SlideShare a Scribd company logo
1 of 8
Download to read offline
1 13 вересня 2013 року 
Ціна 75 коп. 
п’ятниця 
13 вересня 
2013 року 
№74 
(19800) 
Перша обласна громадсько-політична газета 
Нове овочесховище 
зіб’є ціни. 
Як вирішується питання продовольчої 
безпеки в області? 
Розмова про проблеми, 
включно із зарплатою (на 
сьогодні вона, середня, 
у черкаських педагогів стано- 
вить 2 800 гривень, за наяв- 
ності необхідного стажу — на 
700 гривень вище), на прес- 
конференції у департаменті 
освіти та гуманітарної політи- 
ки Черкаської міськради відбу- 
лася, так би мовити, під завісу 
основних порушених тем. Але 
сталася цілком закономірно, 
адже завдань перед освітяна- 
ми у новому навчальному році 
по вінця, відкладати на потім 
фактичне реформування галу- 
зі вже нікуди, якщо прагнемо 
готувати освічене молоде по- 
коління, здатне витримати яку 
завгодно конкуренцію на рин- 
ку праці в рідній країні та за її 
межами. 
Як розповіли фахівці депар- 
таменту, серед основних на- 
прямків роботи є підготовка до 
повного переходу старшої шко- 
ли на профільне навчання. Це 
включає відповідну роботу з 
учнями, їхніми батьками, ство- 
рення навчально-методичного 
забезпечення й матеріально- 
технічної бази і підготовку вчи- 
телів, які забезпечать таке на- 
вчання. Є новини і в початковій 
школі: з 2-го класу починаєть- 
ся вивчення унікального для на- 
шої школи предмету — «Схо- 
динки до інформатики». У 14 
черкаських школах (це 41% усіх 
шкіл) саме задля вивчення цих 
«Сходинок» створено окремі 
комп’ютерні класи. У решті шкіл 
другокласників приводитимуть 
на ці заняття у комп’ютерні ка- 
бінети старшої школи. 
Другокласники тепер на- 
вчаються за новими підручни- 
ками, а п’ятикласники мають 
конкретний шанс стати полі- 
глотами, бо до навчальних пла- 
нів для них введено другу іно- 
земну мову. 
І тут виникає питання, а чи 
Шановні працівники 
та ветерани рятувальних 
підрозділів Черкащини! 
Прийміть найщиріші вітання 
з нагоди професійного свята! 
Важко переоцінити значущість тієї 
справи, яку ви виконуєте. Саме пра- 
цівники рятувальних підрозділів за 
першим сигналом готові вирушити в 
епіцентр надзвичайних ситуацій, без- 
страшно гасити пожежі, рятувати лю- 
дей на воді, попереджати техногенні 
катастрофи. 
Безмежно вдячні вам за самовідда- 
ність, за те, що стикаючись із бідою, 
ви не черствієте душею, зберігаєте го- 
товність до самопожертви. Результат 
цієї роботи — сотні врятованих життів. 
Успіхів вам у роботі, щастя і поменше 
складних викликів! 
Сергій Тулуб, 
голова обласної 
державної 
адміністрації, 
Герой України 
стор.2 
готові діти до таких наванта- 
жень? Мова про здоров’я, яке 
не в останню чергу залежить 
від якості споживаної дитиною 
їжі та фізичної форми. Щодо 
харчування, то журналістів за- 
певнили: учні молодших класів, 
як і так звані категорійні старші 
школярі, харчуванням у стінах 
навчальних закладів охоплені 
повністю. 
У 17-ти школах, крім ігро- 
вих куточків і кімнат для учнів 
молодшої школи, є й спаль- 
ні для відпочинку найменших 
школяриків. Але ж дитинство 
не уявити без постійного руху, 
фізичних вправ. Чи всі чер- 
каські школи можуть похвали- 
тися, що забезпечують учням 
задоволення таких потреб? 
На жаль, тут далеко не все га- 
разд. На пропозицію журналіс- 
тів, оскільки щойно перестав 
Валерій Черняк, 
голова 
обласної 
ради 
за вікнами лити дощ, підвес- 
тися всім учасникам прес- 
конференції й рушити хоча б 
до найближчої ЗОШ №3, на за- 
няття з фізичної культури, фа- 
хівці департаменту повідомили: 
це проблемно. І не лише щодо 
зненацька згаданої 3-ої шко- 
ли, де, виявляється, спортзал 
в експлуатацію не прийнятий, а 
спортмайданчик має з’явитися 
винятково завдяки субвенції, 
виділеній обласною владою. 
Який вихід у цій ситуації, що 
позбавляє сотні дітлахів мож- 
ливості рухатися, системно за- 
йматися фізичною культурою? 
До настання відчутніших холо- 
дів, як запевнили нас у депар- 
таменті, з учнями 3-ої школи 
викладачі фізичної культури бу- 
дуть проводити заняття на сві- 
жому повітрі… 
Ганна ШКВАР 
Поступ влади 
Фото Олега Ганіна 
Шановні спортсмени, 
тренери, ветерани, 
прихильники 
і любителі спорту! 
Від щирого серця вітаємо вас із 
Днем фізичної культури і спорту! 
Сьогодні формування здорово- 
го способу життя є важливою складо- 
вою молодіжної та соціальної політики 
держави. Створення умов для масово- 
го заняття фізичною культурою і спор- 
том, підтримання людьми доброго 
здоров’я і працездатності є одним із 
пріоритетів діяльності влади. 
Сердечно дякуємо вам за неоці- 
ненний вклад у гармонійний розвиток 
краю та високі спортивні здобутки на 
благо всієї України. 
Бажаємо вдалих стартів і перемож- 
них фінішів на спортивних аренах, а в 
житті — злагоди, миру і благополуччя. 
Сергій Тулуб, 
голова обласної 
державної 
адміністрації, 
Герой України 
Валерій Черняк, 
голова 
обласної 
ради 
Освіта Житло учителю – обов’язок громади 
У 2012-му році новосілля з допомогою громади Черкас 
змогли справити лише шість учительських родин. При- 
чому омріяні квадратні метри вилилися для них у кімна- 
ту в гуртожитку. Нинішнього року квартирна черга для 
черкаських освітян просунулася вперед на… один пункт, 
бо тільки одну повноцінну квартиру місто спромоглося 
надати людям, перед якими суспільство вже давно зави- 
нило у багатьох вимірах житейських благ.
Поступ влади 
2 13 вересня 2013 року 
Наприклад, по м’ясу птиці 
— у 21 раз, по борошну 
— в 12 разів, по твердих 
сирах — майже в сім разів, по 
молоку — в 5,5 раза, по цукру 
— в п’ять разів. 
З початку року в харчовій 
промисловості ріст майже на 
один відсоток. Єдина підга- 
лузь, яка зменшила виробни- 
У Золотоноші голова ОДА представив 
наймолодшого керівника району 
Урочистості до 
70-річчя визволення 
області 
стартують у Драбові 
У ході наради, що відбулася під головуванням ке- 
рівника області Сергія Тулуба, члени організа- 
ційного комітету з питань підготовки і відзна- 
чення 70-ої річниці визволення області, України 
від фашистських загарбників та 70-ої річниці 
Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 
років обговорили низку питань, що стосуються 
підготовки регіону до цих визначних дат. Уро- 
чистості розпочнуться 22 вересня на Драбів- 
щині, а завершальний етап пройде у березні на- 
ступного року. 
Головне завдання, яке ставить перед нами Прези- 
дент України Віктор Янукович, гідно вшанувати 
пам’ять тих, хто загинув, захищаючи свій край та 
державу, та донести до свідомості молодих людей ваго- 
мість і значимість цієї події. Ще один із пріоритетних на- 
прямків — турбота про ветеранів та підвищення рівня їх 
життя, — наголосив очільник області. 
цтво, — лікеро-горілчані виро- 
би, майже на 22 відсотки. 
В області діє ряд програм 
із забезпечення продовольчої 
безпеки. Згідно з ними фор- 
муємо регіональний фонд зер- 
на (тому в нас стабільна ціна 
на хліб), розвиваємо молоч- 
не скотарство — в цьому році 
на цю програму спрямовано 
понад два мільйони гривень, і 
за сім місяців цього року ви- 
робництво молока збільшило- 
ся на 6,1 тисячі тонн. 
Вимагаємо сьогодні від ке- 
рівників районів реалізува- 
ти програму надання нетелів 
у особисті господарства. Ця 
програма виконується зараз на 
рівні 40-ка відсотків, а до кін- 
ця року передбачено переда- 
ти селянам 500 нетелей, і гро- 
ші на це є. Торік було передано 
69 голів. 
З початку року індекс 
споживчих цін становив в об- 
ласті 99,9 відсотка (при тому, 
що в Україні 100,1) — тобто 
ціни на основні товари й по- 
слуги стабільні. На деякі про- 
дукти харчування вони зни- 
Гавришкевич Фото автора 
жуються, наприклад: гречані 
крупи подешевшали майже на 
12 відсотків, яловичина — на 
5 відсотків, м’ясо птиці — на 2 
відсотки, овочі нового врожаю: 
картопля — на 60 відсотків, ка- 
пуста — 40 відсотків. 
Ціна на овочі та фрукти 
буде більш стабільною і в зи- 
мовий період, коли буде вве- 
дено в експлуатацію нове 
велике овочесховище у Золо- 
тоніському районі. Там уже за- 
кінчуються роботи. 
Лариса Соколовська 
— Я приїхав сюди з мі- 
сією повідомити про 
останні кадрові розпо- 
рядження Президента 
України Віктора Яну- 
ковича, — зайшовши до 
зали засідань Золото- 
ніської районної ради, 
в якому зібрався ак- 
тив району, звернув- 
ся з такими словами 
до присутніх голова 
облдержадміністрації 
Сергій Тулуб зранку 
10 вересня. — Розпоря- 
дженням Президента 
України ­ 
№776 від 9 ве- 
ресня 2013 року Окса- 
ну Юріївну Криниць- 
ку звільнено з посади 
голови Золотоніської 
районної держадміні- 
страції в зв’язку з пе- 
реходом на іншу робо- 
ту (принагідно Сергій 
Борисович повідомив, 
що її в цей же день по- 
полудні в Черкасах 
буде представлено як 
нового керівника де- 
партаменту агропро- 
мислового розвитку). 
А розпорядженням 
Президента України 
за №286, теж від 9 
вересня 2013 року, го- 
ловою Золотоніської 
райдержадміністрації 
призначено Олексан- 
дра Манчука. 
Три роки тому, у червні 
2010-го, Сергій Бори- 
сович Тулуб так само 
представляв нового керів- 
ника Золотоніського райо- 
ну Оксану Криницьку, якій 
за тиждень мало виповни- 
тись 32 роки — наймолод- 
шого керівника району. За 
ці три роки на Золотоні- 
щині про неї стали казати: 
«Наша Оксана» — що є ви- 
щою оцінкою й визнанням. 
А тепер виявляється, що 
за районом закріпила- 
ся традиція й надалі мати 
наймолодшого керівни- 
ка. Олександрові Манчу- 
ку — 31 рік, він народився 
18 березня 1982 року в 
Умані, досі працював на 
посаді керівника відділу 
Держзе­м­агентства 
Кор- 
сунь-Шевченківського ра- 
йону. Має дві вищі освіти 
магістра — педагогічну й 
інженера-землевпорядни- 
ка, закінчив Дніпропетров- 
ський інститут управління 
при Президентові України, 
перебував у резерві «Нова 
еліта нації», в 2008 році 
нагороджений грамотою 
«Кращий землевпорядник», 
депутат Корсунь-Шевчен- 
ківської районної ради. 
Таке тепле прощання з 
очільницею району, що за 
три роки завоювала при- 
хильність, ставило високу 
планку вимогливості й пе- 
ред новопризначеним на- 
ступником, демонструва- 
ло, як потрібно працювати 
з людьми. 
Сергій Тулуб наголосив, 
що Золотоніський район 
йому рідний, звідси його 
родинні корені. Приємно, 
що в обласному рейтингу з 
соціально-економічних по- 
казників він займає друге 
місце, є прикладом у ве- 
денні рослинництва й тва- 
ринництва, зарплата тут 
вища середньообласного 
показника. Тому не мож- 
на допустити зниження 
здобутого. А радив навес- 
ти порядок у тому, щоб не 
було мінімальних заробіт- 
них плат по господарствах 
і неоформлених працівни- 
ків, щоб соціальні ініціати- 
ви Президента дійшли до 
кожної людини. 
Обговорювані питан- 
ня вибудовувались у кон- 
кретну програму дій як не- 
відкладних, поточних, так і 
перспективних, на які має 
спрямовувати свої зусил- 
ля новопризначений керів- 
ник разом із трудівниками 
Золотоніського краю — як 
з активом, так і з рядовими 
працівниками. 
Валентина 
Сергій Тулуб про: 
Ремонт Будинку рад 
Журналісти поставили запитання го- 
лові облдержадміністрації Сергію Тулубу: 
— Від місцевих політиків можна по- 
чути, що є більш потрібні напрямки, 
куди варто спрямувати бюджетні ко- 
шти, ніж ремонт Будинку рад, обла- 
штування кабінетів… 
Ви знаєте, я вже навіть звик, що ко- 
жен крок обласної влади супрово- 
джується критикою певних політи- 
ків, — зауважив він. — В принципі, я їх 
навіть розумію, тому що їм десь же тре- 
ба брати якісь інформаційні приводи й 
будувати власний піар? Але хочу розві- 
яти чутки й декого розчарувати. 
Погляньмо на Будинок рад: йому по- 
над 50 років. За цей період не було жод- 
ного ремонту. Реконструкція передба- 
чалася вже не один рік. Електромережа 
не розрахована на нинішнє навантажен- 
ня. А мережі тепло-, водопостачання й 
водовідведення вичерпали свій ресурс. 
У Будинку рад перебуває щодня близь- 
ко тисячі осіб — це ті, хто тут працює, й 
відвідувачі. І питання полягає не в ре- 
монті, а в безпеці людей. 
Що ж особисто до мене, то я не пла- 
ную, підкреслюю — не планую ніяк змі- 
нювати свій робочий кабінет, кудись 
переходити. І ніяких там робіт не буде 
відбуватися. 
Але на сьогодні проекту затвердже- 
ного ще немає, є тільки напрацювання 
проектного інституту. Фінансів на ре- 
монт не спрямовано, й тому не витраче- 
но жодної копійки. 
Мені відомо, що на п’ятому поверсі 
буде зроблено, перш за все, ремонт по- 
крівлі й будуть створені нормальні зви- 
чайні робочі умови для багатьох пра- 
цівників. Наприклад, там працюватиме 
департамент економічного розвитку, 
фахівці обласної ради, громадські орга- 
нізації «Діти Чорнобиля», «Союз-Чорно- 
биль». 
Крім того, будуть замінені електро- 
мережі, відремонтоване ліфтове гос- 
подарство, бо сьогодні половина ліф- 
тів уже небезпечні. На першому поверсі 
будуть створені умови для комфортного 
прийому громадян. 
Тому я сказав би тим політикам, які 
полюбляють з керівництвом уряду на 
ковзанах кататися десь, на конях або 
грати в теніс, — приходьте, пройдіть 
поверхами, огляньте комунікації, зу- 
стріньтеся з представниками проектно- 
го інституту. У них є акт обстеження бу- 
дівлі. Поцікавтесь у фахівців інституту, 
який стан Будинку рад. І ви отримаєте 
відповіді на ваші запитання. 
Нове овочесховище зіб’є ціни. 
Як вирішується питання продовольчої безпеки в області? 
— Виробництво продуктів харчування в області за 
основними показниками перевищує в кілька разів по- 
треби черкащан, — констатував голова облдержадмі- 
ністрації Сергій Тулуб на прес-конференції. 
Наш кор. 
Земляк 
повернувся 
керувати районом 
9 вересня відбулося представлення нового 
голови Чорнобаївської райдержадміністра- 
ції Василя Корнієнка. Перед активом його 
представив заступник голови облдерж­адміністрації 
Анатолій Івашкевич, висту- 
пив і присутній на зібранні заступник голо- 
ви обласної ради Володимир Вовченко. 
Для новопризначеного 53-річного керівника 
Чорнобаївського району Василя Корнієнка 
це як повернення на круги своя: він у Чор- 
нобаї народився і виріс, звідси почалася його тру- 
дова біографія, зокрема в сільському господар- 
стві, з місцевого колгоспу. Василь Іванович на 
керівних посадах із 1985 року, в органах виконав- 
чої влади — з 1999 року. Працював начальником 
обласного управління агропромислового розви- 
тку, заступником голови облдержадміністрації. 
Валентина Гавришкевич 
В області діє 
ряд програм 
із забезпечення 
продовольчої 
безпеки.
3 13 вересня 2013 року Панорама 
Місцеве самоврядування 
Акцент 
У політиці, як і в спорті, головне 
— це стратегія перемоги, план 
виграшної боротьби. Якщо у спорті 
перемога — це твій виграш, на 
світовій арені це — перемога країни, 
то у політиці в результаті перемоги 
твоєї команди виграє український 
народ. 
Віктор Янукович, 
Президент України 
Президент України Віктор Яну- 
кович затвердив зміни до поло- 
ження про Державну інспекцію 
України з безпеки на наземному 
транспорті, якими розширюють- 
ся її повноваження. Відтепер одне 
з основних завдань інспекції — дер- 
жавний контроль над безпекою на 
автомобільному, міському елек- 
тричному, залізничному тран- 
спорті, а також за дорожнім гос- 
подарством. 
nnn 
Кабінет міністрів України на за- 
сіданні 11 вересня прийняв за осно- 
ву проект державного бюджету 
на 2014 рік. Про це журналістам 
після засідання повідомив міністр 
аграрної політики і продоволь- 
ства Микола Присяжнюк. 
nnn 
Україна в будь-якому випадку 
повинна підписати Угоду про 
асоціацію з ЄС. Про це заявив 
екс-міністр закордонних справ 
Анатолій Зленко. 
nnn 
Співдиректор Центру Європей- 
ських досліджень Астонського 
університету (Великобританія) 
Натаніель Копси вважає, що про- 
гнози «Ощадбанку» Росії про ніби- 
то високі ризики валютної кризи 
в Україні не мають економічного 
обґрунтування. 
Міліції 
хочуть 
заборонити 
втручатися 
в торгівлю 
абмін планує схвалити зміни до за- 
конодавства, які позбавляють мілі- 
цію повноважень складати прото- 
коли за порушення правил торгівлі 
на ринках. Про це на засіданні уряду 
заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров. 
За його словами, наразі серед найбільш 
поширених нарікань з боку малого і се- 
реднього бізнесу є надмірне втручання 
контролюючих і правоохоронних органів 
у підприємницьку діяльність. 
— Сьогодні такі зміни ми планує- 
мо схвалити і направити до парламен- 
ту. Міліції є чим займатися: запобіга- 
ти злочинам проти життя та здоров’я, 
честі та гідності людини, проти влас- 
ності, громадської безпеки тощо, — 
заявив Азаров. 
Реформування центральної 
райлікарні 
підтримали депутати 
Канівщини 
Заступник голови обласної ради Василь Касян, перший заступ- 
ник директора департаменту охорони здоров’я облдержадмі- 
ністрації Олег Найдан взяли участь у черговій сесії Канівської 
районної ради, яку провів її голова Михайло Бала. 
На початку пленарного за- 
сідання районні депута- 
ти про­аналізували 
звіт рай- 
держадміністрації про виконання 
Програми економічного і соціаль- 
ного розвитку району за І півріч- 
чя. Обговорені питання, що стосу- 
ються будівництва та експлуатації 
майбутнього об’єкта Канівської гід- 
роакумулюючої електростанції в 
с.Бучак. За словами депутатів, 
які виступили під час обговорен- 
ня, жителів міста та району хви- 
люють екологічні наслідки будівни- 
цтва об’єкта. Однак генеральний 
директор ПАТ «Укргідроенерго» 
Ігор Сирота запевнив, що, згідно 
з екологічною експертизою, рівень 
радіоактивного забруднення мас 
Канівського водосховища в період 
будівництва, та надалі — в період 
експлуатації, оцінюється експерта- 
Робота депутата 
Іллю Чорного 
ми як значно нижчий допустимих 
норм. 
Не менш важливим питанням, 
що викликало жваве обговорен- 
ня серед жителів Канева та райо- 
ну, було реформування Канівської 
центральної районної лікарні. Під 
час обговорення виступив заступ- 
ник голови обласної ради Василь 
Касян, який наголосив, що від ре- 
формування Канівської ЦРЛ жите- 
лі отримають значні переваги. Крім 
того, перший заступник директо- 
ра Департаменту охорони здоров’я 
облдержадміністрації Олег Найдан 
повідомив, що зменшення фінансу- 
вання з державного бюджету після 
реформування не буде. 
За повідомленням відділу 
інформаційного забезпечення та 
взаємодії із засобами масової 
інформації обласної ради 
вшанували два села 
100-річчя від дня народження Героя Радянського Союзу Іллі 
Чорного відзначили у селі Березняки Черкаського району, де 
