Великі сподівання покладаю на створення в Україні мережі професіоналіврегіоналістів – фахівців та експертів з питань регіонального розвитку. Ми з вами
достатньо, шановні колеги, подорожуємо різними країнами, і дуже часто ми
бачимо і вивчаємо досвід у цих країнах організації цієї роботи. Нам треба переходити до початку втілення цього досвіду в Україні. Нам треба застосувати нові
підходи до вирішення нагальних питань у сфері регіонального розвитку.

Віктор ЯНУКОВИЧ
Президент України
З виcтупу Президента України на засіданні Ради регіонів 21.03.2013
Вітальне слово

Шановні читачі!
Кращий міжнародний досвід доводить,
що найдієвішим інструментом підтримки
інвестора на місцевому рівні є ефективна
робота регіональних інвестиційних агенцій та інших аналогічних інституцій. Такі
організації виступають каталізатором для
інвестиційних проектів – вони є базою
знань щодо потреб регіону, його конкретних переваг та можливостей і створюються
з метою організації роботи з інвесторами
на місцях.
Держінвестпроект в кожному регіоні
країни представлений місцевим регіональним центром з інвестицій та розвитку. Кожен із них має конкретні цілі та
завдання, визначені напрямки роботи,
які відповідають як стратегії діяльності
Агентства, так і інтересам певного регіону.
Ми постійно працюємо над тим, щоб
регіональні центри стали ефективною
складовою, рушійним інструментом економічного розвитку територій. Адже головне в діяльності таких інституцій – це
кінцевий результат, залучені інвестиції в місцеву економіку, реалізовані інвестиційні можливості регіону, сприятливий інвестиційний імідж та практична допомога
інвесторам.
Інформаційний вісник мережі регіональних центрів з інвестицій та розвитку
«Енергія розвитку» – видання, яке об’єднує інформацію про інвестиційну діяльність
в Україні і окремих регіонах. У ньому знайдуть відображення кращі вітчизняні та
іноземні практики в інвестиційній сфері, коментарі та рекомендації експертів, відгуки інвесторів. Сподіваюся, що Вісник додасть енергії і наснаги як видавцям, так
і читачам, а також сприятиме формуванню інформаційної прозорості та позитивного інвестиційного іміджу регіонів України, покращенню інвестиційного клімату,
підвищенню якості послуг інвесторам, розвитку партнерства Держінвестпроекту з
місцевою владою та бізнесом.
Водночас Вісник буде своєрідним звітом про діяльність регіональних центрів з
інвестицій та розвитку перед громадськістю. Він розповсюджуватиметься серед
центральних і місцевих органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій, партнерських
організацій і компаній, експертного середовища тощо. Принагідно будемо вдячні за
всі цікаві пропозиції та поради щодо його поліпшення та змістовного наповнення.
З повагою
Владислав КАСЬКІВ
Голова Державного агентства
з інвестицій та управління
національними проектами України
3
06

ЗМІСТ

Діяльність регіональних
центрів з інвестицій
та розвитку у 2012 роціі

ТЕМПИ РОЗВИТКУ

09

Прямі іноземні інвестиції в
економіку України у 2012 році

11

Прямі іноземні інвестиції
на Черкащині

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ

12

Індустріальні парки як
інструмент залучення інвестицій:
перспективи для України

14

Індустріальні парки: нові
підходи до управління
промисловими територіями на
Івано-Франківщині

15

Індустріальні парки: перші
практичні кроки на Львівщині

16

Інвестиційна карта –
орієнтир для інвестора

17

«Єдине інвестиційне
вікно» на Сумщині

18

«Наша Тернопільщина»:
пошук альтернативних шляхів
інформування інвестора

19

Відкритість влади для ініціатив
громад Дніпропетровщини

20

Презентація інвестиційного
потенціалу Донецької
області в Брюсселі
21
22

Реалізація проекту ЄС/ПРООН
«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі
Проект ЄС/ПРООН «Залучення
прямих іноземних інвестицій
в м. Севастополь»

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

23

Харківський кластер ІКТ –
бачення стратегії розвитку

КРАЩІ ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ

37

Дорогу здолає той, хто йде!

38

Кращі практики залучення
інвестицій на прикладі
Республіки Македонія

40

Крим: на порядку денному –
формування позитивного іміджу
та залучення інвестицій

ІДЕЇ РОЗВИТКУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

26

Інвестиції та трансфер технологій як складові інноваційного
розвитку економіки

28

Покращення інвестиційної
привабливості малих міст
Чернігівської області

29

Буковинський досвід

ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ

30

Взяти бика за роги!

32

Оптовому ринку
сільськогосподарської
продукції бути у Рівному

33

Чи «зроблять погоду» 2 млн
євро на Хмельниччині?

34

«Міст» між Азією та Європою

РЕГУЛЯТОРИ РОЗВИТКУ

35

Електронне врядування в
Івано-Франківській області

41

Стартував Міжнародний конкурс
інноваційних та інвестиційних
проектів «Харківські
ініціативи 2013»

42

Конкурс інвестиційних проектів
для Києва і Київської області

43

Полтавський РЦІР провів
«Конкурс ідей»

УСПІШНІ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ

44

Відкриття перинатального
центру у Рівному

45

Реалізація проекту «Доступне
житло» на Дніпропетровщині

МЕРЕЖА РОЗВИТКУ

46

Контакти регіональних центрів
з інвестицій та розвитку
Діяльність регіональних центрів
з інвестицій та розвитку у 2012 році
До сфери управління Держінвестпроекту
України віднесено 27 державних бюджетних
установ – регіональних центрів з інвестицій та
розвитку (далі – РЦІР).
У 2012 році завершився процес реорганізації РЦІР і переходу від діяльності, зорієнтованої
на процес, до діяльності, орієнтованої на кінцеві результати. Реорганізація РЦІР передбачала
унормування їх чисельності, а також адаптацію
структури цих установ відповідно до покладених на Держінвестпроект України завдань. Розроблено та затверджено положення, штатний
розпис РЦІР, проведено конкурс на заміщення
посад директорів РЦІР, оновлено на 2/3 керівний склад центрів.
Чисельний склад працівників РЦІР
Група 1
(15 осіб)

Група 2
(12 осіб)

Група 4
(7 осіб)

Дніпропетровський
Донецький
Київський
обласний
Львівський
Одеський
Харківський

Київський
міський

Група 3
(9 осіб)
Кримський
Вінницький
Запорізький
Івано-Франківський
Луганський
Миколаївський
Полтавський

Волинський
Житомирський
Закарпатський
Кіровоградський
Рівненський
Сумський
Тернопільський
Херсонський
Черкаський
Чернівецький
Чернігівський
Севастопольський

Діяльність регіональних центрів з інвестицій
та розвитку зосереджується в чотирьох основних
напрямах, а саме:
●● надання послуг інвестору за принципом
«єдиного вікна»
●● участь в реалізації складових національних та
пріоритетних інвестиційних проектів регіону
●● здійснення заходів щодо інформаційноресурсного забезпечення інвестиційного
розвитку регіону
●● маркетинг територій

Д
За

В

а

/
а

а

/ а
а

6

а

а

В

«

/

Б

/ а
а»

В

/
а
а

-

/ а

а

В

а

/

/ а

Василь ФЕДЮК
директор Департаменту інвестиційної
політики та регіонального розвитку
Держінвестпроекту України
Впродовж 2012 року підписано угоди про
співпрацю між Держінвестпроектом України
та місцевими органами влади, які передбачають конкретні зобов’язання та відповідальність
сторін за розвиток інвестиційної діяльності в
регіонах, зокрема щодо реалізації національних
проектів.
На сьогодні вже функціонують перинатальні
центри у дев’яти регіонах, ще в семи будуть
відкриті до кінця цього року, а у 2014 році –
у решти областях. Розпочато впровадження
проекту «Відкритий світ» у пілотних школах,
розгорнуто роботу з реалізації проекту «Вчасна
допомога». На інвестиційній стадії перебувають
національні проекти «LNG-термінал» (Одеська
область) та «Повітряний експрес» (м. Київ та
Київська область). Незабаром стартують інвестиційні конкурси для проектів з будівництва
заводів з переробки твердих побутових відходів у десяти пілотних містах. У низці регіонів
реалізуються проекти зі спорудження вітрових,
сонячних та малих гідроелектростанцій, готуються проекти зі створення виробництв твердого альтернативного палива. На порядку денному також реалізація національних проектів
«Технополіс» та «Індустріальні парки України»,
підготовлено до впровадження проект «Село
майбутнього» у Харківській області тощо.
Серед іноземних компаній, яким регіональні
центри надавали консультації з питань можливостей для інвестування в регіоні були, зокрема:
●● Sher Technologies, LLC (США) –
Кримський РЦІР;
●● Prenecon Green Energy Holdings PLC
(Бельгія) – Івано-Франківський РЦІР;
●● Lastek (Бельгія) –
Івано-Франківський РЦІР;
●● Danone (Франція) –
Тернопільський РЦІР;
●● Shell Ukraine – Харківський РЦІР;
●● Morgan Furniture (США) –
Рівненський РЦІР;
●● Levytyo Sarkinen Oy (Фінляндія) –
Запорізький РЦІР.
З метою інформаційно-ресурсного забезпечення інвестиційного розвитку регіонів кожним
регіональним центром ведуться бази даних інвестиційних пропозицій і проектів регіону, земельних ділянок і комерційної нерухомості. Фахівці
РЦІР надають консультації щодо підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів, готують інформаційно-довідкові матеріали про можливості
інвестування в регіоні для потенційних інвесторів, організовують та беруть участь у навчальних
заходах з метою підвищення кваліфікації.

Регіональні центри беруть участь у супроводі пріоритетних регіональних проектів,
серед яких слід відзначити наступні:
●● розробка та серійне виробництво турбореактивного двоконтурного двигуна
(ТРДД) АИ-28 для перспективних модифікацій літаків (Запорізька обл.) – залучено 34 млн грн для фінансування розробки експериментальної моделі двигуна;
●● будівництво малих гідроелектростанцій
на р. Тиса (Закарпатська обл.) – проект
реалізується у співпраці з румунською
компанією. Сума інвестицій складає
18,2 млн євро. На даний час регіональний
центр займається збором дозвільної
документації, необхідної для реалізації
інвестиційного проекту;
●● будівництво заводу з виготовлення газобетонних блоків (Рівненська обл.)  –
проект датської компанії, яка розмістить
своє виробництво на території області,
супроводжується регіональним центром.
Посилена увага в роботі РЦІР приділяється
наданню інформаційно-консультаційних послуг
для підготовки інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна».

Протягом року регіональними центрами:

270
189

а
«

а

а

/

а
а»

а

а
а

П а
ЗаЗа
Ч Ч а а
С
Ч
а
ХМ
Ч
К
Х
Р
П а
І а -Ф а
І а -Ф а
За а а
Р
Л
За а а
К
К
С а
Л
С а К
ДК
ХаХа
К
Д

526

’

а

а

202

а

а а

а

2517

а

а

402

а
а

а а а
а

а

а

РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР

РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
МЦІР
РЦІР
РЦІР
ОЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
РЦІР
ОЦІР
0
РЦІР

(

С

5
0

5

,

.) –

10
10

15

20

а

15
25

РЦІР

20
30

35

25
40

7
Протягом року регіональними центрами:

а

202

а

а

а

а а

169

–

а

Діяльність РЦІР також спрямовується на
поліпшення інвестиційного клімату, формування позитивного інвестиційного іміджу
регіонів. РЦІР у 2012 році провели (в тому
числі як співорганізатори) 365 заходів різного рівня (конференції, форуми, науковопрактичні семінари, тематичні наради, круглі
столи, презентації тощо) з питань просування
інвестиційної привабливості регіонів.

а

а
а

а

–

Також 6 грудня у місті Харків та 11 грудня
у місті Львів за активної участі РЦІР (Харківський та Львівський центри) організовано
та проведено Міжрегіональні конференції
«Шляхи реалізації інвестиційного потенціалу
регіонів України».
Слід відзначити, що у 2012 році Держінвестпроект України разом із РЦІР виступили
співорганізаторами 12 регіональних інвестиційних форумів.

За активної участі РЦІР (Волинського, Рівненського,
Хмельницького,
Полтавського,
Донецького������������������������������������
, Запорізького, Кримського, Черкаського, Херсонського та Миколаївського) у 2012
році в обласних центрах організовано та проведено презентації на тему: «Діяльність Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України: нові можливості
співпраці», а саме: 20-22 листопада в містах
Луцьк, Рівне, Хмельницький, 26-28 листопада в
містах Полтава, Донецьк, Запоріжжя, 5 грудня
в місті Сімферополь, 17 грудня в місті Черкаси,
21 грудня в містах Херсон та Миколаїв.

Окремі регіональні центри представили можливості для інвестування в регіоні під час роудшоу країнами Європи. Так, Івано-Франківський
регіональний центр взяв участь у презентації
інвестиційного потенціалу України та національних проектів, яка проходила 28 вересня у
м. Мюнхен, представивши можливості для інвестування в Івано-Франківській області. Під час
роуд-шоу у Парижі представлено інвестиційний
потенціал та конкретні проекти Дніпропетровської та Львівської областей, у Варшаві – Одеської області, у Москві – Харківської області тощо.

Показники діяльності регіональних центрів з інвестицій та розвитку у 2012 році щодо інвестицій:

68

. США – а

1,2
14

а

. США – а

–

а

а

а

а

а

а

а

а

а

а

а

а

Таким чином, на кожну витрачену 1 гривню з державного бюджету, регіональні центри
повернули – 39 гривень, які інвестовані в економіку регіонів.

8
Темпи розвитку

Прямі іноземні інвестиції в
економіку України у 2012 році
У 2012 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн $ прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій
(акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. становив 54462,4 млн $, що на 8,2% більше
обсягів інвестицій на початок 2012 р.

9000
8000
7000
6000
5000
4000
3000
2000
1000

а

а

а

Ч

Ч

а

К
І а

9

Т

В
Х

М

Ж

а
а

а

а

а

а

а

Р

Х

а
а

С
За а

.С а

За

-Ф а

а
П

Л

О

а

а

а

а

Л а

В

а

а

а

а

а

а

а
АР К

а
Д

Ч

а

а

К

а

Ха

У а а

0
.К

Найменші обсяги прямих іноземних інвестицій у розрахунку на
одну особу населення припадають на
Тернопільську (60,0 $), Чернівецьку
(70,9 $), Чернігівську (97,7 $) та
Кіровоградську (104,2 $) області.

10000

Д

У розрахунку на одну особу населення прямі іноземні інвестиції
наростаючим підсумком з початку
інвестування в Україну складають
1199,3 $. У розрізі регіонів найбільше прямих іноземних інвестицій
надійшло до Києва (9347,0  $), Дніпропетровської (2524,9 $), Київської
(1119,4 $) та Харківської (790,8 $)
областей.
Темпи розвитку

За весь період інвестування з країн ЄС внесено 42979,3 млн $ інвестицій (78,9% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн
СНД – 4269,0 млн $ (7,8%), з інших країн
світу – 7214,1 млн $ (13,3%).
Інвестиції надійшли зі 130 країн світу. До
десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих
інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика
Британія, Віргінські Острови (Брит.), Франція,
Швеція та Швейцарія.
. США
18000

17275,1

16000
14000
12000
10000
8000
6317,0

6000

5168,6

4000

3785,8

2000
Кіпр

0

Німеччина

Нідерланди

3401,4

Російська
Федерація

Австрія

2556,5
Велика
Британія

1884,9
Віргінські о.
(Британія)

1765,3

1600,1

Франція

Швеція

1106,2
Швейцарія

На підприємствах промисловості зосереджено 17166,7 млн $ (31,5%), у т.ч. переробної – 14078,7 млн $, добувної – 1548,4 млн $,
з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води  – 1539,7 млн  $. У підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів внесено
6157,0 млн $ прямих інвестицій, виробництва
харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів  – 3039,9  млн  $, хімічної та нафтохімічної
промисловості  – 1325,8 млн $, машинобудування – 1154,7 млн $, виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – 1053,9 млн $.
С

а

І

У а
( а

а

(а

а

а
а 31.12.2012 .)

а )

– 4,0%

Д
а

а
– 5,5%

’

Б

П

– 31,5%

– 1,8%

Т
а

:

,

а

– 11,0%

О
а
а
,
а а а

а,
– 16,6%

С

а

Д
І

Ф а

а
( а

а – 9,0%
а

В

а

Ц
О
,

1,8%
Л а – 0,8%
Ха
а – 17,7%

10

а 31.12.2012 .)

Ма

а а
В
а

Рейтинг

Регіон

1
2
3

Черкаська область

4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27

Полтавська область

Миколаївська область
Кіровоградська область

Одеська область
Автономна Республіка Крим
Волинська область
Херсонська область
Львівська область
Закарпатська область
Запорізька область
Донецька область
Хмельницька область
Київська область
Луганська область
Вінницька область
Житомирська область
м. Київ
Рівненська область
Тернопільська область
Чернігівська область
Чернівецька область
Сумська область
Івано-Франківська область
Дніпропетровська область
м. Севастополь
Харківська область

а )

– 35,9%
а

–
6,7%

а
а
–

Рейтинг регіонів України за темпами
зростання прямих іноземних інвестицій
(акціонерний капітал) у 2012 році

– 29,6%

а

У а

М а

– 10,5%
,
– 2,4%

- а
,
а
– 1,4%

(а

а

У 2012 році інвестиційна діяльність характеризувалась зростанням у 25 регіонах обсягів
прямих іноземних інвестицій, що забезпечило
їх загальний приріст по Україні на 8,2%.

Х
а
а – 7,7%
а
– 6,1%

Підготовлено Департаментом інвестиційної
політики та регіонального розвитку за
матеріалами Держстату (попередні дані)
Темпи розвитку

Прямі іноземні інвестиції на Черкащині
У 2012 р. в економіку області іноземними
інвесторами вкладено 596,1 млн $ прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
Обсяг внесених з початку інвестування в економіку області прямих іноземних інвестицій
(акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р.
склав 884,1 млн $, що у 3,1 раза більше обсягу
інвестицій на початок 2012 р., та в розрахунку
на одну особу становив 696,4 $. Із країн ЄС
внесено 272,6 млн $ прямих інвестицій (30,8%
загального обсягу акціонерного капіталу), із
країн СНД – 9,2 млн $ (1%), з інших країн
світу – 602,4 млн $ (68,1%).
Прямі інвестиції надійшли від нерезидентів із 42 країн світу. До основних країнінвесторів, на які припадає 95,4% загального
обсягу іноземного капіталу, належать: Беліз –
585,5 млн $, Кіпр – 145,1 млн $, Велика Британія – 54,3  млн  $, Німеччина – 24,8 млн $,
Франція – 13,1 млн  $, Іспанія – 12,1 млн $,
Російська Федерація – 8,5 млн $.
Найбільші обсяги прямих інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості –
763,8  млн $ (86,4% загального обсягу), у т.ч.
переробної – 754,8 млн $. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги іноземного
акціонерного капіталу спрямовано у виробництво харчових продуктів, напоїв – 618,7 млн $,
хімічну промисловість – 106,4 млн   $, целюлозно-паперове виробництво – 16,6 млн  $. У
підприємства та організації, що здійснюють
операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям залучено 73,6 млн  $ (8,3% загального обсягу)
прямих інвестицій, у сільськогосподарські
підприємства  – 29  млн $ (3,3%), у підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку  –
10,8 млн $ (1,2%), у підприємства транспорту
та зв’язку – 5 млн $ (0,6%).

Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) у Черкаську область по роках:
●● 01.01.2009 – 168,1 млн $
●● 01.01.2010 – 222,5 млн $
●● 01.01.2011 – 289,4 млн $
●● 01.01.2012 – 285,7 млн $
●● 31.12.2012 – 884,1 млн $
Помітною подією в інвестиційній сфері Черкаської області минулого року стало проведення
Міжнародного інвестиційного форуму «Черкащина – територія співпраці», співорганізаторами якого виступили обласна державна адміністрація, обласна рада та Держінвестпроект
України, які уклали під час проведення заходу
тристоронню угоду про співпрацю.

У форумі взяли участь заступник голови
Держінвестпроекту Ілля Шевляк, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні
Ален Ремі, Надзвичайний і Повноважний Посол
Бельгії в Україні Яна Зікмундова, представники
французьких та бельгійських ділових кіл, а також
делегації та представники бізнесу США, Італії,
Ізраїлю, Індії, Естонії, Кореї, Білорусі, В’єтнаму,
Нігерії та інших країн.

Дмитро Виноградов
т.в.о. директор Черкаського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

11
Фактори розвитку

Індустріальні парки як інструмент залучення
інвестицій: перспективи для України
Загальна інформація
За даними Конференції ООН з торгівлі і
розвитку (UNCTAD) глобальний потік прямих іноземних інвестицій у 2011 році склав
1,5 трильйони $. Даний показник виріс з минулого року (1,3 трильйони $), проте ще не сягнув пікового показника 2007 року, який склав
майже 2 трильйони $. Українська частка у глобальному потоці прямих іноземних інвестицій у
2011 році склала 6,5 млрд $ (0,47 %). Сусідні
держави, які є водночас основними конкурентами України за інвестиції, у 2011 році мали
наступні показники:
●● Польща – 15,1 мільярдів $ (1%);
●● Туреччина – 15,8 мільярдів $ (1,05%);
●● Російська Федерація – 52,8 мільярдів $
(3,52%).
На даний час Україна поступається основним
конкурентам у боротьбі за інвестиції. Надходження іноземних інвестицій в Україну збільшується, проте до 2010 року, позитивна тенденція
була зумовлена зростанням обсягів глобальних
інвестиційних потоків. Водночас Польща, Туреччина, Росія, Чехія, як приклад, з 1998 р. почали
формувати портфелі інструментів і стимулів, що
сприяють залученню іноземних інвестицій.

Іноземний досвід
Як показує досвід перелічених вище країн,
одним із дієвих інструментів і водночас стимулів сприяння інвестуванню є створення на території країни індустріальних парків (визначення
земельних ділянок, привабливих для започаткування на них промислового виробництва, облаштування їх необхідною інженерно-технічною
інфраструктурою).
Результативні показники дієвості індустріальних парків, як інструменту для залучення
інвестицій, за 2000-2005 роки на прикладі Чехії
(дані Чеського агентства сприяння інвестуванню
CzechInvest):
●● 100 індустріальних парків створено за
державної підтримки;
●● 3 000 га ділянок підготовлено (в середньому парк – 30 га), а це становить
0,038% від загальної площі Чехії;
●● 200 млн євро витрачено з державного та
місцевих бюджетів;

12

●● 450 інвестиційних проектів успішно
реалізовано;
●● 9,0 млрд євро інвестицій залучено на ці
ділянки (в середньому 3 млн євро на
1 га);
●● 70 000 нових робочих місць створено.
Хронологія успіху Туреччини:
●● 2000 р. – прийняття закону «Про організовані промислові зони»;
●● створено 263 індустріальних парків, 148
діючих;
●● 94,0 млрд $ інвестицій залучено за 8 років
(2002-2010);
●● ВВП – 231 млрд $ (2002);
●● ВВП – 736 млрд $ (2010);
●● експорт – 36,0 млрд $ (2002);
●● експорт – 114,0 млрд $ (2010).
Індустріальні парки Росії:
●● заплановано створення 204 індустріальних
парків у 83 регіонах Росії;
●● 51 – розпочали свою діяльність;
●● успішний приклад: Калузька область –
близько 6,0 млрд євро інвестицій.

Перспективи для України
Держінвестпроект докладає значних зусиль
для створення індустріальних парків на території України. Так, з 4 вересня 2012 року
набрав чинності Закон України «Про індустріальні парки», підготовлений робочою групою
під керівництвом голови Держінвестпроекту
Владислава Каськіва. Закон створює додаткові
переваги для започаткування промислового
виробництва на території України, а саме:
●● «час до ринку» для інвесторів скоротиться
з 2-3 років до 6-9 місяців завдяки підготовці промислових майданчиків, облаштованих необхідною інфраструктурою;
●● надано законний доступ до земельних ділянок державної чи комунальної власності
та забезпечено захист від зловживань;
●● визначено чіткий механізм взаємодії
держави, ініціаторів створення, керуючих
компаній та учасників індустріальних
парків;
●● забезпечено прозорість процедур започаткування індустріальних парків і вибору
Фактори розвитку

керуючих компаній шляхом встановлення
вичерпних переліків документів та визначення чітких критеріїв відбору;
●● передбачено інструменти державного стимулювання створення індустріальних парків на території України.
Водночас з підготовкою до прийняття згаданого вище Закону, Держінвестпроектом
за допомогою регіональних центрів з інвес-

тицій та розвитку проводилась інвентаризація земельних ділянок, придатних для створення індустріальних парків, в усіх регіонах
України. На даний час опрацьовано більше
90 промислових майданчиків, 43 з яких вже
пропонуються потенційним інвесторам для
започаткування індустріального парку, а для 15
потенційних індустріальних парків підготовлено концептуальні дизайни.

Василь ШЕШУРАК
заступник директора Департаменту –
начальник відділу розвитку інвестиційної
інфраструктури та індустріальних парків
Держінвестнпроекту України

13
Фактори розвитку

Індустріальні парки: нові підходи до управління
промисловими територіями на Івано-Франківщині
Питання створення індустріальних парків в Івано-Франківській області було предметом розгляду������������������������������
��������������������������������������
на колегії облдержадміністрації 21  грудня 2012 року. Тема індустріальних
парків актуалізувалася завдяки Закону України
«Про індустріальні парки», що набрав чинності
4 вересня 2012 року. Закон запроваджує передумови для підтримки ринку промислової нерухомості, встановлює нові підходи до управління
промисловими територіями та задоволення
попиту стратегічних промислових інвесторів.

Івано-Франківський регіональний центр
з інвестицій та розвитку спільно з місцевими
органами влади активно розпочали роботу у
напрямку визначення потенційних територій в
області, на яких можна створити індустріальні
парки. В ході детального вивчення існуючих
земельних ділянок, пріоритет був наданий
територіям у 30-кілометровому радіусі навколо
основних міст – Івано-Франківська, Калуша,
Коломиї, а також навколо Долини – з огляду
на транспортно-логістичне значення міста.

