воно випадкове й… закономірне. Воно мить і вічність. За- хват і сум. Сльози і радість. Початок і кінець. І знову початок… І всі вразилися красі та мудрості його слів. І він також вразився. Він навіть не зміг пояснити, чому тоді так перейнявся глибиною і мудрістю тієї правічної істи- ни. Вже і скроні вибілив сніг сивини, і на руки зашкарубли від щоденної важ- кої селянської праці, а він усім своїм спраглим до знань єством намагається осягнути мудру і водночас просту істи- ну: а що ж таке кохання? Він навчився розмовляти із кожною рослиною, вивчив цілющі властивості кожної травинки. У районі зажив слави сільського знахаря. Його навіть у місто, в обласний центр запрошували працю- вати. Але він не може залишити своє рідне село, де вріс у землю корінцями, де все нагадує йому про його кохання. Тому і живе сам у невеличкій хатинці над озером. Вона залишила у місті квартиру сво- їй єдиній доньці і зараз їде у село сво- го дитинства, аби залікувати душевні рани, вгамувати біль зраненого серця. О, якби вона лише завітала у його милу біленьку хатинку! Він піде на луки, на- рве найкращих, найзапашніших квітів – її улюблених лілей, осипле її ними з ніг до голови! Та якби міг, то зорями із неба встелив би всі дороги, всі стежи- ни, якими вона буде йти, аби лишень ніде не спіткнулася, не впала. Мудро, беззаперечно мудро сказав поет: І я не той, і ти не та, Але серця вогнем палають, Бо для закоханих літа Ніколи значення не мають! «Кохання потрібно вимірювати не так, як вимірюють його молоді, тобто за силою пристрастей, а за його вірністю та міцністю», – стверджував Ціцерон. Якщо ця істина правильна, то у його душі жевріє вогник найпалкішого най- трепетнішого кохання, адже воно – най- перше. Над першим коханням завше на- сміхаються, але, якщо це справжнє по- чуття, якщо це не просто спалах при- страсті, що пробуджується, таке перше кохання стає також і останнім, вічним коханням, найщасливішим або най- гіршим жеребом, який тільки може ви- пасти на долю чоловіка чи жінки. Якщо це дійсно так, то він готовий нести свій жереб, своє світле почуття крізь роки. Нести терпляче, довго, до кінця своїх днів. Янголи називають це небесною відрадою, нечисті – пекельною мукою, а люди – коханням. «Чоловіки і жінки, що постійно народ- жуються для любові, в повен голос за- явіть про своє почуття, кричіть: «Я тебе кохаю!» всупереч усім стражданням, прокляттям, презирству скотів, хулі мо- ралістів! Кричіть це усупереч всілякій несталості, втратам, всупереч самій смерті… Любити – це єдиний смисл життя і смисл смислів, і смисл щастя!», – стверджує Поль Елюар. Так, він зго- ден кричати на весь світ, що кохає її – єдину, рідну, неповторну… О, Кажане, Кажане, чи ж знаєш ти, нерозумний собако, що таке вічне ко- хання? Сумно схиливши голову, сидить на лавочці біля біленької чепурної хатинки самотній сивочолий чоловік. Біля його ніг – вірний друг Кажан, готовий день і ніч слухати безкінечний монолог свого господаря. Вони удвох чекають Її. Алла СЛИНЬКО ВІЧНЕ КОХАННЯ ІлюстраціяЄвгеніяШМАГАЙЛА
1511 вересня 2013 Молодь Черкащини №37 17 років тому здійсни- лися закріплені Кон- ституцією України спо- дівання українського народу мати національ- ну грошову одиницю – один із найважливіших атрибутів державності. Згідно з Указом Пре- зидента від 25 серпня 1996 року «Про грошо- ву реформу в Україні», починаючи з 2 вересня 1996 року, Національ- ний банк України ввів у обіг гривню, котра за свою історію втретє розпочала шлях земля- ми держави як націо- нальна валюта. У перший же день рефор- ми за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади за- робітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вкла- ди громадян. Карбованцеві вклади населення було пе- рераховано у гривні за кур- сом 100 тисяч карбованців за одну гривню без будь- яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях. – З огляду на сімнадцяти- річчя гривні можна впевне- но стверджувати, що довіра населення як до банків, так і до гривні постійно зростає, – зазначив начальник Управ- ління Національного банку України в Черкаській об- ласті Сергій Забудський. За його словами, заощад- ження населення, залучені у банківську систему об- ласті, за 17 років зросли з 39,1 млн. грн. до 7,3 млрд. грн. за станом на 1 серпня 2013 року. Розміщуючи свої заощадження, населення області надає перевагу на- ціональній грошовій одини- ці. Так, залишки депозитів у гривні упродовж 7 місяців цього року зросли на 27,5% до 4,6 млрд. грн., що стано- вить 63% їх загального обся- гу, тоді як в іноземній валюті майже не змінилися і склали 2,7 млрд. грн. (37%). – Сьогодні гривня є ви- значальним фактором еко- номічного і соціального розвит-ку, утвердження і вдосконалення національ- ного грошово-кредитного ринку, стимулом високопро- дуктивної праці. Тож нехай наша відроджена гривня працює на повну силу – для нас усіх! – наголосив Сергій Забудський. Прес-служба Управління НБУ в Черкаській області дошка оголошень Продаю однокімнатну квартиру у Південно-Західному районі м. Черкаси. 2/9/Ц, 20/12/6. Поруч дві школи, дитсадок, магазини, побутові заклади. Розвинена інфраструктура. (093) 810-03-22, (0472) 32-18-31 Продаю терміново земельну ділянку у с. Руська Поляна, 15 соток, під забудову. (063) 460-91-91; (096) 934-31-26 Продам стіл-стелаж металевий з нижньою полицею. Розмір:102 / 92 / 43 см, ціна 350 грн. (0472) 45-90-87 Чоловік нормальної зовнішності 48/172/76 познайомиться зі спокійною, доброю жінкою. (097) 116-26-15 (Леонід). Продам радіотелефон «SIMENS» Ціна 130 грн. або обміняю на магніторадіолу «Мелодія». В доброму стані. (0472) 45-90-87 Продаю будинок у м. Умань Черкаської обл. Вода, газ, капітальний ремонт. Огорожа з силікатної цегли. 7 соток землі. (097) 376-17-34. Робота вдома більше 100 варіантів. Дохід від 1500 грн./міс. Місце проживання, освіта, досвід роботи не має значення. Від вас потрібно: про себе інфор., конверт звор. адресою, купон б/о. 19003, м. Канів, а/с 12 Наталія Сімакова. (068) 040-42-99 Чоловік добрий, працьовитий, 37/180/80, мріє познайомитися з доброю жінкою до 42 років. 096-610-05-13 (Дмитро) Оголошення приймаються за адресою редакції Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошен- ня про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються безкоштовно. Всі інші оголошення – платні (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату документів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством. Тираж11600 (не більше 15 слів) телефон/адреса: дані для редакції (в газеті не друкуються) ПIБ адреса тел.: дата/підпис зворотний зв’язок Продам окремий одноповерховий цегляний будинок (нежитловий фонд), благоустроєна огороджена територія, всі комунікації, автономне опалення, задовільний технічний стан приміщень, площа 133,7 кв.м. Вдале розташування поблизу пожвавленої транспортної магістралі міста в районі з розвинутою інфраструктурою, поблизу зупинок громадського транспорту. Ціна за домовленістю. (095) 214-50-99. Здаю в оренду кабінет (15 кв. м) в окремому приміщенні під офіс, ме- дичний кабінет. Район залізничного вокзалу, поблизу зупинок громад- ського транспорту, сполучення з усіма районами міста, 90 грн. /кв. м. (095) 214-50-99. Продаю терміново земельну ділянку площею 0,22 га у с. Будище Черкаського району. На ділянці – старий будинок, є будматеріали. Ціна 82 тис. грн. (067) 987-36-92 • Атрибут державності • поради психолога Із 2 по 16 вересня в Україні відзначають річницю грошової реформи Довідка: відповідно до Указу Президента України з 2 вересня 1996 року в обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку – копійку. Код валюти літерний – UAH, код валюти цифро- вий – 980, скорочена на- зва – грн. В обігу перебувають: • банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень. • розмінні монети номі- нальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок. • обігова монета номіналь- ною вартістю 1 гривня. Як подолати некерованість дитини З вашого запитання не дуже зро- зуміло, що означає «став дуже агре- сивним». Адже такі риси, як упертість, непослух у п’ять років можуть бути ознаками нормальної вікової кризи дитини, яка ніколи не минає спокійно. Звертає увагу, що у вашого синочка з’явилися невротичні реакції: смоктан- ня пальця є сигналом того, що дитина чимось стривожена, налякана. Тому її психіка віднаходить спосіб зняття на- пруги – повторювані дії (смоктання, кусання тощо), що дозволяють заспо- коїтися. Дитяча тривожність виникає тоді, коли її найближче оточення ство- рює певне емоційне навантаження (на- приклад, конфліктогеннна атмосфера у сім’ї або звичка членів родини спілку- ватися надто емоційно), або ж унаслі- док невиправданих заборон, покарань, надмірної вимогливості щодо дитини. Таким чином у неї виробляється де- структивний стереотип сприйняття навколишньої дійсності – як такої, що несе загрозу, створюється емоційне перенапруження. Отже, агресивність може бути виходом тамованої злості, тривоги. Дбаючи про фізичну безпе- ку дитини, батьки нерідко забувають, що важливо сформувати у неї відчут- тя психологічної безпеки, а для цього необхідно надавати їй певну кількість свободи, любові, підтримки, заохочен- ня. Фокусування ж уваги дорослих на тому, щоб допомогти дитині позбутись поганої звички чи агресивності часто призводить до підсилення невротичних виявів та формування неадекватної са- мооцінки (уявлення про себе на кшалт «щось зі мною негаразд, якщо так три- вожаться люди, які мене люблять»). Найкращий спосіб виправити поведінку вашого сина – не виказувати занепоко- єння (особливо в його присутності), як вас це турбує. Натомість проаналізуй- те власні почуття й страхи, своє став- лення до материнства, адже провина та побоювання типу «я погана матір» є недобрими помічниками у спілкуванні з дитиною. Можливо, зараз син якраз не- доотримує вашої уваги у зв’язку з тими обмеженнями, які ви самі наклали, вва- жаючи свій стиль виховання надто по- пустительським. Дитина на емоційно- му рівні відчуває нестачу любові, у неї з’являється страх, що ви її розлюбили. Якщо ж вона не отримує уваги зви- чайним способом, то намагатиметься добирати її через прояви негативізму, щоб бодай таким чином привернути до себе увагу. Будьте природною у спілку- ванні з сином, покладайтеся на власну інтуїцію у вихованні, психологічно підго- туйте його до появи молодшого брати- ка. Пам’ятайте, що ваше емоційне на- лаштування – це повітря, яким «дихає» ваш син, і найкраще, коли це – атмос- фера оптимізму, безпеки, захищеності. На запитання відповідала Богдана ІВАНЕНКО, кандидат психологічних наук Ми очікуємо появи молодшої дитини. Останнім часом старший хлопчик (йому п’ять років) став дуже агресивним до оточення, його поведінка стає некерованою. У нього з’явилася погана звичка – смоктати палець перед сном, під час засинання. Звинувачую себе у неналежному ви- хованні, у тому, що розбалувала сина. Ми дуже хвилюємося, що відбувається з нашим сином і як виправити його поведінку. Ольга, 27 років
16 11 вересня 2013Молодь Черкащини №37 Пpиходить мужик у мaгaзин. Запитує: - У вaс тpуси є? Пpодaвчиня: - Hі. Мужик: - А в пpодaжу? Чоловік приходить під ранок весь у помaді, пудрі й рудому волоссі. Дружина: - Ти де був? - Не повіриш, люба, всю ніч із клоуном бився. Одеський дворик. - Тітко Розо, а що це ваша Ціля так довго не виходить заміж? - Так ніхто ж не бере. - А ви таки в усіх запитали? З показань у суді: - Тяжких тілесних ушкоджень він їй не заподіяв, а тільки трохи намазав тампакс гірчицею. У нареченого запитують: - При відвідуванні будинку вашої нареченої що вaм у першу чергу кинулося в очі? - Тещa! Досі обличчя подряпане! Чоловік розповідає лікарю: - Двадцять років живемо з дружиною, а дітей немає. Що тільки не робили... - Але я ж радив вашій дружині поїхати лікуватися на відомий курорт, – каже лікар. - Та були ми там, аж два місяці... - А от вас я туди не посилав! Обдовбaний нaркомaн іде містом, зaходить у перший- ліпший будинок і дзвонить у першу-ліпшу квaртиру. Йому відчиняє здивована бабуся. Вони дивляться одне на одного. І нaркоман каже: - Ну що, бaбусю, зaходь, якщо прийшлa. Жінка розповідає подрузі: - Вчора заходжу в під’їзд, a тaм мaньяк! - Ой, жах який! - От-от! І він тaк скaзaв! - Тa ви, Пaвлику, беш- кетник! - Ну, не без цього. - Звичайно, який же ви без цього бешкетник... на дивані Передплачуй «Молодь Черкащини» Х ? Газету можна передплатити у будь-якому поштовому відділенні Черкаської області до 20 числа кожного місяця. *Ціни вказані без вартості приймання передплати поштою. 10,10 грн.* на 1 місяць 30,30 грн.* на 3 місяці Таблиця Менделєєва вперше наснилася Пушкіну, але він нічого не зрозумів... З недалекого майбутнього: нагороджений орденом «Респект і Уважуха» ІV ступеня. Жінки не люблять неправди, вони тільки користуються нею. Маю можливість мати козу, але не маю бажання. Маю бажання мати авто, але коза каже: «Спо- чатку шуба!». Для дівчини перед побаченням найголовніше – привести своє волосся до ладу: одне – помити, інше – прибрати. Чукча-мисливець усе-таки вбив ведмедя. М’ясо він приніс додому, шкіру подарував улюбленій тещі, а цирковий велосипед дістався сину. Якщо вас послали, а потім за це ще і заплатили, то це відрядження. Напис на стіні в під’їзді говорив про Катю набагато більше, ніж її статус «Вконтакті». Правда, вона – як жінка: одним подобається гола, а іншим – одягнена і прикрашена... Хто рано встає – той в онлайні один. Завдяки моїй фантазії я знаходжу вульгарний намір у будь-якій фразі. Гулянки, що запам’ятовуються, починаються зі слів: «Та ну, ти що, мені завтра на роботу!». На весіллі волейболістки-подружки нареченої другу годину не давали букету впасти. Оголошення в барі: «Якщо ви п’єте, щоб забутися, прохання платити наперед». Шура не дуже любила людей, тому намагалася їх не народжувати. • усміхніться Адреса редакції: 18006, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, оф. 215, e-mail: molodchercass@uch.net, molod-108@uch.net, (рекламний відділ) тел./факс: 32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама). Реєстраційне свідоцтво: ЧС №661 ПР. Редактор: Олег Кукса. Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуаль- ною власністю редакції. Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені. Редакція не несе відповідальності за до- стовірність та зміст рекламної інформації. Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора. Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою – публі- куються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуван- ню і поверненню не підлягають. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети. Газета віддрукована в друкарні «Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...», м. Бровари, вул. Красовського, 16. Замовлення № 27 - Тату, купи мені шоко- ладку! - Ти вже доросла для солодощів. - Правда? Виходить, мені можна пити, курити і приводити додо- му хлопців? – Тобі яку шоколадку, гірку чи молочну? - Любий, ти скоро станеш татом! - Ех, а я хотів космонавтом... - Люба, я запрошую тебе на вечерю при свічках, яка по- вільно переходить у сніданок! - Ми що, всю ніч жерти будемо, чи що? - Я такий худий, такий худий... - ? - От учора на граблі наступив... - Ну, і? - Ну-ну... Мимо! ЕЛЕКТРИКІВ – / 2000 . 5000 .; СЛЮСАРІВ-ЕЛЕКТРИКІВ 3 – / 2580 .; ВОДІІВ НАВАНТАЖУВАЧА – / 2500 .; ВЕТЛІКАРІВ – / 3200 .; КУХОННИХ РОБІТНИКІВ – / 1600 .; ПІДСОБНИХ РОБІТНИКІВ – / 2000 . 5000 . МАШИНІСТА АВТОГРЕЙДЕРА – / 2180 .; МУЛЯРІВ – / 2580 .; СЛЮСАРЯ-ЕЛЕКТРИКА ПО ТРАНСПОРТУ – / 2550 .; ВОДІЇВ а . «С», «Д», «Е» – / 1880 . 3100 .; ПТАХІВНИКІВ – / 2000 . 5000 .; ТРАКТОРИСТА – / 2180 .; ПІДСОБНИХ РОБІТНИКІВ а – / 2500 . 3500 . КУХАРІВ – / 2170 . ПЕКАРЯ – / 1980 . П АТ «М а а а а» Т а а а «НАША РЯБА» а а : П а а а , . С а а а а , а 6,5 . ’ а , а а 1 . Д а а а а / а а а а а . П а : а , . За а а а а а а : . Ка , .Л а, 177, а а а : ( - 04736) 3-92-28; 3-00-12 • потрібні на роботу • афіша

More Related Content

PDF
Історія одного міста. Окупація та звільнення Сєвєродонецька
byDonbassFullAccess
 
PDF
Історія одного міста. Звільнення та оборона Маріуполя
byDonbassFullAccess
 
PDF
asd
byvolynnews
 
PPT
Алла Горська: Із плеяди нескорених
byАліна Острова
 
PDF
Cherk_kray_89-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 34
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 24
byМолодь Черкащини
 
PDF
Gromadske slovo (10.09.2017)
byGromadske Slovo
 
Історія одного міста. Окупація та звільнення Сєвєродонецька
byDonbassFullAccess
 
Історія одного міста. Звільнення та оборона Маріуполя
byDonbassFullAccess
 
asd
byvolynnews
 
Алла Горська: Із плеяди нескорених
byАліна Острова
 
Cherk_kray_89-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 34
byМолодь Черкащини
 
Mch 24
byМолодь Черкащини
 
Gromadske slovo (10.09.2017)
byGromadske Slovo
 

What's hot

PDF
Cherk_kray_61-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Історія одного міста. Станиця Луганська
byDonbassFullAccess
 
PDF
На допомогу захисникам України
bylibrary_darnitsa
 
PDF
Cherk_kray_94-95 2016
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Календар "Невидимий батальйон"
byukrwomenfund
 
PDF
Черкаський край 96-97 2016
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_41-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
21
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_85-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_66-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Турбота 106
byTyrbota
 
PDF
Турбота №102
byTyrbota
 
DOC
1коба
byMax Sydorzhevskyi
 
PDF
Mhc 41
byМолодь Черкащини
 
PDF
Gromadske slovo (23.05.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
Турбота №100
byTyrbota
 
