1. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ТКАЧИК Олена Володимирівна
УДК 81+165.194+316.346.2+398(410)
ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В АНГЛОМОВНОМУ ФОЛЬКЛОРІ
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ – 2008
1
2. Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі англійської філології Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор
ВЕРБА Лідія Георгіївна,
професор кафедри англійської філології
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
МАРТИНЮК Алла Петрівна,
професор кафедри перекладу
та англійської мови
Харківського національного
університету імені В.Н.Каразіна
кандидат філологічних наук, доцент
БОРИСЕНКО Наталія Дмитрівна
доцент кафедри англійської філології
та перекладу ім. Д.І.Квеселевича
Житомирського державного
університету ім. Івана Франка
Захист дисертації відбудеться 19 вересня 2008 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті
імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ 01033, бульвар Тараса Шевченка,14.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. М.О.Максимовича
Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ
01033, вул. Володимирська, 58, к. 10.
Автореферат розісланий “ 14 ” серпня 2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Клименко Л.В.
2
3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Звернення до аналізу засобів вербалізації гендерних стереотипів в
англомовному фольклорі зумовлено антропоцентричними тенденціями сучасної
лінгвістики, актуальністю питання співвідношення мови та мислення, проблеми
його національної та гендерної специфіки.
Міждисциплінарне поняття „стереотип” функціонує в термінологічних
системах різних наук. У мовознавстві стереотипи розглядаються не тільки як
репродуковані з пам’яті зв’язки слів, але й як відбитки специфічних особливостей
суспільної дійсності, які існують у свідомості мовців. Актуальним є розгляд
стереотипів у контексті соціальної взаємодії як моделі поведінки, що пов’язана з
певною етнокультурно зумовленою ситуацією, як „вербальної фіксації
упредметнених потреб соціальної групи” (В.В.Красних, І.Д.Бобринська,
І.Г.Ольшанський). Вчені, які орієнтуються на психолінгвістику, пов’язують
ментальну сторону стереотипу з діяльністю людей, досліджують стереотипи рас,
груп (В.Писарек, К.Писаркова). Прихильники етнокогнітивного напрямку
розглядають стереотип у ширшому значенні, пов’язуючи це поняття з мовною
картиною світу в цілому (Ж.Бартмінський, А.Д.Бєлова, Х.Кардела, Ж.Панасюк).
Когнітивна лінгвістика наголошує на когнітивному характері процесів формування
стереотипу і розглядає його як перебільшене переконання, що асоціюється з
категорією. Його функцією є пояснення кореляції поведінки індивіда з відповідною
категорією (Дж.Олпорт). Стереотип є особливою формою збереження знань і
оцінок, тобто концептом орієнтувальної поведінки (У.Матурана); „формою
раціонального пізнання світу, яка спрощує і прискорює обробку інформації”
(А.Д.Бєлова).
Гендерний стереотип є окремим різновидом стереотипу, що відбиває у мові
культурно і соціально обумовлені думки та пресупозиції про ознаки, атрибути і
норми поведінки представників обох статей (А.В.Кириліна). Існуючи у свідомості,
формуючись у мові та реалізуючись через мовлення, гендер є одним з параметрів
особистості. Базуючись на понятті стать як біологічної субстанції, гендер є
суспільно зумовленим розумовим конструктом, який впливає на сприйняття базових
оцінних компонентів мовної особистості.
Вітчизняна і російська гендерна лінгвістика репрезентована
культурологічними розвідками гендерного концептуального змісту на матеріалі
лексики (О.Л.Бессонова, О.С.Бондаренко, А.В.Дудоладова, Г.І.Емірсуїнова,
М.С.Колесникова, І.Г.Ольшанський, Г.Ю.Цапро), фонетики (В.В.Потапов,
Т.Н.Шевченко), фразеології (І.В.Зикова, Т.А.Клименкова, Д.Ч.Малишевська),
паремії (Ю.В.Абрамова, О.Ю.Дубенко, А.В.Кириліна); соціолінгвістичними
(В.В.Потапов), психолінгвістичними (Н.В.Абубікірова, О.А.Андріанова,
О.І.Горошко) та дискурсивними (О.Л.Антинескул, Г.Ю.Богданович, Е.В.Піщікова,
Л.Н.Синельникова, І.І.Халєєва) дослідженнями мовленнєвої поведінки статей;
аналізом гендерного аспекту художнього дискурсу (Н.Д.Борисенко,
О.Л.Козачишина, І.І.Морозова), рекламного дискурсу (Т.А.Ускова), а також
спілкування в мережі Інтернет (М.С.Колеснікова, Л.Ф.Компанцева). Одним із
3
4. напрямів гендерних досліджень є порівняльний аналіз гендерної комунікативної
поведінки різних вікових груп (А.П.Мартинюк, Е.В.Піщікова), професійних груп
(О.І.Горошко), аналіз статусів персонажів (Н.Д.Борисенко, В.А.Маслова), а також
невербальних засобів комунікації (Л.В.Солощук, Л.І.Коваленко).
Важливу роль у трансляції гендерної соціокультурної інформації у процесі
гендерної соціалізації індивіда відіграє фольклорна спадщина народу. Презентуючи
референтів чоловічої й жіночої статі, фольклорний доробок актуалізує весь
асоціативний потенціал, що відбиває історично сформований соціокультурний зміст
когнітивних категорій маскулінності та фемінності, тобто уявлення про сукупність
типових і/чи бажаних анатомо-біологічних, емоційних, психічних, соціокультурних і
поведінково-психологічних характеристик, асоційованих з належністю індивіда до
чоловічої чи жіночої статі у певній лінгвокультурі (А.П.Мартинюк). Етнокультурний
зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінності визначає аксіологічні
орієнтири гендерних еталонів та стереотипів, що регулюють вербалізацію гендерної
інформації у дискурсі певного лінгвокультурного соціуму і тим самим впливають на
гендерну соціалізацію індивіда, формуючи уявлення про еталонні жіночі і чоловічі
якості та ролі. Відносна стабільність гендерних стереотипів, їхня здатність дуже
повільно змінюватись під впливом соціокультурних факторів підсилює
перспективність вивчення регулятивного потенціалу англомовних фольклорних
текстів, які активно функціонують у дискурсі культури сучасної Великобританії.
У фокусі пропонованого дослідження знаходяться англомовні фольклорні
тексти народів Великобританії (дитячі поезії, паремії та народні казки). Фольклор
неодноразово був об’єктом аналізу багатьох російських та українських дослідників
(В.Я.Пропп, О.С.Киченко, П.Г.Богатирьов, С.Е.Нікітіна, К.В.Чистов та ін.), проте
його вивчення велося традиційними методами: експедиція, записи текстів, їх
обробка, систематизація, лінгвістичний та, в разі необхідності, музичний аналіз.