14

В липні центром було організовано і проведено навчальний семінар, на якому експерти,
які безпосередньо розробляли Закон України
«Про індустріальні парки», роз’яснювали його
норми представникам органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування.
Всього досліджено 6 потенційних територій
для створення індустріальних парків, відповідно
до встановленого Законом порядку. Активно в
цьому напрямку з центром спрацювала влада
міст Калуша та Івано-Франківська, де вже
створені та працюють відповідні робочі групи,
до складу яких увійшли працівники центру.
Зокрема, у м.  Калуш спеціалістами центру
вже підготовлено матеріали концептуального
дизайну та схематичні матеріали для двох
земельних ділянок, проект концепції створення
індустріального парку для однієї з них.

Наталія КОБИЛЬЧАК
заступник директора Івано-Франківського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
Фактори розвитку

Індустріальні парки: перші
практичні кроки на Львівщині
Львівський регіональний центр з інвестицій
та розвитку у партнерстві з місцевими органами влади розробив концепцію розвитку індустріальних парків Львівської області, що увійшла до регіональної програми інноваційного
розвитку Львівщини до 2015 року, схваленої на
засіданні обласної ради 19 лютого 2013 року.
Метою програми є сприяння сталому економічному зростанню Львівської області через
створення інституціональних і економічних
передумов для активізації інноваційних процесів, забезпечення високого технологічного і
конкурентоспроможного рівня регіону.
Задля цього було проведено аналіз можливої
спеціалізації індустріальних парків, який базується на пріоритетах розвитку області та структурі базових галузей регіональної економіки,
результатах дослідження ринку праці, місцевої
інфраструктури тощо. В ході підготовки концепції було опрацьовано понад 50 пропозицій,
що надходили як від органів місцевого самоврядування, так і від представників бізнесу.
Відібрано 11 ділянок, які відповідають визначеним в Законі України «Про індустріальні
парки» критеріям.

Зокрема, ініціатором створення індустріального парку на території промислової зони
Рясне-2 у м. Львові виступила Львівська міська
рада. Загальна площа промислової зони становить біля 150 га, а перший етап реалізації
охоплює 25 га.
На сьогоднішній день вже розроблено проект
планування території з техніко-економічним та
містобудівним обгрунтуванням, на засіданні міської ради ухвалено концепцію розвитку індустріального парку. Також прийнято рішення міської ради «Про погодження місця розташування
земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки для створення індустріального
парку Львова у промисловій зоні «Рясне-2».
За попередньою оцінкою фахівців, лише при
реалізації цього проекту на території промислової зони може бути створено безпосередньо
до 12 тис. робочих місць, не враховуючи постачальників послуг та сировини для забезпечення
повноцінного функціонування об’єктів промислової зони. Тільки з урахуванням цього чинника
до міського бюджету Львова залучатиметься
близько 38 млн грн надходжень щорічно.

Олег КАХНОВЕЦЬ
директор Львівського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

15
Фактори розвитку

Інвестиційна карта – орієнтир для інвестора
На засіданні Ради регіонів 21 березня
2013  року Президент України Віктор Янукович звернув увагу на недостатнє використання
місцевих інвестиційних можливостей та ресурсів для економічного розвитку територій, наголосивши, що кожній громаді необхідно створити «інвестиційні карти» найпривабливіших
об’єктів для інвестування.
Слід відзначити, що інвестиційна карта
є найзручнішим і найбільш доступним способом подачі інформації щодо потенціалу
та можливостей для інвестування в розви-

ток регіону чи окремої території. Завдяки її
використанню в схематичному вигляді дуже
концентровано можна подати максимум
корисних даних, що в першу чергу цікавлять
інвестора. Наявність таких карт є орієнтиром щодо розміщення інвестиції, створення
чи розширення бізнесу.
Для максимальної ефективності інвестиційної карти акцент необхідно ставити на конкурентних перевагах регіону, міста чи іншої
адміністративної одиниці та їх унікальних
характеристиках.

Структура інвестиційної карти може включати:

●● 	 бласна державна адміністрація, обласна
о
рада;
●● 	 егіональний центр з інвестицій та
р
розвитку;
●● привабливі туристичні об’єкти;
●● готелі, банки, супермаркети, ресторани
тощо.

Транспорт
●●
●●
●●
●●

Київ, Москва

автомагістралі;
залізничні шляхи;
а
	 еропорти;
р
	 ічкові та морські порти.

Козятин
Хмільник
Львів, ЄС

83

●● карта регіону з позначенням адміністративного поділу територій;
●● герб області;
●● позначення обласного, районних центрів,
а також великих міст та їх населення відповідними картографічними символами.

Інша корисна інформація
(місцезнаходження)

Е5

Загальні відомості

Погребище

Калинівка

Літин

Уренгой
Дашава

Природні ресурси
●● позначення відповідними картографічними
знаками наявних природних ресурсів.

Липовець

Вінниця
Уренгой
Союз
Дашава

Оратів
Іллінці

Бар

Жмеринка

Тиврів

Немирів

Союз
Донецьк, Кавказ

Е 50

Економіка
●● 	рафічна (кольорова) диференціація райог
нів за пріоритетами економічного розвитку
регіону та привабливістю щодо залучення
інвестицій в ту чи іншу галузь (на карті
виділяється різними кольорами).

Об’єкти для інвестування
●● існуючі активи (земельні ділянки типу
Greenfield і Brownfield, короткі відомості
про них: розмір (га), відстань до інженерних мереж, форма власності);
●● 	 місце локалізації стратегічних проектів, які реалізовуватимуться в короткота середньостроковій перспективі в контексті загальної стратегії економічного
розвитку регіону.

16

Гайсин

Муровані Курилівці
Шаргород

Автомагістраль
«Одеса–Київ»

Тульчин
Теплик

Чернівці

Томашпіль

Могилів–Подільський

Тростянець
Бершадь

Крижопіль
Ямпіль

Молдова, Румунія

Піщанка

Чечельник

Одеса, морський порт
Стамбул

Умовні позначення
Àâòîìîá³ëüí³ øëÿõè

Ê
óðîðòè

óçëè

Í
Ä

è
îäè
êîðäîí Óêðà¿íè
í³ ì³ñöÿ ³

Òîð
Ãð
Âî

îðîäè

Підготовлено Департаментом
інвестиційної політики та
регіонального розвитку
Фактори розвитку

«Єдине інвестиційне вікно» на Сумщині
Для поліпшення інвестиційного клімату в
регіоні��������������������������������������
розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 15.12.2010 № 830
«Про організацію роботи з залучення інвестицій в економіку Сумської області за принципом
«єдиного інвестиційного вікна» затверджено
дієвий механізм залучення інвестицій. Відповідно до розпорядження утворено раду з питань
залучення інвестицій. До складу ради увійшли
керівники всіх профільних управлінь облдержадміністрації, дозвільних і контролюючих органів
області. Виконавчим органом ради визначено
секретаріат, до складу якого входять представники працівники Сумського регіонального центру з інвестицій та розвитку. Центр здійснює
забезпечення організаційної діяльності секретаріату. Безпосередньо секретаріатом ради здійснюється консультування суб’`єктів інвестиційної
діяльності, розробка оперативного плану дій,
ведення електронної бази даних «єдиного інвестиційного вікна» та ін.
Потенційний інвестор подає свій проект до
секретаріату ради, отримує необхідні консультації, протягом не більш, ніж 7 днів секретаріат
ради реєструє поданий проект і укладає разом
з інвестором Оперативний план реалізації
проекту���������������������������������������
. Рада розглядає і затверджує оперативний план реалізації проекту, а також необхідні
розпорядчі документи (засідання інвестиційної
ради відбуваються згідно з потребою, але не
рідше, ніж раз на місяць).
Після затвердження Оперативного плану дій
секретаріат ради в установленому порядку відстежує процес упровадження інвестиційного проекту та надає суб’'єкту інвестиційної діяльності
консультативно-методичну допомогу щодо проходження дозвільно-погоджувальних процедур.
Обласною владою разом з регіональним
центром з інвестицій та розвитку створено

умови, де інвестор відчуває підтримку на всіх
етапах реалізації інвестиційного проекту.

За
принципом
«єдиного
інвестиційного вікна» забезпечено супровід проектів
підприємств, що вже тривалий час працюють
на території області: ПАТ «Крафт Фудз Україна», ТОВ «Керамейя», ТОВ «ГУАЛА КЛОЖЕРС
Україна», АТ «Технологія» та ВАТ «Фармак».

З метою формування позитивного інвестиційного іміджу регіону, поширення інформації
про інвестиційний профіль області, пріоритетні
інвестиційні проекти і пропозиції та інформації,
яка може бути корисною для суб’єктів інвестиційної діяльності створено інвестиційний сайт
Сумської області www.sumy-forum.com

Віктор ЧУБУР
в.о. директора Сумського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

17
Фактори розвитку

«Наша Тернопільщина»: пошук альтернативних
шляхів інформування інвестора
Тернопільським регіональним центром з інвестицій та розвитку, в рамках ініційованого
власними зусиллями проекту «Наша Тернопільщина», підготовлено перший відеокліп із
серії промоційних матеріалів, які покликані відобразити та покращити інвестиційну привабливість регіону.

За своїм потенціалом для залучення інвестицій
у туристичний та курортно-рекреаційний бізнес,
Тернопільщина є одним з найперспективніших
регіонів України.
Тернопілля має надзвичайно привабливі на
фоні інших областей умови, зокрема, вигідне
геополітичне становище, наявність унікальних
у європейському і світовому масштабах культурних та природних об’єктів. Їхнє вивчення
та відповідне поширення інформації про них,
створить ефект синергії, який об’єднає довкола
себе усі зацікавлені сторони задля економічного
розвитку та досягнення добробуту громадян.
У рамках зазначеного проекту планується
випуск промороликів відповідно до пріоритетних напрямів розвитку Тернопілля, а саме:
інфраструктурний потенціал, сільське госпо-

дарство, високотехнологічний сектор промисловості, рекреаційний туризм тощо. Разом з
цим, буде запропоновано органам місцевого
самоврядування та керівництву районів області
зняти відповідні проморолики про їхні населені пункти та території. Дані матеріали будуть
мати спільний стиль та зміст, що допоможе
глядачеві та потенційним інвесторам отримати
комплексну картину про інвестиційний потенціал нашого краю.
Тернопільський
регіональний
центр
з
інвестицій та розвитку запрошує усіх до співпраці
задля обміну досвідом з реалізації даного проекту
та готовий надати консультації з методики збору
та обробки промоційних матеріалів.
Посилання на ролик:
www.youtube.com/watch?v=uwkUgJ_vTLk

Андрій МАРТИШКО
директор Тернопільського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

18
Фактори розвитку

Відкритість влади для ініціатив
громад Дніпропетровщини
27 лютого 2013 року в Залі президії Дніпропетровської обласної ради за участю керівництва
області, Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку, представників
громадських організацій, міжнародних експертів, фондів відбувся круглий стіл: «Відкритість. Взаємодія. Розвиток.»

Круглий стіл проведено з метою забезпечення реалізації політики відкритості влади
для ініціатив громадськості, міжнародної
технічної допомоги в Дніпропетровському
регіоні. Залучення до співпраці міжнародних
організацій та фондів є важливим кроком
до розвитку міжрегіонального співробітництва. Вже сьогодні Дніпропетровська область
має приклад успішної співпраці з міжнародним фондом «Відродження», фондом Ганса
Зайделя, USAID, ІСАР «Єднання».

ників бізнесу та громадських об’єднань на
Дніпропетровщині.
Особливо приділяється увага процесам
становлення, формування динамічного розвитку громад і громадської активності,
участі громадськості в розробці та реалізації соціальних і інвестиційних проектів.
Дніпропетровська обласна рада у співробітництві з Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку і надалі буде
підтримувати соціально важливі регіональні
проекти та програми, які виконуватимуться
громадськими організаціями.
За підсумками проведення заходу заплановано підписання Меморандуму про співпрацю між Дніпропетровською обласною
радою, Дніпропетровським регіональним
центром з інвестицій та розвитку і організаціями, які висловлять зацікавленість у підтримці ініціатив влади та громадськості на
Дніпропетровщині.

Дніпропетровська обласна рада спільно з
регіональним центром з інвестицій та розвитку впродовж останніх років вивчає та впроваджує новітні методи розвитку територіальних громад. Один із пріоритетних напрямів
є розвиток співпраці органів влади, представ-

Алім МОЛОДАН
т.в.о. директора Дніпропетровського
регіонального центру з інвестицій та розвитку

19
Фактори розвитку

Презентація інвестиційного потенціалу
Донецької області в Брюсселі
У Брюсселі з 9 по 12 жовтня 2012 року відбулася презентація інвестиційного потенціалу
Донецької області. У складі офіційної делегації регіон представляли голова облдержадміністрації Андрій Шишацький та його заступник Олександр Фоменко, голова Донецької
обласної ради Андрій Федорук, Донецький
міський голова Олександр Лук’янченко, президент Торгово-промислової палати Донецької
області Геннадій Чижиков.
У ході зустрічі, що проходила в Академії Футболу міста Льєж за участі Посла України в Королівстві Бельгія Ігоря Долгова, керівництво області
обговорило з Міністром економіки регіону Валлонії Жан-Клодом Марку питання інвестиційного клімату та соціально-економічного розвитку
Донеччини, а також можливості розвитку міжрегіонального співробітництва в економічній сфері.
Візит до Брюсселя дав можливість провести
зустрічі з перспективними європейськими інвесторами, ближче познайомитися з діяльністю
виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Зокрема голова ОДА Андрій  Шишацький

Андрій ШИШАЦЬКИЙ
голова Донецької обласної
державної адміністрації
зустрівся з власником компанії «Jan De Null
Group» під час якої відбулась презентація компанії та її стратегії щодо інвестування в економіку України. А міський голова Донецька
Олександр Лук’янченко відвідав з офіційним
візитом Шарлеруа.

Ділові контакти влади сприяли поглибленню міжрегіонального співробітництва. На запрошення
керівника Ділової Ради Україна-ЄС (EUUBC) Джеймса Уілсона, наприкінці жовтня відбулась
робоча поїздка до Брюсселя заступника директора Донецького регіонального центру з інвестицій
та розвитку Ігоря Костенка.
Ділова Рада Україна-ЄС, яка заснована в Бельгії в 2006 році з метою сприяння торгівлі та інвестиційної діяльності між Україною та країнами ЄС, реалізує програми, спрямовані на стимулювання припливу інвестицій в регіони України. Саме про це йшлося під час зустрічей з керівництвом Агентства
з зовнішньої торгівлі та інвестицій Валлонії та представниками компанії «Jan De Null Group».
Крім того, було підписано Спільне Комюніке між Донецьким регіональним центром та EUUBC щодо
надання допомоги в просуванні інтересів Донецького регіону в інститутах ЄС та міжнародних фінансових організаціях. За результатами візиту відкрито спільний офіс.

Ігор КОСТЕНОК
заступник директора Донецького
регіонального центру з інвестицій та розвитку

20
Фактори розвитку

Реалізація проекту ЄС/ПРООН «Місцевий
розвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі
Протягом 2012 року в рамках проекту ЄС/
ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на
громаду-II» був проведений конкурс на пілотну
реалізацію компоненти з енергоефективності
серед усіх областей України. З боку Запорізької
облдержадміністрації та Запорізької обласної
ради, за підтримки та активної участі Обласного ресурсного центру громад проекту ЄС/
ПРООН «МРГ-II» на розгляд журі конкурсу
була подана одна з найкращих заявок на впровадження компоненти з енергоефективності.
Це дозволило нашому регіону стати одним
із переможців у цьому конкурсі та отримати
право на реалізацію відповідного пілотного
проекту, а також грант від ЄС/ПРООН на реалізацію заходів в сумі 220 тис. $. Всього в Україні було відібрано 6 пілотних областей.
Одним із завдань, що вирішується в рамках впровадження енергокомпоненти буде
доробка обласної Стратегії з енергорозвитку
і енергозбереження. У рамках оновленої

Стратегії заплановано створення енергетичної карти області, мобільної лабораторії енергоаудиту. Запланована реалізація 8 мікропроектів з високою часткою альтернативних
джерел енергії за методологією ЄС/ПРООН
сільськими громадами, а саме впровадження
сонячних водонагрівачів на об’єктах соціальної інфраструктури, обладнання вуличного
освітлення на сонячних батареях. Крім того,
будуть створені кластери по впровадженню
енергозберігаючих технологій. Безпосередньо
на ці цілі відібраним громадам буде виділено 160 тис. $ з боку Проекту ЄС/ПРООН
«МРГ-II». Для впровадження мікропроектів
цього напряму відібрані Бердянський, Веселівський, Оріхівський, Приазовський райони.
Співпрацюючи з проектом ЄС/ПРООН
«Місцевий розвиток орієнтований на громаду», Запорізький РЦІР проводить спільні
форуми місцевого розвитку, семінари-тренінги з питань інвестиційної діяльності, разом
з місцевими громадами розробляє інвестиційні паспорти територій. Все це сприяє підвищенню інституційної спроможності громад
в залученні інвестицій, допомагає у формуванні активних осередків економічного розвитку на території регіону.

Сергій ДОРОШЕНКО
директор Запорізького регіонального
центру з інвестицій та розвитку

21
Фактори розвитку

Проект ЄС/ПРООН «Залучення прямих
іноземних інвестицій в м. Севастополь»
З початку 2013 року в Севастополі розпочалась активна фаза реалізації Проекту
ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м.Севастополь», який спрямовано на підвищення інвестиційного потенціалу регіону. Ініціатива триватиме аж до березня 2014 р., але вже зараз
місто отримує практичні наслідки від її реалізації.
Головна мета Програми – підвищення
інвестиційної привабливості регіону, сприяння
севастопольському бізнесу в розробці інвестиційних проектів з подальшим їх просуванням
на міжнародних фінансових ринках.
Згідно перспективного плану дій, Проект включає в себе три компоненти (напрями роботи):
●● впровадження кращих європейських практик щодо залучення інвестицій в приватний
і муніципальний сектори економіки регіону;
●● сприяння підприємствам у підготовці за
європейськими стандартами бізнес-планів
інвестиційних та інноваційних проектів;
●● розробка комплексу цілеспрямованих і
практичних заходів щодо розвитку маркетингу території та просуванню Севастопольського регіону на міжнародному рівні.
Основним напрямом роботи Проекту є
вибір шести інвестиційних проектів, три з яких
вартістю менше 10 мільйонів євро, три з них
вище 20 мільйонів євро. Наразі, експерти Програми вже провели серію зустрічей з місцевою
бізнес-спільнотою, щоб зрозуміти які інвестиційні проекти пропонуються.
Команда міжнародних і місцевих експертів
активно допомагає в процесі підготовки проектів на кожному етапі. Відповідні фахівці надають
допомогу в розробці та подальшій «упаковці»
проектів, а також підготовці попереднього ТЕО
для відібраних проектів, які повинні стати в
майбутньому «історіями успіху». Надалі вибрані
проекти будуть супроводжуватися до стадії
переговорів з фінансовими інститутами, стратегічними партнерами, інвесторами, в залежності
від галузі та конкретної сфери діяльності.
Відбір проектів проходитиме до кінця
2013 року.

22

Бюджет Програми становить близько 2 млн
євро, частина з яких призначена на організацію та проведення іміджевих та бізнес-заходів у
регіоні. Значна кількість фінансування передбачена для організації ділових та навчальних поїздок учасників Проекту та їх бізнес-партнерів до
країн Східної та Центральної Європи з метою
отримання міжнародного досвіду, відвідування
показових виробництв та імплементації отриманих знань у процесі реалізації інвестиційних та
бізнес-проектів у Севастопольському регіоні.
Проект виступив одним із співорганізаторів II Міжнародного інвестиційного форуму
«Глобальний погляд на Причорномор’я України», який відбувся в Севастополі у вересні
минулого року. На форумі було підписано
угоду про співпрацю між Севастопольською
держадміністрацією і Держінвестпроектом
України. Під документом поставили підписи
перший заступник голови Держінвестпроекту
Микола Стеблинський і заступник голови
СМДА Артур Бабенко.

ДБУ «Севастопольський регіональний центр з
інвестицій та розвитку» є членом Координаційного комітету Проекту та входить до складу Конкурсної комісії з відбору інвестиційних проектів.
Сайт проекту – www.sevastopolFDI.com.ua

Максим СТЕПАНЕНКО
в.о. директора Севастопольського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
Стратегії розвитку

Харківський кластер ІКТ –
бачення стратегії розвитку
Інформаційно-комунікаційні технології є однією з галузей, що найбільш динамічно розвиваються у всьому світі завдяки їх повсюдному проникненню у бізнес-процеси, систему
державного управління і повсякденне життя людей. При цьому сфера ІКТ дає найбільший
економічний ефект при найменших фінансових витратах.

Радою вітчизняних та іноземних інвесторів
при Харківській обласній державній адміністрації 5 березаня 2012 року було прийняте рішення
про формування на території Харківської області
регіонального кластера «Інформаційно-комунікаційні технології». Причому кластер ІКТ не
є юридичною особою, організація його формування та розвитку здійснюється силами Координаційної ради, що обирається активно-працюючими учасниками робочої групи, утвореної
представниками компаній ІКТ, що працюють
на території Харківської області.
Робоча група сформулювала мету розвитку
кластера ІКТ: перетворення Харківської області
у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою
для отримання освіти, втілення творчих ідей,
створення і прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній, що
займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектронної техніки і

наданням послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому пріоритетними
напрямами стратегії кластера ІКТ визначені:
●● розвиток кадрового потенціалу, підвищення рівня компетенції в сфері ІКТ для
всіх категорій трудових ресурсів регіону –
стратегічна мета «Підвищення компетенції кадрів»;
●● залучення IT-компаній на територію
регіону��������������������������������
, підвищення інноваційної активності бізнесу, стимулювання появи нових
інноваційних компаній шляхом розвитку
інфраструктури, стимулюючої прискорений розвиток кластера ІКТ – стратегічна
мета «Розвиток інфраструктури»;
●● розширення взаємодії між учасниками
Харківського регіонального кластера ІКТ,
розвиток міжнародної кооперації учасників кластера, інтеграція у світові процеси
створення та використання нововведень –
стратегічна мета «Розвиток взаємодії».

23
Стратегії розвитку

Досягнення стратегічної мети «Підвищення компетенції кадрів» планується забезпечити
шляхом проведення наступних робіт:
●● проведення форсайтних досліджень з
метою визначення найбільш важливих і
перспективних напрямів розвитку кластера та компетенцій, які будуть затребувані на ринку праці;
●● розробки провідними компаніями кластера та ВУЗами спільних освітніх проектів
відповідно до пріоритетів кластера ІКТ;
●● встановлення ВУЗами довгострокових договірних відносин зі світовими лідерами галузі
ІКТ з метою використання їх продуктів у
навчальному процесі та створення на території ВНЗ відповідних центрів компетенції;

●● проведення учасниками кластера спільно
з ВУЗами «Ярмарків вакансій», різноманітних конкурсів і програм для відбору та
заохочення найбільш успішних студентів і
молодих вчених;
●● організації ВУЗами факультативних занять
для підготовки менеджерів проектів у
сфері ІКТ;
●● організації участі представників кластера
ІКТ в Міжнародному конкурсі інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські
ініціативи».

Досягнення стратегічної мети «Розвиток інфраструктури» планується забезпечити шляхом
проведення наступних робіт:
●● створення ВУЗами наукових парків і бізнес-інкубаторів для виявлення талановитих
фахівців і заснування нових інноваційних
компаній у сфері ІКТ;
●● створення
Харківського
регіонального
IT-парку – комплексної інфраструктури
для прискореного зростання інноваційних
високоприбуткових
IT-компаній,
що займаються розробкою програмного
забезпечення, створенням мікроелектронної техніки та наданням послуг у сфері
інформаційно-комунікаційних технологій
з метою підвищення конкурентоспроможності Харківської області в умовах економіки знань;

24

●● створення дата-центру високого рівня
надійності з високошвидкісним підключенням до магістральних каналів зв'язку для
забезпечення широкосмугового доступу до
мережі інтернет, концентрації інформаційних ресурсів і розвитку інтернет-сервісів на території Харківської області;
●● розвитку інститутів венчурного інвестування,
залучення зарубіжного капіталу до інвестування у венчурні проекти кластера ІКТ;
●● створення технічної інфраструктури для
забезпечення широкосмугового доступу до
мережі інтернет на всій території області,
впровадження мереж мобільного високошвидкісного підключення до інтернет, а
також систем цифрового телебачення.
Стратегії розвитку

Досягнення стратегічної мети «Розвиток взаємодії» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт:
●● створення банку даних про продукцію і послуги підприємств кластера ІКТ,
поширення ділових пропозицій учасників кластера серед потенційних споживачів (розвиток каналів marketpool та
technologypush);
●● проведення комплексу робіт, спрямованих на формування бренду «Kharkiv:
High-Tech ICT»;
●● проведення конкурсу з розробки логотипу
та слогану кластера;
●● організації проведення прес-конференцій,
телепередач, публікацій у ЗМІ для популяризації кластера і розробок його учасників;
●● розроблення, виготовлення та розповсюдження друкованої та електронної
рекламно-презентаційної продукції, що
відображає досягнення підприємств-учасників кластера;
●● щорічного представлення досягнень кластера ІКТ на Міжнародному економічному

●●

●●
●●
●●

●●

форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські
ініціативи!»;
організації
інформаційної
взаємодії
учасників кластера з метою ефективного
відстеження тенденцій та розповсюдження інноваційних, організаційних і
технологічних know-how, а також розвитку співробітництва між учасниками
кластера ІКТ;
організації проведення регулярних семінарів, присвячених актуальним питанням
розвитку ІКТ;
регулярного проведення засідань робочої
групи кластера ІКТ з метою розробки та
реалізації проектів розвитку кластера ІКТ;
координації процесів інформатизації,
здійснюваних у регіоні за державними,
регіональними та галузевими цільовими
програмами;
залучення нових компаній до участі в
робочій групі кластера ІКТ.

