Розвиток освіти і науки в 1917-1921 рр.

1. Розділ 4:
Культура і духовне життя в
Україні в 1917-1921рр.
Тема: Розвиток освіти та науки
в 1917–1921 рр.

2. ПЛАН:
1.Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці;
2.Культурно-освітня діяльність громадських діячів.

3. Основні поняття:
Українізація – процес поступового поширення в освіті, культурі, державному управлінні
та інших галузях життя української мови, утвердження іі як державної після тривалого періоду
заборон і переслідувань.
Інтелігенція – соціальна група, що складається з освічених людей, яким притаманна велика
внутрішня культура, які професійно займаються розумовою працею, розвитком і поширенням
культури.

4. Період Риси
УЦР Розбудова украінськоі школи, Відкриття 53 українських гімназій.
Відбулось декілька учительських з’їздів. Заснування Київського
народного університету.
Підтримка діяльності товариств «Просвіта». Проте більшість дій не
вийшло за межі декларацій
П. Скоропадський Активна освітня політика. Розбудова мережі українських гімназій (150).
Поступова українізація народної, середньої та вищої освіти.
Реорганізація Киівськото народного університету в державний.
Створення університету в Кам’янці-Подільському.
Відкриття українських кафедр у Київському, Одеському і Харківському
університетах
.
Освітня політика в 1917- 1920 рр
1. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці

5. УНР Освітня політика не виходила за межі декларацій про підтримку і розвиток
української освіти, бо Директорй доводилося вести постійні бойові дй, до
того ж вона не
контролювали тривалий час певної територіі
Денікінський Освіта українською мовою заборонялася і переслідувалася
Радянська влада Руйнування попередньоі системи освіти. докладалися значні зусилля до
ліквідації неписьменності.
Ідеологізація освіти. Створення єдиної трудової школи (навчання 7 років).
Скасовувалася плата за навчання. Розбудовувалася мережа підготовки
педагогічних кадрів (інститути, технікуми, курси). Половина шкіл
здійснювала навчання українською мовою. У 1920 р. ліквідовано
університети, а на їх базі створено мережу інститутів. Уся наукова робота
була зосереджена в УАН. Для
підготовки для вступу у вузи створювалися робітничі факультети
(робітфаки)
1. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці

6. Палладін Олександр
Володимирович
2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

7. 2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

8. 2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

9. Граве Дмитро Олександрович
2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

10. Вернадський Володимир Іванович
2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

11. 2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

12. Николай Прокоф’євич Василенко
2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

13. 2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

14. 2. Культурно-освітня діяльність громадських діячів

16. Наукове товариство імені Шевченка
(НТШ)

17. Узагальнення:
Одним із найвагоміших здобутків цього періоду було створення Української академії наук (УАН), яку
очолив В. Вернадський.
Період визвольних змагань став часом злетів та падінь для української інтелігенції, що уособлювала
національну культуру, була носієм ідеалів національного державотворення. Унаслідок складних
воєннополітичних колізій значна її частина опинилася за кордоном, а решта, залишившись під владою
більшовиків, змушена була співпрацювати з ними.

18. Список використаних джерел:
1.Губарев В. К. Історія України: Довідник школяра і студента. – Д., 2004.
2.Реєнт О. Історія України: підруч для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту, академічний
рівень / О. Реєнт, О. Малій. – К, : Генеза, 2010. – 240 с. : іл., карти.
3.Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: Підруч. для 10-го кл.
загальноосвіт. навч. закл. – Вид. 3-тє, виправл. та допов. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.: іл.