презентація до дня писемності

1. День української писемності
9 листопада
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос більш нічого.
А серце б'ється – ожива.
Як їх почує!..
Тарас Шевченко

2. «Найбiльше i найдорожче добро
кожного народу - це його мова,
та жива схованка людського
духу, його багата скарбниця, в
яку народ складає і
своє давнє життя,
i своï сподiванки,
розум, досвiд,
почування”.
Панас Мирний

3. День української писемності та мови –
державне свято. Це свято щороку відзначається
в Україні 9 листопада. Встановлено воно було 9
листопада 1997 року Указом президента
Л. Д. Кучми №1241/97
«Про День української писемності та
мови» на підтримку «ініціативи
громадських організацій та з
урахуванням важливої ролі
української мови в консолідації
українського суспільства»

4. День української писемності – це свято на
честь літописця Нестора

6. «Повість временних (минулих) літ» – найвизначніший твір
Нестора Літописця. Це титанічна двадцятирічна праця автора,
яку можна прирівняти до подвигу.
Мова Несторового літопису – слов’янська, староболгарська мова
із вживанням слів тодішньої народної староукраїнської мови.

8. Пам’ятник Нестору-літописцю - дар скульптора
Фрідріха Согояна місту Києву у зв’язку з тисячоліттям
прийняття християнства на Русі – в 1988 р. 10 червня

9. Стародавній слов’янський алфавіт
Був створений священниками Кирилом і
Мефодієм тисячу років назад

11. Зачинателем сучасної
української
літературної мови
вважається Іван
Котляревський,
а основоположником –
Тарас Шевченко.

14. Старослов’янська вживалася
переважно в церковній сфері;
- Давньоруською мовою
укладалися державноюридичні
закони (наприклад, «Руська
правда»),велися ділові документи
й писали художні твори.
(«Слово о полку Ігоревім»).

15. У середині ХVІ століття в східних слов’ян
виникає друкарство, друкований алфавіт,
створений з деякими змінами на основі
півуставного письма. Перша друкована книга під
назвою«Апостол» була надрукована
в Москві в 1564 році, в Україні – у Львові в
1574 році друкарем - Іваном Федоровим.

17. Вислови про мову
«Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики»
Анатолій Бортняк
«Доля української мови – то є водночас й доля української
держави й нації» Ігор Лосєв
«Мова росте елементарно, разом з душею народу»
Іван Франко
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку
їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі
того, що мовна проблема для нас
актуальна і на початку ХХІ ст., і
якщо ми не схаменемося, то матимемо
дуже невтішну перспективу»
Ліна Костенко

18. Дати в скорботному календарі української мови:
1720 р. – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки
українською мовою.
1796 р. – видано розпорядження про вилучення у населення
України українських букварів та українських текстів із
церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи
при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які
безкоштовно організовували видатні діячі
української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про
заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ
про заборону друкування нот українських
пісень.
1884 р. – закрито всі українські театри.

19. 1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана
царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать
последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности
Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу
газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове
вивчення російської мови, чим підтинає коріння
мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене
вивчення російської мови в школах і поділ
класів в українських школах на дві групи,
що привело до нехтування рідною мовою
навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову яка
закріплювала в Україні російську мову
як офіційну загальнодержавну мову

20. Після здобуття незалежності Петро Дмитрович
Яцик, який усе життя прожив у Канаді, але завжди
пам’ятав про рідну землю. Часто приїздив до України.
Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика,
бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає
мови — немає держави.
Так народилася ідея конкурсу з української
мови для української ж молоді.
Рік від року конкурс набуває популярності,
бо головна мета цього мовного змагання —
утверджувати державний статус
української мови, підносити її
престиж.