Download to read offline
![Джерела для опрацювання:
1. «Про освіту» Закон України (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності
28.09.2017) [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://osvita.ua/legislation/law/2231/
2. «Про повну загальну середню освіту» Закон України (16 січня 2020 р)
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2232/
3. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від
30.09.2020 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/
4. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти
(Наказ МОН від 19.02.2021 р. № 235[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/2021/02/22/nakaz-mon-vid-19-02-2021-235-pro-
zatverdzhennia-typovoi-osvitn-oi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahal-noi-
seredn-oi-osvity/
5. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-
serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-
novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-
roku?fbclid=IwAR0Su0XZPqxv3Rp0dsyWvSEg3V7nV5NoRkq8qpUgeJD636tTF
RtDHre69Hg
6. Новий освітній стандарт для 5-9 класів – що це за документ і що він
змінює [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://nus.org.ua/questions/novyj-osvitnij-standart-dlya-5-9-klasiv-shho-tse-za-
dokument-i-shho-vin-zminyuye/
7. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного
в цих програмах [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://nus.org.ua/articles/navchalna-programa-ne-maye-kopiyuvaty-modelnu-
shho-spilnogo-j-riznogo-v-tsyh-programah/
8. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в першому
(адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за
Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції
НУШ (МОН України №4.5/2303-21 від 06.08.2021) [Електронний ресурс] –
Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83419/
9. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів
5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту
базової середньої освіти. Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/](https://image.slidesharecdn.com/ilovepdfmerged-230112075019-f4aa0175/75/metod-9-2048.jpg)
![підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з
урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.
Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої
освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у
курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для
зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими
володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності
необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або
цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література»
виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та
іншими мовами.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом
навчального року подано рекомендовану кількість видів контролю в процесі
вивчення зарубіжної літератури в кожному класі (див. Додаток 3. Лист МОН
№1/9530-22 від 19.08.2022р.). Учитель на власний розсуд може збільшити
кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів,
особливостей класу тощо.
У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку
мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового.
Умовне позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати
наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність;
уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення
орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у
кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як
поточну до найближчої тематичної. У разі відсутності учня на уроках
протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о
(нема оцінки). Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою
написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не роблять.
Джерела для опрацювання:
1. «Про освіту» Закон України (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності
28.09.2017) [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://osvita.ua/legislation/law/2231/
2. «Про повну загальну середню освіту» Закон України (16 січня 2020 р)
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2232/
3. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від
30.09.2020 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/](https://image.slidesharecdn.com/ilovepdfmerged-230112075019-f4aa0175/75/metod-64-2048.jpg)
![4. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти
(Наказ МОН від 19.02.2021 р. № 235[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/2021/02/22/nakaz-mon-vid-19-02-2021-235-pro-
zatverdzhennia-typovoi-osvitn-oi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahal-noi-
seredn-oi-osvity/
5. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-
serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-
novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-
roku?fbclid=IwAR0Su0XZPqxv3Rp0dsyWvSEg3V7nV5NoRkq8qpUgeJD636tTF
RtDHre69Hg
6. Новий освітній стандарт для 5-9 класів – що це за документ і що він
змінює [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://nus.org.ua/questions/novyj-osvitnij-standart-dlya-5-9-klasiv-shho-tse-za-
dokument-i-shho-vin-zminyuye/
7. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного
в цих програмах [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://nus.org.ua/articles/navchalna-programa-ne-maye-kopiyuvaty-modelnu-
shho-spilnogo-j-riznogo-v-tsyh-programah/
8. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в першому
(адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за
Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції
НУШ (МОН України №4.5/2303-21 від 06.08.2021) [Електронний ресурс] –
Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83419/
9. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів
5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту
базової середньої освіти. Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/
10. Лист МОН №1/9530-22 від 19.08.2022р. (Додаток 3; додаток 4) «Про
інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього
процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у
закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».
Методист відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких
дисциплін ПАНО В.В.Чирка](https://image.slidesharecdn.com/ilovepdfmerged-230112075019-f4aa0175/75/metod-65-2048.jpg)
![14. Сайт вчителя основ здоровя, громадянської освіти та історії
Дякова Василя, переможця національної премії Global Teacher Prize Ukraine
(2020). URL: https://sites.google.com/site/vasildakiv70/.
15. Сайт вчителя Основ здоров'я Закшевської Алевтіни Анатоліївни,
вчитель основ здоров'я Піщанська ЗОШ I-III ст. Руханки. URL:
https://sites.google.com/site/zakchevska/proekty.
16. Відеоуроки всеукраїнського туру конкурсу «Учитель року –
2019» у номінації «Основи здоров’я». URL: https://cutt.ly/EXsj4qK.
Із метою розвитку професійних компетентностей рекомендуємо
скористатися такими електронними ресурсами:
1. Гозак С.В. Здоров’я дітей в умовах сучасних викликів. ДУ
«Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». URL:
http://amnu.gov.ua/zdorov-ya-ditej-v-umovah-suchasnyh-vyklykiv/.
2. Єфімова В. М. Здоров'язбережувальні технології у контексті
педагогічних досліджень.Педагогіка, психологія та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту. Київ, 2010. № 1. С. 57–60. URL:
https://cutt.ly/rXIIa2m.
3. Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі:
колективна монографія [за заг. ред. Л.М. Рибалко]. Тернопіль: Осадца В.М.,
2019. 400 с. URL: https://cutt.ly/uXIIU4R.
4. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхоти. – К.:
А.С.К., 2001. 256 с. URL: https://cutt.ly/eXaQjND .
5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні
технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с. URL: https://cutt.ly/3XaQdFC .
6. Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна
підтримка вчителів та дітей у часи війни: посіб. URL: https://cutt.ly/EXmrorB.
7. Сучасні здоровʼязбережувальні технології: монографія / за заг.
ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: Оригінал, 2018. 724 с. URL:
https://cutt.ly/SXaQryY .](https://image.slidesharecdn.com/ilovepdfmerged-230112075019-f4aa0175/75/metod-105-2048.jpg)
More Related Content
metod
- 1. Полтавська академія неперервноїосвіти ім. М.В.Остроградського МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ 2022/2023 навчальний рік НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. 5КЛАС У 2022/2023 навчальному році освітня реформа «Нова українська школа» продовжить активно впроваджуватися у базовій школі за новим Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, та новими модельними навчальними програмами, що реалізують цей стандарт освіти (https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/), почнуть працювати учні 5 класів усіх закладів загальної середньої освіти України. На основі Державного стандарту базової середньої освіти розроблена Типова освітня програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 19.02. 2021 р. № 235, що окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі базової середньої освіти. Формула Нової української школи - це новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві; умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; наскрізний процес виховання, який формує цінності; децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм; нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя; справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти; сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів. У зв’язку з цим учителям варто звернути увагу на такі актуальні питання при підготовці до нового навчального року. 1.НОВІ РОЛІ УЧИТЕЛЯ Відповідно до Професійного стандарту вчителя, затвердженого наказом Мінекономіки України №2736 від 23.12.2020, окреслено такі функції вчителя: навчання учнів; партнерська взаємодія з дітьми, батьками, іншими педагогами; участь в організації безпечного, здорового, інклюзивного освітнього середовища; управління освітнім процесом; безперервний професійний розвиток, який передбачає три професійні компетентності:
- 2. інноваційну, здатність донавчання впродовж життя та рефлексивну компетентність. Ураховуючи нові підходи, учителю потрібно переосмислити власну позицію в освітньому процесі, оновити професійне мислення, зосередити свою увагу на самоосвіті, систематичному аналізі власної педагогічної діяльності, відстеженні результативності своєї роботи через систему моніторингу. Новий учитель має навчати дітей активності, навикам співпраці в команді, коли учні можуть доповнювати один одного, стимулювати до саморозвитку та самовдосконалення. Коли всі учні є складовою одного цілісного організму – класу. При переході дитини з початкової школи до 5-го класу різко збільшується рівень навчального навантаження, змінюється характер завдань та взаємостосунків з більшою кількістю вчителів. Посилюється важливість вміння дитини самій організовувати власну діяльність. Педагогам доречно буде познайомитись із Рекомендації щодо формування внутрішньої мотивації на уроці http://lpl.school.org.ua/vchitelyam-09- 52-02-02-06-2020/ 2.ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Основні принципи цього підходу: повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; діалог – взаємодія – взаємоповага; розподілене лідерство, принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей). Про це можна почитати за посиланням https://nus.org.ua/articles/pedagogika-partnerstva-shho-tse-take-ta-yak-zrozumity- chy-vona-ye-u-shkoli/ 3. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ - це сукупність об’єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти. Воно повинно бути безпечним, зручним, комфортним, змістовним, сучасним і привабливим. У такому середовищі мають бути роботи учнів, а не лише наочність, тоді там буде місце для творчості, розвитку, досліджень. Освітнє середовище не обмежується стінами школи. Уроки серед природи, пленери, екологічні стежки, заняття в музеях, самостійні заняття вдома – це компоненти цілісної системи. Змінюється локація, форма заняття, але незмінними залишаються основні положення та принципи моделювання освітнього середовища. За цим посиланням можна познайомитись з ідеями для нового освітнього простору https://decentralization.gov.ua/news/9397
- 3. 4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Дляефективного орієнтування у новоствореному навчальному контенті Інститутом модернізації змісту освіти підготовлено ресурс «Навчально- методична скарбниця. НУШ 5-6 класи» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK8i0Mp JAv/edit#gid=1559956736), де усі навчальні та навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм. Працівниками Львівського обласного інституту розроблено "Конструктор створення освітніх програм" на допомогу шкільним командам в підготовці освітньої програми закладу освіти. Даний конструктор можна завантажити за наступним покликанням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Z9- NnjUueCUB6iYq7CgTrLb0l_XalIz2/edit?usp=sharing&ouid=1171516243087046 04093&rtpof=true&sd=true Одна з концептуальних засад творення Нової української школи – перехід від “наповнення” дитини знаннями до компетентнісної освіти. Цьому сприяють нові стратегії, технології, методи навчання. Відповідно до вимог нового Державного стандарту базової середньої освіти щодо 4 напрямків обов’язкових результатів навчання учнів у мовно- літературній освітній галузі (українська мова, українська література, зарубіжні літератури) пропонуємо ефективні підходи до роботи з учнями 5 класів НУШ, забезпечуючи навчально-методичну складову освітнього середовища. 1.Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях. Для кращого розуміння і запам‘ятовування інформації потрібно одночасно задіювати різні органи чуття: слух, зір. Скрайбінг - новітня технологія презентації, сутність якої полягає у синхронному супроводі усного повідомлення. Відеоскрайбінг – динамічний вид скрайбінгу, в основі якого ілюстрації, схеми, які використовуються у відеоряді. Це цікавий та переконливий спосіб подачі інформації. Його можна використовувати при проведенні навчального аудіювання. https://naurok.com.ua/post/metod-skraybing-yaskrave-podannya-navchalnogo- materialu https://naurok.com.ua/post/metod-skraybing-yaskrave-podannya-navchalnogo- materialu https://drive.google.com/file/d/1sCc4EveUzv- PRHqImBoxcxmKGQBklGqs/view?usp=sharing 2. Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах) та використання її для збагачення власного досвіду.
- 4. Технологія «Читання таписьмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ) - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них. Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться. У технологію ЧПКМ входять такі стратегії: тренування; сенкан; титанік; позначки; ЗХВ; кубування передбачення; карусель; кола Вена; сітка Алверманна; портфель оцінювання; шпаргалка; робота в парах; триступеневе інтерв'ю; парне читання; порушена послідовність; щоденник подвійних нотаток. http://ua.textreferat.com/referat-12252.html 3. Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови. Використання лайфаків сприятиме комплексному підходу до реалізації поставлених завдань. Лайфаки – це сленговий термін, що означає певну хитрість або корисну пораду, яка допомагає ефективно розв'язувати побутові проблеми, тим самим заощаджуючи час. Це набір методів і навичок «зламу» навколишнього життя для спрощення досягнення поставлених цілей за допомогою різних корисних порад і хитрих трюків. Зазвичай лайфхакер не створює нових методик, а просто ефективно та іншим чином використовує вже наявні. Увесь матеріал подається за методом мнемотехніки, тобто запам'ятовування великого обсягу інформації за допомогою створення асоціативних зв'язків Мнемотехніка, як аналог піктограми, використовується на позначення візуалізації слова чи правила, описує (замальовує) його і полегшує запам’ятовування. https://what.com.ua/mnemonichni-priiomi-zapamiato/ https://naurok.com.ua/mnemotehnika-sutnist-ponyattya-ta-metodu-70377.html 4. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу. 1)Комікси – нове явище у дидактиці. Вони є гарним засобом розвитку творчого мислення та мовлення школярів. https://www.youtube.com/watch?v=Tk5oSX7Jsg4 https://drive.google.com/file/d/1M9eJNKXGhp4COvuJXRl3gqqt3YdS6raC/view? usp=sharing 2)Технологія «Стіни, які говорять». Сутність її в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, має право вибору планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс. Вона є
- 5. системою візуалізації знаньі процесом занурення учнів, учителів та їх батьків в освітній простір шкільного колективу. Для вчителів української мови та літератури – це розміщення різних письмових завдань, які виконували учні, малюнки до вивчених творів, учнівські поробки, що супроводжували освітній процес. «Стіни, які говорять» потрібні для того, щоб нові слова, значення і правопису яких діти не знають, були перед очима. «Стіна слів» призначена для кращого запам’ятовування нових слів з певної теми. 5. ОЦІНЮВАННЯ – основний засіб, за допомогою якого вимірюють досягнення й діагностують проблеми навчання, надають зворотний зв’язок, ознайомлюють учасників освітнього процесу зі станом, проблемами й досягненнями освіти. Ціннісними орієнтирами оцінювання в НУШ є справедливість, об’єктивність, незалежність, доброчесність; воно здійснюється на засадах компетентнісного підходу, активниї участі учнів в оцінюванні, здійснення само- та взаємооцінювання. Кожна школа має право на власну систему оцінювання. Основна мета оцінювання навчальних досягнень учнів – зрозуміти, наскільки заплановані та отримані результати навчання співпадають. Оцінювання здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти», за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro- zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-okremih-pitan-zavershennya- 20212022-navchalnogo-roku Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють: у 5–6 класах – двічі на тиждень; у 7–9 класах – 2–3 рази на місяць. Перевірку зошитів учнів доцільно розглядати як елемент поточного формувального оцінювання, як механізм надання учням письмового зворотного зв’язку. Під час перевірки зошитів необов’язково дотримуватись бального оцінювання, зокрема, окрім коротких письмових коментарів під час аналізу результатів навчальної діяльності учнів у зошитах, можна робити позначки "див." або ставити підпис. У разі відсутності учня/учениці на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
- 6. Орієнтовна кількість фронтальнихта індивідуальних видів контрольних робіт у 5 класі з української мови (інформація з дорожньої карти) 5 кл. НУШ Усього годин/ Години РМ 140 / 24 Семестри І ІІ Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями мовних знань і компетентностей 4 4 1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання аудіювання 1 1 2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння * діалог 1* - усний переказ 1* - усний твір - 1* 3. Сприймає письмові тексти/ Читання читання вголос 1* - читання мовчки - 1 4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо переказ 1 1 твір/есей - - диктант 1 1 * Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки Орієнтовна кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт у 5 класі з української літератури (інформація з дорожньої карти) 5 кл. НУШ Семестри І ІІ Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями літературних знань і компетентностей 2 3 Уроки позакласного читання 2 2 Література рідного краю 2 2 1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання Аудіювання 1 1 2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння Розвиток мовлення (усно) 1 1 3. Сприймає письмові тексти/ Читання Читання вголос 1* 1* 4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо Розвиток мовлення (письмово) 1 1 * Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки. Рекомендуємо опрацювати дорожню карту для вчителя-словесника за посиланням https://docs.google.com/file/d/1eqWezU7Wsik2rx1ghIPtyuHNMd8HCk- d/edit?usp=docslist_api&filetype=msword
- 7. 6-11 класи У 2022/2023навчальному році вивчення української мови та літератури здійснюватиметься за відомими у 2021/2022 навчальному році програмами: у 6 – 9 класах за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804; у 10 ‒ 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407. Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni- programi. Радимо опрацювати методичні рекомендації МОН України щодо викладання української мови та літератури у 2022/2023 навчальному році, звернувши увагу на деякі актуальні питання, на кількість фронтальних та індивідуальних видів контролю протягом року. Орієнтовна кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт у 6-9 класах з української мови 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл. Усього годин 122 88 70 70 Години з РМ 23 22 16 19 І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми 4 4 3 3 2 2 2 2 Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1 1 1 твір - 1 - 1 1 1 1 1 Правопис: диктант 1 1 1 1 1 1 1 1 Говоріння: діалог 1 - 1 - 1 - 1 - усний переказ 1 - 1 - 1 - 1 - усний твір - 1 - 1 - 1 - 1 читання вголос - 1 - 1 - 1 - 1 Орієнтовна кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт у 10-11 класах з української мови Рівень Рівень стандарту Філологічний рівень Фронтальні види контрольних робіт Форми контролю І ІІ І ІІ Перевірка мовної теми 2 2 3 3 Письмо: есе 2 3 1 1 переказ - - 1 1 твір - - 1 1
- 8. Індивідуальні види контрольнихробіт Говоріння: діалог 1 - 1 - усний переказ 1 - 1 - уний твір - 1 - 1 Орієнтовна кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт у 6-9 класах з української літератури Класи 6 7 8 9 Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ Контрольні роботи у формі: 3 3 3 3 3 3 3 3 контрольного класного твору; 1 1 1 1 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо) 2 2 2 2 2 2 2 2 Уроки розвитку мовлення* (у+п) 2 2 2 2 2 2 2 2 Уроки позакласного читання 2 2 2 2 2 2 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 Уроки літератури рідного краю 2 2 2 2 2 2 2 2 Уроки виразного читання 2 2 2 2 2 2 2 2 Орієнтовна кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт у 10-11 класах з української літератури Семестри І ІІ І ІІ Рівні стандарту профільний Контрольні роботи у формі: 3 3 4 4 контрольного класного твору*; 1 1 1 1 виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання) 2 2 3 3 Уроки розвитку мовлення** 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) Уроки позакласного читання 1 1 2 2 Перевірка зошитів 4 5 4 5 Уроки літератури рідного краю 2 2 2 2 Уроки виразного читання 2 2 2 2 Методист відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких дисциплін ПАНО О.П.Коваленко
- 9. Джерела для опрацювання: 1.«Про освіту» Закон України (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2231/ 2. «Про повну загальну середню освіту» Закон України (16 січня 2020 р) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2232/ 3. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/ 4. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 19.02.2021 р. № 235[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/2021/02/22/nakaz-mon-vid-19-02-2021-235-pro- zatverdzhennia-typovoi-osvitn-oi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahal-noi- seredn-oi-osvity/ 5. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna- serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv- novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022- roku?fbclid=IwAR0Su0XZPqxv3Rp0dsyWvSEg3V7nV5NoRkq8qpUgeJD636tTF RtDHre69Hg 6. Новий освітній стандарт для 5-9 класів – що це за документ і що він змінює [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nus.org.ua/questions/novyj-osvitnij-standart-dlya-5-9-klasiv-shho-tse-za- dokument-i-shho-vin-zminyuye/ 7. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного в цих програмах [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/navchalna-programa-ne-maye-kopiyuvaty-modelnu- shho-spilnogo-j-riznogo-v-tsyh-programah/ 8. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції НУШ (МОН України №4.5/2303-21 від 06.08.2021) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83419/ 9. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/
- 11. Методичні рекомендації щодо викладаннянавчального предмета «Математика» у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році Викладання навчального предмета «Математика» у 5 класах НУШ Нормативна база Організація освітньої діяльності у 5 клас Нової української школи у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 р. № 463-ІХ, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р), Указу Президента України “Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі” від 25 травня 2020 р. № 195, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» від 5 серпня 2020 р. № 960-р, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 р. № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394), наказу МОН України «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і stem- лабораторій» вiд 29 квітня 2020 р. № 574, та відповідно до переліку навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 навчальному році. Заклади загальної середньої освіти ІІ ступеня (для 5 класу) формують освітні програми на основі Типової освітньої програми (Наказ МОН України від 19 лютого 2021 р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»). Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення закладами загальної середньої освіти та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти. Типовим навчальним планом (додаток 3 до Типової освітньої програми № 235), для вивчення математичної освітньої галузі в 5 класі рекомендовано 5 годин на тиждень. Слід зазначити, що навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на “рекомендований” навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти. Згідно з пунктом 3 Додатку 3 до Типової освітньої програми кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначається закладом освіти самостійно у межах заданого діапазону – від мінімальної (4 год на тиждень) до максимальної (6 год на тиждень).
- 12. Модельні навчальні/навчальні програми/календарнепланування На основі даної Типової освітньої програми було створено сім модельних навчальних програм з математики для 5 – 6 класів, яким наказом МОН України від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». На основі обраної модельної навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів). Така програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності. У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних годин у розрізі розділів, тем тощо. Кількість годин, необхідна для вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається вчителем/вчителькою у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього предмета/інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою. Розробляючи навчальну програму педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема: - доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; - розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; - доповнювати тематику практичних/творчих робіт; вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Загальний обсяг таких змін може досягати 20%. Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання. Всім, хто створює навчальні програми, рекомендуємо опрацювати матеріал «Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного в цих програмах». На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом. Педагоги можуть:
- 13. - обирати видинавчальної діяльності з тих, що запропоновані в модельній навчальній програмі; - адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу; - додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання. Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму закладу. Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти. Педагоги можуть розробляти навчальні програми курсів за вибором і навчальні програми предметів/інтегрованих курсів не на основі модельних навчальних програм. Такі навчальні програми визначають послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета/інтегрованого курсу (курсу за вибором), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження. Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних програм, можуть використовуватись у закладах освіти за умови що вони отримали відповідний гриф Міністерства згідно вимог чинного законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2020 р. № 931 «Про затвердження порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за № № 1119/35402, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.11.2021р. № 1203). Реалізацію модельних навчальних програм забезпечують підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН від 08.02.2022 р. № 140 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» підручникам для 5 класу закладів загальної середньої освіти» зі змінами). Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим. Календарно-тематичний план складається на основі навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) та має орієнтувати вчителя в послідовності розгортання програмового змісту і формування очікуваних результатів навчання, забезпечуючи при цьому цілісність і системність навчання. Головним завданням для вчителя є врахування обов’язкових результатів навчання, визначених Держаним стандартом для адаптаційного циклу (5 – 6 класи), і надання змоги досягти запланованих результатів. Обов’язкові результати навчання описуються у Державному стандарті через конкретні результати та
- 14. відповідні орієнтири дляоцінювання і мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі. Тому надзвичайно важливого значення набуває розподіл конкретних освітніх результатів, визначених Державним стандартом, у межах навчального року в 5 та в 6 класах. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів 5 – 6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, у семестровому оцінюванні враховуються результати контролю груп загальних результатів навчання. Тому вважаємо за доцільне у календарно-тематичному плані визначити відповідність кожного очікуваного результату, якого необхідно досягти на уроці, певній групі загальних результатів, визначеній Державним стандартом. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково- педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Оцінювання Оцінювання навчальних досягнень учнів з математики здійснюється відповідно до системи оцінювання, затвердженої в освітній програмі закладу освіти. Звертаємо увагу, що основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання. Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета/інтегрованого курсу. Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень. Систему діагностувальних і контрольних
- 15. робіт, у томучислі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета/інтегрованого курсу. Також учителі школи можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим. Оцінка учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі та його батькам. Оцінювання має бути зорієнтованим на компетентності та наскрізні вміння, передбачені навчальною програмою. При навчанні у дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку (пункт 8 розділу І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти). При здійсненні семестрового оцінювання учнів(учениць) з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які отримав/отримала учень/учениця впродовж семестру незалежно від місця навчання: у закладі, де навчався/навчалась за місцем тимчасового перебування або у будь-якій іншій школі, яка здійснює навчання за однією із форм здобуття освіти (очною, змішаною, дистанційною, екстернатною, сімейною). Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами. Заклади освіти, у яких тимчасово навчались учні, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання. Крім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувачі освіти можуть надавати інформацію з електронних журналу та щоденника за попереднім місцем навчання. За відсутності в учнів з числа тих, хто повернулися на постійне місце проживання, та з тимчасово окупованих територій облікованих результатів оцінювання за попереднім місцем навчання заклад освіти може провести підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо. При такому оцінюванні, за потреби, можуть використовуватися технології дистанційного навчання. Перевірку зошитів (аналіз відповідних результатів навчальної діяльності) учнів доцільно розглядати як елемент поточного формувального оцінювання, як механізм надання учням письмового зворотного зв’язку. Підходи до системи оцінювання відображено у «Методичних рекомендаціях щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа», а також у методичних рекомендаціях МОН України
- 16. щодо оцінювання навчальнихдосягнень учнів 5–6 класів (Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 року № 289. Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Заклад освіти може здійснювати оцінювання за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Інструментарій оцінювання, що застосовується закладом, описується в освітній програмі закладу освіти. Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри. Результати річного оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень. За умови використання власної шкали оцінювання заклад має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12- бальну систему), для виставлення у Свідоцтво досягнень. Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5 класу з предметів/інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. У Свідоцтві досягнень є дві графи: «Характеристика навчальної діяльності» і «Характеристика результатів навчання». Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання учнів/учениць з предметів/інтегрованих курсів, визначених навчальним планом закладу освіти. Виставляються оцінки за кожну групу загальних результатів і «загальна оцінка результатів навчання». Механізм виведення загальної оцінки результатів навчання визначається закладом освіти для кожного предмета/інтегрованого курсу з урахуванням, зокрема, кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення, і описується в інструментарії оцінювання в освітній програмі. У Свідоцтві досягнень окрім характеристики рівня досягнення результатів навчання з предметів/інтегрованих курсів дається характеристика стану сформованості навчальної діяльності відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених упродовж начального року. Спостереження проводяться спільно з вчителями, які у цьому класі викладають навчальні предмети/інтегровані курси, за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки (сформовано або формується) навпроти певного уміння. Педагогічні колективи можуть використовувати власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного
- 17. навчального року тав разі переведення здобувача освіти до іншого закладу освіти упродовж навчального року. Освітній простір Варто пам’ятати про те, що разом з НУШ в простір кабінету математики теж прийшли зміни. Так, як математичний апарат став більш різноманітним та гнучким, математика перестала бути звичайним методом для обчислень, то відтепер головою метою вчителя є сформувати в учнів/учениць уміння бачити та застосовувати математику у повсякденному житті. Перше, з чого рекомендуємо почати – простір кабінету математики. Звертаємо увагу, що навіть простий малюнок на підлозі приверне увагу школярів. Інша перевага такого інтерактивного підходу – ще до початку вивчення відповідної теми діти знатимуть, що таке прямий і розгорнутий кут, транспортир, як ним користуватися і зможуть прикинути на око 30°, 60°, 90° та 120°. Для оформлення внутрішньої частини кабінету рекомендуємо використовувати легкі прохолодні кольори. Втім, в оформленні кабінету не слід відмовлятись також від окремих яскравих акцентів, виконаних у чистих кольорах. Зверніть увагу на навчально-методичні експозиції постійного характеру. Настінні таблиці постійного характеру – це традиційний вид навчального обладнання. Однак використання цього, здавалось, такого звичного та простого засобу навчання ставить перед вчителем важкі задачі. Наприклад, питання про те, який матеріал потрібно розміщувати в таблицю. Для відповіді на це питання вчитель чітко повинен уявляти в яких конкретних педагогічних ситуаціях потрібно звертатися до того чи іншого засобу навчання. Саме тому рекомендуємо використовувати таблиці, що змінюються відповідно до теми, що вивчається. Рекомендуємо створити стенд з теми «Математика навколо нас» в якому розмістити зображення об’єктів навколишнього середовища, що будуть ілюструвати конкретну тему навчання. Усе в кабінеті математики має бути тематичним: від дверей класної кімнати до звичайного годинника. Кабінет математики не обов’язково має бути строгим. Додайте до його оформлення частку креативу, щоб довести дітям, що математичні правила оточуються нас у повсякденному житті та можуть бути інтуїтивно зрозумілими. Якщо у кабінеті відсутня наочність – створіть її разом з учнями під час проєктної діяльності. Методи/технології навчання Для реалізації основної мети вчителя та створення якісного освітнього середовища у кабінеті математики, рекомендуємо кожному вчителеві сформувати власний інструментарій методів та технологій шляхом їх апробації
- 18. з учнями класу.З метою реалізації наступності, також варто використовувати ті технології, з якими учні вже знайомі з початкової школи. Сторітелінг Мета: подати навчальний матеріал у вигляді цікавої захоплюючої історії, сприяти розвитку особистісних якостей, продемонструвати унікальність уяви кожної дитини, дозволити проявити активність та творчість. Сторітелінг як метод навчання: https://www.creativeschool.com.ua/blog/storitelling-yak-metod-navchannya/ Відео: https://drive.google.com/file/d/1vb1n6lmW8cMEIUx- KH8K0wrfJcHhtm60/view?usp=sharing Мейкерство (як напрям впровадження STEM-освіти) Мета: діяльність, яка допомагає вивчати науки, працювати з найрізноманітнішим матеріалом та обладнанням, дає змогу створити свій власний або командний проект. Як зробити навчання математики цікавим та продуктивним: https://nus.org.ua/view/yak-zrobyty-navchannya-matematyky-tsikavym-i- produktyvnym/ Відео: https://drive.google.com/file/d/1LhGi2gbfE2Wg9akrp5GYK-b160eL- z0B/view?usp=sharing Піксельне мистецтво Мета: побудувати урок, який буде максимально ефективним з точки зору сприйняття інформації учнем та підвищення інтересу до предмету. Відео: https://drive.google.com/file/d/1aVzAKslwXBfyHOtaBrmGRDFrZupZv cPb/view?usp=sharing 6 цеглинок Мета: Розвиток мовленнєвих вмінь, формування вмінь вирішувати проблемні завдання, формування навичок співпраці Посібник «6 цеглинок»: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova-ukrainska-shkola/LEGO/tseglinok- kviten-2018-web.pdf Слід зауважити, що самі собою технології нічого не варті без учителя. Творчий і вмотивований учитель – ще одна складова формули НУШ. Додатково Більше корисних матеріалів можна знайти за покликаннями: - методичні матеріали; - розвиток 4К+Д компетентностей (роботи вчителів).
- 19. Викладання навчального предмета«Математика» у 6-11 класах Нормативно-методичне забезпечення викладання математики Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 р. № 463- ІХ, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти)» від 5 серпня 2020 р. № 960-р, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 р. № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394), наказу МОН України «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і stem- лабораторій» вiд 29 квітня 2020 р. № 574, та відповідно до переліку навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2022/2023 навчальному році. Заклади загальної середньої освіти ІІ ступеня для 6-9 класів формують освітні програми на основі Типової освітньої програми (Наказ МОН України від 20 квітня 2018 р. № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»), а заклади загальної середньої освіти ІІІ ступеня для 10-11 класів на основі «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 28 листопада 2019 № 1493). Дані документи окреслюють рекомендовані підходи до планування й організації у школах єдиного комплексу освітніх компонентів. Навчання математики у закладах загальної середньої освіти буде реалізовуватись за програмами: 6 – 9 класи - «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»; 8 -9 клас (з поглибленим вивченням математики) - «Навчальна програма для поглибленого вивчення математики у 8–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів»; 10-11 класи – Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Математика рівень стандарту та профільний рівень. Ознайомитись із програмами можна також на сайті Міністерства освіти і науки України. Вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу. Навчальні програми укладено на компетентнісній основі. Акцент зроблено на формування практичних навичок для подальшого їх застосування у реальному житті. Навчання математики в основній та старшій школі спрямовано на формування предметної математичної компетентності, сутнісний опис якої подано у розділі «Очікувані результати навчально- пізнавальної діяльності» програми. Реалізація наскрізних змістових ліній
- 20. Також значна увагаприділяється вивченню наскрізних ліній. Усього виділено 4 наскрізні змістові лінії (однакові для всіх навчальних предметів): Екологічна безпека та сталий розвиток Громадянська відповідальність Здоров'я і безпека Підприємливість та фінансова грамотність Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Основним засобом імплементації наскрізних ліній у математику є вибір задач. Також це можливо за рахунок виконання навчальних проєктів, під час виконання яких учні повинні працювати групами, розділяти ролі, вчитись взаємодіяти в колективі, шукати та аналізувати інформацію, презентувати власні наробки на загал. Наводимо декілька прикладів тем проєктів, що можна запропонувати для учнів: - 5 клас: «Природні ресурси рідного краю, України, світу»; «Геометричні об'єкти в архітектурі», «Художня математика». - 6 клас: «Паралельні та перпендикулярні прямі в нашому житті»; «Організація правильного харчування». - 7 клас, алгебра: «Функціональні та нефункціональні залежності в реальному житті» (наприклад «Залежність тривалості життя від паління», «Залежність гальмівного шляху машини від її швидкості»). - 8 клас, алгебра: «Використання графіків функцій при моделюванні одягу», «Графіки в мистецтві». - 9 клас, алгебра: «Розрахунок кількості бактерій протягом певного часу», «Дослідження рівня захворюваності під час епідемії грипу». - 7 клас, геометрія: «Трикутник в українському орнаменті», «Трикутні форми в архітектурі та побуті», «Трикутник в геодезії». - 8 клас, геометрія: «Школа Піфагора», «Цікаві узагальнення теореми Піфагора», «Подібні трикутники в архітектурі та побуті». - 9 клас, геометрія: «Многокутники в архітектурі та будівництві», «Геометричні об’єкти в архітектурі», «Геометрія паркетів, орнаментів, орігамі», «Розрахунок вартості матеріалів для ремонту кімнати». З метою створення необхідних умов для більш повної реалізації освітньої, розвивальної та виховної складових навчання математики, врахування інтересів, здібностей, потреб та можливостей учнів рекомендуємо використовувати потенціал варіативної складової навчального плану, яка передбачає проведення курсів за вибором та факультативів. Коригуюче навчання На початку 2022/2023 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, пропонуємо приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
- 21. Для цього можебути проведено діагностичні роботи (усні бесіди) опитування в 5-11-х класах з математики з метою визначення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік. Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не виставляються до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня здобутих знань і вмінь. Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт. Розподіл годин на вивчення математики Розподіл годин на вивчення математики здійснюється відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти. У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників. Звертаємо увагу, що під час складання освітніх програм закладів освіти та відповідних навчальних планів заклад освіти має повноваження здійснювати перерозподіл навчальних годин навчального плану в межах 15% від загального обсягу навчального навантаження. Використання годин варіативного складника навчальних планів може йти на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять. Вибір між упровадженням курсів за вибором і проведенням індивідуальних консультацій та групових занять заклад освіти здійснює з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей та пізнавальних інтересів здобувачів освіти і спрямовує на забезпечення умов диференціації та індивідуалізації освітнього процесу. Умовою для їх упровадження має бути запит батьків, наявність груп дітей з певними пізнавальними інтересами, готовність педагогів до проведення курсів за вибором. Найбільш раціональним вважаємо використання годин варіативної складової у старшій школі на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО, оскільки, як і в минулі роки, ЗНО засвідчило, що значна частина випускників не має певних базових знань і вмінь з багатьох предметів. У разі використання варіативної складової на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти. При розподілі варіативного складника навчального плану слід враховувати гранично допустиме навантаження. Наводимо нижче рекомендований тижневий розподіл кількості годин на вивчення математики у ЗЗСО, який є мінімальним.
- 22. Використання навчально-методичної літератури Звертаємоособливу увагу, що, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.08.2012 № 882 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», заклади загальної середньої освіти мають право використовувати лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. З переліком навчальної літератури, який постійно оновлюється, можна ознайомитися на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Також на вебсайті ІМЗО розміщені у вільному доступі електронні версії підручників. Наголошуємо, що підручники з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України, видані в попередні роки, дозволяється використовувати, ураховуючи зміни в програмах. Календарно-тематичне та поурочне планування Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно- тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області є неприпустимим. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково- педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників. 5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас 10-11 клас 8 клас 9 клас 10-11 клас Математика 4 4 - - - 3 - - - Алгебра - - 2 2 2 - 5 5 6 Геометрія - - 2 2 2 - 4 4 3 Рівень стандарту Поглиблене вивчення Профільний рівень
- 23. Під час розробленнякалендарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти спонукають переглянути вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів. Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів 1. Види письмових робіт. Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо- математичних дисциплін є: розв'язування задач і вправ; складання таблиць, схем, тощо; виконання проєктів; самостійні та контрольні роботи. 2. Кількість і призначення учнівських зошитів В залежності від видів письмових робіт виділяються зошити які зберігаються в класі та зошити, що зберігаються в учнів. Кількість і призначення учнівських зошитів визначається вчителем. Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в закладі загальної середньої освіти. 3. Кількість тематичних контрольних робіт Враховуючи можливості вчителя впродовж вивчення теми, виявляти рівень засвоєння програмового матеріалу засобами навчальних письмових робіт і усних відповідей учнів, доцільно проводити таку кількість тематичних контрольних робіт з математики: Предмет Рекомендована кількість тематичних письмових (контрольних) робіт на рік 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл. 10 кл. 11 кл. Математика 13 Алгебра 9 8 8 7 6 Геометрія 5 7 5 6 8 4. Порядок перевірки письмових робіт з математики. При перевірці зошитів оцінюється лише правильність записів. Почерк, охайність та форма запису не є предметом оцінювання. Зошити з математики, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються: у 5-6-х класах — не рідше ніж один раз на два тижні (з розрахунком, щоб стояла оцінка як мінімум за одну класну і одну домашню роботу, за інші роботи можна ставити позначку «Див.»); у 7—11-х класах — не рідше один раз на місяць (перевіряються найбільш суттєві роботи);
- 24. Оцінка за веденнязошитів виставляється у класний журнал наприкінці вивчення кожної теми, але на враховується при виведенні тематичної. 5. Домашнє завдання Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. Оцінювання Вимоги до навчальних досягнень учнів з математики в 2022/2023 н.р. здійснюється відповідно до додатка 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-11 класів у 2022/2023 н.р. здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 № 329) та орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану» (додаток 11 наказу) від 30 серпня 2011 р. № 996 Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових (курси за вибором, спеціальні курси) робочого навчального плану закладу. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Наголошуємо, що відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України
- 25. 14.07 2015 №762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись. Звертаємо увагу, що відповідно до законодавства у разі відсутності результатів річного оцінювання за 2021/2022 навчальний рік учень/учениця має право пройти річне оцінювання до початку 2022/2023 навчального року. Пам’ятайте, що оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам). При навчанні у дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку (пункт 8 розділу І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти). При здійсненні семестрового оцінювання учнів(учениць) з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які отримав/отримала учень/учениця впродовж семестру незалежно від місця навчання: у закладі, де навчався/навчалась за місцем тимчасового перебування або у будь-якій іншій школі, яка здійснює навчання за однією із форм здобуття освіти (очною, змішаною, дистанційною, екстернатною, сімейною). Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами. Заклади освіти, у яких тимчасово навчались учні, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання. Крім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувачі освіти можуть надавати інформацію з електронних журналу та щоденника за попереднім місцем навчання. За відсутності в учнів з числа тих, хто повернулися на постійне місце проживання, та з тимчасово окупованих територій облікованих результатів оцінювання за попереднім місцем навчання заклад освіти може провести підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо. При такому оцінюванні, за потреби, можуть використовуватися технології дистанційного навчання. Ведення класного журналу. Вимоги до ведення класного журналу регламентуються наказами Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів ЗНЗ», від 10.05.2011 № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності» (Класний журнал для V-XI класів (додаток 2, на 29 арк.). Нагадуємо, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 30.09.2016 № 1/9-514 «Про особливості викладання математики (рівень стандарту) в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів», з метою упередження щодо ведення некоректних записів на сторінках класного журналу, рекомендовано виконувати програму двома способами: І) Викладання одного предмета – «Математика» – 3 години тижневого навантаження. При цьому ведуться записи на сторінках журналу (поточне,
- 26. тематичне, семестрове, річнеоцінювання тощо) з одного предмета «Математика» (див фото); ІІ)Викладання двох предметів: 1) «Математика. Алгебра і початки аналізу» – 1 год. тижневого навантаження у І семестрі, а 2 год. – у ІІ семестрі; 2) «Математика. Геометрія» – 2 год. тижневого навантаження у І семестрі, а 1 год. – у ІІ семестрі. При цьому записи ведуться на різних сторінках журналу з двох предметів, однак на сторінці «Математика. Алгебра і початки аналізу» має бути ще один стовпчик без дати з надписом: «І семестр. Математика» чи «ІІ семестр. Математика» (після стовпчика «І семестр.»/ «ІІ семестр.» – оцінки, виведеної з алгебри і початків аналізу на основі тематичних) (див. фото). Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика».
- 27. Якщо математика у10-11 класах викладається на профільному рівні, тобто вивчаються два повноцінних предмета «Алгебра і початки аналізу» – 6 год. тижневого навантаження та «Геометрія» – 3 год. тижневого навантаження. При цьому записи ведуться на різних сторінках журналу з двох предметів (див. фото.). На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річні оцінки з цих предметів виставляються у відповідні стовпчики.
- 28. Підготовка до ЗНО/ДПА/НМТ. Змістсертифікаційної роботи з математики визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з математики, здобутих на основі повної загальної середньої освіти. Рекомендуємо для підготовки учнів використовувати матеріали Всеукраїнського центру якості освіти, завдання ЗНО з математики попередніх років. Цифрові інструменти вчителя математики. Сучасні інформаційні технології суттєво впливають на ефективність проведення уроків математики, надають можливість удосконалювати організацію уроку, діагностувати рівень сформованості знань та вмінь, активізувати пізнавальну діяльність учнів, поглиблювати знання. Доцільно у процесі навчання математики використовувати GeoGebra – педагогічний програмний продукт, який поєднує динамічну геометрію, алгебру, математичний аналіз і статистику. За допомогою GeoGebra можна швидко створювати високоякісні графічні зображення математичних об’єктів (графіки функцій, графіки рівнянь, геометричні фігури, формули тощо) і потім їх зберігати у файлах графічних форматів (png; svg) або експортувати до буфера обміну. Після цього отримані рисунки можна використовувати для створення друкованих дидактичних матеріалів, мультимедійних презентацій навчального призначення тощо. Засвоєнню математики допоможуть віртуальні середовища, цифрові інструменти для вчителя: Blendspace - інструмент для створення уроків. Ви можете зібрати необхідні ресурси для уроку: тексти, відео, картинки, веб-сайти, Google документи. Можна створити тут же своє опитування у вигляді вибору правильної відповіді. Google Education пропонує цілий ряд цікавих ресурсів, що стосуються освітніх технологій для вчителів, в тому числі електронну пошту і сумісні з нею додатки, відео, плани уроків, професійний розвиток і навіть освітні гранти.
- 29. IXL -адаптивна навчальнаплатформа для вчителів, які створюють навчальні ігри для своїх учнів. Найбільше підходить для англійської та математики; Khan Academy - українська версія навчальних відео популярної освітньої платформи Khan Academy. Тут можна знайти уроки з геометрії, тригонометрії та алгебри; MangaHigh пропонує вчителям величезну кількість освітніх ресурсів на базі ігрового навчання з математики; Matific - безкоштовний ресурс для вивчення математики в ігровій формі для учнів 1-6 класів. Учні можуть вирішувати задачі, проходити тести, досліджувати математичні концепції та прийоми. Matific дозволяє відстежувати успіхи всіх учнів через звіти в реальному часі (для цього потрібно заповнити форму); Nearpod- це онлайн-платформа, яка дозволяє вчителям створювати презентації до своїх занять і ділитися ними з учнями прямо під час уроку за допомогою інтерактивних презентацій; Pear Deck слугує для створення інтерактивних презентацій, слайди яких містять зображення, текст і відеоконтент. Цей інструмент дозволяє вчителю під час активної сесії взаємодіяти з аудиторією, створюючи завдання по ходу демонстрації презентації. До роботи з презентацією учасники приєднуються через аканти Google; Pearltrees - платформа для створення, організації та поширення колекцій та ідей улюбленої тематики, шляхом зберігання веб-сторінок, файлів, фотографій, заміток і багато іншого. Створивши акаунт, на "хмарині" виділяється до 1 Гб пам’яті; Plickers безкоштовна карткова гра, яка дозволяє реалізувати безперервний моніторинг знань дітей, що забирає не більше кількох хвилин від уроку; Quizlet полегшує педагогам процес створення навчальних посібників для школярів, особливо різних карток, які допомагають легко запам’ятати важливу інформацію; Wizer.Me - конструктор робочих аркушів Wizer представляє досвід та творчі здібності викладачів, дозволяючи швидко створювати різноманітні типи запитань: відкриті запитання, множинний вибір, відповідні пари, заповнення порожнього місця, заповнення зображення, таблиць тощо; Вчи - це міжнародна онлайн платформа, де учні 1-6 класів усієї України вивчають математику в інтерактивній формі; Формула - сайт, де можна почитати теорію з арифметики, алгебри, геометрії і тригонометрії, подивитися анімовані графіки і перевірити себе за допомогою онлайн-калькуляторів. До уроків прикріплені документи із завданнями (разом із відповідями). Додаткові ресурси У мережі Viber функціонує професійна спільнота вчителів математики (вчителів, що забезпечують викладання математики) «Математики Полтавщини», до якої запрошуємо долучитися всіх вчителів математики. У мережі Facebook створено групу «Моя математична скарбничка» для поширення цікавих матеріалів для підготовки до уроків та обміну досвідом.
- 30. Продовжує наповнюватися «Методичнийкейс учителя математики» де розміщено багато корисних матеріалів для вчителів. Робота з обдарованими дітьми З метою розвитку творчих математичних здібностей учнів у процесі навчання математики рекомендуємо залучати учнів до інтелектуальних змагань обласного, Всеукраїнського та Міжнародного рівнів, серед яких Обласні математичні змагання ім. М.В. Остроградського, змагання „Математичний Занзібарˮ для учнів закладів загальної середньої освіти, спрямованих на розв'язання математичних задач із пошуком нестандартних підходів, Всеукраїнська учнівська олімпіада з математики, Інтернет-олімпіада з математики, Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру», змагання з усного рахунку «Прангліміне» (Міжнародний українсько-естонський проект «Міксіке в Україні»), заочна математична школа «Мудра макітра»; до проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності, до роботи Малої академії наук. Форми організації освітнього процесу Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття освіти. Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Також, в очному режимі, у разі нестачі в шкільних укриттях місць для всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму. За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня. Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті і визначається рішенням військово- цивільних адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на екстернатну форму навчання. Для учнів, батьки яких оберуть онлайн навчання, у закладі освіти можуть організовуватись окремі класи з дистанційною формою організації освітнього процесу. Також, за умови обладнання класних приміщень відеокамерами, може бути створена можливість для дистанційного спостереження за уроком або відеозапису уроків.
- 31. Форма організації освітньогопроцесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті. Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322- 22 «Про організацію 2022/2023 навчального року». Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Щодо навчання з використанням дистанційних технологій Можна організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams та інші. Пам’ятайте, що домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції). Актуальною формою навчання є також розміщення записів відео уроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів. Відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, при використанні технічних засобів навчання (далі − ТЗН) під час проведення навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин; для учнів 10-11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11(12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті. Загальна тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах, 1,5 години у 6-9 класах, 2 години – у 10-11(12) класах. Структура навчального року Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року.
- 32. Відповідно до ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів. Тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти з урахуванням навчального часу на проведення різних форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти. Педагогічною радою закладу освіти визначаються також тривалість навчального тижня (п’ять чи шість днів), дня, занять і відпочинку. У закладах освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).
- 33. Методичні рекомендації щодо організаціїосвітнього процесу з біології, біології і екології в закладах загальної середньої освіти Полтавської області у 2022/2023 навчальному році Верховна Рада України 15 серпня 2022 року продовжила дію воєнного стану в країні до 21 листопада 2022 року, тому 2022/2023 навчальний рік розпочнеться під час дії правового режиму воєнного стану. З огляду на існуючу загрозу життю і здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації пріоритетом нині є створення безпечного освітнього середовища, організація здобуття освіти у різних сприятливих формах дистанційного і змішаного навчання з урахуванням конкретних обставин. Також, наголошуємо, що Кабінет Міністрів України продовжив режим надзвичайної ситуації – карантин до 31 грудня 2022 р. на всій території України. Створення безпечних умов для викладання та навчання є важливою умовою для збереження життя учасників освітнього процесу. I. Навчально-методичне забезпечення шкільного курсу «Біологія», «Біологія і екологія» Навчання біології, біології і екології у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році у 6–11-х класах здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти («Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392). У програмах визначено інтегровані змістові напрями: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в освітньому процесі; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Програми рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у закладах загальної середньої освіти розміщені на офіційному сайті МОН України за покликаннями: – для 6-9 класів з біології та для 8-9 класів з поглибленим вивченням біології закладів загальної середньої освіти https://cutt.ly/WdNjcoW; – з біології і екології для 10-11 класів http://surl.li/euwg. Нагадуємо, що у змісті програм з біології 69 класів, в межах кожної теми, виділено до 40 % програмового матеріалу в опційне навчання. Учитель може включати ці питання в освітній процес у повному обсязі, або частково, обираючи з опцій ті питання, які вважає найбільш корисними і доцільними,
- 34. зважаючи на рівеньпідготовленості класу, матеріально технічне забезпечення закладу загальної середньої освіти тощо. Відповідно до статті 54 «Права та обов’язки педагогічних, науково- педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу» Закону України «Про освіту», педагоги мають право на: академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Наголошуємо, що в організації освітнього процесу дозволено використовувати підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних і лабораторних робіт, різних видів контролюючих робіт тощо), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти. (Цей перелік постійно оновлюється, його розміщено за покликанням: http://surl.li/acbag. Вчитель може створювати календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді), а також, самостійно визначати формат, обсяг, структуру, зміст й оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Розподіл кількості годин на викладання біології в основній школі здійснюється відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти IІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 № 405. Розподіл кількості годин на викладання біології і екології в старшій школі здійснюється відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, у редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493. У класах з вечірньою формою здобуття освіти з очною формою навчання біологія вивчається в 6 і 7 класах – 1 годину на тиждень, у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У класах з вечірньою формою здобуття освіти із заочною формою навчання у 6–9 класах біологія вивчається 1 годину на тиждень. Якість шкільної біологічної освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Поглиблення знань з біології та екології здійснюється за рахунок варіативної складової. Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором або факультативу, інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчальної та матеріально-технічної бази закладу освіти. Перелік курсів за вибором і факультативів: (http://surl.li/acbag).