PPT
виступ зінчук с.л.
byАнна Пугач
 
Cherk_kray_61-13
byГазета "Черкаський край"
 
Історія одного міста. Станиця Луганська
byDonbassFullAccess
 
На допомогу захисникам України
bylibrary_darnitsa
 
Cherk_kray_94-95 2016
byГазета "Черкаський край"
 
Календар "Невидимий батальйон"
byukrwomenfund
 
Черкаський край 96-97 2016
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_41-13
byГазета "Черкаський край"
 
21
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_85-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_66-13
byГазета "Черкаський край"
 
Турбота 106
byTyrbota
 
Турбота №102
byTyrbota
 
1коба
byMax Sydorzhevskyi
 
Mhc 41
byМолодь Черкащини
 
Gromadske slovo (23.05.2017)
byGromadske Slovo
 
Турбота №100
byTyrbota
 
виступ зінчук с.л.
byАнна Пугач
 

Viewers also liked

PDF
Mch 20
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 19
byМолодь Черкащини
 
PDF
04
byМолодь Черкащини
 
PDF
33
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 13
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 18
byМолодь Черкащини
 
PDF
01
byМолодь Черкащини
 
PDF
30
byМолодь Черкащини
 
PDF
46
byМолодь Черкащини
 
PDF
07
byМолодь Черкащини
 
PDF
9
byМолодь Черкащини
 
PDF
03
byМолодь Черкащини
 
PDF
32
byМолодь Черкащини
 
PDF
39
byМолодь Черкащини
 
PDF
49
byМолодь Черкащини
 
PDF
24
byМолодь Черкащини
 
PDF
40
byМолодь Черкащини
 
Mch 20
byМолодь Черкащини
 
Mch 19
byМолодь Черкащини
 
04
byМолодь Черкащини
 
33
byМолодь Черкащини
 
Mch 13
byМолодь Черкащини
 
Mch 18
byМолодь Черкащини
 
01
byМолодь Черкащини
 
30
byМолодь Черкащини
 
46
byМолодь Черкащини
 
07
byМолодь Черкащини
 
9
byМолодь Черкащини
 
03
byМолодь Черкащини
 
32
byМолодь Черкащини
 
39
byМолодь Черкащини
 
49
byМолодь Черкащини
 
24
byМолодь Черкащини
 
40
byМолодь Черкащини
 

Similar to Mch 37

PDF
Cherk_kray_43-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Снerk_kray_31
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Сherk_kray_42-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 35
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mhc 40
byМолодь Черкащини
 
PDF
Черкаський край №48 2018року
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_68-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 32
byМолодь Черкащини
 
PDF
Молодь Черкащини №44 2010р.
byМолодь Черкащини
 
PDF
Молодь Черкащини №48 2010р.
byМолодь Черкащини
 
PDF
Cherk_kray_25-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 31
byМолодь Черкащини
 
PDF
Черкаський край №6 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_73-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Mch 25
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 36
byМолодь Черкащини
 
PDF
Сherk_kray_47-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_87-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Cherk_kray_50-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Молодь Черкащини №38 2010р
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_43-13
byГазета "Черкаський край"
 
Снerk_kray_31
byГазета "Черкаський край"
 
Сherk_kray_42-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 35
byМолодь Черкащини
 
Mhc 40
byМолодь Черкащини
 
Черкаський край №48 2018року
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_68-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 32
byМолодь Черкащини
 
Молодь Черкащини №44 2010р.
byМолодь Черкащини
 
Молодь Черкащини №48 2010р.
byМолодь Черкащини
 
Cherk_kray_25-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 31
byМолодь Черкащини
 
Черкаський край №6 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_73-13
byГазета "Черкаський край"
 
Mch 25
byМолодь Черкащини
 
Mch 36
byМолодь Черкащини
 
Сherk_kray_47-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_87-13
byГазета "Черкаський край"
 
Cherk_kray_50-13
byГазета "Черкаський край"
 
Молодь Черкащини №38 2010р
byМолодь Черкащини
 

More from Молодь Черкащини

PDF
Mhc 42
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 39
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 38
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 26
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 27
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 21
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch. 15
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 28
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 23
byМолодь Черкащини
 
PDF
Molodegka 17
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 29
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 22
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 30
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch 13
byМолодь Черкащини
 
