Создал Иван jeymerkury@gmail.com

1. Авторський лекційний курс
Історія Міфології
Наталія Кривда
доктор філософських наук,
професор кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
академічний директор програм MBA Единбурзької бізнес-школи (Східна Європа) Університету Геріот Ват, Велика Британія,
експерт Реанімаційного пакету реформ.

2. Лекція I.
Міф та міфологія:
визначення категоріального апарату.
Поняття міфу. Ґенеза, структура та логос міфу. Міф у системі культури. Міфосвідомість.
Міфологія як наука: актуальність вивчення, особливості сучасного стану.
Історія вивчення міфу: вітчизняна та закордонна школи.
Історія Міфології

3. Міфологічні теорії кінця ХІХ - XXI століть: нові підходи до міфу Е.Тайлора (анімізм, міфологія як “первісна наука”),
Дж.Дж.Фрезера (магія як найдавніший світогляд), К.Г.Юнга (архетипи як структури первинних образів колективної
підсвідомої уяви співставляються з мотивами та образами міфів як продуктів первісної свідомості). Поняття “колективних
уявлень” Е.Дюркгайма як опозиція сакрального і профанного; роль тотемічної міфології у моделюванні родової
організації. Ритуально-міфологічна школа (М.Бодкін, Н.Фрай, Р.Чейз). Структура індоєвропейських міфів Ж.Дюмезіля.
Л.Нідерле як дослідник слов'янської міфології. Ритуалістичний функціоналізм Б.Маліновського. Теорія прелогізму
первісних уявлень та закон партіципації, що керує колективними уявленнями Л.Леві-Брюля. Міфологія як символічна
форма культури (Е.Касірер). Структурний аналіз К.Леві-Строса: міфологічне мислення як розумове, метафоричне,
бріколажеве; тотемічні класифікації як знакові системи; безкінечність трансформацій, але збагненність міфу; міф як
інструмент соціального контролю. М.Еліаде: критика “історичного” як репресивного та трагічного; міф, ритуал, витвір
мистецтва як істинний сенс; зіткнення людини із сакральним як джерело творчості, нерв культури, що закріплюється у
міфах, символах, художніх образах; орієнтація на зустріч з сакральним архетипічно закладена в людині.
Російська школа: А.Афанасьєв, Щ.Бодянський, А.Веселовський, Ф.Буслаєв, О.Погодін, І.Іванов, Ю.Кулаковський.
Сучасні дослідження О.Фрейденберг, М.Бахтіна, О.Лосєва, С.Авєринцева, Ю.Лотмана, Є.Мелетинського, В.Іванова, В.
Топорова, С.Нєклюдова.
Вітчизняна традиція вивчення етнографічно-фольклорної спадщини (М.Максимович, І. Срезнєвський, В.
Милорадович, П.Чубинський, М.Драгоманов, Б.Грінченко, П.Куліш, Г.Булашев, Х.Вовк, В.Шухевич, М.Грушевський, М.
Сумцов); протоукраїнської та української міфології (М.Костомаров, І.Нечуй-Левицький, І.Сребрянський, В.Гнатюк, О.
Потебня, І.Франко, І.Огієнко (Митрополит Іларіон)). Сучасні дослідження міфології в Україні.
Історія Міфології

4. Лекція II.
Феноменологія та діалектика міфу.
Співвідношення міфу та філософії, науки, мистецтва: методологічна диференціація.
Історія Міфології

5. Міфологія та релігія у статусі типів суспільної свідомості та форм культури
(генетичний зв'язок, раціоналізація неосяжного, сполука з екзистенційною
активністю суб’єкта, обрядовість як стимуляція віри, інституалізація
міфологічних уявлень до статусу релігійних через обряди та індивідуальне
життя, символізм та метафоричність мови релігії).
Діалектика суб`єкту та об`єкту в міфі. Міф як образ особистості (О.
Лосєв), чудесне, розгорнуте магічне ім'я.
Закономірності міфу.
Історія Міфології

6. Лекція III.
Міфологічний антропоморфізм
в інтерпретації Всесвіту.
Історія Міфології

7. Світоглядні засади міфологічного антропоцентризму (не розколотість
світу, відсутність суб'єкт - об'єктної опозиції як перемога родової
свідомості). Ізоморфність мікро-, мезо- та макрокосму. Суб’єкт - суб’єктні
стосунки як основа міфосвідомості давньої людини. Е.Дюркгайм:
соціальне як основа розумінняприродного.
Антропоморфізм Всесвіту (отілеснення природних та культурних явищ,
антропометризм світу, людські властивості природи). Соціоморфізм
космосу та “натуралізація” людини.
Історія Міфології

8. Лекція IV.
Міф як комунікативна система.
Функції міфу.
Історія Міфології

9. Ритуалістична та функціональна течії у дослідженні міфу. Теорія прелогізму первісних уявлень та закон
партиціпації, що керує колективними уявленнями (Л. Леві-Брюль). Міфологія як символічна форма
культури (Е.Касірер). Структурний аналіз К. Леві-Строса: міфологічне мислення як розумове,
метафоричне, бріколажеве.
Міф – вторинна моделювальна система: повідомлення (текст) та засіб спілкування (мова).
Міф як культурний текст: моделювальні (гностичні) функції (культурна семантизація та семіотизація,
систематизація відомостей про світ, упорядкування систем та цінностей, створення моделі світу –
установлення ієрархії). К.Леві-Строс: структура як сукупність правил, тотемічні класифікації як знакові
системи, роль бінарних опозицій в первісних класифікаціях, безкінечність трансформацій, але збагненність
міфу. Ієрархічність у східнослов’янській міфосистемі (В.Іванов, В.Топоров).
Міф як мова: буттєві (комунікативні) функції (культурне нормування життя, суспільна регуляція та
соціотерапія, соціалізація індивіда, дистанційна комунікація з потойбічним (магія), консервація, демаркація
та евристика). Міф як архаїчне “священне письмо” (Б.Маліновський). Міф як інструмент соціального
контролю та підтримки природної рівноваги, зв'язок з ритуалом (К.Леві-Строс).
“Симфонічність” міфу як відтворення універсальної структури підсвідомого. Ричард Барт
Історія Міфології

10. fb.com/cultprostir.hub
cultprostirhub@gmail.com
Куратор – Олена Салата
+380503124193