SlideShare a Scribd company logo
1 of 36
Download to read offline
ПРОЕКТНИЙ ОФІС З ПИТАНЬ
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО
ПАРТНЕРСТВА В
ІНФРАСТРУКТУРІ «SP3ILNO»
Київ
Січень 2017
2
ЗМІСТ
I. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
ВОЛОДИМИРА ОМЕЛЯНА
II. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА ГЛАВИ АДМІНІСТРАЦІЇ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДМИТРА ШИМКІВА
III. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА WESTERN NIS ENTERPRISE FUND
ЯРОСЛАВИ ДЖОНСОН
IV. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ
УКРАЇНИ НАДІЇ КАЗНАЧЕЄВОЇ
V. НАГЛЯДОВА РАДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO»
VI. КОМАНДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO»
VII. ПРОЕКТНИЙ ОФІС «SP3ILNO»
VIII. SWOT АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ДПП В ІНФРАСТРУКТУРІ В
УКРАЇНІ
IX. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
3
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ
УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ОМЕЛЯНА
Запровадження державно-приватного
партнерства в інфраструктурі - це нова якість
управління інфраструктурними об’єктами,
залучення провідного європейського досвіду
і технологій, а також відкриття України для
компаній зі світовим ім’ям, новими
технологіями та вантажопотоками.
Під час зустрічей з представниками
іноземних компаній питання державно-
приватного партнерства постає серед
перших: що ми можемо запропонувати
бізнесу? На яких умовах?
З метою швидкої та ефективної реалізації
моделі державно-приватного партнерства в
Україні при Міністерстві інфраструктури за
підтримки Western NIS Enterprise Fund було
створено проектний офіс з розвитку
державно-приватного партнерства в
інфраструктурі «SP3ILNO».
Впровадження моделі державно-
приватного партнерства – це новий досвід
для України. Серед завдань проектного
офісу: внесення змін до українського
законодавства в сфері ДПП, над чим ми
працюємо спільно з Міністерством
економічного розвитку і торгівлі та
Європейським банком реконструкції та
розвитку, реалізація пілотних проектів, а саме
передача в концесію: ДП «Стивідорна
компанія «Ольвія», ДП «Херсонський
морський торговельний порт» та залізнично-
поромного комплексу ДП «Морський
торговельний порт «Чорноморськ», і головне
- залучення надійних приватних інвесторів з
світовим ім’ям до інфраструктурних проектів.
“Державно-приватне
партнерство - ключ до
ефективного управління
інфраструктурними
об’єктами”
Володимир Омелян
4
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА ГЛАВИ
АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ДМИТРА ШИМКІВА
Шановні колеги
Щиро радий бачити, що проектний підхід
стає поширеною формою вирішення
пріоритетних завдань. Адже проект завжди
базується на конкретному результаті, має
початок і кінець, а також залежить від
команди людей, які мають створити продукт
чи запропонувати рішення.
Важливо, що саме Міністерство
інфраструктури першим ініціювало створення
офісу державно-приватного партнерства, бо
саме ця галузь часто лежить в основі якісних
змін. Перед новою командою стоять
амбіційні завдання. Одна справа –
обговорення ідей. Інша – реальні кроки з
оформлення проектів, підготовка технічної
документації та аналітики. Сьогодні кожне
міністерство чи установа має ставити
конкретні запитання. Чи маємо ми достатньо
проектів для пропозиції інвестору?
Чи маємо готові плани, моделі, пораховані бюджети та гарантії виконання
конкретних ініціатив? Далеко не завжди. Саме проектний підхід покликаний
вирішувати саме такі завдання.
Окреме завдання – розробка концепції державно-приватного партнерства, яка має
поєднати дуже різні інтереси. Бо будь-який бізнес має на меті прибуток. Держава ж
прагне отримати з таких проектів зиск. В фокусі такого партнерства лежить
прагнення взаємовигідної співпраці – “win-win”. Мета проектного підходу заради
створення концепції державно-приватного партнерства - напрацювати конкретні
завдання, обрати найцікавіші проекти, оформити їх, та залучити інвестиції. Чи буде
легко? Навряд… Але завдяки таким партнерам як Western NIS Enterprise Fund, які
надають підтримку прогресивним силам в Україні, ми маємо усі шанси запустити
реально робочу модель державно-приватне партнерства!
Бажаю плідної та ефективної роботи усім залученим в процес!
Дмитро Шимків,
Заступник Глави Адміністрації Президента України,
Секретар Національної ради реформ
5
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА WESTERN NIS
ENTERPRISE FUND ЯРОСЛАВИ ДЖОНСОН
Інфраструктура має ключове значення для
економічного розвитку України, та її
успішності на світовому ринку. Саме тому ми
вирішили підтримати Проектний офіс з
розвитку державно-приватного партнерства,
метою якого є забезпечення ефективної
співпраці держави та бізнесу щодо
стратегічно важливих для українського
підприємництва інфраструктурних об'єктів.
За неповних 3 місяці роботи Офісу вже
вдалося розробити SWOT-аналіз реалізації
проектів ДПП в інфраструктурі в Україні,
розпочато діалог із зацікавленими
сторонами, та впроваджуються плани-
графіки реалізації пілотних проектів. У
довгостроковій перспективі Офіс дозволить
залучити нові інвестиції, що сприятиме
створенню нових робочих місць та
зміцненню економіки країни в цілому.
Ярослава Джонсон, Президент та головний виконавчий
директор Western NIS Enterprise Fund
“Інфраструктура має ключове значення для економічного
розвитку України, та її успішності на світовому ринку”
Ярослава Джонсон
6
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА
ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ НАДІЇ КАЗНАЧЕЄВОЇ
Інфраструктура є основою економічного
розвитку і соціальної стабільності в більшості
країн світу. Згідно експертним оцінкам,
світова «інфраструктурна дира»
(“infrastructure gap”) до 2030 року може
становити від US$40 до US$50 трл. Саме тому
розвиток державно-приватного партнерства
в інфраструктурі є критичним інструментом,
особливо за умови дефіциту бюджетних
коштів та недоінвестування за попередні 20
років.
Країни світу, як то Австралія, Канада, Китай,
Ізраїль, Японія та інші, вирішують цю
проблему за рахунок створення інститутів
ДПП, які є квазі-урядовими організаціями, і
забезпечують здійснення проектів від
початку відбору проектів до моніторингу
виконання інвестиційних умов концесійних чи
ДПП проектів.
З кінця 2016 року наша країна також має
проектний офіс з питань державно-
приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO», який вже почав реалізацію
перших концесійних проектів в портовій галузі. Створення Проектного офісу – це
важливий етап розвитку держуправління. Подібні проекти в країні реалізуються
вперше, держструктури вступають на територію проектного управління, прийнятого
більше в корпоративному світі.
Інструмент концесії чи ДПП є найбільш ефективним для залучення інвесторів. І в це
віримо не тільки ми, а й наші міжнародні партнери та фінансові інститути – EBRD,
World Bank, WNISEF, інші Бо це дозволить залучити big names інвесторів, а також
впровадити в державний сектор досвід приватних компаній, залучити їх ресурси та
експертизу, систему управління ризиками і здешевити вартість банківських кредитів
для реалізації інфраструктурних проектів.
Надія Казначеєва,
заступник Міністра інфраструктури України
7
НАГЛЯДОВА РАДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ
«SP3ILNO»
Омелян Володимир Володимирович
Міністр інфраструктури України
Казначеєва Надія Олександрівна
заступник Міністра інфраструктури України
Нефьодов Максим Євгенійович
перший заступник Міністра економічного
розвитку і торгівлі України
Ярослава З. Джонсон
Президент і Головний виконавчий директор
Western NIS Enterprise Fund в Україні
8
НАГЛЯДОВА РАДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SPILNO»
Магалецький Марк Іванович
керівник сектору інфраструктури в Україні
Європейського банку реконструкції та
розвитку в Україні
Бутенко Людмила Вікторівна
керівник програм з питань інфраструктури та
сталого розвитку Світового банку
Пасько Даниїл Володимирович
співзасновник ГО «Легкий Бізнес»
9
КОМАНДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO»
Гусєв Юрій Веніамінович
Голова Проектного офісу з розвитку
державно-приватного партнерства в
інфраструктурі «SP3ILNO», Радник Міністра
інфраструктури України, кандидат
економічних наук, доцент
Бойчук Тарас Вікторович
Менеджер проектів концесії ДП «Стивідорна
компанія «Ольвія» та залізнично-поромного
терміналу ДП «Морський торговельний порт
«Чорноморськ» Проектного офісу з розвитку
державно-приватного партнерства в
інфраструктурі «SP3ILNO»
Хорошун Артем Васильович
Менеджер проекту концесії ДП «Херсонський
морський торговельний порт» Проектного
офісу з розвитку державно-приватного
партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO»;
Мазуренко Вадим Олегович
Молодший менеджер з комунікацій
Проектного офісу з розвитку державно-
приватного партнерства в інфраструктурі
«SP3ILNO».
10
КОМАНДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SPILNO»
Сваткова Юлія Олександрівна
Юрист Проектного офісу з розвитку
державно-приватного партнерства в
інфраструктурі «SP3ILNO»
Садова Тетяна Анатоліївна
Менеджер з комунікацій Проектного офісу з
розвитку державно-приватного партнерства
в інфраструктурі «SP3ILNO»
Никонович Артем Вадимович
Медіа та PR менеджер Проектного офісу з
розвитку державно-приватного партнерства
в інфраструктурі «SP3ILNO», Менеджер з
комунікацій ГО «EasyBusiness»
11
Про офіс
ПРОЕКТНИЙ ОФІС «SP3ILNO»
Державно-приватне партнерство (Public-Private Partnerships)
Державно-приватне партнерство в Україні — система відносин між
державним та приватним партнерами, при реалізації яких ресурси обох
партнерів об'єднуються з відповідним розподілом ризиків,
відповідальності та винагород (відшкодувань) між ними, для
взаємовигідної співпраці на довгостроковій основі у створенні
(відновленні) нових та/або модернізації (реконструкції) існуючих об'єктів,
які потребують залучення інвестицій, та у користуванні (експлуатації)
такими об'єктами.
Досвід як економічно розвинутих країн, так і країн, що розвиваються та
вирішують складні завдання з відбудови національної економіки в
несприятливих умовах, переконливо доводить, що проекти в сфері ДПП
дозволяють в стислі строки залучити приватний капітал в інфраструктурні
проекти та забезпечити стрімке економічне зростання навіть за
відсутності значних державних вкладень.
З метою забезпечення швидкого та ефективного розвитку механізму
державно-приватного партнерства в Україні при Міністерстві
інфраструктури за підтримки Western NIS Enterprise Fund було створено
Проектний офіс з розвитку державно-приватного партнерства.
Основне завдання Проектного офісу – запустити механізм державно-
приватного партнерства в Україні.
Перша частина проекту спрямована на зміну українського
законодавства
Друга частина це підготовка та реалізація перших трьох пілотних
проектів
1
2
Перші проекти реалізують саме в інфраструктурі з тих причин, що у цей
сектор надто давно не було інвестицій. До того ж, якісна інфраструктура є
«кістяком» для розвитку всіх інших галузей економіки.
Проектний офіс було створено зі спільної ініціативи заступника міністра
інфраструктури Надії Казначеєвої та партнера Easy Business Юрія Гусєва.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян та заступник голови
Адміністрації президента Дмитро Шимків також підтримали цю ініціативу.
12
ПРОЕКТНИЙ ОФІС «SPILNO»
Протягом останніх років в Європі в проекти ДПП були залучені значні
кошти (див. рис.1).
16,3
2014
18,7
2013
Рис. 1. Залучені кошти в проекти
ДПП в Європі, млрд. євро
Державно-приватне партнерство (ДПП)
визначено серед ключових механізмів
реалізації політики модернізації економіки
України, вирішення важливих соціально-
економічних проблем. Висока ефективність
ДПП як форми взаємодії держави та бізнесу
доведена досвідом багатьох країн світу.
Сьогодні актуалізувались об’єктивні
обставини для запровадження механізмів
ДПП. Для реалізації масштабних
модернізаційних проектів в різних секторах
економіки потрібні значні інвестиційні
ресурси, потужним джерелом яких може
стати приватний бізнес. Водночас, в умовах
післякризового розвитку зростає інтерес
бізнесу до державної підтримки, яка
дозволить знизити ризики приватних
інвестицій, підвищити надійність
інвестиційних проектів для кредитних
організацій.
Успішний розвиток ДПП як механізму активізації інвестиційної діяльності
та залучення приватних інвестицій у стратегічно важливі для держави
сфери можливий лише за умови, коли буде забезпечено баланс інтересів
держави і приватного інвестора.
Правова форма здійснення ДПП повинна забезпечити для інвестора
привабливість, безпеку вкладення коштів в державну власність і
реалізувати основну мету проекту, тобто розвивати ту сферу, яка
стратегічно важлива для держави. Для цього держава повинна сприймати
приватного інвестора як рівноправного партнера. Вимагаючи від нього
виконання передбачених угодою зобов’язань, держава має, зі свого боку,
гарантувати виконання власних зобов’язань в повному обсязі.
SWOT АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ
ДПП В ІНФРАСТРУКТУРІ В УКРАЇНІ
15
ВСТУП
Україна значно відстає за рівнем розвитку та ефективністю
інфраструктури у порівнянні з розвиненими країнами.
Основною причиною поточного стану інфраструктури є
хронічне недофінансування з державного бюджету та
неефективна система управління державним майном
Одним з найбільш прийнятних способів залучення
приватних інвестицій у інфраструктуру є державно-приватне
партнерство (ДПП)
Для успішної реалізації ДПП проектів необхідна наявність
декількох ключових умов
Ключові умови необхідні для успішної реалізації ДПП в інфраструктурі
України:
 політична воля, підтримка з боку держави та суспільства
 надійна юридична база, що захищає приватного партнера та зменшує
ризики
 гнучка структура фінансування за рахунок власного та боргового
капіталу
 чесний та відкритий конкурс
 достовірне техніко-економічне обгрунтування
 справедливий розподіл ризиків між партнерами
 достатньо високий очікуваний прибуток для приватного партнера
16
СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ
 Вигідне географічне положення на
перетині міжнародних торгівельних
коридорів, значний транзитний
потенціал
 Кваліфікована робоча сила за
найнижчою в Європі вартістю
 Фінансова та технічна підтримка з боку
міжнародних організацій зі значним
досвідом реалізації проектів ДПП у
світі
 Нормативна база достатня для