PDF
Mch №14
byМолодь Черкащини
 
PDF
Molodegka 16
byМолодь Черкащини
 
Mhc 42
byМолодь Черкащини
 
Mch 39
byМолодь Черкащини
 
Mch 38
byМолодь Черкащини
 
Mch 26
byМолодь Черкащини
 
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
Mch 33
byМолодь Черкащини
 
Mch 27
byМолодь Черкащини
 
Mch 21
byМолодь Черкащини
 
Mch. 15
byМолодь Черкащини
 
Mch 28
byМолодь Черкащини
 
Mch 23
byМолодь Черкащини
 
Molodegka 17
byМолодь Черкащини
 
Mch 29
byМолодь Черкащини
 
Mch 22
byМолодь Черкащини
 
Mch 30
byМолодь Черкащини
 
Mch 13
byМолодь Черкащини
 
Mch №14
byМолодь Черкащини
 
Molodegka 16
byМолодь Черкащини
 

Mch 37

  • 1.
    111 вересня 2013Молодь Черкащини №37 влучний погляд на сучасне життя 11 вересня 2013 • реклама • реклама бул. Шевченка, 150 тел: (0472) 50-02-02 Імплантація зубів без обмежень Комп’ютерна томографія Виправлення прикусу Всі види естетичного лікування та протезування sobolevskyy.com.ua ліц. АВ №554594 МОЗ Укр. 24.10.2007 р. стор. 13 газета виходить із 1960 року №37 (5185) Чим запам’яталося цьогорічне святку- вання Раш-га-Шана в Умані сторінка 2 У П’ятій міській поліклініці Черкас функціонує унікаль- ний медичний центр сторінка 12 Сьогоднішня розпо- відь «Молодіжки» – про Лисянський район сторінки 8-9 Олексій Арсенюк: «Я черкащанин, я тут живу, люблю це місто...» сторінка 7 «Єврейський Новий рік» Лікує лазерСлавна спадщина ФотоОлегаКУКСИ Руська Поляна тріумфує Спортсмени селища стали переможцями обласних змагань «Найспортивніше село-2013»
  • 2.
    2 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 наші новини • Опозиція Знову за рибу гроші Черкаські опозиціонери влаштували чергову прес-конференцію. Як і завжди, на заході політики «переливали з пустого в порожнє». У черговий раз усіх присутніх політики вразили високою оратор- ською майстерністю. Представників медіа зібрали з метою повідомити новину про при- значення перевиборів на проблемних округах. Микола Булатецький заявив, що це стане важливою віхою в історії не тільки Черкащи- ни, а й усієї України. Також він висловив думку, що політики мають об’єднати свої зусилля задля перемоги кандидатів опозиції. Оратор називає ці перевибори своєрідним екзаменом перед президент- ськими перегонами 2015 року. Також, за його словами, це стане тестом для виборців. А ще є хорошою можливістю перевірити ак- тивність електорату. Леонід Даценко сказав майже те саме, але в іншій інтерпрета- ції. Також політик повідомив, що після минулих виборів у нього з’явилися нові спонсори. До їх числа входять фермери, підприємці. Булатецький наголосив, що опозиція має об’єднуватися з владою заради європейського майбутнього країни. А також, що Україна має довести світу свої європейські принципи. Немидора ГАЛУШКА Як ми вже повідомляли, 5 і 6 вересня паломники-хасиди зі всього світу відзначають свято Рош-га-Шана, у просторіччі зва- не «єврейським Новим роком». Найбільше паломників приїхало з Ізраїлю, Німеччини, Франції та США. Також були із ПАР, Кана- ди, Італії, Великої Британії, Індії, Швейцарії, Чехії, Бельгії, Кир- гизстану, Російської Федерації та Іспанії. За інформацією УНІАН, цього року до Умані прибула рекордна кількість хасидів-паломників – від 27 до 30 тисяч люду. За час перебування гостей міс- та працівниками правоохоронних органів серйозних інцидентів не зафіксовано. Але все-таки не обійшлося без пригод. 3 вересня поблизу заводу «Мегомметр», у кар’єрі мало не втопився хасид. Причиною стало погане самопо- чуття. 20-річний юнак почав за- хлинатись. Нещасного помітили співробітники ДСНС, які патрулю- вали ставок. Викликали допомо- гу – приїхали дві карети «швид- кої»: українська та ізраїльська. Остання забрала бідолаху. Стан чоловіка наразі задовільний. Також цьогорічне святкування Рош-га-Шана відзначилось ще деякими подіями. 4 вересня в Умані міліція затримала палом- ника-хасида за підозрою у курін- ні марихуани. Затриманого від- пустили, тривають слідчі дії. Це ще не всі сюрпризи, які мешкан- цям Умані підготували хасиди. 6 вересня, по вулиці Пушкіна, 10, приїжджі віряни в багатоповер- хівці затопили офіси центру со- ціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також відділ у справах сім’ї та молоді, що розміщуються у напівпідвальному приміщен- ні. Є навіть постраждалі, через аміачні випари кілька співробіт- ників однієї зі служб отримали пошкодження дихальних шляхів. Коли пробивали калінізацію, то витягли з труб серветки, однора- зовий посуд та інше сміття. Після дезінфекції їдкий запах і досі не покидає стіни будинку. Багато нарікань з боку місцевих жителів спричинила пропускна система у район перебування прочан. Ба- гато людей не могли потрапити до своїх помешкань, бо просто забули взяти з собою паспорт чи якесь інше посвідчення особи. Вшанувати пам’ять про духов- ного наставника хасидів Рабі На- хмана і помолитись напередодні єврейського Нового року Рош-га- Шана на Уманщину завітали знані та впливові люди. Мільярдер з Ка- захстану Олександр Машкевич та президент Всеукраїнського єврей- ського конгресу Вадим Рабинович приїхали до Умані 4 вересня в су- проводі п’яти машин. Близько 10- ої години ранку охорона провела їх до святого місця, де паломники помолилися та поспілкувались з віце-президентом благодійного фонду імені рабі Нахмана Шимо- ном Бускілом. Вже з 7 вересня хасиди-палом- ники почали покидати Умань. Тепер комунальним службам залишається навести чистоту в районах міста, де перебували не завжди бажані гості, залишивши по собі жахливий безпорядок. Микола РАТУШНИЙ, Інна МОРОЗОВА Представники Черкаської об- ласної влади шукають майбутніх лауреатів премії Симоненка. По- шуки триватимуть до 31 жовтня 2013 року. В управлінні Черкась- кої обласної держадміністрації нагадують: для того щоб отрима- ти премію, необхідно представи- ти певні документи. Організація, що має намір висунути кандида- туру на здобуття премії, повинна надіслати їх на адресу управлін- ня культури обласної державної адміністрації. У конкурсну комі- сію необхідно надати: офіційне подання (клопотання) з форму- люванням позиції та її короткою мотивацією; п’ять примірників представленого твору чи творів; рецензії та відгуки, опубліковані у пресі, якщо такі є, звісно. Участь у конкурсі візьмуть автори книжок чи прирівняних до них публікацій у різних літературних часописах. Конкурсними виданнями стануть ті, які друкувалися в останні три роки. Ці книги не мають бути від- значеними іншими літературни- ми преміями. Проте вони мають бути високо оцінені літературни- ми критиками, громадськістю та широким колом читачів. Премію посмертно призначати не будуть. Премію вручають з 1986 року. За час існування кілька разів змі- нювалася назва конкурсу. Пре- мія Симоненка присуджується з метою вшанування пам’яті по- ета. А також з метою заохочення професійних та непрофесійних літераторів до створення висо- кохудожніх літературних творів. Багато учасників уже стали лауреатами премії. Свої вина- городи отримали автори збірок, романів, фотолітописів. Можли- во, тепер настав і ваш час, дорогі читачі. «Молодь Черкащини» ба- жає усім конкурсантам удачі. Вікторія КУТІЛОВА Цієї осені до лав Збройних сил місто планує призвати 90 чер- каських юнаків. Загалом із об- ласті на армійську службу підуть 400 новобранців. – Це невелика кількість. З кож- ним роком наряд на строкову служ- бу зменшується. Однак охочих служити більшає, – розповідає вій- ськовий комісар Черкаського об’єднаного військового комі- саріату Євгеній Корж. До 2017 року уряд запланував повний перехід української армії на контрактну основу. Цьогоріч заплановано взяти на контракт- ну службу 60 юнаків. Уже при- звали 43. – Фінансове та матеріально- технічне забезпечення контракт- ників цьогоріч краще. У Криму, наприклад, у військово-морських силах, силах спецпризначення, повітряно-десантних, високомо- більних військах контрактники отримують грошове забезпечен- ня у розмірі 3500-3800 гривень. Усе залежить від посади та ви- слуги. У сухопутних частинах отримують менше – 1600. Але з 1 вересня їм збільшили грошове забезпечення на 300 гривень. Наступного року ще двічі підви- щуватимуть виплати. Зрештою, військовик-контрактник буде отримувати 2600 гривень і біль- ше, – зазначає військовий комі- сар Черкаського ОВК Євгеній Корж. Олена РЯБОКОНЬ • Літературні таланти ОДА розшукує гідних премії В. Симоненка • Відсвяткували Цьогоріч Умань прийняла рекордну кількість паломників-хасидів Багатьом українцям не зрозуміло, що спонукає їхати із далеких країв десятки тисяч паломників-хасидів до маленької Умані. Хасиди віддані своєму настав- никові Цадику Нахману, а міцна віра рухає й розум, і серце, і душу людини. Для хасидського містичного релігійного руху є дуже характерним і навіть визначним контакт між учнем і вчителем, точніше, між духовним лідером невеличкої спіль- ноти, який називається «праведник» (на івриті – «цадик»), і спільнотою його учнів, духовних нащадків, духовних дітей, які називаються словом «благочестиві» або «ха- сиди». Люди їдуть для того щоб установити, знайти, відновити особистий контакт з людиною на ім’я рабі Нахман із Брацлава. • До армії готуйсь! Призовна комісія почала відбір юнаків на військову службу Павло Білик за крок до вій- ськової служби. Через три тижні стартує осінній призов. Хлопець зрання прохо- дить у коміса- ріаті медогляд. Уже побував у психіатра та дерматолога. – Армійська служба – то до- свід на все життя. Вона дасть мені витримку, загартує мене, – переконаний призовник. Якщо ще недавно від армії юнаки відхрещувалися, то те- пер ставлення до військової служби повністю змінилося. Молоді люди розуміють усі її переваги, зауважують у військ- коматі. Однак годяться для служби державі не всі. – Я працюю у призовній комісії двадцять років, можу сказати, що юнаки ста- ють дедалі кво- лішими, – бенте- житься старший лікар призивної комісії Галина Конопацька. – Раніше здорових хлопців було близько 50 відсотків. Зараз лише один відсоток. Юнаки приходять до військко- мату з хворобами хребта, серця та шлунково-кишкового тракту. Чимало з них мають проблеми ендокринної системи. – Вчора із десяти оглянутих восьмеро направили на додат- кове обстеження, – констатує Галина Конопацька. Із 1 жовтня стартує осінній призов юнаків на стро- кову військову службу. Втім, пізнати радощі армій- ських буднів зможуть далеко не усі черкаські призо- вники. Бо мають значні проблеми зі здоров’я, кажуть медики. Хлопці приходять до комісаріату з хвороба- ми хребта, серця та шлунково-кишкового тракту.
  • 3.
    311 вересня 2013Молодь Черкащини №37наші новини Адреса УДСО: м.Черкаси, вул. Хоменка, 3/1, тел.: (0472) 63-34-06 • на варті П а а Д а а ! Ц , а а , а а а . П а а , а ’ а а . Л , а а а а , а а а а а а . П а , а , а а - , а а , а а . С а а а , а ' , а , а . З а - а а . Н а а , а - , а , а а а а ! З , а а а а а а , а а а а а а а . Н а а а а ! З а а , а а Ч а а а а а а Ю КОШИН ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ ТА ШАНУВАЛЬНИКИ ЛІСУ! ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ ТА ШАНУВАЛЬНИКИ ЛІСУ! Підтримання порядку в громадських місцях Черкас здійснюється за допомогою кнопок тривожної сигналізації Нині дуже багато уваги при- діляється безпеці людей і збереженню їхнього майна. І одним з головних критеріїв досягнення цього є швидкість реагування на різні загрози і небезпеки. Підтримання порядку в громадських місцях Черкас і області здійснюється за допомогою технічних інновацій – кнопок тривожної сигналізації, підключених до пунктів централізованого спостереження управління Державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області. У великих магазинах, кафе, авто- заправках та інших подібних закладах останнім часом звертає на себе увагу велика наклейка жовтого кольору. На- пис на ній «Терміновий виклик міліції» недвозначно засвідчує, що саме у вка- заному громадському місці можна не- гайно викликати міліцію за допомогою системи тривожної сигналізації. Кожен пересічний громадянин, який став свід- ком чи потерпілим унаслідок вчинення правопорушення, має можливість звер- нутися до адміністрації об’єкта, де роз- міщена кнопка тривожної сигналізації, з проханням викликати міліцію. Головний принцип роботи «тривожної кнопки» – підтримка постійного цілодо- бового зв’язку об’єкта з оператором, а також безпосередньо з нарядом швид- кого реагування ДСО. При натисканні на кнопку сигнал миттєво надходить на пульт централізованого спостереження і передається правоохоронцям, які при- бувають на місце виклику за лічені хви- лини і вживають всіх заходів для затри- мання правопорушника та подальшої його передачі до міськрайвідділів. На сьогоднішній день у Черкаській об- ласті до системи термінового виклику УДСО при УМВС України підключено близько 100 кнопок тривожної сигналіза- ції. Загалом же по області – близько 1730 кнопок тривожної сигналізації на об`єктах та близько 340 кнопок у помешканнях громадян. Робота для обладнання кнопок тривожної сигналізації в громадських міс- цях, місцях масового перебування грома- дян проводиться постійно. Швидкий виклик міліції – це складо- ва частина розширення можливостей оперативного зв’язку громадян з пра- воохоронними органами і ефективного реагування на злочинні прояви. Ірина Сініченко, УДСО при УМВС України в Черкаській області Не вкладаються в уяві масштаби того горя. У не- величких сільцях Онопріївка, Павлівка-2, Кобиляки, загуб- лених у глибинці серед яруг та байраків, за якийсь рік го- лодна смерть забрала 422 життя, з них 201 дитини. А загалом по Україні, як зазна- чив очільник району Микола Бардадим, голодомор погли- нув від 8 до 9 мільйонів людей, у селах помер кожен п’ятий мешканець. На Тальнівщині голодна смерть забрала 10 тисяч селян. Серце стискається від жа- хів. Бо вони померли у роз- квіті сил, недолюбили, не народили нащадків. Не дай Боже повторитися такому за будь-якої влади. Незалежна Україна дозволила відкрити страшну правду нашої історії, сказав Іван Терещук. Названі сьогодні цифри жертв голо- домору навіть у наших селах неповні. Вони зібрані шляхом опитування нашими крає- знавцями (нині вже покійними Володимиром Лаухом і Заха- рієм Сміщуком). Тому хай цей пам’ятник стане засторогою беззаконню і тоталітаризму. Освятив пам’ятник насто- ятель місцевого храму отець Михайло. Була і радість того дня. Онопріївчани при- ймали районну естафе- ту «Від села до села», присвячену 90-річ- чю району, 60-річчю Черкаської області і 200-річчю від дня на- родження Тараса Шев- ченка. Це дійство пе- ретворилось на свято села. Згадали всю його історію, всіх тих, хто творив її, видатних земляків, які проявили себе в інших кра- ях. Свято відчувалось у всьому – піднесеності, радісному спіл- куванні, єднанні душ, піснях, танцях, красному слові. Ще раз послухаймо Івана Терещука, який влучно підмітив, що село скучило за такою згуртованіс- тю і можливістю відчути себе єдиним цілим. – Хліб вирощуємо не заради хліба, а для того, щоб у радос- ті й горі бути разом. Мені ви- пало таке щастя, бо все життя я тут, між вами. На цій сцені співав, грав у виставах, тан- цював, виступав з лекціями, 25 років учив дітей. А сьогод- ні з ними засіваю ниву. Тому задум влади підняти дух села виявився правильним. Такої ж думки голова адміні- страції, голова районної орга- • Пам’ять В Онопріївці журба і радість обнялись Того дощового дня в онопріївчан і гостей села серця щеміли і торжествували водночас. З журбою і майже без буденних балачок, сповнені внутрішньої причетності до події, що має відбутися, йшли люди на місце- вий цвинтар. І вело їх сюди почуття обов’язку, пам’яті про безвинно убієнних у роки голодомору 1932-33 років. Через 80 років тут відкривали пам’ятний знак. Небагатослівними були виступи сільського голови Василя Бондаренка, голови Тальнівської районної державної адміністрації Миколи Бардадима, спонсо- рів, чиїм коштом збудований пам’ятний знак, вихідця з села Володимира Капелюшного, потомственого онопріївця, нинішнього директора СТОВ «Онопріївське» Івана Терещука. нізації Партії регіонів Микола Бардадим. – Ваша Онопріївка приймає 17 рушників від кожного із сіл, де побувала естафета. До них тепер долучиться і ваш витвір, вишитий Марією Тьопенко. Прийматимуть їх всі села, а наприкінці грудня ексклюзивні рушники, разом з літописами сіл знайдуть своє гідне місце у районному музеї хліборобства. Сільський будинок культу- ри ледве вміщав усіх охочих побачити дійство. Здавалося, все село від старого до мало- го і навіть хто ще в ди- тячих візках скликало свято. Продуманим тут було все. І вшанування на сцені численними сонячними короваями тих, хто відзначився у праці, і розповіді про село на екрані, а ще чудова виставка хліба і рушників у фойє. Вра- зили вироби майстрині хлібопечення Олени Багрій: – Дар цей перейняла від матері, допомагала їй випі- кати короваї для молодят на весілля, вчилася від людей. А тепер виставки роблю сама. Оце ось весільний коровай, а ось калач і голуби для молодої. Пам’ятаєте, як колись на весіл- лі співали: А голуб літає. Він місце шукає, А де ж йому сісти, На щасливому місці А цим хлібом батько з матір’ю зустрічають молодих. Хрещених обдаровують боро- дою і щіткою. Тут курінь для баби і діда, коли залишаються самі. Зверніть увагу на свічки і намисто на тришаровому ко- роваї. Сім днів я випікала ці ви- роби до свята. І воно таки вдалось. У чер- говий раз засвідчило, що дух села незнищенний, що життя на землі триває. Леонід ТУМЕНКО, Микола КОСТЕЦЬКИЙ, фото Миколи КОСТЕЦЬКого
  • 4.