він народився. В урочистих подіях взяла участь делегація із 
Золотоніського району: в селі Гельмязів він жив і працював із 
1937 по 1988 рік. 
Тренінговий 
центр подбає 
Медичні працівники зможуть вдо- 
сконалювати професійні навички 
— які є сучасні методи діагности- 
ки й лікування ВІЛ/СНІДу, як без 
ризику для власного здоров’я пра- 
цювати з хворими на СНІД. Все це 
забезпечить регіональний навчаль- 
но-тренінговий центр Черкаського 
медколеджу, що відкрився на базі 
обласного центру профілактики 
та боротьби зі СНІДом. 
Створення центру сприятиме роз- 
будові кадрового потенціалу 
фахівців у галузі протидії ВІЛ- 
інфекції/СНІДу, підготовці та підвищен- 
ню кваліфікації спеціалістів медичного 
і немедичного профілю з питань про- 
тидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, — сказав за- 
ступник директора департаменту охо- 
рони здоров’я облдержадміністрації 
Олег Найдан. 
— Медичних працівників, які працю- 
ють з хворими на цю особливу недугу, 
часто супроводжує емоційне вигорання. 
Заняття у центрі зможуть стати початком 
роботи з психологічного захисту фахівців 
медицини, — додала директор Черкась- 
кого медколеджу Інна Губенко. 
У відкритті об’єкта взяла участь го- 
лова Державної служби України з пи- 
тань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та 
інших соціально небезпечних захворю- 
вань Тетяна Александріна. 
Ольга ДЖОГАН 
Фермер оновив стадіон 
Село Городецьке від Умані всього за кілька кілометрів, і молоді 
тут багато. Тому і стадіон — об’єкт дуже потрібний. Фор- 
мально спортивний майданчик існує тут із 60-их років, але це 
був просто зарослий травою майдан у центрі села. 
Та нинішнього літа тут все ожило: ігрове поле вкрили сучасним по- 
криттям, обладнали приміщення для спортсменів, душові установки, 
трибуни для глядачів. 
Відбудова стадіону — заслуга очільника місцевого фермерського гос- 
подарства «Агрофірма «Базис», депутата Уманської районної ради Воло- 
димира Осадчого. Стадіон урочисто відкрили. І того ж дня тут відбувся 
футбольний матч-фінал на кубок району між командами сіл Кочубіївка і 
Паланка. З рахунком 4:3 перемогли кочубіївці. 
Ольга ДАНИЛЕНКО 
Центр надання 
адмінпослуг 
спростить життя 
золотонісців 
У двадцятій сесії Золотоніської 
районної ради, що відбулася під 
керівництвом її голови Миколи 
Собченка, взяли участь депутат 
обласної ради Віталій Полях, 
новопризначений голова Золо- 
тоніської райдержадміністрації 
Олександр Манчук. 
Жваве обговорення викликав 
проект програми створен- 
ня та функціонування Центру 
надання адміністративних послуг. 
Депутатів районної ради цікави- 
ли принципи роботи та перелік по- 
слуг, які надаватиме центр. Очіль- 
ники району запевнили присутніх, 
що центр дозволить створити на- 
лежні умови для здійснення реє- 
страційних процедур оформлення 
документів дозвільного характеру, 
швидкого вирішення будь-яких про- 
блем як громадян, так і юридичних 
осіб, а також буде скорочено і спро- 
щено процедуру отримання всіх не- 
обхідних документів. 
З професійним святом – Днем рятувальника! 
Щиро вітаю рятувальників, працівників цивільного захисту та пожежної охорони 
з професійним святом – Днем рятувальника! 
Відзначення вашого професійного свята є державним визнанням неоціненного внеску людей цих мужніх про- 
фесій – людей сильних духом, які з честю забезпечують надійний захист національного багатства, життя 
людей від вогню та стихії. Цілодобово підтримують постійну бойову готовність до боротьби з незваним 
лихом і завжди готові допомогти тим, хто потребує невідкладної допомоги. 
Дозвольте цього святкового дня побажати вам міцного здоров’я, життєвих благ і якомога менше три- 
вожних викликів. Нехай мир і злагода панують у ваших домівках, а Господь Бог оберігає від негараздів. 
Мужні люди в мирний час, ви завжди на варті. Зі святом вас! 
Станіслав БАСАРАБ, 
начальник Черкаського міського відділу УДСНС України в Черкаській області 
Медицина 
Герої 
про здоров’я 
медиків 
Герою встановили меморіальну 
дошку. Ініціатором цього став 
земляк Іллі Чорного, льотчик, 
полковник Микола Соломаха, який 
свого часу командував льотною ес- 
кадрилією, а нині живе в обласному 
центрі. Підтримали його ініціативу і 
в Черкаській районній раді. 
До Березняків прибула численна 
делегація із Золотоніщини: керівни- 
цтво району, а з села Гельмязів аж 
22 особи. В тім числі й донька Героя 
— Олександра Левченко, та її внуч- 
ка Тамара Якимова, а Іллі Чорному 
— вже правнучка. Розповіли, що во- 
ював Ілля Чорний у складі Степово- 
го фронту, мав медаль «За оборону 
Сталінграда», а 12 грудня 1943 року 
мотористу-єфрейтору І.Г.Чорному 
було присвоєно звання Героя Ра- 
дянського Союзу. Про винуватця по- 
дії згадували як про скромну й пра- 
цьовиту людину. 
Валентина ГАВРИШКЕВИЧ 
Українські новини 
Резонанс 
К
Культура 13 вересня 2013 року 4 
Панорама 
z 
Ми про- 
сто не має- 
мо права, як 
це було ра- 
ніше, втопи- 
ти у безплід- 
них політичних дискусіях своєчасне 
прийняття закону про держбюджет 
на 2014 рік. 
Володимир Рибак, 
Голова Верховної Ради України 
Округ 
Фото автора 
Цитата 
Курйоз 
Таланти 
Пропали гроші 
Новини світу 
Кількість мігрантів у світі 
становить 232 млн. осіб, 3,2 
відсотка населення Землі. Це 
більше, ніж будь коли в історії, 
йдеться в новій доповіді Депар- 
таменту ООН з економічних і 
соціальних питань, повідомляє 
прес-служба ООН. 
nnn 
У Туреччині відновились сутич- 
ки між протестувальниками та 
поліцією. Причиною нових су- 
тичок стала смерть протесту- 
вальника під час антиурядової 
демонстрації. Очевидці твер- 
дять, що його вбили димовою 
гранатою. 
nnn 
Організація «Інженери і архі- 
тектори за правду» (близько 
2 тисяч фахівців) ставить під 
сумнів офіційну версію обва- 
лення трьох веж — першої та 
другої, протаранених захопле- 
ними терористами літаками 
11 вересня 2011 року, і особли- 
во — сьомої, яка обвалилася 
приблизно п’ять годин по тому 
після перших двох, висуваючи 
теорію «внутрішньої змови». 
На Таймс-сквер вже з’явилася 
реклама петиції з вимогою но- 
вого розслідування. Її підписали 
понад 7 тисяч осіб. 
nnn 
Північна Корея могла запусти- 
ти реактор на ядерному об’єкті 
в північнокорейському Йонбені. 
До такого висновку прийшли 
експерти з Американо-корей- 
ського інституту університету 
Джона Хопкінса, дізнавшись про 
білий дим, який з’явився в райо- 
ні, повідомляє інтернет-портал 
38 North. Офіційної інформації 
про початок роботи об’єкта в 
Йонбені поки що не надходило. 
Кульмінацією свята 
став момент, коли од- 
носельці вперше по- 
клали квіти до пам’ятника, 
який урочисто відкрили 
в зеленому затишку не- 
величкого парку. На шлі- 
фованому граніті виписа- 
но найважливіші в історії 
села імена і дати. Постави- 
ти пам’ятник вільшаносло- 
бідці змогли також завдяки 
допомозі свого народного 
депутата Антона Яценка. 
Замовляючи пам’ятник, 
жителі Вільшаної Слобідки 
вирішили зазначити дату 
заснування рідного села. 
За цифрами «1830 рік» на 
синювато-сірому місце- 
вому граніті викарбува- 
ні імена двох земляків, що 
стали гордістю Вільшаної 
Слобідки. Гаврило Єліза- 
рович Тяжченко — учас- 
ник Великої Вітчизняної 
війни, удостоєний звання 
Героя Радянського Союзу. 
Старожили і сьогодні мо- 
жуть розповісти про його 
юність. 
Всього 24 роки жит- 
тя відміряла доля Григо- 
рію Семеновичу Теревер- 
ку. Але його ім’я виписане 
не тільки на пам’ятнику 
в селі, де він народив- 
ся у 1888 році, а й в іс- 
торії авіації — він був од- 
ним з перших вітчизняних 
планеристів. У селянсько- 
го сина була незвичайна 
мрія — піднятися в небо, 
літати. 18-річним Григорій 
вирушив із села на заро- 
бітки. Дістався аж на Кав- 
каз, у Тифліс. Досить гра- 
мотний українець (закінчив 
церковно-приходську шко- 
лу) влаштувався працюва- 
ти на пошту. Читав журна- 
ли про авіацію, збираючи 
копійку до копійки, купував 
матеріали та інструменти, і 
в 1910 році власноруч збу- 
дував планер. Поставив 
кілька рекордів тривалос- 
ті польотів, вперше підняв- 
ся в повітря з пасажиром 
— 11-річним хлопчиком. 
Взимку 1912 року під час 
показових польотів планер 
Тереверка розбився, пі- 
лот помер у лікарні. Одна 
з вулиць у столиці Грузії 
носить ім’я українського 
планериста Тереверка. У 
Вільшаній Слобідці на ву- 
лиці Тереверка досі живуть 
його родичі. В день свята 
вони першими поклали кві- 
ти до нового пам’ятника. 
Ольга ДАНИЛЕНКО 
Повернення земляків-героїв 
Свято села, та ще й для глибинки – подія, якої 
чекають весь рік. Того дня у маленькій тихій 
Вільшаній Слобідці звучали пісні, майоріли ви- 
шивані рушники, навіть танці влаштували на 
просторому сільському майдані. Не так багато 
в селі дітвори, але як захоплено грались малі на 
новеньких гірках і гойдалках яскраво розфар- 
бованого майданчика — таку обнову подарував 
селу народний депутат України по Уманському 
виборчому округу Антон Яценко. 
Минулої неділі жителі Золотоноші, які дивились 
телешоу «Хочу у ВІА ГРУ», уболівали за зем- 
лячку Світлану Зонін. 
Російський 
космонавт 
звільнився, 
бо знайшов 
цікавішу 
роботу 
Російський космонавт звільнився 
за власним бажанням, бо ствер- 
джує, що знайшов цікавішу робо- 
ту. Він тричі був на орбіті та двічі вихо- 
див у відкритий космос. 
Росіянин Юрій Лончаков за два 
роки мав очолити команду корабля, 
що вирушить на Міжнародну косміч- 
ну станцію. Та від польоту 48-річний 
чоловік відмовився. Зараз у Центрі 
підготовки космонавтів шукають за- 
міну Лончакову. Пошуки триватимуть 
довго, адже новий кандидат має бути 
психологічно сумісним з уже сформо- 
ваною командою. Поки що невідомо, 
заради якої роботи російський космо- 
навт відмовився від польотів. 
Землячку Світлану не взяли в співачки 
Махінаторів кредитних спілок 
шукають підозріло довго 
Понад 500 вкладників черкась- 
ких кредитних спілок зібрались 
на міжрегіональній конференції 
«Кредитні спілки Черкащини. 
Компенсація вкладів та про- 
блем платоспроможності кре- 
дитних спілок». Участь у ній 
також взяли представники 
вкладників Київської, Хмель- 
ницької і Полтавської облас- 
тей. 
ніціатором проведення заходу ви- 
ступив актив вкладників кредитних 
спілок Черкащини. До участі у за- 
ході було запрошено голову Наці- 
ональної комісії, що здійснює дер- 
жавне регулювання у сфері ринків 
фінансових послуг, народних депу- 
татів, керівництво області, міліції та 
прокуратури, а також міську владу 
Черкас. За словами одного із орга- 
нізаторів конференції, заходом зне- 
хтували всі, окрім обласної влади та 
прокуратури. 
Зі слів представника черкась- 
кої прокуратури Сергія Шелудякова, 
прокурори ретельно слідкують за ді- 
яльністю кредитних спілок. Минулого 
року органами прокуратури проведе- 
но ряд перевірок кредитних спілок і 
внесено п’ять подань щодо усунення 
порушень. До відповідальності при- 
тягнено чотирьох посадовців. Вне- 
сено три протести, які розглянуті й 
задоволені. Прокуратура також на- 
правляє до суду позови про стяг- 
нення коштів на користь потерпілих 
вкладників кредитних спілок. Вже є 
рішення судів про задоволення вимог 
вкладників, проте вони, через відсут- 
ність у кредитних спілок грошових ко- 
штів, не виконуються… 
Щодо низки найбільших боржни- 
ків, до прикладу, «Фортеця», що за- 
боргувала 24 мільйони гривень, по- 
рушено провадження у справах про 
банкрутство. Це зумовлює зупинку 
процесуальних дій і стягнення за рі- 
шенням судів у тому числі. 
В органах прокуратури з почат- 
ку фінансової кризи перебувало про- 
вадження тринадцяти кримінальних 
справ про злочини, пов’язані з ді- 
яльністю кредитних спілок. З них 12 
спрямовані до суду з обвинувальни- 
ми висновками, і лише одна направ- 
лена в інші органи за підслідністю. Як 
стверджує представник прокуратури, 
тепер справи розглядаються судами, 
або винні особи вже засуджені. 
— В органах внутрішніх справ 
Черкас перебуває чотири криміналь- 
них провадження щодо службових 
осіб кредитних спілок «Добрі гроші», 
«Рушник», «Благо» та «Фенікс-Черка- 
си». Це провадження за фактами при- 
власнення чужих коштів в особливо 
великих розмірах та зловживання по- 
садовими особами кредитних спілок 
своїм службовим становищем. Керів- 
нику кредитної спілки «Добрі гроші» 
пред’явлено звинувачення у вчинен- 
ні злочинів щодо привласнення ко- 
штів вкладників в особливо великих 
розмірах. Проте, враховуючи, що він 
переховується від правоохоронних 
органів, його оголошено у розшук 
і заведено оперативно-розшукову 
справу. Досудове слідство зупинено. 
Керівнику кредитної спілки «Рушник» 
та «Благо» пред’явлено підозру в 
привласненні коштів вкладників в 
особливо великих розмірах та у зло- 
вживанні службовим становищем. 
Призначено експертизу, по завер- 
шенні якої буде оголошено остаточну 
підозру. Справа, після ознайомлення 
з її матеріалами потерпілих вкладни- 
ків, буде спрямована до суду. У про- 
вадженні органів внутрішніх справ 
перебуває і кримінальна справа сто- 
совно службових осіб кредитної спіл- 
ки «Фенікс-Черкаси», по ній викону- 
ються слідчі дії. А чимала тривалість 
розслідування пояснюється великою 
кількістю потерпілих, яких слід опита- 
ти, — повідомив він. 
Заходом знехтували в міліцей- 
ському відомстві області. Керівників 
КС «Добрі гроші» і «Фортеця», які пе- 
ребувають у бігах, шукають підозрі- 
ло довго. Одного із втікачів черкаща- 
ни не так давно бачили у столиці, а 
інший, ховаючись від правоохорон- 
ців, зареєструвався у соціальних ме- 
режах. З цього приводу пригадують- 
ся слова героя «Склянки води» лорда 
Болінгброка: «Ви їдьте до мого замку, 
а я буду вас пристрасно розшукувати 
на решті території Англії»… 
Майже всі присутні на конферен- 
ції вкладники підписались під пети- 
цією, яку відправили на адреси Пре- 
зидента України Віктора Януковича, 
Прем’єр-міністра Миколи Азаро- 
ва, Голови Верховної Ради Володи- 
мира Рибака та голови Черкаської 
облдержадміністрації Сергія Тулуба. 
Володимир ЛИМАРЕНКО 
Вродлива молода дівчина-білявка, схожа на ар- 
тистку ансамблю Віру Брежнєву, вийшла заміж за 
італійця й виїхала за кордон, де проживає і займа- 
ється бізнесом. А в Україну її змусила повернутись схо- 
жість з Вірою Брежнєвою та бажання взяти участь в те- 
лешоу і потрапити у «ВІА ГРУ». За цю схожість Світлану 
навіть дехто називав Вірою — зізналась вона перед те- 
лекамерою. 
Члени журі не приховували свого захоплення її кра- 
сою й бездоганною фігурою. Поки Світлана не заспіва- 
ла. Про це так і висловився Валерій Меладзе. Бо піс- 
ля цього схожість зникла. А без голосу Світлані у «ВІА 
ГРУ» зась — одностайно висловилися всі троє членів 
журі. 
Валентина Гавришкевич 
І
Кримінал 
13 вересня 2013 року 5 
В Уман і 
міліціон ера суд ять за катуванн я. 
Але навряд чи він за це сяде 
Те, що міліціонер, який 
катував людину, відпо- 
вість за свій злочин пе- 
ред судом, це позитивний мо- 
мент. Однак поодинокий як 
факт. Уманські міліціонери 
ще навіть за часів СРСР мали 
славу особливо жорстоких. А 
кілька років тому в цьому ра- 
йоні розслідували резонанс- 
ний випадок: до смерті зака- 
тували місцевого підприємця, 
якого міліціонери підозрювали 
в розкраданні сільгосптехніки. 
Чоловіка чомусь поїхали за- 
тримувати в Київ, а потім при- 
везли у свій відділок, де «ви- 
бивали» покази. Мертве тіло 
підприємця убивці як сміття 
викинули у лісі при дорозі. 
Автор цих рядків у 2003 
році розслідував факти за- 
стосування катувань щодо 
підозрюваних у Соснівському 
(м.Черкаси) та Звенигород- 
ському райвідділках міліції. 
Особливо вразила звени- 
городська історія, яку висвіт- 
лювала і центральна преса. 
Двадцятирічний, абсолютно 
здоровий хлопчина Сашко Л. 
у руках звенигородських катів 
у погонах за одну ніч став ін- 
валідом. 
Літнього дня до обійстя 
звенигородської родини Ле- 
вицьких завітав дільничний 
міліціонер. Він хотів поспілку- 
ватись із Сашком та його бать- 
ком по якійсь заяві. Оскільки 
обох не було вдома — вони 
поїхали своїм возом по сіно, 
дільничний пішов ні з чим. Мі- 
ліціонер написав писульку на 
вирваному зі шкільного зоши- 
та клапті паперу, якою запро- 
шував обох до Звенигород- 
ського райвідділку. І обидва, 
будучи необізнаними в юри- 
дичних тонкощах, повернув- 
шись із сіна, поплентались у 
райвідділ. Звідки їм було зна- 
ти, що писулька — не повістка, 
і її можна було проігнорувати. 
— Нас протримали кілька 
годин у камері при райвідділ- 
ку. Потім батькові дали кіль- 
ка разів в обличчя й відпусти- 
ли, а мене залишили до ранку. 
Катувати почали увечері. Ви- 
вели у двір, і малопомітною 
стежкою, яка йде повз високу 
трубу (там їх дві, стежка оги- 
нає ту, що справа, якщо сто- 
яти до райвідділку спиною) 
повели у закапелок. Там сто- 
яв дерев’яний тапчан. Отам 
вони майже до ранку мене й 
катували. Знаєте, чого я не зі- 
знався? Бо я дуже часто сві- 
домість втрачав, — розповідав 
тоді Сашко. 
За словами хлопця, його 
били, душили, одягнувши на 
голову поліетиленовий пакет, 
вішали вниз головою на руках, 
закутих у кайданки. На ранок у 
хлопця відмовили долоні. 
Я не раз їздив до Звениго- 
родки й відвідував цю родину. 
Дивитись, як Сашко їсть — ви- 
довище не для слабкодухих. 
Ложку хлопець міг тримати 
тільки затиснувши її між кис- 
тями рук. Цукерки їв із обгорт- 
ками, бо не міг їх розгорнути 
і не був здатний без сторон- 
ньої допомоги навіть застеб- 
нути штани... 
Ця справа зійшла б ка- 
там із рук, якби не проявили 
принциповість звенигородські 
судмедексперт та прокурор. 
Перший по-чесному склав ви- 
сновок експерта, де чітко вка- 
зав, що травми рук хлопця, які 
спричинили каліцтво, були ви- 
кликані кайданками. Другий 
порушив кримінальну справу 
проти двох міліціонерів, які ка- 
тували Сашка. 
Під час судового засідання 
один із обвинувачених — діль- 
ничний інспектор — не стри- 
мався і зізнався, що «в міліції 
неможливо працювати, якщо 
не порушувати закони». А от 
дружина дільничного мала 
оригінальну точку зору. Вона 
запевняла, що її чоловік, ска- 
лічивши Сашка, зробив йому… 
послугу, «він тепер хоч пенсію 
по інівалідності получає, а так 
був безробітним»... 
Суд першої інстанції ви- 
знав міліціонерів винни- 
ми і засудив до реаль- 
них термінів ув’язнення, зате 
апеляційний «проявив гуман- 
ність». Вирок райсуду ска- 
сував і направив справу на 
«дос», тобто на дорозсліду- 
вання. А потім розслідувану 
справу знову відправили на 
«дос». Потім знову. Так на «до- 
сах» кримінальна справа тихо 
і вмерла. 
Дільничний виявився чес- 