успішної реалізації проектів ДПП та її
поступове удосконалення
 Наявність гнучкого механізму
реалізації ДПП, що дозволяє
розглядати різні моделі реалізації
проектів, як з точки зору структури
фінансування, так і з точки зору
розподілу ризиків між партнерами у
кожному окремому випадку
 Створення Проектного Офісу з
реалізації проектів ДПП в
інфраструктурі для підтримки та
ефективної реалізації проектів ДПП
 Розробка методологічних та
аналітичних матеріалів з реалізації
проектів ДПП
 Участь міжнародних консультантів у
реалізація пілотних проектів концесії у
інфраструктурі та накопичення
відповідного досвіду державними
органами
Сильні сторони Слабкі сторони
 Швидка зміна державної політики та
законод. бази, що ускладн. планування
 Військові дії на території країни,
нестабільна політична ситуація, санкції
з боку Росії, падіння транзиту
 Нестабільна економічна ситуація,
високий рівень інфляції та низька
купівельна спроможність населення
 Складність ведення бізнесу, низький
рейтинг Doing Business (80 місце за
загальним рейтингом 2017, у тому
числі 140 місце за отриманням
дозволів на будівництво та 130 місце
за підключенням до
електропостачанням)
 Необхідність значних інвест. у модерн.
інфраструктури та відсутність ресурсів
у державному бюджеті
 Низька операційна ефективність
наявної інфраструктури
 Недосконалість механізму реалізації
проектів та оцінки їх ефективності,
відсутність досвіду та кваліфікованих
спеціалістів у реалізації ДПП
 Відсутність стратегії розвитку
інфрастр. та визначення пріоритетів
для реалізації проектів ДПП
 Декілька різних процедур реалізації
проектів ДПП та відсутність чітких
критеріїв їх застосування, протиріччя у
законодавчій базі
 Відсутність довгострок. бюджетного
планування та можливості
встановлення «плати за доступність»
 Неефективна взаємодія між держ. та
місцевими органами влади, складна
процедура погодження проектів через
Кабінет міністрів України
Сильні та слабкі сторони для реалізації проектів ДПП в інфраструктурі України:
17
СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ
Сильні сторони окремих галузей інфраструктури України
 Вихід до Чорного та Азовського
морів, наявність 3 судноплавних
річок
 Добре розвинена мережа морських
портів (13 портів різного розміру та
спеціалізації) з достатніми
потужностями
 У багатьох морських портах природні
глибини і цілорічна навігація
 АМПУ проводиться систематичне
днопоглиблення
 Впровадження вільних тарифів у
морських портах з 2013 року
 Прибутковість морських портів
 Кваліфікована робоча сила та
управлінський персонал з
багаторічним досвідом
Портова інфраструктура
 Привабливе географічне
розташування аеропортів відносно
світових пасажирських та вантажних
потоків, значний транзитний
потенціал
 Наявність супровідної
інфраструктури та повного спектру
сервісних послуг у міжнародних
аеропортах
 Наявність висококваліфікованих
спеціалістів у авіаційній галузі
Авіаційна інфраструктура
 Провідна роль галузі у транспортній
системі країни, що забезпечує близько
80% вантажних і 50% пасажирських
перевезень
 Розвинута залізнична мережа на 22 тис.
км, 45% з яких електрифіковані
 Велика пропускна спроможність
 Незалежність від погодних умов
 Порівняно стабільний пасажиропотік
 Відносно низька собівартість
перевезень, у тому числі за рахунок
низької енергоємності
 Прибутковість вантажних перевезень
Залізнична інфраструктура
 Пріоритетна політика держави щодо
відновлення дорожнього фонду та
залучення інвестицій у галузь
 Розгалужена мережа автомобільних
доріг
 Розвинута галузь автомобільних
перевезень що забезпечує до 40%
пасажирських та до 25% вантажних
перевезень
 Існуючі напрацювання та досвід
підготовки концесійних проектів у сфері
автомобільних доріг (Львів-Краковець,
Кільцева дорога навколо м. Києва та ін.)
Дорожня інфраструктура
18
СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ
Слабкі сторони окремих галузей інфраструктури України
 Кліматично обмежений час проходу
по річці Дніпро
 Малі глибини для проходу великих
суден у більшості портів
 Існуючі договори з приватними
партнерами, які не дозволяють
здійснювати масштабні інвестиції
 Низька швидк. оброб. вант. у портах
 Високий рівень зносу інфрастр.
загального користув., недостатність
інвестицій в оновлення портової
інфрастр. та відсутність гарантій
підтримки глибин
 Необґрунтовано високі ставки
портових зборів та негнучкість
тарифної політики
 Дефіцит річкового флоту
 Обмеження на вхід суден під
іноземним прапором до внутрішніх
водних шляхів
Портова інфраструктура
 Низький рівень пасажиропотоку та
неповна завантаженість більшості
аеропортів
 Недорозвиненість внутрішніх
авіаційних перевезень
 Застарілість технічного оснащення
аеропортів
 Повільне проходження процедур
перетину державного кордону
 Нерозвинена трансферна
інфраструктура
 Відносно висока собівартість послуг
аеропортів
 Слабо розвинена комерційна
інфраструктура аеропортів
Авіаційна інфраструктура
 Незавершена реформа, що передбачає
розділення інфраструктури та
транспортних послуг
 Відсутність механізму участі
приватного партнера у побудові
залізничної інфраструктури
 Заборона на концесію магістральних
колій
 Відсутність конкуренції на ринку
залізничних перевезень
 Збитковість пасажирських перевезень
та перехресне субсидування їх за
рахунок вантажних
 Невідповідність розвитку мережі
прикордонних пунктів та логістичних
центрів умовам зростання обсягів
торгівлі
 Бюрократичність процедур оформлення
вантажів при міжнародних
перевезеннях
Залізнична інфраструктура
 Ряд невирішених питань
функціонування платних автомобільних
доріг
 Незадовільний стан переважної
більшості дорожнього фонду та висока
вартість технічного обслуговування
 Порівняно висока вартість
автомобільних перевезень
 Розповсюджена практика перевищення
максимального навантаження при
вантажних перевезеннях
 Недостатнє дорожнє сполучення з
іншими видами транспортної
інфраструктури
Дорожня інфраструктура
19
МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ
 Пожвавлення економіки, підвищення
ділової активності та поступовий ріст
ВВП України
 Угода про асоціацію та зону вільної
торгівлі з ЄС, збільшення долі ЄС та
Азії у зовнішній торгівлі України
 Наявність політичної та суспільної
підтримки реалізації ДПП в
інфраструктурі
 Значний спектр об'єктів
інфраструктури для реалізації проектів
з приватним бізнесом
 Відкриття нових можливостей участі
приватного бізнесу у проектах з
стратегічно та соціально важливими
об'єктами інфраструктури
 Вільні інвестиційні ресурси на
міжнародному ринку капіталу та
зацікавленість інвесторів у нових
ринках
 Недооціненість активів та можливість
значного підвищення вартості у
процесі реалізація ДПП
 Розподіл довгострокових ризиків з
приватним партнером
 Можливість залучення партнерів, що
мають досвід ефективного управління
інфраструктурою, високий рівень
контролю фінансових ресурсів,
стандартів безпеки праці та якості
надання послуг
 Розвиток транспортних технологій та
підходів до управління
інфраструктурою у розвинутих країнах
Можливості Загрози
 Економічна криза, падіння купівельної
спроможності населення
 Конкуренція з альтернативними
торгівельними шляхами між ЄС та
Азією
 Щорічний бюджетний процес та
затвердження фінансування проектів
ДПП
 Обмежена кількість учасників
зацікавлених у реалізації проекту
 Недостовірні дані про приватного
партнера або переоцінка ефекту від
залучення його до управління
інфраструктурними об'єктами
 Переоцінка фінансових можливостей
приватного партнера та необхідність
залучення додаткового фінансування
 Більш висока вартості приватного
капіталу у порівнянні з державним
фінансуванням
 Можливе обмеження конкуренції на
ринку, дискримінація інших учасників
ринку
 Ризик відмови партнера від реалізації
проекту
 Сильніша позиція приватного
партнера у переговорному процесі при
реалізації соціально значимих
проектів
 Маніпуляції при залученні партнерів,
оцінці та фінансуванні проекту,
розрахунку компенсації збитків
 Відсутність гарантій захисту
інвестицій, компенсації збитків та
виконання своїх зобов'язань
державою в обумовлені терміни
Можливості та загрози при реалізації проектів ДПП в інфраструктурі України:
20
МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ
Можливості при реалізації проектів ДПП в окремих
галузях інфраструктури України
 Підвищення завантаженості
морських портів та реалізація
транзитного потенціалу
 Дерегуляція у морських портах та
прискорення митного та інших видів
контролю
 Стабілізація ситуації на міжнародних
товарних ринках та ріст цін на
основні експортні товари України
 Прийняття нового закону «Про
внутрішній водний транспорт»
 Впровадження нової методики
розрахунку портових зборів та
перспектива зменшення їх розмірів
 Наявність маркетингового досвіду та
репутації приватного партнера серед
перевізників та вантажовласників
для збільшення вантажообігу
Портова інфраструктура
 Можливе скасування візового
режиму з ЄС
 Перспектива укладання угода про
«Відкрите небо»
 Сертифікація аеропортів у
відповідності до норм ЄС
 Лібералізація ринку авіаперевезень,
збільшення кількості перевізників та
розвиток мережі міжнародних
маршрутів
 Наявність якірних перевізників у
деяких аеропортах
 Ріст попиту на авіаперевезення
разом із ростом купівельної
спроможності громадян та
стабілізацією безпекової ситуації в
країні
Авіаційна інфраструктура
 Процес лібералізація ринку залізничних
перевезень та плани лібералізації
системи тарифоутворення
 Наявність виробничих потужностей для
відновлення залізничного парку
 Значна кількість незадіяної залізничної
інфраструктури
 Розвиток інтермодальних перевезень
 Наявність у приватного партнера
досвіду ефективного управління,
гнучкості та оперативності прийняття
рішень, прогресивних методів роботи,
сучасною техніки та новітніх технологій
для оптимізації залізничної
інфраструктури
Залізнична інфраструктура
 Створення Дорожнього фонду як
одного з можливих джерел
фінансування ДПП
 Забезпеченість автомобільними
дорогами з твердим покриттям у
декілька разів нижча у порівнянні з
Європейськими країнами (у 6,5 разів
нижче ніж у Німеччині, у 3,3 рази нижче
ніж у Польщі)
 Необхідність ремонту 90% існуючих
автомобільних доріг
 Необхідність будівництва швидкісних
доріг та автобанів
Дорожня інфраструктура
21
МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ
Загрози при реалізації проектів ДПП в окремих галузях
інфраструктури України
 Монополізація ринку окремими
портовими операторами
 Державне регулювання ставок
портових зборів та тарифів на доступ
оператора до причалу
 Тенденція до зменшення
вантажопотоків у портах
 Дискримінація окремих перевізників
або вантажовласників
 Конфлікти з існуючими партнерами,
що мають договори оренди, спільної
діяльності
 Відставання розвитку суміжної
інфраструктури
 Невиконання державою своїх
зобов'язань щодо днопоглиблення
 Технологічні та екологічні аварії
через незадовільний технічний стан
об'єктів інфраструктури
 Конкуренція з боку морських портів
інших країн Чорного моря
Портова інфраструктура
 Падіння привабливості України для
потенційних пасажирів внаслідок
погіршення безпеки у країні
 Відсутність попиту та інших стимулів
для розвитку регіональних
перевезень
 Підвищення рівня вимог до
інфраструктури аеропортів та
необхідність додаткових інвестицій
 Загострення конкуренції з боку
авіаційної інфраструктури сусідніх
країн
 Розвиток альтернативного
швидкісного транспорту
Авіаційна інфраструктура
 Передача приватному партнеру
найбільш привабливих об'єктів
інфраструктури
 Продовження перехресного
субсидування державою пасажирських
перевезень за рахунок вантажних
перевезень
 Державне регулювання цін перевезення
та відсутність компенсації приватному
партнеру збитків від занижених тарифів
 Незадовільна якість надання послуг
приватним партнером
 Технічні аварії через незадовільний стан
інфраструктури загального
користування
 Зниження безпеки перевезень за
рахунок збільшення кількості учасників
ринку
Залізнична інфраструктура
 Відсутність гарантій з боку держави
щодо мінімального завантаження
автошляхів
 Складність отримання земельних
ділянок під будівництво
 Відсутність гарантій довгострокового
фінансування з боку держави у зв'язку з
короткостроковим бюджетуванням
 Неспроможність забезпечити належний
ваговий контроль на дорогах
 Недостатність супровідної
інфраструктури вздовж доріг
Дорожня інфраструктура
22
НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ
Співпраця державного та приватного партнера у інфраструктурних
проектах є виграшною для всіх сторін:
Збільшення доходів та покращення інвестиційного клімату
 Підвищення вартості активів, збільшення доходів від їх використання,
ріст надходжень до бюджету та прискорення росту ВВП
 Збільшення кількості кваліфікованих робочих місць за рахунок
підвищення економічної активності та відновлення об’єктів
інфраструктури
 Активізація бізнес-процесів за рахунок залучення нового капіталу та
партнерства з бізнесом
 Використання успішного, в тому числі міжнародного, досвіду приватного
партнера у реалізації та управлінні проектами в інфраструктурі
Скорочення витрат та оптимізація
 Скорочення державних витрат на експлуатацію об’єктів інфраструктури,
що витрачаються на неефективне управління
 Скорочення витрат на надання послуг та встановлення конкурентних
тарифів на послуги
 Оптимізація структури інвестування та залучення недержавного
фінансування для інвестицій в об’єкти державного та суспільного
значення, оптимізація розподілу ризиків між партнерами
 Забезпечення операційної ефективності об’єктів інфраструктури,
використання сучасних, ефективних технологій, спрощення та
оптимізація управління та фінансового контролю
Позитивний ефект для економіки в цілому
 Залучення сучасних високоефективних технологій у розвиток
інфраструктури, що дозволить розвивати економічний потенціал та
використовувати географічні переваги України
 Підвищення рівня екологічної безпеки за рахунок дотримання
міжнародних екологічних стандартів
 Підтримка розвитку суміжної інфраструктури та соціально важливих
об’єктів
 Розвиток форм проектного фінансування
 Підвищення рівня безпеки праці та впровадження міжнародник
стандартів та умов праці
23
НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ
Але державно-приватне партнерство в інфраструктурних проектах має і
ряд недоліків:
Ринкові та фінансові ризики
 Більш висока вартість капіталу та прийняття на себе додаткових ризиків
приватним партнером передбачатимуть їх компенсацію при реалізації
