2. Великі сподівання покладаю на створення в Україні мережі професіоналіврегіоналістів – фахівців та експертів з питань регіонального розвитку. Ми з вами
достатньо, шановні колеги, подорожуємо різними країнами, і дуже часто ми
бачимо і вивчаємо досвід у цих країнах організації цієї роботи. Нам треба переходити до початку втілення цього досвіду в Україні. Нам треба застосувати нові
підходи до вирішення нагальних питань у сфері регіонального розвитку.
Віктор ЯНУКОВИЧ
Президент України
З виcтупу Президента України на засіданні Ради регіонів 21.03.2013

3. Вітальне слово
Шановні читачі!
Кращий міжнародний досвід доводить,
що найдієвішим інструментом підтримки
інвестора на місцевому рівні є ефективна
робота регіональних інвестиційних агенцій та інших аналогічних інституцій. Такі
організації виступають каталізатором для
інвестиційних проектів – вони є базою
знань щодо потреб регіону, його конкретних переваг та можливостей і створюються
з метою організації роботи з інвесторами
на місцях.
Держінвестпроект в кожному регіоні
країни представлений місцевим регіональним центром з інвестицій та розвитку. Кожен із них має конкретні цілі та
завдання, визначені напрямки роботи,
які відповідають як стратегії діяльності
Агентства, так і інтересам певного регіону.
Ми постійно працюємо над тим, щоб
регіональні центри стали ефективною
складовою, рушійним інструментом економічного розвитку територій. Адже головне в діяльності таких інституцій – це
кінцевий результат, залучені інвестиції в місцеву економіку, реалізовані інвестиційні можливості регіону, сприятливий інвестиційний імідж та практична допомога
інвесторам.
Інформаційний вісник мережі регіональних центрів з інвестицій та розвитку
«Енергія розвитку» – видання, яке об’єднує інформацію про інвестиційну діяльність
в Україні і окремих регіонах. У ньому знайдуть відображення кращі вітчизняні та
іноземні практики в інвестиційній сфері, коментарі та рекомендації експертів, відгуки інвесторів. Сподіваюся, що Вісник додасть енергії і наснаги як видавцям, так
і читачам, а також сприятиме формуванню інформаційної прозорості та позитивного інвестиційного іміджу регіонів України, покращенню інвестиційного клімату,
підвищенню якості послуг інвесторам, розвитку партнерства Держінвестпроекту з
місцевою владою та бізнесом.
Водночас Вісник буде своєрідним звітом про діяльність регіональних центрів з
інвестицій та розвитку перед громадськістю. Він розповсюджуватиметься серед
центральних і місцевих органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій, партнерських
організацій і компаній, експертного середовища тощо. Принагідно будемо вдячні за
всі цікаві пропозиції та поради щодо його поліпшення та змістовного наповнення.
З повагою
Владислав КАСЬКІВ
Голова Державного агентства
з інвестицій та управління
національними проектами України
3

4. 06
ЗМІСТ
Діяльність регіональних
центрів з інвестицій
та розвитку у 2012 роціі
ТЕМПИ РОЗВИТКУ
09
Прямі іноземні інвестиції в
економіку України у 2012 році
11
Прямі іноземні інвестиції
на Черкащині
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ
12
Індустріальні парки як
інструмент залучення інвестицій:
перспективи для України
14
Індустріальні парки: нові
підходи до управління
промисловими територіями на
Івано-Франківщині
15
Індустріальні парки: перші
практичні кроки на Львівщині
16
Інвестиційна карта –
орієнтир для інвестора
17
«Єдине інвестиційне
вікно» на Сумщині
18
«Наша Тернопільщина»:
пошук альтернативних шляхів
інформування інвестора
19
Відкритість влади для ініціатив
громад Дніпропетровщини
20
Презентація інвестиційного
потенціалу Донецької
області в Брюсселі

5. 21
22
Реалізація проекту ЄС/ПРООН
«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі
Проект ЄС/ПРООН «Залучення
прямих іноземних інвестицій
в м. Севастополь»
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ
23
Харківський кластер ІКТ –
бачення стратегії розвитку
КРАЩІ ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ
37
Дорогу здолає той, хто йде!
38
Кращі практики залучення
інвестицій на прикладі
Республіки Македонія
40
Крим: на порядку денному –
формування позитивного іміджу
та залучення інвестицій
ІДЕЇ РОЗВИТКУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
26
Інвестиції та трансфер технологій як складові інноваційного
розвитку економіки
28
Покращення інвестиційної
привабливості малих міст
Чернігівської області
29
Буковинський досвід
ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ
30
Взяти бика за роги!
32
Оптовому ринку
сільськогосподарської
продукції бути у Рівному
33
Чи «зроблять погоду» 2 млн
євро на Хмельниччині?
34
«Міст» між Азією та Європою
РЕГУЛЯТОРИ РОЗВИТКУ
35
Електронне врядування в
Івано-Франківській області
41
Стартував Міжнародний конкурс
інноваційних та інвестиційних
проектів «Харківські
ініціативи 2013»
42
Конкурс інвестиційних проектів
для Києва і Київської області
43
Полтавський РЦІР провів
«Конкурс ідей»
УСПІШНІ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ
44
Відкриття перинатального
центру у Рівному
45
Реалізація проекту «Доступне
житло» на Дніпропетровщині
МЕРЕЖА РОЗВИТКУ
46
Контакти регіональних центрів
з інвестицій та розвитку

6. Діяльність регіональних центрів
з інвестицій та розвитку у 2012 році
До сфери управління Держінвестпроекту
України віднесено 27 державних бюджетних
установ – регіональних центрів з інвестицій та
розвитку (далі – РЦІР).
У 2012 році завершився процес реорганізації РЦІР і переходу від діяльності, зорієнтованої
на процес, до діяльності, орієнтованої на кінцеві результати. Реорганізація РЦІР передбачала
унормування їх чисельності, а також адаптацію
структури цих установ відповідно до покладених на Держінвестпроект України завдань. Розроблено та затверджено положення, штатний
розпис РЦІР, проведено конкурс на заміщення
посад директорів РЦІР, оновлено на 2/3 керівний склад центрів.
Чисельний склад працівників РЦІР
Група 1
(15 осіб)
Група 2
(12 осіб)
Група 4
(7 осіб)
Дніпропетровський
Донецький
Київський
обласний
Львівський
Одеський
Харківський
Київський
міський
Група 3
(9 осіб)
Кримський
Вінницький
Запорізький
Івано-Франківський
Луганський
Миколаївський
Полтавський
Волинський
Житомирський
Закарпатський
Кіровоградський
Рівненський
Сумський
Тернопільський
Херсонський
Черкаський
Чернівецький
Чернігівський
Севастопольський
Діяльність регіональних центрів з інвестицій
та розвитку зосереджується в чотирьох основних
напрямах, а саме:
●● надання послуг інвестору за принципом
«єдиного вікна»
●● участь в реалізації складових національних та
пріоритетних інвестиційних проектів регіону
●● здійснення заходів щодо інформаційноресурсного забезпечення інвестиційного
розвитку регіону
●● маркетинг територій
Д
За
В
а
/
а
а
/ а
а
6
а
а
В
«
/
Б
/ а
а»
В
/
а
а
-
/ а
а
В
а
/
/ а
Василь ФЕДЮК
директор Департаменту інвестиційної
політики та регіонального розвитку
Держінвестпроекту України
Впродовж 2012 року підписано угоди про
співпрацю між Держінвестпроектом України
та місцевими органами влади, які передбачають конкретні зобов’язання та відповідальність
сторін за розвиток інвестиційної діяльності в
регіонах, зокрема щодо реалізації національних
проектів.
На сьогодні вже функціонують перинатальні
центри у дев’яти регіонах, ще в семи будуть
відкриті до кінця цього року, а у 2014 році –
у решти областях. Розпочато впровадження
проекту «Відкритий світ» у пілотних школах,
розгорнуто роботу з реалізації проекту «Вчасна
допомога». На інвестиційній стадії перебувають
національні проекти «LNG-термінал» (Одеська
область) та «Повітряний експрес» (м. Київ та
Київська область). Незабаром стартують інвестиційні конкурси для проектів з будівництва
заводів з переробки твердих побутових відходів у десяти пілотних містах. У низці регіонів
реалізуються проекти зі спорудження вітрових,
сонячних та малих гідроелектростанцій, готуються проекти зі створення виробництв твердого альтернативного палива. На порядку денному також реалізація національних проектів
«Технополіс» та «Індустріальні парки України»,
підготовлено до впровадження проект «Село
майбутнього» у Харківській області тощо.

