3. Інтернет (англ. inter - між, net - мережа) - це найбільша та найвідоміша із
сучасних глобальних мереж, що об'єднує комп'ютери та комп'ютерні мережі
всього світу.
4. Мережа створювалася для швидкого та безпечного передавання даних,
забезпечення доступу користувачів до світових інформаційних ресурсів,
обміну повідомленнями тощо.
Наразі Інтернет є засобом для спілкування людей, навчання, для ведення
бізнесу, торгівлі, для розміщення реклами тощо.
5. Кількість користувачів Інтернету в світі на кінець 2014 року склало 3,01 млрд осіб
(більше 25 млн – українці) при населенні планети в 7,2 млрд.
За 2014 у світі стало на 500 млн більше інтернет-користувачів.
Соцмережами активно користується 2078000000 осіб (29% населення), а мобільні
акаунти в них є у 1685000000 (23%). На думку фахівців, дані показники будуть зростати
швидко і незабаром зможуть досягти третини всіх людей на Землі.
6. Попередницею мережі Інтернет була мережа ARPANET, створена урядовою агенцією ARPA
(англ. Advanced Research Projects Agency - агенція перспективних дослідницьких проектів)
Міністерства оборони США. Днем народження ARPANET вважається 29 жовтня 1969 року, коли
відбувся перший пробний сеанс зв'язку між комп'ютерами Каліфорнійського університету в Лос-
Анджелесі та Стенфордського дослідницького інституту в Пало-Альто (США). І хоча після
передачі двох символів зв'язок перервався, із цього почалася історія Інтернету.
7. Обмін інформацією між серверами та клієнтами здійснюється за певними
правилами, які називають протоколами.
Всі дані, що циркулюють у глобальному інформаційному полі, розбито на
невеликі блоки і вкладено в пакети. Кожний пакет окрім даних має заголовок,
де зберігається адреса відправника,адреса одержувача та інша інформація,
необхідна для збирання пакетів у пункті призначення.
Теоретично можливо, що різні пакети одного повідомлення пройдуть
різними шляхами, але все одно досягнуть адресата і будуть зібрані в повне
повідомлення.
Протокол – набір правил та узгоджень для передачі даних по мережі (зміст,
формат, параметри часу, послідовність, перевірку помилок в повідомленнях,
якими обмінюються мережні пристрої).
8. Поділ даних на пакети та їх збирання у пункті призначення здійснюється під
керуванням протоколу ТСР (Transmission Control, Protocol - протокол керування
передаванням), а власне передавання пакетів мережею та досягнення ними
адресата забезпечує протокол IP (Internet Protocol — міжмережний протокол).
9. 9
В Інтернеті прийнято дві форми запису адреси (імені) комп’ютера:
у вигляді цифр – IP-адрес або фізичне ім'я;
у вигляді символів – доменне ім'я (символічна адреса).
Для того, щоб комп'ютер мав змогу передавати та приймати дані з
використанням протоколу ІР, він повинен мати унікальну адресу, яку називають
ІР-адресою.
Вона має такий формат: ххх.ххх.ххх.ххх, де ххх — число від 0 до 255
(наприклад, 193.205.31.47).
Призначенням ІР-адрес займаються спеціальні організації.
10. 10
IP-адреса є зручною для комп'ютерів, але людям запам'ятати її важко. Тому
серверам присвоюють так звані доменні імена — набори розділених крапками
послідовностей символів, наприклад khmelschool8.at.ua.
Останній, найзагальніший елемент доменного імені — в нашому прикладі
ua — називають доменом першого рівня, at— доменом другого рівня і т. д.
Кількість доменів у адресі не регламентовано.
Домени першого рівня стандартизовані, домени останніх рівнів вибирають
за бажанням тих, хто їх встановлює. Імена для доменів першого рівня видає
Інформаційний центр Інтернету (ІnternetNIC), решту імен фіксують ті
організації, яким такі права делеговані.