проекту, що може збільшити витрати держави або ціну на послугу для
споживача
 Існування обмеженої кількості приватних партнерів, що здатні
реалізувати проект, може обмежити конкуренцію, необхідну для
економічно ефективного партнерства
 Прибутковість проектів в значній мірі залежить від ринкових факторів та
може варіюватися, що може призвести до неможливості компенсації
понесених витрат або передчасного припинення проекту
 Можливе зниження рентабельності державних підприємств при передачі
приватному інвестору найбільш привабливих об'єктів інфраструктури
Політичні та соціальні ризики
 Відповідальність держави залишається і громадяни продовжуватимуть
розглядати уряд відповідальним за якість послуг
 Проекти можуть бути більш політично або соціально складним для
впровадження при необхідності підвищення тарифів, скорочення
трудового колективу, виділення землі та / або переселення і т. д.
 Приватний партнер матиме перевагу у досвіді при визначенні умов
реалізації проекту та більший доступ до інформації по проекту під час
його реалізації, що ускладнить контроль з боку держави та суспільства
Складність та висока вартість реалізації проектів
 Складність та довготривалість реалізації проектів ДПП через велику
кількість факторів, що впливають на проект за період його існування та
необхідність передбачення цих факторів та узгодження всіх умов
 Складність визначення умов, що мають бути дотримані приватним
партнером
 Довготривалість зобов'язань партнерів та висока вірогідність перегляду
умов договору в процесі реалізації проекту, у зв'язку з неможливістю
передбачити всі ризики та умови на весь період співпраці
 Висока вартість процесу реалізації проектів ДПП, що випливає зі
складності процесу
24
НАСТУПНІ КРОКИ
Шляхи зменшення ризиків та підвищення привабливості реалізації
проектів ДПП в інфраструктурі України (1/2)
Забезпечення чіткої правової та нормативної бази
 Розробка та законодавче закріплення нормативно-правової бази в
частині встановлення порядку роботи з проектами ДПП та відносин
учасників при реалізації різних моделей ДПП
 Законодавче закріплення заходів держави щодо підтримки приватних
партнерів, встановлення принципів і форм державної участі та
бюджетного фінансування при реалізації проектів ДПП
 Встановлення та закріплення гарантій прав приватних інвесторів та форм
повернення капітальних вкладень, виконання зобов'язань державою, в
тому числі щодо підвищення тарифів / справедливого регулювання і т. д.
 Делегування Міністерству інфраструктури прав на самостійне прийняття
рішень щодо договорів ДПП в інфраструктурі
Деталізований та гнучкий договір між партнерами
 Детальна оцінка та передбачення в угоді максимальної кількості ризиків,
що можуть виникнути у процесі реалізації проекту ДПП
 Забезпечення гнучкості договору та можливості його перегляду у разі
необхідності пристосувати його до непередбачених обставин
 Чітке визначення у договорі ключові стимулів та вимог до результатів
проекту з акцентом на вимоги, які базуються на об'єктивних показниках,
що є легкими для контролю, а також вимог до звітності, що ставляться
перед приватним партнером для зменшення потенційного дисбалансу у
доступі до інформації
Інформаційне забезпечення та публічність реалізації проектів
 Організація інформаційно-рекламної роботи серед населення та
приватних інвесторів, формування консультаційних центрів, що
надаватимуть консультаційну та методичну підтримку, проведення
конференцій, симпозіумів та виставок, що розкривали б успішний
закордонний досвід реалізації проектів ДПП
 Належна комунікаційна політика з місцевим населенням та трудовими
колективами державних підприємств, що беруть участь у реалізації
проектів ДПП для зменшення впливу політичних факторів та управління
сприйняттям трудовими колективами ризиків щодо скорочення
персоналу
 Забезпечення публічності та прозорості конкурсу по проектам ДПП серед
приватних партнерів
25
НАСТУПНІ КРОКИ
Шляхи зменшення ризиків та підвищення привабливості реалізації
проектів ДПП в інфраструктурі України (2/2)
Підтримка експертизи держави
 Розробка Концепції розвитку ДПП в інфраструктурі, що встановлювала б
принципи, визначала зміст та основні напрями реалізації такого
механізму фінансування розвитку галузі
 Накопичення та збереження експертизи держави, шляхом створення
виконавчого та консультаційного органу, що займався б питаннями
оцінки, організації та управління проектами ДПП, розробкою питань
нормативно-правового характеру, контролем за реалізацією проектів та
виконанням сторонами своїх зобов'язань
 Забезпечення підготовки та перепідготовки спеціалістів у сфері оцінки та
реалізації інфраструктурних проектів на засадах ДПП, приєднання до
EPEC для обміну досвідом з Європейськими партнерами
Методична підтримка реалізації проектів
 Розробка докладних методичних рекомендацій з реалізації проектів ДПП,
а також визначенням реалістичних строків і відповідна організація
ресурсів і знань, що допоможе спростити процес реалізації проектів ДПП
 Підготовка програм розвитку окремих галузей інфраструктури та
формування загальнодержавної бази проектів, що можуть бути
реалізовані на засадах ДПП відповідно до стратегії розвитку
інфраструктури
 Закріплення відкритого переліку критеріїв до участі інвесторів у конкурсі
на право реалізації інфраструктурного проекту на засадах ДПП
 Розробка типових галузевих форм та зразків угод й іншої документації з
ДПП
Чіткі методи оцінки доцільності та результатів реалізації проектів
 Попередня оцінка доцільності додаткових трансакційних витрат на
процедуру ДПП у порівнянні з ефектом, що може принести реалізація
проекту
 Реалізація проектів лише за певними критеріями мінімального розміру
інвестицій, позитивний ефект від реалізації яких може перевищити розмір
додаткових трансакційних витрат на їх реалізацію
 Чітке визначення індикаторів успішності проекту, що можуть бути легко
пораховані та проаналізовані
26
НАСТУПНІ КРОКИ
Шляхи зменшення ризиків та підвищення привабливості реалізації
проектів ДПП в окремих галузях інфраструктури України
 Заборона на укладання договорів
оренди на окремі об'єкти портової
інфраструктури, що можуть входити
по ЦМК при реалізації проектів ДПП
 Спрощення та зменшення кількість
тарифів та зборів, що стягуються з
перевізників та вантажовласників
 Удосконалення нормативної бази у
річковому транспорті та
регулювання будівництва річкових
терміналів
 Спрощення доступу суден під
іноземним прапором до внутрішніх
водних шляхів
Портова інфраструктура
 Співпраця з авіакомпаніями в частині
стимулювання до відкриття нових
напрямків польотів та збереження
існуючих маршрутів
 Розвиток інфраструктури для
обслуговування трансферних
пасажирів
 Спрощення процедур перетину
кордону
 Підвищення рівня обслуговування
пасажирів, в першу чергу, в частині
надання неавіаційних послуг
 Забезпечення високого рівня безпеки
авіаперевезень
Авіаційна інфраструктура
 Розробка нового Закону «Про
залізничний транспорт», що
запровадить чіткі правила на ринку
залізничних перевезень
 Розробка механізму, що передбачатиме
залучення приватного партнера до
будівництва та модернізації залізничної
інфраструктури
 Завершення розділення інфраструктури
та транспортних послуг
 Впровадження механізму повноцінного
доступу приватного партнера до
інфраструктури
 Завершення тарифної реформи
 Зміна перехресного субсидування
пасажирських перевезень на пряме
фінансування
Залізнична інфраструктура
 Визначення пріоритетних проектів для
першочергового залучення приватних
інвестицій
 Спрощення процедур оформлення прав
користування земельними ділянками
для будівництва доріг
 Розробка механізму фінансування
проектів ДПП та гарантування
мінімального доходу приватному
партнеру з боку держави
 Вирішення дискусійних питань та
затвердження принципів
функціонування платних доріг
 Забезпечення належного вагового
контролю на дорогах для уникнення
передчасного їх руйнування
Дорожня інфраструктура
27
НАСТУПНІ КРОКИ
Впровадження ДПП є найперспективнішим способом залучення
приватних інвестицій у модернізацію інфраструктури України:
 Державно-приватне партнерство є найкращою альтернативою
приватизації для залучення приватних інвестицій у стратегічні
інфраструктурні об'єкти
 Для ефективного впровадження ДПП в інфраструктурі потрібен
системний підхід та стратегічне бачення щодо розвитку галузей за
участі приватного капіталу
 Реалізація проектів ДПП є складним процесом та передбачає високий
рівень експертизи держави та відповідальний підхід до оцінки та
контролю проектів
 При правильному управлінні ризиками, що виникають під час
реалізації проектів ДПП, партнерство приносить позитивний ефект
усім учасникам
 Держава має враховувати особливості кожної галузі інфраструктури
при розробці плану реалізації проектів та оцінці їх доцільності і
результатів
 Інвестиційний клімат, політична та макроекономічна ситуація в країні
є вагомим фактором, що впливає на довіру до держави та реалізацію
проектів ДПП
 Надзвичайно важливою є інформаційна політика держави щодо ДПП,
яка зменшує політичну та соціальну напругу і знижує ризики для
реалізації проектів
28
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
29
КОНЦЕСІЯ ПОРТУ «ТОАМАСІНА»
(МАДАГАСКАР)
Низький потік трафіку та повільна обробка вантажу не
дозволяли порту стати одним з основних регіональних
центрів
20 років
період концесії
порту
198 млн. $
загальна вартість
проекту
Порт «Тоамасіна» обробляє 90% контейнерних перевезень
Мадагаскару і більше 80% загального трафіку торгівлі країни
Низький потік трафіку та повільна обробка вантажу не дозволяли
порту стати одним з основних регіональних центрів, як це
було передбачено в плані уряду
Основні виклики проекту:
 Разюче низький транзит через термінал
 Низька продуктивність (від 5 до 6 TEU за 1 годину в
порівнянні зі середньосвітовим показником у 15 TEU за 1
годину)
 Вузькі місця (повні контейнери сиділи в порту в
середньому 20 днів)
 Застаріле обладнання
ОСНОВНІ ФАКТИ
30
Концесія порту «Тоамасіна» дозволила збільшити потужність
обробки вантажу від 60 до 2500 тонн на добу
Збільшення швидкості вантажообробки
Завантаження і розвантаження контейнерів збільшилося з
менш, ніж 10 до більш, ніж 30 за годину на одне судно
Зростання інвестиційної привабливості
Інвестиційне середовище регіону покращилося в результаті
проекту, що призвело до збільшення інвестиції в
гірничодобувній промисловості і виробництві цементу
Фіскальні вигоди
По факту податкові надходження в розмірі $ 33.3 млн. значно
перевищили оцінку 2005 року в $ 6 млн.
Збільшення пропускної спроможності
Час, необхідний для обробки і відправки контейнерів,
скоротився з декількох днів до декількох годин
Кількість днів, необхідних для митного оформлення,
скоротилася з 5 днів в 2007 році до 2,6 днів у 2010 році
Зниження вартості тарифів
Для транспортних компаній витрати на обробку 1 TEU
знизилися на 7.5%
Інтеграція зі світовими ринками
Збільшення трафіку призвело до більшої інтеграції зі
світовими ринками і розширення можливостей з перевалки
КЛЮЧОВІ ПЕРЕВАГИ
31
КОНЦЕСІЯ ПОРТУ «КОТОНУ» (БЕНІН)
25 років
період концесії
порту
256 млн. $
загальна вартість
проекту
Проект було реалізовано в рамках реформи морського сектору.
Концесійну угоду було підписано у 2009 році
Порт «Котону» був потенційним шлюзом для виходу до моря
країн Західної Африки, але висока вартість тарифів, низька
ефективність і погане матеріально-технічне оснащення не
дозволяли стати ключовим торгівельним маршрутом
Основні виклики проекту:
 Низька продуктивність та ефективність
 Високі тарифи на послуги
 Низька пропускна спроможність порту
 Застаріле матеріально-технічне обладнання
 Низька конкурентоспроможність
ОСНОВНІ ФАКТИ
Висока вартість тарифів та низька ефективність порту
заважали стати ключовим торгівельним маршрутом
32
У ході реалізації проекту концесії було забезпечено створення
450 нових робочих місць в порту
Збільшення пропускної спроможності
Трафік контейнерів зріс вдвічі протягом перших років
концесії – від 300,000 до 723,000 TEU
Скорочення транспортних витрат
Зменшення вартості транспортних витрат забезпечило
зростання конкурентоспроможності порту в регіоні
КЛЮЧОВІ ПЕРЕВАГИ
Створення нових робочих місць
У ході реалізації проекту концесії було створено 450 нових
робочих місць
Фіскальні вигоди
Попередня оцінка загальних фіскальних вигод від реалізації
проекту становить $ 200 – 300 млн.
Розширення експортного коридору
Розширення експортного коридору для внутрішніх районів
країни (таких як Буркіна-Фасо, Малі та Нігер)
Розвиток суміжних галузей економіки
Збільшення можливості для розвитку зовнішніх ринків для
сільського господарства і рибної промисловості
33
КОНЦЕСІЯ СУХОГО ПОРТУ (НІГЕР)
20 років
період концесії
порту
50 млн. $
мінімальна
вартість інвестицій
Нігер не має виходу до моря, тому імпорт та експорт країни
залежить від інфраструктури сусідніх країн. Це призводить до
завищених транспортних витрат, що є однією з головних
перепон для розвитку економіки
Передбачається, що сухий порт буде мультимодальним з
підключенням до нового проекту залізниці між Беніном (порт
«Котону») і Нігером. Будівництво залізниці на платформах
сухого порту буде найбільшим мультимодальним центром
обробки вантажів, що експортуються з Беніну
Основні виклики проекту:
 Завищені транспортні витрати на імпорт та експорт
товарів
 Відсутність виходу до моря та залежність від сусідніх
країн
 Низька інвестиційна привабливість країни
 Значні витрати часу на транспортування товарів
ОСНОВНІ ФАКТИ
В Нігері через відсутність виходу до моря експорт та імпорт
товарів залежить від сусідніх країн
34
Реалізація концесії сприятиме зменшенню транспортних
витрат та зростанню ефективності торгівлі країни
Скорочення транспортних витрат
Зменшення вартості транспортних витрат забезпечить
зростання конкурентоспроможності експортних товарів
країни та зменшення імпортних витрат
Створення нових робочих місць
На початку реалізації проекту планується створення 130
нових робочих місць
Розвиток міжнародної торгівлі
Стратегічні інвестицій в мультимодальні транспортні засоби
призведуть до збільшення обсягу товарів, які переміщаються
по транспортному ланцюгу
Зменшення часових витрат
Прискорення потоку вантажів між суднами і великим
сухопутним транспортом мережі, що може перевезти вантаж
на решту території країни, сприятиме зменшенню витрат часу
на транспортування
Фіскальні вигоди
Прогнозована оцінка загальних фіскальних вигод від
реалізації проекту становить $ 48 млн.
КЛЮЧОВІ ПЕРЕВАГИ
WWW.SPILNO.IN.UA

