Вітальне слово
Шановні читачі!
Мипредставляємо Вам четвертий номер
щоквартального
Інформаційного
вісника
«Енергія розвитку», який розповідає про
діяльність Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами
України і регіональних центрів з інвестицій та
розвитку.
Останні місяці, як і весь 2013 рік, в роботі
Держінвестпроекту та регіональних центрів
були наповнені помітними подіями та важливими інвестиційними заходами. Вони були
спрямовані на розвиток економічного потенціалу та формування позитивного інвестиційного іміджу країни та її регіонів, реалізацію
національних проектів, налагодження нових
контактів з інвесторами.
5 грудня 2013 року під час українськокитайського бізнес-форуму, який проходив
у Пекіні, було визначено партнера, що здійснюватиме виробництво рухомого складу потягів в рамках реалізації національного проекту
«Повітряний експрес». Ним став український виробник – ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», що дозволить зберегти та створити додаткові робочі місця на заводі, у значній мірі
підвищить економічні показники галузі та покращить імідж українського машинобудування.
19 грудня під час прес-конференції, присвяченій підсумку конкурсу «2000 шкіл» національного проекту «Відкритий світ», який передбачає перехід системи освіти в Україні на
якісно новий рівень за допомогою впровадження у освітній процес сучасних технологій,
було оголошено його фіналістів. Слід зазначити, що на цьому етапі 17 тисяч дітей-сиріт безкоштовно отримають особисті сучасні навчальні електронні пристрої.
Важливими подіями була насичена сфера міжнародного співробітництва Держінвестпроекту. Серед них – представлення інвестиційного потенціалу України та презентація
національних проектів на шостому світовому економічному симпозіумі в Гарвардському
Клубі Нью-Йорка за участі Президента України Віктора Януковича. Відрадно відзначити,
що низка провідних американських компаній, серед яких Microsoft, CISCO, Intel, Ecxelerate
Energy стали партнерами національних проектів «Відкритий світ» та «LNG – термінал».
В регіонах України, зокрема в Автономній Республіці Крим, Харківській, Черкаській,
Донецькій, Запорізькій, Одеській, Львівській, Тернопільській, Кіровоградській областях відбулися міжнародні інвестиційні форуми та конференції, в яких Держінвестпроект виступив
співорганізатором чи партнером. У співпраці з місцевими органами влади підготовлено інвестиційні паспорти для всіх областей, міст Києва та Севастополя, які спрямовані на розкриття
їх інвестиційного потенціалу та покращення доступу до інформації про інвестиційні можливості кожного регіону для потенційних інвесторів.
Принагідно висловлюємо вдячність всім, хто долучився до підготовки і змістовного наповнення Вісника. Розраховуємо на подальшу плідну співпрацю з Вами!
Користуючись нагодою, бажаю всім щасливого Нового року та веселого Різдва!
З повагою
Владислав КАСЬКІВ
Голова Державного агентства
з інвестицій та управління
національними проектами України
3
4.
ТЕМПИ РОЗВИТКУ
06
ЗМІСТ
Національні проекти
врегіонах України
09
Президент ознайомився із
підготовкою до відкриття обласного перинатального центру,
створеного в рамках національного проекту «Нове життя»
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ
10
Національні проекти України
презентували на 6-му світовому
економічному симпозіумі в
Нью-Йорку (США)
12
Українсько-канадська співпраця
сприятиме системному підходу
до інвестиційної діяльності
в регіонах України
14
Харківська область –
Smart Region
15
Державна підтримка і
стимулювання інвестиційної
діяльності на Хмельниччині
16
Представлення інвестиційного
потенціалу Рівненської
області на міжнародній
виставці «Агро-парк»
17
Друга академія «East Invest» –
підвищення інституційної спроможності регіональних центрів
з інвестицій та розвитку
18
Севастополь шукає шляхи
вирiшення проблем з твердими
побутовими відходами
19
Тернопільщина інвестиційна:
на шляху євроінтеграції
20
Співпраця з проектами
міжнародної технічної
допомоги в Україні
22
Реалізація проекту «Навчання
та досвід для бізнесу»
5.
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ
23
Чорноморський регіон– у фокусі
уваги міжнародних експертів
24
Міжнародний діловий форум
в Одесі «Дунайська синергія»
25
Сумщина – регіон з майбутнім
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
26
Потенціал спортивної інфраструктури України – можливість
для бізнесу Бельгії
27
В Києві відбувся круглий стіл
«Співпраця України та Латвії
в інвестиційній сфері: можливості та виклики»
28
На конференції в Житомирі
обговорено питання
територіальної співпраці
країн Східного партнерства
29
Черкащина налагоджує
двостороннє співробітництво
з регіонами Королівства Іспанії
30
Кіровоградщина і Республіка
Корея: поглиблення економічного співробітництва
ПРОЕКТИ РОЗВИТКУ
31
Туристичні скарбниці
Миколаївщини
32
Компанія Glas Trösch Holding
AG готова будувати свій
завод в індустріальному
парку «Павлоград»
32
34
35
36
Упевнені кроки на шляху
розвитку альтернативної енергетики в Запорізькій області
Промисловий парк «Запоріжкран» – інвестиції, технології,
нові робочі місця
Італійські інвестори мають
намір встановити парк
сонячних батарей у Коростені
Індустріальна Полтавщина
37
Тиждень IT в Севастополі і Криму
38
Прикарпатська електроніка:
успіх та перспектива
40
Херсонщина – територія здоров’я
та гармонійного розвитку людини
42
Допомога стане вчасною!
РЕГУЛЯТОРИ РОЗВИТКУ
43
У Вінниці відбувся навчальний
семінар із державно-приватного
партнерства
44
Інвестиційний клімат Волині
сприятливий для інвесторів
КРАЩІ ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ
46
Співробітництво Закарпатського
РЦІР з підприємствами
з іноземними інвестиціями
47
В Києві відбувся телеміст між
США та Україною з питань розвитку малого інноваційного бізнесу
48
Держінвестпроект вивчає
польський досвід роботи
з іноземними інвесторами
УСПІШНІ ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ
49
«Агро-Експрес-Сервіс» —
провідне агропідприємство
Рівенщини
50
Інвестиції у розвиток агропромислового комлексу
Херсонського регіону
ІДЕЇ РОЗВИТКУ
52
Шляхом інноваційного розвитку
МЕРЕЖА РОЗВИТКУ
54
Контакти регіональних центрів
з інвестицій та розвитку
6.
Темпи розвитку
Національні проектив регіонах України
Державним агенством з інвестицій та управління національними проектами України реалізується 15 національних проектів, які спрямовані
на вирішення важливих питань стратегічного
розвитку країни. Сьогодні частина національних
проектів вступила в практичну (інвестиційну)
стадію впровадження, інші перебувають на етапі
розробки чи погодження проектної документації. Вони реалізуються безпосередньо у регіонах
України, покращуючи економічне та соціальне
становище територіальних громад.
«Нове життя»
чено Вінницьку та Дніпропетровську області
пілотними для реалізації національного проекту.
Компанією Avaya розроблено технічне
рішення для даного національного проекту.
Технологічний процес надання медичної допомоги від прийому дзвінка до госпіталізації, що
відбуватиметься на телекомунікаційній платформі Avaya та за допомогою спеціалізованих
рішень лідерів світового ринку телекомунікаційних систем, таких як: Oracle, Citrix, HP,
Microsoft і багатьох інших, дозволить об'’єднати
цілий ряд готових технічних продуктів в єдину
систему з диспетчеризації служби екстреного
виклику 103 в Україні.
«Індустріальні парки України»
Відповідно до графіку впровадження національного проекту «Нове життя» в 11 регіонах
України вже відкрито перинатальні центри,
обладнані надсучасним медичним обладнанням,
зокрема в містах: Кіровограді, Києві, Харкові,
Донецьку, Дніпропетровську, Житомирі, Сімферополі, Полтаві, Рівному, Хмельницькому та
Луганську. Всього ж планується створити такі
центри у всіх 27 регіонах України.
Впродовж 2013 року у рамках реалізації
нацпроекту відкрито перинатальні центри у
м. Рівне, м. Хмельницький та м. Луганськ, а до
кінця року планується відкриття перинатального центру в Запоріжжі.
«Вчасна допомога»
21 листопада Міжвідомчою робочою групою
Міністерства охорони здоров’я України визна-
6
В регіонах України розгорнуто діяльність щодо
визначення потенційних промислових майданчиків (на карті схемі зеленим кольором позначені
регіони, де такі майданчики визначені) та підготовлено понад 20 концепцій індустріальних
парків. Індустріальні парки – це фундамент для
започаткування нових виробництв і створення
нових робочих місць, імпортозаміщення та розвитку експортного потенціалу.
На сьогодні підготовлено технічне завдання на
розробку преТЕО національного проекту «Індустріальні парки України», а його виконавцем є
провідна консалтингова компанія Ernst & Young.
Також проводиться робота щодо вдосконалення чинної нормативно-правової бази, яка
регулює створення і функціонування індустріальних парків.
Потужний потенціал, здатний активізувати
економічне зростання на місцевому і регіональному рівнях, створюють національні проекти з
7.
Темпи розвитку
пріоритетного напряму«Агроперспектива», які
охоплюють всі регіони України.
«Відкритий світ»
В рамках реалізації першого етапу національного проекту забезпечено передачу сучасного мультимедійного обладнання, цифрових
лабораторій, комп’ютерів для вчителів та планшетів для школярів до 54 шкіл в усіх регіонах
України (по 2 школи у кожному регіоні).
5 грудня, відбулося оголошення переможців
конкурсу «2000 шкіл», за результатами якого
школи стануть учасниками другого етапу національного проекту. Триває робота зі створення
єдиного освітнього порталу.
Згідно пропозицій експертів, оптимальним
варіантом є створення 11 оптових ринків сільськогосподарської продукції національного рівня,
6 – регіонального та 73 – локального рівня.
«Зерно України»
«Технополіс»
Проектом передбачається створення 5
інфраструктурних комплексів інноваційного
розвитку (технополісів) у 5 великих містах
України. Пріоритетні міста для реалізації
складових національного проекту: Київ, Харків,
Львів, Дніпропетровськ, Донецьк.
У серпні 2012 року проект «Bionic Hill»
затверджено як складову національного проекту.
Наприкінці 2013 року в рамках реалізації зазначеної складової відкрито Bionic університет на
території майбутнього Технополісу у м. Київ.
Потужний потенціал, здатний активізувати
економічне зростання на місцевому і регіональному рівнях, створюють національні проекти з
пріоритетного напряму «Агроперспектива», які
охоплюють всі регіони України.
«Зелені ринки»
За підтримки проекту міжнародної технічної
допомоги USAID «Агроінвест» завершено розробку попереднього ТЕО національного проекту
«Зелені ринки», яке було публічно презентовано
21 листопада 2013 р. Його розробником є компанія ТОВ «NIRAS Україна».
В рамках проекту «Зерно України» у
червні 2013 року між Держінвестпроектом
України та німецькою машинобудівною компанією «CLAAS» – лідером серед виробників
сільськогосподарської техніки, було підписано
Меморандум про співпрацю, а 1 серпня поточного року відбувся запуск першого комбайну
CLAAS, виробленого на базі Херсонського
машинобудівного заводу.
«Відроджене скотарство»
А реалізація пілотного проекту «Село майбутнього» (у рамках нацпроекту «Відроження
скотарства») розпочинається на Харківщині. Укладено інвестиційний договір з ТОВ
«ЮКРЕЙНІАН НЬЮ АГРО ТЕКНОЛЕДЖІЗ» в
рамках складової нацпроекту «Відроджене скотарство»: «Село майбутнього».
«Чисте місто»
З 15 вересня 2013 р. оголошено конкурс на
вибір інвесторів для реалізації проекту щодо будівництва системи комплексів з переробки твердих
побутових відходів у 10 містах України: Києві,
Тернополі, Вінниці, Чернівцях, Хмельницькому,
Кіровограді, Сумах, Дніпропетровську, Харкові та
7
8.
Темпи розвитку
Полтаві. Дляп’яти з них вже надійшли пропозиції від потенційних інвесторів.
«Енергія природи»
«Повітряний експрес»
19 червня 2013 р. Експортно-імпортний
банк Китаю відкрив фінансування нацпроекту
«Повітряний експрес», зокрема щодо виконання проектних та підготовчих робіт з його
реалізації.
5 грудня 2013 року підписано меморандум
про співпрацю з Китайською національною
корпорацією машинної індустрії та генеральних підрядів, згідно з яким ПАТ «Крюківський
вагонобудівний завод» визначено партнером,
що здійснюватиме виробництво моторовагонного рухомого складу в рамках реалізації
проекту.
«LNG Україна»
В рамках національного проекту «Енергія природи» та її складової «Енергія біомаси» проведено роботу щодо формування земельного банку
підприємства (для плантацій енергетичних рослин), пошуку сучасних технологічних рішень в
створенні енергетичних плантацій. Проект розгортає діяльність в Закарпатській, Волинській,
Сумській областях та інших регіонах.
«Якісна вода»
Визначено 4 пілотних міста для реалізації
проекту – Київ, Луганськ, Дніпропетровськ та
Одеса. Проводиться робота з розгортання мережі
водоматів питної води.
«Місто майбутнього»
Закінчується виконання робіт з розробки
першої стадії проектування (розвідувальні
та передпроектні роботи) з реалізації національного проекту «LNG Україна». Укладено
договори з компанією «ILF Consulting Engineers
Polska Sp. z o.o.», (Польща) та з компанією
«Exelerate Energy Limited Partnership» (США)
щодо оцінки можливості розміщення платформи FSRU в акваторії морського торговельного порту «Южний».
«Олімпійська надія-2022»
Україна подала офіційну заявку на проведення
у м. Львів Зимових Олімпійських Ігор 2022.
Складовими нацпроекту є «Львів – олімпійське
місто», «Спортивний курорт Тисовець» та
«Боржава-резорт». На даний час, триває аудит
спортивної інфраструктури, а також гірських
територій Львівської, Івано-Франківської та
Закарпатської областей з метою підготовки до
проведення Олімпіади.
8
17 квітня 2013 р. ДП «Invest Ukraine»
за результатами тендеру уклало угоду з
ПрАТ «ЕСОММ Со» на розробку ТЕО Нацпроекту «Місто майбутнього» – формування
стратегічного плану та системи проектів розвитку міста».
В рамках складової Нацпроекту «Місто майбутнього» – «InterMedicalEcoCity» ведеться
робота з Кувейтським фондом арабського економічного розвитку з питань залучення коштів
КФАЕР для реалізації проекту.
Департамент національних проектів
Державного агентства з інвестицій та
управління національними проектами України
9.
Темпи розвитку
Президент ознайомивсяіз підготовкою до відкриття
обласного перинатального центру, створеного в
рамках національного проекту «Нове життя»
14 листопада 2013 року Президент України
Віктор Янукович під час робочого візиту до
м. Запоріжжя ознайомився із завершальним етапом реконструкції обласного перинатального центру, створеного в рамках
національного проекту «Нове життя – нова
якість охорони материнства та дитинства».
Главу держави супроводжували Перший
заступник Глави Адміністрації Президента
України Ірина Акімова, Міністр охорони здоров’я
України Раїса Богатирьова, голова Запорізької
облдержадміністрації Олександр Пеклушенко,
голова Запорізької обларади Віктор Межейко та
Запорізький міський голова Олександр Сін.
Голова Запорізької облдержадміністрації
ознайомив Президента України Віктора Януковича з ходом ремонтних робіт і продемонстрував на інформаційних стендах етапи реконструкції обласного перинатального центру, а
головний лікар центру Олександр Кирилюк
надав Главі держави вичерпну інформацію про
основні напрямки діяльності закладу та провів
палатами й кабінетами акушерського корпусу,
показав встановлене сучасне обладнання.
За словами керівника держави, після відкриття таких центрів у інших регіонах країни
вдалося знизити рівень материнської смертності на 24%, а дитячої – на 11%. Запорізький перинатальний центр стане 12-м медичним
закладом, створеним завдяки Держінвестпроекту в рамках національного проекту «Нове
життя – нова якість охорони материнства та
дитинства».
Запорізький обласний перинатальний центр
розрахований на 124 ліжка. Орієнтовна потужність становить близько 2 700 пологів у рік. Центр
у повному обсязі одержав медичне обладнання,
придбане за кошти державного бюджету. Також,
завдяки співпраці із Всеукраїнською благодійною
організацією «Фонд Віктора Пінчука – соціальна
ініціатива», отримано обладнання для відділення
інтенсивної терапії новонароджених.
У відремонтованому корпусі розміщується
акушерське відділення з індивідуальними пологовими залами й операційним блоком, відділення анестезіології та інтенсивної терапії з
методами еферентної терапії, відділення інтенсивної терапії новонароджених, оснащене
сучасним обладнанням. В закладі передбачена
подальша реабілітація недоношених новонароджених у відділенні постінтенсивного
догляду та другого етапу виходжування малюків зі спільним перебуванням матері з дитиною.
Також, функціонуватиме відділення патології
вагітності, екстрагенітальної патології та діагностично-лабораторний блок тощо.
Обласний перинатальний центр, як і було
заявлено під час візиту до м. Запоріжжя Президента України, відкрив свої двері для пацієнтів до 1 грудня.
Перший новонароджений в лікувальному
закладі народився 30 листопада. За словами
головного лікаря центру Олександра Кирилюка,
пологи пройшли без проблем, мама і дитина
почувають себе добре.
Сергій Дорошенко
директор Запорізького регіонального
центру з інвестицій та розвитку
9
10.
Фактори розвитку
Національні проектиУкраїни презентували
на 6-му світовому економічному симпозіумі
в Нью-Йорку (США)
25 вересня Президент України Віктор Янукович та Голова Держінвестпроекту Владислав Каськів презентували інвестиційні
можливості України, а також представили
українські національні проекти на економічному симпозіумі, який відбувся в НьюЙорку в Гарвардському Клубі.
«В Україні започатковано реалізацію масштабних національних проектів. Це проекти, які
мають особливу підтримку з боку держави. І це
саме ті проекти, які можуть становити практичний інтерес для ваших інвестицій», – наголосив Президент України у своєму виступі.
Окремо Глава Держави відзначив національні проекти «Повітряний експрес», «Міська
кільцева дорога навколо м. Києва», «Відкритий
світ», «LNG-термінал».
Голова Держінвестпроекту Владислав Каськів
під час своєї презентації підкреслив, що 15 національних проектів, які вже успішно реалізовує
Держінвестпроект під патронатом Президента
України, є одними з основних умов розвитку
інвестиційних можливостей нашої держави та
створенню в ній нових індустрій.
відними аудиторськими компаніями світу:
Ernst & Young, Deloitte & Touche, KPMG,
PricewaterhouseCoopers, BDO» – додав Голова
Держінвестпроекту.
Він зауважив, що національні проекти України відкривають унікальні можливості для
потенційних інвесторів в агропромисловому
секторі, IT-сфері, енергетичній, інфраструктурній та інших галузях.
«Україна є однією з провідних країн світу
за площею сільськогосподарських земель, які
займають 71% від загальної території, з них
30% – світових запасів чорнозему. Також
наша держава вирізняється висококваліфікованими працівниками, зокрема, за кількістю сертифікованих IT-спеціалістів вона посідає 4-те
місце, а за якістю вищої освіти – 10-те», –
сказав Голова Держінвестпроекту України.