7. Серед іноземних компаній, яким регіональні
центри надавали консультації з питань можливостей для інвестування в регіоні були, зокрема:
●● Sher Technologies, LLC (США) –
Кримський РЦІР;
●● Prenecon Green Energy Holdings PLC
(Бельгія) – Івано-Франківський РЦІР;
●● Lastek (Бельгія) –
Івано-Франківський РЦІР;
●● Danone (Франція) –
Тернопільський РЦІР;
●● Shell Ukraine – Харківський РЦІР;
●● Morgan Furniture (США) –
Рівненський РЦІР;
●● Levytyo Sarkinen Oy (Фінляндія) –
Запорізький РЦІР.
З метою інформаційно-ресурсного забезпечення інвестиційного розвитку регіонів кожним
регіональним центром ведуться бази даних інвестиційних пропозицій і проектів регіону, земельних ділянок і комерційної нерухомості. Фахівці
РЦІР надають консультації щодо підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів, готують інформаційно-довідкові матеріали про можливості
інвестування в регіоні для потенційних інвесторів, організовують та беруть участь у навчальних
заходах з метою підвищення кваліфікації.
Регіональні центри беруть участь у супроводі пріоритетних регіональних проектів,
серед яких слід відзначити наступні:
●● розробка та серійне виробництво турбореактивного двоконтурного двигуна
(ТРДД) АИ-28 для перспективних модифікацій літаків (Запорізька обл.) – залучено 34 млн грн для фінансування розробки експериментальної моделі двигуна;
●● будівництво малих гідроелектростанцій
на р. Тиса (Закарпатська обл.) – проект
реалізується у співпраці з румунською
компанією. Сума інвестицій складає
18,2 млн євро. На даний час регіональний
центр займається збором дозвільної
документації, необхідної для реалізації
інвестиційного проекту;
●● будівництво заводу з виготовлення газобетонних блоків (Рівненська обл.) –
проект датської компанії, яка розмістить
своє виробництво на території області,
супроводжується регіональним центром.
Посилена увага в роботі РЦІР приділяється
наданню інформаційно-консультаційних послуг
для підготовки інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна».
Протягом року регіональними центрами:
270
189
а
«
а
а
/
а
а»
а
а
а
П а
ЗаЗа
Ч Ч а а
С
Ч
а
ХМ
Ч
К
Х
Р
П а
І а -Ф а
І а -Ф а
За а а
Р
Л
За а а
К
К
С а
Л
С а К
ДК
ХаХа
К
Д
526
’
а
а
202
а
а а
а
2517
а
а
402
а
а
а а а
а
а
а
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
МЦІР
РЦІР
РЦІР
ОЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
ОЦІР
0
РЦІР
(
С
5
0
5
,
.) –
10
10
15
20
а
15
25
РЦІР
20
30
35
25
40
7

8. Протягом року регіональними центрами:
а
202
а
а
а
а а
169
–
а
Діяльність РЦІР також спрямовується на
поліпшення інвестиційного клімату, формування позитивного інвестиційного іміджу
регіонів. РЦІР у 2012 році провели (в тому
числі як співорганізатори) 365 заходів різного рівня (конференції, форуми, науковопрактичні семінари, тематичні наради, круглі
столи, презентації тощо) з питань просування
інвестиційної привабливості регіонів.
а
а
а
а
–
Також 6 грудня у місті Харків та 11 грудня
у місті Львів за активної участі РЦІР (Харківський та Львівський центри) організовано
та проведено Міжрегіональні конференції
«Шляхи реалізації інвестиційного потенціалу
регіонів України».
Слід відзначити, що у 2012 році Держінвестпроект України разом із РЦІР виступили
співорганізаторами 12 регіональних інвестиційних форумів.
За активної участі РЦІР (Волинського, Рівненського,
Хмельницького,
Полтавського,
Донецького������������������������������������
, Запорізького, Кримського, Черкаського, Херсонського та Миколаївського) у 2012
році в обласних центрах організовано та проведено презентації на тему: «Діяльність Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України: нові можливості
співпраці», а саме: 20-22 листопада в містах
Луцьк, Рівне, Хмельницький, 26-28 листопада в
містах Полтава, Донецьк, Запоріжжя, 5 грудня
в місті Сімферополь, 17 грудня в місті Черкаси,
21 грудня в містах Херсон та Миколаїв.
Окремі регіональні центри представили можливості для інвестування в регіоні під час роудшоу країнами Європи. Так, Івано-Франківський
регіональний центр взяв участь у презентації
інвестиційного потенціалу України та національних проектів, яка проходила 28 вересня у
м. Мюнхен, представивши можливості для інвестування в Івано-Франківській області. Під час
роуд-шоу у Парижі представлено інвестиційний
потенціал та конкретні проекти Дніпропетровської та Львівської областей, у Варшаві – Одеської області, у Москві – Харківської області тощо.
Показники діяльності регіональних центрів з інвестицій та розвитку у 2012 році щодо інвестицій:
68
. США – а
1,2
14
а
. США – а
–
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
а
Таким чином, на кожну витрачену 1 гривню з державного бюджету, регіональні центри
повернули – 39 гривень, які інвестовані в економіку регіонів.
8

9. Темпи розвитку
Прямі іноземні інвестиції в
економіку України у 2012 році
У 2012 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн $ прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій
(акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. становив 54462,4 млн $, що на 8,2% більше
обсягів інвестицій на початок 2012 р.
9000
8000
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000
а
а
а
Ч
Ч
а
К
І а
9
Т
В
Х
М
Ж
а
а
а
а
а
а
а
Р
Х
а
а
С
За а
.С а
За
-Ф а
а
П
Л
О
а
а
а
а
Л а
В
а
а
а
а
а
а
а
АР К
а
Д
Ч
а
а
К
а
Ха
У а а
0
.К
Найменші обсяги прямих іноземних інвестицій у розрахунку на
одну особу населення припадають на
Тернопільську (60,0 $), Чернівецьку
(70,9 $), Чернігівську (97,7 $) та
Кіровоградську (104,2 $) області.
10000
Д
У розрахунку на одну особу населення прямі іноземні інвестиції
наростаючим підсумком з початку
інвестування в Україну складають
1199,3 $. У розрізі регіонів найбільше прямих іноземних інвестицій
надійшло до Києва (9347,0 $), Дніпропетровської (2524,9 $), Київської
(1119,4 $) та Харківської (790,8 $)
областей.