нішим. На суді він запевнив, 
що працювати в міліції не 
буде. Він так і зробив, звіль- 
нившись зі служби. Зате ін- 
ший, як казали, ініціатор кату- 
вання, після історії з Сашком, 
продовжив доблесно служи- 
ти у міліцейських лавах і боро- 
тись із темними силами зло- 
чинності. 
Ще одна історія. Мілі- 
ціонери Соснівсько- 
го райвідділку міліції 
незаконно затримали двадця- 
тирічного черкащанина біля 
третьої міськлікарні, де той 
перебував на стаціонарному 
лікуванні. Бачте, підозру ви- 
кликали сліди ін’єкцій на венах 
хлопця. «Наркоман», — вирі- 
шили люди в формі й загре- 
бли у райвідділок. Для них ні- 
чого не означало, що хлопцю 
в лікарні ставили крапельни- 
ці й робили інші внутрісудин- 
ні ін’єкції. «Облаштованої» ка- 
тівні, як у звенигородських, 
соснівські міліціанти не мали, 
тому процедуру провели на 
природі, в лісі. Потім хлопець 
впізнав галявину, де це від- 
бувалось. Показав пляшку, 
якою його намагались згвал- 
тувати, та сосну, за допомо- 
гою якої виродки у формі ро- 
били йому «розтяжку» (жертву 
прив’язують однією ногою до 
дерева, а другою до бампера 
машини і потім рушають із міс- 
ця та розтягують жертву між 
деревом і машиною). 
Черкаська прокуратура 
і судмедексперти у цій 
справі принциповості не 
проявили. Дуже принципо- 
вим був тільки відділ внутріш- 
ніх розслідувань обласного 
УМВС. Його працівники на- 
тужно відмазували колег, що 
засвітились у скандалі, і від- 
мазали. 
Вивозили підозрюваного 
до лісу й катували шокером і 
дехто із працівників Черкась- 
кого УБОЗу. Це було кіль- 
ка років тому. Убозівці діяли 
хитріше за інших. Не офор- 
мивши жодних документів, 
затриманого працівниками 
Придніпровського райвідді- 
лу чоловіка передали в руки 
убозівцям. Ті теж папери не 
оформляли, а просто вивезли 
в ліс і катували, поки останній 
не зізнався в усьому, і навіть у 
тому, що стріляв у президента 
Кенеді. І тільки після цих подій 
затримання чоловіка оформи- 
ли документально. Що потім 
давало право застосувати ві- 
дому відмазку: «Ми когось ка- 
тували? Та Боже збав. Ми цьо- 
го чоловіка до такого-то числа 
взагалі не бачили»... 
Проблема застосування 
міліціонерами тортур давно 
набула меж національної. 
Торік експерти Харківського 
інституту соціальних дослі- 
джень провели серед міліці- 
онерів тематичні опитуван- 
ня. Результат перевершив 
сподівання. Виявилося, що 
65 відсотків опитаних вва- 
жають тортури ефективним 
засобом розкриття злочину, 
а 40 відсотків, що катуван- 
ня — припустимий вид по- 
карання. 
Володимир Лимаренко 
погади 
Перекинулась 
вантажівка 
з ковбасами 
Водій із міста Глобине Пол- 
тавської області авто- 
мобілем МАЗ перевозив 
ковбаси. Серед ночі на 118-му 
кілометрі автодороги Борис- 
піль-Запоріжжя (на Пальмир- 
ському крузі окружної дороги 
поза Золотоношею) перекинув- 
ся. Обійшлося без травмова- 
них. Добре, що на дорозі було 
порожньо. 
Через п’ять годин прибув 
інший автомобіль, в який пере- 
вантажили ковбаси і повезли за 
призначенням. А водію довело- 
ся дбати про ремонт автомобі- 
ля. Ймовірна причина аварії — 
авто було несправним. 
Валентина Гавришкевич 
П’яний 
катав 
сімейство 
У вихідні в Золотоноші 
та селах району працівни- 
ки відділення автоінспекції 
регулярно проводять так 
зване відпрацювання сіль- 
ських населених пунктів, 
аби виявити нетверезих во- 
діїв за кермом. Цієї суботи- 
неділі в Золотоноші було 
затримано трьох. 
А в селі Крупське навіть тра- 
пилась невеличка детек- 
тивна пригода. Під вечір 
водій ВАЗ-2101, бувши «під му- 
хою», посадив у салон автомо- 
біля дружину, тещу та двох ма- 
лих дітей і попрямував у центр 
села до магазину. Уздрівши па- 
трульний автомобіль, намагався 
з ними уникнути зустрічі. 
Та втекти не вдалося. І на 
нетверезого водія було оформ- 
лено протокол про адмінпору- 
шення, автомобіль поставлено 
на штрафмайданчик. 
Водій спробував оскаржува- 
ти дії міліціонерів, нібито вони 
безпідставно висадили пасажи- 
рів і забрали автомобіль. Коли 
ж протверезів, визнав свою по- 
милку. 
Валентина Гавришкевич 
Ціну на бензин 
завищили 
Необгрунтовано завищені 
ціни на бензини А-92, А-95 
встановлювало протягом 
2012 року ТОВ «Валенти- 
на» (м.Звенигородка). Це 
виявили під час планової 
перевірки фахівці Черкась- 
кого обласного територі- 
ального відділення Анти- 
монопольного комітету 
України. 
З метою припинення дій, 
що містять ознаки пору- 
шення законодавства про 
захист економічної конкурен- 
ції, відділення надало товари- 
ству рекомендації привести ціни 
роздрібної реалізації високоок- 
танових бензинів до економіч- 
но обґрунтованого рівня. Про це 
повідомляє прес-служба тервід- 
ділення АМКУ. 
а лаві підсудних опи- 
нився начальник карно- 
го розшуку Уманського 
райвідділу УМВС Укра- 
їни в Черкаській області. Мі- 
ліцейський чин, як йдеться 
у звинуваченні прокуратури, 
катував людину, щоб торту- 
рами змусити її свідчити про- 
ти себе. Робив цю мерзоту 
знахабнілий до крику офіцер 
міліції у приміщенні райвід- 
ділку. Та чи понесе злочи- 
нець у погонах адекватне по- 
карання за свій злочин? 
Інкасаторський автомобіль перетворився на купу заліза 
11 вересня, вдосвіта, під Софієвкою Золотоніського 
району зіткнулися два автомобілі. Під час ДТП пе- 
рекинувся інкасаторський ВАЗ-2109. 
Мимовільний винуватець автопригоди 27-річний житель 
села Піщана власним автомобілем ВАЗ-2103 повер- 
тався після роботи додому в своє село. Очевидно, за 
кермом йому стало погано й він втратив свідомість (хлопець на 
групі інвалідності, після операції живе з однією ниркою), бо 
некерований автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, де й 
зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2109, який їхав на Київ. 
Інкасаторський автомобіль настільки пошкоджений, що 
відновленню не підлягає — розповіли автоінспектори, які 
оформляли автопригоду. Власнику піщанського авто пощас- 
тило більше. 
На щастя, в автопригоді обійшлося без травмованих. 
Валентина Гавришкевич 
Н 
«Слідчим управлінням про- 
куратури області завершено 
досудове розслідування та 
направлено до суду обви- 
нувальний акт у криміналь- 
ному провадженні стосовно 
начальника карного роз- 
шуку Уманського райвідді- 
лу УМВС України в області. 
Вказана особа підозрюєть- 
ся у вчиненні кримінальних 
правопорушень (катування 
та перевищення влади або 
службових повноважень, що 
спричинило тяжкі наслідки). 
Як повідомлялось раніше, 
посадовець у березні по- 
точного року в приміщенні 
Уманського райвідділу вчи- 
нив насильницькі дії шля- 
хом побиття громадянина 
під час проведення слідчих 
дій. За клопотанням слідчо- 
го, погодженого з прокуро- 
ром, судом підозрюваного 
відсторонено від займаної 
посади. Наразі обвинуваль- 
ний акт розглядається в 
Уманському міськрайонно- 
му суді, обвинуваченому за- 
грожує покарання у вигляді 
позбавлення волі від 3 до 8 
років», — повідомляє прес- 
секретар прокурора області 
Вікторія Скорикова.
6 Наша Шевченкіана 13 вересня 2013 року 
Казуси через брак історичних дже- 
рел чи просто небажання вико- 
ристати їх виникали й при трак- 
туванні деяких інших епізодів біографії 
Шевченка. Окремі з них дійшли й до 
наших днів. У вже згаданому «Шев- 
ченківському словникові» читаємо, що 
малого Тараса у 1929 році забрали до 
поміщицького двору в селі Будище, де 
він був козачком Павла Енгельгардта. 
Але ж професор Павло Зайцев, яко- 
го ще до перевороту 1917 року вва- 
жали видатним шевченкознавцем, у 
своїй праці «Життя Тараса Шевчен- 
ка» стверджує, що поручник Павло Ен- 
гельгардт після смерті свого батька 
Василя Васильовича мешкав «між по- 
чатком листопада 1828 року і почат- 
ком березня 1829 року» не в Будищі, 
а у Вільшані, куди й прийшов Тарас 
просити дозволу на навчання маляр- 
ству у хлипнівського дяка. Проте хтось 
із управителів вільшанського маєтку, 
«розмовившись із хлопцем і помітив- 
ши його спритність», залишив його у 
себе, де і став хлопець згодом козач- 
кувати. В даному разі можна зіслатися 
і на Михайла Чалого — не менш відо- 
мого біографа Шевченка, в «Нових ма- 
теріалах для біографії Т.Г.Шевченка» 
якого знаходимо докладну розповідь 
про перебування Тараса-козачка у 
вільшанському маєтку Енгельгардтів 
(журнал «Основа» №№ 5-6, 1862 р.). 
Про те, що «Шевченка взяли козач- 
ком до панського двору у с.Вільшану», 
йдеться і в журналі «Основа» (1862, 
кн.III, с.10). Те, що від травня 1828 
року до весни наступного року Пав- 
ло Енгельгардт, а отже, і його коза- 
чок мешкав саме у вільшанському ма- 
єтку, засвідчують і метричні записи, 
знайдені в архіві відомим журналістом 
і сценаристом Миколою Шудрею. І 
все ж ми не про це, а про Енгельгард- 
тів, завдяки одному з яких Шевченко 
так чи інакше мав змогу різко змінити 
своє життя. 
Ще на початку XVIII століття Ен- 
гельгардти — потомки ліфлянд- 
ських баронів — нічим не вирізнялися 
з-поміж іншого збіднілого дворянства, 
якого чимало розвелося на Смолен- 
щині у верхів’ях Дніпра. Початок їх- 
ньому відродженню поклав всесиль- 
ний фаворит імператриці Катерини 
II «пресвітлий князь Таврії» Григорій 
Олександрович Потьомкін. Будучи рід- 
ним братом Олександри Браницької — 
улюбленої камер-фрейліни Катерини 
II, Василь Васильович Енгельгардт — 
глава роду «звенигородських» Енгель- 
гардтів, перший власник родини Шев- 
ченків, міг, звичайно, певною мірою 
розраховувати на ласку імператри- 
ці, проте статус племінника «пресвіт- 
лого» подвоював його шанси. Досить 
швидко просувався він по службі, удо- 
стоївшись звання генерал-лейтенан- 
та, найвищих у Росії орденів. Його на- 
зивали героєм російсько-французької 
Василь 
Васильович 
війни 1812 року. При цьому значно 
розширювалися його маєтності. По- 
міщик Енгельгардт володів майже 18 
тисячами душ кріпаків чоловічої статі, 
багатьма селами. 
Та попри всі статки Василя Енгель- 
гардта, особисте життя його не скла- 
лося. В юності він по вуха закохався в 
польську княжну і таки зумів покори- 
ти її серце. Та дозволу на шлюб вони 
так і не отримали. Хто став на їх доро- 
зі — її чи його батьки, невідомо, про- 
те живучи, як сказали б сьогодні, у ци- 
вільному шлюбі, вони розстаралися на 
трьох синів і двох дочок. Старший син, 
полковник Андрій Васильович Енгель- 
гардт, відомий своїм героїзмом і муж- 
ністю в період російсько-французької 
війни. Другий, Василь, теж полковник, 
багатій-епікуреєць, відомий своїми 
зв’язками з Олександром Пушкіним. 
Про третього, Павла, у власність яко- 
го після смерті батька перейшли Ке- 
релівка, Моринці та низка інших сіл, 
ми вже згадували. Але ні титули, ні ба- 
гатство не могли позбавити всіх трьох 
братів тавра позашлюбних дітей. 
Треба сказати, що не тільки по- 
міщики і військовики возвеличували 
цей рід. Насамперед тут варто зга- 
дати Єгора Антоновича Енгельгардта, 
який свого часу був директором Цар- 
ськосільського ліцею і благословляв 
на великі справи легендарний Пуш- 
кінський випуск. Інший Енгельгардт 
— Олександр Миколайович — ввійшов 
в історію як видатний ґрунтознавець 
і публіцист. Він входив до «Народної 
волі» і певним чином був причетний 
до вбивства Олександра II. А відбув- 
ши покарання, взявся створювати в 
одному зі своїх сіл… колгосп, назвав- 
ши його «сільгосп­артіллю 
». Та якщо 
зігнаний після залпів «Аврори» в кол- 
госпи наш люд почав відхрещувати- 
ся від колективних господарств більш 
ніж після шестидесятирічного їх існу- 
вання, то колишній «народоволець», 
як повідомляє «Большая советская 
энциклопедия», вже через кілька років 
відмовився від своїх задумів, як не- 
здійсненних, і повернувся до «капіта- 
лістичних методів рільництва». 
Найвищої ж слави досяг наймо- 
лодший з Енгельгардтів — Володимир 
Олександрович — засновник молеку- 
лярної біології, академік-секретар АН 
СРСР, дійсний член Академії медичних 
наук, почесний член багатьох зарубіж- 
них академій, відзначений найвищими 
державними нагородами за часів Со- 
юзу: Герой Соціалістичної Праці, ла- 
уреат Ленінської, Сталінської та дер- 
жавної премій. 
Та пора повернутися до Енгель- 
гардта «Шевченкового» — вже зга- 
даного нами Павла Васильовича. До 
наймолодшого позашлюбного сина 
Василя Васильовича Енгельгардта, чи, 
як би міг сказати Поет, — байстряти, 
доля була менш прихильною, аніж до 
Павло 
Васильович 
його братів. Хоч його ще в семиріч- 
ному віці віддали до царського двору, 
високих чинів він не досяг. На той час 
почили у Бозі імператриця Катерина II 
та її всесильний фаворит Потьомкін- 
Таврійський, які свого часу осипали 
милостями Енгельгардтів. Павлові Ва- 
сильовичу, зважаючи на прохолодне 
ставлення до нього імператора Павла I 
та царе­дворців, 
нічого було й надіяти- 
ся на високе становище в суспільстві. 
І лише коли літа його повернули на 
четвертий десяток, фортуна нарешті 
всміхнулася йому: помираючи в 1828 
році, старий пан вирішив спокутувати 
гріх своєї молодості — він заповів Пав- 
лові все, що мав, починаючи з титулів 
і закінчуючи численними маєтками. І 
ось невдовзі Павла Енгельгардта при- 
значають флігель-ад’ютантом вілен- 
ського військового губернатора Рим- 
ського-Корсакова. Служба — не бий 
лежачого, товариство молодих арис- 
тократів й аристократок, бали і прийо- 
ми. Чи мав час Енгельгардт присікати- 
ся до Тараса чи, точніше, — «жорстко 
ставитися до нього»? Навряд. Швид- 
ше всього він навіть дещо поблажли- 
віше ставився до Тараса аніж до інших 
свої кріпаків. Він навіть дозволив йому 
відвідувати уроки знаменитого профе- 
сора Іонаса Рустемаса у Віленському 
університеті. Але як же бути з широко- 
відомим епізодом екзекуції над почат- 
ківцем-художником, який у відсутність 
своїх панів, перемальовуючи при свіч- 
ці лубкову картинку про отамана Дон- 
ського війська М.І.Платова, ненароком 
задрімав? Тут все просто: адже, як 
згадував пізніше Шевченко, прочухана 
він одержав «не за моє мистецтво, ні!.. 
а за те, що… міг би спалити не тільки 
дім, а й місто». 
Здається, тут все ясно. Але має- 
мо ще один, теж досить відомий факт 
з біографії Шевченка: сутичку Павла 
Енгельгардта з Карлом Брюлловим, 
торги з Венеціановим щодо суми ви- 
купу і ті великі гроші, що їх заправив 
за свого кріпака «феодал-собачник» і 
«найбільша свиня в торжковських па- 
тинках», як обізвав Павла Васильови- 
ча Брюллов. Історики і письменники 
радянської доби були одностайними 
в оцінці: мовляв, затятий і тупий крі- 
посник не хотів навіть за досить при- 
стойну суму відпустити на волю май- 
бутнього академіка, а при цьому ще й 
брутально повівся з шанованими в Пе- 
тербурзі людьми. 
Чи так це? Так, якщо виходи- 
ти з повісті Шевченка «Художник», в 
якій детально описується ця сцена 
та йдеться про те, що саме Брюлло- 
ву належала ініціатива викупу Тараса 
з кріпацтва. Але ж «Художник» є перш 
за все літературним твором. У своїй 
же автобіографії Шевченко ані сло- 
вом не згадує про участь у цій спра- 
ві Брюллова, а розповідає натомість, 
що Іван Сошенко представив його Ва- 
силеві Григоровичу, «маючи на увазі 
визволити мене з лихої долі», потім 
той просив за нього Василя Жуков- 
ського. Жуковський, довідавшись про 
ціну, домовився з Брюлловим, що 
той намалює його портрет, що його 
і буде розіграно в лотерею.Тож, ви- 
ходить, що про те, яким чином мож- 
на викупити Шевченка, подбав Жу- 
ковський? А це докорінно міняє суть 
справи. Бо ж поет-романтик Василь 
Жуковський був передусім «наставни- 
ком Їх імператорських Величностей» 
— спадкоємця-цесаревича та госуда- 
рині-імператриці. Іншими словами, за 
Жуковським стояла царська сім’я, про 
що Енгельгардт, звичайно, не міг не 
знати. А з царським двором у нього, 
тепер уже досить гоноровитого вель- 
можі, були свої рахунки, нехай і зо- 
всім маленькі. Він пам’ятав не такі 
вже й давні кпини та недомовки щодо 
свого походження, пам’ятав, як ста- 
вився до нього імператор Павло I — 
батько Миколи. Не міг не розуміти й 
того, що, проносивши до тридцяти літ 
тавро «незаконнонародженого», досяг 
свого теперішнього становища лише 
завдяки батьковій та Божій милості. 
Тут, можливо, і дала про себе знати 
дворянська кров. Бо що б вартувало 
йому відразу ж поступитися бажанню 
царедворця? 
Цілком можливо, що суть справи 
була відома й Шевченку, який пото- 
му не тримав зла на «свого» пана. Як 
і на його сина, того самого «весьма 
приличного юношу», з яким познайо- 
мив його Гулак-Артемовський 14 квіт- 
ня 1858 року, про що писав Тарас у 
своєму «Щоденнику». Той «юноша», 
якого з часом величали вже Василем 
Павловичем, став доктором астроно- 
мії та філософії, членом-кореспон- 
дентом Петербурзької академії. І от, 
будучи вже визнаним вченим, прото- 
рувавши широку дорогу в науку, він 
раптом виїздить за кордон, де й осе- 
ляється. Його ім’я, як і його вклад у 
царині науки, поволі стають забутими. 
Щодо «Шевченківського словника», 
то тут лише вказується: «російський 
астроном, член-кореспондент… Ко- 
лекціонер матеріалів з російської іс- 
торії і мистецтва». Нехай би потрапив 
він у немилість династії Романових, 
але ж нічим не завинив ні перед Шев- 
ченком, ні перед Україною. То чому б 
не сказати більш конкретно: «…зібрав 
і передав Росії весь архів свого дру- 
га — композитора Михайла Глінки, ку- 
пив за кордоном і теж передав держа- 
ві архів війни 1812 року та документи 
про Швейцарський похід Суворова і 
участь у ньому українських козаків»? 
Хоча б для того, щоб віддати належне 
істині, дати дорогу історичній правді, 
а не усталеним стереотипам, інколи 
аж надто заполітизованим. 
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ 
За Енгельгардтів 
замов имо слово … 
Василь 
Павлович 
Біографи та дослідни- 
ки життя і творчості 
Шевченка радянської 
доби не надто перейма- 
лися життєписанням 
деяких людей, з якими 
Тараса Григоровича 
зводила доля. Це зна- 
чною мірою стосуєть- 
ся й Енгельгардтів. 
Навіть у «Шевченків- 
ському словникові» 
знаходимо лише трьох 
Енгельгардтів: Василя 
Васильовича — поміщи- 
ка, генерал-лейтенан- 
та і першого власника 
родини Шевченків-Гру- 
шівських, його поза- 
шлюбного сина Павла 
Васильовича і внука 
— Василя Павловича. 
Більш-менш вичерпно, 
наскільки і дозволяє 
таке видання, тут 
подано відомості про 
Павла Енгельгардта, 
який «жорстоко по- 
водився зі своїм козач- 
ком». Робиться такий 
висновок на… основі 
Шевченкової повісті 
«Художник». Але чи 
можна всеціло довіряти 
таким джерелам, хай 
навіть повість названо 
автобіографічною?
Сherk_kray_74-13
Сherk_kray_74-13