За словами Владислава Каськіва, понад рік
тому в Агентстві почав діяти новий структурний підрозділ InvestUkraine – єдине інвестиційне вікно, яке здійснює персональний
супровід інвесторів та допомагає їм в співпраці з центральними і місцевими органами
влади.
«В Україні працює понад 1,5 тис. підприємств із американським капіталом, низка
провідних американських компаній вже співпрацюють із національним проектами «Відкритий світ», «LNG-термінал». Це компанії
Microsoft, CISCO, Intel, Ecxelerate Energy –
наголосив В.Каськів. Більшість національних проектів реалізуються спільно з про-
10
«InvestUkraine вже допоміг залучити в
Україну такі провідні компанії, як Monsanto,
Black Iron, Red River, нині в роботі цього
сервісу 29 інвестиційних проектів. Очікуємо, що презентація діяльності Держінвестпроекту сприятиме залученню в Україну та
національні проекти зокрема», – резюмував
Владислав Каськів.
11.
Фактори розвитку
Під чассвого виступу Голова Держінвестпроекту презентував учасникам базові фактори
інвестиційної привабливості України, розповів про найперспективніші сектори економіки,
переваги в реформуванні податкової системи
України, а також ознайомив із діяльністю Держінвестпроекту та національними проектами.
Також в м. Вашингтон було проведено низку
зустрічей щодо реалізації національного Проекту «LNG Україна — створення інфраструктури постачання скрапленого газу в Україну».
Зокрема, відбулась зустріч з директором з операційних питань Багатостороннього агентства
з гарантування інвестицій Єдіт Квінтел
(MIGA), під час якої обговорювалось питання
надання гарантії для страхування політичних
ризиків, які виникнуть при проходженні танкерів зі скрапленим газом через протоки Босфор та Дарданелли, а також страхування ризиків компанії «Excelerate Energy».
Разом з тим, було проведено зустріч з
директором Європейського департаменту Експортно-Імпортного Банку США Ксіомарою
Кріке-Бромбергом (Export-Import Bank of the
United States of America), під час якої обговорювалось питання надання прямого кредиту або банківської гарантії для фінансування модернізації наземної інфраструктури
та закупки додаткового обладнання для підключення до мережі FSRU. За результатами
зустрічі американська сторона висловила підтримку в реалізації національного проекту
«LNG Україна — створення інфраструктури
постачання скрапленого газу в Україну» та
було вирішено, що українська сторона підготує
бізнес-план зазначеного національного проекту
та надасть заповнену аплікаційну форму для
передачі на розгляд до Кредитного комітету
Експортно-Імпортного Банку США.
Відбулась зустріч з Віце-президентом з розвитку компанії «Excelerate Energy», під час якої
обговорювались подальші кроки розвитку співпраці в рамках реалізації національного Проекту «LNG Україна – створення інфраструктури постачання скрапленого газу в Україну».
Особлива увага була присвячена підписанню
суттєвих умов договору. Представники компанії «Excelerate Energy» запропонували вступити в діалог з Експортно-Імпортним Банком
США щодо допомоги у оформленні кредиту,
розробки бізнес-плану зазначеного проекту
та умов використання FSRU установки, що
буде надано на розгляд Експортно-Імпортного
Банку США.
Ігор ЖОВКВА
директор Департаменту міжнародного
співробітництва та інвестиційного маркетингу
Держінвестпроекту України
11
12.
Фактори розвитку
Українсько-канадська співпрацясприятиме
системному підходу до інвестиційної
діяльності в регіонах України
В рамках меморандуму про взаєморозуміння між Держінвестпроектом України
та Федерацією канадських муніципалітетів
розгорнуто роботу з підтримки діяльності
у сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості українських регіонів і міст.
29 жовтня 2013 року відбулася презентація
аналітичного дослідження «Інвестиції – шлях до
ефективного економічного розвитку територій:
кращі практики, бар’єри та перешкоди і способи
їх подолання (на прикладі Дніпропетровської
та Львівської областей)». Воно було проведено в
2013 році Інститутом економічних досліджень та
політичних консультацій (ІЕД) та презентує аналіз стану інвестиційного середовища досліджуваних областей, розглядає вплив низки чинників
на інвестиційну привабливість регіонів та представляє рекомендації щодо механізмів і підходів,
які органи влади різних рівнів можуть застосовувати щоб активізувати інвестиційну діяльність та
забезпечити приплив інвестицій в регіон.
В заході взяли участь керівництво Держінвестпроекту України, заступники голів облдержадміністрацій, керівники профільних структурних підрозділів облдержадміністрацій, а також
представники регіональних центрів з інвестицій
та розвитку. До заходу приєднались українські, а
також канадські експерти з залучення інвестицій,
запрошені Проектом МЕРМ, зокрема Джордж
Вудс, консультант «Foreign investment partnership
12
associates» та консультант «Regina Regional
Opportunities Commission» Двайт Мерсер.
Презентацію, що відбувалась в приміщенні
Держінвестпроекту України, відкрив Ілля Шевляк, заступник голови Держінвестпроекту
України, зазначивши, що співпраця з канадськими партнерами допоможе у формуванні
системного підходу до роботи з інвесторами на
регіональному рівні.
Щодо дослідження, то воно містить рекомендації для місцевих органів влади, реалізація
яких сприятиме активізації інвестиційної діяльності регіонів і міст з тим, щоб створити реально
привабливі умови для залучення інвесторів саме
на обласному та місцевому рівні. «Слід мати
на увазі, – наголосив заступник голови, – що
створення сприятливого інвестиційного середовища регіону забезпечується спільними зусиллями органів влади на всіх рівнях – починаючи
з рівня окремих населених пунктів і закінчуючи
центральними органами влади».
13.
Фактори розвитку
Директор Департаментуінвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України Василь Федюк у своєму виступі
зазначив, що залучення прямих іноземних інвестицій дасть поштовх для ефективного розвитку
економіки України. За його словами, на сьогоднішній день Україна залучає 0,3-0,4% від глобальних потоків прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
«Щорічно ми маємо залучати близько 1% цих
інвестицій, що в середньому становить 15 млрд
дол. США. Проте сьогодні інвестори з інших
країн недостатньо обізнані щодо інвестиційних
можливостей України та конкретних регіонів», – повідомив Василь Федюк. – На сьогодні
Держінвестпроекту вдалося підготувати 26 інвестиційних паспортів регіонів, які тепер перекладаються англійською мовою та стануть основою
для створення електронної інвестиційної карти
України. Завдяки цьому іноземні інвестори зможуть отримати необхідну їм інформацію щодо
можливостей для інвестування в Україні в будьякий час, у будь-якій точці світу».
доступ до стратегічних ресурсів. Саме ці фактори
спрямують іноземні інвестиції в Україну».
А вже наступного дня, 30 жовтня 2013 року,
Проект МЕРМ провів навчальний семінар «Стратегія залучення прямих іноземних інвестицій»
для представників регіональних центрів з інвестицій та розвитку.
Саме Джордж Вудс виступив модератором і
ключовим спікером семінару, який складався з
трьох модулів: оцінка потреб і потенціалу; визначення цільових галузей і ключових ринків; нова
маркетингова стратегія. Були обговорені питання
стратегії залучення ПІІ та цілі національного розвитку, формування списку потенційних інвесторів, визначення ключових ринків, організаційного забезпечення та партнерства в залученні
ПІІ. Учасники вивчали тенденції ПІІ, розробляли
стратегію їх залучення.
Ігор Бураковський, голова правління Інституту
економічних досліджень та політичних консультацій та Оксана Кузяків, виконавчий директор,
розповіли про методику та результати дослідження, фактори інвестиційної привабливості
регіонів, надали загальну інформацію про дослідження, а також представили рекомендації за
його результатами.
Закордонні експерти позитивно оцінили проведене дослідження та поділились з присутніми
канадським досвідом підтримки інвестиційної діяльності. Зокрема Джордж Вудс зазначив:
«Прямі іноземні інвестиції є частиною активів для розвитку. Також ключовими аспектами
нарощування інвестиційного потенціалу регіонів
мають стати доступ інвесторів до ринків, доступ
до природних ресурсів, висока рентабельність та
Канадський
експерт
Проекту
МЕРМ
Двайт Мерсер, консультант «Regina Regional
Opportunities Commission», розповів про досвід
створення та роботи «Корпорації економічного
розвитку» міста Ріджайна, Канада.
Експерти поділилися досвідом роботи з інвесторами в Канаді та продемонстрували основні
методи і механізми роботи в напрямку створення позитивного іміджу регіонів та умов для
залучення інвестицій.
Василь Шешурак
заступник директора Департаменту,
начальник відділу розвитку інвестиційної
інфраструктури та індустріальних парків
Держінвестпроекту України
13
14.
Фактори розвитку
Харківська область –Smart Region
Перед Україною стоять масштабні завдання
технологічної модернізації економіки, серед
яких одним із найважливіших пріоритетів є
побудова сучасної IT-індустрії.
І Харківська область в цьому процесі займає
лідируючі позиції – адже у нас працює п’ята
частина від 45-тисячної армії сертифікованих
програмістів України. Наші ВНЗ випускають
щорічно більше 2000 IT-фахівців, постійно
нарощуючи не тільки їх чисельність, а й рівень
підготовки.
У Харкові працюють такі потужні
IT-компанії, як GlobalLogic, NIX Solutions,
TeamDev, ProfITsoft, створює свій центр розробки корпорація Samsung, відкрила своє
представництво корпорація IBM.
Але основна маса харківських IT-фахівців
працює в невеликих компаніях, яких налічується близько 800, що є свідченням перспективності розвитку малого та середнього бізнесу
в нашому регіоні – свідченням гарного бізнесклімату і наявності ринкового попиту.
Ми знаємо, що для побудови сучасної
IT-індустрії необхідна розвинена інфраструктура – тому Харківська обласна державна адміністрація ініціювала розробку проекту створення регіонального IT-парку. Ця ініціатива
була підтримана приватними інвесторами, які
вже в 2014 році введуть в експлуатацію IT-парк
«VOOMY», на території якого, ми впевнені,
з’являться не тільки аутсорсингові компанії,
але і фірми-розробники власних авторських
програмних продуктів.
Саме для того, щоб стимулювати появу таких
авторських розробок обласна державна адміністрація підтримала ініціативу Харківського
національного університету радіоелектроніки
з проведення конкурсу інноваційних проектів
«IT-Kharkiv».
У цьому конкурсі взяли участь розробники з
усіх наших технічних ВНЗ, представники провідних комп’ютерних фірм, самостійні автори
та стартап-команди. У підсумку в 12 номінаціях конкурсу було подано 263 проекти, 131 з
яких пройшов у фінал, а на Форум «Kharkiv-IT»
потрапили 36 кращих проектів, здатних не
тільки принести вигоду їх авторам, але й просунути IT-технології на більш високий рівень
розвитку — забезпечити перетворення Харкова
в Smart City, а всієї нашої Харківської області в
Smart Region світового значення.
14
І слова «Smart Region» для нас не данина
моді, а чітке розуміння, що в умовах глобалізації економіки і наростаючої боротьби за
ресурси, сталий розвиток регіону, його конкурентоспроможність сучасними підходами до
управління. Це дозволяє досягти:
●● енергоефективності не лише за рахунок
обліку витрачання електроенергії, води
і теплоносіїв, але насамперед за рахунок
економного їх використання на основі
застосування сучасних технологій;
●● збереження навколишнього середовища,
утилізуючи сміття і знижуючи викиди відпрацьованих газів транспортними засобами;
●● підвищення оперативності у медичному
обслуговуванні і точності діагностики, проведеної сімейними лікарями;
●● забезпечення безпеки на дорогах та швидкого реагування на правопорушення;
●● підвищення доступності державних установ для громадян через надання послуг
«електронного уряду»;
●● рівних можливостей для здобуття освіти у
найвіддаленіших куточках регіону, за допомогою систем дистанційного навчання;
●● створення «розумних» робочих місць для
мешканців Smart Region, що приносять
максимальну вигоду в епоху економіки
знань.
Тому Форум «Kharkiv-IТ» ми розглядаємо в
якості чергового кроку Харкова, як простору
для розвитку ділової, освітньої, науково-дослідницької активності з метою стимулювання розвитку інноваційної економіки!
Михайло Добкін
голова Харківської обласної
державної адміністрації
15.
Фактори розвитку
Державна підтримкаі стимулювання
інвестиційної діяльності на Хмельниччині
Питання практичного застосування в регіоні
механізмів та інструментів державної підтримки, стимулювання інвестиційних надходжень в розвиток економіки та в соціальну
сферу краю розглянуто під час спільного засідання Ради вітчизняних та іноземних інвесторів
і Регіонального комітету з економічних реформ
при Хмельницькій обласній державній адміністрації, яке відбулося 29 жовтня поточного року
в сесійній залі Хмельницької обласної ради за
участі керівництва Хмельницького регіонального
центру з інвестицій та розвитку.
ток сільського господарства області становить
25,3 млн дол. США або 11,5% від загального
обсягу. Разом з тим, крім залучення іноземних
інвестицій потрібно шукати й інші резерви,
зокрема, внутрішні. На сьогодні актуальним є
залучення коштів на розвиток місцевих громад
через соціальне партнерство. Практичним досвідом корпорації «Сварог Вест Груп» про інвестування у розвиток громад поділилася директор
благодійного фонду «Зміцнення громад» Тетяна
Василик. Під опікою Фонду знаходяться 283 сільські громади, реалізовано 747 мікропроектів.
Одним із пріоритетних стратегічних напрямів розвитку регіону у виконанні завдань, визначених Програмою економічних реформ Президента України Віктора Федоровича Януковича
на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» є залучення ефективних інвестицій, що
забезпечують економічне зростання в області.
У ході засідання також було розглянуто
питання надання преференцій інвесторам та
залучення позабюджетних джерел фінансування
інвестиційних проектів.
Хмельниччина – це регіон, де влада велику
увагу приділяє створенню сприятливого бізнессередовища, налагодженню продуктивного діалогу
з інвесторами; регіон, з яким бажають співпрацювати та вкладати кошти для реалізації найамбітніших інвестиційних проектів. Це розбудова
курорту «Сатанів», реалізація транскордонного
проекту «Шлях Гедиміновичів», «Реконструкція аеропорту «Хмельницький», «Реконструкція
набережної м. Хмельницький» тощо.
Варто зауважити, що за темпами зростання
обсягу іноземних інвестицій Хмельниччина
займає 8 місце в державі. На підприємствах
промисловості зосереджено 147,4 млн дол. США
(61,7% загального обсягу прямих інвестицій в
область), частка інвестицій, внесених у розви-
Практичним досвідом створення індустріального (промислового) парку «Славута» як інструменту розвитку економіки поділився Славутський
міський голова Василь Сидор. Саме досвід міста
Славути щодо розвитку індустріального парку,
створення якого в свій час ініціював Хмельницький регіональний центр з інвестицій та розвитку,
є прикладом для інших регіонів області зі створення сприятливих умов для залучення інвестицій.
За результатами обговорення в ході засідання
прийнято протокольне рішення щодо активізації роботи влади усіх рівнів у напрямі створення
сприятливого
бізнес-середовища,
залучення
інвестицій, вжиття заходів щодо ефективного
використання можливостей забезпечення сталого
економічного та соціального розвитку регіону.
Богдан Міхняк
директор Хмельницького регіонального
центру з інвестицій та розвитку
15
16.
Фактори розвитку
Представлення інвестиційного
потенціалуРівненської області на
міжнародній виставці «Агро-парк»
Представники ДБУ «Рівненський регіональний центр з інвестицій та розвитку» відвідали виставку «АГРО-парк», яка проходила 26-27 жовтня у м. Люблін (Польща).
Зокрема, під час виставки делегація від м. Рівного ознайомилися зі стендами, на яких були
представлені сільськогосподарська техніка та
інші виставкові матеріали. Також, в рамках
виставки директор Центру Олександр Осовець
представив учасникам інвестиційний потенціал
Рівненської області, зокрема і у сільськогосподарській сфері.
Окрім цього, було проведено переговори з
польськими представниками агропромислової
сфери щодо налагодження тісного співробітництва. Фермери та виробники сільськогосподарської техніки та іншої агропродукції з Польщі
висловили зацікавлення щодо участі у інвестиційних проектах м. Рівного, однак вказали на
доцільність збільшення таких проектів у агропромисловій сфері.
Нагадаємо, що виставка «АГРО-парк» є найбільшим критим ринком східної Вісли з загаль-
16
ною виставковою площею близько 12 000 м2. На
виставці були представлені близько 1000 найменувань сільськогосподарських машин та обладнання світових брендів, а також польських
виробників. Метою даної виставки було розширення меж співпраці з іншими країнами у
аграрній сфері.
Тематика виставки стосувалася сортування і
пакування фруктів, презентації машин і обладнань для землеробства, посадкових матеріалів,
сучасних систем для тепличного господарства,
холодильного обладнання, добрив та засобів
захисту рослин, насіння, рослинництва, кормів
і концентратів тощо.
Учасники виставки мали змогу отримати
консультації і прослухати курс лекцій на різноманітну тематику від тренерів з України і
Польщі.
Дмитро Захарець
заступник директора Рівненського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
17.
Фактори розвитку
Друга академія«East Invest» – підвищення
інституційної спроможності регіональних
центрів з інвестицій та розвитку
Близько 50 представників організацій з підтримки бізнесу країн «Східного партнерства»
(Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України) взяли участь у роботі другої академії Європалати/Eurochambres «East
Invest», яка проходила 9-14 вересня поточного
року у Вадул-луй-Воде (Кишинів, Молдова).
Учасниками Академії також стали директори
Чернігівського та Хмельницького регіональних
центрів з інвестицій та розвитку Юрій Вдовенко
та Богдан Міхняк.
Основними цілями Академії «East Invest» є:
●● роведення
п
спеціалізованої
підготовки управлінських кадрів організацій з підтримки бізнесу країн «Східного
партнерства»;
●● міцнення всіх аспектів управління організ
зацій з підтримки бізнесу: підтримка інтересів/представницькі навички, послуги
малому та середньому підприємництву,
фінансовий менеджмент, залучення інвестицій, територіальний маркетинг;
●● прияння налагодженню зв’язків між
с
керівниками організацій з підтримки бізнесу країн «Східного партнерства».
Академія передбачала насичену програму
практичних занять. Навчання проводили 10
експертів з Бельгії, Ірландії, Данії, Чехії та Литви.
Учасники ознайомились з торговою політикою
Європейського Союзу і відносинами з державами «Східного партнерства», угодами про
співпрацю між представниками різних організацій з підтримки бізнесу тощо. Європейськими
тренерами були представлені курси, які безпосередньо стосуються діяльності регіональних
центрів з інвестицій та розвитку: покращення
навичок лобіювання, інвестиційне просування,
територіальний маркетинг, розвиток позитивного іміджу організації, малий бізнес та підприємництво – роль організацій з підтримки
бізнесу, навички підприємницького лідерства,
техніка переговорів, мотивація персоналу.
Академія покликана допомогти краще зрозуміти процеси, які відбуваються як на національному рівні, так і у світовій економіці. Взаємодія
між різними організаціями з підтримки бізнесу в країнах «Східного партнерства» і досвід,
яким діляться експерти з Європейського Союзу,
дозволяють економічним агентам перейняти
європейські практики, диверсифікувати послуги
і підвищити їх якість.
