this presentation show the optimal routing in simple way
as you know optimal routing is a service like roaming value adding service for any question plz contact me (rawand.ali@hotmail.com)
this presentation show the optimal routing in simple way
as you know optimal routing is a service like roaming value adding service for any question plz contact me (rawand.ali@hotmail.com)
cette présentation cite brièvement quelques causes qui peuvent amener à la dégradation des performances d'un site 2G .
congestion , conflit fréquentiel , Manque de voisines ..
This presentations contains introductory to Intermediate topics on Ericsson Juniper M120 based GGSNs with great details on HW, SW and platform specific CLI. This can be relevant for Introductory to Advance level of knowledge in GGSN and engineers can further learn from the basic topics shared in this presentation.
This slide contains fundamental concept about Quality of Service (QoS) technology and various types of Queuing Methods, according to the latest version of Cisco books (CCIE R&S and CCIE SP) and i taught it at IRAN TIC company.
in these slides you will learn what is roaming and how it is work in simple way also with some signaling to show how the operators work together and how call & SMS routed , billing ,agreement ,
for any information plz contact me (rawand.ali@hotmail.com)
Tel: +9647701105935
ITU Security in Telecommunications & Information TechnologyITU
The ITU-T Security Manual offers a comprehensive overview of ITU-T’s work to build confidence and security in the use of information and communication technologies (ICTs).
The manual documents ITU-T’s efforts to respond to global cybersecurity challenges with international standards, complementary guidance documents and outreach to build capacity in the application of advanced ICT security mechanisms.
Introductory chapters highlight high-priority areas of ITU-T security work and basic requirements for the protection of ICT applications, services and information. Central to this introduction is an examination of standards’ role in meeting the security requirements borne of prevalent threats and vulnerabilities.
The manual outlines foundational security architectures as a basis for the discussion of more specific security considerations, following an iterative structure addressing key aspects of ICT security:
Generic security architectures for open systems and end-to-end communications, as well as examples of application-specific architectures, which establish frameworks for the consistent application of multiple facets of security.
Information security management, risk management and asset management, including management activities relevant to securing network infrastructure and the data used to monitor and control the telecommunications network.
The Directory and its role in supporting authentication and other security services. Particular attention is paid to the cryptographic concepts that rely on Directory services, providing an introduction to public key infrastructures, digital signatures and privilege-management infrastructures.
Identity management – a topic of growing importance to connected things, objects and devices – and the related topic of telebiometrics, the use of biometric characteristics for personal identification and authentication in telecommunications environments.
Approaches to network security, including the security requirements for next-generation networks and mobile communications networks in transition from a single technologies (e.g. CDMA or GSM) to mobility across heterogeneous platforms using the Internet Protocol (IP). This section also tackles security provisions for home networks, cable television and ubiquitous sensor networks.
Cybersecurity and incident response, looking at how best to develop an effective response to cyber attacks, including the need to understand the source and nature of attacks when sharing associated information with monitoring agencies.
Application-specific security needs, emphasizing the security features defined in ITU-T standards for Voice over IP, Internet Protocol Television, Web services, and identification tags such as RFID tags.
Technical measures to counter common network threats such as spam, malicious code and spyware, including the importance of ti
cette présentation cite brièvement quelques causes qui peuvent amener à la dégradation des performances d'un site 2G .
congestion , conflit fréquentiel , Manque de voisines ..
This presentations contains introductory to Intermediate topics on Ericsson Juniper M120 based GGSNs with great details on HW, SW and platform specific CLI. This can be relevant for Introductory to Advance level of knowledge in GGSN and engineers can further learn from the basic topics shared in this presentation.