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Концепція стратегічного плану розвитку Заводської об'єднаної територіальної г...
Концепція стратегічного плану розвитку Заводської об'єднаної територіальної г...Концепція стратегічного плану розвитку Заводської об'єднаної територіальної г...
Концепція стратегічного плану розвитку Заводської об'єднаної територіальної г...
 
Cherk_kray_26-13
Cherk_kray_26-13Cherk_kray_26-13
Cherk_kray_26-13
 
Снerk_kray_35
Снerk_kray_35Снerk_kray_35
Снerk_kray_35
 
Mch 35
Mch 35Mch 35
Mch 35
 
Черкаський край №11 2017
Черкаський край №11 2017Черкаський край №11 2017
Черкаський край №11 2017
 
Червень 2013 - газета Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна
Червень 2013 - газета Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. МухінаЧервень 2013 - газета Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна
Червень 2013 - газета Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й. Мухіна
 
Gromadske slovo (26.06.2017)
Gromadske slovo (26.06.2017)Gromadske slovo (26.06.2017)
Gromadske slovo (26.06.2017)
 
Mch 28
Mch 28Mch 28
Mch 28
 
Всесвітній Олімпійський день бігу.
Всесвітній Олімпійський день бігу.Всесвітній Олімпійський день бігу.
Всесвітній Олімпійський день бігу.
 