Захід був організованоний Торгово-промисловою палатою Республіки Молдова в рамках
проекту «East Invest», покликаного розвивати
інвестиційні і торговельні відносини та економіку країн «Східного партнерства». Започаткований у 2011 році проект розрахований на 3 роки.
Юрій Вдовенко
директор Чернігівського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
17
18.
Фактори розвитку
Севастополь шукаєшляхи вирiшення проблем
з твердими побутовими відходами
В Україні існує близька до катастрофічної
проблема з твердими побутовими відходами. За
офіційними даними на території держави накопичено близько 36 млрд тонн відходів, або ж
понад 50 тис. тонн на 1 км2, з яких сьогодні
утилізується не більше 4% від загальної кількості відходів, які надходять на звалища країни.
В січні 2013 року була підготовлена Концепція загальнодержавної програми поводження
з відходами на 2013-2020 рр., де чітко визначені пріоритетні напрямки діяльності, але не
повністю відпрацьовані механізми взаємодії з
громадськістю щодо формування культури поведінки з побутовими відходами, а також питання
пов’'язані із залученням іноземних і вітчизняних
інвестицій для вирішення зазначеної проблеми.
Наразі проблема сміттєзвалищ та переробки
побутових відходів є актуальною і для м. Севастополь. Згідно з дорученням Голови Севастопольської міської державної адміністрації
В.Г. Яцуби, відділом інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності ведуться активні переговори з кількома міжнародними інвестиційними
компаніями, які мають великий досвід по налагодженню комплексної організації переробки
твердих побутових відходів. Це, в першу чергу,
канадська компанія «Fertitek Environment Inc»
та хорватська «Tehnix Ltd». Крім того, ведуться
переговори з однією з австрійських фірм, яка
вже має успішний досвід роботи на території
України. На цей час розглядаються різні формати співпраці між інвестором і містом, а також
можливість використання механізму державноприватного партнерства.
Залучення іноземного інвестора є позитивним явищем не тільки тому, що інвестор забезпечує процес від початкового збору і подальшої
утилізації твердих побутових відходів, але й
також у тому, що їх присутність відображається
за допомогою так званого принципу «непрямого
ефекту» від прямих іноземних інвестицій –
коли світовий лідер (транснаціональна компанія) в тій чи іншій галузі економіки заходить в
ту чи іншу країну і розміщує свої потужності.
Це також проявляється у підвищенні стандартів якості ділової активності, наданні послуг,
сприянні підвищенню вітчизняних стандартів обслуговування до міжнародного рівня та
роз’яснювальної роботи з населенням, щодо
18
поводження з твердими побутовими відходами.
Слід зауважити, що урядом України доручено
профільним інституціям привести державні
стандарти переробки сміття у відповідність
стандартам Європейського Союзу до 2020 року.
У свою чергу Головним управлінням житлово-комунального господарства СМДА ведеться
підготовка Програми поводження з відходами в
місті Севастополь на 2013-2017 рр. Враховуючи
те, що місто може зіткнутися з сміттєвою кризою в найближчі 3-4 роки, керівництво міста
розуміє гостру необхідність вживання належних
заходів для вирішення нагальних проблем.
Тому найбільш оптимальним алгоритмом
виходу з ситуації, що склалася з твердими побутовими відходами в регіоні, є залучення міжнародних компаній, які мають великий досвід,
високотехнологічні і, головне, екологічні технології та напрацювання по роботі з відходами.
Дані компанії здатні системно і комплексно
вирішувати проблемні питання зі сміттям у
сучасному світі.
Найбільш прийнятною правовою формою
співробітництва між інвестором і містом є
механізм державно-приватного партнерства:
як показує світова практика, це найбільш конструктивний і ефективний спосіб вирішення
проблем зі сміттям.
Андрій Біжко
начальник відділу інвестицій та
зовнішньоекономічної діяльності
Севастопольської міської
державної адміністрації
19.
Фактори розвитку
Тернопільщина інвестиційна:
нашляху євроінтеграції
11 жовтня цього року у місті Тернополі, в
рамках VIII Міжнародного інвестиційного
форуму, працівниками Тернопільського
регіонального центру за підтримки та участі
представників Держінвестпроекту проведено презентацію на тему «Національні
проекти у контексті розвитку регіону:
виклики та перспективи».
Проведення інвестиційних форумів останнім
часом набуло характеру майданчика обміну думками та ідеями. Варто зазначити, що більшість
учасників даних заходів все активніше переходять від експозиції та демонстрації власних
послуг та товарів до інтерактивних зустрічей
та обміну досвідом економічної діяльності та
залучення інвестицій. Від змістовного та тематичного наповнення форумів їх організаторами,
залежить його ефективність та мультиплікаційний ефект, який має у майбутньому відобразитись у кількості залучених коштів у економіку
регіону та покращенні конкурентоспроможності місцевих підприємств.
Власне, саме для покращення інвестиційної
привабливості Тернопільщини, 11 жовтня цього
року у місті Тернополі, в рамках VIII Міжнародного інвестиційного форуму, працівниками
Тернопільського регіонального центру за підтримки та участі представників Держінвестпроекту проведено презентацію на тему «Національні у контексті розвитку регіону: виклики та
перспективи».
Дана подія стала складовою дискусійної
панелі зазначеного форуму, під час якої були присутні та брали активну участь колеги з Польщі,
Литви, сусідніх регіонів Тернопільщини, працівники органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування, а також приватні підприємці,
інвестори та громадські діячі.
Варто зазначити, що з 15 національних
проектів, 5 уже реалізується на теренах регіону,
а у найближчій перспективі їх буде 8, що у свою
чергу викликало немалий інтерес та згенерувало
нові пропозиції до співпраці з Держінвестпроектом з боку представників Тернопільщини.
Окрім цього, згадана участь іноземних колег
стала стимулом до обговорення можливих ініціатив та налагодження співпраці в контексті
європейської інтеграції України. Дані перспек-
тиви, як ніколи, вимагатимуть від установ та
організацій, які відповідальні за формування відповідної інвестиційної та міжнародної політики,
злагоджених дій та прагматичних кроків, щоб
просувати та відстоювати національні інтереси
на глобальних ринках інвестицій.
Найважливіше у європейській інтеграції, на
думку учасників заходу, є можливість місцевих
громад залучати міжнародну технічну допомогу,
спільно реалізовувати проекти у сфері комунального господарства, сталої енергетики та освіти.
Також важливим фактом у даних кроках стане
співпраця місцевих підприємців з іноземними
партнерами, що допоможе технологічно оновити економіку регіону, впровадити нові методи
та інструменти регіонального розвитку. Від кількості подібних ініціатив громадяни отримають
відповідну оцінку та відчують ефективність від
співпраці з Європейським Союзом.
Підсумком презентації національних проектів та дискусійної панелі стала спільна згода
учасників форуму підготувати та, за сприянням
Держінвестпроекту, реалізувати кілька транскордонних проектів у різних сфері життєдіяльності громад та держави, використовуючи існуючі інструменти підтримки інвесторів, які на
регіональному рівні пропонуються Тернопільським регіональним центром з інвестицій та
розвитку.
Андрій Мартишко
директор Тернопільського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
19
20.
Фактори розвитку
Співпраця зпроектами міжнародної
технічної допомоги в Україні
Одним з основних завдань Департаменту
інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України безперечно є
сприяння активізації інвестиційної діяльності в
регіонах. Так, співпраця з проектами міжнародної технічної допомоги, а також безпосередня
участь у їх реалізації слугують дієвим інструментом для виконання зазначеного завдання.
У 2013 році Департамент долучився до реалізації ІІІ фази проекту «Стратегія секторної
конкурентоспроможності для України» Організації економічного співробітництва та розвитку
(ОЕСР) в Сумській області (пілотний регіон).
Сумський регіональний центр з інвестицій та
розвитку підключено до роботи експертів ОЕСР
в регіоні, результатом якої стане залучення інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії.
Регіональними центрами з інвестицій та розвитку проводилась інвентаризація виробників
автозапчастин, які працюють в регіонах під
час підготовки експертами Організації ООН
з промислового розвитку (UNIDO) проекту
«Розвиток автомобільних кластерів в Україні:
удосконалення діяльності місцевих виробників запчастин для автомобілів та відповідних
інституцій з підтримки розвитку» до реалізації. Його ціль – надати підтримку виробникам
автозапчастин нижчої зв’язки в Україні, зумовлену необхідністю підвищення продуктивності
таких підприємств, а також посилення парт-
20
нерських зв’язків між ними та інституціями,
що сприяють економічному розвитку, розвитку
підприємництва.
Меморандум, підписаний між Держінвестпроектом та Федерацією Канадських муніципалітетів 22 жовтня 2012 року, засвідчив зацікавленість сторін щодо співпраці у реалізації
проекту «Місцевий економічний розвиток міст»
(МЕРМ) в Україні. Проект МЕРМ виконується
Федерацією канадських муніципалітетів (ФКМ)
за фінансової підтримки уряду Канади.
У цьому році Департаментом спільно з проектом МЕРМ проведено низку навчальних семінарів з питань сприяння інвестуванню. Підготовлено аналітичне дослідження «Інвестиції
шлях до ефективного економічного розвитку
території: кращі практики, бар’єри та перешкоди і способи їх подолання» на прикладі Дніпропетровської та Львівської обл.
Проект Міністерства закордонних справ Республіки Польща «Застосування досвіду Польщі у
сфері залучення прямих іноземних інвестицій в
обраних регіонах України» реалізується Держінвестпроектом України у співпраці з Польським
агентством з інформації та іноземних інвестицій згідно з Протоколом про співробітництво,
підписаним 24 травня 2013 р. Окрім структурних підрозділів Держінвестпроекту України
участь у реалізації проекту взяли представники
Харківського, Івано-Франківського та Дніпро-
21.
Фактори розвитку
петровського регіональнихцентрів з інвестицій
та розвитку.
В рамках проекту у поточному році:
●● закуплено комп’ютерну техніку та мультимедійне обладнання для регіональних
центрів;
●● створено електронну базу даних регіональних інвестиційних пропозицій та проектів
www.projectsmarketplace.com.ua;
●● проведено низку семінарів і тренінгів в
Держінвестпроекті України та обраних
регіонах;
●● організовано навчальний візит працівників
Держінвестпроекту України, регіональних
центрів з інвестицій та розвитку і представників місцевої влади до Республіки
Польща.
У зв’язку з успішною реалізацією даного
проекту, сторони обговорюють можливість
його продовження у 2014 р. та залучення другої трійки регіональних центрів, а саме: Львівського, Миколаївського і Запорізького.
Станом на жовтень 2013 р. Представництвом ЄС в Україні і Севастопольською міською державною адміністрацією погоджена
участь Держінвестпроекту України у реалізації
проекту «Залучення прямих іноземних інвестицій у м. Севастополь».
Проект дозволить підтримати інституційний розвиток Севастопольського та Кримського
регіональних центрів з інвестицій та розвитку та
вдосконалити роботу механізму «єдиного вікна»
на регіональному рівні.
Представники Держінвестпроекту України
долучились також до реалізації іншого проекту
міжнародної технічної допомоги ЄС «Підтримка
політики регіонального розвитку України». Так,
керівники Харківського, Рівненського і Хмельницького регіональних центрів з інвестицій та
розвитку Держінвестпроекту України подали
заявки для участі у відборі фахівців та практиків з
регіонального та місцевого розвитку (РегіонНет).
Варто також зазначити, що директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального
розвитку Василь Федюк увійшов до Ради інституційних партнерів даного проекту і безпосередньо
бере участь у його ключових заходах.
Проект Європейського Союзу «Підтримка
політики регіонального розвитку України» розпочав свою діяльність у січні 2013 року та триватиме до липня 2016 року. Реалізація проекту
надасть можливість підвищити потенціал українських органів державної влади та інших зацікавлених сторін щодо розробки та впровадження
ефективної політики регіонального розвитку.
Валентина ТКАЧЕНКО
головний спеціаліст відділу розвитку
інвестиційної інфраструктури та
індустріальних парків Департаменту
інвестиційної політики та регіонального
розвитку Держінвестпроекту України
21
22.
Фактори розвитку
Реалізація проекту
«Навчаннята досвід для бізнесу»
Завершилася реалізація проекту «Навчання та
досвід для бізнесу», який впроваджувався Львівським регіональним центром з інвестицій та розвитку з березня 2012 по листопад 2013 року в
рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2007-2013 рр.
Проект мав на меті зміцнення існуючих і
створення нових партнерських відносин між підприємцями сектору малого і середнього бізнесу
трьох регіонів: Кросненсько-Перемишльського
субрегіону в Польщі, Львівської області в Україні, а також Гродненської області в Білорусії.
ського, Львівського, Гродненського» та «Практичний посібник для розвитку підприємництва».
З метою зміцнення співпраці між інституціями бізнес-середовища проведено навчальні
візити у Перемишль та Львів. Загалом у цих візитах взяли участь понад 90 учасників з України,
Польщі та Білорусії.
Зокрема, учасниками проекту були підприємці сектору малого і середнього бізнесу (в
тому числі власники, менеджери, працівники) та
інституції бізнес-середовища (асоціації, органи
місцевого самоврядування, університети та інші
організації).
Проект реалізовувався в партнерстві чотирьох організацій:
●● Жешівської агенції регіонального розвитку (м. Жешів, Республіка Польща);
●● Львівського регіонального центру з інвестицій та розвитку (м. Львів, Україна);
●● Малопольського економічного інституту
(м. Жешів, Республіка Польща);
●● Гродненського державного університету
ім. Янки Купали (м. Гродно, Республіка
Білорусь).
В рамках проекту здійснено аналіз підприємницького потенціалу, а також досліджено кращі
практики підприємницької діяльності на території трьох прикордонних регіонів. За результатами
аналізу опубліковано два посібники чотирма
мовах (українською, англійською, польською та
російською): «Аналіз підприємницького потенціалу трьох регіонів: Кросненсько-Перемишль-
22
В рамках проекту проведено три біржі співпраці (у Львові, Жешові та Гродно), в яких
взяли участь підприємці області. Метою заходів було ознайомлення з діловими партнерами
у певних галузях економіки та встановлення
ділового співробітництва.
Львівським регіональним центром була проведена коопераційна зустріч для представників
малого та середнього бізнесу з України, Польщі
та Білорусі у Львівській обласній раді, під час
якої представлені презентації бізнесових проектів Львівської області, Львівського регіонального
центру інвестицій та розвитку, а також Львівської торгово-промислової палати. Генеральний
Консул Республіки Польща у Львові Ярослав
Дрозд відзначив важливість таких зустрічей для
підвищення рівня транскордонної співпраці.
Як результат проекту «Навчання та досвід
для бізнесу» слід відмітити надання підтримки
підприємцям шляхом проведення навчальних
семінарів, які стосувалися розвитку знань і
навичок у сфері залучення інвестицій, маркетингових та торгових компетенцій, управління,
впровадження інновацій, використання сучасних технологій в управлінні компанією, митної
та візової політики.
Андрій Біляк
завідувач сектору з реалізації проектів
Львівського регіонального центру
з інвестицій та розвитку
23.
Стратегії розвитку
Чорноморський регіон –
уфокусі уваги міжнародних експертів
24-25 жовтня в Лівадійському палаці
(м. Ялта) відбувся IV Міжнародний економічний Чорноморський форум, який відвідали представники влади і бізнесу 15 держав. Відкриття
форуму відбулося за участі Прем’єр-міністра
України Миколи Азарова. Цього року Форум,
ініційований Радою міністрів Автономної Республіки Крим, проводився під патронатом Президента України Віктора Януковича.
точки зростання регіону». Учасники дискусії поділилися своєю думкою з приводу протистояння
рецесії шляхом економічної інтеграції, обговорили
стратегічні галузі й проекти в цьому напрямку, а
також перспективи партнерства Чорноморського
регіону та ЄС. Зокрема, Мустафа Север, заступник
Міністра економіки Республіки Туреччина, зазначив: «Країни Чорноморського регіону розвиваються швидше, ніж європейські, але їх потенціал
досі не розкритий. Запорукою розвитку будь-якого
регіону є розвиток внутрішньорегіональної торгівлі та співпраці — це гарантія добробуту наших
народів». Павло Шеремета, Президент Київської
школи економіки, звернув увагу на те, що перед
Кримом стоять ті ж завдання, що й перед Україною в цілому: «Щоб виконати свою місію і врятувати Європу — треба виконати домашню роботу,
яка полягає у реалізації структурних реформ для
майбутнього економічного зростання, щоб ми
могли стати локомотивом розвитку в регіоні».
На відкритті Форуму Голова Ради міністрів
Автономної Республіки Крим Анатолій Могильов
розповів про стратегію розвитку Криму, а також
закликав інвесторів звернути увагу на можливості
та переваги, які пропонує регіон: «Крим — місце
унікальне і заслуговує особливої уваги інвесторів.
Перш за все, завдяки своїй політичній та соціальній стабільності. Окрім цього, Крим має унікальний природний потенціал. Ми розробили стратегію розвитку Криму, в якій визначено основні
напрямки, куди ми пропонуємо вкладати інвестиції. Головним пріоритетом є розвиток рекреаційного комплексу, сільського господарства та
транспортної інфраструктури. Кримський уряд
готовий дати зелене світло інвесторам, котрі
хочуть розвивати ці напрямки, і буде надавати
всіляку підтримку, і виступати гарантом вкладених коштів у ці галузі».
Одна з головних тем Форуму була присвячена
залученню інвестицій як ефективному інструменту соціально-економічного розвитку Криму
в рамках державної політики активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр., яка розроблена згідно із завданням Президента України.
Зокрема, на думку директора національного
інституту стратегічних досліджень А. Єрмолаєва, прийняття нещодавно Верховною Радою
України проекту Закону «Про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості
впровадження інвестиційної діяльності на її
території» стало дійсним шагом на шляху розвитку України у місцевому самоврядуванні.
Форум вже зарекомендував себе як ефективна платформа для діалогу керівників державних органів, великих компаній та провідних
експертів на теми економічного розвитку та
співробітництва країн Чорноморського басейну.
У центрі уваги цього року були такі важливі для
регіону питання як макроекономічні перспективи і точки росту, ефективні моделі залучення
інвестицій, розвитку АПК, інфраструктури, а
також туризму та індустрії спеціальних заходів.
Як Чорноморський регіон відповідає на нові
виклики глобальної економіки? Це питання обговорили під час секції «Макроекономічне бачення і
На Форумі презентували перспективні інвестиційні проекти, реалізація яких передбачена на
території Автономної Республіки Крим, зокрема
в сфері харчової промисловості. «Інвестиції в
агропромисловий комплекс повинні передбачати повний цикл, починаючи зі збору врожаю
і закінчуючи його переробкою. Ми повинні відроджувати традиційні для Криму агропромислові підприємства» – зазначив перший заступник Голови Ради міністрів АРК П. Бурлаков.
В роботі Форуму взяли участь Перший заступник Держінвестпроекту України М. Стеблинський та директор Кримського регіонального
центру з інвестицій та розвитку В. Великодний.
Костянтин Гріваков
заступник директора Кримського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
23
24.
Стратегії розвитку
Міжнародний діловийфорум в Одесі
«Дунайська синергія»
31 жовтня – 1 листопада 2013 року в Одесі
проходив Міжнародний діловий форум
«Дунайська синергія».