Гендерні стереотипи в народних казках Великобританії (НКВ) досі не були
предметом дослідження. З останніх робіт, присвячених аналізу лінгвостилістичних,
структурно-композиційних та антропологічних особливостей англійських казок,
можна назвати праці О.Д.Нефьодової, О.І.Лещенко, Н.Ф.Єремєєвої, В.С.Аппатової,
І.В.Гейнце. Перспективним й актуальним є вивчення статево зумовленої різниці у
презентації фольклорних персонажів з позицій когнітивної лінгвістики.
Актуальність дослідження гендерних стереотипів полягає в інтегрованому
підході до вивчення лінгвістичної експлікації гендерних стереотипів, відображених
у різних видах текстового фольклору. Обє’днуючи два напрями, лінгвістичної
гендерології та когнітивної лінгвістики, робота орієнтована на аналіз проблеми
мовної реалізації знань і уявлень, що визначають загальну картину світу
представників англомовної спільноти, тобто перебуває в площині
антропоцентричної спрямованості сучасного мовознавства.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю
досліджень, які проводяться на кафедрі англійської філології Київського
національного університету імені Т.Г.Шевченка й об’єднані в межах теми
„Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (номер
держреєстрації 01 БФ 0147 – 01).
4
5. Основна мета дослідження полягає у здійсненні лінгвостилістичного і
концептуального аналізу вербальних способів відображення гендерних стереотипів
у фольклорі народів Великобританії.
Завдання роботи сформульовано наступним чином:
1. Визначити зміст і ознаки гендерних стереотипів як таких, що здатні
впливати на когнітивні упередження та регулювати поведінку індивіда в системі
соціальних зв’язків та відносин.
2. Довести високий рівень стереотипності фольклорних текстів як джерела
закодованої гендерно диференційованої нормативно-прескриптивної настанови.
3. Провести лінгвостилістичний і структурно-семантичний аналіз вербальних
засобів вираження гендерних стереотипів на матеріалі різних видів фольклорних
текстів (прислів’я та приказки; британські дитячі віршовані твори та народні казки):
на семантичному рівні – через антропологічний та анімалістичний компоненти та на
структурно-семантичному – шляхом аналізу формул казки та каузативно-
фактитивної зони діяльності персонажів.
4. Розробити фреймові структури концептуальних полів гендерно
диференційованих персонажів народних казок Великобританії (НКВ) шляхом
ідентифікації слотів на позначення способів суб’єктної номінації, характеристики
зовнішності, чуттєво-емоційної та інтелектуально-вольової сфери психіки, а також
особливостей професійно-духовної діяльності; встановити перелік концептів-
маркерів, що формують вказані слоти; провести аналіз частотності їх вживання
співвіднесено з маскулінними та фемінними персонажами.
5. Розглянути концептуальне поле чоловічого і жіночого персонажів як
прототипну категорію, яка має центральні (характерні, типові для британського
фольклору) та периферійні характеристики. Окреслити систему гендерно
диференційованих нормативних настанов, що втілені у фольклорному варіанті
лінгвокультурних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА і є засобом відображення /
формування гендерних стереотипів.
Об’єктом аналізу у даній роботі є британський фольклор, що функціонує як
засіб мовної об’єктивації гендерних стереотипів.
Предметом дослідження є семантичні, структурні та когнітивні
характеристики англомовного фольклору, що уможливлюють його функціонування
як джерела поведінкових настанов, які спрямовані на регуляцію гендерно
диференційованої поведінки і забезпечують формування гендерних стереотипів.
Методи дослідження. Методика дослідження визначена завданнями,
матеріалом та спрямованістю роботи і має комплексний характер. У роботі
використовуються індуктивно-дедуктивний, структурно-семантичний метод, метод
суцільної вибірки, фреймовий метод когнітивного моделювання, а також
компонентний, компаративний, контекстуальний, кількісний і якісний аналіз.
Методологічними засадами роботи є положення сучасної когнітивної
лінгвістики та лінгвістичної гендерології.
Фактичним матеріалом дослідження слугує англомовний фольклор народів
території сучасної Великобританії, а саме тексти англійських, ірландських,
шотландських та уельських народних казок (276 НКВ у цифровому форматі, що
становить близько 1000 друкованих сторінок), дитячі поезії: лічилки, примовки,
5
6. колискові, загадки, тексти приспівок, інші віршовані твори (1169 поезій – 545
сторінок), а також англійські прислів’я і приказки (пов’язаних з гендерною
семантикою – 1185 прислів’їв).
Наукова новизна дослідження полягає, по-перше, у системному підході до
вивчення фольклору Великобританії: на матеріалі різних видів народної творчості.
По-друге, дослідження особливостей гендерних стереотипів набуває якісно нового
значення на тлі концептуального аналізу поля маскулінних і фемінних актантів
НКВ. Всебічний аналіз гендерних стереотипів на матеріалі кількох видів
фольклорних текстів відкриває нові напрями лінгвістичного та
інтердисциплінарного дослідження.
Основні положення, що виносяться на захист:
1. Гендерні стереотипи є частиною мовних стереотипів і невід’ємним
складником мовної і концептуальної картин світу; вони відображають як
універсальні, так і специфічно національні особливості світорозуміння людини.
Відбиваючи аксіологічні орієнтири щодо типових маскулінних та фемінних
характеристик, гендерні стереотипи впливають на процеси категоризації при
сприйнятті людей певної статі, функціонують як складова частина гендерної
ідентичності індивіда, регулюють ступінь відповідності бажаній / небажаній
гендерній моделі поведінки.
2. Презентуючи соціально санкціоновані гендерні якості, ролі і моделі
поведінки, мова фольклорної спадщини як засобу вияву колективної свідомості
містить прескриптивно-нормативні настанови і є потужним фактором у формуванні /
відображенні стійких асоціацій та упереджень, які, на відміну від тверджень, що
мають свого автора (навіть авторитетного), практично не підлягають критиці і
сприймаються аксіоматично. Високий рівень стереотипності фольклорних текстів як
джерела закодованої гендерно диференційованої регуляції досягається за рахунок
особливостей створення і функціонування народних творів (регулярність
семантичних зв’язків фольклорного тезаурусу, стереотипність художніх засобів,
текстова синонімія, нормативність оцінки, традиційність, типізованість,
ідеалізованість образів, канонізованість рівня сюжету і композиції).
3. Відображення гендерних стереотипів у фольклорних текстах
здійснюється за рахунок системи засобів вербальної реалізації аксіологічних
орієнтирів лінгвокультури щодо соціально санкціонованих властивостей і
поведінкових характеристик представників певного гендеру. Стереотипотвірні
особливості реалізуються у фольклорних текстах на рівні лінгвостилістичної та
структурно-семантичної організації.
3.1. Презентація антропологічних та анімалістичних референтів
чоловічої та жіночої статі відбиває патріархальний устрій суспільства, де чоловік
виконує роль добувача-годувальника, займає активну соціально-психологічну
позицію, яка досягається завдяки таким маскулінним рисам як розум, рішучість,
хитрість, самостійність та працездатність. Фольклорні образи жіночої референції
орієнтують жінку на виконання стереотипної ролі берегині домашнього вогнища,
матері, дружини. Така роль, наділяючи жінку позитивними рисами відданості,
піклування, водночас обмежує її діяльність сімейно-побутовою сферою.