Cherk_kray_83-13
Cherk_kray_83-13Cherk_kray_83-13
Cherk_kray_83-13
 
Mhc 41
Mhc 41Mhc 41
Mhc 41
 
Cherk_kray_50-13
Cherk_kray_50-13Cherk_kray_50-13
Cherk_kray_50-13
 
Mhc 42
Mhc 42Mhc 42
Mhc 42
 
Cherk_kray_62-13
Cherk_kray_62-13Cherk_kray_62-13
Cherk_kray_62-13
 
наказ орієнтування
наказ орієнтуваннянаказ орієнтування
наказ орієнтування
 
Черкаський край №9 2017
Черкаський край №9 2017Черкаський край №9 2017
Черкаський край №9 2017
 
Черкаський край 45 2018
Черкаський край 45 2018Черкаський край 45 2018
Черкаський край 45 2018
 
Gromadske slovo (23.05.2017)
Gromadske slovo (23.05.2017)Gromadske slovo (23.05.2017)
Gromadske slovo (23.05.2017)
 
Mhc 40
Mhc 40Mhc 40
Mhc 40
 
Cherk_kray_60-13
Cherk_kray_60-13Cherk_kray_60-13
Cherk_kray_60-13
 

Similar to Сherk_kray_74-13

Similar to Сherk_kray_74-13 (20)

Cherk_kray_73-13
Cherk_kray_73-13Cherk_kray_73-13
Cherk_kray_73-13
 
Cherk_kray_80-13
Cherk_kray_80-13Cherk_kray_80-13
Cherk_kray_80-13
 
Cherk_kray_49-13
Cherk_kray_49-13Cherk_kray_49-13
Cherk_kray_49-13
 
Cherk_kray_48-13
Cherk_kray_48-13Cherk_kray_48-13
Cherk_kray_48-13
 
Cherk_kray_58-13
Cherk_kray_58-13Cherk_kray_58-13
Cherk_kray_58-13
 
Zvit teplyk kvartal11.10.2013
Zvit teplyk  kvartal11.10.2013Zvit teplyk  kvartal11.10.2013
Zvit teplyk kvartal11.10.2013
 
Сherk_kray_56-13
Сherk_kray_56-13Сherk_kray_56-13
Сherk_kray_56-13
 
Cherk_kray_23-13
Cherk_kray_23-13Cherk_kray_23-13
Cherk_kray_23-13
 
Снerk_kray_34
Снerk_kray_34Снerk_kray_34
Снerk_kray_34
 
Cherk_kray_69-13
Cherk_kray_69-13Cherk_kray_69-13
Cherk_kray_69-13
 
план вомс на 2014
план вомс на 2014план вомс на 2014
план вомс на 2014
 
Сherk_kray_47-13
Сherk_kray_47-13Сherk_kray_47-13
Сherk_kray_47-13
 
Cherk_kray_16-13
Cherk_kray_16-13Cherk_kray_16-13
Cherk_kray_16-13
 
Gromadske slovo (12.06.2017)
Gromadske slovo (12.06.2017)Gromadske slovo (12.06.2017)
Gromadske slovo (12.06.2017)
 
Річний звіт мспу
Річний звіт мспуРічний звіт мспу
Річний звіт мспу
 
Навчання для життя
Навчання для життяНавчання для життя
Навчання для життя
 
план 2011 на сайт (1 ііі р)
план 2011 на сайт    (1 ііі р)план 2011 на сайт    (1 ііі р)
план 2011 на сайт (1 ііі р)
 
Cоціальна політика в Україні
 Cоціальна політика в Україні Cоціальна політика в Україні
Cоціальна політика в Україні
 
Cherk_kray_68-13
Cherk_kray_68-13Cherk_kray_68-13
Cherk_kray_68-13
 
14
1414
14
 

More from Газета "Черкаський край"

More from Газета "Черкаський край" (20)

Черкаський край №48 2018року
Черкаський край №48 2018рокуЧеркаський край №48 2018року
Черкаський край №48 2018року
 
Черкаський край №47 2018 року
Черкаський край №47 2018 рокуЧеркаський край №47 2018 року
Черкаський край №47 2018 року
 
Черкаський край №46 2018 року
Черкаський край №46 2018 рокуЧеркаський край №46 2018 року
Черкаський край №46 2018 року
 
Помилки в підручнику
Помилки в підручникуПомилки в підручнику
Помилки в підручнику
 
Живи і працюй на Черкащині!
Живи і працюй на Черкащині!Живи і працюй на Черкащині!
Живи і працюй на Черкащині!
 
Живи і працюй на Черкащині!
Живи і працюй на Черкащині!Живи і працюй на Черкащині!
Живи і працюй на Черкащині!
 
Живи і працюй на Черкащині!
Живи і працюй на Черкащині!Живи і працюй на Черкащині!
Живи і працюй на Черкащині!
 
Черкаський край №10 2017
Черкаський край №10 2017Черкаський край №10 2017
Черкаський край №10 2017
 
Черкаський край №8 2017
Черкаський край №8 2017Черкаський край №8 2017
Черкаський край №8 2017
 
Черкаський край №7 2017
Черкаський край №7 2017Черкаський край №7 2017
Черкаський край №7 2017
 
Черкаський край №6 2017
Черкаський край №6 2017Черкаський край №6 2017
Черкаський край №6 2017
 
Черкаський край 5 2017
Черкаський край 5 2017Черкаський край 5 2017
Черкаський край 5 2017
 
Черкаський край 4 2017
Черкаський край 4 2017Черкаський край 4 2017
Черкаський край 4 2017
 
Черкаський край 96-97 2016
Черкаський край 96-97 2016Черкаський край 96-97 2016
Черкаський край 96-97 2016
 
Cherk_kray_94-95 2016
Cherk_kray_94-95 2016Cherk_kray_94-95 2016
Cherk_kray_94-95 2016
 