У ході форуму було обговорено пріоритетні
можливості в розвитку бізнес-середовища Придунайського регіону. У заході взяли участь керівники профільних міністерств, представники
бізнесу з країн Дунайського басейну, а саме з
Німеччини, Австрії, Угорщини, Словаччини,
Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Молдови та
України. Учасники форуму отримали унікальну
можливість налагодити і розширити співпрацю
з представниками країн Дунайського регіону,
ознайомитися з особливостями ведення бізнесу
та залучення інвестицій на внутрішньому ринку
Європейського Союзу. Крім цього, акцентом
форуму стало обговорення перспектив активізації транскордонного та крос-регіонального
співробітництва
Серед тем, які обговорювалися протягом
першого робочого дня форуму: перспективи
ведення бізнесу в регіоні Нижнього Дунаю,
реалізація транспортного (транзитного) потенціалу, розвиток портів Придунав'’я, екологічна
безпека та багато іншого.
У ході другого дня форуму, 1 листопада, учасники заходу відвідали місто Вилкове та обговорили перспективи розвитку зеленої економіки в
регіоні Нижнього Дунаю.
Дар’я Барда
головний спеціаліст відділу
«єдиного вікна» Одеського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
24
25.
Стратегії розвитку
Сумщина – регіонз майбутнім
15 листопада 2013 року в приміщенні
Дипломатичної академії при Міністерстві
закордонних справ України відбулась презентація Сумської області.
Сумщина має добрі традиції надійного партнерства та успішного бізнесу. Область упроваджує сучасні підходи до розвитку територій,
створює сприятливі умови для бізнес-середовища, комфортні умови для роботи іноземних
та вітчизняних інвесторів. Завдяки цьому, Сумщина досягла значних успіхів у залученні іноземного капіталу. Інвестиції компаній «Гуала
Кложерс Україна», «Крафт Фудз Україна, «Технологія», «Фармак», «Бель Шостка Україна»,
«Керамейя» та інших, дозволили реалізувати
десятки амбітних проектів, спрямованих на
економічний розвиток області та підвищення
соціальних стандартів.
Впроваджені проекти стали зразком вдалої
співпраці влади та бізнесу за принципом «єдиного інвестиційного вікна» – одного з головних факторів привабливості регіону. Сумська
область уперше в Україні запровадила механізми підтримки інвесторів, котрі відкривають
для регіону нові можливості.
ного парку «Свема»; інфраструктурного проекту
«Еспланада»; соціального проекту «Розвиток дитячо-юнацького футболу»; спортивного
проекту «Регіональний центр зимових видів
спорту»; проектів з переробки сільгосппродукції.
«З цими проектами ми пов`язуємо майбутнє
Сумщини. Їх успішна реалізація є визначальною в досягненні амбітної мети – у 2015 році
увійти до п`ятірки найбільш економічно розвинутих регіонів України», – підкреслив голова
Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь.
В рамках презентації інвестиційної привабливості Сумської області укладено Угоду про
співпрацю між Сумської обласною державною
адміністрацією та Державним агентством з
інвестицій та управління національними проектами України. Угода дає змогу активізувати
інвестиційну діяльність у регіоні та сприяти
залученню інвестицій. Одними із пріоритетних
напрямів співпраці сторін, визначених Угодою, є
взаємодія у впровадженні національних та пріоритетних регіональних інвестиційних проектів.
Саме тому презентація Сумської області,
яка відбулась 15 листопада 2013 року в приміщенні Дипломатичної академії при Міністерстві
закордонних справ України, засвідчила високий
інтерес зарубіжних та вітчизняних партнерів
для регіону.
Представники понад 50 дипломатичних місій
і посольств, 6 іноземних торгово-промислових
палат, вітчизняних та зарубіжних підприємств
ознайомилися з інвестиційним потенціалом
області та обговорили можливості співпраці в
реалізації конкретних проектів: індустріаль-
Віктор Чубур
в.о. директора Сумського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
25
26.
Перспективи розвитку
Потенціал спортивноїінфраструктури України –
можливість для бізнесу Бельгії
Донецький регіональний центр з інвестицій
та розвитку спільно з Діловою Радою ЄС –
Україна ініціювали проведення для бельгійських
компаній, які заінтересовані у роботі на українському ринку та мають бажання розвивати свій
бізнес у нашій країні, конференції «Євробаскет 2015 в Україні – можливості для бізнесу»
19 листопада 2013 року у м.Брюссель.
Захід пройшов у Європейському КонгресЦентрі за підтримки Департаменту закордонних справ та Кабінету Міністрів Бельгії, фінансування заходу було надано Діловою Радою
ЄС – Україна та бельгійським Клубом спортивних технологій (BSTC). На сьогодні головною
метою BSTC є просування товарів і послуг своїх
членів за кордон, виявлення і створення міжнародних бізнес – можливостей для них.
«Регіональна цільова програма розвитку фізичної культури та спорту в Донецькій області на
2012-2016 рр.». Особливий інтерес викликали
інвестиційні проекти будівництва спортивних
арен в рамках «Євробаскету 2015», проекти
«Реконструкція цілісного майнового комплексу ФПУ «Учбово-спортивна база «Спартак»
та «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу «Маєток князя Ігоря».
Також з доповідями на конференції виступили Філіп Ванденбрулє – почесний консул
Бельгії в Білорусі, Джеймс Уілсон – президент
Ділової Ради ЄС – Україна, Пьєтт Мунс – президент BSTC, Володимир Волчков – директор
Білоруської тенісної Федерації, Свен Хеннігер –
директор ТОВ «Україна Консалтинг».
В рамках конференції обговорювались перспективи залучення бельгійських компаній до
розвитку спортивної інфраструктури України
та Білорусі. Заступник директора ДРЦІР Костенок І.В. виступив з презентацією «Інвестиційні проекти у сфері створення спортивної
інфраструктури в Україні». По узгодженню з
Міністерством молоді та спорту України у презентації були представлені основні напрямки
та показники державних програм України,
зокрема: «Державна цільова соціальна програма розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 рр.», «Програма розвитку спортивної інфраструктури в
рамках підготовки до проведення Чемпіонату
Європи 2015 по баскетболу» та «Державна
цільова соціальна програма «Хокей України»,
26
У заході прийняли участь понад 150 представників компаній та установ, таких як Belgian –
Ukrainian Chamber of Commerce, CIPAL, Daikin
Europe, Depicon, Flanders Investment & Trade,
Lasersport та інші, з боку яких був проявлений
значний інтерес до участі у спільних проектах з
означеного напрямку.
Були проведені переговори з зацікавленими
компаніями та досягнуті попередні домовленості щодо візиту у відповідь представників
бельгійської сторони для продовження діалогу.
Ігор Костенок
заступник директора Донецького
регіонального центру з інвестицій та розвитку
27.
Перспективи розвитку
В Києвівідбувся круглий стіл
«Співпраця України та Латвії в інвестиційній
сфері: можливості та виклики»
28 жовтня 2013 року в рамках проведення
«Днів Латвії в Україні» в Києві відбувся круглий
стіл «Співпраця України та Латвії в інвестиційній
сфері: можливості та виклики», організаторами
якого виступили Київський міський центр з інвестицій та розвитку та Держінвестпроект України
спільно з Посольством Латвійської Республіки в
Україні та EEN (Enterprise Europe Network).
Метою заходу було налагодження партнерських відносин між латвійськими та українськими
компаніями та співпраця між бізнесом, владою,
міжнародними організаціями та фондами.
«Мені приємно відзначити позитивну динаміку розвитку співпраці Латвії і України у сфері
інноваційно-інвестиційної діяльності, – повідомив під час свого виступу заступник Голови
Держінвестпроекту Ілля Шевляк. – Лише за
минулий рік прямі інвестиції з Латвії в Україну
зросли на 5,9 млн дол. США, а сукупний показник сягнув 77,3 млн дол. США. Сподіваюся, що
співпраця між бізнесовими колами наших країн
тільки зростатиме, а цей захід посприяє її активізації та поглибленню», – резюмував І. Шевляк.
«Ця подія відображає важливість партнерства між державними установами та приватним бізнесом. Посольство Латвії в Україні дуже
позитивно ставиться до того, що між Київським
міським центром з інвестицій та розвитку і
Латвійським технологічним центром утворилася
настільки тісна та плідна взаємодія», – сказала
Посол Латвійської Республіки в Україні, її Високоповажність Аргіта Даудзе.
Крім того, з вітальним словом виступив Президент Латвії (1993-1999 рр.) Гунтіс Улманіс.
Він зазначив, що Латвія буде головуючою країною в Європейському Союзі в 2015 році, а її
столиця Рига – культурною столицею Європи
2014 року. Також Пан Улманіс відмітив, що
в рамках проведення «Днів Латвії в Україні»
заплановані урочистості та бізнес-зустрічі
представників Латвії та України в Києві та
Дніпропетровську.
В рамках своєї презентації, директор Київського міського центру з інвестицій та розвитку
Дмитро Борисов представив учасникам діяльність Київського центру, а також презентував
національні проекти України, що реалізуються
на території Києва, а саме «Відкритий світ»,
«Місто майбутнього», «Нове життя», «Повітряний експрес» та «Технополіс» – «Bionic Hill».
Під час заходу латвійські компанії представили напрямки своєї роботи, зокрема розповіли
про досягнення в екологічній політиці, ціноутворення і політику тарифів в енергопостачальному секторі, забезпечення необхідної інфраструктури та підтримки розвитку компаній, що
працюють в області високих технологій, а також
дослідження в галузі медицини, фармацевтики,
стоматології та реабілітації.
Зазначимо, що у круглому столі також
взяли участь представники Київської міської
та обласної державних адміністрацій, українського фонду підтримки підприємництва,
національної Академії Наук України, Торгово-промислової Палати України, а також
бізнес-кіл з України та Латвії.
Дмитро Борисов
директор Київського міського
центру з інвестицій та розвитку
27
28.
Перспективи розвитку
На конференціїв Житомирі обговорено
питання територіальної співпраці країн
Східного партнерства
Організатором конференції виступила Програма сприяння територіальній співпраці країн
Східного партнерства (EaPTC, фінансується
Європейським Союзом).
«Для Житомирської області велика честь приймати поважні делегації з п’яти областей України та двох областей Білорусі, а також представників із інших сусідніх держав – Польщі та
Молдови. Обласна рада всіляко сприятиме тому,
щоб конференція пройшла на високому рівні,
всі її учасники були задоволені результатом
роботи, набули потрібних знань і навичок для
підготовки та реалізації міжрегіональних проектів», – під час заходу звернувся до гостей і учасників голова обласної ради Йосип Запаловський.
У конференції взяли участь представники
Київської, Волинської, Чернігівської, Рівненської, Гомельської і Брестської областей, центральних, регіональних і місцевих органів влади,
організацій громадянського суспільства Білорусі
та України, європейські експерти.
Конференція мала на меті подвійне завдання:
інформування широкої громадськості про можливості та переваги, що можуть отримати державні і громадські організації прикордонних
регіонів Білорусі та України від участі у Програмі, а також створення майданчика для відкритого обговорення пріоритетів і перспектив
територіального співробітництва на місцевому
рівні з урахуванням особливостей та потреб
регіонів, які беруть участь у Програмі.
28
Впровадження Програми територіального
співробітництва
«Україна-Білорусь»,
яка
фінансуватиметься Європейським Союзом,
розпочнеться влітку 2014 року. Приблизний
обсяг фінансування становитиме 4 млн євро
на два роки (протягом 2015-2016 рр.).
Серед пріоритетних напрямків Програми
для місцевих громад Житомирщини найцікавішими є:
●● обмін досвідом роботи органів місцевого
самоврядування;
●● розвиток сільських територій;
●● вирішення екологічних проблем (питна
вода, очищення водних ресурсів, допомога
регіонам, які постраждали від наслідків
Чорнобильської катастрофи, утилізація
промислових відходів);
●● задоволення потреб працездатного населення області в освітніх послугах.
Мирослав Кілар
директор Житомирського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
29.
Перспективи розвитку
Черкащина налагоджуєдвостороннє
співробітництво з регіонами Королівства Іспанії
7-10 жовтня 2013 року відбувся візит делегації Черкаської області до м. Мадрид
(Королівство Іспанія).
До її складу увійшли перший заступник голови
Черкаської облдержадміністрації А.Г. Івашкевич,
керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, голова Канівської райдержадміністрації О.В. Павлов, Президент Черкаської Торговопромислової палати С.В. Першин, представники
Черкаської облспоживспілки, бізнесових кіл та
митці Черкаської області.
ське», «Створення відпочинкового комплексу в
м. Черкаси «Дніпровський берег».
Представники понад 50 іспанських компаній
виявили значний інтерес до змістовної частини
презентації, яка супроводжувалась демонстрацією відповідного відеоматеріалу.
Особливий інтерес зі сторони іспанських бізнесових кіл викликали інфраструктурні проекти,
зокрема, проект розвитку і реконструкції міжнародного аеропорту у м. Черкаси, проекти будівництва дороги Київ-Черкаси-Дніпропетровськ та
сміттєпереробних заводів.
8 жовтня в приміщенні ТПП м. Мадрид
відбулась презентація економічного та інвестиційного потенціалу Черкащини. У заході взяли
участь керівники ТПП Іспанії та представники
відомих іспанських компаній.
Відкриваючи захід, Посол України в Іспанії
С.О. Погорельцев відзначив важливість проведення презентації для популяризації України та
її економічного потенціалу, особливо в контексті
євроінтеграційних прагнень нашої держави.
Глава делегації Черкаської області А.Г. Івашкевич розповів про умови інвестування в економіку
регіону та привернув увагу присутніх до конкретних проектів, які презентуються, а також окреслив основні складові стану у сфері підприємництва та привабливість ринку України.
Учасники заходу отримали розгорнуту
інформацію щодо інвестиційних проектів
області: «Розвиток і реконструкція Міжнародного аеропорту Черкаси – Міжнародного
авіаційного терміналу України», «Будівництво
заводу з виробництва сонячних модулів «ТОВ
Солар-Умань», «Будівництво молочного комплексу потужністю 1000 голів «ТОВ Красногір-
У заході взяли участь представники дипломатичних кіл, іспанських органів влади, міжнародних організацій, бізнесових структур, громадських та неурядових установ, а також іспанські
ЗМІ.
Необхідно відмітити значний інтерес іспанських ЗМІ до візиту делегації Черкаської області.
Заходи були широко висвітлені в електронних та
друкованих засобах масової інформації Мадриду.
У розвиток домовленостей, досягнутих під час
презентації Черкаської області, 22-23 листопада
2013 року Черкащину відвідали представники
ділових кіл Іспанії Хосе Маркос Кінтано (президент «Grupo Regio») та Хорхе Альварес Атенсіо (директор Торгової палати Перу в Іспанії)
з метою обговорення інвестиційних пропозицій
регіону та підготовки наступного візиту.
Під час перебування, іспанська делегація відвідала ПАТ «Азот», КП «Аеропорт Черкаси»,
агропромислове підприємство «Урожай», ТОВ
«Красногірське», ПАТ «Іркліївмаслосирзавод»
та провела переговори з бізнес колами регіону в
Черкаській ТПП.
Таміла Лепьошкіна
директор Департаменту інвестиційноінноваційної політики та зовнішньоекономічних зв’язків Черкаської ОДА
29
30.
Перспективи розвитку
Кіровоградщина іРеспубліка Корея:
поглиблення економічного співробітництва
Розвиток міжнародного, регіонального та,
зокрема, економічного співробітництва області
є складовою основ формування зовнішньополітичного курсу та зовнішньоекономічної політики держави. Тому питання розширення географії міжрегіональних зв’язків Кіровоградської
області з адміністративно-територіальними
одиницями іноземних держав, побудованій на
багатовекторній основі, є актуальним і виступає
одним із найважливіших чинників успішного
стратегічного розвитку як країни в цілому, так і
окремого її регіону.
У цьому контексті дуже важливим для Кіровоградщини є розвиток і поглиблення співробітництва з Республікою Корея.
У жовтні, в рамках офіційного візиту в Україну, до Кіровоградщини завітала корейська делегація на чолі зі спікером Національної асамблеї
Республіки Корея Кан Чан Хе. Головна мета приїзду – підписання меморандуму про взаєморозуміння Кіровоградської облдержадміністрації і
корейської корпорації «Daewoo International»
«Daewoo International» виявляє велику зацікавленість у реалізації інвестиційних проектів
в аграрному секторі Кіровоградщини, зокрема,
щодо спорудження сучасних елеваторних та
тепличних комплексів. Корейська сторона
готова інвестувати значні кошти у розвиток овочівництва і тваринництва, а також у зберігання
та глибинну переробку сільськогосподарської
продукції.
У церемонії підписання Меморандуму взяли
участь: від Кіровоградської області – заступник
голови ОДА Ярослав Арсірій, від корпорації
«Daewoo International» – голова регіонального
представництва «Daewoo International» в Україні пан Хат Йонг Цой.
«У цьому документі ми задекларували наше
бажання сприяти корейському бізнесу щодо
реалізації на території регіону нових проектів
в аграрному секторі та у переробній промисловості, адже це нові робочі місця і додаткові надходження до обласного та місцевих бюджетів.
Зрозуміло, що для жителів області – це потенційна перспектива отримати цікаву та добре
оплачувану роботу, а для області в цілому – це
ще один крок у напрямку підвищення конкурентоздатності економіки нашого регіону», –
відзначив Ярослав Арсірій.
Наразі, для реалізації одного з таких проектів вже зроблено перші практичні кроки – за
30
активної підтримки корейських інвесторів у
селі Чарівне Бобринецького району буде створено спільне українсько-корейське підприємство «Choi’s Farm» – своєрідний наукововиробничий комплекс, де буде налагоджено не
лише виробництво якісної овочевої продукції та
її переробку, а також організовано підготовку
фахових спеціалістів у галузі овочівництва.
«Я щиро сподіваюсь, що цей Центр поступово буде і освітнім, і центром нових технологій в
аграрній сфері, і в тепличних технологіях, і у вирощуванні овочів. Окрім цього, вкладати приватні
інвестиції планують і ряд провідних південнокорейських компаній. Сьогодні корейська сторона
розглядає аграрний сектор як найбільш привабливий. І куди, як не в Кіровоградщину інвестувати,
виходячи із цих міркувань», – зазначив голова
Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко.
Підсумовуючи перебування Спікера Національної Асамблеї Республіки Корея пана Кан Чан
Хе в області, голова облдержадміністрації зазначив: «Сьогодні ми зробили знаковий крок, підписавши Меморандум про співробітництво з корейською корпорацією «Daewoo International».
Таким чином, ми виконуємо завдання, поставлені перед нами Президентом України Віктором Януковичем під час Третього Міжнародного
інвестиційного форуму «Elisavetgrad Investment
Day – 2013» – надавати пріоритетне значення
раціональному та ефективному використанню
земельних ресурсів, забезпечити технічне переоснащення підприємств, якість продукції яких
має відповідати потребам сучасної світової економіки та вимогам найвибагливіших споживачів. Вкрай важливим для реалізації цих завдань
є пошук та залучення до співпраці партнерів як
на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках».
Максим Колле
директор Кіровоградського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
31.