- 35. Звертаємо увагу нате, що комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (лист ІМЗО від 18.06.2020 р 22.1/12-Г-372) схвалено до використання у закладах загальної середньої освіти методичний посібник «Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник). Ознайомитися з посібником можна на сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://cutt.ly/9iveDyc. IІ. Нормативні документи, що регулюють організацію освітнього процесу, регламентують оформлення кабінетів і відповідної документації, проведення роботи з питань безпеки життєдіяльності на уроках біології, біології і екології 1. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205). 2. Про затвердження Положення про куточок живої природи загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів (Наказ МОН України від 09.08.2002 № 456). 3. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 20.07.2004 № 601). 4. Правила безпеки під час проведення навчання з біології в закладах загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 15.12.2010 № 1085). 5. Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОНМС України від 01.02.2012 № 1/9-72). 6. Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо- математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОНмолодьспорту України від 14.12.2012 № 1423). 7. Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки проведення освітнього процесу в кабінетах природничо-математичного напряму (Лист МОН України від 17.07.2013 № 1/9- 498). 8. Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (Наказ МОН України від 15.08.2016 № 974). 9. Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 року № 304 (Наказ МОН України від 22.11.2017 № 1514). 10. Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти (Наказ МОН України від 26.12.2017 № 1669). 11. Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 25.06.2018 № 676). 12. Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання і використання прекурсорів у наукових та навчальних цілях (Постанова КМУ України від 19.06.2019 № 529). 13. Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (Наказ МОН України від 29.04.2020 № 574).
- 36. 14. Концепція розвиткуприродничо-математичної освіти (STEM- освіти) (Постанова КМУ України від 05.08.2020 № 960-р). (Із повним текстом зазначених матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» www.imzo.gov.ua та порталі Верховної Ради України https://zakon.rada.gov.ua/laws). IІІ. Рекомендації щодо проведення та оформлення записів інструктажів із безпеки життєдіяльності на уроках біології, біології і екології Звертаємо увагу, на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти» та листа МОН України від 16.06.2014 № 1/9-319 «Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладах загальної середньої освіти». Згідно з цими та іншими нормативними актами здійснюються та оформлюються у відповідних документах такі інструктажі: Оформлення записів інструктажів з БЖД Назва Час проведення Запис про проведення Вступний інструктаж На початку навчального року (проводить класний керівник) У класному журналі на спеціальній сторінці Первинний інструктаж На першому уроці навчального року У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті біології) Первинний інструктаж На уроці перед початком практичної та лабораторної роботи (якщо для роботи використовуються мікроскопи, лабораторний посуд та інструментарій) У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: «Проведено інструктаж з БЖД» Позаплановий інструктаж У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів із охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності Цільовий інструктаж У разі організації позаурочних заходів (олімпіади, екскурсії) У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності ІV. Оцінювання учнів та види робіт на уроках біології, біології і екології, рекомендації щодо ведення класного журналу 1. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології і екології є: поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. У навчанні біології і екології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у
- 37. програмі через лабораторнідослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проєкти. 2. Можливості для самостійного вивчення учнями об’єктів живої природи створюються під час лабораторних досліджень та дослідницького практикуму. Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів. Виконання лабораторних досліджень фіксується в класному журналі на сторінці «Зміст уроку». Приклад запису: «Водорості (зелені, бурі, червоні). Лабораторне дослідження будови зелених нитчастих водоростей». Програмою не передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їх мета – набуття нових знань в процесі діяльності та формування спеціальних умінь. 3. Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування пізнавальних завдань. Програмою не передбачено оцінювання дослідницького практикуму. 4. Практичні та лабораторні роботи виконуються з метою закріплення або перевірки засвоєння навчального матеріалу та рівня сформованості практичних умінь і навичок. Виконання практичних і лабораторних робіт оцінюється в усіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні і відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти отруйні гриби, визначати які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними характеристиками середовища тощо. Практичні та лабораторні роботи оформляються учнями в робочому зошиті або в зошиті з друкованою основою й обов’язково оцінюються. У кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї лабораторної або практичної роботи, передбаченої програмою у змісті певної теми. Перед початком лабораторної роботи учитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку»: Лабораторна робота № (ставиться номер роботи та тема з навчальної програми). Проведено інструктаж з БЖД. Наприклад, запис до лабораторної роботи в 8-му класі: «Лабораторна робота №1. Мікроскопічна будова крові людини. Проведено інструктаж з БЖД». На початку практичної роботи учитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку»: Практична робота № (ставиться номер роботи з навчальної програми, та зазначається її тема).
- 38. Проведено інструктаж зБЖД. Наприклад, запис до практичної роботи в 6-му класі: «Практична робота № 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа. Проведено інструктаж з БЖД». 5. Із метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми міні-проєктів або проєктів. Учитель може пропонувати власну тематику проєктів та дослідницького практикуму. Проєкти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми. Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проєкт може бути колективним і виконуватись на уроці. Протягом навчального року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий). Захисту проєктів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку (у такому разі в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проєкту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики) або окремий урок (якщо виконання навчального проєкту відбувається на уроці у класному журналі робиться запис: «Навчальний проєкт» із зазначенням його теми). 6. Зміст навчального матеріалу курсів біології, біології і екології включає демонстрації колекцій, муляжів, мікропрепаратів, дослідів, опудал, зображень, моделей. Звертаємо увагу на обов’язкове використання в освітньому процесі демонстрацій. Методика і техніка демонстрування вимагає чіткої організації спостереження, визначення його мети. Об’єкт, що демонструється має бути доступним усім учням. Не варто перевантажувати урок наочністю. Кожен об’єкт має з’являтися тоді, коли він необхідний. 7. Посиленню практичної спрямованості біологічних та екологічних знань сприятиме проведення тематичних навчальних екскурсій. 8. Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з датою в день проведення уроку, коли здійснювалося оцінювання учня. За наявності виправлених оцінок має стояти підпис учителя, який засвідчує внесені зміни. 9. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом: Тематична (без дати). Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. 10. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. З метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи в кінці семестру. Обов’язковим є проведення однієї тематичної контрольної роботи на семестр. Контрольні роботи виконуються в зошиті для
- 39. контрольних робіт абона окремих аркушах та зберігаються в кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущених учнем контрольних робіт є недоцільним. Проведення семестрової контрольної роботи навчальною програмою з біології не передбачено. 11. Річне оцінювання здійснюється за результатами семестрового оцінювання. Коригування результатів річного оцінювання здійснюється за результатами повторного семестрового оцінювання, одного або двох семестрів (наказ МОН України № 762 від 14.07.2015, у редакції наказу МОН України від 08.05.2019 № 621). 12. Оцінка за ведення зошитів з біології, біології і екології в класний журнал не виставляється. 13. Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може обґрунтовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань, умінь, навичок, компетентностей учнів можуть використовуватися резервні години. Програмою передбачено резервний час, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проєктної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення вивченого. 14. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках біології слід здійснювати відповідно до загальних підходів до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, відповідно до Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru). 15. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше: у 6-9 класах – 1,5 години; 10–11 класах – 2 години. (Розділ V, пункт 6 наказу МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»). V. Професійний розвиток учителів Підвищення професійного рівня вчителів позитивно впливає на ефективність освітнього процесу. Сучасна школа вимагає від учителя бути креативним, здатним співпрацювати з учнями, із використанням новітніх форм, методів і технологій навчання. В умовах війни особливого значення набуває робота з формування медіаграмотності у здобувачів освіти (радимо звернутися до методичного посібника «Медіаграмотність на заняттях з біології» https://www.aup.com.ua/uploads/Mediahramotnist_Biology_2020_фін.pdf). Для цього можна використовувати технологію розвінчування міфів, фейків.
- 40. Наприклад, взявши тему«Біологічна зброя: птахи, що розносять вірус, спрямований на знищення певного етносу». У 8-му класі під час вивчення біології людини варто особливу увагу приділяти правилам надання першої долікарської допомоги при різних видах ушкоджень. Для формування громадянської компетентності учнів варто скористатися вправами, представленими у тулбоксі для вчителів, розробленими у рамках Програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа» (https://www.schools-for-democracy.org/onlain-resursy/toolbox). Розвитку професійної компетентності педагогічних працівників сприяє участь у різноманітних заходах: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, конкурси, дистанційне навчання у STEMшколі тощо. Дистанційне навчання та онлайн-сервіси стають невід’ємною частиною нашого життя. Рекомендації щодо організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання розміщені на вебсайті «Хімічна та біологічна освіта Полтавщини». Також, дистанційні та онлайн- сервіси в освіті можна знайти на сторінці Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://cutt.ly/ud1ZyMv. Із метою підвищення фахової ерудованості пропонуємо учителям біології, біології і екології взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Геліантус учитель», Всеукраїнському Інтернет-конкурсі «Учитель року» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок», Національній програмі «Педагогічний олімп України» тощо. Також, для організації цікавої та якісної позаурочної роботи учителям біології, біології і екології пропонуємо залучати учнів до участі у Міжнародній природознавчій грі «Геліантус» (http://www.helianthus.com.ua/), Міжнародному природничому інтерактивному конкурсі «Колосок» (http://kolosok.org.ua) тощо. Принагідно нагадуємо, що у Полтавській області функціонує Обласний репозитарій освітніх ресурсів «Навчай і навчайся», який створений на окремому сервері Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (перший в області електронний архів для накопичення та зберігання наукових, освітніх і методичних матеріалів, які педагоги можуть використовувати під час дистанційного, змішаного й очного навчання). Автором публікацій може стати кожен педагог. Для цього достатньо зайти на сторінку репозитарію, заповнити спеціальну форму, завантажити свій матеріал, який буде розміщено у репозитарії після його успішної верифікації. Чинними залишаються інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України, методичні рекомендації Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського щодо викладання біології, біології і екології попередніх років: https://cutt.ly/aXT4rWO Корисні посилання для учителів біології, біології і екології Сайт Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського: http://pano.pl.ua/ Освітній вебсайт для вчителів «Хімічна та біологічна освіта Полтавщини»: http://chemistry-forum.at.ua/
- 41. Всеукраїнська школа онлайн:https://lms.e-school.net.ua Асоціація вчителів біології України: http://biology.civicua.org Сайт Навчально-наукового центру Інституту біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка: http://biology.univ.kiev.ua/ Український біологічний сайт: http://www.biology.org.ua Червона книга України: https://redbook-ua.org Підготовка до ЗНО з біології онлайн: https://besmart.eduget.com/ Сайт Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології: https://cutt.ly/YdMSyVA Сайт Всеукраїнського турніру юних біологів: https://cutt.ly/sdMSdkc Сайт Міжнародної природознавчої гри «Геліантус»: http://www.helianthus.com.ua/ Сайт Міжнародного природничого конкурсу «Колосок»: http://kolosok.org.ua/ Prometheus (український громадський проєкт масових відкритих онлайн- курсів): https://prometheus.org.ua Електронний журнал «Всеосвіта»: https://vseosvita.ua/library/biologia EdEra-Osvitoria: Автостопом по біології: https://cutt.ly/6dMDYbf EdEra: Домедична допомога: https://cutt.ly/kd1ZJzy EdEra: Біологія: Рослини, гриби та лишайники: https://cutt.ly/dd1ZmaZ Бур’ян Віктор Іванович, методист відділу розвитку природничих та математичних дисциплін ПАНО Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з хімії в закладах загальної середньої освіти Полтавської області у 2022/2023 навчальному році Верховна Рада України 15 серпня 2022 року продовжила дію воєнного стану в країні до 21 листопада 2022 року, тому 2022/2023 навчальний рік розпочнеться під час дії правового режиму воєнного стану. З огляду на існуючу загрозу життю і здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації пріоритетом нині є створення безпечного освітнього середовища, організація здобуття освіти у різних сприятливих формах дистанційного і змішаного навчання з урахуванням конкретних обставин. Також, наголошуємо, що Кабінет Міністрів України продовжив режим надзвичайної ситуації – карантин до 31 грудня 2022 р. на всій території України. Створення безпечних умов для викладання та навчання є важливою умовою для збереження життя учасників освітнього процесу. I. Навчально-методичне забезпечення шкільного курсу «Хімія» Навчання хімії у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році у 7–11-х класах здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти («Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
- 42. освіти», затверджений постановоюКабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392). Основним завданням хімічної освіти є формування засобами навчального предмета ключових і предметних компетентностей. Ними забезпечується формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях. У програмах також визначено інтегровані змістові напрями: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Ці змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у освітньому процесі; інтегровані змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Програми з хімії для 7-11 класів, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у закладах загальної середньої освіти розміщені за покликанням: https://cutt.ly/WdNjcoW. Наголошуємо, що в організації освітнього процесу потрібно використовувати підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних і лабораторних робіт, різних видів контролюючих робіт тощо), які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти. Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, його розміщено за покликанням: http://surl.li/acbff. Відповідно до статті 54 «Права та обов’язки педагогічних, науково- педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу» Закону України «Про освіту», педагоги мають право на: академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель може створювати календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді), а також, самостійно визначати формат, обсяг, структуру, зміст й оформлення календарних планів і поурочних планів-конспектів. Розподіл кількості годин на викладання хімії в основній школі здійснюється відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405). У класах з вечірньою формою здобуття освіти з очною формою навчання хімія вивчається у 7 класах – 1 годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У класах з вечірньою формою здобуття освіти із заочною формою навчання у 7 – 9 класах хімія вивчається 1 годину на тиждень.
- 43. Розподіл кількості годинна викладання хімії в старшій школі здійснюється відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, у редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493. Якість шкільної хімічної освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Поглиблення знань з хімії здійснюється за рахунок варіативної складової. Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором або факультативу, інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчальної та матеріально-технічної бази закладу освіти. Перелік програм курсів за вибором і факультативів (http://surl.li/acbff). Звертаємо увагу на те, що комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (лист ІМЗО від 18.06.2020 р 22.1/12-Г-372) схвалено до використання у закладах загальної середньої освіти методичний посібник «Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації» (автори А. Лотоцька, А. Пасічник). Ознайомитися з посібником можна на сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://cutt.ly/9iveDyc. IІ. Нормативні документи, що регулюють організацію освітнього процесу, регламентують оформлення кабінетів і відповідної документації, проведення роботи з питань безпеки життєдіяльності на уроках хімії 1. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205). 2. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОН України від 20.07.2004 № 601). 3. Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОНмолодьспорту від 01.02.2012 № 1/9-72). 4. Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо- математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МОНмолодьспорту України від 14.12.2012 № 1423). 5. Про затвердження Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів (Наказ МНС України від 16.07.2012 № 992). 6. Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки проведення навчально-виховного процесу в кабінетах природничо-математичного напряму (Лист МОН України від 17.07.2013 № 1/9-498). 7. Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (Наказ МОН України від 15.08.2016 № 974). 8. Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 року № 304 (Наказ МОН України від 22.11.2017 № 1514).
- 44. 9. Про затвердженняПоложення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти (Наказ МОН України від 26.12.2017 № 1669). 10. Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 25.06.2018 № 676). 11. Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання і використання прекурсорів у наукових та навчальних цілях (Постанова КМУ України від 19.06.2019 № 529). 12. Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій (Наказ МОН України від 29.04.2020 № 574). 13. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) (Постанова КМУ України від 05.08.2020 № 960-р). (Із повним текстом зазначених матеріалів можна ознайомитись на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» www.imzo.gov.ua та порталі Верховної Ради України https://zakon.rada.gov.ua/laws). IІІ. Рекомендації щодо проведення та оформлення записів інструктажів із безпеки життєдіяльності на уроках хімії Звертаємо увагу на обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки та листа МОН України від 16.06.2014 № 1/9-319 «Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладах загальної середньої освіти». Згідно з цими та іншими документами здійснюються такі інструктажі: Оформлення записів інструктажів з БЖД на уроках хімії Назва Час проведення Запис про проведення Вступний інструктаж На початку навчального року (проводить класний керівник) У класному журналі на спеціальній сторінці Первинний інструктаж На першому уроці навчального року У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті хімії) Первинний інструктаж На уроці перед початком практичної та лабораторної роботи (якщо для роботи використовуються мікроскопи, лабораторний посуд та інструментарій) У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: «Проведено інструктаж з БЖД» Позаплановий інструктаж У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів із охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності
- 45. Цільовий інструктаж У разі організації позаурочнихзаходів (олімпіади, екскурсії, тощо) У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності ІV. Оцінювання учнів та види робіт на уроках хімії, рекомендації щодо ведення класного журналу 1. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація. 2. Лабораторний дослід з хімії складає тільки частину уроку, оцінювання робіт учнів здійснюється вибірково. Перед початком лабораторного досліду учитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку»: Лабораторний дослід № (ставиться номер досліду з навчальної програми, тему досліду можна не зазначати). Проведено інструктаж з БЖД. Наприклад, запис до лабораторного досліду: «Лабораторний дослід №1. Проведено інструктаж з БЖД». 3. Практична робота з хімії займає весь урок, оцінюванню підлягають усі роботи учнів. На сторінці оцінювання навчальних досягнень учнів знизу робиться вертикальний запис: Практична робота № (ставиться номер роботи з навчальної програми). На початку практичної роботи учитель проводить інструктаж із безпеки життєдіяльності, про що робить запис у класному журналі в графі «Зміст уроку»: Практична робота № (ставиться номер роботи з навчальної програми, та зазначається її тема). Проведено інструктаж з БЖД. Наприклад, запис до практичної роботи в 9-му класі: «Практична робота № 3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій. Проведено інструктаж з БЖД». Не дозволяється практичні роботи та лабораторні досліди підміняти демонстраційним учительським експериментом. У разі відсутності потрібних хімічних реактивів можна замінити їх засобами ужиткової хімії або фармацевтичними препаратами, змінивши технологію проведення досліду, деякі досліди можна замінити доступнішими в умовах конкретної школи, використовувати матеріали «Віртуальної лабораторії», виконати віртуальний хімічний експеримент, використовуючи матеріали каналу YouTube. Практичні роботи виконується в окремому зошиті, що зберігається протягом року в кабінеті хімії. Відпрацювання пропущених учнем практичних робіт є недоцільним. 4. У програмах з хімії є рубрика «Навчальні проєкти», у якій наведено орієнтовні теми проєктів. Протягом навчального року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий). Захисту проєктів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку (у такому разі в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проєкту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики) або окремий урок (якщо виконання навчального проєкту відбувається на уроці у класному журналі робиться запис: «Навчальний проєкт» із зазначенням його теми). 5. Зміст навчального матеріалу з хімії включає демонстрації дослідів колекцій, зображень, моделей. Звертаємо увагу на обов’язкове використання в освітньому
- 46. процесі демонстрацій, алене варто перевантажувати урок наочністю. Кожна демонстрація має з’являтися тоді, коли вона необхідна. Також передбачено досліди, які можна виконувати в домашніх умовах під наглядом батьків. 6. Важливим джерелом знань, створення проблемних ситуацій, розвитку мислення, спостережливості та допитливості є розв’язування задач. Тому відповідно до навчальної програмі необхідно виділяти час на систематичне розв’язування різних типів розрахункових задач. 7. Посиленню практичної спрямованості хімічних знань сприятиме проведення тематичних навчальних екскурсій. 8. Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з датою в день проведення уроку, коли здійснювалося оцінювання учня. За наявності виправлених оцінок має стояти підпис учителя, який засвідчує внесені зміни. 9. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична (без дати). При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми та динаміка успішності учнів. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. 10. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється наприкінці семестру на підставі тематичних оцінок. При цьому потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. 11. Річне оцінювання здійснюється за результатами семестрового оцінювання. Коригування результатів річного оцінювання здійснюється за результатами повторного семестрового оцінювання, одного або двох семестрів (наказ МОН України № 762 від 14.07.2015, у редакції наказу МОН України від 08.05.2019 № 621). 12. Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може обґрунтовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань, умінь, навичок, компетентностей учнів можуть використовуватися резервні години. 13. Кількість письмових робіт має бути збалансованою, розподіл їх за темами навчального матеріалу відповідати методичній доцільності. Не слід зловживати видами робіт контролюючого характеру. Обов’язковим є проведення однієї тематичної контрольної роботи на семестр. Контрольні роботи виконуються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущеної учнем контрольної роботи є недоцільним. 14. Оцінка за ведення зошитів з хімії в журнал не виставляється. 15. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках хімії слід здійснювати відповідно до загальних підходів до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, відповідно до Загальних критеріїв
- 47. оцінювання навчальних досягненьучнів (наказ МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru). 16. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше: у 6-9 класах – 1,5 години; 10–11 класах – 2 години. (Розділ V, пункт 6 наказу МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»). V. Професійний розвиток учителів Підвищення професійного рівня вчителів позитивно впливає на ефективність освітнього процесу. В умовах війни особливого значення набуває робота з формування медіаграмотності у здобувачів освіти (радимо звернутися до методичного посібника О.В. Григоровича «Медіаграмотність на заняттях з хімії» https://cutt.ly/vd1onHl. Сучасна школа вимагає від учителя бути креативним, здатним співпрацювати з учнями, із використанням інноваційних форм, методів і технологій навчання. Розвитку професійної компетентності педагогічних працівників сприяє участь у різноманітних заходах: науково-практичні конференції, семінари, вебінари, конкурси, дистанційне навчання у STEM- школах тощо. Дистанційне навчання та онлайн-сервіси стають невід’ємною частиною нашого життя. Рекомендації щодо організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання розміщені на вебсайті «Хімічна та біологічна освіта Полтавщини» https://chemistry-forum.at.ua. Також, дистанційні та онлайн-сервіси в освіті можна знайти на сторінці Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://cutt.ly/ud1ZyMv. З метою підвищення ерудованості та власного фахового рівня пропонуємо вчителям хімії долучатися до участі у конкурсах «Геліантус учитель», Всеукраїнського Інтернет конкурсу «Учитель року» за версією науково-популярного природничого журналу «Колосок», Національній програмі «Педагогічний олімп України» тощо. Для активізації позаурочної роботи та зацікавленню предметом пропонуємо учителям хімії залучати учнів до участі у Міжнародній природознавчій грі «Геліантус» http://www.helianthus.com.ua/, Міжнародному природничому інтерактивному конкурсі «Колосок» http://kolosok.org.ua тощо. Принагідно нагадуємо, що у Полтавській області функціонує Обласний репозитарій освітніх ресурсів «Навчай і навчайся», який створений на окремому сервері Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (перший в області електронний архів для накопичення та зберігання наукових, освітніх і методичних матеріалів, які педагоги можуть використовувати під час дистанційного, змішаного й очного навчання). Автором публікацій може стати кожен педагог. Для цього достатньо
- 48. зайти на сторінкурепозитарію, заповнити спеціальну форму, завантажити свій матеріал, який буде розміщено у репозитарії після його успішної верифікації. Чинними залишаються інструктивно-методичні листи Міністерства освіти і науки України, методичні рекомендації Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського щодо викладання хімії за попередні роки: https://cutt.ly/fXYRRuT. Корисні посилання для учителів хімії Сайт Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського: http://pano.pl.ua/ Освітній вебсайт для вчителів «Хімічна та біологічна освіта Полтавщини»: http://chemistry-forum.at.ua/ Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua Сайти Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії: https://cutt.ly/xd1oCTx; https://www.facebook.com/UkrChemOlimp/ ; http://www.ukrchemolimp.com Сайт Всеукраїнського турніру юних хіміків: http://tyc.com.ua/uk/ Сайт Міжнародної природознавчої гри «Геліантус»: http://www.helianthus.com.ua/ Сайт Міжнародного природничого конкурсу «Колосок» http://kolosok.org.ua/ Стенди для кабінету хімії: http://stendik.com/stjendy-prjedmjetnyje/khimija/ Журнал «Хімія та хіміки»: http://chemistry- chemists.com/ Інтерактивні вправи з хімії: https://cutt.ly/ld1o1zz Бур’ян Віктор Іванович, методист відділу розвитку природничих та математичних дисциплін ПАНО Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу з інтегрованих кусів природничої галузі для 5 класів «Пізнаємо природу» / «Довкілля» / «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти Полтавської області у 2022/2023 навчальному році Новий Державний стандарт базової і повної середньої освіти задекларував переорієнтацію освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну. Зокрема, розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності. Діяльнісний підхід визначається у цьому нормативному акті як спрямованість освітнього процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти. Отже, пріоритет мети освіти змістився в бік формування діяльнісних здібностей. За цих умов усе більшого значення набуває компетентнісно
- 49. діяльнісний підхід, щомістить усі види діяльності (самовизначення, нормотворчість і нормореалізація), рефлексивний аналіз власної діяльності, а також системно тренує комунікативні здібності, забезпечує формування у дітей готовності до саморозвитку. Реформа середньої освіти в Україні орієнтована на те, щоб випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя. Новий Державний стандарт базової середньої освіти є продовженням реформи Нової української школи в середній школі. «Базовою основою стандарту є Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» де впроваджені всі ключові компетентності та наскрізні вміння. Загальні підходи, які стосуються зміни всієї концепції Державного стандарту – це перехід від «стандарту змісту» до «стандарту результатів»: головне не те, «чого навчати», головне «для чого». Як зробити так, щоб не відбувалось підміни сутностей «почута інформація» й «отримані знання»? Вимога стандарту – це проєкція на учня – яких знань, умінь й навичок він має набути, які цінності й оцінні судження притаманні його поглядам, переконанням. Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти у природничій освітній галузі мають формуватися на засадах діяльнісного підходу. В основі природничої галузі лежать базові знання, які складаються з методології природничих наук та наукового світогляду і цілісної природничо наукової картини світу. Складниками природничої галузі є: астрономічний, біологічний, географічний, фізичний та хімічний компоненти. Метою природничої освітньої галузі є: – формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої та неживої природи; – володіння певними вміннями її дослідження; – виявлення допитливості; – на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлення цілісності природничо-наукової картини світу; – здатність оцінити вплив природничих наук, техніки й технологій на стали розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності в природі; – відповідальна взаємодія з навколишнім природним середовищем. Критерії для порівняння Державний стандарт базової середньої освіти (2020 р.) Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.) Назва галузі та її компоненти Природнича галузь Без виокремлення окремих компонентів Природознавство Компоненти: загальноприродничий,
- 50. астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний,екологічний. Мета галузі формування особистості з науковим світоглядом, здатної до цивілізованої взаємодії з природою Формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Зміст і вимоги Визначено загальні змістовні лінії освітньої галузі, якими є: - закони і закономірності природи; - методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук; - екологічні основи ставлення до природокористування; - екологічна етика; - значення природничо наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку; - рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в компонентах освітньої галузі. У кожному із компонентів визначено свої змістові лінії відносно загальних. Змістових ліній не визначено. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що: учень/учениця: пізнає світ природи засобами наукового дослідження; Вимоги до обов’язкових результатів навчання у природничій освітній галузі передбачають, що учень/учениця: – пізнає світ природи засобами наукового дослідження; – опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту; – усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; – відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства; – розвиває власне наукове мислення; – набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами). Модельні навчальні програми природничої освітньої галузі та розробка власної навчальної програми
- 51. Природнича освіта –цілісна система природничої освітньої галузі, метою якої є розвиток особистості через формування компетентностей, природничо- наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням міждисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем для подальшого використання цих знань і вмінь у професійній діяльності. Державний стандарт – один із документів, на основі якого організовується освітній процес. На основі Державного стандарту розробляються: - типова освітня програма (затверджена наказом МОН України від 19.02.2021 № 235); - або власна програма, яка потребує експертизи Державної служби забезпечення якості освіти). Інтегрований курс «Пізнаємо природу»/«Довкілля»/«Природничі науки» для 5-6 класів є продовженням курсу «Я досліджую світ» початкової школи й водночас є пропедевтичною основою вивчення природничих наук у циклі базового предметного навчання (7-9 класи). Реалізація природничої освітньої галузі у 2022/2023 навчальному році забезпечується через інтегровані курси «Пізнаємо природу», «Довкілля», «Природничі науки». Заклади освіти здійснюють вибір модельних навчальних програм, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (наказ МОН №795 від 12.07.2021, наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 13.12.2021 № 1358), між трьома варіантами вивчення природознавчих курсів у 5–6 класах (https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-niprohramy/): Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс) Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т. В.). Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.). Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шаламов Р. В., Каліберда М. С., Григорович О. В., Фіцайло С. С.). Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бобкова О. С.). Довкілля. 5-6 класи (інтегрований курс) Модельна навчальна програма «Довкілля. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О.В.). Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)
- 52. Модельна навчальнапрограма «Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Білик Ж. І., Засєкіна Т. М., Лашевська Г. А., Яценко В. С.). Спираючись на модельні навчальні програми заклад освіти може розробляти навчальні програми з інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом базової середньої освіти та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти. Конструктор навчальної програми У межах реформи «Нова українська школа» розроблено «Положення про Національну освітню електронну платформу» (наказ МОН від 22.05.2018 №523) та передбачено її створення, що забезпечить вільний доступ до е- підручників усіх учасників освітнього процесу, зробить освіту якіснішою та доступною, зокрема для учнів та вчителів із сільської місцевості. Професійним завданням учителя є вибір педагогічних і технічних засобів досягнення запланованих результатів, які визначено в нормативно-правових документах. Одним із засобів реалізації зазначеного вище є електронна платформа Конструктор навчальних програм НУШ. Новизна його полягає в можливості оптимізувати діяльність учителя з планування освітнього процесу через автоматизацію розробки освітніх програм із використанням систематизованих освітніх результатів з освітніх галузей відповідно до Державного стандарту з урахуванням предметної інтеграції. Під час проєктування освітньої програми з використанням Конструктора вчителю необхідно спроєктувати зміст таких вузлових блоків: – тематичного (назва, змістові лінії); – цільового (що необхідно зробити, втілити); – проблемного (формулювання проблеми вивчення, питань з теми); – організаційно-діяльнісного (опис діяльності, дій і операцій для досягнення цілей). Зокрема, у процесі проєктування освітнього документа вчитель вибирає інтегрований курс і цикл, галузі. Педагогом визначається мета освітньої програми, проблемні питання, характеристика діяльності вчителя та учня, основні терміни та поняття, міжпредметні зв’язки, компетентнісно орієнтовані результати навчання. Конструювання програм – один із найважливіших напрямків освітнього проєктування. Освітня програма є документом, що регламентує тип і способи побудови змісту освітнього процесу. Оптимізація процесу проєктування освітньої програми дозволить учителю оптимізувати професійну діяльність.
- 53. Орієнтири оцінювання НУШ Дляздійснення оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, вчителям варто опрацювати наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289 «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне). За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12- бальною системою (шкалою). За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Однак, варто пам’ятати, що адаптаційний період не має бути затягнутий у часі, адже оцінка за І семестр має виставлятися у балах. Підсумковим оцінюванням установлюють відповідність досягнутих учнями результатів, які означені у модельній навчальній програмі як очікувані результати навчання, а в Державному стандарті базової середньої освіти як орієнтири для оцінювання. Відповідно до статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти може застосовувати власну шкалу оцінювання, яка переводиться в національну. Отже, педагогічна рада може прийняти рішення про застосування іншої шкали оцінювання, але в підсумковому оцінюванні її необхідно переводити в національну, тобто в рівневу. У процесі оцінювання кожен учитель має ставити перед собою прості запитання: 1. Що я оцінюю? Завжди потрібно пам’ятати, що ми оцінюємо навчальні досягнення учнів, а не їх самих. Ми оцінюємо компетентності, які на кожному етапі навчання мають конкретні результати. 2. Для чого? Вчитель оцінює, щоб надавати постійний зворотний зв’язок учням щодо їхнього навчального поступу, використовуючи для цього формувальне та поточне оцінювання; висловлювати підтримку (формувальне оцінювання); визначати наявний рівень компетентнісного зростання (підсумкове оцінювання, ДПА, ЗНО). 3. Коли? Оцінювання – частина освітнього процесу, тому воно відбувається постійно. Варто пам’ятати, що цей процес не зводиться лише до виставлення оцінок. Оцінювати – означає надавати постійний зворотний зв'язок. Саме в цьому полягає сутність формувального оцінювання, яке є ціннісним орієнтиром НУШ. Підсумкове оцінювання проводиться періодично: після вивчення конкретної теми, по завершенню семестру чи навчального року. Формувальне
- 54. оцінювання проводиться постійно.Підсумкове оцінювання має враховувати результати формувального оцінювання та визначати точки зростання компетентностей здобувачів освіти. 4. Як? Існує певний інструментарій для проведення оцінювання. Але дуже важливо розуміти й ціннісні засади: оцінювання має бути справедливим, об’єктивним, незалежним та доброчесним. Воно має здійснюватись на засадах компетентнісного підходу. Учні є активними учасниками процесу оцінювання, отже, вони мають розуміти критерії, уміти самооцінювати та взаємооцінювати. Кожна школа та учитель мають право на власну систему оцінювання, головне, щоб її можна було переводити в національну. Під час оцінювання навчальних досягнень учнів мають ураховуватися: – характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; – якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; – рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; – досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); – самостійність оцінних суджень. Формувальне оцінювання – це оцінювання під час навчання і «для навчання». Формувальне, на відміну від підсумкового, має на меті формування (або форматування) освітнього процесу з урахуванням освітніх потреб кожного учня задля більш ефективного формування необхідних знань, умінь і ставлень. Оцінювання не обмежується виставленням оцінки. Це послідовна змістовна взаємодія між учнем, учителем і батьками щодо освітніх досягнень учня на підставі всім зрозумілих цілей і критеріїв. Формувальне оцінювання спирається на систему прийомів, які вчитель застосовує під час навчання, та має ґрунтуватися на певних ціннісних орієнтирах. Для успішного застосування формувального оцінювання освітній процес має бути організований у такий спосіб, щоб спонукати кожного учня бути активним його учасником, а не пасивним «отримувачем» знань і оцінок. До компонентів успішного застосування формувального оцінювання належать: – забезпечення вчителем ефективного зворотного зв’язку з учнями; – активна участь учнів у процесі власного навчання; – корегування процесу навчання з урахуванням результату оцінювання; – визнання вагомого впливу оцінювання на мотивацію та самоутвердження учнів, які, своєю чергою, впливають на навчання; – уміння учнів оцінювати свої знання самостійно.
- 55. Алгоритм діяльності вчителящодо організації формувального оцінювання можна представити у вигляді такої послідовності дій: 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів освітніх цілей. 2. Створення ефективного зворотного зв’язку. 3. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання. 4. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання. 5. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія). 6. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Цілі формувального оцінювання визначаються у співпраці з учнями та є орієнтованими на: – очікувані результати навчання на відповідному етапі освітнього процесу; – на динаміку формування ключових компетентностей; – наскрізні вміння. Формувальне оцінювання стосується оцінювання процесу навчання учнів: набуття ними навчального досвіду, динаміки розвитку компетентностей та особистісного розвитку. На його основі відбуватиметься адаптація здобувачів освіти після 4 класу до вимог освітнього процесу у 5 класі та розвиток здатності учнів до співпраці і рефлексії. Формувальне оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання досягнень учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Оцінювання (підсумкове та поточне формувальне) здійснюють, використовуючи як традиційні, так і цифрові технології. Теми досліджень тісно пов’язані з повсякденним життям, тому важливим елементом кожного досліду є формулювання висновків відповідно до його гіпотези (припущення). Саме так учні встановлюватимуть закономірності перебігу певних явищ і процесів та навчатимуться застосовувати їх під час розв’язування навчальних і життєвих проблем. Під час виконання досліджень і розв’язання проблем учителям/учителькам необхідно розвивати медіаграмотність учнів – уміння оцінювати надійність інформаційних джерел, достовірність і науковість інформації тощо та перетворювати її (інтерпретувати схеми, графіки, діаграми, інфографіку, табличні дані, та навпаки: на підставі текстової інформації або числових даних створювати графіки, діаграми тощо). Учитель може комбінувати певні дослідження, самостійно визначати порядок їх виконання та час (оскільки запропоновано дослідження нетривалі і довготривалі), проте виконання експерименту є обов’язковим. Теми дослідницьких проєктів – орієнтовні.
- 56. Академічна свобода вчителяполягає в тому, що він може змінити предмет дослідження. Однак робота над певною методикою дослідження та проблематикою має відповідати програмі. Варто запропонувати теми проєктних робіт з урахуванням пізнавальних інтересів здобувачів освіти, матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, територіальних особливостей, потреб громади тощо. Ціннісні орієнтири НУШ, нові державні стандарти освіти вимагають нових підходів до організації освітнього процесу. Вважаємо за доцільне акцентувати увагу на деяких освітніх технологіях, методиках навчання, що були ефективними у пілотних закладах освіти (але нагадуємо, що педагогічні працівники мають академічну свободу викладання, вільний вибір форм, методів і засобів навчання – це визначено пунктом 1 статті 54 Закону «Про освіту»): Кроссенс «Перетин значень» – сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу, який виконує такі функції: – навчальну (сприяє засвоєнню навчального матеріалу); – мотиваційну (забезпечує інтерес до навчальної теми); – комунікативну (створює мікро і макродіалоги між різними учасниками освітнього процесу – учителем, учнями, підручником тощо); – соціальну (пояснює причини і закономірності певного явища, його елементи, протиріччя тощо). https://www.youtube.com/watch?v=hdzOFkePfw0 https://vsimosvita.com/krossens-suchasniy-metodichniy-priyom-vizualizatsiyi- navchalnogo-materialu/ Технологія критичного мислення. Створення інтелект-карт. Мета: генерування, відображення, класифікація ідей. Також як допоміжний засіб для навчання, розв’язання проблем та прийняття рішень. https://naurok.com.ua/tehnologiya-stvorennya-intelekt-kart-dlya-shkolyariv- mentalnih-kart https://coggle.it 6 цеглинок. Мета: Розвиток мовленнєвих умінь, формування вмінь вирішувати проблемні завдання, формування навичок співпраці. https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova-ukrainska-shkola/LEGO/tseglinok- kviten-2018-web.pdf Інтерактивне навчання. Мета: створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес. https://osvitanova.com.ua/posts/2278-piat-interaktyvnykh-metodiv-navchannia Корисні посилання для вчителів інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»/ «Довкілля»/ «Природничі науки» – Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» (https://imzo.gov.ua/2022/04/06/v-instytuti-modernizatsii-zmistu-osvity- pidhotovleno-resurs-navchal-no-metodychna-skarbnytsia-nush-5-6-klasy/);
- 57. – «Нова українськашкола: путівник для вчителя 5–6 класів» (https://drive.google.com/file/d/1p9yEcZm2Z66tDnOWRK7Yq-y6tSnxIj41/view); – Навчально-методичний путівник НУШ 5 клас (https://docs.google.com/document/d/1752o_ItOEWcbYK5y7b7B3- zUah9XlYKQ/edit); – Вправи НУШ (https://www.schools-for-democracy.org/onlain- resursy/toolbox); – Презентації модельних навчальних програм для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (https://imzo.gov.ua/prezentatsii-model-nykh-navchal- nykh-prohram-dlia-5-6-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/); – Конструктор навчальних програм (http://constructor.nus.org.ua). Методичний супровід викладання інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»/ «Довкілля» / «Природничі науки» у 2022/2023 навчальному році буде здійснюватись на тренінгах та інших методичних заходах ПАНО ім. М.В. Остроградського; корисна інформація буде розміщуватися за покликанням: https://cutt.ly/hXUC57T, і на сайтах МОН, ІМЗО, тощо. Із рекомендаціями щодо організації освітнього процесу та викладання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі, 5 клас (Додаток 7) у 2022/2023 навчальному році можна ознайомитись у листі Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 № 1/9530-22 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» за покликанням: https://cutt.ly/2XUMaKR. Бур’ян Віктор Іванович, методист відділу розвитку природничих та математичних дисциплін ПАНО
- 58. Полтавська академія неперервноїосвіти ім. М.В.Остроградського МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 2022/2023 навчальний рік НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. 5 КЛАС Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх закладах загальної середньої освіти здійснюється з урахуванням компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, виключного впливу художньої літератури на формування світогляду, національної свідомості та моральних якостей учнів, розвитку їх мовленнєвої діяльності та комунікативних здібностей у процесі прилучення до найкращих книжок світу в українських перекладах, виховання засобами мистецтва слова високоосвічених і культурних громадян України, здатних захищати її національні інтереси, патріотів своєї держави. З 2022/2023 навчального року починається поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), відповідно учні 5 класів закладів загальної середньої освіти переходять на нову модель навчання. Упровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування ученицями/учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України «Про освіту», та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа». Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів, є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Заклади освіти можуть розробляти освітню програму для адаптаційного циклу базової середньої освіти (5 – 6 класи) на основі Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН 19.02. 2021 р. № 235 (далі – Типова освітня програма) або розробляти власну освітню програму з подальшим затвердженням її в установленому порядку (наказ Міністерства освіти і науки України 03.06.2022 № 520 «Про затвердження Порядку проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, розроблених не на основі типових освітніх програм», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 р. за N 778/38114). (https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni- prohramy/).
- 59. Сучасний учитель маєнавчати дітей активності, навичкам співпраці в команді, коли учні можуть доповнювати один одного, стимулювати до саморозвитку та самовдосконалення. Позаяк при переході дитини з початкової школи до 5-го класу різко збільшується рівень навчального навантаження, змінюється характер завдань та взаємостосунків з більшою кількістю вчителів, посилюється важливість вміння дитини самій організовувати власну діяльність. Рекомендації вчителям щодо формування внутрішньої мотивації на уроці http://lpl.school.org.ua/vchitelyam-09-52-02-02-06-2020/ допоможуть з’ясувати, як потрібно діяти в нових для дітей умовах навчання. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Основні принципи педагогіки партнерства розміщено тут: https://nus.org.ua/articles/pedagogika-partnerstva-shho-tse-take-ta-yak-zrozumity- chy-vona-ye-u-shkoli/ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У 2022/2023 навчальному році вивчення зарубіжної літераткри в 5 класі здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: «Школа радості. Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Ніколенко О.М. та ін.); «Школа радості. Зарубіжна література. 5-9 класи» (авт. Ніколенко О.М. та ін.); «Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Волощук Є.В.); «Зарубіжна література. 5-6 класи» (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І. та ін.). На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради. Відповідно до кожної з модельних навчальних програм створено підручники. Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність підручників із зарубіжної літератури для 5 класу закладів загальної середньої освіти, зокрема, варіантність щодо реалізації кожної з модельних навчальних програм. У 5 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Електронні версії підручників для вивчення курсу розміщено в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» https://lib.imzo.gov.ua/. Також систематизовану добірку навчально- методичного забезпечення для 5 класу розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» у розділі «Нова українська школа» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1mC99CMln4MEbhW_G4v62ptgK
- 60. 8i0MpJAv/edit#gid=618777777) Усі навчальніта навчально-методичні матеріали розподілено за освітніми галузями Державного стандарту базової середньої освіти та відповідно до модельних навчальних програм. Одна з концептуальних засад творення Нової української школи – перехід від “наповнення” дитини знаннями до компетентнісної освіти. Цьому сприяють нові стратегії, технології, методи навчання (далі пропонуємо посилання на матеріали обласного науково-практичного семінару «Стратегії викладання зарубіжної літератури в контексті Нової української школи» (червень 2022р.) – розміщено в Репозитарії на сайті ПАНО. Складниками компетентності в галузі викладання зарубіжної літератури є: знання (художній текст та/або медіатекст, навчальні тексти, науково- популярні тексти, теоретичні поняття, відомості про письменників, жанри, літературні явища тощо); уміння (загальні (читання з розумінням, висловлення власної думки, критичне мислення, логічне обґрунтування позиції, робота в групі/команді, виявлення ініціативи, уміння оцінювати ризики, приймати рішення тощо) та предметні (застосування набутих знань у різних навчальних ситуаціях, в процесі виконання проєктів, дослідження, творчості тощо)); ставлення («я і своє» – виховання любові до національного через українські переклади творів, ілюстрації українських митців, взаємозв’язки української та зарубіжних літератур тощо; «я і чуже» – формування поваги до різноманіття культур/літератур світу, використання духовного досвіду цивілізованих народів, толерантне ставлення до людей інших рас, націй, національностей). При вивченні зарубіжної літератури компетентнісний підхід має органічно поєднуватися з діяльнісним та інтегрованим підходами https://base.kristti.com.ua/wp-content/uploads/2017/10/rozd_5_Integracia.pdf Діяльнісний підхід у галузі зарубіжної літератури передбачає залучення учнів та їх мотивацію до різних видів читацької діяльності, активного діалогу з художнім текстом, виконання (самостійно або в групікоманді) творчих робіт на підставі прочитаних творів, їх обговорення (усно та письмово, зокрема в цифровому середовищі), постійного розширення кола читання з допомогою інтернетсервісів, зокрема, розвитку мислення високого рівня https://docs.google.com/presentation/d/1uUE89pn9N7lcVcFwSpH3ygjHFLNDM WmB/edit?usp=sharing&ouid=100380978945251706443&rtpof=true&sd=true У процесі викладання зарубіжної літератури необхідно навчати учнів умінням і навичкам роботи з різними видами текстів – художніми, навчальними, науковими, науково-популярними, медіатекстами, графічними, гіпертекстами тощо. Це сприятиме подальшій соціальній та культурній адаптації учнів до умов сучасного світу, цифрового середовища, формуванню критичного мислення щодо текстів різних видів та ін. При цьому художня література (класична і сучасна) має розглядатися не стільки як джерело інформації, скільки в морально-етичному, світоглядному, естетичному аспектах, які відіграють надзвичайно важливу роль у становленні й вихованні юного покоління України.
