ІЦІІІ

1. Слайд 1. Село! Моє рідне село!
Де б я не була моє село найкраще,
Найрідніше, наймиліше!
Де в берегах блукає осінь,
І в червні пахнуть чебреці
Найкраще в світі є село,
Моє село, мої Хитці!
2.Музей «Перевесло» - щедрий ужинок на краєзнавчій ниві. Я, Огризько
Марина, учениця 4 класу Хитцівської школи Гадяцького району -
екскурсовод цього музею.
Слайд 3.В народі давно існує повір'я: «Який господар, таке й подвір'я».
Тож перш ніж зайти до хати запрошую на подвір'ї побувати.
Тут знаряддя праці своє місце знають, вони після тяжкої праці там
відпочивають.
Граблі-трійчата сіно, траву сушили, коромислом воду від ставка носили.
Ціпком на току жито молотили, а в носилки кукурудзиння пхали що є сили.
Кожна сільська хата була рушниками багата.
4.А поряд у Гончарському яру глину брали та необхідний посуд
виготовляли.
Ось незвична формою глиняна банка, у ній у печі готувалась добра
сметанка.
Горщиків багато: борщівник, кашківник, кожен хлібороб до них звик.
А як їх на одній дужці поєднати – вийдуть горщики – близнята.
Царівна – годувальниця – макітра у неї заливали сироватки не одну літру.
Тикву з дьогтем клали на віз, щоб безпечним був крутий узвіз.
5.Брав короба старезний дід, сіяв з нього жито, щоб продовжувати його рід.
А траплялась в роботі вільна хвилина, клалась в новобудові важка цеглина.
Жорна в хаті тихо гуркотіли, слухали їх усі, бо дуже їсти хотіли.
6.А поруч – жлукто – сучасна пральна машина.
До річки в окропі полотняний одяг котила.
І тут гуркотіла вже так праска, що чула по сусідству баба Параска.
На кухні блендер був відсутній, ковганка – прилад надійний і путній.
7.Найголовніша в кожній хаті річ - це велика розмальована півнями піч.
Вона їжу смачну готувала, а від застуди всю родину лікувала.
Біля неї мисника господиня мала, там необхідний посуд тримала.

2. Під піччю кочерги, рогачки, лопата, щоб їсти готувати та хліб у піч
саджати.
А щоб злим силам був кінець – кришка, оберегом від них служила куришка.
8.А на дозвіллі не звучав реп, слухали народний вертеп.
З ним по всьому селу колядували, нового щасливого року бажали.
9.Стіни прикрашали картини в стилі наїв, тут малювали всі хто як умів.
А пізніше на вечорницях відпочивали і картини технікою хрестик співаючи
вишивали.
Без ікони, образу Бога, не починалась жодна дорога.
10.Костюми у нашого народу красиві, оригінальні, та кожен має риси
унікальні, Але спільна частина одна, це домоткана сорочка з полотна.
Щоб краще працювали верстат і прядка, цілу ніч горіла в хаті лампадка.
Чоботи самі собі шили, валянки валяли, в них по черзі до церкви ходили, на
вулиці гуляли.
Внизу доріжка домоткана радо зустрічала пані та пана.
11 .Дорогі гості! Запрошую вас до музею історії школи, яку не забуваєте ви
ніколи.
Тут усе дуже цікаво, подивіться наліво, подивіться направо.
В одній шафі старі класні журнали, куди вчителі оцінки виставляли.
А ще тут стоять давні букварі, з яких науку починали всі дітки малі.
А на шафі перший телеприймач, його новини чекав кожен телеглядач.
12.Родзинкою нашого музею є голограми, які ми під кутом 45 градусів
побачимо з вами.
Тут є пектораль, кабанчик, античні фігури, вони посланці скіфської
культури.
А про нумізматику ми матеріали вивчали і навіть МАН писали.
13.Музика повинна бути вічна, бо це душа народу правічна. Про це наш
колишній директор школи знав і грати на баяні мого тата навчав.
Моя бабуся бухгалтер, на рахівниці підрахунки робила, а мені калькулятор
з першої пенсії купила.
14.Учнівській формі присвячений куточок, тут форми піонерська та
учнівська розташовані в рядочок.Форма була шкільна строга, чудова, до
вашої уваги робоча, святкова і військова.
Дуже цікава і складна штука, грицева шкільна наука.