6
7. 3.2. Структурно-семантична організація НКВ вказує на андроцентричну
природу англомовної лінгвокультури, що реалізується через рекурентне вживання
відповідних формул казки. Гендерна диференціація виявляється у способі номінації
персонажів: її наявності взагалі залежно від статі і у її структурі, а також
актуалізації стереотипно релевантних маскулінних (морально-психологічних та
фізичних) і фемінних (зовнішності) рис. Каузативно-фактитивна зона дій головних
персонажів за формулою „причина – результат – винагорода” залежить від гендеру
героя: референтів чоловічої статі характеризує з позицій „соціально орієнтована
мета перемоги над злом – прославлення, визнання – підвищення статусу”, а жіночої
– за формулою „особисто орієнтована мета – знайдення коханого – одруження”.
4. Концептуальна модель, що є основою семантики персонажів
казкового тексту, формується на базі предметно-центричних фреймів, які
структурують концептуальні поля генералізованих актантів, маскулінних і фемінних
персонажів казки. Предметно-центричний фрейм утворюється системою
пропозицій, в ролі суб’єкта яких виступає казковий актант певного гендеру, а
властиві йому ознаки формують слоти суб’єктної номінації, характеристики
зовнішності, чуттєво-емоційної та інтелектуально-вольової сфери психіки, а також
особливостей професійно-духовної діяльності.
5. Слоти, що входять до складу предметно-центричних фреймів
концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, представлені прототиповими (найбільш
частотними) та периферійними концептами-маркерами. Демонструючи кількісну та
якісну гендерну асиметрію у наповненні слотів, типові концепти-маркери
структурують ядро гендерних стереотипів стосовно представника певної статі.
Периферійні концепти утворюють маргінальні ознаки стереотипного сприйняття
актантів і подають їхню характеристику з погляду загальнолюдських аксіологічних
цінностей.
Теоретичне значення дослідження полягає увиробленні комплексного підходу
до вивчення вербалізації гендерних стереотипів на матеріалі декількох видів
фольклорних текстів. Його результати сприяють розширенню лінгвістичної теорії
лінгвальної регуляції гендерної поведінки суб’єкта дискурсу англомовного
лінгвокультурного соціуму. Проведене дослідження є внеском як у вирішення
глобальної проблеми вербалізації знань, яка перебуває у площині когнітивної
лінгвістики, так і в розробку кола актуальних сьогодні питань лінгвістичної
гендерології.
Практична цінність. Теоретичні положення дисертаційного дослідження та
отримані дані можна застосовувати у лекційних курсах зі стилістики англійської
мови (розділи „Лексичні, семантичні і синтаксичні експресивні засоби”,
„Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту”), а також при розробці нових
спецкурсів з когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики та антрополінгвістики, які
відображають напрями сучасних досліджень мовознавства. Методика аналізу
фактичного матеріалу, запропонована в роботі, може стати основою при написанні
курсових, дипломних та дисертаційних робіт, присвячених аналізу текстів інших
жанрів. Висновки роботи можуть бути використані для типологічних досліджень, а
також досліджень у галузі теорії та практики перекладу за умови поширення
аналізу, запропонованого в роботі, на фольклорні тексти інших народів.
7
8. Апробація роботи. Основні положення дисертації було висвітлено у виступах на
ХІV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго „Мова і культура”
(Київ, 2005); на наукових читаннях пам’яті д.філол.н., проф. Д.І.Квеселевича (Житомир,
2006); на наукових читаннях пам’яті д.філол.н., проф. С.В.Семчинського (Київ, 2006); на
наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження проф.
І.В.Шаровольського (Київ, 2006); на щорічних наукових конференціях на кафедрі
англійської філології університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003-2006).
Публікації. Основні положення дисертації та результати роботи опубліковано
у шести одноосібних наукових статтях провідних фахових видань, затверджених
ВАК України.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками
до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (289
позицій), в тому числі лексикографічних і довідкових джерел (17 позицій), переліку
джерел ілюстративного матеріалу (17 позицій) та чотирьох додатків. Загальний обсяг
роботи становить 212 сторінок (180 сторінок основного тексту). У додатках подано
структуру концептуального поля фемінних і маскулінних актантів НКВ, наведено
таблиці результатів аналізу сфер найбільшої та найменшої гендерної диференціації, а
також подано список казок народів Великобританії, які слугували матеріалом для
концептуального аналізу.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано вибір теми, зазначено існуючі праці з цієї проблеми,
сформульовано основну мету та завдання дослідження, визначено актуальність,
новизну, теоретичне значення, практичну цінність та методи дослідження,
обґрунтовано вибір матеріалу, сформульовано основні положення, що виносяться на
захист, наводяться дані про апробацію та публікації.
У першому розділі „Дослідження гендерних стереотипів з позицій
когнітивної та гендерної лінгвістики” окреслено спектр питань, що стосуються
уточнення тлумачення понять „стереотип”, „гендер”, „гендерний стереотип” у
вітчизняному та західному мовознавстві; культурологічної, соціальної та біологічної
обумовленості існування стереотипів маскулінності та фемінінності; огляду
сучасних лінгвістичних підходів до аналізу засобів вербалізації гендерних
стереотипів (фонетико-фонологічна гендерна дихотомія, лексико-граматичні
особливості мовлення, комунікативно-прагматичні характеристики статей,
асоціативно-когнітивні аспекти сприйняття статей, гендерні асиметрії у системі
мови (явище сексизму), психолінгвістичний та соціолінгвістичний підходи до
проблем лінгвістичної гендерології); визначення сутності суспільно прийнятих
стереотипів маскулінності і фемінності.
Аналіз релевантних для нашого дослідження трактувань поняття
”стереотип” у сучасній лінгвістичній літературі показує, що його розуміння
спирається, з одного боку, на когнітивний характер процесів формування
стереотипу і розглядає його як форму раціонального пізнання світу, яка спрощує і
прискорює обробку інформації, схематизований образ, який ґрунтується на
обмеженій кількості рис оцінного характеру, які вважаються типовими (взірцевими)
8
9. для всього класу речей, тобто як перебільшене переконання, що асоціюється з
певною категорією; з іншого боку, розкриває його соціальний характер,
наголошуючи на соціокультурно маркованій сталій формі орієнтуючої поведінки
представника певної етнокультури.
Стереотипність ментально-лінгвального категоризованого уявлення щодо
представників певної статі безпосередньо стосується соціокультурної категорії
гендеру, яка створюється / відтворюється у соціально-психологічному просторі
лінгвокультурної спільноти у процесі інституалізованої та ритуалізованої взаємодії,
регульованої соціокультурними нормами, що відбивають аксіологічні орієнтири
категоризації соціальної дійсності у концептуальній картині світу лінгвокультури
(А.П.Мартинюк).