Cherk_kray_89-13
Cherk_kray_89-13Cherk_kray_89-13
Cherk_kray_89-13
 
Cherk_kray_85-13
Cherk_kray_85-13Cherk_kray_85-13
Cherk_kray_85-13
 
Cherk_kray_84-13
Cherk_kray_84-13Cherk_kray_84-13
Cherk_kray_84-13
 
Cherk_kray_82-13
Cherk_kray_82-13Cherk_kray_82-13
Cherk_kray_82-13
 
81
8181
81
 

Сherk_kray_74-13

  • 1. 1 13 вересня 2013 року Ціна 75 коп. п’ятниця 13 вересня 2013 року №74 (19800) Перша обласна громадсько-політична газета Нове овочесховище зіб’є ціни. Як вирішується питання продовольчої безпеки в області? Розмова про проблеми, включно із зарплатою (на сьогодні вона, середня, у черкаських педагогів стано- вить 2 800 гривень, за наяв- ності необхідного стажу — на 700 гривень вище), на прес- конференції у департаменті освіти та гуманітарної політи- ки Черкаської міськради відбу- лася, так би мовити, під завісу основних порушених тем. Але сталася цілком закономірно, адже завдань перед освітяна- ми у новому навчальному році по вінця, відкладати на потім фактичне реформування галу- зі вже нікуди, якщо прагнемо готувати освічене молоде по- коління, здатне витримати яку завгодно конкуренцію на рин- ку праці в рідній країні та за її межами. Як розповіли фахівці депар- таменту, серед основних на- прямків роботи є підготовка до повного переходу старшої шко- ли на профільне навчання. Це включає відповідну роботу з учнями, їхніми батьками, ство- рення навчально-методичного забезпечення й матеріально- технічної бази і підготовку вчи- телів, які забезпечать таке на- вчання. Є новини і в початковій школі: з 2-го класу починаєть- ся вивчення унікального для на- шої школи предмету — «Схо- динки до інформатики». У 14 черкаських школах (це 41% усіх шкіл) саме задля вивчення цих «Сходинок» створено окремі комп’ютерні класи. У решті шкіл другокласників приводитимуть на ці заняття у комп’ютерні ка- бінети старшої школи. Другокласники тепер на- вчаються за новими підручни- ками, а п’ятикласники мають конкретний шанс стати полі- глотами, бо до навчальних пла- нів для них введено другу іно- земну мову. І тут виникає питання, а чи Шановні працівники та ветерани рятувальних підрозділів Черкащини! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята! Важко переоцінити значущість тієї справи, яку ви виконуєте. Саме пра- цівники рятувальних підрозділів за першим сигналом готові вирушити в епіцентр надзвичайних ситуацій, без- страшно гасити пожежі, рятувати лю- дей на воді, попереджати техногенні катастрофи. Безмежно вдячні вам за самовідда- ність, за те, що стикаючись із бідою, ви не черствієте душею, зберігаєте го- товність до самопожертви. Результат цієї роботи — сотні врятованих життів. Успіхів вам у роботі, щастя і поменше складних викликів! Сергій Тулуб, голова обласної державної адміністрації, Герой України стор.2 готові діти до таких наванта- жень? Мова про здоров’я, яке не в останню чергу залежить від якості споживаної дитиною їжі та фізичної форми. Щодо харчування, то журналістів за- певнили: учні молодших класів, як і так звані категорійні старші школярі, харчуванням у стінах навчальних закладів охоплені повністю. У 17-ти школах, крім ігро- вих куточків і кімнат для учнів молодшої школи, є й спаль- ні для відпочинку найменших школяриків. Але ж дитинство не уявити без постійного руху, фізичних вправ. Чи всі чер- каські школи можуть похвали- тися, що забезпечують учням задоволення таких потреб? На жаль, тут далеко не все га- разд. На пропозицію журналіс- тів, оскільки щойно перестав Валерій Черняк, голова обласної ради за вікнами лити дощ, підвес- тися всім учасникам прес- конференції й рушити хоча б до найближчої ЗОШ №3, на за- няття з фізичної культури, фа- хівці департаменту повідомили: це проблемно. І не лише щодо зненацька згаданої 3-ої шко- ли, де, виявляється, спортзал в експлуатацію не прийнятий, а спортмайданчик має з’явитися винятково завдяки субвенції, виділеній обласною владою. Який вихід у цій ситуації, що позбавляє сотні дітлахів мож- ливості рухатися, системно за- йматися фізичною культурою? До настання відчутніших холо- дів, як запевнили нас у депар- таменті, з учнями 3-ої школи викладачі фізичної культури бу- дуть проводити заняття на сві- жому повітрі… Ганна ШКВАР Поступ влади Фото Олега Ганіна Шановні спортсмени, тренери, ветерани, прихильники і любителі спорту! Від щирого серця вітаємо вас із Днем фізичної культури і спорту! Сьогодні формування здорово- го способу життя є важливою складо- вою молодіжної та соціальної політики держави. Створення умов для масово- го заняття фізичною культурою і спор- том, підтримання людьми доброго здоров’я і працездатності є одним із пріоритетів діяльності влади. Сердечно дякуємо вам за неоці- ненний вклад у гармонійний розвиток краю та високі спортивні здобутки на благо всієї України. Бажаємо вдалих стартів і перемож- них фінішів на спортивних аренах, а в житті — злагоди, миру і благополуччя. Сергій Тулуб, голова обласної державної адміністрації, Герой України Валерій Черняк, голова обласної ради Освіта Житло учителю – обов’язок громади У 2012-му році новосілля з допомогою громади Черкас змогли справити лише шість учительських родин. При- чому омріяні квадратні метри вилилися для них у кімна- ту в гуртожитку. Нинішнього року квартирна черга для черкаських освітян просунулася вперед на… один пункт, бо тільки одну повноцінну квартиру місто спромоглося надати людям, перед якими суспільство вже давно зави- нило у багатьох вимірах житейських благ.
  • 2. Поступ влади 2 13 вересня 2013 року Наприклад, по м’ясу птиці — у 21 раз, по борошну — в 12 разів, по твердих сирах — майже в сім разів, по молоку — в 5,5 раза, по цукру — в п’ять разів. З початку року в харчовій промисловості ріст майже на один відсоток. Єдина підга- лузь, яка зменшила виробни- У Золотоноші голова ОДА представив наймолодшого керівника району Урочистості до 70-річчя визволення області стартують у Драбові У ході наради, що відбулася під головуванням ке- рівника області Сергія Тулуба, члени організа- ційного комітету з питань підготовки і відзна- чення 70-ої річниці визволення області, України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років обговорили низку питань, що стосуються підготовки регіону до цих визначних дат. Уро- чистості розпочнуться 22 вересня на Драбів- щині, а завершальний етап пройде у березні на- ступного року. Головне завдання, яке ставить перед нами Прези- дент України Віктор Янукович, гідно вшанувати пам’ять тих, хто загинув, захищаючи свій край та державу, та донести до свідомості молодих людей ваго- мість і значимість цієї події. Ще один із пріоритетних на- прямків — турбота про ветеранів та підвищення рівня їх життя, — наголосив очільник області. цтво, — лікеро-горілчані виро- би, майже на 22 відсотки. В області діє ряд програм із забезпечення продовольчої безпеки. Згідно з ними фор- муємо регіональний фонд зер- на (тому в нас стабільна ціна на хліб), розвиваємо молоч- не скотарство — в цьому році на цю програму спрямовано понад два мільйони гривень, і за сім місяців цього року ви- робництво молока збільшило- ся на 6,1 тисячі тонн. Вимагаємо сьогодні від ке- рівників районів реалізува- ти програму надання нетелів у особисті господарства. Ця програма виконується зараз на рівні 40-ка відсотків, а до кін- ця року передбачено переда- ти селянам 500 нетелей, і гро- ші на це є. Торік було передано 69 голів. З початку року індекс споживчих цін становив в об- ласті 99,9 відсотка (при тому, що в Україні 100,1) — тобто ціни на основні товари й по- слуги стабільні. На деякі про- дукти харчування вони зни- Гавришкевич Фото автора жуються, наприклад: гречані крупи подешевшали майже на 12 відсотків, яловичина — на 5 відсотків, м’ясо птиці — на 2 відсотки, овочі нового врожаю: картопля — на 60 відсотків, ка- пуста — 40 відсотків. Ціна на овочі та фрукти буде більш стабільною і в зи- мовий період, коли буде вве- дено в експлуатацію нове велике овочесховище у Золо- тоніському районі. Там уже за- кінчуються роботи. Лариса Соколовська — Я приїхав сюди з мі- сією повідомити про останні кадрові розпо- рядження Президента України Віктора Яну- ковича, — зайшовши до зали засідань Золото- ніської районної ради, в якому зібрався ак- тив району, звернув- ся з такими словами до присутніх голова облдержадміністрації Сергій Тулуб зранку 10 вересня. — Розпоря- дженням Президента України ­ №776 від 9 ве- ресня 2013 року Окса- ну Юріївну Криниць- ку звільнено з посади голови Золотоніської районної держадміні- страції в зв’язку з пе- реходом на іншу робо- ту (принагідно Сергій Борисович повідомив, що її в цей же день по- полудні в Черкасах буде представлено як нового керівника де- партаменту агропро- мислового розвитку). А розпорядженням Президента України за №286, теж від 9 вересня 2013 року, го- ловою Золотоніської райдержадміністрації призначено Олексан- дра Манчука. Три роки тому, у червні 2010-го, Сергій Бори- сович Тулуб так само представляв нового керів- ника Золотоніського райо- ну Оксану Криницьку, якій за тиждень мало виповни- тись 32 роки — наймолод- шого керівника району. За ці три роки на Золотоні- щині про неї стали казати: «Наша Оксана» — що є ви- щою оцінкою й визнанням. А тепер виявляється, що за районом закріпила- ся традиція й надалі мати наймолодшого керівни- ка. Олександрові Манчу- ку — 31 рік, він народився 18 березня 1982 року в Умані, досі працював на посаді керівника відділу Держзе­м­агентства Кор- сунь-Шевченківського ра- йону. Має дві вищі освіти магістра — педагогічну й інженера-землевпорядни- ка, закінчив Дніпропетров- ський інститут управління при Президентові України, перебував у резерві «Нова еліта нації», в 2008 році нагороджений грамотою «Кращий землевпорядник», депутат Корсунь-Шевчен- ківської районної ради. Таке тепле прощання з очільницею району, що за три роки завоювала при- хильність, ставило високу планку вимогливості й пе- ред новопризначеним на- ступником, демонструва- ло, як потрібно працювати з людьми. Сергій Тулуб наголосив, що Золотоніський район йому рідний, звідси його родинні корені. Приємно, що в обласному рейтингу з соціально-економічних по- казників він займає друге місце, є прикладом у ве- денні рослинництва й тва- ринництва, зарплата тут вища середньообласного показника. Тому не мож- на допустити зниження здобутого. А радив навес- ти порядок у тому, щоб не було мінімальних заробіт- них плат по господарствах і неоформлених працівни- ків, щоб соціальні ініціати- ви Президента дійшли до кожної людини. Обговорювані питан- ня вибудовувались у кон- кретну програму дій як не- відкладних, поточних, так і перспективних, на які має спрямовувати свої зусил- ля новопризначений керів- ник разом із трудівниками Золотоніського краю — як з активом, так і з рядовими працівниками. Валентина Сергій Тулуб про: Ремонт Будинку рад Журналісти поставили запитання го- лові облдержадміністрації Сергію Тулубу: — Від місцевих політиків можна по- чути, що є більш потрібні напрямки, куди варто спрямувати бюджетні ко- шти, ніж ремонт Будинку рад, обла- штування кабінетів… Ви знаєте, я вже навіть звик, що ко- жен крок обласної влади супрово- джується критикою певних політи- ків, — зауважив він. — В принципі, я їх навіть розумію, тому що їм десь же тре- ба брати якісь інформаційні приводи й будувати власний піар? Але хочу розві- яти чутки й декого розчарувати. Погляньмо на Будинок рад: йому по- над 50 років. За цей період не було жод- ного ремонту. Реконструкція передба- чалася вже не один рік. Електромережа не розрахована на нинішнє навантажен- ня. А мережі тепло-, водопостачання й водовідведення вичерпали свій ресурс. У Будинку рад перебуває щодня близь- ко тисячі осіб — це ті, хто тут працює, й відвідувачі. І питання полягає не в ре- монті, а в безпеці людей. Що ж особисто до мене, то я не пла- ную, підкреслюю — не планую ніяк змі- нювати свій робочий кабінет, кудись переходити. І ніяких там робіт не буде відбуватися. Але на сьогодні проекту затвердже- ного ще немає, є тільки напрацювання проектного інституту. Фінансів на ре- монт не спрямовано, й тому не витраче- но жодної копійки. Мені відомо, що на п’ятому поверсі буде зроблено, перш за все, ремонт по- крівлі й будуть створені нормальні зви- чайні робочі умови для багатьох пра- цівників. Наприклад, там працюватиме департамент економічного розвитку, фахівці обласної ради, громадські орга- нізації «Діти Чорнобиля», «Союз-Чорно- биль». Крім того, будуть замінені електро- мережі, відремонтоване ліфтове гос- подарство, бо сьогодні половина ліф- тів уже небезпечні. На першому поверсі будуть створені умови для комфортного прийому громадян. Тому я сказав би тим політикам, які полюбляють з керівництвом уряду на ковзанах кататися десь, на конях або грати в теніс, — приходьте, пройдіть поверхами, огляньте комунікації, зу- стріньтеся з представниками проектно- го інституту. У них є акт обстеження бу- дівлі. Поцікавтесь у фахівців інституту, який стан Будинку рад. І ви отримаєте відповіді на ваші запитання. Нове овочесховище зіб’є ціни. Як вирішується питання продовольчої безпеки в області? — Виробництво продуктів харчування в області за основними показниками перевищує в кілька разів по- треби черкащан, — констатував голова облдержадмі- ністрації Сергій Тулуб на прес-конференції. Наш кор. Земляк повернувся керувати районом 9 вересня відбулося представлення нового голови Чорнобаївської райдержадміністра- ції Василя Корнієнка. Перед активом його представив заступник голови облдерж­адміністрації Анатолій Івашкевич, висту- пив і присутній на зібранні заступник голо- ви обласної ради Володимир Вовченко. Для новопризначеного 53-річного керівника Чорнобаївського району Василя Корнієнка це як повернення на круги своя: він у Чор- нобаї народився і виріс, звідси почалася його тру- дова біографія, зокрема в сільському господар- стві, з місцевого колгоспу. Василь Іванович на керівних посадах із 1985 року, в органах виконав- чої влади — з 1999 року. Працював начальником обласного управління агропромислового розви- тку, заступником голови облдержадміністрації. Валентина Гавришкевич В області діє ряд програм із забезпечення продовольчої безпеки.
  • 3. 3 13 вересня 2013 року Панорама Місцеве самоврядування Акцент У політиці, як і в спорті, головне — це стратегія перемоги, план виграшної боротьби. Якщо у спорті перемога — це твій виграш, на світовій арені це — перемога країни, то у політиці в результаті перемоги твоєї команди виграє український народ. Віктор Янукович, Президент України Президент України Віктор Яну- кович затвердив зміни до поло- ження про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, якими розширюють- ся її повноваження. Відтепер одне з основних завдань інспекції — дер- жавний контроль над безпекою на автомобільному, міському елек- тричному, залізничному тран- спорті, а також за дорожнім гос- подарством. nnn Кабінет міністрів України на за- сіданні 11 вересня прийняв за осно- ву проект державного бюджету на 2014 рік. Про це журналістам після засідання повідомив міністр аграрної політики і продоволь- ства Микола Присяжнюк. nnn Україна в будь-якому випадку повинна підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Про це заявив екс-міністр закордонних справ Анатолій Зленко. nnn Співдиректор Центру Європей- ських досліджень Астонського університету (Великобританія) Натаніель Копси вважає, що про- гнози «Ощадбанку» Росії про ніби- то високі ризики валютної кризи в Україні не мають економічного обґрунтування. Міліції хочуть заборонити втручатися в торгівлю абмін планує схвалити зміни до за- конодавства, які позбавляють мілі- цію повноважень складати прото- коли за порушення правил торгівлі на ринках. Про це на засіданні уряду заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров. За його словами, наразі серед найбільш поширених нарікань з боку малого і се- реднього бізнесу є надмірне втручання контролюючих і правоохоронних органів у підприємницьку діяльність. — Сьогодні такі зміни ми планує- мо схвалити і направити до парламен- ту. Міліції є чим займатися: запобіга- ти злочинам проти життя та здоров’я, честі та гідності людини, проти влас- ності, громадської безпеки тощо, — заявив Азаров. Реформування центральної райлікарні підтримали депутати Канівщини Заступник голови обласної ради Василь Касян, перший заступ- ник директора департаменту охорони здоров’я облдержадмі- ністрації Олег Найдан взяли участь у черговій сесії Канівської районної ради, яку провів її голова Михайло Бала. На початку пленарного за- сідання районні депута- ти про­аналізували звіт рай- держадміністрації про виконання Програми економічного і соціаль- ного розвитку району за І півріч- чя. Обговорені питання, що стосу- ються будівництва та експлуатації майбутнього об’єкта Канівської гід- роакумулюючої електростанції в с.