Перспективи розвитку
Проекти розвитку
Туристичніскарбниці Миколаївщини
Регіональний ландшафтний парк «Гранітностепове Побужжя», національний природний
парк «Білобережжя Святослава», цілющі грязі
Тилигульського і Бейкушського лиманів, національний археологічний заповідник «Ольвія» –
ось далеко не повний перелік рекреаційнотуристичних куточків Миколаївщини.
Національний природний парк «Бузький
Гард» – це одне із семи природних чудес
України та місцевість, тісно пов'язана з історією
Українського козацтва. Саме тут було покладено
початок степовому та полезахисному лісорозведенню, а графом Віктором Скаржинським створено справжню заповідну перлину Миколаївщини – Трикратський ліс.
Узбережжя Мигії, Куріпчиного, Грушівки
є однією з кращих у Європі природних трас
водного слалому, що приваблює любителів рафтингу, сплаву на слаломних байдарках та каное.
А стрімкі гранітні скелі каньйонів – улюблене
місце змагань спортсменів-скелелазів. Якщо є
бажання долучитись до відбитків історичних
подій, – це «Дике поле» або «Приінгулля». Тут
поруч розташувалися два великих природоохоронних об'єкти: природний заповідник державного значення «Єланецький степ» та регіональний
ландшафтний парк «Приінгульський». Цілинний
ковиловий степ та величні сакральні споруди
створюють інтерес для відвідування паломників
та всіх охочих і готових дивуватися, захоплюватися природою та історією рідного краю.
Справжнім туристичним центром нашої
області є місто Миколаїв – велика кількість історико-культурних та туристично-рекреаційних
об'’єктів, таких як найкращий в Україні Миколаївський зоопарк, найстаріший в Україні яхтклуб, найперша в Україні Миколаївська астрономічна обсерваторія, єдиний в Україні музей
суднобудування й флоту, Миколаївський обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми»
та багато-багато інших забезпечують постійний
туристичний інтерес до нашого регіону.
Характер і особливості об’єктів туристичної
сфери Миколаївського регіону, привабливі для
інвестування, окреслюють ті види туризму, які
мають широку практику поширення в усьому
світі. Це, насамперед, зелений туризм, культурноісторичний туризм, екстремальний туризм, медичний туризм та відпочинок, та тематичний туризм.
Якщо ж вивчити портфель пропонованих на
сьогодні інвестиційних проектів і інвестиційних
пропозицій, відразу ж можна відзначити, що є ряд
проектів і пропозицій, які за своїм потенціалом
могли б охоплювати не один, а декілька туристичних напрямків. Так, наприклад, інвестиційна
пропозиція з будівництва готельно-розважального
комплексу в селі Мигія Первомайського району.
По суті, ця пропозиція ближче до готельного та
розважального бізнесу, хоча там же знаходяться
Мігійскі пороги й прямовисні скелі – тобто все
необхідне для екстремального туризму. Виникає
чудова можливість створення не тільки готельнорозважального комплексу, а й розвитку супутніх
напрямів бізнесу та розвитку інфраструктури.
Деякі проекти, такі як будівництво санаторію-профілакторію на березі Тилігульського
лиману в смт Березанка Березанського району,
створення єдиного курортного комплексу на
території Очаківського району, будівництво
туристичної бази в с.Чорноморка, більш повно й
спрямовано використовують потенціал природніх об’єктів для розвитку медичного туризму та
відпочинку і мають великий потенціал для вкладень та залучення іноземних інвестицій, а також
одночасного розвитку кількох видів туристичної
діяльності та надання супутніх послуг.
Миколаївська область володіє достатньою кількістю цінних рекреаційних ресурсів, які дозволяють задовольнити культурно-естетичні потреби
вітчизняних та іноземних туристів, сприяють
їхньому оздоровленню та відпочинку.
Туристично-рекреаційна галузь – одна з найперспективніших в Миколаївській області, її
подальший розвиток дасть можливість отримувати міжнародні інвестиції, стимулювати підприємницьку діяльність, і в майбутньому стати
одним з туристичних центрів України.
Юрій Іванов
директор Миколаївського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
31
32.
Проекти розвитку
Компанія GlasTrösch Holding AG готова будувати
свій завод в індустріальному парку «Павлоград»
Наприкінці жовтня Дніпропетровщину відвідали представники швейцарської компанії
Glas Trösch Holding AG, яка вже має позитивний досвід роботи в Дніпропетровській області.
Проекти компанії супроводжуються відповідними структурними підрозділами Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій
та розвитку. Перша зустріч керівника проекту
Ханса Люді з тодішнім головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а нині
Віце-прем’єр-міністром України Олександром
Вілкулом, щодо реалізації інвестиційних проектів в Дніпропетровському регіоні, зокрема
заводу з виробництва склопакетів у місті Дніпродзержинську, відбулася в 2010 році.
Наступний крок компанії є набагато вагомішим для економіки області та держави в
цілому – це будівництво заводу з виробництва
флоат-скла в Україні. Інвестиційний проект оцінюється близько 250 млн доларів США.
Компанією було розглянуто більш ніж 30 ділянок для будівництва, з вивченням енергетичної
та транспортної інфраструктури, проведенням
юридичного аудиту територій. Результатом кількарічної роботи стало рішення, оголошене Хансом Люді на нараді у Павлограді про готовність
компанії реалізовувати свій проект з будівництва
заводу з виробництва скла в рамках створюваного
індустріального парку на території Павлоградського району. Прийняттю такого рішення передувала напружена спільна робота керівництва
Дніпропетровської області, Дніпропетровського
РЦІР та представників швейцарської компанії.
Чому було прийняте рішення реалізовувати
проект саме в рамках індустріального парку?
З прийняттям в Україні Закону «Про індустріальні парки» у 2012 році, керівництво компанії-інвестора остаточно визначилася з умовами
реалізації. Для них це зрозуміла, загальноєвропейська практика. Створення індустріальних
парків є взаємовигідною формою співробітництва між державою та інвесторами. Основною
перевагою для інвестора є те, що він отримує
32
земельну ділянку, відповідно до прийнятих в
усьому світі норм, з підведеною інфраструктурою та має певні митні пільги для ввозу обладнання. В той самий час держава отримує нові
стабільні робочі місця та стабільне джерело
поповнення бюджетів всіх рівнів. Але найголовніше – із залученням авторитетних інвесторів
ми створюємо і підтверджуємо свій інвестиційний імідж. Ні для кого не секрет, що європейці побоюються інвестувати в Україну. І саме
завдяки залученню визнаних в світі компаній,
таких як Glas Trösch, завдяки отриманню їх
довіри, ми формуємо позитивну думку серед
європейських та світових компаній та привабливий інвестиційний імідж України.
В той же час залишається відкритим питання
щодо можливості реалізації інвестиційного
проекту в рамках Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових
робочих місць». Незважаючи на відповідність
критеріям Закону України, за обсягами інвестицій та кількістю створених робочих місць, Розпорядження КМУ №843-р від 14 серпня 2013р.,
обмежує реалізацію інвестиційних проектів так
званим переліком «пріоритетних галузей», до
яких не включена будівельна галузь.
Штучне обмеження переліку галузей на фоні
більш ніж 75% імпорту флоат-скла в Україну
перешкоджає розвитку місцевого ринку, імпортозамінного виробництва.
Довідково: Родинне підприємство Glas
Trösch Holding AG було засноване у
1905 році (головний офіс розташовано в
м. Bützberg (Швейцарія). Зараз – це провідне підприємство у скляній промисловості. Виробництва розташовані у Швейцарії, Німеччині, Франції, Польщі, Туреччині,
США, Молдові та Україні. В Україні компанія має 10 підприємств з виробництва
склопакетів 2 з яких у Дніпропетровській
області (Кривий Ріг та Дніпродзержинськ),
на яких працюють близько 1000 робітників. Загальна виробнича потужність українських підприємств складає більш 5 млн м²
склопакетів на рік.
Алім Молодан
директор Дніпропетровського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
33.
Проекти розвитку
Упевнені крокина шляху розвитку альтернативної
енергетики в Запорізькій області
На сьогоднішній день, велика увага в області
приділяється розвитку альтернативної і поновлюваної енергетики.
Так, в Запорізькій області продовжується
реалізація проектів будівництва парків вітрових електростанцій на територіях Приазовського, Приморського, Мелітопольського і Бердянського районів.
В Приазовському районі ТОВ «Вінд Пауер»
будується Ботієвська вітрова електростанція.
4 жовтня 2012 року, в рамках робочої поїздки,
Президент України Віктор Янукович взяв
участь в запуску перших трьох вітрогенераторів. У 2012 році введена в дію перша черга
Ботієвської ВЕС, на якій встановлено 30 вітрових агрегатів, потужністю 90 МВт.
будівництва комплексних сонячних електростанцій на територіях Приморського, Запорізького і Токмацького районів.
У Токмацькому районі 26 жовтня 2012 року
відбулося урочисте відкриття першої черги
комплексу сонячних електростанцій ТОВ «Токмак Солар Енерджи» потужністю 1,5 МВт.
Друга черга введена в грудні 2012 року потужністю 2,5 МВт; і третя черга запущена в липні
2013 року потужністю 6 МВт. Загальна потужність комплексної сонячної електростанції ТОВ
«Токмак Солар Енерджи» складає 10 МВт. Для
їх розміщення на території Новенської сільської
ради Токмацького району виділено майже 33 га
землі.
За 9 місяців поточного року Ботієвською ВЕС
вироблено електроенергії 194,1 млн кВт/год.
Проектна потужність Ботієвської ВЕС складає 200 МВт. Вона стане частиною вітропарку
«ДТЕК Приазовський», в який увійдуть Бердянська ВЕС і Приморська ВЕС. Загальна проектна
потужність вітропарку «ДТЕК Приазовський»
складає 550 МВт. Інвестиції в будівництво
Ботієвської ВЕС складуть майже 350 млн євро.
Всього для створення вітропарку «ДТЕК Приазовський» планується залучити близько 900 млн
євро інвестицій.
Також, в Запорізькій області за рахунок
інвесторів продовжується реалізація проектів
В результаті будівництва сонячної електростанції сільські території отримали не лише
додаткове екологічно чисте джерело електроенергії, але і нові робочі місця. Крім того, щороку
до бюджету Новенської сільської ради додатково
надходитиме близько 230 тис. грн. Термін окупності проекту – приблизно 4,5 років, в його
реалізацію вкладено 40 млн доларів.
За 9 місяців 2013 роки вироблено електроенергії 3 403,7 тис. кВт/год.
Петро Гончарук
заступник голови Запорізької
обласної державної адміністрації
33
34.
Проекти розвитку
Промисловий парк«Запоріжкран» –
інвестиції, технології, нові робочі місця
14 листопада 2013 року в Запоріжжі відбулася урочиста церемонія відкриття на
території Промислового парку Konecranes
заводу ПАТ «Запоріжкран» представництва
і виробництва компанії Heraeus Electro –
Nite (Бельгія), яка є визнаним світовим
лідером у галузі створення засобів експрес-контролю параметрів металів під час
їх виробництва.
В урочистому заході взяли участь начальник
управління зовнішніх зносин та ЗЕД Запорізької ОДА В.В. Міщанин, директор ДБУ
«Запорізький центр з інвестицій та розвитку»
С.А. Дорошенко, Посол Фінляндії в Україні Ар'я
Макконенн, керівники Konecranes і Heraeus
Electro-Nite, топ-менеджери іноземних компаній, що працюють в Україні, директори великих
промислових підприємств регіону.
Промисловий парк компанії Konecranes
створений на території заводу «Запоріжкран» у
2011 році і вже зараз об'’єднує кілька активно
працюючих українських підприємств. Промпарк
являє собою розвинену інфраструктуру і є одним
із центрів розвитку міста та регіону. Відкриття
свого представництва на території промпарку
Konecranes компанії зі світовим ім'’ям, якою є
Heraeus Electro-Nite, свідчить про високий ступінь довіри з боку іноземного бізнесу.
Запоріжжя має суттєві конкурентні переваги
для інвестора – це високий експортний і науково-технологічний потенціал, порівняно низькі
виробничі витрати, високий рівень кваліфікації
фахівців, наявність комплексу науково-дослідних
інститутів та науково-виробничих підприємств,
що можуть стати основою створення високотехнологічних промислових зон в інноваційній сфері.
Також, з метою прискорення проходження інвесторами всіх дозвільних процедур створено робочу
групу, в яку увійшли представники дозвільних
органів КП «Водоканал», ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ПАТ «Запоріжгаз».
Експерти стверджують, що індустріальний
парк дозволить об'’єднатися на одній території
промисловим підприємствам за рахунок загальної інфраструктури та профільної кооперації.
Завдяки промисловому парку буде оптимізовано виробництво вантажопідйомного обладнання, зменшено обсяг імпортних комплектуючих для виготовлення кранів, оскільки з’явиться
можливість випускати їх на місці. Компанії, які
захочуть розгорнути виробництво в індустріальному парку, отримають готовий промисловий
майданчик із розвиненою інфраструктурою.
В свою чергу, для міста Запоріжжя та Запорізького регіону вигоди проекту очевидні – це
поліпшення інвестиційного клімату, розвиток
малих і середніх підприємств, створення нових
робочих місць, надходження до бюджетів різних рівнів, підвищення експортного потенціалу регіону, імпорт інноваційних технологій та
впровадження сучасної моделі управління.
Сергій Дорошенко
директор Запорізького регіонального
центру з інвестицій та розвитку
34
35.
Проекти розвитку
Італійські інвесторимають намір встановити
парк сонячних батарей у Коростені
У місті Коростені в жовтні відбулася ділова
зустріч між представниками влади і бізнесу. Для
обговорення можливостей співпраці з офіційним
візитом прибули керівники та представники іноземних компаній Алесандро Тости – AM Trading
(Республіка Польща), Атилио П’ятелли (Attilio
Piatelli) – Sun City Roma (Італія), Джованні
Кунегати (Giovanni Cunegatti) – ТОВ «Рамена»
(Італія – Україна) і Едуард Куницький (Edward
Kunicki) – AM Trading (Італія).
Участь у заході взяли Коростенський міський голова Москаленко Володимир Васильович, голова Коростенської районної державної
адміністрації Нагорняк Володимир Васильович,
директор Житомирського регіонального центру
з інвестицій та розвитку Мирослав Кілар, керівники управлінь Коростенського міськвиконкому,
комунальних установ, підприємств, організацій.
«В Житомирській області з італійськими
інвестиціями працює ряд промислових підприємств, які мають світове ім’я – це Fertlast,
Chelme Ukraine та інші. Ми сподіваємось, що
10-ти річний досвід роботи в Україні Джованні
Кунегати – керівника ТОВ «Рамена» (Італія –
Україна) дасть можливість розпочати впровадження нових інвестиційних проектів в місті
Коростені, яке можна назвати територіальною
громадою області яка найбільш відкрита до
співпраці з інвесторами. Зі свого боку Жито-
мирський регіональний центр з інвестицій та
розвитку супроводжуватиме інвестора на всіх
етапах становлення його бізнесу» – відзначає
директор Житомирського РЦІР Мирослав Кілар.
«Дуже приємно, що такі відомі європейські
компанії як AM Trading та Sun City відгукнулися на нашу пропозицію створити свій бізнес
на теренах Коростенщини. Сьогодні відбулася
для усіх сторін важлива зустріч, яка, сподіваюся,
встановила початок нашої успішної майбутньої
співпраці» – звернувся до присутніх Коростенський міський голова Володимир Москаленко.
В ході зустрічі було обговорено ряд питань
по впровадженню інвестиційних проектів: про
розвиток альтернативної енергетики – сонячної
енергії завдяки встановленню сонячних батарей,
організація виробництва біогазу шляхом використання потужностей очисних споруд міста.
Інвесторами було презентовано ряд проектів,
які можливі до впровадження в місті Коростені
та Коростенському районі. Наразі виконавчим
комітетом Коростенської міської ради разом з
інвесторами здійснюється підготовка необхідних фінансово-економічних розрахунків.
Віталій Сівко
заступник директора Житомирського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
35
36.
Проекти розвитку
Індустріальна Полтавщина
Полтавськимрегіональним центром з інвестицій та розвитку проводилась велика кількість
зустрічей з метою пошуку іноземних інвесторів
для індустріального парку, а також прийнято
участь в розробці Положення «Про конкурсну
комісію з організації і проведення конкурсу
з вибору керуючої компанії індустріального
парку «Центральний» та Положення «Про
основні вимоги до керуючої індустріальним
парком компанії».
Прийняття Закону України «Про індустріальні парки» стало черговим кроком до забезпечення економічного розвитку та підвищення
конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових
робочих місць, розвитку сучасної виробничої та
ринкової інфраструктури.
Першими на Полтавщині створити індустріальний парк виявили бажання кременчужани. У вересні 2012 року між Кременчуцьким
міськвиконкомом, комунальним підприємством «Кременчук Інвест» та Полтавським
регіональним центром з інвестицій та розвитку
було підписано «Угоду про співпрацю» та досягнуто розуміння щодо необхідності створення
та перспектив розвитку індустріального парку
в м. Кременчуці. Сторони погодилися спільно
координувати свої дії та всебічно сприяти створенню індустріального парку.
Роботу було розпочато із вибору земельної
ділянки для створення індустріального парку,
який отримав назву «Центральний». Проект
концепції індустріального парку був розроблений комунальним підприємством «Кременчук Інвест» за участі Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку. В грудні
2012 року на пленарному засіданні XХVІІ сесії
Кременчуцької міської ради VІ скликання депутати затвердили концепцію Індустріального
парку «Центральний» в місті Кременчук. Також
на сесії депутатським корпусом було прийнято
рішення «Про надання дозволу на розроблення
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення
для створення індустріального парку в Північному промисловому вузлі м. Кременчук».
У відповідності з концепцією, індустріальний
парк розділений на 5 секторів. До них відносяться: Ні-Тесh, Logistics, TechnoPolis, EcoLife,
Energetics та Business-city, на яких планується
розміщення підприємств відповідного профілю.
36
В серпні поточного року до Державного
агентства з інвестицій та управління національними проектами України були передані
відповідні документи для реєстрації Індустріального парку «Центральний».
19 листопада в м. Києві було проведене засідання міжвідомчої робочої групи за участю
представників Держінвестпроекту України,
Мінфіну, Мінекономіки, Держкомзему України та Кременчуцького міськвиконкому.
На засіданні обговорювались питання підготовки комплекту документів для реєстрації індустріального парку «Центральний» та
питання підтримки індустріального парку з
боку Держави, Кременчуцької міськради та
Полтавської облдержадміністрації.
На виконання Указу Президента України
«Про Національний план дій на 2013 рік»
щодо впровадження Програми економічних
реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» Полтавським регіональним
центром з інвестицій та розвитку проводились
навчально-ознайомчі семінари для представників райдержадміністрацій, міськвиконкомів
та голів сільських рад на тему: «Перспективи
створення індустріальних парків в Полтавській
області».
На семінарах присутні ознайомлювалися із
основними засадами, метою, принципами та
механізмами створення індустріальних парків.
Були наведені приклади їх функціонування за
кордоном. Центром запропонована всебічна
допомога у створенні індустріальних парків,
зокрема: розробка концепції, підготовка необхідних документів, надання консультацій, налагодження необхідних контактів та інша підтримка відповідно до завдань та повноважень.