This slide contains fundamental concept about Quality of Service (QoS) technology and various types of Queuing Methods, according to the latest version of Cisco books (CCIE R&S and CCIE SP) and i taught it at IRAN TIC company.
in these slides you will learn what is roaming and how it is work in simple way also with some signaling to show how the operators work together and how call & SMS routed , billing ,agreement ,
for any information plz contact me (rawand.ali@hotmail.com)
Tel: +9647701105935
ITU Security in Telecommunications & Information TechnologyITU
The ITU-T Security Manual offers a comprehensive overview of ITU-T’s work to build confidence and security in the use of information and communication technologies (ICTs).
The manual documents ITU-T’s efforts to respond to global cybersecurity challenges with international standards, complementary guidance documents and outreach to build capacity in the application of advanced ICT security mechanisms.
Introductory chapters highlight high-priority areas of ITU-T security work and basic requirements for the protection of ICT applications, services and information. Central to this introduction is an examination of standards’ role in meeting the security requirements borne of prevalent threats and vulnerabilities.
The manual outlines foundational security architectures as a basis for the discussion of more specific security considerations, following an iterative structure addressing key aspects of ICT security:
Generic security architectures for open systems and end-to-end communications, as well as examples of application-specific architectures, which establish frameworks for the consistent application of multiple facets of security.
Information security management, risk management and asset management, including management activities relevant to securing network infrastructure and the data used to monitor and control the telecommunications network.
The Directory and its role in supporting authentication and other security services. Particular attention is paid to the cryptographic concepts that rely on Directory services, providing an introduction to public key infrastructures, digital signatures and privilege-management infrastructures.
Identity management – a topic of growing importance to connected things, objects and devices – and the related topic of telebiometrics, the use of biometric characteristics for personal identification and authentication in telecommunications environments.
Approaches to network security, including the security requirements for next-generation networks and mobile communications networks in transition from a single technologies (e.g. CDMA or GSM) to mobility across heterogeneous platforms using the Internet Protocol (IP). This section also tackles security provisions for home networks, cable television and ubiquitous sensor networks.
Cybersecurity and incident response, looking at how best to develop an effective response to cyber attacks, including the need to understand the source and nature of attacks when sharing associated information with monitoring agencies.
Application-specific security needs, emphasizing the security features defined in ITU-T standards for Voice over IP, Internet Protocol Television, Web services, and identification tags such as RFID tags.
Technical measures to counter common network threats such as spam, malicious code and spyware, including the importance of ti
1. 9. ДОРОЖНІ УМОВИ ТА БЕЗПЕКА НА АВТОМОБІЛЬНИХ
ДОРОГАХ
Дорожні умови – це сукупність факторів, що характеризують (з
урахуванням пори року, часу доби, атмосферних явищ, освітлення дороги)
видимість у напрямку руху, стан дорожнього покриття (чистість, гладкість,
нерівність, зчеплення), як а також його ширину, ухил на спусках і підйомах,
поворотиі заокруглення, наявність тротуарів або бордюрів, об'єктів ОРР та їх
стан. [1]
Відповідно до ДСТУ2935-94: Дорожніумови - сукупність транспортно-
експлуатаційних та ергономічних характеристик дороги, її оснащення,
технічних засобів контролю ДР та інших факторів, що впливають на
ефективність, режим і безпеку руху.
Автомагістраль - це інженерна споруда, призначена для руху ТЗ.
Дорожніумови визначаються кількістю, місцем розташування та транспортно-
експлуатаційним рівнем доріг.
Основні вимоги до доріг, їх технічний стан, рівень утримання та
облаштування регулюються рядом нормативних документів. Зокрема, це
державні будівельні норми ДБН В.2.3-4-2000. «Транспортні засоби.
Автомобільні дороги”, ДБН В.2.3-5-2001. «Транспортні засоби. Вулиці та
дороги населених пунктів» та інші. Проектні рішення автомобільних доріг
повинні передбачати:
- безпечне та комфортне пересування ТЗ за дотриманням принципу
зорового орієнтування водіїв;
- зручне та безпечне розташування розв'язків і перехресть;
- забезпечення необхідного зчеплення автомобільних шин з поверхнею
проїжджої частини;
- влаштування автомобільних доріг, у тому числі захисних дорожніх
споруд, будівель дорожнього та АТ тощо.