Успішна реалізація Стратегії розвитку кластера ІКТ передбачає наявність соціального партнерства з боку всіх організацій, зацікавлених у розвитку кластера. Активна участь десятків
ІТ-компаній у формуванні кластера та розробці його Стратегії свідчить не тільки про готовність до співпраці, а й здатність харків’ян завдяки синергії перетворити Харківську область
у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою
для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення та прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній.
Олександр ДУДКА
директор Харківського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

25
Перспективи розвитку

Інвестиції та трансфер технологій
як складові інноваційного
розвитку економіки
Більшість економік світу виходять із рецесій та криз через впровадження інвестиційно-інноваційних моделей їх розвитку та
управління. Саме з цією метою в регіонах
західної України та східної Угорщини з
15.09.10 по 28.02.2013 року виконувався
проект «Створення транскордонних центрів
з інвестицій, інновацій та трансферу технологій» за програмою транскордонного
співробітництва Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія 2007-2013.
Основним завданням Проекту є покращення інвестиційної привабливості та інноваційної діяльності малих та середніх підприємств
(МСП) України та Угорщини, полегшення
доступу до європейських технологій, можливість
реалізувати наукові дослідження та технології.
Основні етапи Проекту:
●● проведення дослідження середньострокової концепції угорсько-українського
співробітництва;
●● проведення обстеження розробок науково-дослідних інститутів, що можуть
бути реалізовані на ринку;
●● розробка маркетингової стратегії;
●● проведення інвестиційно-інноваційного
аудиту для 50 МСП (30 угорських та 24
українських);
●● проведення навчальних тренінгів для
керівників МСП;
●● проведення ярмарків науково-дослідницьких розробок та інвестиційних проектів з
інноваційною складовою;
●● інноваційні консультації для підприємців;
●● створення центрів з інвестицій, інновацій
та трансферу технологій.

26

Одним з результатів виконання Проекту
стало заснування транскордонних центрів
трансферу технологій в обох країнах, які надаватимуть послуги малим та середнім підприємствам, науковим та науково-дослідним організаціям, мешканцям прикордонних регіонів.

Цільова група Проекту – це малі та середні
підприємства, що працюють на території
поблизу угорсько-українського кордону, що
зацікавлені в інвестиціях, інноваціях, наукових
дослідженнях, але не мають фінансових можливостей, щоб вести власні дослідницькі програми.

Створені центри ІТТ будуть надавати допомогу в пошуку інвестицій зацікавленим МСП,
надавати можливості довготривалого навчання
та покращення їх бізнес-потужностей за допомогою відповідних заходів та послуг (тренінгів, презентацій, пошуку партнерів, надання
інформації з баз даних та інше).
Перспективи розвитку

Центри будуть поширювати новітні технології та служити сполучною ланкою між малими
та середніми підприємствами та науководослідними інститутами для допомоги науководослідним організаціям знайти покупця їх інноваційних розробок та необхідних технологій, в
результаті чого суб’єкти господарювання області
отримають доступ до закордонних технологій,
а розробники інноваційних технологій зможуть
їх реалізовувати, в тому числі за кордоном.
У 2010-2011 роках у рамках Проекту
був проведений інноваційно-орієнтований
аудит у співпраці з 24 малими та середніми
підприємствами
області,
що
мають
зацікавленість в інвестиціях, інноваціях та
трансфері технологій. Ці підприємства були
відібрані для аудиту, який відбувся у вигляді
особистих інтерв’ю та опитуванні керівників
підприємств за методикою, запропонованою
іноземними партнерами, та послідуючій
комп’ютерній обробці отриманих даних.
За результатами аудиту малих та середніх
підприємств Закарпаття були визначені 6 тем
навчальних тренінгів:
●●
●●
●●
●●
●●
●●

«Інноваційний розвиток економіки»
«Загальне поняття про систему якості»
«Менеджмент»
«Маркетинг»
«Поняття про логістику»
«Індустріальні парки в транскордонних
регіонах»
Навчання на цих тренінгах, що пройшли в 20122013 роках як в Україні, так і в Угорщині, проводили спеціалісти Євросоюзу разом з нашими провідними спеціалістами відповідних галузей.

Також в 2012 році проводились ярмарки
науково-дослідних розробок та інвестиційних
проектів з інноваційною складовою з метою
дати можливість НДІ презентувати свою діяльність та результати широкому колу зацікавлених осіб, надання консультацій з інвестиційної та інноваційної діяльності зацікавленим
підприємствам. Експерти готові допомогти
відкрити приховані переваги (або недоліки)
організацій та надати професійні поради.

Особливо активну участь у Проекті повинні
взяти наукові та науково-дослідні структури,
особливо «Науковий парк» УжНУ, який проходить процес становлення.
21-22 лютого 2013 року була проведена
заключна конференція, на якій було підбито
підсумки виконання Проекту, в якій взяли
участь представники місцевих органів влади
прикордонних областей України та Угорщини
(Закарпатської та Саболч-Сатмар-Березької
областей), дипломатичних представництв, наукових та ділових кіл двох країн.
Перевагою Проекту є те, що через Закарпатський центр з інвестицій та розвитку до виконання Проекту залучаються інші регіональні
центри, значно розширюючи його можливості
та інформаційне наповнення.
Виконання проекту сприяло покращенню
інвестиційної привабливості регіону, підвищенню його конкурентноздатності, додатковому залученню міжнародних фінансових потоків в економіку та інфраструктуру регіону.
Василь МАТІЙ
директор Закарпатського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

27
Перспективи розвитку

Покращення інвестиційної привабливості
малих міст Чернігівської області
Чернігівський регіональний центр з інвестицій та розвитку розпочинає реалізацію міжнародного Проекту, спрямованого на підвищення інвестиційної спроможності малих
міст області. Партнерами проекту виступають
Поліський фонд міжнародних та регіональних
досліджень і Центр європейської співпраці за
підтримки Міністерства закордонних справ
Республіки Польща.
Можливість залучення інвестицій, що становить суть інвестиційної привабливості, передбачає оптимальне поєднання зовнішніх та
внутрішніх факторів, що дозволяє скоротити
капітальні витрати і поточні експлуатаційні
витрати та досягти максимальної прибутковості
та зниження ризиків вкладення коштів. Відправною точкою Проекту є забезпечення ефективної співпраці всіх зацікавлених сторін задля
посилення здатності переконувати інвесторів
вибрати регіон для розміщення інвестицій.

До участі в Проекті будуть залучені мери
малих міст, працівники управлінь економіки та
інвестицій, представники інституцій бізнес-розвитку. Посадові особи, відповідальні за розробку
та реалізацію інвестиційної політики, матимуть
змогу взяти участь у навчальних семінарах, ознайомчих візитах і поглиблених стажуваннях у
Польщі. Набуті знання будуть використані місцевими учасниками для підготовки та реалізації проектів з метою підвищення інвестиційної
привабливості малих міст Чернігівської області.

Також у рамках Проекту передбачено широке
поширення отриманих результатів  – будуть
підготовлені, опубліковані та поширені актуальні проектні матеріали. Підсумковим етапом
стане підготовка та проведення промоційних
круглих столів та конференції, які відбудуться
в рамках Всесвітнього тижня підприємництва.

Юрій ВДОВЕНКО
директор Чернігівського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

28
Перспективи розвитку

Буковинський досвід
Поштовхом до динамічного розвитку діяльності державної бюджетної установи «Чернівецький регіональний центр з інвестицій
та розвитку» стало укладення тристоронньої
«Угоди про співпрацю» між місцевою владою
та Держінвестпроектом України 26 квітня 2012
року, яку підписали голова Державного агентства
з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів, голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв та
голова обласної ради Михайло Гайничеру. Угода
дає змогу активізувати інвестиційну діяльність
Буковини та залучити іноземних та вітчизняних
інвесторів до розвитку економіки області. Також
у рамках підписаної угоди Чернівецька область
долучилась до впровадження на своїх теренах
таких національних проектів як «Нове життя»,
«Чисте місто», «Енергія природи», «Олімпійська
надія – 2022», «Відкритий світ», «Зелені ринки».

Переймаючи позитивний досвід керівництва
Держінвестпроекту та області, ДБУ «Чернівецький регіональний центр з інвестицій та розвитку» у вересні 2012 року започаткував підписання «Меморандумів про співробітництво»
з очільниками районів. Такі трьохсторонні
угоди між регіональним центром та головами
районних державних адміністрацій, районних
рад вже підписані в шістьох районах. Підписання даних угод дає змогу презентувати функції та завдання Держінвестпроекту України,

національні проекти України на рівні сільських
районів. Під час таких зустрічей працівники
центру зустрічаються з керівництвом районів,
інвесторами, бізнес-середовищем районів, що
дає змогу розширити клієнтську базу регіонального центру та встановити зворотній зв’язок із
рецепієнтами. У результаті, бізнес краю побачив у Чернівецькому регіональному центрі з
інвестицій та розвитку надійного партнера,
про що свідчить зростання кількості звернень
до центру. Сталою практикою є звернення стосовно пошуку інвестора, розширення бізнесу
та реінвестування, юридичних консультацій,
допомоги в написанні бізнес-планів тощо.
Корисним для місцевої влади є також семінари-навчання, які проводять фахівці центру,
для працівників відповідних служб району стосовно підвищення знань з питань розроблення
інвестиційних проектів, залучення інвестицій,
ознайомлення з принципами роботи «єдиного
інвестиційного вікна».
Помічено, що
ті районні служби, які
опікуються залученням інвестицій на місцях, в основному це управління економіки
райдержадміністрацій, а в деяких районах,
наприклад, у Заставнівському районі Чернівецької області, це ще і відділ інвестиційної
діяльності районної ради, в яких було проведено навчання, більш відповідально ставляться
до виконання своїх обов’язків, про що свідчить
якісний та кількісний аналіз документів направлених регіональному центру, зокрема надання
інвестиційних пропозицій щодо земельних
ділянок Greenfield та Brownfield.
У 2013 році ДБУ «Чернівецький РЦІР» планує завершити підписання «Меморандумів про
співробітництво» з усіма районами Чернівецької області.

Борис ДЕРКАЧ

директор Чернівецького регіонального
центру з інвестицій та розвитку

29
Проекти розвитку

Взяти бика за роги!
Виробництво молока та молочної продукції в Україні стало питанням національної безпеки: і за ступенем впливу на економіку, і за
значенням для здоров’я нації.
Здорове харчування передбачає включення в щоденний раціон
більше 85 грамів яловичини і 1 літра молока або відповідних обсягів молочної продукції, що не представляється можливим з точки
зору наявних в Україні виробничих потужностей. Сьогодні на одну
людину в рік виробляється лише 204,9 кг молока, а яловичини –
9,2 кг, при нормі відповідно 380 кг і 31,3 кг.

У Харківській області
розпочинається реалізація
проекту «Село майбутнього» –
складової національного проекту
«Відроджене скотарство»
Якщо вирішувати проблему зростання обсягів виробництва молока старими методами, то
для виробництва додаткових 6390000 т молока
при існуючій продуктивності українських корів
необхідно наростити поголів’я на 1,5 млн, для
утримання яких необхідно виділити додатково
понад 3,0 млн га сільгоспземель для вирощування кормів.
Це в тому випадку, якщо використовувати
корів місцевих порід з низькою генетикою,
середній удій яких складає близько 4,1 т в рік.
Але в розвинених країнах ми бачимо зовсім іншу
продуктивність: надій молока на одну корову в
рік в Данії – 8700 кг, в США – 9353  кг, в
Ізраїлі – 11653 кг завдяки використанню високопродуктивних корів голштинської породи.

Тому ключовою складовою розробленого
в Харкові проекту «Село майбутнього» стало
створення селекційно-генетичного центру, який
буде виробляти на рік 1,0 млн доз сексованої
сперми і 46,0 тис. сексованих ембріонів високопродуктивних племінних корів голштинської
породи для подальшої імплантації.
Завдяки цьому буде забезпечено перехід на
використання корів голштинської породи з продуктивністю в 2,5 рази вище, ніж ми маємо в
Україні сьогодні.
Для створення селекційно-генетичного центру буде імпортовано кращих корів і биків
голштинської породи і побудовано 2 модуля
для вирощування «ембріональних» телиць – по
2000 телиць в кожному модулі. Крім того, проект «Село майбутнього» передбачає:
●● будівництво молочної ферми з 4 корівниками на 750 дійних корів кожен;

●● організацію вирощування на площі
9100   га кормів і будівництво комбікормового комплексу;

30
Проекти розвитку

механізмів заохочення та державної підтримки
інвесторів і стимулювання прискореного�����
�����������������
розвитку сільськогосподарського виробництва. Ця
підтримка з боку держави дозволить залучити
необхідні для реалізації проекту «Село майбутнього» 143 млн $ прямих іноземних інвестицій.

●● впровадження нової системи контролю
якості молока та ведення обліку племінного стада;
●● виробництво молока буде доповнювати
вирощування плодоовочевих культур на
площі 990 га зрошуваних полів і в тепличному господарстві на площі 20 га;
Саме тому Кабінет Міністрів України своєю
Постановою № 953 від 15.10.2012 р. підтримав
пропозицію Державного агентства з інвестицій
та управління національними проектами України та Харківської обласної державної адміністрації з реалізації в Харківській області проекту
«Село майбутнього», як складової національного
проекту «Відроджене скотарство».

●● для зберігання плодоовочевої продукції
планується будівництво фрукто-овочесховища з холодильним складом на 45 тис.
т і пакувальним комплексом на 60 тис. т;
●● для забезпечення всього цього комплексу
висококваліфікованою робочою силою
проект передбачає будівництво 60 сучасних облаштованих котеджів.
Такий комплексний проект технологічного
переоснащення і розвитку соціальної інфраструктури на селі потребує великих інвестицій  – тому його доцільно впроваджувати, як
пілотний проект регіону, коли на чітко визначеній території концентрується реалізація всіх

У результаті розгляду інвестиційних пропозиції компаній, які виявили намір взяти участь
у реалізації проекту в якості інвесторів, 27 листопада 2012 року на спільному засіданні робочої
групи з реалізації проекту та постійної комісії
з питань аграрної політики, земельних відносин
та природокористування Харківської обласної
ради було визначено, що найбільш відповідною
до основних положень інвестиційного проекту
«Село майбутнього��������������������������
�������������������������������������
» є пропозиція ТОВ «Юкрейніан Нью Агро Текнолоджіс».
На даний час Харківська обласна державна
адміністрація та ТОВ «Юкрейніан Нью Агро
Текнолоджіс» відпрацьовують деталі інвестиційної угоди, після підписання якої проект
«Село майбутнього» перейде у фазу практичної
реалізації.

Олександр ДУДКА
директор Харківського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

31
Проекти розвитку

Оптовому ринку сільськогосподарської
продукції бути у Рівному
У Рівному ведуться активні роботи по реалізації проекту створення першого в Україні
класичного оптового ринку. Оптовий ринок
сільськогосподарської продукції «Шелен» –
проект, що реалізується за підтримки проекту
«Агроінвест» (USAID), місцевої влади та словацького капіталу.
Техніко-економічне
обгрунтування
та
бізнес-план проекту розробляв консорціум
компаній «Тріада С» та «Нірас Україна».
Проект�������������������������������������
підготовлений за європейськими стандартами та на основі досвіду наших найближчих сусідів з Євросоюзу – при розробці за
основу використовувався приклад функціонування оптового ринку в м. Познань (Польща).
Ділянка будівництва розташована на північнозахідному виїзді з м. Рівне на площі 9,4 га із
виходом на трасу Рівне-Луцьк. Загальна площа
будівель оптового ринку  – 26  тис. м2 (12%
загальної території). Згідно з проектом передбачено будівництво в’їзної системи, офісної
будівлі, зблокованої з павільйоном «Квіти»;
павільйону�������������������������������
«Овочі-фрукти-бакалія» та підземного сховища для овочів, фруктів, бакалії; павільйону «М’'ясо-риба», майданчика для
торгівлі з автомобілів із навісом, логістичний
склад, автовокзал та торгівельний павільйон.
За станом на сьогодні завершені роботи із
затвердження та отримання проектно-дозвільної документації та розпочато земляні роботи.
Відкриття заплановано на весну 2014 року,
оптимістичний термін відкриття оптового
ринку – осінь 2013 р. Загальна вартість всіх
етапів проекту становить близько 17,0 млн $
при терміні окупності 7-8 років.

32

На даний час завершено виконання підготовчих робіт (отримання необхідних дозволів,
статусу оптового ринку, підготовка ділянки
будівництва) розроблено інвестиційні пропозиції зі створення та організації діяльності
оптового ринку сільськогосподарської продукції, ведеться пошук клієнтів серед операторів
ринку с/г продукції (фермерів, агрокомпаній), проводяться зустрічі та презентації для
потенційних інвесторів, декілька з яких вже
виявили інтерес долучитись до реалізації проекту. Окрім вищезазначеного, у поточному
році передбачається презентація інвестиційної
пропозиції ���������������������������������
проекту��������������������������
в м. Київ для представників міжнародних фінансових та інвестиційних
організацій з метою залучення коштів для чергових етапів його впровадження (перший етап
даного проекту реалізується за власні кошти).
Як
зазначив
директор
Рівненського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
Олександр Осовець, практичний досвід розробки
та впровадження даного проекту є цікавим для
використання при розробці ТЕО національного
проекту «Зелені ринки». Зокрема модель функціонування ОРСП «Шелен» розроблена з урахуванням кращих європейських практик та
українських реалій, відповідно, може використовуватися при плануванні проектів зі створення
оптових ринків в інших регіонах України.
Офіціний сайт проекту – www.shelen.rv.ua

Дмитро ЗАХАРЕЦЬ
заступник директора Рівненського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
Проекти розвитку

Чи «зроблять погоду» 2 млн євро
на Хмельниччині?
Керівництво Хмельницького регіонального
центру з інвестицій та розвитку на запрошення Генерального консула Янки Буріанової відвідало Генеральне ����������������
консульство�����
Словацької Республіки в Ужгороді. Метою візиту
була участь у презентації нового спільного
українсько-словацького підприємства по
виготовленню альтернативних видів палива
з відходів біомаси – ТОВ «ПІЛ.СЛАМ».
У рамках презентації було обговорено питання
зменшення споживання дорогого імпортного
газу за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій і більш широкого використання
місцевих альтернативних видів палива з відходів
біомаси та подальшого його застосування для
енергетичних потреб Хмельницької області.
Під час презентації відбулись зустрічі з інвесторами із Словацької Республіки Тібором Вртіелем, Душаном Блаттнером та Сергієм Усенко.
У ході зустрічі обговорено впровадження
інвестиційного проекту з будівництва заводу з
відходів біомаси на теренах Хмельниччини, а
саме на території ПАТ «Проскурів» села Ружичанка Хмельницького району. Орієнтовна вартість інвестиційного проекту становить більше
двох мільйонів євро.

Також було підписано Угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин між
ТОВ «ПІЛ.СЛАМ» та Хмельницьким регіональним центром з інвестицій та розвитку.

Впровадження проекту, в основному,
орієнтовано на виготовлення пелетів та
подальше їх використання у котлах великої
потужності (КПД більше 90%), встановлення
яких передбачається на підприємствах та господарствах області.
Згідно зі статистичними даними, на початок
2013 року прямі іноземні інвестиції до Хмельницької області становлять 208,6 млн $, що не
відповідає інвестиційному потенціалу та потребам регіону. Тож регіональний центр націлений
налагоджувати нові контакти та залучати інвесторів як із Словаччини, так і з інших країн.

Богдан МІХНЯК
директор Хмельницького регіонального
центру з інвестицій та розвитку

33
Проекти розвитку

«Міст» між Азією та Європою
Саме так називають фахівці Інноваційний
проект «Asia Trade & Technology Park»
в Київській області, запропонований
EASTGATE DEVELOPMENT.
AVEC GROUP EASTGATE DEVELOPMENT,
в найближчі два роки має намір реалізувати
в Київській області проект «Asia Trade &
Technology Park».
Цей масштабний проект був презентований в Пекіні 19 жовтня 2012 року в рамках
роуд-шоу, яке організував Держінвестпроект
України. Він викликав величезний інтерес у
китайських інвесторів, партнерів і виробників, завдяки чому були досягнуті домовленості
про партнерство в його розвитку. Зокрема,
були досягнуті домовленості між компанією
EASTGATE DEVELOPMENT і China Council for
the Promotion of International Trade (CCPIT).

Слід зазначити, що «Asia Trade & Technology
Park» не має аналогів в Україні. Проект буде
включати в себе постійно діючий міжнародний виставковий центр з розміщенням на
його території павільйонів компаній-виробників Китайської Народної Республіки та інших
країн Середньої Азії. Очікується, що це буде
один з найбільших в Європі оптово-роздрібний
комплекс, у складі якого функціонуватимуть
міжнародний логістичний центр, багатофункціональний технологічний парк, бізнес-центр,
готель тощо.
Проект буде реалізовано декількома фазами
на ділянці близько 100 га. Перша фаза проекту
відкриється у другій половині 2014 року.
За прогнозами EASTGATE DEVELOPMENT
проект дозволить додатково створити близько
3000 нових робочих місць.

Коротка довідка:
EASTGATE DEVELOPMENT – девелопер і інвестор великоформатних торгових
центрів. У планах компанії у наступні три
роки спільно з AVEC GROUP створити
850  000 кв.м. торговельних площ у Києві
та Харкові.
Юлія РИБАК
заступник директора Київського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

34
Регулятори розвитку

Електронне врядування в
Івано-Франківській області
Івано-Франківський регіональний центр з інвестицій та розвитку виступив партнером проекту
«Підтримка розвитку електронного врядування
в Івано-Франківській області», головним виконавцем якого є Академія електронного врядування Естонії (донори проекту: Шведське
Агентство з міжнародного розвитку (SIDA),
Міністерство закордонних справ Естонії). Партнерами проекту в Україні також є Івано-Франківська облдержадміністрація та громадська
організація «Агентство з розвитку приватної
ініціативи». Проект розпочався у вересні 2012
року та триватиме впродовж 18 місяців.

Цей проект передбачає розвиток потенціалу
Івано-Франківської області у впровадженні
інформаційно-комунікаційних технологій для
вдосконалення роботи органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування,
створення прикладу для органів центральної влади. У подальшому кращі практики
е-врядування поширюватимуться в інших
областях України.
У рамках проекту в обласному центрі
Прикарпаття проведено семінар за участю
представників партнерів та пілотних міст,
на якому було обговорено сучасний стан
електронного врядування в пілотних містах
(презентації міст), а також питання впровадження е-врядування на місцевому рівні.

Важливим етапом проекту стала участь
посадовців облдержадміністрації, пілотних
міст, регіонального центру у січні у тижневому
навчанні в Естонській Республіці (міста Таллінн та Тарту) та Швеції (місто Стокгольм).
Естонія презентувала представникам області
свій багаторічний досвід у формуванні системи
е-врядування: електронної демократії, електронних послуг для населення і суб’єктів господарювання та безпаперового документообігу.
У місті Таллін учасники навчального візиту
ознайомилися з основними завданнями і роллю
уряду Естонії в розвитку ІКТ-технологій, з роботою центрів за принципом «єдиного вікна»
та наданням послуг для громадян і бізнесу, з
роботою державного порталу eesti.ee, засобами

35
Регулятори розвитку

обміну даними (система «X-Road»), структурою електронного документообігу в органах
місцевої влади, зберіганням та архівацією цифрових документів, роботою комунального господарства та наданням диспетчерських послуг,
системою служби порятунку.
У столиці Швеції учасники дізналися
про роботу відділу е-послуг та інфосистеми
е-медицини, формування інфраструктури для
оперативної та безпечної комунікації даних,
функціонування
геоінформаційної
системи
міста, державну координацію діяльності в
області е-управління, координацію діяльності
губерній та муніципалітетів у сфері регіонального розвитку, підтримки і доставки послуг.

систем (земельні ділянки, об’єкти нерухомості,
в тому числі промислова нерухомість тощо),
забезпечення інтероперабельності систем.

Отримані
знання
українські
фахівці
планують�����������������������������������
втілити у чотири технологічні проекти для впровадження елементів електронного
врядування в області та безпосередньо в трьох
пілотних містах, а саме:
●● електронна система документообігу для
Івано-Франківська, Калуша та на обласному рівні;
●● географічна інформаційна система для
Калуша, Долини та Івано-Франківська;
●● структура
інтероперабельності
для
Калуша, Долини, Івано-Франківська та
для області загалом;
●● центр обслуговування
center) для Калуша.

Працівники регіонального центру більш
детально вивчили досвід Стокгольму в напряму
роботи з великими інвестиційними проектами,
а саме: забезпечення системної підтримки для
великих проектів (�������������������������
програмні����������������
засоби для формування баз даних інвестиційних проектів та
управління проектним циклом). Також вивчено
досвід формування баз даних і геоінформаційних

36

дзвінків

(call-

Вже з квітня поточного року розпочнеться
діяльність з підготовки описів технічних завдань
цих проектів командою проекту в супроводі
шведських та естонських експертів.

Оксана ФЕДОРОВИЧ
директор Івано-Франківського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
Кращі практики розвитку

Дорогу здолає той, хто йде!
22 жовтня 2012 року Держінвестпроект України, в особі заступника голови Іллі Шевляка, та Федерація канадських муніципалітетів, в особі регіонального директора програм Східної Європи Керол Кардіш, підписали Меморандум про взаєморозуміння. Документ укладено з метою підтримки реалізації
канадсько-української програми «Місцевий економічний розвиток міст України» – «Проект МЕРМ».
Згідно положень Меморандуму сторони співпрацюватимуть над питаннями координації та підтримки
діяльності з економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості регіонів та міст.

За сприяння проекту 26-27 лютого 2013 року
представники регіональних центрів з інвестицій
та розвитку Держінвестпроекту України взяли
участь у навчальному семінарі «Практична реалізація інвестиційної політики: підходи, методологія, інструменти».