3. Написати щось було важке діло, перо гусяче не слухалось, робило клякси і
скрипіло.
Першокласники за парту сідали і перше слово в поті чола писали.
15.Я і далі вас проведу, про дошку шкільну розкажу. Вона є ознакою кожної
школи, мабуть не зникне з неї ніколи.
Вгорі схема вулиць нашого села, вона такою дуже давно була.
А тут внизу світлини, краєзнавчої роботи цілі години.
Вчительська професія від Бога, це тільки до школи пролягла дорога.
Цінують не одне покоління Лідії Василівни, Галини Василівни, Наталії
Валеріївни талант і вміння.
Шиш Галина Іванівна відома в Україні трактористка, освячена працею і
красива як артистка.
40 років спочинку в житті не мала, на тракторі віддано працювала. По
людяності, старанності і праці їй присвоєно звання герой соціалістичної
праці.
16.Повідомити вам дуже раді, наші учні тричі побували у Верховній
раді.Запросили до сесійної зали, і за краєзнавчу роботу відзначали.Ось один
з них радісний момент, з нами Віктор Андрійович Ющенко – тоді ще
президент. А тут Юлія Тимошенко, за купальський обряд вклонялася
низенько.
Ми всі хочемо, щоб у школи було майбуття, стараємось зібрати всі фото
випускників на дереві життя.А вже кілька років тому вас і нас наш
випускник вітав у програмі «Шанс».
17.Кожного гостя, як і годиться, зустрічає привітно рушникова світлиця. У
нашій школі вона зустріне Вас помахом рушникових крил, різнобарв'ям
серветок та скатертин. Найдавніший рушник 1912 року вишитий
рушниковим швом полтавське дерево роду. Є рушники 1947 року, 1954 –
го, іменні, з текстовими побажаннями. Переважає на рушниках рослинний
орнамент, але є і зооморфні мотиви.
18. В рушниковій світлиці за роботою збираються учасники етно-гурту
«Чорнобривці». Нещодавно оформили композицію «а сорочка Гадяцька
біла, біла….». де зібрані автентичні сорочки рідного краю. Серед них білим
по білому, гречані і родзинка нашого краю – сорочки сині.Руками наших
юних і мудрих «чорнобривців» вишито уже 8 масштабних проектів.
19.1648-го утворився Гадяцький полк.
Подіям цього часу етно-гурт «Чорнобривці» виготовив проект на полотні

4. «Гадяцький полк 1648-1649 років»
Рушник «Гадяцький ювілейний 1658-2008»,присвячений 350-ти річчю
підписання Гадяцької угоди між Польщею, Литвою і Україною.
Композиція «Віра, Надія, Любов», присвячена 360-ти річчю Гадяцької
унії».
Це була дуже важлива справа - народжувалась триєдина держава.
Рушник «Хитцівському роду нема переводу».
Цар колос із прізвищ наших односельчан відображає єдність поколінь
Карта- панно «З нами Бог і Україна» це вишиті писанки обласних
центрів України - була визнана найкращою колективною роботою на
обласному святі «Великодня паска-2015».
А цей витвір з радістю і без вагання назвали «Рушником українського
єднання»
Символ красунь дівчат, а не жінок традиційно неповторний український
вінок.
Вишивана геральдика України – полотно, де вишиті герби обласних
центрівУкраїни. Панно « Стежки Драгоманової родини на карті
Гадяччини» присвячене родині Драгоманових, де вишиті назви сіл
дотичні до географії славного роду і представлені орнаменти вишивок,
зібраних на Гадяччині Оленою Пчілкою.
20. В даний час працюємо над проектом «Богом благословенна
найукраїніша Україна».
Тут портрети М.Драгоманова, Лесі Українки, Олени Пчілки на фоні
урочища Зелений гай із висловами про рідну Гадяцьку землю.
На жаль, скінчився екскурсії час
Хочу запитати у всіх вас
Цікаво знати мені сподобалось вам чи ні?
Приїздіть до нас часу не гайте.
Краєзнавчі острови для себе відкривайте.