2. Статистика розкриває причини аварій, спричинених незадовільним
станом доріг. Приблизний річний відсоток від загальної кількості ДТП
наведено в таблиці 8.1, яка показує, що більшість цих аварій відбувається з
підвищеною слизькістю. Критерієм слизькості прийнято вважати коефіцієнт
зчеплення коліс з дорогою. Для різних тротуарів або їх стану коефіцієнт
зчеплення може мати такі значення:
а) цементобетон (сухий - 0,9 ... 0,7; вологий - 0,6 ... 0,36);
б) асфальтобетон(сухий 0,8; вологий 0,66 ... 0,47; літній (при t = 40 ° С)
-1,0 ... 1,1);
в) гравійне покриття (сухе - 0,6 ,7 0,7; вологе - 0,3 (0,4);
г) ґрунтова дорога-суха -0,5…0,6, мокра –0,2…0,4;
д) сніг, присипанийпіском - 0,3… 0,38, битий – 0,3… 0,5, розпушений –
0,2… 0,4, гладкий лід (t <0 °C) – 0,06 .. .0,1)
Мінімальні межі коефіцієнта зчеплення залежать від умов руху та
характеристик ділянок дороги:
- слабкіумови руху -ділянки прямолінійно або на кривих радіусами 1000
м і більше, горизонтальні або з поздовжніми ухилами не більше 30 ‰, без
перехресть на одному рівні з коефіцієнтом завантаженості транспорту <0,3
пропускної здатності приймаємо φ = 0,45;
- складні умови руху - ділянки на кривих в плані радіусами 250 ... 1000
м на спусках і підйомах з ухилами 30 ... 60 ‰. Дільниці в зонах звуження
проїжджої частини (під час реконструкції). Секції класифікуються як легкі
транспортніумови з коефіцієнтом навантаження 0,3 ... 0,5 приймаємо φ = 0,45
... 0,5;
- небезпечні умови руху - ділянки з меншою видимістю. Підйоми та
спуски з ухилами, що перевищують розрахункові. Зони перехресть і
примикань на одному рівні. Сайти відносять до легких і важких умов з
коефіцієнтом навантаження більше 0,5 приймаємо φ = 0,5 ... 0,6.
Оскільки значення коефіцієнта зчеплення φ суттєво впливає на безпеку
руху, то згідно з нормативними документами його мінімальне значення для
3. мокрого стана доріг в експлуатації має бути не менше 0,4. Дорожньо-
експлуатаційна служба повинна забезпечити такий індикатор на всіх
поверхнях за будь-яких кліматичних та метеорологічних умов.
До дорожної мережі країни входять дороги загального користування,
міські (вулиці) та відомчі дороги. У 2006 р. ВДМ України налічувала 235 тис.
кілометрів, з них 172 тис. – протяжність доріг та 63 тис. – вулиць. Через села
пройшли 193 тисячі кілометрів, 70% з яких не заасфальтовані.
Дороги загального користування (приміські) загального користування
України - автомобільні дороги, які забезпечують внутрішні та міжнародні
перевезення пасажирів і вантажів, враховують адміністративно-
територіальний поділ країни, з’єднують населені пункти та входять до єдиної
транспортної системи держави.
Залежно від інтенсивності руху (кількості ТЗ, що проходять через
ділянку дорогиза одиницю часу в обох напрямках) та їх значення в загальній
мережі доріг країни, дороги згідно з ДБН В 2.3-4-2000 поділяються. на
категорії, як показано в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 - Класифікація автомобільний доріг
Автомобільні
дороги
загального
користування
Дороги
державного
значення
Магістральні
дороги
Автомобільні дорогиБ суміщені з
міжнародними транспортними коридорами
та міжнародними автомагістралями
категорії Є.