Міжнародний експерт з питань залучення інвестицій Джордж Вудз (George Woods), консультант «Foreign Investment Partnership Associates»
(Канада) представив міжнародний досвід залучення інвестицій, окреслив шляхи створенням
позитивного інвестиційного клімату в регіоні,
висвітлив методи активного пошуку інвесторів та
їх обслуговування за принципом «єдиного вікна».
Спікер наголосив на важливості ефективної роботи
регіональних веб-сайтів, які повинні системно
відображати конкурентні переваги території.
Щоб задовольняти інформаційні запити
інвесторів регіональні центри повинні створити
і регулярно оновлювати бази даних з профілями
компаній, описом вільних земельних ділянок,
статистикою ринку праці. Для цього працівникам центрів необхідно постійно підвищувати свою власну кваліфікацію, брати участь у
семінарах і конференціях, щоб краще розуміти
ринкову ситуацію у різних галузях.
Дуже важливими для залучення інвестицій
є прямі контакти з потенційними та перспективними інвесторами, тому необхідно підготувати яскраву презентацію регіону, визначити
коло підприємств, що можуть бути зацікавлені
у співпраці і співпрацювати з ними на регуляр-

ній основі: надсилати презентаційні матеріали,
запрошувати до участі у конференціях або візитах до регіону тощо. Проведення презентацій
інвестиційної привабливості регіону на різноманітних міжнародних форумах і виставках, в
яких беруть участь потенційні інвестори, має
стати звичайною практикою для центрів.

Ще одним вагомим напрямком роботи регіональних центрів повинна стати співпраця із спорідненими організаціями, зацікавленими у розвитку інвестиційних процесів: консалтинговими
компаніями, торгово-промисловими палатами,
бізнес-асоціаціями.
А ключовою тезою виступу міжнародного
експерта Джорджа Вудза було те, що успіхів у
залученні інвестицій досягнуть насамперед ті
регіональні центри, що будуть проактивними,
які з власної ініціативи щоденно проявлятимуть
активність і генеруватимуть пропозиції інвестору.

Олександр ДУДКА
директор Харківського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

37
Кращі практики розвитку

Кращі практики залучення інвестицій
на прикладі Республіки Македонія
З метою залучення та розвитку іноземних
інвестицій та сприяння експорту в Республіці
Македонія було створено Державне Агентство
з іноземних інвестицій і просуванню експорту
Республіки Македонія (Agency for Foreign
Investments and Export Promotion of the Republic
of Macedonia), скорочена назва Invest Macedonia.
Місією Агентства є залучення нових інвестиційних проектів у Македонію, а також
підтримка�����������������������������������
і розширення існуючої бази іноземних компаній в країні.
Агентство пропонує інвесторам допомогу у
вирішенні наступних питань:
●● об'’єктивній оцінці Македонії як потенційного місця для інвестування;
●● організації візитів до Македонії та
ознайомлення з факторами, здатними
вплинути на успіх можливого проекту;
●● здійсненні юридичного супроводу;
●● представлення їх інтересів у роботі з національними та місцевими інститутами влади;
●● оформлення дозвільних документів на
ведення бізнесу;
●● пошуку бізнес-партнерів на території
Македонії.
По результатам досліджень Світового Банку
Македонія є одним із лідерів з впровадження
економічних реформ.
З 2006 року в Македонії успішно функціонує механізм «єдиного вікна», який на практиці дозволяє зареєструвати бізнес впродовж
1-2 робочих днів відвідавши лише один офіс.
Для кращої промоції своєї діяльності на
світових ринках Invest Macedonia окрім голов-

38

ного офісу в місті Скоп’є має більше 20 представництв по всьому світу, зокрема в: США,
Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині,
Італії, Швейцарії, Бельгії, Росії, Нідерландах,
Бразилії, Японії, Китаї та інших.
Але основним досягненням Македонії є
створення Зон технологічно-промислового розвитку (TIDZs), які є центрами високотехнологічного виробництва.
Македонія пропонує додаткові стимули для
розвитку TIDZs, на додаток до тих, які зазвичай
асоціюються з вільними економічними зонами.
Зокрема, інвестори в TIDZs мають право
на особисте та корпоративне звільнення від
податку на прибуток протягом перших 10
років. Інвестори звільняються від сплати
податку на додану вартість та митних зборів на
товари, сировину, устаткування та інше обладнання. Крім того інвестор може отримати
500,000 євро в якості субсидій на будівництво
в залежності від об’єму інвестицій і числа співробітників. Земля в TIDZ надається на умовах
довгострокової оренди на строк до 99 років.
Іншими перевагами є безкоштовне підключення до користування природним газом, водою,
електрикою та доступом до основних міжнародних транспортних дорожніх мереж.
Уряд приділяє особливу увагу виробничій діяльності, діяльності в області ІТ (розробка програмного забезпечення, апаратного монтажу, цифрового запису, розробка
комп'’ютерних чіпів і т. д.), науково-дослідній діяльності та новим технологіям у галузях
чистого виробництва та енергозбереження для
яких передбачені додаткові пільги.
Кращі практики розвитку

39
Кращі практики розвитку

Крим: на порядку денному – формування
позитивного іміджу та залучення інвестицій
За участю
Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Держінвестпроекту, Кримського
регіонального центру з інвестицій та розвитку, Торгово-промислової палати Криму та Кримського
регіонального відділення Спілки промисловців та підприємців, голів райдержадміністрацій та
міських голів було обговорено питання активізації інвестиційної діяльності в Автономії. Захід
організовувався з метою поширення інформації про національні проекти, які передбачено
впровадити на території республіки, а також поглиблення співробітництва Держінвестпроекту та
Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку із органами влади різного рівня та
бізнес-партнерами.

Під час заходу відзначалося, що Крим має
надзвичайно потужний потенціал для залучення
інвестицій, особливо в туристично-рекреаційну
сферу, сільськогосподарський та промисловий
сектори економіки. Йшлося також про плани
реалізації проектів з розвитку інфраструктури. Серед іншого, було презентовано проект
«Місто майбутнього», який передбачає створення сучасного рекреаційного комплексу на
території Східного Криму, зокрема колишнього
античного міста Кіммерік. Водночас заступник
голови Ради міністрів Валерій Пальчук розповів
про завершення підготовчого етапу інвестиційного проекту американської компанії «SHER
Technologies, LLC» із переробки твердих побутових відходів.

Криму та просування його інвестиційних можливостей стало підписання Меморандуму про
взаєморозуміння між Кримським регіональним
центром з інвестицій та розвитку з Діловою
Радою Україна-ЄС (www.euubc.com).
Згідно із зазначеним документом Ділова
Рада зобов’язується сприяти роботі центру та
діяти в інтересах Автономної Республіки Крим
щодо просування ініціатив економічного та
соціального розвитку регіону, надавати інформацію стосовно фондів та програм ЄС, які
можуть бути доступні для Автономії, надавати
допомогу в розробці комунікаційної стратегії та налагодженні співпраці з установами і
фінансовими організаціями ЄС та потенційними інвесторами.
Важливим положенням Меморандуму є
той факт, що Ділова Рада Україна-ЄС доручає
центру бути представником своїх інтересів на
території Автономної Республіки Крим і здійснювати роботу з установами, фінансовими
організаціями та потенційними інвесторами з
ЄС, представники яких звертаються до Ділової
Ради з метою налагодження контактів та можливого інвестиційного співробітництва.

Костянтин ГРИВАКОВ
Ще одним кроком в діяльності щодо формування позитивного інвестиційного іміджу

40

заступник директора Кримського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
Ідеї розвитку

Стартував Міжнародний конкурс
інноваційних та інвестиційних
проектів «Харківські ініціативи 2013»
За ініціативою голови Харківської обласної
державної адміністрації Михайла Добкіна та
Харківського міського голови Геннадія Кернеса
1  лютого 2013 року стартував Міжнародний
конкурс інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські ініціативи 2013».
У конкурсі можуть брати участь не тільки
українські, але й закордонні автори проектів, які готові реалізувати свої ідеї на території регіону. Конкурс спрямований на
розвиток творчої та ділової активності новаторів, вчених і бізнесменів; на комерціалізацію інтелектуальної власності, створюваної у
вищих навчальних закладах, наукових інститутах, конструкторських бюро і на промислових
підприємствах; на виявлення перспективних
інноваційних проектів і підготовку ефективних бізнес-планів для залучення інвестицій в
м. Харків та Харківську область.
Тематика конкурсу охоплює всі галузі та
сфери економічної діяльності: від машинобуду-

вання та енергетики, до охорони здоров’'я, культури і туризму. Крім того, в окремій номінації
«Кращий інвестиційний проект економічного
розвитку Харкова» та «Кращий інвестиційний
проект регіонального економічного розвитку»
будуть розглянуті проекти, здатні позитивно
вплинути на розвиток економіки Харкова та
Харківського регіону в цілому.
Подача заявок на конкурс здійснюється шляхом відправки на адресу Оргкомітету короткої форми опису проекту (форма на сайті
www.initiatives.kharkov.ua). Експертна рада,
до якої входять провідні фахівці регіону, проведе оцінку представлених проектів і відбере
кращі для подальшої підготовки бізнес-планів,
які візьмуть участь у фіналі конкурсу.
Підведення підсумків конкурсу, презентація проектів-переможців та вручення нагород
буде проведено на Міжнародному економічному форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські
ініціативи!» 6 вересня 2013 року.

За додатковою інформацією та консультаціями з підготовки проектів звертайтеся:
Харківський регіональний центр
з інвестицій та розвитку

Управління підприємництва та дозвільних процедур Харківської міської ради

Адреса: пл. Свободи, 5, 7 під’'їзд,
8 поверх, м. Харків
Тел.: +38 (057) 758-71-51, 758-71-52,
758-71-55
E-mail: kharkiv.rcid@ukrproject.gov.ua

Адреса: Червоношкільна набережна 26,
м. Харків
Тел.: +38 (057) 760-70-40, 760-70-42
E-mail: dozvil@dozvil.kh.ua

41
Ідеї розвитку

Конкурс
інвестиційних
проектів для Києва і
Київської області
14 травня 2013 року, м. Київ

Організаторами
конкурсу
виступають
InVenture, Київський обласний та міський центри з інвестицій та розвитку
Держінвестпроекту���������������������������
України за підтримки Київської міської державної адміністрації, Київської
обласної державної адміністрації, Європейської
економічної Палати Торгівлі, Комерції та Промисловості в Україні, ����������������������
Агентства�������������
США з міжнародного розвитку. До цілей проведення заходу
належать забезпечення інформаційної кампанії щодо напрямів розвитку Києва й Київської
області, презентації інвестиційного потенціалу, створення платформи для бізнесу, влади,
міжнародних організацій та фондів для налагодження ефективної співпраці. Формат конкурсу передбачає відбір найперспективніших
проектів провідними інвестиційними фондами
та програмами, потенційними інвесторами
з подальшою перспективою їх реалізації та
супроводження на всіх етапах.
До конкурсу запрошуються стартап проекти
або проекти на стадії реалізації та розширення
в наступних галузях: енергозбереження, чисті
технології, IT технології, агросектор. Конкурс
буде проходити в три етапи: подача проектів,
попередній відбір та фінал. Переможці конкурсу отримають можливість представити свої
проекти потенційним інвесторам та отримати
їх фаховий супровід.

Критерії відбору
інвестиційних проектів
1.	 Типи інвестиційних проектів:
●● стартап проекти
●● проекти на стадії реалізації та
розширення
2.	 Галузеві пріоритети:
●● агросектор
●● енергозбереження та еко-технології
●● ІT сектор
●● інші інноваційно-технологічні галузі
(біотехнології, нанотехнології, мікроелектроніка, новітні види матеріалів)
3.	 Рівень опрацювання проектів: наявність бізнес-плану, ТЕО, інвестиційного
меморандуму
4.	Необхідні обсяги інвестування:
40 тис. $ до 3 млн $

Для участі у конкурсі необхідно надіслати на адресу info@investpro.gov.ua:
1.	 Бізнес-план інвестиційного проекту
2.	 Заповнену анкету інвестиційного проекту з сайту www.inventure.com.ua

42

від
Ідеї розвитку

Полтавський регіональний центр
провів «Конкурс ідей»
5 березня 2013 року в офісі Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку
відбувся «Конкурс ідей».

До конкурсної комісії, яка оцінювала ідеї
проектів, увійшли представники місцевої влади
і бізнесу, громадських організацій, фонду підтримки підприємництва.
Учасники конкурсу презентували експертам
свої ідеї. Зокрема були представлені:
●● «Проект з організації центру сімейного
дозвілля в м. Полтава»;
●● «Кінотеатр для автомобілів»;
●● «Проект з реконструкції та модернізації
Парку Перемоги в місті Полтава»;
●● «Безалкогольний нічний клуб «New
Time»;
●● «Клуб спортивного покеру»;
●● «Спортивно-оздоровчий комплекс на
території авіамістечка міста Полтава»;
●● Створення кафе «Friends» Central Park»;
●● «Відкриття кав’ярні «Сup of coffee»;

●● «Розміщення рекламних боксів «Мармелад-інфо» в бізнес-центрах».
Всі ідеї дуже жваво обговорювалися в
ході дискусії між учасниками конкурсу та
експертами.
Останні ж визначили переможців конкурсу
у двох номінаціях, зокрема:
●● у номінації «Бізнес-ідея» переможцем
вийшов Дмитро Бібік («Розміщення
рекламних боксів «Мармелад-інфо» в
бізнес-центрах»);
●● у номінації «Ідея в соціальній сфері» перемогу здобули Марина Харченко та Тетяна
Ножинова (спільний проект з реконструкції та модернізації Парку Перемоги
в місті Полтава»).
Організатор конкурсу – Полтавський РЦІР
запропонував переможцям та учасникам конкурсу подальшу співпрацю й підтримку в ході
розробки бізнес-планів запропонованих ідей.
Така співпраця регіонального центру з
молоддю сприяє заохоченню до підприємницької діяльності, отриманню і використанню
на практиці знань, формуванню необхідних
навичок та допоможе бути конкурентними на
ринку праці й успішними у власному бізнесі.

Дмитро ЛЄТА
в.о. директора Полтавського регіонального
центру з інвестицій та розвитку

43
Успішні історії розвитку

Відкриття перинатального центру у Рівному
26 лютого 2013 року, в м. Рівне відкрили
медичний заклад європейського рівня – обласний перинатальний центр. Для області він був
необхідним, адже в регіоні один із найвищих
рівнів народжуваності. Натомість кількість проблемних вагітностей і пологів теж більша. Загалом, як підрахували лікарі, майже 30 відсотків
вагітних вони щороку змушені скеровувати
у медзаклад ІІІ рівня (Рівненський обласний
перинатальний центр). Водночас у нововідкритому закладі, обладнаному найсучаснішою
апаратурою, працюватимуть за методами, які
практикують����������������������������������
у кращих світових клініках, резюмував голова облдержадміністрації Василь
Берташ. Тож завдяки цьому більше немовлят
отримали шанс народитися і рости здоровими. Водночас сім’ї, які досі не могли мати
дітей, зможуть пізнати радість материнства та
батьківства.

Почесне право відкрити новий перинатальний
центр було надано першому заступнику голови
Адміністрації Президента України, Ірині Акімовій, яка високо відзначила рівень готовності
закладу та пообіцяла від імені влади і надалі сприяти розвитку медичної допомоги на Рівненщині.

тивність та високий технічний рівень новоствореної медичної установи, зауваживши, що цей
заклад є першим подібним закладом на Західній Україні. Керівник національного проекту
«Нове життя» Віктор Сірман, під час ознайомлення із палатами Центру, розповів присутнім
про технічні новинки, що були впроваджені,
зокрема резервну систему подачі кисню.
Загалом, заклад, який був у Рівному донині,
модернізували. Зокрема, існуюче приміщення
реконструювали і зробили на поверх вищим,
а також звели новий корпус. Завдяки цьому
вдалося розмістити три нові відділення, яких
до того не було через брак площі. Також тут
створили потужну медичну базу, що відповідає європейським стандартам. Відтак, медики,
зокрема, зможуть виходжувати глибоко недоношених 500-грамових малюків. Для цього
облаштували спеціальне відділення. Загалом
же, в оновленому закладі надаватимуть повний
цикл медичних послуг на високому рівні.
Обласний перинатальний центр став результатом ефективної співпраці Держінвестпроекту
(ДП «Нове життя») та обласної влади, адже
обидві сторони вчасно і якісно виконали взяті
на себе зобов’язання – фактично усі роботи
по реконструкції та добудові були здійснені за
9 місяців.
На зведення цього стратегічного для Рівненщини об’єкта було залучено як бюджетне
фінансування (державний бюджет – 61 мільйон гривень, обласний бюджет – 16 мільйонів
гривень), так і спонсорські кошти (майже 5
мільйонів гривень).
Загалом у рамках національного проекту
«Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства», заплановано відкрити 27
потужних перинатальних центрів, серед яких
Рівненський став дев’ятим в Україні.

Центр було відкрито у рамках національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства», який ініціював
Президент України Віктор Янукович, і реалізовувався Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами
України спільно із МОЗ та місцевою владою.
Перший заступник голови Держінвестпроекту,
Микола Стеблинський, високо оцінив опера-

44

Як повідомила Головний лікар Рівненського
перинатального центру, Вікторія Єнікєєва,
Центр прийняв перші пологи вже за кілька
днів після відкриття.

Олександр ОСОВЕЦЬ
директор Рівненського регіонального
центру з інвестицій та розвиткуу
Успішні історії розвитку

Реалізація проекту «Доступне житло»
на Дніпропетровщині
Крім
«Лівобережного-3»
у
рамках
національного проекту «Доступне житло»
в м.  Дніпропетровськ на житловому масиві
«Фрунзенський»,
планується
будівництво
10 висотних будинків 1,8 тис. квартир, на
житловому масиві «Придніпровськ» – 80
висотних будинків на 11,5 тис. квартир. Зазначені
території примикають до діючої інженерної,
транспортної та соціальної інфраструктури.

Три роки тому в Дніпропетровській області
почався системний розвиток регіону в рамках
Програми реформ Президента України Віктора
Януковича.
Спільно з іноземними та вітчизняними експертами, Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку розроблена Комплексна стратегія розвитку регіону, в рамках якої
визначені пріоритетні кластери розвитку економіки Дніпропетровської області – будівництво
та сільське господарство.
У рамках розвитку кластера будівництва
Дніпропетровщина������������������������
першою в Україні розпочала пілотну реалізацію державного інвестиційного проекту «Доступне житло», активну участь
в супроводі якого бере Дніпропетровський регіональний центр з інвестицій та розвитку.
Для реалізації проекту в Дніпропетровській
області виділено перспективні ділянки під
будівництво доступного житла, зокрема в Дніпропетровську на житловому масиві «Лівобережний-3» розпочато будівництво цілого мікрорайону доступного житла.
За сприяння обласної влади було забезпечено
виділення земельної ділянки, розробку проектно-технічної документації та підведення інженерних комунікацій.
Зазначене забезпечило суттєве зниження
собівартості одного квадратного метру житла,
яка на даний момент часу складає 4800 грн.
Це на 30-40% дешевше середньоринкової
ціни в Дніпропетровську.
4 жовтня 2012 року Президент України
Віктор Янукович відкрив перший будинок за
проектом «Доступне житло».
На сьогодні будівництво мікрорайону триває. У перспективі він буде забудований 16
п’ятиповерховими будинками, проведено благоустрій території і забезпечена необхідна транспортна та соціальна інфраструктура.

Зроблені розрахунки щодо необхідності будівництва дитячих садочків, поліклінік, зупинок громадського транспорту, підведення мереж водопостачання, каналізації, газу та електрики на ці ділянки.
Дніпропетровська область має потужну розвинену будівельну індустрію, яка забезпечена
висококваліфікованими кадрами. Наявна багата
сировинна база для виробництва будівельних
матеріалів і конструкцій.

В області достатньо висока купівельна спроможність серед населення.
Середня заробітна плата по регіону з 2010
року збільшилася в півтора рази – до 3262 грн.
А на більшості підприємств базових галузей
середній рівень заробітних плат перевищує 5
тисяч, а на багатьох і 6 тисяч гривень.
Таким чином, Дніпропетровщина є базовим
регіоном для впровадження пілотного проекту
будівництва доступного житла, що відповідає
сучасним світовим стандартам.
Реалізація проекту «Доступне житло» є важливою складовою реалізації Програми реформ
і соціальних ініціатив Президента України
Віктора Януковича, яке забезпечить розвиток
економіки і суттєве підвищення соціальних
стандартів.

Алім МОЛОДАН
т.в.о. директора Дніпропетровського
регіонального центру з інвестицій та розвитку

45
Мережа розвитку

Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України
Директор: Федюк Василь Миколайович
Адреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11
Тел.: +38 (044) 270-63-05
E-mail: region@ukrproject.gov.ua
Сайт: www.ukrproject.gov.ua
Київський міський ЦІР
Директор: Борисов Дмитро Борисович
Адреса: 04107, м. Київ,
вул. Нагірна, 22, 5 пов.
Тел.: +38 (044) 206-55-85; 206-55-83
E-mail: borysov@investkyiv.gov.ua
Сайт: www.investkyiv.gov.ua
Кримський РЦІР
Директор: Великодний Вячеслав Вікторович
Адреса: 95017 АР Крим, м. Сімферополь,
вул. Комсомольська, 4, офіс 1
Тел.: +38 (065) 262-07-36; 262-07-54
E-mail: info@invest.crimea.ua
Сайт: www.invest.crimea.ua
Вінницький РЦІР
Директор: Гавриш Олександр Матвійович
Адреса: 21050 м. Вінниця, вул. Театральна, 14,
офіс 419-424
Тел.: +38 (043) 255-08-40
E-mail: vinnytsia.rcid@ukrproject.gov.ua;
dby_pzrz@ukr.net
Сайт: www.invest.vn.ua
Волинський РЦІР
Т.в.о. директор: Банера Ярослав Анатолійович
Адреса: 43005, м. Луцьк,
вул. Винниченка, 67
Тел.: +38 (033) 228-18-56; (033) 228-18-55
E-mail: volyn.rcid@ukrproject.gov.ua;
volyn.rcid@gmail.com; innovative_center@ukr.net
Сайт: www.volinvest.ub.ua
Дніпропетровський РЦІР
Т.в.о. директора: Молодан Алім Вікторович
Адреса: 49004, м. Дніпропетровськ,
пр-т Кірова, 2, кім. 541
Тел: +38 (056) 742-82-73; 742-81-11; 742-81-22
E-mail: dnipropetrovsk.rcid@ukrproject.gov.ua;
dnipropetrovsk.rcid@gmail.com
Донецький РЦІР
В.о. директора: Гуменюк Олександр Миколайович
Адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5
Тел.: +38 (062) 206-69-80; 206-69-81
E-mail: donetsk.rcid@ukrproject.gov.ua; donetsk.
rcid@gmail.com
Житомирський РЦІР
Директор: Кілар Мирослав Олександрович
Адреса: 10014, м. Житомир, Майдан імені

46

С.П. Корольова, 2, офіс 203-204
Тел.: +38 (041) 222-05-86; 46-20-56
E-mail: zhytomyr.rcid@ukrproject.gov.ua;
zhytomyr.rcid@gmail.com
Закарпатський РЦІР
Директор: Матій Василь Васильович
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ю. Гойди, 8
Тел.: +38 (031) 261-57-97; 261-55-98;
263-04-60
E-mail: zakarpattia.rcid@ukrproject.gov.ua;
zakarpattia.rcid@gmail.com; krp_innov@ukr.net
Запорізький РЦІР
Директор: Дорошенко Сергій Олександрович
Адреса: 69095, м. Запоріжжя, пр-т Леніна,
105, каб. 111
Тел.: +38 (061) 787-45-93
E-mail: zaporizhzhia.rcid@ukrproject.gov.ua;
zaporizhzhia.rcid@gmail.com; zp_invest@ukr.net
Івано-Франківський РЦІР
Директор: Федорович Оксана Дмитрівна
Адреса: 76004, м. Івано-Франківськ,
вул. Грушевського, 21, каб. 654
Тел.: +38 (034) 254-20-95; 255-19-34
E-mail: iv.frankivsk.rcid@ukrproject.gov.ua;
iv.frankivsk.rcid@gmail.com; office@investin.if.ua
Сайт: www.investin.if.ua
Київський обласний ЦІР
Директор: Коверда Вадим Миколайович
Адреса: 01601, м. Київ,
вул. Велика Васильківська, 13, офіс 414-417
Тел.: +38 (044) 235-97-45; 235-97-44;
235-97-65
E-mail: kyiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
kyiv.rcid@gmail.com
Сайт: www.invest-koda.gov.ua
Кіровоградський РЦІР
Директор: Колле Максим Олександрович
Адреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дворцова
32/29 (колишня Леніна), каб. 204
Тел.: +38 (052) 224-06-84
E-mail: kirov.rc@gmail.com
Сайт: www.investkr.gov.ua
Луганський РЦІР
В.о. директора: Єфремов Ігор Олександрович
Адреса: 91047, м. Луганськ,
вул. Краснодонська, 7-Г
Тел.: +38 (050) 284-01-98; (064) 259-95-98
Мережа розвитку

E-mail: luhansk.rcid@ukrproject.gov.ua;
luhansk.rcid@gmail.com
Львівський РЦІР
Директор: Кахновець Олег Іванович
Адреса: 79000, м. Львів, вул. Матейка, 4
Тел.: +38 (032) 261-30-56; 261-07-30
E-mail: lviv.rcid@ukrproject.gov.ua;
lviv.rcid@gmail.com
Сайт: www.Invest-lvivregion.com
Миколаївський РЦІР
Директор: Іванов Юрій Олександрович
Адреса: 54003 м. Миколаїв,
вул. Луначарського, 2
Тел.: +38 (051) 230-02-80; 230-02-82;
230-02-84
E-mail: mykolaiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
mykolaiv.rcid@gmail.com
Одеський РЦІР
Директор: Семашко Володимир Євгенович
Адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 1
Тел.: +38 (048) 780-19-86; 799-81-35
E-mail: odesa.rcid@ukrproject.gov.ua;
odesa.rcid@gmail.com
Сайт: www.orcir.com.ua
Полтавський РЦІР
В.о. директора: Лєта Дмитро Володимирович
Адреса: 36003, м. Полтава, провулок
Шкільний, 4, кім. 41-45
Тел.: +38 (053) 250-08-64; 256-92-44;
256-57-86
E-mail: poltava.rcid@ukrproject.gov.ua;
poltava.rcid@gmail.com; leta.dima@gmail.com
Сайт: www.investinpoltava.com.ua
Рівненський РЦІР
Директор: Осовець Олександр Сергійович
Адреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-А,
офіс 202
Тел.: +38 (036) 222-10-89; 222-10-98
E-mail: rivne.rcid@ukrproject.gov.ua;
rivne.rcid@gmail.com
Сайт: www.rivneinvest.org
Сумський РЦІР
В.о. директора: Чубур Віктор Дмитрович
Адреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2,
каб. 135
Тел.: +38 (054) 261-09-90
E-mail: sumy.rcid@ukrproject.gov.ua;
sumy.rcid@gmail.com
Сайт: www.invest.sumy.ua
Тернопільський РЦІР
Директор: Мартишко Андрій Миколайович
Адреса: 46021 м. Тернопіль,
вул. М. Грушевського, 8, кім. 851
Тел.: +38 (035) 242-52-23