5. Рушникова світлиця
Кожного гостя як і годиться зустрічає привітно рушникова світлиця.
У нашій школі вона зустріне Вас помахом рушникових крил, різнобарв'ям
серветок та скатертин.
Найдавніший рушник 1912 року родини Січкар П.І. вишитий рушниковим
швом полтавське дерево роду. Є рушники 1947 року, 1954 – го, іменні з
першими літерами імені, з текстовими побажаннями про молодість, яка не
повернеться «Куди летиш , улітаєш сизокрилий орле». Переважає на
рушниках рослинний орнамент, але є і зооморфні мотиви з пастельними
відтінками різнобарвних кольорів. Хліборобська тематика – вишитий сніп
та маленькі польові квіти; весільна із зображенням солярія ( ружі);
купальські із маленькими віночками, поминальні із вишитим хрестом по
центру композиції є відтворенням на полотні основних віх життя людини. В
рушниковій світлиці за роботою збираються учасники етно-гурту
«Чорнобривці». Нещодавно оформили композицію «а сорочка Гадяцька
біла, біла….». де зібрані автентичні сорочки рідного села. Серед них білим
по білому, гречані і родзинка нашого краю – сорочки сині.
Руками наших юних і мудрих «чорнобривців» вишито уже 8 масштабних
проектів «Геральдика України на полотні», «Гадяцький полк 1648-1649
рр.», «З нами Бог і Україна», рушник українського єднання, рушник
«Хитцівському роду нема переводу». Панно « Стежки Драгоманової родини
на карті Гадяччини», композиція «Віра, Надія, Любов, присвячена 360-ти
річчю Гадяцької унії. В даний час працюємо над проектом «Богом
благословенна найукраїніша Україна».
Гадяцький полк 1648-1649 рр
1648-го утворився Гадяцький полк, щоб у боротьбі з ворогами був толк.
Територія велика: пагорби, долини охоплювали землі сусідньої Сумщини.
Тут поряд, зовсім недалечко знаходились сотенні містечка
Їх розпізнати було легко так, бо кожне мало свій козацький знак.
Подіям цього часу етно-гурт «Чорнобривці» виготовив проект на полотні
«Гадяцький полк 1648-1649 років»