Регіональні
дороги
Дороги, що сполучають столицю України -
місто Київ з адміністративним центром
Автономної Республіки Крим,
адміністративними центрами областей і
міст державного підпорядкування.
Дороги, що з'єднують основні міжнародні
прикордонні переходи автомобільного
транспорту, морські та повітряні порти
міжнародного значення, найважливіші
об'єкти національної культурної спадщини,
курортні зони та великі промислові та
культурні центри країни з автомобільними
дорогами, наприклад «Київ-Суми», «Луцьк-
Ківерці-Маневичі», вхід в аеропорт Дніпра
тощо.
Територіальні
дороги
Дороги, що сполучають адміністративні
центри областей між собою та з містами
4. Дороги
місцевого
значення
обласного підпорядкування, а також міста
обласного підпорядкування та
адміністративні центри районів між собою.
Дороги, що з'єднуються з магістральними та
регіональними дорогами та дорогами,
визначеними попереднім пунктом,
магістральні аеропорти, морські та річкові
порти, залізничні вузли, курорти, об'єкти
національного культурного надбання та
природних заповідників, прикордонні
пункти пропуску міжнародного та
міждержавного значення.
Районі
дороги
Дороги, що сполучають адміністративні
центри районів із населеними пунктами в
межах району та населені пункти району
між собою.
Дороги, що сполучають населені пункти в
межах району із залізничними станціями,
аеропортами, річковими портами,
об’єктами національного культурного
надбання та природно-заповідного фонду з
мережею інших доріг загального
користування.
В'їзди до прикордонних пунктів пропуску
Таблиця 9.2 - Категорії автомобільних доріг
Категорія
дороги
Середньодобова
інтенсивність руху
автомобілів в обох
напрямках
Значення автомобільної дороги
І-а більше 10000
Магістральні дороги державного
значення
І-б більше 10000
Регіональні дороги державного
значення
ІІ 3000...10000
Регіональні дороги державного
значення не віднесені до категорії І-б
ІІІ 1500...3000
Територіальні дороги місцевого
значення
ІV 150...1500 Районні дороги місцевого значення
V До 150
Районні дороги місцевого значення не
віднесені до категорії ІV
Основним показником для визначення параметрів проектованої дороги
є проектна швидкість (див. табл. 9.3).
5. Класифікація міських вулиць і доріг за функціональними ознаками
наведена в таблиці 9.4. Основні норми проектування міських вулиць і доріг
встановлені державними будівельними нормами ДБН В.2.3-5-2001.
Таблиця 9.3 - Розрахунковашвидкість при проектуванні доріг
Розрахункова швидкість,
км/год
Категорія автомобільної дороги
І-а І-б ІІ ІІІ ІV V
Основна (Vmax) 150 140 120 100 90 90
Допустима в горах 100 80 60 50 30 30
Таблиця 9.4 - Класифікація міських вулиць і доріг
Категорія міських вулиць
(доріг)
Розрахунков
а швидкість
руху, км/год
Найменша кількість
смуг руху проїжджої
частини в обох
напрямках
Ширина
однієї смуги
руху, м
1. Швидкісні дороги 120 6+2 резервних 3,75
2. Магістральні вулиці і дороги:
а) загальноміського
значення
100 6+2 резервних 3,75
б) районного значення 80 4+2 резервних 3,75
в) дороги вантажного
руху
80 2+2 резервних 3,75
3. Вулиці і дороги місцевого значення:
а) жилі вулиці 60 2+2 резервних 3,00
б) дороги промислових і
комунально-складських
рівнів
60 2+2 резервних 3,75
в) пішохідні вулиці і
дороги
60 2+2 резервних 3,5
г) селищні вулиці 60 2+2 резервних 3,5
д) селищні дороги 60 2+2 резервних 3,5
е) проїзди 30 - -
Залежно від категорії доріг вибирається конструкція дорожнього
покриття, верхнім шаром якого є покриття. Тип і стан дорожнього покриття
істотно впливають на показники роботи АТ - швидкість і БДР, знос вузлів і
агрегатів рухомого складу, витрата палива тощо. У таблиці 8.4 наведено типи
покриття, використаніматеріали та категорії доріг, девонивикористовуються.