More Related Content

What's hot

(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion
(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion
(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billionPitch Decks
 
SolChicks pitch deck: $77M for blockchain gaming
SolChicks pitch deck: $77M for blockchain gamingSolChicks pitch deck: $77M for blockchain gaming
SolChicks pitch deck: $77M for blockchain gamingPitch Decks
 
Everside Health's $164M pitch deck
Everside Health's $164M pitch deckEverside Health's $164M pitch deck
Everside Health's $164M pitch deckPitch Decks
 
Farewill
FarewillFarewill
FarewillPPerksi
 
Pitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deck
Pitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deckPitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deck
Pitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deckHajeJanKamps
 
異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」
異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」
異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」Jun Chiba
 
Rokoko pitch deck: $80M motion capture tech
Rokoko pitch deck: $80M motion capture techRokoko pitch deck: $80M motion capture tech
Rokoko pitch deck: $80M motion capture techPitch Decks
 
Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰
Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰
Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰m12016changTIIMP
 
Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023
Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023
Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023Mind UA
 
Starling Bank - NOAH17 Berlin
Starling Bank - NOAH17 BerlinStarling Bank - NOAH17 Berlin
Starling Bank - NOAH17 BerlinNOAH Advisors
 
The Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profits
The Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profitsThe Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profits
The Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profitsBoston Consulting Group
 
Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021
Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021
Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021Clark Boyd
 
Pitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deck
Pitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deckPitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deck
Pitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deckHajeJanKamps
 

What's hot (20)

(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion
(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion
(Pitch Deck): How FTX raised over $1 billion
 
SEA Startup Ecosystem 2.0.pdf
SEA Startup Ecosystem 2.0.pdfSEA Startup Ecosystem 2.0.pdf
SEA Startup Ecosystem 2.0.pdf
 
SolChicks pitch deck: $77M for blockchain gaming
SolChicks pitch deck: $77M for blockchain gamingSolChicks pitch deck: $77M for blockchain gaming
SolChicks pitch deck: $77M for blockchain gaming
 
Metaverse Enterprise Platform Development
Metaverse Enterprise Platform DevelopmentMetaverse Enterprise Platform Development
Metaverse Enterprise Platform Development
 
Everside Health's $164M pitch deck
Everside Health's $164M pitch deckEverside Health's $164M pitch deck
Everside Health's $164M pitch deck
 
Brex pitch deck
Brex pitch deckBrex pitch deck
Brex pitch deck
 
GamerzClass
GamerzClassGamerzClass
GamerzClass
 
Farewill
FarewillFarewill
Farewill
 
Pitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deck
Pitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deckPitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deck
Pitch Deck Teardown: Netmaker's $2.3M Seed deck
 
異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」
異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」
異文化コミュニケーション体感ゲーム「バーンガ」
 
Five Flute Overview
Five Flute OverviewFive Flute Overview
Five Flute Overview
 
Alto Pitch Deck
Alto Pitch DeckAlto Pitch Deck
Alto Pitch Deck
 
Rokoko pitch deck: $80M motion capture tech
Rokoko pitch deck: $80M motion capture techRokoko pitch deck: $80M motion capture tech
Rokoko pitch deck: $80M motion capture tech
 
Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰
Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰
Y20151003 詹文男-物聯網的商機與挑戰
 
Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023
Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023
Deal Book: Ukrainian Venture Capital and Private Equity Overview 2022-2023
 
Start-Up Accelerators
Start-Up AcceleratorsStart-Up Accelerators
Start-Up Accelerators
 
Starling Bank - NOAH17 Berlin
Starling Bank - NOAH17 BerlinStarling Bank - NOAH17 Berlin
Starling Bank - NOAH17 Berlin
 
The Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profits
The Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profitsThe Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profits
The Great Mobility Tech Race: Winning the battle for future profits
 
Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021
Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021
Discovery-Driven Digital Transformation - clark boyd 2021
 
Pitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deck
Pitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deckPitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deck
Pitch Deck Teardown: Honeycomb 's $50M Series D deck
 

Similar to Звіт проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства SPILNO

Агентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvest
Агентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvestАгентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvest
Агентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvestKyrylo Mukhomedzyanov
 
Успіхи та досягнення. Звіт UIF
Успіхи та досягнення. Звіт UIFУспіхи та досягнення. Звіт UIF
Успіхи та досягнення. Звіт UIFUIFuture
 
Результати роботи за рік ІРМ
Результати роботи за рік ІРМРезультати роботи за рік ІРМ
Результати роботи за рік ІРМKR_CDI
 
Posibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_sayt
Posibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_saytPosibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_sayt
Posibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_saytNova Gromada
 