- 61. Робота з різнимивидами текстів (зокрема художніми текстами та/або медіатекстами) у процесі викладання зарубіжної літератури має бути спрямована на досягнення результатів навчальної діяльності учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, а саме: 1) взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації у різних комунікативних ситуаціях; 2) аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів; 3) висловлювання думок, почуттів, ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема в цифровому середовищі; 4) дослідження літературних і мовних явищ, читацької діяльності та індивідуального мовлення. Провідними векторами викладання української та зарубіжної літератури є формування в учнів стійкого інтересу до читання класичної та сучасної літератури, прагнення до активного діалогу із книжкою, самостійного пошуку та критичного осмислення художніх творів у процесі різних видів діяльності. Стратегія залучення учнів до читання та власної учнівської творчості на основі опанування творів сучасної літератури – одна із ключових https://drive.google.com/file/d/1k7P23LUJK_izfwyKFyFo9sCz8UMjh7sO/view?usp= Художня література є частиною культури людства і специфічною (естетичною) формою відображення життя, тому література потребує особливого підходу у викладанні – як предмета, що має справу із мистецтвом слова і духовною сферою особистості. Особливого значення в умовах сьогодення набуває педагогічна технологія «Школа діалогу культур» https://docs.google.com/presentation/d/1- 6v1WxnLFVFhHEknXqimzX3XxcCDwROI/edit?usp=sharing&ouid=100380978945251706443&rtp of=true&sd=true В умовах змішаної форми навчання зростає роль електронного супроводу уроку https://docs.google.com/presentation/d/1uUE89pn9N7lcVcFwSpH3ygjHFLNDMWmB/edit?usp=sharing &ouid=100380978945251706443&rtpof=true&sd=true. Надважлива роль відводиться вивченню сучасної підліткової літератури з психологічним ефектом та системна робота з розвитку емоційного інтелекту, що сприяє психологічному захисту дітей. https://docs.google.com/document/d/1LyiQPl8gGF8C5N_6iI6ZaW75jp1Ulnh0/edit?usp=sharing&ouid=1 00380978945251706443&rtpof=true&sd=true https://docs.google.com/document/d/1rtWDq48WTeHgMWjHeNqINm8wJRcRtQHan5GWO2qC llM/edit?usp=sharing На засвоєння п’ятикласниками нових знань у процесі захоплюючої гри та вміння скористатися ними у реальному житті покликана технологія «Едьютейнмент». Організувати заняття у форматі технології можна в парку,
- 62. музеї, на природі,що дає можливість дітям отримати інформацію з будь-якої теми в невимушеній атмосфері. https://naurok.com.ua/stattya-edyuteynment-yak-tehnologiya-formuvannya- klyuchovih-kompetentnostey-na-urokah-zarubizhno-literaturi-144733.html Наразі актуальною є стратегія методичних напрацювань науковців та педагогів-практиків для вивчення творів сучасної літератури в класах адаптаційного періоду навчання. Стратегії Нової української школи. Особливості сприйняття п’ятикласниками художніх творів. https://drive.google.com/drive/folders/1EiRwqDF47HZ6QHsyYnaxOgo1fbogmvvN?usp=sharing https://docs.google.com/document/d/1nMsAhuHVeZ71AR-amLj6- fVJQYUyRDcw/edit?usp=sharing&ouid=100380978945251706443&rtpof=true&sd=true https://docs.google.com/presentation/d/147muk3IRKhq6ypUZ-DS- 9WC6Go9dchya/edit?usp=sharing&ouid=100380978945251706443&rtpof=true&sd=true Запропоновані матеріали з досвіду наших колег допоможе організувати практичну і творчу роботу п’ятикласників на уроках зарубіжної літератури. Хмаринки слів, QR-коди, FB сторінки героя, філворди, ребуси, анаграми, кросворди, сенкани, проблемні запитання та яскраве оформлення перетворять роботу на задоволення, стимулюючи дитячий інтерес до художньої літератури. https://drive.google.com/file/d/1Pg29nQbOdlL7tbX4qDdtmZX_8JVk14JH/view?usp=sharing https://docs.google.com/presentation/d/1Wlm3DxjVOaDJ_Bt94IA9aFz3UUHsMZz8/edit?usp=sharing&o uid=100380978945251706443&rtpof=true&sd=true Важливою умовою успішної реалізації завдань НУШ є використання науково-методичної бази для викладання предметів мовно-літературної галузі різних педагогічних інституцій, зокрема, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Онлайн-платформа для 5 класу "Друзі Полліанни" (НУШ): https://www.academia-nikolenko-5klas.com.ua/ Методична платформа для 5 класу (НУШ): https://www.5klas.com.ua/ Мультимедійний посібник для 5 класу (за програмою 2017 р.): http://xn--5-8sb3ae5a.xn--1000-83dma3a1c7b6a8s.xn--j1am Мультимедійний посібник для 6 класу (за програмою 2017 р.): http://xn--6-8sb3ae5a.xn--1000-83dma3a1c7b6a8s.xn--j1amh/ Онлайн-платформа для 11 класу:
- 63. https://www.1000z.com.ua/ Всеукраїнська школа онлайн https://www.youtube.com/c/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1 %8F ОЦІНЮВАННЯНАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ Ціннісними орієнтирами оцінювання в НУШ є справедливість, об’єктивність, незалежність, доброчесність; воно здійснюється на засадах компетентнісного підходу, активниї участі учнів в оцінюванні, здійснення само- та взаємооцінювання. Кожна школа має право на власну систему оцінювання. Основна мета оцінювання навчальних досягнень учнів – зрозуміти, наскільки збігаються заплановані та отримані результати навчання. Оцінювання здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти», за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro- zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-okremih-pitan-zavershennya- 20212022-navchalnogo-roku 6-11 класи Звертаємо увагу, що у 2022 році оновлено зміст навчальних програм із зарубіжної літератури. Оновленим навчальним програмам «Зарубіжна література. 6 – 9 класи», «Зарубіжна література. 10 - 11 класи. Рівень стандарту», «Зарубіжна література. 10 - 11 класи. Профільний рівень» наказом від 03.08.2022 № 698 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Зміни у навчальні програми вносились у частині російської культури, історії у зв’язку з масовим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну. Із навчальних програм вилучені твори 26 російських і білоруських авторів. Натомість включені твори зарубіжних письменників відповідно до літературного процесу та з урахуванням вікових особливостей учнів/учениць. У навчальних програмах із зарубіжної літератури для 6 – 9, 10 – 11 класів залишено для вивчення творчість М. Гоголя, В. Короленка, Т. Халілова, Ільфа і Петрова, М.Булгакова («Собаче серце»), В. Кузнецова («Бабин Яр»). Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є рекомендовані Міністерством навчальні програми. Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо
- 64. підійти до організаціїнавчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів. Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами. З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подано рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі (див. Додаток 3. Лист МОН №1/9530-22 від 19.08.2022р.). Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо. У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п). Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму). Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки). Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не роблять. Джерела для опрацювання: 1. «Про освіту» Закон України (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2231/ 2. «Про повну загальну середню освіту» Закон України (16 січня 2020 р) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2232/ 3. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/
- 65. 4. Типова освітняпрограма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 19.02.2021 р. № 235[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/2021/02/22/nakaz-mon-vid-19-02-2021-235-pro- zatverdzhennia-typovoi-osvitn-oi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahal-noi- seredn-oi-osvity/ 5. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna- serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv- novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022- roku?fbclid=IwAR0Su0XZPqxv3Rp0dsyWvSEg3V7nV5NoRkq8qpUgeJD636tTF RtDHre69Hg 6. Новий освітній стандарт для 5-9 класів – що це за документ і що він змінює [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nus.org.ua/questions/novyj-osvitnij-standart-dlya-5-9-klasiv-shho-tse-za- dokument-i-shho-vin-zminyuye/ 7. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного в цих програмах [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/navchalna-programa-ne-maye-kopiyuvaty-modelnu- shho-spilnogo-j-riznogo-v-tsyh-programah/ 8. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції НУШ (МОН України №4.5/2303-21 від 06.08.2021) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83419/ 9. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/ 10. Лист МОН №1/9530-22 від 19.08.2022р. (Додаток 3; додаток 4) «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році». Методист відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких дисциплін ПАНО В.В.Чирка
- 66. ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організаціїосвітнього процесу з основ здоров’я та соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі в закладах загальної середньої освіти Полтавської області у 2022-2023 навчальному році Методичні рекомендації щодо реалізація соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі у 5 класі НУШ Одним із основних завдань сучасної загальної середньої освіти є формування культури здорового способу життя учня, дбайливого ставлення до власного здоров`я, створення умов для забезпечення гармонійного фізичного, соціального та психічного розвитку, добробуту учня. Реалізація цього завдання буде здійснюватися через соціальну і здоров’язбережувальну освітню галузь у 5 класі нової української школи. Метою освітньої реформи НУШ є розвиток ключових компетентностей та вміння застосовувати набуті знання і навички у життєвих ситуаціях. Для її реалізації на законодавчому рівні видано низку нормативних документів, зокрема: 1. Стандарти освіти, якими затверджено базовий навчальний план та вимоги до обов'язкових результатів навчання. 2. Типові освітні програми, що містять типові навчальні плани та перелік модельних програм (кожна з яких містить орієнтовний зміст, види навчальної діяльності й очікувані результати). Звертаємо увагу вчителів на необхідність у своїй діяльності враховувати також такі нормативні документи: – Концепція Нової української школи, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12. 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (режим доступу: https://cutt.ly/dXWYe6n);
- 67. – Національна стратегіярозбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схвалено Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 (режим доступу: https://cutt.ly/LXWY9hR); Завдання: «формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок та засад здорового способу життя, зокрема звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації»; – Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 530-р (режим доступу: https://cutt.ly/iXWUtCo). Завдання: «формування освітніх матеріалів з питань пропагування здорового способу життя та профілактики неінфекційних захворювань у навчальних програмах». Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної та міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість і професійну зорієнтованість для забезпечення власного й суспільного добробуту. Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 15 Державного стандарту базової середньої освіти (режим доступу: https://cutt.ly/CXE6CWN). Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі зазначені в додатку 16 і передбачають, що учасник освітнього процесу: – турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту; – приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту, прогнозує наслідки та шукає альтернативні шляхи вирішення проблемних ситуацій;
- 68. – усвідомлює цінністьздоров’я, безпеки та добробуту, дотримується здорового способу життя, культури харчування, правил доброзичливого спілкування та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства; – виявляє підприємливість і поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки, добробуту власного та інших осіб. Згідно з Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 19.02.2021 року №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», режим доступу: https://cutt.ly/pXWUTKL) реалізація соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі здійснюється через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» (5-9 класи) і предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» (8-9 класи). Разом з тим, заклад освіти може включити у навчальній план освітньої програми один із запропонованих Типовою освітньою програмою курсів морального спрямування: «Етика», «Вчимося жити разом», «Культура добросусідства», «Духовність і мораль в житті людини і суспільства», або вивчення відповідних питань у межах інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут». Зверніть увагу, поєднуючи інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» з одним із навчальних курсів: «Етика», «Вчимося жити разом», «Культура добросусідства», «Духовність і мораль в житті людини і суспільства» варто пам’ятати, що соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь є цілісною як за базовими знаннями, так і за обов’язковими результатами навчання. Тому розробляючи відповідні навчальні програми вчителю необхідно внести корективи в обрані модельні навчальні програми, так щоб зазначені курси були взаємоузгодженими та доповнювали один одного. Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі встановлено обсяг у межах: • мінімального показника, який становить 70 годин;
- 69. • максимального –210 годин; • рекомендованого – 105 годин. Обсяг тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 3 годин (рекомендовано – 1,5 години). Кількість годин розподілено на вивчення: інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» – 1 година; Етики/Культури добросусідства/Інших курсів морального спрямування – 0,5 годин. Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 0,5 години, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами. Для 5-их класів НУШ заклад освіти здійснює вибір модельних програм соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (режим доступу: https://cutt.ly/CXWDPCi). Зауважте, що автори модельної навчальної програми перетворюють орієнтири для оцінювання з Державного стандарту в очікувані результати навчання, яких потрібно досягти на кінець циклу навчання. Отже, завдання вчителя полягає у тому, щоб на уроках відповідної тематики створити умови для покрокового наближення учнів до їх досягнення. Зверніть увагу, на сайті Інституту модернізації змісту освіти розміщено навчально-методичне забезпечення освітньої галузі для вчителя 5-6 класів (режим доступу: https://cutt.ly/QXWJ4iB). На основі обраної модельної програми інтегрованого курсу вчитель розробляє навчальну програму, яка затверджується педагогічною радою закладу освіти. Поєднувати у навчальній програмі різні модельні навчальні програми неприпустимо. У створенні навчальної програми педагогу варто звернути увагу на такі аспекти: 1. Навчальна програма має містити опис результатів навчання учнів з
- 70. інтегрованого курсу вобсязі не меншому, ніж встановлено відповідною модельною навчальною програмою. За потреби очікувані результати навчальної діяльності можна конкретизувати. 2. Потрібно зазначити кількість годин, необхідну для провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з інтегрованого курсу/предмета за розділами/модулями та темами. 3. Навчальна програма також може містити проблемні питання та визначати базові знання, окреслені в Державному стандарті базової середньої освіти, на які буде акцентована увага під час вивчення певних тем. Звертаємо увагу, при розробці власної навчальної програми вчитель має право використовувати можливості академічної свободи, а саме: самостійний вибір послідовності викладання навчального матеріалу в межах одного навчального року, але при цьому не порушуючи логіку викладання в межах розділу/модуля; зміни в орієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів/модулів, та часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин; деталізувати матеріал для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, доповнювати тематику практичних/творчих робіт, вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Зверніть увагу, загальний обсяг таких змін може досягати 20%. Час, що необхідний для досягнення визначених програмою результатів навчання (кількість годин на вивчення теми), визначається вчителем залежно від рівня попередньої підготовки учнів, обраної методики навчання та від форматів навчання тощо. Календарно-тематичне планування вчитель укладає у найбільш прийнятній для нього формі, порядок вивчення тем та розподіл часу на їх вивчення має відповідати прописаним у змісті програми. У календарно-тематичному плануванні варто передбачити такі ствопчики: № з/п, Тема, Діяльність, Очікувані результати, Програмне забезпечення та інформаційні ресурси, Дата, Примітки.
- 71. Оскільки календарно-тематичне плануванняє складовою частиною навчальної програми, воно затверджується разом з нею педагогічною радою освітнього закладу. Зверніть увагу, реалізацію модельних навчальних програм забезпечують підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН від 08.02.2022 р. № 140 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» підручникам для 5 класу закладів загальної середньої освіти» зі змінами). Електронні версії підручників з соціальної і здоров'язбережувальної освітньої галузі для 5-их класів можна знайти на сайті «Шкільні підручники» (режим доступу: https://cutt.ly/tXE5Rsp). Учитель може використовувати одразу кілька підручників з тих, що мають відповідний гриф МОН та створювати додаткові навчальні матеріали, які відповідатимуть потребам освітньої програми закладу освіти. Система оцінювання результатів навчання має базуватись на положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ МОН України №289 від 1.04.2022 року) та Загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток №2 до наказу №289, режим доступу: https://cutt.ly/WXW7deH). Незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів – надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (поточне та підсумкове оцінювання). Формувальне оцінювання є важливим елементом освітнього процесу, засобом підтримки учнів у навчанні, мотивацією до навчання. Це оцінювання, яке допомагає учню «навчитися вчитися». Йдеться про надання усного та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо
- 72. допомоги у виправленнітипових помилок, надання порад щодо подальшого навчання. Зверніть увагу може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання з використанням окремих інструментів: карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо. Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу, їх стресового стану, слід здійснювати на підставі поточного оцінювання. Проведення письмових діагностичних робіт з освітньої галузі не передбачено. Зверніть увагу, оцінювання результатів навчання в освітній галузі необхідно здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. За рішенням педагогічної ради заклад освіти має право: визначити адаптаційний період, упродовж якого поточне та тематичне оцінювання не здійснюється; відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура» або визначити власну рівневу шкалу. В останньому випадку для заповнення Свідоцтва досягнень школа має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством (12-бальна шкала). Важливим елементом системи оцінювання є рефлексія, якісний зворотний зв'язок. Саме рефлексія дає можливість усвідомити причини та зміст невдалої дії, проаналізувати ситуацію та знайти інші способи досягнення бажаного результату. Ознайомитися з методиками рефлексії можна на сайті Нової української школи (режим доступу: https://cutt.ly/fXEr6Lv). Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні», та командою підтримки реформ Міністерства
- 73. освіти і наукиУкраїни розробили поради щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану: – відновлення навчання з предметів/інтегрованого курсу освітньої галузі доречно розпочинати з опрацювання або ж повторення тем, які стосуються емоційного здоров’я; – тематику безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях, допомоги собі та іншим варто повторювати з учнями відповідно до їхнього віку та потреб; – важливим результатом навчання за визначеними напрямами є формування в учнів життєвих умінь, зокрема щодо ухвалення зважених рішень, розв’язання проблем, розвитку творчого та критичного мислення, комунікації, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливу, подолання негативних емоцій та стресу, а також співчуття і відчуття себе громадянином, формування навичок безпечної поведінки. Зміст соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут». Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток навичок безпечної поведінки вдома, школі та у навколишньому середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил дій у надзвичайних ситуаціях та свідомого ставлення до особистої безпеки й безпеки інших. Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учасників освітнього процесу здоров’язбережувальної компетентності та поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, вмінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та протидіяти негативним соціальним впливам. Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування мотивації до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості, фінансової грамотності, активного громадянства, культури споживання,
- 74. забезпечення власного добробутута сталого розвитку, спонуканні до благодійної діяльності учнів. Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно за кожною темою через взаємоінтеграцію та взаємодоповнення. Соціальна і здоров`язбережувальна освітня галузь зосереджує навчання на розвитку особистого потенціалу учнівства та формуванні відповідального ставлення до здоров’я, що забезпечує дотримання таких принципів: – партнерство між учнями і вчителем, який є фасилітатором освітнього процесу; – залучення всіх учасників освітнього процесу до навчальної діяльності; – активне навчання, що враховує індивідуальні стилі сприйняття й стратегії навчання учнів; – навчання на ситуаціях, наближених до реального життя (важливих для безпеки, здоров'я, соціалізації та самореалізації учнів). Звертаємо увагу, що в основу навчання мають бути покладені основні підходи Нової української школи: – компетентнісний (досягнення інтегральних результатів у навчанні); – діяльнісний (здобуття знань учнями в процесі власної навчально- пізнавальної діяльності); – інтегрований (внутрішньопредметна та міжпредметна інтеграція для більш цілісного сприйняття світу); – особистісно орієнтований (урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів та створення умов для розвитку за індивідуальною траєкторією). Сучасний учитель має бути не тільки вчителем, але й освоювати нові ролі: фасилітатора, тьютора, модератора, новатора, ментора, коуча. Не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходити інформацію і критично опрацьовувати її, застосовувати знання на практиці у життєво важливих ситуаціях та підтримувати прагнення дітей до самореалізації, самовдосконалення та саморозвитку.
- 75. Пріоритетні методи навчанняза галуззю: дослідницькі, творчі,проблемно- пошукові. Форми організації діяльності дітей: колективна, групова, індивідуальна. Особливу увагу необхідно приділяти організації групової роботи учнів і проведенню тренінгів, які передбачають активну участь кожного, творчу співпрацю учнів між собою і з педагогом. Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять із використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні проблемних питань, мозкових штурмах, мапа думок, розроблення ментальних карт, STEM-проєктів, написання бiзнec-плaнiв або пpoгpaм, рольових іграх, дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях тощо. Широко мають застосовуватися завдання, спрямовані на формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного, морального ставлення людини до себе та навколишнього середовища. В основу навчання має бути покладено діяльнісний підхід, який покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність. Це наскрізний процес, спосіб взаємодії педагога з дитиною, за допомогою якого учні навчаються мислити, шукати та використовувати інформацію, завдання вчителя – створити для учнів ситуацію, яку вони мають вирішити. У навчанні даної галузі перевага надається практичним роботам, дослідженням, спостереженням у навколишньому середовищі, моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності щодо безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях. Важливе значення у формуванні особистісного ставлення до об’єктів вивчення належить практико-орієнтованим проєктам, які передбачають вивчення проблем, пов’язаних із потенційними небезпеками для життя та здоров’я, культурою харчування, впливом шкідливих звичок на здоров’я дитини, формують в учнів ціннісне ставлення до життя та здоров’я, сприяють їхньому фізичному, психічному і духовному розвитку. Беручи участь у проєкті, учні мають можливість перевірити теоретичні надбання на практиці, формуючи при цьому критичне та творче мислення.
- 76. Результати виконаного проєктуможна представити у формі портфоліо– добірки різних матеріалів, що демонструє частину роботи кожного учасника групової роботи. Це може бути створена модель для представлення роботи, добірка друкованих матеріалів, складений певний алгоритм, відеоматеріали, графічне зображення результатів, інфографіка, презентація, колективний коллаж, постер чи плакат. Особливу увагу варто приділити творчим роботам учнів. Це може бути окрема стіна або куточок, де розміщуватимуться розробки учнів. Запропонуйте учням творчий проєкт – створення навчального лепбуку. Lapbook – інтерактивний блокнот чи папка, який розкриває вивчену тему (наприклад, «Твоя безпека», «Правила дорожнього руху. Безпека на дорозі», «Правила дій під час повітряної тривоги», «Здоровим бути модно», «Сторінка мого здоров’я», «Мій вибір – здоровий спосіб життя», «Цінність української родини» тощо). Створення лепбуку – творча робота для учнів, яка мотивує до вивчення обраної теми. Більш детально з інформацією щодо створення лепбуку можна ознайомитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=xRRqIOk0vXg. Реалізовуючи соціальну і здоров’язбережувальну освітню галузь доцільним буде використання педагогічної технології на основі набуття життєвих навичок, яка спрямована на формування здорової та просоціальної особистості. Зокрема, навчання, побудоване на прикладах ситуацій, близьких до реального життя учнів 5 класу, з урахуванням рівня їхнього розвитку, потреб і проблем. На сайті превентивної освіти можна пройти онлайн курс «Освіта на основі життєвих навичок» (режим доступу: http://dlse.multycourse.com.ua/ua/). Для того, щоб продемонструвати практичність курсу й створити умови для формування в здобувачів освіти життєвих навичок, рекомендуємо залучати провідних фахівців до обговорення тем уроків (медсестер, пожежників, психологів, представників ДСНС). Це дасть змогу дітям краще опанувати матеріал. Важливою складовою освітньої галузі є застосування здоров'язберігаючих технологій, мета яких – сформувати необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, їх використання в повсякденній діяльності.
- 77. Наприклад, повноцінний тараціонально організований руховий режим. Для підвищення загальної працездатності, зняття психоемоційної напруги та створення позитивної навчальної атмосфери можна застосовувати руханки, фізкультхвилинки чи вправи-енергізатори. Вимоги до застосування: мають відповідати віковим особливостям, бути зручними для виконання на обмеженій площі, мати інтенсивний та емоційний характер, акцентувати увагу на вправах, пов’язаних з розвантаженням хребта та вправах для грудного відділу. Постійної уваги вчителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю під час виконання завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальної компетентності дітей та навичок безпечної поведінки. Батьків можна долучити до виконання таких завдань: «Розробка алгоритму дій під час повітряної тривоги вдома», «Створення плакату ідей для добробуту країни», «Поради від рідних щодо заспокоєння і зняття стресу», «Прийняття зважених рішень щодо переходу дороги», «Обстеження безпеки своєї оселі», «Виконання вправ для формування правильної постави та гімнастики для очей», «Виконання руханок» тощо. Навчальні матеріали із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі можуть бути підсилені та доповнені іншими навчальними предметами та курсами, зокрема й міжгалузевими інтегрованими рішеннями. Також окремі компоненти програми можна брати за основу для розроблення міжгалузевих інтегрованих модулів. Рекомендовано використовувати відеоматеріали, що спрямовані на формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, засвоєння моделі здорової та безпечної поведінки. Наприклад, створіть власну мультимедійну папку із соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі, що включатиме навчальні відеоролики, спрямовані на засвоєння правил ввічливої поведінки в суспільстві, відеоматеріали із прикладами життєвих ситуацій та історіями, що сприятимуть формуванню моральних якостей і засвоєнню учнями моральних норм поведінки, сюжети для засвоєння гігієнічних навичок, відеоматеріали щодо мінної безпеки
- 78. та безпеки унадзвичайних ситуаціях, інтерактивні вправи безпечної поведінки в суспільстві та дій під час надзвичайних ситуацій чи небезпеки під час війни. Повномасштабна війна на території України змінила наше повсякденне життя. Реалії сьогодення змушують корегувати освітній процес залежно від ситуації у регіоні. При плануванні роботи варто враховувати можливість навчання у змішаному форматі та навчання у незвичному для дітей освітньому середовищі. Тому, сьогодні перед вчителем стоїть завдання – не просто навчити, дати знання з освітньої галузі, а заспокоїти, порадити, навчити виходити за межі страхів, які приносить час війни, дати життєві орієнтири та виховати повагу й свідоме ставлення до заходів безпеки. Необхідно навчити дітей справлятися з невизначеністю та складністю, умінню вчитися самостійно, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя своє власне та родини, співпереживати і конструктивно вирішувати конфлікти, допомагати дітям з числа ВПО, долучатись до підтримки ЗСУ. Враховуючи військові дії на більшій території України вбачаємо за необхідність доповнити у 2022/2023 навчальному році зміст модельних навчальних програм інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» питаннями особистої безпеки пов’язаними з ризиками воєнного часу. Пріоритетними питаннями змісту освіти у 2022-2023 н.р. є безпекові питання. Педагогам необхідно включити відповідні питання у зміст навчальної програми закладу, передбачивши їх вивчення на початку навчального року. Для цього рекомендуємо скористатися оновленою у цьому році навчальною програмою предмета «Основи здоров’я» для 6 – 9 класів (режим доступу: https://cutt.ly/cXIzp9w). При розробці навчальної програми враховуйте безпекову ситуацію в регіоні та адаптуйте до умов, в яких працює освітній заклад. Реалізація завдань інтегрованого курсу особливо актуальна в умовах воєнного стану, адже вони спрямовані на збереження життя майбутніх поколінь українців.
- 79. Акцентуємо увагу нажиттєвій необхідності формування навичок домедичної допомоги, самозахисту та психоемоційної саморегуляції. На сайті студії онлайн- освіти EdEra можна пройти безкоштовний курс для вчителів з домедичної допомоги. Курс про те, як діяти вчителю в разі непередбачуваної ситуації, як навчити учнів діяти самостійно (режим доступу: https://courses.ed- era.com/courses/course-v1:EdEra-SmartOsvita+Med+1/about). Зверніть увагу на безоплатний курс із мінної безпеки «Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів (EORE)» від ГО «Асоціація саперів України» на освітній онлайн-платформі Prometheus. На курсі отримаєте знання і навички щодо навчання дітей правил безпечної поведінки в умовах наявності загроз від мін та вибухонебезпечних предметів (режим доступу: https://cutt.ly/eXTtOW9). Враховуючи щоденні стреси та емоційну напруженість, особливу увагу варто приділяти психічному здоров’ю учасників освітнього процесу. Міністерство освіти і науки України розробили методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти» (режим доступу: https://cutt.ly/EXIcY1h). На сайті Нової української школи можна ознайомитися з 10-20-секундними вправами-практиками для стабілізації психологічно-емоційного стану та саморегуляції (режим доступу: https://cutt.ly/SXRy76X). Враховуючи виклики війни актуальними у роботі вчителя будуть матеріали електронного навчально-методичного посібника «Уроки безпеки в закладах загальної середньої освіти: поради вчителю до нового 2022/23 навчального року» розроблений фахівцями Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського (режим доступу: https://cutt.ly/NXEaSnb). Методичні матеріали містять корисні посилання та розкривають алгоритм дій під час повітряної тривоги, інформацію щодо правил і навичок безпечної поведінки в разі виникнення надзвичайних ситуацій; профілактики травматизму під час ведення військових дій та запобігання загибелі учнів.
- 80. Рекомендуємо до використанняреалізації соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі наступні посилання: 1. Портал превентивної освіти. URL:https://autta.org.ua/; 2. Сайт Дитячого фонду UNICEF. URL :https://www.unicef.org/ukraine/; 3. Сайт Центру громадського здоров’я МОЗ України. URL: https://phc.org.ua/reaguvannya-na-nadzvichayni-situacii; 4. Сайт видавництва «Світич». URL: https://svitdovkola.org/pilot/5/zbd; 5. Сайт «Товариство Червоного Хреста України» – брошури та інші матеріали. URL:https://redcross.org.ua/information/; 6. Сайт вчителя Основ здоров'я Закшевської Алевтіни Анатоліївни, вчитель основ здоров'я Піщанська ЗОШ I-III ст. Руханки. URL: https://sites.google.com/site/zakchevska/proekty. 7. Громадська організація «Асоціація саперів України». URL: https://www.uda.org.ua/. 8. Фізкультура/Руханка ранкова. Всеукраїнська школа онлайн. URL: https://cutt.ly/pXIYB9K; 9. Телеканал ПЛЮСПЛЮС https://plus-plus.tv/1plus1video, цикл «Корисні підказки». URL: https://cutt.ly/kXIEv; 10. Канал «Цікава наука». URL: https://cutt.ly/hXImw2E; 11. Канал «Еспресо» – цикли передач «PRO здоров'я». URL: https://cutt.ly/8XImsqL; 12. Відеовід каналу 1+1. Проєкт «Додай уваги на дорозі». URL: https://cutt.ly/uXInCuV; 13. Проєкт «Про здорове» – рекомендації зі здорового харчування, схвалені МОЗ України. URL: http://www.prozdorove.com.ua/; 14. CultFood – соціальний проект покращення культури харчування. URL: https://cultfood.info/.
- 81. Методичні рекомендації щодопланування освітнього процесу з основ здоров'я у 6-9 класах. Збереження та зміцнення здоров'я молодого покоління належить до актуальних завдань розвитку сучасної освіти. Саме заклад освіти має вагомий виховний і здоров'язбережувальний потенціал, надає можливості для практичної реалізації ідеї «Здоров'я через освіту». Звертаємо увагу, що у 2022/2023 н. р. вивчення предмета «Основи здоров'я» у 6-9 класах здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698, яка розміщена на офіційному вебсайті МОН України (режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas). Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ від 23.11.2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462) та відповідно до положень Концепції Нової української школи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р). В оновленій навчальній програмі розширено зміст першого розділу «Безпека і здоров’я людини», який вивчається на початку навчального року в кожному класі. Додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу: сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги, обстрілу, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист і поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги тощо. Введено практичні завдання щодо відпрацювання навичок евакуації з приміщення школи; відпрацювання алгоритму дій під час обстрілів і хімічної атаки/ядерного удару; відпрацювання алгоритму безпечної поведінки у разі виявлення незнайомого предмету/вибухонебезпечного предмету; відпрацювання алгоритмів виклику
- 82. рятувальних служб; відпрацюваннянавичок самодопомоги при забиттях, зупинення незначної кровотечі, оброблення подряпин, невеликих ран. Відповідно до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 405, на вивчення предмета у 6-9 класах передбачена 1 година на тиждень (режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi- programi-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-ii-stupenya). Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров'я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантного та варіативного складників навчальних планів. Враховуючи вимоги сьогодення, навчальна програма з основ здоров'я зорієнтована на формування в учнів ключових компетентностей і життєвих навичок, що визначає практичний характер змісту здоров'язбережувальної освіти. У навчальній програмі знайшли відображення наскрізні змістові лінії, реалізація яких передбачена Концепцією Нової української школи (режим доступу: https://cutt.ly/gZHgyxY). Наскрізні лінії необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища, оскільки вони є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей навчальних предметів і сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних життєвих ситуаціях. Наскрізні змістові лінії тісно поєднано з компетентнісним потенціалом інтегрованого предмета «Основи здоров'я», загальною його характеристикою, конкретизовано по класах за кожною темою (графа програми «Зміст навчального матеріалу»), а також розкрито в календарно- тематичному плані.
- 83. У програмі виділеноінтегровані змістові напрями (спільні для всіх навчальних предметів): «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які реалізуються під час вивчення певних розділів і тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів і використання різних методів навчання, розв’язування задач реального змісту, моделювання різних життєвих ситуацій, реалізації проєктів і досліджень. Наводимо приклади методики реалізації інтегрованих змістових ліній на уроках основ здоров'я: 6 клас: 1. Моделювання поведінки в разі харчового отруєння. 2. Відпрацювання алгоритму дій під час надзвичайної ситуації (пожежа, загроза ракетного удару, мінна небезпека, витік газу тощо). 3. Проєкт на тему: «Екологічні проблеми довкілля». 4. Добір одягу за сезоном і погодою, прорахунок його вартості при купівлі. 5. Прорахунок калорій добової норми підлітка. 6. Практична робота «Правило корисної тарілки». 7. Застосування тематичних руханок. 7 клас: 1. Проєкт дослідження «Причини ДТП на дорозі». 2. Відпрацювання алгоритму дій під час пожежі в громадському приміщенні. 3. Створення рекламного відеоролика для соціальних мереж про здоровий спосіб життя. 4. Проєкт дослідження «Небезпеки, які мене оточують». 5. Створення колажу на тему «Наслідки тютюнопаління на молодий організм». 8 клас:
- 84. 1. Дослідження затемою «Що впливає на вибір косметичних засобів», прорахунок вартості догляду за шкірою на місяць. 2. Розроблення лепбуків щодо алгоритму дій під час повітряної тривоги. 3. Створення власного портфоліо «Моє майбутнє». 4. Розроблення правил поведінки підлітків у разі затримання поліцією. 5. Проєкт на тему «Харчові отруєння та кишкові інфекції». 9 клас: 1. Конференція «Екологічні проблеми та їх вплив на людство. Шляхи подолання проблем». 2. Дослідження «Вплив транспорту на навколишнє середовище та здоров'я». 3. Проєкт «Безпека у соціальних мережах». 4. Моделювання ситуацій щодо небезпечних пропозицій, які загрожують життю та здоров'ю підлітка. 5. Розроблення формули індивідуального захисту. 6. Створення власного портфоліо «Я в майбутньому». 7. Розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енергозатрат організму. 8. Залучення до різноманітних акцій, зокрема «Молодь за здоровий спосіб життя», «Молодь проти СНІДу», «Вчимося бути здоровими» тощо. 9. Проведення конкурсу «Вернісаж професій». Підкреслимо, що саме від учителя та від завдань, які він ставить перед собою залежить вибір методів та інструментів розвитку наскрізних умінь на уроках основ здоров'я. Головне – створити такі умови, щоб учні могли на практиці переосмислити теоретичні відомості. Візьміть до уваги, що наскрізні лінії реалізуються через призму відповідного трактування навчального змісту тем і не передбачають будь- якого його розширення чи поглиблення.
- 85. Так, зокрема змістовалінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля та розвитку суспільства. Саме предмет «Основи здоров’я» орієнтує учнів на відповідальне ставлення до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку свідомої екологічної поведінки як складника здорового способу життя; досліджує причинно-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля та здоров’ям, добробутом і безпекою громади; поглиблює знання у сфері екологічного законодавства. Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, який займає активну громадянську позицію, усвідомлює свою належність до держави та керується загальнолюдськими та морально-етичними принципами у власній поведінці. Уроки з «Основ здоров’я» спрямовують учнів на громадянську відповідальність за особистий і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; сприяють вихованню поваги до прав людини та законів України; розвивають уміння реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту та добробуту своєї держави, здоров’я та безпеки. Змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечує формування здоров’язбережувальної компетентності учнів, сприяє духовному, емоційному, соціальному та фізичному розвитку особистості, яка дотримується здорового способу життя та свідомо оцінює ризики небезпек. Варто пам’ятати, що змістова лінія «Здоров'я і безпека» при викладанні предмету «Основи здоров'я» є провідною та розкривається на всіх уроках в 6- 9 класах. Вивчення питань, що належать до змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» сприяють розвитку лідерських якостей; здатності
- 86. успішно діяти вумовах сьогодення; формують краще розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань; навчають здійснювати заощадження, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо. Уроки з основ здоров'я є освітнім майданчиком для практичного формування підприємливої компетентності, де учнів орієнтують на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складниками здоров’я, сприяють формуванню ставлення до збереження і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Важливим для формування підприємливої компетентності є робота в групах, адже сприяє розвитку необхідних навичок і виконанню практичних робіт у вигляді проєктів, зокрема таких як «Проєкт самовиховання», «Складаємо власний бюджет», «Вплив реклами на вибір косметичних засобів», «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації». Запропонуйте учням об'єднатися в команди та влаштувати змагання за звання найощадливішого господаря. Варто пам’ятати, що невід’ємними складниками всіх наскрізних ліній є життєві навички, відпрацювання яких відбувається на уроках з основ здоров'я. Це навички, які безпосередньо сприяють соціальному, психічному і духовному здоров’ю: навички ефективного спілкування, співпереживання, конструктивного вирішення конфліктних ситуацій, протидії тиску, погрозам, дискримінації, булінгу, спільної творчої діяльності та співробітництва, самооцінки, самоконтролю, самостійність мислення, аналізу проблем і прийняття зважених рішень, визначенню життєвих цілей і напрямів майбутньої діяльності, мотивація успіху та навички безпечної поведінки. «Основи здоров’я» – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності, передбачає розвиток здоров'язбережувальної компетентності. Мета інтегрованого предмета «Основи здоров’я» – формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я як найвищої соціальної цінності, оволодіння основами здорового способу життя та навичками безпечної поведінки у різних життєвих ситуаціях.
- 87. Для реалізації означеноїмети завданнями предмету «Основи здоров’я» є: усвідомлення цінності життя крізь призму фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку; формування в учнів відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку та навколишнє середовище; ознайомлення учнів з основними чинниками, що впливають на здоров’я, безпеку, фізичне благополуччя та розвиток людини; сприяння особистісному розвитку, самореалізації та позитивної самооцінки; формування свідомої мотивації до здорового сособу життя та безпечної поведінки; розвиток життєво необхідних практичних навичок, спрямованих на збереження, зміцнення здоров'я та захист життя. У пояснювальній записці програми зазначено, на що орієнтувати учнів кожного класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них до формування ключових компетентностей. Основними особливостями програми з основ здоров’я є те, що вона: розкриває питання, що мають важливе значення для учнів; враховує індивідуальні потреби та інтереси кожного й рівень соціально-психологічного розвитку; має практичний характер, спрямований на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової та безпечної поведінки. Необхідно враховувати, що знання про здоров’я людини, його складники, позитивний вплив здорового способу життя на ріст і розвиток людини, які учні отримали в початковій школі, більш деталізуються та поглиблюються в основній. Зміст програми включає чотири розділи, які представлені в програмах для кожного класу: 1. Здоров’я людини.
- 88. 2. Фізична складоваздоров’я. 3. Психічна й духовна складові здоров’я. 4. Соціальна складова здоров’я. Відповідно до вікових, пізнавальних і психологічних особливостей учнів класу змінюється й розширюється зміст і обсяг пропонованої їм інформації та методика її подання. Зміст навчального матеріалу програми роз'яснює знаннєвий, діяльнісний і ціннісний компоненти. Включає характеристику таких компонентів як уміння і ставлення. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, що спрямовані на досягнення учнями здоров’язбережувальної, соціальної, екологічної та інших компетентностей, поглиблення життєвих навичок, усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут. Зверніть увагу, що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для практичних, різних видів діагностичних робіт тощо), що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах», перелік постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (режим доступу: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/). На основі навчальної програми інтегрованого предмета «Основи здоров'я» вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Треба зазначити, що реалізовуючи зміст програми, вчитель має право використовувати можливості академічної свободи, а саме: самостійний вибір послідовності викладання навчального матеріалу в межах одного навчального року, але при цьому не порушуючи логіку викладання в межах
- 89. розділу; зміни ворієнтовній кількості годин, передбачених програмою для вивчення тем або розділів, і часу проведення практичних занять, використання для цього резервних годин; деталізувати матеріал для вивчення та включати до змісту освіти приклади зі свого регіону. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів і поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Вчитель вільно обирає форми, методи і засоби досягнення навчальної мети та формування ключових компетентностей, що відповідають освітній програмі. Зверніть увагу, що визначальними факторами при календарному та поурочному плануванні є врахування безпекової ситуації в регіоні, орієнтація на вікові особливості учнів, наближеність змісту уроків до реального життя, врахування сезонного характеру дії деяких факторів ризику, превентивність щодо поведінкових ризиків і проблем, спрямованість на розвиток особистих можливостей і сприйняття загальнолюдських цінностей. Резервні години можна використати з метою детальнішого вивчення окремих тем, для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, організації конференцій, проведення семінарів, екскурсій, захисту проєктів, зустрічей із представниками правоохоронних служб, ДСНС, психологічної служби та медичного сектору, обговорення дискусійних питань і сучасних загроз безпечної поведінки тощо. Пропонуємо використати резервні години на вивчення питань цивільного захисту, психологічного здоров’я, правил поведінки у надзвичайних ситуаціях воєнного характеру тощо. Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативного складника навчального плану. Відповідно до цього вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість
- 90. годин на вивченняокремих тем програми. Рекомендуємо за рахунок годин варіативного складника запроваджувати факультативи з формування здорового способу життя, безпечної поведінки та оцінки ризиків небезпек під час надзвичайних ситуацій, практичних навичок надання домедичної допомоги, збереження репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захворювань, ВІЛінфекції/СНІДу тощо. Зважаючи на неоднорідність організації освітнього процесу після 24 лютого 2022 року, що безпосередньо вплинуло на якість опанування навчального матеріалу, пропонуємо освітній процес розпочати з вхідного діагностування (розробити систему різнорівневих завдань), щоб зрозуміти на якому етапі зупинитися детальніше та від чого далі відштовхуватися під час викладання предмета. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (режим доступу: https://cutt.ly/bXTeukM). Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, дотримання правил безпечної поведінки учнів у життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок. Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, та критеріям оцінювання. Зауважте, що завдання для тематичної перевірки повинні бути спрямовані на виявлення рівня застосування знань і вмінь учнів у реальних життєвих умовах. Особливість оцінювання здоров'язбережувальної діяльності учня полягає в тому, що оцінка має виконувати функцію заохочення, підтримки та мотивації на досягнення позитивних змін у знаннях, уміннях і навичках. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).
- 91. Контрольні роботи упроцесі вивчення інтегрованого курсу «Основи здоров'я» не передбачені. Виставляючи семестрову оцінку обов’язково враховуйте динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці протягом семестру. Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри, під час виставлення річної враховуємо динаміку особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом року, важливість тем, які вивчалися в І та ІІ семетрах, тривалість їхнього вивчення та складність змісту, рівень уміння учня/учениці робити узагальнення та застосовувати набуті знання. Зауважте, що практичні завдання з основ здоров’я проводяться у межах певного уроку і є його невід’ємною частиною, тому окремо практичні завдання не оцінюються, оцінювання практичних навичок може бути вибірковим. Ведення класного журналу. Вимоги до ведення класного журналу регламентуються наказами Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів ЗНЗ» (режим доступу: https://cutt.ly/QXTeE2H), від 10.05.2011 № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності» (додаток 2. Вказівки до ведення класного журналу, режим доступу: https://cutt.ly/qXTeOjn). Під час організації освітнього середовища вчителям основ здоров'я необхідно керуватись наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009 № 1114 «Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров'я загальноосвітніх навчальних закладів» (режим доступу: https://cutt.ly/yXTeBf8), та наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного
- 92. регламенту для закладівзагальної середньої освіти» (режим доступу: https://cutt.ly/wXTe9BE). Організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час воєнного стану. У зв’язку із військовими діями на більшій території України, з можливим викликом щодо поширення вірусної інфекції COVID-19 та необхідністю навчання в безпечних для життя та здоров'я умовах, у календарно-тематичному плануванні з інтегрованого предмета «Основи здоров'я» важливо враховувати можливість організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання. Із початком війни дистанційне навчання стало основною опцією доступу до знань. За більш ніж два роки пандемії COVID-19 механізми співпраці між учасниками освітнього процесу стали налагодженішими. Для організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання пропонуємо звернути увагу на методичні рекомендації, подані у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173 «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину» (https://cutt.ly/dXTrt7Q); від 16.04.2020 № 1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019- 2020 н.р.» (https://cutt.ly/FXTrgpe); методичні рекомендації «Організація дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник, https://cutt.ly/7XTrztB), розробленими за підтримки МОН; «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання», розробленими Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського (Лист ПОІППО від 02.04.2020 № 01-22/418, https://cutt.ly/cXTrnJH), в яких містяться посилання на вебпортали та сервіси для організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання.
- 93. Зверніть увагу, щобдистанційне навчання було максимально ефективним, його необхідно правильно організувати за допомогою системи організаційних, технічних, програмних і методичних заходів. Зауважте, головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчої особистості та здібностей учнів за допомогою відкритого й вільного використання платформ, освітніх ресурсів, програм тощо. Акцентуємо увагу, що основою дистанційного освітнього процесу має бути цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота учня, який може вчитися у зручному та головне безпечному для себе місці, мати комплект спеціальних засобів навчання та перебувати у постійній комунікації з учителем. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції щодо завдань, які необхідно виконати, доступ до теоретичних і практичних матеріалів, електронних посібників (на сайті ІМЗО, розділ «Електронні версії підручників», режим доступу: https://cutt.ly/eXTrPQG), навчальних відеороликів і регулярний зворотний зв’язок щодо оцінки досягнутих результатів навчання. Одним із концептуальних положень реалізації змісту здоров'язбережувальної освіти є посилення практичної спрямованості набутих знань і вмінь. Цього можна досягти засобами виконання учнями практичної частини навчальної програми з предмета «Основи здоров'я». Практичний компонент змістового складника програми є обов’язковим елементом формування в учнів практичних предметних (здоров'язбережувальних) компетентностей: уміння застосовувати набуті знання на практиці, використовувати здоров'язбережувальні технології, вміння моделювати ситуації та приймати зважені рішення, розв’язувати задачі практичного спрямування. Із цією метою програмою передбачено набуті знання та вміння застосовувати на практиці, у реальних життєвих ситуаціях. Навчальні відео та віртуальний урок не замінять «живого» спілкування, проте дозволять учням отримати теоретичні знання та вдома, самостійно чи
- 94. разом з батькамивідпрацьовувати набуті знання та навички. Для відпрацювання практичних навичок можна використовувати сервіси Google sites, Wizer.me, Google Form для створення інтерактивного робочого аркуша. Важливим під час дистанційного навчання є використання методу проєктів на уроках основ здоров'я. Застосування сервісу Google-Форми надає можливість учителю визначитись із найцікавішими для дітей темами, з’ясувати їхні інтереси та об’єднати в групи для роботи над проєктом. Рекомендуємо звернути увагу на наступні сервіси для організації роботи над проєктом: створення презентацій чи публікацій: 1. Prezi (https://prezi.com/). 2. Canva (https://www.canva.com/). 3. Google Sites (https://sites.google.com). Для організації дослідницької діяльності учнів у мережі Інтернет можна використовувати вебквести, які захоплюють учнів і сприяють формуванню лідерських якостей. В основі квестів – застосування отриманої навчальної інформації з практичною метою. На освітній платформі «Всеосвіта» можна проглянути приклад квесту для учнів 8 класу: «Психічна і духовна складові здоров'я». Зважаючи на те, що сучасні діти – це покоління Z, актуальним буде застосування на уроках смартфонів чи інших гаджетів. Наприклад, можливість зацікавити учнів до роботи, підвищити їхню активність та ефективність уроків основ здоров’я допоможуть інтерактивні вправи, які можна створити, користуючись онлайн-ресурсами LearningАpps.org (приклади завдань з предмету: https://learningapps.org/watch?v=pnhr6ux1n22). Є багато платформ для квізів, які можна використовувати для інтерактивного залучення учнів. Корисними у роботі будуть онлайн-сервіс для створення вікторин, дидактичних ігор і тестів: Kahoot та Quizizz.
- 95. Навчальні ігри мотивують,сприяють розвитку комунікативних навичок, навчають критичному мисленню для розв’язання проблем та заохочують до роботи в команді. Зараз зростає попит на edutainment-підходи – розважальне навчання. Наприклад, можна запропонувати учням серіал для перегляду про «Статеве виховання» на Netflix. Це цікавий і повчальний серіал про проблеми учнів середньої школи. Пропонуємо використовувати у навчанні Youtube-канал Цікава наука, корисні освітні відео: відео з географії, біології, хімії та основ здоров’я. Для організації процесу рефлексії або обговорення важливої проблеми, можна скористатися такими віртуальними дошками: сервіс «Padlet» – мережевий сервіс для створення електронної стіни; сервіс «Lino It» – універсальний онлайн-сервіс для роботи з нотатками-стікерами; сервіс «Jamboard» – віртуальна дошка, де можна в реальному часі працювати з нотатками. Зауважте, що зворотний зв’язок при виконані учнями завдань є одним з найважливіших етапів дистанційного оцінювання знань, який забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі. Інформаційно-роз’яснювальна робота щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану. «Основи здоров’я» – це не тільки інтегрований предмет, це освітній інструмент, який готує учнів до дорослого, свідомого життя, життя в реальних умовах сьогодення, сприяє формуванню психоціальних компетентностей. Враховуючи воєнний стан на території України та щоденну загрозу ракетних ударів, зміни в організації освітнього середовища, варто акцентувату увагу на темах безпечної поведінки та психологічної підтримки
- 96. дітей. Приділіть більшечасу розгляду важливих питань психоемоційного стану дитини та психічного здоров'я. З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього процесу внаслідок збройної агресії російської федерації, Міністрерство освіти і науки України розробили методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, психологів і соціальних педагогів закладів освіти» (режим доступу: https://cutt.ly/9XTr3v1). Ознайомитися з віковими особливостями психосоціального розвитку дитини та з поведінковими реакціями дітей із постравматичним стресовим розладом можна на сайті превентивної освіти пройшовши онлайн-курс із розвитку соціальних навичок «Вчимося жити разом», перейшовши за посиланням: http://autta.org.ua/ua/On-line_coursues/. Особливу увагу приділіть превентивній освіті щодо попередження вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних і психотропних речовин, ураховуючи психологічно-емоційну нестабільність дітей пов’язану з викликами війни. Звертаємо увагу на Лист МОН від 13.05.2022 р. №1/15119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні» (режим доступу: https://cutt.ly/tXTtuH5). Пропонуємо у щоденні плани вчителя включити 5-10-хвилинні активності учнів на емоційне розвантаження. Вправи допоможуть стабілізувати нервову систему, зняти психоемоційне та м'язове напруження, абстрагуватися від певних реалій війни. На сайті Нової української школи розміщено короткі анімаційні відео для дітей і дорослих із демонстрацією вправ, що допоможуть заспокоїтися і психологічно себе підтримати (режим доступу: https://cutt.ly/pXnIJRi). Зверніть увагу на онлайн-курс від психологині Світлани Ройз «Як підтримати дитину під час війни?», який навчає правильно реагувати на стресові ситуації та містить практичний блок: ігри, щоб впоратися з агресією та тривогою (режим доступу: https://cutt.ly/QXTth4I).
- 97. Основним вектором унадскладних умовах сьогодення, на уроках з основ здоров'я має стати набуття знань, умінь і навичок безпечної поведінки в умовах надзвичайного стану, забезпечення фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя особистості. Під час розгляду тем безпечної поведінки рекомендуємо до використання матеріали електронного навчально-методичного посібника «Уроки безпеки в закладах загальної середньої освіти: поради вчителю до нового 2022/23 навчального року», розроблений фахівцями Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського (режим доступу: https://cutt.ly/NXEaSnb). Методичні матеріали розкривають алгоритм дій під час повітряної тривоги, інформацію щодо правил і навичок безпечної поведінки в разі виникнення надзвичайних ситуацій; профілактики травматизму під час ведення військових дій та запобігання загибелі учнів. Посібник містить корисні посилання щодо виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та цінності життя, підвищення їхнього інформаційно-просвітницького рівня з питань мінної безпеки та психологічно-емоційної підтримки. В умовах війни навчання може проходити іноді в класі, іноді дистанційно, а іноді й у змішаному форматі. На вчителя покладається велика відповідальність – збереження життя та здоров'я своїх учнів. Рекомендуємо вчителям пройти навчання з надання першої невідкладної допомоги дітям. На сайті студії онлайн-освіти EdEra можна пройти безкоштовний курс для вчителів з домедичної допомоги. Курс про те, як діяти вчителю в разі непередбачуваної ситуації, як навчити учнів діяти самостійно (режим доступу: https://cutt.ly/IXTtR6l). Зверніть увагу на безоплатний курс із мінної безпеки «Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів (EORE)» від ГО «Асоціація саперів України» на освітній онлайн-платформі Prometheus. На курсі отримаєте знання і навички щодо навчання дітей правил безпечної
- 98. поведінки в умовахнаявності загроз від мін та вибухонебезпечних предметів (режим доступу: https://cutt.ly/eXTtOW9). Зверніть увагу на Лист МОН №1/3663-22 від 25.03.2022 року «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії» (режим доступу: https://cutt.ly/OXTtLvg), враховуючи складну ситуацію в країні, актуальним у новому навчальному році буде профілактична робота щодо протидії торгівлі людьми. В умовах воєнного стану спостерігається розширення групи ризику людей, які можуть потрапити у торгівлю людьми, особливу увагу звертаємо на неповнолітніх дітей. З метою підвищення обізнаності населення про злочин торгівлі людьми в умовах воєнного стану Координатор проєктів ОБСЄ спільно з партнерами розробили чат-бот «Залишайся в безпеці» (https://t.me/stay_in_safe_ua_bot), через який можна дізнатися про ризики торгівлі людьми, контакти установ, що надають допомогу в Україні та за кордоном, форми торгівлі людьми та законодавство, аби не потрапити в трудове або сексуальне рабство. Зважаючи на відсутність спілкування у межах шкільного середовища та навчання з використанням дистанційних технологій значно зросла кількість часу, який учні проводять онлайн. Діти відкриті до ризиків у цифровому середовищі. Варто акцентувати увагу на цифровій безпеці дітей. Корисним для використання у роботі буде буклет для освітян і батьків: «Дезінформація та правила реагування на неї» (режим доступу: https://cutt.ly/5XTt0bX), розроблений експертами освітнього проєкту #stop_sexтинг. Буклет містить практичні поради, як українцям вберегти себе під час гібридної війни та захистити дітей, що довгий час проводять у мережі. На сайті Нової української школи розміщена інформація про поради для вчителів, як навчити учнів безпечної поведінки в Інтернеті (режим доступу: https://cutt.ly/sXnHMf0). Для батьків можна запропонувати для перегляду освітній серіал «Безпека дітей в інтернеті», який повчає, як уберегти свою дитину в Інтернеті.
