Віртуальна книжково-етнографічна виставка

1. Книжково-етнографічна виставка
Бібліотека ЧДТУ

2. Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину століть. Про це
свідчать і результати археологічних розкопок, і свідчення мандрівників і літописців.
Приміром, вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів.
Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони носили
вишитий одяг. Перші згадки про вишивання зустрічаються у працях стародавніх
істориків та в археологічних знахідках. Узори утворювалися з поєднання кружечків,
спіралей, завитків, а також із пишної рослинної орнаментації у вигляді стебла рослини,
листя лавра, лотоса, грон винограду.

3. Відома вишивка з епохи пізнього неоліту - початку
бронзового століття, ще від племен трипільської
культури. Елементи орнаментів, що використовувалися
трипільцями, сарматами та скіфами зустрічаються
навіть на сучасній національній вишивці

4. З літописів відомо, що сестра Володимира
Мономаха Анна-Янка наприкінці ХІ ст. заснувала в
Андріївському монастирі у Києві школу, де навчали
мистецтва вишивки золотом і сріблом.
XVI-XVII ст. стало добою розквіту українського
гаптування – шитва золотими і срібними нитками,
виконаного по атласу, оксамиту, парчі із
застосуванням перлів та коштовного каміння.
Гаптування цього часу розвивалось у стилістично-
художній єдності з іконописом та гравюрою.
XVIII ст. приносить нове розуміння орнаментальних
форм з їх об’ємно-пластичним живописним
трактуванням. Розквітає вишивка гладдю
різноколірним шовком.
З ХІХ ст. поширюється вишивка бісером, білим
шовком на тонких прозорих тканинах, якими
прикрашали як одяг, так і предмети побуту. В Україні
існувало багато поміщицьких майстерень, в яких
жінки-кріпачки вишивали речі панського побуту:
одяг, чохли на меблі, подушки, скатертини, гаманці.
Відомі майстерні Гудима-Левковича в селі
Григорівка на Київщині, Тарновських у Качанівці на
Чернігівщині, в селах Клембівка, Яланець на
Поділлі, Бурімка, Долина на Полтавщині.

5. Прадавні орнаменти-обереги
Основна функція вишивки – оздоблення. Проте здавна вишита сорочка
виконувала не менш важливу місію оберега
Геометричні візерунки – найпоширеніші серед орнаментів. Ромб –
стародавній символ сонця, родючості та жіночої основи - приносив добру удачу
та процвітання. Хвилясті лінії – символ води – уособлювали життєдайну силу,
а горизонтальні – символ землі – родючість. Колокрес (хрест у колі) – знак
сонця, що відводить зло, а криж (рівносторонній хрест) – знак вогню, що
символізує духовне очищення.
Популярні у вишивці і рослинні мотиви. Листя дубу – символ сили та міцності,
а калина – символ краси. У поєднанні ці символи часто зустрічалися на
чоловічих сорочках. Мак – символ родючості та пам’яті роду, а китиці
виноградууособлювали радість та сімейне життя. Троянди символізували
кохання та молодість, а барвінок – вірність та вічність буття.
Зображення тварин та птахів, зокрема голубів, півнів та коней, защихали
людину від злих сил. Вишиті парою птахисимволізували шлюбну пару,
а ластівки – добрі новини.

6. Кольорова символіка
“Два кольори мої, два кольори: Червоне — то
любов, а чорне — то журба” – так співається
у відомій український пісні. І справді, колір
вишивки має величезне значення.
Червоний – любов, боротьба, світло та
захист.
Чорний – смуток, охорона від злих сил,
шанування померлих.
Блакитний – небо, повітря, духовний світ.
Жовтий – врожай, місяць, зорі.
Коричневий – родючість землі.
Зелений – весна, оновлення, життя.

8. Вибір узору для сорочки визначався тим,
для кого вона вишивалися.
Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з
ромбів, зірок, косого та прямого хрестів.
Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти.
Саме квітковий візерунок вибирали для
весільних вишиванок.
Для жінок постарше і матерів – плоди і ягоди.
Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати
твердості їх духу і волі.