6. Виходячи з характеристик міцності дорожнього покриття, на дорогах
різних категорій діють обмеження щодо використання рухомого складу з
різними осьовими навантаженнями. Так, на дорогах I і II категорій
дозволяється експлуатувати ТЗ з осьовим навантаженням до 11,5 тонн, на
дорогах III і IV - до 10 тонн і до 6 тонн - на дорогах V категорії. У міських
умовах в години пік, як виняток, дозволяється експлуатація автобусів з
основним навантаженням до 11,5 тонн і повною масою до 17,5 тонн.
Таблиця 9.5 - Типи дорожньогопокриття
Тип
дорожнього
покриття
Матеріали дорожнього покриття Категорія дороги
Капітальне
Цементобетонне монолітне І-ІІІ
Залізобетонне або армобетоне збірне I-IV
Полегшене Асфальтобетонне, дьогтьобетонне
III-IV і на 1-й стадії 2-х
стадійного будівництва
доріг II категорії
Перехідне
З щебінки та гравію, з місцевих
неміцних камінних матеріалів
оброблених в’яжучими речовинами
IV і V на першій стадії 2-х
стадійного будівництва
доріг III категорії
Низьке
З ґрунтів, укріплених або
покращених спеціальними
добавками
V і на першій стадії
двохстадійного
будівництва доріг IV
категорії
9.1 Елементи дороги
9.1.1 Поперечний профіль дороги
Для характеристики основних елементів дороги використовуються такі
поняття, як перетин дороги, план траси та поздовжній профіль дороги.
Поперечний профіль — це переріз площини дороги, перпендикулярний
її осі. На розрізі показано дорожнє покриття та його конструктивніелементи,
як показано на рисунках 9.2 і 9.3. Позиції на цифрах означають:
7. 1) проїзначастина - смуга, призначена для руху ТЗ, яка, як правило, має
покриття (тротуар);
2) узбіччя - підвищує міцність краю дорожньогопокриття та забезпечує
безпеку руху;
3) край - крайня лінія, що розділяє проїжджу частину і узбіччя;
4) внутрішній схил;
5) бровка - лінія, що розділяє бордюр і внутрішній схил;
6) зовнішній схил;
7) бортовий кювет (канаву), який призначений для осушення дороги та
відведення з неї води (див. рис. 9.2);
8) окрема смуга (див. рис. 9.3).
Ширина проїзної частини
Ширина земляного полотна
6
4
5
3 1
2
7
>2.5 м
Рисунок 9.2 – Поперечний профіль автомобільної дороги
ПЧ зазвичай має не менше двох смуг. Частина ПЧ, яку займають
автомобілі, що рухаються один за одним і в одному напрямку, називається
смугою. Для унеможливлення виїздуназустрічну смугуна дорогах1категорії
влаштовується окрема смуга шириною не менше 5 м.
Поперечний профіль дороги, що проходить через населені пункти, має
свої конструктивніособливості. Зокрема, на вулиці міста, крім ПЧ, є тротуари
для пішоходів, зелені насадження (смуги) для ізоляції пішоходів та будівель
від вуличного руху, трамвайні колії розташовані в межах ПЧ або на окремій
смузі. Під вулицею проходять підземні комунікації: електричні кабелі;
телефонні та телеграфні лінії; водопостачання, газ, каналізація тощо.
8. 8
> 5 м
1
Рисунок 9.3 – Поперечний профіль дороги з роздільною смугою
Ширина смуги встановлюється залежно від швидкості та загальної
ширини автомобіля. Недостатня ширина смуги не забезпечує безпеку руху на
проектних швидкостях, надмірна - збільшує вартість дороги.