Profosvita_buklet.pdf
Profosvita_buklet.pdfProfosvita_buklet.pdf
Profosvita_buklet.pdfssuser59c0a2
 
2020 press announcement_final
2020 press announcement_final2020 press announcement_final
2020 press announcement_finalcsrcentre
 
Звіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООН
Звіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООНЗвіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООН
Звіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООНfoxtrot_ua
 
Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...
Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...
Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...Майдан Закордонних Справ
 
Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...
Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...
Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...radaprogram
 
Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014
Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014
Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014Дмитрий Лубкин
 
Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017
Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017
Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017Руслан Костюкевич
 
Звіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 році
Звіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 роціЗвіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 році
Звіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 роціРуслан Костюкевич
 

Similar to Звіт проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства SPILNO (20)

4
4 4
4
 
Агентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvest
Агентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvestАгентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvest
Агентство з просування та спрощення інвестування в Україну - UkraЇnvest
 
Успіхи та досягнення. Звіт UIF
Успіхи та досягнення. Звіт UIFУспіхи та досягнення. Звіт UIF
Успіхи та досягнення. Звіт UIF
 
2
2 2
2
 
Результати роботи за рік ІРМ
Результати роботи за рік ІРМРезультати роботи за рік ІРМ
Результати роботи за рік ІРМ
 
1
1 1
1
 
Posibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_sayt
Posibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_saytPosibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_sayt
Posibnyk z pidg_proektiv_rozv_otg_na_sayt
 
Report antikor march_2017_rev_ii
Report antikor march_2017_rev_iiReport antikor march_2017_rev_ii
Report antikor march_2017_rev_ii
 
Profosvita_buklet.pdf
Profosvita_buklet.pdfProfosvita_buklet.pdf
Profosvita_buklet.pdf
 
2020 press announcement_final
2020 press announcement_final2020 press announcement_final
2020 press announcement_final
 
Звіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООН
Звіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООНЗвіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООН
Звіт з прогресу ГК «ФОКСТРОТ» за 2017 рік перед ГД ООН
 
4 Інвестиційні можливості м. Вінниця - Володимир Гройсман (виступ)
4 Інвестиційні можливості м. Вінниця - Володимир Гройсман (виступ)4 Інвестиційні можливості м. Вінниця - Володимир Гройсман (виступ)
4 Інвестиційні можливості м. Вінниця - Володимир Гройсман (виступ)
 
Путівник експортера. Випуск №6
Путівник експортера. Випуск №6Путівник експортера. Випуск №6
Путівник експортера. Випуск №6
 
Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...
Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...
Публічний звіт фонду "Майдан закордонних справ" щодо діяльності за 2014-2015 ...
 
2 2 Poltavets
2 2 Poltavets2 2 Poltavets
2 2 Poltavets
 
Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...
Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...
Ключові рекомендації за результатами проекту Розробка візії позиціонування Ук...
 
Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014
Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014
Презентація з Конгресу громадянської Платформи Нова Країна 21.10.2014
 
Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017
Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017
Публічний звіт ГО "Регіональний центр євроінтеграційних проектів" - 2017
 
Звіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 році
Звіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 роціЗвіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 році
Звіт про діяльність ГО "РЦЄП" у 2016 році
 
Succ stor-2020-01-21-ua
Succ stor-2020-01-21-uaSucc stor-2020-01-21-ua
Succ stor-2020-01-21-ua
 

More from EasyBusiness

Real Ways to Stop the War in Ukraine
Real Ways to Stop the War in UkraineReal Ways to Stop the War in Ukraine
Real Ways to Stop the War in UkraineEasyBusiness
 
Презентація аналітичного звіту
Презентація аналітичного звітуПрезентація аналітичного звіту
Презентація аналітичного звітуEasyBusiness
 
Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"
Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"
Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"EasyBusiness
 
Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"EasyBusiness
 
Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...
Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...
Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...EasyBusiness
 
Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"EasyBusiness
 
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів УкраїниПілотні концесійні проекти у секторі морських портів України
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів УкраїниEasyBusiness
 
Створення вільного ринку сільськогосподарських земель в україні
Створення вільного ринку сільськогосподарських земель в україніСтворення вільного ринку сільськогосподарських земель в україні
Створення вільного ринку сільськогосподарських земель в україніEasyBusiness
 
AQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINE
AQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINEAQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINE
AQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINEEasyBusiness
 
РОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
РОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІРОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
РОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІEasyBusiness
 
EasyBusiness - Development of the Free Farmland Market in Ukraine
EasyBusiness  - Development of the Free Farmland Market in UkraineEasyBusiness  - Development of the Free Farmland Market in Ukraine
EasyBusiness - Development of the Free Farmland Market in UkraineEasyBusiness
 
REALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINE
REALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINEREALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINE
REALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINEEasyBusiness
 
Roadmap on Aquaculture Development in Ukraine
Roadmap on Aquaculture Development in UkraineRoadmap on Aquaculture Development in Ukraine
Roadmap on Aquaculture Development in UkraineEasyBusiness
 
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)EasyBusiness
 
Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)
Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)
Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)EasyBusiness
 
Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"EasyBusiness
 
Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"EasyBusiness
 
Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...
Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...
Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...EasyBusiness
 
Лібералізація валютного регулювання
Лібералізація валютного регулюванняЛібералізація валютного регулювання
Лібералізація валютного регулюванняEasyBusiness
 
Пілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктурі
Пілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктуріПілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктурі
Пілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктуріEasyBusiness
 

More from EasyBusiness (20)

Real Ways to Stop the War in Ukraine
Real Ways to Stop the War in UkraineReal Ways to Stop the War in Ukraine
Real Ways to Stop the War in Ukraine
 
Презентація аналітичного звіту
Презентація аналітичного звітуПрезентація аналітичного звіту
Презентація аналітичного звіту
 
Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"
Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"
Аналітичний звіт "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої вартості ЄС"
 
Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Практичний посібник "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
 
Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...
Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...
Презентація аналітичного звіту "Інтеграція українського МСБ в ланцюги доданої...
 
Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
Презентація практичного посібника "Вихід українського МСБ на ринки ЄС"
 
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів УкраїниПілотні концесійні проекти у секторі морських портів України
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України
 
Створення вільного ринку сільськогосподарських земель в україні
Створення вільного ринку сільськогосподарських земель в україніСтворення вільного ринку сільськогосподарських земель в україні
Створення вільного ринку сільськогосподарських земель в україні
 
AQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINE
AQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINEAQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINE
AQUACULTURE DEVELOPMENT IN UKRAINE
 
РОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
РОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІРОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
РОЗВИТОК АКВАКУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
 
EasyBusiness - Development of the Free Farmland Market in Ukraine
EasyBusiness  - Development of the Free Farmland Market in UkraineEasyBusiness  - Development of the Free Farmland Market in Ukraine
EasyBusiness - Development of the Free Farmland Market in Ukraine
 
REALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINE
REALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINEREALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINE
REALIZATION OF PUBLICPRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINE
 
Roadmap on Aquaculture Development in Ukraine
Roadmap on Aquaculture Development in UkraineRoadmap on Aquaculture Development in Ukraine
Roadmap on Aquaculture Development in Ukraine
 
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)
Пілотні концесійні проекти у секторі морських портів України (by SPILNO)
 
Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)
Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)
Current concession projects in sea port sector of Ukraine (by SPILNO)
 
Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"
 
Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"Presentation of law draft "On concession"
Presentation of law draft "On concession"
 
Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...
Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...
Перші результати впровадження нового Порядку пайової участі: проблеми і персп...
 
Лібералізація валютного регулювання
Лібералізація валютного регулюванняЛібералізація валютного регулювання
Лібералізація валютного регулювання
 
Пілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктурі
Пілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктуріПілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктурі
Пілотні проекти державно-приватного партнерства в інфраструктурі
 