E-mail: ternopil.rcid@ukrproject.gov.ua;
info@investment.te.ua
Харківський РЦІР
Директор: Дудка Олександр Олексійович
Адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5,
Держпром, 7 під., 8 пов., кім. 842
Тел.: +38 (057) 758-71-51; 758-71-55
E-mail: kharkiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
dudka.alex@gmail.com
Сайт: www.investment.kharkov.ua
Херсонський РЦІР
Директор: Лєсна Наталія Володимирівна
Адреса: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1,
каб. 135-137
Тел.: +38 (055) 242-42-61; 242-09-50
E-mail: kherson.invest@ukr.net;
kherson.rcid@gmail.com
Хмельницький РЦІР
Директор: Міхняк Богдан Григорович
Адреса: 29000, м. Хмельницький,
вул. Кам’янецька, 74, 3 пов.
Тел.: +38 (038) 265-47-15
E-mail: khmelnytskyi.rcid@ukrproject.gov.ua;
khmelnytskyi.rcid@gmail.com;
km.rc.invest@ukr.net
Сайт: www.investcenter.km.ua
Черкаський РЦІР
Т.в.о. директора: Виноградов Дмитро
Сергійович
Адреса: 18001 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 219
Тел.: +38 (047) 232-03-34
E-mail: cherkasy.rcid@ukrproject.gov.ua;
cherkasy.rcid@gmail.com
Чернівецький РЦІР
Директор: Деркач Борис Євгенович
Адреса: 58000, м. Чернівці, пр-т Незалежності,
106, «офіс центр», 3 поверх, офіс 301
Тел.: +38 (037) 252-76-59
E-mail: chernivtsi.rcid@ukrproject.gov.ua;
chernivtsi.rcid@gmail.com
Чернігівський РЦІР
Директор: Вдовенко Юрій Станіславович
Адреса: 14017, м. Чернігів,
вул. Старобілоуська, 25-А, кім. 301
Тел.: +38 (068) 131-63-38
E-mail: chernihiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
chernihiv.rcid@gmail.com
Севастопольський РЦІР
В.о. директора: Степаненко Максим
Володимирович
Адреса: 99011, м. Севастополь,
вул. Володарського, 19
Тел.: +38 (069) 253-52-95
E-mail: sevastopol-city.cid@ukrproject.gov.ua;
sevastopol.city.cid@gmail.com
Сайт: www.invest-trc.com.ua