Гендерний стереотип – це історично обумовлене типізоване в колективні
свідомості певного лінгвокультурного соціуму уявлення про фізіологічні, емотивні,
психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими індивіду, якого соціум
категоризує як чоловіка або жінку. Стереотипізація гендерних особливостей є
складовою явища категоризації дійсності у відповідності до глобальної когнітивної
моделі, що спрямовує інтерпретаційні процеси у русло аксіологічних орієнтирів
лінгвокультури (А.П.Мартинюк).
Соціальна природа гендерних стереотипів як когнітивних упереджень,
пов’язує їх творення з політичним, релігійним, класовим, економічним, освітнім,
сімейно-соціальним та іншими аспектами існування суспільства. Джерелом
гендерних стереотипів виступає патріархальний устрій суспільства, біблійна мораль
другорядності жінки, біологічне призначення жінки-матері та обмеженість її
соціальних ролей.
Стереотипи існують у свідомості і підсвідомості людей, відбиваються в
одиницях мови та моделях мовленнєвої поведінки. Мовні стереотипи зокрема є
складовою етимологічного і переносного значення слів, ідіом і релевантні в межах
певної культури. Будучи частиною мовних стереотипів у кожній окремій мові,
гендерні стереотипи присутні в тому чи іншому варіанті і ступені свого прояву
практично в усіх мовах, мають загальнолюдський характер.
Здатність гендерних стереотипів вербалізуватися дозволяє дослідити
особливості їх функціонування через аналіз мовних явищ. Гендерні стереотипи,
пов’язані з мовним кодом, виявляються, зокрема, на лексико-граматичному,
фонетико-фонологічному та комунікативно-прагматичному рівнях. Одним з
найбільш розповсюджених підходів до вивчення проблеми мовної картини світу є
аналіз культурних концептів, які визначають бачення, сприйняття і членування
дійсності, обумовлюють національну специфіку стереотипів.
Концепт найповніше та найдоступніше розкривається через мову як один з
основних інструментів пізнання, концептуалізації та категоризації навколишнього
світу (О.С.Кубрякова). Досліджуючи сукупність мовних засобів вербалізації
концепту, вивчаючи значення мовних одиниць, у яких реалізується зміст концепту,
ми можемо сформувати уявлення про нього у свідомості членів певної мовної
спільноти у конкретний історичний період. Концепт представляє собою синтез
індивідуально-авторського розуміння з традицією національного вживання цього
концепту, а також із загальнолюдською, первісно-міфологічною моделлю світу.
9
10. В рамках когнітивної лінгвістики функціонування гендерних стереотипів
може бути аналізоване за допомогою фреймового методу когнітивного
моделювання, який є одним з найбільш ефективних способів презентації
концептуальної інформації (Ч.Філлмор, М.Мінський, Т. ван Дейк, Дж.Лакофф,
Р.Ленекер). Фреймова модель відтворює в лексичній системі відношення між
концептом і його реалізаціями, описує найбільш характерні уявлення в сприйнятті
мовної особистості. Фреймовий аналіз дозволяє організувати у структури основну,
стереотипну, характерну та потенційно можливу інформацію. Фрейм - мислимий у
цілісності його складових частин багатокомпонентний концепт (Н.Н.Болдирєв),
об’ємне уявлення, певна сукупність стандартних знань про предмет чи явище, що
асоціюється з тим чи іншим концептом лексичної категоризації мовних одиниць
згідно тематичного принципу.
У даному дослідженні мовні засоби, що структурують фреймову модель,
актуалізують той „асоціативний потенціал, який відбиває історично сформований
соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінності, тобто
уявлення про типові і бажані анатомо-біологічні, соціокультурні та поведінково-
психологічні характеристики, асоційовані з належністю індивіда до чоловічої чи
жіночої статі у певній лінгвокультурі” (А.П.Мартинюк).
У другому розділі „Фольклорна спадщина як джерело гендерних
стееротипів” визначено поняття фольклору, описано лінгвостилістичні та
структурно-композиційні особливості фольклорних текстів. Значну увагу приділено
встановленню особливостей фольклорної спадщини як джерела концентрованого
набору стереотипотвірних характеристик, аналізу їх відображення на
лінгвостилістичному та структурно-семантичному рівнях організації фольклорних
текстів. Дослідження гендерних стереотипів у прислів’ях, приказках; дитячих
поезіях (nursery rhymes) та британських казках структуроване з відповідним
жанровим розмежуванням на підрозділи.
Народна творчість є найбільш яскравим проявом національно-культурної
специфіки в мові, тому фольклорні тексти відіграють роль стереотипів культурного
світобачення, його еталонів, виступають мовними експонентами культурних знаків і
є одним з могутніх засобів формування гендерних стереотипів. Здатність
фольклорних текстів пропагувати готові матриці колективної свідомості
реалізується на основі особливостей процесу їх створення. Народні твори
характеризуються спадкоємністю, стійкістю художніх традицій, що передаються із
покоління в покоління. Відшліфовані часом та чисельністю авторів, фольклорні
тексти сприймаються як аксіоми народного світогляду, є одним з найбільш могутніх
і стійких джерел гендерних стереотипів.
До основних стереотипотвірних характеристик народної творчості належать
такі особливості створення фольклорних текстів: обмеженість мовних засобів
(сталість фольклорного тезаурусу); колективне авторство (чисельність авторів);
ідеалізованість зображуваного; нормативність оцінки зображуваного; традиційність
та історизм творення; типізованість образів; канонізованість рівня сюжету і
композиції (у сюжетних творах); сталість художніх засобів; повторюваність, широка
вживаність творів на певній території. Комплекс даних рис зумовлює високу
10
11. стереотипотвірну здатність народних творів і є одним з чинників своєрідного
нейролінгвістичного програмування у творенні андроцентричної картини світу.
Британські фольклорні тексти об’єктивують нормативні предметно-
референтні ситуації, обов’язковими учасниками яких є персонажі (актанти)
чоловічої і жіночої статі – референти гендерних концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА, –
які несуть в собі аксіологічні орієнтири колективної свідомості британської
лінгвокультури. Гендерно марковані фольклорні персонажі постають не як проста
репрезентація референтів чоловічої та жіночої статі, а як соціокультурно
детерміноване уявлення про чоловіка та жінку, їхні типові та бажані якості, моделі
поведінки, соціальні ролі, що залучає весь спектр стереотипних асоціацій
англомовної лінгвокультури з „маскулінністю” та „фемінністю”.
Стереотипне ставлення до представників різної статі, відображене у
британських прислів’ях, формує образ типового чоловіка (сильного, владного,
практичного, знаючого, керуючого, рішучого, рухливого, емоційно стриманого
тощо) та типової жінки (хорошої хазяйки, вродливої, вірної дружини).