10. Темпи розвитку
За весь період інвестування з країн ЄС внесено 42979,3 млн $ інвестицій (78,9% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн
СНД – 4269,0 млн $ (7,8%), з інших країн
світу – 7214,1 млн $ (13,3%).
Інвестиції надійшли зі 130 країн світу. До
десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих
інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика
Британія, Віргінські Острови (Брит.), Франція,
Швеція та Швейцарія.
. США
18000
17275,1
16000
14000
12000
10000
8000
6317,0
6000
5168,6
4000
3785,8
2000
Кіпр
0
Німеччина
Нідерланди
3401,4
Російська
Федерація
Австрія
2556,5
Велика
Британія
1884,9
Віргінські о.
(Британія)
1765,3
1600,1
Франція
Швеція
1106,2
Швейцарія
На підприємствах промисловості зосереджено 17166,7 млн $ (31,5%), у т.ч. переробної – 14078,7 млн $, добувної – 1548,4 млн $,
з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 1539,7 млн $. У підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів внесено
6157,0 млн $ прямих інвестицій, виробництва
харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 3039,9 млн $, хімічної та нафтохімічної
промисловості – 1325,8 млн $, машинобудування – 1154,7 млн $, виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – 1053,9 млн $.
С
а
І
У а
( а
а
(а
а
а
а 31.12.2012 .)
а )
– 4,0%
Д
а
а
– 5,5%
’
Б
П
– 31,5%
– 1,8%
Т
а
:
,
а
– 11,0%
О
а
а
,
а а а
а,
– 16,6%
С
а
Д
І
Ф а
а
( а
а – 9,0%
а
В
а
Ц
О
,
1,8%
Л а – 0,8%
Ха
а – 17,7%
10
а 31.12.2012 .)
Ма
а а
В
а
Рейтинг
Регіон
1
2
3
Черкаська область
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
Полтавська область
Миколаївська область
Кіровоградська область
Одеська область
Автономна Республіка Крим
Волинська область
Херсонська область
Львівська область
Закарпатська область
Запорізька область
Донецька область
Хмельницька область
Київська область
Луганська область
Вінницька область
Житомирська область
м. Київ
Рівненська область
Тернопільська область
Чернігівська область
Чернівецька область
Сумська область
Івано-Франківська область
Дніпропетровська область
м. Севастополь
Харківська область
а )
– 35,9%
а
–
6,7%
а
а
–
Рейтинг регіонів України за темпами
зростання прямих іноземних інвестицій
(акціонерний капітал) у 2012 році
– 29,6%
а
У а
М а
– 10,5%
,
– 2,4%
- а
,
а
– 1,4%
(а
а
У 2012 році інвестиційна діяльність характеризувалась зростанням у 25 регіонах обсягів
прямих іноземних інвестицій, що забезпечило
їх загальний приріст по Україні на 8,2%.
Х
а
а – 7,7%
а
– 6,1%
Підготовлено Департаментом інвестиційної
політики та регіонального розвитку за
матеріалами Держстату (попередні дані)

11. Темпи розвитку
Прямі іноземні інвестиції на Черкащині
У 2012 р. в економіку області іноземними
інвесторами вкладено 596,1 млн $ прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
Обсяг внесених з початку інвестування в економіку області прямих іноземних інвестицій
(акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р.
склав 884,1 млн $, що у 3,1 раза більше обсягу
інвестицій на початок 2012 р., та в розрахунку
на одну особу становив 696,4 $. Із країн ЄС
внесено 272,6 млн $ прямих інвестицій (30,8%
загального обсягу акціонерного капіталу), із
країн СНД – 9,2 млн $ (1%), з інших країн
світу – 602,4 млн $ (68,1%).
Прямі інвестиції надійшли від нерезидентів із 42 країн світу. До основних країнінвесторів, на які припадає 95,4% загального
обсягу іноземного капіталу, належать: Беліз –
585,5 млн $, Кіпр – 145,1 млн $, Велика Британія – 54,3 млн $, Німеччина – 24,8 млн $,
Франція – 13,1 млн $, Іспанія – 12,1 млн $,
Російська Федерація – 8,5 млн $.
Найбільші обсяги прямих інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості –
763,8 млн $ (86,4% загального обсягу), у т.ч.
переробної – 754,8 млн $. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги іноземного
акціонерного капіталу спрямовано у виробництво харчових продуктів, напоїв – 618,7 млн $,
хімічну промисловість – 106,4 млн $, целюлозно-паперове виробництво – 16,6 млн $. У
підприємства та організації, що здійснюють
операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям залучено 73,6 млн $ (8,3% загального обсягу)
прямих інвестицій, у сільськогосподарські
підприємства – 29 млн $ (3,3%), у підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку –
10,8 млн $ (1,2%), у підприємства транспорту
та зв’язку – 5 млн $ (0,6%).
Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) у Черкаську область по роках:
●● 01.01.2009 – 168,1 млн $
●● 01.01.2010 – 222,5 млн $
●● 01.01.2011 – 289,4 млн $
●● 01.01.2012 – 285,7 млн $
●● 31.12.2012 – 884,1 млн $
Помітною подією в інвестиційній сфері Черкаської області минулого року стало проведення
Міжнародного інвестиційного форуму «Черкащина – територія співпраці», співорганізаторами якого виступили обласна державна адміністрація, обласна рада та Держінвестпроект
України, які уклали під час проведення заходу
тристоронню угоду про співпрацю.
У форумі взяли участь заступник голови
Держінвестпроекту Ілля Шевляк, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні
Ален Ремі, Надзвичайний і Повноважний Посол
Бельгії в Україні Яна Зікмундова, представники
французьких та бельгійських ділових кіл, а також
делегації та представники бізнесу США, Італії,
Ізраїлю, Індії, Естонії, Кореї, Білорусі, В’єтнаму,
Нігерії та інших країн.
Дмитро Виноградов
т.в.о. директор Черкаського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
11