Бучак. За словами депутатів, які виступили під час обговорен- ня, жителів міста та району хви- люють екологічні наслідки будівни- цтва об’єкта. Однак генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота запевнив, що, згідно з екологічною експертизою, рівень радіоактивного забруднення мас Канівського водосховища в період будівництва, та надалі — в період експлуатації, оцінюється експерта- Робота депутата Іллю Чорного ми як значно нижчий допустимих норм. Не менш важливим питанням, що викликало жваве обговорен- ня серед жителів Канева та райо- ну, було реформування Канівської центральної районної лікарні. Під час обговорення виступив заступ- ник голови обласної ради Василь Касян, який наголосив, що від ре- формування Канівської ЦРЛ жите- лі отримають значні переваги. Крім того, перший заступник директо- ра Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Найдан повідомив, що зменшення фінансу- вання з державного бюджету після реформування не буде. За повідомленням відділу інформаційного забезпечення та взаємодії із засобами масової інформації обласної ради вшанували два села 100-річчя від дня народження Героя Радянського Союзу Іллі Чорного відзначили у селі Березняки Черкаського району, де він народився. В урочистих подіях взяла участь делегація із Золотоніського району: в селі Гельмязів він жив і працював із 1937 по 1988 рік. Тренінговий центр подбає Медичні працівники зможуть вдо- сконалювати професійні навички — які є сучасні методи діагности- ки й лікування ВІЛ/СНІДу, як без ризику для власного здоров’я пра- цювати з хворими на СНІД. Все це забезпечить регіональний навчаль- но-тренінговий центр Черкаського медколеджу, що відкрився на базі обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Створення центру сприятиме роз- будові кадрового потенціалу фахівців у галузі протидії ВІЛ- інфекції/СНІДу, підготовці та підвищен- ню кваліфікації спеціалістів медичного і немедичного профілю з питань про- тидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, — сказав за- ступник директора департаменту охо- рони здоров’я облдержадміністрації Олег Найдан. — Медичних працівників, які працю- ють з хворими на цю особливу недугу, часто супроводжує емоційне вигорання. Заняття у центрі зможуть стати початком роботи з психологічного захисту фахівців медицини, — додала директор Черкась- кого медколеджу Інна Губенко. У відкритті об’єкта взяла участь го- лова Державної служби України з пи- тань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворю- вань Тетяна Александріна. Ольга ДЖОГАН Фермер оновив стадіон Село Городецьке від Умані всього за кілька кілометрів, і молоді тут багато. Тому і стадіон — об’єкт дуже потрібний. Фор- мально спортивний майданчик існує тут із 60-их років, але це був просто зарослий травою майдан у центрі села. Та нинішнього літа тут все ожило: ігрове поле вкрили сучасним по- криттям, обладнали приміщення для спортсменів, душові установки, трибуни для глядачів. Відбудова стадіону — заслуга очільника місцевого фермерського гос- подарства «Агрофірма «Базис», депутата Уманської районної ради Воло- димира Осадчого. Стадіон урочисто відкрили. І того ж дня тут відбувся футбольний матч-фінал на кубок району між командами сіл Кочубіївка і Паланка. З рахунком 4:3 перемогли кочубіївці. Ольга ДАНИЛЕНКО Центр надання адмінпослуг спростить життя золотонісців У двадцятій сесії Золотоніської районної ради, що відбулася під керівництвом її голови Миколи Собченка, взяли участь депутат обласної ради Віталій Полях, новопризначений голова Золо- тоніської райдержадміністрації Олександр Манчук. Жваве обговорення викликав проект програми створен- ня та функціонування Центру надання адміністративних послуг. Депутатів районної ради цікави- ли принципи роботи та перелік по- слуг, які надаватиме центр. Очіль- ники району запевнили присутніх, що центр дозволить створити на- лежні умови для здійснення реє- страційних процедур оформлення документів дозвільного характеру, швидкого вирішення будь-яких про- блем як громадян, так і юридичних осіб, а також буде скорочено і спро- щено процедуру отримання всіх не- обхідних документів. З професійним святом – Днем рятувальника! Щиро вітаю рятувальників, працівників цивільного захисту та пожежної охорони з професійним святом – Днем рятувальника! Відзначення вашого професійного свята є державним визнанням неоціненного внеску людей цих мужніх про- фесій – людей сильних духом, які з честю забезпечують надійний захист національного багатства, життя людей від вогню та стихії. Цілодобово підтримують постійну бойову готовність до боротьби з незваним лихом і завжди готові допомогти тим, хто потребує невідкладної допомоги. Дозвольте цього святкового дня побажати вам міцного здоров’я, життєвих благ і якомога менше три- вожних викликів. Нехай мир і злагода панують у ваших домівках, а Господь Бог оберігає від негараздів. Мужні люди в мирний час, ви завжди на варті. Зі святом вас! Станіслав БАСАРАБ, начальник Черкаського міського відділу УДСНС України в Черкаській області Медицина Герої про здоров’я медиків Герою встановили меморіальну дошку. Ініціатором цього став земляк Іллі Чорного, льотчик, полковник Микола Соломаха, який свого часу командував льотною ес- кадрилією, а нині живе в обласному центрі. Підтримали його ініціативу і в Черкаській районній раді. До Березняків прибула численна делегація із Золотоніщини: керівни- цтво району, а з села Гельмязів аж 22 особи. В тім числі й донька Героя — Олександра Левченко, та її внуч- ка Тамара Якимова, а Іллі Чорному — вже правнучка. Розповіли, що во- ював Ілля Чорний у складі Степово- го фронту, мав медаль «За оборону Сталінграда», а 12 грудня 1943 року мотористу-єфрейтору І.Г.Чорному було присвоєно звання Героя Ра- дянського Союзу. Про винуватця по- дії згадували як про скромну й пра- цьовиту людину. Валентина ГАВРИШКЕВИЧ Українські новини Резонанс К
  • 4. Культура 13 вересня 2013 року 4 Панорама z Ми про- сто не має- мо права, як це було ра- ніше, втопи- ти у безплід- них політичних дискусіях своєчасне прийняття закону про держбюджет на 2014 рік. Володимир Рибак, Голова Верховної Ради України Округ Фото автора Цитата Курйоз Таланти Пропали гроші Новини світу Кількість мігрантів у світі становить 232 млн. осіб, 3,2 відсотка населення Землі. Це більше, ніж будь коли в історії, йдеться в новій доповіді Депар- таменту ООН з економічних і соціальних питань, повідомляє прес-служба ООН. nnn У Туреччині відновились сутич- ки між протестувальниками та поліцією. Причиною нових су- тичок стала смерть протесту- вальника під час антиурядової демонстрації. Очевидці твер- дять, що його вбили димовою гранатою. nnn Організація «Інженери і архі- тектори за правду» (близько 2 тисяч фахівців) ставить під сумнів офіційну версію обва- лення трьох веж — першої та другої, протаранених захопле- ними терористами літаками 11 вересня 2011 року, і особли- во — сьомої, яка обвалилася приблизно п’ять годин по тому після перших двох, висуваючи теорію «внутрішньої змови». На Таймс-сквер вже з’явилася реклама петиції з вимогою но- вого розслідування. Її підписали понад 7 тисяч осіб. nnn Північна Корея могла запусти- ти реактор на ядерному об’єкті в північнокорейському Йонбені. До такого висновку прийшли експерти з Американо-корей- ського інституту університету Джона Хопкінса, дізнавшись про білий дим, який з’явився в райо- ні, повідомляє інтернет-портал 38 North. Офіційної інформації про початок роботи об’єкта в Йонбені поки що не надходило. Кульмінацією свята став момент, коли од- носельці вперше по- клали квіти до пам’ятника, який урочисто відкрили в зеленому затишку не- величкого парку. На шлі- фованому граніті виписа- но найважливіші в історії села імена і дати. Постави- ти пам’ятник вільшаносло- бідці змогли також завдяки допомозі свого народного депутата Антона Яценка. Замовляючи пам’ятник, жителі Вільшаної Слобідки вирішили зазначити дату заснування рідного села. За цифрами «1830 рік» на синювато-сірому місце- вому граніті викарбува- ні імена двох земляків, що стали гордістю Вільшаної Слобідки. Гаврило Єліза- рович Тяжченко — учас- ник Великої Вітчизняної війни, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Старожили і сьогодні мо- жуть розповісти про його юність. Всього 24 роки жит- тя відміряла доля Григо- рію Семеновичу Теревер- ку. Але його ім’я виписане не тільки на пам’ятнику в селі, де він народив- ся у 1888 році, а й в іс- торії авіації — він був од- ним з перших вітчизняних планеристів. У селянсько- го сина була незвичайна мрія — піднятися в небо, літати. 18-річним Григорій вирушив із села на заро- бітки. Дістався аж на Кав- каз, у Тифліс. Досить гра- мотний українець (закінчив церковно-приходську шко- лу) влаштувався працюва- ти на пошту. Читав журна- ли про авіацію, збираючи копійку до копійки, купував матеріали та інструменти, і в 1910 році власноруч збу- дував планер. Поставив кілька рекордів тривалос- ті польотів, вперше підняв- ся в повітря з пасажиром — 11-річним хлопчиком. Взимку 1912 року під час показових польотів планер Тереверка розбився, пі- лот помер у лікарні. Одна з вулиць у столиці Грузії носить ім’я українського планериста Тереверка. У Вільшаній Слобідці на ву- лиці Тереверка досі живуть його родичі. В день свята вони першими поклали кві- ти до нового пам’ятника. Ольга ДАНИЛЕНКО Повернення земляків-героїв Свято села, та ще й для глибинки – подія, якої чекають весь рік. Того дня у маленькій тихій Вільшаній Слобідці звучали пісні, майоріли ви- шивані рушники, навіть танці влаштували на просторому сільському майдані. Не так багато в селі дітвори, але як захоплено грались малі на новеньких гірках і гойдалках яскраво розфар- бованого майданчика — таку обнову подарував селу народний депутат України по Уманському виборчому округу Антон Яценко. Минулої неділі жителі Золотоноші, які дивились телешоу «Хочу у ВІА ГРУ», уболівали за зем- лячку Світлану Зонін. Російський космонавт звільнився, бо знайшов цікавішу роботу Російський космонавт звільнився за власним бажанням, бо ствер- джує, що знайшов цікавішу робо- ту. Він тричі був на орбіті та двічі вихо- див у відкритий космос. Росіянин Юрій Лончаков за два роки мав очолити команду корабля, що вирушить на Міжнародну косміч- ну станцію. Та від польоту 48-річний чоловік відмовився. Зараз у Центрі підготовки космонавтів шукають за- міну Лончакову. Пошуки триватимуть довго, адже новий кандидат має бути психологічно сумісним з уже сформо- ваною командою. Поки що невідомо, заради якої роботи російський космо- навт відмовився від польотів. Землячку Світлану не взяли в співачки Махінаторів кредитних спілок шукають підозріло довго Понад 500 вкладників черкась- ких кредитних спілок зібрались на міжрегіональній конференції «Кредитні спілки Черкащини. Компенсація вкладів та про- блем платоспроможності кре- дитних спілок». Участь у ній також взяли представники вкладників Київської, Хмель- ницької і Полтавської облас- тей. ніціатором проведення заходу ви- ступив актив вкладників кредитних спілок Черкащини. До участі у за- ході було запрошено голову Наці- ональної комісії, що здійснює дер- жавне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, народних депу- татів, керівництво області, міліції та прокуратури, а також міську владу Черкас. За словами одного із орга- нізаторів конференції, заходом зне- хтували всі, окрім обласної влади та прокуратури. Зі слів представника черкась- кої прокуратури Сергія Шелудякова, прокурори ретельно слідкують за ді- яльністю кредитних спілок. Минулого року органами прокуратури проведе- но ряд перевірок кредитних спілок і внесено п’ять подань щодо усунення порушень. До відповідальності при- тягнено чотирьох посадовців. Вне- сено три протести, які розглянуті й задоволені. Прокуратура також на- правляє до суду позови про стяг- нення коштів на користь потерпілих вкладників кредитних спілок. Вже є рішення судів про задоволення вимог вкладників, проте вони, через відсут- ність у кредитних спілок грошових ко- штів, не виконуються… Щодо низки найбільших боржни- ків, до прикладу, «Фортеця», що за- боргувала 24 мільйони гривень, по- рушено провадження у справах про банкрутство. Це зумовлює зупинку процесуальних дій і стягнення за рі- шенням судів у тому числі. В органах прокуратури з почат- ку фінансової кризи перебувало про- вадження тринадцяти кримінальних справ про злочини, пов’язані з ді- яльністю кредитних спілок. З них 12 спрямовані до суду з обвинувальни- ми висновками, і лише одна направ- лена в інші органи за підслідністю. Як стверджує представник прокуратури, тепер справи розглядаються судами, або винні особи вже засуджені. — В органах внутрішніх справ Черкас перебуває чотири криміналь- них провадження щодо службових осіб кредитних спілок «Добрі гроші», «Рушник», «Благо» та «Фенікс-Черка- си». Це провадження за фактами при- власнення чужих коштів в особливо великих розмірах та зловживання по- садовими особами кредитних спілок своїм службовим становищем. Керів- нику кредитної спілки «Добрі гроші» пред’явлено звинувачення у вчинен- ні злочинів щодо привласнення ко- штів вкладників в особливо великих розмірах. Проте, враховуючи, що він переховується від правоохоронних органів, його оголошено у розшук і заведено оперативно-розшукову справу. Досудове слідство зупинено. Керівнику кредитної спілки «Рушник» та «Благо» пред’явлено підозру в привласненні коштів вкладників в особливо великих розмірах та у зло- вживанні службовим становищем. Призначено експертизу, по завер- шенні якої буде оголошено остаточну підозру. Справа, після ознайомлення з її матеріалами потерпілих вкладни- ків, буде спрямована до суду. У про- вадженні органів внутрішніх справ перебуває і кримінальна справа сто- совно службових осіб кредитної спіл- ки «Фенікс-Черкаси», по ній викону- ються слідчі дії. А чимала тривалість розслідування пояснюється великою кількістю потерпілих, яких слід опита- ти, — повідомив він. Заходом знехтували в міліцей- ському відомстві області. Керівників КС «Добрі гроші» і «Фортеця», які пе- ребувають у бігах, шукають підозрі- ло довго. Одного із втікачів черкаща- ни не так давно бачили у столиці, а інший, ховаючись від правоохорон- ців, зареєструвався у соціальних ме- режах. З цього приводу пригадують- ся слова героя «Склянки води» лорда Болінгброка: «Ви їдьте до мого замку, а я буду вас пристрасно розшукувати на решті території Англії»… Майже всі присутні на конферен- ції вкладники підписались під пети- цією, яку відправили на адреси Пре- зидента України Віктора Януковича, Прем’єр-міністра Миколи Азаро- ва, Голови Верховної Ради Володи- мира Рибака та голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба. Володимир ЛИМАРЕНКО Вродлива молода дівчина-білявка, схожа на ар- тистку ансамблю Віру Брежнєву, вийшла заміж за італійця й виїхала за кордон, де проживає і займа- ється бізнесом. А в Україну її змусила повернутись схо- жість з Вірою Брежнєвою та бажання взяти участь в те- лешоу і потрапити у «ВІА ГРУ». За цю схожість Світлану навіть дехто називав Вірою — зізналась вона перед те- лекамерою. Члени журі не приховували свого захоплення її кра- сою й бездоганною фігурою. Поки Світлана не заспіва- ла. Про це так і висловився Валерій Меладзе. Бо піс- ля цього схожість зникла. А без голосу Світлані у «ВІА ГРУ» зась — одностайно висловилися всі троє членів журі. Валентина Гавришкевич І
  • 5. Кримінал 13 вересня 2013 року 5 В Уман і міліціон ера суд ять за катуванн я. Але навряд чи він за це сяде Те, що міліціонер, який катував людину, відпо- вість за свій злочин пе- ред судом, це позитивний мо- мент. Однак поодинокий як факт. Уманські міліціонери ще навіть за часів СРСР мали славу особливо жорстоких. А кілька років тому в цьому ра- йоні розслідували резонанс- ний випадок: до смерті зака- тували місцевого підприємця, якого міліціонери підозрювали в розкраданні сільгосптехніки. Чоловіка чомусь поїхали за- тримувати в Київ, а потім при- везли у свій відділок, де «ви- бивали» покази. Мертве тіло підприємця убивці як сміття викинули у лісі при дорозі. Автор цих рядків у 2003 році розслідував факти за- стосування катувань щодо підозрюваних у Соснівському (м.Черкаси) та Звенигород- ському райвідділках міліції. Особливо вразила звени- городська історія, яку висвіт- лювала і центральна преса. Двадцятирічний, абсолютно здоровий хлопчина Сашко Л. у руках звенигородських катів у погонах за одну ніч став ін- валідом. Літнього дня до обійстя звенигородської родини Ле- вицьких завітав дільничний міліціонер. Він хотів поспілку- ватись із Сашком та його бать- ком по якійсь заяві. Оскільки обох не було вдома — вони поїхали своїм возом по сіно, дільничний пішов ні з чим. Мі- ліціонер написав писульку на вирваному зі шкільного зоши- та клапті паперу, якою запро- шував обох до Звенигород- ського райвідділку. І обидва, будучи необізнаними в юри- дичних тонкощах, повернув- шись із сіна, поплентались у райвідділ. Звідки їм було зна- ти, що писулька — не повістка, і її можна було проігнорувати. — Нас протримали кілька годин у камері при райвідділ- ку. Потім батькові дали кіль- ка разів в обличчя й відпусти- ли, а мене залишили до ранку. Катувати почали увечері. Ви- вели у двір, і малопомітною стежкою, яка йде повз високу трубу (там їх дві, стежка оги- нає ту, що справа, якщо сто- яти до райвідділку спиною) повели у закапелок. Там сто- яв дерев’яний тапчан. Отам вони майже до ранку мене й катували. Знаєте, чого я не зі- знався? Бо я дуже часто сві- домість втрачав, — розповідав тоді Сашко. За словами хлопця, його били, душили, одягнувши на голову поліетиленовий пакет, вішали вниз головою на руках, закутих у кайданки. На ранок у хлопця відмовили долоні. Я не раз їздив до Звениго- родки й відвідував цю родину. Дивитись, як Сашко їсть — ви- довище не для слабкодухих. Ложку хлопець міг тримати тільки затиснувши її між кис- тями рук. Цукерки їв із обгорт- ками, бо не міг їх розгорнути і не був здатний без сторон- ньої допомоги навіть застеб- нути штани... Ця справа зійшла б ка- там із рук, якби не проявили принциповість звенигородські судмедексперт та прокурор. Перший по-чесному склав ви- сновок експерта, де чітко вка- зав, що травми рук хлопця, які спричинили каліцтво, були ви- кликані кайданками. Другий порушив кримінальну справу проти двох міліціонерів, які ка- тували Сашка. Під час судового засідання один із обвинувачених — діль- ничний інспектор — не стри- мався і зізнався, що «в міліції неможливо працювати, якщо не порушувати закони». А от дружина дільничного мала оригінальну точку зору. Вона запевняла, що її чоловік, ска- лічивши Сашка, зробив йому… послугу, «він тепер хоч пенсію по інівалідності получає, а так був безробітним»... Суд першої інстанції ви- знав міліціонерів винни- ми і засудив до реаль- них термінів ув’язнення, зате апеляційний «проявив гуман- ність». Вирок райсуду ска- сував і направив справу на «дос», тобто на дорозсліду- вання. А потім розслідувану справу знову