- 99. Під час інформаційноївійни особливу увагу варто приділити медіаосвіті. Дітей необхідно навчити розпізнавати фейки та викривлення інформації. Актуальними будуть вправи на розвиток медіаграмотності (режим доступу: https://cutt.ly/mXTyyV6). Варто пам’ятати про моживі виклики пов’язані з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, поступово інформуйте учнів щодо фактів про коронавірус і правил поведінки в умовах пандемії. Практичні поради «Як учителі можуть говорити з учнями про коронавірус (COVID-19)», «Про інформаційну гігієну під час пандемії корона вірусу», «Як підлітки можуть захистити свій психічний стан під час коронавірусу (COVID-19)?», «Що потрібно знати про вакцину проти COVID- 19?» наведено на сайті ЮНІСЕФ (режим доступу: https://cutt.ly/CXTyc0e). Методичні рекомендації для вчителів та цікаві навчальні матеріали, відеоматеріали для учнів опубліковано на сайті НУШ (режим доступу: https://cutt.ly/eXTyAcy). Особливості навчально-методичного забезпечення інтегрованого предмета «Основи здоров'я». Реалізація компетентнісного підходу спонукає вчителя до модернізації своєї професійної діяльності. Вчитель основ здоров’я повинен володіти теоретичними знаннями, знаннями в галузі медицини, практичними вміннями, навичками та сучасними інтерактивними методиками навчання на основі життєвих навичок і бути фахівцем пропедевтичного спрямування. Зауважте, що освіта на основі життєвих навичок є провідною на уроках з основ здоров'я. Рекомендуємо оволодіти методикою розвитку життєвих навичок в учнів, пройшовши онлайн-курс на сайті превентивної освіти «Освіта на основі життєвих навичок» (режим доступу: https://cutt.ly/SXTyJpj). При плануванні і здійсненні освітнього процесу уроків основ здоров'я вчителю необхідно ознайомитися:
- 100. – з основнимизасадами Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (https://cutt.ly/tXTy9Dc); – Національною стратегією розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схваленою Указом Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 (https://cutt.ly/pXTuqJx). Зверніть увагу, саме через інтегрований предмет «Основи здоров'я», реалізуються завдання Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі: формування в учасників освітнього процесу гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, зокрема звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації; – із сучасною Концепцією розвитку системи громадського здоров’я, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 1002-р (https://cutt.ly/GXTuucQ); – Концепцією розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р (https://cutt.ly/rXTudO7); – Національним планом заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 р. № 530-р (https://cutt.ly/1XTuj1E). Зауважте, основна мета заходів – формування освітніх матеріалів із питань пропагування здорового способу життя та профілактики неінфекційних захворювань у навчальних програмах; – постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (https://cutt.ly/7XTunWY); – при організації освітнього процесу враховувати принципи наступності, перспективності, активності та емоційності;
- 101. – володіти засадамипроблемно-орієнтованого навчання; – оволодіти сучасними педагогічними методиками, передусім, інтерактивними формами групової роботи, зверніть увагу на тренінгові форми роботи; – відпрацьовувати практичні дії у процесі вивчення кожної теми; – особливу увагу необхідно приділяти позитивній мотивації учнів не лише на вибір безпечного способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя (створення проблемних ситуацій, ситуація успіху, ситуація зацікавленості); – бути в курсі актуальних проблем молоді, враховувати їхні потреби та вікові можливості; – застосовувати здоров'язбережувальні освітні технології (режим доступу: https://cutt.ly/LXsoelz); – враховувати практичну спрямованість інтегрованого курсу, в основі якого – практична та ігрова діяльність; – впроваджувати просвітницькі програми превентивного спрямування в освітній процес; – сприяти активному міжособистісному спілкуванню; – спонукати учнів до самооцінки своєї поведінки в різних небезпечних для здоров'я і життя ситуаціях; – залучати до активної співпраці членів родини, представників громади, органів місцевого самоврядування, представників ДСНС, правоохоронних служб, психологічної служби та медичного сектору, громадських організацій; – бути особистим прикладом для своїх учнів. Постійної уваги вчителя заслуговує активна співпраця всіх учасників освітнього процесу. Особливу увагу треба звернути на співпрацю з батьками, дорослими членами сім’ї. Партнерство з батьками допоможе скоординувати вплив родини й закладу освіти. Спрямовуйте учнів і батьків на взаємодію під час виконання завдань щодо моделювання певних життєвих ситуацій,
- 102. моделювання здоров’язбережувальних компетенційдітей і відпрацювання практичних умінь і навичок. Зауважте, що Програмою передбачена участь членів родини у виконанні завдань, які позначені в чинній програмі зірочкою, зокрема: – моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів; – складання рейтингу телепередач; – виконання вправ для формування правильної постави та гімнастики для очей; – відпрацювання навичок вимірювання температури тіла; – відпрацювання навичок безпечного зберігання ліків і засобів побутової хімії. Вивчення вмісту домашньої аптечки; – складання списку телефонів медичних закладів психологічних і соціальних служб для молоді, кабінетів довіри; – прийняття зважених рішень щодо переходу дороги; – відпрацювання навичок поведінки у транспорті, в громадському місці; – розрахунок максимальної маси портфеля; – розроблення пам’ятки щодо перегляду телепередач, користування комп’ютером та іншими гаджетами; – створення пам’ятки «Права та обов’язки дитини» тощо. Оновлення системи освіти вимагає від учителя постійного вдосконалення методичної майстерності. Вимога сьогодення – новий тип учителя, який виступає у ролі ментора, фасилітатора, тьютора. За своїм призначенням, змістом і методами навчання предмет «Основи здоров’я» суттєво відмінний від інших предметів. Його особливості визначаються необхідністю впливати педагогічними методами на свідомість і поведінку учнів.
- 103. Урок повинен викликатив учнів і вчителя задоволення, стимулювати цікавість, творчість, спонукати до діяльності. Усе це досягається різноманітними формами роботи з використанням інноваційних технологій. Зверніть увагу на методи навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учасників освітнього процесу: роботі в групах, дискусіях, мозкових штурмах, розробленні ментальних карт, рольових іграх, використання елементів тренінгових форм навчання, виконання та захист проєктів дослідницького спрямування, творчих проєктах, просвітницькі бесіди, розв’язання конкретних навчальних і життєвих ситуацій, ведення індивідуальних і колективних портфоліо, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо. Прийміть до уваги, що навчання здорового способу життя має бути системним і сприяти гармонійному розвиткові всіх складників здоров`я. Військові дії на території України змушують перебувати у сильному напруженні не тільки дітей, а й учителів. Учитель також переживає стресові реакції від змін освітнього процесу у новому навчальному році. Емоційно- психологічний стан учителя безпосередньо впливає на емоційний стан учнів, атмосферу в класі та на освітній процес в цілому. Кожен освітянин повинен піклуватися про власне психологічне здоров'я, а особливо – вчитель основ здоров'я, який своїм прикладом надихає та мотивує своїх учнів на безпечний і здоровий спосіб життя. У реаліях сьогодення, для вчителя, надзвичайно важливо навчитися зберігати спокій, не панікувати, віднаходити власні ресурси стійкості та життєвої енергії й акумулювати свої сили для ефективної реалізації освітнього процесу. Переглянути кращі практики відновлення особистісного ресурсу, оволодіти навичками психоемоційної саморегуляції та самодопомоги можна на сайті ІМЗО (режим доступу: https://cutt.ly/eXTisxg). Підбираючи навчально-методичний комплекс для вивчення предмета «Основи здоров’я», рекомендуємо до використання посилання на
- 104. інформаційні ресурси вІнтернеті, відеолекції, навчальні відео, інші джерела: 1. Портал превентивної освіти – підручники, посібники, розробки уроків, презентації, відео, мультфільми. URL: https://autta.org.ua/. 2. Сайт Центру громадського здоров’я МОЗ України. URL: https://phc.org.ua/reaguvannya-na-nadzvichayni-situacii. 3. Сайт Дитячого фонду ООН UNICEF. URL: https://www.unicef.org/ukraine/. 4. Сайт «Товариство Червоного Хреста України» – брошури та інші матеріали. URL: https://redcross.org.ua/information/#collapse994653917. 5. Сайт Клінік, дружніх до молоді. URL: https://kdm-ldd.org.ua/kdm/. 6. Сайт благодійної організації «Світло Надії». URL: http://www.lightofhope.com.ua/. 7. Благодійний Фонд «Здоров'я жінки і планування сім'ї». URL: http://www.womanhealth.org.ua/. 8. Громадська організація Дитячий фонд «Здоров’я через освіту». URL: http://www.helte.org.ua/ua/about. 9. Громадська організація «Асоціація саперів України». URL: https://www.uda.org.ua/. 10. Проєкт «Про здорове» – рекомендації зі здорового харчування, схвалені МОЗ України. URL :http://www.prozdorove.com.ua/ 11. Сайт «Шкільне життя» – конспекти уроків та позаурочна робота. URL: https://www.schoollife.org.ua/usi-uroky-osnovy-zdorovya/. 12. ТОВ «Всеосвіта»: Основи здоров’я – методичні матеріали. URL: https://cutt.ly/pXIULV5. 13. Освітній проєкт для вчителів «На урок», інтерактивні завдання для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома.. URL: https://naurok.com.ua/test .
- 105. 14. Сайт вчителяоснов здоровя, громадянської освіти та історії Дякова Василя, переможця національної премії Global Teacher Prize Ukraine (2020). URL: https://sites.google.com/site/vasildakiv70/. 15. Сайт вчителя Основ здоров'я Закшевської Алевтіни Анатоліївни, вчитель основ здоров'я Піщанська ЗОШ I-III ст. Руханки. URL: https://sites.google.com/site/zakchevska/proekty. 16. Відеоуроки всеукраїнського туру конкурсу «Учитель року – 2019» у номінації «Основи здоров’я». URL: https://cutt.ly/EXsj4qK. Із метою розвитку професійних компетентностей рекомендуємо скористатися такими електронними ресурсами: 1. Гозак С.В. Здоров’я дітей в умовах сучасних викликів. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». URL: http://amnu.gov.ua/zdorov-ya-ditej-v-umovah-suchasnyh-vyklykiv/. 2. Єфімова В. М. Здоров'язбережувальні технології у контексті педагогічних досліджень.Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Київ, 2010. № 1. С. 57–60. URL: https://cutt.ly/rXIIa2m. 3. Здоров’язбережувальні технології в освітньому середовищі: колективна монографія [за заг. ред. Л.М. Рибалко]. Тернопіль: Осадца В.М., 2019. 400 с. URL: https://cutt.ly/uXIIU4R. 4. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. 256 с. URL: https://cutt.ly/eXaQjND . 5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с. URL: https://cutt.ly/3XaQdFC . 6. Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни: посіб. URL: https://cutt.ly/EXmrorB. 7. Сучасні здоровʼязбережувальні технології: монографія / за заг. ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: Оригінал, 2018. 724 с. URL: https://cutt.ly/SXaQryY .
- 106. Підготувала: Ярошенко Таїсія Іванівна, методиствідділу розвитку природничо-математичних дисциплін ПАНО ім. М.В.Остроградського
- 107. Методичні рекомендації РЦПІОПАНО ім. М.В. Остроградського для інклюзивно-ресурсних центрів та педагогів закладів освіти Полтавської області з інклюзивним навчанням щодо організації освітнього процесу у 2022-2023 навчальному році З 24 лютого 2022 року Росія веде повномасштабну війну проти України. І з цього часу життя для кожного з нас докорінним чином змінилося. Півроку ми намагаємося долати життєві виклики та адаптуватися до нових умов. Звичайно, усі ми мріємо і сподіваємося на швидку перемогу України. Однак як довго буде тривати це кровопролиття ніхто не знає. На жаль, війна торкнулася усіх сфер нашого життя, у тому числі й освіти. На сьогодні, в закладах освіти України триває активна підготовка до нового навчального року, в якому окрім традиційних питань з’явилися й інші, не менш важливі та обов’язкові для вирішення (організація занять з урахуванням воєнного стану в країні та воєнної ситуації в регіоні: підготовка укриттів під час повітряної тривоги, налагодження дистанційного навчання дітей усіх вікових груп та рівнів розвитку, відсутність якісного Інтернет зв’язку, психологічна підтримка учасників освітнього процесу тощо). Методичні рекомендації підготовлені співробітниками ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського (далі – РЦПІО ПАНО) з метою методичної підтримки педагогічних працівників закладів освіти Полтавської області з питання організації освітнього процесу в період воєнного стану в Україні. На сучасному етапі розвитку суспільства у Полтавській області продовжує здійснюватися інтеграція дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) у освітній інклюзивний простір закладів освіти. Під впливом різних факторів (перинатальна патологія, соціально- психологічні, генетичні, харчові фактори, несприятливі фактори зовнішнього середовища, органічні ураження мозку, особливості нейроанатомії та нейрофізіології тощо) щороку кількість дітей з ООП збільшується. Так, наприклад, станом на 1 вересня 2021 року кількість дітей з ООП в закладах освіти Полтавської області складала 345 осіб в закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО), 1363 особи в закладах загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО). Станом на 1 січня 2022 року – 334 особи і 1410 осіб відповідно. З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено ряд змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. До таких документів можна віднести: 1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (Редакція від 05.07.2022).
- 108. 2. Закон України«Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III (Редакція від 02.04.2022). 3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX (Редакція від 01.07.2022). 4. Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (Редакція від 01.07.2022). 5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 493 (Про внесення змін до Положення про інклюзивно-ресурсний центр). 6. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2022 р. № 483 (Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957). 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2019р. № 530 (Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти) (Редакція від 28.04.2022). 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021р. № 957 (Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти) (Редакція від 28.04.2022). 9. Постанова Кабінету Міністрів України № 545 від 12 липня 2017 р. («Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр») (Редакція від 04.05.2022). 10. Лист МОН від 08.06.2022 № 4/1196-22 «Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку». 11. Лист МОН № 1/6435-22 від 15.06.2022 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами». Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII доповнено статтею 39-1 «Галузеві ради з розроблення професійних стандартів», у якій йдеться про: сутність роботи галузевої ради з розроблення професійних стандартів; її склад (в тому числі представники закладів освіти); завдання та права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, забезпечують безоплатним гарячим харчуванням: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах), дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», дітей з числа осіб, визначених у статтях 10 та 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які навчаються в закладах дошкільної,
- 109. загальної середньої, професійної(професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти (ст.56, п.3). Закон України «Про освіту» доповнений також статтею 57-1 «Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», згідно якої: 1. Здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується: організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом; місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби). 2. Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють: органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти; заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники; громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність. 3. Органи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, приймають у межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду). Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки здійснює нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти і науки та видає накази з питань створення безпечного освітнього середовища, організації здобуття освіти, освітнього процесу та з інших питань у сфері
- 110. освіти і науки,не врегульованих законом в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду). Строк дії таких наказів не може перевищувати строк особливого періоду. Такі накази не є регуляторними актами та підлягають державній реєстрації лише у разі, якщо стосуються прав, свобод, законних інтересів та обов’язків громадян і юридичних осіб. Нагадуємо, що з 1 вересня 2022 року для базової середньої освіти починається навчання учнів за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (Розділ XII, ст.3, п.3). Згідно Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628- III дітям грудного віку та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, дітям грудного віку та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа внутрішньо переміщених осіб, дітям з числа осіб, визначених у статтях 10 та 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.33, п.3). Розділ X Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX доповнено пунктом 2-1. Згідно вказаних змін під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»: 1) зупиняється дія положень: частини третьої статті 10 цього Закону (освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день); частин другої та п’ятої статті 12 цього Закону щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою; 2) тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) засновник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа) має право продовжити
- 111. без проведення конкурсустрок дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, але не більше ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Відповідно до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР : 1. Особи мають право здобувати повні або часткові професійні кваліфікації без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, яку вони можуть здобути безоплатно в будь-який інший час впродовж життя за будь-якою формою здобуття освіти. Перелік професійних кваліфікацій, що можуть здобуватися без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, формується Національним агентством кваліфікацій (ст.5). 2. Особа має право впродовж життя безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою (іншими) професією (професіями), але не раніше ніж через три роки після завершення безоплатного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за попередньо здобутою професією (професіями), за умови наявності підтвердженого страхового стажу не менше двох років і за наявності вільних місць після зарахування осіб, які безоплатно здобуватимуть професійну (професійно-технічну) освіту вперше. Зарахування таких осіб здійснюється відповідно до типових правил прийому до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (ст.5). 3. До завершення трирічного періоду та/або за відсутності підтвердженого страхового стажу не менше двох років особа має право безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою професією, якщо за станом здоров’я вона втратила можливість виконувати роботу за попередньо здобутою професією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії, або якщо надано запит про невідкладне забезпечення потреб держави (регіону) у підготовці необхідних кваліфікованих робітників на умовах державного (регіонального) замовлення, або в інших випадках, передбачених законодавством (ст.5). 4. Професійна (професійно-технічна) освіта здійснюється у закладах професійної (професійно-технічної) освіти за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, мережевою, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами (ст.12). 5. Заклад професійної (професійно-технічної) освіти не має права відмовляти особі у прийнятті документів та у зарахуванні на навчання на умовах державного чи регіонального замовлення з підстави відсутності
- 112. реєстрації місця проживанняособи на території відповідної територіальної громади (ст.14). 6. Освітні програми з первинної професійної підготовки, професійно- технічного навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників впродовж життя, можуть бути спрямовані на здобуття повних та/або часткових професійних кваліфікацій (ст.34). 7. Право на особливий соціальний захист в галузі професійної (професійно-технічної) освіти мають особи з інвалідністю, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з особливими освітніми потребами, та здобувачі освіти, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та їхні діти, діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (ст.41). Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019р. № 530 (Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти): 1. Під час організації інклюзивного навчання висновки інклюзивно- ресурсних центрів (далі – ІРЦ), видані до 1 січня 2022 р., є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі ІРЦ в установленому порядку нового висновку (п.2). 2. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії
- 113. Російської Федерації) дозакладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку (п.2). В інклюзивних групах кількість дітей з особливими освітніми потребами має становити не більше трьох осіб, зокрема: не більше одної дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки; не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки; не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки. У разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, така дитина розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців ІРЦ) (п.5). У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах, визначена цим Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи (п.5). Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги можуть надаватися як індивідуально, так і в групі наповнюваністю двоє - шестеро дітей з урахуванням однорідності порушень та індивідуальних особливостей. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються дітям з особливими освітніми потребами (за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) фахівцями ІРЦ, педагогічними працівниками закладу освіти, зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) та/або місце роботи внаслідок збройної агресії Російської Федерації (п.7). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021р. № 957 (Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти) у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти (п.1). Керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) учня та висновку про комплексну психолого- педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (далі – висновок), утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання учнів з
- 114. особливими освітніми потребами(зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку (п.5). У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу (п.6). Для учнів, які потребують підтримки в освітньому процесі, керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу (далі - команда) та забезпечує її роботу в закладі освіти. До складу команди залучаються фахівці ІРЦ, які брали участь у проведенні комплексної оцінки. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі (п.7). У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття для учнів з особливими освітніми потребами (за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) можуть проводитися фахівцями ІРЦ, зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) та/або місце роботи внаслідок збройної агресії Російської Федерації (п.13). Для учнів, які навчаються в різних інклюзивних класах одного або різних років навчання, для проведення занять, вивчення навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, у тому числі вибіркових, можуть формуватися та функціонувати інклюзивні міжкласні групи. Під час формування таких груп враховуються індивідуальні програми розвитку. Кількість учнів в інклюзивній міжкласній групі повинна становити не більше дванадцяти. На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть формуватися тимчасові інклюзивні міжкласні групи (п.20). Відбулися також зміни в додатку 1 «Рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти». Постанова Кабінету Міністрів України № 545 від 12 липня 2017 р. («Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр») з оголошенням воєнного стану в Україні зазнала значних коректив, а саме: 1. Підтримка в освітньому процесі – підтримка, що надається здобувачам освіти постійно або тимчасово та передбачає створення для них сприятливих для навчання умов у закладі освіти, а також здійснення додаткових заходів, спрямованих на подолання їх освітніх труднощів, у тому числі тих, що виникли внаслідок психологічної травми (п.1);
- 115. 2. Одним іззавдань ІРЦ є визначення категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів), ступеня їх прояву та рівня підтримки особи з особливими освітніми потребами в закладі освіти (п.8); 3. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) додатковими завданнями ІРЦ є: проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб з особливими освітніми потребами, які вимушені змінити своє місце проживання (перебування) та: - зараховані в інклюзивні класи (групи) закладів освіти і не отримують додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг за місцем навчання; - здобувають освіту з використанням технологій дистанційного навчання, але не отримують корекційно-розвиткових або психолого-педагогічних послуг за місцем навчання внаслідок особливостей психофізичного розвитку; надання інформації батькам (іншим законним представникам) особи з особливими освітніми потребами, які переїхали на тимчасове місце проживання в межах України, про заклади освіти, в яких можна продовжити здобуття освіти та можливість отримання психологічної, соціальної та іншої допомоги (п.8). 4. З метою якісного виконання покладених завдань ІРЦ зобов’язаний: залучати у разі потреби додаткових фахівців, у тому числі медичних працівників, клінічних психологів, психотерапевтів, ерготерапевтів, фізичних терапевтів, працівників соціальних служб, фахівців інших інклюзивно- ресурсних центрів, працівників закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, спеціальних закладів загальної середньої освіти та навчально-реабілітаційних центрів (п.10). 5. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, можуть надаватися копії документів, що посвідчують особу дитини, особу батьків (інших законних представників) дитини, повнолітньої особи, свідоцтва про народження дитини або пред’являтися документи з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (п.11). 6. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для дітей, які переїхали на тимчасове місце проживання, комплексна оцінка проводиться протягом тижня з моменту подання звернення (заяви) (п.12). 7. У разі коли особа з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для осіб, які здобувають загальну середню освіту), малюнки, інші результати навчання, виховання та розвитку особи (п.13).
- 116. 8. Для здобувачівосвіти комплексна оцінка проводиться з обов’язковим спостереженням та додатковим збором інформації фахівцями ІРЦ про особливості навчання особи в закладі освіти та/або за місцем її проживання (перебування), в тому числі тимчасового у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), консультацій з педагогічними працівниками закладу освіти щодо розроблення її індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуальної програми розвитку, необхідності модифікації/адаптації освітньої програми (навчальних предметів), особливостей організації освітнього середовища, рекомендацій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг тощо. Для цього фахівці ІРЦ за заявою заявників виїжджають на місце навчання особи з особливими освітніми потребами та/або місця проживання (перебування), в тому числі тимчасового місця проживання (перебування) у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) (п.15). 9. За результатами комплексної оцінки надаються рекомендації щодо надання підтримки в освітньому процесі для дітей, які зазнали психологічної травми (окрім інших раніше визначених рекомендацій) (п.26). 10. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) комплексна оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться протягом п'яти робочих днів (п.29). 11. Повторна комплексна оцінка фахівцями ІРЦ проводиться у разі: ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами; ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік; рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців ІРЦ з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків) (п.34). Допуск асистента учня до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу МОН від 17.11.2021 № 1236 «Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього». Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) мають бути забезпечені (за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) педагогічними працівниками, залученими за цивільно-правовими угодами за рахунок коштів субвенції на підтримку осіб з особливими освітніми потребами відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 14
- 117. лютого 2017 р.№ 88 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами». Згідно листа МОН № 1/6435-22 від 15.06.2022 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» педагогічним працівникам закладів освіти створена можливість використання матеріалів для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять, розміщених на сайті МОН, зокрема: матеріали, підготовлені вчителями Спеціальної школи №5 імені Я.П. Батюка міста Київ і Криворізької спеціальної школи «Натхнення» Дніпропетровської обласної ради (https://mon.gov.ua/ua/news/uchiteli- specialnihshkil-obyednuyutsya-dlya-pidtrimki-ditej-z-osoblivimi-osvitnimi- potrebami); матеріали щодо організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану для дітей із порушеннями слуху, підготовлені КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР» (https://mon.gov.ua/ua/news/pedagogamorganizaciya-distancijnogo-navchannya-v- umovah-voyennogo-stanu-dlya-ditej-izporushennyam-sluhu): матеріали щодо організації навчального процесу для дітей із порушеннями зору, слуху та інтелектуального розвитку, підготовлені Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України (https://mon.gov.ua/ua/news/rozrobleno-poradi-dlya-organizaciyi- inklyuzivnogonavchannya-pid-chas-vijni); матеріали щодо роботи з дітьми з ООП (https://mon.gov.ua/ua/news/poradikomandi-pidtrimaj-ditinu-yak-dopomogti- dityam-z-oop-opanuvati-novu-navichku). Додаткову інформацію щодо можливостей забезпечення освіти осіб з ООП можна також отримати в освітньому чат-боті Міністерства освіти і науки України EducationUaBot. Таким чином, організація навчання дітей з особливими освітніми потребами має здійснюватися з урахуванням зазначених змін.
- 118. Іноземні мови Вивчення іноземнихмов у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься за декількома Державними стандартами, типовими та модельними освітніми програмами: для учнів 1 – 4 класів за новим Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко і Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна; для учнів 5 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 30 вересня 2020 №898, Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 19 лютого 2021 за №235 та модельними навчальними програмами, яким наказом МОН від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» : 1. Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.). 2. Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Зимомря І. М., Мойсюк В. А, Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В.). 3. Друга іноземна мова. 5-9 класи Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.); для учнів 6 – 9 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392, Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розробленою на виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 408; для учнів 10 – 11 класів за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392, та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), розробленою на виконання Закону України «Про освіту» і затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 407 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493). Звертаємо увагу на те, що як і у попередні роки заклад освіти має право вибору щодо вивчення другої іноземної мови.
- 119. Рішення про запровадженнявивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення, закладом освіти самостійно. Залишається чинним наказ Міністерства від 07.08.15 № 855 «Про внесення змін до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів», згідно з яким збільшено години на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової. Рішення про збільшення годин на вивчення іноземної мови за рахунок варіативної складової на всіх ступенях освіти приймається залежно від наявності умов для такого вивчення закладом освіти самостійно. Типові та модельні освітні програми з іноземних мов містять низку тем і питань, що безпосередньо пов’язані з проблематикою інтегрованих змістових ліній. Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній, а лише пропонують орієнтовні шляхи їх реалізації. Вчителі можуть наповнити новим міжпредметним змістом й інші теми, створювати альтернативні можливості для поєднання різних знань та умінь, а також навчальних методів з метою формування ключових життєвих компетентностей та досягнення цілісності навчальної програми й освітнього процесу відповідно до потреб певного класу. Дозволяється використовувати підручники, що видані у поточному році та в попередні роки, враховуючи при цьому зміни в програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчителі вільні в її виборі й можуть застосовувати таку, що найкраще реалізує їхню методику навчання та компетентнісний потенціал предмету «Іноземні мови». Програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителів, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання. У загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua та на сайті Інституту модернізації змісту освіти www.imzo.gov.ua. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, який затверджений Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87, здійснюється за наказом МОН Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти від 13 липня 2021 р. № 813.
- 120. Організація навчання учнів5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти Згідно з новою Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН 19 лютого2021 за №235 та модельними навчальними програмами, яким наказом МОН від 12 липня 2021 року № 795 надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», питання навчального навантаження учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти регулюється Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 25.09.2020 № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394) і Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Заклад освіти визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми закладу освіти. Навчальне навантаження у типових навчальних планах орієнтоване на «рекомендований» навчальний час, визначений базовим навчальним планом Державного стандарту для вивчення певної освітньої галузі на адаптаційному та предметному циклах навчання базової середньої освіти. Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети у типовому навчальному плані. Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначає заклад освіти в межах заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального навантаження. Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може зменшувати, включно до мінімального показника. Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі може бути перерозподілена закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої галузі). Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей. Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь. Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти 5 розподіляє самостійно,
- 121. враховуючи особливості організаціїосвітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу. Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних програм предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. Друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей. Навчальні програми мають бути затверджені педагогічною радою. Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти затверджені наказом МОН від 1.04.2022 №289 Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за власною шкалою, або за системою оцінювання, визначеною законодавством. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради. Поточне оцінювання. Метою цього виду контролю є встановлення рівня опанування навчального матеріалу та коригування застосовуваних технологій навчання. Оцінювання має бути спрямоване на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, проводитись у формі індивідуальної та фронтальної роботи класу й мати мотиваційно-стимулюючий характер.
- 122. Формувальне (поточне формувальне)оцінювання може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Формувальне оцінювання має бути безперервним та постійним, тому вчителю рекомендується мати бланки для формувального оцінювання та регулярно їх заповнювати (наприклад, раз на семестр, раз на чверть). Убланку можуть відображатись такі пункти як: ключові компетентності; обʼєм граматичних конструкцій та словникового запасу; критерії успіху; подальші кроки; коментарі вчителя, тощо. Підсумкове оцінювання. Воно складається з таких видів оцінювання: Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Семестрове оцінювання (контроль) здійснюється на основі контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше двічі на рік. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Семестровий контроль проводиться за всіма мовленнєвими уміннями. У журналі робиться, наприклад, такий запис: 5.12. Контроль аудіювання 18.12. Контроль говоріння 22.12. Контроль читання 25.12. Контроль письма Звертаємо увагу, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю груп загальних результатів. Річне оцінювання здійснюється на основі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт як правило не проводяться. Основні принципи оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов єдині для будь-якого контексту: офлайн, онлайн, чи гібридно, синхронно чи асинхронно.
- 123. Оцінювання має бутизорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. Організація дистанційного навчання іноземних мов у закладах загальної середньої освіти в умовах війни Пандемія коронавірусу вже змусила всіх освітян адаптуватись та перелаштувати свою роботу на дистанційний режим. Але війна в Україні привнесла нові корективи в цей процес. Під час організації освітнього процесу вчителям необхідно звернути увагу на наступне: 1. Планування: обрати теми, які можна перенести на самостійне опрацювання учнями (доцільно сюди включати теми, з яких наявні якісні ресурси); ущільнити теми, простіші для засвоєння, і навпаки – визначити ті, що потребують детальнішого вивчення; визначити теми, що вивчаються вперше і без яких неможливе засвоєння подальшого матеріалу. 2. Змішане навчання В умовах війни організувати змішане навчання може бути складно, втім є інші моделі його організації, які стосуються переважно методів навчання. Усі моделі розподілу навчального часу заняття на синхронний та асинхронний режими є моделями змішаного навчання. Одним з ефективних методів є “Перевернутий клас”, що стимулює учнів бути активними учасниками освітнього процесу. Для навчання учнів в асинхронному режимі можуть застосовуватися діяльнісні методи навчання, покрокові інструкції для самостійної роботи. 3. Діяльнісні методи навчання Забезпечити різноманітність пізнавальної діяльності та зацікавити учнів педагогу допоможуть проєктні, пошукові, дослідницькі завдання. Як правило, основна частина таких завдань виконується учнями в асинхронному режимі. Для вчителів іноземних мов (англійської зокрема) відповідно до стратегії розвитку та реформи національної освіти, впровадження нової програми навчання англійської у середній школі (5 – 9 класи) Міністерство освіти та науки України, Британська Рада в Україні, Cambridge Assessment English та Cambridge University Press створили наступну частину онлайн курсу на платформі nus-english.com.ua для дистанційного навчання вчителів англійської мови. Платформа nus-english.com.ua створена з урахуванням всіх чинних вимог та критеріїв навчальних програм та стандарту базової середньої освіти,
- 124. враховує специфіку контекстувикладання у сучасній українській школі, поєднує в собі міжнародні практики та підходи до викладання іноземної мови. Платформа містить розділ Secondary Teachers, який складається з онлайн курсу, документів, банку додаткових матеріалів та тестування. Онлайн курс для вчителів середньої школи надає необхідну основу для системного та структурованого засвоєння теоретичного матеріалу, практичні поради, приклади та кейси, а також численні вправи та готові частини уроків на відпрацювання певних рецептивних і продуктивних умінь та навичок. Курс побудований за принципами наступності, диференціації, циклічності та системності. Матеріал викладений у доступній формі з використанням матеріалів, які нададуть змогу вчителям не тільки підвищити кваліфікацію з методики викладання англійської мови, а й отримати необхідний набір онлайн інструментів для навчання дітей дистанційно. Тематика курсу охоплює методи та техніки комунікативного підходу до викладання англійської, психолого-педагогічні особливості навчання підлітків, основи формального та формувального оцінювання в середній школі та викладання англійської дистанційно. Навчальні матеріали на платформі знаходиться у відкритому доступі постійно, без прив’язки до певних дат або часових рамок. Вчителі мають можливість проходити курс у власному темпі та порядку. Крім цього, особливо цінним є ресурс 'Mapping Online Resources to the Curriculum', який складається з 5 інтерактивних пдф розробок відповідно до класу навчання та тематики програм на кожному етапі навчання. Матеріали надають чітку та зрозумілу систему додаткових активностей, планів уроків, вправ та завдань, які спрямовані на збалансоване відпрацювання граматики та лексики в контексті говоріння, аудіювання, письма та читання. Вчителям також стануть у нагоді додаткові ресурси для батьків — підбірка порад та завдань з вивчення англійської, які можна виконувати вдома. Resource Bank містить матеріали для завантаження, додаткові завдання для уроків англійської мови, додатки та інтерактивні ігри з найбільш поширених тем від провідних фахівців міжнародних організацій, які допоможуть вчителям та батькам більш ефективно організувати дистанційне навчання або урізноманітнити навчальний процес в класі та вдома. Розділ також містить додаткові можливості для професійного розвитку вчителя (статті, вебінари, обговорення та поради). Вчителі німецької мови та французької мови зможуть отримати аналогічну інформацію та пройти курси на платформах Гете-Інститу та PRO- FLE. Ведення шкільної документації У початковій школі (1-4 класи) зошити перевіряються після кожного уроку у всіх учнів. В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень. В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи але з таким розрахунком щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх учнів.
- 125. До виправлення помилоку письмових роботах вчителі можуть підходити диференційовано, враховуючи вікові особливості учнів та рівень сформованості відповідного уміння у конкретного учня/учениці: виправляти помилки власноруч; підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею; позначати рядок, в якому є помилка, на полях з метою самостійного пошуку та виправлення помилки учнями. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета». Зошити підписуються виучуваною мовою. Організаційні питання Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет – клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи. З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитися із основними положеннями цього документа можна на сайті: http://www.coe.int Щодо організації освітнього середовища у навчальному кабінеті, то по- перше, якщо у школі є кабінет іноземної мови його можна зонувати. Наприклад: ігрова зона, де б можна було пограти у настільні ігри іноземною мовою; зону для читання де б учні могли б обмінюватися цікавою інформацію, щодо теми,яка вивчається на уроках і створювати невеличку бібліотеку; якщо дозволяє технічне забезпечення, то створити цифровий осередок, який би надавав можливість переглядати відео іноземною мовою; зона проектів, де б учні могли демонструвати свої роботи; зона граматики з інформацією про часові форми дієслова, тощо; зона лексики, де можна б було розмістити «мапу думок», яка б містила ключові фрази та запитання, якими дітям необхідно оволодіти, або де б учні могли презентувати власні ідеї з тієї чи іншої теми чи оформити «стіну слів», яка б відображала б слова чи фразеологізми, які необхідно засвоїти; зону країнознавчої інформації де б містилися цікаві факти про країну мова, якої вивчається. По-друге, сам урок можна проводити не лише в класній кімнаті, а і за її межами. Якщо школа має «Зелений клас», то,наприклад, уроки з тем «Природа.Погода» можна проводити там акцентуючи увагу на лексиці, яка стосується теми. Можна проводити екскурсію школою чи квест. Якщо дозволяє технічне забезпечення, то проводити віртуальні екскурсії містами чи визначними місцями різних країн світу та України, стати частиною проекту eTwinning і спілкуватися з учнями з різних шкіл світу. Створити в школі «Speaking club» де учні могли б обговорювати теми запропоновані не лише вчителем, а й учнями, разом готувати матеріали з теми, тощо. Додаткову інформацію про навчальні кабінети можна знайти за покликаннями:
- 126. 1. http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2970/ 2. https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream- download/123456789/77992/1/Kravchenko_Bachelous_paper.pdf;jsessi onid=743AE463268A7813CC5B626D6CEC4F57 Безкоштовніонлайн-ресурси для організації дистанційного навчання Англійська мова Британська Рада Навчання різних вікових груп: практичні ресурси, плани уроків тощо https://www.teachingenglish.org.uk/resources Низка різноманітних коротких курсів для вчителів на FutureLearn https://www.teachingenglish.org.uk/training Тематичний блог для вчителів: дистанційне навчання https://tinyurl.com/y8lesqzd Путівник із дистанційного навчання https://tinyurl.com/ydgtesyo Публікація «Інновації в освіті: дистанційне навчання https://tinyurl.com/y8kqp5qz Навчальний відео серіал Word on the street (рівень В1, В2) https://tinyurl.com/yc44nndh Аудіо серіал Big City Small World (рівень В1) https://tinyurl.com/rlgq7j2 Колекція ресурсів для розвитку мовленнєвих умінь https://learnenglish.britishcouncil.org/skills Граматичний практикум https://learnenglish.britishcouncil.org/grammar Лексичний практикум https://learnenglish.britishcouncil.org/vocabulary Express Publishing Матеріали для сприймання на слух (рівні А2 – В1), плани уроків, формувальне оцінювання https://foliobooks.com.ua/ua-teachers-room Безкоштовні ресурси для вчителів від видавництва: робочі аркуші, картки, аудіо записи, портфоліо та багато іншого https://tinyurl.com/y9dk9nca Linguist – Cambridge University Press – MMPublications Дистанційне навчання (1 – 4 класи): Quick Minds https://bit.ly/2xGdCeV Super Safari https://bit.ly/3eH0HtB Kid’s Box https://bit.ly/2RXm93H Дистанційне навчання (5 – 9 класи): Eyes Open https://bit.ly/2zmAS1R Think https://bit.ly/3brzFVe Prepare https://bit.ly/2wXqdK4 Дистанційне навчання – підготовка до складання Кебриджських екзаменів: Objective https://bit.ly/2Y2gDRv Compact https://bit.ly/2RVJ1AA Complete https://bit.ly/2Vs2QBN
- 127. Fun Skills (Starters)https://tinyurl.com/y9jhesw9 Fun Skills (Movers) https://tinyurl.com/ydyx6o8c Fun Skills (Flyers) https://tinyurl.com/y83s43rn Безкоштовний інтерактивний додаток, аудіо, додаткові ресурси, підручники, книги для вчителя та інше до курсу Quick Minds for Ukraine https://tinyurl.com/y77lj6me Методичні поради, посилання на платформи для організації дистанційного навчання та інше: Quizlet https://tinyurl.com/y8yl7oel Kahoot https://tinyurl.com/y9x5n54z Blackboard https://tinyurl.com/yd5n42a7 Використання візуальних елементів https://tinyurl.com/y8gkyof9 Дія та взаємодія – важливі складники дистанційного навчання у початковій школі https://tinyurl.com/ybhj8jqs Відеоуроки Smart Junior for Ukraine для учнів 1-3 класів https://tinyurl.com/ybdmk5qv Oxford University Press Навчаємося вдома: вебінари, блоги, корисні поради, ідеї, завдання та інше https://tinyurl.com/ycsvcuuh Вчительські спільноти, вебінари, підписка на професійні розсилки, домашнє читання тощо https://tinyurl.com/y9lcqxuu Оцінювання: активності, які допомагають учням продемонструвати те, що вони знають https://tinyurl.com/y7fnqnek Адаптивне тестування у вивченні англійської мови https://tinyurl.com/y7vn7g66 Оцінювання глобальних умінь https://tinyurl.com/y74fcmzz Створення тестів для підлітків https://tinyurl.com/y98koce9 Серія вебінарів для вчителів на тему оцінювання https://tinyurl.com/y8tejpna Pearson - DINTERNAL EDUCATION Освітній сайт «Пірсон» Україна https://www.pearson.eu/cee/ukraine/homepage/ Дистанційне учіння та навчання https://tinyurl.com/ya5e77wl Вебінари та відео тренінги для вчителів англійської мови https://tinyurl.com/y9u6avfr Ресурси для вчителів https://tinyurl.com/yaz5mcch Ресурси для учнів https://tinyurl.com/y79lec3u Освітній проект: уроки наживо https://tinyurl.com/y9cvmmxx
- 128. MACMILLAN EDUCATION Початкова школа:https://macmillanukraine.com/distance-learning/ Середня та старша школа https://macmillanukraine.com/distance-learning/ Відеоінструкції стосовно роботи з онлайн-ресурсами https://www.youtube.com/channel/UCy6NceQPLfFGjKuq6l8l-3w/playlists Вебінари з експертами по дистанційному навчанню https://www.macmillanenglish.com/tr/distance-teaching-and-learning-hub/know-how/webinars Уроки для дистанційного навчання: http://www.onestopenglish.com/ Французька мова Основні інтернет-ресурси з французької мови для різних категорій користувачів, зосереджені на одній платформі https://kit-francais.glideapp.io/ Базовий інтернет-ресурс з французької мови для батьків https://tinyurl.com/yazfnkcu Базовий інтернет- ресурс для вчителів французької мови https://tinyurl.com/y9vvjahb Базовий інтернет-ресурс для учнів, навчальний додаток https://tinyurl.com/y88q3zv2 Сайти для безкоштовного вивчення французької мови: для учнів усіх рівнів https://tinyurl.com/y8rdoynx https://www.bonjourdefrance.com/ Безкоштовні онлайн тести для перевірки рівня володіння французькою мовою https://tinyurl.com/ydgg4g2t https://tinyurl.com/y9sclmem https://tinyurl.com/yc4a9ehu Додатки для вивчення французької мови https://www.lingozing.com/fr/ https://babadum.com/ Французька мова для вчителів і учнів https://savoirs.rfi.fr/en/apprendre-enseigner Безкоштовний навчальний кібержурнал для вивчення французької мови в режимі онлайн https://tinyurl.com/ybxslzms https://tinyurl.com/ybgtd3ow https://tinyurl.com/y7xftroq https://espacevirtuel.emdl.fr/ IFprofsUkraine – соціальна мережа професійного типу, яка об’єднує франкомовних освітян України https://ua.ifprofs.org/ https://tinyurl.com/y9lzo6hy https://enseigner.tv5monde.com/ Навчальні матеріали для вчителів французької мови, з використанням актуальних подій у Франції та світі https://tinyurl.com/ybxslzms https://tinyurl.com/ybgtd3ow https://espacevirtuel.emdl.fr/ Допоміжний сайт з вивчення французької мови https://www.zerodeconduite.net/
- 129. PROFLE+ – навчальнаонлайн платформа для вчителів французької мови https://www.ciep.fr/formation/profle-plus http://www.cned.fr/inscription/8PFLEDIX Відкриті курси (MOOC) для викладання французької мови https://mooc.cavilam.com/ IFOS навчальна платформа для викладання професійної французької мови https://ifos.institutfrancais.com/ Німецька мова для учнів Дитячий Університет для дітей віком від 8 до 12 років, де вони мають можливість навчатися за трьома напрямами: людина, природа, техніка, а також вивчати німецьку мову https://tinyurl.com/y7p7w6sn Онлайн-університет JuniorUni для учнів від 12 до 14 років https://tinyurl.com/yamzdemt Безкоштовна комп'ютерна гра для учнів віком від 8 до 12 років, яка мотивує їх до вивчення іноземних мов, водночас, допомагає оцінити навчальні досягнення учнів https://tinyurl.com/ycfap3vw Місто слів. Навчальний додаток для опанування лексики рівня A1/A2 https://tinyurl.com/h2tcz7w 10 навчальних розділів для опрацювання лексики та граматичних структур на повсякденні теми https://tinyurl.com/y9ne2nkk Казки з усього світу https://tinyurl.com/y78hfalz Для вчителів Безкоштовні вебінари для вчителів німецької мови від Goethe-Institut https://tinyurl.com/y8lbjfg6 https://tinyurl.com/ychn9gns Матеріали для навчання, цікаві ідеї для занять, актуальні теми з методики та дидактики німецької мови https://tinyurl.com/yba2l3c5 Онлайн платформа Goethe-Institut «Німецька в початковій школі»: добірка матеріалів, які можна використовувати, щоб зробити уроки веселими та різноманітними https://tinyurl.com/y9srcdx7 Проєкт «Lautstark»: різноманітні дидактичні матеріали до теми «Популярна музика із Німеччини» https://tinyurl.com/ycmrcrfd Художні фільми або відеоролики для мотивації учнів у процесі навчання https://tinyurl.com/y7laq7l4 Дидактичні матеріали з літератури https://tinyurl.com/yc4993cf
- 130. Психологічна підтримка учнівпедагогами в умовах війни Повномасштабна війна, яку росія веде проти України, впливає негативно на психологічний стан як дорослих, так і дітей, що може нести негативний відбиток на учнівську весь освітній процес. Для подолання кризових станів та стабілізації психоемоційного стану дітей педагогам стануть в нагоді наступні публікації: Посібник «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості дітей у освітніх навчальних закладах» (file:///C:/Users/grinacv/Downloads/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3 %D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2 %D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%20(1) .pdf). Посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни» (https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj- lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view).
- 131. 1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯІНФОРМАТИКИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У 2022/2023 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Рекомендації щодо запровадження Концепції «Нова українська школа» у 5 класах в інформатичній освітній галузі ..................................................................................1 Загальні відомості...........................................................................................1 Модельні програми ........................................................................................3 Навчальна програма .......................................................................................9 Підручники .....................................................................................................9 Організація освітнього процесу...................................................................10 Оцінювання...................................................................................................11 Рекомендації щодо вивчення інформатики у 6-11 класах .......................................11 Організація діяльності на уроках інформатики........................................................12 Проєкт оновлення інформатики ................................................................................13 Рекомендації щодо запровадження Концепції «Нова українська школа» у 5 класах в інформатичній освітній галузі Загальні відомості Викладання в 5-х класах у 2022/2023 н.р. у закладах загальної середньої освіти буде здійснюватися відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. У Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. Однією з дев’яти освітніх галузей є інформатична. Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві. У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння. Перелік основних компетентностей: вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, екологічна компетентність,
- 132. 2 інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, підприємливість і фінансова грамотність. Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Перелік наскрізних умінь: читати з розумінням, висловлювати власну думку усно і письмово, критично та системно мислити, діяти творчо, виявляти ініціативність, здатність логічно обґрунтувати позицію, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми. Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 13 Державного стандарту базової середньої освіти, вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з інформатичної освітньої галузі – в додатку 14. Додаток 23 Державного стандарту базової середньої освіти містить базовий навчальний план базової середньої освіти класів з українською мовою навчання. Розподіл годин для інформатичної освітньої галузі має наступний вигляд: Таблиця 1 Кількість годин на рік 5-6 класи 7-9 класи рекомендована мінімальна максимальна рекомендована мінімальна максимальна 105 70 140 192,5 140 280 Освітній процес у 5 класах здійснюватиметься відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО (наказ МОН 19.02.2021 №235). Обсяг навчального навантаження у 5 класах для закладів із навчанням українською мовою для інформатичної освітньої галузі: Таблиця 2 Кількість годин на тиждень та рік Навчальне навантаження 5 клас рекомендоване мінімальне максимальне на тиждень 1,5 1 2 на рік 52,5 35 70
- 133. 3 Модельні програми Модельна навчальнапрограма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством. Модельні програми для 5-6 класів, що будуть поетапно запроваджуватися з 2022 року, розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням https://cutt.ly/3Xwe94T: Інформатична освітня галузь Інформатика 5-6 кл. Завадський І. О., Коршунова О. В., Лапінський В. В. Інформатика 5-6 кл. Морзе Н. В., Барна О. В. Інформатика 5-6 кл. Пасічник О. В., Чернікова Л. А. Інформатика 5-6 кл. Радченко С. С., Боровцова Є. В. Інформатика 5-6 кл. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В. Інформатика 5-6 кл. Козак Л. З., Ворожбит А. В. Зазначаємо, що модельна програма обирається на весь адаптаційний цикл (5- 6 кл.), змінити вибір модельної програми, за якою вже почалось навчання у 5 класі, можливо тільки після завершення 6 класу. Обов’язковою умовою реалізації будь-якої модельної навчальної програми з інформатики є постійне використання на кожному уроці комп’ютерної техніки, різних цифрових пристроїв, з метою формування діяльнісної складової освітньої компетентності. Таблиця 3 Навчальні теми модельних навчальних програм з предмету «Інформатика» для 5 класу Автори модельних програм Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В. Морзе Н.В., Барна О.В. Пасічник О.В., Чернікова Л.А. Радченко С.С., Боровцова Є.В. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В. Козак Л.З., Ворожбит А.В. Інтернет. Інформаційні процеси та системи Інформація та пристрої Власне цифрове середовище Інформаційні процеси та системи Інформаційні процеси та системи Цифрове середовище та безпека Алгоритми та програми Мережеві технології та інтернет Пошук в інтернеті Мережеві технології та інтернет Комп’ютерні мережі. Інтернет Мережеві технології для навчання, спілкування, співпраці Інформаційні моделі. Комп’ютерні презентації Комп’ютер як інструмент Текстові документи Опрацювання текстових даних Комп’ютерні презентації Дані. Опрацювання даних. Моделі
- 134. 4 Об’єкти та моделі Алгоритми та програми. Анімаціїта узори Алгоритми Текстові документи Комп’ютерна графіка Алгоритми та програми Комп’ютерна графіка Робототехніка Алгоритми та програми Алгоритми і програми Практикум з використання інформаційни х технологій Інтегровані проєкти Модельна навчальна програма «Інформатика 5-6 клас» (авт. Пасічник О. В., Л. Чернікова Л. А.) Зміст навчальної програми з інформатики для 5-6 класу (авт. О. Пасічник, Л. Чернікова) умовно поділено на два роки навчання, в кожному з яких визначено по 5 навчальних тем. У кожній темі присутня внутрішня інтеграція за змістовими лініями, зазначеними при структуруванні очікуваних результатів навчання, що дозволяє комплексно розглянути програмний зміст, побудувавши причинно- наслідкові зв’язки всередині предмета. Також у кожній темі передбачається розвиток ключових компетентностей, що дозволить реалізувати зовнішню інтеграцію предмета в системі шкільної освіти. Теми модельної навчальної програми 5 класу: Власне цифрове середовище Пошук в інтернеті Текстові документи Алгоритми та програми. Анімації та узори Комп’ютерна графіка За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними. Допускається комбінування змісту кількох тем для створення інтегрованих проєктів чи модулів. При цьому важливо охопити усі очікувані результати навчання, передбачені модельною програмою. Важливим акцентом викладання курсу інформатики за даною модельною програмою є перехід від парадигми навчання вправного користувача, споживача інформаційних послуг та технологій до нової парадигми формування вмінь, які забезпечують виконання ролі їх творця, тобто від репродуктивного рівня мислення до продуктивного. Звичайно, частина уроків будуть присвячені вивченню та відпрацюванню нових навичок та технік, але кінцевою метою є надати учням можливість застосувати їх для втілення власних творчих задумів. При плануванні навчальної діяльності треба враховувати також її невід’ємну соціальну складову, і включати у заняття обговорення, дискусії, презентації, отримання та надання зворотного зв’язку та рефлексію. Просуваючись індивідуальними траєкторіями опанування інформатики, учні повинні все частіше формулювати власні запитання, пропонувати власні рішення і самокритично оцінювати власну роботу. У змісті практичних завдань рекомендуємо більш детально розглядати на уроках актуальні питання безпечного користування пристроями та обліковими
- 135. 5 записами у соціальнихмережах, критичного оцінювання інформації, розпізнавання фейків та маніпуляцій тощо. Модельна програма «Інформатика. 5-6 класи» (авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А, Шакотько В. В.) побудована за концентрично-лінійним принципом. Базові поняття курсу інформатики, уміння, що сформовані в початковій школі, поглиблюються та розширюються в 5-6 класах. Зміст предмета «Інформатика» в 5-6 класах вибудовується за такими предметними змістовими лініями: інформаційні процеси та системи; комп’ютерні мережі; інформаційні технології; алгоритмізація та програмування. Значна частина тем, вивчення яких розпочинається в 5-му класі, продовжується в 6-му класі з відповідним ускладненням та розширенням змісту. Таким чином забезпечується поступове нарощування обсягу та складності навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей і способів діяльності на більш високому рівні узагальнення. Ураховуючи психолого-вікові особливості учнів 5 класу, вивчення більш складних питань тем перенесено в 6 клас. У кінці кожного класу передбачена тема «Практикум з використання інформаційних технологій», в рамках якої передбачається виконання комплексних навчальних проєктів з використанням усіх вмінь, знань, навичок і компетентностей, здобутих учнями при вивченні «Інформатики» в поточному і в попередньому роках. Проєкти можуть бути як індивідуальні, так і групові. Основою для досягнення очікуваних результатів навчання, визначених у модельній програмі, є діяльнісний підхід, що базується на створенні та опрацюванні інформаційних об’єктів, під час виконання операцій з якими формуються відповідні ключові та предметні компетентності. Діяльнісний підхід також передбачає реалізацію об’єктного підходу: інформаційні технології використовуються для опрацювання певних інформаційних об’єктів, які мають певні властивості; для опрацювання об’єкта необхідно змінити значення його властивостей; для змінення значень властивостей об’єкта над ним необхідно виконати певні дії – реалізувати певний алгоритм. Алгоритмічний підхід, який також є концептуальною основою модельної програми, полягає у представленні способів виконання операцій над об’єктами у вигляді алгоритмів. Це сприятиме розвитку в учнів алгоритмічного мислення, ознакою якого є уміння поділяти задачі на підзадачі, чітко формулювати правила виконання окремих операцій, враховуючи можливості їх виконавців. Відповідно до змісту модельної навчальної програми авторським колективом розроблено навчально-методичний комплекс, до складу якого входить підручник, збірка файлів-заготовок для реалізації практичної складової модельної програми, робочий зошит для учнів та комплект інтерактивних онлайн вправ. Усі електронні матеріали комплексу розміщено на сайті підтримки модельної програми за адресою https://sites.google.com/pu.org.ua/allinf в розділі Електронні додатки ⇒ 5 клас НУШ.