47
1

1

  • 2.
    Великі сподівання покладаюна створення в Україні мережі професіоналіврегіоналістів – фахівців та експертів з питань регіонального розвитку. Ми з вами достатньо, шановні колеги, подорожуємо різними країнами, і дуже часто ми бачимо і вивчаємо досвід у цих країнах організації цієї роботи. Нам треба переходити до початку втілення цього досвіду в Україні. Нам треба застосувати нові підходи до вирішення нагальних питань у сфері регіонального розвитку. Віктор ЯНУКОВИЧ Президент України З виcтупу Президента України на засіданні Ради регіонів 21.03.2013
  • 3.
    Вітальне слово Шановні читачі! Кращийміжнародний досвід доводить, що найдієвішим інструментом підтримки інвестора на місцевому рівні є ефективна робота регіональних інвестиційних агенцій та інших аналогічних інституцій. Такі організації виступають каталізатором для інвестиційних проектів – вони є базою знань щодо потреб регіону, його конкретних переваг та можливостей і створюються з метою організації роботи з інвесторами на місцях. Держінвестпроект в кожному регіоні країни представлений місцевим регіональним центром з інвестицій та розвитку. Кожен із них має конкретні цілі та завдання, визначені напрямки роботи, які відповідають як стратегії діяльності Агентства, так і інтересам певного регіону. Ми постійно працюємо над тим, щоб регіональні центри стали ефективною складовою, рушійним інструментом економічного розвитку територій. Адже головне в діяльності таких інституцій – це кінцевий результат, залучені інвестиції в місцеву економіку, реалізовані інвестиційні можливості регіону, сприятливий інвестиційний імідж та практична допомога інвесторам. Інформаційний вісник мережі регіональних центрів з інвестицій та розвитку «Енергія розвитку» – видання, яке об’єднує інформацію про інвестиційну діяльність в Україні і окремих регіонах. У ньому знайдуть відображення кращі вітчизняні та іноземні практики в інвестиційній сфері, коментарі та рекомендації експертів, відгуки інвесторів. Сподіваюся, що Вісник додасть енергії і наснаги як видавцям, так і читачам, а також сприятиме формуванню інформаційної прозорості та позитивного інвестиційного іміджу регіонів України, покращенню інвестиційного клімату, підвищенню якості послуг інвесторам, розвитку партнерства Держінвестпроекту з місцевою владою та бізнесом. Водночас Вісник буде своєрідним звітом про діяльність регіональних центрів з інвестицій та розвитку перед громадськістю. Він розповсюджуватиметься серед центральних і місцевих органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій, партнерських організацій і компаній, експертного середовища тощо. Принагідно будемо вдячні за всі цікаві пропозиції та поради щодо його поліпшення та змістовного наповнення. З повагою Владислав КАСЬКІВ Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України 3
  • 4.
    06 ЗМІСТ Діяльність регіональних центрів зінвестицій та розвитку у 2012 роціі ТЕМПИ РОЗВИТКУ 09 Прямі іноземні інвестиції в економіку України у 2012 році 11 Прямі іноземні інвестиції на Черкащині ФАКТОРИ РОЗВИТКУ 12 Індустріальні парки як інструмент залучення інвестицій: перспективи для України 14 Індустріальні парки: нові підходи до управління промисловими територіями на Івано-Франківщині 15 Індустріальні парки: перші практичні кроки на Львівщині 16 Інвестиційна карта – орієнтир для інвестора 17 «Єдине інвестиційне вікно» на Сумщині 18 «Наша Тернопільщина»: пошук альтернативних шляхів інформування інвестора 19 Відкритість влади для ініціатив громад Дніпропетровщини 20 Презентація інвестиційного потенціалу Донецької області в Брюсселі
  • 5.
    21 22 Реалізація проекту ЄС/ПРООН «Місцевийрозвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі Проект ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м. Севастополь» СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ 23 Харківський кластер ІКТ – бачення стратегії розвитку КРАЩІ ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ 37 Дорогу здолає той, хто йде! 38 Кращі практики залучення інвестицій на прикладі Республіки Македонія 40 Крим: на порядку денному – формування позитивного іміджу та залучення інвестицій ІДЕЇ РОЗВИТКУ ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 26 Інвестиції та трансфер технологій як складові інноваційного розвитку економіки 28 Покращення інвестиційної привабливості малих міст Чернігівської області 29 Буковинський досвід ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ 30 Взяти бика за роги! 32 Оптовому ринку сільськогосподарської продукції бути у Рівному 33 Чи «зроблять погоду» 2 млн євро на Хмельниччині? 34 «Міст» між Азією та Європою РЕГУЛЯТОРИ РОЗВИТКУ 35 Електронне врядування в Івано-Франківській області 41 Стартував Міжнародний конкурс інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські ініціативи 2013» 42 Конкурс інвестиційних проектів для Києва і Київської області 43 Полтавський РЦІР провів «Конкурс ідей» УСПІШНІ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ 44 Відкриття перинатального центру у Рівному 45 Реалізація проекту «Доступне житло» на Дніпропетровщині МЕРЕЖА РОЗВИТКУ 46 Контакти регіональних центрів з інвестицій та розвитку
  • 6.
    Діяльність регіональних центрів зінвестицій та розвитку у 2012 році До сфери управління Держінвестпроекту України віднесено 27 державних бюджетних установ – регіональних центрів з інвестицій та розвитку (далі – РЦІР). У 2012 році завершився процес реорганізації РЦІР і переходу від діяльності, зорієнтованої на процес, до діяльності, орієнтованої на кінцеві результати. Реорганізація РЦІР передбачала унормування їх чисельності, а також адаптацію структури цих установ відповідно до покладених на Держінвестпроект України завдань. Розроблено та затверджено положення, штатний розпис РЦІР, проведено конкурс на заміщення посад директорів РЦІР, оновлено на 2/3 керівний склад центрів. Чисельний склад працівників РЦІР Група 1 (15 осіб) Група 2 (12 осіб) Група 4 (7 осіб) Дніпропетровський Донецький Київський обласний Львівський Одеський Харківський Київський міський Група 3 (9 осіб) Кримський Вінницький Запорізький Івано-Франківський Луганський Миколаївський Полтавський Волинський Житомирський Закарпатський Кіровоградський Рівненський Сумський Тернопільський Херсонський Черкаський Чернівецький Чернігівський Севастопольський Діяльність регіональних центрів з інвестицій та розвитку зосереджується в чотирьох основних напрямах, а саме: ●● надання послуг інвестору за принципом «єдиного вікна» ●● участь в реалізації складових національних та пріоритетних інвестиційних проектів регіону ●● здійснення заходів щодо інформаційноресурсного забезпечення інвестиційного розвитку регіону ●● маркетинг територій Д За В а / а а / а а 6 а а В « / Б / а а» В / а а - / а а В а / / а Василь ФЕДЮК директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України Впродовж 2012 року підписано угоди про співпрацю між Держінвестпроектом України та місцевими органами влади, які передбачають конкретні зобов’язання та відповідальність сторін за розвиток інвестиційної діяльності в регіонах, зокрема щодо реалізації національних проектів. На сьогодні вже функціонують перинатальні центри у дев’яти регіонах, ще в семи будуть відкриті до кінця цього року, а у 2014 році – у решти областях. Розпочато впровадження проекту «Відкритий світ» у пілотних школах, розгорнуто роботу з реалізації проекту «Вчасна допомога». На інвестиційній стадії перебувають національні проекти «LNG-термінал» (Одеська область) та «Повітряний експрес» (м. Київ та Київська область). Незабаром стартують інвестиційні конкурси для проектів з будівництва заводів з переробки твердих побутових відходів у десяти пілотних містах. У низці регіонів реалізуються проекти зі спорудження вітрових, сонячних та малих гідроелектростанцій, готуються проекти зі створення виробництв твердого альтернативного палива. На порядку денному також реалізація національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки України», підготовлено до впровадження проект «Село майбутнього» у Харківській області тощо.
  • 7.
    Серед іноземних компаній,яким регіональні центри надавали консультації з питань можливостей для інвестування в регіоні були, зокрема: ●● Sher Technologies, LLC (США) – Кримський РЦІР; ●● Prenecon Green Energy Holdings PLC (Бельгія) – Івано-Франківський РЦІР; ●● Lastek (Бельгія) – Івано-Франківський РЦІР; ●● Danone (Франція) – Тернопільський РЦІР; ●● Shell Ukraine – Харківський РЦІР; ●● Morgan Furniture (США) – Рівненський РЦІР; ●● Levytyo Sarkinen Oy (Фінляндія) – Запорізький РЦІР. З метою інформаційно-ресурсного забезпечення інвестиційного розвитку регіонів кожним регіональним центром ведуться бази даних інвестиційних пропозицій і проектів регіону, земельних ділянок і комерційної нерухомості. Фахівці РЦІР надають консультації щодо підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів, готують інформаційно-довідкові матеріали про можливості інвестування в регіоні для потенційних інвесторів, організовують та беруть участь у навчальних заходах з метою підвищення кваліфікації. Регіональні центри беруть участь у супроводі пріоритетних регіональних проектів, серед яких слід відзначити наступні: ●● розробка та серійне виробництво турбореактивного двоконтурного двигуна (ТРДД) АИ-28 для перспективних модифікацій літаків (Запорізька обл.) – залучено 34 млн грн для фінансування розробки експериментальної моделі двигуна; ●● будівництво малих гідроелектростанцій на р. Тиса (Закарпатська обл.) – проект реалізується у співпраці з румунською компанією. Сума інвестицій складає 18,2 млн євро. На даний час регіональний центр займається збором дозвільної документації, необхідної для реалізації інвестиційного проекту; ●● будівництво заводу з виготовлення газобетонних блоків (Рівненська обл.)  – проект датської компанії, яка розмістить своє виробництво на території області, супроводжується регіональним центром. Посилена увага в роботі РЦІР приділяється наданню інформаційно-консультаційних послуг для підготовки інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна». Протягом року регіональними центрами: 270 189 а « а а / а а» а а а П а ЗаЗа Ч Ч а а С Ч а ХМ Ч К Х Р П а І а -Ф а І а -Ф а За а а Р Л За а а К К С а Л С а К ДК ХаХа К Д 526 ’ а а 202 а а а а 2517 а а 402 а а а а а а а а РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР МЦІР РЦІР РЦІР ОЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР РЦІР ОЦІР 0 РЦІР ( С 5 0 5 , .) – 10 10 15 20 а 15 25 РЦІР 20 30 35 25 40 7
  • 8.
    Протягом року регіональнимицентрами: а 202 а а а а а 169 – а Діяльність РЦІР також спрямовується на поліпшення інвестиційного клімату, формування позитивного інвестиційного іміджу регіонів. РЦІР у 2012 році провели (в тому числі як співорганізатори) 365 заходів різного рівня (конференції, форуми, науковопрактичні семінари, тематичні наради, круглі столи, презентації тощо) з питань просування інвестиційної привабливості регіонів. а а а а – Також 6 грудня у місті Харків та 11 грудня у місті Львів за активної участі РЦІР (Харківський та Львівський центри) організовано та проведено Міжрегіональні конференції «Шляхи реалізації інвестиційного потенціалу регіонів України». Слід відзначити, що у 2012 році Держінвестпроект України разом із РЦІР виступили співорганізаторами 12 регіональних інвестиційних форумів. За активної участі РЦІР (Волинського, Рівненського, Хмельницького, Полтавського, Донецького������������������������������������ , Запорізького, Кримського, Черкаського, Херсонського та Миколаївського) у 2012 році в обласних центрах організовано та проведено презентації на тему: «Діяльність Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України: нові можливості співпраці», а саме: 20-22 листопада в містах Луцьк, Рівне, Хмельницький, 26-28 листопада в містах Полтава, Донецьк, Запоріжжя, 5 грудня в місті Сімферополь, 17 грудня в місті Черкаси, 21 грудня в містах Херсон та Миколаїв. Окремі регіональні центри представили можливості для інвестування в регіоні під час роудшоу країнами Європи. Так, Івано-Франківський регіональний центр взяв участь у презентації інвестиційного потенціалу України та національних проектів, яка проходила 28 вересня у м. Мюнхен, представивши можливості для інвестування в Івано-Франківській області. Під час роуд-шоу у Парижі представлено інвестиційний потенціал та конкретні проекти Дніпропетровської та Львівської областей, у Варшаві – Одеської області, у Москві – Харківської області тощо. Показники діяльності регіональних центрів з інвестицій та розвитку у 2012 році щодо інвестицій: 68 . США – а 1,2 14 а . США – а – а а а а а а а а а а а а Таким чином, на кожну витрачену 1 гривню з державного бюджету, регіональні центри повернули – 39 гривень, які інвестовані в економіку регіонів. 8
  • 9.
    Темпи розвитку Прямі іноземніінвестиції в економіку України у 2012 році У 2012 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 6013,1 млн $ прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Обсяг внесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. становив 54462,4 млн $, що на 8,2% більше обсягів інвестицій на початок 2012 р. 9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 а а а Ч Ч а К І а 9 Т В Х М Ж а а а а а а а Р Х а а С За а .С а За -Ф а а П Л О а а а а Л а В а а а а а а а АР К а Д Ч а а К а Ха У а а 0 .К Найменші обсяги прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу населення припадають на Тернопільську (60,0 $), Чернівецьку (70,9 $), Чернігівську (97,7 $) та Кіровоградську (104,2 $) області. 10000 Д У розрахунку на одну особу населення прямі іноземні інвестиції наростаючим підсумком з початку інвестування в Україну складають 1199,3 $. У розрізі регіонів найбільше прямих іноземних інвестицій надійшло до Києва (9347,0  $), Дніпропетровської (2524,9 $), Київської (1119,4 $) та Харківської (790,8 $) областей.
  • 10.
    Темпи розвитку За весьперіод інвестування з країн ЄС внесено 42979,3 млн $ інвестицій (78,9% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД – 4269,0 млн $ (7,8%), з інших країн світу – 7214,1 млн $ (13,3%). Інвестиції надійшли зі 130 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Велика Британія, Віргінські Острови (Брит.), Франція, Швеція та Швейцарія. . США 18000 17275,1 16000 14000 12000 10000 8000 6317,0 6000 5168,6 4000 3785,8 2000 Кіпр 0 Німеччина Нідерланди 3401,4 Російська Федерація Австрія 2556,5 Велика Британія 1884,9 Віргінські о. (Британія) 1765,3 1600,1 Франція Швеція 1106,2 Швейцарія На підприємствах промисловості зосереджено 17166,7 млн $ (31,5%), у т.ч. переробної – 14078,7 млн $, добувної – 1548,4 млн $, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води  – 1539,7 млн  $. У підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів внесено 6157,0 млн $ прямих інвестицій, виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів  – 3039,9  млн  $, хімічної та нафтохімічної промисловості  – 1325,8 млн $, машинобудування – 1154,7 млн $, виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – 1053,9 млн $. С а І У а ( а а (а а а а 31.12.2012 .) а ) – 4,0% Д а а – 5,5% ’ Б П – 31,5% – 1,8% Т а : , а – 11,0% О а а , а а а а, – 16,6% С а Д І Ф а а ( а а – 9,0% а В а Ц О , 1,8% Л а – 0,8% Ха а – 17,7% 10 а 31.12.2012 .) Ма а а В а Рейтинг Регіон 1 2 3 Черкаська область 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 Полтавська область Миколаївська область Кіровоградська область Одеська область Автономна Республіка Крим Волинська область Херсонська область Львівська область Закарпатська область Запорізька область Донецька область Хмельницька область Київська область Луганська область Вінницька область Житомирська область м. Київ Рівненська область Тернопільська область Чернігівська область Чернівецька область Сумська область Івано-Франківська область Дніпропетровська область м. Севастополь Харківська область а ) – 35,9% а – 6,7% а а – Рейтинг регіонів України за темпами зростання прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) у 2012 році – 29,6% а У а М а – 10,5% , – 2,4% - а , а – 1,4% (а а У 2012 році інвестиційна діяльність характеризувалась зростанням у 25 регіонах обсягів прямих іноземних інвестицій, що забезпечило їх загальний приріст по Україні на 8,2%. Х а а – 7,7% а – 6,1% Підготовлено Департаментом інвестиційної політики та регіонального розвитку за матеріалами Держстату (попередні дані)
  • 11.
    Темпи розвитку Прямі іноземніінвестиції на Черкащині У 2012 р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 596,1 млн $ прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Обсяг внесених з початку інвестування в економіку області прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 31 грудня 2012 р. склав 884,1 млн $, що у 3,1 раза більше обсягу інвестицій на початок 2012 р., та в розрахунку на одну особу становив 696,4 $. Із країн ЄС внесено 272,6 млн $ прямих інвестицій (30,8% загального обсягу акціонерного капіталу), із країн СНД – 9,2 млн $ (1%), з інших країн світу – 602,4 млн $ (68,1%). Прямі інвестиції надійшли від нерезидентів із 42 країн світу. До основних країнінвесторів, на які припадає 95,4% загального обсягу іноземного капіталу, належать: Беліз – 585,5 млн $, Кіпр – 145,1 млн $, Велика Британія – 54,3  млн  $, Німеччина – 24,8 млн $, Франція – 13,1 млн  $, Іспанія – 12,1 млн $, Російська Федерація – 8,5 млн $. Найбільші обсяги прямих інвестицій зосереджено на підприємствах промисловості – 763,8  млн $ (86,4% загального обсягу), у т.ч. переробної – 754,8 млн $. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсяги іноземного акціонерного капіталу спрямовано у виробництво харчових продуктів, напоїв – 618,7 млн $, хімічну промисловість – 106,4 млн   $, целюлозно-паперове виробництво – 16,6 млн  $. У підприємства та організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям залучено 73,6 млн  $ (8,3% загального обсягу) прямих інвестицій, у сільськогосподарські підприємства  – 29  млн $ (3,3%), у підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку  – 10,8 млн $ (1,2%), у підприємства транспорту та зв’язку – 5 млн $ (0,6%). Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) у Черкаську область по роках: ●● 01.01.2009 – 168,1 млн $ ●● 01.01.2010 – 222,5 млн $ ●● 01.01.2011 – 289,4 млн $ ●● 01.01.2012 – 285,7 млн $ ●● 31.12.2012 – 884,1 млн $ Помітною подією в інвестиційній сфері Черкаської області минулого року стало проведення Міжнародного інвестиційного форуму «Черкащина – територія співпраці», співорганізаторами якого виступили обласна державна адміністрація, обласна рада та Держінвестпроект України, які уклали під час проведення заходу тристоронню угоду про співпрацю. У форумі взяли участь заступник голови Держінвестпроекту Ілля Шевляк, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Ален Ремі, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Яна Зікмундова, представники французьких та бельгійських ділових кіл, а також делегації та представники бізнесу США, Італії, Ізраїлю, Індії, Естонії, Кореї, Білорусі, В’єтнаму, Нігерії та інших країн. Дмитро Виноградов т.в.о. директор Черкаського регіонального центру з інвестицій та розвитку 11
  • 12.
    Фактори розвитку Індустріальні паркияк інструмент залучення інвестицій: перспективи для України Загальна інформація За даними Конференції ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD) глобальний потік прямих іноземних інвестицій у 2011 році склав 1,5 трильйони $. Даний показник виріс з минулого року (1,3 трильйони $), проте ще не сягнув пікового показника 2007 року, який склав майже 2 трильйони $. Українська частка у глобальному потоці прямих іноземних інвестицій у 2011 році склала 6,5 млрд $ (0,47 %). Сусідні держави, які є водночас основними конкурентами України за інвестиції, у 2011 році мали наступні показники: ●● Польща – 15,1 мільярдів $ (1%); ●● Туреччина – 15,8 мільярдів $ (1,05%); ●● Російська Федерація – 52,8 мільярдів $ (3,52%). На даний час Україна поступається основним конкурентам у боротьбі за інвестиції. Надходження іноземних інвестицій в Україну збільшується, проте до 2010 року, позитивна тенденція була зумовлена зростанням обсягів глобальних інвестиційних потоків. Водночас Польща, Туреччина, Росія, Чехія, як приклад, з 1998 р. почали формувати портфелі інструментів і стимулів, що сприяють залученню іноземних інвестицій. Іноземний досвід Як показує досвід перелічених вище країн, одним із дієвих інструментів і водночас стимулів сприяння інвестуванню є створення на території країни індустріальних парків (визначення земельних ділянок, привабливих для започаткування на них промислового виробництва, облаштування їх необхідною інженерно-технічною інфраструктурою). Результативні показники дієвості індустріальних парків, як інструменту для залучення інвестицій, за 2000-2005 роки на прикладі Чехії (дані Чеського агентства сприяння інвестуванню CzechInvest): ●● 100 індустріальних парків створено за державної підтримки; ●● 3 000 га ділянок підготовлено (в середньому парк – 30 га), а це становить 0,038% від загальної площі Чехії; ●● 200 млн євро витрачено з державного та місцевих бюджетів; 12 ●● 450 інвестиційних проектів успішно реалізовано; ●● 9,0 млрд євро інвестицій залучено на ці ділянки (в середньому 3 млн євро на 1 га); ●● 70 000 нових робочих місць створено. Хронологія успіху Туреччини: ●● 2000 р. – прийняття закону «Про організовані промислові зони»; ●● створено 263 індустріальних парків, 148 діючих; ●● 94,0 млрд $ інвестицій залучено за 8 років (2002-2010); ●● ВВП – 231 млрд $ (2002); ●● ВВП – 736 млрд $ (2010); ●● експорт – 36,0 млрд $ (2002); ●● експорт – 114,0 млрд $ (2010). Індустріальні парки Росії: ●● заплановано створення 204 індустріальних парків у 83 регіонах Росії; ●● 51 – розпочали свою діяльність; ●● успішний приклад: Калузька область – близько 6,0 млрд євро інвестицій. Перспективи для України Держінвестпроект докладає значних зусиль для створення індустріальних парків на території України. Так, з 4 вересня 2012 року набрав чинності Закон України «Про індустріальні парки», підготовлений робочою групою під керівництвом голови Держінвестпроекту Владислава Каськіва. Закон створює додаткові переваги для започаткування промислового виробництва на території України, а саме: ●● «час до ринку» для інвесторів скоротиться з 2-3 років до 6-9 місяців завдяки підготовці промислових майданчиків, облаштованих необхідною інфраструктурою; ●● надано законний доступ до земельних ділянок державної чи комунальної власності та забезпечено захист від зловживань; ●● визначено чіткий механізм взаємодії держави, ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків; ●● забезпечено прозорість процедур започаткування індустріальних парків і вибору
  • 13.
    Фактори розвитку керуючих компанійшляхом встановлення вичерпних переліків документів та визначення чітких критеріїв відбору; ●● передбачено інструменти державного стимулювання створення індустріальних парків на території України. Водночас з підготовкою до прийняття згаданого вище Закону, Держінвестпроектом за допомогою регіональних центрів з інвес- тицій та розвитку проводилась інвентаризація земельних ділянок, придатних для створення індустріальних парків, в усіх регіонах України. На даний час опрацьовано більше 90 промислових майданчиків, 43 з яких вже пропонуються потенційним інвесторам для започаткування індустріального парку, а для 15 потенційних індустріальних парків підготовлено концептуальні дизайни. Василь ШЕШУРАК заступник директора Департаменту – начальник відділу розвитку інвестиційної інфраструктури та індустріальних парків Держінвестнпроекту України 13
  • 14.
    Фактори розвитку Індустріальні парки:нові підходи до управління промисловими територіями на Івано-Франківщині Питання створення індустріальних парків в Івано-Франківській області було предметом розгляду������������������������������ �������������������������������������� на колегії облдержадміністрації 21  грудня 2012 року. Тема індустріальних парків актуалізувалася завдяки Закону України «Про індустріальні парки», що набрав чинності 4 вересня 2012 року. Закон запроваджує передумови для підтримки ринку промислової нерухомості, встановлює нові підходи до управління промисловими територіями та задоволення попиту стратегічних промислових інвесторів. Івано-Франківський регіональний центр з інвестицій та розвитку спільно з місцевими органами влади активно розпочали роботу у напрямку визначення потенційних територій в області, на яких можна створити індустріальні парки. В ході детального вивчення існуючих земельних ділянок, пріоритет був наданий територіям у 30-кілометровому радіусі навколо основних міст – Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, а також навколо Долини – з огляду на транспортно-логістичне значення міста. 14 В липні центром було організовано і проведено навчальний семінар, на якому експерти, які безпосередньо розробляли Закон України «Про індустріальні парки», роз’яснювали його норми представникам органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Всього досліджено 6 потенційних територій для створення індустріальних парків, відповідно до встановленого Законом порядку. Активно в цьому напрямку з центром спрацювала влада міст Калуша та Івано-Франківська, де вже створені та працюють відповідні робочі групи, до складу яких увійшли працівники центру. Зокрема, у м.  Калуш спеціалістами центру вже підготовлено матеріали концептуального дизайну та схематичні матеріали для двох земельних ділянок, проект концепції створення індустріального парку для однієї з них. Наталія КОБИЛЬЧАК заступник директора Івано-Франківського регіонального центру з інвестицій та розвитку
  • 15.
    Фактори розвитку Індустріальні парки:перші практичні кроки на Львівщині Львівський регіональний центр з інвестицій та розвитку у партнерстві з місцевими органами влади розробив концепцію розвитку індустріальних парків Львівської області, що увійшла до регіональної програми інноваційного розвитку Львівщини до 2015 року, схваленої на засіданні обласної ради 19 лютого 2013 року. Метою програми є сприяння сталому економічному зростанню Львівської області через створення інституціональних і економічних передумов для активізації інноваційних процесів, забезпечення високого технологічного і конкурентоспроможного рівня регіону. Задля цього було проведено аналіз можливої спеціалізації індустріальних парків, який базується на пріоритетах розвитку області та структурі базових галузей регіональної економіки, результатах дослідження ринку праці, місцевої інфраструктури тощо. В ході підготовки концепції було опрацьовано понад 50 пропозицій, що надходили як від органів місцевого самоврядування, так і від представників бізнесу. Відібрано 11 ділянок, які відповідають визначеним в Законі України «Про індустріальні парки» критеріям. Зокрема, ініціатором створення індустріального парку на території промислової зони Рясне-2 у м. Львові виступила Львівська міська рада. Загальна площа промислової зони становить біля 150 га, а перший етап реалізації охоплює 25 га. На сьогоднішній день вже розроблено проект планування території з техніко-економічним та містобудівним обгрунтуванням, на засіданні міської ради ухвалено концепцію розвитку індустріального парку. Також прийнято рішення міської ради «Про погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення індустріального парку Львова у промисловій зоні «Рясне-2». За попередньою оцінкою фахівців, лише при реалізації цього проекту на території промислової зони може бути створено безпосередньо до 12 тис. робочих місць, не враховуючи постачальників послуг та сировини для забезпечення повноцінного функціонування об’єктів промислової зони. Тільки з урахуванням цього чинника до міського бюджету Львова залучатиметься близько 38 млн грн надходжень щорічно. Олег КАХНОВЕЦЬ директор Львівського регіонального центру з інвестицій та розвитку 15
  • 16.
    Фактори розвитку Інвестиційна карта– орієнтир для інвестора На засіданні Ради регіонів 21 березня 2013  року Президент України Віктор Янукович звернув увагу на недостатнє використання місцевих інвестиційних можливостей та ресурсів для економічного розвитку територій, наголосивши, що кожній громаді необхідно створити «інвестиційні карти» найпривабливіших об’єктів для інвестування. Слід відзначити, що інвестиційна карта є найзручнішим і найбільш доступним способом подачі інформації щодо потенціалу та можливостей для інвестування в розви- ток регіону чи окремої території. Завдяки її використанню в схематичному вигляді дуже концентровано можна подати максимум корисних даних, що в першу чергу цікавлять інвестора. Наявність таких карт є орієнтиром щодо розміщення інвестиції, створення чи розширення бізнесу. Для максимальної ефективності інвестиційної карти акцент необхідно ставити на конкурентних перевагах регіону, міста чи іншої адміністративної одиниці та їх унікальних характеристиках. Структура інвестиційної карти може включати: ●● бласна державна адміністрація, обласна о рада; ●● егіональний центр з інвестицій та р розвитку; ●● привабливі туристичні об’єкти; ●● готелі, банки, супермаркети, ресторани тощо. Транспорт ●● ●● ●● ●● Київ, Москва автомагістралі; залізничні шляхи; а еропорти; р ічкові та морські порти. Козятин Хмільник Львів, ЄС 83 ●● карта регіону з позначенням адміністративного поділу територій; ●● герб області; ●● позначення обласного, районних центрів, а також великих міст та їх населення відповідними картографічними символами. Інша корисна інформація (місцезнаходження) Е5 Загальні відомості Погребище Калинівка Літин Уренгой Дашава Природні ресурси ●● позначення відповідними картографічними знаками наявних природних ресурсів. Липовець Вінниця Уренгой Союз Дашава Оратів Іллінці Бар Жмеринка Тиврів Немирів Союз Донецьк, Кавказ Е 50 Економіка ●● рафічна (кольорова) диференціація райог нів за пріоритетами економічного розвитку регіону та привабливістю щодо залучення інвестицій в ту чи іншу галузь (на карті виділяється різними кольорами). Об’єкти для інвестування ●● існуючі активи (земельні ділянки типу Greenfield і Brownfield, короткі відомості про них: розмір (га), відстань до інженерних мереж, форма власності); ●● місце локалізації стратегічних проектів, які реалізовуватимуться в короткота середньостроковій перспективі в контексті загальної стратегії економічного розвитку регіону. 16 Гайсин Муровані Курилівці Шаргород Автомагістраль «Одеса–Київ» Тульчин Теплик Чернівці Томашпіль Могилів–Подільський Тростянець Бершадь Крижопіль Ямпіль Молдова, Румунія Піщанка Чечельник Одеса, морський порт Стамбул Умовні позначення Àâòîìîá³ëüí³ øëÿõè Ê óðîðòè óçëè Í Ä è îäè êîðäîí Óêðà¿íè í³ ì³ñöÿ ³ Òîð Ãð Âî îðîäè Підготовлено Департаментом інвестиційної політики та регіонального розвитку
  • 17.
    Фактори розвитку «Єдине інвестиційневікно» на Сумщині Для поліпшення інвестиційного клімату в регіоні�������������������������������������� розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 15.12.2010 № 830 «Про організацію роботи з залучення інвестицій в економіку Сумської області за принципом «єдиного інвестиційного вікна» затверджено дієвий механізм залучення інвестицій. Відповідно до розпорядження утворено раду з питань залучення інвестицій. До складу ради увійшли керівники всіх профільних управлінь облдержадміністрації, дозвільних і контролюючих органів області. Виконавчим органом ради визначено секретаріат, до складу якого входять представники працівники Сумського регіонального центру з інвестицій та розвитку. Центр здійснює забезпечення організаційної діяльності секретаріату. Безпосередньо секретаріатом ради здійснюється консультування суб’`єктів інвестиційної діяльності, розробка оперативного плану дій, ведення електронної бази даних «єдиного інвестиційного вікна» та ін. Потенційний інвестор подає свій проект до секретаріату ради, отримує необхідні консультації, протягом не більш, ніж 7 днів секретаріат ради реєструє поданий проект і укладає разом з інвестором Оперативний план реалізації проекту��������������������������������������� . Рада розглядає і затверджує оперативний план реалізації проекту, а також необхідні розпорядчі документи (засідання інвестиційної ради відбуваються згідно з потребою, але не рідше, ніж раз на місяць). Після затвердження Оперативного плану дій секретаріат ради в установленому порядку відстежує процес упровадження інвестиційного проекту та надає суб’'єкту інвестиційної діяльності консультативно-методичну допомогу щодо проходження дозвільно-погоджувальних процедур. Обласною владою разом з регіональним центром з інвестицій та розвитку створено умови, де інвестор відчуває підтримку на всіх етапах реалізації інвестиційного проекту. За принципом «єдиного інвестиційного вікна» забезпечено супровід проектів підприємств, що вже тривалий час працюють на території області: ПАТ «Крафт Фудз Україна», ТОВ «Керамейя», ТОВ «ГУАЛА КЛОЖЕРС Україна», АТ «Технологія» та ВАТ «Фармак». З метою формування позитивного інвестиційного іміджу регіону, поширення інформації про інвестиційний профіль області, пріоритетні інвестиційні проекти і пропозиції та інформації, яка може бути корисною для суб’єктів інвестиційної діяльності створено інвестиційний сайт Сумської області www.sumy-forum.com Віктор ЧУБУР в.о. директора Сумського регіонального центру з інвестицій та розвитку 17
  • 18.
    Фактори розвитку «Наша Тернопільщина»:пошук альтернативних шляхів інформування інвестора Тернопільським регіональним центром з інвестицій та розвитку, в рамках ініційованого власними зусиллями проекту «Наша Тернопільщина», підготовлено перший відеокліп із серії промоційних матеріалів, які покликані відобразити та покращити інвестиційну привабливість регіону. За своїм потенціалом для залучення інвестицій у туристичний та курортно-рекреаційний бізнес, Тернопільщина є одним з найперспективніших регіонів України. Тернопілля має надзвичайно привабливі на фоні інших областей умови, зокрема, вигідне геополітичне становище, наявність унікальних у європейському і світовому масштабах культурних та природних об’єктів. Їхнє вивчення та відповідне поширення інформації про них, створить ефект синергії, який об’єднає довкола себе усі зацікавлені сторони задля економічного розвитку та досягнення добробуту громадян. У рамках зазначеного проекту планується випуск промороликів відповідно до пріоритетних напрямів розвитку Тернопілля, а саме: інфраструктурний потенціал, сільське госпо- дарство, високотехнологічний сектор промисловості, рекреаційний туризм тощо. Разом з цим, буде запропоновано органам місцевого самоврядування та керівництву районів області зняти відповідні проморолики про їхні населені пункти та території. Дані матеріали будуть мати спільний стиль та зміст, що допоможе глядачеві та потенційним інвесторам отримати комплексну картину про інвестиційний потенціал нашого краю. Тернопільський регіональний центр з інвестицій та розвитку запрошує усіх до співпраці задля обміну досвідом з реалізації даного проекту та готовий надати консультації з методики збору та обробки промоційних матеріалів. Посилання на ролик: www.youtube.com/watch?v=uwkUgJ_vTLk Андрій МАРТИШКО директор Тернопільського регіонального центру з інвестицій та розвитку 18