відправили на «дос». Потім знову. Так на «до- сах» кримінальна справа тихо і вмерла. Дільничний виявився чес- нішим. На суді він запевнив, що працювати в міліції не буде. Він так і зробив, звіль- нившись зі служби. Зате ін- ший, як казали, ініціатор кату- вання, після історії з Сашком, продовжив доблесно служи- ти у міліцейських лавах і боро- тись із темними силами зло- чинності. Ще одна історія. Мілі- ціонери Соснівсько- го райвідділку міліції незаконно затримали двадця- тирічного черкащанина біля третьої міськлікарні, де той перебував на стаціонарному лікуванні. Бачте, підозру ви- кликали сліди ін’єкцій на венах хлопця. «Наркоман», — вирі- шили люди в формі й загре- бли у райвідділок. Для них ні- чого не означало, що хлопцю в лікарні ставили крапельни- ці й робили інші внутрісудин- ні ін’єкції. «Облаштованої» ка- тівні, як у звенигородських, соснівські міліціанти не мали, тому процедуру провели на природі, в лісі. Потім хлопець впізнав галявину, де це від- бувалось. Показав пляшку, якою його намагались згвал- тувати, та сосну, за допомо- гою якої виродки у формі ро- били йому «розтяжку» (жертву прив’язують однією ногою до дерева, а другою до бампера машини і потім рушають із міс- ця та розтягують жертву між деревом і машиною). Черкаська прокуратура і судмедексперти у цій справі принциповості не проявили. Дуже принципо- вим був тільки відділ внутріш- ніх розслідувань обласного УМВС. Його працівники на- тужно відмазували колег, що засвітились у скандалі, і від- мазали. Вивозили підозрюваного до лісу й катували шокером і дехто із працівників Черкась- кого УБОЗу. Це було кіль- ка років тому. Убозівці діяли хитріше за інших. Не офор- мивши жодних документів, затриманого працівниками Придніпровського райвідді- лу чоловіка передали в руки убозівцям. Ті теж папери не оформляли, а просто вивезли в ліс і катували, поки останній не зізнався в усьому, і навіть у тому, що стріляв у президента Кенеді. І тільки після цих подій затримання чоловіка оформи- ли документально. Що потім давало право застосувати ві- дому відмазку: «Ми когось ка- тували? Та Боже збав. Ми цьо- го чоловіка до такого-то числа взагалі не бачили»... Проблема застосування міліціонерами тортур давно набула меж національної. Торік експерти Харківського інституту соціальних дослі- джень провели серед міліці- онерів тематичні опитуван- ня. Результат перевершив сподівання. Виявилося, що 65 відсотків опитаних вва- жають тортури ефективним засобом розкриття злочину, а 40 відсотків, що катуван- ня — припустимий вид по- карання. Володимир Лимаренко погади Перекинулась вантажівка з ковбасами Водій із міста Глобине Пол- тавської області авто- мобілем МАЗ перевозив ковбаси. Серед ночі на 118-му кілометрі автодороги Борис- піль-Запоріжжя (на Пальмир- ському крузі окружної дороги поза Золотоношею) перекинув- ся. Обійшлося без травмова- них. Добре, що на дорозі було порожньо. Через п’ять годин прибув інший автомобіль, в який пере- вантажили ковбаси і повезли за призначенням. А водію довело- ся дбати про ремонт автомобі- ля. Ймовірна причина аварії — авто було несправним. Валентина Гавришкевич П’яний катав сімейство У вихідні в Золотоноші та селах району працівни- ки відділення автоінспекції регулярно проводять так зване відпрацювання сіль- ських населених пунктів, аби виявити нетверезих во- діїв за кермом. Цієї суботи- неділі в Золотоноші було затримано трьох. А в селі Крупське навіть тра- пилась невеличка детек- тивна пригода. Під вечір водій ВАЗ-2101, бувши «під му- хою», посадив у салон автомо- біля дружину, тещу та двох ма- лих дітей і попрямував у центр села до магазину. Уздрівши па- трульний автомобіль, намагався з ними уникнути зустрічі. Та втекти не вдалося. І на нетверезого водія було оформ- лено протокол про адмінпору- шення, автомобіль поставлено на штрафмайданчик. Водій спробував оскаржува- ти дії міліціонерів, нібито вони безпідставно висадили пасажи- рів і забрали автомобіль. Коли ж протверезів, визнав свою по- милку. Валентина Гавришкевич Ціну на бензин завищили Необгрунтовано завищені ціни на бензини А-92, А-95 встановлювало протягом 2012 року ТОВ «Валенти- на» (м.Звенигородка). Це виявили під час планової перевірки фахівці Черкась- кого обласного територі- ального відділення Анти- монопольного комітету України. З метою припинення дій, що містять ознаки пору- шення законодавства про захист економічної конкурен- ції, відділення надало товари- ству рекомендації привести ціни роздрібної реалізації високоок- танових бензинів до економіч- но обґрунтованого рівня. Про це повідомляє прес-служба тервід- ділення АМКУ. а лаві підсудних опи- нився начальник карно- го розшуку Уманського райвідділу УМВС Укра- їни в Черкаській області. Мі- ліцейський чин, як йдеться у звинуваченні прокуратури, катував людину, щоб торту- рами змусити її свідчити про- ти себе. Робив цю мерзоту знахабнілий до крику офіцер міліції у приміщенні райвід- ділку. Та чи понесе злочи- нець у погонах адекватне по- карання за свій злочин? Інкасаторський автомобіль перетворився на купу заліза 11 вересня, вдосвіта, під Софієвкою Золотоніського району зіткнулися два автомобілі. Під час ДТП пе- рекинувся інкасаторський ВАЗ-2109. Мимовільний винуватець автопригоди 27-річний житель села Піщана власним автомобілем ВАЗ-2103 повер- тався після роботи додому в своє село. Очевидно, за кермом йому стало погано й він втратив свідомість (хлопець на групі інвалідності, після операції живе з однією ниркою), бо некерований автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, де й зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2109, який їхав на Київ. Інкасаторський автомобіль настільки пошкоджений, що відновленню не підлягає — розповіли автоінспектори, які оформляли автопригоду. Власнику піщанського авто пощас- тило більше. На щастя, в автопригоді обійшлося без травмованих. Валентина Гавришкевич Н «Слідчим управлінням про- куратури області завершено досудове розслідування та направлено до суду обви- нувальний акт у криміналь- ному провадженні стосовно начальника карного роз- шуку Уманського райвідді- лу УМВС України в області. Вказана особа підозрюєть- ся у вчиненні кримінальних правопорушень (катування та перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки). Як повідомлялось раніше, посадовець у березні по- точного року в приміщенні Уманського райвідділу вчи- нив насильницькі дії шля- хом побиття громадянина під час проведення слідчих дій. За клопотанням слідчо- го, погодженого з прокуро- ром, судом підозрюваного відсторонено від займаної посади. Наразі обвинуваль- ний акт розглядається в Уманському міськрайонно- му суді, обвинуваченому за- грожує покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років», — повідомляє прес- секретар прокурора області Вікторія Скорикова.
  • 6. 6 Наша Шевченкіана 13 вересня 2013 року Казуси через брак історичних дже- рел чи просто небажання вико- ристати їх виникали й при трак- туванні деяких інших епізодів біографії Шевченка. Окремі з них дійшли й до наших днів. У вже згаданому «Шев- ченківському словникові» читаємо, що малого Тараса у 1929 році забрали до поміщицького двору в селі Будище, де він був козачком Павла Енгельгардта. Але ж професор Павло Зайцев, яко- го ще до перевороту 1917 року вва- жали видатним шевченкознавцем, у своїй праці «Життя Тараса Шевчен- ка» стверджує, що поручник Павло Ен- гельгардт після смерті свого батька Василя Васильовича мешкав «між по- чатком листопада 1828 року і почат- ком березня 1829 року» не в Будищі, а у Вільшані, куди й прийшов Тарас просити дозволу на навчання маляр- ству у хлипнівського дяка. Проте хтось із управителів вільшанського маєтку, «розмовившись із хлопцем і помітив- ши його спритність», залишив його у себе, де і став хлопець згодом козач- кувати. В даному разі можна зіслатися і на Михайла Чалого — не менш відо- мого біографа Шевченка, в «Нових ма- теріалах для біографії Т.Г.Шевченка» якого знаходимо докладну розповідь про перебування Тараса-козачка у вільшанському маєтку Енгельгардтів (журнал «Основа» №№ 5-6, 1862 р.). Про те, що «Шевченка взяли козач- ком до панського двору у с.Вільшану», йдеться і в журналі «Основа» (1862, кн.III, с.10). Те, що від травня 1828 року до весни наступного року Пав- ло Енгельгардт, а отже, і його коза- чок мешкав саме у вільшанському ма- єтку, засвідчують і метричні записи, знайдені в архіві відомим журналістом і сценаристом Миколою Шудрею. І все ж ми не про це, а про Енгельгард- тів, завдяки одному з яких Шевченко так чи інакше мав змогу різко змінити своє життя. Ще на початку XVIII століття Ен- гельгардти — потомки ліфлянд- ських баронів — нічим не вирізнялися з-поміж іншого збіднілого дворянства, якого чимало розвелося на Смолен- щині у верхів’ях Дніпра. Початок їх- ньому відродженню поклав всесиль- ний фаворит імператриці Катерини II «пресвітлий князь Таврії» Григорій Олександрович Потьомкін. Будучи рід- ним братом Олександри Браницької — улюбленої камер-фрейліни Катерини II, Василь Васильович Енгельгардт — глава роду «звенигородських» Енгель- гардтів, перший власник родини Шев- ченків, міг, звичайно, певною мірою розраховувати на ласку імператри- ці, проте статус племінника «пресвіт- лого» подвоював його шанси. Досить швидко просувався він по службі, удо- стоївшись звання генерал-лейтенан- та, найвищих у Росії орденів. Його на- зивали героєм російсько-французької Василь Васильович війни 1812 року. При цьому значно розширювалися його маєтності. По- міщик Енгельгардт володів майже 18 тисячами душ кріпаків чоловічої статі, багатьма селами. Та попри всі статки Василя Енгель- гардта, особисте життя його не скла- лося. В юності він по вуха закохався в польську княжну і таки зумів покори- ти її серце. Та дозволу на шлюб вони так і не отримали. Хто став на їх доро- зі — її чи його батьки, невідомо, про- те живучи, як сказали б сьогодні, у ци- вільному шлюбі, вони розстаралися на трьох синів і двох дочок. Старший син, полковник Андрій Васильович Енгель- гардт, відомий своїм героїзмом і муж- ністю в період російсько-французької війни. Другий, Василь, теж полковник, багатій-епікуреєць, відомий своїми зв’язками з Олександром Пушкіним. Про третього, Павла, у власність яко- го після смерті батька перейшли Ке- релівка, Моринці та низка інших сіл, ми вже згадували. Але ні титули, ні ба- гатство не могли позбавити всіх трьох братів тавра позашлюбних дітей. Треба сказати, що не тільки по- міщики і військовики возвеличували цей рід. Насамперед тут варто зга- дати Єгора Антоновича Енгельгардта, який свого часу був директором Цар- ськосільського ліцею і благословляв на великі справи легендарний Пуш- кінський випуск. Інший Енгельгардт — Олександр Миколайович — ввійшов в історію як видатний ґрунтознавець і публіцист. Він входив до «Народної волі» і певним чином був причетний до вбивства Олександра II. А відбув- ши покарання, взявся створювати в одному зі своїх сіл… колгосп, назвав- ши його «сільгосп­артіллю ». Та якщо зігнаний після залпів «Аврори» в кол- госпи наш люд почав відхрещувати- ся від колективних господарств більш ніж після шестидесятирічного їх існу- вання, то колишній «народоволець», як повідомляє «Большая советская энциклопедия», вже через кілька років відмовився від своїх задумів, як не- здійсненних, і повернувся до «капіта- лістичних методів рільництва». Найвищої ж слави досяг наймо- лодший з Енгельгардтів — Володимир Олександрович — засновник молеку- лярної біології, академік-секретар АН СРСР, дійсний член Академії медичних наук, почесний член багатьох зарубіж- них академій, відзначений найвищими державними нагородами за часів Со- юзу: Герой Соціалістичної Праці, ла- уреат Ленінської, Сталінської та дер- жавної премій. Та пора повернутися до Енгель- гардта «Шевченкового» — вже зга- даного нами Павла Васильовича. До наймолодшого позашлюбного сина Василя Васильовича Енгельгардта, чи, як би міг сказати Поет, — байстряти, доля була менш прихильною, аніж до Павло Васильович його братів. Хоч його ще в семиріч- ному віці віддали до царського двору, високих чинів він не досяг. На той час почили у Бозі імператриця Катерина II та її всесильний фаворит Потьомкін- Таврійський, які свого часу осипали милостями Енгельгардтів. Павлові Ва- сильовичу, зважаючи на прохолодне ставлення до нього імператора Павла I та царе­дворців, нічого було й надіяти- ся на високе становище в суспільстві. І лише коли літа його повернули на четвертий десяток, фортуна нарешті всміхнулася йому: помираючи в 1828 році, старий пан вирішив спокутувати гріх своєї молодості — він заповів Пав- лові все, що мав, починаючи з титулів і закінчуючи численними маєтками. І ось невдовзі Павла Енгельгардта при- значають флігель-ад’ютантом вілен- ського військового губернатора Рим- ського-Корсакова. Служба — не бий лежачого, товариство молодих арис- тократів й аристократок, бали і прийо- ми. Чи мав час Енгельгардт присікати- ся до Тараса чи, точніше, — «жорстко ставитися до нього»? Навряд. Швид- ше всього він навіть дещо поблажли- віше ставився до Тараса аніж до інших свої кріпаків. Він навіть дозволив йому відвідувати уроки знаменитого профе- сора Іонаса Рустемаса у Віленському університеті. Але як же бути з широко- відомим епізодом екзекуції над почат- ківцем-художником, який у відсутність своїх панів, перемальовуючи при свіч- ці лубкову картинку про отамана Дон- ського війська М.І.Платова, ненароком задрімав? Тут все просто: адже, як згадував пізніше Шевченко, прочухана він одержав «не за моє мистецтво, ні!.. а за те, що… міг би спалити не тільки дім, а й місто». Здається, тут все ясно. Але має- мо ще один, теж досить відомий факт з біографії Шевченка: сутичку Павла Енгельгардта з Карлом Брюлловим, торги з Венеціановим щодо суми ви- купу і ті великі гроші, що їх заправив за свого кріпака «феодал-собачник» і «найбільша свиня в торжковських па- тинках», як обізвав Павла Васильови- ча Брюллов. Історики і письменники радянської доби були одностайними в оцінці: мовляв, затятий і тупий крі- посник не хотів навіть за досить при- стойну суму відпустити на волю май- бутнього академіка, а при цьому ще й брутально повівся з шанованими в Пе- тербурзі людьми. Чи так це? Так, якщо виходи- ти з повісті Шевченка «Художник», в якій детально описується ця сцена та йдеться про те, що саме Брюлло- ву належала ініціатива викупу Тараса з кріпацтва. Але ж «Художник» є перш за все літературним твором. У своїй же автобіографії Шевченко ані сло- вом не згадує про участь у цій спра- ві Брюллова, а розповідає натомість, що Іван Сошенко представив його Ва- силеві Григоровичу, «маючи на увазі визволити мене з лихої долі», потім той просив за нього Василя Жуков- ського. Жуковський, довідавшись про ціну, домовився з Брюлловим, що той намалює його портрет, що його і буде розіграно в лотерею.Тож, ви- ходить, що про те, яким чином мож- на викупити Шевченка, подбав Жу- ковський? А це докорінно міняє суть справи. Бо ж поет-романтик Василь Жуковський був передусім «наставни- ком Їх імператорських Величностей» — спадкоємця-цесаревича та госуда- рині-імператриці. Іншими словами, за Жуковським стояла царська сім’я, про що Енгельгардт, звичайно, не міг не знати. А з царським двором у нього, тепер уже досить гоноровитого вель- можі, були свої рахунки, нехай і зо- всім маленькі. Він пам’ятав не такі вже й давні кпини та недомовки щодо свого походження, пам’ятав, як ста- вився до нього імператор Павло I — батько Миколи. Не міг не розуміти й того, що, проносивши до тридцяти літ тавро «незаконнонародженого», досяг свого теперішнього становища лише завдяки батьковій та Божій милості. Тут, можливо, і дала про себе знати дворянська кров. Бо що б вартувало йому відразу ж поступитися бажанню царедворця? Цілком можливо, що суть справи була відома й Шевченку, який пото- му не тримав зла на «свого» пана. Як і на його сина, того самого «весьма приличного юношу», з яким познайо- мив його Гулак-Артемовський 14 квіт- ня 1858 року, про що писав Тарас у своєму «Щоденнику». Той «юноша», якого з часом величали вже Василем Павловичем, став доктором астроно- мії та філософії, членом-кореспон- дентом Петербурзької академії. І от, будучи вже визнаним вченим, прото- рувавши широку дорогу в науку, він раптом виїздить за кордон, де й осе- ляється. Його ім’я, як і його вклад у царині науки, поволі стають забутими. Щодо «Шевченківського словника», то тут лише вказується: «російський астроном, член-кореспондент… Ко- лекціонер матеріалів з російської іс- торії і мистецтва». Нехай би потрапив він у немилість династії Романових, але ж нічим не завинив ні перед Шев- ченком, ні перед Україною. То чому б не сказати більш конкретно: «…зібрав і передав Росії весь архів свого дру- га — композитора Михайла Глінки, ку- пив за кордоном і теж передав держа- ві архів війни 1812 року та документи про Швейцарський похід Суворова і участь у ньому українських козаків»? Хоча б для того, щоб віддати належне істині, дати дорогу історичній правді, а не усталеним стереотипам, інколи аж надто заполітизованим. Феофан БІЛЕЦЬКИЙ За Енгельгардтів замов имо слово … Василь Павлович Біографи та дослідни- ки життя і творчості Шевченка радянської доби не надто перейма- лися життєписанням деяких людей, з якими Тараса Григоровича зводила доля. Це зна- чною мірою стосуєть- ся й Енгельгардтів. Навіть у «Шевченків- ському словникові» знаходимо лише трьох Енгельгардтів: Василя Васильовича — поміщи- ка, генерал-лейтенан- та і першого власника родини Шевченків-Гру- шівських, його поза- шлюбного сина Павла Васильовича і внука — Василя Павловича. Більш-менш вичерпно, наскільки і дозволяє таке видання, тут подано відомості про Павла Енгельгардта, який «жорстоко по- водився зі своїм козач- ком». Робиться такий висновок на… основі Шевченкової повісті «Художник». Але чи можна всеціло довіряти таким джерелам, хай навіть повість названо автобіографічною?