- 136. 6 Модельна навчальна програма«Інформатика 5-6 клас» (авт. Козак Л. З., Ворожбит А. В.). Найповніше особливості цієї модельної навчальної програми можна відслідкувати через її змістові лінії, принципи та види навчальної діяльності. Змістові лінії програми визначені на основі напрямків інформатики, відповідають цифровій рамці компетентностей громадян України: Цифрове середовище та безпека. Мережеві технології для навчання, спілкування, співпраці. Дані. Опрацювання даних. Моделі. Цифрова творчість. «Принцип концентричної наступності» реалізовується через розширення компетентностей, а не можливостей якоїсь комп’ютерної програми. Наприклад, змістова лінія «Дані. Опрацювання даних»: у 5 класі опрацьовуємо дані за допомогою текстового редактора, у 6 - за допомогою електронних таблиць. У такий спосіб формується здатність застосовувати отримані раніше знання в нових умовах. «Принцип самостійного здобування та конструювання власних знань» реалізовується через визначення цілей власного навчання, планування навчальної діяльності самостійно чи з допомогою вчителя, пошуку необхідної інформації та даних, формування навичок самоконтролю та саморегуляції, уміння звертатися по допомогу, позитивного ставлення до помилок як до зони власного розвитку, участі у індивідуальній чи груповій проєктній діяльності, участі в обговореннях та дискусіях, рефлексії з приводу практичного досвіду. Це добре помітно у видах діяльності, які спеціально структуровано у групи: Визначає мету… Рефлексує та висловлюється про… Визначає власні досягнення, поступ та зони розвитку… «Принцип «від умінь до знань». Учні спочатку здобувають практичний досвід, його осмислюють і рефлексують, а тоді приходять до теоретичних висновків. «Принцип «від уявлень до ставлень» – за допомогою видів діяльності подано методику формування ціннісних ставлень. «Інформатика, яка базується на цінностях». Види діяльності узагальнені і згруповані. У межах групи пропонується діяльність на вибір вчителя по зростанню складності із тим самим змістом. Наприклад, відтворює знання пояснює формулює правила розробляє алгоритми дій чи рекомендацій стосовно: …(змістовий матеріал). Розмірковує обговорює аргументує висловлює власну позицію дискутує з приводу: …(змістовий матеріал). Проєкти: рекомендовано проводити паралельно вивченню теми; інтегрують в себе зміст інших галузей; у 5 класі є навчальними (частину змістового матеріалу учні вивчають в процесі участі у проєкті), у 6 класі – дослідницькі;
- 137. 7 пропонуються проєкти контраверсійногозмісту для розвитку сміливості висловлювати свою аргументовану позицію; є проєкт обов’язкового і додаткового змісту. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н.В., Барна О.В.) В основу навчального курсу «Інформатика» для 5–6 класів покладено розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних і ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок та обчислювального мислення. Програма ґрунтується на реалізації провідних ідей світових освітніх систем щодо підготовки громадян цифрового суспільства. Очікувані результати навчання можуть бути досягнуті через зміст та пропоновані види навчальної діяльності, які об’єднані у три концепти: комп’ютер як напрямок науки, комп’ютер як інструмент, комп’ютер у суспільстві, що реалізуються 4-ма змістовними лініями: інформація, дані, моделі; цифрові пристрої; цифрова творчість; безпека та відповідальність. Оцінювання результатів навчання пропонується здійснювати через систему формувального та підсумкового оцінювання за конкретними складовими. Програма передбачає гнучке компонування навчального матеріалу у тематичні блоки, міжпредметну інтеграцію із іншими освітніми галузями, можливість впроваджувати на уроках інформатики інноваційні педагогічні технології (навчання за методом навчальних проєктів, дослідницько-пізнавальне навчання, проблемне та практико зорієнтоване навчання, формувального оцінювання тощо). Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Радченко С. С., Боровцова Є. В.) побудована з використанням спіральної методики навчання, а саме: учні повторюють матеріал на різних рівнях, щороку все більше поглиблюючи отримані знання та підвищують рівень сформованості предметних предметних та ключових компетентностей. Розвиток відповідального використання інформаційних технологій у повсякденному житті, захисту власного інформаційного простору, дотримання норм соціальної, міжкультурної та міжособистісної взаємодії. Розвиток особистості учня та учениці як грамотного, впевненого та креативного користувача інформаційними технологіями. Розвиток уміння критично оцінювати та застосовувати інформаційні технології (включаючи нові та незнайомі технології), відповідально, спільно та ефективно вирішуючи проблеми. Розвиток вміння аналізувати проблеми в цифровому середовищі, писати комп’ютерні програми. Розвиток умінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв. Сприяє формуванню вміння працювати в команді, розвитку креативності, критичного мислення та комунікації.
- 138. 8 Відповідає рамкам цифровоїкомпетентності для громадян України 2021, що адаптовані Міністерством цифрової трансформації згідно з рекомендаціями у сфері цифрових компетентностей від європейських та міжнародних інституцій від березня 2021 року (DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens). У модельній навчальній програмі «Інформатика. 5-6 класи» (авт. Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.) розкрито інтеграційний потенціал інформатики як однієї з дисциплін STEM-циклу, тому теми змістових ліній “Моделювання та структури даних”, а також “Алгоритми та програми” корельовано з курсом математики та інших навчальних дисциплін. Цю кореляцію відображено насамперед у стовпці “Види навчальної діяльності” основної частини програми, де пропонується математична тематика багатьох вправ, практичних робіт і проєктів. Наприклад, у темі “Моделювання в електронних таблицях” запропоновано навчатися створенню та інтерпретації діаграм, а також вибору типу діаграми для певних даних, що доповнює матеріал зі створення та тлумачення діаграм, включений до курсу математики 5 класу. А в темі “Алгоритми та програми” пропонується створювати алгоритми розв’язування задач, що вимагають розуміння поняття градусної міри кута та операцій з дробами, також відповідно до змісту курсу математики. Загалом у змісті програми з інформатики в 5 класі умовно виокремлено три основні теми: • Інтернет. Інформаційні процеси та системи. • Алгоритми та програми. • Інформаційні моделі. Комп’ютерні презентації. Укрупнення тем дає можливість змістити акцент із вивчення особливостей тієї чи іншої інформаційної технології на опанування концептуальних понять та дає змогу формувати навчальну програму рівня закладу загальної середньої освіти з урахуванням наявних можливостей (матеріального та кадрового забезпечення, запитів щодо спрямованості освіти тощо). Разом з тим, під час календарного планування освітнього процесу рекомендується кожну з тем ділити на підтеми для забезпечення регулярного тематичного оцінювання. Важливим напрямком навчальної діяльності, згідно з модельною програмою, є реалізація проєктної методики навчання. Великий спектр можливостей для творчості та дослідницької діяльності учнів дає використання в навчальному процесі мікрокомп’ютерів, наприклад таких як micro:bit, Arduino або Raspberry Pi. Реалізація навчальних проєктів із побудови прототипів та навчальних моделей на основі мікрокомп’ютерів дає змогу ознайомити учнів із такою технологією як робототехніка, та створює передумови для реалізації STEM-проєктів. Під час реалізації навчальної програми рекомендуємо вчителю надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності. Освітній процес має спрямовувати, спонукати та підтримувати розвиток суб’єктів навчання, сприяти формуванню патріотичної громадянської позиції та ціннісних орієнтирів.
- 139. 9 Навчальна програма На основімодельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, вчителем інформатики розробляється навчальна програма та затверджується рішенням педагогічної ради закладу загальної середньої освіти. Навчальна програма – документ, що визначає послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу освіти. Для допомоги у розробці навчальних програм за участі Команди підтримки реформ МОН України та за фінансової допомоги Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії створено сайт «Конструктор навчальних програм» http://constructor.nus.org.ua. Підручники Відповідно до модельних навчальних програм авторськими колективами створено підручники. Реалізацію модельних навчальних програм забезпечують підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН від 08.02.2022 р. № 140 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» підручникам для 5 класу закладів загальної середньої освіти» зі змінами). У 5 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за основними підручниками, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La- s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit#gid=1415588136): «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти(авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.); «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н. В., Барна О. В.); «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Коршунова О. В., Завадський І. О.); «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Джон Ендрю Біос); «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.); «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Корнієнко М. М., Крамаровська С. М., Зарецька І. Т.); «Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Тріщук І. В.). Електронні версії підручників для ЗЗСО розміщують на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»: https://imzo.gov.ua.
- 140. 10 Звертаємо увагу нате, що чинність програм курсів за вибором, факультативів для 5 класу слід перевіряти у переліку навчальної літератури та навчальних програм, що рекомендовані на 2022-2023 н.р. Ознайомитися зі списком можна на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki. Організація освітнього процесу Освітній процес має спрямовувати, спонукати та підтримувати розвиток суб’єктів навчання, сприяти формуванню патріотичної громадянської позиції та ціннісних орієнтирів. Основний акцент рекомендуємо зробити на розвиток громадянської та соціальної компетентності, розвиток критичного та системного мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями. Цифрова творчість може бути доступним інструментом вираження власних емоцій. Одним із варіантів включення тематики кібербезпеки може бути створення інформаційних продуктів у різних програмних середовищах (текстові документи, презентації, графічні плакати, анімації, веб-сторінки, відео-ролики, програмні проєкти тощо). Вчитель має певну методичну свободу, що надає йому право самостійно визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, обирати програмне забезпечення, методи та форми організації освітнього процесу, конструювати урок так, щоб учні могли самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички, розвинути свою компетентність. Рекомендуємо надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно- орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності. На уроках інформатики доцільно надавати пріоритет активним навчальним діяльностям (інтерактивним, дослідницьким, проєктним), що відповідають запитам та інтересам учасників освітнього процесу. При плануванні навчальної діяльності рекомендовано враховувати соціальну складову, включати у заняття обговорення, дискусії, презентації, рефлексію. Рекомендовано, по можливості, запропонувати для учнів індивідуальні траєкторії навчання з урахуванням їх інтересів і здібностей. В умовах переходу на дистанційну форму навчання на рівні навчальної програми закладу освіти можуть бути внесені зміни у види діяльності учнів із забезпеченням досягнення очікуваних результатів навчання. Під час проведення онлайн занять бажано залучати учнів до активної роботи, висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою. Орієнтовний перелік окремих інноваційних педагогічних технологій, що мотивують вчитися сучасних дітей: мікронавчання (microlearning), гейміфікація, колаборативне навчання, цифровий сторітеллінг, адаптивне навчання. Пропонуємо у роботі використовувати матеріали вчителів інформатики, що розміщені в обласному репозитарії освітніх матеріалів "Навчайся і навчай" (https://ed.poippo.pl.ua/) у зібранні «Інформатична освітня галузь» (https://ed.poippo.pl.ua/handle/022518134/250).
- 141. 11 Оцінювання Рекомендації щодо оцінюваннянавчальних досягнень учнів 5 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти викладені у наказі Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р. № 289. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання за рішенням педагогічної ради. У Державному стандарті вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з інформатичної освітньої галузі об’єднані у чотири групи умінь: • знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем; • створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них; • усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології і цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології; • усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії. Рекомендації щодо вивчення інформатики у 6-11 класах Викладання інформатики у 2022/2023 н.р. у основній та старшій школі в 6-11 класах у закладах загальної середньої освіти буде здійснюватися відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392. Реалізація змісту освіти з інформатики у 5-11 класах буде здійснюватися відповідно до навчальних планів: – «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», (наказ МОН від 20.04.2018 № 405); – «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (наказ МОН від 20.04.2018 № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 No1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).
- 142. 12 У 2022/2023 навчальномуроці вивчення інформатики у 6-11 класах закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за навчальними програмами, що розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України: Таблиця 4 Класи (рівні) Посилання Основна школа (6-9 класи) 6-9 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy- 5-9-klas/onovlennya-12-2017/8-informatika.docx Поглиблене вивчення інформатики 8-9 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy- 5-9-klas/informatika.pdf Старша школа (10-11 клас) Рівень стандарту https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy- 10-11-klas/2018-2019/informatika-standart-10-11.docx Профіль- ний рівень https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy- 10-11-klas/2018-2019/01/10-11-profilniy-riven.docx Звертаємо увагу на те, що чинність програм курсів за вибором, факультативів слід перевіряти у переліку навчальної літератури та навчальних програм, що рекомендовані на 2022-2023 н.р. Ознайомитися зі списком можна на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki. Організація діяльності на уроках інформатики Обов’язковою умовою реалізації будь-якої модельної навчальної програми з інформатики є постійне використання на кожному уроці комп’ютерної техніки, різних цифрових пристроїв, з метою формування діяльнісної складової освітньої компетентності. На кожному уроці з інформатики класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517. Організація роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності в кабінеті інформатики здійснюється відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН від 26.12.2017 № 1669, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552.
- 143. 13 Використання неліцензійних примірниківпрограмного забезпечення забороняється. Допускається використання програмного забезпечення лише на основі ліцензій вільного поширення або пропрієтарного відповідно до законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, із дотриманням вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» до користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм. Мінімальні вимоги безпеки та захисту здоров’я педагогічних працівників під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв незалежно від їхнього типу та моделі встановлюються Вимогами щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 14.02.2018 № 207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 508/31960. З 01 січня 2021 року набрав чинності наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», де вказано вимоги до кабінетів інформатики. Вимоги до комп’ютерного обладнання – Типовий перелік комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти (наказ МОН від 2.11.2017 №1440 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 752 від 30.05.2019, № 574 від 29.04.2020, № 458 від 27.04.2021). Зазначаємо, що відповідно наказу МОН від 26.08.2021 № 930 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України», Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затверджене наказом МОН від 20.05.2004 № 407, втратило чинність. З метою упорядкування діяльності навчальних кабінетів інформатики слід користуватися документами, що вказані у листі МОН від 22.09.2021 № 1/9-483 «Про втрату чинності Положення про кабінет інформатики». Проєкт оновлення інформатики З 1 вересня 2022 року у 50 закладах загальної середньої освіти України буде здійснене пілотне впровадження проєкту «Інформатика NewG», що спрямований на оновлення шкільного курсу інформатики. Проєкт передбачає створення та пілотування освітніх ресурсів для предмету «Інформатика». Нові ресурси після апробації та вдосконалення будуть розміщені у вільному доступі на сайті Всеукраїнської школи онлайн. Проєкт «Інформатика NewG» створено в межах реформи IT-освіти за ініціативи Міністерства цифрової трансформації та МОН, а також за підтримки програми EU4DigitalAU (FIIAPP). З Полтавської області участь у проєкті з оновлення предмета «Інформатика» будуть брати Опорний заклад «Решетилівський ліцей імені В. Л. Олійника Решетилівської міської ради» (вчитель інформатики – Байбуза Ірина Сергіївна) і Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 (вчитель інформатики – Кириченко Вікторія Миколаївна).
- 144. 14 Шостя Світлана, методистцентру підтримки дистанційної освіти і цифрової грамотності Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського, тел.: 099-15-99-337, e-mail: sshostia@pano.pl.ua
- 145. Методичні рекомендації щодонавчання предметів/курсів освітніх галузей «Громадянська та історична освіта», «Суспільствознавство» НУШ 5 клас. Громадянська та історична освітня галузь З 01 вересня 2022 р. навчання учнів 5 класів закладів загальної середньої освіти спрямовуватиметься на реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. Упровадження в заклади освіти Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості здобуття ученицями/учнями ключових компетентностей, формування наскрізних вмінь та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів Нової української школи. Зазначені у стандарті обов’язкові, загальні й конкретні освітні результати дозволяють сформувати в учнів історико-хронологічне, геопросторове, критичне і системне мислення, розуміння сутностей демократії та прав людини. Освітні результати, які описуються через відповідні орієнтири для оцінювання, мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі. Для реалізації громадянської та історичної освітньої галузі Держав- ного стандарту різними авторськими колективами створено 11 модельних навчальних програм, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni- prohramy/hromadians-ka-ta-istorychna-osvitnia-haluz/). Модельні навчальні програми мають послугувати для педагогів основою для можливого створення власних навчальних програм, які стануть складовою освітньої програми школи. Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 54 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники мають право на «академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково- педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі». Тому кожна/кожен учителька/учитель може не лише використати готову модельну навчальну програму, але на її основі на засадах академічної доброчесності укласти навчальну програму тоді, «коли хоче вибудувати в межах навчальної програми власний алгоритм роботи з учнями/ученицями, зокрема акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо». Укладену та належним чином (за зразком оригінальної) оформлену навчальну програму (із зазначенням назви модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму, та авторського колективу модельної
- 146. навчальної програми) затверджуєпедагогічна рада/керівник закладу освіти. Рекомендуємо ретельно опрацювати пояснювальні записки до обраних модельних навчальних програм, де учителька/учитель зможе знайти не лише конкретизацію компетентнісного потенціалу освітньої галузі, але і запропоновану кожним авторським колективом послідовність досягнення результатів навчальної діяльності. Педагогам належить переорієнтувати свою професійну увагу на створення відповідного освітнього середовища, зорієнтованого на цінності Нової української школи та опанування учнями компетентнісним потенціалом галузі. Навчання 5 класів адаптаційного циклу НУШ у галузі громадянської та історичної освіти передбачає впровадження інноваційних підходів до освітнього процесу. З огляду ефективності методики навчання особливо важливим є дотримання наступності між початковою школою та базовою. До особливостей предметів/курсів галузі належить: - пропедевтичний характер – ознайомлення учнів/учениць зі світом шкільної історії та основами історичного процесу, ознайомлення з методами дослідження історії; - інтегрований характер – ознайомлення з історичним процесом відбувається на основі органічного поєднання епізодів всесвітньої історії та історії України, інтеграції з громадянознавчим компонентом; - технологічний підхід до вивчення пропонує вивчення історії шляхом реалізації діяльнісного підходу в освітньому процесі. Принципове значення для організації навчання історії та громадянської освіти в 5 класі мають активні й інтерактивні методи та види навчальної діяльності. Діяльнісний підхід в освіті – це методологічний базис, на якому будуються різні системи навчання зі своїми конкретними технологіями, прийомами і теоретичними особливостями. Він є альтернативним методу трансляції знань і їх пасивного засвоєння, дозволяє досягти освітніх цілей, що втілюють потреби дитини, суспільства і держави. Під час викладання педагогам варто відмовитись від монополії на інформацію. Учитель/учителька має стати наставником для учнів у пошуках істини. Важливою умовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнівства на уроці. Навчаючи історії, успішних результатів можна досягти за умови формування в учнівства вмінь і навичок опрацювання навчального історичного матеріалу. Основним прийомом опрацювання змісту навчального матеріалу у 5 класі є робота учнів з історичним текстом. Читання з розумінням – одне з наскрізних умінь учнів, від якого залежить і здатність навчатись, і розвиток критичного мислення. Методичні прийоми роботи з текстом на уроках історії у 5 класі мають поєднувати як практики НУШ, які учні опанували у початковій школі («Щоденні 5», «Джигсоу», «Рафт», «Читання з маркуванням» тощо), так і традиційні прийоми (коментоване читання).
- 147. Однією з принциповихзасад НУШ в історичному контексті є робота з історичними джерелами. Тут стануть у нагоді адаптовані історичні документи, медіатексти, інфографіка, картографічні, візуальні та документальні джерела. Одним з перших кроків вивчення історії є знайомство з хронологією. Хронологія – специфічна проблема методики історії. Уміння учнів локалізувати історичні факти в часі формується саме на уроках історії. Робота з одиницями виміру часу, стрічка часу та розв’язування хронологічних задач за її допомогою – перші кроки, які роблять учні в осягненні хронології. Специфіку історії як шкільного предмета визначають ще й просторові уявлення учнів. Історичні карти є обов’язковим атрибутом уроку історії. Уже на перших заняттях, пов’язаних із застосуванням карт, обов’язково звертаємо увагу на елементарні правила і прийоми роботи з картою (передусім зі стінною або картою на смарт-дошці). На уроках з опанування картографічними та просторовими уявленнями п’ятикласники вчаться користуватись картою як джерелом інформації. Сучасні освітні технології для навчання в НУШ Кроссенс (cross – перехрестя, sens – смисл, значення) – методичний прийом візуалізації навчального матеріалу. Складається з 9 зображень, кожен з яких пов'язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт. «Фішбоун» («риб'яча кістка», «риб'ячий скелет») – спрощена назва методу японського вченого Каору Ісікава. Ця графічна техніка представлення інформації дозволяє продемонструвати хід аналізу будь-якого явища через виділення проблеми, з’ясування її причин та підтверджуючих фактів і формулювання висновку з питання. Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавим і захоплюючим вивчення предметів, активізує увагу, підвищує інтерес до навчання. На уроці пропедевтичного курсу має бути реалізована ідея «Щоуроку – нова гра». Застосування ігор або ігрових ситуацій можливе на всіх етапах уроку: осмислення, сприймання, засвоєння навчального матеріалу, систематизації, узагальнення та контролю навчальних досягнень учнів. Веб-квести (quest - це пошук, web - павутина, мережа, інтернет). Квести призначені для розвитку в учнів та вчителів вміння аналізувати, синтезувати та оцінювати інформацію. Рекомендуємо для використання матеріали сайту вчительки історії Кременчуцької гімназії №12 Анни Холодняк «Веб-квест «Зернятка добра» https://sites.google.com/site/znivaskorboti5klas/home Квест (від англ. quest – пошук, adventure – пригода ) – пригодницька гра. У педагогічній науці поняття «квест» визначається як технологія, метод чи форма організації дослідницької діяльності, для виконання якої учні
- 148. здійснюють пошук інформації,аналізують, систематизують її та виконують певні завдання. Про сучасні освітні технології для навчання НУШ рекомендуємо скористатись літературою з рекомендаційного бібліографічного списку Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім.В.О. Сухомлинського: https://dnpb.gov.ua/wp- content/uploads/2019/11/Modern_educational_technologies_for_NUSc_2019.pdf Одним з найпопулярніших прийомів для розвитку критичного мислення вважається «Кубик Блума», що був створений відомим американським вченим та психологом-педагогом Бенджаміном Блумом. Мета використання прийому полягає у закріпленні матеріалу, вмінні аналізувати отримані знання та використовувати їх на практиці: https://naurok.com.ua/post/kubik-bluma-igroviy-metod-dlya-rozvitku-kritichnogo- mislennya Ознайомлення з історичним процесом у 5 класі адаптаційного циклу НУШ відбувається на основі інтеграції з громадянською освітою. Інформаційні ресурси з громадянознавчого компоненту: • Онлайн-платформа «Живемо в демократії»: https://www.living- democracy.com/uk/textbooks/volume-3/ • Програма підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа». Тулбокс для вчителів: https://www.schools-for-democracy.org/onlain- resursy/toolbox Історія, 6-11класи У 2022-2023 навчальному році навчання історії у 6-11 класах буде здійснюватись за оновленими навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р.: – «Всесвітня історія. Історія України. (Інтегрований курс). 6 клас. На- вчальна програма для закладів загальної середньої освіти». – «Історія України. 7-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти». – «Історія України. 10-11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти». – «Всесвітня історія. 7-9 класи. Навчальна програма для закладів за- гальної середньої освіти». – «Всесвітня історія. 10-11 класи. Навчальна програма для закладів за- гальної середньої освіти». Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/2022/08/15/navchalna.programa.2022.WH.HU.6-11.pdf Для учнів 10-11 класів також рекомендовано інтегрований курс «Істо- рія: Україна і світ. 10-11 класи.»
- 149. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10- 11-klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.history.U.and.W-10-11.pdf Оновлення навчальних програмз історії, як і з низки інших предметів, зумовлене повномасштабною збройною агресією РФ проти України, що спрямована насамперед проти української державності та має виразні риси геноциду українського народу. Складовою цього геноциду є намагання путінського режиму знищити українців як політичну націю, зруйнувати не тільки українські міста і села, але й українську історичну пам’ять та національну самосвідомість. Також зміни у навчальних програмах обумовлені сучасними напрацюваннями історичної науки. Основні зміни та доповнення навчальних програм з історії: відображено історію Русі-України, Галицько-Волинського князівства, королівства Руського, українських земель у середині XIV – початку XVІ ст. відповідно до здобутків сучасної зарубіжної та української історіографії; переформатовано концептуально зміст ранньомодерної історії України, виходячи з конечної необхідності зв’язати між собою досвіди перебування українських земель в складі Речі Посполитої та Війська Запорозького/Гетьманщини, як генетично споріднених в розрізі державних інституцій, політичної культури, економіки, культури й повсякденного життя; впроваджено поняття-концепт «Козацька революція середини ХVІІ ст.», який якнайкраще відповідає сутності цього явища і протягом останнього десятиліття дедалі впевненіше набуває визнання в українській та світовій історіографії; осучаснено зміст історії України «довгого» ХІХ ст., де закцентовано увагу на процесах українського націєтворення і націєствердження; історія України розглядається не тільки як історію етнічних українців, але й як історію земель і народів України, які їх населяли і зробили важливий внесок в українську історію та культуру; акцентовано увагу на тяглості державотворчих процесів в Україні від Русі-України до відновлення незалежності України у 1991 році; звернуто основну увагу на історію України ХХ ст.; внесено до програми погляд на СРСР як на державу імперського типу, де імперський спосіб організації влади поєднувався з тоталітарним режимом; при висвітленні Української революції перенесено наголос на події 1917–1918 рр., адже революція досягла мети, коли постала Українська Народна Республіка; наголошено на державотворчій спадкоємності сучасної України від Української Народної Республіки; сконцентровано увагу на понятті «українська політична нація», зокрема, на формуванні її контурів і консолідацію впродовж ХХ ст.; увиразнено використання комуністичною владою голоду як політичного знаряддя. Зокрема, включено сюжет про голод 1928–1929 рр., який став своєрідною прелюдією Голодомору 1932–1933 років;
- 150. ширше представленопрактику використання в СРСР масового штучного голоду як політичного знаряддя; розглядаючи геноцидний характер Голодомору, а в ході подальшого вивчення історії – Голокосту, учнівство має усвідомити сутність геноциду, його основні ознаки- характеристики. Особливо актуально це з огляду на сучасний рашистський концепт «денацифікації» України, змістом якого насправді є геноцид українського народу, заперечення його права на державність та на саме існування; розширено просторові контексти української історії, з української перспективи осмислено сюжети світової історії (як-от: внесено сюжет про національне державотворення в Білорусі, країнах Балтії та Закавказзя); передбачено окремим навчальним блоком розгляд сучасної російсько- української війни, зокрема, її історичного коріння; запроваджено нові поняття та терміни, актуальні для розуміння сучасності (наприклад, «доктрина “русского міра”», «рашизм» тощо); звернуто увагу на необхідність ширшого використання пізнавальних і виховних можливостей історичної біографістики; зорієнтовано школярів на вивчення не лише інструментів насильства, якого в ХХ ст. зазнавали українці, а й опору йому тощо; розширено тематику практичних та творчих робіт, проєктів, есе, як учитель/учителька можуть змінювати, додавати нові теми тощо; розширено можливості міжпредметних зв’язків, зокрема, додано позакласне читання у 10-11 класах. Рекомендуємо ретельно опрацювати пояснювальну записку до Програми, де чітко представлено мету, завдання, обов’язкові результати шкільної історичної освіти, змістові наголоси та структуру навчальної програми, особливості організації навчання за програмою, рекомендації щодо укладання учителями календарно-тематичних планів, проведення практичних робіт на уроках історії. Також пояснювальна записка до програми містить послідовність вивчення історії України і всесвітньої історії в розрізі класів, таблицю для синхронізації історії України та всесвітньої історії в 7–11 класах. На початку 2022/2023 навчального року рекомендуємо здійснити діагностику навчальних досягнень учнівства та організувати проведення різних видів діяльності. В календарно-тематичному плануванні слід визначити для такої роботи достатньо навчального часу, оптимально ущільнивши новий зміст. Звертаємо увагу, що з історії не передбачено проведення обов’язкових письмових узагальнювальних чи контрольних робіт. Під час проєктування та проведення уроків історії пропонуємо, окрім широкого розмаїття ресурсів і джерел, максимально використовувати можливості сучасних підручників з історії, які є не тільки навчальною книгою для учнів, а й значною методичною підтримкою для педагогів.
- 151. Правознавство У 2022-2023 навчальномуроці навчання основ правознавства у 9 класах буде здійснюватись за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р. Програма розміщена на сайті МОН України: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.osnovy.pravoznavstva-9.pdf У 10-11 класах правового профілю чинною є навчальна програма «Правознавство, профільний рівень»: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.osnovy.pravoznavstva-9.pdf Рекомендуємо ретельно опрацювати пояснювальну записку до навчальної програми з основ правознавства для закладів загальної середньої освіти, у якій чітко визначено мету, завдання навчання правознавства, охарактеризовано особливості змісту програми, структуру змісту предмета (додано короткий опис змісту й основних положень кожного розділу програми з орієнтовною кількістю годин на кожен розділ), особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з правознавства, подано таблицю «Компетентнісний потенціал предмета (за ключовими компетентностями), виписані особливості організації навчання учнів / учениць. У зміст навчальної програми «Основи правознавства» (9 клас) внесено такі зміни: оновлено назву двох розділів: 1 – «Основи теорії права і держави»; 5 – «Правнича професія»; введено нові питання та теми практичних занять: а) ціннісно-смислові, а саме: «Цінність права», «Соціальне призначення держави» (практичне заняття), «Права людини. Покоління прав людини», «Демократія. Верховенство права»; «Зобов’язання держави у сфері прав людини: повага, захист, забезпечення» (практичне заняття), «Права дитини та їх захист»; б) пов’язані з викликами сьогодення як-от «Захист прав дитини від жорстокого поводження, експлуатації або інших форм насильства» (практичне заняття); в) такі, що стосуються неповнолітніх як учасників правових відносин, це: «Неповнолітні як учасники договірних правовідносин», «Спадкування і спадщина», «Неповнолітні як користувачі мережі Інтернет» (практичне заняття), «Здійснення права неповнолітніх на результати інтелектуальної власності» (практичне заняття), «Працевлаштування неповнолітніх. Складання резюме. Співбесіда» (практичне заняття); оновлено зміст розділу 5 «Правнича професія» для посилення профорієнтаційного компоненту за рахунок тем «Призначення правника у сучасному демократичному суспільстві» та «Про- фесійна етика правника» (практичне заняття). Основні новели навчальної програми з основ правознавства обумовлені особливостями національної правової системи в умовах дії правового режиму воєнного стану та повномасштабної збройної агресії РФ проти України. Це потребує поєднання у викладанні загальних питань права з урахуванням законодавчих змін, пов’язаних із введенням воєнного стану та створенням
- 152. правових умов дляпідвищення обороноздатності держави, захисту національної безпеки і територіальної цілісності. Помічними в опануванні змін до навчальної програми з правознавства стануть відеоуроки, створені учителем Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 ім. І.П. Котляревського, переможця І (обласного) туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2022» у номінації «правознавство» Едуарда Фісуна: – Спадкування і спадщина: https://youtu.be/xJ2pVEDsbn0 – Правовий режим надзвичайного стану. Правовий режим воєнного стану: https://youtu.be/8l7ZAPxGPzU – Неповнолітні як учасники договірних правовідносин: https://youtu.be/IxSDLQfMeQc Необхідно звернути увагу на зміни до чинного законодавства України, які були прийняті до та після введення правового режиму воєнного стану. Їх детальний перелік та характеристика розміщено у методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України до початку 2022-2023 навчального року. У навчанні правознавства слід акцентувати особливу увагу на правах людини як наскрізному компоненті всіх навчальних предметів. З цього питання стане у нагоді онлайн-курс «Права людини в освітньому просторі», розроблений Координатором проектів ОБСЄ в Украйні спільно зі студією онлайн освіти EdEra за підтримки Міністерства освіти і науки України та рекомендований Міністерством (лист від 20.03.2019 № 1/11-2803). Доступ до курсу: https://courses.ed-era.com/courses/course- v1:EDERA_OSCE+HRE101+2019/about В умовах війни вкрай актуальним є курс за вибором «Міжнародне гуманітарне право» (для учнів 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти), програма якого рекомендована Міністерством (лист від 02.07.2018 № 22.1/12-Г-470). Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Національним Товариством Червоного Хреста в Україні за підтримки Міністерства розроб- лено посібник та онлайн курс «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право». Курс розрахований на 17 год., може вивчатися як курс за вибором у 10– 11 класах, поглиблений модуль у курсі правознавства, використовуватися як програма тематичного гуртка тощо. На уроках правознавства слід застосовувати формувальне оцінювання, що спрямоване на відстеження особистісного поступу кожного учня, опанування ним навчальним досвідом як основи компетентності, забезпечення його індивідуальної траєкторії розвитку. Формувальне оцінювання здійснюється постійно й передбачає надання учням підтримки, коригування засобів, форм і методів, проєктування подальших цілей навчання. Для формувального оцінювання вчитель може організувати самооцінювання та взаємооцінювання учнів.
- 153. Громадянська освіта У 2022-2023навчальному році навчання з громадянської освіти у 10 класах буде здійснюватись за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 698 від 03 серпня 2022 р. Програма розміщена на сайті МОН України: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11- klas/2022/08/15/navchalna.programa.2022.hromadyanska.osvita-10.pdf У навчальну програму з громадянської освіти внесено такі зміни: – у пояснювальній записці навчальної програми конкретизовано мету громадянської освіти, що полягає в цілеспрямованій підготовці учнівства до ефективного функціонування в системі демократичних суспільних відносин на основі соціальної взаємодії, громадянської участі та відповідальності. До завдань, через які реалізується мета курсу, додано завдання з формування приналежності до політичної нації; – у розділі 2 «Права і свободи людини»: змінено окремі назви тем, що стосуються еволюції та розвитку прав людини, прав дитини; механізми захисту прав людини і прав дитини подано як складова загальних механізмів захисту прав людини; додано тему «Права людини та права дитини в умовах збройного конфлікту»; додано до орієнтовних тем практичних занять теми практичних занять щодо ролі правозахисних організацій та правозахисників; способів та шляхів захисту цивільних осіб в умовах збройного конфлікту; – у розділі 3 «Людина в соціокультурному просторі»: посилено увагу до вивчення явища війни як найжорсткішого прояву збройного конфлікту; додано до орієнтовних тем практичних занять тему щодо громадянського опору як відповідь на виклик часу; перенесено в інший розділ розгляд поняття «правова держава»; – у розділі 4 «Демократичне суспільство та його цінності»: вилучено питання виборчого права; увиразнено роль політичних партій в демократичній державі; закцентовано увагу на ролі громадських організацій у розбудові громадянського суспільства, на активності та відповідальності як вияві громадянської компетентності; актуалізована роль волонтерства як важливої складової громадянської культури; конкретизовані сутність та місія учнівського самоврядування, додано питання щодо електронного урядування, що є актуальним в умовах дистанційного навчання; додано до орієнтовних тем практичних занять тему щодо залученості до життя громади як важливого складника громадянської активності та вияву громадянськості; – у розділі 5 «Світ інформації та мас-медіа»: посилена увага до агресивних проявів інформаційних війн в онлайн просторі; конкретизовано питання, що стосуються складових інформаційної безпеки; уточнено формулювання пропонованих тем практичних занять, додано теми, важливі з точки зору інформаційної війни та практичних навичок учнів; – у розділі 6 «Взаємодія громадян і держави у досягненні суспільного добробуту»: введені нові поняття «економічна безпека» та «соціальна держава»; привернуто увагу до змін попиту і пропозиції, доходів та видатків
- 154. державного бюджету увоєнний час; здійснено акцент на особливостях ведення домогосподарства в умовах військового стану, у зоні бойових дій, в окупації, під час евакуації, в тилу (втрата майна, доходів, інші видатки тощо); зроблено акцент на регулювання трудових відносин в умовах війни; уточнено формулювання пропонованих тем практичних занять, додано теми, важливі з точки зору воєнного стану в економічному та суспільному житті України; – у розділі 7 «Україна, Європа, світ»: посилено увагу до глобальних загроз збройної агресії РФ проти України, актуалізовано явище міжнародної солідарності у випадку глобальних загроз, а також доповнено блоком про співпрацю й інтеграцію України в НАТО. Практичні заняття є обов’язковими в курсі громадянськох освіти. Звертаємо увагу, що орієнтовні теми практичних занять в оновленій програмі подаються у формі питальних речень, що має спонукати учнів до дослідження, орієнтації до розв’язання проблем, які актуальні сьогодні. У навчальній програмі до кожного розділу пропонується 6-8 тем. Учитель може обирати з них або додати свої теми. Рекомендується проводити 3– 4 практичні заняття з кожного розділу. Громадянська освіта спрямована на розвиток громадянської компетентності учнівства як результату навчання у складі таких компетенцій: - соціально-комунікативна: вміння й навички спілкування та встановлення конструктивних відносин між людьми, діалогу і громадського обговорення суспільно значущих проблем; - інформаційно-медійна: вміння критично мислити; вміння шукати, аналізувати, оцінювати інформацію, критично оцінювати медіаповідомлення на основі аналізу джерел, соціальної ситуації; - розв’язання соціальних конфліктів, проблем: уміння розв’язувати соціальні суперечності; формування установки на толерантне розв’язання конфліктів; - відповідальний соціальний вибір й ухвалення рішень: готовність до ухвалення обґрунтованих рішень на основі усвідомленого й виваженого вибору; - громадянська участь: установка на відповідальну суспільну діяльність; навички участі в соціальних та політичних процесах. Набуття громадянської компетентності відбувається через навчання на трьох рівнях: засвоєння знань («навчання про»), розвиток розуміння і ставлень («навчання для розвитку розуміння та ставлень»), здобуття практичного досвіду («навчання через досвід»). У навчанні курсу громадянської освіти ефективними є різноманітні активні та інтерактивні методи навчання: рольові та ділові ігри; робота із джерелами громадянознавчого змісту; аналіз кейсів; проєктування (розробка проєктів (індивідуально та/або групою) та їх реалізація у шкільній/місцевій громаді); дискусії з актуальних суспільно значимих проблем, обговорення контроверсійних питань, дебати; учнівські конференції, збори, круглі столи; проведення зустрічей із лідерами громад, депутатами, суддями,
- 155. журналістами, волонтерами; переглядта обговорення фільмів, виставок; дослідження та презентації; он-лайн спілкування (форуми, блоги, розміщення інформаційних ресурсів на сайтах, обмін досвідом проєктної діяльності тощо); організація рефлексії учнів (обговорення, твори-роздуми, бесіди тощо). При оцінюванні навчальних досягнень учнів з громадянської освіти. головну увагу слід приділяти не стільки здобуттю учнями / ученицями нової інформації, скільки виробленню навичок, умінь та формуванню ціннісних орієнтацій людини і громадянина. Основним орієнтиром для оцінювання є діяльнісний компонент навчання – вміння дебатувати, аргументувати власну думку (усно та письмово), досліджувати суспільно значимі явища, події і процеси, організовувати кампанії з адвокації тощо. Важливим у цьому контексті є поточне (формувальне) оцінювання, що дає можливість відслідковувати процес навчання, результатом якого є набуття ключових компетентностей та наскрізних умінь. Інструменти формувального оцінювання: педагогічне спостереження за діяльністю учнів/учениць, аналіз цієї діяльності (обговорення, есе, презентація та ін.), надання зворотнього зв’язку; самооцінювання та взаємне оцінювання. Для підсумкового оцінювання можна застосовувати виконання учнями / ученицями практичних робіт, навчальних проєктів, тестових завдань, письмових робіт (написання есе, створення інфографіки, таблиць, діаграм, аналіз текстових та візуальних джерел) та ін. Громадянська освіта учнів не обмежується навчанням у стінах класу. Залучення учнів до позакласних заходів, громадських акцій, соціологічних опитувань, створення демократичної атмосфери в класі й школі, соціальне партнерство з місцевою громадою та батьківською спільнотою сприятимуть формуванню громадянськості учнів та розвитку їхньої громадянської компетентності. В умовах російсько-української війни надважливою є медіаграмотність як самих педагогічних працівників, так і учнівства. З цією метою створено: – модельну навчальну програму «Основи медіаграмотності» (5–6 класи) для закладів загальної середньої освіти / О. П. Мокрогуз / за редакцією О. В. Волошенюк, В. Ф. Іванова, Р. І. Євтушенко. – Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2021. – 21 с. Програма укладена від- повідно до Державного стандарту базової середньої освіти та наказу Мініс- терства освіти і науки України 19 лютого 2021 р. № 235 від «Про затвердження типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти» (https://aup.com.ua/osnovi-mediagramotnosti-5-6-klasi-mod/); – Академією української преси надруковано та створено електронні видання з медіагрмамотності. Детальніше за покликанням: https://www.aup.com.ua/category/library/ Ірина Міщенко, методист відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких дисциплін ПАНО ім. М.В. Остроградського
- 156. Методичні рекомендації щодовикладання технологій (трудового навчання) та креслення у закладах загальної середньої освіти у 2022-2023 навчальному році Зміст 1. Навчальні програми.................................................................................................................. 1 2. Вивчення технологій у 5 класі .................................................................................................. 3 3. Вивчення трудового навчання у 6-9 класах............................................................................. 6 4. Вивчення предмета «Технології. 10 – 11 класи (рівень стандарту)» .................................. 8 5. Вивчення предмета «Технології. 10-11 класи (профільний рівень)» .................................... 8 6. Вивчення предмета «Креслення»............................................................................................ 8 7. Календарно-тематичне та поурочне планування................................................................... 9 8. Поділ класів на групи................................................................................................................ 9 9. Навчально-методичні видання.............................................................................................. 10 10. Організація освітнього процесу під час воєнного стану / пандемії ................................. 10 Рекомендована література та джерела ........................................................................................ 11 1. Навчальні програми У 2022/23 н.р. технології у 5 кл. НУШ, трудове навчання (6-9 кл.), технології (10-11 кл.) та креслення у закладах загальної середньої освіти в 2022/2023 навчальному році будуть викладатися за такими Типовими освітніми програмами: ⮚ у 5 класі – за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (текст програми розміщено за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya- tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti) ⮚ у 6-9 класах – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (текст програми розміщено за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya- tipovoyi-osvitnoyi-programi-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-ii-stupenya; ⮚ у 10-11 класах – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 (текст програми розміщено за покликанням: https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5df/df0/a55/5dfdf0a55bb27111311045.pdf Відповідно до зазначених документів кількість годин на вивчення технологій/ трудового навчання у закладах загальної середньої освіти у новому навчальному році представлено у таблиці 1. Таблиця 1
- 157. 2 Кількість годин на викладаннятехнологій та трудового навчання у закладах загальної середньої освіти Предмет Класи 5-й 6-й 7-й 8-й 9-й 10-й 11-й Кількість годин Технології рекомендована – 2 мінімальна – 1 максимальна – 3 – – – – 3 (або1, 1,5 або 2) 3 (або1, 1,5 або 2) Трудове навчання – 2 1 1 1 – – Технології (трудове навчання) 5 клас НУШ ‒ Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кільдеров Д.Е., Мачача Т.С., Юрженко В.В., Луп’як Д.М.), рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795); ‒ Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М.), рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795); ‒ Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Туташинський В.І.), рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795); ‒ Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.), рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795); Міжгалузеві інтегровані курси ‒ Модельна навчальна програма «Робототехніка. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Сокол І. М., Ченцов О. М.) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2021 № 1031); ‒ Модельна навчальна програма «SТEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бутурліна О.В., Артєм’єва О.Є.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 29.09.2021 № 1031) 6-9 класи ‒ Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання: 5-9 класи», затверджена наказом МОН від 07.06.2017 № 804; 10-11 класи ‒ Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту), затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407; ‒ Навчальна програма «Технології» (профільний рівень), затверджена наказом МОН від 23.09.2010 № 904;
- 158. 3 Креслення 7-8 класи ‒ Навчальнапрограма «Креслення. 7-8 класи», лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12- Г-904. 8-11 класи ‒ Навчальна програма «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550); або за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8-11класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346). 11 клас ‒ Навчальна програма «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-906). 2. Вивчення технологій у 5 класі З 2022/2023 навчального року в освітній процес закладів загальної середньої освіти поетапно, починаючи з п’ятого класу, впроваджується навчальний предмет «Технології», який цілісно реалізовує вимоги технологічної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09. 2020 року № 898). На основі Державного стандарту та Типової освітньої програми розроблено чотири модельні навчальні програми для базового навчального предмета «Технології. 5-6 класи», які мають гриф Міністерства освіти і науки України (тексти програм розміщено за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni- programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli- zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku). Також в типовому навчальному плані передбачено додаткові години для навчальних предметів (інтегрованих курсів), курсів за вибором, індивідуальних консультацій та групових занять. Їх школа розподіляє самостійно та відображає це у своїй освітній програмі. Окрім того, створюючи на основі модельної програми навчальну програму та календарне планування, її доцільно модифікувати. Учителі мають академічну свободу у виборі програми, прийнятної для їхньої роботи. На основі обраної модельної навчальної програми, педагог моделює освітній процес, укладає власну навчальну програму, в якій формує змістове наповнення відповідно до актуальних потреб і матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, інтересів, можливостей і здібностей учнів. Доцільно скористатися ресурсом «Конструктор для моделювання навчальних програм (розміщений за покликанням: URL: http://constructor.nus.org.ua/), який допоможе створити власну навчальну програму і поурочне планування. Відповідно до мети технологічної освітньої галузі, метою навчального предмету технології, є розкриття та розвиток творчого потенціалу особистості учня, здатності застосовувати знання на практиці, розв'язувати практичні завдання в побуті через практичне засвоєння основ дизайну, технологій та декоративно-ужиткового мистецтва. Мета предмету реалізується в таких завданнях:
- 159. 4 - забезпечення наступностіу формуванні ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів з початкової школи, їх включення до підготовчого циклу з вивчення технологій та дизайну; - прилучення учнів до основ народної культури, національного виховання через вивчення технік і технологій декоративно-ужиткового мистецтва; - подальший розвиток самозарадності в побуті, формування системного та критичного мислення, навичок безпечного та ощадливого використання технологій та матеріалів тощо. Формування ключових компетентностей здійснюється через компетентнісний потенціал освітньої галузі засобом проєктної технології, яка дозволяє вчителю моделювати різноманітні навчальні ситуації, створювати навчальне середовище для учнів, у якому розвивати всі наскрізні уміння, притаманні ключовим компетентностям. Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі зазначений у Додатку 11 до Державного стандарту. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Державним стандартом передбачено, що учні мають опанувати базові знання технологічної освітньої галузі за такими напрямами: проєктування, основи графічної грамотності, технології виготовлення виробу, оцінювання і презентація результатів, декоративно-ужиткове мистецтво, сучасна техніка і технології, самозарадність у побуті. Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у технологічній освітній галузі визначено в Додатку 12 до Державного стандарту і передбачають, що учень: 1. формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проектно- технологічної діяльності; 2. творчо застосовує традиційні і сучасні технології; 3. ефективно використовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; 4. турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб. Враховуючи циклічність навчання (5-6 класи та 7-9 класи), результати навчання учнів 5 класів у технологічній освітній галузі можуть бути сформовані на завершення 2022/2023 навчального року, або їх формування може продовжуватися до завершення 2023/2024 навчального року (6 клас). Вчитель самостійно визначає шлях досягнення результатів відповідно до матеріально-технічного забезпечення навчальної майстерні, інтересів і здібностей учнів, професійної майстерності учителя. Навчальний предмет «Технології» має практико-орієнтовану спрямованість. Навчання спирається на освітній досвід учнів, зокрема, отриманий на рівні початкової школи з технологічної освіти; їхні потреби, інтереси, вікові особливості й індивідуальні можливості. Акцентується увага на мотивації навчання, груповій і самостійній роботі учнів, взаємодопомозі, дотриманні правил безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог, доцільному використанні цифрових пристроїв, електронних освітніх ресурсів тощо. Вимоги до чотирьох обов’язкових результатів навчання в межах технологічної освітньої галузі визначені в загальних, конкретних результатах навчання та орієнтирах для їх оцінювання з Державного стандарту. Перший обов’язковий результат навчання технологічної базової освіти передбачає виконання проєктів за алгоритмом проєктно- технологічної діяльності. Для ефективного виконання проєктів учням необхідно опанувати базові знання другого, третього і четвертого обов’язкових результатів навчання, набути відповідного освітнього досвіду. Компетентності формуються лише в діяльності.