12. Фактори розвитку
Індустріальні парки як інструмент залучення
інвестицій: перспективи для України
Загальна інформація
За даними Конференції ООН з торгівлі і
розвитку (UNCTAD) глобальний потік прямих іноземних інвестицій у 2011 році склав
1,5 трильйони $. Даний показник виріс з минулого року (1,3 трильйони $), проте ще не сягнув пікового показника 2007 року, який склав
майже 2 трильйони $. Українська частка у глобальному потоці прямих іноземних інвестицій у
2011 році склала 6,5 млрд $ (0,47 %). Сусідні
держави, які є водночас основними конкурентами України за інвестиції, у 2011 році мали
наступні показники:
●● Польща – 15,1 мільярдів $ (1%);
●● Туреччина – 15,8 мільярдів $ (1,05%);
●● Російська Федерація – 52,8 мільярдів $
(3,52%).
На даний час Україна поступається основним
конкурентам у боротьбі за інвестиції. Надходження іноземних інвестицій в Україну збільшується, проте до 2010 року, позитивна тенденція
була зумовлена зростанням обсягів глобальних
інвестиційних потоків. Водночас Польща, Туреччина, Росія, Чехія, як приклад, з 1998 р. почали
формувати портфелі інструментів і стимулів, що
сприяють залученню іноземних інвестицій.
Іноземний досвід
Як показує досвід перелічених вище країн,
одним із дієвих інструментів і водночас стимулів сприяння інвестуванню є створення на території країни індустріальних парків (визначення
земельних ділянок, привабливих для започаткування на них промислового виробництва, облаштування їх необхідною інженерно-технічною
інфраструктурою).
Результативні показники дієвості індустріальних парків, як інструменту для залучення
інвестицій, за 2000-2005 роки на прикладі Чехії
(дані Чеського агентства сприяння інвестуванню
CzechInvest):
●● 100 індустріальних парків створено за
державної підтримки;
●● 3 000 га ділянок підготовлено (в середньому парк – 30 га), а це становить
0,038% від загальної площі Чехії;
●● 200 млн євро витрачено з державного та
місцевих бюджетів;
12
●● 450 інвестиційних проектів успішно
реалізовано;
●● 9,0 млрд євро інвестицій залучено на ці
ділянки (в середньому 3 млн євро на
1 га);
●● 70 000 нових робочих місць створено.
Хронологія успіху Туреччини:
●● 2000 р. – прийняття закону «Про організовані промислові зони»;
●● створено 263 індустріальних парків, 148
діючих;
●● 94,0 млрд $ інвестицій залучено за 8 років
(2002-2010);
●● ВВП – 231 млрд $ (2002);
●● ВВП – 736 млрд $ (2010);
●● експорт – 36,0 млрд $ (2002);
●● експорт – 114,0 млрд $ (2010).
Індустріальні парки Росії:
●● заплановано створення 204 індустріальних
парків у 83 регіонах Росії;
●● 51 – розпочали свою діяльність;
●● успішний приклад: Калузька область –
близько 6,0 млрд євро інвестицій.
Перспективи для України
Держінвестпроект докладає значних зусиль
для створення індустріальних парків на території України. Так, з 4 вересня 2012 року
набрав чинності Закон України «Про індустріальні парки», підготовлений робочою групою
під керівництвом голови Держінвестпроекту
Владислава Каськіва. Закон створює додаткові
переваги для започаткування промислового
виробництва на території України, а саме:
●● «час до ринку» для інвесторів скоротиться
з 2-3 років до 6-9 місяців завдяки підготовці промислових майданчиків, облаштованих необхідною інфраструктурою;
●● надано законний доступ до земельних ділянок державної чи комунальної власності
та забезпечено захист від зловживань;
●● визначено чіткий механізм взаємодії
держави, ініціаторів створення, керуючих
компаній та учасників індустріальних
парків;
●● забезпечено прозорість процедур започаткування індустріальних парків і вибору

13. Фактори розвитку
керуючих компаній шляхом встановлення
вичерпних переліків документів та визначення чітких критеріїв відбору;
●● передбачено інструменти державного стимулювання створення індустріальних парків на території України.
Водночас з підготовкою до прийняття згаданого вище Закону, Держінвестпроектом
за допомогою регіональних центрів з інвес-
тицій та розвитку проводилась інвентаризація земельних ділянок, придатних для створення індустріальних парків, в усіх регіонах
України. На даний час опрацьовано більше
90 промислових майданчиків, 43 з яких вже
пропонуються потенційним інвесторам для
започаткування індустріального парку, а для 15
потенційних індустріальних парків підготовлено концептуальні дизайни.
Василь ШЕШУРАК
заступник директора Департаменту –
начальник відділу розвитку інвестиційної
інфраструктури та індустріальних парків
Держінвестнпроекту України
13

14. Фактори розвитку
Індустріальні парки: нові підходи до управління
промисловими територіями на Івано-Франківщині
Питання створення індустріальних парків в Івано-Франківській області було предметом розгляду������������������������������
��������������������������������������
на колегії облдержадміністрації 21 грудня 2012 року. Тема індустріальних
парків актуалізувалася завдяки Закону України
«Про індустріальні парки», що набрав чинності
4 вересня 2012 року. Закон запроваджує передумови для підтримки ринку промислової нерухомості, встановлює нові підходи до управління
промисловими територіями та задоволення
попиту стратегічних промислових інвесторів.
Івано-Франківський регіональний центр
з інвестицій та розвитку спільно з місцевими
органами влади активно розпочали роботу у
напрямку визначення потенційних територій в
області, на яких можна створити індустріальні
парки. В ході детального вивчення існуючих
земельних ділянок, пріоритет був наданий
територіям у 30-кілометровому радіусі навколо
основних міст – Івано-Франківська, Калуша,
Коломиї, а також навколо Долини – з огляду
на транспортно-логістичне значення міста.
14
В липні центром було організовано і проведено навчальний семінар, на якому експерти,
які безпосередньо розробляли Закон України
«Про індустріальні парки», роз’яснювали його
норми представникам органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування.
Всього досліджено 6 потенційних територій
для створення індустріальних парків, відповідно
до встановленого Законом порядку. Активно в
цьому напрямку з центром спрацювала влада
міст Калуша та Івано-Франківська, де вже
створені та працюють відповідні робочі групи,
до складу яких увійшли працівники центру.
Зокрема, у м. Калуш спеціалістами центру
вже підготовлено матеріали концептуального
дизайну та схематичні матеріали для двох
земельних ділянок, проект концепції створення
індустріального парку для однієї з них.
Наталія КОБИЛЬЧАК
заступник директора Івано-Франківського
регіонального центру з інвестицій та розвитку

