Призначення й структура Інтернету

1. 1
Урок №5 9А клас 1 група ________________
2 група ________________
9Б клас 1 група ________________
2 група ________________
Тема: Призначення й структура Інтернету
Протоколи передавання даних. Адресація в Інтернеті
Мета:
 навчальна: познайомити учнів зі структурою Інтернету, способами передавання даних в
мережі та їх протоколами, навчити визначати IP адреси Інтернет ресурсів,
познайомитись із способами під'єднання до Інтернету;
 розвивальна: розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією,
планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
 виховна: виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність,
дисциплінованість.
Тип уроку: засвоєння нових знань;
Хід уроку
І. Організаційний етап
 привітання
 перевірка присутніх
 перевірка готовності учнів до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Дайте відповіді на запитання:
 Що називають комп'ютерною мережею?
 Назвіть типи комп'ютерних мереж.
 Що може бути каналом зв'язку в комп'ютерній мережі?
 Які типи каналів зв'язку ви знаєте?
 Що називають протоколом передачі даних?
 Як можна змінити адресу комп'ютера в мережі?
 Як перевірити наявність фізичного з'єднання між ПК?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку . Мотивація навчальної діяльності
Працюючи з локальною мережею, ми маємо доступ до інформації, яка розміщена на
комп’ютерах нашої школи. А як бути, якщо необхідна інформація знаходиться на сервері, що
знаходиться в Росії або Великобританії? (Учні висловлюють власні думки — Інтернет.)
Спробуйте одним реченням охарактеризувати термін — мережа Інтернет.
IV. Вивчення нового матеріалу
Які ресурси належать до глобальної мережі?

2. 2
Апаратні ресурси глобальної мережі — це під’єднані до Інтернету комп’ютери, канали
передавання даних і мережеве обладнання.
Усі апаратні компоненти Інтернету можуть діяти в єдиній глобальній мережі як на постійній, так і
на тимчасовій основі. Фізичний вихід з ладу або тимчасове відключення окремих ділянок Інтернету,
непрацездатність окремих комп’ютерів, що належать до глобальної мережі, ніяк не впливають на
можливість функціонування самої мережі.
Програмні ресурси Інтернету становлять програми, за допомогою яких забезпечується
функціонування мережі.
Інформаційні ресурси Інтернету становлять документи, які зберігаються на серверах глобальної
мережі. Ці ресурси можуть бути відкритими або закритими. Велика частина інформаційних ресурсів
Інтернету — відкриті ресурси: тексти, зображення, звукові й відеозаписи тощо, якими можна
користуватися вільно. Однак згідно із законом про авторське право, щоб отримати доступ до закритих
інформаційних ресурсів, користувачеві необхідно оголосити свої права: як правило, для цього
потрібно вести своє реєстраційне ім’я (login) і пароль (password). Права доступу можна або придбати
(оплатити), наприклад, при зверненні до комерційних ресурсів, або отримати від адміністрації,
наприклад, для співробітників підприємства, установи, відомства, навчального закладу.
Як формуються адреси ресурсів Інтернету?
Кожний ресурс Інтернету (апаратний, програмний, інформаційний) має свою адресу.
Для того щоб у мережі можна було обмінюватися даними, кожний комп’ютер отримує унікальну
адресу (що не повторюється), яка називається ІР-адресою (від англ. Internet Protocol address). За
міжнародним стандартом, будь-яка ІР-адреса комп’ютера складається із чотирьох частин, розділених
крапками:
***.***.***.***, де *** — число діапазону від 0 до 255.
Така адреса містить номер мережі та номер комп’ютера користувача в ній.
Отже, щоб звернутися до певного комп’ютера в мережі, слід вказати його ІР-адресу.
Така система адресації зручна для комп’ютерів, але незручна для людини. У мережі Інтернет
використовується також більш наочний спосіб — доменний спосіб адресації, коли весь простір адрес
абонентів (користувачів Інтернету) поділяється на області, які називаються доменами. Цей спосіб
базується на доменних іменах серверів, скорочено DNS (від англ. Domain Name Server), що
складаються зі скорочень слів, записаних латинськими символами. Так само як IP-адреса, доменне
ім’я однозначно визначає положення сервера в мережі. При зверненні до комп’ютера за його
доменним іменем воно буде автоматично перетворено на відповідну йому ІР-адресу. Наприклад,
українська пошукова система <МЕТА> — Україна має ІР-адресу 194.0.131.18, якій відповідає доменне
ім’я meta.ua.
Доменне ім’я будується за ієрархічним принципом, аналогічно до структури імен папок файлової
структури. Ідентифікатори (імена) доменів дають змогу визначити, якій організації належить адреса й
у якій країні ця організація розташована. Кількість доменів в адресі необмежена.
Імена для доменів верхнього рівня видає інформаційний центр Інтернету (InterNIC), решту імен
фіксують ті організації, яким такі права делеговані. Ідентифікатори доменів верхнього рівня є
стандартними, у доменному імені вони записуються праворуч. Вони дають змогу визначити тип
організації, якій належить ресурс, або країну, у якій ця організація розташована .