9. Особливого ж значення вишивка
набула в останні кілька століть.
Переважно, вишивали дівчата. До
весілля готували спеціальну скриню, у
якій роками збирали посаг.
Найбідніша дівчина мала 30-40
сорочок, середнього достатку 50-70
сорочок, а багата – 100 і більше.За
повір'ям, сорочку для немовляти мала
вишити мати або бабуся. Під час
тонкої роботи майстрині співали
пісень і молилися. Вірили, що так
сорочка стає оберегом. Сорочки для
жінок пряли тільки з конопель або
льону. Вважалося, що ці рослини
захищають майбутню матір і її ще не
народжене дитя. У вишивці сакральне
значення має все — від ниток,
походження тканини до орнаменту,
кількості стібків і кольору.
Найдавнішою є вишивка білим по
білому.

10. Орнаментальні
особливості українських
вишиванок
Кожна область, кожний район, а іноді й
окреме селище мають свої притаманні лише їм
техніки нанесення і виконання візерунка,
використання певних колірних поєднань і
орнаментальних мотивів. З таких мотивів
можна виділити три основних групи: рослинні -
нагадують цілі рослини або їх окремі частини;
геометричні - обрисами схожі на найпростіші
геометричні фігури (ромби, круги, дуги,
квадрати, лінії, хрести); зооморфні - містять
зображення птахів, тварин, комах і т.п.

12. Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними
вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом
вишивання, орнаментом і візерунками.

13. Житомирська область. Для вишивки цього
регіону були характерні дрібний хрестик та
"занизування" – так вишивають на Житомирщині.
Червоний з чорним або синім кольором повністю
вкривають рукав сорочки. Найпоширенішим
мотивом є розетка та ритмічний повтор простого
візерунка – ламаних ліній, восьмикутних зірок,
ромбів та іншого.
Північ України
Чернігівська область. У регіоні вишивали дуже
дрібними стібками, що додавало вишиванці
надзвичайного вигляду. Візерунок виконували
білими нитками з кольоровими елементами,
орнамент мав рослинний або ж абстрактний
вигляд. Тут також традиційною є і вишиванка з
бісером.

14. Центр України
Вінницька область. Вишиванки мали
багату кольорову гаму. На кожній
сорочці можна побачити у візерунках
певний домінуючий колір. Тут
майстерно поєднували ледь не всі
техніки та стилі відображення
елементів: низь, хрестик, вишивка
розписом, настилання, вирізування,
різноманітні види мережок.
Контурними швами обрамляли та
з'єднували окремі орнаменти на
сорочці.

15. Сорочки на Полтавщині
вишиваються головним чином білими
нитками, дуже рідко червоними або
сірими. "Рідною" для полтавчанок
здавна була техніка лічильна гладь
(лиштва). Наприклад, жіночу
полтавську вишиванку можна
впізнати за дуже багатим, складним,
та водночас ніжним за кольорами,
"тонким" оздобленням рукавів.
Вишивкам Київщини властивий
рослинно-геометричний орнамент зі
стилізованими гронами винограду,
кольором хмелю чи
восьмипелюстковими розетками,
ромбами, квадратами. Основні кольори
вишивок Київщини – білий, коралово-
червоний, відтіняє чорний.

16. Відмінним від решти регіонів тут
було горизонтальне розміщення
узорних ліній на рукавах жіночих
сорочок. Свою особливу вишивку
мало відоме село Суботів. Тут
любили золотисті відтінки: від
жовтого до вишневого. У південних
районах Черкащини вишивали
основним білим із дрібним
вкрапленням червоного та чорного
кольорів.
Черкаська область.
Геометричні та рослинні
мотиви на вишиванках
виконували червоною
ниткою.

17. На старовинних вишивках Кіровоградщини збереглася символіка ранніх землеробів.
Образ Великої богині, якій поклонялись трипільці. Зображалась у вигляді пташки і
світового дерева.
Також зустрічались такі цікаві символи як двоголовий орел – відображає чоловічу та
жіночу сутність одночасно (звідси взяли для себе його росіяни).
Пізніше поширеними були пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні
мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами. Оригінальним був шов під назвою
"солов'їні вічка", коли на полотні виколювались дірочки.

18. Схід України
Харківська область. Багатобарвну сорочку цього
регіону вишивали товстою ниткою, завдяки чому
орнамент набуває рельєфності. Особливістю
вишиванок є поліхромні візерунки, виконані
напівхрестиком або хрестиком. Конкретної гами
кольорів чи притаманного лише цьому регіону
візерунку годі й шукати
Донецька область. Тут теж полюбляли
поєднання червоно-чорного кольору.
Оздоблювали вишиванки мережкою та
вирізуванням.
Луганська область. Сорочку, переважно
полтавського типу, оздоблювали по нижньому краю
плетеною "мережкою". Своєрідність вишивки
закладена у багатоколірних орнаментах, виконаних
дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою
ниткою. Домінують геометричні та рослинно-
геометричні візерунки. Тут сміливо поєднували
червоний колір з блакитним.