    4 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 назустріч людям Золотоніський район Питання номер один – енергозбереження Відбулася нарада з питань виконан- ня районної Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів Зо- лотоніського району на 2011-2015 роки. Було зазначено, що завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання за підсумками роботи 2011-2012 років річна економія енергоносіїв становить близько 115 тисяч гривень або 71,6 тонни умовного палива. Поряд із цим у сфері енергозбереження залиша- ється ряд проблемних питань, які потребують поступового вирішення. Передусім це експлуатація морально та фізично застарілого енергоємного обладнання, що призводить до зна- чних перевитрат палива й електро- енергії та забруднення навколишньо- го природного середовища. Певним проривом у цьому напрямку стане заміна двох твердопаливних котлів на енергозберігаючі для опалення примі- щень навчально-виховних комплексів сіл Кривоносівка та Синьооківка. Чигиринський район Борються з підтопленням Щоб уникнути підтоплення торфо- вищ у плавнях річки Тясмин, ухва- лили рішення про скидання води зі ставків, що в адміністративних межах Вершацької та Іванівської сільських рад. Уже розпочали її скидати ЗАТ «Боровицьке» зі ставу хутора Херсонка та ПП «Віола-1» зі ставу «Центральний». На черзі – скидан- ня води приватним підприємцем Парфенюком О.М. та ТОВ «ПоКаз» зі ставків в адміністративних межах Вершацької та Іванівської сільських рад. За розрахунками, проведени- ми Тясминською експлуатаційною дільницею Правобережного міжра- йонного водного господарства, щоб підтопити торфовища на території Рацівської та Галаганівської сіль- ських рад, потрібно скинути близько 1 мільйона кубічних метрів води із вище перелічених ставків. Зазна- ченої кількості води буде достатньо для підтоплення плавнів. Надход- ження води в річку Тясмин можна очікувати протягом 5-8 діб. Драбівський район З висоти прожитих років Виповнилося 86 років заслуженому учителеві України, краєзнавцю, жи- телю села Безпальче Івану Городин- цю. Привітати іменинника прийшли заступник голови райдержадміні- страції Олександр Снітко, начальник відділу освіти Людмила Рудик та голова Драбівської районної органі- зації Профспілки працівників освіти і науки України Володимир Рой. Гості подарували багато теплих слів, квітів та подарунків. Народився Іван Сергійович 1927 року в козацькому селі Безпальче. Воював, учителював, закладав підвалини української інтелігенції нового часу. Працюючи вчителем історії Безпальчівської школи, Іван Сергійович створив чудовий музей бойової і трудової слави. Чоловік має державні нагороди, а також є автором кількох книг. • Ваш район Вітаючи нового голову району з призна- ченням, губернатор дав йому настанову на майбутню роботу: – Ми вважаємо, що Олександр Андрійо- вич виправдає покладену на нього відпо- відальність, а вам (підлеглим) з ним ком- фортно працюватиметься. Найважливіше, щоб усі попередні напрацювання району були підтримані й діяльність у цьому на- прямку продовжувалася. Від результату вашої роботи залежить, яким буде життя мешканців району! Олександр Манчук у свою чергу звер- нувся до присутніх: – Я докладу максимум зусиль щодо по- дальшого розвитку району і покращення добробуту його жителів. Враховуючи пози- тивну динаміку та досягнення попереднього керівництва, ми продовжимо соціально-еко- номічний розвиток, здійснюватимемо роз- будову інфраструктури району, налагодимо співпрацю з агропромисловим сектором, підтримуватимемо малий та середній бізнес, враховуючи кращі традиції Золотоніщини. На зустрічі вітали нового керівника і од- ночасно прощалися із колишнім. За три роки роботи в Золотоноші Оксана Кри- ницька настільки влилася в колектив, що стала справді своєю. А від охочих привіта- ти її із новим призначенням не було відбою. Нагадаємо, відтепер Оксана Криницька є керівником департаменту агропромисло- вого розвитку Черкаської ОДА. У рамках заходів боротьби з чу- мою ХХІ століття у Черкасах відкрили регіональний навчаль- но-тренінговий центр з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу Черкаського медичного коледжу. Новоство- рений центр покликаний забез- печувати розвиток кадрового потенціалу медичних закладів і фахівців у галузі протидії ВІЛ- інфекції/СНІДу. Тут спеціалісти відпрацьовуватимуть практичні навички надання медичної до- помоги ВІЛ-інфікованим безпо- середньо на робочому місці. На відкриття завітали і урочисто пере- різали стрічку голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечним захворюванням Тетяна Александріна, заступник директора Департаменту охорони здоров’я Черкаської облдер- жадміністрації Олег Найдан, директор Черкаського медичного коледжу Інна Губенко та інші. – Черкащина стала піонером. Тут відкри- то центр, щоб навчати середній медичний персонал, який безпосередньо працює із пацієнтами. Жоден регіон України не зміг чи не захотів сформувати таку базу на- вчання, – відзначає Тетяна Александріна. – До того ж регіон семимильними кроками набирає пацієнтів на антиретровірусну те- рапію. За останні 3 роки в області у чотири рази збільшилася кількість пацієнтів, які застосовують цю терапію, а відтак змо- жуть подовжити життя і покращити його якість. З 2012 року в області також діє пілотний СторінкупідготувалаКсеніяКЕРДАНЬ,фотоавтора • Кадри Золотоніський район – із новим керівникомВідповідно до розпорядження Президента України № 286/2013, головою Золото- ніської районної державної адміністрації призначено Олександра Манчука. Пред- ставив нового очільника району його підлеглим голова Черкаської облдержадмі- ністрації Сергій Тулуб. Новопризначеним керівникам Сергій Тулуб дав завдання для подальшої реалі- зації. Зокрема, департамент має продо- вжувати підтримку розвитку сільського господарства і м’ясо-молочного виробни- цтва в області, налагодити практику укла- дання соціальних угод та просувати товари місцевого виробника. Отримав нового керівника і Чорнобаїв- ський район. Ним став Василь Корнієнко. Довідка: Олександр Манчук народився 18 березня 1982 року в м. Умань. Закінчив Уман- ський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (2004 р.) та Інститут землевпорядкування й інформаційних технологій при Національному авіаційному університеті (2007 р.). Почесний землевпорядник України, депутат Корсунь-Шевчен- ківської районної ради VI скликання. На державній службі працює 6,5 року. З 2008 року – начальник відділу земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі, потім – начальник управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі. До призначення обіймав посаду начальника відділу Держземагентства у Корсунь-Шев- ченківському районі. • Медицина В області триває протидія ВІЛ-інфекції/СНІДу проект з попередження ВІЛ/СНІДу на робо- чих місцях, – розповідає голова Федерації профспілок Черкаської області Петро Шевченко: – Концепція проекту полягає в тому, що на підприємствах виробничої сфери, які не мають безпосереднього відношення до ме- дицини, фахівці проводять роз’яснювальну роботу з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу. Таким чином уже залучено Канівську ГЕС, Чер- каситеплкомуненерго та кондитерську фа- брику «Меркурій». Присутня на відкритті голова правлін- ня Черкаського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Олена Стрижак звернулася з проханням вирішити питання ремонту пересувного флюорографа: – Більша частина людей з ВІЛ помира- ють саме від туберкульозу. Вчасно вияви- ти захворювання допоможе флюорогра- фія. Проте другий рік поспіль в області не працює пересувний флюорограф, а його ремонт коштує 200 тис. грн. Голова Державної служби України з пи- тань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням також визнає, що в області є проблема піз- нього виявлення захворювання на тубер- кульоз у ВІЛ-інфікованих: – Ця проблема пов’язана з тим, що паці- єнти, які мають ВІЛ-статус, за власним ба- жанням вирішують, чи ставати їм на облік. Якщо ж пацієнта із туберкульозом можна госпіталізувати за рішенням суду, то ВІЛ- інфікованого ми не можемо примусити лікуватися, адже інфекція не передається повітряно-крапельним шляхом. Але саме ці пацієнти в першу чергу можуть захворі- ти на туберкульоз. У зв’язку з цим Тетяна Александріна звернулася до громадських організацій із закликом активізували роботу з тими па- цієнтами, які не хочуть спостерігатися, а також реалізовувати заходи щодо опера- тивного виявлення у них захворювання. Це, на її думку, має зупинити епідемію ту- беркульозу і ВІЛ/СНІДу. Голова ОДА Сергій Тулуб представляє нових керівників Оксану Криницьку та Олександра Манчука
  • 5.
    511 вересня 2013Молодь Черкащини №37назустріч людям Чорнобаївський район Переможці конкурсу Працівники Чорнобаївської філії КС «Кредит-Союз» організували конкурс малюнка на асфальті «Мрії дитинства», запросивши до участі в ньому учнів початкових класів Чорнобаївщини. За головні призи – цифровий фотоапарат та 3D-пазли змагалися більше 20 учасників. Про сприйняття дітьми навколишнього світу дізнавалось поважне журі. Воно й визначило переможців. Ними стали учні Чорнобаївської ЗОШ №1: Аліна Брага, Дана та Діана Чупрун, Дарина Павленко. Учень цієї школи Ігор Авраменко завоював приз гля- дацьких симпатій, а його ровесниця Марія Петренко – приз за найори- гінальніший малюнок. Всі учасники дійства, від організаторів та спон- сорів свята отримали заохочувальні подарунки на згадку про приємно та корисно проведений час. Уманський район На обслуговуванні – жертви голодомору У рамках вшанування 80-ої річниці Голодомору 1932–1933 років тут відбулась чергова нарада, в роботі якої взяли участь спеціаліс- ти управління праці та соціального захисту населення райдержадміні- страції. Під час зібрання директор територіального центру соціального обслуговування Уманського райо- ну Наталія Кицик озвучила деякі статистичні дані, зокрема, що на території району проживають 2017 осіб, які пережили страшну траге- дію штучного голоду. Відділенням соціальної допомоги вдома терито- ріального центру обслуговуються 387 осіб вищевказаної категорії. Со- ціальні працівники щоденно відвіду- ють підопічних та надають їм усю необхідну практичну та соціально- побутову допомогу. 6 осіб із зазна- ченої категорії постійно проживають у Рижавському стаціонарному відді- ленні територіального центру. Шполянський район Збережено всі навчальні заклади У рамках виконання нових соці- альних ініціатив Президента України Віктора Януковича та за сприяння голови обласної державної адміні- страції Сергія Тулуба Шполянський район тепер із новеньким авто- бусом. Ключі від нього очільник району Олександр Черевко отримав під час обласних урочистих заходів з нагоди 22-ої річниці Незалежності України. В районі повністю збереже- но усі працюючі навчальні заклади. Утримувати цю позицію вдається тому, що Черкащина однією із пер- ших в Україні почала створювати навчально-виховні комплекси. Зо- крема, у районі працює 31 дитячий садок, з них 24 перебуває у складі навчально-виховних комплексів. 4055 учнів навчаються у 31 загаль- ноосвітній школі, з яких 26 працю- ють у режимі навчально-виховних комплексів. Здійснює освітню ді- яльність Шполянський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, в якому минулого навчального року навчався 331 учень. • Ваш район ...соціально-еко- номічний роз- виток області: «Спостерігається стримана, але все ж таки пози- тивна динаміка» За більшістю показників економічного і соціального розвитку в області спосте- рігається стримана, але все ж таки позитивна динаміка. Хоч досі фіксуємо прояви економічної кризи, що по- чалася ще 2008 року, проте нам удалося мінімізувати її впливи і потроху забезпечити підвищення стандартів жит- тя. Цьому сприяють і нові со- ціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича. Одним із основних показ- ників, який визначає стан- дарти життя, є заробітна плата. З початку року вона зросла на 9 %. Крім того, ми працюємо над реалізаці- єю комплексу антиінфляцій- них заходів. Це має вивести зарплату «з тіні» та збільши- ти її розмір загалом. Ще одна позитивна тен- денція – до банківських установ з початку року чер- кащани поклали на депози- ти майже мільярд гривень. Ще три роки тому люди за- бирали кошти з банківських установ, а сьогодні заоща- дження зростають. Водно- час зростають товарообіг і роздрібна торгівля. Це свід- чить про збільшення доходів населення. Проте проблеми також на- явні. Ми від них не ховаємо- • Пряма мова Голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб про... ся, а спільними зусиллями намагаємося вирішити з ко- ристю для людей. Нас насто- рожують негативні прояви у виробництві промислової продукції, введенні в екс- плуатацію житла та обсязі будівельних робіт. Нещо- давно ми «рятували» авто- мобілебудівну галузь. Однак сьогодні зупинено окремі ви- робничі лінії хімічного флаг- мана ПАТ «Азот» – є трудно- щі з реалізацією продукції. ...продовольчу безпеку та рівень цін: «Виробни- цтво основних продуктів хар- чування забез- печує потреби черкащан» Виробництво основних продуктів харчування забез- печує потреби черкащан, а за деякими показниками на- віть перевищує норми спо- живання населення в кілька разів. До прикладу, виробни- цтво м’яса птиці перевищує потреби населення у 21 раз, молока – у 5,5 раза, сирів – майже у 7 разів, цукру – у 5 разів, борошна – у 12 разів. Загалом з початку року в харчовій промисловості від- булося зростання виробни- цтва майже на 1 %. Розвиток галузі гальмує зменшення виробництва лікеро-горіл- чаної продукції майже на 22 %. У результаті знизилися акцизні збори, і за рахунок цього – надходження до держбюджету. В області діє низка про- грам, яка визначає продо- вольчу безпеку. Зокрема, одна із них контролює ста- більну ціну на хлібобулочні вироби. Діє програма роз- витку галузі молочного ско- тарства на 2010-2020 роки, відповідно до якої виділено більше 2 млн. грн. В особисті господарства ми передаємо нетелі, і до кінця цього року 500 таких господарств мати- муть поповнення. Цінова ситуація залиша- ється стабільною. Індекс споживчих цін по області становить 99,9 %, що на 0,2 % менше за всеукра- їнський показник. Що сто- сується вартості продуктів харчування, то по деяких категоріях продукції навіть спостерігається зниження цін. Наприклад, ціна на кру- пу гречану впала майже на 12 %, яловичину – на 5 %, м’ясо птиці – на 2-3 %. Сприятиме утриманню стабільних цін на основні продукти харчування у зимо- вий період потужне овоче- сховище. Вже невдовзі таке відкриють у Золотоніському районі. ...святкування Рош-га-Шана в Умані: «Все пройшло без міжнаціональних чи міжконфесій- них конфліктів» Цей рік видався особли- вим, оскільки до нас приїха- ло найбільше паломників за всю історію – понад 27 тис. осіб із 16 країн світу. Для їхнього комфортного пере- бування і проживання були створені належні умови. Ми організували пункти хар- чування, які обслуговували одночасно 15 тис. осіб. Для розміщення паломників роз- били два наметові містечка загальною чисельністю біль- ше двох тисяч місць. У при- міщенні синагоги могли од- ночасно виконувати обряди 12 тисяч вірян. Обласна влада цілеспря- мовано і системно поста- вилася до питання зустрічі релігійних паломників, за- вдяки чому все пройшло без міжнаціональних чи міжкон- фесійних конфліктів і непо- розумінь. Цьогоріч уперше провели зустріч керівники обласної влади, правоохо- ронні органи та одразу всі керівники релігійних громад хасидського віросповіда- ння. Було вирішено багато питань громадської безпе- ки, взаємодії силових ор- ганів. Також організували спеціальну комунікаційну групу з числа самих хасидів у кількості близько 50 осіб. Ця група забезпечувала по- рядок усередині хасидських осередків, а також працю- вала над тим, щоб усі почу- валися у безпеці. ...реконструкцію Будинку рад: «Вона необхід- на для безпеки людей» Я вже звик до того, що кожен крок у роботі облас- ної влади супроводжується критикою певних політиків. І я, в принципі, їх навіть ро- зумію, адже їм потрібно шу- кати інформаційні приводи й на чомусь піаритися. Про- те зазначу, що Будинку рад більше п’ятдесяти років, і за період його експлуатації тут жодного разу не проводили капітальні ремонтні роботи. Електромережа будівлі не розрахована на сьогодніш- нє навантаження, а мережі теплопостачання, водопос- тачання, водовідведення вичерпали свій робочий ресурс. Щодня у приміщен- ні Будинку рад перебуває до тисячі осіб: працівники та відвідувачі. Тому рекон- струкція насамперед необ- хідна для безпеки людей, а не є чиєюсь забаганкою. За проектом на п’ятому поверсі заплановано зро- бити ремонт покрівлі. Тут будуть створені умови для працівників державних і громадських організацій. Зокрема, працюватиме де- партамент економічного розвитку облдержадміні- страції, ГО «Діти Чорноби- ля», Черкаська обласна ор- ганізація «Союз Чорнобиль України». Також передба- чено відремонтувати ліфто- ве господарство і замінити частину ліфтів. На сьогодні немає за- твердженого проекту ре- конструкції приміщення. Є тільки напрацювання про- ектного інституту та акт об- стеження. Ще не виділено фінансування, а отже, не витрачено і жодної копійки. Одразу хочу розвіяти усі чутки щодо мене – я не пла- ную змінювати свій робочий кабінет і переходити чи пе- реїздити в інше місце також не збираюся. СторінкупідготувалаКсеніяКЕРДАНЬ
  • 6.
    6 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 Місця у садках За словами завідувачки сектору дошкільної освіти Любові Доценко, черги на влаштування дітей до черкась- ких садочків немає, адже на- разі ще є 193 вільні місця. Про- те відзначають певні труднощі у дошкільних закладах мікро- району Митниця (садочки №№ 34, 90 і 91). До прикладу, черга на влаштування до садка № 90 становить 70 дітей. Можливос- ті прийняти їх немає, оскільки групи вже повністю укомплек- товані. Цю тенденцію Любов Доцен- ко роз’яснює так: – Не всі дошкільні заклади мають однакову матеріально- технічну базу. Тому батьки на- магаються влаштувати своїх дітей у садки з кращими умо- вами. Черга у вищезгаданий садок пов’язана із наявністю у ньому басейну. На жаль, такі умови можуть запропонувати лише три дитсадки міста. Тому, щоб потрапити у ба- жаний дошкільний заклад, за- відувачка сектору дошкільної освіти радить батькам ставати на чергу якомога раніше – од- разу після народження дитини. А з 1 жовтня усі садки мати- муть електронну реєстрацію. Таким чином у мережі можна буде слідкувати за тим, як про- сувається черга в обраний са- дочок. З’ясувати, де ще є вільні міс- ця, можна на офіційному сайті департаменту освіти та гума- нітарної політики Черкаської міської ради. Матеріально-технічне забезпечення шкіл Мережу загальноосвітніх на- вчальних закладів міста скла- дають: 37 шкіл комунальної власності, 2 школи-інтернати обласного підпорядкування та 3 приватні школи. Як зазначає начальник управління освіти департа- менту освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради Євген Степко, роботи в більшості закладах закінчені. Зокрема, здійснені поточні ре- монти рекреацій навчальних закладів, навчальних кабіне- тів, актових і спортивних залів, їдалень. Ще продовжуються ремонтні роботи у школах №№ 18, 27, 28, 33, 22. Завершити їх обіцяють у найкоротші терміни. У департаменті також пере- конують: школи міста готові до використання комп’ютерної техніки в нових умовах. – Відповідно до нового Дер- жавного стандарту, з 2-го кла- су розпочинається вивчення предмета «Сходинки до інфор- матики». У 14 закладах (41%) створені окремі комп’ютерні класи для викладання нової дисципліни. Інші заклади вико- ристовують комп’ютерні кабі- нети старшої школи, – повідом- ляє Євген Степко. Для викладання інформати- ки у школах міста встановле- но 1574 одиниці комп’ютерної техніки. У цілому заклади осві- ти забезпечені комп’ютерами на 77%. Інклюзивна освіта (для дітей з особливими потребами) За словами начальника управління освіти департамен- ту освіти і гуманітарної полі- тики Черкаської міської ради, системні роботи щодо впро- вадження інклюзивної освіти в школах почалися ще торік. Тоді 18 дітей перебувало на інклюзивній освіті, і 43 дитини приступили до навчання на за- гальних засадах після індиві- дуального навчання. Цьогоріч 21 дитина розпо- чинає навчання в загально- освітніх закладах на інклюзії. А в Черкаській спеціалізова- ній школі № 3 уже шостий рік поспіль працює інтегрований клас, де навчається 3 дитини із проблемами здоров’я. Тут вони долучаються до участі в усіх загальношкільних заходах і таким чином проходять про- цес соціалізації. Сьогодні освітяни працюють над створенням програми ін- клюзивної освіти, де будуть передбачені не тільки фінан- сові заходи на створення ма- теріально-технічної бази, а й можливість навчання як педа- гогічного колективу, так і адмі- ністрації школи. – Ми плануємо ухвалити цю програму на сесії міськради до 1 січня 2014 року, а з ново- го року почати реалізовувати заходи з реалізації програми. Серйозна робота передбаче- на на 2015 рік: облаштування туалетних кімнат, будівництво пандусів та підйомників, – за- значає Євген Степко. Ксенія КЕРДАНЬ місто Ч У Черкасах зараз діють кіль- ка подібних спеціалізованих ярмарків: на розі вулиць Луна- чарського-Онопрієнка, по вул. 30-років Перемоги, 4, по вул. Руставі. А також – щоп’ятниці на площі 700-річчя та щосубо- ти – між вул. Гагаріна та вул. Г. Дніпра (позаду ТЦ «Гранд- Маркет», що у мікрорайоні «Митниця»). – На таких ярмарках завжди можна придбати свіжі та якіс- • Освіта Що рік навчальний нам готує? Освітяни міста розповіли, чого чекати у 2013-2014 навчальному році у галузі дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. • Торгівля • Актуально Ще один сільськогосподарський ярмарок з’явиться у місті Молода черкащанка потрапила в лікарню через отруєння грибами ні сільгосптовари від вироб- ників. А також, що не менш важливо, значно дешевше, ніж у супермаркетах, оскільки немає торгівельної націнки. Та й вартість торгового місця відносно невисока – близько 10 гривень на день. Тому на подібних ярмарках завжди людно, – зауважує директор КП «Черкаські ринки» Де- нис Жмаєв. М. Ч. З 15 вересня у Черкасах на розі вулиць Толстого-Горь- кого почне працювати сезонний ярмарок з продажу сільськогосподарської продукції від виробників. Яр- марок діятиме щоденно до кінця цього року. У день відкриття на відвідувачів чекатимуть невеличка кон- цертна програма та приємні сюрпризи від організа- торів, – повідомляють у прес-службі МВК. Ввечері 8 вересня у приймальне відділення Третьої міської лікарні доставлено мо- лоду черкащанку. 23-річній дівчині поставили попередній діагноз «отруєння гриба- ми». Відомо, що напередодні потерпіла назбирала у лісі грибів та куштувала ними. Зараз стан бідолахи середньої тяжкості. Про це повідомляє прес-служба Управлін- ня ДСНС України в Черкаській області. Нагадуємо, що хоч гриби і є поживним подарунком лісу, водночас можуть стати дуже небезпечною їжею. Адже мож- ливі тяжкі отруєння і навіть смертельні випадки. Причи- нами нещасть стає вживання отруйних грибів; неправильне приготування умовно їстівних грибів; уживання старих або зіпсованих їстівних грибів; ужи- вання грибів двійників або змі- нених унаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників. Якщо у вас після споживання грибів розвинулися ознаки ну- доти, блювоти, болю у животі, посилене потовиділення, зни- ження артеріального тиску, судоми, симптоми серцево-су- динної недостатності – негай- но звертайтеся до лікаря! Ні в якому разі не куштуйте гриби у сирому вигляді! Їх обов’язково необхідно піддати кулінарній обробці. Перед приготуван- ням прокип’ятіть 7-10 хвилин, відвар злийте і лише потім по- чинайте варити або смажити. Піддавати гриби кулінарній об- робці необхідно у день збору, бо через добу вони починають виділяти трупну отруту. Ніколи не пригощайте гриба- ми малих дітей та вагітних жінок. Не варто купувати чи збира- ти ті гриби, в яких ви не впев- нені! Подбайте про збережен- ня свого здоров’я. Крім вас, цього ніхто не зробить. М.Ч. ФотоКсеніїКЕРДАНЬ