3. 3
Організації, установи та окремі особи реєструють імена доменів другого рівня всередині доменів
верхнього рівня.
Умовно можна вважати, що доменне ім’я комп’ютера має таку структуру:
Інформаційні ресурси, збережені на серверах, також мають адресу, яка може містити назву
протоколу для доступу до інформаційного ресурсу (1), тип ресурсу (2), адресу сервера, на якому він
зберігається (3), назву папки (4) та ім’я файла відповідного документа тощо. Такі відомості на-
зиваються URL-адресою (від англ. Uniform Resource Locator — уніфікований локатор ресурсу), яку часто
називають адресою ресурсу чи просто адресою.
Як під’єднатися до Інтернету?
Для під’єднання комп’ютера до мережі Інтернет необхідно мати комунікаційне обладнання (це
може бути модем, кабельний модем, адаптер, пристрій обслуговування каналу й даних для виділених
ліній тощо), канал зв’язку та спеціальні комунікаційні програми. Також слід обрати організацію, яка
обслуговує користувачів, забезпечує їх певним набором послуг, необхідних для використання ресурсів
Інтернет. Такі організації називають провайдерами.
Інтернет-провайдер, або провайдер, — організація, яка надає послуги доступу до Інтернету та інші
пов’язані з Інтернетом послуги.
Виділені лінії забезпечують цілодобове підключення комп’ютера до світової мережі. Переважно
прокладаються спеціальні потужні лінії, що дають змогу швидко та якісно передавати дані в
цифровому форматі; це можуть бути оптоволоконні лінії або вита пара. Цей спосіб гарантує надійний
зв’язок та постійну пропускну здатність. Іноді в місцях, де немає можливості прокласти такі лінії,
використовують телефонні лінії.

4. 4
Кабельна технологія передбачає односторонню (лише від телевізійної компанії до користувача)
або двосторонню передачу даних із пропускною здатністю до 1 Гбіт/с. Перевагою такого з’єднання є
досить низька ціна.
Безкабельні засоби комунікації порівняно з кабельними здебільшого мають нижчу швидкість
передавання даних, однак у деяких ситуаціях у них є переваги. Зокрема, якщо встановити постійне
з’єднання по кабелях неможливо, а також якщо користувач подорожує або перебуває у відрядженні в
іншому місці чи країні.
Сукупна назва безкабельних технологій для доступу до Інтернету з мобільних пристроїв —
мобільний Інтернет. Проте його можуть використовувати як мобільні пристрої, так і стаціонарні.
V. Інструктаж з ТБ
VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Виконайте завдання:
Вправа 1 ст. 27, вправа 2 ст. 28
VІІ. Підсумки уроку
Рефлексія
 Що ми навчились на уроці
 Що виявилось занадто важким
VІІI. Домашнє завдання
Підручник п. 3.4- 3.6 ст. 23-29
IХ. Оцінювання роботи учнів