6. «Гадяцький ювілейний
Рушник «Гадяцький ювілейний 1658-2008»,присвячений 350-ти річчю
підписання Гадяцької угоди між Польщею, Литвою і україною в 1658 році
за гетьманування Івана Виговського. розроблений Григорієм Киселем і
скомпонований із рушників сіл Сари, Книшівка та Хитці.
Року 1658 Гадяцька угода – для України бути в Європі – актуальна нагода.
Іван Виговський тоді гетьманом був- він про всі події знав, писав і чув.
Композиція «Віра, Надія, Любов, присвячена 360-ти річчю Гадяцької
унії Польша, Литва, Україна.
Балтійсько-Чорноморська конфедерація –це була високої дипломатії
апробація
Зібрались Україна, Польща і Литва - як будемо править і хто за що
відповідать?
Це була дуже важлива справа народжувалась триєдина держава.
360 років нас від тієї дати відділяє на відтворення конфедерації людність
надію має.
Тож знайте, щоб запанував мир, злагода знов світом хай править в Бога
Віра і Надія і Любов до ближнього.
Рушник «Хитцівському роду нема переводу».
Цар колос із прізвищ наших односельчан відображає єдність поколінь
А навкруги синьоокий павич в'ється, в небо пісня дзвінка ллється,
Вінчає рушник пшеничний колос, хай про Хитцівський рід лунає слави
голос.
Карта панно «З нами Бог і Україна» вишита писанками всіх обласних
центрів України зі словами «Боже великий, єдиний нам Україну храни» -
була визнана найкращою колективною роботою на обласному святі
«Великодня паска-2015».
Геометричний орнамент Правобережжя і рослинний лівобережжя
доповнюючи одне одного відтворили Україну як одну єдину велику
Писанку в якій і є початок життя.
Білим наче писанка тло залишили, приклали всі свої таланти і сили.
Бабусі, мами, дівчатка, учні вишивали і тихесенько українську пісню
співали.
Журі без заперечень всі дуже раді нам перше місце присудили на своїй
нараді
Тож хай знає кожен і ваша родина ми є тому, що з нами Бог і Україна.

7. Рушник українського єднання
А цей витвір з радістю і без вагання назвали рушник українського
єднання
Символ красунь дівчат, а не жінок традиційно неповторний
український вінок.
«Геральдика України на полотні»
Вишивана геральдика України – полотно, хрестик,символи-герби,
рослинний і геометричний орнаменти відтворюють державотворчий процес
з часів Магдебурзького права.
Панно « Стежки Драгоманової родини на карті Гадяччини»
присвячене родині Драгоманових, де вишиті села, дотичні до географії
славного роду і зразки вишитих орнаментів, зібраних на Гадяччині Оленою
Пчілкою.
В даний час в роботі обємний масштабний проект «Снага родинної
криниці».Тут портрети М.Драгоманова. Лесі Українки, Олени Пчілки на
фоні урочища Зелений гай із висловами про рідну землю Гадяцьку
відтворюють велич цих постатей в історії, культурі, етнографії українського
народу.
Музей історії школи
1.Дорогі гості! Запрошую вас до музею історії школи, яку не
забуваєте ви ніколи.
Тут усе дуже цікаво, подивіться наліво, подивіться направо.
2. В одній шафі старі класні журнали, куди вчителі оцінки виставляли.
Нашу школу закінчив і мій тато, то я підглянула: навчався він завжди
завзято.
А ще тут стоять давні букварі, з яких науку починали всі дітки малі.
А на шафі перший телеприймач, його новини чекав кожен телеглядач.
3.Родзинкою нашого музею є голограми, які ми під кутом 45 градусів
побачимо з вами.
Тут є пектораль, кабанчик, античні фігури, вони посланці скіфської
культури.
Влітку у нас гості з Києва побували, вони вчені, етнографію старанно
вивчали.
Із студентами університеті в голограми старанно виготовляли, і в знак
вдячності нашим краєзнавцям надіслали.

