2. Призначення мережі Інтернет
Бізнес
Спілкування
Інтернет — це найсучасніший майданчик для торгівлі, величезний ринок, який не вимагає
фізичного простору і доступ до нього лежить через ваш домашній комп’ютер.
Важко уявити обсяги продажів і покупок, які відбуваються в інтернеті кожен день. Число угод
величезне. Крім того, реклама, яка розміщується в інтернеті коштує набагато дешевше реальної
реклами на фізичному носії, а її ефективність, навпаки, перевершує ефективність будь-якого
рекламного щита на жвавому автобані.
Інтернет використовується,для передачі і отримання інформації. Причому, нам мислиться,
що ця сфера — основна ідея інтернету. На даний час за допомогою соц.-мереж та інтернету
ми можемо побачити, почути, написати повідомлення або отримати якусь інформацію від
своїх рідних, близьких, друзів і т. д.
Ігри та розваги
Багато хто зараз використовують Інтернет для ігор. Існує дуже великий вибір онлайн ігор
і можна надовго зависнути граючи в них, так як за комп'ютером час летить швидко. . Можна
переглядати найновіші фільми у відмінній якості, або знайти старі, яких вже ніде немає Також
в інтернеті можна знайти неймовірну кількість електронних бібліотек, де кожен знайде книгу
собі до смаку
3. Протоколи Інтернету
В даному випадку протокол — це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі.
Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто
використовувати однакові протоколи. Сукупність цих протоколів називають стеком протоколів TCP/IP.
Нижче у алфавітному порядку перелічено найпоширеніші мережеві протоколи відповідно до моделі OSI:
1. На прикладному рівні: DNS,FTP, HTTP, HTTPS, IMAP, LDAP, POP3, SMTP, SSH, Telnet,
XMPP (Jabber);
2. На сеансовому рівні: SSL, TLS;
3. На транспортному рівні: TCP, UDP;
4. На мережевому рівні: BGP, ICMP, IGMP, IP, OSPF, RIP, EIGRP,IS-IS
5. На канальному рівні: Ethernet, Frame relay, HDLC, PPP, SLIP
Окрім того існує цілий ряд ще нестандартизованих, але вже доволі популярних протоколів. Як правило,
це протоколи децентралізованого обміну файлами та текстовими повідомленнями; на деяких з них
побудовані цілі файлообмінні мережі. Це такі протоколи, як:
OSCAR; CDDB; eDonkey; BitTorrent; Gnutella;Skype
4. Адресація в Інтернеті.
Інтернет-адреса - позначення шляху до файлу веб-сторінки на
комп'ютері - вебсервера в Інтернеті. Адреса кожної веб-сторінки
унікальна, тому всі елементи інтернет-адреси значені і повинні
відтворюватися безпомилково - також як і, наприклад, телефонний
номер. Інтернет-адреси комп'ютерів, які служать в якості веб-серверів,
являють собою послідовності чисел і деяких інших знаків, розділених
крапками, які кодують розташування цих веб-серверів. Таким чином
кожен комп'ютер ідентифікується в Глобальній мережі через свою
унікальну адресу в Інтернеті. Адреси в Інтернеті дозволяють дуже часто
визначити загальний характер інформаційного змісту того чи іншого
веб-сайту і навіть окремої веб-сторінки.
5. Поняття IP-адреси, URL-адреси
та доменного імені
IP-адреса— це ідентифікатор мережевого рівня, який використовується для Адресації
комп'ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням протоколу TCP/IP. У
мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адреси, у разі роботи в локальній мережі
потрібна унікальність адреси в межах мережі.Адреса IP складається з чотирьох 8-бітних чисел,
які називають октетами.
Види IP-адрес:
IPv4 (англ. Internet Protocol version 4) — четверта версія IP протоколу, перша версія широкого вжитку. IPv4 використовує 32-бітові
адреси, що обмежують адресний простір 4294967296 можливими унікальними адресами. Зручною формою запису адреси IP (IPv4) є
запис у вигляді чотирьох десяткових чисел значенням від 0 до 255, розділених крапками, наприклад, 192.168.0.1.
IPv6 (англ. Internet Protocol version 6) — нова версія протоколу IP, покликана вирішити проблеми, з якими зіткнулася попередня версія
(IPv4) при її використанні в Інтернеті, за рахунок використання довжини адреси 128 біт замість 32. Адреси розділяються двокрапками.
Велика кількість нульових груп може бути пропущена за допомогою подвійної двокрапки. Такий пропуск має бути єдиним в адресі.
6. Поняття IP-адреси, URL-адреси
та доменного імені
URL-адреса- Уніфіко́ ваний лока́тор ресу́рсів, стандартизована адреса певного
ресурсу в інтернеті. Придуманий Тімом Бернерс-Лі для використання у WWW, сучасні
форми описуються в RFC. Включає в себе назву протоколу доступу і, власне,шлях до
ресурсу, формат якого залежить від схеми доступу:
<схема>://<логін>:<пароль>@<хост>:<порт>/<шлях>?<параметри>#<якір>
Схема - схема звернення до ресурсу, найчастіше це протокол
Логін і пароль - відповідно ім'я користувача і пароль для доступу до ресурсу
Хост - повне доменне ім'я або IP-адреса ресурсу
Порт - порт, по якому буде проведено звернення до хоста
Шлях - використовується для уточнюючої вказівки місця знаходження ресурсу.
Параметри - рядок параметрів виду <параметр>=<значення>, розділених символом амперсант '&'
Якір - призначений для внутрішньої адресації на ресурсі, який було отримано від сервера.
7. Поняття IP-адреси, URL-адреси
та доменного імені
Доме́нне ім'я — частина простору ієрархічних імен мережі Інтернет, що
обслуговується групою серверів системи доме́нних імен DNS-серверів та
централізовано адмініструється.DNS-сервери зберігають інформацію про вузли, імена
яких належать домену і виконують трансляцію їх імен в адреси. Кожний домен має
унікальне ім'я, а кожен комп'ютер, підключений до Інтернету, має, як правило,
доменне ім'я. Домени мають між собою ієрархічні відношення. Два домени, що
розташовані на сусідніх рівнях ієрархії, називаються відповідно доменом вищого та
нижчого рівнів. Домени найвищого рівня можуть бути сформовані за організаційним
або географічним ознаками. Домени, сформовані за географічним ознаками,
об'єднують вузли, що належать конкретній державі. За географічними ознаками
об'єднуються в основному комп'ютери, що містяться на території США.