Критикуються такі стереотипно жіночі якості як балакучість, відсутність розуму, зла
вдача, емоційна поверховість та практична непотрібність жіночої краси. У своїй
більшості фольклорні тексти відображають ієрархічність стосунків чоловік – жінка
при маскулінній позиції першості. Чоловік у британських прислів’ях представлений як
виконавець прототипної соціально-психологічної маскулінної ролі добувача-
годувальника, а жінка - як виконавиця прототипної фемінної ролі берегині домашнього
вогнища, що спонукає їх обирати моделі поведінки, адекватні цим ролям.
Аналіз антропологічного та анімалістичного рівнів системи персонажів
дитячих поезій, вказує на позитивну оцінку у маскулінних образах таких якостей
як розум, рішучість, хитрість, незалежність та працездатність; для фемінних образів
релевантними є характеристики краси, турботи. Аксіологічна оцінка діяльності
представників протилежних статей утворюється бінарною опозицією, де активність
є маскулінною властивістю з позитивною оцінкою, позитивною ж фемінною
характеристикою є пасивність:
I lost my mare in Lincoln Lane,
And couldn’t tell where to find her,
Till she came home both lame and blind,
With never a tail behind her (MGR № 287 – p.144).
Дана аксіологія напряму залежить від локалізації їх діяльності в плані „сім’я –
зовнішній світ”: статус жінки в сфері сімейного життя прямо пропорційний
положенню чоловіка у суспільстві:
I had a little wife,
The prettiest ever seen;
She washed up the dishes,
And kept the house clean.
She went to the mill
To fetch me some flour,
And always got home
In less then an hour.
She baked me my bread,
She brewed me my ale,
She sat by the fire
And tоld many a fine tale.
(MGR p.254 - № 591).
Матеріал дитячих поезій віддзеркалює наявність всіх факторів стереотипної
гендерної поведінки, пов’язаної з важливістю статусу чоловіка, його відповідності
11
12. нормі непохитності, непідвладності емоціям та уникнення стереотипно жіночих
видів діяльності, таких як побут, сім’я, діти. Моноцентричність головного героя
твору в переважній більшості випадків передбачає чоловіка:
When I was a little boy
My mammy kept me in,
But now I am a great boy
I’m fit to serve the king;
I can hand a musket,
And I can smoke a pipe,
And I can kiss a pretty girl
At twelve o’clock at night.
(MGR p.62 - № 71)
Дослідження формул казки на структурно-семантичному рівні організації НКВ
свідчить про:
- кількісну перевагу ініціальних формул, які самопрезентують маскулінного
персонажа і категоризують фемінного стосовно чоловіка;
- особливості функціонування різних видів медіальних формул: описові
наголошують на жіночій зовнішності (she grew up very beautiful, with lovely golden
hair, the big tall woman), чоловічому положенні у суспільстві (a reach baron, a man of
big landed property) та внутрішніх рисах та якостях (a great magician, ill-tempered
elder sister); формули дії обмежують фемінних персонажів домашньо-побутовою
сферою (he went back home to his wife), орієнтуючи маскулінних на суспільно
значиму діяльність (he went into the world to seek his fortune), формули-завданя
вимагають від жінок розв’язання реалістичних проблем і вимагають від чоловіків
виявлення надприродних якостей сили, розуму та мужності: In the north of Ireland
there are spinning meetings of unmarried females frequently held at the houses of farmers,
called kemps (“The Rival Kempers”). By eight o’clock tomorrow morning you must have
dug a lake four miles round…, and on it there must be floatinga whole fleet of vessels. And
they must range up… and fire a salute of guns. And the very last shot must break the leg of
the four-post bed on which my daughter sleeps…(„The Golden Snuff-Box”).
Аналіз місця вживань та рекурентність мовних формул зі значенням чоловік-
лідер, жінка позитивний персонаж на тлі сім’ї у ролі неактивного героя у соціальній
сфері доводить, що дитяча казка є одним із чинників творення андроцентричної
картини світу.
Дослідження каузативно-фактитивної зони діяльності центральних
персонажів НКВ показує, що реалізація формули „причина – результат –
винагорода” залежить від гендеру героя, характеризуючи позитивних героїв
чоловічої статі з позицій „соціально-орієнтована мета перемоги над злом –
прославлення, визнання – підвищення статусу” („Dick Whittington”, „The Golden
Snuff-Box”, „Jack the Giant-Killer” тощо) і героїв жіночої статі – „особисто-
орієнтована мета – знайдення коханого – одруження” („Tattercoats”, „Tom Tit Tot”,
„Cap of Rushes”, „Tattercoats”, „The Three Heads of the Well”, „Molly Whuppi”, „Nix
Naught Nothing” тощо). Дана закономірність актуалізує як головні чоловічі
преференції наявність високого соціального положення і майнового становища,
роблячи метою дій казкових героїнь зміну свого незалежного статусу на одружений.
Третій розділ „Когнітивний аспект реалізації гендерних стереотипів у
НКВ” присвячений концептуальному дослідженню, проведеного за допомогою
12
14. радість - задоволення
ворожість
смуток
дружелюбність -відкритість
цікавість - здивування
занепокоєння -
знервованість
страх
сміливість - відвага
вдячності
гідності - гордості
АКТАНТ
(персонаж НКВ
чоловічої /
жіночої статі)
СУБ’ЄКТНА
НОМІНАЦІ
Я
ХАРАКТЕ-
РИСТИКА
ЗОВНІШ-
НОСТІ
Войовнича діяльність
Місцезнаходження
Відпочинок
Хатня робота
Заняття/робота
Антропометрична
номінація
Соціальний
статус
Родинні
стосунки
Риси
зовнішності
Загальні
фізичні
ознаки
Вік
Краса
ПРОФЕСІЙНО
- ДУХОВНА
ДІЯЛЬНІСТЬ
СТРУКТУРА КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПОЛЯ ЧОЛОВІК та ЖІНКА У НКВ
впевненість - воля
знання - розум
потреба
активність - енергійність
незнання - нерозуміння
порядність
пасивність - бездіяльність
влада
слухняність - покірність
ІНТЕЛЕК-
ТУАЛЬНО-
ВОЛЬОВА
СФЕРА
ПСИХІКИ
ЧУТТЄВО-
ЕМОЦІЙНА
СФЕРА
ПСИХІКИ
Моральні
якості
Естетичне
сприйняття
Фізична
характеристик
а
Сила
Забезпечення сім’ї
Схема 1.
11
15. аналізуються структурні моделі концептуальних полів фемінних і маскулінних
персонажів НКВ (базових концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА), виділяються семантико-
асоціативні блоки (слоти), що утворені концептами-маркерами. Подається кількісна
і якісна характеристика вживання виділених концептів-маркерів, порівнюються
особливості їх використання відповідно до гендеру персонажа.