  • 19.
    Фактори розвитку Відкритість владидля ініціатив громад Дніпропетровщини 27 лютого 2013 року в Залі президії Дніпропетровської обласної ради за участю керівництва області, Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку, представників громадських організацій, міжнародних експертів, фондів відбувся круглий стіл: «Відкритість. Взаємодія. Розвиток.» Круглий стіл проведено з метою забезпечення реалізації політики відкритості влади для ініціатив громадськості, міжнародної технічної допомоги в Дніпропетровському регіоні. Залучення до співпраці міжнародних організацій та фондів є важливим кроком до розвитку міжрегіонального співробітництва. Вже сьогодні Дніпропетровська область має приклад успішної співпраці з міжнародним фондом «Відродження», фондом Ганса Зайделя, USAID, ІСАР «Єднання». ників бізнесу та громадських об’єднань на Дніпропетровщині. Особливо приділяється увага процесам становлення, формування динамічного розвитку громад і громадської активності, участі громадськості в розробці та реалізації соціальних і інвестиційних проектів. Дніпропетровська обласна рада у співробітництві з Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку і надалі буде підтримувати соціально важливі регіональні проекти та програми, які виконуватимуться громадськими організаціями. За підсумками проведення заходу заплановано підписання Меморандуму про співпрацю між Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку і організаціями, які висловлять зацікавленість у підтримці ініціатив влади та громадськості на Дніпропетровщині. Дніпропетровська обласна рада спільно з регіональним центром з інвестицій та розвитку впродовж останніх років вивчає та впроваджує новітні методи розвитку територіальних громад. Один із пріоритетних напрямів є розвиток співпраці органів влади, представ- Алім МОЛОДАН т.в.о. директора Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку 19
  • 20.
    Фактори розвитку Презентація інвестиційногопотенціалу Донецької області в Брюсселі У Брюсселі з 9 по 12 жовтня 2012 року відбулася презентація інвестиційного потенціалу Донецької області. У складі офіційної делегації регіон представляли голова облдержадміністрації Андрій Шишацький та його заступник Олександр Фоменко, голова Донецької обласної ради Андрій Федорук, Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, президент Торгово-промислової палати Донецької області Геннадій Чижиков. У ході зустрічі, що проходила в Академії Футболу міста Льєж за участі Посла України в Королівстві Бельгія Ігоря Долгова, керівництво області обговорило з Міністром економіки регіону Валлонії Жан-Клодом Марку питання інвестиційного клімату та соціально-економічного розвитку Донеччини, а також можливості розвитку міжрегіонального співробітництва в економічній сфері. Візит до Брюсселя дав можливість провести зустрічі з перспективними європейськими інвесторами, ближче познайомитися з діяльністю виконавчої влади та місцевого самоврядування. Зокрема голова ОДА Андрій  Шишацький Андрій ШИШАЦЬКИЙ голова Донецької обласної державної адміністрації зустрівся з власником компанії «Jan De Null Group» під час якої відбулась презентація компанії та її стратегії щодо інвестування в економіку України. А міський голова Донецька Олександр Лук’янченко відвідав з офіційним візитом Шарлеруа. Ділові контакти влади сприяли поглибленню міжрегіонального співробітництва. На запрошення керівника Ділової Ради Україна-ЄС (EUUBC) Джеймса Уілсона, наприкінці жовтня відбулась робоча поїздка до Брюсселя заступника директора Донецького регіонального центру з інвестицій та розвитку Ігоря Костенка. Ділова Рада Україна-ЄС, яка заснована в Бельгії в 2006 році з метою сприяння торгівлі та інвестиційної діяльності між Україною та країнами ЄС, реалізує програми, спрямовані на стимулювання припливу інвестицій в регіони України. Саме про це йшлося під час зустрічей з керівництвом Агентства з зовнішньої торгівлі та інвестицій Валлонії та представниками компанії «Jan De Null Group». Крім того, було підписано Спільне Комюніке між Донецьким регіональним центром та EUUBC щодо надання допомоги в просуванні інтересів Донецького регіону в інститутах ЄС та міжнародних фінансових організаціях. За результатами візиту відкрито спільний офіс. Ігор КОСТЕНОК заступник директора Донецького регіонального центру з інвестицій та розвитку 20
  • 21.
    Фактори розвитку Реалізація проектуЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Запоріжжі Протягом 2012 року в рамках проекту ЄС/ ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-II» був проведений конкурс на пілотну реалізацію компоненти з енергоефективності серед усіх областей України. З боку Запорізької облдержадміністрації та Запорізької обласної ради, за підтримки та активної участі Обласного ресурсного центру громад проекту ЄС/ ПРООН «МРГ-II» на розгляд журі конкурсу була подана одна з найкращих заявок на впровадження компоненти з енергоефективності. Це дозволило нашому регіону стати одним із переможців у цьому конкурсі та отримати право на реалізацію відповідного пілотного проекту, а також грант від ЄС/ПРООН на реалізацію заходів в сумі 220 тис. $. Всього в Україні було відібрано 6 пілотних областей. Одним із завдань, що вирішується в рамках впровадження енергокомпоненти буде доробка обласної Стратегії з енергорозвитку і енергозбереження. У рамках оновленої Стратегії заплановано створення енергетичної карти області, мобільної лабораторії енергоаудиту. Запланована реалізація 8 мікропроектів з високою часткою альтернативних джерел енергії за методологією ЄС/ПРООН сільськими громадами, а саме впровадження сонячних водонагрівачів на об’єктах соціальної інфраструктури, обладнання вуличного освітлення на сонячних батареях. Крім того, будуть створені кластери по впровадженню енергозберігаючих технологій. Безпосередньо на ці цілі відібраним громадам буде виділено 160 тис. $ з боку Проекту ЄС/ПРООН «МРГ-II». Для впровадження мікропроектів цього напряму відібрані Бердянський, Веселівський, Оріхівський, Приазовський райони. Співпрацюючи з проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду», Запорізький РЦІР проводить спільні форуми місцевого розвитку, семінари-тренінги з питань інвестиційної діяльності, разом з місцевими громадами розробляє інвестиційні паспорти територій. Все це сприяє підвищенню інституційної спроможності громад в залученні інвестицій, допомагає у формуванні активних осередків економічного розвитку на території регіону. Сергій ДОРОШЕНКО директор Запорізького регіонального центру з інвестицій та розвитку 21
  • 22.
    Фактори розвитку Проект ЄС/ПРООН«Залучення прямих іноземних інвестицій в м. Севастополь» З початку 2013 року в Севастополі розпочалась активна фаза реалізації Проекту ЄС/ПРООН «Залучення прямих іноземних інвестицій в м.Севастополь», який спрямовано на підвищення інвестиційного потенціалу регіону. Ініціатива триватиме аж до березня 2014 р., але вже зараз місто отримує практичні наслідки від її реалізації. Головна мета Програми – підвищення інвестиційної привабливості регіону, сприяння севастопольському бізнесу в розробці інвестиційних проектів з подальшим їх просуванням на міжнародних фінансових ринках. Згідно перспективного плану дій, Проект включає в себе три компоненти (напрями роботи): ●● впровадження кращих європейських практик щодо залучення інвестицій в приватний і муніципальний сектори економіки регіону; ●● сприяння підприємствам у підготовці за європейськими стандартами бізнес-планів інвестиційних та інноваційних проектів; ●● розробка комплексу цілеспрямованих і практичних заходів щодо розвитку маркетингу території та просуванню Севастопольського регіону на міжнародному рівні. Основним напрямом роботи Проекту є вибір шести інвестиційних проектів, три з яких вартістю менше 10 мільйонів євро, три з них вище 20 мільйонів євро. Наразі, експерти Програми вже провели серію зустрічей з місцевою бізнес-спільнотою, щоб зрозуміти які інвестиційні проекти пропонуються. Команда міжнародних і місцевих експертів активно допомагає в процесі підготовки проектів на кожному етапі. Відповідні фахівці надають допомогу в розробці та подальшій «упаковці» проектів, а також підготовці попереднього ТЕО для відібраних проектів, які повинні стати в майбутньому «історіями успіху». Надалі вибрані проекти будуть супроводжуватися до стадії переговорів з фінансовими інститутами, стратегічними партнерами, інвесторами, в залежності від галузі та конкретної сфери діяльності. Відбір проектів проходитиме до кінця 2013 року. 22 Бюджет Програми становить близько 2 млн євро, частина з яких призначена на організацію та проведення іміджевих та бізнес-заходів у регіоні. Значна кількість фінансування передбачена для організації ділових та навчальних поїздок учасників Проекту та їх бізнес-партнерів до країн Східної та Центральної Європи з метою отримання міжнародного досвіду, відвідування показових виробництв та імплементації отриманих знань у процесі реалізації інвестиційних та бізнес-проектів у Севастопольському регіоні. Проект виступив одним із співорганізаторів II Міжнародного інвестиційного форуму «Глобальний погляд на Причорномор’я України», який відбувся в Севастополі у вересні минулого року. На форумі було підписано угоду про співпрацю між Севастопольською держадміністрацією і Держінвестпроектом України. Під документом поставили підписи перший заступник голови Держінвестпроекту Микола Стеблинський і заступник голови СМДА Артур Бабенко. ДБУ «Севастопольський регіональний центр з інвестицій та розвитку» є членом Координаційного комітету Проекту та входить до складу Конкурсної комісії з відбору інвестиційних проектів. Сайт проекту – www.sevastopolFDI.com.ua Максим СТЕПАНЕНКО в.о. директора Севастопольського регіонального центру з інвестицій та розвитку
  • 23.
    Стратегії розвитку Харківський кластерІКТ – бачення стратегії розвитку Інформаційно-комунікаційні технології є однією з галузей, що найбільш динамічно розвиваються у всьому світі завдяки їх повсюдному проникненню у бізнес-процеси, систему державного управління і повсякденне життя людей. При цьому сфера ІКТ дає найбільший економічний ефект при найменших фінансових витратах. Радою вітчизняних та іноземних інвесторів при Харківській обласній державній адміністрації 5 березаня 2012 року було прийняте рішення про формування на території Харківської області регіонального кластера «Інформаційно-комунікаційні технології». Причому кластер ІКТ не є юридичною особою, організація його формування та розвитку здійснюється силами Координаційної ради, що обирається активно-працюючими учасниками робочої групи, утвореної представниками компаній ІКТ, що працюють на території Харківської області. Робоча група сформулювала мету розвитку кластера ІКТ: перетворення Харківської області у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення і прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній, що займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектронної техніки і наданням послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому пріоритетними напрямами стратегії кластера ІКТ визначені: ●● розвиток кадрового потенціалу, підвищення рівня компетенції в сфері ІКТ для всіх категорій трудових ресурсів регіону – стратегічна мета «Підвищення компетенції кадрів»; ●● залучення IT-компаній на територію регіону�������������������������������� , підвищення інноваційної активності бізнесу, стимулювання появи нових інноваційних компаній шляхом розвитку інфраструктури, стимулюючої прискорений розвиток кластера ІКТ – стратегічна мета «Розвиток інфраструктури»; ●● розширення взаємодії між учасниками Харківського регіонального кластера ІКТ, розвиток міжнародної кооперації учасників кластера, інтеграція у світові процеси створення та використання нововведень – стратегічна мета «Розвиток взаємодії». 23
  • 24.
    Стратегії розвитку Досягнення стратегічноїмети «Підвищення компетенції кадрів» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт: ●● проведення форсайтних досліджень з метою визначення найбільш важливих і перспективних напрямів розвитку кластера та компетенцій, які будуть затребувані на ринку праці; ●● розробки провідними компаніями кластера та ВУЗами спільних освітніх проектів відповідно до пріоритетів кластера ІКТ; ●● встановлення ВУЗами довгострокових договірних відносин зі світовими лідерами галузі ІКТ з метою використання їх продуктів у навчальному процесі та створення на території ВНЗ відповідних центрів компетенції; ●● проведення учасниками кластера спільно з ВУЗами «Ярмарків вакансій», різноманітних конкурсів і програм для відбору та заохочення найбільш успішних студентів і молодих вчених; ●● організації ВУЗами факультативних занять для підготовки менеджерів проектів у сфері ІКТ; ●● організації участі представників кластера ІКТ в Міжнародному конкурсі інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські ініціативи». Досягнення стратегічної мети «Розвиток інфраструктури» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт: ●● створення ВУЗами наукових парків і бізнес-інкубаторів для виявлення талановитих фахівців і заснування нових інноваційних компаній у сфері ІКТ; ●● створення Харківського регіонального IT-парку – комплексної інфраструктури для прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній, що займаються розробкою програмного забезпечення, створенням мікроелектронної техніки та наданням послуг у сфері інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення конкурентоспроможності Харківської області в умовах економіки знань; 24 ●● створення дата-центру високого рівня надійності з високошвидкісним підключенням до магістральних каналів зв'язку для забезпечення широкосмугового доступу до мережі інтернет, концентрації інформаційних ресурсів і розвитку інтернет-сервісів на території Харківської області; ●● розвитку інститутів венчурного інвестування, залучення зарубіжного капіталу до інвестування у венчурні проекти кластера ІКТ; ●● створення технічної інфраструктури для забезпечення широкосмугового доступу до мережі інтернет на всій території області, впровадження мереж мобільного високошвидкісного підключення до інтернет, а також систем цифрового телебачення.
  • 25.
    Стратегії розвитку Досягнення стратегічноїмети «Розвиток взаємодії» планується забезпечити шляхом проведення наступних робіт: ●● створення банку даних про продукцію і послуги підприємств кластера ІКТ, поширення ділових пропозицій учасників кластера серед потенційних споживачів (розвиток каналів marketpool та technologypush); ●● проведення комплексу робіт, спрямованих на формування бренду «Kharkiv: High-Tech ICT»; ●● проведення конкурсу з розробки логотипу та слогану кластера; ●● організації проведення прес-конференцій, телепередач, публікацій у ЗМІ для популяризації кластера і розробок його учасників; ●● розроблення, виготовлення та розповсюдження друкованої та електронної рекламно-презентаційної продукції, що відображає досягнення підприємств-учасників кластера; ●● щорічного представлення досягнень кластера ІКТ на Міжнародному економічному ●● ●● ●● ●● ●● форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!»; організації інформаційної взаємодії учасників кластера з метою ефективного відстеження тенденцій та розповсюдження інноваційних, організаційних і технологічних know-how, а також розвитку співробітництва між учасниками кластера ІКТ; організації проведення регулярних семінарів, присвячених актуальним питанням розвитку ІКТ; регулярного проведення засідань робочої групи кластера ІКТ з метою розробки та реалізації проектів розвитку кластера ІКТ; координації процесів інформатизації, здійснюваних у регіоні за державними, регіональними та галузевими цільовими програмами; залучення нових компаній до участі в робочій групі кластера ІКТ. Успішна реалізація Стратегії розвитку кластера ІКТ передбачає наявність соціального партнерства з боку всіх організацій, зацікавлених у розвитку кластера. Активна участь десятків ІТ-компаній у формуванні кластера та розробці його Стратегії свідчить не тільки про готовність до співпраці, а й здатність харків’ян завдяки синергії перетворити Харківську область у всесвітньовідомий регіон продуктивної економіки знань з комплексною інфраструктурою для отримання освіти, втілення творчих ідей, створення та прискореного зростання інноваційних високоприбуткових IT-компаній. Олександр ДУДКА директор Харківського регіонального центру з інвестицій та розвитку 25
  • 26.
    Перспективи розвитку Інвестиції татрансфер технологій як складові інноваційного розвитку економіки Більшість економік світу виходять із рецесій та криз через впровадження інвестиційно-інноваційних моделей їх розвитку та управління. Саме з цією метою в регіонах західної України та східної Угорщини з 15.09.10 по 28.02.2013 року виконувався проект «Створення транскордонних центрів з інвестицій, інновацій та трансферу технологій» за програмою транскордонного співробітництва Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія 2007-2013. Основним завданням Проекту є покращення інвестиційної привабливості та інноваційної діяльності малих та середніх підприємств (МСП) України та Угорщини, полегшення доступу до європейських технологій, можливість реалізувати наукові дослідження та технології. Основні етапи Проекту: ●● проведення дослідження середньострокової концепції угорсько-українського співробітництва; ●● проведення обстеження розробок науково-дослідних інститутів, що можуть бути реалізовані на ринку; ●● розробка маркетингової стратегії; ●● проведення інвестиційно-інноваційного аудиту для 50 МСП (30 угорських та 24 українських); ●● проведення навчальних тренінгів для керівників МСП; ●● проведення ярмарків науково-дослідницьких розробок та інвестиційних проектів з інноваційною складовою; ●● інноваційні консультації для підприємців; ●● створення центрів з інвестицій, інновацій та трансферу технологій. 26 Одним з результатів виконання Проекту стало заснування транскордонних центрів трансферу технологій в обох країнах, які надаватимуть послуги малим та середнім підприємствам, науковим та науково-дослідним організаціям, мешканцям прикордонних регіонів. Цільова група Проекту – це малі та середні підприємства, що працюють на території поблизу угорсько-українського кордону, що зацікавлені в інвестиціях, інноваціях, наукових дослідженнях, але не мають фінансових можливостей, щоб вести власні дослідницькі програми. Створені центри ІТТ будуть надавати допомогу в пошуку інвестицій зацікавленим МСП, надавати можливості довготривалого навчання та покращення їх бізнес-потужностей за допомогою відповідних заходів та послуг (тренінгів, презентацій, пошуку партнерів, надання інформації з баз даних та інше).
  • 27.
    Перспективи розвитку Центри будутьпоширювати новітні технології та служити сполучною ланкою між малими та середніми підприємствами та науководослідними інститутами для допомоги науководослідним організаціям знайти покупця їх інноваційних розробок та необхідних технологій, в результаті чого суб’єкти господарювання області отримають доступ до закордонних технологій, а розробники інноваційних технологій зможуть їх реалізовувати, в тому числі за кордоном. У 2010-2011 роках у рамках Проекту був проведений інноваційно-орієнтований аудит у співпраці з 24 малими та середніми підприємствами області, що мають зацікавленість в інвестиціях, інноваціях та трансфері технологій. Ці підприємства були відібрані для аудиту, який відбувся у вигляді особистих інтерв’ю та опитуванні керівників підприємств за методикою, запропонованою іноземними партнерами, та послідуючій комп’ютерній обробці отриманих даних. За результатами аудиту малих та середніх підприємств Закарпаття були визначені 6 тем навчальних тренінгів: ●● ●● ●● ●● ●● ●● «Інноваційний розвиток економіки» «Загальне поняття про систему якості» «Менеджмент» «Маркетинг» «Поняття про логістику» «Індустріальні парки в транскордонних регіонах» Навчання на цих тренінгах, що пройшли в 20122013 роках як в Україні, так і в Угорщині, проводили спеціалісти Євросоюзу разом з нашими провідними спеціалістами відповідних галузей. Також в 2012 році проводились ярмарки науково-дослідних розробок та інвестиційних проектів з інноваційною складовою з метою дати можливість НДІ презентувати свою діяльність та результати широкому колу зацікавлених осіб, надання консультацій з інвестиційної та інноваційної діяльності зацікавленим підприємствам. Експерти готові допомогти відкрити приховані переваги (або недоліки) організацій та надати професійні поради. Особливо активну участь у Проекті повинні взяти наукові та науково-дослідні структури, особливо «Науковий парк» УжНУ, який проходить процес становлення. 21-22 лютого 2013 року була проведена заключна конференція, на якій було підбито підсумки виконання Проекту, в якій взяли участь представники місцевих органів влади прикордонних областей України та Угорщини (Закарпатської та Саболч-Сатмар-Березької областей), дипломатичних представництв, наукових та ділових кіл двох країн. Перевагою Проекту є те, що через Закарпатський центр з інвестицій та розвитку до виконання Проекту залучаються інші регіональні центри, значно розширюючи його можливості та інформаційне наповнення. Виконання проекту сприяло покращенню інвестиційної привабливості регіону, підвищенню його конкурентноздатності, додатковому залученню міжнародних фінансових потоків в економіку та інфраструктуру регіону. Василь МАТІЙ директор Закарпатського регіонального центру з інвестицій та розвитку 27
  • 28.
    Перспективи розвитку Покращення інвестиційноїпривабливості малих міст Чернігівської області Чернігівський регіональний центр з інвестицій та розвитку розпочинає реалізацію міжнародного Проекту, спрямованого на підвищення інвестиційної спроможності малих міст області. Партнерами проекту виступають Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень і Центр європейської співпраці за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Можливість залучення інвестицій, що становить суть інвестиційної привабливості, передбачає оптимальне поєднання зовнішніх та внутрішніх факторів, що дозволяє скоротити капітальні витрати і поточні експлуатаційні витрати та досягти максимальної прибутковості та зниження ризиків вкладення коштів. Відправною точкою Проекту є забезпечення ефективної співпраці всіх зацікавлених сторін задля посилення здатності переконувати інвесторів вибрати регіон для розміщення інвестицій. До участі в Проекті будуть залучені мери малих міст, працівники управлінь економіки та інвестицій, представники інституцій бізнес-розвитку. Посадові особи, відповідальні за розробку та реалізацію інвестиційної політики, матимуть змогу взяти участь у навчальних семінарах, ознайомчих візитах і поглиблених стажуваннях у Польщі. Набуті знання будуть використані місцевими учасниками для підготовки та реалізації проектів з метою підвищення інвестиційної привабливості малих міст Чернігівської області. Також у рамках Проекту передбачено широке поширення отриманих результатів  – будуть підготовлені, опубліковані та поширені актуальні проектні матеріали. Підсумковим етапом стане підготовка та проведення промоційних круглих столів та конференції, які відбудуться в рамках Всесвітнього тижня підприємництва. Юрій ВДОВЕНКО директор Чернігівського регіонального центру з інвестицій та розвитку 28
  • 29.
    Перспективи розвитку Буковинський досвід Поштовхомдо динамічного розвитку діяльності державної бюджетної установи «Чернівецький регіональний центр з інвестицій та розвитку» стало укладення тристоронньої «Угоди про співпрацю» між місцевою владою та Держінвестпроектом України 26 квітня 2012 року, яку підписали голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів, голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв та голова обласної ради Михайло Гайничеру. Угода дає змогу активізувати інвестиційну діяльність Буковини та залучити іноземних та вітчизняних інвесторів до розвитку економіки області. Також у рамках підписаної угоди Чернівецька область долучилась до впровадження на своїх теренах таких національних проектів як «Нове життя», «Чисте місто», «Енергія природи», «Олімпійська надія – 2022», «Відкритий світ», «Зелені ринки». Переймаючи позитивний досвід керівництва Держінвестпроекту та області, ДБУ «Чернівецький регіональний центр з інвестицій та розвитку» у вересні 2012 року започаткував підписання «Меморандумів про співробітництво» з очільниками районів. Такі трьохсторонні угоди між регіональним центром та головами районних державних адміністрацій, районних рад вже підписані в шістьох районах. Підписання даних угод дає змогу презентувати функції та завдання Держінвестпроекту України, національні проекти України на рівні сільських районів. Під час таких зустрічей працівники центру зустрічаються з керівництвом районів, інвесторами, бізнес-середовищем районів, що дає змогу розширити клієнтську базу регіонального центру та встановити зворотній зв’язок із рецепієнтами. У результаті, бізнес краю побачив у Чернівецькому регіональному центрі з інвестицій та розвитку надійного партнера, про що свідчить зростання кількості звернень до центру. Сталою практикою є звернення стосовно пошуку інвестора, розширення бізнесу та реінвестування, юридичних консультацій, допомоги в написанні бізнес-планів тощо. Корисним для місцевої влади є також семінари-навчання, які проводять фахівці центру, для працівників відповідних служб району стосовно підвищення знань з питань розроблення інвестиційних проектів, залучення інвестицій, ознайомлення з принципами роботи «єдиного інвестиційного вікна». Помічено, що ті районні служби, які опікуються залученням інвестицій на місцях, в основному це управління економіки райдержадміністрацій, а в деяких районах, наприклад, у Заставнівському районі Чернівецької області, це ще і відділ інвестиційної діяльності районної ради, в яких було проведено навчання, більш відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків, про що свідчить якісний та кількісний аналіз документів направлених регіональному центру, зокрема надання інвестиційних пропозицій щодо земельних ділянок Greenfield та Brownfield. У 2013 році ДБУ «Чернівецький РЦІР» планує завершити підписання «Меморандумів про співробітництво» з усіма районами Чернівецької області. Борис ДЕРКАЧ директор Чернівецького регіонального центру з інвестицій та розвитку 29
  • 30.
    Проекти розвитку Взяти биказа роги! Виробництво молока та молочної продукції в Україні стало питанням національної безпеки: і за ступенем впливу на економіку, і за значенням для здоров’я нації. Здорове харчування передбачає включення в щоденний раціон більше 85 грамів яловичини і 1 літра молока або відповідних обсягів молочної продукції, що не представляється можливим з точки зору наявних в Україні виробничих потужностей. Сьогодні на одну людину в рік виробляється лише 204,9 кг молока, а яловичини – 9,2 кг, при нормі відповідно 380 кг і 31,3 кг. У Харківській області розпочинається реалізація проекту «Село майбутнього» – складової національного проекту «Відроджене скотарство» Якщо вирішувати проблему зростання обсягів виробництва молока старими методами, то для виробництва додаткових 6390000 т молока при існуючій продуктивності українських корів необхідно наростити поголів’я на 1,5 млн, для утримання яких необхідно виділити додатково понад 3,0 млн га сільгоспземель для вирощування кормів. Це в тому випадку, якщо використовувати корів місцевих порід з низькою генетикою, середній удій яких складає близько 4,1 т в рік. Але в розвинених країнах ми бачимо зовсім іншу продуктивність: надій молока на одну корову в рік в Данії – 8700 кг, в США – 9353  кг, в Ізраїлі – 11653 кг завдяки використанню високопродуктивних корів голштинської породи. Тому ключовою складовою розробленого в Харкові проекту «Село майбутнього» стало створення селекційно-генетичного центру, який буде виробляти на рік 1,0 млн доз сексованої сперми і 46,0 тис. сексованих ембріонів високопродуктивних племінних корів голштинської породи для подальшої імплантації. Завдяки цьому буде забезпечено перехід на використання корів голштинської породи з продуктивністю в 2,5 рази вище, ніж ми маємо в Україні сьогодні. Для створення селекційно-генетичного центру буде імпортовано кращих корів і биків голштинської породи і побудовано 2 модуля для вирощування «ембріональних» телиць – по 2000 телиць в кожному модулі. Крім того, проект «Село майбутнього» передбачає: ●● будівництво молочної ферми з 4 корівниками на 750 дійних корів кожен; ●● організацію вирощування на площі 9100   га кормів і будівництво комбікормового комплексу; 30
  • 31.
    Проекти розвитку механізмів заохоченнята державної підтримки інвесторів і стимулювання прискореного����� ����������������� розвитку сільськогосподарського виробництва. Ця підтримка з боку держави дозволить залучити необхідні для реалізації проекту «Село майбутнього» 143 млн $ прямих іноземних інвестицій. ●● впровадження нової системи контролю якості молока та ведення обліку племінного стада; ●● виробництво молока буде доповнювати вирощування плодоовочевих культур на площі 990 га зрошуваних полів і в тепличному господарстві на площі 20 га; Саме тому Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 953 від 15.10.2012 р. підтримав пропозицію Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та Харківської обласної державної адміністрації з реалізації в Харківській області проекту «Село майбутнього», як складової національного проекту «Відроджене скотарство». ●● для зберігання плодоовочевої продукції планується будівництво фрукто-овочесховища з холодильним складом на 45 тис. т і пакувальним комплексом на 60 тис. т; ●● для забезпечення всього цього комплексу висококваліфікованою робочою силою проект передбачає будівництво 60 сучасних облаштованих котеджів. Такий комплексний проект технологічного переоснащення і розвитку соціальної інфраструктури на селі потребує великих інвестицій  – тому його доцільно впроваджувати, як пілотний проект регіону, коли на чітко визначеній території концентрується реалізація всіх У результаті розгляду інвестиційних пропозиції компаній, які виявили намір взяти участь у реалізації проекту в якості інвесторів, 27 листопада 2012 року на спільному засіданні робочої групи з реалізації проекту та постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради було визначено, що найбільш відповідною до основних положень інвестиційного проекту «Село майбутнього�������������������������� ������������������������������������� » є пропозиція ТОВ «Юкрейніан Нью Агро Текнолоджіс». На даний час Харківська обласна державна адміністрація та ТОВ «Юкрейніан Нью Агро Текнолоджіс» відпрацьовують деталі інвестиційної угоди, після підписання якої проект «Село майбутнього» перейде у фазу практичної реалізації. Олександр ДУДКА директор Харківського регіонального центру з інвестицій та розвитку 31
  • 32.
    Проекти розвитку Оптовому ринкусільськогосподарської продукції бути у Рівному У Рівному ведуться активні роботи по реалізації проекту створення першого в Україні класичного оптового ринку. Оптовий ринок сільськогосподарської продукції «Шелен» – проект, що реалізується за підтримки проекту «Агроінвест» (USAID), місцевої влади та словацького капіталу. Техніко-економічне обгрунтування та бізнес-план проекту розробляв консорціум компаній «Тріада С» та «Нірас Україна». Проект������������������������������������� підготовлений за європейськими стандартами та на основі досвіду наших найближчих сусідів з Євросоюзу – при розробці за основу використовувався приклад функціонування оптового ринку в м. Познань (Польща). Ділянка будівництва розташована на північнозахідному виїзді з м. Рівне на площі 9,4 га із виходом на трасу Рівне-Луцьк. Загальна площа будівель оптового ринку  – 26  тис. м2 (12% загальної території). Згідно з проектом передбачено будівництво в’їзної системи, офісної будівлі, зблокованої з павільйоном «Квіти»; павільйону������������������������������� «Овочі-фрукти-бакалія» та підземного сховища для овочів, фруктів, бакалії; павільйону «М’'ясо-риба», майданчика для торгівлі з автомобілів із навісом, логістичний склад, автовокзал та торгівельний павільйон. За станом на сьогодні завершені роботи із затвердження та отримання проектно-дозвільної документації та розпочато земляні роботи. Відкриття заплановано на весну 2014 року, оптимістичний термін відкриття оптового ринку – осінь 2013 р. Загальна вартість всіх етапів проекту становить близько 17,0 млн $ при терміні окупності 7-8 років. 32 На даний час завершено виконання підготовчих робіт (отримання необхідних дозволів, статусу оптового ринку, підготовка ділянки будівництва) розроблено інвестиційні пропозиції зі створення та організації діяльності оптового ринку сільськогосподарської продукції, ведеться пошук клієнтів серед операторів ринку с/г продукції (фермерів, агрокомпаній), проводяться зустрічі та презентації для потенційних інвесторів, декілька з яких вже виявили інтерес долучитись до реалізації проекту. Окрім вищезазначеного, у поточному році передбачається презентація інвестиційної пропозиції ��������������������������������� проекту�������������������������� в м. Київ для представників міжнародних фінансових та інвестиційних організацій з метою залучення коштів для чергових етапів його впровадження (перший етап даного проекту реалізується за власні кошти). Як зазначив директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку Олександр Осовець, практичний досвід розробки та впровадження даного проекту є цікавим для використання при розробці ТЕО національного проекту «Зелені ринки». Зокрема модель функціонування ОРСП «Шелен» розроблена з урахуванням кращих європейських практик та українських реалій, відповідно, може використовуватися при плануванні проектів зі створення оптових ринків в інших регіонах України. Офіціний сайт проекту – www.shelen.rv.ua Дмитро ЗАХАРЕЦЬ заступник директора Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку
  • 33.
    Проекти розвитку Чи «зроблятьпогоду» 2 млн євро на Хмельниччині? Керівництво Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку на запрошення Генерального консула Янки Буріанової відвідало Генеральне ���������������� консульство����� Словацької Республіки в Ужгороді. Метою візиту була участь у презентації нового спільного українсько-словацького підприємства по виготовленню альтернативних видів палива з відходів біомаси – ТОВ «ПІЛ.СЛАМ». У рамках презентації було обговорено питання зменшення споживання дорогого імпортного газу за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій і більш широкого використання місцевих альтернативних видів палива з відходів біомаси та подальшого його застосування для енергетичних потреб Хмельницької області. Під час презентації відбулись зустрічі з інвесторами із Словацької Республіки Тібором Вртіелем, Душаном Блаттнером та Сергієм Усенко. У ході зустрічі обговорено впровадження інвестиційного проекту з будівництва заводу з відходів біомаси на теренах Хмельниччини, а саме на території ПАТ «Проскурів» села Ружичанка Хмельницького району. Орієнтовна вартість інвестиційного проекту становить більше двох мільйонів євро. Також було підписано Угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин між ТОВ «ПІЛ.СЛАМ» та Хмельницьким регіональним центром з інвестицій та розвитку. Впровадження проекту, в основному, орієнтовано на виготовлення пелетів та подальше їх використання у котлах великої потужності (КПД більше 90%), встановлення яких передбачається на підприємствах та господарствах області. Згідно зі статистичними даними, на початок 2013 року прямі іноземні інвестиції до Хмельницької області становлять 208,6 млн $, що не відповідає інвестиційному потенціалу та потребам регіону. Тож регіональний центр націлений налагоджувати нові контакти та залучати інвесторів як із Словаччини, так і з інших країн. Богдан МІХНЯК директор Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку 33