  • 7.
    711 вересня 2013Молодь Черкащини №37 У червоному куті У синьому куті вільна думка – Олексію Максимовичу, нарешті ваше ім’я вийшло із «тіні». Про Арсенюка тепер не згадує тільки ледачий. – Арсенюк ніколи і не ховав- ся ні в яку тінь. Я черкащанин, я тут живу, люблю це місто і слачую податки до його казни. Я віддаю йому кошти, але не бачу його розвитку: квіточки навколо дерев – це не розви- ток обласного центру. – Тобто «черкащанин» – то найвищий статус? – Так. Якби кожен мешка- нець Черкас це розумів і жив та діяв за цим принципом... – То наш обласний центр перетворився б на «місто сонця». – Не гіперболізуйте. Але хто не хоче жити у комфортному місці? У зв’язку з відомими квітневими подіями у міській раді у черкасців знову зажеврі- ла надія, що міська влада буде не над громадою, а працюва- тиме задля інтересів громади. – Бо ж надія завжди поми- рає останньою. І цю надію дотично таки пов’язуємо з іменем Арсенюка. Якби ви не проголосували за відставку Одарича, то Сергій Олегович і досі осідав би на троні. – Правда, щодо цього факту опоненти рішення сесії міської ради мають претензії. Хоча поки що судові інстанції до них не прислухаються. Нещо- давно Київський апеляційний адміністративний суд залишив рішення сесії міської ради про імпічмент Одарича в силі. «Ре- волюціонери» тепер можуть спати спокійніше. Але цен- тральні українські телеканали на всю державу кажуть: «Го- лос Олексія Арсенюка сумнів- ний. Тому від сорока голосів за недовіру треба відняти один». Хто б там що не говорив, а Олексій Арсенюк із 17 квітня 2013 року – депутат Черкась- кої міської ради. І маю повне право голосувати, як вважаю за потрібне. – І як рекомендує у тому чи іншому випадку фракція Партії регіонів. – На те вона й фракція. – А чи не скаже Сергій Одарич словами Юлія Цеза- ря: і ти, Бруте? – Арсенюк ніколи не був у команді Сергія Одарича, та ви, гадаю, пам’ятаєте, що на виборах я пропонував свою ФотоЄвгеніяШМАГАЙЛА Фотонаданегерооємпублікації «Я черкащанин, я тут живу, люблю це місто і сплачую податки до його казни. Я віддаю йому кошти, але не бачу його розвитку: квіточки навколо дерев – це не розвиток обласного центру» Леонід Туменко, журналіст Олексій Арсенюк, 1957 р.н., депутат Черкаської міської ради, фракція Партії регіонів • брейн-ринг кандидатуру на пост міського голови. – Тобто… – Тобто, тобто! – Вже першим своїм де- путатським зверненням ви привернули до себе увагу. – Я твердо переконаний, що «пройшовшись» по керівни- цтву низки черкаських підпри- ємств, можна чітко відтворити «родове дерево» колишнього міського керівництва. Тому я запитав, хто і яким чином ви- гравав тендери на проведення різноманітних робіт з благоу- строю міста. Хочу з’ясувати для себе – наскільки справедливо підряди на виконання робіт із прибирання та асфальтування міста виконували підприєм- ства з інших регіонів – за на- явності відповідних комуналь- них підприємств у Черкасах. Чому їх залишали без роботи і свідомо доводили до банкрут- ства?.. Зате за керівництвом ряду черкаських підприємств, що все ж отримували префе- ренції, можна чітко відтворити «родове дерево» колишнього міського керівництва. Поряд із тим, певним підприємствам надавались невиправдані пе- реваги. Є підприємства, що досі не сплатили до бюдже- ту мільйони гривень за викуп землі кілька років тому. Йдеть- ся передовсім про «Темп» та ДОК. Скажімо, «Темп» вику- пив землю під підприємством у 2007 році – і щороку отриму- вав відтермінування виплати суми близько 7 млн. грн., досі залишаючись винним бюдже- ту 1,5 млн. грн. А ми сьогодні ламаємо голови над тим, як вишукати у бюджеті копійки на зарплати бюджетникам!.. І над тим, як підготувати місто до зими (бо у наших комунальних підприємств немає відповідної техніки, і вже сьогодні треба шукати можливість придбати хоча б пару снігоприбиральних машин). Минула зима показа- ла, перед якими проблемами місто може опинитись сам на сам наступної зими, до якої не так уже й довго... – Життя комфортне, коли є де жити... – Сьогодні у Черкасах необ- хідно нагально вирішувати проблему забезпечення жит- лом бюджетників, які роками безуспішно чекають квартир у квартирних чергах. Під час минулої своєї каденції я вже почав вирішувати цю пробле- му і наразі збираюсь продов- жити цим займатися. Щоб «розвантажити» величезну квартирну чергу і вирішити найголовнішу для людей про- блему – отримання житла – я лобіюватиму можливість ви- ділення їм земельних ділянок у межах міста. У Черкасах є багато вільних для забудови земель. Взяти той же полігон, наприклад, зручний для забу- дови і підведення комунікацій. І люди, що десятками років че- кають житла, створивши коо- ператив, могли б отримати зе- мельні ділянки, бодай 6 соток – у рахунок очікуваного житла – і потім, на свій розсуд, буду- вати там будиночки або про- давати і отримати стартовий капітал на придбання квартир. І з такою пропозицією я вже найближчим часом виходи- тиму на засідання виконкому, говоритиму з губернатором – можливо, під це навіть мож- на буде створити спеціальну програму. За мого сприяння, під час минулої каденції, уже створено один такий коопера- тив – і з нього можна розпо- чати реалізацію такої програ- ми забезпечення черкащан житлом. Проїжджаючи містом напередодні Дня знань, я був вражений, не побачивши пе- ред жодною школою, біля якої довелось проїхати, оновле- ного і помітного для автомо- білістів пішохідного переходу, Ми завжди помпезно від- значаємо день, коли наші діти йдуть до школи, цього дня на шкільні урочистості навідують- ся влада і депутати, щиро ві- тають і щось обіцяють… Проте ми забули про найважливіше: потурбуватись про дитячу без- пеку і зробити для цього про- сто елементарні речі. І ми зно- ву повертаємось до питання безгосподарності у місті – коли навіть ті кошти, які ми сплачує- мо до бюджету, не здатні нор- мально використати. На моєму окрузі школа №10, територію якої толком не огороджено – і там випасають кіз та вигулю- ють собак. Сподіваюся, із при- ходом у департамент освіти представника депутатського корпусу ситуація зміниться – й інтереси освіти буде кому без- посередньо відстоювати на се- сіях міської ради. А поки що я збираюся особисто доскіпливо вивчити звіт фінансової комі- сії, що перевіряла департа- мент освіти – і винести питання оцінки діяльності цього підроз- ділу на сесію міської ради. – Олексій Арсенюк обіцяв не давати спокійно спати Ірині Топчій. Вона спить спо- кійно, бо вже не на посаді, не директор департаменту освіти Черкаського міськви- конкому. – Коли до мене як до депу- тата звернулась школа юних техніків із проханням допомог- ти із виділенням 60 тисяч гри- вень на ремонт після пожежі, я отримав відповідь від дирек- тора Департаменту освіти Іри- ни Топчій, що «денег нет и не будет». Але я цього не залишу все одно. Я не дам Топчій спо- кійно спати – і знайду кошти, – переконаний. Я обов’язково поцікавлюся результатами пе- ревірки, яку зараз проводить КРУ – і візьму це питання під особистий контроль. Залуча- тиму собі на допомогу і про- куратуру, і міліцію. Окремо я спрямував також запити щодо стану фінансування систе- ми шкільних та позашкільних закладів. Я точно знаю, що школа юних техніків посилено працює із дітьми, «витягаючи» багатьох з вулиці. А от про те, яких результатів у дитячій освіті досягли інші, хотів би до- відатись – і з’ясувати, які за- клади потребують підтримки, а які – ні. Бо сьогодні одним школам міста із року в рік ви- діляють пріоритетні кошти, а іншим – практично нічого. – Арсенюк збирається до- братися до ЧЕЛУАШ. – У цій організації не зали- шилося ніякої техніки. І тому сьогодні я активно почну ціка- витися – де її шукати, чому ми віддали комусь наше майно, та хто сьогодні заробляє на ньому гроші? Адже якби ця техніка була збитковою, ніхто не взяв би її в оренду. І сьогод- ні цю, взяту в нас техніку, нам пропонуватимуть в оренду, вже за більші гроші. Це нази- вається «досить, тату, торгу- вати, бо нічим здачі дати»… Тож я планую детально розі- братись у цьому питанні й таки знайти винних. – Дозвольте зробити ви- сновок? – І який? – До Черкаської міської ради прийшов депутат, який «розкаже, покаже і запи- тає». – Дякую за високу оцінку.
  • 8.
    8 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 об’єктив Озираючись зараз на пройдену путь,Сьогоднішня розповідь – про Лисянський район ФотонаданіЛисянськоюРДА Найдавніша згадка про Лисянку – від 1593 року і зустрічається в опи- сі «Ziemle ruskie. Ukraina» Олексан- дра Яблуновського польської книги «Zrodla Dziejowe». (Т.ХХІІ – Варшава, 1897р.). Поселення, що існували на території сучасної Лисянки, відомі ще з VIII ст. до н.е. Лисянка, як містечко, утворилась приблизно наприкінці XIV ст. з невеликого поселення. Є кілька версій походження назви поселення: одна від гори Лиски, інша, більш віро- гідна, від річки Лисянки, що протікала у давнину в цій місцевості. У 1593 р. в місті існував досить укріплений замок. Поблизу Лисянки у XVI ст. проходив Чорний шлях і межа з Диким полем. У період 1593-1622 років місто занепало, У всіх сільськогосподарських товари- ствах району 5 серпня завершено збір ранніх зернових. Трудівники села зібрали більше 69 ти- сяч тонн зерна, що на 600 тонн більше минулого року, при врожайності 44,5 ц/га. Високим показникам сприяли сучасні технології вирощування сільськогоспо- дарських культур, відповідні погодні умо- ви. Та найбільша заслуга в цьому пра- цьовитих людей, які ефективно та якісно зібрали врожай. У районі збережено позитивну дина- міку показників в аграрних галузях та забезпечено виконання програмних за- вдань щодо обсягів виробництва осно- вних видів продукції. Усвідомлюючи соціальне значення розвитку харчової та переробної про- мисловості, у районі нарешті почали ви- пікати власний хліб, з цією метою рекон- струйовано хлібопекарське підприємство потужністю 7 тонн продукції на добу, в якому випікають більше 20 видів хліба та хлібобулочних виробів. Введено в експлуатацію два підвідні га- зопроводи до сіл Розкошівка, Мар’янівка та Рубаний Міст, будівництво яких розпо- чали ще у 2008 році, що дало можливість користуватися природним газом жите- лям майже трьохсот дворів. Сьогодні зусилля Президента України Віктора Федоровича Януковича, Уряду спрямовані на забезпечення фінансової І не дарма тебе крізь століття зовуть: Вікопомна Столиця Козаччини! можливо, було зруйноване кримськи- ми татарами. За універсалом короля Сигізмунда III, виданим 28 червня 1622 року, поселення перейшло до воло- дінь воєводи Червоної Русі (Галичини) Я.Даниловича, а Лисянці було надане Магдебурзьке право. Зокрема, у 1648 р. Лисянка стала пол- ковим козацьким містечком. Першим полковником Лисянського полку став М. Кривоніс. У 1653 р., подорожуючи з Да- маска до Московського царства, через Лисянку проїжджали антіохійський па- тріарх Макарій III і мандрівник, його син Павло Алепський. Останній пізніше напи- сав про місто: «Велике місто, укріплене, з водами і садами, благословенна країна, Голова районної державної адміністрації Артем Андрієнко: «Майбутнє ставить перед нами нові завдання» – Сьогодні трудівники Лисянщини конкретними справами, а не словами доводять свою щиру любов до України та повагу до всього її народу. стабільності та економічного зростання громадян. Це наочно підтверджують нові соціаль- ні ініціативи, проголошені Президентом України, адресовані різним категоріям громадян. З початку року державну соціальну під- тримку отримали 2910 сімей. Держав- ним бюджетом для забезпечення виплат різних видів соціальної допомоги на 2013 рік для Лисянського району передбаче- но майже 30 мільйонів гривень, що на 6 мільйонів більше, ніж торік. Майбутнє ставить перед нами нові за- вдання – у 2014 році відзначатимемо 60-річчя утворення Черкаської області та 200-річчя від дня народження українсько- го пророка Тараса Шевченка. Лисянщина також активно долучилась до підготовки та виконання заходів, щоб гідно зустріти ювілейні дати. У скарбниці найвищих загальнолюд- ських цінностей завжди були і залиша- ються щасливе дитинство, родинний за- тишок, мир і спокій. Кожен з нас прагне бачити своїх рідних здоровими і щасливими. Вкладаючи часточку своєї душі, тільки добра бажають своїм синам і донькам усі матері. Лисянський край багатий дружними, міцними родинами. За материнську самовідданість, наро- дження і виховання дітей, забезпечення умов для їх усебічного розвитку з початку року 39 матерям Лисянського району при- своєно почесне звання «Мати-героїня». наче гранатне яблуко – велика і квітуча». В період національно-визвольної війни українського народу Лисянщи- на підпорядковувалась гетьмансько- му управлінню, входила до складу Кам’янобрідської і Боярської сотень Білоцерківського полку, Лисянського полку, а в роки відсутності останнього у складі кількох сотень – до Корсун- ського полку. Того часу її площа була максимальною. Так, у 1648 році до те- риторії Лисянщини входили Вільшана, Ситники, Сахнівська, Мліїв, Городище та інші міста і села сучасної Черкаської області. Історія Лисянки переплітається з гені- альною постаттю України Т.Г. Шевчен- ком. У 1826 році, шукаючи собі вчителя малювання, малий Тарас кілька днів жив у лисянського дяка Єфрема. Але, не витримавши «науки», яка зводилась до розтирання фарби та носіння води до школи, Тарас залишив дяка. Ці події Тарас Григорович описав у творі «Про- гулка с удовольствием и не без мора- ли» під час свого подорожування по Україні 1843-1844 рр. На Лисянщині народились: доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської Академії наук І.В. Слє- щинський; видатний художник І.С.Макушенко; доктори біологічних наук, лауреати державних премій, про- фесори І.Є. Глущенко та П.А. Власюк; український літературний критик, істо- рик української літератури, публіцист і громадсько-політичний діяч Ю.А. Лаврі- ненко; український вчений, доктор тех- нічних наук, професор Ф.К. Андрющен- ко,; доктор історичних наук, професор І.Г. Шульга; перший заслужений діяч науки УРСР, доктор ветеринарних наук І.О. Поваженко; член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, лау- реат державних премій, професор Т.М. Черевченко та багато інших, не менш відомих уродженців Лисянського краю. Адже найбільше багатство краю – працьовиті, доброзичливі люди, які сво- їми добрими справами та трудовими звершеннями прославляють свою малу батьківщину.
  • 9.
    911 вересня 2013Молодь Черкащини №37об’єктив Я пишаюся славною спадщиною МатеріалипідготувалиЛеонідТУМЕНКО,ВолодимирУшанов,засприяннякорпункту«МЧ»уЛисянськомурайоні Сергій Джугля очолює фермерське господар- ство, яке так і назива- ється «Джугліне». Має 216 гектарів орендованої в пайовиків Кам’яного Броду і Бужанки землі, які засіває пшеницею, ячменем, ріпаком, соєю і соняшником. Ті, хто до- вірив господарювати на своїх гектарах молодо- му чоловікові, який нині здобуває вищу освіту в Уманському аграрному університеті, не помили- лися: він, як і обіцяв, пра- цює для людей. Перший день, коли в Кам’яному Броді люди прийшли на комору одержувати зерно, я запам’ятаю надовго: мене зустріли духмяним короваєм з кетягами калини і шампанським. Охоплювала щира ра- дість, що в родинах буде хліб. Можна і паляниць та пирогів напекти, і до- машню живність буде чим годувати. В селі хліб – це найперше мірило достатку. Це сьогодні для Сер- Лисянське лісове господар- ство займає територію 14 823 гектари і є найменшим в об- ласті. До його складу входить чотири лісництва: Лисянське, Стеблівське, Яблунівське і Шевченківське. І не треба йти до ворожки, щоб здогадатись, наскільки важлива роль цього підприємства в житті району. Вся його господарська діяль- ність спрямована на відтворен- ня зелених насаджень та раці- ональне їх використання. А ще воно контролює використання державного мисливського фон- ду, займається лісорозведен- ням, підвищенням стійкості лі- сонасаджень, збереженням їх санітарно-гігієнічних, естетич- них та захисних функцій. Саме про це наша розмова з дирек- тором Володимиром Павлови- чем Штаньком. – Незважаючи на те, що за- ймаємо відносно малу площу, господарювати доводиться у трьох районах – Лисянському, Звенигородському та Корсунь- Шевченківському. Масиви тут різні за розміром, в одних пере- важає дуб і ясен, в інших граб Є люди, які за яку б справу не бралися, все у них виходить до ладу, скрізь вони доcягають успіху, і на досягнуто- му не зупиняються. За- лишаючись при цьому простими і відкритими для інших, незважаючи на посади. Про таких ка- жуть: «Якщо таланови- тий, то у всьому». Саме таке приємне відчуття залишилося після роз- мови з директором МПП «Престиж» Олександром Пухирем. Душа співроз- мовника навіть після екватора життя вражає дитинним сприйняттям світу. І дякувати Богу за цей дар, інакше б він як господар, новатор, неор- динарна особистість про- сто б не відбувся. Він мріяв стати ліка- рем-хірургом, але доля йому помережила інші шляхи-дороги. Певно, далися взнаки гени бабу- сі Наталії, яка була одним з перших голів колгоспу в Кам’янському районі. О. О. Пухир працював головним рибоводом Керівника фермерського гос- подарства «Бондарчук В. В.», що в Ріпках, депутата районної ради від Партії регіонів Володимира Бондарчука добре знають як лю- дину слова і діла не лише ріпча- ни й виноградці, де він орендує землі, фермери району, з якими він завжди готовий поділитися досвідом, насінням, інвентарем, а й усі, хто звертався до нього по допомогу. Так склалося, що коли скрута, люди біжать до таких, як Бондарчук. Бо він, кажуть, най- ближче і на прийом до нього не потрібно записуватись, і зрозу- міє без зайвих пояснень. – Фермером мене змусили стати обставини, – ділиться Володимир Васильович. – Пра- цював агрономом у місцевому сільгосппідприємстві. А коли була зруйнована колгоспна сис- тема, залишився без роботи, і один на один з проблемою – як вижити родині? Свою професію