- 160. 5 Проєктно-технологічна діяльність дозволяєвчителю змоделювати різноманітні навчальні ситуації, інтегруватися в освітнє середовище НУШ закладу загальної середньої освіти, у якому відбувається розвиток наскрізних умінь, що притаманні ключовим компетентностям під час виконання проєктів: не лише індивідуальних, а й спільних (колективних); соціальних, інтерактивних, таких, що виходять за межі майстерні, стосуються батьків і мешканців місцевої громади. Важливого значення набувають проєкти, завдяки яким реалізується міждисциплінарний, міжгалузевий підходи; інтегрується зміст освіти з різних освітніх галузей – STEM (STEАM)-проєкти, використання дослідницького методу в навчанні з метою розвитку компетентностей, отримання метапредметних знань, сприяння розвитку навичок ХХІ століття – м’яких навичок 4К: комунікація, колаборація, критичне мислення та креативність. STEM (STEАM)-проєкти передбачають ознайомлення з основами дизайну мислення, технічної творчості, включають проєктну, винахідницьку, дослідницьку, інноваційну, конструкторську, графічну, художню, творчу, практичну, інтерактивну та інші види діяльності. Такі проєкти відрізняються від усталених тим, що їх завданням є конструювання, складання, побудова освітнього продукту, який має внутрішню (набуті знання, уміння, компетентності) і зовнішню цінність (власне виріб, модель), а навчальні предмети, з якими інтегрується проєкт, допомагають зробити це ефективно. Прикладом таких проєктів може бути моделювання будинку майбутнього: дизайн, кількість поверхів, наявність тераси, допоміжних будівель; флораріум тощо. Зауважимо, що у більшість модельних програм закладене підґрунтя для участі предмету «технології» у STEM-освіті, що наближає навчання до життя, надає можливість застосовувати знання на практиці, знаходити способи вирішення проблем, критично оцінювати одержані результати та формувати науковий світогляд учнів/-ць. Наголошуємо на необхідності поєднувати компоненти цифрової та інфомедійної грамотності на різних етапах проектної діяльності з метою подання інформації у вигляді переконливого візуального вмісту ‒ інфографіки, інтелект карт та ін.; використання наявних освітніх платформ для організації очного, дистанційного (змішаного навчання) тощо. Створення освітнього середовища вимагає від вчителя ретельного обмірковування не лише шляхів його належної організації, трьох основних чинників, що сприятимуть ефективному досягненню запланованих освітніх результатів: використання сучасних освітніх технологій, належної матеріально-технічної бази закладу загальної середньої освіти і наявності педагогічного інструментарію. Цей процес передбачає вихід за межі шкільної майстерні, класу, інтеграцію навчання на культурологічній основі: 1. узгодження потреб й інтересів учнів, закладу освіти, місцевої громади; 2. дотримання родинного, шкільного, народного, державного календарів; 3. відвідування місцевих музеїв, виставок тощо; 4. проведення майстер-класів, ярмарок, виставок, зокрема й віртуальних; 5. перенесення навчання технологій у міжгалузеві, загальношкільні, міжшкільні, громадські, міждержавні проєкти; 6. залучення до освітнього процесу батьків, народних майстрів, фахівців у галузі дизайну й технологій, місцевих бізнесменів тощо. По-перше, у центрі змодельованого освітнього середовища має бути учень/-ця. Саме за його/її участі та з урахуванням інтересів і здібностей варто вибудовувати складові освітнього процесу, максимально гнучко підбирати педагогічний інструментарій з огляду на мету технологічної освітньої галузі ‒ реалізація творчого потенціалу учня/-ці, формування критичного та технічного мислення.
- 161. 6 У 5 класахНУШ виключається гендерна сегрегація при вивченні технологій, усі напрями проєктно-технологічної діяльності є однаково доступними як для дівчат, так і для хлопців. Компетентнісний потенціал у технологічній освітній галузі базується на інтеграції інфомедійної грамотності (у сукупності з критичним мисленням) в освітньому процесі як набуття навичок критичного сприйняття інформації й усвідомлення цінності високоякісної інформації; виявлений у медіаосвітній складовій чотирьох чинних модельних навчальних програм «Технології. 5-6 класи». По-друге, належна матеріально-технічна база закладу освіти. Цей чинник є актуальним, адже при плануванні роботи необхідно врахувати наявні ресурси: можливість працювати в бібліотеці школи, в комп’ютерному класі чи майстерні, відвідувати центр STEM (STEAM)-освіти. По-третє, наявність педагогічного інструментарію, який дозволить змоделювати освітнє середовище НУШ у 5 класах ЗЗСО. Підґрунтям для цього є новий Державний стандарт базової середньої освіти, а провідним засобом – обрана вчителем модельна навчальна програма предмета або інтегрованого курсу. Наголошуємо на необхідності співпраці шкільної команди закладу освіти, оскільки найкращий учитель технологій не в змозі самотужки сплести «канву розвитку учня» ‒ розвинути усі ключові компетентності та наскрізні вміння, закладені у Державний стандарт базової середньої освіти. Основні види оцінювання результатів навчання учнів і учениць (формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне) проводиться з урахуванням методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти» (Наказ МОН від 01 квітня 2022 року №289). Оцінюванню підлягають очікувані результати навчання у формі освітніх продуктів, які учні створюють у процесі навчальної діяльності. 1. зовнішні освітні продукти – самостійно знайдені і презентовані факти, сформульовані ідеї, гіпотези, закономірності, створені вироби, послуги, результати практичних робіт, проєктів тощо; 2. внутрішні освітні продукти – особистісні якості й здібності, знання, уміння, освоєні способи діяльності, індивідуальний рівень сформованості ключових і предметної проєктно-технологічної компетентностей тощо. Створені в навчальній діяльності особистісні зовнішні освітні продукти дають змогу здійснити підсумкове оцінювання, оцінити внутрішні особистісні зміни й здобутки учня, його рівень володіння способами проєктно-технологічної діяльності, ключовими і предметною компетентностями. Формувальне і підсумкове оцінювання зорієнтовані на виявлення поступу учнів у досягненні очікуваних результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці кожного семестру, навчального року, а за потреби – наприкінці кожного розділу/модуля/проєкта програми. Воно є частиною формувального оцінювання та відображається у формі якісної і бальної оцінки. 3. Вивчення трудового навчання у 6-9 класах Конструювання змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється на основі об’єктів проєктної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проєктувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є доцільним у класах, які не поділяються на групи.
- 162. 7 Відповідно до навчальноїпрограми з трудового навчання для учнів 69 класів орієнтовний перелік об'єктів проєктнотехнологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації. Результатом проєктнотехнологічної діяльності учнів і учениць має бути проєкт (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 6 класах учні опановують 6 – 10 проєктів, у 78 класах від 4 до 6 проєктів, у 9му класі – 2 проєкти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 68 класах та 1 проєкт у 9 класі). Поступове зменшення кількості проєктів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. Враховуючи вікові особливості, учням 6 класів пропонується виконувати прості проєкти (за конструкцією, поєднанням технологій виготовлення, тощо), що дасть змогу їм за короткий період часу побачити результати власної діяльності. Для учнів 7 та 8 класів проєкти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проєктнотехнологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як продовж навчального року, так і всього процесу вивчення предмета. У 9 класі проєкт виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних компетентностей, набутих учнями у попередніх класах. У процесі проєктування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображення учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель/вчителька має актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу. Кількість годин на опанування проєкту педагог визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення. Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для власного хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Для забезпечення рівних можливостей учнів для вибору об'єкта проєктнотехнологічної діяльності у класах, що не поділяються на групи, варто планувати не менш як дві основні технології, наприклад, в’язання гачком і випилювання з фанери, за винятком об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо. Важливою складовою виконання учнівських проєктів є їх публічний захист, на якому учні доносять інформацію про свою роботу (формування ідеї, процес виготовлення, апробація, удосконалення, важливість роботи, подальше застосування тощо) доступними для них засобами (презентація, графічні зображення, мапи думок, усне пояснення тощо). Під час захисту проєктів інші учні та вчитель ставлять запитання для аргументації прийняття тих чи інших рішень під час виконання роботи. Недопустимим є проєктування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. При плануванні освітнього процесу учитель/учителька самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя обмежується лише реалізацією очікуваних результатів навчальнопізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
- 163. 8 4. Вивчення предмета«Технології. 10 – 11 класи (рівень стандарту)» У 10-11 класах Типовими освітніми програмами навчальний предмет «Технології» віднесено до вибірково-обов’язкових. Якщо школа обрала технології, то на освоєння предмета заплановано 105 годин. Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і 11 класах (70+35 чи 35+70 відповідно). Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів, із яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж навчального року (двох): ⮚ «Дизайн предметів інтер’єру», ⮚ «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва», ⮚ «Дизайн сучасного одягу», ⮚ «Краса та здоров’я», ⮚ «Кулінарія», ⮚ «Ландшафтний дизайн», ⮚ «Основи підприємницької діяльності», ⮚ «Основи автоматики і робототехніки», ⮚ «Комп’ютерне проєктування», ⮚ «Креслення». Навчальний модуль за своїм змістовим наповненням є логічно завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують колективно або за іншою формою, визначеною учителем. Кількість годин на вивчення кожного з трьох обраних модулів учитель визначає самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів, матеріальних можливостей школи тощо. 5. Вивчення предмета «Технології. 10-11 класи (профільний рівень)» Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних програм, що розміщені на офіційному сайті Міністерства (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv), чи за програмами професійного навчання, затвердженими наказом МОН від 23.09.2010 № 904 (https://zakononline.com.ua/documents/show/15048___15048 ) з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі. Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (міжшкільних ресурсних центрах) можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти. У ситуації, коли кількість годин на опанування професії менша від передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства. Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно, а їх програми повинні мати відповідний гриф МОН України. Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким профілем. 6. Вивчення предмета «Креслення»
- 164. 9 Важливою складовою технологічноїпідготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класі технологічного профілю 2 години на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-906). У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від 08.11.2019 р. № 22.1/12-Г-10550), а за наявної технічної можливості – за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8-11 класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від 09.06.2020 № 22.1/12-Г-346). Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г- 904). 7. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі з використанням друкованих чи електронних носіїв інформації. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарнотематичних планів та поурочних планівконспектів визначається вчителем/вчителькою самостійно. Згідно з Ст. 54 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017, педагоги мають право на «академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі». Це означає, що вчитель може сам вирішувати, як саме йому вчити дітей. Встановлення стандартів таких документів (у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи ОТГ) є неприпустимим. Академічна свобода учителя обмежена лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку. Під час розроблення календарнотематичного та системи поурочного планування вчителю/вчительці необхідно самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ними підручнику. Учитель може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчальнопізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально- технічних умов шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, рівня фахової підготовки учителя/учительки. Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення як при опрацюванні одного проєкту, так і поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів. Орієнтовний перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, із відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації. 8. Поділ класів на групи
- 165. 10 Вивчення предмета «Технології/Трудовенавчання» рекомендовано здійснювати в навчальних майстернях. Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці відбувається за бажанням учнів і здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128: за наявності в класі більше ніж 27 учнів для міських шкіл та більше ніж 25 – для сільських. У третьому розділі санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2020 року № 2205 зазначено, що «приміщення навчальних майстерень повинні бути розраховані на 13 – 15 робочих місць». Відповідно до цих норм, рекомендується здійснювати поділ класу на групи на основі інтересів і можливостей учнів. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. Також згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці потрібно звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму. 9. Навчально-методичні видання В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або висновок «Схвалена для використання в закладах загальної середньої освіти» відповідною комісією Науково- методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/. 10. Організація освітнього процесу під час воєнного стану / пандемії Дистанційне (змішане) навчання запроваджується наказом по закладу освіти, у якому мають бути визначені особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану / пандемії, передбачені синхронний і асинхронний режими проведення занять; створення безпечних умов для учнів та працівників закладу загальної середньої освіти з урахуванням рекомендацій ДСНС України. Головним критерієм добору навчального матеріалу для досягнення очікуваних результатів навчання технологічної освітньої галузі є збереження життя; здоров’я і безпека усіх учасників освітнього процесу. Вважаємо раціональними творчі завдання з проєктування і виготовлення корисних й естетичних виробів; кулінарії; організації побуту (прибирання приміщень, догляд за особистими речами, кімнатними рослинами і тваринами, прибудинковою територією тощо). У синхронному режимі організовується не менше 30% навчального часу (це безпосередня взаємодія вчителя та учнів у режимі реального часу під час відео зв’язку, «прямий етер», зазвичай, онлайн урок), передбаченого освітньою програмою закладу, решта навчального часу організовується в асинхронному режимі (абзац 2, частина 7, розділ І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, Наказ МОН від 08.09.2020, №1115); впродовж 70% навчального часу здійснюється
- 166. 11 взаємодія в асинхронномурежимі, тобто із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. МОН рекомендує використовувати змішане навчання, яке може допомогти вчителю об’єднати переваги синхронного та асинхронного режимів, навчання в режимах онлайн та офлайн. У результаті, з одного боку, учні зможуть дотримуватися більш-менш звичного для них розкладу, а з іншого – не будуть перевантажені онлайн-присутністю. Звертаємо вашу увагу, що тривалість навчальних занять, визначена Законом “Про повну загальну середню освіту" (2020), зберігається: 45 хвилин для учнів 5-12 класів. Обмежується лише час безперервної роботи з комп’ютером для уникнення ризиків для здоров’я. Ці вимоги сформульовані, зокрема, у новому Санітарному регламенті (діє з 01.01.2021): для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11(12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті. Окрім того, санітарний регламент передбачає, що під час роботи з технічними засобами навчання обов’язковим є проведення вправ з рухової активності та гімнастики для очей. Викладання навчального матеріалу під час суцільного відео уроку тривалістю 35-40 хвилин є неефективним, адже учні/учениці втомлюються і перестають сприймати інформацію. Саме тому тривалість онлайн уроку має бути не більшою, ніж звичайний очний урок. Наприклад, для учнів 5 класу цей час становить максимум 20 хвилин. Його вчитель може використовувати для синхронної взаємодії (онлайн) – для пояснення або загального огляду матеріалу навчального заняття, практичного закріплення вивченого, застосування інтерактивних прийомів навчання, перевірки результатів навчання тощо. Решту часу навчального заняття – 25 хвилин – вчитель організовує роботу в асинхронному режимі, тобто офлайн, без комп’ютера (наприкінці заняття вчитель може повернутися до режиму відеоконференції). В цей час учні можуть виконувати вправи у робочому зошиті, працювати з текстом і завданнями у підручнику, опрацьовувати різноманітні навчальні матеріали (відео та аудіо, презентації, віртуальні музеї та бібліотеки тощо) та завдання для перевірки і оцінювання знань. Учні та учениці вивчають та виконують завдання у зручний для себе час, у власному темпі та отримують зворотній зв’язок від учителя/учительки різними способами. Сучасними засобами навчання виступають електронні підручники, онлайн- підручники, веб-сайти, наприклад онлайн дошки, у т.ч. Pinterest; слайдові презентації, інфографіка, ментальні карти, онлайн квести, завдання і вправи: ребуси, кросворди, тести, вікторини тощо. Електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких у закладах загальної середньої освіти організовується освітній процес під час дистанційного (змішаного) навчання, обирає та схвалює педагогічна рада закладу освіти (частина 5, розділ І Положення). Освітній омбудсмен Сергій Горбачов рекомендує педагогам обирати для дистанційного навчання одну або дві освітні платформи (Джерело: https://eo.gov.ua/batkam-shkoliariv-20-zapytan-ta-vidpovidey-pro-dystantsiyne-navchannia/). Це полегшить учням, вчителям та батькам організацію навчання та користування відповідними електронними освітніми ресурсами. Рекомендована література та джерела 1. Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти (5-6 класи) : Навч.- метод. посіб. / за заг. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк., Р. І. Євтушенко. Київ : Академія української преси, Центр вільної преси, 2022. 63 с. URL: https://www.aup.com.ua/mediaosvita-v-derzhavnomu-standarti-b/
- 167. 12 2. Нова українськашкола: путівник для вчителя 5-6 класів : навчально-методичний посібник / за ред. А. Л. Черній ; відп за вип. В. М. Салтишева. Рівне : РОІППО, 2022. 168 с. URL: https://roippo.org.ua/upload/iblock/afe/put_vnik-dlya-vchitelya-5_6_-klas_v.pdf 3. Терещук А.І., Гащак В.М., Абрамова О.В., Павич Н.М. Технології. 5-6 кл. Методика організації освітнього середовища: навчально-методичний посібник. Чернівці: Букрек, 2021. 168 с. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/handle/123456789/14457 4. Технології: навчальні матеріали для 5-х пілотних класів НУШ. Освітня платформа IZZI видавництва «Ранок» для організації очного, дистанційного (змішаного навчання). URL: https://ua.izzi.digital/DOS/108626/108629.html 5. Тулодзєцький Г., Герціг Б., Графе С. Медіаосвіта в школі та на уроці: Основи і приклади / за заг. ред. В. Ф. Іванова; пер. з нім. В.Климченкаю К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2020. 405 с. URL: https://www.aup.com.ua/posibnik-mediaosvita- v-shkoli-ta-na-uro/ 6. Український проект "Якість освіти". URL: http://yakistosviti.com.ua. 7. Харченко Н. Розвиток критичного мислення. Інноваційні форми роботи для дітей і дорослих. Київ. «Видавнича група «Шкільний світ», 2018 120 с. (Бібліотека «Шкільного світу»). Підготувала професор КМЗО, к.п.н, доцент З. В. Резніченко
- 168. Методичні рекомендації щодоособливостей викладання фізичної культури в 2022/2023 навчальному році Війна змінила фізичну культуру в українській школі. Пріорітетними стали питання посилення ролі фізичної культури у справі формування готовності громадян держави виконувати громадянський та конституційний обов’язок відстоювати національні інтереси та незалежність нашої країни, сприяння зростанню фізичної підготовленості, фізичному розвитку і зміцненню здоров’я учнівської молоді.. Безпечність стала основою у викладанні предмету «Фізична культура», адже у новому 2022/2023 навчальному році освітній процес залежатиме від безпекової ситуації в кожному окремому населеному пункті та здійснюватиметься з використанням різних форм організації освітнього процесу (очна, дистанційна, індивідуальна, сімейна, екстернатна в тому числі для дітей, які знаходяться за кордоном). Для створення безпечних умов перебування у закладах освіти учасників освітнього процесу під час дії правового режиму воєнного стану Міністерство освіти і науки України розробило інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності (лист МОН від 11.07.2022 № 1/7707-22 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v7707729-22#Text ). Навчальні програми Перегляд та оновлення змісту навчальних програм загальної середньої освіти – це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України. До робочої групи, яка працювала над оновленням навчальних програм, на рівні Міністерства освіти і науки України, увійшли представники провідних закладів вищої освіти, органів державної влади, депутати ВРУ, науковці, директори шкіл, учителі, а також представники громадських та неурядових правозахисних організацій, професійного середовища, засобів масової інформації. Наразі наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698 затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» таким навчальним програмам: Фізична культура (Навчальна програма для 6-9 класів (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, 2011 рік) https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-6-9.pdf
- 169. Фізична культура (Профільнийрівень) (навчальна програма для 10-11 класів (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, 2011 рік) https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-10-11-profil.pdf Фізична культура (Рівень стандарту) (навчальна програма для 10-11 класів (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, 2011 рік) https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11- klas/2022/08/15/navchalna.programa-2022.fizichna-kultura-10-11-standart.pdf Для 5-6 класів наказом Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752 затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельній навчальній програмі «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші) https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohram y/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Fiz.kult.5- 6.kl.Pedan.ta.in.22.08.2022.pdf Організація освітнього процесу з використанням дистанційної форми навчання В березні 2022 року Міністерство освіти і науки України, Комітет з фізичного виховання та спорту МОН, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», ГО «Рух Олександра Педана «Джуніор» за підтримки Міжнародного дитячого фонду ООН «ЮНІСЕФ» ініціювали проєкт «Перемагаємо разом», який передбачав проведення уроків з фізичної культури онлайн. А під час літніх канікул Міністерство освіти і науки України, Комітет з фізичного виховання та спорту, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», ГО «Рух Олександра Педана «Junior», ГО «UkraineActive», Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», Українсько-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я», ГО «U-sport», спортивні федерації за підтримки Міжнародного дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) реалізовували проєкт «Будь активним заради миру!» В рамках проєктів проведено ряд заходів: наради, семінари, марафони практик, некворінги; розроблено різноманітні челенджи та «відкриті уроки», в яких брали участь зірки і професійні спортсмени. Рекомендуємо ознайомитися з відеозаписами цих заходів на ресурсах: Telegram канал https://t.me/juniorzua. А до уроків можна долучитися на Youtube-каналі Junior https://www.youtube.com/c/JuniorZUA
- 170. Онлайн урокита заняття спортивно-оздоровчих гуртків в рамках проєкту «Всеукраїнський розклад» https://mon.gov.ua/ua/vseukrayinskij- rozklad Поєднання навчальної та фізкультурно-оздоровчої діяльності Відповідно до модельних та навчальних програм ігри, змагання, челенжі, квести та інші форми фізкультурно-оздоровчих масових заходів повинні проводитися наприкінці кожної четверті. Починаючи з 2022/2023 навчального року Міністерство освіти та науки України та Офіс Президента України погодили старт Всеукраїнської учнівської ліги «Здорова Україна». Це великий проєкт об`єднує систему фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів для школярів. Діти в рамках Ліги мають можливість отримати великій вибір варіативних модулів видів спорту і зможуть обрати те, що їм ближче. Ці види спорту затверджені у модельній навчальній програмі «Фізична культура» закладів загальної середньої освіти Міністерством освіти та науки України. Обравши вид спорту діти можуть організовуватися в команди і брати участь у змаганнях Ліги - спочатку на шкільному рівні, потім - на міжшкільному, районному, міському і зрештою - у всеукраїнських фіналах. Весь формат Ліги детально описаний у презентації проєкту (https://drive.google.com/file/d/1f7ZQYbCnwwIjdZWtQgjh2Km2oh64bUXh/view ) із вказаним відсотком залучення дітей, до якого прагнуть організатори. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 12.04.2022 № 91 «Про підготовку педагогічних працівників до реалізації у 2022-2023 навчальному році нового Державного стандарту базової середньої освіти» з 16.06.2022 по 29.06.2022 Полтавською академією неперервної освіти ім. М.В. Остроградського здійснено навчання 644 вчителів фізичної культури за Програмою підвищення кваліфікації учителів, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти – «Нова українська школа: перехід на наступний рівень» (схвалена вченою радою ПОІППО ім. М.В. Остроградського, протокол № 4 від 11.10.2021, сертифікати на 45 год. про підвищення кваліфікації). Рекомендуємо вчителям фізичної культури, за потреби, долучитися до набору слухачів на додаткові вищезазначені курси із підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти Полтавської області, які у 2022/2023 навчальному році забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту
- 171. базової середньої освіти(Лист ПАНО ім. М.В. Остроградського від 08.08.2022 № 01-22/496). Також інформуємо, що підвищення кваліфікації на базі Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського відбуватиметься за дистанційною, очною, заочною формами навчання та залежатиме від безпекової ситуації (Наказ ПОІППО від 09.12.2021 № 01-01/502-ОД «Про роботу курсів підвищення кваліфікації у 2022 році»). Красницька Ольга Анатоліївна, методист відділу виховання та розвитку цінностей ПАНО ім. М. В. Остроградського
- 172. Методичні рекомендації щодоорганізації освітнього процесу з фізики і астрономії в закладах загальної середньої освіти Полтавської області у 2022-2023 навчальному році Організація освітнього процесу в закладах загальної̈ середньої освіти в 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до: Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших; Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»; постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 - р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»/ Навчання фізики (7 – 9 класи) та фізики і астрономії (10 – 11 класи) у закладах загальної середньої освіти в 2022-2023 навчальному році здійснюватиметься за навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти та науки України: «Фізика. 7 – 9 класи», навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 (https://bit.ly/3h84aEX). «Фізика. 8 – 9 класи», навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983 (https://bit.ly/3w33qoM). У 10 – 11 класах вивчається базовий предмет «Фізика і астрономія». Вивчення цього предмета може здійснюватися за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 24.11.2017 № 1539, розміщеними на офіційному сайті МОН України: «Фізика і астрономія. 10 – 11 класи» (рівень стандарту та профільний рівень), навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (авт. кол. під кер. Ляшенка О. І.) (https://bit.ly/3warfer). «Фізика, 10 – 11 класи» (рівень стандарту та профільний рівень), навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) (https://bit.ly/2UKCkWn). «Астрономія» (рівень стандарту та профільний рівень), навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. кол. під керівництвом Яцківа Я. Я.) (https://bit.ly/3qBBEi5)
- 173. Вибір навчальних програмз фізики та астрономії у старшій школі здійснюється закладом освіти, затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу й відображається в його освітній програмі. За обранням програми «Фізика, 10 – 11 класи» (авт. кол. під кер. Локтєва В. М.) навчання астрономії здійснюється за програмою «Астрономія» (авт. кол. під кер. Яцківа Я. Я.). У такому разі у навчальному плані й відповідно у класному журналі зазначаються два предмети (окремо фізика і окремо астрономія); у додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляються оцінки з двох предметів. При виборі закладом загальної середньої освіти програми «Фізика і астрономія. 10 – 11 класи» (авт. кол. під кер. Ляшенка О. І.) у навчальному плані зазначається один навчальний предмет й відповідно у додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти виставляється оцінка з предмета «Фізика і астрономія». Програма цього навчального предмета поєднує фізичний і астрономічний компоненти, не втрачаючи своєрідності кожного з цих складників, оскільки в старшій школі ці компоненти освітньої галузі «Природознавство» мають споріднений предмет навчання, методи дослідження і, як правило, спільний внесок у формування наукової картини світу. Враховуючи це, фізичний та астрономічний складники за вибором учителя можуть викладатися інтегровано або як відносно самостійні модулі. При цьому облік навчальних досягнень здобувачів освіти у класному журналі може здійснюватися окремо «Фізика і астрономія (фізичний складник)» та для «Фізика і астрономія (астрономічний складник)», семестрова/річна оцінка виставляється на сторінці «Фізика і астрономія (фізичний складник)» з урахуванням тематичних оцінок з астрономії. Якщо астрономічний та фізичний складники вивчаються інтегровано, то у класному журналі облік навчальних досягнень здобувачів освіти ведеться на одній сторінці з предмета «Фізика і астрономія», в якому є теми з астрономічним та фізичним змістом. Змістові питання з астрономії можуть вивчатися упродовж навчального року або як окремий розділ. Розподіл кількості годин на викладання фізики в основній школі (відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405) Клас 7 клас 8 клас 9 клас Кількість годин на тиждень 2 2 3 Розподіл кількості годин на викладання фізики і астрономії в старшій школі (відповідно до Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 № 408) Рівні змісту навчання Рівень стандарту Профільний рівень Клас 10 11 10 11 Кількість годин на тиждень 3 4 6 6
- 174. Вибір навчальних програмз фізики та астрономії у старшій школі здійснюється закладом освіти, затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу й відображається в його освітній програмі. Навчальні програми не містять фіксованого розподілу годин між розділами і темами курсу. У програмах наведена лише тижнева і загальна кількість годин на вивчення предмета. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів, тем, визначається учителем. Також учитель самостійно визначає порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних робіт, лабораторних практикумів, практикумів з розв’язування задач тощо. З метою реалізації компетентнісного підходу в програмах з фізики та астрономії базової і старшої школи визначено ключові компетентості, які формуються змістом програм, та зазначено результати навчання за складниками знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Також в навчальних програмах виокремлено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність». Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій здобувачів освіти, що визначають їх поведінку в життєвих ситуаціях. Реалізація наскрізних змістових ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає будь-якого його розширення чи поглиблення. Навчальними програмами з фізики визначено перелік демонстраційних експериментів та лабораторних робіт, необхідних для забезпечення реалізації Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Водночас учитель, зважаючи на матеріальну базу фізичного кабінету закладу освіти, може замінювати окремі роботи рівноцінними, використовувати різні варіанти проведення їх (у тому числі віртуальну демонстрацію фізичного досліду), доповнювати цей перелік іншими дослідами або короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану вивчення певної теми. Окремі лабораторні роботи можуть виконуватись учнями або як домашні завдання або як учнівські навчальні проєкти, а також виконуватись з використанням цифрових лабораторій (цифрових вимірювальних комплексів), комп’ютерних моделей, віртуальних симуляцій і віртуальної фізичної лабораторії. Разом з тим, в освітньому процесі модельний віртуальний експеримент не може в повній мірі замінити лабораторні роботи, які виконуються з використанням реального обладнання. Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики є навчальний фізичний експеримент, який реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, домашніх дослідів і спостережень. Завдяки навчальному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні
- 175. емпіричних уявлень, понятьі законів. Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формуються суб’єктивно нові особистісні знання, а також дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички. Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, на формування умінь і навичок, на вироблення й розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причино-наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді створюються умови для включення механізмів формування компетентності, здатності діяти в конкретних умовах і досягти результату. Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами експериментальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проєкти, конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Отже, якщо учень/учениця був/ла відсутній/я на уроці, на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не обов’язково. Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень/учениця показали свої експериментальні вміння й навички в інших видах роботи. У процесі навчання фізики ефективним засобом формування компетентностей є також і навчальні проєкти. Під час виконання яких вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. У проєктній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання. Упродовж року учень обов’язково виконує один навчальний проєкт (індивідуальний або груповий). За бажанням учні можуть брати участь і виконувати кілька проєктів. Захист навчальних проєктів, обговорення, узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінки за навчальні проєкти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються в тематичному оцінюванні. Важливою ділянкою роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань, вироблення практичних умінь учнів, з метою
- 176. повторення, закріплення, систематизаціїта узагальнення засвоєного матеріалу, для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо. Оскільки кількість задач, які учні можуть розв’язати в процесі навчання, є обмеженою, учитель має ретельно добирати ці задачі. Слід віддавати перевагу задачам, які не просто потребують вибору формули та підстановки числових значень. Найефективнішими з точки зору формування всіх компетентностей є задачі, що потребують певного (нехай і нескладного) аналізу фізичних явищ. Дуже корисними є задачі, які ґрунтуються на знайомих учням життєвих ситуаціях. Бажано частину завдань давати у форматі тестів ЗНО і пропонувати учням самостійно складати відповідні завдання. Необхідними складниками освітнього процесу з фізики є навчальні екскурсії. Кількість екскурсій та час проведення їх визначаються вчителем за погодженням з адміністрацією закладу освіти. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя. В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури розміщено за посиланням (https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La- s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit#gid=1706063968). Під час вивчення, опанування і закріплення матеріалу бажано не просто коротко розповісти про важливі експерименти, а й показати відеофрагменти про відповідні досліди, у тому числі й найсучасніші (в мережі Інтернет можна знайти дуже цікаві та якісні матеріали відповідної тематики). Можна пропонувати учням самим знімати невеликі ролики нескладних експериментів або демонструвати ці експерименти безпосередньо під час уроку. Особливо важливим є розв’язання експериментальних задач, які до того ж викликають велику зацікавленість учнів. Кількість письмових робіт для поточного оцінювання визначається вчителем самостійно. Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення й розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причино- наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді створюються умови для включення механізмів компетентності — здатності діяти в конкретних умовах і досягти результату. Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній
- 177. школі» (видавництво «Педагогічнапреса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань» тощо. (http://osvita.ua/school/lessons_summary/physics/). Під час проведення занять в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту України № 1/9-72 від 01.02.2012: (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/), «Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ МОНмолодьспорту України від 14.12.2012 № 1423: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0044-13), «Про використання інструктивно-методичних матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки проведення навчально-виховного процесу в кабінетах природничо-математичного напряму» (лист МОН України №1/9-498 від 17.07.2013: http://iitzo.gov.ua/dokumenty/lysty-monmolodsportu/), «Про затвердження правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ МНС України від 16.07.2012 №992), «Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» (лист МОН України № 1/9-319 від 16.06.14: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/41707/). Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text ). У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; вказано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок Журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті». Оформлення записів інструктажів з БЖД на уроках фізики Назва Час проведення Запис про проведення Вступний інструктаж На початку навчального року (проводить класний керівник) У класному журналі на спеціальній сторінці Первинний інструктаж На першому уроці навчального року У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал
- 178. зберігається в кабінеті фізики) Первинний інструктаж Науроці перед початком практичної та лабораторної роботи У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: «Проведено інструктаж з БЖД» Позаплановий інструктаж У разі порушення учнями вимог нормативно- правових актів із охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності Цільовий інструктаж У разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії) У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності Вимоги щодо оформлення класного журналу на сторінці «Фізика» залишаються не змінними. З даними вимогами можна ознайомитися за посиланням: (http://fizyka-poltava.at.ua/2018/fizuka_gyrnal_storinka.doc). У процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища видатних українських фізиків України та Полтавської області, на їх внесок у розвиток фізичної освіти. Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються під час проведення тематичних позакласних заходів. на таких заходах можна розповісти учням про життя, діяльність та здобутки видатних вчених України та наших видатних вчених Полтавщини. Суттєву допомогу вчителеві нададуть відповідні матеріали розміщенні за посиланнями: http://fizyka-poltava.at.ua/index/navchalno_metodichne_zabezpechennja/0-23; http://www.chl.kiev.ua/bibliograf/fizika/04.htm. Сучасна людина існує в умовах розвитку високих комп’ютерних технологій, упровадження високошвидкісного Інтернету в усі сфери життя. Людину практично з народження оточує перенасичене різноманітною інформацією освітнє поле, орієнтуватися в якому стає дедалі складніше. Як ніколи важливою стає проблема виховання такої особистості, яка не несе з собою по життю непідйомний багаж енциклопедичних знань, а має таку важливу якість, як критичне мислення, що дає змогу знаходити крихти істини у потоці інформації з різних джерел. Людина потребує критичного мислення, яке допомагає їй жити серед людей, соціалізуватися. У цьому контексті безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти медіаграмотності. Зробити уроки більш цікавими для учнів, розвивати в них не лише предметні компетентності, а й медіаграмотність допоможе посібник «Медіаграмотність на заняттях з фізики». Навчальне видання / Е. М. Якубовська / За редакцією О. В. Волошенюк, А. М. Григор’єва. – Київ: Академія української преси; Центр Вільної Преси, 2020. – 53 с. Посібник є першим виданням в Україні, що розкриває питання освіти з
- 179. медіаграмотності на заняттяхз фізики. У книжці наведено короткі теоретичні відомості про різні аспекти медіаграмотності, приділено увагу питанням методики впровадження навчання з медіаграмотності та розміщено численні ідеї завдань, що можуть бути використані під час занять з фізики. Завантажити можна за посиланням: https://www.aup.com.ua/mediagramotnist- na-zanyattyakh-z-fizi/. Відновлення, розвиток та конкурентоспроможність національної економіки, забезпечення обороноздатності нашої держави ставить перед сферою освіти завдання щодо генерування нових ідей і знань, створення нових технологій, розв’язання проблем, що можливо досягнути шляхом впровадження практико-орієнтованого навчання, створення на заняттях проблемних ситуацій для самостійного здобуття необхідних знань у процесі їх вирішення. Освіта повинна бути випереджувальною, відповідати тенденціям розвитку суспільства в майбутньому, тому особлива увага на сьогодні приділяється інноваційному напряму STEM-освіті. Впровадження STEM-освіти здійснюється з урахуванням таких принципів: особистісний підхід, спрямований на врахування вікових, індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх інтересів та здібностей, особливих освітніх потреб; постійне оновлення змісту освіти з урахуванням досягнень науки, розвитку технологій та вимог ринку праці; наступність - формування необхідних компетентносте на всіх складниках та рівнях освіти; патріотизм і громадянська спрямованість; продуктивна мотивація здобувачів освіти до провадження науково-дослідницької та проєктної діяльності, винахідництва; істотна роль математики в інтегративному підході реалізації STEM-освіти, послідовне, ґрунтовне, якісне її викладання; спонукання до формування та розвиток «гнучких навичок» у здобувачів освіти (навичок презентації, роботи в групі, комунікації); використання технологій розвивального та проблемного навчання; розвиток закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. Для впровадження STEM-освіти у закладах загальної середньої освіти рекомендуємо ознайомитися з листом ІМЗО від 15.08.2022 № 22.1/10-1080 «Методичні рекомендації щодо розвитку STEM- освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» (Завантажити). Відповідно до наказу МОН від 31.05.2018 року за № 549 «Про затвердження графіку проведення третього туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у 2019-2023 роках» у 2022-2023 навчальному році відбудеться конкурс у номінації «Фізика». Слідкуємо за інформацією щодо проведення конкурсу у навчальному році на сторінці http://ur.poippo.pl.ua/.
- 180. Професійний розвиток учителіву міжатестаційний період Для активізації позаурочної роботи та зацікавленню предметом пропонуємо учителям фізики залучати учнів до участі у Міжнародному фізичному конкурсі «Левеня» http://www.levenia.com.ua/. Принагідно нагадуємо, що у Полтавській області функціонує Обласний репозитарій освітніх ресурсів «Навчай і навчайся» https://ed.poippo.pl.ua/, який створений на окремому сервері Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (перший в області електронний архів для накопичення та зберігання наукових, освітніх і методичних матеріалів, які педагоги можуть використовувати під час дистанційного, змішаного й очного навчання). Автором публікацій може стати кожен педагог. Для цього достатньо зайти на сторінку репозитарію, заповнити спеціальну форму, завантажити свій матеріал, який буде розміщено у репозитарії після його успішної верифікації. Кожен вчитель фізики може стати учасником «Обласний ярмарок кращих розробок навчальних матеріалів для дистанційного компоненту освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти» http://poippo.pl.ua/pidrozdily/dlc/fair2020, мета ярмарку - забезпечення освітянської спільноти якісними навчальними матеріалами для дистанційного компоненту освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, реалізації змішаного навчання, поширення інноваційних освітніх технологій. Корисні ресурси для учителів фізики і астрономії Освітній вебсайт для вчителів фізики і астрономії «Сайт вчителів фізики та астрономії Полтавщини» http://fizyka-poltava.at.ua/ Сайт «ФІЗИКА НОВА» Створений для підтримки вивчення уроків з фізики за новою програмою та містить розробки уроків (конспекти, презентації, контрольні роботи, самостійні роботи, лабораторні роботи, демонстрації, відео), фізичні диктанти, тренажери формул, таблиці з пропусками. Посилання на ресурс: https://www.fizikanova.com.ua/ Дистанційне навчання з фізики Ресурс містить відео-розробки уроків з тем для учнів 8-11 класів. Посилання на ресурс: https://sites.google.com/view/distancephysics/ Сайт «Фізика в школі» Ресурс містить електронні версії уроків для 7-11 класів до підручників видавництва «Ранок» (авторів Бар'яхтар В. Г., Довгий С.О., Божинова Ф. Я, Кірюхіна О. А.) Посилання на ресурс: https://sites.google.com/site/alg8school19/
- 181. Блог «Учителю фізики» Наякому розміщено методичні та дидактичні матеріали саме для підтримки самостійної роботи учнів. На сторінках блогу учні зможуть познайомитися із теоретичним матеріалом, що стосується фізичних термінів, явищ, величин, законів. Виклад матеріалу супроводжується фотографіями, відео фрагментами, флеш анімаціями та практичними порадами. Завершується кожна сторінка тестами самоперевірки, за допомогою якого учні зможуть перевірити якість засвоєного матеріалу та виявити прогалини у знаннях. У цьому ж блозі у рубриці «Експеримент» учні зможуть самостійно опанувати методи дослідження фізичних явищ або способи вимірювання фізичних величин та перевірити якість своїх експериментальних умінь, виконавши тести для самоперевірки, що розташовані наприкінці сторінки. У розділі «Мультимедіа» учні зможуть переглянути відео фрагменти та флеш-анімації багатьох фізичних явищ і процесів, які демонструвалися в рамках фізичних олімпіад, фестивалю фізичного експерименту або такі, що не можна відтворити у лабораторних умовах. Посилання на ресурс: http://ternofizik.blogspot.com/ Підбірка різноманітних інтернет-сайтів, авторські блоги/сайти, вікістатті, відеоролики, що стосуються предмету «Фізика» Посилання на ресурс: http://zw.ciit.zp.ua/index.php/Інтернет-ресурси_Фізика Stellarium — вільний віртуальний планетарій доступний відповідно до GNU General Public License Програма використовує технології OpenGL та SDL, щоб створювати реалістичне небо у режимі реального часу. Із Stellarium, можливо побачити те, що можна бачити неозброєним оком, біноклем або маленьким телескопом. Посилання на ресурс: https://stellarium.org/uk/. Star Walk 2 - красивий і простий у використанні додаток для наочного вивчення зірок, сузір’їв, планет і інших небесних об'єктів. Ваш особистий гід по зоряному небу. Основні можливості: - Карта зоряного неба в реальному часі; - Спостереження за зірками, планетами та іншими об'єктами вдень і вночі; - Об'єкти глибокого космосу; - Величезна кількість інформації про небесні тіла та події; - Можливість налаштовувати час з «Машиною часу»; - 3D моделі сузір’їв і інших небесних об'єктів; - Доповнена реальність; - Різні фільтри для спостереження за небом; - Нічний режим; - Опція «Sky Live»;
- 182. - Новини зісвіту космосу, астрономії та космонавтики; - Актуальні астрономічні події для вашого місця розташування; Посилання на ресурс: https://star-walk-2-free.ru.uptodown.com/android (версія для Android), https://apps.apple.com/ru/app/star-walk-2- звездноенебо/id892279069 (версія для AppStore). Підготував методист відділу розвитку природничих та математичних дисциплін О. В. Кучеренко
- 183. Методичні рекомендації щодоорганізації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році. Мистецька освітня галузь (освітня галузь “Мистецтво”) Загальна мистецька освіта у 2022/2023 навчальному році матиме, перш за все, такі ключові особливості: 1. Упровадження Концепції НУШ у 5 класі. 2. Пілот упровадження Концепції НУШ у 6 класі. 3. Поєднання дистанційної та традиційної форм навчання. З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новими Державними стандартами у 2021/2022 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-4 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм; для 5-х класів – Державного стандарту базової середньої освіти (2020), модельних навчальних програм (2021); для 6-11 класів – Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011). Про невизначеності 2022/2023 навчального року та окремі роз`яснення подано на сайті “Освіторія” за посиланням: https://osvitoria.media/experience/navchalnyj-rik-2022-2023-shho-treba-znaty- vchytelyam-i-batkam/ та порталі освітян України “Педрада” за посиланням: https://www.pedrada.com.ua/news/7408-shchodo-organzats-20222023-navchalnogo- roku. Декілька слів про мистецьке освітнє середовище. Добре, якщо у Вашому освітньому закладі є кабінет мистецтва. Дуже добре, якщо він побудований за принципом амфітеатру (ні в якому разі не руйнуйте таку побудову – це унікальна можливість якісної вокально-хорової роботи!). Не забуваємо про принципи його оформлення: естетику, ергономічність, мобільність та логічність. Так, музичні інструменти мають звучати, учень мати можливість зрозуміти як утворює звук конкретний музичний інструмент, спробувати сам це зробити; портрети композиторів/художників, як власне й інша візуалізація, мають з`являтися саме тоді, коли про них іде мова (постійне їх знаходження на стіні класу не сприяє запам`ятовуванню, а лише засмічує візуальне сприйняття), у вчителя має бути можливість мобільно “змінювати картинку”. Щодо різноманітних дидактичних матеріалів (музично-дидактичних, художньо-дидактичних ігор, завдань різної складності та для різних вікових категорій, спеціальної бібліотеки (альбомів про художників, літератури про митців / казок та історій, де героями є музиканти чи музичні інструменти тощо), інструменти та матеріали для малювання, ліплення, роботи з глиною тощо – вони мають знаходитися у зручному для учнів відкритому/закритому місці на розсуд учителя для збереження загальної естетики приміщення. Можливе (але зовсім не обов`язкове!) постійне розміщення 1-2 стендів із правилами класу чи співочої постави.
- 184. Про методичну підтримкузагальної мистецької освіти у 5-х класах ЗЗСО. Аналіз і розбір мистецької освітньої галузі Держстандарту здійснено освітнім проєктом “На урок” за посиланням: https://naurok.com.ua/post/oglyad-i- rozbir-derzhstandartu-mistecko-osvitno-galuzi1. У роботі із “нушенятами” 5-класів рекомендуємо використовувати такі джерела: Нова українська школа Путівник для вчителя 5-6 класів: https://roippo.org.ua/upload/iblock/afe/put_vnik-dlya-vchitelya-5_6_-klas_v.pdf Арт-навігатор до підручника Мистецтво. 5 кл. / Масол Л.М.: http://inform1.yakistosviti.com.ua/mystetstvo http://inform1.yakistosviti.com.ua/mystetstvo/5-klas Групи у фейсбуці: Мистецька та технологічна галузь 5 клас НУШ: https://www.facebook.com/groups/627595087823330 Цікаве до уроків музичного мистецтва: https://www.facebook.com/groups/2160990070816585 Відеоуроки музичного та образотворчого мистецтва 1-5 клас: https://pedpresa.ua/vu https://pedpresa.ua/vu Лінки он-лайн музеїв, мистецьких подорожей та інших корисних ресурсів: http://www.classic.net.ua/calendar/ – події в музичному житті минулого; http://www.naoma.edu.ua/ – сайт Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури; http://kobzar.info/memories/museums/nac_museum/ – Національний музей Тараса Шевченка; http://kobzar.info/kobzar/works/pictures/ – картини Т.Г. Шевченка; www.canvas.com.ua/ – репродукції картин відомих художників. Також на сайті “Vivat, ART!” у рубриці “Підемо в гості” вказано адреси сайти вчителів мистецтва, якими вже опрацьовано дистанційне навчання. Для зручності вашої роботи також створено групу “Vivat, ART!” у соціальній мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/1482342161903532/?ref=share Нагадуємо про те, що треба користуватися перевіреними джерелами, не реагувати на фейки, застосовувати аргументацію критичного мислення, здорового глузду та мистецтва. Навчальна та методична література з предметів
- 185. мистецької освітньої галузізазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал “Мистецтво та освіта”. Про методичну підтримку загальної мистецької освіти у 6-11-х класах ЗЗСО. Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися в 1-7 класах як через інтегрований курс “Мистецтво”, так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи, вибору модельної програми (5 клас) та погоджується педагогічною радою. У 8-11 класі вивчається інтегрований курс “Мистецтво”. Нагадуємо, що формування ключових компетентностей учнів має відбуватися системно і логічно упродовж усього періоду навчання на уроках (чи у певних навчальних ситуаціях), де це педагогічно доцільно: учитель має застосовувати свій методичний інструментарій тільки у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі, тільки через відповідні мистецькі трактування і приклади. Програми з освітньої галузі “Мистецтво” передбачають творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, добору навчального художнього матеріалу: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості, тематику, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Вищеозначене відображається у календарно-тематичному плані педагога на навчальний рік, відповідно до якого він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно- тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим. Провідними видами діяльності відповідно до змістових ліній програми є художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація через мистецтво, у процесі яких відбувається формування і розвиток предметних мистецьких компетентностей – музичних, образотворчих тощо. Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів освітньої галузі “Мистецтво” є комплексним. Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). До основних видів оцінювання належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою (формувальне оцінювання). Для
- 186. організації ефективного формувальногооцінювання важливо створити доброзичливу атмосферу на уроці, в якій учень (учениця) не повинні боятись робити помилку, а сприймати її як одну з можливостей навчатись. З огляду на вкрай обмежений (мінімальний) обсяг годин, які виділяються в навчальному плані закладу загальної середньої освіти на вивчення предметів освітньої галуза “Мистецтво”, посилюється роль і розширюється смислове трактування принципу взаємозв`язку навчальної та позаурочної діяльності, що передбачає не лише узгодження освітніх та дозвіллєвих заходів у межах школи, а й гармонізацію суспільних (професійно-педагогічних) і сімейно-родинних естетико-виховних впливів, взаємозв`язок школи із соціокультурним середовищем (музеями, театрами, клубами тощо), системою позашкільної освіти (палацами творчості школярів, мистецькими студіями, музичними та художніми школами). Для вчителів, які тільки розпочали свою практичну діяльність і мають певні труднощі щодо роботи в дистанційному режимі, пропонуємо покрокову інструкцію “Як організувати дистанційне навчання учнів” від вчителя, фіналіста Global Teacher Prize Ukraine Юрія Гайдученка пропонує Освіторія (https://osvitoria.media/experience/yak-organizuvaty-dystantsijne-navchannya- uchniv-pokrokova-instruktsiya/ https://osvitoria.media/experience/yak-organizuvaty- dystantsijne-navchannya-uchniv-pokrokova-instruktsiya/ ). Освітнім проєктом “На урок” (https://naurok.com.ua/post/organizaciya- distanciyno-roboti-pid-chas-karantinu) створено безкоштовний сервіс онлайн- тестів для повноцінної дистанційної перевірки знань, які здобули учні під час самостійної роботи. Створити тест ви можете за посиланням: https://naurok.com.ua/test/create. Усі тести, створені вами, ви можете знайти за цим посиланням: https://naurok.com.ua/test/moe. Відеоінструкції для створення тестів та роботи з ними: https://www.youtube.com/watch?v=MtQHZTwuoHg&list=PL84BeAGplb_TnM0cO bkJi_Du5yGnuBmlV. Результати тестувань: https://naurok.com.ua/test/homework/list. Бібліотека тестів: https://naurok.com.ua/test. Освітній портал “Педагогічна преса” (https://pedpresa.ua/201392-yak- organizuvaty-dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu.html) пропонує такі інструменти для спільної роботи: опитування та залучення групи до роботи – https://www.mentimeter.com/https://get.plickers.com/https://www.quizalize.com/http s://nearpod.com/https://kahoot.com/ (провести контрольні роботи, зрізи знань, тести й оцінювання в ігровій формі): https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань та сотні готових матеріалів: https://learningapps.org/ – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань, організувати клас в працюючу спільноту з елементами гейміфікації – https://www.classdojo.com/uk-ua/ https://www.edmodo.com/ – освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об’єднавшись навколо процесу навчання у школі, https://grockit.com/ об’єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті. У рубриці “Дистанційне навчання” сайту для вчителів мистецьких
- 187. дисциплін Полтавщини “Vivat,ART!” розміщено матеріали для самоосвітньої діяльності та організації навчального процесу під час карантину, зокрема: поради від Освіторії “Карантин: нові безкоштовні освітні можливості, які відкриті для всіх”, Онлайн-курс “Карантин: онлайн-сервіси для вчителів” від “Освіта.ua”, перелік Google-сервісів у навчальній діяльності викладачів, матеріали до уроків музичного, образотворчого мистецтва та мистецтва вчителів області та України, авторів підручників із презентаціями та необхідними інструментами для дистанційного навчання. Халецька Л. Л., методист відділу розвитку суспільних, гуманітарних та мистецьких дисциплін ПАНО ім. М.В. Остроградського
- 188. Методичні рекомендації щодовикладання курсів духовно-морального спрямування у 2022/2023 навчальному році Відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, духовно-моральне виховання є однією з основних складових національно- патріотичного виховання; формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей Українського народу. Розвиток духовності і моральності у суспільстві визначаються як одна з актуальних потреб у сфері національно- патріотичного виховання; а впровадження навчальних дисциплін духовно- морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання зазначено як один з основних напрямів досягнення мети Стратегії. Згідно з таблицею 13 Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН від 20.04.2018 № 405) у 6 класах може вивчатись предмет «Етика» або курси духовно-морального спрямування. Тобто предмет «Основи християнської етики» може вивчатись за рахунок інваріантної складової. У початковій школі, а також у 7–11 класах курси духовно-морального спрямування можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування. Вони не є вченням віри, не включають релігійних обрядів, не ставлять за мету залучення до певної конфесії. Вивчення зазначених курсів в закладах загальної середньої освіти є можливим лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Відповідно до українського законодавства викладати такі курси можуть особи, які мають педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки. При цьому просимо враховувати ситуацію, коли не всі діти відвідують зазначені курси. У такому випадку ці заняття повинні бути в розкладі першим або останнім уроком. Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета. У Типовій освітній програмі для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, розробленій на підставі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, курси морального спрямування віднесені до освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна». Там для 5-6 класів, крім інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», пропонуються курси на вибір учнів: «Етика», «Культура добросусідства» та інші «курси морального спрямування», серед яких є і курс «Духовність і мораль у житті людини і суспільства».