Звіт проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства SPILNO

  • 1. ПРОЕКТНИЙ ОФІС З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ІНФРАСТРУКТУРІ «SP3ILNO» Київ Січень 2017
  • 2.
  • 3. 2 ЗМІСТ I. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ОМЕЛЯНА II. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА ГЛАВИ АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДМИТРА ШИМКІВА III. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА WESTERN NIS ENTERPRISE FUND ЯРОСЛАВИ ДЖОНСОН IV. ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ НАДІЇ КАЗНАЧЕЄВОЇ V. НАГЛЯДОВА РАДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO» VI. КОМАНДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO» VII. ПРОЕКТНИЙ ОФІС «SP3ILNO» VIII. SWOT АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ДПП В ІНФРАСТРУКТУРІ В УКРАЇНІ IX. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
  • 4. 3 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ОМЕЛЯНА Запровадження державно-приватного партнерства в інфраструктурі - це нова якість управління інфраструктурними об’єктами, залучення провідного європейського досвіду і технологій, а також відкриття України для компаній зі світовим ім’ям, новими технологіями та вантажопотоками. Під час зустрічей з представниками іноземних компаній питання державно- приватного партнерства постає серед перших: що ми можемо запропонувати бізнесу? На яких умовах? З метою швидкої та ефективної реалізації моделі державно-приватного партнерства в Україні при Міністерстві інфраструктури за підтримки Western NIS Enterprise Fund було створено проектний офіс з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO». Впровадження моделі державно- приватного партнерства – це новий досвід для України. Серед завдань проектного офісу: внесення змін до українського законодавства в сфері ДПП, над чим ми працюємо спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Європейським банком реконструкції та розвитку, реалізація пілотних проектів, а саме передача в концесію: ДП «Стивідорна компанія «Ольвія», ДП «Херсонський морський торговельний порт» та залізнично- поромного комплексу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», і головне - залучення надійних приватних інвесторів з світовим ім’ям до інфраструктурних проектів. “Державно-приватне партнерство - ключ до ефективного управління інфраструктурними об’єктами” Володимир Омелян
  • 5. 4 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА ГЛАВИ АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДМИТРА ШИМКІВА Шановні колеги Щиро радий бачити, що проектний підхід стає поширеною формою вирішення пріоритетних завдань. Адже проект завжди базується на конкретному результаті, має початок і кінець, а також залежить від команди людей, які мають створити продукт чи запропонувати рішення. Важливо, що саме Міністерство інфраструктури першим ініціювало створення офісу державно-приватного партнерства, бо саме ця галузь часто лежить в основі якісних змін. Перед новою командою стоять амбіційні завдання. Одна справа – обговорення ідей. Інша – реальні кроки з оформлення проектів, підготовка технічної документації та аналітики. Сьогодні кожне міністерство чи установа має ставити конкретні запитання. Чи маємо ми достатньо проектів для пропозиції інвестору? Чи маємо готові плани, моделі, пораховані бюджети та гарантії виконання конкретних ініціатив? Далеко не завжди. Саме проектний підхід покликаний вирішувати саме такі завдання. Окреме завдання – розробка концепції державно-приватного партнерства, яка має поєднати дуже різні інтереси. Бо будь-який бізнес має на меті прибуток. Держава ж прагне отримати з таких проектів зиск. В фокусі такого партнерства лежить прагнення взаємовигідної співпраці – “win-win”. Мета проектного підходу заради створення концепції державно-приватного партнерства - напрацювати конкретні завдання, обрати найцікавіші проекти, оформити їх, та залучити інвестиції. Чи буде легко? Навряд… Але завдяки таким партнерам як Western NIS Enterprise Fund, які надають підтримку прогресивним силам в Україні, ми маємо усі шанси запустити реально робочу модель державно-приватне партнерства! Бажаю плідної та ефективної роботи усім залученим в процес! Дмитро Шимків, Заступник Глави Адміністрації Президента України, Секретар Національної ради реформ
  • 6. 5 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ПРЕЗИДЕНТА WESTERN NIS ENTERPRISE FUND ЯРОСЛАВИ ДЖОНСОН Інфраструктура має ключове значення для економічного розвитку України, та її успішності на світовому ринку. Саме тому ми вирішили підтримати Проектний офіс з розвитку державно-приватного партнерства, метою якого є забезпечення ефективної співпраці держави та бізнесу щодо стратегічно важливих для українського підприємництва інфраструктурних об'єктів. За неповних 3 місяці роботи Офісу вже вдалося розробити SWOT-аналіз реалізації проектів ДПП в інфраструктурі в Україні, розпочато діалог із зацікавленими сторонами, та впроваджуються плани- графіки реалізації пілотних проектів. У довгостроковій перспективі Офіс дозволить залучити нові інвестиції, що сприятиме створенню нових робочих місць та зміцненню економіки країни в цілому. Ярослава Джонсон, Президент та головний виконавчий директор Western NIS Enterprise Fund “Інфраструктура має ключове значення для економічного розвитку України, та її успішності на світовому ринку” Ярослава Джонсон
  • 7. 6 ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ НАДІЇ КАЗНАЧЕЄВОЇ Інфраструктура є основою економічного розвитку і соціальної стабільності в більшості країн світу. Згідно експертним оцінкам, світова «інфраструктурна дира» (“infrastructure gap”) до 2030 року може становити від US$40 до US$50 трл. Саме тому розвиток державно-приватного партнерства в інфраструктурі є критичним інструментом, особливо за умови дефіциту бюджетних коштів та недоінвестування за попередні 20 років. Країни світу, як то Австралія, Канада, Китай, Ізраїль, Японія та інші, вирішують цю проблему за рахунок створення інститутів ДПП, які є квазі-урядовими організаціями, і забезпечують здійснення проектів від початку відбору проектів до моніторингу виконання інвестиційних умов концесійних чи ДПП проектів. З кінця 2016 року наша країна також має проектний офіс з питань державно- приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO», який вже почав реалізацію перших концесійних проектів в портовій галузі. Створення Проектного офісу – це важливий етап розвитку держуправління. Подібні проекти в країні реалізуються вперше, держструктури вступають на територію проектного управління, прийнятого більше в корпоративному світі. Інструмент концесії чи ДПП є найбільш ефективним для залучення інвесторів. І в це віримо не тільки ми, а й наші міжнародні партнери та фінансові інститути – EBRD, World Bank, WNISEF, інші Бо це дозволить залучити big names інвесторів, а також впровадити в державний сектор досвід приватних компаній, залучити їх ресурси та експертизу, систему управління ризиками і здешевити вартість банківських кредитів для реалізації інфраструктурних проектів. Надія Казначеєва, заступник Міністра інфраструктури України
  • 8. 7 НАГЛЯДОВА РАДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO» Омелян Володимир Володимирович Міністр інфраструктури України Казначеєва Надія Олександрівна заступник Міністра інфраструктури України Нефьодов Максим Євгенійович перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ярослава З. Джонсон Президент і Головний виконавчий директор Western NIS Enterprise Fund в Україні
  • 9. 8 НАГЛЯДОВА РАДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SPILNO» Магалецький Марк Іванович керівник сектору інфраструктури в Україні Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Бутенко Людмила Вікторівна керівник програм з питань інфраструктури та сталого розвитку Світового банку Пасько Даниїл Володимирович співзасновник ГО «Легкий Бізнес»
  • 10. 9 КОМАНДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SP3ILNO» Гусєв Юрій Веніамінович Голова Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO», Радник Міністра інфраструктури України, кандидат економічних наук, доцент Бойчук Тарас Вікторович Менеджер проектів концесії ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» та залізнично-поромного терміналу ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO» Хорошун Артем Васильович Менеджер проекту концесії ДП «Херсонський морський торговельний порт» Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO»; Мазуренко Вадим Олегович Молодший менеджер з комунікацій Проектного офісу з розвитку державно- приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO».
  • 11. 10 КОМАНДА ПРОЕКТНОГО ОФІСУ «SPILNO» Сваткова Юлія Олександрівна Юрист Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO» Садова Тетяна Анатоліївна Менеджер з комунікацій Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO» Никонович Артем Вадимович Медіа та PR менеджер Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO», Менеджер з комунікацій ГО «EasyBusiness»
  • 12. 11 Про офіс ПРОЕКТНИЙ ОФІС «SP3ILNO» Державно-приватне партнерство (Public-Private Partnerships) Державно-приватне партнерство в Україні — система відносин між державним та приватним партнерами, при реалізації яких ресурси обох партнерів об'єднуються з відповідним розподілом ризиків, відповідальності та винагород (відшкодувань) між ними, для взаємовигідної співпраці на довгостроковій основі у створенні (відновленні) нових та/або модернізації (реконструкції) існуючих об'єктів, які потребують залучення інвестицій, та у користуванні (експлуатації) такими об'єктами. Досвід як економічно розвинутих країн, так і країн, що розвиваються та вирішують складні завдання з відбудови національної економіки в несприятливих умовах, переконливо доводить, що проекти в сфері ДПП дозволяють в стислі строки залучити приватний капітал в інфраструктурні проекти та забезпечити стрімке економічне зростання навіть за відсутності значних державних вкладень. З метою забезпечення швидкого та ефективного розвитку механізму державно-приватного партнерства в Україні при Міністерстві інфраструктури за підтримки Western NIS Enterprise Fund було створено Проектний офіс з розвитку державно-приватного партнерства. Основне завдання Проектного офісу – запустити механізм державно- приватного партнерства в Україні. Перша частина проекту спрямована на зміну українського законодавства Друга частина це підготовка та реалізація перших трьох пілотних проектів 1 2 Перші проекти реалізують саме в інфраструктурі з тих причин, що у цей сектор надто давно не було інвестицій. До того ж, якісна інфраструктура є «кістяком» для розвитку всіх інших галузей економіки. Проектний офіс було створено зі спільної ініціативи заступника міністра інфраструктури Надії Казначеєвої та партнера Easy Business Юрія Гусєва. Міністр інфраструктури Володимир Омелян та заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків також підтримали цю ініціативу.
  • 13. 12 ПРОЕКТНИЙ ОФІС «SPILNO» Протягом останніх років в Європі в проекти ДПП були залучені значні кошти (див. рис.1). 16,3 2014 18,7 2013 Рис. 1. Залучені кошти в проекти ДПП в Європі, млрд. євро Державно-приватне партнерство (ДПП) визначено серед ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально- економічних проблем. Висока ефективність ДПП як форми взаємодії держави та бізнесу доведена досвідом багатьох країн світу. Сьогодні актуалізувались об’єктивні обставини для запровадження механізмів ДПП. Для реалізації масштабних модернізаційних проектів в різних секторах економіки потрібні значні інвестиційні ресурси, потужним джерелом яких може стати приватний бізнес. Водночас, в умовах післякризового розвитку зростає інтерес бізнесу до державної підтримки, яка дозволить знизити ризики приватних інвестицій, підвищити надійність інвестиційних проектів для кредитних організацій. Успішний розвиток ДПП як механізму активізації інвестиційної діяльності та залучення приватних інвестицій у стратегічно важливі для держави сфери можливий лише за умови, коли буде забезпечено баланс інтересів держави і приватного інвестора. Правова форма здійснення ДПП повинна забезпечити для інвестора привабливість, безпеку вкладення коштів в державну власність і реалізувати основну мету проекту, тобто розвивати ту сферу, яка стратегічно важлива для держави. Для цього держава повинна сприймати приватного інвестора як рівноправного партнера. Вимагаючи від нього виконання передбачених угодою зобов’язань, держава має, зі свого боку, гарантувати виконання власних зобов’язань в повному обсязі.
  • 14.
  • 15. SWOT АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ ДПП В ІНФРАСТРУКТУРІ В УКРАЇНІ
  • 16. 15 ВСТУП Україна значно відстає за рівнем розвитку та ефективністю інфраструктури у порівнянні з розвиненими країнами. Основною причиною поточного стану інфраструктури є хронічне недофінансування з державного бюджету та неефективна система управління державним майном Одним з найбільш прийнятних способів залучення приватних інвестицій у інфраструктуру є державно-приватне партнерство (ДПП) Для успішної реалізації ДПП проектів необхідна наявність декількох ключових умов Ключові умови необхідні для успішної реалізації ДПП в інфраструктурі України:  політична воля, підтримка з боку держави та суспільства  надійна юридична база, що захищає приватного партнера та зменшує ризики  гнучка структура фінансування за рахунок власного та боргового капіталу  чесний та відкритий конкурс  достовірне техніко-економічне обгрунтування  справедливий розподіл ризиків між партнерами  достатньо високий очікуваний прибуток для приватного партнера