я зраджувати не збирався і ви- рішив, що як сутужно не буде, а земля не дасть пропасти з голо- ду. Почав потроху хазяйнувати на своєму клаптику землі, потім люди довірили і свої земельні паї. Зараз їх уже 230, обробля- ємо 500 гектарів у Ріпках і 170 – у Винограді. Вирощуємо, го- ловним чином, зернові, технічні культури, але намагаємося від- роджувати (першими в районі) овочівництво. Побутує думка, що це, мовляв, збиткова галузь, краще насіяти-насадити того, що відразу, без докладання осо- бливих зусиль дає прибуток. Але ж потрібно комусь братися і за овочеві культури, які ще не так давно займали чималий клин у кожному господарстві. Та й час мислити сьогодні трохи інши- ми категоріями, ніж набивання кишень грішми. Є в нас лікарні, дитсадки, школи, де так необ- хідні наші капуста, картопля, цибуля. Говорячи про ширший масштаб, потрібно, вважаю, на урядовому рівні братися за роз- виток цієї незаслужено забутої галузі. Також відмовитися, на- решті, від імпортної продукції, в той час як українська картопля чи цибуля і якісніші, і дешевші, і, що важливо, дають роботу сіль- ським жителям. У господарстві Володимира Бондарчука працює 27 осіб. Це не лише механізатори і водії, а й тваринники. А ліс шумів та липа. Втім, вони не йдуть ні в яке порівняння з білою акацією. Вона займає у нас більшу по- ловину площі. Це колишні кол- госпні масиви, які дісталися нам у спадок. Розміщені вони у бал- ках, ярах, рівчаках тощо. Відтак доводиться приводити їх у поря- док, унеможливлювати таємну вирубку і незаконний самовивіз. Робити це не так просто, але ми справляємось, – запевняє фахі- вець. – Скільки загалом людей працює під вашим началом? – Від 86 до 92 осіб. Колектив підібрався на рідкість дружний і добре підготовлений у профе- сійному плані. – Ідеш і бачиш ліс лише перед в’їздом у Звенигород- ський район. Решта терито- рій зайнята полями. – Так, наші ліси розташовані нерівномірно. Основними маси- вами є «Шевченківська дача» в Шевченківському лісництві та «Адамова діброва» в Яблунів- ському лісництві. Задовольняємо потреби у деревині підприємства і сільськогосподарські товари- ства повністю. Хоч хвойних де- рев у нас обмаль. – Після кожного зрубаного дерева має з’явитись два, а то й три насадження. Чи не так? – Це неписаний закон лісу. Дотримуємось його за будь- яких часів і обставин. Ось і цього року заліснили майже 93 гектари, виростили 30 тисяч саджанців, зібрали до 5 тонн жолудів під посадковий мате- ріал. Більшу частину нових на- саджень розміщуємо поблизу схилів, ярів та балок, де вони відіграють велику водоохорон- ну і ґрунтозахисну роль. – З мисливцями дружите? – На території лісгоспзагу розміщено два мисливські гос- подарства – Лисянське і Морин- ське. Вони є нашими надійними партнерами у всьому, починаючи з розведення оленів, косуль, ка- банів і закінчуючи боротьбою з бракон’єрством. – Чули, що у ваших краях не бракує туристичних маршру- тів. Що вони собою являють? – Вони пов’язані переважно з народженням та перебуванням визначного українського поета та художника Т.Г.Шевченка. Зокре- ма, більшість веде до знамени- того дуба, в якому малий Тарас ховав свої малюнки, на терито- рії колишнього маєтку пана Ен- гельгардта в селі Будище. Крім нього, туристів цікавлять бота- нічні заказники «Пісківський» та «Площівський», а також гідроло- гічна пам’ятка природи «Громова вода». Такими славиться земля В. В. Бондарчук (крайній праворуч) із членами фермерського господарства Фермерський хліб Сергія Джуглі гія Джуглі фермерство – справа, без якої він уже не уявляє свого життя. А до цього, як і багато його однолітків, шукав свого щастя-долі в місті, приміряв до себе то одну професію, то іншу. Та видно, батьківські гени (Володимир Павлович багато років трудився агрономом у Бужанці) виявилися сильнішими за будь-які міські при- нади. Починав, каже, з нуля, з кількох гектарів і старенького трактора. З часом, коли остаточно збагнув своє призначен- ня, вирішив розширити площу і працювати на результат, щоб фермер- ський хліб приносив до- статок не лише собі, а й майже сотні власників орендованих земельних паїв. Окрім зерна, він ви- дає їм цукор, олію, безко- штовно обробляє городи, допомагає транспортом, грошима і продуктами, коли трапляється біда. Нам, фермерам, аби витримувати конкурен- цію великих агрохолдин- гів і утриматися на пла- ву, без взаємовиручки ніяк не можна. Якщо талановитий, то у всьому Лисянської рибомеліора- тивної станції, директо- ром Мар’янівського сви- нокомплексу і радгоспу «13-річчя Жовтня», нині очолює приватне сіль- ськогосподарське під- приємство і вже 17 років є незмінним керівником і організатором дитячо- го оздоровчого табору «Пролісок». Здавалося б, різні ділянки роботи, але є в них спільна точка – їх Олександр Олександро- вич або починав з нуля, або піднімав з руїн. І кін- цевий результат плодів його діяльності дивовиж- но схожий: скрізь добра слава йшла далеко попе- реду цього невгамовно- го, енергійного чоловіка. На доброму рахунку від- роджений Рубаний Міст – село, яке завдяки ор- ганізаторському таланту директора стало відоме на всю Україну, а його са- мого визнали перемож- цем рейтингу «Кращий господар в Україні»; ди- тячий табір «Пролісок», який нині може конкуру- вати навіть з кримськими оздоровницями.
  • 10.
    10 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 об’єктив • альма-матер Під час Великої Вітчизняної війни школа була зруйнована гітлерівцями вщент. Та завдя- ки зусиллям колишніх голови колгоспу Ю.В. Харченка та ди- ректора школи В.П. Квашука її швидко відбудували. Хоча деякі будматеріали возили аж із Києва. І ось теперішні причепурені діти, їхні схвильовані батьки (колишні випускники школи), мудрі наставники – вчителі, гості зібралися відсвяткувати іменини рідної школи. І навіть дрібний дощик, що вряди-го- ди накрапав, не зміг зіпсувати піднесеного настрою. Попри поважний вік, школа ця ще молода та повна сил – своїми новими вихованцями. Вона відома на увесь район іс- торичним музеєм. Навчаються тут 73 школярі, працює 21 учи- тель. Серед тих, хто сіє розум- не, добре, вічне, є як молодь, так і ветерани педагогічної праці, зокрема Л.М. Зінорук, Н.В. Солтисюк, К.П. Дуплій, Л.В. Швець. Може похвалитися школа і династіями педагогів. Зо- крема, вчительці початкових класів Г.В. Губань любов до цієї професії прищепив бать- ко В.П. Квашук, а подружжя Літвінових, наслідуючи при- клад своїх батьків – педагогів Баштечківської середньої шко- ли К.З.Драч, Н.А. Марущак та П.Х. Іщенка, після закінчення навчальних закладів поверну- лося працювати у рідне село, де трудяться дотепер. Для кожного з нас учителі на все життя залишаються до- рогими й близькими людьми. На святі щиро дякували за до- вгі роки сумлінної й відданої праці ветеранам-пенсіонерам М.А.Павлівському, М.П. Пару- бок, Л.М. Бугайчук, колишньо- му директору В.І. Сидоруку. Знову відчули теплу атмос- З ЮВІЛЕЄМ, РІДНА ШКОЛО!Минулої суботи Баштечківська середня школа, що на Жашківщині, відзначила сто- літній ювілей. Перші підвалини школи закладалися ще далекого 1913 року, коли навчатися в чотирикласній церковно-приходській школі могли лише діти замож- них селян. З 1925 року за радянської влади всі діти шкільного віку, незалежно від статків їхніх батьків, відвідували семирічку. феру рідної школи випускники всіх років, які злетілися звіду- сіль, щоб ще раз почути шкіль- ний дзвінок і привітати з ювіле- єм школу, яка дала їм путівку в життя. Є серед них хлібороби і митці, медпрацівники і фінан- систи, економісти і науковці, військові, представники інших професій. Привітав школу зі 100-річ- чям і її випускник 1955 року, двічі Герой Соціалістичної Праці, народний депутат Укра- їни Омелян Парубок. На свято завітали міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, заступник голови облдержадміністрації Тетяна Прітченко, голова Жашківської райдержадміністрації Сергій Дорошенко, голова районної ради Олександр Демченко, народний депутат України Ва- лентин Нечипоренко, ректор Черкаського національного університету ім. Б. Хмельниць- кого Анатолій Кузьмінський, ректор Уманського національ- ного університету садівництва Олена Непочатенко, ректор Уманського державного педа- гогічного університету Наталя Побірченко, директор відомого на увесь світ дендропарку «Со- фіївка», член-кореспондент Академії наук України, доктор біологічних наук, професор Іван Косенко. У переповне- ному залі сільського Будинку культури відбувся святковий концерт. Настоятель місцевої церкви отець Святослав пере- дав у дарунок школі ікону Ми- коли-Чудотворця. Тож з Богом у нове століття, рідна школо! Людмила КРИВОШЕЯ, фото Світлани КАМІНСЬКОЇ Огляд виставки дитячої творчості Дарунок від міністра - мультимедійна дошкаВипускники школи 1972 року Сьогодні ми святкуємо сторіччя і школа-матінка нас радо зустріча Д.В. Табачника вітають начальник відділу освіти Л.Г. Рябоконь та директор школи Ю.В. Присяжнюк Випусник Баштечківської середньої школи, мер Золотоноші Віталій Войцехівський разом із міністром освіти України Дмитром Табачником Гарний звичай ми в Баштечках маєм – дорогих гостей хлібом-сіллю зустрічаєм
  • 11.
    1111 вересня 2013Молодь Черкащини №37не хворіємо ЛініязгинуЛініязгинуЛініязгину Перекоп на Кримський півострів і захопила штурмом міста Гйозлов і Бах- чисарай, – пригадав полковник Вишневський. – Імператриця збиралася завоювати Крим? – запитав Сковорода. – Ні, – заперечно похитав головою полковник. – В обох тих містах було тільки захоплено та вивезено до Москви архіви татарських ханів і спалено їхні бібліотеки. Анна Іоанівна таким чином намагалася виконати заповіт імператора Петра Першого про знищення документів, що підтверджува- ли васальну залежність Московії після ганебного розгрому війська Петра Першого у Прутському поході, його клятву на вірність татарам і приниз- ливі зобов’язання. За це наклала головами половина російської армії, а Мініх одержав у нагороду багаті маєтки в Україні та Ліфляндії. – Та наступного року Анна Іоанівна додивилася, що до її рук потрапили не всі ті документи, які підтверджували «вічні зобов’язання» Петра Пер- шого та спадкоємців імператорської влади перед кримськими татарами, – уточнював дядько Гнат, – тому відрядила у новий похід на кримських татар свою нову армію на чолі з генерал-фельдмаршалом Лассі, який шу- кав ханські архіви в Карасу-базарі та інших узятих штурмом містах… – А хто такі, тобто звідки з’явилися в Петербурзі, Анна Леопольдівна та Іоан Шосий? – запитав Сковорода. – Після смерті імператриці Анни Іоанівни 17 жовтня 1740 року її фа- ворит герцог Бірон зі своїми прибічниками проголосив спадкоємцем ро- сійського престолу двомісячного принца Іоана Антоновича Брауншвейг- ського, сина принца Брауншвейгського Антона-Ульріха і доньки герцога Макленбург-Шверинського Карла-Леопольда (вона ж і онука царя Олек- сія Михайловича, повне німецьке ім’я котрої Єлизавета-Анна-Катерина- Христина), – відповів дядько Гнат. – Себе ж Бірон проголосив регентом, сподіваючись правити Росією до досягнення повноліття новим імператором, – доповнював полковник. – Але регентство Бірона тривало тільки три тижні – настільки він остогид своїми підступністю і пихатістю вищій придворній знаті. Змову проти нього очолив німець, генерал-фельдмаршал і граф Мініх, який, домовив- шись із охороною, вночі вдерся із гренадерами Преображенського полку до царського палацу. Сонного Бірона стягли з ліжка, і, як він не пручав- ся, не волав і не кусався набили йому морду, зв’язали і за наказом нової регентші Анна Леопольдівни кинули в тюрму Шліссельбурзької фортеці. Згодом Сенат прирік Бірона за «безбожні злочини» до смертної кари, але Анна Леопольдівна змилувалася і замінила її довічним засланням до Сибі- ру в спроектовану раніше самим Біроном тюрму для державних злочинців. – Цікаво, що того ж року королем Прусії став Фрідріх Другий, – додав дядько Гнат. – Щось мені не зовсім зрозуміло, як опинилася на троні Єлизавета Пе- трівна… – вдав із себе простачка Григорій. – Придворний лікар Лесток хитромудрими способами вивідав, що мати-регентша п’ятнадцятимісячного російського імператора Іоанна Шостого Анна Леопольдівна змовляється з німцями, яким надала бага- то вищих посад при дворі, щоби доньку царя Петра Першого і Катерини Першої Єлизавету назавжди запроторити до далекого глухого монастиря, – почав розповідати дядько Гнат. Співак імператорської придворної капели У грудні 1741 року камер-фур’єр російської імператриці Гнат Кирило- вич Полтавець, якого в документах уже записали Полтавцевим, дізнався, що співак (бас) придворної імператорської капели Гаврило Матвійович Головня за розпорядженням імператриці Єлизавети Петрівни їде в Укра- їну шукати нові таланти для появлення хорової капели, і попросив цар- ського посланця і земляка звернути увагу на свого небожа, спудея Києво- Могилянської академії Сковороду, який також має чудовий голос: – Григорій – один із найліпших співаків академічного хору! Прослухавши дев’ятнадцятирічного юнака, Головня переконався, що це правда, і повідомив ректора, що забирає Сковороду разом із іншими відібраними ним співаками в Петербург із умовою, що колись згодом Григорій продовжить навчання в Академії. Так несподівано для себе Ско- ворода потрапив до придворної хорової капели, яка була потрібна імпе- ратриці Єлизаветі для щоденних церковних відправ, свят, урочистостей, а також дворянських балів. Разом із іншими хористами капели Сковорода жив у перебудованому Старому Зимовому палаці на березі Ниви, як дізнався, в тому самому, в якому помер цар Петро Перший. Ще й не звикши на новому місці, Гри- горій 18 січня 1742 року став свідком розправи над учасниками невдалого двірського заколоту: імператриця Єлизавета наказала вивести на ешафот її ненависних ворогів Остермана, Мініха, Головкіна, Менгдена, Левен- вольда, Темірязєва, Щегловітова, Протопопова, які збиралися навічно за- проторити її в монастир. Усім хористам капели наказали бути присутніми під час показової страти. Хворого Остермана, приреченого до колесування, винесли на ешафот у кріслі. Ось-ось він був би розчавлений важким колесом, але останньої миті привезли наказ яким імператриця милостиво замінила колесування обез- головленням. Уже зняли з Остермана пишну білу перуку, розстебнули ко- мір білої сорочки, поставили на коліна і змусили покласти голову на плаху, щоби відрубати її великою сокирою, як привезли ще новіший наказ: Єли- завета замінила Остерману страту довічним засланням до Сибіру. Остерман спокійно підвівся з колін, попросив ката повернути йому перуку і стару лисячу шубу, одягнувся і сів у своє крісло, бо хворі ноги його не тримали… Кат приступив до старого генерала Мініха, приреченого до четвертуван- ня, тобто йому мали по черзі відрубати праву руку, ліву ногу, праву ногу, ліву руку, а тільки потім уже голову. Несподівано привезли ще один наказ імператриці, яким вона і Мініху замінила страту довічним засланням. Дядько Гнат познайомив свого небожа Григорія з багатьма земляками, що служили при царському дворі, зокрема з полковником Федором Сте- пановичем Вишневським, який мав маєток також у Переяславі. – Цей полковник, – розповідав Полтавець, – ще за часів імператриці Кате- рини Першої відповідав за постачання вина до царського столу з Угорщини. І ось коли Вишневський, доставляючи вкотре під пильною військовою охо- роною кілька десятків бочок уподобаного царями вина 1734 року, він зупинив свою валку возів на перепочинок поблизу села Чемері на Чернігівщині, а сам зайшов до храму та й почув там спів гарного на вроду двадцятидволітнього Василь Трохименко8 Навчитель щастя Григорій Сковорода Василь Трохименко 5Навчитель щастя Григорій Сковорода • роман у газеті продовження початок у номері №36 від 4 вересня Бо зайве самокопирсання не зробить вас щасливими. Нато- мість варто цінувати кожну хви- лину життя, вдосконалювати свої професійні навички, тоді й часу на сірі думки не буде. Саме за таким принципом живе один із кращих лікарів Черкаської обласної лікарні Ан- дрій Володимирович Левченко. Чоловік займається лікуванням населення у відділенні щелеп- но-лицьової хірургії. Визначився щодо професії не одразу. Спочатку Андрій на- вчався в медичному коледжі. Потім працював зубним май- стром. Згодом вступив до ме- дичного університету, де успіш- но здобув вищу освіту. Чоловік обожнює свою роботу і постійно дякує долі та батькам за те, ким він є. Також з вели- кою вдячністю відгукується про головного лікаря свого відділен- ня. Для молодого лікаря вели- ке значення мають професійні уроки, що надав йому Микола Вікторович Бондар. Андрію Лев- ченку подобається допомагати людям. Займається досліджен- ням тяжких клінічних випадків. З професійною легкістю вирі- шує важкі медичні задачі. Незважаючи на постійну за- йнятість, Андрій Володимирович намагається активно відпочива- ти. Вільний час часто проводить у компанії цікавої книги. Також любить прогулянки на велоси- педі. Цінує спілкування з друзя- ми, обожнює вибиратися з ними на природу. Нещодавно почав займатися альпінізмом і підняв- ся на одну з вершин Криму. З юності Андрій займається спор- том, зокрема боротьбою. А ще він з великим задоволенням до- помагає по господарству бать- кам та старшому брату. Може здатись дивним, але лікар цікавиться мистецтвом. Любить душевну музику, театр, віддає перевагу професійним виставам. Лікар постійно переймаєть- ся здоров’ям населення. Під час інтерв’ю він дав кілька по- рад, які допоможуть зберег- ти здоров’я наших зубів. Тож запам’ятовуйте: • Стан зубів – дзеркало здоров’я. Більшість людей не приділяють їм достатньо уваги, а даремно. Зуб людини – це та- кий же важливий орган, як сер- це, печінка, око, нога чи рука. Фактично людина, яка втрати- ла навіть один зуб, може вважатися інвалідом. А що казати про повну від- сутність зубів! • Поважайте себе, бере- жіть своє здоров’я, а насам- перед дітей. Для цього не по- трібно багато часу чи грошей. Вистачить бути уважними до себе та оточення. Немає нічого кращого за профілактику – це повинно стати своєрідним де- візом для кожного. Адже по- передити та запобігти захво- рюванню набагато легше, ніж лікувати його. Не варто лінува- тися чистити зуби – процедуру потрібно проводити не менше двох разів на добу. Варто це робити саме після їжі, а не пе- ред нею. Так робить багато хто, навіть стоматологи. Важливо завжи стежити за гігієною зу- бів. Обов’язково відвідуйте сто- матолога раз на півроку. • Не вживайте дуже гарячу і дуже холодну їжу! Це допомо- же зберегти зубну емаль. • Перед тим як витратити гро- ші на модне вбрання чи мобіль- ний телефон, задумайтеся, а чи всі зуби у вас поліковані. Викликає співчуття людина, особливо молода, яка позбува- • радить фахівець Він обожнює свою роботу Чи доводилося вам ловити себе на думці, що якби обрали іншу професію, то й життя склалося б інакше? Напевно, що так. А чи не замислювалися, що цим ви гніваєте долю. білозубою посмішкою. Природ- но, якщо ви не тільки прочитали цю статтю, а й відразу ж актив- но включилися в боротьбу за своє здоров’я. Власні зуби кра- щі за будь-які штучні. Залиш- те протезистів без роботи! Вікторія КУТІЛОВА, фото автора – Поважайте себе та людей, працюйте над собою – і щастя та успіх не змусять себе чекати, – реко- мендує лікар Андрій Левченко ється зубів. А втім, багато вважа- ють, що якась «цяцька» важливіша за здоров’я. А коли його вже немає, людина ладна на все, щоб тільки повернути його. • Учені запевня- ють, що здоров’я – це 50% генетики, тобто те, що успадкували від батьків. Решта 50% – екологія, звички, спосіб життя, гігієна, профілактика та інші фактори, які людина може змінювати. Дотримуючись вищесказано- го, ви маєте реальні шанси по- сміхатися до глибокої старості
  • 12.