Дмитро Лєта
в.о. директора Полтавського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
37.
Проекти розвитку
Тиждень ITв Севастополі і Криму
З 29 жовтня по 1 листопада 2013 року в
містах Севастополі та Сімферополі вперше відбулася серія професійних масштабних заходів
«Тиждень IT в Севастополі і Криму», присвячена розвитку галузі інформаційних технологій.
Організаторами «Тижня -IТ» виступили: проект
Європейського Союзу «Залучення прямих іноземних інвестицій в Севастополь», Севастопольська міська державна адміністрація, «IT-Кластер
Крим» і Севастопольський регіональний центр з
інвестицій та розвитку Державного агентства з
інвестицій та управління національними проектами України.
Протягом чотирьох днів в м. Сімферополь
та м. Севастополь проходили неформальні засідання лідерів IT-компаній, майстер класи з
актуальних питань IT-індустрії на базі провідних ВНЗ півострова і заключний семінар по
створенню «ІТ-кластеру Крим». Основна мета
заходу – це зосередження уваги в регіонах Крим
і Севастополь на галузі інформаційних технологій, як провідної для розвитку економіки, обмін
досвідом і знаннями, пошук нових контактів та
напрямів співпраці для ІТ-компаній.
Проведення таких заходів привернуло значну увагу не лише регіональних, але і національних ЗМІ – були задіяні близько 50 інформаційних ресурсів, підготовлені 4 спеціалізовані
ТВ-програми. Поки ще зарано аналізувати всі
їхні позитивні «наслідки», головне те, що організаторам вдалося успішно презентувати потенціал регіону у сфері інформаційних технологій,
а «ІТ-кластер Крим» зміг потужно заявити про
себе, як про нового актора на ринку ІТ-послуг
в країни. Слід зазначити, що зараз в Україні у
сфері інформатизації працює 3292 підприємства та організації, близько 1 тисячі з яких з
валовим доходом понад 1 млн грн. та створюють
62 тис. робочих місць.
Саме тому розвиток IT-компоненту було
вибрано одним із пріоритетних напрямків при
реалізації Проекту ЄС «Залучення прямих іноземних інвестицій в м. Севастополь» з метою
вивчення можливостей Севастополя в сфері
інформаційних технологій, а також виявлення
та розвитку конкурентних переваг міста порівняно з іншими містами і регіонами в Україні
та Європі. Проект співпрацював з всесвітньо
відомою консалтинговою компанією Oxford
Intelligence і виступив як її партнер при проведенні дослідження «Прямі іноземні інвестиції в індустрію комп'’ютерного програмування».
Унікальним компонентом їх партнерства стала
можливість задати 200 провідним світовим
IT-компаніям, які планують розширення своєї
діяльності за кордоном, конкретні питання про
місце України і м. Севастополя в їхніх інвестиційних планах.
Виходячи з того, що 90% національного експорту програмного забезпечення і IT-послуг у
світі припадає на підприємства, розташовані в
технопарках, механізмом для реалізації даної
ідеї було вибрано створення «ІТ-платформи» на
основі «IT-Кластеру Крим». В результаті, вперше
в Криму і Севастополі створюється кластер,
об'’єднуючий IT-компанії, університети та інші
організації двох регіонів, який є дієвим інструментом стимулювання зростання IT-галузі та
залучення інвесторів: відкриються нові можливості для існуючих компаній, а також для створення перспективних IT-стартапів, з’явиться
доступ до нових міжнародних ринків і замовників, що допоможе залучити кваліфікованих
фахівців і нові знання, налагодити зв'язки з університетами, поліпшити міжнародний імідж,
як самих компаній, так і регіонів Севастополь
і Крим.
Створення «ІТ-кластеру Крим» було розпочато у квітні 2013 року і на сьогодні вже маємо
70 представників IT-компаній, інститутів освіти
і фінансових структур, місцевих органів влади
м. Севастополь і м. Сімферополь.
Севастопольський регіональний центр з
інвестицій та розвитку активно підтримує ініціативи щодо створення та функціонування
«IT-Кластеру Крим» і запрошує всіх зацікавлених осіб долучитися до співпраці.
Максим Степаненко
в.о. директора Севастопольського
регіонального центру з інвестицій та розвитку
37
38.
Проекти розвитку
Прикарпатська електроніка:успіх та перспектива
В Івано-Франківській області історично
сформувались умови для сприятливого
розвитку точного машинобудування, приладобудування, виробництва електронної
та електротехнічної продукції.
За останні п’ять років у цю галузь надійшло близько 120 млн євро іноземних інвестицій, створено майже 1 500 робочих місць. При
цьому, за підсумками 2012 року, більше половини працівників, зайнятих в машинобудуванні,
працювало на підприємствах електротехнічної
промисловості, а середньорічні індекси промислової продукції, починаючи з 2010 року,
становили майже 150%. На регіон припадає
65% випуску автоматичних пральних машин в
Україні.
Василь Чуднов, голова Івано-Франківської
обласної державної адміністрації: «Пріоритетними для розвитку економіки області та
залучення інвестицій ми вважаємо галузі, що
створюють високу додану вартість, передбачають впровадження інноваційних технологій та
є дружніми до довкілля. Зокрема, це виробництво електротехніки та електронна промисловість. Тому інвестиційна політика області має
стратегічне спрямування на розвиток саме цих
галузей».
Що стосується кадрового потенціалу для
точного машинобудування, то він формується,
в першу чергу, завдяки Івано-Франківському
національному технічному університету нафти
і газу, на базі якого здійснюється електротехнічна підготовка спеціалістів, фахівців в сфері
автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, інженерної механіки, супроводу машинобудівних виробництв.
Водночас, коли йдеться про інженерні передумови і традиції, варто згадати, що на теренах Івано-Франківщини ще за радянських часів
діяло чимало заводів, що належали до військовопромислового комплексу. В свій час на одному
такому підприємстві працювало 10 тисяч висококваліфікованих фахівців електронної техніки. Система підготовки фахівців для галузі
збережена з того часу і невпинно розвивається.
На теренах області діє багато спеціалізованих
навчальних закладів середньої технічної освіти.
Відомі потужною науковою базою технічно
спрямовані факультети Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Для області це означає присутність на ринку праці високоваліфікованої спеціалізованої робочої сили та наявність
вільних площ промислових підприємств.
38
Окрім пропозиції інвестиційних виробничих
майданчиків, готових для розміщення нових
виробництв, в регіоні активно провадиться
робота зі створення нових індустріальних парків. На цей час затверджено концепції трьох
індустріальних парків, що мають вигідне географічне розміщення та перспективи розвитку.
Оксана Федорович, директор Івано-Франківського регіонального центру з інвестицій та розвитку: «Наше ключове завдання – налагодити
взаємовигідну співпрацю з мультинаціональними
компаніями, що діють в сфері приладобудування, електроніки, виробництва електротехнічного устаткування. В області є всі передумови –
добра освітня та експериментальна база, висока
технічна культура, європейські стандарти якості
та інші передумови для розвитку цієї галузі.
Тому пріоритетним напрямком роботи Центру
є створення в регіоні привабливих для потенційного інвестора продуктів (зокрема, підготовлених інвестиційних майданчиків) та територіальний маркетинг».
Присутні в регіоні підприємства електротехнічної та електронної промисловості інтегровані до міжнародної економіки. Так, на
потужностях державного підприємства «Виробниче об’єднання «Карпати» налагоджено випуск
електрокабельної продукції для автомобільної
галузі. Варто відзначити ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед», що виготовляє електрокабельну продукцію для автомобілів та входить
до складу міжнародної виробничо-промислової
компанії «TYCO International Ltd».
Історії успіху:
ТОВ «Електролюкс Україна»: в загальноукраїнському масштабі дві третини виробництва
пральних машин.
З квітня 2011 року в Івано-Франківську розпочато виробництво інноваційної побутової техніки – високоякісних пральних машин відомих
брендів Zanussi та Electrolux.
Підприємство «Електролюкс Україна» створено шведською компанією AB Electrolux,
одним зі світових лідерів побутової техніки, що
реалізовує свою продукцію на ринках більш ніж
150 країн світу. Завод на Прикарпатті став 18-м
підприємством AB Electrolux в Європі. Вартість
інвестиційного проекту – понад 19 млн євро.
Проведено модернізацію та розширення виробництва, створено нові робочі місця.
Виготовлення продукції на ТОВ «Електролюкс Україна» – це повністю автоматизований
завершений цикл виробництва автоматичних
пральних машин, що відповідає міжнародним
стандартам якості та безпеки.
39.
Проекти розвитку
ТОВ «ТайкоЕлектронікс Юкрейн Лімітед»:
входження Прикарпаття до міжнародного автомобільного кластеру.
провідникова продукція для легкових автомобілів (Skoda, Volkswagen, Mercedes).
ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед»
входить до складу міжнародної виробничо-промислової компанії «TYCO International Ltd»,
яка є провідним виробником електротехнічної
продукції в світі. «TYCO International Ltd» —
світовий постачальник електронних компонентів, мережевих рішень та бездротових систем
із середньорічними продажами понад 13 млрд
дол. США споживачам у 150 країнах. Підрозділ
електронних компонентів — найбільший світовий постачальник пасивних електронних компонентів, включаючи з’єднувачі, реле, вимикачі,
захисні пристрої, сенсорні панелі, датчики, провід та кабель.
Підприємство, що розпочало серійне виробництво у Івано-Франківську в 2008 році, здійснює складання електрокабельної продукції для
обладнання автомобілів європейського типу.
В розвиток підприємства вкладено близько
60 млн євро.
ДП «Виробниче об’єднання «Карпати»:
основна умова успіху –висока культура виробництва та бездоганна якість продукції
Підприємство, на якому працює понад тисячу
працівників, за останні 7 років невпинно нарощує виробництво, розвивається, оновлюється
і прогресує. Освоєно цілий ряд нових виробництв, серед яких чільне міце займає кабельно-
ТОВ «Мікрол»: новий погляд на світ сучасних
технологій та застосування в розробці і виробництві засобів автоматизації На сьогоднішній
день ТОВ «Мікрол» – провідний виробник
засобів промислової автоматизації в Україні. На
підприємстві організовано повний цикл виробництва – від складання проектної документації
на прилад – до випуску готового виробу, що
дозволяє гнучко реагувати на потреби ринку та
оперативно модернізувати продукцію.
Широкою є сфера застосування продукції
підприємства: як на рівні окремих технологічних
установок, так і на рівні окремих цехів та цілих
підприємств. Управління заданими та регульованими параметрами, контроль якості та облік
виготовленої продукції, ефективне забезпечення
енергоресурсами, енергозбереження, інформаційне забезпечення – далеко не вичерпний
перелік завдань, які вирішуються за допомогою
програмно-технічних засобів ТОВ «Мікрол» на
підприємствах енергетичної, хімічної, харчової
та інших галузей.
Івано-Франківський регіональний
центр з інвестицій та розвитку
Нам довіряють:
Ернесто Ферраріо, старший віце-президент компанії Electrolux з виробництва великої побутової техніки, під час відкриття заводу в м. Івано-Франківську (2011 рік): «У 2010 році,
коли було прийнято рішення про придбання фабрики в Івано-Франківську, я був одним із
перших, хто відвідав Україну. Однією з причин того, що Electrolux вирішив купувати тут
підприємство, є ваш регіон. Точніше, особливий інвестиційний клімат цього регіону, який
вважається непоганим. Звичайно, кожна інвестиція — це виклик. І коли я прийшов до свого
шефа і попросив кілька мільйонів євро для здійснення угоди, він мене насамперед запитав:
«Ернесто, ви справді вірите у те, що фабрика в Україні буде працювати, вироблятиме продукцію і продаватиме її?». Я відповів ствердно. І нинішня подія є, власне, підтвердженням
цього. Ми бачимо кваліфікованих працівників, представників влади, які готові нам допомагати, і бачимо виготовлену продукцію».
39
40.
Проекти розвитку
Херсонщина – територіяздоров’я
та гармонійного розвитку людини
Здоров’я настільки переважує решту
благ життя, що здоровий жебрак
щасливіший за хворого короля.
А. Шопенгауер
І справді, так воно і є, адже здоров'’я ніколи
не втратить своєї ціни в очах людини, тому що
і в достатку, і в розкоші жити без нього просто
неможливо.
теренах Херсонської області. Більше того, цьогоріч на VII Міжнародному інвестиційному
форумі «Таврійські горизонти» Херсонщину
проголошено територією здоров’я, де є безліч
можливостей для розвитку кластерного підходу
з впровадження новацій у сфері агропромислового розвитку, медицини, енергоефективних
технологій, розвитку транспортно-логістичної інфраструктури, рекреаційно-туристичної
сфери та Херсонщини як екологічно чистої
території загалом.
«Сьогодні перед нами стоїть надважливе
завдання – показати якісно нове бачення можливостей Херсонської області, показати ті стратегічні напрямки та інструменти, за допомогою
яких зможемо досягти нашої спільної мети –
створення «території здоров’я», що забезпечить
здорове майбутнє нації», – коментує голова
Херсонської обласної державної адміністрації
Микола Костяк.
Сам термін «здоров'’я» виник, мабуть, ще з
появою людства. І в усі часи воно вважалося найголовнішою людською цінністю, в яку кожен
привносив щось особливо важливе для себе. В
цілому ж «здоров'’я» можна визначити як нормальний стан організму, при якому правильно
функціонують усі його органи. Проте, це скоріше гармонійний симбіоз душевної і фізичної
рівноваги, який в сучасному світі зберегти стає
все складніше.
Наразі соціальні ініціативи і відповідні програми, метою яких є розвиток охорони здоров’'я,
активно та першочергово впроваджуються на
40
Уже сьогодні ми називаємо Херсонщину –
територією здоров’я та гармонійного розвитку
людини, адже наразі у цьому напрямку зроблено
чимало, та ще більше планується реалізувати в
найближчому майбутньому.
Так, на території області активно впроваджується національний проект «Нове життя», в рамках якого передбачений розвиток нової філософії надання перинатальної допомоги. Ефективно
працюють «школи відповідального батьківства»,,
а 13 лікувально-профілактичних закладів акредитовано на звання «Лікарня, доброзичлива до
дитини». Херсонщина по праву є територією
дитячого оздоровлення та відпочинку, де щорічно
оздоровлюється близько півмільйона дітей.
41.
Проекти розвитку
Пам’ятною подієюдля області стало відкриття
у жовтні 2012 року Президентом України Центру серця, де своєчасно надається найсучасніша
медична допомога хворим з серцево-судинними
та судинно-мозковими проблемами.
«Вкрай важливим стратегічним завданням є
вирощування на постійних умовах екологічно
чистої продукції, тим паче, що раціональне харчування екологічно чистими продуктами – це
невід’ємна запорука здоров’я» – сказав голова
обласної державної адміністрації Микола
Костяк.
Все землеробство регіону є екологічно чистим. Органічні добрива використовуються як
для вирощування врожаю, так і у кормовій базі
для ведення тваринництва. В результаті чого на
стіл споживача потрапляють екологічно чисті
продукти.
На сьогодні одним із основних завдань
агропромислової галузі регіону є забезпечення випуску конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках екологічно
чистої продукції з використанням інноваційних
технологій.
Як приклад використання таких технологій у
виробництві можна привести ТОВ «Данон Дніпро» (виробляє більше 80% української продукції компанії), ФГ «Інтегровані Агросистеми»
(один з найкрупніших виробників томатної
пасти в Європі), птахофабрика «Чорнобаївська» (найбільша в Європі), ТОВ ТДМ «Таврія» (лідер з виробництва справжніх марочних
коньяків України) та інші, продукція яких відповідає світовим стандартам.
кого району, головна мета якого – створення
експозицій рідкісних екзотичних та диких
тварин у максимально наближених до природних умов проживання, збереження їх генофонду, організації екологічної освітньо-виховної
роботи.
Рекреаційний комплекс «Чайна тиша» у
Голопристанському районі – осередок для гармонійного відпочинку та оздоровлення, де використовуються сучасні психологічні методики та
старовинні практики саморегуляції.
Найбільш масштабним проектом розвитку
курортно-рекреаційної інфраструктури Херсонщини є будівництво Клініки відновної медицини для дітей, хворих дитячим церебральним
паралічем за авторським проектом Володимира
Козявкіна на території Арабатської Стрілки –
«InterMedicalEcoCity». Клініка зводиться біля
унікального термального джерела зі встановленими лікувальними властивостями.
Враховуючи зазначене, є впевненість у тому,
що територія здоров’я все-таки повною мірою
буде реалізована не тільки на теренах Херсонщини, а й по всій Україні. Адже, здоров'’я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, ніж від лікарського мистецтва. Тому слід
зробити ці звички хорошими. Почати можна
вже сьогодні.
Херсонська область знана і як унікальний
край природних лікувально-оздоровчих можливостей, територія якого є екологічно чистим
комплексом, усі сфери життєдіяльності якого
спрямовано на всебічний розвиток людини.
На даний час в сфері туризму в області реалізуються цікаві інвестиційні проекти, такі як
«Сафарі-парк» на Арабатській Стрілці Генічесь-
За матеріалами Херсонської обласної
державної адміністрації
41
42.
Проекти розвитку
Допомога станевчасною!
Керівник національного проекту відзначив:
«Полтавський регіон приділяє значну увагу реалізації національного проекту «Вчасна допомога» і
тут можна дійсно перейняти досвід комплексних
підходів до всіх завдань. Впевнений, що єдина
регіональна ОДС в Полтаві стане запорукою розвитку всієї системи екстреної медичної допомоги
на рівні найвищих світових стандартів».
В рамках реформи медичного обслуговування Програми економічних реформ Президента України «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна
держава» на Полтавщині реалізовується національний проект «Вчасна допомога».
Проект передбачає створення єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб з
використанням сучасних GPS-технологій для
зменшення часу прибуття бригад швидкої медичної допомоги до пацієнта та покращення рівня
медичного обслуговування населення.
Від реалізації даного проекту очікуються
наступні результати:
●● Час прибуття автомобіля швидкої медичної
допомоги на виклик:
●● до 10 хвилин в межах міста;
●● до 20 хвилин в межах області від
моменту вхідного дзвінка.
●● Підвищення ефективності надання екстреної медичної допомоги.
●● Створення
загальнонаціональної
бази
даних (лікарські засоби, хворі, протоколи,
та інше), користувачами якої будуть всі
медичні підрозділи.
В ході реалізації НП «Вчасна допомога»
в серпні 2013 року на Полтавщині відбулась
робоча поїздка представників національного
проекту до м. Полтави.
Була організована оперативна нарада за
участю керівника національного проекту Олексія Навроцького, заступника голови Полтавської
ОДА Олександра Коваля, начальника відділу
медицини катастроф та мобілізаційної роботи
Департаменту охорони здоров’я ОДА Володимира Мохначова, головного лікаря комунальної
установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
Олександра Лавренко та інших.
42
Володимир Мохначов зазначив, що відповідно до розпорядження Міністерства охорони
здоров’я України в централізованій диспетчерській службі має бути 16 робочих місць: 12 робочих місць з прийому викликів, 3 для викликів
за профільними захворюваннями та 1 для керівника – цього цілком достатньо для оптимальної
організації відповідної служби.
Крім того, учасники наради обговорили організаційні питання щодо навчання та підвищення
кваліфікації персоналу, який працюватиме у централізованій диспетчерській службі.
