10 червня свій день народження відзначає один з найвідоміших сучасних українських письменників – Василь Шкляр. Кожен його роман отримує епітет як не "культовий", то "скандальний". Кожен його вислів розбирають на цитати, а кожен вчинок обговорюють ще багато років по тому... Якою мовою письменник заборонив друкувати свої книги? Хто перший читає його рукописи? Чим захоплюється письменник, коли не пише? Яку нагороду за свої книги Василь Шкляр вважає найціннішою? Дізнавайтесь найцікавіше про улюбленого письменника багатьох українців і приходьте до Чернігівської обласної бібліотеки для дітей за книгами Василя Шкляра.

1. Батько
українського
бестселера

2. Василь Миколайович Шкляр — один із найвідоміших і
найтитулованіших сучасних українських письменників.
Деякі літературні оглядачі називають його «батьком
українського бестселера». Твори Шкляра перекладено
англійською, болгарською, вірменською, шведською,
словацькою, російською мовами.

3. Майбутній письменник народився в селі Ганжалівка
Лисянського району на Черкащині, де й пішов до
початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста
Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив 10-річну
школу зі срібною медаллю (1968) і одразу вступив на
філологічний факультет Київського університету.

4. На другому році навчання Шкляра хотіли вигнати з
університету за те, що під час трудового семестру в
колгоспі він бавився бомбою. Але йому вдалося уникнути
відрахування шляхом тимчасового переїзду у Вірменію,
куди він поїхав, аби навчатися за студентським обміном в
Єреванському університеті.
Згодом Шкляр згадає цей випадок зі свого життя у своїй
ранній повісті «Стороною дощик іде».

5. У Єреванському університеті Шкляр студіював
вірменську мову й літературу і, за власним
зізнанням, зміг добре вивчити вірменську мову вже
за два місяці. Згодом Шкляр тепло згадуватиме
вірменський період свого життя. Після повернення в
Україну в 1973 році закінчив навчання у Київському
університеті.

6. Після закінчення університету Шкляр почав працювати
журналістом. Паралельно з журналістською роботою
писав свої перші літературні праці. У 1970-1980-х роках
вийшли друком його перші збірки повістей та
оповідань для дорослих: «Перший сніг» (1977),
«Де твій Остап, Соломіє?» (1979) та «Живиця» (1982).

7. У 1978 році Василь Шкляр став членом Спілки
письменників України. У цей період виходять дитячі
збірки: «Шовкова нитка» (1976), «Черешня в житі»
(1983) та «Шовковий дощик» (1984). Перші романи
письменника, що з’явилися 1986 року («Праліс: Тінь
сови») та 1989 року («Ностальгія»), не здобули хоч
якогось розголосу та були практично не помічені
літературними критиками та звичайними читачами.

8. У період з 1988 по 1998 роки
Шкляр займався політичною
журналістикою, бував у
«гарячих точках». Цей
досвід, зокрема подробиці
операції з врятування
дружини Алли та родини
генерала Дудаєва після його
загибелі, Шкляр згодом
відтворив у романі
«Елементал» (2001).

9. Популярність як письменника
прийшла лише у 1999 році з
виходом роману «Ключ», який
зібрав низку нагород та був
неодноразово перевиданий у
різноманітних українських
видавництвах. Це був перший
твір автора після тривалої паузи.
Сам Шкляр пояснив таку тривалу
перерву «зміною епох».
Письменник розпочав написання
роману ще 1998 року,
перебуваючи у лікарні.

10. 1999 року Шкляр став членом новоствореної Асоціації
українських письменників. У 2000-2004 роках –
працював головним редактором видавництва «Дніпро»,
куди пішов працювати задля покращення стану
видавництва. В цей же період він видає свої переклади-
адаптації зарубіжної та вітчизняної класики:
«Декамерон» Бокаччо, «Тарас Бульба» М. Гоголя,
«Повія» П. Мирного (в скороченому вигляді і сучасною
мовою, без архаїзмів, діалектизмів та ін.).

11. Найвідоміший твір Василя Шкляра виходив друком 2008-
2009 рр. у журналі «Сучасність». 2009 року він був
виданий окремими книгами під різними назвами двома
видавництвами. Одна назва – «Залишенець», інша –
«Чорний ворон». Це історичний роман, створений на
реальних подіях, які відбувалися на початку тридцятих
років ХХ століття.

12. На написання цього твору автор
витратив 13 років. За два роки
продажу було розкуплено
300 000 примірників. Твір було
перекладено трьома мовами.
За цей роман у 2011 році Комітет
з Національної премії України
ім. Т. Шевченка визнав Шкляра
лауреатом премії, але
письменник відмовився її
отримувати на знак протесту
проти перебування на посаді
Міністра освіти України
Дмитра Табачника.

13. У 2011 році Шкляр увійшов до складу журі літературного
конкурсу «Юне слово», також створив Міжнародну
благодійну організацію Фонд Василя Шкляра
«Холодноярська Республіка», основною метою якого
було отримати фінансування на виробництво
повнометражної екранізації роману
«Залишенець. Чорний Ворон».

14. У 2019 році виходить друком
книга «Характерник».
В її основі - події другої половини
ХVІІ століття. А саме, коли
Кошовий Сірко, кинувши виклик
самому цареві, розпочинає
велику, вкрай небезпечну гру з
Москвою.
Особливого чару ця пригода
набуває під пером письменника,
що на основі документальних
джерел творить яскраву
історичну реальність з життя
«лицарів списа і шаблі».

15.  Письменник заборонив перекладати свої
книги на російську мову.
 Дружина першою читає рукописи
письменника.
 У своїй літературній діяльності письменник
принципово жодного разу не скористався
спонсорською допомогою, не прийняв
жодної державної нагороди.
 Хобі митця – полювання на великого коропа.
 Улюблена страва – шоколад натщесерце.
Василь Шкляр, цікаві факти:

16. За словами Василя Миколайовича, найкраща премія
для нього – це прихильність його читачів. А найвища
винагорода – що романи мають широкий попит і
високий продаж.

17. «Я понад усе ставлю інтерес свого читача,
якого я люблю, а він мені платить тим
самим».

18. Ці книги Василя Шкляра є у фонді Чернігівської
обласної бібліотеки для дітей.