- 189. Розроблено модельну навчальнупрограму цього курсу (автори: Жуковський В.М., Сіданіч І.Л., Грищук Д.Г., Губеня І.І., Лахман Н.М.) і навчальний посібник «Духовні і моральні основи життя людини» (автори: Жуковський В.М., Сіданіч І.Л., О.Г.Рогова, Грищук Д.Г., Губеня І.І., Лахман Н.М.). У Програмі пропонується дворічний курс (5-6 класи), який має стати основою для духовних і моральних знань, розвитку учнівських умінь і навичок, а також передбачає широке поєднання формування світогляду. Реалізація Програми ґрунтується на ціннісних орієнтирах, прописаних у Державному стандарті базової середньої освіти. Метою курсу «Духовність і мораль в житті людини і суспільства» є розкриття місту духовності і моралі, розвиток пізнавального й емоційного інтересу учнів до вивчення курсу, розкриття особливостей і цінностей духовної і моральної поведінки особистості в сім’ї, класі, громаді, державі, природі і формування відповідних духовних і моральних компетентностей. Завдання курсу підпорядковуються зазначеним у Державному стандарті базової середньої освіти обов’язковим результатам навчання. Програма має на меті подолання фрагментарності у моральному розвитку школярів і школярок, їх ознайомлення з духовно-моральним досвідом нашої держави та людства в цілому, передбачає спонукання до усвідомлення не відповідної соціальним нормам поведінки та набуття позитивного морального досвіду особистості. Для навчально-методичного забезпечення викладання курсу підготовлено навчальний посібник «Духовні і моральні основи в житті людини» для здобувачів освіти 5 класу закладів загальної середньої освіти (автори: Жуковський В., Сіданіч І., Рогова О., Грищук Д., Губеня І., Лахман Н.,Мудрик Л., Черепова І.). Посібник складається з розділів: «Джерело духовності і моралі», «Поняття духовності і моралі», «Людина – носій духовності і моралі». Модельну навчальну програму можна використовувати в усіх закладах освіти у 5-6 класах за рахунок годин інваріантної складової навчального плану, що є безперечним позитивом. Разом з тим слід усвідомлювати, що вона реалізовуватиметься з 2022/2023 навчального року і стосуватиметься це лише 5-6 класів (а не 1-11), тоді як вивчення курсів духовно-морального спрямування у 1-4, 7-11 класах здійснюватиметься у формі факультативів за рахунок годин варіативної складової навчального плану. Викладання цього та інших курсів морального спрямування можливе за наявності підготовлених кадрів, відповідної навчально-методичної бази та бажання батьків учнів. В умовах воєнного стану рекомендуємо активізувати участь в онлайн- форматі педагогів та здобувачів освіти у різноманітних конкурсах, форумах, презентаціях, олімпіадах, турнірах, семінарах із предметів духовно- морального спрямування, зокрема у Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії», Всеукраїнському конкурсі «Учитель року з предметів духовно- морального спрямування», що проходять за підтримки Міністерства освіти і науки України на базі науково-дослідної християнської етики Національного
- 190. університету «Острозька академія». УВсеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії» учасники демонструють свої знання з святого письма. Школярі виконують письмові тести, досліджують святе Письмо, висловлюють власні міркування та розуміння відомих біблійних віршів. Всеукраїнський конкурс «Учитель року предметів з духовно-морального спрямування» має на меті привернути увагу українського суспільств до вихователя, вчителя, сприяти професійному становленню, зростанню професійної майстерності. Конкурсна програма складається з тесту на знання святого Письма та основних віх становлення та розвитку християнства в Україні, презентації уроку, демонстрації власної творчості під час уроку або виховного заходу духовно-морального спрямування, висловлювання думки щодо відомих біблійних віршів. Такі заходи не лише об’єднують молодь навколо вивчення Біблії, а й виховують й закріплюють в юного покоління морально-етичні якості: любов, доброту, порядність, благочесність, яких так бракує нашому суспільству. Ігнатова Альона Григорівна, методисти відділу виховання та розвитку цінностей ПАНО ім. М. В. Остроградського
- 191. Методичні рекомендації щодоорганізації освітнього процесу у початковій ланці освіти у 2022-23 навчальному році Важко переоцінити роль освітян упродовж війни. З перших днів саме вони забезпечували прихисток і перевезення переміщених осіб, підтримку Збройних сил України та підрозділів тероборони! Саме вони гідно виконують головне мобілізаційне завдання – організацію освітнього процесу. Нам не соромно за жоден із цих днів війни. Скромність і певні вимоги збереження таємниці не дають можливості освітянам голосно говорити про це. Не лише відновлювати систему, а створити якісно нову модель української освіти для нової країни – ось наше завдання. Міністр освіти Сергій Шкарлет Війна — надзвичайно складний час для усіх, а діти потерпають від неї найбільше. У цих обставинах школа може стати своєрідним осередком, що об’єднуватиме учнів та вчителів як громади, так і дітей та педагогів, які вимушені були покинути свої домівки. Ключовий принцип, на якому має ґрунтуватися освітній процес в умовах війни – гнучкість. За результатами опитування від Служби освітнього омбудсмена, у якому взяли участь понад 25 тисяч батьків учнів, які перебувають в Україні, більшість батьків, а саме 62,5%, обрали для своєї дитини дистанційну форму здобуття освіти у новому навчальному році. Натомість лише 13,8% від усіх опитаних батьків обрали очне навчання. Ще 22,5 % батьків поки не можуть обрати форму навчання для своєї дитини, адже до 1 вересня безпекова ситуація може змінитися, чи батьки не мають висновку про стан укриття в навчальному закладі, чи взагалі ще вирішують, залишатися в Україні або їхати за кордон. Найменша кількість опитаних підтримує індивідуальну та сімейну форми навчання й екстернат – 1% респондентів. Найбільш ефективним форматом дистанційного навчання в умовах війни є онлайн-уроки в режимі реального часу.. Отже, декілька слів про особливості 2022/2023 навчального року. Пріоритетні напрямки освітньої діяльності: організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної / змішаної форм навчання; підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів; посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції; психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу. – безпека учасників освітнього процесу (наявність укриття/сховища; точний розрахунок місць в ньому, виконання заходів безпеки під час сигналів повітряної тривоги);
- 192. – за умовивідповідної безпекової ситуації повернення до освітнього процесу в офлайн-режимі; – кількість місць у сховищі/укритті закладу освіти є критерієм кількості залучених учасників освітнього процесу; – режим організації освітнього процесу краще погодити з відповідною військовою адміністрацією. Щодо безпеки, то – в укритті/сховищі має бути 2 виходи; – державних програм у сфері обладнання укриттів/сховищ не очікується; – графік освітнього процесу визначає заклад освіти; – єдиної дати початку навчального року не буде, пізніший початок навчального року (наприклад, з 01.10.2022) не вплине на терміни навчання. При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування. 7 червня 2022 року відбулася нарада під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Під час наради було обговорено питання підготовки закладів освіти до початку 2022/23 навчального року, створення безпечних умов перебування дітей, учнів у них з урахуванням збройної агресії рф. За результатами наради було визначено, що заяви про прийом на навчання до школи дітей можуть подаватися батьками до 1 вересня; медичні довідки для дітей, які на цей час перебувають за кордоном або в інших місцевостях, можна подавати перед початком навчального року. Шановні колеги! У цей непростий час маємо наголошувати на психоемоційному стані учнів, встановленні з ними довірливих взаємин, створенню відчуття безпеки та підтримки, адже діти перебувають у стані стресу, тривоги, паніки й розгубленості. Педагогам необхідно розробляти уроки з урахуванням таких фактів: внаслідок сильних емоційних переживань когнітивні можливості мозку значно погіршуються, тому дитині набагато складніше сприймати нову інформацію і відтворювати раніше засвоєну; наслідки стресу можуть проявлятися у вигляді надмірної непосидючості, дратівливості, агресії чи навпаки – апатії й замкнутості; серед ваших учнів, найімовірніше, будуть діти із зон активних бойових дій; діти, які втратили рідних та близьких. Їхня психіка наразі надзвичайно вразлива. Якою має бути структура онлайн-уроку в умовах воєнного стану? Що допоможе підтримати ефективність навчання?
- 193. 1. Початок заняття.Починати урок у нових реаліях варто не з повторення вивченого, а з дружнього спілкування та підтримки. Усім своїм виглядом педагог повинен випромінювати спокій, впевненість, добродушність та готовність вислухати й розрадити. Насамперед скажіть учням, які ви раді бачити їх живими та здоровими, наголосіть, що пишаєтеся їхньою стійкістю й умінням справлятися з труднощами. Добре було б для кожної дитини підібрати особливі слова похвали, які підкреслювали б її найкращі риси, а наприкінці – додати, що всі ваші учні для вас супергерої. 2. Другий блок уроку присвятіть 4-5 хв психологічним практикам для активізації парасимпатичної нервової системи. В основному ці вправи спрямовані на стабілізацію дихання й усунення відчуття тривоги. Наприклад, запропонуйте дітям: читати скоромовки на видиху; проказати «б-р-р-р», зображуючи різноманітні гримаси; дмухати на великий палець, ніби на свічку, роблячи короткий вдих і тривалий видих; відчути своє тіло у просторі, опору під ногами й описати свої зорові, нюхові, смакові, тактильні відчуття тощо. 3. Третій блок – навчальний матеріал. У будь-якій темі опирайтеся на основи, які діти мали надійно засвоїти раніше. Починайте з найпростішого, аби створити в учнів відчуття легкості й розуміння. Ось найголовніші поради: організуйте повторення у вигляді цікавої дискусії або вікторини; пояснюйте матеріал чітко та лаконічно, використовуйте інфографіку та відеофрагменти. Можна відразу дати короткий тест на перевірку засвоєння інформації; пропонуйте навчальні завдання у форматі ігор та спільних проєктів. В середньому це 2-3 завдання різного типу; підсумуйте, запитавши у кожного, що було цікавого та що запам’яталося з уроку. 4. Четвертий блок – домашнє завдання. Не перевантажуйте дітей надто складними чи об’ємними завданнями. Обов’язково застосовуйте індивідуальний підхід у доборі завдань. На загал підберіть 1-2 вправи з можливістю наочно демонструвати результат: написати есе, намалювати та описати свій малюнок, скласти таблицю тощо. Розпорядок дня – це запорука психологічної стабільності, яка допомагає дітям відволікатися від стресу. Новий розклад має бути зрозумілим і постійним, зазвичай він майже повністю відтворює шкільний розклад довоєнного часу. Звісно, під час сигналів повітряної тривоги діти повинні припинити заняття і пройти в укриття, тож уроки можуть часто перериватися. Учителі мають бути готовими до будь-яких ситуацій і заздалегідь розробити план подачі матеріалу та систему завдань. Скажімо, якщо через сирени не вдалося провести повноцінний урок, надішліть учням необхідний матеріал та завдання, записи попередніх уроків, підтримуйте спілкування в месенджерах. Безперечно, діти вже звикли до дистанційного формату і використання вчителем певних онлайн-ресурсів. Тому під час дистанційки у воєнний період не варто кардинально змінювати умови навчання і переходити на нову платформу. Продовжуйте навчання у звичному режимі на Zoom, Classdojo, Google Classroom, Hangouts, Google Meet, Microsoft Teams тощо.
- 194. Наголошуємо на необхідностіврахування у діяльності початкової освіти нормативно-правової бази Нової української школи: Постанова Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» Наказ МОН України від 05.03.2018 № 223 «Щодо упровадження ігрових та діяльнісних методів навчання в освітній процес перших класів закладів загальної середньої освіти» Наказ МОН №283 від 23.03.2018 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи» Лист МОН України від 27.03.2018 №1/9-181 «Роз’яснення щодо освітніх програм, що не є типовими» Лист МОН України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи» Наказ МОН №367 від 17.04.2018 «Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» Лист МОН України від 19.04.2018 №1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти» Лист МОН від 18.05.2018 №1/9-322 «Щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018» Наказ МОН №1143 від 10.08.2018 «Пpo затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» Наказ МОН №924 від 20.08.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» Наказ МОН №925 від 20.08.2018 «Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу» Наказ МОН від 30.07.2021 №868 “Про затвердження форм звітності з питань діяльності закладів загальної середньої освіти та інструкцій щодо їх заповнення” Постанова МОЗ від 06.09.2021 р. №10 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти” Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання” Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
- 195. У 2022/2023 навчальномуроці заклади загальної середньої освіти продовжують впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Пріоритетними залишаються завдання створення освітнього середовища для реалізації інтегративного підходу до компетентнісно орієнтованого навчання, забезпечення умов для взаємодії учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства та в умовах психологічної комфортності. Структура 2022-23 навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою. Орієнтовна структура 2022-23 навчального року: І семестр -1 вересня – 23 грудня 2022 року; ІІ семестр – 9 січня – 2 червня 2023 року. Орієнтовні терміни канікул: осінні з 24 жовтня по 30 жовтня (7 днів); зимові з 24 грудня по 8 січня (16 днів); весняні з 27 березня по 2 квітня (7 днів). Додаткові канікули для 1 класу з 20 лютого по 26 лютого. Режим роботи закладу загальної середньої освіти визначається закладом освіти на основі відповідних нормативно-правових актів. Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1-2 і 3-4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст освіти у документі представлено у дев’яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь описана через загальні результати навчання та обов’язкові результати навчання здобувачів освіти. Загальні результати навчання представлені описом складників ключових і предметних компетентностей, якими має володіти випускник закладів середньої освіти ІІІ ступеня, та окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Обов’язкові результати навчання показують, які складники ключових і предметних компетентностей мають бути сформованими у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання. Заклади загальної середньої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. Інші освітні програми - ті, що розробляють на основі типових освітніх програм, НЕ потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Освітня програма закладу освіти може бути розроблена на основі: типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко, типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна;
- 196. типової освітньої програмидля учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко; типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна; освітньої програми початкової освіти за вальдорфською педагогікою (автори Косенко Д. Ю., Мезенцева О. І.), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01- 23/1044; освітньої програми «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А. Д), лист ДСЯО від 22.09.2020 № 01/01-23/1115; освітньої програми за педагогічною технологією «Росток» (науковий керівник Пушкарьова Т. О.), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1045; освітньої програми «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929; освітньої програми за системою розвивального навчання Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова та ін.. (автори Старагіна І. П., Захарова Г. М. та ін..), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1043; освітньої програми І циклу (1-2 класи) та ІІ циклу (3-4 класи) закладів загальної середньої освіти, які працюють за системою розвивального навчання (Центр психології і методики розвивального навчання), лист ДСЯО від 28.08.2021 № 01/01-23/1283. Звертаємо увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2022 р. № 521 оновлено типові освітні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів. Оновлені типові освітні програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. № 743. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти має змогу самостійно обрати, за якою програмою буде проводити навчання, а керівник затверджує схвалену педрадою програму. На основі типових програм розробляються освітні програми, які не потребують окремого затвердження Міністерством освіти чи центральним органом забезпечення якості освіти. Заклади загальної середньої освіти самостійно визначають перебіг навчального процесу, орієнтуючись на формування ключових і предметних компетентностей учнів після закінчення навчального року. oНа основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, який конкретизує організацію освітнього процесу. У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується варіативний складник. Варіативна складова навчальних планів використовується на: підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години; запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, риторика, рідний край, хореографія тощо); індивідуальні заняття та консультації.
- 197. Варіативність змісту початковоїосвіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми додається програма цього курсу. Звертаємо увагу, що програма курсу за вибором повинна мати відповідний гриф і входити до переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання у початкових класах закладів загальної середньої освіти (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/). Перелік грифованої навчальної літератури доступний на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Добираючи змістове забезпечення вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових засобів навчання. Слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів. Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково- педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання. Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників. Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. В освітньому процесі початкової школи застосовується формувальне та підсумкове оцінювання. Для його здійснення радимо керуватись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів. Водночас наголошуємо, що формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Орієнтирами для визначення критеріїв оцінювання є: вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3 – 4 класи); очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу освіти;
- 198. орієнтовна рамкаоцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1 до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813). Новий 2022-23навчальний рік у 2-4 класах обов’язково має розпочатися з діагностування. Докладніше про діагностичні роботи можна прочитати : Нова українська школа: інноваційна система оцінювання результатів навчання учнів початкової школи Організація освітнього процесу в початковій школі. Діагностування навченості учнів початкової школи. 2 клас. Харків: Ранок, 2020. • Організація освітнього процесу в початковій школі. Діагностування навченості учнів початкової школи. 3 клас. Харків: Ранок, 2020. • Організація освітнього процесу в початковій школі. Діагностування навченості учнів початкової школи. 4 клас. Харків: Ранок, 2020. https://www.ranok.com.ua/search/products.html?q=%D0%92%D1%85%D1%96 %D0%B4%D0%BD%D1%96+%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD% D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0% BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B D%D1%8F Фрагменти посібників розміщені в Електронній бібліотеці НАПН України за такими посиланнями: • 2 клас. URL : https://lib.iitta.gov.ua/722211/ • 3 клас. URL : http://lib.iitta.gov.ua/722212/ • 4 клас. URL : http://lib.iitta.gov.ua/722213/ Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі . Щодо оцінювання і ведення журналу в НУШ 1-4 класи. Чинні документи: - наказ МОНУ № 813 від 13.07.2021 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти" : https://drive.google.com/.../1DuEdJ31mq4.../view - наказ МОНУ № 1362 від 07.12.2018 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи"(зі змінами відповідно до наказу № 1096 від 02.09.2020 року.) : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1362729-18#Text Оцінка - показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів вводиться вербальна оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Оцінювальне судження називається вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою. Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендується визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».
- 199. Результат оцінювання особистіснихнадбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради. Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Результати формувального оцінювання рекомендуємо виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо/) Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять. Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» пропонуємо здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання. З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонуємо за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу освіти може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад загальної середньої освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких її ключових показників: система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив
- 200. постійного розвитку відповіднодо власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом; система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями; система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов'язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти. Щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи: У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів. Підсумкове оцінювання здійснюється у 1 - 2 класах із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень, а його результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень. У 3 - 4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою. Результати навчання можуть вказуватися на відповідних сторінках навчальних предметів (окремих сторінках зведеного обліку результатів навчання) згідно з характеристиками результатів навчання, визначених у свідоцтві досягнень за рівнями, використовуючи такі позначення: П - початковий рівень; С - середній рівень; Д - достатній рівень; В - високий рівень. До журналу записуються лише результати підсумкового оцінювання: за I семестр (I і II триместр) та рік (здійснюється на підставі результатів оцінювання за II семестр або III триместр). У 1 класі домашнє завдання не задається та, відповідно, не фіксується у журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов'язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі "Завдання додому" можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання. У 3 - 4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов'язково фіксуються у журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та, відповідно, не фіксується у журналі. У 1-4 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» і будуть надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.
- 201. Міністерство освіти інауки затвердило Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року. Про це йдеться в наказі МОН від 06.06.2022 №527. Серед основних складових національно-патріотичного виховання в концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання. Метою національно-патріотичного вихованим визначено становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності. Також у документі докладно прописані заходи до 2025 року для: • удосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання (зокрема, розроблення законопроєкту “Про національно-патріотичне виховання”); • створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно- патріотичного виховання; • зміни змісту й форми національно-патріотичного виховання; • організації інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно- патріотичного виховання; • розвитку військово-патріотичного виховання. З початком 2022 року настали значні випробування для українського народу. Українська держава, пройшовши значний шлях у розбудові своєї незалежності, зустрілась з величезною перешкодою на цьому шляху – проти України була розв’язана повномасштабна війна. Це зумовлює важливість актуалізації питання формування активної громадянської позиції, національно- патріотичного виховання у загальній середній освіті в цілому і в початковій освіті зокрема. Саме патріотизм є найнадійнішим союзником у цій визвольній війні. Минулий навчальний рік розпочинався в умовах відносного миру у нашій країні (за винятком окремих районів Донецької та Луганської областей), а закінчувався в умовах військового стану, під завивання сирен, іноді під обстрілами, в умовах, коли була необхідність переселення в більш безпечні регіони України та зарубіжжя. Новий 2022-2023 навчальний рік буде розпочато в умовах війни. Наші відважні збройні сили кують перемогу на фронті, дорослі роблять усе для перемоги в тилу, навіть діти шукають способи допомоги армії. Але всі українці від малого до великого мають розуміти, за що точиться героїчна боротьба – за збереження незалежності нашої держави і нації. Тому перший урок цього начального року має бути присвячений ще більш глибокому усвідомленню вихованцями, що ж таке Батьківщина, держава, патріотизм, якими були, є і мають стати українці, щоб ні у кого ніколи не виникало бажання нав’язувати українцям, як їм жити, з ким дружити, якою мовою говорити і куди рухатися у розвитку своєї суверенної незалежної держави.
- 202. Отже, пропонуємо наступнутему першого уроку : «Ми українці: честь і слава незламним!» Колеги! Про зміни в типових освітніх програмах. Відповідно до наказу МОН України за 03.06.2022 №521 «Про утворення робочих груп з оновлення змісту навчальних програм» було сформовано групу для підготовки проєкту змін до типових освітніх і навчальних програм для 1–2 і 3–4 класів закладів загальної середньої освіти. Науковці відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко (головний науковий співробітник Надія Бібік і науковий співробітник Тетяна Павлова) розробили відповідні пропозиції щодо змін до програми інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (типових освітніх програм, розроблених під керівництвом О.Я. Савченко), що зумовлені воєнним станом в Україні. У результаті напрацювань запропоновано такий проєкт змін до навчальних програм: - уточнено наповнення змістових ліній курсу питаннями здорової і безпечної поведінки учнів в умовах цивільного захисту; - доповнено зміст актуальною тематикою щодо навичок взаємодопомоги людей в кризових ситуаціях; застосування інформації про безпеку в різних життєвих ситуаціях; - конкретизовано завдання, пов’язані з формуванням здорової і безпечної поведінки учнів у кризових умовах, а саме: уміння розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; - розширено практичний блок застосування норм і правил безпечної поведінки, зокрема: під час оголошення/відбою повітряної тривоги; способи повідомлення про виявлені підозрілі предмети; адекватне реагування на застережувальні написи; застосування навичок гігієни в умовах карантинних обмежень; - деталізовано інформацію про зв’язки між людьми в суспільстві; вказано, до кого звертатись у небезпечних ситуаціях; - обґрунтовано безпекові характеристики змісту щодо моделей поведінки в довкіллі; участі у справах громади, спрямованих на цивільний захист населення; - узгоджено і доповнено зміст практичними завданнями щодо застосування інформації в реальному житті; - доповнено зміст навчання актуальною тематикою соціального характеру (участь у благодійних заходах, взаємодія людей і країн в кризових ситуаціях тощо). Оновлені типові освітні програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. № 743. На часі розроблення авторськими колективами відповідних доповнень до підручників «Я досліджую світ» і методичних рекомендацій щодо їх упровадження. Співробітники відділу початкової освіти ім. О.Я. Савченко Надія Бібік і Тетяна Павлова розробили методичні рекомендації до пропедевтичного ознайомлення молодших школярів з основами радіаційно-гігієнічної безпеки.
- 203. Сподіваюсь, що цестане надійним помічником вам у організації навчання молодших школярів. Колеги! Декілька спрямувань на практичну діяльність. Щиро сподіваємося, що нижчезазначені ресурси будуть цікавими і корисними: МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ НУШ: "Методичний кейс" для вчителя першого класу НУШ Новий освітній простір ПОРАДНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ (навчально-методичні матеріали) Онлайн-курс для вчителів початкових класів Нової української школи Методичні рекомендації до «Ранкових зустрічей» Відеопрезентація Типової освітньої програми НУШ, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко Відеопрезентація Типової освітньої програми НУШ, розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна «Нова українська школа: реалії та перспективи» (методичні рекомендації) «Особливості впровадження Концепції Нова українська школа» (методичні рекомендації) Шість цеглинок в освітньму просторі школи. Методичний посібник Гра по-новому, навчання по-іншому. Методичний посібник Навчально-методичні матеріали до підручника «Я досліджую світ» для 1-го класу Нової української школи Плейлисти з відеоуроків від кращих українських та світових освітніх youtube-каналів які доповнюють шкільну програму та медіа підручник, що краще мотивує сучасного школяра, сприяє розвитку навичок соціального й емоційного інтелекту https://www.youtube.com/c/NovashkolaUaOfficial; https://novashkola.ua/1-klas/. Виручалочка для творчого вчителя https://www.facebook.com/groups/179224739449361/?ref=bookmarks Цікавинки для НУШ https://www.facebook.com/groups/309375459583743/?ref=bookmarks Ми початківці https://www.facebook.com/groups/1800698540247999/?ref=bookmarks Калейдоскоп цікавинок https://www.facebook.com/groups/2075741392668263/?ref=bookmarks Електронна платформа навчання, обладнання «Сучасні рішення для освіти» http://rozumniki.com/catalog/tovary/ http://rozumniki.com/poslugi/poslugi/ Педагогічні ігри, мультимедійні посібники http://rozumniki.net/catalog/ https://www.ed-era.com/books/ Міжпредметні кейс-уроки http://case.edufuture.biz/ Освітні он-лайн програми, відео https://www.ed-era.com/courses/ https://prometheus.org.ua/courses Робототехніка та програмування
- 204. http://prolego.org/ Електронний менеджмент (журнали,щоденники, документообіг) http://smarsy.ua/html/ua/project.html Шість цеглинок в освітньому просторі школи. Методичний посібник / Упорядник О.Рома - The LEGO" Foundation. 2018. - 32 с. https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova-ukrainska-shkola/LEGO/tseglinok- kviten-2018-web.pdf https://mon.gov.ua/storage/app/media/nova-ukrainska-shkola/LEGO/po- novomu-navchannya-po-inshomu.pdf https://naurok.com.ua/post/integrovane-navchannya-dobirka-materialiv-iz- biblioteki-na-urok Інтегроване навчання: добірка матеріалів із Бібліотеки «На Урок» https://naurok.com.ua/post/sekreti-organizaci-integrovanogo-navchannya-u- pochatkoviy-shkoli Секрети організації інтегрованого навчання у початковій школі. Детальніше про навчальні матеріали для роботи з першокласниками в адаптаційний період можна ознайомитись за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/konferenciyi/serpnevaкkonferenсіуа-2018/navchalni-materiali-dlуа-robоtі-z- pershoklasnikami-v-adaptacijniy-period https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/810 підручники для 1 класу у ПДФ форматі. Канали з україномовним контентом на YouTube для молодших школярів 1. Цікава наука. На каналі доступна велика кількість науково-популярних та освітніх відео з біології, фізики, астрономії, географії, математики, які перекладені та озвучені українською мовою. https://youtube.com/c/cikavanauka 2. Книга-мандрівка. Україна. «Смачний» канал, контент якого побудований у стилі мультсеріалу, який заснований на реальних подіях. Прекрасний варіант знайомства з історією. https://youtube.com/.../%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0... 3. Хмаринка. Пізнавальний канал для всієї родини. Тематика відео різноманітна: науково- пізнавальна, соціальна, розважальна. Там можна знайти щось цікаве як для молодших, так і для старших. https://youtube.com/.../%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0... 4. Хмаринка Science. Науково-популярний та пізнавальний канал. Підійде старшим дітям та дорослим. Тематика контенту: досягнення світової науки. https://youtube.com/channel/UCbukQvHPJuhrW3gPFszjYew 5. Віртуальна школа. Навчальні відеоуроки для школярів українською мовою. Канал корисний і дітям, і батькам, і вчителям. Відеоролики можна використовувати як додатковий матеріал для навчання.
- 205. https://youtube.com/.../%D0%92%D1%96%D1%80%D1%82%D1%83%D0... 6. ХабблТраббл. Астроблог дляастрочомучок. Цікаві факти про космос. https://youtube.com/channel/UCvFa2D_fWbkxMunCPT9ZpQw 7. LearningUa. Наука простими словами. На каналі можна знайти відео із дослідами, науково- популярні відео з фізики, природи, відеоуроки з української мови та математики. https://youtube.com/c/Learningua 8. Наука та Всесвіт. На каналі переклади і озвучення українською мовою науково-популярних відео із фактами сучасних досліджень космосу, людини, природи. https://youtube.com/channel/UC9gDR8zmbMhgEULgXipm3OA 9. Kozak TV. Велика кількість пізнавальних роликів для дітей, які можна використовувати в навчанні. Основні теми: природознавство, географія, історія, космос та чимало відео пов’язаних з Україною. https://youtube.com/channel/UCF_7TdSXsFbSbw-qkXFydBg 10. Мальва. Канал, який був створений на карантині під час пандемії, проте актуальність такого контенту не зменшилася. Уроки НУШ для дітей. https://youtube.com/channel/UCTCIlkMkZNCT9nUXheeDb7w 11. Наука для дітей. Про науку доступно дітям від фанатів наукової програми Галілео. https://youtube.com/channel/UC8ZuuwAk3qk_GcXY1tzDSfQ 12. Телеканал ПЛЮСПЛЮС. Канал з великою кількістю пізнавальних відео для дітей категорій дошкільного та молодшого шкільного віку. https://youtube.com/c/plusplustv 13. Знайченко. Канал із цікавими фактами про весь світ. https://youtube.com/channel/UCJ2LOb1qAROp0IREKTprCqw 14. Розумний кОтусь. Канал із різноплановим україномовним контентом. На каналі можна знайти аудіоказки та відео про тварин для молодших, а також відео та уроки для школярів. https://youtube.com/.../%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0... 15. Казочки та цікаві історії для дітей. Канал для поціновувачів аудіоказок та історій. https://youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q 16. Bookingem. Науково-розважальний канал, який наповнений контентом із цікавою інформацією про звичні речі та явища, аудіоказками та іншими відео, які сподобаються дітям. https://youtube.com/channel/UCO3XUmrQIR5XEaJczMOzeBg
- 206. Шановні друзі, колеги!Попри продовження воєнного стану в Україні, кожен з нас докладає максимум зусиль, аби розпочати новий навчальний рік у звичному форматі, а найголовніше – безпечно. У переддень першовересневого свята бажаю усім наснаги, наполегливості та натхнення для досягнення поставлених цілей. Попереду на нас чекає велика робота. Вірю, що разом ми зможемо реалізувати непрості завдання, що стоять перед сучасною українською освітою. З кожним днем ми все ближче до перемоги!!! Марина Крилевець
- 207. Особливості організації освітньогопроцесу в закладах дошкільної освіти у 2022-2023 навчальному році (методичні рекомендації ПАНО ім. М. В. Остроградського) Сьогодні, в часи війни, кожна людина зіштовхується з безліччю непростих ситуацій і викликів. Разом з тим, багато українців прагнуть бути корисними і робити свій внесок у прискорення нашої перемоги і миру на українській землі. Так і освітяни не залишились осторонь. Педагоги маючи колосальний лосвіл роботи продовжували підтримувати дітей, батьків дистанційно, надсилаючи їм корисну інформацію, залишаючись на зв’язку, розмовляючи, заспокоюючи. Кожен педагог регіону рестартував на освітньому фронті, демонструючи вдале використання власної «зброї» методів: - продовжували не лише ділитись знаннями, а й мотивувати ці знання здобувати; - стали рівноправними партнерами батькам; - підвищували свій рівень психологічної грамотності; - швидко вивчали та застосовували digital-пропозиції, які активно розробляються і рекомендуються державними і приватними організаціями. Організація освітньої діяльності в закладах дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році продовжує здійснюватися відповідно до Конституції України, Конвенції про права дитини (редакція від 20.11.2014); законів України «Про освіту» (редакція від 16.01.2020), «Про дошкільну освіту» (редакція від 16.07.2019); Постанов Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 №86 «Положення про заклад дошкільної освіти»; наказів Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 № 33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція» https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5ff/ec2/5a1/5ffec25a12343405202526. pdf; «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину в дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності» (від 20.04.2015 № 446), Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів (наказ МОЗ від 24.03.2016 № 234), наказу Міністерства економіки України №
- 208. 755-21 від 19.10.2021професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти»; інших нормативно-правових актів. Інформація щодо роботи закладів дошкільної освіти в умовах сьогодення висвітлена в методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України (лист МОНУ від 27.07. 2022 № 1/8504-22 «Методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році») https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-doshkilnoyi- osviti-u-20222023-navchalnomu-roci. Поряд з цим усі заклади освіти відповідно до п. 3 статті 2 Закону України «Про освіту» мають автономію у виборі основних пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу, орієнтуючись на детальний та конструктивний аналіз результатів освітньої діяльності в попередньому навчальному році. Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Слід враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти» https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/605/0be/86b/6050be86b4f6848286582 0.pdf. Виконання вимог Стандарту у 2022/2023 навчальному році має забезпечуватись з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей у найбільш оптимальній для кожної дитини формі. Рекомендовані освітні комплексні та парціальні програми розвитку дітей дошкільного віку розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України http://surl.li/creze. Під час вибору програм необхідно звернути увагу на терміни дії грифів МОН України. Програми, що отримали нові грифи МОН потрібно використовувати лише у нових редакціях.
- 209. Полтавська академія неперервноїосвіти звертає вашу увагу на програму освіти дітей раннього та дошкільного віку «Освіта і піклування» (Education & Care), як інноваційний підхід в освіті та догляді дітей дошкільного віку (Упорядники програми: Воронов В.А., Ковальчук К.В., Рейпольська О.Д., Сисоєва С.О., Станкевич К.Ю., Піканова Н.В.). Це перша комплексна система в дошкільній освіті, яка використовує сучасні освітні технології задля формування гармонійної особистості дитини та розвитку її лідерського потенціалу (Наказ МОН 23-10.2021 №1121). Особливість полягає в тому, що працюючи з інваріантною частиною Програми, педагог не здійснює самостійне планування освітнього процесу, не витрачає час на підбір освітніх методів та конкретних технік, не займається виготовленням стимульного матеріалу, а використовує натомість готовий план занять, забезпечений необхідним методичним матеріалом, що побудований висококваліфікованими методистами системно і послідовно. Змістове та методичне наповнення програми освіти дітей раннього та дошкільного віку «Освіта і піклування» (Education & Care) дозволяє оптимізувати співпрацю батьків і педагогів шляхом залучення батьків до організації освітнього процесу вдома власними зусиллями в той час, коли дитина з різних причин не може відвідувати заклад дошкільної освіти, це набуває особливої актуальності у сучасних умовах непередбачуваних суспільних викликів https://mr-leader.com/ua. Дистанційна форма роботи У зв’язку з воєнним станом у Полтавському регіоні більшість дитячих садків не приймає вихованців. Одні не мають змоги працювати зовсім, а другі мусять віддавати перевагу дистанційній взаємодії з колегами та вихованцями. Та й питання низької цифрової компетентності педагогів закладів дошкільної освіти залишається актуальним і потребує подальшої системної роботи з боку керівних та методичних служб. Сьогодення вимагає від фахівців дошкільної галузі створювати освітні платформи, відеоканали, дидактичний інтерактивний матеріал, онлайн-матеріали для дітей та їх батьків.
- 210. Інформаційний простір сучасноговихователя майже обов’язково містить віртуальну складову його діяльності. Застосування цифрових технологій в дошкільній освіті дозволяє інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість та якість сприйняття, розуміння й засвоєння знань, зробити процес навчання мобільним, диференційованим та індивідуалізованим. При цьому технології не замінюють вихователя, а доповнюють його. Вміння працювати із цифровими технологіями поступово стає постійною та необхідною компетентністю сучасного педагога, однак, цифрові навички формуються хаотично, відсутня системність у їх опануванні. Рекомендуємо переглянути відеоролик з чіткими роз'ясненнями використання сервісів й інструментів під час освітньої діяльності https://youtu.be/MbFvVyacZOE. Зараз створено безліч ініціатив, які важливо знаходити, вивчати та доносити до дітей. Рекомендуємо використовувати у роботі матеріали, розміщенні на сайті МОН: - рубрику «Сучасне дошклілля під крилами захисту»; - Telegram-канал «Підтримай дитину»; - платформу розвитку дошкільнят «НУМО»; - застосунок «НУМО розвивальні ігри» (безкоштовний додаток українською мовою із різноманітними інтерактивними іграми) http://surl.li/creuw - поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію; - поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»; - інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України». Як поліпшити дистанційні заняття з дітьми - Плануйте заняття з дітьми з урахуванням їхнього віку та плану заходів у дитячому садку. Так ви матимете змогу пройти основні теми, які мали опрацювати з дітьми в групі. Пропонуємо вашій увазі методичний посібник
- 211. «Якісне планування роботи– основа ефективності дошкільної освіти», який розроблено творчою групою вихователів-методистів ЗДО м. Полтави (Васильєва О.О., Долуда Т.В., Іванченко І.Ю., Козлова І.В., Куценко О.В., Левцун М.М., Манойло Н.В., Мамай О.Г., Моргун І.В., Науменко Н.Й., Пономаренко О.М., Хівренко Л.Ю., Шептун О.Н., Шеремет Т.М., Яремченко Ю.А.) http://surl.li/crgya. Посібник подає зразки перспективного та календарного планів, що забезпечить продуктивність роботи педагогів-дошкільників і цим сприятиме підвищенню якості дошкільної освіти. Нагадуємо, запропоновані схеми, таблиці, графіки є орієнтовними, а не догматичними. За педагогами закладів дошкільної освіти залишається право самостійного вибору форми написання плану освітньої роботи з дітьми, що затверджується рішенням педагогічної ради на початку навчального року. - Співпрацюйте й організовуйте зворотний зв’язок з батьками дітей. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам. - Проводьте заняття в дні найвищої працездатності дітей: у вівторок, середу та четвер («Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину в дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності» (від 20.04.2015 № 446)). - Обирайте для заняття той самий час, щоб не порушувати розпорядок дня. - Проводьте не більше одного заняття на день і не більше трьох занять на тиждень. - Стежте за тим, щоб заняття тривали не більше 10 хвилин для дітей з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку і не більше 15 хвилин для дітей старшого дошкільного віку (Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів (наказ МОЗ від 24.03.2016 № 234). - Плануйте заняття у двох форматах: синхронно (онлайн) – коли батьки з дитиною та педагог спілкуються в прямому ефірі; асинхронно (офлайн) – коли батьки з дитиною дивляться готовий відеозапис заняття. Створюйте короткі й
- 212. дидактично продумані відеоролики.Два п’ятихвилинні відео діти переглянуть з більшою ймовірністю, ніж одне десятихвилинне. - Продумуйте план заняття завчасно, щоб не витрачати час прямого ефіру й не відволікатися. Стежте за тим, щоб на екрані не було зайвих предметів, які можуть відволікти дітей від заняття. Говоріть голосно, чітко, не поспішайте, коли спілкуєтеся з дітьми й батьками в прямому ефірі або записуєте відео. Використовуйте в мовленні більше інтонаційних засобів, ніж у звичайній розмові. - Хваліть дітей за те, що вони виконали завдання. Використовуйте випереджальну позитивну оцінку; - Заохочуйте дітей самостійно виготовляти поробки, малюнки, брати участь у будь-яких проєктах. Адже коли дитина усвідомлює результат своєї праці, це підвищує відчуття спокою та сили. Спостерігайте за поведінкою дитини. У разі регресивного стану, коли в дитини виявляються поведінкові реакції, характерні для більш раннього віку, використовуйте тілесні ігри та вправи https://emetodyst.expertus.com.ua/968163. Соціально-громадянська компетентність дітей дошкільного віку Проблема патріотичного виховання дошкільників сьогодні є однією з найголовніших у пріоритетних напрямах роботи закладів дошкільної освіти. Особливої ваги сьогодні набувають такі загальнолюдські цінності, як гуманізм, патріотизм, громадянськість, честь, справедливість. Активна позиція має формуватись ще з дошкільних років. Як щемко, коли наша малеча з задоволенням співає «Ой, у лузі червона калина…», святково вбираються у вишиванки, заквітчуються у віночки та прикрашають одяг символічною біжутерією! Саме таке дитинство – мирне, щасливе, яскраве, усміхнене та радісне, незалежно від ситуацій, має бути у наших дошкільнят. І нам, дорослим та педагогам необхідно створити для цього всі умови. Іноді, вихователі, плануючи освітній процес, забувають про важливі аспекти українознавчої роботи з дітьми.