  • 17. 16 СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ  Вигідне географічне положення на перетині міжнародних торгівельних коридорів, значний транзитний потенціал  Кваліфікована робоча сила за найнижчою в Європі вартістю  Фінансова та технічна підтримка з боку міжнародних організацій зі значним досвідом реалізації проектів ДПП у світі  Нормативна база достатня для успішної реалізації проектів ДПП та її поступове удосконалення  Наявність гнучкого механізму реалізації ДПП, що дозволяє розглядати різні моделі реалізації проектів, як з точки зору структури фінансування, так і з точки зору розподілу ризиків між партнерами у кожному окремому випадку  Створення Проектного Офісу з реалізації проектів ДПП в інфраструктурі для підтримки та ефективної реалізації проектів ДПП  Розробка методологічних та аналітичних матеріалів з реалізації проектів ДПП  Участь міжнародних консультантів у реалізація пілотних проектів концесії у інфраструктурі та накопичення відповідного досвіду державними органами Сильні сторони Слабкі сторони  Швидка зміна державної політики та законод. бази, що ускладн. планування  Військові дії на території країни, нестабільна політична ситуація, санкції з боку Росії, падіння транзиту  Нестабільна економічна ситуація, високий рівень інфляції та низька купівельна спроможність населення  Складність ведення бізнесу, низький рейтинг Doing Business (80 місце за загальним рейтингом 2017, у тому числі 140 місце за отриманням дозволів на будівництво та 130 місце за підключенням до електропостачанням)  Необхідність значних інвест. у модерн. інфраструктури та відсутність ресурсів у державному бюджеті  Низька операційна ефективність наявної інфраструктури  Недосконалість механізму реалізації проектів та оцінки їх ефективності, відсутність досвіду та кваліфікованих спеціалістів у реалізації ДПП  Відсутність стратегії розвитку інфрастр. та визначення пріоритетів для реалізації проектів ДПП  Декілька різних процедур реалізації проектів ДПП та відсутність чітких критеріїв їх застосування, протиріччя у законодавчій базі  Відсутність довгострок. бюджетного планування та можливості встановлення «плати за доступність»  Неефективна взаємодія між держ. та місцевими органами влади, складна процедура погодження проектів через Кабінет міністрів України Сильні та слабкі сторони для реалізації проектів ДПП в інфраструктурі України:
  • 18. 17 СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ Сильні сторони окремих галузей інфраструктури України  Вихід до Чорного та Азовського морів, наявність 3 судноплавних річок  Добре розвинена мережа морських портів (13 портів різного розміру та спеціалізації) з достатніми потужностями  У багатьох морських портах природні глибини і цілорічна навігація  АМПУ проводиться систематичне днопоглиблення  Впровадження вільних тарифів у морських портах з 2013 року  Прибутковість морських портів  Кваліфікована робоча сила та управлінський персонал з багаторічним досвідом Портова інфраструктура  Привабливе географічне розташування аеропортів відносно світових пасажирських та вантажних потоків, значний транзитний потенціал  Наявність супровідної інфраструктури та повного спектру сервісних послуг у міжнародних аеропортах  Наявність висококваліфікованих спеціалістів у авіаційній галузі Авіаційна інфраструктура  Провідна роль галузі у транспортній системі країни, що забезпечує близько 80% вантажних і 50% пасажирських перевезень  Розвинута залізнична мережа на 22 тис. км, 45% з яких електрифіковані  Велика пропускна спроможність  Незалежність від погодних умов  Порівняно стабільний пасажиропотік  Відносно низька собівартість перевезень, у тому числі за рахунок низької енергоємності  Прибутковість вантажних перевезень Залізнична інфраструктура  Пріоритетна політика держави щодо відновлення дорожнього фонду та залучення інвестицій у галузь  Розгалужена мережа автомобільних доріг  Розвинута галузь автомобільних перевезень що забезпечує до 40% пасажирських та до 25% вантажних перевезень  Існуючі напрацювання та досвід підготовки концесійних проектів у сфері автомобільних доріг (Львів-Краковець, Кільцева дорога навколо м. Києва та ін.) Дорожня інфраструктура
  • 19. 18 СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ Слабкі сторони окремих галузей інфраструктури України  Кліматично обмежений час проходу по річці Дніпро  Малі глибини для проходу великих суден у більшості портів  Існуючі договори з приватними партнерами, які не дозволяють здійснювати масштабні інвестиції  Низька швидк. оброб. вант. у портах  Високий рівень зносу інфрастр. загального користув., недостатність інвестицій в оновлення портової інфрастр. та відсутність гарантій підтримки глибин  Необґрунтовано високі ставки портових зборів та негнучкість тарифної політики  Дефіцит річкового флоту  Обмеження на вхід суден під іноземним прапором до внутрішніх водних шляхів Портова інфраструктура  Низький рівень пасажиропотоку та неповна завантаженість більшості аеропортів  Недорозвиненість внутрішніх авіаційних перевезень  Застарілість технічного оснащення аеропортів  Повільне проходження процедур перетину державного кордону  Нерозвинена трансферна інфраструктура  Відносно висока собівартість послуг аеропортів  Слабо розвинена комерційна інфраструктура аеропортів Авіаційна інфраструктура  Незавершена реформа, що передбачає розділення інфраструктури та транспортних послуг  Відсутність механізму участі приватного партнера у побудові залізничної інфраструктури  Заборона на концесію магістральних колій  Відсутність конкуренції на ринку залізничних перевезень  Збитковість пасажирських перевезень та перехресне субсидування їх за рахунок вантажних  Невідповідність розвитку мережі прикордонних пунктів та логістичних центрів умовам зростання обсягів торгівлі  Бюрократичність процедур оформлення вантажів при міжнародних перевезеннях Залізнична інфраструктура  Ряд невирішених питань функціонування платних автомобільних доріг  Незадовільний стан переважної більшості дорожнього фонду та висока вартість технічного обслуговування  Порівняно висока вартість автомобільних перевезень  Розповсюджена практика перевищення максимального навантаження при вантажних перевезеннях  Недостатнє дорожнє сполучення з іншими видами транспортної інфраструктури Дорожня інфраструктура
  • 20. 19 МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ  Пожвавлення економіки, підвищення ділової активності та поступовий ріст ВВП України  Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС, збільшення долі ЄС та Азії у зовнішній торгівлі України  Наявність політичної та суспільної підтримки реалізації ДПП в інфраструктурі  Значний спектр об'єктів інфраструктури для реалізації проектів з приватним бізнесом  Відкриття нових можливостей участі приватного бізнесу у проектах з стратегічно та соціально важливими об'єктами інфраструктури  Вільні інвестиційні ресурси на міжнародному ринку капіталу та зацікавленість інвесторів у нових ринках  Недооціненість активів та можливість значного підвищення вартості у процесі реалізація ДПП  Розподіл довгострокових ризиків з приватним партнером  Можливість залучення партнерів, що мають досвід ефективного управління інфраструктурою, високий рівень контролю фінансових ресурсів, стандартів безпеки праці та якості надання послуг  Розвиток транспортних технологій та підходів до управління інфраструктурою у розвинутих країнах Можливості Загрози  Економічна криза, падіння купівельної спроможності населення  Конкуренція з альтернативними торгівельними шляхами між ЄС та Азією  Щорічний бюджетний процес та затвердження фінансування проектів ДПП  Обмежена кількість учасників зацікавлених у реалізації проекту  Недостовірні дані про приватного партнера або переоцінка ефекту від залучення його до управління інфраструктурними об'єктами  Переоцінка фінансових можливостей приватного партнера та необхідність залучення додаткового фінансування  Більш висока вартості приватного капіталу у порівнянні з державним фінансуванням  Можливе обмеження конкуренції на ринку, дискримінація інших учасників ринку  Ризик відмови партнера від реалізації проекту  Сильніша позиція приватного партнера у переговорному процесі при реалізації соціально значимих проектів  Маніпуляції при залученні партнерів, оцінці та фінансуванні проекту, розрахунку компенсації збитків  Відсутність гарантій захисту інвестицій, компенсації збитків та виконання своїх зобов'язань державою в обумовлені терміни Можливості та загрози при реалізації проектів ДПП в інфраструктурі України:
  • 21. 20 МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ Можливості при реалізації проектів ДПП в окремих галузях інфраструктури України  Підвищення завантаженості морських портів та реалізація транзитного потенціалу  Дерегуляція у морських портах та прискорення митного та інших видів контролю  Стабілізація ситуації на міжнародних товарних ринках та ріст цін на основні експортні товари України  Прийняття нового закону «Про внутрішній водний транспорт»  Впровадження нової методики розрахунку портових зборів та перспектива зменшення їх розмірів  Наявність маркетингового досвіду та репутації приватного партнера серед перевізників та вантажовласників для збільшення вантажообігу Портова інфраструктура  Можливе скасування візового режиму з ЄС  Перспектива укладання угода про «Відкрите небо»  Сертифікація аеропортів у відповідності до норм ЄС  Лібералізація ринку авіаперевезень, збільшення кількості перевізників та розвиток мережі міжнародних маршрутів  Наявність якірних перевізників у деяких аеропортах  Ріст попиту на авіаперевезення разом із ростом купівельної спроможності громадян та стабілізацією безпекової ситуації в країні Авіаційна інфраструктура  Процес лібералізація ринку залізничних перевезень та плани лібералізації системи тарифоутворення  Наявність виробничих потужностей для відновлення залізничного парку  Значна кількість незадіяної залізничної інфраструктури  Розвиток інтермодальних перевезень  Наявність у приватного партнера досвіду ефективного управління, гнучкості та оперативності прийняття рішень, прогресивних методів роботи, сучасною техніки та новітніх технологій для оптимізації залізничної інфраструктури Залізнична інфраструктура  Створення Дорожнього фонду як одного з можливих джерел фінансування ДПП  Забезпеченість автомобільними дорогами з твердим покриттям у декілька разів нижча у порівнянні з Європейськими країнами (у 6,5 разів нижче ніж у Німеччині, у 3,3 рази нижче ніж у Польщі)  Необхідність ремонту 90% існуючих автомобільних доріг  Необхідність будівництва швидкісних доріг та автобанів Дорожня інфраструктура
  • 22. 21 МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ Загрози при реалізації проектів ДПП в окремих галузях інфраструктури України  Монополізація ринку окремими портовими операторами  Державне регулювання ставок портових зборів та тарифів на доступ оператора до причалу  Тенденція до зменшення вантажопотоків у портах  Дискримінація окремих перевізників або вантажовласників  Конфлікти з існуючими партнерами, що мають договори оренди, спільної діяльності  Відставання розвитку суміжної інфраструктури  Невиконання державою своїх зобов'язань щодо днопоглиблення  Технологічні та екологічні аварії через незадовільний технічний стан об'єктів інфраструктури  Конкуренція з боку морських портів інших країн Чорного моря Портова інфраструктура  Падіння привабливості України для потенційних пасажирів внаслідок погіршення безпеки у країні  Відсутність попиту та інших стимулів для розвитку регіональних перевезень  Підвищення рівня вимог до інфраструктури аеропортів та необхідність додаткових інвестицій  Загострення конкуренції з боку авіаційної інфраструктури сусідніх країн  Розвиток альтернативного швидкісного транспорту Авіаційна інфраструктура  Передача приватному партнеру найбільш привабливих об'єктів інфраструктури  Продовження перехресного субсидування державою пасажирських перевезень за рахунок вантажних перевезень  Державне регулювання цін перевезення та відсутність компенсації приватному партнеру збитків від занижених тарифів  Незадовільна якість надання послуг приватним партнером  Технічні аварії через незадовільний стан інфраструктури загального користування  Зниження безпеки перевезень за рахунок збільшення кількості учасників ринку Залізнична інфраструктура  Відсутність гарантій з боку держави щодо мінімального завантаження автошляхів  Складність отримання земельних ділянок під будівництво  Відсутність гарантій довгострокового фінансування з боку держави у зв'язку з короткостроковим бюджетуванням  Неспроможність забезпечити належний ваговий контроль на дорогах  Недостатність супровідної інфраструктури вздовж доріг Дорожня інфраструктура
  • 23. 22 НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ Співпраця державного та приватного партнера у інфраструктурних проектах є виграшною для всіх сторін: Збільшення доходів та покращення інвестиційного клімату  Підвищення вартості активів, збільшення доходів від їх використання, ріст надходжень до бюджету та прискорення росту ВВП  Збільшення кількості кваліфікованих робочих місць за рахунок підвищення економічної активності та відновлення об’єктів інфраструктури  Активізація бізнес-процесів за рахунок залучення нового капіталу та партнерства з бізнесом  Використання успішного, в тому числі міжнародного, досвіду приватного партнера у реалізації та управлінні проектами в інфраструктурі Скорочення витрат та оптимізація  Скорочення державних витрат на експлуатацію об’єктів інфраструктури, що витрачаються на неефективне управління  Скорочення витрат на надання послуг та встановлення конкурентних тарифів на послуги  Оптимізація структури інвестування та залучення недержавного фінансування для інвестицій в об’єкти державного та суспільного значення, оптимізація розподілу ризиків між партнерами  Забезпечення операційної ефективності об’єктів інфраструктури, використання сучасних, ефективних технологій, спрощення та оптимізація управління та фінансового контролю Позитивний ефект для економіки в цілому  Залучення сучасних високоефективних технологій у розвиток інфраструктури, що дозволить розвивати економічний потенціал та використовувати географічні переваги України  Підвищення рівня екологічної безпеки за рахунок дотримання міжнародних екологічних стандартів  Підтримка розвитку суміжної інфраструктури та соціально важливих об’єктів  Розвиток форм проектного фінансування  Підвищення рівня безпеки праці та впровадження міжнародник стандартів та умов праці