8. 4.Є у Вас гроші, багато чи мало, не в тому суть, головне, яку вони
інформацію несуть.
Мільйони, мільярди, яка їх тематика, а вивчає їх наука Нумізматика.
Матеріали вивчали, збирали і навіть МАН цікаву писали.
А висновок корисний ви повинні знать, чим менше грошей, тим довше
будете спать.
5.А музика повинна бути вічна, бо це душа народу правічна. Про це наш
колишній директор школи знав і грати на баяні мого тата навчав.
Моя бабуся бухгалтер, на рахівниці підрахунки робила, а мені калькулятор
з першої пенсії купила.
6.Учнівській формі присвячений куточок, тут форми піонерська та
учнівська розташовані в рядочок.
Форма була шкільна строга, чудова, до вашої уваги робоча, святкова і
військова.
А тут ось прапор, пілотка, галстук, що носив кожен піонер, для нас це вже
історія тепер.
І ми її старанно вивчаємо багато різних об'єднань маємо.
Дуже цікава і складна штука, грицева шкільна наука.
Написати щось було важке діло, перо гусяче не слухалось, робило клякси і
скрипіло.
Першокласники за парту сідали і перше слово в поті чола писали.
7.Я і далі вас проведу, про дошку шкільну розкажу.
Вона є ознакою кожної школи, мабуть не зникне з неї ніколи.
Вгорі схема вулиць нашого села, вона такою дуже давно була.
Про Гончарівку, Лан, Новоселівку ви вже чули, де зробили перші кроки,
щоб не забули.
А тут внизу світлини, краєзнавчої роботи цілі години.
Патріоті таких, як має Лютенька їх багато, а не жменька.
8.З маленького села починається Україна, хай квітне вона і не знає що таке
руїна.
Вчительська професія від Бога, це тільки до школи пролягла дорога.
Цінують не одне покоління Лідії Василівни, Галини Василівни, Наталії
Валеріївни талант і вміння.
А вгорі традиції села, коли сільська родина разом була.
Тут трудівників поля шанували, а на завершення весілля старовинне грали.
9.Шиш Галина Іванівна відома в Україні трактористка, освячена працею і
красива як артистка.

9. 40 років спочинку в житті не мала, на тракторі віддано працювала.
По людяності, старанності і праці їй присвячено звання герой
соціалістичної праці. Шануючи героїв праці з любої нагоди, ми славимо
всіх хліборобів та їх нагороди.
Повідомити вам дуже раді, наші учні тричі побували у Верховній раді.
Запросили до сесійної зали, і за краєзнавчу роботу відзначали.
Ось один з них радісний момент, з нами Віктор Андрійович Ющенко – тоді
ще президент. А тут Юлія Тимошенко, за купальський обряд вклонялася
низенько.
Петро Симоненко на фоні картини державотворення з нами став, успіхів у
подальшій праці побажав.
Музей Народознавства
10.В народі давно існує повір'я: «Який господар, таке й подвір'я».
Тож перш ніж зайти до хати запрошую на подвір'ї побувати.
Тут знаряддя праці своє місце знають, вони після тяжкої праці там
відпочивають.
Граблі-трійчата сіно, траву сушили, коромисла воду від ставка носили.
Ціпком на току жито молотили, а в носилки кукурудзиння пхали що є сили.
Кожна сільська хата була рушниками багата
У свята ними завішені вікна і рама тож на подвір'ї була їх ціла панорама.
11.Із подвір'я рідна стежина у світ в'ється, побачиш її, серце швидше
заб'ється.
А поряд у Гончарському яру глину брали, та необхідний посуд
виготовляли.
Ось незвична формою глиняна банка, у ній у печі готувалась добра
сметанка.
Горщиків багато: борщівник, кашківник, кожен хлібороб до них звик.
А як їх на одній дужці поєднати – вийдуть горщики – близнята.
У глечику були молоко, квас, узвар – його прохолода спасала у спеку і жар.
Царівна – годувальниця – макітра у неї заливали сироватки не одну
півлітра.
Крамниці в селі тоді не мала, тож хліб кожного тижня випікали.
Тикву з дьогтем клали на віз, щоб безпечним був крутий узвіз.
Колеса дерев'яні ним мастили, і тягли воли на ярмарок воза що є сили.
Брав оцього короба старезний дід, сіяв з нього жито, щоб продовжувати