    12 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 не хворіємо • роман у газеті продовження початок у номері №36 від 4 вересня ЛініязгинуЛініязгинуЛініязгину ного» хлопчиська провалилася: Петро Другий нагрубив світлійшому кня- зеві, що мало не став його тестем, а потім усю родину Меншикових висла- ли за Урал, – пригадував Вишневський. А дядько Гнат доповнив: – У хапуги Меншикова відібрали дев’яносто тисяч кріпосних селян, три обідні срібні сервізи, на триста предметів кожний, сто пудів золотих виробів на мільйон дорогоцінних каменів та діамантів, а ще на чотири мільйони – золотих монет. Це був ще один річний державний бюджет! – Але ці величезні кошти пішли не на державні справи – Єлизавета Пе- трівна зі своїм племінником на два роки перетворили життя царського двору на суцільний бал і карнавал. Вона привчила свого небожа пиячити і займатися жахливою розпустою з придворними дамами, а вдячний їй за звільнення від сваволі Меншикова підліток-імператор відверто залицявся навіть до любої тітоньки… Не відомо, чим би це закінчилося, але Бог при- брав малолітнього запеклого грішника – в січні 1730 року він захворів на віспу, можливо, що й не без допомоги тітоньки чи інших родичів… Його ослаблене винами і розпустою кволе тіло не змогло перебороти хворобу, і Петро безславно помер, – без будь-якого суму закінчив полковник. – А до кого перейшла імператорська корона? – запитав Григорій. – До племінниці Петра Першого Анни Іоанівни… – відповів Вишнев- ський. – Їй дісталося занепале господарство і порожня казна. Щоб якось викрутитися, вона наказала зменшити вагу монет: із пуду міді вартістю вісім рублів чеканили монет на сорок рублів. Але це не дуже допомогло… – І тоді її коханець, колишній конюх Ернст Бірон, якого імператриця Анна возвеличила в графи і герцоги, довіривши йому найвищі пости, рознюхав, що в англійських та голландських банках на ім’я померлого з горя в засланні Олександра Меншикова зберігається ще дев’ять мільйонів рублів золотом, – доповнював дядько Гнат. – Бірон викликав із заслання ще живих дітей Мен- шикова – сина Олександра Олександровича і доньку Олександру Олексан- дрівну. І пообіцяв їм, що якщо вони, як спадкоємці, повернуть батьківські мільйони з Англії і Голландії до російської казни, звідки вони були украдені, то імператриця Анна поверне їм дворянські титули та один із маєтків із двома тисячами кріпацьких душ. При цьому натякнув, що якщо вони відмовляться допомогти Росії, то їх запроторять ще далі, куди вони можуть і не доїхати… – І вони погодилися? – запитав Сковорода. – У них не було іншого виходу, – кивнув головою дядько Полтавець. – Подейкують, що Меншиков частину своїх казкових скарбів устиг ще й закопати, але де – ніхто не може знайти, бо цю таємницю він забрав із собою в могилу… – закінчив тему полковник. – Доброю чи злою була покійна імператриця Анна Іоанівна? – поціка- вився Сковорода. – Жорстокою! – відповів Вишневський. – Разом зі своїм фаворитом і коханцем герцогом Ернстор-Іоанном Біроном вона з допомогою ство- реної ще її дядьком Петром Першим «Таємної канцелярії» продовжила полювання на всіх хоча б чимось трохи підозрілих підданих, що під жах- ливими тортурами зізнавалися навіть у нескоєних злочинах… – За таємним наказом Анни Іоанівни семидесятитисячна російська армія разом із корпусом українських козаків під командуванням гене- рал-фельдмаршала Бурхарда-Христофа Мініха 1736 року увірвалася через Олексія,синареєстровогокозакаГригоріяЯковичаРозума,тайсказавпаруб- кові, що забере його до придворної капели в Петербург. Олексій не повірив, подумавши, що це його хочуть забрити у москалі, тому втік до батька на ху- тір Лемеші та й заховався там на високій груші. Вишневський довго умовляв Олексія злізти, клявся і божився, що хоче парубкові тільки добра, і таки умо- вив. Як же почав Олексій Розум співати у капелі, то його вподобала царівна Єлизавета, дочка царя Петра Першого, і стала крутити з Олексієм шури-му- ри. Потім зробила з нього управителя свого маєтку і камер-юнкера. Полковник Вишневський також дуже любив спів, а що Григорій Ско- ворода ще й гарно грав на гуслях та бандурі, то полковник запросив Гната Полтавця з небожем до себе на обід. Григорій грав на гуслях і бандурі і спі- вав захмелілим від угорського вина приятелям, а тоді, роззявивши від по- диву рота, слухав їхні п’яненькі теревені, коли вони після кожного одкро- вення прикладали вказівні пальці собі замком до губ і попереджали юнака: – Ти ж тільки нікому випадково не промовся про те, що почув від нас. – Ніколи і нікому! – заспокоював обох придворних Сковорода. – А це правда, що ви, пане полковнику, привезли імператриці Олексія Розума? – Чистісінька правда, та спочатку на Олексія накинула оком княжна На- ришкіна. Єлизавета запитала її, чому вона весь час ходить сонна і позіхає, а та їй зізналася, що придворний співак Олексій Розум ночами її спати не дає… Єлизавета вирішила переконатися в правдивості цих слів. Олексій перевірку відбув настільки добре, що імператриця збирається тепер із ним навіть таємно повінчатися, щоби їхні діти не були безбатченками… – А що сталося з Олександром Меншиковим? Чому він потрапив у не- милість? – поцікавився Сковорода. – Після смерті Петра Першого в Росії не залишалося багатшого і впливові- шого за цього жадібного павука-казнокрада. Його розкішний палац на набе- режній Ниви був доверху набитий золотом і коштовностями. Незважаючи на те, що так і не навчився читати і писати, Меншиков навіть примудрився зро- битися членом Лондонського королівського наукового товариства. Повідо- млення про це підписав сам Ісаак Ньютон. Меншиков підтримував на троні КатеринуПершу,відїїіменіправлячиРосією,апоховавшиіцюімператрицю, домігся, щоб наступним імператором проголосили одинадцятирічного Петра Другого, а не доньку Петра Першого Єлизавету. – Олександр Данилович плекав наміри посадити на російський престол своїх нащадків, – докинув дядько Гнат, – і для цього хитрощами умовив підлітка-імператора посвататися до своєї доньки і оголосив про заручини та майбутнє весілля, що мало відбутися, коли наречені підростуть. До Пе- тра Другого Меншиков нікого не підпускав, часто, до краю знахабнівши, поводився з імператором, як зі своїм слугою… – Так, – кивнув головою Вишневський, – на цьому і зіграла Єлизавета Петрівна, коли Меншиков захворів і місяць чи два не з’являвся при дво- рі. Вона переконала свого племінника Петра Другого, що за приниження імператорської гідності слід жорстоко помститися: заручини з донькою Олександра Даниловича необхідно розірвати, а світлійшого князя про- вчити; визнати його державним злочинцем і заслати до Сибіру, що дасть можливість поповнити царську казну… – Спроба Меншикова після видужання знову приборкати «неслухня- Василь Трохименко 7Навчитель щастя Григорій СковородаВасиль Трохименко6 Навчитель щастя Григорій Сковорода Лікар ЧЕПУРНИЙ Юрій Миколайович УРОЛОГАНОНІМНО Кваліфікована діагностика і лікування захворювань сечостатевої системи Черкаська міська поліклініка №1, каб. 511 т. 45-13-04, 097 444-88-11 Ліц. АВ №511958 МОЗ Укр. від 19.02.10 р. • реклама Микола Володимирович лю- б’язно запросив відвідати ла- зерний центр. Його відкрили торік у Черкасах. Він функціо- нує з 4 листопада на території П’ятої міської поліклініки. Завідує центром Сергій Го- рошко. Лікар – фахівець у дер- матохірургії. У закладі успішно займають- ся проблемами шкіри, борять- ся з хворобами вен, зокрема нижніх кінцівок. Здебільшого це варикозні хвороби. У центр навіть привозять діток з ге- мангіомами. Також тут займа- ються лазерною епіляцією та лікують проктологічні, гінеко- логічні, ортопедичні та інші за- хворювання. Невеликі лазерні операційні заходи проводять у маніпуляцій- ному кабінеті, а більш серйозні – в операційній. Варто уточнити, що під словом «операція» не мається на увазі безліч розрізів та швів. Адже усе роблять за допомогою пристроїв. У роз- порядженні лікарів центру п’ять різних лазерних пристроїв. За їх допомогою можна позбутися рубців, що так ненависні жінкам. Лікування відбувається амбула- торно. – Наші пацієнти вже через кілька годин після операції по- чуваються добре і можуть йти додому, – розповідає лікар- хірург Сергій Горошко. Після процедури майже не залиша- ється рубців і не потрібна дов- готривала реабілітація. Опе- рація зазвичай триває від 20 до 40 хвилин. Та якщо ви іно- городні, вам нададуть у відді- ленні ліжко. За час існування цього за- кладу було прооперовано близько 140 пацієнтів. У центрі працюють досвідчені лікарі, які роблять свою справу швидко та якісно. За один день тут мо- жуть прийняти близько трид- цяти пацієнтів. Приємно знати, що наразі в Україні аналогів цьому закладу немає. У деяких онколікарнях уже починають закуповувати лазерне облад- нання. Також такі пристрої є в Ужгороді, Івано-Франківську, Університеті Шалімова. Та все- таки аналогічних центрів тако- го рівня ще не створено. Часи швидко змінюються. Диво медицини • Новітні технології Черкаська міська поліклініка №5 – форпост медицини Черкас. Очолює цей заклад досвідчений керівник, доктор медичних наук Микола Тарасов. Тільки дізнається він про новинку у галузі, відразу ця новинка з’являється у П’ятій. Тут уперше презентували прилад, який без проколювання паль- ця видасть вам понад 130 показників крові. Згодом на озброєнні лікарів з’явився лазер. На базі поліклініки проведено міжнародний семінар, на якому лікарі ділилися досвідом. Наука активно крокує вперед, не втомлює дивувати нас не- звичними, але такими корис- ними винаходами. Не оминає вона, як бачимо, й наше місто. Вікторія КУТІЛОВА, фото автора – Наші пацієнти вже через кілька годин після операції почувають себе добре і можуть йти до- дому. Операція зазви- чай триває від 20 до 40 хвилин, – каже лікар-хірург Сергій Горошко.
  • 13.
    1311 вересня 2013Молодь Черкащини №37 М Команда I В Н П М О 1. Мир (Горностаївка) 10 7 1 2 20:10 22 2. Шахтар (Свердловськ) 9 6 2 1 16:9 20 3. Славутич (Черкаси) 10 6 1 3 21:13 19 4. Сталь (Дніпродзержинськ) 9 6 0 3 14:9 18 5. Тернопіль 9 5 2 2 17:8 17 6. Гірник (Кривий Ріг) 9 5 2 2 11:9 17 7. Реал Фарма (Овідіополь) 10 5 2 3 13:13 17 8. Шахтар-3 (Донецьк) 9 5 1 3 11:12 16 9. Гірник-Спорт(Комсомольськ) 9 5 0 4 16:11 15 10. Оболонь-Бровар (Київ) 10 3 6 1 11:8 15 11. Енергія (Миколаїв) 9 4 1 4 8:11 13 12. Кремінь (Кременчук) 10 3 1 6 13:14 10 13. Динамо (Хмельницький) 10 3 1 6 11:15 10 14.Арсенал-Київщина(Б.Церква)10 2 4 4 5:10 10 15. Карлівка (Полтавська обл.) 9 2 3 4 7:9 9 16. Енергія (Нова Каховка) 10 2 2 6 12:20 8 17. Кристал (Херсон) 9 1 3 5 8:16 6 18. Макіїввугілля (Макіївка) 9 1 3 5 5:13 6 19. Скала (Стрий) 10 1 1 8 7:16 4 10 тур (6 вересня) Арсенал-Київщина – Макіїввугілля 0:0 Динамо – Тернопіль 2:1 Реал Фарма – Оболонь-Бровар 0:0 Мир – Скала 0:3 Славутич –Енергія НК 2:2 Кристал – Гірник 1:1 Шахтар – Енергія М 2:1 Кремінь – Сталь 0:2 Шахтар-3 – Карлівка 1:0 Футбол. Чемпіонат України. Друга ліга станом на 9 вересня М Команда I В Н П М О 1. Зоря (Білозір’я) 15 12 3 0 59:13 39 2. Уманьферммаш (Умань) 15 12 2 1 45:11 38 3. Ретро (Ватутіне) 15 9 5 4 32:18 29 4. Ураган (Кривоносівка) 14 7 4 3 27:17 25 5. УТК-Ятрань (Уман. район) 15 7 3 5 27:16 24 6. Наша Ряба (Катеринопіль) 14 7 2 5 30:25 23 7. Авангард (Монастирище) 15 6 3 6 22:31 21 8. Спартак (Золотоноша) 14 5 1 8 19:28 16 9. Колос (Вільшана) 15 4 3 8 23:30 15 10. Пальміра (Золот. район) 15 3 1 11 17:38 10 11. Олімп (Кам’янка) 15 3 1 11 14:35 10 12. Канів 14 0 1 13 7:60 1 15 тур (7 вересня) Зоря – Пальміра 2:0 Спартак – Олімп 4:0 Канів – Уманьферммаш 0:3 Колос – Авангард 4:0 УТК-Ятрань – Ураган 0:3 Ретро – Наша Ряба 0:0 Бомбардири Янчук Сергій (Уманьферммаш) 13 м’ячів Казанюк Олександр (Уманьферммаш) 12 м’ячів Футбол. Чемпіонат області. Вища ліга станом на 9 вересня спорт СторінкупідготувавОлегКУКСА,фотоавтора Група «А» М Команда I В Н П М О 1 Зоря-2 (Білозір’я) 9 7 0 2 26:11 21 2 Артанія (Межиріч) 9 6 3 0 19:6 21 3 Росава (Степанці) 9 5 1 3 15:17 16 4 Городище 9 2 2 5 13:16 8 5 Інтернаціонал (Черкаси) 9 1 3 5 5:21 6 6 Явір (Сміла) 9 1 1 7 5:12 4 * Результати матчів за участі команди «Енергія» (Черкаси) анульовано. ** ФК «Явір» (Сміла) знято зі змагань. 11 тур (8 вересня) Зоря-2 – Інтернаціонал 5:1 Явір – Росава -:+ Городище – Артанія 1:1 Група «Б» М Команда I В Н П М О 1 ЛНЗ-Лебедин (Шпол. р-н) 10 8 1 1 21:8 25 2 Урожай (К.-Шевченків.) 10 8 0 2 27:8 24 3 Нива (Маньківський р-н) 11 7 2 2 26:13 23 4 Звенигородка 10 4 2 4 14:14 14 5 Тальне 10 3 1 6 16:17 10 6 Жашків 11 1 1 9 8:24 4 7 Христинівка 10 0 1 9 10:44 1 12 тур (8 вересня) Христинівка – Нива 2:9 Урожай – ЛНЗ-Лебедин 1:0 Жашків – Тальне -:+ Футбол. Першість області. Перша ліга станом на 9 вересня Група 1 Вікторія (Черкаси) – Хімік (Черкаси) 2:2 Сміла – Дахнівка (Черкаси) 1:2 Спартак-Колос (Золотоноша) – Колос (Чорнобай) 3:0 Група 2 Шпола – Колос (К.-Ш.) 4:0 Тікич (Лисянка) – Ветеран (Городище) 0:1 Вікторія (Стецівка) – Ветеран-Рось (К.-Ш.) 3:3 Група 3 УТК-Ятрань (Уман. р-н) – Нива (Маньківка) 1:7 Нива (Христинівка) – Зоря (Умань) 1:1 Ветеран (Тальне) – Колос (Жашків) 3:1 Футбол. Чемпіонат області. Ветерани (40+) ІV тур • Афіша Вболіваємо за «Зорю»! З 17 по 20 вересня в Білозір’ї Черкаського району відбудеться фінальна частина чемпіо- нату України з футболу серед аматорських ко- манд (група «Б»). 17.09.2013 • «Гвардієць» АР Крим – «Рух» Винники Львів- ської обл. стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 14.00 • Урочисте відкриття змагань стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 16.00 • «Зоря» Білозір’я – «Буревісник» Петрово Кі- ровоградської обл. стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 18.00 18.09.2013 • «Буревісник» – «Рух» стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 14.30 • «Зоря» – «Гвардієць» стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 18.00 20.09.2013 • «Рух» – «Зоря» стадіон ФК «Зоря» Білозір’я, початок о 16.30 • «Гвардієць» – «Буревісник» стадіон с. Руська Поляна, початок о 16.30. З повагою Вікторія КАРА, начальник управління у справах сім`ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації Шановні працівники галузі фізичної культури та спорту! Щиро вітаємо вас з Днем фізичної культури та спорту! Це свято символізує велич духу і красу, силу, здоров`я і мужність. Бажаю невичерпної енергії, нових звершень, наснаги у фізичному гартуванні! Зичу високих здобутків та перемог у змаганнях на славу держави та області! Нехай ваш приклад буде поштовхом для масового розвитку фізичної культури та спорту, взірцем для наших юних громадян нашої Черкащини! АРМРЕСТЛІНГ До 70 кг 1. Черкас Андрій (с. Хлисту- нівка, Городищенський р-н) 2. Демчинський В’ячеслав (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) 3. Герасименко Сергій (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) До 90 кг 1. Кривошия Богдан (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) 2. Різник Олександр (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Шабельський Ігор (с. Стецівка, Чигирин- ський р-н) 90 + 1. Демчинський Воло- димир (с. Кривоносівка, Золотоніський р-н) 2. Качур Валентин (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Білогуб Сергій (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) ГИРЬОВИЙ СПОРТ До 65 кг 1. Куценко Ігор (с. Руська Поляна, Черкаський р-н) 2. Воінков Олексій (с. Ле- бедин, Шполянський р-н) 3. Дудченко Володимир (с. Кривоносівка, Золотонісь- кий р-н) До 75 кг 1. Березівський Микола (с. Лебедин, Шполянський р-н) 2. Щербина Василь (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) 3.Герасименко Сергій (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) До 90 кг 1. Коршак Вадим (с. Cтепанівка, Драбів- ський р-н) 2. Шепель Олег (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Мозговий Іван (с. Степанці, Канівськ. р-н) 90+ 1. Данник Андрій (с. Хрес- тителеве, Чорнобаївський р-н) 2. Гапоненко Денис (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) 3. Моторний Микола (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС Чоловіки 1. Популовський Едуард (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) 2. Мунька Микола (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Мотуз Олександр (с. Лебедин, Шполянський р-н) Жінки 1. Заїченко Інна (с. Степа- нівка, Драбівський р-н) 2. Зубко Анастасія (с. Хрестителеве, Чорно- баївський р-н) 3. Зінченко Ірина (с. Кри- воносівка, Золотоніський р-н) ШАШКИ 1. Сібякін Олексій (с. Сте- цівка, Чигиринський р-н) 2. Василенко Володимир (с. Руська Поляна, Чер- каський р-н) 3. Луговський Григорій (с. Кривоносівка, Золото- ніський р-н) ПЕРЕТЯГУВАННЯ КАНАТА 1. Руська Поляна, Чер- каський р-н 2. Хрестителеве, Чорноба- ївський р-н 3. Лебедин, Шполянськ. р-н МІНІ-ФУТБОЛ 1. Руська Поляна, Чер- каський р-н 2. Деренківець, К.-Шевченківський р-н 3. Кривоносівка, Золото- ніський р-н ДАРТС (сільські голови) 1. Дудник Микола (с. Хлистунівка, Городи- щенський р-н) 2. Вовк Володимир (с. Молодецьке, Маньків- ський р-н) 3. Деркач Василь (с. Сте- панівка, Драбівський р-н). • Сільський спорт Руська Поляна – найспортивніше село Черкащини 2013 року Цього року фінальна частина обласних змагань «Найспор- тивніше село», які проводяться за підтримки Черкаської облради, відбулася вже вчотирнадцяте. І вперше це свято пройшло саме на сільському стадіоні – в Руській Поляні Черкаського району. Господарі на чолі з сільським головою Андрієм Шапраном та за сприяння обласної ради та районної влади належно підготува- лися до змагань. До послуг учасників (а їх було 500 осіб, які представляли 20 команд з усіх районів Черкащини) був красень-стаді- он з різноманітними майданчиками. У відкритті спортивного свята взяли участь заступник голови обласної ради Ва- силь Касян (він же голова організаційного комітету), голова обласної організації фіз- культурно-спортивного товариства «Колос» Володимир Христенков, голова Федерації профспілок області Петро Шевченко, чем- піон Олімпійських ігор, заслужений майстер спорту Андрій Хіміч. Сільські спортсмени змагалися в семи ви- дах. А в загальному заліку перемогу здобу- ла команда господарів із Руської Поляни. На другому місці – представники Кривоносівки Золотоніського району, на третьому – Хрес- тителевого, що на Чорнобаївщині. Переможці та призери змагань в індивідуальній першості Фото на згадку з олімпійським чемпіоном Андрієм Хімічем Руськополянці вчетверте виграли обласні змагання
  • 14.