  • 24. 23 НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ Але державно-приватне партнерство в інфраструктурних проектах має і ряд недоліків: Ринкові та фінансові ризики  Більш висока вартість капіталу та прийняття на себе додаткових ризиків приватним партнером передбачатимуть їх компенсацію при реалізації проекту, що може збільшити витрати держави або ціну на послугу для споживача  Існування обмеженої кількості приватних партнерів, що здатні реалізувати проект, може обмежити конкуренцію, необхідну для економічно ефективного партнерства  Прибутковість проектів в значній мірі залежить від ринкових факторів та може варіюватися, що може призвести до неможливості компенсації понесених витрат або передчасного припинення проекту  Можливе зниження рентабельності державних підприємств при передачі приватному інвестору найбільш привабливих об'єктів інфраструктури Політичні та соціальні ризики  Відповідальність держави залишається і громадяни продовжуватимуть розглядати уряд відповідальним за якість послуг  Проекти можуть бути більш політично або соціально складним для впровадження при необхідності підвищення тарифів, скорочення трудового колективу, виділення землі та / або переселення і т. д.  Приватний партнер матиме перевагу у досвіді при визначенні умов реалізації проекту та більший доступ до інформації по проекту під час його реалізації, що ускладнить контроль з боку держави та суспільства Складність та висока вартість реалізації проектів  Складність та довготривалість реалізації проектів ДПП через велику кількість факторів, що впливають на проект за період його існування та необхідність передбачення цих факторів та узгодження всіх умов  Складність визначення умов, що мають бути дотримані приватним партнером  Довготривалість зобов'язань партнерів та висока вірогідність перегляду умов договору в процесі реалізації проекту, у зв'язку з неможливістю передбачити всі ризики та умови на весь період співпраці  Висока вартість процесу реалізації проектів ДПП, що випливає зі складності процесу
  • 25. 24 НАСТУПНІ КРОКИ Шляхи зменшення ризиків та підвищення привабливості реалізації проектів ДПП в інфраструктурі України (1/2) Забезпечення чіткої правової та нормативної бази  Розробка та законодавче закріплення нормативно-правової бази в частині встановлення порядку роботи з проектами ДПП та відносин учасників при реалізації різних моделей ДПП  Законодавче закріплення заходів держави щодо підтримки приватних партнерів, встановлення принципів і форм державної участі та бюджетного фінансування при реалізації проектів ДПП  Встановлення та закріплення гарантій прав приватних інвесторів та форм повернення капітальних вкладень, виконання зобов'язань державою, в тому числі щодо підвищення тарифів / справедливого регулювання і т. д.  Делегування Міністерству інфраструктури прав на самостійне прийняття рішень щодо договорів ДПП в інфраструктурі Деталізований та гнучкий договір між партнерами  Детальна оцінка та передбачення в угоді максимальної кількості ризиків, що можуть виникнути у процесі реалізації проекту ДПП  Забезпечення гнучкості договору та можливості його перегляду у разі необхідності пристосувати його до непередбачених обставин  Чітке визначення у договорі ключові стимулів та вимог до результатів проекту з акцентом на вимоги, які базуються на об'єктивних показниках, що є легкими для контролю, а також вимог до звітності, що ставляться перед приватним партнером для зменшення потенційного дисбалансу у доступі до інформації Інформаційне забезпечення та публічність реалізації проектів  Організація інформаційно-рекламної роботи серед населення та приватних інвесторів, формування консультаційних центрів, що надаватимуть консультаційну та методичну підтримку, проведення конференцій, симпозіумів та виставок, що розкривали б успішний закордонний досвід реалізації проектів ДПП  Належна комунікаційна політика з місцевим населенням та трудовими колективами державних підприємств, що беруть участь у реалізації проектів ДПП для зменшення впливу політичних факторів та управління сприйняттям трудовими колективами ризиків щодо скорочення персоналу  Забезпечення публічності та прозорості конкурсу по проектам ДПП серед приватних партнерів
  • 26. 25 НАСТУПНІ КРОКИ Шляхи зменшення ризиків та підвищення привабливості реалізації проектів ДПП в інфраструктурі України (2/2) Підтримка експертизи держави  Розробка Концепції розвитку ДПП в інфраструктурі, що встановлювала б принципи, визначала зміст та основні напрями реалізації такого механізму фінансування розвитку галузі  Накопичення та збереження експертизи держави, шляхом створення виконавчого та консультаційного органу, що займався б питаннями оцінки, організації та управління проектами ДПП, розробкою питань нормативно-правового характеру, контролем за реалізацією проектів та виконанням сторонами своїх зобов'язань  Забезпечення підготовки та перепідготовки спеціалістів у сфері оцінки та реалізації інфраструктурних проектів на засадах ДПП, приєднання до EPEC для обміну досвідом з Європейськими партнерами Методична підтримка реалізації проектів  Розробка докладних методичних рекомендацій з реалізації проектів ДПП, а також визначенням реалістичних строків і відповідна організація ресурсів і знань, що допоможе спростити процес реалізації проектів ДПП  Підготовка програм розвитку окремих галузей інфраструктури та формування загальнодержавної бази проектів, що можуть бути реалізовані на засадах ДПП відповідно до стратегії розвитку інфраструктури  Закріплення відкритого переліку критеріїв до участі інвесторів у конкурсі на право реалізації інфраструктурного проекту на засадах ДПП  Розробка типових галузевих форм та зразків угод й іншої документації з ДПП Чіткі методи оцінки доцільності та результатів реалізації проектів  Попередня оцінка доцільності додаткових трансакційних витрат на процедуру ДПП у порівнянні з ефектом, що може принести реалізація проекту  Реалізація проектів лише за певними критеріями мінімального розміру інвестицій, позитивний ефект від реалізації яких може перевищити розмір додаткових трансакційних витрат на їх реалізацію  Чітке визначення індикаторів успішності проекту, що можуть бути легко пораховані та проаналізовані
  • 27. 26 НАСТУПНІ КРОКИ Шляхи зменшення ризиків та підвищення привабливості реалізації проектів ДПП в окремих галузях інфраструктури України  Заборона на укладання договорів оренди на окремі об'єкти портової інфраструктури, що можуть входити по ЦМК при реалізації проектів ДПП  Спрощення та зменшення кількість тарифів та зборів, що стягуються з перевізників та вантажовласників  Удосконалення нормативної бази у річковому транспорті та регулювання будівництва річкових терміналів  Спрощення доступу суден під іноземним прапором до внутрішніх водних шляхів Портова інфраструктура  Співпраця з авіакомпаніями в частині стимулювання до відкриття нових напрямків польотів та збереження існуючих маршрутів  Розвиток інфраструктури для обслуговування трансферних пасажирів  Спрощення процедур перетину кордону  Підвищення рівня обслуговування пасажирів, в першу чергу, в частині надання неавіаційних послуг  Забезпечення високого рівня безпеки авіаперевезень Авіаційна інфраструктура  Розробка нового Закону «Про залізничний транспорт», що запровадить чіткі правила на ринку залізничних перевезень  Розробка механізму, що передбачатиме залучення приватного партнера до будівництва та модернізації залізничної інфраструктури  Завершення розділення інфраструктури та транспортних послуг  Впровадження механізму повноцінного доступу приватного партнера до інфраструктури  Завершення тарифної реформи  Зміна перехресного субсидування пасажирських перевезень на пряме фінансування Залізнична інфраструктура  Визначення пріоритетних проектів для першочергового залучення приватних інвестицій  Спрощення процедур оформлення прав користування земельними ділянками для будівництва доріг  Розробка механізму фінансування проектів ДПП та гарантування мінімального доходу приватному партнеру з боку держави  Вирішення дискусійних питань та затвердження принципів функціонування платних доріг  Забезпечення належного вагового контролю на дорогах для уникнення передчасного їх руйнування Дорожня інфраструктура
  • 28. 27 НАСТУПНІ КРОКИ Впровадження ДПП є найперспективнішим способом залучення приватних інвестицій у модернізацію інфраструктури України:  Державно-приватне партнерство є найкращою альтернативою приватизації для залучення приватних інвестицій у стратегічні інфраструктурні об'єкти  Для ефективного впровадження ДПП в інфраструктурі потрібен системний підхід та стратегічне бачення щодо розвитку галузей за участі приватного капіталу  Реалізація проектів ДПП є складним процесом та передбачає високий рівень експертизи держави та відповідальний підхід до оцінки та контролю проектів  При правильному управлінні ризиками, що виникають під час реалізації проектів ДПП, партнерство приносить позитивний ефект усім учасникам  Держава має враховувати особливості кожної галузі інфраструктури при розробці плану реалізації проектів та оцінці їх доцільності і результатів  Інвестиційний клімат, політична та макроекономічна ситуація в країні є вагомим фактором, що впливає на довіру до держави та реалізацію проектів ДПП  Надзвичайно важливою є інформаційна політика держави щодо ДПП, яка зменшує політичну та соціальну напругу і знижує ризики для реалізації проектів
  • 30. 29 КОНЦЕСІЯ ПОРТУ «ТОАМАСІНА» (МАДАГАСКАР) Низький потік трафіку та повільна обробка вантажу не дозволяли порту стати одним з основних регіональних центрів 20 років період концесії порту 198 млн. $ загальна вартість проекту Порт «Тоамасіна» обробляє 90% контейнерних перевезень Мадагаскару і більше 80% загального трафіку торгівлі країни Низький потік трафіку та повільна обробка вантажу не дозволяли порту стати одним з основних регіональних центрів, як це було передбачено в плані уряду Основні виклики проекту:  Разюче низький транзит через термінал  Низька продуктивність (від 5 до 6 TEU за 1 годину в порівнянні зі середньосвітовим показником у 15 TEU за 1 годину)  Вузькі місця (повні контейнери сиділи в порту в середньому 20 днів)  Застаріле обладнання ОСНОВНІ ФАКТИ
  • 31. 30 Концесія порту «Тоамасіна» дозволила збільшити потужність обробки вантажу від 60 до 2500 тонн на добу Збільшення швидкості вантажообробки Завантаження і розвантаження контейнерів збільшилося з менш, ніж 10 до більш, ніж 30 за годину на одне судно Зростання інвестиційної привабливості Інвестиційне середовище регіону покращилося в результаті проекту, що призвело до збільшення інвестиції в гірничодобувній промисловості і виробництві цементу Фіскальні вигоди По факту податкові надходження в розмірі $ 33.3 млн. значно перевищили оцінку 2005 року в $ 6 млн. Збільшення пропускної спроможності Час, необхідний для обробки і відправки контейнерів, скоротився з декількох днів до декількох годин Кількість днів, необхідних для митного оформлення, скоротилася з 5 днів в 2007 році до 2,6 днів у 2010 році Зниження вартості тарифів Для транспортних компаній витрати на обробку 1 TEU знизилися на 7.5% Інтеграція зі світовими ринками Збільшення трафіку призвело до більшої інтеграції зі світовими ринками і розширення можливостей з перевалки КЛЮЧОВІ ПЕРЕВАГИ
  • 32. 31 КОНЦЕСІЯ ПОРТУ «КОТОНУ» (БЕНІН) 25 років період концесії порту 256 млн. $ загальна вартість проекту Проект було реалізовано в рамках реформи морського сектору. Концесійну угоду було підписано у 2009 році Порт «Котону» був потенційним шлюзом для виходу до моря країн Західної Африки, але висока вартість тарифів, низька ефективність і погане матеріально-технічне оснащення не дозволяли стати ключовим торгівельним маршрутом Основні виклики проекту:  Низька продуктивність та ефективність  Високі тарифи на послуги  Низька пропускна спроможність порту  Застаріле матеріально-технічне обладнання  Низька конкурентоспроможність ОСНОВНІ ФАКТИ Висока вартість тарифів та низька ефективність порту заважали стати ключовим торгівельним маршрутом
  • 33. 32 У ході реалізації проекту концесії було забезпечено створення 450 нових робочих місць в порту Збільшення пропускної спроможності Трафік контейнерів зріс вдвічі протягом перших років концесії – від 300,000 до 723,000 TEU Скорочення транспортних витрат Зменшення вартості транспортних витрат забезпечило зростання конкурентоспроможності порту в регіоні КЛЮЧОВІ ПЕРЕВАГИ Створення нових робочих місць У ході реалізації проекту концесії було створено 450 нових робочих місць Фіскальні вигоди Попередня оцінка загальних фіскальних вигод від реалізації проекту становить $ 200 – 300 млн. Розширення експортного коридору Розширення експортного коридору для внутрішніх районів країни (таких як Буркіна-Фасо, Малі та Нігер) Розвиток суміжних галузей економіки Збільшення можливості для розвитку зовнішніх ринків для сільського господарства і рибної промисловості
  • 34. 33 КОНЦЕСІЯ СУХОГО ПОРТУ (НІГЕР) 20 років період концесії порту 50 млн. $ мінімальна вартість інвестицій Нігер не має виходу до моря, тому імпорт та експорт країни залежить від інфраструктури сусідніх країн. Це призводить до завищених транспортних витрат, що є однією з головних перепон для розвитку економіки Передбачається, що сухий порт буде мультимодальним з підключенням до нового проекту залізниці між Беніном (порт «Котону») і Нігером. Будівництво залізниці на платформах сухого порту буде найбільшим мультимодальним центром обробки вантажів, що експортуються з Беніну Основні виклики проекту:  Завищені транспортні витрати на імпорт та експорт товарів  Відсутність виходу до моря та залежність від сусідніх країн  Низька інвестиційна привабливість країни  Значні витрати часу на транспортування товарів ОСНОВНІ ФАКТИ В Нігері через відсутність виходу до моря експорт та імпорт товарів залежить від сусідніх країн
  • 35. 34 Реалізація концесії сприятиме зменшенню транспортних витрат та зростанню ефективності торгівлі країни Скорочення транспортних витрат Зменшення вартості транспортних витрат забезпечить зростання конкурентоспроможності експортних товарів країни та зменшення імпортних витрат Створення нових робочих місць На початку реалізації проекту планується створення 130 нових робочих місць Розвиток міжнародної торгівлі Стратегічні інвестицій в мультимодальні транспортні засоби призведуть до збільшення обсягу товарів, які переміщаються по транспортному ланцюгу Зменшення часових витрат Прискорення потоку вантажів між суднами і великим сухопутним транспортом мережі, що може перевезти вантаж на решту території країни, сприятиме зменшенню витрат часу на транспортування Фіскальні вигоди Прогнозована оцінка загальних фіскальних вигод від реалізації проекту становить $ 48 млн. КЛЮЧОВІ ПЕРЕВАГИ