15. Фактори розвитку
Індустріальні парки: перші
практичні кроки на Львівщині
Львівський регіональний центр з інвестицій
та розвитку у партнерстві з місцевими органами влади розробив концепцію розвитку індустріальних парків Львівської області, що увійшла до регіональної програми інноваційного
розвитку Львівщини до 2015 року, схваленої на
засіданні обласної ради 19 лютого 2013 року.
Метою програми є сприяння сталому економічному зростанню Львівської області через
створення інституціональних і економічних
передумов для активізації інноваційних процесів, забезпечення високого технологічного і
конкурентоспроможного рівня регіону.
Задля цього було проведено аналіз можливої
спеціалізації індустріальних парків, який базується на пріоритетах розвитку області та структурі базових галузей регіональної економіки,
результатах дослідження ринку праці, місцевої
інфраструктури тощо. В ході підготовки концепції було опрацьовано понад 50 пропозицій,
що надходили як від органів місцевого самоврядування, так і від представників бізнесу.
Відібрано 11 ділянок, які відповідають визначеним в Законі України «Про індустріальні
парки» критеріям.
Зокрема, ініціатором створення індустріального парку на території промислової зони
Рясне-2 у м. Львові виступила Львівська міська
рада. Загальна площа промислової зони становить біля 150 га, а перший етап реалізації
охоплює 25 га.
На сьогоднішній день вже розроблено проект
планування території з техніко-економічним та
містобудівним обгрунтуванням, на засіданні міської ради ухвалено концепцію розвитку індустріального парку. Також прийнято рішення міської ради «Про погодження місця розташування
земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки для створення індустріального
парку Львова у промисловій зоні «Рясне-2».
За попередньою оцінкою фахівців, лише при
реалізації цього проекту на території промислової зони може бути створено безпосередньо
до 12 тис. робочих місць, не враховуючи постачальників послуг та сировини для забезпечення
повноцінного функціонування об’єктів промислової зони. Тільки з урахуванням цього чинника
до міського бюджету Львова залучатиметься
близько 38 млн грн надходжень щорічно.
Олег КАХНОВЕЦЬ
директор Львівського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
15

16. Фактори розвитку
Інвестиційна карта – орієнтир для інвестора
На засіданні Ради регіонів 21 березня
2013 року Президент України Віктор Янукович звернув увагу на недостатнє використання
місцевих інвестиційних можливостей та ресурсів для економічного розвитку територій, наголосивши, що кожній громаді необхідно створити «інвестиційні карти» найпривабливіших
об’єктів для інвестування.
Слід відзначити, що інвестиційна карта
є найзручнішим і найбільш доступним способом подачі інформації щодо потенціалу
та можливостей для інвестування в розви-
ток регіону чи окремої території. Завдяки її
використанню в схематичному вигляді дуже
концентровано можна подати максимум
корисних даних, що в першу чергу цікавлять
інвестора. Наявність таких карт є орієнтиром щодо розміщення інвестиції, створення
чи розширення бізнесу.
Для максимальної ефективності інвестиційної карти акцент необхідно ставити на конкурентних перевагах регіону, міста чи іншої
адміністративної одиниці та їх унікальних
характеристиках.
Структура інвестиційної карти може включати:
●● бласна державна адміністрація, обласна
о
рада;
●● егіональний центр з інвестицій та
р
розвитку;
●● привабливі туристичні об’єкти;
●● готелі, банки, супермаркети, ресторани
тощо.
Транспорт
●●
●●
●●
●●
Київ, Москва
автомагістралі;
залізничні шляхи;
а
еропорти;
р
ічкові та морські порти.
Козятин
Хмільник
Львів, ЄС
83
●● карта регіону з позначенням адміністративного поділу територій;
●● герб області;
●● позначення обласного, районних центрів,
а також великих міст та їх населення відповідними картографічними символами.
Інша корисна інформація
(місцезнаходження)
Е5
Загальні відомості
Погребище
Калинівка
Літин
Уренгой
Дашава
Природні ресурси
●● позначення відповідними картографічними
знаками наявних природних ресурсів.
Липовець
Вінниця
Уренгой
Союз
Дашава
Оратів
Іллінці
Бар
Жмеринка
Тиврів
Немирів
Союз
Донецьк, Кавказ
Е 50
Економіка
●● рафічна (кольорова) диференціація райог
нів за пріоритетами економічного розвитку
регіону та привабливістю щодо залучення
інвестицій в ту чи іншу галузь (на карті
виділяється різними кольорами).
Об’єкти для інвестування
●● існуючі активи (земельні ділянки типу
Greenfield і Brownfield, короткі відомості
про них: розмір (га), відстань до інженерних мереж, форма власності);
●● місце локалізації стратегічних проектів, які реалізовуватимуться в короткота середньостроковій перспективі в контексті загальної стратегії економічного
розвитку регіону.
16
Гайсин
Муровані Курилівці
Шаргород
Автомагістраль
«Одеса–Київ»
Тульчин
Теплик
Чернівці
Томашпіль
Могилів–Подільський
Тростянець
Бершадь
Крижопіль
Ямпіль
Молдова, Румунія
Піщанка
Чечельник
Одеса, морський порт
Стамбул
Умовні позначення
Àâòîìîá³ëüí³ øëÿõè
Ê
óðîðòè
óçëè
Í
Ä
è
îäè
êîðäîí Óêðà¿íè
í³ ì³ñöÿ ³
Òîð
Ãð
Âî
îðîäè
Підготовлено Департаментом
інвестиційної політики та
регіонального розвитку

17. Фактори розвитку
«Єдине інвестиційне вікно» на Сумщині
Для поліпшення інвестиційного клімату в
регіоні��������������������������������������
розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 15.12.2010 № 830
«Про організацію роботи з залучення інвестицій в економіку Сумської області за принципом
«єдиного інвестиційного вікна» затверджено
дієвий механізм залучення інвестицій. Відповідно до розпорядження утворено раду з питань
залучення інвестицій. До складу ради увійшли
керівники всіх профільних управлінь облдержадміністрації, дозвільних і контролюючих органів
області. Виконавчим органом ради визначено
секретаріат, до складу якого входять представники працівники Сумського регіонального центру з інвестицій та розвитку. Центр здійснює
забезпечення організаційної діяльності секретаріату. Безпосередньо секретаріатом ради здійснюється консультування суб’`єктів інвестиційної
діяльності, розробка оперативного плану дій,
ведення електронної бази даних «єдиного інвестиційного вікна» та ін.
Потенційний інвестор подає свій проект до
секретаріату ради, отримує необхідні консультації, протягом не більш, ніж 7 днів секретаріат
ради реєструє поданий проект і укладає разом
з інвестором Оперативний план реалізації
проекту���������������������������������������
. Рада розглядає і затверджує оперативний план реалізації проекту, а також необхідні
розпорядчі документи (засідання інвестиційної
ради відбуваються згідно з потребою, але не
рідше, ніж раз на місяць).
Після затвердження Оперативного плану дій
секретаріат ради в установленому порядку відстежує процес упровадження інвестиційного проекту та надає суб’'єкту інвестиційної діяльності
консультативно-методичну допомогу щодо проходження дозвільно-погоджувальних процедур.
Обласною владою разом з регіональним
центром з інвестицій та розвитку створено
умови, де інвестор відчуває підтримку на всіх
етапах реалізації інвестиційного проекту.
За
принципом
«єдиного
інвестиційного вікна» забезпечено супровід проектів
підприємств, що вже тривалий час працюють
на території області: ПАТ «Крафт Фудз Україна», ТОВ «Керамейя», ТОВ «ГУАЛА КЛОЖЕРС
Україна», АТ «Технологія» та ВАТ «Фармак».
З метою формування позитивного інвестиційного іміджу регіону, поширення інформації
про інвестиційний профіль області, пріоритетні
інвестиційні проекти і пропозиції та інформації,
яка може бути корисною для суб’єктів інвестиційної діяльності створено інвестиційний сайт
Сумської області www.sumy-forum.com
Віктор ЧУБУР
в.о. директора Сумського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
17