Один із фрагментів концептуальної області відображення гендерних
стереотипів у лексичній семантиці лежить в межах фольклорних текстів, зокрема в
народних казках. Базовими концептуальними кванторами реалізації гендерних
стереотипів у НКВ є генералізовані образи персонажів. В ході аналізу матеріалу
подається структура концептуального поля фемінних і маскулінних актантів, що
досліджувалася за допомогою фреймового методу когнітивного моделювання.
Фрейми актантів НКВ чоловічої і жіночої статі об’єднані можливістю виділити
спільні слоти для кожного з них. У дослідженні виокремлено п’ять семантико-
асоціативних блоків:
- слот СУБ’ЄКТНОЇ НОМІНАЦІЇ (де аналізується 49 концептів-маркерів у
2 857 випадках вживань у текстах казок),
- слот ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗОВНІШНОСТІ (36 концептів-маркерів у 1979
випадках вживань),
- слот ЧУТТЄВО-ЕМОЦІЙНОЇ (утворений 81 концептом-маркером 1845
вживаннях),
- слот ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ПСИХІКИ (1827 вживань 93
концептів-маркерів),
- слот ПРОФЕСІЙНО-ДУХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (утворений 75 концептами-
маркерами у 1833 випадках їх використання).
На підставі дослідження кількісної представленості кожного з концептів-
маркерів (встановлений перелік яких формує дані слоти), зроблено висновки про
сфери найбільшої та найменшої гендерної диференціації казкових актантів.
Фрейми концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА демонструють кількісну та якісну гендерну
асиметрію у наповненні маскулінних та фемінних слотів. Кількісна асиметрія пов’язана з
відсутністю певних концептів-маркерів у слотах фреймів концептів ЧОЛОВІК та ЖІНКА.
Якісна асиметрія виявлена у розбіжностях щодо змістовного наповнення слотів.
Як показує аналіз концептуальних полів фемінних і маскулінних актантів
НКВ, вживання концептів-маркерів на позначення чоловічого персонажа кількісно
перевищує жіночий в усіх п’яти слотах.
Таблиця 1
Кількісна презентація слотів концептуальних полів
ЧОЛОВІК і ЖІНКА у НКВ
слоти маскулінний
актант
фемінний
актант
інтелектуально-вольова сфера психіки 73,5 % 26,5 %
професійно-духовна діяльність 68 % 32 %
чуттєво-емоційна сфера психіки 67,2 % 32,8 %
суб’єктна номінація 63,2 % 36,8 %
характеристика зовнішності 54,6 % 45,4 %
12
16. Найбільша гендерна диференціація спостерігається у сферах, пов’язаних із
актуалізацією соціального статусу, професійно-духовною діяльністю, вольовою
сферою психіки та естетичним сприйняттям зовнішності:
- соціальний статус. Основними компонентами значення номінативної
презентації чоловіка є його високий соціальний статус, титулованість, володіння
майновою і земельною власністю: концепти-маркери king, sir, landlord широко
представлені у НКВ. Кількісна презентація жіночих концептів lady, queen, princes,
madam становлять лише 23,65 % номінацій концептуального блоку „соціальний
статус”. Назви представниць жіночих персонажів актуалізують в першу чергу її роль
матері та дружини (концепти wife, mother), також опосередковане посилання на
значення сімейного стану для жінки знаходимо у номінаціях maid, maiden, lass
(неодружений), які утворюють ядро позитивної оцінки жінок. Статус одруженої
жінки робить її більш „помітною” у суспільній сфері, в той час як активність
неодруженого молодого чоловіка падає у два-чотири рази при зміні його сімейного
становища.
Гендерна асиметрія, що проявляється у способі номінації персонажів, віддає
кількісну перевагу наявності чоловічих імен (чоловіки-герої мають своє ім’я у 64%,
жінки – у 23%), надає їм більш складну структуру (жіночі імена здебільшого є
однокомпонентними, чоловічі – складені і включають прізвище або прізвисько) та
актуалізує у чоловічих номінаціях стереотипно релевантні маскулінні морально-
психологічні та фізичні характеристики (Wise-Old-Blind Man, Mr.Fox, Swift, Jack the
Giant-Killer, Youthful Warrior, Blind John) і в жіночих – фемінні риси зовнішності
(Goldilocks, Red Riding Hood, Catskin, Caporushes).
Аналіз британських казок показав, що чоловіки роблять самопрезентацію
частіше в порівнянні з жінками, які схильні до використання інших персонажів-
родичів, що уможливлюють появу головної героїні в сюжеті казки (провідники
допомагають жінці майже в два рази частіше, ніж чоловікові).
- професійно-духовна діяльність. Гендерна невідповідність спостерігається в
усіх концептуальних блоках даного слота: „рід занять / професія”, „войовнича
діяльність”, „місцезнаходження”, „хатня робота” та „забезпечення сім’ї”. Кількість
чоловічих професій (сфер зайнятості) у НКВ більше, ніж у два рази перевищує
жіночі, а їх варіативність – майже у 9 разів (найбільш розповсюджені серед
чоловічих актантів farmer, miller, tailor, priest, soldier, серед жіночих – nurse). З
аналізу виділених концептуальних блоків випливає, що фемінні соціальні ролі
обмежені сферою їх діяльності, яка зводиться, в основному, до хатньої роботи та
догляду за дітьми (концепти flax, knit, spin, bake, sweep, wash пов’язуються з
жіночим персонажем, he came home to his wife – типова медіальна формула).
Результати підтверджують стереотипну думку про роль чоловіка-завойовника
(маркерами виключно чоловічої агресивної поведінки є fight, kill, lose, win тощо),
робітника та годувальника сім’ї (стосовно маскулінних актантів маркери sell, buy,
work, care тощо вживаються в 3,5 рази частіше; money в 5 разів частіше).
- вольова сфера психіки. Трикратна чисельна перевага „маскулінних”
концептів (73.5 % :: 26.5 %) віддає дану сферу у руки чоловічого світу. Існуючі
стереотипи про чоловічий активний, енергійний спосіб життя, схильність до
управлінських, контролюючих, володарюючих тактик пояснює факт того, що
13
17. останні дві позиції маскулінної частини слота „вольова сфера психіки” зайняті
концептуальними блоками „слухняність-покірність” та „пасивність-бездіяльність”.
- естетичне сприйняття зовнішності. Значна кількісна перевага
концептуального угруповання „краса” у блоці „фізичні ознаки” (53% у фемінних
персонажів та 26% у маскулінних) та акцентуація аспекту естетичного сприйняття
жіночих персонажів у блоці концептів „риси зовнішності” (34% та 11%) свідчить
про виключно важливе значення критерію привабливості для фемінного актанта.
Для чоловічого актанта релевантною є увага на зображенні його фізичних
характеристик як таких (форма, рухи, наявність) і силових якостях.
Найменша гендерна асиметрія спостерігається за ознаками родинних
стосунків, інтелектуальних здібностей та емоційного стану:
- родинні стосунки. Серед гендерно-маркованих номінацій родинних
стосунків кількість маскулінних та фемінних номінацій складають найменший
розрив – всього 5 % (43,82 % та 38,43 % відповідно), що свідчить про однаково
важливу роль чоловіка і жінки у структурі сім’ї.