Керівником Полтавського РЦІР Дмитром
Лєтою була проведена робоча зустріч із Головним
лікарем «Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
Олександром Лавренко. Було оглянуто відремонтовану та облаштовану відповідно до вимог проекту
будівлю центру екстреної медичної допомоги.
На даний час в Полтавському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф виконані ремонтні роботи та облаштовано єдину диспетчерську службу; приміщення
операційної зали та допоміжних кабінетів оснащено необхідними меблями; підведені відповідні
комунікації від приміщення серверної до операційної зали; заведено систему сигналізації та
відеоспостереження; розпочаті роботи по облаштуванню серверної кімнати. Розроблена проектна документація і розпочаті роботи по прокладанню двох восьмижильних волоконно-оптичних
ліній зв’язку та організації каналів L3VPN.
Завершити всі передбачені роботи планується
на кінець 2013 року. По їх закінченню «Полтавський обласний центр екстреної медичної
допомоги та медицини катастроф» буде готовий
до реалізації наступного етапу національного
проекту «Вчасна допомога», а саме до отримання, встановлення та налаштування необхідного обладнання для серверного приміщення та
єдиної диспетчерської зали.
Дмитро Лєта
в.о. директора Полтавського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
43.
Регулятори розвитку
У Вінницівідбувся навчальний семінар із
державно-приватного партнерства у сфері
енергоефективності та відновних джерел енергії
5 листопада 2013 року в м. Вінниця за
сприяння Агентства США з міжнародного
розвитку (USAID) в рамках Програми розвитку державно-приватного партнерства
(ДПП), що реалізується компанією FHI
360 та спільно із партнером по впровадженню – Фондом Східної Європи відбувся
семінар «Державно-приватне партнерство
у сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії».
Для ознайомлення з механізмом ДПП до
участі в навчальному семінарі були запрошені
представники місцевих органів влади, Вінницького регіонального центру з інвестицій та розвитку, бізнесу, громадських організацій та засобів
масової інформації.
Державно-приватне партнерство – це засноване на довгостроковому договорі співробітництво між організацією публічного сектору
(наприклад, органом місцевого самоврядування
чи центральним органом виконавчої влади) та
приватною компанією чи підприємцем щодо
надання державних послуг та покращення
інфраструктури. Акцент ставиться на наданні
якісних послуг, у той час як, створені протягом дії договору ДПП активи, з моменту його
закінчення передаються у власність державного
чи муніципального партнера.
Програма розвитку державно-приватного
партнерства допомагає створити в Україні
середовище, сприятливе для ДПП за допомогою
п’яти взаємопов’язаних завдань:
1. Вдосконалення законодавства для створення правового середовища, що складається із законів та підзаконних актів, які
сприяють впровадженню ДПП.
2. Підтримка діяльності національного уповноваженого органу з ДПП у наданні ним
допомоги місцевим органам влади та
центральним органам виконавчої влади,
які прагнуть підвищити ефективність
та якість надання комунальних послуг і
покращення інфраструктури через залучення приватного партнера.
3. Навчання та інформування у пілотних містах Програми розвитку ДПП, які бажають
підготувати та реалізувати проекти ДПП,
за допомогою семінарів, конференцій та
навчальних поїздок.
4. Впровадження пілотних проектів ДПП в
ключових секторах шляхом надання допомоги пілотним містам на всіх етапах підготовки проекту: від концепції до представлення пілотних проектів на ринку
через прозорий та конкурентний конкурс.
Отриманий практичний досвід слугуватиме подальшому удосконаленню середовища та процесів для використання ДПП
в Україні.
5. Запобігання глобальним змінам клімату
та сприяння розвитку чистої енергетики
є наскрізним завданням, яке зачіпає всі
4 вищенаведені цілі. Програма розвитку
ДПП інтегрує питання змін клімату в усі
види своєї програмної діяльності на національному та місцевому рівнях.
Досвідчені тренери програми Світлана Грищенко та Євген Олійник розповіли учасникам
семінару про актуальність енергоефективності
та використання відновлювальних джерел енергії у контексті запобігання та адаптації до глобальних змін клімату, форми партнерської співпраці в рамках ДПП, приклади з міжнародної
та української практики, про підготовку та
впровадження проектів ДПП.
Учасники заходу обговорили питання організації підготовки інвестиційних проектів для
залучення інвесторів в сферах теплопостачання,
водозабезпечення та поводження з твердими
побутовими відходами. Також, відбулася дискусія щодо можливості впровадження механізмів
ДПП в регіоні.
Олександр Гавриш
директор Вінницького регіонального
центру з інвестицій та розвитку
43
44.
Регулятори розвитку
Інвестиційний кліматВолині
сприятливий для інвесторів
«Бізнесу й інвестору на Волині — зелене
світло» – таку ідеологію сповідує голова Волинської обласної державної адміністрації Борис
Клімчук. На Волині діє Регіональна програма
залучення інвестицій в економіку області на
2010-2020 роки. У ній визначені основні
напрями роботи влади в інвестиційній діяльності. Зокрема, усунення зайвих регуляторних
перешкод у реалізації права суб’єктів господарювання на здійснення інвестиційної діяльності,
стимулювання залучення внутрішніх та іноземних інвестиційних ресурсів у господарський
комплекс області, створення сприятливого
інвестиційного клімату і розвиток зовнішньоекономічної діяльності.
Рішенням сесії обласної ради від 21 грудня
2012 року №14/17 затверджено Регіональну
програму розвитку малого і середнього підприємництва у Волинській області на 20132014 роки. На реалізацію заходів з її виконання на 2013 рік передбачені видатки в обсязі
95 тис. гривень.
У рамках реформування системи надання
адміністративних послуг започатковано роботу
центрів надання адміністративних послуг в
області. Практичну діяльність з видачі дозвільних
документів здійснюють 20 дозвільних центрів (в
усіх райдержадміністраціях та виконкомах міст
обласного значення), які згідно зі змінами у
законодавстві з 1 січня 2013 року працюють у
складі центрів надання адміністративних послуг.
Усе це допомогло вивести Волинь у число
лідерів розвитку інституцій для бізнесу в державі. За оцінкою міжнародних експертів, умови
для ведення бізнесу в Волинській області на рівні
Словенії та Польщі. Волинські підприємницькі
структури чи не першими в Україні відкрили
44
шлях на Захід, навчившись у своїх польських
партнерів вести ділові справи по-європейськи,
і саме через Польщу налагодили контакти з бізнесменами Німеччини, Франції та інших країн.
Сьогодні на території області зареєстровано
понад 200 спільних підприємств за участі ділових кіл з 23 країн Європи, Америки та Азії, з
них 54% в якості іноземного партнера передбачають польських бізнесменів.
Як приклад ефективного співробітництва
варто навести діяльність спільного підприємства
ТзОВ «Модерн-Експо», яке є одним з найбільших виробників і постачальників торговельного
обладнання в Східній та Центральній Європі.
Більше 15 років компанія наполегливо працює над розвитком ефективного бізнесу, який
направлений на стабільне економічне зростання
та покращення умов життя громадян. Історія підприємства, з якого, згодом, «виросла»
компанія «Модерн-Експо» бере свій початок з
1993 року.
За історію існування група компаній
«Модерн-Експо» збільшила оборот з 2002 по
2012 рік на 3100%. Найбільш успішно підпри-
45.
Регулятори розвитку
ємство працюєв сегменті торгового стелажного
обладнання і касових боксів, згідно оцінки експертів, займаючи більше 50% цього сегменту
на українському ринку. У сегменті виробів з
нержавіючої сталі «Модерн-Експо» здійснює
поставки так званого «нейтрального» обладнання для найбільших міжнародних, національних і локальних торгових мереж регіону
Східної та Центральної Європи. Напрямок
складських стелажів, розвиваючись з кожним
роком, розширює регіони поставки, як серед
національних, так і серед міжнародних логістичних операторів та рітейлерів. Споживачами
POS-обладнання від Modern-Expo Group є світові лідери виробники товарів FMCG – PhilipMorris, JTI, British-American Tobacco, CocaCola, PersiCo, Nestle, Mars, Kraft Foods та інші
компанії, присутні на споживчому ринку країн
колишнього СНД, Східної та Центральної
Європи, Близького Сходу та Північної Африки.
Компанія активно працює над впровадженням інноваційних та енергозберігаючих
технологій. Постійно покращуються екологічні показники характеристики виробництва,
мінімізуються шкідливі викиди у довкілля та
впроваджується повторне використання та
обробка ресурсів. Це дозволяє не тільки зменшити споживання ресурсів і плату за забруднення, але й значно покращити стан навколишнього середовища, підвищити свідомість
та екологічну культуру працівників.
Сьогодні в компанії працює близько
2000 осіб, виробничі площі займають близько
60000 м2, а підприємство є регіональним економічним лідером, здійснюючи поставки торгового
обладнання в 42 країни світу.
У планах компанії розширення виробничих площ, установка нових ліній, нарощування
обсягу продажів, освоєння нових продуктів,
вихід на нові ринки збуту.
Стратегія групи компаній «Модерн-Експо»
завжди націлена на задоволення вимог та очікувань замовників і, за рахунок цього, утримання лідируючої позиції на ринку торгового
обладнання, при постійній увазі до збереження
навколишнього середовища та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін.
Broaden Your Horizons – принцип діяльності
«Модерн-Експо» – компанія постійно розвивається, шукає нові ідеї, пропонує нові рішення,
«розширює горизонти».
Петро Пилип’юк
генеральний директор
компанії СП «Модерн-Експо»,
голова ради підприємців Волині
45
46.
Кращі практики розвитку
СпівробітництвоЗакарпатського РЦІР з
підприємствами з іноземними інвестиціями
Співробітництво Закарпатського РЦІР з підприємствами-інвесторами області триває не один
рік та має на меті налагодження, розвиток та
поглиблення взаємної співпраці. Новою формою
такої співпраці є підготовка та проведення досліджень на замовлення підприємств-інвесторів краю.
Нещодавно така форма співпраці втілилась в
проведенні Закарпатським РЦІР в кооперації з
місцевим Інститутом «Євробізнесу» дослідження
на тему «Можливості створення нових інвестиційних майданчиків необхідних для розширення
виробництва». Замовником дослідження виступило підприємство, яке реалізує в Закарпатській
області знаковий проект – виробництво автокабельної продукції, а саме ТОВ «Ядзакі-Україна»,
створене 23 жовтня 2002 року на території СЕЗ
«Закарпаття» рішенням засновників «Ядзакі
Корпорейшн» (Японія) та дочірньої компанії
«Ядзакі Юероп Лімітед» (офіс у Кельні, Німеччина) для виробництва електрокабельної продукції для автомобільної промисловості. Потреба
в створенні нових інвестиційних майданчиків
виникла в результаті підписання в цьому році
контракту щодо виробництва схемних джгутів
корпорацією «Ядзакі» з одним із лідерів в галузі
машинобудування, компанією «Фольксваген».
ТОВ «Ядзакі-Україна» представляє відому
японську транснаціональну корпорацію, яка
контролює вагомий сегмент світового ринку
автокабельної продукції і з’явилася в Україні на
хвилі світового аутсорсінгу та в результаті відповідних національних умов стимулювання інвестиційної активності.
У процесі реалізації інвестиційного проекту
ТОВ «Ядзакі-Україна» загострилася конкуренція
за робочу силу в м. Ужгород та прилеглих до
нього районів.
Підприємством разом із Закарпатським РЦІР
у попередні роки здійснювалися спроби пошуку
можливостей створення підрозділів та ведення
виробництва як в Закарпатській області, так і в
інших областях України. Ці спроби були призупи-
46
нені у зв’язку з фінансово-економічною кризою.
Після підписання вищезазначеного контракту з компанією «Фольксваген», керівництво
компанії «Ядзакі» прийняло рішення про розширення виробництва на нових площах.
Проте, суб’єкти підприємницької діяльності,
зареєстровані на території спеціальної економічної
зони «Закарпаття», не можуть мати філій, відділень,
інших відокремлених підрозділів за межами СЕЗ.
Нами був здійснений системний огляд чинних законодавчих та нормативно-правових актів
України з позицій перспектив розвитку, який
дозволяє зробити висновок про те, що зазначені
інструменти стимулювання економічного розвитку як регіонів, так і держави в цілому передбачені до використання у вітчизняній господарській практиці на середньо- та довгострокову
перспективу, зокрема, в дослідженні аналізувались діючі режими інвестиційної діяльності:
●● У «Про стимулювання розвитку регіонів»;
З
●● т. 24-1 Бюджетного кодексу України;
c
●● У «Про державні цільові програми»;
З
●● У «Про інвестиційну діяльність»;
З
●● У «Про стимулювання інвестиційної
З
діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих
місць»;
●● У «Про індустріальні парки»;
З
●● итний кодекс;
М
●● одатковий кодекс;
П
●● У «Про державно-приватне партнерство»;
З
●● У «Про концесії».
З
У результаті дослідження прийшли до висновку, що переміщення сировини, іноземних товарів ввезених на територію ТОВ «Ядзакі-Україна»
в митному режимі «переробки на митній території» на інші виробничі площі за межами СЕЗ
можливе, оскільки, згідно Кіотської Конвенції і
Митного Кодексу України, цей режим допускає
таке переміщення.
Для цього нами запропоновано ТОВ «ЯдзакіУкраїна» внести зміни в інвестиційний проект,
згідно яких буде передбачена організація виробництва за межами СЕЗ на підставі договорів
про спільну діяльність з іншими юридичними
особами, або на підставі повного розміщення
замовлень іншим юридичним особам на умовах
поставки сировини (іноземних товарів) в митному режимі «переробки на митній території».
Василь Матій
директор Закарпатського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
47.
Кращі практики розвитку
ВКиєві відбувся телеміст між США та Україною
з питань розвитку малого інноваційного бізнесу
5 листопада 2013 року в приміщенні Посольства США в Україні відбулася відео-конференція
з питань розвитку малого інноваційного бізнесу.
Метою заходу був обмін досвідом між США та
Україною у сфері державної допомоги розвитку
інноваційних технологій в малому бізнесі. Зокрема,
були розглянуті ключові моделі підтримки малого
бізнесу в Сполучених Штатах Америки та Україні.
Віктор Галасюк, перший віце-президент
інноваційного парку BIONIC Hill, розповів про
ключові принципи функціонування BIONIC
Hill, що реалізується в рамках національного
проекту «Технополіс».
Олексій Анікін, президент Global Technology
Foundation, відзначив перспективність ІТ-галузі
України, та розповів про діяльність грантового
фонду GTF у галузі інформаційних технологій, створеного на базі венчурних фондів Runa
Capital, TA Venture, Almaz Capital та інноваційного парку Bionic Hill. Доктор Стівен Консек,
Директор проектів національного наукового
фонду США (NSF) представив основні засади
діяльності Департаменту промислових інновацій та партнерства NSF. Доктор Дженніфер
Шіх презентувала ключові напрямки діяльності
Центру новаторських досліджень для малих підприємств (SBIR Development Center) та так
званого національних інститутів здоров'я (NIH).
У рамках конференції було проведено телеміст, по завершенню якого відбулися цікаві дискусії з приводу нових можливостей сприяння
розвитку інновацій у сфері малого бізнесу.
Також в телемості з боку США прийняли
участь представники Державного департаменту
США Доктор Меттью Гердін, Джоанна Притчетт, Коул Донован. З боку України активними
учасниками дискусій були директор Київського
міського центру з інвестицій та розвитку Борисов Дмитро Борисович, директор Департаменту
інноваційної діяльності та трансферу технологій
Держінформнауки України Шовкалюк Віктор
Степанович, директор з питань інтелектуальної
власності Наукового парку «Київська політехніка» Кологривов Ярослав Ігорович та інші.
Дмитро Борисов
директор Київського міського
центру з інвестицій та розвитку
47
48.
Кращі практики розвитку
Успішніісторії розвитку
Держінвестпроект вивчає польський досвід
роботи з іноземними інвесторами
21 –25 жовтня 2013 р. представники Держінвестпроекту України, регіональних центрів з інвестицій та розвитку і місцевих
органів виконавчої влади відвідали Польщу
для обміну досвідом з питань залучення
прямих іноземних інвестицій.
Робочий візит відбувся у рамках проекту
польської технічної допомоги «Застосування
досвіду Польщі у сфері залучення прямих іноземних інвестицій в обраних регіонах України».
Протокол про реалізацію цього проекту було
підписано в травні 2013 року між Польським
агентством з інформації та іноземних інвестицій (PAIiIZ) та Держінвестпроектом України
під час круглого столу «Польський досвід у
сфері залучення іноземних інвестицій».
Українська делегація ознайомилася з діяльністю PAIiIZ, методами та процедурою роботи
з іноземними інвесторами, а також із принципами та механізмами здійснення інвестиційної політики Польщі. Так, учасникам більш
детально було представлено етапи реалізації
проекту технічної допомоги PAIiIZ «Застосування досвіду Польщі у сфері залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в обраних
регіонах України».
Під час перебування у Варшаві відбулись
зустрічі з виконавчим директором, національним представником United Nations Global
Compact (UNGC) Камілом Вішковські; радником-посланником Посольства України в Республіці Польща Тарасом Токарським та представниками Польського агентства з розвитку
підприємництва (ПАРП).
У Гданську та Гдині були організовані
зустрічі з представниками Регіональних центрів
сприяння інвестуванню Республіки Польща,
зокрема із заступником директора Invest in
Pomerania Марчіном Фаленчиком та працівниками агентства InvestGDA. У ході цих зустрічей польські колеги розповіли про свій досвід
залучення інвестицій та супроводу інвесторів.
Крім того, в Гдині учасникам навчальної
поїздки було представлено діяльність Поморського науково-технологічного парку, Гданського науково-технологічного парку та Балтійського порту новітніх технологій (BPNT).
Олена СТУСОВА
заступник директора Департаменту,
начальник відділу двостороннього
співробітництва Департаменту міжнародного
співробітництва та інвестиційного маркетингу
48
49.
Успішні історії розвитку
«Агро-Експрес-Сервіс»— провідне
агропідприємство Рівенщини
Побутовий комплекс з виробничими майстернями запрацював у селі Новоукраїнка на одному
з найбільших сільськогосподарських підприємств
краю «Агро-Експрес-Сервіс». У відкритті комплексу взяв участь голова облдержадміністрації
Василь Берташ та його перший заступник Анатолій Юхименко. На території колишнього колгоспу побудували адмінбудівлю, нові майстерні з
сучасним обладнанням, заправку та гаражі. Для
робітників облаштували комфортні роздягальні,
душові, кімнати для відпочинку та навіть спортзал. Окрім того, тут діє їдальня та готель для
працівників. На все витратили понад 2 млн гривень. Загалом, на підприємстві цілорічно працює
понад 700 спеціалістів, тому подібні комплекси
планують відкрити на усіх його дільницях.
«До того ж, на підприємстві закінчують оновлювати техніку. Лише з початку року на придбання сучасних сільськогосподарських машин
іноземного виробництва витратили 7 млн гривень. Вже до наступного сезону весняно-польових робіт тут планують усю застарілу техніку
замінити новою. Відтак, на підприємстві працюватиме 60 імпортних тракторів із найсучаснішими агрегатами до них», — зазначив Сергій
Костючко.