18. Фактори розвитку
«Наша Тернопільщина»: пошук альтернативних
шляхів інформування інвестора
Тернопільським регіональним центром з інвестицій та розвитку, в рамках ініційованого
власними зусиллями проекту «Наша Тернопільщина», підготовлено перший відеокліп із
серії промоційних матеріалів, які покликані відобразити та покращити інвестиційну привабливість регіону.
За своїм потенціалом для залучення інвестицій
у туристичний та курортно-рекреаційний бізнес,
Тернопільщина є одним з найперспективніших
регіонів України.
Тернопілля має надзвичайно привабливі на
фоні інших областей умови, зокрема, вигідне
геополітичне становище, наявність унікальних
у європейському і світовому масштабах культурних та природних об’єктів. Їхнє вивчення
та відповідне поширення інформації про них,
створить ефект синергії, який об’єднає довкола
себе усі зацікавлені сторони задля економічного
розвитку та досягнення добробуту громадян.
У рамках зазначеного проекту планується
випуск промороликів відповідно до пріоритетних напрямів розвитку Тернопілля, а саме:
інфраструктурний потенціал, сільське госпо-
дарство, високотехнологічний сектор промисловості, рекреаційний туризм тощо. Разом з
цим, буде запропоновано органам місцевого
самоврядування та керівництву районів області
зняти відповідні проморолики про їхні населені пункти та території. Дані матеріали будуть
мати спільний стиль та зміст, що допоможе
глядачеві та потенційним інвесторам отримати
комплексну картину про інвестиційний потенціал нашого краю.
Тернопільський
регіональний
центр
з
інвестицій та розвитку запрошує усіх до співпраці
задля обміну досвідом з реалізації даного проекту
та готовий надати консультації з методики збору
та обробки промоційних матеріалів.
Посилання на ролик:
www.youtube.com/watch?v=uwkUgJ_vTLk
Андрій МАРТИШКО
директор Тернопільського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
18

19. Фактори розвитку
Відкритість влади для ініціатив
громад Дніпропетровщини
27 лютого 2013 року в Залі президії Дніпропетровської обласної ради за участю керівництва
області, Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку, представників
громадських організацій, міжнародних експертів, фондів відбувся круглий стіл: «Відкритість. Взаємодія. Розвиток.»
Круглий стіл проведено з метою забезпечення реалізації політики відкритості влади
для ініціатив громадськості, міжнародної
технічної допомоги в Дніпропетровському
регіоні. Залучення до співпраці міжнародних
організацій та фондів є важливим кроком
до розвитку міжрегіонального співробітництва. Вже сьогодні Дніпропетровська область
має приклад успішної співпраці з міжнародним фондом «Відродження», фондом Ганса
Зайделя, USAID, ІСАР «Єднання».
ників бізнесу та громадських об’єднань на
Дніпропетровщині.
Особливо приділяється увага процесам
становлення, формування динамічного розвитку громад і громадської активності,
участі громадськості в розробці та реалізації соціальних і інвестиційних проектів.
Дніпропетровська обласна рада у співробітництві з Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку і надалі буде
підтримувати соціально важливі регіональні
проекти та програми, які виконуватимуться
громадськими організаціями.
За підсумками проведення заходу заплановано підписання Меморандуму про співпрацю між Дніпропетровською обласною
радою, Дніпропетровським регіональним
центром з інвестицій та розвитку і організаціями, які висловлять зацікавленість у підтримці ініціатив влади та громадськості на
Дніпропетровщині.
Дніпропетровська обласна рада спільно з
регіональним центром з інвестицій та розвитку впродовж останніх років вивчає та впроваджує новітні методи розвитку територіальних громад. Один із пріоритетних напрямів
є розвиток співпраці органів влади, представ-
Алім МОЛОДАН
т.в.о. директора Дніпропетровського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
19

20. Фактори розвитку
Презентація інвестиційного потенціалу
Донецької області в Брюсселі
У Брюсселі з 9 по 12 жовтня 2012 року відбулася презентація інвестиційного потенціалу
Донецької області. У складі офіційної делегації регіон представляли голова облдержадміністрації Андрій Шишацький та його заступник Олександр Фоменко, голова Донецької
обласної ради Андрій Федорук, Донецький
міський голова Олександр Лук’янченко, президент Торгово-промислової палати Донецької
області Геннадій Чижиков.
У ході зустрічі, що проходила в Академії Футболу міста Льєж за участі Посла України в Королівстві Бельгія Ігоря Долгова, керівництво області
обговорило з Міністром економіки регіону Валлонії Жан-Клодом Марку питання інвестиційного клімату та соціально-економічного розвитку
Донеччини, а також можливості розвитку міжрегіонального співробітництва в економічній сфері.
Візит до Брюсселя дав можливість провести
зустрічі з перспективними європейськими інвесторами, ближче познайомитися з діяльністю
виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Зокрема голова ОДА Андрій Шишацький
Андрій ШИШАЦЬКИЙ
голова Донецької обласної
державної адміністрації
зустрівся з власником компанії «Jan De Null
Group» під час якої відбулась презентація компанії та її стратегії щодо інвестування в економіку України. А міський голова Донецька
Олександр Лук’янченко відвідав з офіційним
візитом Шарлеруа.
Ділові контакти влади сприяли поглибленню міжрегіонального співробітництва. На запрошення
керівника Ділової Ради Україна-ЄС (EUUBC) Джеймса Уілсона, наприкінці жовтня відбулась
робоча поїздка до Брюсселя заступника директора Донецького регіонального центру з інвестицій
та розвитку Ігоря Костенка.
Ділова Рада Україна-ЄС, яка заснована в Бельгії в 2006 році з метою сприяння торгівлі та інвестиційної діяльності між Україною та країнами ЄС, реалізує програми, спрямовані на стимулювання припливу інвестицій в регіони України. Саме про це йшлося під час зустрічей з керівництвом Агентства
з зовнішньої торгівлі та інвестицій Валлонії та представниками компанії «Jan De Null Group».
Крім того, було підписано Спільне Комюніке між Донецьким регіональним центром та EUUBC щодо
надання допомоги в просуванні інтересів Донецького регіону в інститутах ЄС та міжнародних фінансових організаціях. За результатами візиту відкрито спільний офіс.
Ігор КОСТЕНОК
заступник директора Донецького
регіонального центру з інвестицій та розвитку
20