- інтелектуальні здібності. Позиційна відповідність більшості
концептуальних вузлів між двома статями свідчить про однакову значущість
найважливіших сфер інтелектуальної діяльності для обох гендерів (повна
відповідність перших шести позицій: „знання-розум”, „незнання-нерозуміння”,
„енергійність”, „потреба”, „впевненість-воля”), порушуючи стереотип про розумову
обмеженість жінок.
- емоційний стан. Отримані дані про чуттєво-емоційну сферу психіки
,дозволяють робити висновки про відносно невелику статеву різницю в орієнтації на
„мікро-” чи „макросвіт” казкових персонажів (на емоції внутрішнього вектору
спрямовано 67,76 % емоцій у жінок та 54,57 % у чоловіків). Розбіжності в чуттєво-
емоційній сфері чоловічої і жіночої психіки існують скоріше не на кількісному, а на
якісному рівні: стереотипно приписувана жінкам підвищена емоційність не має
відображення у характеристиці героїнь НКВ, проте, жіночі емоції та почуття є менш
збалансованими: амплітуда кількісних пропорцій емоцій жінок значно ширша, ніж
чоловіків.
- вік героїв є загальнолюдською характеристикою: роль головних діючих осіб
виконують, переважно, молоді люди.
ВИСНОВКИ
Вибір об’єкта дослідження - британського фольклору, що функціонує як засіб
мовної об’єктивації гендерних стереотипів – та предмета дослідження –
семантичних, структурних і когнітивних характеристик англомовного фольклору,
що уможливлюють його функціонування як джерела поведінкових настанов і
забезпечують формування гендерних стереотипів, – відповідає розвитку актуальних
напрямів сучасного вітчизняного мовознавства – когнітивної та гендерної
лінгвістики. Звернення до історичного матеріалу дозволяє продовжити розробку
проблеми історичної зумовленості формування гендерних стереотипів, їх
функціонування та трансляцію протягом поколінь.
14
18. Дослідження мови і гендерних асиметрій у ній ґрунтується на гіпотезі Сепіра
– Уорфа про те, що мова – це не лише продукт суспільства, але й засіб формування
його мислення і ментальності, на твердженні про регулятивну природу мовного
знаку, який, за словами Л.С.Виготського, є засобом оволодіння поведінкою.
У роботі розглянуто спектр питань, що стосуються уточнення тлумачення
понять „стереотип”, „гендер”, „гендерний стереотип” у вітчизняному та західному
мовознавстві; огляду сучасних лінгвістичних підходів до аналізу засобів вербалізації
гендерних стереотипів (фонетико-фонологічна гендерна дихотомія, лексико-
граматичні особливості мовлення, комунікативно-прагматичні характеристики
статей, асоціативно-когнітивні аспекти сприйняття статей, гендерні асиметрії у
системі мови (явище сексизму), психолінгвістичний та соціолінгвістичний підходи
до проблем лінгвістичної гендерології); когнітивного обґрунтування регулятивної
функції гендерних стереотипів як способу категоризації дійсності та складової
частини МКС; визначення сутності гендерно релевантних суспільно прийнятих
стереотипів маскулінності і фемінності; встановлення особливостей фольклорної
спадщини як джерела концентрованого набору стереотипотвірних характеристик;
аналізу їх відображення на лінгвостилістичному та структурно-семантичному рівнях
організації фольклорних текстів; визначення когнітивних особливостей створення /
відображення гендерної асиметрії в моделюванні структур концептуальних полів
гендерно маркованих генералізованих актантів НКВ.
Проведений аналіз засобів вербалізації гендерних стереотипів в англомовному
фольклорі дозволяє зробити висновок про андроцентричну природу МКС
британської лінгвокультури. У своїй більшості фольклорні тексти відображають
ієрархічність стосунків „чоловік – жінка” при маскулінній позиції першості.
Зображення представників різної статі, відображене у британському фольклорі,
робить внесок у формування стереотипно позитивного образу типового чоловіка як
соціально активного, сильного, владного, практичного, обізнаного, керуючого тощо
та типової жінки – вродливої, слухняної та пасивної за межами сім’ї.
Дослідження антропологічного та анімалістичного компонентів he- та she-
образів персонажної системи фольклорних текстів робить очевидною розподіленість
сфер діяльності персонажів у плані „сім’я – зовнішній світ”. Негативної
характеристики набуває діяльність жінки за межами домашньої сфери, чоловічі
персонажі критикуються за небажання працювати або втрату працездатності. У
малих віршованих творах краса як стереотипно важлива жіноча риса
підпорядковується суто практичній меті: типові ролі ідеальної жінки – вміла
господиня, турботлива мати та вірна дружина. Активність, необмеженість у
просторі, рішучість, розум, емоційна стриманість – основні позитивні якості
маскулінних персонажів.
Народні казки Великобританії, в силу наявності відносно складного сюжету та
розгалуженої системи персонажів, дають можливість багаторівневого аналізу: на
структурно-композиційному (позиційно-значимі формули казки, гендерна
релевантність особливостей каузативно-фактитивної зони діяльності персонажів) та
семантичному (гендерна представленість головного героя, спосіб його її
презентації, власна назва як спосіб характеризуючої номінації персонажа) рівнях.
15
19. У концептуальному полі чоловічого актанта його центральні, типові
характеристики актуалізують насамперед прототипові маскулінні ролі активної
соціальної особи (завойовника, годувальника, робітника) та успішну соціальну
позицію (титулованої особи, володаря майнової та земельної власності). Ядро
гендерних стереотипів, пов’язаних з вольовою сферою психіки маскулінних
актантів, формується такими типовими ознаками чоловічого образу, як активний,
енергійний спосіб життя, схильність до управлінських, контролюючих тактик.
Рамкова реалізація відповідного слота утворена концептуальними вузлами
„слухняність-покірність” і „пасивність-бездіяльність” на останніх позиціях та
„активність-енергійність” – на першій.
Центральними рисами фемінного актанта НКВ є стабільні асоціативні
зв’язки, які пов’язують жінку з сім’єю, домівкою; наголошують на її ролі матері,
дружини, господині. Підвищена увага до зовнішності жіночих актантів у НКВ
актуалізує пердусім її естетичне сприйняття, що в цьому випадку лежить в основі
аксіологічної оцінки. Одружений статус має прямо протилежний вплив на
активність представників різних статей: заміжня жінка стає більш „помітною” у
суспільній сфері, в той час як активність неодруженого молодого чоловіка при зміні
його сімейного стану знижується у два-чотири рази.
Лінгвокультурологічний та концептуальний аналізи фольклорних текстів
дозволили дослідити механізми і способи формування гендерних стереотипів у
мовній та концептуальній картині світу представників англомовної спільноти.