10. його рід.
А траплялась в роботі вільна хвилина, клалась в новобудові важка цеглина.
12.Найголовніша в кожній хаті річ, це велика. Розмальована півнями піч.
Вона їжу смачну готувала, а від застуди всю родину лікувала.
Біля неї мисника господиня мала, там необхідний посуд тримала.
Під піччю кочерги, рогачки, лопата, їсти готувати та хліб у піч саджати.
Ікони від біди родину охороняли їх малювали і навіть вишивали,
А щоб злим силам був кінець – кришка, оберегом від них служила куришка.
А поки я вам тут розповідала, вам піч смачний сюрприз приготувала.
13.Жорна в хаті тихо гуркотіли, слухали їх усі, бо дуже їсти хотіли.
Перемелене зерно сипалось цівочкою життя, щоб у нашого народу було
майбуття.
А поруч – жлукто – сучасна пральна машина Індезіт, це вам із 18 століття
привіт.
До річки в окропі полотняний одяг котило, таке все біле ставало, що аж очі
сліпило.
В садку прання розвісили підсихати, а потім занесли до хати.
І тут гуркотіла вже так праска, що чула по сусідству баба Параска.
На кухні блендер був відсутній, ковганка – прилад надійний і путній.
Ним товкли часник і сало, що смачного борщу завжди було мало.
Квасолю, горох. Гречку перш ніж в суп вкидати, треба в коритці перебрати.
Цю роботу Попелюшка кінчала, і перебране збіжжя совочком у страву
вкидала.
14.А на дозвіллі не звучав реп, слухали народний вертеп.
З ним по всьому селу колядували, нового щасливого року бажали.
Стіни прикрашали картини в стилі наїв, тут малювали всі хто як умів.
А пізніше на вечорницях відпочивали і картини технікою хрестик співаючи
вишивали.
Без ікони, образу Бога, не починалась жодна дорога
І навіть коли хата у вогні палала. Ікона Богородиці родину Бігунів
врятувала.
15.Костюми у нашого народу красиві, оригінальні, та кожен має риси
унікальні, Але спільна частина одна, це домотканна сорочка з полотна.
Що таке гроші уявлення не мали, тому костюм самі собі виготовляли,
Щоб краще працювали на верстат і прядка, цілу ніч горіла в хаті лампадка.
Чоботи самі собі шили, валянки валяли, в них по черзі до церкви ходили, на
вулиці гуляли.

11. А рушали в далеку невідому дорогу, рушник був провідником до рідного
порогу.
Внизу доріжка домотканна, радо зустрічала пані та пана
Рушник обрамлює поріг, додому повертайтеся з далеких та близьких доріг.
Рушникова світлиця
Кожного гостя як і годиться зустрічає привітно рушникова світлиця.
У нашій школі вона зустріне Вас помахом рушникових крил, різнобарв'ям
серветок та скатертин.
Найдавніший рушник 1912 року родини Січкар П.І. вишитий рушниковим
швом полтавське дерево роду. Є рушники 1947 року, 1954 – го, іменні з
першими літерами імені, з текстовими побажаннями про молодість, яка не
повернеться «Куди летиш , улітаєш сизокрилий орле». Переважає на
рушниках рослинний орнамент, але є і зооморфні мотиви з пастельними
відтінками різнобарвних кольорів. Хліборобська тематика – вишитий сніп
та маленькі польові квіти; весільна із зображенням солярія ( ружі);
купальські із маленькими віночками, поминальні із вишитим хрестом по
центру композиції є відтворенням на полотні основних віх життя людини. В
рушниковій світлиці за роботою збираються учасники етно-гурту
«Чорнобривці». Нещодавно оформили композицію «а сорочка Гадяцька
біла, біла….». де зібрані автентичні сорочки рідного села. Серед них білим
по білому, гречані і родзинка нашого краю – сорочки сині.
Руками наших юних і мудрих «чорнобривців» вишито уже 8 масштабних
проектів «Геральдика України на полотні», «Гадяцький полк 1648-1649
рр.», «З нами Бог і Україна», рушник українського єднання, рушник
«Хитцівському роду нема переводу». Панно « Стежки Драгоманової родини
на карті Гадяччини», композиція «Віра, Надія, Любов, присвячена 360-ти
річчю Гадяцької унії. В даний час працюємо над проектом «Богом
благословенна найукраїніша Україна».