  • 34.
    Проекти розвитку «Міст» міжАзією та Європою Саме так називають фахівці Інноваційний проект «Asia Trade & Technology Park» в Київській області, запропонований EASTGATE DEVELOPMENT. AVEC GROUP EASTGATE DEVELOPMENT, в найближчі два роки має намір реалізувати в Київській області проект «Asia Trade & Technology Park». Цей масштабний проект був презентований в Пекіні 19 жовтня 2012 року в рамках роуд-шоу, яке організував Держінвестпроект України. Він викликав величезний інтерес у китайських інвесторів, партнерів і виробників, завдяки чому були досягнуті домовленості про партнерство в його розвитку. Зокрема, були досягнуті домовленості між компанією EASTGATE DEVELOPMENT і China Council for the Promotion of International Trade (CCPIT). Слід зазначити, що «Asia Trade & Technology Park» не має аналогів в Україні. Проект буде включати в себе постійно діючий міжнародний виставковий центр з розміщенням на його території павільйонів компаній-виробників Китайської Народної Республіки та інших країн Середньої Азії. Очікується, що це буде один з найбільших в Європі оптово-роздрібний комплекс, у складі якого функціонуватимуть міжнародний логістичний центр, багатофункціональний технологічний парк, бізнес-центр, готель тощо. Проект буде реалізовано декількома фазами на ділянці близько 100 га. Перша фаза проекту відкриється у другій половині 2014 року. За прогнозами EASTGATE DEVELOPMENT проект дозволить додатково створити близько 3000 нових робочих місць. Коротка довідка: EASTGATE DEVELOPMENT – девелопер і інвестор великоформатних торгових центрів. У планах компанії у наступні три роки спільно з AVEC GROUP створити 850  000 кв.м. торговельних площ у Києві та Харкові. Юлія РИБАК заступник директора Київського регіонального центру з інвестицій та розвитку 34
  • 35.
    Регулятори розвитку Електронне врядуванняв Івано-Франківській області Івано-Франківський регіональний центр з інвестицій та розвитку виступив партнером проекту «Підтримка розвитку електронного врядування в Івано-Франківській області», головним виконавцем якого є Академія електронного врядування Естонії (донори проекту: Шведське Агентство з міжнародного розвитку (SIDA), Міністерство закордонних справ Естонії). Партнерами проекту в Україні також є Івано-Франківська облдержадміністрація та громадська організація «Агентство з розвитку приватної ініціативи». Проект розпочався у вересні 2012 року та триватиме впродовж 18 місяців. Цей проект передбачає розвиток потенціалу Івано-Франківської області у впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій для вдосконалення роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, створення прикладу для органів центральної влади. У подальшому кращі практики е-врядування поширюватимуться в інших областях України. У рамках проекту в обласному центрі Прикарпаття проведено семінар за участю представників партнерів та пілотних міст, на якому було обговорено сучасний стан електронного врядування в пілотних містах (презентації міст), а також питання впровадження е-врядування на місцевому рівні. Важливим етапом проекту стала участь посадовців облдержадміністрації, пілотних міст, регіонального центру у січні у тижневому навчанні в Естонській Республіці (міста Таллінн та Тарту) та Швеції (місто Стокгольм). Естонія презентувала представникам області свій багаторічний досвід у формуванні системи е-врядування: електронної демократії, електронних послуг для населення і суб’єктів господарювання та безпаперового документообігу. У місті Таллін учасники навчального візиту ознайомилися з основними завданнями і роллю уряду Естонії в розвитку ІКТ-технологій, з роботою центрів за принципом «єдиного вікна» та наданням послуг для громадян і бізнесу, з роботою державного порталу eesti.ee, засобами 35
  • 36.
    Регулятори розвитку обміну даними(система «X-Road»), структурою електронного документообігу в органах місцевої влади, зберіганням та архівацією цифрових документів, роботою комунального господарства та наданням диспетчерських послуг, системою служби порятунку. У столиці Швеції учасники дізналися про роботу відділу е-послуг та інфосистеми е-медицини, формування інфраструктури для оперативної та безпечної комунікації даних, функціонування геоінформаційної системи міста, державну координацію діяльності в області е-управління, координацію діяльності губерній та муніципалітетів у сфері регіонального розвитку, підтримки і доставки послуг. систем (земельні ділянки, об’єкти нерухомості, в тому числі промислова нерухомість тощо), забезпечення інтероперабельності систем. Отримані знання українські фахівці планують����������������������������������� втілити у чотири технологічні проекти для впровадження елементів електронного врядування в області та безпосередньо в трьох пілотних містах, а саме: ●● електронна система документообігу для Івано-Франківська, Калуша та на обласному рівні; ●● географічна інформаційна система для Калуша, Долини та Івано-Франківська; ●● структура інтероперабельності для Калуша, Долини, Івано-Франківська та для області загалом; ●● центр обслуговування center) для Калуша. Працівники регіонального центру більш детально вивчили досвід Стокгольму в напряму роботи з великими інвестиційними проектами, а саме: забезпечення системної підтримки для великих проектів (������������������������� програмні���������������� засоби для формування баз даних інвестиційних проектів та управління проектним циклом). Також вивчено досвід формування баз даних і геоінформаційних 36 дзвінків (call- Вже з квітня поточного року розпочнеться діяльність з підготовки описів технічних завдань цих проектів командою проекту в супроводі шведських та естонських експертів. Оксана ФЕДОРОВИЧ директор Івано-Франківського регіонального центру з інвестицій та розвитку
  • 37.
    Кращі практики розвитку Дорогуздолає той, хто йде! 22 жовтня 2012 року Держінвестпроект України, в особі заступника голови Іллі Шевляка, та Федерація канадських муніципалітетів, в особі регіонального директора програм Східної Європи Керол Кардіш, підписали Меморандум про взаєморозуміння. Документ укладено з метою підтримки реалізації канадсько-української програми «Місцевий економічний розвиток міст України» – «Проект МЕРМ». Згідно положень Меморандуму сторони співпрацюватимуть над питаннями координації та підтримки діяльності з економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості регіонів та міст. За сприяння проекту 26-27 лютого 2013 року представники регіональних центрів з інвестицій та розвитку Держінвестпроекту України взяли участь у навчальному семінарі «Практична реалізація інвестиційної політики: підходи, методологія, інструменти». Міжнародний експерт з питань залучення інвестицій Джордж Вудз (George Woods), консультант «Foreign Investment Partnership Associates» (Канада) представив міжнародний досвід залучення інвестицій, окреслив шляхи створенням позитивного інвестиційного клімату в регіоні, висвітлив методи активного пошуку інвесторів та їх обслуговування за принципом «єдиного вікна». Спікер наголосив на важливості ефективної роботи регіональних веб-сайтів, які повинні системно відображати конкурентні переваги території. Щоб задовольняти інформаційні запити інвесторів регіональні центри повинні створити і регулярно оновлювати бази даних з профілями компаній, описом вільних земельних ділянок, статистикою ринку праці. Для цього працівникам центрів необхідно постійно підвищувати свою власну кваліфікацію, брати участь у семінарах і конференціях, щоб краще розуміти ринкову ситуацію у різних галузях. Дуже важливими для залучення інвестицій є прямі контакти з потенційними та перспективними інвесторами, тому необхідно підготувати яскраву презентацію регіону, визначити коло підприємств, що можуть бути зацікавлені у співпраці і співпрацювати з ними на регуляр- ній основі: надсилати презентаційні матеріали, запрошувати до участі у конференціях або візитах до регіону тощо. Проведення презентацій інвестиційної привабливості регіону на різноманітних міжнародних форумах і виставках, в яких беруть участь потенційні інвестори, має стати звичайною практикою для центрів. Ще одним вагомим напрямком роботи регіональних центрів повинна стати співпраця із спорідненими організаціями, зацікавленими у розвитку інвестиційних процесів: консалтинговими компаніями, торгово-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями. А ключовою тезою виступу міжнародного експерта Джорджа Вудза було те, що успіхів у залученні інвестицій досягнуть насамперед ті регіональні центри, що будуть проактивними, які з власної ініціативи щоденно проявлятимуть активність і генеруватимуть пропозиції інвестору. Олександр ДУДКА директор Харківського регіонального центру з інвестицій та розвитку 37
  • 38.
    Кращі практики розвитку Кращіпрактики залучення інвестицій на прикладі Республіки Македонія З метою залучення та розвитку іноземних інвестицій та сприяння експорту в Республіці Македонія було створено Державне Агентство з іноземних інвестицій і просуванню експорту Республіки Македонія (Agency for Foreign Investments and Export Promotion of the Republic of Macedonia), скорочена назва Invest Macedonia. Місією Агентства є залучення нових інвестиційних проектів у Македонію, а також підтримка����������������������������������� і розширення існуючої бази іноземних компаній в країні. Агентство пропонує інвесторам допомогу у вирішенні наступних питань: ●● об'’єктивній оцінці Македонії як потенційного місця для інвестування; ●● організації візитів до Македонії та ознайомлення з факторами, здатними вплинути на успіх можливого проекту; ●● здійсненні юридичного супроводу; ●● представлення їх інтересів у роботі з національними та місцевими інститутами влади; ●● оформлення дозвільних документів на ведення бізнесу; ●● пошуку бізнес-партнерів на території Македонії. По результатам досліджень Світового Банку Македонія є одним із лідерів з впровадження економічних реформ. З 2006 року в Македонії успішно функціонує механізм «єдиного вікна», який на практиці дозволяє зареєструвати бізнес впродовж 1-2 робочих днів відвідавши лише один офіс. Для кращої промоції своєї діяльності на світових ринках Invest Macedonia окрім голов- 38 ного офісу в місті Скоп’є має більше 20 представництв по всьому світу, зокрема в: США, Канаді, Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, Швейцарії, Бельгії, Росії, Нідерландах, Бразилії, Японії, Китаї та інших. Але основним досягненням Македонії є створення Зон технологічно-промислового розвитку (TIDZs), які є центрами високотехнологічного виробництва. Македонія пропонує додаткові стимули для розвитку TIDZs, на додаток до тих, які зазвичай асоціюються з вільними економічними зонами. Зокрема, інвестори в TIDZs мають право на особисте та корпоративне звільнення від податку на прибуток протягом перших 10 років. Інвестори звільняються від сплати податку на додану вартість та митних зборів на товари, сировину, устаткування та інше обладнання. Крім того інвестор може отримати 500,000 євро в якості субсидій на будівництво в залежності від об’єму інвестицій і числа співробітників. Земля в TIDZ надається на умовах довгострокової оренди на строк до 99 років. Іншими перевагами є безкоштовне підключення до користування природним газом, водою, електрикою та доступом до основних міжнародних транспортних дорожніх мереж. Уряд приділяє особливу увагу виробничій діяльності, діяльності в області ІТ (розробка програмного забезпечення, апаратного монтажу, цифрового запису, розробка комп'’ютерних чіпів і т. д.), науково-дослідній діяльності та новим технологіям у галузях чистого виробництва та енергозбереження для яких передбачені додаткові пільги.
  • 39.
  • 40.
    Кращі практики розвитку Крим:на порядку денному – формування позитивного іміджу та залучення інвестицій За участю Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Держінвестпроекту, Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку, Торгово-промислової палати Криму та Кримського регіонального відділення Спілки промисловців та підприємців, голів райдержадміністрацій та міських голів було обговорено питання активізації інвестиційної діяльності в Автономії. Захід організовувався з метою поширення інформації про національні проекти, які передбачено впровадити на території республіки, а також поглиблення співробітництва Держінвестпроекту та Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку із органами влади різного рівня та бізнес-партнерами. Під час заходу відзначалося, що Крим має надзвичайно потужний потенціал для залучення інвестицій, особливо в туристично-рекреаційну сферу, сільськогосподарський та промисловий сектори економіки. Йшлося також про плани реалізації проектів з розвитку інфраструктури. Серед іншого, було презентовано проект «Місто майбутнього», який передбачає створення сучасного рекреаційного комплексу на території Східного Криму, зокрема колишнього античного міста Кіммерік. Водночас заступник голови Ради міністрів Валерій Пальчук розповів про завершення підготовчого етапу інвестиційного проекту американської компанії «SHER Technologies, LLC» із переробки твердих побутових відходів. Криму та просування його інвестиційних можливостей стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Кримським регіональним центром з інвестицій та розвитку з Діловою Радою Україна-ЄС (www.euubc.com). Згідно із зазначеним документом Ділова Рада зобов’язується сприяти роботі центру та діяти в інтересах Автономної Республіки Крим щодо просування ініціатив економічного та соціального розвитку регіону, надавати інформацію стосовно фондів та програм ЄС, які можуть бути доступні для Автономії, надавати допомогу в розробці комунікаційної стратегії та налагодженні співпраці з установами і фінансовими організаціями ЄС та потенційними інвесторами. Важливим положенням Меморандуму є той факт, що Ділова Рада Україна-ЄС доручає центру бути представником своїх інтересів на території Автономної Республіки Крим і здійснювати роботу з установами, фінансовими організаціями та потенційними інвесторами з ЄС, представники яких звертаються до Ділової Ради з метою налагодження контактів та можливого інвестиційного співробітництва. Костянтин ГРИВАКОВ Ще одним кроком в діяльності щодо формування позитивного інвестиційного іміджу 40 заступник директора Кримського регіонального центру з інвестицій та розвитку
  • 41.
    Ідеї розвитку Стартував Міжнароднийконкурс інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські ініціативи 2013» За ініціативою голови Харківської обласної державної адміністрації Михайла Добкіна та Харківського міського голови Геннадія Кернеса 1  лютого 2013 року стартував Міжнародний конкурс інноваційних та інвестиційних проектів «Харківські ініціативи 2013». У конкурсі можуть брати участь не тільки українські, але й закордонні автори проектів, які готові реалізувати свої ідеї на території регіону. Конкурс спрямований на розвиток творчої та ділової активності новаторів, вчених і бізнесменів; на комерціалізацію інтелектуальної власності, створюваної у вищих навчальних закладах, наукових інститутах, конструкторських бюро і на промислових підприємствах; на виявлення перспективних інноваційних проектів і підготовку ефективних бізнес-планів для залучення інвестицій в м. Харків та Харківську область. Тематика конкурсу охоплює всі галузі та сфери економічної діяльності: від машинобуду- вання та енергетики, до охорони здоров’'я, культури і туризму. Крім того, в окремій номінації «Кращий інвестиційний проект економічного розвитку Харкова» та «Кращий інвестиційний проект регіонального економічного розвитку» будуть розглянуті проекти, здатні позитивно вплинути на розвиток економіки Харкова та Харківського регіону в цілому. Подача заявок на конкурс здійснюється шляхом відправки на адресу Оргкомітету короткої форми опису проекту (форма на сайті www.initiatives.kharkov.ua). Експертна рада, до якої входять провідні фахівці регіону, проведе оцінку представлених проектів і відбере кращі для подальшої підготовки бізнес-планів, які візьмуть участь у фіналі конкурсу. Підведення підсумків конкурсу, презентація проектів-переможців та вручення нагород буде проведено на Міжнародному економічному форумі «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!» 6 вересня 2013 року. За додатковою інформацією та консультаціями з підготовки проектів звертайтеся: Харківський регіональний центр з інвестицій та розвитку Управління підприємництва та дозвільних процедур Харківської міської ради Адреса: пл. Свободи, 5, 7 під’'їзд, 8 поверх, м. Харків Тел.: +38 (057) 758-71-51, 758-71-52, 758-71-55 E-mail: kharkiv.rcid@ukrproject.gov.ua Адреса: Червоношкільна набережна 26, м. Харків Тел.: +38 (057) 760-70-40, 760-70-42 E-mail: dozvil@dozvil.kh.ua 41
  • 42.
    Ідеї розвитку Конкурс інвестиційних проектів дляКиєва і Київської області 14 травня 2013 року, м. Київ Організаторами конкурсу виступають InVenture, Київський обласний та міський центри з інвестицій та розвитку Держінвестпроекту��������������������������� України за підтримки Київської міської державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Європейської економічної Палати Торгівлі, Комерції та Промисловості в Україні, ���������������������� Агентства������������� США з міжнародного розвитку. До цілей проведення заходу належать забезпечення інформаційної кампанії щодо напрямів розвитку Києва й Київської області, презентації інвестиційного потенціалу, створення платформи для бізнесу, влади, міжнародних організацій та фондів для налагодження ефективної співпраці. Формат конкурсу передбачає відбір найперспективніших проектів провідними інвестиційними фондами та програмами, потенційними інвесторами з подальшою перспективою їх реалізації та супроводження на всіх етапах. До конкурсу запрошуються стартап проекти або проекти на стадії реалізації та розширення в наступних галузях: енергозбереження, чисті технології, IT технології, агросектор. Конкурс буде проходити в три етапи: подача проектів, попередній відбір та фінал. Переможці конкурсу отримають можливість представити свої проекти потенційним інвесторам та отримати їх фаховий супровід. Критерії відбору інвестиційних проектів 1. Типи інвестиційних проектів: ●● стартап проекти ●● проекти на стадії реалізації та розширення 2. Галузеві пріоритети: ●● агросектор ●● енергозбереження та еко-технології ●● ІT сектор ●● інші інноваційно-технологічні галузі (біотехнології, нанотехнології, мікроелектроніка, новітні види матеріалів) 3. Рівень опрацювання проектів: наявність бізнес-плану, ТЕО, інвестиційного меморандуму 4. Необхідні обсяги інвестування: 40 тис. $ до 3 млн $ Для участі у конкурсі необхідно надіслати на адресу info@investpro.gov.ua: 1. Бізнес-план інвестиційного проекту 2. Заповнену анкету інвестиційного проекту з сайту www.inventure.com.ua 42 від
  • 43.
    Ідеї розвитку Полтавський регіональнийцентр провів «Конкурс ідей» 5 березня 2013 року в офісі Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку відбувся «Конкурс ідей». До конкурсної комісії, яка оцінювала ідеї проектів, увійшли представники місцевої влади і бізнесу, громадських організацій, фонду підтримки підприємництва. Учасники конкурсу презентували експертам свої ідеї. Зокрема були представлені: ●● «Проект з організації центру сімейного дозвілля в м. Полтава»; ●● «Кінотеатр для автомобілів»; ●● «Проект з реконструкції та модернізації Парку Перемоги в місті Полтава»; ●● «Безалкогольний нічний клуб «New Time»; ●● «Клуб спортивного покеру»; ●● «Спортивно-оздоровчий комплекс на території авіамістечка міста Полтава»; ●● Створення кафе «Friends» Central Park»; ●● «Відкриття кав’ярні «Сup of coffee»; ●● «Розміщення рекламних боксів «Мармелад-інфо» в бізнес-центрах». Всі ідеї дуже жваво обговорювалися в ході дискусії між учасниками конкурсу та експертами. Останні ж визначили переможців конкурсу у двох номінаціях, зокрема: ●● у номінації «Бізнес-ідея» переможцем вийшов Дмитро Бібік («Розміщення рекламних боксів «Мармелад-інфо» в бізнес-центрах»); ●● у номінації «Ідея в соціальній сфері» перемогу здобули Марина Харченко та Тетяна Ножинова (спільний проект з реконструкції та модернізації Парку Перемоги в місті Полтава»). Організатор конкурсу – Полтавський РЦІР запропонував переможцям та учасникам конкурсу подальшу співпрацю й підтримку в ході розробки бізнес-планів запропонованих ідей. Така співпраця регіонального центру з молоддю сприяє заохоченню до підприємницької діяльності, отриманню і використанню на практиці знань, формуванню необхідних навичок та допоможе бути конкурентними на ринку праці й успішними у власному бізнесі. Дмитро ЛЄТА в.о. директора Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку 43
  • 44.
    Успішні історії розвитку Відкриттяперинатального центру у Рівному 26 лютого 2013 року, в м. Рівне відкрили медичний заклад європейського рівня – обласний перинатальний центр. Для області він був необхідним, адже в регіоні один із найвищих рівнів народжуваності. Натомість кількість проблемних вагітностей і пологів теж більша. Загалом, як підрахували лікарі, майже 30 відсотків вагітних вони щороку змушені скеровувати у медзаклад ІІІ рівня (Рівненський обласний перинатальний центр). Водночас у нововідкритому закладі, обладнаному найсучаснішою апаратурою, працюватимуть за методами, які практикують���������������������������������� у кращих світових клініках, резюмував голова облдержадміністрації Василь Берташ. Тож завдяки цьому більше немовлят отримали шанс народитися і рости здоровими. Водночас сім’ї, які досі не могли мати дітей, зможуть пізнати радість материнства та батьківства. Почесне право відкрити новий перинатальний центр було надано першому заступнику голови Адміністрації Президента України, Ірині Акімовій, яка високо відзначила рівень готовності закладу та пообіцяла від імені влади і надалі сприяти розвитку медичної допомоги на Рівненщині. тивність та високий технічний рівень новоствореної медичної установи, зауваживши, що цей заклад є першим подібним закладом на Західній Україні. Керівник національного проекту «Нове життя» Віктор Сірман, під час ознайомлення із палатами Центру, розповів присутнім про технічні новинки, що були впроваджені, зокрема резервну систему подачі кисню. Загалом, заклад, який був у Рівному донині, модернізували. Зокрема, існуюче приміщення реконструювали і зробили на поверх вищим, а також звели новий корпус. Завдяки цьому вдалося розмістити три нові відділення, яких до того не було через брак площі. Також тут створили потужну медичну базу, що відповідає європейським стандартам. Відтак, медики, зокрема, зможуть виходжувати глибоко недоношених 500-грамових малюків. Для цього облаштували спеціальне відділення. Загалом же, в оновленому закладі надаватимуть повний цикл медичних послуг на високому рівні. Обласний перинатальний центр став результатом ефективної співпраці Держінвестпроекту (ДП «Нове життя») та обласної влади, адже обидві сторони вчасно і якісно виконали взяті на себе зобов’язання – фактично усі роботи по реконструкції та добудові були здійснені за 9 місяців. На зведення цього стратегічного для Рівненщини об’єкта було залучено як бюджетне фінансування (державний бюджет – 61 мільйон гривень, обласний бюджет – 16 мільйонів гривень), так і спонсорські кошти (майже 5 мільйонів гривень). Загалом у рамках національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства», заплановано відкрити 27 потужних перинатальних центрів, серед яких Рівненський став дев’ятим в Україні. Центр було відкрито у рамках національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства», який ініціював Президент України Віктор Янукович, і реалізовувався Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України спільно із МОЗ та місцевою владою. Перший заступник голови Держінвестпроекту, Микола Стеблинський, високо оцінив опера- 44 Як повідомила Головний лікар Рівненського перинатального центру, Вікторія Єнікєєва, Центр прийняв перші пологи вже за кілька днів після відкриття. Олександр ОСОВЕЦЬ директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвиткуу
  • 45.
    Успішні історії розвитку Реалізаціяпроекту «Доступне житло» на Дніпропетровщині Крім «Лівобережного-3» у рамках національного проекту «Доступне житло» в м.  Дніпропетровськ на житловому масиві «Фрунзенський», планується будівництво 10 висотних будинків 1,8 тис. квартир, на житловому масиві «Придніпровськ» – 80 висотних будинків на 11,5 тис. квартир. Зазначені території примикають до діючої інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури. Три роки тому в Дніпропетровській області почався системний розвиток регіону в рамках Програми реформ Президента України Віктора Януковича. Спільно з іноземними та вітчизняними експертами, Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку розроблена Комплексна стратегія розвитку регіону, в рамках якої визначені пріоритетні кластери розвитку економіки Дніпропетровської області – будівництво та сільське господарство. У рамках розвитку кластера будівництва Дніпропетровщина������������������������ першою в Україні розпочала пілотну реалізацію державного інвестиційного проекту «Доступне житло», активну участь в супроводі якого бере Дніпропетровський регіональний центр з інвестицій та розвитку. Для реалізації проекту в Дніпропетровській області виділено перспективні ділянки під будівництво доступного житла, зокрема в Дніпропетровську на житловому масиві «Лівобережний-3» розпочато будівництво цілого мікрорайону доступного житла. За сприяння обласної влади було забезпечено виділення земельної ділянки, розробку проектно-технічної документації та підведення інженерних комунікацій. Зазначене забезпечило суттєве зниження собівартості одного квадратного метру житла, яка на даний момент часу складає 4800 грн. Це на 30-40% дешевше середньоринкової ціни в Дніпропетровську. 4 жовтня 2012 року Президент України Віктор Янукович відкрив перший будинок за проектом «Доступне житло». На сьогодні будівництво мікрорайону триває. У перспективі він буде забудований 16 п’ятиповерховими будинками, проведено благоустрій території і забезпечена необхідна транспортна та соціальна інфраструктура. Зроблені розрахунки щодо необхідності будівництва дитячих садочків, поліклінік, зупинок громадського транспорту, підведення мереж водопостачання, каналізації, газу та електрики на ці ділянки. Дніпропетровська область має потужну розвинену будівельну індустрію, яка забезпечена висококваліфікованими кадрами. Наявна багата сировинна база для виробництва будівельних матеріалів і конструкцій. В області достатньо висока купівельна спроможність серед населення. Середня заробітна плата по регіону з 2010 року збільшилася в півтора рази – до 3262 грн. А на більшості підприємств базових галузей середній рівень заробітних плат перевищує 5 тисяч, а на багатьох і 6 тисяч гривень. Таким чином, Дніпропетровщина є базовим регіоном для впровадження пілотного проекту будівництва доступного житла, що відповідає сучасним світовим стандартам. Реалізація проекту «Доступне житло» є важливою складовою реалізації Програми реформ і соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, яке забезпечить розвиток економіки і суттєве підвищення соціальних стандартів. Алім МОЛОДАН т.в.о. директора Дніпропетровського регіонального центру з інвестицій та розвитку 45
  • 46.
    Мережа розвитку Департамент інвестиційноїполітики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України Директор: Федюк Василь Миколайович Адреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11 Тел.: +38 (044) 270-63-05 E-mail: region@ukrproject.gov.ua Сайт: www.ukrproject.gov.ua Київський міський ЦІР Директор: Борисов Дмитро Борисович Адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22, 5 пов. Тел.: +38 (044) 206-55-85; 206-55-83 E-mail: borysov@investkyiv.gov.ua Сайт: www.investkyiv.gov.ua Кримський РЦІР Директор: Великодний Вячеслав Вікторович Адреса: 95017 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4, офіс 1 Тел.: +38 (065) 262-07-36; 262-07-54 E-mail: info@invest.crimea.ua Сайт: www.invest.crimea.ua Вінницький РЦІР Директор: Гавриш Олександр Матвійович Адреса: 21050 м. Вінниця, вул. Театральна, 14, офіс 419-424 Тел.: +38 (043) 255-08-40 E-mail: vinnytsia.rcid@ukrproject.gov.ua; dby_pzrz@ukr.net Сайт: www.invest.vn.ua Волинський РЦІР Т.в.о. директор: Банера Ярослав Анатолійович Адреса: 43005, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67 Тел.: +38 (033) 228-18-56; (033) 228-18-55 E-mail: volyn.rcid@ukrproject.gov.ua; volyn.rcid@gmail.com; innovative_center@ukr.net Сайт: www.volinvest.ub.ua Дніпропетровський РЦІР Т.в.о. директора: Молодан Алім Вікторович Адреса: 49004, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, 2, кім. 541 Тел: +38 (056) 742-82-73; 742-81-11; 742-81-22 E-mail: dnipropetrovsk.rcid@ukrproject.gov.ua; dnipropetrovsk.rcid@gmail.com Донецький РЦІР В.о. директора: Гуменюк Олександр Миколайович Адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5 Тел.: +38 (062) 206-69-80; 206-69-81 E-mail: donetsk.rcid@ukrproject.gov.ua; donetsk. rcid@gmail.com Житомирський РЦІР Директор: Кілар Мирослав Олександрович Адреса: 10014, м. Житомир, Майдан імені 46 С.П. Корольова, 2, офіс 203-204 Тел.: +38 (041) 222-05-86; 46-20-56 E-mail: zhytomyr.rcid@ukrproject.gov.ua; zhytomyr.rcid@gmail.com Закарпатський РЦІР Директор: Матій Василь Васильович Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ю. Гойди, 8 Тел.: +38 (031) 261-57-97; 261-55-98; 263-04-60 E-mail: zakarpattia.rcid@ukrproject.gov.ua; zakarpattia.rcid@gmail.com; krp_innov@ukr.net Запорізький РЦІР Директор: Дорошенко Сергій Олександрович Адреса: 69095, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 105, каб. 111 Тел.: +38 (061) 787-45-93 E-mail: zaporizhzhia.rcid@ukrproject.gov.ua; zaporizhzhia.rcid@gmail.com; zp_invest@ukr.net Івано-Франківський РЦІР Директор: Федорович Оксана Дмитрівна Адреса: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, каб. 654 Тел.: +38 (034) 254-20-95; 255-19-34 E-mail: iv.frankivsk.rcid@ukrproject.gov.ua; iv.frankivsk.rcid@gmail.com; office@investin.if.ua Сайт: www.investin.if.ua Київський обласний ЦІР Директор: Коверда Вадим Миколайович Адреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, офіс 414-417 Тел.: +38 (044) 235-97-45; 235-97-44; 235-97-65 E-mail: kyiv.rcid@ukrproject.gov.ua; kyiv.rcid@gmail.com Сайт: www.invest-koda.gov.ua Кіровоградський РЦІР Директор: Колле Максим Олександрович Адреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дворцова 32/29 (колишня Леніна), каб. 204 Тел.: +38 (052) 224-06-84 E-mail: kirov.rc@gmail.com Сайт: www.investkr.gov.ua Луганський РЦІР В.о. директора: Єфремов Ігор Олександрович Адреса: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 7-Г Тел.: +38 (050) 284-01-98; (064) 259-95-98
  • 47.
    Мережа розвитку E-mail: luhansk.rcid@ukrproject.gov.ua; luhansk.rcid@gmail.com ЛьвівськийРЦІР Директор: Кахновець Олег Іванович Адреса: 79000, м. Львів, вул. Матейка, 4 Тел.: +38 (032) 261-30-56; 261-07-30 E-mail: lviv.rcid@ukrproject.gov.ua; lviv.rcid@gmail.com Сайт: www.Invest-lvivregion.com Миколаївський РЦІР Директор: Іванов Юрій Олександрович Адреса: 54003 м. Миколаїв, вул. Луначарського, 2 Тел.: +38 (051) 230-02-80; 230-02-82; 230-02-84 E-mail: mykolaiv.rcid@ukrproject.gov.ua; mykolaiv.rcid@gmail.com Одеський РЦІР Директор: Семашко Володимир Євгенович Адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 1 Тел.: +38 (048) 780-19-86; 799-81-35 E-mail: odesa.rcid@ukrproject.gov.ua; odesa.rcid@gmail.com Сайт: www.orcir.com.ua Полтавський РЦІР В.о. директора: Лєта Дмитро Володимирович Адреса: 36003, м. Полтава, провулок Шкільний, 4, кім. 41-45 Тел.: +38 (053) 250-08-64; 256-92-44; 256-57-86 E-mail: poltava.rcid@ukrproject.gov.ua; poltava.rcid@gmail.com; leta.dima@gmail.com Сайт: www.investinpoltava.com.ua Рівненський РЦІР Директор: Осовець Олександр Сергійович Адреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-А, офіс 202 Тел.: +38 (036) 222-10-89; 222-10-98 E-mail: rivne.rcid@ukrproject.gov.ua; rivne.rcid@gmail.com Сайт: www.rivneinvest.org Сумський РЦІР В.о. директора: Чубур Віктор Дмитрович Адреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, каб. 135 Тел.: +38 (054) 261-09-90 E-mail: sumy.rcid@ukrproject.gov.ua; sumy.rcid@gmail.com Сайт: www.invest.sumy.ua Тернопільський РЦІР Директор: Мартишко Андрій Миколайович Адреса: 46021 м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8, кім. 851 Тел.: +38 (035) 242-52-23 E-mail: ternopil.rcid@ukrproject.gov.ua; info@investment.te.ua Харківський РЦІР Директор: Дудка Олександр Олексійович Адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 7 під., 8 пов., кім. 842 Тел.: +38 (057) 758-71-51; 758-71-55 E-mail: kharkiv.rcid@ukrproject.gov.ua; dudka.alex@gmail.com Сайт: www.investment.kharkov.ua Херсонський РЦІР Директор: Лєсна Наталія Володимирівна Адреса: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1, каб. 135-137 Тел.: +38 (055) 242-42-61; 242-09-50 E-mail: kherson.invest@ukr.net; kherson.rcid@gmail.com Хмельницький РЦІР Директор: Міхняк Богдан Григорович Адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 74, 3 пов. Тел.: +38 (038) 265-47-15 E-mail: khmelnytskyi.rcid@ukrproject.gov.ua; khmelnytskyi.rcid@gmail.com; km.rc.invest@ukr.net Сайт: www.investcenter.km.ua Черкаський РЦІР Т.в.о. директора: Виноградов Дмитро Сергійович Адреса: 18001 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 219 Тел.: +38 (047) 232-03-34 E-mail: cherkasy.rcid@ukrproject.gov.ua; cherkasy.rcid@gmail.com Чернівецький РЦІР Директор: Деркач Борис Євгенович Адреса: 58000, м. Чернівці, пр-т Незалежності, 106, «офіс центр», 3 поверх, офіс 301 Тел.: +38 (037) 252-76-59 E-mail: chernivtsi.rcid@ukrproject.gov.ua; chernivtsi.rcid@gmail.com Чернігівський РЦІР Директор: Вдовенко Юрій Станіславович Адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А, кім. 301 Тел.: +38 (068) 131-63-38 E-mail: chernihiv.rcid@ukrproject.gov.ua; chernihiv.rcid@gmail.com Севастопольський РЦІР В.о. директора: Степаненко Максим Володимирович Адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 19 Тел.: +38 (069) 253-52-95 E-mail: sevastopol-city.cid@ukrproject.gov.ua; sevastopol.city.cid@gmail.com Сайт: www.invest-trc.com.ua 47