11. Найчастіше адреси веб-сторінок пишуться латиницею. В адресах веб-сторінок
відображаються певні відомості. Наприклад:
informatic.sumy.ua
Частина адреси informatic – власне ім'я сайта
Дві останні літери після крапки ua вказують на географічне
розташування - Україну
Доменні імена – набори розділених крапками послідовностей символів.
ua - домен першого рівня
15. Адресу, що містить усі зазначені елементи, називають
URL (Uniform Resource Locator — єдиний вказівник на ресурс) або
адресою ресурсу.
Типовий URL має такий вигляд: протокол://адреса, де
1)протокол визначає метод доступу до ресурсу, наприклад:
http, ftp;
2) адреса описує місце розташування ресурсу і включає назву
сервера, шлях до документа і його ім'я.
16. URL (Uniform Resource Locator - єдиний вказівник на ресурс) - універсальна адреса
документа в Інтернеті.
http://www.nformatic.sumy.ua/images/foto.jpg
Протокол Адреса сайту Каталог Ім’я файла
17.
18. Різні потреби людей обслуговують різні служби Інтернету. Служб
Інтернету багато, їх перелік постійно поповнюється.
Комунікаційний (лат. communicatio - єдність, передавання, з'єднання) - той, що
стосується шляхів сполучення, ліній зв'язку.
19.
20. Однією з найстаріших в Інтернеті є служба передавання електронних
листів - електронна пошта, або e-mail (англ. electronic mail -
електронна пошта).
Як і традиційна поштова служба, електронна пошта призначена для передавання листів з
поштової скриньки відправника до поштової скриньки адресата.
21. Приклад електронної поштової адреси: vmakarets@ukr.net
І відправник, і адресат мають свої електронні поштові адреси.
Символом електронної пошти став значок @ (англ. комерційне at - на),
який розділяє частини електронної поштової адреси.
22. Служби інтерактивного спілкування призначені для миттєвого
передавання повідомлень між користувачами Інтернету. Ці
повідомлення можуть бути текстовими, звуковими, відео.
Спілкуватися між собою з використанням програм миттєвого обміну
повідомленнями можуть два користувачі або більше.
Таких програм існує багато, наприклад ICQ, Qip, Miranda, Skype, Windows Live
Messenger тощо. Головна умова їх використання - співрозмовники повинні бути
одночасно на зв'язку, щоб спілкування відбулося.
Значки програм миттєвого обміну повідомленнями
23. Найпопулярнішою службою Інтернету є Всесвітнє павутиння, або World Wide
Web (англ. World Wide Web - всесвітнє павутиння), скорочено WWW, або веб.
Всесвітнє павутиння - це сукупність пов'язаних між собою електронних
документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених по всьому світу.
24. Усі ресурси Інтернету: тексти, зображення, музичні твори, відео тощо - мають своїх
власників. І права на ці матеріали належать саме власникам. Лише вони мають право
розповсюджувати ці матеріали, підписувати своїм іменем, отримувати за них
винагороду тощо.
Право автора на його твір захищається законом. Існує
міжнародний знак охорони авторського права — знак
копірайта (англ. copyright - право на створення копій)
Уже 2300 років тому в Афінській республіці існували право на захист цілісності твору і заборона
вносити до нього зміни. Це вважається одним з перших випадків охорони авторського права.
25. Плагіат (лат. plagium викрадення) - привласнення авторства на чужий твір
науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід, а також
використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора.
26. Використовуючи чужі матеріали з Інтернету - копіюючи їх на носії даних, вставляючи в
презентації чи текстові документи, потрібно дотримуватися певних правил, щоб не
порушити закон про захист авторських прав:
Цитата (лат. cito — приводити в рух, доводити правоту) - короткий уривок з
літературного, наукового чи іншого твору, який використовується іншою особою в
своєму творі, щоб зробити зрозумілішими свої твердження.