- 213. У новій редакціїБазового компонента дошкільної освіти приділено значну увагу змістовному складнику освітнього напряму «Дитина в соціумі». Адже його мета – формування в дітей дошкільного віку соціально- громадянської компетентності, яка є складовою їхнього особистісного зростання в період дошкільного дитинства. Що ж дає змогу реалізувати завдання Державного стандарту дошкільної освіти? Зокрема — це парціальні програми і посібники. Звертаємо увагу, що у роботі ЗДО педагоги мають право обирати програми, рекомендовані МОН, згідно з переліком навчальної літератури http://surl.li/creze. Рекомендуємо детально ознайомитися із парціальною програмою з національно-патріотичного виховання, та з повним комплексом методичного забезпеченням «Моя країна – Україна» для старшого дошкільного віку (автори Гавриш Н.В., Косенчук О.Г., Піроженко Т.О.). Програма отримала гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі та зареєстровано в Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за №1.0013-2022. Ви маєте унікальну можливість поповнити свій професійний кейс чи домашню бібліотеку патріотичним матеріалом. Для успішного здійснення ціннісного ставлення дітей до культури українського народу, його історичного минулого, сучасного, звичаїв, традицій пропонуємо перспективне планування життєдіяльності за тематичними днями національно-патріотичного напрямку (Розділ 7) http://surl.li/crgya. Тематика днів пов’язана з особливостями Полтавського регіону, державними, календарно-обрядовими та суспільнополітичними святами. Результатом нашого виховання дошкільнят мають стати не лише сформовані первинні уявлення і знання, а засвоєні практичні вміння і навички, і головне – бажання діяти згідно з нормами соціальної моралі, прийнятими нашим народом, намір слідувати традиціям, відповідати позитивному образу українця. Українська мова – тенденція державності
- 214. Не менш важливоюмісією дошкільної освіти в буремні часи є збереження української мови та традицій. Саме мова та традиції сьогодні є тим, що відрізняє нас від ворога найпомітніше. Аксіома: якщо дитина чує українську мову вдома, у садочку, в школі, в крамниці, з медіа, якщо отримує якісний український товар, то це лише посилює позиції української мови в Україні. Педагоги мають розширювати словник дітей, заохочувати їх до вживання української мови, використовувати в роботі з дітьми матеріал державною мовою. «Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова» (ст. 21, п.1 закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»). При виборі музичного репертуару звертаємо вашу увагу на тих сучасних композиторів і поетів, що створюють пісні українською мовою, які відповідають сучасним програмовим і віковим вимогам. Доповнюємо перелік для поціновувачів мультиків і дитячих пісень українською мовою: «Hey kids» – якісні відео з 3D-анімацією й музикою, яка подобається дітям https://www.youtube.com/channel/UC3cOHufFH4tZoiAmdzbfbIA; «Телекомпанія Малятко ТВ» – офіційний канал телекомпанії презентує улюблені пісні дітей https://www.youtube.com/c/malyatkotv; «Телеканал Плюс Плюс» – розважально-пізнавальний канал для сімей із дітьми дошкільного та шкільного віку https://www.youtube.com/c/plusplustv Державна мова – наше коріння, гідність і майбутнє. Освітнє середовище ЗДО Створюючи «середовище проживання» для вихованців, перш за все, приділяється увага розвитку характеру, збагаченню середовища такими елементами, які стимулювали б пізнавальну, рухову та інші активності дітей. Про філософію візуального оформлення простору йдеться й у міжнародній методиці ECERS-3. Візуальне оформлення простору має допомагати творити освітнє середовище, бути частиною навчально-
- 215. пізнавальної складової дня,а також створювати атмосферу «свого» простору, який творять самі діти. Відповідно до неї візуальні матеріали, зокрема, мають бути актуальними та зрозумілими для дітей, а також розміщуватись так, щоби діти могли їх роздивитись. Візуальні матеріали у просторі мають відповідати таким вимогам: - бути актуальними: відповідати поточним темам групи чи зацікавленням дітей; - розміщуватися на рівні очей дітей (наприклад, фотографії, де є багато деталей) або бути достатньо великого розміру, щоб їх було легко побачити; - бути розташованими у місцях, де діти перебувають переважну частину дня; - бути зрозумілими для дітей. Важливою складовою візуального оформлення є наповнення дитячими малюнками, 3D-моделями, зробленими дітьми, спільними проєктами групи та дитячими світлинами – з екскурсій, щоденного життя садка, святкових подій чи фотографії сімей. Завдяки переліченим вище матеріалам діти почуватимуться як вдома: затишно та в безпеці. Матеріали можуть змінюватися відповідно до поточних тем групи, пір року чи зацікавлень/хобі дітей. Оформлення освітнього простору візуальними матеріалами не тільки несе навчально-розвивальну мету, а й допомагає сформувати «рідне» та особливе середовище, яке потрібне як дітям, так і дорослим. Запрошуємо вас приєднатися до спільноти «Дошкілля Полтавщини» для обміну та поширення корисних та цікавих публікацій дошкільної освіти - https://www.facebook.com/groups/234349661286647/?ref=bookmarks Моргун Ірина Вікторівна, методист відділу розвитку дошкільної та початкової освіти ПАНО ім. М.В. Остроградського
- 216. 1 Методичні рекомендації зпитань організації виховної діяльності в закладах загальної середньої освіти Полтавської області у 2022-2023 навчальному році Зміст 1. Вступ 1 2. Нормативно-правова база виховного процесу у закладі загальної середньої освіти 2 3. Національно-патріотичне виховання 5 4. Підтримка психічного здоров’я 7 5. Особиста безпека 8 6. Превентивна робота щодо протиправної поведінки, протидія булінгу та домашньому насиллю 9 7. Організація роботи з батьками в умовах воєнного стану 10 8. Учнівське самоврядування 13 9. Діяльність шкільних європейських клубів у закладах загальної середньої освіти 14 Вступ Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти, а в жорстоких реаліях воєнного стану в Україні його важливість складно переоцінити. В час, коли наша Україна виборює такою жахливою ціною свою свободу, наскрізним в організації освітньої діяльності є приділення уваги національно- патріотичному вихованню. Особлива повага і шана педагогам та батькам учнів, які стали до лав Збройних Сил, Територіальної оборони. Вічна памʼять кожному, хто загинув за Україну! Усім, хто воював та віддав своє життя. Усім військовим і усім цивільним. Дорослим і дітям... Усім! У більшості своїй кожен українець на своєму місці наближає нашу спільну Перемогу. Зараз найактуальними для кожного педагога стали теми:
- 217. 2 особиста безпека дітей; медіаграмотністьта розвиток критичного мислення; підтримка психічного здоров’я, ресурсного та емоційного стану; превентивна робота щодо протиправної поведінки, протидія булінгу та домашньому насиллю; вибір поведінки у кризових ситуаціях; ефективна міжособистісна та міжкультурна комунікація. Перед педагогічними колективами закладів освіти нині є актуальними питання об’єднання зусиль педагогічної та батьківської громадськості щодо захисту прав та свобод дітей та молоді, оволодіння школярами цінностями та моделями поведінки, які складають основу світової культури. Нормативно-правова база виховного процесу у закладах загальної середньої освіти області Нормативною базою виховного процесу у закладі загальної середньої освіти є: Конституція України; Конвенція про права дитини (ратифікована Постановою ВР від 27.02.91 № 789XII); Закони України: «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII; «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX; «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ; «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI; «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» від 09.04.2015 № 314-VIII; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» від 09.04.2015 № 315-VIII; «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII; «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 229-VIII; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII; «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ (Редакція від 03.08.2022); Укази Президента України: від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»; від 30.09.2019 № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;
- 218. 3 від 25.05.2020 №195 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища уНовій українській школі»; Постанови Кабінету Міністрів України: від 09.10.2020 № 932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»; від 02.06.2021 № 579 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки; від 30.06.2021 № 673 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року»; Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 11.04.2018 № 281-р «Про схвалення Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні»; від 20.03.2019 № 171-р «Про затвердження плану заходів на 2019-2022 роки з реалізації Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні»; від 03.10.2018 № 710-р «Про схвалення Концепції розвитку громадянської освіти в Україні»; накази Міністерства освіти і науки України: від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641»; від 23.06.2022 №586 «Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 06 червня 2022 року № 527». Діяльність класного керівника регламентується «Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 року № 434, затвердженим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2000 року за №659/4880 (зі змінами); листи Міністерства освіти і науки України: від 14.08.2020 р. №1/9-430 «Про впровадження Концепції «Безпечна і дружня до дитини школа»; від 25.03.2022 № 1/3663-22 «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії»; від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»; від 13.05.2022 № 1/5119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні»; від 30.05.2022 № 1/5735-22 «Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні»; від 10.06.2022 № 1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України»; від 14.06.2022 № 1/6355-22 «Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою»;
- 219. 4 від 22.06.2022 №1/6885-22 «Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України»; від 02.08.2022 № 1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році»; від 10.08.2022 № 1/9105-22 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 н.р.»; Концепція Нової української школи (схвалена рішенням Колегії МОН України від 27.10.2016 р.); Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей», яка розглянута та затверджена Вченими Радами Інституту проблем виховання (протокол № 6 від 02 липня 2018 року) та Інституту модернізації змісту освіти (протокол № 7 від 26 вересня 2018 року). Обласна програма «Розвиток освітнього простору Полтавщини» на 2021-2025 роки (Рішення сесії Полтавської обласної ради від 29.12.2020 № 47). Обласна програма національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021-2025 роки (Рішення сесії Полтавської обласної ради від 09.04.2021 № 136) та ін. Зазначені вище документи ставлять перед педагогічною спільнотою завдання виховання у здобувачів освіти любові до рідної Батьківщини, формування якостей громадянина-патріота України, створення безпечного освітнього середовища тощо. Міністерство освіти і науки України зосереджує увагу на тому, що в умовах воєнної агресії Російської Федерації в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільнодержавних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України. Інформуємо, що виданий наказ МОН від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641», у якому затверджено Концепцію національно- патріотичного виховання в системі освіти України та заходи щодо її реалізації до 2025 року. Серед основних складових національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово- патріотичне та екологічне виховання. Також у документі докладно прописані заходи до 2025 року для: удосконалення нормативно-правової бази щодо національно- патріотичного виховання (зокрема, розроблення законопроєкту «Про національно-патріотичне виховання»); створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно- патріотичного виховання;
- 220. 5 зміни змістуй форми національно-патріотичного виховання; організації інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно- патріотичного виховання; організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно- патріотичного виховання; розвитку військово-патріотичного виховання. Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno- patriotichnogo-vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ- chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641 До наказу внесено зміни (див. наказ МОН від 23.06.2022 №586). Також видано лист МОН від 10.06.2022 №1/6267-22 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України», у якому надано ресурси доступу до нормативно-правових документів щодо підвищення рівня національно-патріотичного виховання учасників освітнього процесу: Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначені в Указі Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання». Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №932 затверджено План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2020- %D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 №673 затверджено Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673- 2021-%D0%BF#n11 Звертаємо вашу увагу, що Міністерство освіти і науки України розробило інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році з метою об’єднання зусиль педагогічної та громадської спільнот на засадах взаєморозуміння та співробітництва щодо захисту прав і свобод, формування у дітей ціннісних життєвих навичок та моделей поведінки (лист МОН від 10.08.2022 № 1/9105-22 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 н.р.»). Національно-патріотичне виховання На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 06 червня 2022 року № 527 „Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16 червня 2015 року №641ˮ, з метою активізації роботи з національно-патріотичного виховання в закладах освіти Полтавської області наказом Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації від 29.06.2022 № 120 «Про затвердження Плану заходів з реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти
- 221. 6 України до 2025року» затверджено План заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року. План заходів передбачає три напрями: Створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно- патріотичного виховання. Організація інформаційно-просвітницької, виховної роботи у сфері національно-патріотичного виховання. Організація військово-патріотичного виховання. З метою вироблення науково-методичних засад супроводу організаційної роботи з національно-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти області Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського планує проведення у вересні 2022 року моніторингового дослідження ефективності національно-патріотичного виховання школярів, оскільки здійснює збір та узагальнення інформації відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації від 29.06.2022 № 120 «Про затвердження Плану заходів з реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року». Рекомендуємо консолідувати спільні зусилля органів державної влади і органів місцевого самоврядування щодо створення волонтерських проектів, проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання в закладах освіти, культури та спорту. На виконання Обласної програми національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2021–2025 роки на друге півріччя 2022 року Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського планує організацію та проведення заходів: Заходи, спрямовані на досягнення пріоритетних завдань Строк виконання Покликання на Положення Організувати та провести обласний конкурс на кращий захід з національно-патріотичного виховання в освітніх закладах області вересень- грудень 2022 року http://pano.pl.ua/images/ne w_folder/Rozdily/natzionalno- patriotychne- vykhovannia/polozhennia/Poloz hennya_pro_provedennya_oblas noho_konkursu_na_krashchyy_z akhid_z_natsionalno- patriotychnoho_vykhovannya.pd f Забезпечити організацію та проведення обласного конкурсу на отримання стипендії імені Героя Небесної Сотні – Героя України Ігоря Сердюка для учнів,студентів та молодих учених жовтень- листопад 2022 року http://pano.pl.ua/natsionaln o-patriotychne-vykhovannia/2- i/1588-polozhennia-patriotychne
- 222. 7 Забезпечити організаціїю та проведенняобласного конкурсу на отримання стипендії імені Героя України – Андрія Конопльова для учнів, студентів закладів освіти Полтавщини жовтень- листопад 2022 року http://pano.pl.ua/natsionaln o-patriotychne-vykhovannia/2- i/1588-polozhennia-patriotychne Забезпечити організацію та проведення обласного конкурсу серед закладів освіти області на кращу матеріальну базу військово- патріотичного та фізичного виховання жовтень- листопад 2022 року http://pano.pl.ua/images/ne w_folder/Rozdily/natzionalno- patriotychne- vykhovannia/poriadok.pdf Підтримка психічного здоров’я Психічне здоров’я кожного учасника освітнього процесу – це одне з ключових завдань закладу освіти, а також якісного та безпечного навчання дітей. Важливо створити умови для психосоціальної підтримки усіх учасників освітнього процесу: від найменших до найстарших. Саме тісна співпраця педагогів та працівників психологічної служби сприяє стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти та їх налаштування на освітню діяльність. Педагог створює для дітей світ підтримки та порозуміння, налаштовує їх на впевненість у тому, що наша стійкість та віра в перемогу має особливу роль у военний час. Для проведення годин спілкування радимо використовувати: Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» (Лист МОН від 04.04.2022 від № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій») https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-metodichni- rekomendaciyi-persha-psihologichna-dopomoga-algoritm-dij Вправи для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації, для зняття психоемоційного напруження https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid- ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy-dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas- voiennykh-diy/vpravy-dlia-ditey-ta-pidlitkiv-iaki-perebuvaiut-u-stresoviy-sytuatsii- dlia-zniattia-psykhoemotsiynoho-napruzhennia/ Шість буклетів у картинках серії “Trauma Surviving and Hope” створені разом з підлітками для підлітків і молодих людей віком від 12 до 25 років https://imzo.gov.ua/trauma-surviving-and-hope/ Телеграм-канал «Підтримай дитину»: https://t.me/s/pidtrumaidutuny Гаряча лінія https://docs.google.com/document/d/1bHVRopWYkSGDVu5m9zFIs5ZjisQ3L831/
- 223. 8 edit Рекомендуємо долучитися допроєкту психологічної підтримки «Поруч» https://poruch.me/, в рамках якого створено групи підтримки для дітей та дорослих, які потребують психологічної підтримки або хотіли би спілкуватися з іншими колегами та фахівцями-психологами про те, що відбувається сьогодні у нашій країні і як допомогти впоратись собі та учням. Особиста безпека Навчити правилам збереженню здоров’я та життя свого та оточуючих людей в умовах бойових дій – основне завдання вчителя. А саме: - ознайомити із заборонами та обмеженням, які діють під час воєнного стану; - ознайомити з правилами поведінки у зоні бойових дій; - навчити надавати першу медичну допомогу при опіках, перегріванні, обмороженні, пораненні; - ознайомити з правилами поводження під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години; - ознайомити з правилами поводження з вибухонебезпечними предметами. Рекомендуємо використовувати: Наскрізна програма з позашкільної освіти оздоровчого напряму «Основи безпеки життєдіяльності в умовах бойових дій» https://drive.google.com/file/d/1AThLIgkS9JtrGX1KCLiw-ntzDQbmPgk9/view та Методичні рекомендації до наскрізної навчальної програми з позашкільної освіти оздоровчого напряму «Основи безпеки життєдіяльності в умовах бойових дій» file:///C:/Users/%D0%9F%D0%9A/Downloads/1648806515267_%D0%9D%D0 %B0%D1%81%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%20%D0 %BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0 %20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0. pdf поради від ДСНС «Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру» https://dsns.gov.ua/uk/abetka-bezpeki/diyi-naselennya-v-umovax- nadzvicainix-situacii-vojennogo-xarakteru ; поради від проєкту ВзаємоДія https://viyna.net/persha-medichna-dopomoga-u- voyennij-chas . Для дітей початкової школи рекомендуємо книжку «Мінна безпека не без ПЕКа». https://mon.gov.ua/ua/news/minna-bezpeka-ne-bez-peka-posibnik-dlya-ditej- pro-pravila-povedinki-z-vibuhonebezpechnimi-predmetami Посібник у форматі коміксу роз‘яснює дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними
- 224. 9 предметами. Правильні діїголовних героїв у ситуаціях, пов’язаних із мінами чи вибухонебезпечними предметами, стануть взірцем для наслідування. Інтерактивна онлайн-книжка допоможе в ігровій формі легше засвоїти матеріал. Видання рекомендоване до читання маленьким українцям та їхнім батькам. Розміщені інформаційні плакати допоможуть ліпше запам'ятати, що потрібно робити у випадку, коли виявили міни, вибухонебезпечні чи підозрілі предмети. Превентивна робота щодо протиправної поведінки, протидія булінгу та домашньому насиллю У червні 2022 року Міністерством освіти і науки України ще раз підкреслено про важливий пріоритет в діяльності закладів освіти щодо профілактики шкідливих звичок та протиправної поведінки дітей та молоді. (Лист МОН від 13.05.2022 № 1/5119-22 «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні» file:///C:/Users/%D0%9F%D0%9A/Downloads/627e0ec2e95d9394132290.pdf та лист МОН від 30.05.2022 № 1/5735-22 «Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zapobigannya-ta-protidiyu-domashnomu-nasilstvu-v- umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini Також Міністерство освіти і науки зосередило увагу на виконанні органами та закладами освіти в межах компетенції Плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1335-р. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv- z-a1335r Важливо, щоб кожна дитина отримувала підтримку від педагога, а освітяни розуміли, що заклад освіти є суб’єктом, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами (https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-metodichnih- rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-navipadki-domashnogo-nasilstva-i- vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-izinshimi-organami-ta-sluzhbami ). Оскільки у закладах освіти можуть бути діти з числа внутрішньо переміщених осіб, то рекомендуємо провести правильну підготовчу роботу з
- 225. 10 класом та батьками,аби школярі зі свого боку теж допомогли новеньким потоваришувати з однокласниками. Організація роботи з батьками в умовах воєнного стану Сьогодення внесло суттєві корективи в освіту, адже введення в Україні воєнного стану позначилося на всіх сферах людського життя. Передусім особливих змін зазнала освіта, адже чимало закладів не працюють, інші – приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно та консультують батьків. В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими та спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу набуло сьогодні неабиякої актуальності. Це дозволяє встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами. У процесі організації комунікації учасників освітнього процесу, а також з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗЗСО мають надавати інформаційну, методичну, консультативну підтримку дітям та їхнім сім’ям, зокрема: сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади; створювати безпечний соціально-освітній простір; адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням життєвих обставин; добирати форми і методи взаємодії учасників освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації; володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи; формувати навички організації та проведення онлайн-заходів. Заклад загальної середньої освіти за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу, створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення вебсайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм та проєктів. Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, рекомендовано для здійснення кожного конкретного завдання обрати оптимальні канали комунікації, основними з-поміж яких є: відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі тощо. Соціальні мережі Telegram та Viber дозволяють створювати закриті та відкриті канали, групи, чати, обговорення тем, завдань, проблем, інформації. Ефективними можуть бути розміщені на сайті ЗЗСО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми відповідно до їхнього віку; створення груп із батьками, психологами в соціальних мережах Viber, Telegram для отримання
- 226. 11 інформаційно-освітніх та психолого-педагогічнихпослуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams та ін. Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко надходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати. У процесі роботи з учнями як педагогічним працівникам, так і батькам важливо дотримуватися відповідних рекомендацій щодо організації навчального процесу в умовах воєнного стану: 1. Організовуйте освітній процес (очне, змішане, дистанційне навчання) з урахуванням воєнної ситуації в населеному пункті. 2. Ураховуйте особливості дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. 3. Співпрацюйте та організовуйте зворотний зв’язок із батьками дітей через вебсайт закладу, програми Viber, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку є основою для планування консультативної та методичної допомоги батькам із різних питань виховання дітей. 4. Інформуйте батьків стосовно допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. У зв’язку з цим практичні психологи мають вести постійне спостереження за учнями, а педагогічні працівники – враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану, організовувати емоційно підтримуючу мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально підібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу. 5. Використовуйте у своїй роботі публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, а також матеріали, розміщені на сайті МОН України. 6. Проводьте роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у період воєнного часу, надавайте консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій тощо. Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків є сьогодні одним із найважливіших завдань, що стоять перед колективами сучасних закладів освіти. Нова освітня парадигма проголосила батьків суб’єктами освітнього процесу, значить і на батьків покладена відповідальність за якість освіти своїх дітей. Рівноправність взаємин між педагогом та родиною учня дозволяє зменшити ризик виникнення конфліктних ситуацій. А якщо суперечності все ж виникнуть, їх завжди можна розв’язати конструктивно, знайшовши компромісне рішення. Така модель взаємодії дорослих неодмінно стане взірцем для школярів. Саме завдяки педагогіці партнерства такі поняття, як «толерантність», «співчуття» та «свобода вибору» можуть стати основоположними для нашого суспільства. Наразі, в умовах воєнного стану, в закладах загальної середньої освіти відбувається активний пошук і впровадження таких форм взаємодії з родинами учнів, які дали б змогу досягти реального співробітництва. Є два суттєві шляхи успішної співпраці:
- 227. 12 1. Постійне, чітке,двостороннє спілкування. 2. Різні способи залучення батьків до освітнього процесу. Партнерські взаємини між учителем та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири. Пам’ятка для вчителя у роботі з батьками 1. Залучайте батьків до шкільного життя, запрошуйте їх до співпраці, влаштовуйте з ними зустрічі. 2. Дякуйте батькам за їхню роботу. 3. Ніколи не докоряйте батькам, які не відвідують батьківських зборів – це не сприятиме їхньому бажанню зустрічатися з вами частіше. 4. Називайте батьків по іменах та по батькові, не вживайте поширених фраз «мама Івана Петренка». Інакше в батьків складеться враження, що вони вам цікаві лише в такому статусі. 5. На батьківських зборах наголошуйте на проблемі, а не на конкретній дитині. Водночас хваліть учнів персонально і обов’язково всіх. Знайдіть кілька теплих слів для кожної дитини. 6. Аналізуйте досягнення дитини з часу останньої зустрічі з батьками. Щоб співпраця з батьками була дієвою, необхідно враховувати запити батьків щодо інформаційної підтримки, організовувати зворотний зв’язок та дізнаватися, з яких напрямів освітньої діяльності (творчий, інтелектуальний, фізичний тощо) батьки потребують інформаційної допомоги. У Полтавській академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського щороку проводиться Форум батьківської громадськості. Мета Форуму – взаємодія та співпраця між учителями, учнями і батьками; висвітлення соціально-важливих аспектів сучасної освіти; ефективна взаємодія батьківської громадськості з закладами освіти та державними установами; вироблення усвідомленої взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу для покращення якості життя та навчання учнів. Тематика Форумів різноманітна: «Соціально-важливі аспекти сучасної освіти», «Наскрізні вміння ХХІ століття», «Взаємодія педагогів закладів освіти з батьківською громадськістю щодо безпеки дітей в Інтернеті», «Особливості освіти в умовах карантину», «Виховання громадянина-патріота в контексті Нової української школи», «Здоров’я дітей – найголовніша цінність родини» та ін. Учасники Форуму – представники батьківської громадськості закладів освіти області, директори закладів загальної середньої освіти, педагоги, працівники ЦПРПП, методисти та науковці області. Під час Форуму всі учасники діляться корисними порадами про виховання дітей і навіть самих батьків. Основним підсумком для всіх його учасників стає усвідомлення того, що проблеми освіти потребують спільних зусиль усіх, кому не байдуже підростаюче покоління, адже це – наше майбутнє. Співпраця з батьками має бути систематичною і регулярною, та мати емоційне підґрунтя: батьки мають розуміти, що ми захоплені однією справою – забезпечити дітям щасливе теперішнє та майбутнє і дати якісну освіту заради цієї
- 228. 13 дитини. Тому постійнийконтакт з батьками, фідбеки (зворотний зв’язок) з будь- якої активності дуже важливі. Важливо також прислуховуватись до думки кожної із сторін і знаходити спільний шлях, який приведе до успішного результату. Учнівське самоврядування Міністерство освіти і науки України зосереджує увагу на питаннях щодо активізації суспільно-значущої діяльності та розвитку учнівського самоврядування в закладах освіти. Відповідно до статей 28 та 70 Закону України «Про освіту» в закладах освіти повинні функціонувати органи учнівського самоврядування, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов повноцінного становлення особистості, її успішної інтеграції у суспільне життя, залучення до участі дітей у державно-громадському управлінні закладом на принципах прозорості і відкритості. Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори або учнівська конференція. Виконавчий орган (учнівський комітет, рада учнівського колективу, рада старост, парламент) є підзвітним загальним зборам. Рішення органів учнівського самоврядування мають дорадчий характер. З 2018 року на теренах Полтавщини реалізується в партнерстві Полтавського університету економіки і торгівлі з Полтавською академією неперервної освіти ім.М.В.Остроградського проєкт «Полтавська обласна школа лідерів учнівського самоврядування», спрямований на підтримку ініціатив учнів. У проєкті об’єдналися активісти учнівського самоврядування з різних закладів освіти для формування їх лідерської позиції, громадянської відповідальності, патріотизму і любові до країни, міста, громади, відповідальності за все, що відбувається навколо. Метою школи є створення середовища для розвитку лідерського потенціалу учнівської молоді шкіл Полтавщини. Проєкт має сталий характер, кількість учасників щороку зростає. Для школярів – учасників проєкту, запропоновано дві форми роботи: вивчення дистанційного курсу за підключеними логінами-паролями з метою розширення знань з теорії лідерства та проведення тренінгів на окремих локаціях з метою формування м’яких навичок: комунікації, кооперації, критичного мислення та креативності. В 2022-2023 навчальному році продовжується діяльність школи, учасниками якої стануть учні 8-11 класів та педагоги, що координують учнівське самоврядування. Рекомендуємо формувати пріоритети та стратегічні напрямки у роботі з дітьми та учнівською молоддю, підтримувати соціально-активні програми, ініціативи та проєкти органів учнівського самоврядування; удосконалювати механізми урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя; забезпечувати ефективну взаємодію між громадськими організаціями та органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Функціонування учнівського самоврядування в умовах воєнного стану повинне бути спрямоване на організацію добрих і корисних справ; виховання
- 229. 14 національної самосвідомості, любовідо Батьківщини, родини, школи; виховання активності, відповідальності, самоутвердження та самореалізації членів всіх органів учнівського самоврядування (виховання рис лідера, виховання віри в себе, у свої сили у всіх сферах діяльності, виховання поваги до старших і турботливого ставлення до молодших, виховання працелюбності, поваги до праці своїх товаришів та дорослих). Діяльність шкільних європейських клубів у закладах загальної середньої освіти Шкільний європейський клуб є формою співпраці вчителів і учнів, що охоплює різноманітні сфери і спрямована на вивчення європейських цінностей та виховання лідерських якостей у молоді, а також поглиблення їх знань про Європу, європейську інтеграцію країн, історію, географію, культуру, мистецтво, науку. Ідея заснування клубу може вийти від адміністрації школи, вчителя чи учнів. Спершу слід знайти групу дітей, яка зацікавлена європейською тематикою і вчителя, який візьме під опіку (здійснюватиме координацію) даний клуб. Безумовно, вчителів-опікунів (координаторів) може бути багато. Організація клубу та його діяльність залежить виключно від засновників. Саме вони розробляють статут Клубу, визначають функції, які повинен виконувати клуб і коли відбуватимуться зустрічі. Раз на рік євроклуби можуть організовувати щорічну онлайн-зустріч лідерів євроклубів, яку можна провести за підтримки Представництва Європейської Комісії. Основними формами роботи шкільних євроклубів є: включення до Міжнародної мережі Євроклубів (Лісабон, Португалія); налагодження роботи в міжнародній мережі євроклубів та з Представництвом Європейської Комісії в Україні (координація роботи з клубами різних країн); отримання доступу до публікацій Європейського Союзу (через Представництво Європейської Комісії в Україні) для використання матеріалів під час засідань євроклубу, під час проведення уроків історії та іноземних мов; проведення зустрічей та клубних змагань школярів, які є членами євроклубів (іноземними та рідною мовами); святкування дня народження Євроклубу; регулярні зустрічі з обговоренням проблем щодо ЄС; проведення творчих онлайн конкурсів (конкурси малюнків, конкурс есе, статей на задану європейську тематику); випуск шкільних та міжшкільних бюлетенів та газет; святкування Дня Європи (травень); організація днів національних культур європейських країн; організація днів/вечорів європейської кухні; організація заходів на теми «Європейські свята», «Європейські видатні особистості», «Європейське мистецтво», «Музика, яку слухає молодь всієї Європи», «Європейська культурна спадщина»; проведення вікторин за європейською тематикою; проведення міжнародних зустрічей дітей онлайн; організація обмінів/листування зі школами європейських країн; проведення круглих столів для старшокласників, парламентських ігор, ток-шоу; організація міжнародних проєктів для учнів з різних європейських країн (можна в системі онлайн); проведення лекторіїв для старшокласників, а
- 230. 15 також лекторіїв дляучнів різних класів на теми європейської інтеграції в галузі економіки, зовнішньої політики, міжнародного права, інших питань. Шкільний європейський клуб може діяти як: заходи всередині клубу (засідання, ігри, презентаціїї, перегляд фільмів, рольові ігри, конкурси, вивчення культури країн ЄС, зустріч з волонтерами та ін.); заходи на шкільному рівні (конкурси, стінна газета, олімпіади, виставки, святкування Днів Європи та ін.); заходи на міському рівні (святкування Днів Європи, благодійні проєкти, конкурси та ін.); мережева співпраця (співпраця в рамках мережі євроклубів певного регіону); співпраця з клубами інших міст України (обміни, листування та ін.); організація міжнародних заходів. На Полтавщині діє 38 європейських шкільних клубів та 6 центрів дитячої дипломатії. Серед заходів їх діяльності: євроквести, челенжі, флемоби, квізи, клуб європейського кіно і клуб віртуального туризму. Робота з організації діяльності європейських шкільних клубів здобула нову якість завдяки використанню електронних ресурсів, акумульованих для педагогів області. На сайті Полтавської академії неперервної освіти імені М.В. Остроградського створено банер «Євроклуби Полтавщини: горизонти можливостей». Другим напрямком роботи з координації діяльності європейського шкільного клубу на Полтавщині Полтавська академія неперервної ім. М.В. Остроградського вбачає співпрацю з центром Європейської інформації, що діє в приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Робота і діяльність центру зумовлена потребою у підвищенні обізнаності громадськості Полтавщини щодо різних аспектів європейської інтеграції. У приміщенні спеціальної навчально-педагогічної бібліотеки Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського працівниками бібліотеки забезпечено функціонування інформаційних виставок «Українська освіта на шляху до спільного Європейського освітнього простору», «Україна та Європейський Союз: розвиток партнерства і співпраці» з питань європейської інтеграції України та історії і сучасності. Плануємо проведення тренінгу на тему «Перспективи розвитку євроклубів» і семінару «Роль євроклубу для сучасності». У травні 2022 року школярі Полтавщини долучилися до всеукраїнської онлайн інтелетуальної Євровікторини від Представництва ЄС в Україні. Учасники змогли перевірити свої знання про Європу (веб-сторінка Євровікторини-2022, яка щороку оновлюється на сайті «Євроквіз» Представництва ЄС на сайті: www.euroquiz.org.ua Майданчиком для спілкування євроклубівців в Україні слугує вебресурс : https://euroquiz.org.ua/ Представництво Євросоюзу в Україні: https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine_uk Онлайн-платформа, де можна реєструвати шкільний євроклуб – це сайт Euroquiz Представництва Європейського Союзу в Україні: https://euroquiz.org.ua/network-eu/contacts Діяльність шкільних європейських клубів у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану здійснюється дистанційно. Це дає змогу
- 231. 16 організувати діяльність незалежновід місця перебування учнів, а також підвищити ефективність організації роботи клубу за рахунок використання сучасних перспективних технологій. Красницька Ольга Анатоліївна, Ігнатова Альона Григорівна, Дика Ірина Володимирівна, методисти відділу виховання та розвитку цінностей ПАНО ім. М. В. Остроградського
- 232. Про деякі особливостіпозашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році Війна змінила позашкільну освіту. Пріорітетним стало питання безпечності організації освітнього процесу у закладах позашкільної освіти. Тому вибір форм організації освітнього процесу (очна, дистанційна, індивідуальна, сімейна, екстернатна в тому числі для дітей, які знаходяться за кордоном) залежатиме від безпекової ситуації в кожному окремому населеному пункті та від організації безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу позашкільної освіти. Для створення безпечних умов перебування у закладах освіти учасників освітнього процесу під час дії правового режиму воєнного стану Міністерство освіти і науки України розробило інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності (лист МОН від 11.07.2022 № 1/7707-22 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v7707729-22#Text ). Навчальні програми Відповідно до Типової освітньої програми закладу позашкільної освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 05.01.2021 № 17 «Про затвердження Типової освітньої програми закладу позашкільної освіти», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2021 за № 308/35930 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0308-21#Text ), навчальні програми гуртків, секцій та інших творчих об’єднань визначають організацію освітнього процесу для досягнення очікуваних результатів навчання. Рекомендуємо в закладах позашкільної освіти використовувати: навчальні програми з позашкільної освіти, схвалені (рекомендовані) центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідній сфері; навчальні програми з позашкільної освіти, затверджені відповідними місцевими органами виконавчої влади; навчальні програми з позашкільної освіти, що затверджені закладами освіти, іншими суб’єктами освітньої діяльності та науковими установами, тощо відповідно до порядку, визначеному законодавством; самостійно розроблені навчальні програми з позашкільної освіти, які схвалюються педагогічною радою закладу позашкільної освіти, іншого суб’єкта освітньої діяльності (у разі наявності педагогічної ради) та затверджуються керівником закладу позашкільної освіти, керівником іншого суб’єкта освітньої діяльності або уповноваженою керівником особою. Навчальні програми з позашкільної освіти розміщено у вільному доступі на сайтах та соціальних сторінках державних центрів позашкільної освіти: Національний центр «Мала академія наук України», Facebook-сторінка; Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді,
- 233. Telegram-канал; Український державний центрнаціонально-патріотичного виховання, краєзнавства та туризму учнівської молоді; Український державний центр позашкільної освіти; та на сайтах обласних закладів позашкільної освіти Полтавської області: Полтавський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді; Полтавський центр науково-технічної творчості учнівської молоді Полтавської обласної ради; ` Комунальний заклад «Полтавський центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Полтавської обласної ради»; Полтавський обласний центр естетичного виховання учнівської молоді Полтавської обласної ради; Комунальний заклад Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді». Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 18.05.2021 № 177 «Про приведення у відповідність до чинного законодавства роботи закладів освіти з навчальними програмами з позашкільної освіти» в Полтавській області до нового 2022/2023 навчального року затверджено 16 навчальних програм з позашкільної освіти. На виконання вищезазначеного наказу на сайті Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського сформовано банк навчальних програм з позашкільної освіти, затверджених наказами Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації (http://poippo.pl.ua/na- dopomohu-osvitianam/pedahohu-pozashkilnyku ). Зазначаємо, що відповідно до п. 1.3 наказу Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 18.05.2021 № 177 «Про приведення у відповідність до чинного законодавства роботи закладів освіти з навчальними програмами з позашкільної освіти» навчальні програмами з позашкільної освіти подаються до Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації щорічно до 27 травня для затвердження обласним органом виконавчої влади. Організація освітнього процесу з використанням дистанційної форми навчання Дистанційне навчання – це процес набуття компетентностей дітьми, який відбувається зазвичай за опосередкованої взаємодії віддалених одне від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Рекомендуємо для організації дистанційного навчання використовувати сторінки сайтів Державних центрів позашкільної освіти та полтавських обласних центрів позашкільної освіти.
- 234. Організація Всеукраїнських таобласних конкурсів та змагань для педагогів, дітей та молоді Більшість Всеукраїнських та обласних конкурсів та змагань для дітей та молоді протягом 2021-2022 навчального року відбулися в онлайн режимі. Полтавськими обласними центрами позашкільної освіти розроблено та оновлено положення про конкурси та змагання з використання очних та дистанційних форм проведення. Інформація про їх проведення та підсумки розміщена на сайтах закладів: Полтавський центр естетичного виховання учнівської молоді (https://www.ocevum.pl.ua/oblasni-konkursi-i-festivali ); Комунальний заклад Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді» (http://poltava.man.gov.ua/zakhody/Inshi_konkursi_i_seminari/ ); Полтавський еколого-натуралістичний центр учнівської молоді; Полтавський центр науково-технічної творчості учнівської молоді Полтавської обласної ради; Комунальний заклад «Полтавський центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Полтавської обласної ради» (https://www.poltavatourcenter.pl.ua/calendar-zahodiv.html , сторінки сайту «Краєзнавство», «Туризм», «Патріотичне виховання», «Музейна робота»). Всеукраїнський конкурс «Джерело творчості» В результаті воєнних дій на території України цьогорічний обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості» був призупинений та перенесений на червень-липень 2022 року. Цьогоріч свої методичні матеріали представили на конкурс одинадцять педагогів закладів позашкільної освіти. Серед напрацювань: анотації досвіду роботи педагогів, розробки занять, розробки виховних заходів, відеозаписи занять, відеозаписи виховних заходів, публікації, рукописи навчально- методичної літератури та інше. Члени журі обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості» розгляну матеріали та визначили переможців (Наказ Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації від 18.07.2022 № 124 «Про підсумки проведення ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості». Зазначаємо, що проведення III етапу Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості» перенесено до завершення правового режиму воєнного стану (наказ МОН від 26.04.2022 № 385 «Про перенесення проведення III етапу Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості»). Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
- 235. Підвищення кваліфікації педагогічнихпрацівників на базі Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського відбувається за дистанційною, очною, заочною формами навчання та залежатиме від безпекової ситуації. Інформація про курси підвищення кваліфікації розміщена на сайті академії на сторінці «Підвищення кваліфікації» (http://poippo.pl.ua/n-v- poippo/plan-hrafik-kursiv ). Пропозиції Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського щодо курсів підвищення кваліфікації на 2023 рік будуть надіслані керівникам органів управлінь освітою у вересні 2022 року листом ПАНО «Про направлення замовлення на проходження курсів підвищення кваліфікації при ПАНО ім. М. В. Остроградського у 2023році». Красницька Ольга Анатоліївна, методист відділу виховання та розвитку цінностей ПАНО ім. М. В. Остроградського
- 236. Організація роботи працівниківпсихологічної служби Полтавської області у 2022-2023 н.р. Умовні скорочення: ДНУ «ІМЗО» (Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»); ПАНО (Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського); НМКПС (Навчально-методичний кабінет психологічної служби Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського). 1. Стан забезпеченості працівниками психологічної служби закладів освіти Полтавської області. Станом на 1 липня 2022 року в закладах освіти області працює 551 практичний психолог та 296 соціальних педагога. Введення ставок працівників психологічної служби передбачено в усіх типах закладів освіти, відповідно до затверджених типових штатних нормативів кожного типу закладу освіти. Загалом забезпеченість становить: практичними психологами – 55 %, соціальними педагогами – 54,15 % від нормативної потреби. Для моніторингу стану забезпеченості фахівцями психологічної служби закладів освіти у 2021-2022 н.р. в Україні була використана автоматизована інформаційна система «Я-психолог», до апробації долучилися і фахівці Полтавської області, що дозволило оптимізувати процес збору та систематизації статистичної інформації в ситуації змінених умов праці в період війни (лист ДОН Полтавської ОВА від 30.06.2022 №1603/01-22 «Про аналітичну довідку щодо діяльності психологічної служби у системі освіти Полтавської області у 2021-2022 н.р.»). Гостра потреба у стабілізації психоемоційного стану учасників освітнього процесу у зв’язку з воєнними діями на території країни підтверджує актуальність забезпеченості закладів освіти компетентними практичними психологами. Звертаємо увагу керівників закладів освіти на дотримання вимог щодо освітнього рівня фахівців: умовою допуску до роботи за професією «Практичний психолог закладу освіти» є наявність вищої психологічної освіти та/або професійної кваліфікації (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 № 2425-20 «Про затвердження професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти»», п. 1.9.). До осіб, які займають посаду соціального педагога, також передбачено наявність відповідної освіти (наказ МОН України від 06.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників», п. 4.1.). 2. Планування роботи Форма річного плану роботи практичного психолога використовується рекомендована в листі МОН України від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України» (додаток 1). Змістова частина плану формується за трудовими функціями (на заміну «Напрямкам роботи з учасниками освітнього процесу закладу освіти»), відповідно до професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти»: здійснення психологічної профілактики; здійснення психологічної просвіти щодо психологічного благополуччя та психологічного здоров'я; здійснення психологічної діагностики; надання психологічної допомоги за запитом та/або відповідно до
- 237. виявленої потреби втакій допомозі (такі види роботи як корекційно-розвиткові, розвивальні заняття, психологічне консультування, інше); здійснення власного професійного розвитку та саморозвитку; співпраця з педагогічними (науково- педагогічними) працівниками щодо організації ефективної освітньої діяльності та співучасть у створенні, підтримці та розвитку психологічно безпечного середовища в закладі освіти; здійснення організаційно-методичної діяльності під час виконання трудових функцій. Форма річного плану роботи соціального педагога використовується рекомендована в листі МОН України від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України» (додаток 8). Змістова частина плану формується за напрямками роботи з учасниками освітнього процесу закладу освіти, зазначеними у згаданому листі. Визначення пріоритетних завдань та тематичних напрямів роботи практичного психолога та соціального педагога в конкретному закладі освіти залежить від моніторингу фахівцями ситуації з організацією освітнього процесу на початок навчального року, особливостей контингенту учасників освітнього процесу, аналізу запитів за попередній навчальний рік щодо психологічного забезпечення та соціально-педагогічного патронажу, запиту адміністрації закладу. За потреби, протягом навчального року до плану можуть вноситися зміни. З питань забезпечення потреб та захисту прав дітей фахівці психологічної служби у своїй діяльності керуються низкою нормативно-правових документів. В листі ПОІППО від 11.10.2021 № 01-22/961 «Про методичні рекомендації щодо впровадження заходів, передбачених нормативно-правовими актами, працівниками психологічної служби протягом 2021-2022 н. р.» зазначено заходи, які необхідно передбачити в річному плані на реалізацію завдань, визначених у документах. З урахуванням регулярного оновлення нормативної бази необхідно перевіряти поточні редакції документів на сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/index ). Нагадуємо, що річні плани роботи практичного психолога та соціального педагога належать до категорії документів обліково-статистичних, затверджуються директором закладу освіти. За консультаціями щодо складання плану роботи фахівці закладів освіти можуть звертатися до методистів НМКПС ПАНО, методистів міських центрів практичної психології і соціальної роботи, досвідчених колег з професійних спільнот в територіальних громадах. Звертаємо увагу керівників закладів освіти. Наповненість змістової частини плану роботи фахівця на рік та розподіл часу на види, форми роботи має бути реалістичною, відповідати робочому навантаженню фахівця та його функціональним повноваженням (1 ст. чи 0,5 ст., тощо). 3. Завдання психологічного забезпечення освітнього процесу та соціально- педагогічного патронажу у 2022-2023 н.р. в умовах війни Наразі діяльність працівників психологічної служби повинна бути спрямована на надання психологічної підтримки всім учасникам освітнього процесу, формування у педагогічних працівників готовності до підтримуючої позиції в контакті з дітьми, на профілактику ускладнень після пережитих психотравмуючих подій. Безпечний простір в закладі освіти – можливість зберегти психічне здоров’я
- 238. наших дітей вумовах війни, забезпечити умови для їх пізнавального розвитку та гідного майбутнього. Війна в Україні докорінно порушила відчуття безпеки і призвела до стресу, психологічні наслідки якого можуть бути небезпечними для здорового майбутнього дітей і дорослих. Пережитий травмуючий досвід може стати причиною розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР). В листі лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22 містяться методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для педагогічних працівників, практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти. Рекомендуємо опрацювати зазначені матеріали, ознайомитися з ознаками ПТСР для різновікових груп, щоб бути готовими вчасно надавати психологічну допомогу учасникам освітнього процесу. В таблиці 1 розглянуто тематичні напрями роботи на підтримку психічного здоров’я учасників освітнього процесу та методичний інструментарій до них. Таблиця 1 Тематичні напрями роботи на підтримку психічного здоров’я учасників освітнього процесу та методичний інструментарій до них Учасники Тематичні напрямки роботи педагоги просвіта з питань: - особливостей проживання кризових подій, адаптації дорослих та дітей, вікові особливості реагування дітей на стрес; - принципів психосоціальної підтримки; - розвитку резильєнтності, ключові фактори стресостійкості дітей (підтримка батьків, соціальний нетворкінг, оптимізм, наполегливість, фізичне здоровʼя); сприяння навчанню: - технік зняття психоемоційного напруження та саморегуляції; - надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу (див. лист МОН України від 04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»); - ефективних технік вербальної і невербальної взаємодії і спілкування, розвитку емпатії; - розробки та впровадження психологічних хвилинок для учнів під час проведення уроків (приклади психологічних хвилинок за посиланнями: https://cutt.ly/pXYGjAf – гул диск НМКПС ПАНО), http://surl.li/bwyjv – веб сайт ДНУ «ІМЗО»); - використання гри як природного засобу протистояти стресу і обробляти травматичні переживання, отримувати задоволення та ресурс (приклади ігор: https://cutt.ly/pXYJGip – Безпечний простір. Корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів : навч.-метод. посіб. Вид. 3-тє, доп., виправ. / Богданов С. О., Гніда Т. Б., Залеська О. В. Київ : Унів. Вид-во ПУЛЬСАРИ, 2021. 368 с.: іл., табл. Додаток 1). - Ознайомлення педагогів з алгоритмом перенаправлення дитини до фахівця психологічної служби навчального закладу, спільно опрацювати форму перенаправлення з фіксацією конкретних спостережень – з метою налагодження в закладі системи підтримки
- 239. дітей (див. корекційно-розвитковупрограму «Безпечний простір» – Додаток 7); - профілактика емоційного вигорання; - розвиток групової згуртованості педагогічного колективу на принципах взаємопідтримки; - консультації з питань зміни емоційного стану та поведінки учнів; - надання рекомендацій з питань особливостей психологічного розвитку дітей з ООП та специфіки індивідуалізації процесу їх навчання та виховання, відповідно до нозологій; діти - налагодження ефективної комунікації в учнівських колективах, зокрема в колективах з новоприбулими дітьми та в умовах онлайн спілкування; - формування стійкості до стресу та розвиток резилієнс у дітей (корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу в дітей дошкільного віку та школярів «Безпечний простір» – див. вище; увага – використання в роботі програми потребує попереднього навчання фахівця); - профілактика ускладнень після психотривмуючих подій та для відреагування складного емоційного досвіду (корекційна програма «Діти та війна: навчання технік зцілення»; увага – використання в роботі програми потребує попереднього навчання фахівця); - психологічна та соціально-педагогічна допомоги дітям, із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; - профілактична роботи з дітьми з проявами делінквентної поведінки; - психологічний та соціально-педагогічний супровід дітей із родин внутрішньопереміщених сімей (відповідно до запитів або виявленої потреби); - підтримка та сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до здорового способу життя, профілактику вживання ПАР (з використанням програм, які довели свою ефективність, наприклад: «Дорослішай на здоров’я», «Сприяння просвітницькій роботі «рівний- рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»); - сприяння формуванню конфліктологічної компетентності підлітків, усвідомленої відповідальної поведінки, профілактика ризикованої поведінки (наприклад, програми: «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»; «Школа і поліція»/проект «Шкільний офіцер поліції» – за співпраці з представниками ювенальної превенції); - корекційно-розвиткові заняття з дітьми з особливими освітніми потребами, за рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру; батьки просвіта з питань: - особливостей проживання кризових подій, адаптації дорослих та дітей, вікові особливості реагування дітей на стрес; - поведінкових особливостей, проявів почуття у дітей, які пережили травмуючи події; - розвитку резильєнтності, ключових факторів стресостійкості дітей
- 240. (підтримка батьків, соціальнийнетворкінг, оптимізм, наполегливість, фізичне здоровʼя); - здійснення психологічного консультування батьків з питань виховання та навчання дітей з ООП; - надання індивідуальних консультацій за запитами. Окремі акценти в роботі соціального педагога: - налагодити взаємодію із суб’єктами виявлення та/або організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах в територіальній громаді, мати відповідну інформаційну базу (назви, контактні дані суб’єктів в територіальній громаді за місцем розташування закладу освіти, щодо можливості отримання безкоштовної правової допомоги; телефони гарячих ліній з питань захисту прав дітей, протидії домашньому насильству); - здійснювати інформаційну підтримку учасників освітнього процесу щодо діяльності цих суб’єктів; - розмістити на сайтах закладів освіти та донести в доступний спосіб до учасників освітнього процесу інформацію про те, до яких суб’єктів можуть звертатися батьки (в разі потреби) за допомогою у разі виникнення складних життєвих обставин та внутрішньо переміщені особами, куди звертатися у випадках домашнього насильства та торгівлі людьми, телефони гарячих ліній; - надавати допомогу учасникам освітнього процесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, проводить консультування через електронний «Кабінет соціального педагога» та в офлайн режимі. На електронному ресурсі НМКПС ПАНО функціонує інформаційна професійна база для самоосвіти, роботи з дітьми та дорослими «Психологічна допомога під час війни» (режим доступу: https://cutt.ly/PXY4099 ). Протягом 2021-2022 років поповнилася база професійного інструментарію (корекційно-розвиткові, просвітницькі, профілактичні, тренінгові програми), що затверджений до використання в закладах освіти області Експертною комісією при НМКПС ПАНО. Матеріали узагальнені у двох методичних посібниках: Психологічна допомога в розвитку особистості: збірник авторських програм. Частина 2 / упор. О. М. Самойлюк. – Електронне видання. – Полтава : ПАНО ім. М.В. Остроградського, 2022. – 253 с.; Психологічна допомога в розвитку особистості: збірник авторських програм. Упор. Самойлюк О. М. – Електронне видання. – Полтава : ПОІППО, 2019. 492 с. Розміщені за посиланням: https://cutt.ly/MXY4Lgo Звертаємо увагу керівників закладів освіти. У листі МОН України від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» зазначено, що Міністерство, заклади та установи освіти визначені співвиконавцями Плану заходів у п.2.7.4. щодо створення умов для медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, а також у п.2.7.5. в частині надання соціально-психологічної допомоги для жертв насильства та торгівлі людьми (відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.02.2022 «Про введення в дію плану оборони України та Зведеного плану територіальної оборони України»). З огляду на вище зазначене, просимо
- 241. керівників закладів сприятизабезпеченню в закладі освіти реалізації заходів психологічної безпеки: - інформування учасників освітнього процесу щодо можливості отримання психологічних послуг у закладі освіти (в тому числі і через сайт закладу); - оприлюднення списку контактів безкоштовної кризової психологічної допомоги в період війни в країні (в тому числі і через сайт закладу); - підвищення компетентності практичних психологів, соціальних педагогів та інших педагогічних працівників з питань надання першої психологічної допомоги; - підвищення компетентності практичних психологів, соціальних педагогів та інших педагогічних працівників з питань надання психологічної допомоги дітям, які пережили психотравмуючі події; - провадження в роботу з дітьми в закладах освіти програм формування стійкості до стресу, розвитку резилієнс у дітей, психосоціальної допомоги дітям, які пережили психотравмуючі події; - отримання консультативної допомоги та профілактики емоційного вигорання практичних психологів, соціальних педагогів шляхом їх участі у інтервізійних, супервізійних групах, дотримання режиму роботи фахівців. 4. Інтервізія як інструмент професійної підтримки та розвитку Потреба у професійній підтримці значно актуалізувалася, усвідомилася фахівцями в період повномасштабної війни в Україні, коли психологи закладів освіти Полтавщини надають першу психологічну допомогу, проводять кризове консультування за зверненнями, надають психологічну підтримку учасникам освітнього процесу, працюють з внутрішньо-переміщеними дорослими та дітьми. Звертаємо увагу координаторів професійних спільнот працівників психологічної служби в територіальних громадах та представників органів управління освітою на можливість організації інтервізійних груп для фахівців. Інтервізія є необхідним елементом системної роботи практичних психологів, соціальних педагогів в системі освіти. На інтервізіях фахівці мають можливість порадитися щодо складних випадків психологічної допомоги, промоніторити власний психоемоційний стан, отримати підтримку в колі колег, віднайти внутрішні ресурси. Мета інтервізії: – розвиток компетентностей фахівців, відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 12, ч. І), професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти» (2020): професійних (здатності до самооцінювання професійної діяльності, критичної саморефлексії та визначення індивідуальних потреб у професійному розвитку та самоосвіті; здатності використовувати зовнішню та внутрішню інтервізію як інструмент професійної підтримки та розвитку; здатності до рефлексії, самопізнання та самовдосконалення; здатності визначати ефективність психологічної допомоги – професійних дій, відповідність методів та корегувати стратегії надання допомоги у конкретному випадку; загальних (соціальної, цифрової, мовної, етичної); – сприяння підвищенню якості психологічного забезпечення та соціально- педагогічного патронажу учасників освітнього процесу в умовах безпекових загроз, спричинених війною на території України; – профілактика емоційного вигорання фахівців психологічної служби.
- 242. Участь у інтервізіїє добровільним свідомим вибором фахівця, який турбується про власний рівень професійної компетентності та ресурсний стан. Перший етап роботи з організації групи – пошук модератора (компетентного фахівця, який володіє технологією проведення інтервізії та має власний досвід як учасник). Склад групи – до 15 осіб. На початку роботи новоствореної групи необхідно ознайомити учасників з форматом роботи. Бажано проведення перших зустрічей в офлайн режимі з фізичною присутністю всіх учасників у одному приміщенні – для встановлення контактної взаємодії між модератором та учасниками, напрацювання емпатійного досвіду, відпрацювання алгоритму роботи. Онлайн формат теж є достатньо ефективним при дотриманні правил роботи. На базі НМКПС працює дві інтервізійні групи, з досвіду роботи напрацьована орієнтовна схема проведення інтервізії (таблиця 2), пропонуємо для використання. Таблиця 2 Орієнтовна схема проведення інтервізії Час Вид роботи 9.45 – 10.00 Реєстрація учасників (онлайн) 10.00 – 10.15 Вступна частина Вітання учасників, зворотній зв’язок за результатами роботи під час попередньої інтервізії. Правила роботи інтервізійної групи онлайн 10.15 – 12.45 Основна частина 10.15 – 10.35 Індивідуальне формулювання учасниками складних випадків, які пропонуються для інтервізії. Вибір випадку для розгляду 10.35 – 11.35 Сесія І 1. Опис випадку автором 2. Уточнення суті проблеми (кожен учасник задає автору проблеми додаткові запитання щодо проблемної ситуації) 3. Коло пропозицій та можливостей (кожен учасник, у встановленому модератором порядку, висловлюється з приводу можливих, на його думку, способів вирішення проблеми) 4. Автор випадку обирає оптимальні пропозиції, обґрунтовує свій вибір, називає шляхи їх реалізації 5. Рефлексія автора випадку щодо роботи з групою 11.35 – 12.00 Заключна частина Кінцева рефлексія учасників. Планування подальшої роботи 5. Всеукраїнський конкурс авторських програм «Нові технології у новій школі» як можливість презентації кращого досвіду та професійний розвиток Переможним для Полтавщини став у 2021-2022 навчальному році Всеукраїнський конкурс авторських програм «Нові технології у новій школі» відбувався у номінації «Просвітницькі програми». В категорії «Соціальні педагоги» – І місце здобула Полова Альона Володимирівна, соціальний педагог опорного закладу «Хорольська гімназія Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області» (автор просвітницької програми «Безпечний інформаційний простір»).
- 243. У додатковій номінаціїдля практичних психологів і соціальних педагогів «Особливості роботи вчителя фізичної культури з дітьми з ООП» – І місце отримав авторський колектив: Пронякіна Ольга Іванівна, практичний психолог Кременчуцької гімназії № 16 та Ніжинська Ольга Віорілівна, консультант (практичний психолог) КУ «Інклюзивно-ресурсний центр № 1» Кременчуцької міської ради, практичний психолог Кременчуцького ЗДО № 2 (автори програми «Особливості роботи вчителя фізичної культури з дітьми з особливими освітніми потребами»). Рекомендуємо працівникам психологічної служби використовувати програми переможців Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів у професійній діяльності, програми розміщені на сайті ДНУ «ІМЗО» за посиланням: https://imzo.gov.ua/avtors-ki-prohramy-2022/. Інформація щодо обласного етапу Конкурсу розміщена на сторінках НМКПС ПАНО за посиланням: https://cutt.ly/jZnHeEP. Звертаємо увагу, що у 2022-2023 навчальному році Конкурс пройде у номінації «Профілактичні програми». Просимо керівників районних, міських управлінь освіти вжити заходів щодо організації та проведення І етапу Всеукраїнського конкурсу. Звертаємо увагу керівників закладів освіти. Методичними розробками, які необхідні для атестації працівників психологічної служби при встановленні/підтвердженні раніше встановленого педагогічного звання «практичний психолог-методист» вважаються такі розробки: - авторські програми практичних психологів і соціальних педагогів, які є переможцями та лауреатами ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Нові технології у новій школі»; - корекційно-розвиткові, просвітницькі, профілактичні індивідуальні та групові програми, що затверджені до використання в закладах освіти області Експертною комісією при НМКПС ПАНО. Докладніше в листі ПОІППО від 01.03.2021 № 01-22/212 «Про методичні рекомендації з питань організації ефективної діяльності працівників психологічної служби (для використання у рамках атестації практичних психологів, соціальних педагогів)» (режим доступу: https://cutt.ly/yXY7Yd0 ). Методисти навчально-методичного кабінету психологічної служби ПАНО Самойлюк О.М., Хорошева Т.В.
- 244. ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ІНАУКИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ПОЛТАВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ІМ. М.В. ОСТРОГРАДСЬКОГО вул. Соборності, 64-ж, м. Полтава, 36014, тел./факс (+38 0532) 563852, E-mail: root@pano.pl.ua, Web: http://www.pano.pl.ua, Код ЄДРПОУ 22518134 23.08.2022 № 01-22/539 На № від Керівникам органів управління освітою територіальних громад Директорам закладів загальної середньої освіти обласного підпорядкування Директорам центрів професійного розвитку педагогічних працівників Директорам інклюзивно-ресурсних центрів Методичні рекомендації до нового 2022/2023 навчального року Полтавська академія неперервної освіти ім. М.В. Остроградського надсилає методичні рекомендації щодо проведення першого уроку, викладання навчальних предметів та організації освітнього процесу у закладах освіти у 2022/2023 навчальному році: № Назва предмета, напрямку ПІБ 1 Перший урок Коваленко О.П. 2 Біологія, хімія Бур’ян В.І. 3 Виховна діяльність Красницька О.А.,Ігнатова А.Г., Дика І.В. 4 Дошкільна освіта Моргун І.В. 5 Зарубіжна література Чирка В.В. 6 Здоров'язбережувальна освітня галузь Ярошенко Т.І. 7 Інклюзивна освіта Русіна К.В. 8 Іноземні мови Дяченко О.В. 9 Інформатика Шостя С.П. 10 Історія. Право Міщенко І.О.
- 245. 11 Курси духовно-моральногоспрямування Ігнатова А.Г. 12 Математика Лозинська О.М. 13 Мистецтво Халецька Л.Л. 14 Позашкільна освіта Красницька О.А. 15 Початкова освіта Крилевець М.П. 16 Психологічна служба Самойлюк О.М., Хорошева Т.В. 17 Технології (трудове навчання) та креслення Резніченко З.В. 18 Українська мова та література Коваленко О.П. 19 Фізика, астрономія Кучеренко О.В. 20 Фізична культура Красницька О.А. Матеріали додаються. Директор Віталій ЗЕЛЮК Деменко О.О. 56-53-98