21. Фактори розвитку
Реалізація проекту ЄС/ПРООН «Місцевий
розвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі
Протягом 2012 року в рамках проекту ЄС/
ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на
громаду-II» був проведений конкурс на пілотну
реалізацію компоненти з енергоефективності
серед усіх областей України. З боку Запорізької
облдержадміністрації та Запорізької обласної
ради, за підтримки та активної участі Обласного ресурсного центру громад проекту ЄС/
ПРООН «МРГ-II» на розгляд журі конкурсу
була подана одна з найкращих заявок на впровадження компоненти з енергоефективності.
Це дозволило нашому регіону стати одним
із переможців у цьому конкурсі та отримати
право на реалізацію відповідного пілотного
проекту, а також грант від ЄС/ПРООН на реалізацію заходів в сумі 220 тис. $. Всього в Україні було відібрано 6 пілотних областей.
Одним із завдань, що вирішується в рамках впровадження енергокомпоненти буде
доробка обласної Стратегії з енергорозвитку
і енергозбереження. У рамках оновленої
Стратегії заплановано створення енергетичної карти області, мобільної лабораторії енергоаудиту. Запланована реалізація 8 мікропроектів з високою часткою альтернативних
джерел енергії за методологією ЄС/ПРООН
сільськими громадами, а саме впровадження
сонячних водонагрівачів на об’єктах соціальної інфраструктури, обладнання вуличного
освітлення на сонячних батареях. Крім того,
будуть створені кластери по впровадженню
енергозберігаючих технологій. Безпосередньо
на ці цілі відібраним громадам буде виділено 160 тис. $ з боку Проекту ЄС/ПРООН
«МРГ-II». Для впровадження мікропроектів
цього напряму відібрані Бердянський, Веселівський, Оріхівський, Приазовський райони.
Співпрацюючи з проектом ЄС/ПРООН
«Місцевий розвиток орієнтований на громаду», Запорізький РЦІР проводить спільні
форуми місцевого розвитку, семінари-тренінги з питань інвестиційної діяльності, разом
з місцевими громадами розробляє інвестиційні паспорти територій. Все це сприяє підвищенню інституційної спроможності громад
в залученні інвестицій, допомагає у формуванні активних осередків економічного розвитку на території регіону.
Сергій ДОРОШЕНКО
директор Запорізького регіонального
центру з інвестицій та розвитку
21

22. Фактори розвитку
Проект ЄС/ПРООН «Залучення прямих
іноземних інвестицій в м. Севастополь»
З початку 2013 року в Севастополі розпочалась активна фаза реалізації Проекту
ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м.Севастополь», який спрямовано на підвищення інвестиційного потенціалу регіону. Ініціатива триватиме аж до березня 2014 р., але вже зараз
місто отримує практичні наслідки від її реалізації.
Головна мета Програми – підвищення
інвестиційної привабливості регіону, сприяння
севастопольському бізнесу в розробці інвестиційних проектів з подальшим їх просуванням
на міжнародних фінансових ринках.
Згідно перспективного плану дій, Проект включає в себе три компоненти (напрями роботи):
●● впровадження кращих європейських практик щодо залучення інвестицій в приватний
і муніципальний сектори економіки регіону;
●● сприяння підприємствам у підготовці за
європейськими стандартами бізнес-планів
інвестиційних та інноваційних проектів;
●● розробка комплексу цілеспрямованих і
практичних заходів щодо розвитку маркетингу території та просуванню Севастопольського регіону на міжнародному рівні.
Основним напрямом роботи Проекту є
вибір шести інвестиційних проектів, три з яких
вартістю менше 10 мільйонів євро, три з них
вище 20 мільйонів євро. Наразі, експерти Програми вже провели серію зустрічей з місцевою
бізнес-спільнотою, щоб зрозуміти які інвестиційні проекти пропонуються.
Команда міжнародних і місцевих експертів
активно допомагає в процесі підготовки проектів на кожному етапі. Відповідні фахівці надають
допомогу в розробці та подальшій «упаковці»
проектів, а також підготовці попереднього ТЕО
для відібраних проектів, які повинні стати в
майбутньому «історіями успіху». Надалі вибрані
проекти будуть супроводжуватися до стадії
переговорів з фінансовими інститутами, стратегічними партнерами, інвесторами, в залежності
від галузі та конкретної сфери діяльності.
Відбір проектів проходитиме до кінця
2013 року.
22
Бюджет Програми становить близько 2 млн
євро, частина з яких призначена на організацію та проведення іміджевих та бізнес-заходів у
регіоні. Значна кількість фінансування передбачена для організації ділових та навчальних поїздок учасників Проекту та їх бізнес-партнерів до
країн Східної та Центральної Європи з метою
отримання міжнародного досвіду, відвідування
показових виробництв та імплементації отриманих знань у процесі реалізації інвестиційних та
бізнес-проектів у Севастопольському регіоні.
Проект виступив одним із співорганізаторів II Міжнародного інвестиційного форуму
«Глобальний погляд на Причорномор’я України», який відбувся в Севастополі у вересні
минулого року. На форумі було підписано
угоду про співпрацю між Севастопольською
держадміністрацією і Держінвестпроектом
України. Під документом поставили підписи
перший заступник голови Держінвестпроекту
Микола Стеблинський і заступник голови
СМДА Артур Бабенко.
ДБУ «Севастопольський регіональний центр з
інвестицій та розвитку» є членом Координаційного комітету Проекту та входить до складу Конкурсної комісії з відбору інвестиційних проектів.
Сайт проекту – www.sevastopolFDI.com.ua
Максим СТЕПАНЕНКО
в.о. директора Севастопольського
регіонального центру з інвестицій та розвитку

23. Стратегії розвитку
Харківський кластер ІКТ –
бачення стратегії розвитку
Інформаційно-комунікаційні технології є однією з галузей, що найбільш динамічно розвиваються у всьому світі завдяки їх повсюдному проникненню у бізнес-процеси, систему
державного управління і повсякденне життя людей. При цьому сфера ІКТ дає найбільший
економічний ефект при найменших фінансових витратах.
Радою вітчизняних та іноземних інвесторів
при Харківській обласній державній адміністрації 5 березаня 2012 року було прийняте рішення
про формування на території Харківської області
регіонального кластера «Інформаційно-комунікаційні технології». Причому кластер ІКТ не
є юридичною особою, організація його формування та розвитку здійснюється силами Координаційної ради, що обирається активно-працюючими учасниками робочої групи, утвореної
представниками компаній ІКТ, що працюють
на території Харківської області.
Робоча група сформулювала мету розвитку
кластера ІКТ: перетворення Харківської області
у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою
для отримання освіти, втілення творчих ідей,
створення і прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній, що
займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектронної техніки і
наданням послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому пріоритетними
напрямами стратегії кластера ІКТ визначені:
●● розвиток кадрового потенціалу, підвищення рівня компетенції в сфері ІКТ для
всіх категорій трудових ресурсів регіону –
стратегічна мета «Підвищення компетенції кадрів»;
●● залучення IT-компаній на територію
регіону��������������������������������
, підвищення інноваційної активності бізнесу, стимулювання появи нових
інноваційних компаній шляхом розвитку
інфраструктури, стимулюючої прискорений розвиток кластера ІКТ – стратегічна
мета «Розвиток інфраструктури»;
●● розширення взаємодії між учасниками
Харківського регіонального кластера ІКТ,
розвиток міжнародної кооперації учасників кластера, інтеграція у світові процеси
створення та використання нововведень –
стратегічна мета «Розвиток взаємодії».
23

