3. Липень 1919 р. Раднарком УСРР схвалив
Положення про єдину трудову школу, за яким
вводилося безплатне обов'язкове навчання дітей
віком від 7 до 16 років. Утім у зв'язку із падінням
радянської влади реформа школи не відбулася.
Липень 1920 р. Народний комісаріат освіти
УСРР повернувся до цього питання і видав
постанову «Про запровадження в життя єдиної
трудової школи».
Відмінялися всі типи шкільних закладів, які
існували раніше.
Єдина трудова школа створювалася
семирічною і поділялася на два ступені - перший
(1-4 класи), другий (5-7 класи). Після закінчення
школи можна було вступити до професійно-
технічної школи чи технікуму
1. Освітня політика
більшовиків
4. Щоб ліквідувати потребу в педагогічних кадрах, в
1920 р. було відкрито 20 педагогічних інститутів, 48
педтехнікумів, близько сотні учительських курсів.
Ліквідовано автономію вищих навчальних
закладів та закріплено за ними комісарів.
Наприкінці 1920 р. в Україні працювало 38
вищих навчальних закладів, де навчалося 57 тис.
студентів.
Зі встановленням радянської влади в Україні
велика увага приділялася ліквідації неписьменності
серед населення. В Україні було створено
республіканську комісію з боротьби з неписьменністю,
яку очолив голова ВУЦВК І. Петровський.
1920 р. у вечірніх школах та гуртках лікнепу
навчалося 200 тис. осіб.
1. Освітня політика
більшовиків
5. • жорсткий контроль державних органів над діяльністю установ
культури й освіти. Це вело до втрати творчої самостійності,
ініціативи, пристосування;
• поєднання навчання з комуністичним вихованням;
• примусове реформування закладів культури і освіти, перетворення
їх на державні;
• народним масам прищеплювали комуністичні цінності, ідеологію
та мораль;
• почалися репресії проти діячів культури, багато з яких були
змушені виїхати за кордон;
• підтримку діячів пролетарської культури за класовою ознакою, а
не за талантом
Більшовики
здійснювали:
6. У березні 1917 р. створено Виконавчий
комітет духовенства і мирян, який розгорнув
активну діяльність зі створення Української
автокефальної православної церкви (УАПЦ),
знищеної ще в XVIІ ст.
Прийнято рішення про скликання
Всеукраїнського церковного собору. Собор
розпочав свою роботу в січні 1918 р. Утім зміна
політичної ситуації і захоплення більшовиками
Києва не дозволили делегатам проголосити
автокефалію.
2. Релігійне життя
7. У червні 1918 р. за гетьмана П. Скоропадського
Всеукраїнський православний собор відновив роботу, але
зустрів великий опір з боку Московського патріархату. Після
приходу до влади в Україні Директорії ідея автокефалії
почала нарешті перетворюватися на реальність.
1 січня 1919 р. Директорія УНР проголосила
автокефалію Української православної церкви.
Проте політична нестабільність 1919 р. не дозволила
реалізувати це рішення.
Зі встановленням радянської влади в Україні
розпочався наступ проти церкви. Раднарком проголосив
Закон про відокремлення церкви від держави і школи від
церкви. Тисячі священиків і вірян стали жертвами
червоного терору
2. Релігійне життя
8. Висновки
1. Культурні процеси 1917-1921 рр. посіли в історії українського народу певне місце.
2. Вони відбувалися на зламі історичних епох, втілюючи в собі яскраві, неповторні
ознаки того часу, стали поштовхом до пробудження національної самосвідомі та духовного
відродження, які, попри ідеологічні обмеження, лягли в основу подальшого розвитку
української культури, розвивались і в наступні роки.
3. У культурному та духовному житті українського суспільства в роки Української
революції сталися значні зрушення.
4. У цей час відбувався активний пошук шляхів розбудови української національної
школи.
5. Вона зробила вагомий внесок в освітній процес, дала можливість забезпечити
потреби господарства кваліфікованими фахівцями.
6. Значні здобутки мали українська наука, література і мистецтво, які були тісно
пов'язані з життям народу, що позитивно впливало на духовний розвиток українського
суспільства