Одержані результати не вичерпують проблематики, висвітленої у роботі;
окреслено перспективи її подальшого дослідження. Висновки про способи
об’єктивації гендерних стереотипів у британських казках можуть бути поглиблені
шляхом поєднання дослідження окремих типів актантів персонажної системи НКВ
(позитивний персонаж, казковий помічник, негативний персонаж тощо) з аналізом
їх гендерної репрезентації. Компаративний аналіз проявів / відображення гендерних
стереотипів на матеріалі фольклорних текстів інших культур дозволить виділити
універсальні та ідіоетнічні особливості сприйняття представників чоловічої і
жіночої статі, а також дозволить глибше зрозуміти причини та наслідки ситуацій
невідповідності гендерним рольовим нормам, усталеним у певній лінгвокультурі.
Основні результати дослідження відображено у таких публікаціях автора:
1. Ткачик О.В. Гендерна презентативність в номінації персонажів британських
народних казок // Вісник ЖДУ ім. І.Франка. – Житомир: ЖДУ, 2006. – Вип.27.
– с. 208-211.
2. Ткачик О.В. Гендерний фактор у ініціальних формулах британських народних
казок // Сучасні дослідження з іноземної філології. – Ужгород, 2006. – Вип.4. –
с. 238-244.
3. Ткачик О.В. Дитячі примовки як дзеркало гендерних опозицій // Вісник ЧНУ.
Серія філологічні науки. – Черкаси: ЧНУ, 2006. – Вип. 94. – с.114 – 120.
4. Ткачик О.В. До питання структури гендерних стереотипів // Мовні і
концептуальні картини світу. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2004. – Вип. 12. –
част. 2. – с. 311-315.
16
20. 5. Ткачик О.В. Реалізація гендерних стереотипів через анімалістичний
компонент в англомовному дитячому фольклорі (на матеріалі примовок) //
Мова і культура. – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2005. – Вип..8. – том 3. –
част. 2. – с.171-175.
6. Ткачик О.В. Чуттєво-емоційна сфера персонажів британських казок в
гендерному аспекті // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: КНУ ім. Т.
Шевченка, 2007. – Вип..21. – част.3. – с. 208-213.
АНОТАЦІЇ
Ткачик О.В. Гендерні стереотипи в англомовному фольклорі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі
спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет
імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню засобів вербального відображення
когнітивних процесів формування гендерних стереотипів на матеріалі різних видів
текстового англомовного фольклору.
На основі результатів структурно-композиційного (позиційно-значимі
формули казки, гендерна релевантність особливостей каузативно-фактитивної зони
діяльності персонажів), семантичного (гендерна представленість головного героя,
спосіб його її презентації, власна назва як спосіб характеризуючої номінації
персонажа) та концептуального аналізів презентації гендерно диференційованих
фольклорних персонажів антропологічного та анімалістичного рівнів, доведено, що
народна спадщина є джерелом концентрованого набору стереотипотвірних
характеристик і є могутнім засобом формування андроцентричної картини світу.
Використаний у дослідженні фреймовий метод когнітивного моделювання
концептів ЧОЛОВІК і ЖІНКА виявив кількісну та якісну асиметрію у наповненні
відповідних слотів і дозволив виділити зони найбільшої і найменшої гендерної
диференціації. Категоризуючи гендерно диференційовану інформацію,
генералізовані образи персонажів народних творів Великобританії формують /
відображають стереотипні маскулінні й фемінні властивості і поведінкові
характеристики. Встановлено, що актуалізуються прототипові чоловічі ролі
активної соціальної особи (завойовника, годувальника, робітника) та його успішна
соціальна позиція (титулованої особи, володаря майнової та земельної власності).
Жіночі характеристики підпорядковані прототипній фемінній ролі матері, дружини,
домогосподарки, що обмежує її діяльність сімейно-побутовою сферою.
Ключові слова: гендер, стереотип, концепти ЧОЛОВІК і ЖІНКА, фреймова
структура, категоризація, вербалізація, англомовний фольклор, стереотипотвірні
характеристики, гендерно диференційовані персонажі, андроцентризм.
Ткачик Е.В. Гендерные стереотипы в англоязычном фольклоре. –
Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по
специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский национальный университет
имени Тараса Шевченко. – Киев, 2008.
17
21. Диссертация посвящена изучению способов вербального отражения
когнитивных процессов формирования гендерных стереотипов на материале разных
видов текстового англоязычного фольклора.
Трактование понятия ”стереотип” в современной лингвистической литературе
опирается на когнитивный характер процессов формирования стереотипа и
рассматривает его как форму рационального познания, категоризации мира, как
схематизированный образ, базирующийся на ограниченном количестве черт
оценочного характера, которые считаются типичными (образцовыми) для всего
класса вещей, то есть как преувеличенное убеждение, ассоциирующееся с
определенной категорией. С другой стороны следует учитывать его социальный
характер, социокультурно маркированную форму ориентирующего поведения для
представителей определенной этнокультуры.
Гендерный стереотип – это исторически обусловленное типизированное в
коллективном сознании определенного лингвокультурного социума представление
про физиологические, психические, психологические и социокультурные атрибуты,
присущие индивиду, которого социум категоризирует как мужчину или женщину.
Социальная природа гендерных стереотипов как когнитивных предубеждений,
связывает их создание с политическим, религиозным, классовым, экономическим,
образовательным, семейно-социальным и другими аспектами существования
общества. Источниками гендерных стереотипов выступает патриархальное
устройство общества, библейская мораль второстепенности женщины,
биологическое назначение женщины-матери и ограниченность ее социальных ролей.
В рамках когнитивной лингвистики функционирование гендерных стереотипов
может быть проанализировано с помощью фреймового метода когнитивного
моделирования, которое является одним из наиболее эффективных способов
презентации концептуальной информации. Фреймовая модель воссоздает в
лексической системе отношения между концептом и его реализациями, описывает
типичные представления в восприятии языковой личности. Фреймовый анализ
позволяет организовать в структуры основную, характерную, типичную и
потенциально возможную информацию. Фрейм - мыслимый в целостности его
составных частей многокомпонентный концепт, объемное представление,
определенная совокупность стандартных знаний о предмете или явлении, которое
ассоциируется с тем или иным концептом.
В данном исследовании языковые средства, которые структурируют
фреймовую модель, актуализируют тот ассоциативный потенциал, который
отображает исторически сформированное социокультурное содержание
когнитивных категорий маскулинности и феминности, то есть представления про
типичные и желательные анатомо-биологические, социокультурные и поведенческо-
психологические характеристики, ассоциируемые с принадлежностью индивида к
мужскому или женскому полу в определенной лингвокультуре.
На основе результатов структурно-композиционного (позиционно-значимые
формулы сказки, гендерная релевантность особенностей каузативно-фактитивной
зоны деятельности персонажей), семантического (гендерная представленность
главного героя, способ его ее презентации, имя собственное как способ
характеризующей номинации персонажа) и концептуального анализов презентации
18