Кількість смуг (4 ... 6) на дорогах1-ї категорії встановлюється залежно
від інтенсивності руху та рельєфу місцевості. Основні параметри проїзної
частини та дорожнього покриття різних категорій наведено в таблиці 9.6.
Таблиця 9.6 - Основні параметри проїзної частини та дорожнього
покриття різних категорій
Категорі
я дороги
Кількість
смуг руху
Ширина, м
смуги руху
проїжджої
частини
обочини
земляного
полотна
І 4 3,75 15,0 3,75 27,5
II 2 3,75 7,5 3,75 15,0
III 2 3,5 7,0 2,5 12,0
IV 2 3,0 6,0 2,0 10,0
V 1 - 4,5 1,75 8,0
9.1.2 План траси
Дорога складається з прямих ділянок, з'єднаних вигинами, які
забезпечують плавний перехід автомобіля з однієї прямої на іншу. Графічне
зображення проекції дороги на горизонтальну площину називається планом
маршруту.
9. Вигнуті ділянки, особливо з малимирадіусами, погіршують умови руху,
оскільки ускладнюють їзду. При русі по кривій виникає відцентрова сила, яка
намагається зрушити автомобіль.
Для безпеки (підвищена видимість) і зручності пересування
криволінійні ділянки доріг проектуються з максимально можливими
радіусами. Радіуси в плані рекомендовані: 3000 м і більше - для доріг 1-ї
категорії; 2000 м і більше - для решти. При таких радіусах дія відцентрової
сили невелика для проектної швидкості і немає необхідності ускладнювати
конструктивні елементи дороги. Натомість не завжди можливо призначити
великі радіуси, тому дозволяється прийняти мінімально допустимі радіуси
кривих у плані техніко-економічних обґрунтувань (див. таблицю 9.7).
Таблиця 9.7- Рекомендованімінімальні радіуси кривих дорогив плані
Категорія дороги І II III IV V
Найменший радіус, м 1000 600 400 250 125
Для забезпечення зручності та безпеки руху ТЗ здійснення з
розрахунковою швидкістю з радіусами поворотів менше 300 м на дорозі
категорій та менше 2000 м на дорогах інших категорій у повороті -
одноосібнийпрофіль з ухилом у напрямі кривої по всій її довжині20 ‰ 60 ‰,
а там, де часто буває ожеледь - до 40 ‰.
Радіус кривої R (м), який забезпечує безпечний рух автомобіля при
проектній швидкості V (км/год), можна отримати допомогу за формулою:
2
,
127 ( )
y в
V
R
i
(9.1)
де у
- коефіцієнт поперечного зчеплення (для несприятливих умов
руху);
в
i - поперечний уклон проїжджої частини у проміле (уклон віража).
10. На рівнинній місцевості при відсутності значних перешкод дорогу
можна прокладати прямими ділянками по кілька кілометрів. Однак довжина
прямих не повинна перевищувати 4 ... 4,5 км, оскільки рух на довгих прямих
ділянках пов'язаний з прогресуючою втомою і зниженням уваги у водіїв
вантажних автомобілів, що рухаються повільно, а водіїв легкових автомобілів
- з втратою контролю швидкості, що є причиною збільшення кількості
нещасних випадків.
9.1.3 Поздовжній профіль дороги
Поздовжнім профілем вулиці або дороги називають її вертикальну
проекцію, розгорнуту в площині креслення.
Конструкція дорожньої лінії повинна відповідати наступним вимогам:
- контур проектної лінії повинен забезпечувати безпечний рух
одиничнихавтомобілів з проектнимишвидкостями, що відповідають категорії
дороги або вулиці;
- висотне положення проектної лінії автомобільної дороги щодо
поверхні землі повинно забезпечувати стійкість і надійність дорожньої
конструкції протягом усього періоду експлуатації дороги.