    14 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 жіноча лірика Кажане, Кажане… Чи знаєш ти, не- розумний собако, чи вона приїде? У сільському клубі на честь її приїзду організують вечір, на який, мабуть, зі- йдуться всі жителі нашого та сусідніх сіл: відома співачка, яка знялася у ба- гатьох вітчизняних та закордонних клі- пах, даруватиме свої пісні. Де тільки міг, він купував записи її пісень, аби чути її чарівний голос. Він вмикає відеомагнітофон щодня, аби лише бачити їй, бо не може жити без неї, як без повітря, без води. Він знає напам’ять всі її пісні. А чи пам’ятає вона його? Отого сіль- ського хлопчинку, який посмів написа- ти її листа, а вона, виправивши чер- воним олівцем усі помилки, повернула його юнакові із постскриптумом: «Ви- вчи граматику, потім пиши». О, милі чари золотої юності, які більше ніколи у житті не повторюються! Цей лист, як і вишиванку, подаровану йому нею у день проводів до лав армії, він і дони- ні береже, як найдорожчу, найціннішу реліквію. Вона не дочекалася його по- вернення у село, та він її розуміє. Була молодою, прегарною, талановитою. Та хіба ж він міг зрівнятися із нею? Голубо- ока співачка-мрійниця виїхала до сто- лиці, вступила до консерваторії, і доро- ги їхні розійшлися. Якщо пам’ятає вона його, він по- веде її до акації, на вигін край села, туди, де озеро, де верби, де відбулося їхнє останнє побачення. О, ці вічні і му- дрі дерева були найпершими свідками народження її таланту. Вони, мабуть, пам’ятають її ще молодою та усміх- неною. Вони пам’ятають, як пахло її волосся любистком та м’ятою, як сві- тилися її очі при мерехтливому сяйві зір. О, ті очі дивляться на нього із усіх плакатів, усіх вирізок журналів та газет, наклеєних на стінах у його оселі. Очі, повні печалі та невимовного смутку. Здається, то тужить кохання за чимось далеким, можливо, втраченим навіки. А ще вони обов’язково підуть у поле і до джерельця. Нехай вона була у Поль- щі, Румунії, Канаді, та ніде, мабуть, не пила такої свіжої студеної смачної води, як у рідному селі. Нехай відчує, що ніщо так не пахне, як рідна земля, тепла-тепла, немов сама ніжність, до- брота, кохання. І ніде так не стрічає поле джеркотнявою стиглого зерна, ніде так не шумлять хліба, замріяно і трепетно б’ючи по комбайну, немов у литаври. Ніде так не пахне медова гречка і не зводить голівку до сонця сонях. Ніщо не замінить запах свіжого сіна. Нехай нап’ється цього цілющого повітря вволю! Вона стала знаменитістю, а він – ме- ханізатором. Її вітали у різних країнах світу, а він усе життя прожив у рідно- му селі. Та в одному вони єдині, одне, і головне, спільне в їхніх трудових біо- графіях: працю, талант вони присвяти- ли народу, обоє стали майстрами своєї справи. А сили для творчого злету їм дала рідна земля: напоїла живою цілю- щою водою, нагодувала смачним дух- мяним хлібом. О, Кажане, Кажане, чому ж так три- вожно стукотить серце лише від одні- єї думки: «Вона приїде!» Приїде вже, мабуть, із нафарбованим волоссям, накладеним на обличчя сценічним гри- мом, від якого її колись свіжа яскрава врода поблякла. Чи били її вітри жит- тя? Чи шмагали заметілі? Він знає про її життєву трагедію, її душевну драму: в автокатастрофі нещодавно загинув її чоловік. Який іще біль може бути не- стерпнішим за біль втрати найдорожчої людини? Він знає ціну самотності, ціну душев- них терзань і мук. У юності він вважав, що жити потрібно навіть заради того, щоб милуватися пропливаючими по небу хмаринками й осіннім листям, барвистими квітами і пухнастими сні- жинками. Та й чи мало у житті цікавого: розваги, спорт, книги, подорожі, му- зика. Музика стала справжньою його пристрастю із того часу, як він уперше почув її задушевний, щирий голос, який лився із радіоприймача! А ще в мудрій книзі він колись прочи- тав, що одним із найважчих покарань вважається покарання самотністю. Залиш людину наодинці – і вона пере- стане бути людиною. Навіщо людині знання, уміння, таланти, якщо ні з ким поділитися багатством душі і теплом серця? Так думав він у юності, тому на- перекір бажанню власного серця вирі- шив одружитися на нелюбій. Але серцю не можна наказати, не можна примусити його діяти всупереч власному сумлінню. Серце людини, яка живе поруч, обов’язково відчуває його фальш. Тому і лишила його дружина майже відразу після укладання шлюбу, як вона казала, «через дивакувату вда- чу». І нині він живе сам, свято несучи у душі світлий образ свого найпершого і єдиного кохання. Якось ненароком, проходячи повз невеличке сільське кафе, в якому свят- кували весілля його односельці, він по- чув тост про те, як засперечалися три чоловіки, розмірковуючи над тим, що таке кохання. Один сказав: – Кохання – це квітка, що виростає із випадково загубленого вітром у бла- годатну пору насіннячка, котре розпус- кається, але й так само швидко в’яне. Тендітна, ніжна й нестійка до поганого клімату і… – Ні, – перервав його інший. – Кохан- ня – ніби міцний, солодкувато-терпкий напій. Ти сам наливаєш його в келих, щоб довго насолоджуватися ним ма- ленькими ковтками, вдихаючи аромат, смакуючи смак. А можеш жадібно ви- пити великими ковтками, але у будь- якому разі побачиш дно… – Кохання – це кохання! – знизав плечима третій. – Воно випадкове й… закономірне. Воно мить і вічність. За- хват і сум. Сльози і радість. Початок і кінець. І знову початок… І всі вразилися красі та мудрості його слів. І він також вразився. Він навіть не зміг пояснити, чому тоді так перейнявся глибиною і мудрістю тієї правічної істи- ни. Вже і скроні вибілив сніг сивини, і на руки зашкарубли від щоденної важ- кої селянської праці, а він усім своїм спраглим до знань єством намагається осягнути мудру і водночас просту істи- ну: а що ж таке кохання? Він навчився розмовляти із кожною рослиною, вивчив цілющі властивості кожної травинки. У районі зажив слави сільського знахаря. Його навіть у місто, в обласний центр запрошували працю- вати. Але він не може залишити своє рідне село, де вріс у землю корінцями, де все нагадує йому про його кохання. Тому і живе сам у невеличкій хатинці над озером. Вона залишила у місті квартиру сво- їй єдиній доньці і зараз їде у село сво- го дитинства, аби залікувати душевні рани, вгамувати біль зраненого серця. О, якби вона лише завітала у його милу біленьку хатинку! Він піде на луки, на- рве найкращих, найзапашніших квітів – її улюблених лілей, осипле її ними з ніг до голови! Та якби міг, то зорями із неба встелив би всі дороги, всі стежи- ни, якими вона буде йти, аби лишень ніде не спіткнулася, не впала. Мудро, беззаперечно мудро сказав поет: І я не той, і ти не та, Але серця вогнем палають, Бо для закоханих літа Ніколи значення не мають! «Кохання потрібно вимірювати не так, як вимірюють його молоді, тобто за силою пристрастей, а за його вірністю та міцністю», – стверджував Ціцерон. Якщо ця істина правильна, то у його душі жевріє вогник найпалкішого най- трепетнішого кохання, адже воно – най- перше. Над першим коханням завше на- сміхаються, але, якщо це справжнє по- чуття, якщо це не просто спалах при- страсті, що пробуджується, таке перше кохання стає також і останнім, вічним коханням, найщасливішим або най- гіршим жеребом, який тільки може ви- пасти на долю чоловіка чи жінки. Якщо це дійсно так, то він готовий нести свій жереб, своє світле почуття крізь роки. Нести терпляче, довго, до кінця своїх днів. Янголи називають це небесною відрадою, нечисті – пекельною мукою, а люди – коханням. «Чоловіки і жінки, що постійно народ- жуються для любові, в повен голос за- явіть про своє почуття, кричіть: «Я тебе кохаю!» всупереч усім стражданням, прокляттям, презирству скотів, хулі мо- ралістів! Кричіть це усупереч всілякій несталості, втратам, всупереч самій смерті… Любити – це єдиний смисл життя і смисл смислів, і смисл щастя!», – стверджує Поль Елюар. Так, він зго- ден кричати на весь світ, що кохає її – єдину, рідну, неповторну… О, Кажане, Кажане, чи ж знаєш ти, нерозумний собако, що таке вічне ко- хання? Сумно схиливши голову, сидить на лавочці біля біленької чепурної хатинки самотній сивочолий чоловік. Біля його ніг – вірний друг Кажан, готовий день і ніч слухати безкінечний монолог свого господаря. Вони удвох чекають Її. Алла СЛИНЬКО ВІЧНЕ КОХАННЯ ІлюстраціяЄвгеніяШМАГАЙЛА
  • 15.
    1511 вересня 2013Молодь Черкащини №37 17 років тому здійсни- лися закріплені Кон- ституцією України спо- дівання українського народу мати національ- ну грошову одиницю – один із найважливіших атрибутів державності. Згідно з Указом Пре- зидента від 25 серпня 1996 року «Про грошо- ву реформу в Україні», починаючи з 2 вересня 1996 року, Національ- ний банк України ввів у обіг гривню, котра за свою історію втретє розпочала шлях земля- ми держави як націо- нальна валюта. У перший же день рефор- ми за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади за- робітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вкла- ди громадян. Карбованцеві вклади населення було пе- рераховано у гривні за кур- сом 100 тисяч карбованців за одну гривню без будь- яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях. – З огляду на сімнадцяти- річчя гривні можна впевне- но стверджувати, що довіра населення як до банків, так і до гривні постійно зростає, – зазначив начальник Управ- ління Національного банку України в Черкаській об- ласті Сергій Забудський. За його словами, заощад- ження населення, залучені у банківську систему об- ласті, за 17 років зросли з 39,1 млн. грн. до 7,3 млрд. грн. за станом на 1 серпня 2013 року. Розміщуючи свої заощадження, населення області надає перевагу на- ціональній грошовій одини- ці. Так, залишки депозитів у гривні упродовж 7 місяців цього року зросли на 27,5% до 4,6 млрд. грн., що стано- вить 63% їх загального обся- гу, тоді як в іноземній валюті майже не змінилися і склали 2,7 млрд. грн. (37%). – Сьогодні гривня є ви- значальним фактором еко- номічного і соціального розвит-ку, утвердження і вдосконалення національ- ного грошово-кредитного ринку, стимулом високопро- дуктивної праці. Тож нехай наша відроджена гривня працює на повну силу – для нас усіх! – наголосив Сергій Забудський. Прес-служба Управління НБУ в Черкаській області дошка оголошень Продаю однокімнатну квартиру у Південно-Західному районі м. Черкаси. 2/9/Ц, 20/12/6. Поруч дві школи, дитсадок, магазини, побутові заклади. Розвинена інфраструктура. (093) 810-03-22, (0472) 32-18-31 Продаю терміново земельну ділянку у с. Руська Поляна, 15 соток, під забудову. (063) 460-91-91; (096) 934-31-26 Продам стіл-стелаж металевий з нижньою полицею. Розмір:102 / 92 / 43 см, ціна 350 грн. (0472) 45-90-87 Чоловік нормальної зовнішності 48/172/76 познайомиться зі спокійною, доброю жінкою. (097) 116-26-15 (Леонід). Продам радіотелефон «SIMENS» Ціна 130 грн. або обміняю на магніторадіолу «Мелодія». В доброму стані. (0472) 45-90-87 Продаю будинок у м. Умань Черкаської обл. Вода, газ, капітальний ремонт. Огорожа з силікатної цегли. 7 соток землі. (097) 376-17-34. Робота вдома більше 100 варіантів. Дохід від 1500 грн./міс. Місце проживання, освіта, досвід роботи не має значення. Від вас потрібно: про себе інфор., конверт звор. адресою, купон б/о. 19003, м. Канів, а/с 12 Наталія Сімакова. (068) 040-42-99 Чоловік добрий, працьовитий, 37/180/80, мріє познайомитися з доброю жінкою до 42 років. 096-610-05-13 (Дмитро) Оголошення приймаються за адресою редакції Приватні оголошення некомерційного характеру та оголошен- ня про пошук вакантних місць або наявність вільних вакансій публікуються безкоштовно. Всі інші оголошення – платні (до 15 слів – 10 грн.): • юридичних осіб • надання послуг • про втрату документів • про недійсність статутних документів • банкрутство • розпродаж майна в зв’язку з банкрутством. Тираж11600 (не більше 15 слів) телефон/адреса: дані для редакції (в газеті не друкуються) ПIБ адреса тел.: дата/підпис зворотний зв’язок Продам окремий одноповерховий цегляний будинок (нежитловий фонд), благоустроєна огороджена територія, всі комунікації, автономне опалення, задовільний технічний стан приміщень, площа 133,7 кв.м. Вдале розташування поблизу пожвавленої транспортної магістралі міста в районі з розвинутою інфраструктурою, поблизу зупинок громадського транспорту. Ціна за домовленістю. (095) 214-50-99. Здаю в оренду кабінет (15 кв. м) в окремому приміщенні під офіс, ме- дичний кабінет. Район залізничного вокзалу, поблизу зупинок громад- ського транспорту, сполучення з усіма районами міста, 90 грн. /кв. м. (095) 214-50-99. Продаю терміново земельну ділянку площею 0,22 га у с. Будище Черкаського району. На ділянці – старий будинок, є будматеріали. Ціна 82 тис. грн. (067) 987-36-92 • Атрибут державності • поради психолога Із 2 по 16 вересня в Україні відзначають річницю грошової реформи Довідка: відповідно до Указу Президента України з 2 вересня 1996 року в обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку – копійку. Код валюти літерний – UAH, код валюти цифро- вий – 980, скорочена на- зва – грн. В обігу перебувають: • банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень. • розмінні монети номі- нальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок. • обігова монета номіналь- ною вартістю 1 гривня. Як подолати некерованість дитини З вашого запитання не дуже зро- зуміло, що означає «став дуже агре- сивним». Адже такі риси, як упертість, непослух у п’ять років можуть бути ознаками нормальної вікової кризи дитини, яка ніколи не минає спокійно. Звертає увагу, що у вашого синочка з’явилися невротичні реакції: смоктан- ня пальця є сигналом того, що дитина чимось стривожена, налякана. Тому її психіка віднаходить спосіб зняття на- пруги – повторювані дії (смоктання, кусання тощо), що дозволяють заспо- коїтися. Дитяча тривожність виникає тоді, коли її найближче оточення ство- рює певне емоційне навантаження (на- приклад, конфліктогеннна атмосфера у сім’ї або звичка членів родини спілку- ватися надто емоційно), або ж унаслі- док невиправданих заборон, покарань, надмірної вимогливості щодо дитини. Таким чином у неї виробляється де- структивний стереотип сприйняття навколишньої дійсності – як такої, що несе загрозу, створюється емоційне перенапруження. Отже, агресивність може бути виходом тамованої злості, тривоги. Дбаючи про фізичну безпе- ку дитини, батьки нерідко забувають, що важливо сформувати у неї відчут- тя психологічної безпеки, а для цього необхідно надавати їй певну кількість свободи, любові, підтримки, заохочен- ня. Фокусування ж уваги дорослих на тому, щоб допомогти дитині позбутись поганої звички чи агресивності часто призводить до підсилення невротичних виявів та формування неадекватної са- мооцінки (уявлення про себе на кшалт «щось зі мною негаразд, якщо так три- вожаться люди, які мене люблять»). Найкращий спосіб виправити поведінку вашого сина – не виказувати занепоко- єння (особливо в його присутності), як вас це турбує. Натомість проаналізуй- те власні почуття й страхи, своє став- лення до материнства, адже провина та побоювання типу «я погана матір» є недобрими помічниками у спілкуванні з дитиною. Можливо, зараз син якраз не- доотримує вашої уваги у зв’язку з тими обмеженнями, які ви самі наклали, вва- жаючи свій стиль виховання надто по- пустительським. Дитина на емоційно- му рівні відчуває нестачу любові, у неї з’являється страх, що ви її розлюбили. Якщо ж вона не отримує уваги зви- чайним способом, то намагатиметься добирати її через прояви негативізму, щоб бодай таким чином привернути до себе увагу. Будьте природною у спілку- ванні з сином, покладайтеся на власну інтуїцію у вихованні, психологічно підго- туйте його до появи молодшого брати- ка. Пам’ятайте, що ваше емоційне на- лаштування – це повітря, яким «дихає» ваш син, і найкраще, коли це – атмос- фера оптимізму, безпеки, захищеності. На запитання відповідала Богдана ІВАНЕНКО, кандидат психологічних наук Ми очікуємо появи молодшої дитини. Останнім часом старший хлопчик (йому п’ять років) став дуже агресивним до оточення, його поведінка стає некерованою. У нього з’явилася погана звичка – смоктати палець перед сном, під час засинання. Звинувачую себе у неналежному ви- хованні, у тому, що розбалувала сина. Ми дуже хвилюємося, що відбувається з нашим сином і як виправити його поведінку. Ольга, 27 років
  • 16.
    16 11 вересня2013Молодь Черкащини №37 Пpиходить мужик у мaгaзин. Запитує: - У вaс тpуси є? Пpодaвчиня: - Hі. Мужик: - А в пpодaжу? Чоловік приходить під ранок весь у помaді, пудрі й рудому волоссі. Дружина: - Ти де був? - Не повіриш, люба, всю ніч із клоуном бився. Одеський дворик. - Тітко Розо, а що це ваша Ціля так довго не виходить заміж? - Так ніхто ж не бере. - А ви таки в усіх запитали? З показань у суді: - Тяжких тілесних ушкоджень він їй не заподіяв, а тільки трохи намазав тампакс гірчицею. У нареченого запитують: - При відвідуванні будинку вашої нареченої що вaм у першу чергу кинулося в очі? - Тещa! Досі обличчя подряпане! Чоловік розповідає лікарю: - Двадцять років живемо з дружиною, а дітей немає. Що тільки не робили... - Але я ж радив вашій дружині поїхати лікуватися на відомий курорт, – каже лікар. - Та були ми там, аж два місяці... - А от вас я туди не посилав! Обдовбaний нaркомaн іде містом, зaходить у перший- ліпший будинок і дзвонить у першу-ліпшу квaртиру. Йому відчиняє здивована бабуся. Вони дивляться одне на одного. І нaркоман каже: - Ну що, бaбусю, зaходь, якщо прийшлa. Жінка розповідає подрузі: - Вчора заходжу в під’їзд, a тaм мaньяк! - Ой, жах який! - От-от! І він тaк скaзaв! - Тa ви, Пaвлику, беш- кетник! - Ну, не без цього. - Звичайно, який же ви без цього бешкетник... на дивані Передплачуй «Молодь Черкащини» Х ? Газету можна передплатити у будь-якому поштовому відділенні Черкаської області до 20 числа кожного місяця. *Ціни вказані без вартості приймання передплати поштою. 10,10 грн.* на 1 місяць 30,30 грн.* на 3 місяці Таблиця Менделєєва вперше наснилася Пушкіну, але він нічого не зрозумів... З недалекого майбутнього: нагороджений орденом «Респект і Уважуха» ІV ступеня. Жінки не люблять неправди, вони тільки користуються нею. Маю можливість мати козу, але не маю бажання. Маю бажання мати авто, але коза каже: «Спо- чатку шуба!». Для дівчини перед побаченням найголовніше – привести своє волосся до ладу: одне – помити, інше – прибрати. Чукча-мисливець усе-таки вбив ведмедя. М’ясо він приніс додому, шкіру подарував улюбленій тещі, а цирковий велосипед дістався сину. Якщо вас послали, а потім за це ще і заплатили, то це відрядження. Напис на стіні в під’їзді говорив про Катю набагато більше, ніж її статус «Вконтакті». Правда, вона – як жінка: одним подобається гола, а іншим – одягнена і прикрашена... Хто рано встає – той в онлайні один. Завдяки моїй фантазії я знаходжу вульгарний намір у будь-якій фразі. Гулянки, що запам’ятовуються, починаються зі слів: «Та ну, ти що, мені завтра на роботу!». На весіллі волейболістки-подружки нареченої другу годину не давали букету впасти. Оголошення в барі: «Якщо ви п’єте, щоб забутися, прохання платити наперед». Шура не дуже любила людей, тому намагалася їх не народжувати. • усміхніться Адреса редакції: 18006, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, оф. 215, e-mail: molodchercass@uch.net, molod-108@uch.net, (рекламний відділ) тел./факс: 32-25-85 (журналісти), 32-25-84 (реклама). Реєстраційне свідоцтво: ЧС №661 ПР. Редактор: Олег Кукса. Газета виходить щосереди. Верстка та оформлення є інтелектуаль- ною власністю редакції. Передрук та використання матеріалів газети «Молодь Черкащини» без згоди редакції заборонені. Редакція не несе відповідальності за до- стовірність та зміст рекламної інформації. Редакція має право друкувати матеріали, не поділяючи точку зору автора. Матеріали в рубриках «Наша марка» і «Знак якості» та з позначкою – публі- куються на правах реклами. Рукописи та фотоматеріали рецензуван- ню і поверненню не підлягають. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети. Газета віддрукована в друкарні «Видавничо-поліграфічний комплекс редакції газети «Вісті...», м. Бровари, вул. Красовського, 16. Замовлення № 27 - Тату, купи мені шоко- ладку! - Ти вже доросла для солодощів. - Правда? Виходить, мені можна пити, курити і приводити додо- му хлопців? – Тобі яку шоколадку, гірку чи молочну? - Любий, ти скоро станеш татом! - Ех, а я хотів космонавтом... - Люба, я запрошую тебе на вечерю при свічках, яка по- вільно переходить у сніданок! - Ми що, всю ніч жерти будемо, чи що? - Я такий худий, такий худий... - ? - От учора на граблі наступив... - Ну, і? - Ну-ну... Мимо! ЕЛЕКТРИКІВ – / 2000 . 5000 .; СЛЮСАРІВ-ЕЛЕКТРИКІВ 3 – / 2580 .; ВОДІІВ НАВАНТАЖУВАЧА – / 2500 .; ВЕТЛІКАРІВ – / 3200 .; КУХОННИХ РОБІТНИКІВ – / 1600 .; ПІДСОБНИХ РОБІТНИКІВ – / 2000 . 5000 . МАШИНІСТА АВТОГРЕЙДЕРА – / 2180 .; МУЛЯРІВ – / 2580 .; СЛЮСАРЯ-ЕЛЕКТРИКА ПО ТРАНСПОРТУ – / 2550 .; ВОДІЇВ а . «С», «Д», «Е» – / 1880 . 3100 .; ПТАХІВНИКІВ – / 2000 . 5000 .; ТРАКТОРИСТА – / 2180 .; ПІДСОБНИХ РОБІТНИКІВ а – / 2500 . 3500 . КУХАРІВ – / 2170 . ПЕКАРЯ – / 1980 . П АТ «М а а а а» Т а а а «НАША РЯБА» а а : П а а а , . С а а а а , а 6,5 . ’ а , а а 1 . Д а а а а / а а а а а . П а : а , . За а а а а а а : . Ка , .Л а, 177, а а а : ( - 04736) 3-92-28; 3-00-12 • потрібні на роботу • афіша