Водночас, вже нині Василю Берташу продемонстрували, як збирають та відвантажують
цьогорічний врожай машини, придбані за кордоном. Завдяки сучасній техніці процес проходить швидко та якісно, пояснив керівник
«Агро-Експрес-Сервісу». Для прикладу, бурячні
комбайни без втрат викопують солодкі корені
та відразу ж підживлюють землю відходами.
Нині підприємство обробляє 30,5 тисяч гектарів землі у Рівненській, Волинській та Тернопільській областях. Тому очільник області подякував керівництву «Агро-Експрес-Сервісу» за
вчасний розрахунок з людьми за орендовані паї.
«А це відчутна підтримка селянам, адже люди
отримують 2400 гривень, або ж 1200 кілограмів
зерна за один пай. Водночас на агропідприємстві діє й соціальна програма. У її рамках цьогоріч лікувальні заклади у селах, де працює «АгроЕкспрес-Сервіс», отримали 28 тисяч гривень,
садочки та школи — 22 тисячі, сільські ради —
44 тисячі. Ще 143 тисячі гривень виділили на
інші благодійні проекти. А така підтримка
соціально відповідального бізнесу сприяє розвитку сільських територій» – підсумував Василь
Берташ.
За матеріалами Рівненської
обласної державної адміністрації
49
50.
Успішні історії розвитку
Інвестиціїу розвиток агропромислового
комлексу Херсонського регіону
Розглядаючи питання сучасного інвестиційного процесу в країні, його тенденції, шляхи
активізації діяльності та стратегічні напрями
удосконалення, слід відзначити, що в даний час
для загального поліпшення стану економіки
країни та її подальшої стабілізації необхідна
обгрунтована інвестиційна політика держави.
Глибокі зміни у господарському механізмі
України, зумовлені переходом до ринкової
економіки, сьогодні потребують підвищеної
уваги у вирішенні питань, пов’язаних із залученням інвестиційних ресурсів у розвиток
народогосподарського комплексу, зокрема до
агропромислової сфери. Безумовно, значних
інвестиційних надходжень в даний час потре-
інвестицій та розвитку, оскільки Херсонщина,
з огляду на сприятливі кліматичні умови та
вигідне географічне розташування, є одним із
провідних аграрних регіонів України.
Вказаний фактор, у свою чергу, приваблює
іноземних інвесторів у започаткуванні бізнесу на
Херсонщині саме у сільськогосподарській галузі.
Зупинимося на одному із найбільш показових
прикладів.
Протягом 2004 року пан Денхарт Роджер
Дін, ініціативний бізнесмен зі Сполучених Штатів Америки, запровадив на території Херсонської області власну сільськогосподарську справу.
Так, спочатку вказаний іноземний громадянин
став одним із засновників агрохолдингу «Фрідом
Фарм», підприємства якого невдовзі стали кращими на Херсонщині у галузі розвитку рослинництва та тваринництва.
Нині пан Денхарт Роджер Дін втілює у життя
глобальний план розвитку сільськогосподарського
приватного підприємства «Еммануїл Фарм».
бують підприємства агропромислового комплексу Херсонщини, оскільки є нагальна потреба
в оновленні та модернізації виробництв, а
також впровадженні сучасних новітніх технологій вирощування та зберігання продукції.
«Інвестиції у розвиток сільського господарства
регіону – передумова сталого зростання економіки держави». Саме за таким гаслом в області
діють, консолідуючи спільні зусилля, керівництво Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонського регіонального центру з
50
На сьогодні приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Еммануїл Фарм», є відомим високорозвиненим сільськогосподарським
виробником, взірцем успішного взаємовигідного
поєднання передового сучасного зарубіжного
досвіду господарювання із віковічними українськими землеробськими традиціями.
Основним видом діяльності вказаного підприємства є вирощування зернових, зернобобових, технічних, олійних культур та овочів
за сучасними альтернативними технологіями
на території Горностаївського й Генічеського
районів області. При цьому, підприємство має
в обробітку 2660 га землі, серед яких – 1380 га
на зрошенні.
51.
Успішні історії розвитку
Так,у 2011 році у розвиток та модернізацію
підприємства «Еммануїл Фарм» було інвестовано понад 200 тис. дол. США.
Слід зазначити, що один із супутніх факторів успіху цього підприємства – є високопрофесійний згуртований колектив, постійне
розширення спеціалізації, створена потужна
матеріально-технічна база та використання
інноваційних, науковообгрунтованих технологій
вирощування
сільськогосподарських
культур.
Керівництво Херсонської обласної державної адміністрації всебічно сприяє розвитку
його зовнішньоекономічної та господарської
діяльності.
За результатами проведеної у минулому році
спільної зустрічі між керівництвом обласної державної адміністрації, Херсонського регіонального центру з інвестицій та розвитку та засновником компанії «Еммануїл Фарм» Денхартом
Роджером Діном були досягнуто певні домовленості щодо подальшого розвитку співпраці у
впровадженні спільних ідей та проектів шляхом
розвитку сучасних технологій вирощування та
переробки соєвих культур на території області.
У цьому контексті варто зазначити, що на
сьогодні Херсонщина є одним із аграрних регіонів України, де зосереджено найпотужніше
в країні виробництво сої. Завдяки сприятливим кліматичним умовам Херсонської області,
якість вирощуваної у регіоні сої та виготовленої
з неї олії набагато вища відповідних аналогів
інших областей. Беручи до уваги той факт, що
вирощування соєвих культур позитивно позначається на якості грунту та сприяє формуванню
надійного потенціалу для розвитку тваринництва, керівництво області всебічно підтримує їх
культивування. Херсонщина має зацікавленість
у розширенні ринку збуту продукції та наміри
щодо створення Асоціації виробників соєвої
продукції в області.
Підсумовуючи, маємо нагоду стверджувати,
що представники органів виконавчої влади
постійно діють за принципом: «Розвиватися
та зростати, спряти в реалізації національних
інвестиційних проектів та допомогати нашим
партнерам – іноземним та вітчизняним інвесторам – зростати разом з нами і отримувати
найкраще від такої співпраці».
Наталія Лєсна
директор Херсонського регіонального
центру з інвестицій та розвитку
51
52.
Ідеї розвитку
Шляхом інноваційногорозвитку
За ініціативи Харківської обласної державної адміністрації та Координаційної ради
кластеру інформаційно-комунікаційних технологій у регіоні було організовано проведення
конкурсу інноваційних проектів «IT-Kharkiv»
з тим, щоб представити найкращі розробки на
Міжнародному форумі «Kharkiv-IT» 28 листопада 2013 року.
Мета Конкурсу і Форуму: демонстрація інтелектуального потенціалу харківських
IT-компаній, залучення зарубіжних замовників
аутсорсингу, виявлення команд фахівців, здатних самостійно вести розробку IT-продуктів
і створювати стартапи, залучення інвесторів
для втілення високоприбуткових інноваційних
проектів.
Проведення Конкурсу і Форуму підтримали:
GlobalLogic, NIX Solutions, Epam, TeamDev,
Institute of Information Technology, ProfITsoft,
Videal, Institute of Laser Technology, Kharkiv
National University of Radio Electronics, аудиторсько-консалтингова компанія EY (раніше –
Ernst & Young), European Business Association.
Конкурс інноваційних проектів «IT-Kharkiv»
викликав великий інтерес не тільки у фрілан-
52
серів і стартап-команд харківських ВУЗів, але
й великих IT-компаній, які бажають продемонструвати наявні напрацювання та перспективні ідеї. З поданих на конкурс 263 проектів
Експертною радою для участі у фінальному
етапі були відібрані лише 131, які розподілилися за номінаціями наступним чином:
1. Кращий проект в області мобільних
додатків – 10
2. Кращий проект в області хмарних
обчислень – 5
3. Кращий проект в області програмно-апаратних комплексів систем автоматизації
та робототехніки – 15
4. Кращий проект в області систем
навчання – 16
5. Кращий проект в області геоінформаційних систем та інформаційного забезпечення транспорту – 13
6. Кращий проект в області WEB Х.0,
електронної комерції та електронного
документообігу – 10
7. Кращий проект в області IT-безпеки – 6
8. Кращий проект в області IT-охорони
здоров'’я – 16
9. Кращий проект в області ігрової
індустрії – 8
10. Кращий проект в області розпізнавання,
обробки, відтворення тексто-графічних і
аудіо-візуальних даних – 6
11. Кращий проект в області інструментальних засобів розробки програмного забезпечення і систем – 10
12. Кращий проект в області інформаційнотелекомунікаційних систем – 16.
Після доопрацювання описів проектів та підготовки яскравих 5-ти хвилинних презентацій
53.
Ідеї розвитку
проекти 17 листопадабули представлені 12 групам експертів, що включали професіоналів у
відповідних напрямках IT-бізнесу. У результаті
після оцінки створених фіналістами презентацій у кожній з 12 номінацій було відібрано по
3 найкращі проекти, які й були продемонстровані 28 листопада на Міжнародному форумі
«Kharkiv-IT» «бізнес-ангелам», представникам
венчурних фондів та IT-компаній, зацікавлених
в пошуку нових талантів.
перспективних інновацій; ще задовго до завершення привернув увагу до наших інноваційних
проектів численних українських і зарубіжних
ділових партнерів.
Крім визначення проектів-переможців спеціальним журі з представників венчурних фондів і всесвітньо-відомих IT-компаній, на форумі
були проведені панельні дискусії: «Як задовольнити потреби IТ-бізнесу у висококваліфікованих кадрах?» та «Участь підприємств Кластера
інформаційно-комунікаційних технологій у
проекті «Smart Region».
Після панельних дискусій були організовані
персональні ділові переговори фіналістів конкурсу з потенційними інвесторами.
Конкурс «IT-Kharkiv» активізував інноваційну діяльність всіх суб'’єктів ринку: ВНЗ та
наукових парків, міжнародних ІТ-компаній і
харківських підприємств малого бізнесу; сприяв
появі нових проектів та формуванню бізнесконсорціумів для об'’єднання зусиль з розвитку
Тому, підводячи підсумки Конкурсу, можна
сміливо сказати: Харківська область впевнено
крокує шляхом інноваційного розвитку!
Андрій Моченков
заступник голови Харківської
обласної державної адміністрації
53
54.
Мережа розвитку
Департамент інвестиційноїполітики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України
Директор: Федюк Василь Миколайович
Адреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11
Тел.: +38 (044) 270-63-05
E-mail: region@ukrproject.gov.ua
Сайт: www.ukrproject.gov.ua
Київський міський ЦІР
Директор: Борисов Дмитро Борисович
Адреса: 03142, м. Київ, вул. Семашко, 13, офіс 37
Тел.: +38 (044) 423-05-54, 423-03-52
E-mail: kyiv.city.cid@gmail.com;
kyiv.city.cid@ukrproject.gov.ua
Сайт: www.investkyiv.gov.ua
Кримський РЦІР
Директор: Великодний Вячеслав Вікторович
Адреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь,
вул. Комсомольська, 4, офіс 1
Тел.: +38 (065) 262-07-36, 262-07-54
E-mail: info@invest.crimea.ua
Сайт: www.invest.crimea.ua
Вінницький РЦІР
Директор: Гавриш Олександр Матвійович
Адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14,
офіс 419-424
Тел.: +38 (043) 255-08-40
E-mail: vinnytsia.rcid@ukrproject.gov.ua;
dby_pzrz@ukr.net
Сайт: www.invest.vn.ua
Волинський РЦІР
Т.в.о. директора: Банера Ярослав Анатолійович
Адреса: 43005, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67
Тел.: +38 (033) 228-18-56, 228-18-55
E-mail: volyn.rcid@ukrproject.gov.ua;
volyn.rcid@gmail.com;
innovative_center@ukr.net
Сайт: www.volinvest.ub.ua
Дніпропетровський РЦІР
Директор: Молодан Алім Вікторович
Адреса: 49004, м. Дніпропетровськ,
пр-т Кірова, 2, кім. 541
Тел: +38 (056) 742-82-73, 742-81-11, 742-81-22
E-mail: dnipropetrovsk.rcid@ukrproject.gov.ua;
dnipropetrovsk.rcid@gmail.com
Донецький РЦІР
В.о. директора: Гуменюк Олександр Миколайович
Адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5
Тел.: +38 (062) 206-69-80, 206-69-81
E-mail: donetsk.rcid@ukrproject.gov.ua;
donetsk.rcid@gmail.com
Житомирський РЦІР
Директор: Кілар Мирослав Олександрович
Адреса: 10014, м. Житомир, Майдан імені
С.П. Корольова, 2, офіс 203-204
54
Тел.: +38 (041) 222-05-86, 46-20-56
E-mail: zhytomyr.rcid@ukrproject.gov.ua;
zhytomyr.rcid@gmail.com
Сайт: www.zhytomyr-invest.org.ua
Закарпатський РЦІР
Директор: Матій Василь Васильович
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ю. Гойди, 8
Тел.: +38 (031) 261-57-97,
261-55-98, 263-04-60
E-mail: zakarpattia.rcid@ukrproject.gov.ua;
zakarpattia.rcid@gmail.com; krp_innov@ukr.net
Запорізький РЦІР
Директор: Дорошенко Сергій Олександрович
Адреса: 69095, м. Запоріжжя,
пр-т Леніна, 105, каб. 111
Тел.: +38 (061) 787-45-93
E-mail: zaporizhzhia.rcid@ukrproject.gov.ua;
zaporizhzhia.rcid@gmail.com; zp_invest@ukr.net
Івано-Франківський РЦІР
Директор: Федорович Оксана Дмитрівна
Адреса: 76004, м. Івано-Франківськ,
вул. Грушевського, 21, каб. 654
Тел.: +38 (034) 254-20-95, 255-19-34
E-mail: iv.frankivsk.rcid@ukrproject.gov.ua;
iv.frankivsk.rcid@gmail.com; office@investin.if.ua
Сайт: www.investin.if.ua
Київський обласний ЦІР
Директор: Коверда Вадим Миколайович
Адреса: 01601, м. Київ,
вул. Велика Васильківська, 13, офіс 414-417
Тел.: +38 (044) 235-97-45,
235-97-44, 235-97-65
E-mail: kyiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
kyiv.rcid@gmail.com
Сайт: www.invest-koda.gov.ua
Кіровоградський РЦІР
Директор: Колле Максим Олександрович
Адреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дворцова
32/29 (колишня Леніна), каб. 204
Тел.: +38 (052) 224-06-84
E-mail: kirov.rc@gmail.com
Сайт: www.investkr.gov.ua
Луганський РЦІР
В.о. директора: Єфремов Ігор Олександрович
Адреса: 91047, м. Луганськ,
вул. Краснодонська, 7-Г
Тел.: +38 (050) 284-01-98, (064) 259-95-98
55.
Мережа розвитку
E-mail: luhansk.rcid@ukrproject.gov.ua;
luhansk.rcid@gmail.com
ЛьвівськийРЦІР
Директор: Кахновець Олег Іванович
Адреса: 79053, м. Львів,
вул. Володимира Великого, 54, к. 2
Тел.: +38 (032) 264-16-17
E-mail: lviv.rcid@ukrproject.gov.ua;
lviv.rcid@gmail.com
Сайт: www.Invest-lvivregion.com
Миколаївський РЦІР
Директор: Іванов Юрій Олександрович
Адреса: 54003, м. Миколаїв,
вул. Луначарського, 2
Тел.: +38 (051) 230-02-80,
230-02-82, 230-02-84
E-mail: mykolaiv.rcid@ukrproject.gov.ua; mykolaiv.
rcid@gmail.com
Одеський РЦІР
Директор: Семашко Володимир Євгенович
Адреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 1
Тел.: +38 (048) 780-19-86, 799-81-35
E-mail: odesa.rcid@ukrproject.gov.ua;
odesa.rcid@gmail.com
Сайт: www.orcir.com.ua
Полтавський РЦІР
В.о. директора: Лєта Дмитро Володимирович
Адреса: 36003, м. Полтава,
провулок Шкільний, 4, кім. 41-45
Тел.: +38 (053) 250-08-64,
256-92-44, 256-57-86
E-mail: poltava.rcid@ukrproject.gov.ua;
poltava.rcid@gmail.com; leta.dima@gmail.com
Сайт: www.investinpoltava.com.ua
Рівненський РЦІР
Директор: Осовець Олександр Сергійович
Адреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-А,
офіс 202
Тел.: +38 (036) 222-10-89, 222-10-98
E-mail: rivne.rcid@ukrproject.gov.ua;
rivne.rcid@gmail.com
Сайт: www.rivneinvest.org
Сумський РЦІР
В.о. директора: Чубур Віктор Дмитрович
Адреса: 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2,
каб. 135
Тел.: +38 (054) 261-09-90
E-mail: sumy.rcid@ukrproject.gov.ua;
sumy.rcid@gmail.com
Сайт: www.invest.sumy.ua
Тернопільський РЦІР
Директор: Мартишко Андрій Миколайович
Адреса: 46021, м. Тернопіль,
вул. М. Грушевського, 8, кім. 851
Тел.: +38 (035) 242-52-23
E-mail: ternopil.rcid@ukrproject.gov.ua;
info@investment.te.ua
Харківський РЦІР
Директор: Дудка Олександр Олексійович
Адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5,
Держпром, 7 під., 8 пов., кім. 842
Тел.: +38 (057) 758-71-51, 758-71-55
E-mail: kharkiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
dudka.alex@gmail.com
Сайт: www.investment.kharkov.ua
Херсонський РЦІР
Директор: Лєсна Наталія Володимирівна
Адреса: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1,
каб. 135-137
Тел.: +38 (055) 242-42-61, 242-09-50
E-mail: kherson.invest@ukr.net;
kherson.rcid@gmail.com
Хмельницький РЦІР
Директор: Міхняк Богдан Григорович
Адреса: 29000, м. Хмельницький,
вул. Кам’янецька, 74, 3 пов.
Тел.: +38 (038) 265-47-15
E-mail: khmelnytskyi.rcid@ukrproject.gov.ua;
khmelnytskyi.rcid@gmail.com;
km.rc.invest@ukr.net
Сайт: www.investcenter.km.ua
Черкаський РЦІР
Т.в.о. директора: Виноградов Дмитро Сергійович
Адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 219
Тел.: +38 (047) 232-03-34
E-mail: cherkasy.rcid@ukrproject.gov.ua;
cherkasy.rcid@gmail.com
Чернівецький РЦІР
Директор: Деркач Борис Євгенович
Адреса: 58000, м. Чернівці, пр-т Незалежності,
106, «офіс центр», 3 поверх, офіс 301
Тел.: +38 (037) 252-76-59
E-mail: chernivtsi.rcid@ukrproject.gov.ua;
chernivtsi.rcid@gmail.com
Чернігівський РЦІР
Директор: Вдовенко Юрій Станіславович
Адреса: 14017, м. Чернігів,
вул. Старобілоуська, 25-А, кім. 301
Тел.: +38 (068) 131-63-38
E-mail: chernihiv.rcid@ukrproject.gov.ua;
chernihiv.rcid@gmail.com
Севастопольський РЦІР
В.о. директора: Степаненко Максим
Володимирович
Адреса: 99011, м. Севастополь,
вул. Володарського, 19
Тел.: +38 (069) 253-52-95
E-mail: sevastopol-city.cid@ukrproject.gov.ua;
sevastopol.city.cid@gmail.com
Сайт: www.invest-trc.com.ua
55