1. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА
ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДУ ПІД ПРОВОДОМ
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
(1648-1654 РР.)

2. Антиукраїнська політика польських
правлячих кіл призвела до загального
незадоволення усіх верств
українського суспільства. Головною
рушійною та керівною силою
революції виступило козацтво.
Активну участь у боротьбі взяло
селянство, міське населення, значна
частина української шляхти й
православного духовенства.
ПРИЧИНИ ВІЙНИ

3. ОЧІЛЬНИК ВІЙНИ
Очолив національно-
визвольну війну Богдан
Хмельницький (1595-1657).
Гетьман Війська Запорозького,
полководець і державний діяч.
Був освіченою людиною,
закінив Львівський єзуїтський
колегіум. Знав кілька мов,
історію, юриспруденцію,
військову справу тощо.

4. ПЕРШІ ПЕРЕМОГИ
Прибувши на Запоріжжя, Б.Хмельницький,
зважаючи на перебування польської залоги у Січі
(Микитин Ріг), зупинився на о. Томаківка, де відразу ж
розпочав формування збройних сил і встановив в’язки із
запорожцями. Заручившись підтримкою останніх, у
лютому 1648 року оволодів Січчю і був обраним
гетьманом Війська Запорозького. Саме ці події й
ознаменували початок Національно-визвольної війни. Її
перший етап (лютий 1648- серпень 1657) характеризувався
найбільшим розмахом національно-визвольної та
соціальної боротьби.

5. 1. Кобзарі та досвідчені козаки з гетьманськими
універсалами розійшлися по всій Україні закликати
підніматися на боротьбу. Активна організаційна робота
проводилася і серед реєстрового козацтва.
2. Завершилися переговори з Кримським ханством, яке
погодилося виступити на боці українців.
ПОЧАТОК ПОВСТАННЯ

6. Бойові дії розпочалися у квітні. Маючи у
своєму розпорядженні близько 15 тисяч
жовнірів, М.Потоцький вирішив завдати удару
по табору повстанців. З цією метою він 21
квітня направив суходолом 2 полки реєстровців
і жовнірів під проводом сина Стефана, а
Дніпром 26 квітня – 4 полки реєстрових козаків
і частину драгунів під керівництвом Барабаша
і Караїмовича. Обидва загони мали
об'єднатися біля Кодацької фортеці,
розгромити Запорізьку Січ і придушити
повстання.

7. БИТВА ПІД ЖОВТИМИ ВОДАМИ
Дізнавшись про
виступи ворожих військ,
Богдан Хмельницький
оточує 29 квітня противника
біля річки Жовті Води. Під
час довгих боїв він
заручається підтримкою
реєстрових козаків. У
вирішальному бою 16 травня
польське військо було
розгромлено. Близько 3 тис.
поляків, у т.ч. смертельно
поранений С.Потоцький,
потрапили у полон.

8. КОРСУНСЬКА БИТВА
Дізнавшись про поразку
М.Потоцький почав відступати,
щоб об'єднатися з 6-тисячним
військом Я. Вишневецього.
Щоб цього не допустити
Хмельницький кинувся за ним.
26 травня полки Потоцького
потрапили неподалік від
Корсуня в пастку. На тил табору
всією силою напирали татари,
спереду і з боків козаки. У
результаті польське військо
зазнало нищівної поразки.

9. Польський уряд прагнув реваншу. Але його
не сталося. У битві під Пилявцями (21-23
вересня) поляків зазнала поразки. Було
захоплено всю ворожу артилерію. До козаків
потрапив також величезний обоз зі значними
матеріальними цінностями.
БИТВА ПІД ПИЛЯВЦЯМИ

10. Перемога у битві під Пилявцями
відкрила шлях до визвольного походу на
західноукраїнські землі. Повстанці за
допомогою місцевого населення
здобули Збараж, Вишнівець, Броди і на
поч. жовтня підйшли до Львова, який
взяли в облогу. Але, небажаючи
руйнувати стародавнє місто та
отримавши викуп, гетьман зняв облогу й
повів свою армію до Замостя.
Річ Посполита стояла на межв
катастрофи. Але хмельницький, замість
того, щоб довершити її розгром
оголосив перемир’я.

11. Причини перемир’я
Неготовсність Хмельницького
розірвати відносини з Річчю
Посполитою
Нестача одягу, продовольства
Відмова татар приймати
участь у війні
Побоювання, що поразка Річі
Посполитої спричинить
негативну реакцію закордонних країн

12. Воєнні дії 1648 року змінили й
психологію самого Хмельницького.
Переосмисливши уроки
минулорічної боротьби, гетьман, за
словами відомих українських
істориків В.Смолія та В.Степанкова,
уперше в історії української
суспільно-політичної думки
сформулював основні принципи
національної державної ідеї.
СТВОРЕННЯ
ДЕРЖАВНОЇ ІДЕЇ

13. 100-тисячна армія Б.Хмельницького
спільно з 40 тис. татар на чолі з
Іслам-Гіреєм на поч. липня оточили
велику частину польсько-
шляхетського війська під Збаражем
і тримала її в облозі півтора місяця.
У боях біля міста було знищено
чимало поляків, серед шляхти
почалася паніка та дезертирство.
Непомітним маневром
Хмельницький знімає частину
війська і рушає до Зборова
ЗБАРАЗЬКА БИТВА

14. ЗБОРІВСЬКА БИТВА
Несподіваним ударом гетьман відрізав
частину польської армії від головних її
сил і 15 серпня 1649 р. завдав їм
великих втрат. Наступного дня
розпочався генеральний бій, який
загрожував неминучою капітуляцією
польського короля з усією його армією.
Але у вирішальний момент підкуплені
татари забажали припинити бій та
почати переговори. У результаті 18
серпня 1649 року було підписано
зборівський договір.

15. Б.Хмельницький розглядав
Білоцерківський договір як
можливість для відновлення сил. Далі
відбуваються битви під Батогом і
Жванцем. Остання принесла
гетьманові поразку. Для того, щоб
розгромити остаточно поляків
потрібна була надійна підтримка
ззовні. Цією силою могла стати
Московська держава.
ВОЄННІ ДІЇ 1652-1653
РОКІВ

16. ВИСНОВОК
Важливу ланку еволюції українського суспільства пізнього
середньовіччя та початку нової доби становила козацька
верства, що позначилося на всіх сторонах його життя:
економічному, політичному та соціальному розвитку,
етнокультурних процесах. В умовах іноземного панування
козацтво виступило захисником українського етносу перед
загрозою фізичного знищення і духовної асиміляції.
Сформувавшись із представників різних соціальних станів,
воно стало виразником загальнонародних інтересів, мало
визначальний вплив на становлення національної свідомості
українців.