24. Стратегії розвитку
Досягнення стратегічної мети «Підвищення компетенції кадрів» планується забезпечити
шляхом проведення наступних робіт:
●● проведення форсайтних досліджень з
метою визначення найбільш важливих і
перспективних напрямів розвитку кластера та компетенцій, які будуть затребувані на ринку праці;
●● розробки провідними компаніями кластера та ВУЗами спільних освітніх проектів
відповідно до пріоритетів кластера ІКТ;
●● встановлення ВУЗами довгострокових договірних відносин зі світовими лідерами галузі
ІКТ з метою використання їх продуктів у
навчальному процесі та створення на території ВНЗ відповідних центрів компетенції;
●● проведення учасниками кластера спільно
з ВУЗами «Ярмарків вакансій», різноманітних конкурсів і програм для відбору та
заохочення найбільш успішних студентів і
молодих вчених;
●● організації ВУЗами факультативних занять
для підготовки менеджерів проектів у
сфері ІКТ;
●● організації участі представників кластера
ІКТ в Міжнародному конкурсі інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські
ініціативи».
Досягнення стратегічної мети «Розвиток інфраструктури» планується забезпечити шляхом
проведення наступних робіт:
●● створення ВУЗами наукових парків і бізнес-інкубаторів для виявлення талановитих
фахівців і заснування нових інноваційних
компаній у сфері ІКТ;
●● створення
Харківського
регіонального
IT-парку – комплексної інфраструктури
для прискореного зростання інноваційних
високоприбуткових
IT-компаній,
що займаються розробкою програмного
забезпечення, створенням мікроелектронної техніки та наданням послуг у сфері
інформаційно-комунікаційних технологій
з метою підвищення конкурентоспроможності Харківської області в умовах економіки знань;
24
●● створення дата-центру високого рівня
надійності з високошвидкісним підключенням до магістральних каналів зв'язку для
забезпечення широкосмугового доступу до
мережі інтернет, концентрації інформаційних ресурсів і розвитку інтернет-сервісів на території Харківської області;
●● розвитку інститутів венчурного інвестування,
залучення зарубіжного капіталу до інвестування у венчурні проекти кластера ІКТ;
●● створення технічної інфраструктури для
забезпечення широкосмугового доступу до
мережі інтернет на всій території області,
впровадження мереж мобільного високошвидкісного підключення до інтернет, а
також систем цифрового телебачення.

25. Стратегії розвитку
Досягнення стратегічної мети «Розвиток взаємодії» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт:
●● створення банку даних про продукцію і послуги підприємств кластера ІКТ,
поширення ділових пропозицій учасників кластера серед потенційних споживачів (розвиток каналів marketpool та
technologypush);
●● проведення комплексу робіт, спрямованих на формування бренду «Kharkiv:
High-Tech ICT»;
●● проведення конкурсу з розробки логотипу
та слогану кластера;
●● організації проведення прес-конференцій,
телепередач, публікацій у ЗМІ для популяризації кластера і розробок його учасників;
●● розроблення, виготовлення та розповсюдження друкованої та електронної
рекламно-презентаційної продукції, що
відображає досягнення підприємств-учасників кластера;
●● щорічного представлення досягнень кластера ІКТ на Міжнародному економічному
●●
●●
●●
●●
●●
форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські
ініціативи!»;
організації
інформаційної
взаємодії
учасників кластера з метою ефективного
відстеження тенденцій та розповсюдження інноваційних, організаційних і
технологічних know-how, а також розвитку співробітництва між учасниками
кластера ІКТ;
організації проведення регулярних семінарів, присвячених актуальним питанням
розвитку ІКТ;
регулярного проведення засідань робочої
групи кластера ІКТ з метою розробки та
реалізації проектів розвитку кластера ІКТ;
координації процесів інформатизації,
здійснюваних у регіоні за державними,
регіональними та галузевими цільовими
програмами;
залучення нових компаній до участі в
робочій групі кластера ІКТ.
Успішна реалізація Стратегії розвитку кластера ІКТ передбачає наявність соціального партнерства з боку всіх організацій, зацікавлених у розвитку кластера. Активна участь десятків
ІТ-компаній у формуванні кластера та розробці його Стратегії свідчить не тільки про готовність до співпраці, а й здатність харків’ян завдяки синергії перетворити Харківську область
у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою
для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення та прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній.
Олександр ДУДКА
директор Харківського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
25

26. Перспективи розвитку
Інвестиції та трансфер технологій
як складові інноваційного
розвитку економіки
Більшість економік світу виходять із рецесій та криз через впровадження інвестиційно-інноваційних моделей їх розвитку та
управління. Саме з цією метою в регіонах
західної України та східної Угорщини з
15.09.10 по 28.02.2013 року виконувався
проект «Створення транскордонних центрів
з інвестицій, інновацій та трансферу технологій» за програмою транскордонного
співробітництва Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія 2007-2013.
Основним завданням Проекту є покращення інвестиційної привабливості та інноваційної діяльності малих та середніх підприємств
(МСП) України та Угорщини, полегшення
доступу до європейських технологій, можливість
реалізувати наукові дослідження та технології.
Основні етапи Проекту:
●● проведення дослідження середньострокової концепції угорсько-українського
співробітництва;
●● проведення обстеження розробок науково-дослідних інститутів, що можуть
бути реалізовані на ринку;
●● розробка маркетингової стратегії;
●● проведення інвестиційно-інноваційного
аудиту для 50 МСП (30 угорських та 24
українських);
●● проведення навчальних тренінгів для
керівників МСП;
●● проведення ярмарків науково-дослідницьких розробок та інвестиційних проектів з
інноваційною складовою;
●● інноваційні консультації для підприємців;
●● створення центрів з інвестицій, інновацій
та трансферу технологій.
26
Одним з результатів виконання Проекту
стало заснування транскордонних центрів
трансферу технологій в обох країнах, які надаватимуть послуги малим та середнім підприємствам, науковим та науково-дослідним організаціям, мешканцям прикордонних регіонів.
Цільова група Проекту – це малі та середні
підприємства, що працюють на території
поблизу угорсько-українського кордону, що
зацікавлені в інвестиціях, інноваціях, наукових
дослідженнях, але не мають фінансових можливостей, щоб вести власні дослідницькі програми.
Створені центри ІТТ будуть надавати допомогу в пошуку інвестицій зацікавленим МСП,
надавати можливості довготривалого навчання
та покращення їх бізнес-потужностей за допомогою відповідних заходів та послуг (тренінгів, презентацій, пошуку партнерів, надання
інформації з баз даних та інше).