19. У південних областях
України техніка вишивки має багато
спільного з усталеними правилами
центральних районів, однак їй властиві і
цілком своєрідні поліхромні орнаменти,
виконувані напівхрестиком або
хрестиком. Жіночі сорочки цього
регіону України були особливими. Їх
вирізняли чотирикутний виріз
довкола шиї та вільні, без зборок у
зап`ясті рукави. Сильно стилізовані
рослинні мотиви. Це сосонки, дубове
листя і шишки хмелю
Вишивкам Херсонщини
притаманний рослинно-квітковий
орнамент. Частими були також
символічні зображення тварин:
зозулі, півня, коня та оленя.
Старовинні херсонські сорочки
часто вишивали чорними нитками.
Побутувала на Херсонщині й
вишивка білим по білому.

20. АР КРИМ
Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що
їхня вишивка відрізняється від більшості типових на
материковій Україні. Вони часто використовують квітчасті
орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи
кожну квітку.
Головні знаки, використовувані майстрами тут такі:
•Жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал) — означає
мінливість, динамічність, розвиток.
•Чоловічий — родове дерево — надійність, стійкість та
сила.
•Гвоздика – літня людина.
•Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози –
жінок.
На одеську вишивку
мали вплив східноподільський,
молдовський та румунський способи
декорування. Поширеними тут були
чорні геометричні мотиви. Часто
використовувались мотиви церковної
корони, хреста та двоголового орла.

21. Львівська область. У цьому регіоні
люблять поєднувати одразу по кілька
різних візерунків. На білому полотні
розливаються геометричні орнаменти,
які творять невимушений легкий вигляд
одягу. Аби вишиті елементи виділялись
та ставали об’ємними – між візерунками
залишають чисте полотно.
Захід України
Волинська область. Тут вишиванкам
притаманні чіткі, геометричні візерунки. Такі
композиції виглядають просто, але вишукано. На
біло-сірому полотні вишивають червоною
ниткою. На півдні області надають перевагу
рослинним мотивам.

22. Легко впізнати Борщівську
вишиванку з Тернопільської
області. Тут переважає чорний
колір. Існує легенда, під час
татарського набігу загинули всі
місцеві чоловіки, тож жінки з
навколишніх сіл заприсяглися
впродовж 7 поколінь вишивати
тільки чорні сорочки
Найдавніші зразки вишивок, знайдені у
Чернівецькому краї, були виконані
одним кольором. Зооморфні мотиви
вишивали білою гладдю чи дрібним
хрестом, штапівкою, крученим швом.
Використовували навіть срібні та золоті
нитки, бісер, шовк, вовну, металеві
блискітки.

23. Для вишивок Закарпаття
характерним є мотив зиґзаґу в різних
техніках виконання. Колірна гама
вишивок досить широка: червоний
сполучається з чорним, застосовуються як
білий, так і багатобарвний орнаменти.
Гуцульські вишивки характеризуються
розмаїтістю геометричних і рослинних
візерунків, багатством сполучень квітів,
головним чином червоного з жовтим і
зеленим, причому домінує червоний
колір.

24. Вишивка: традиції та сучасність
У наш час, коли рукоділля переживає
своє відродження, вишивання бісером та
стрічками знайшло прихильниць серед
вишивальниць. При цьому технологія
залишилася колишньою: сучасні майстри
користуються абсолютно такими ж
прийомами, тканинами, голками та
стрічками, як і першовідкривачі цього
надзвичайного захоплюючого заняття.
Нині стало модним декорування,
створюване своїми руками. Ручна
вишивка, виконана за різними
технологіями і з використанням сучасних
оздоблюваних матеріалів надає
неповторності оселі та сучасному одягу й
підкреслює індивідуальність її власника.

27. На даний момент фрагменти
української вишивки використовують
багато відомих дизайнерів, серед яких
Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно,
Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.
А в 2015-му американський Vogue
опублікував статтю, в якій назвав
українську вишиванку одним з
головних трендів сезону.

28. Як з’явилося свято
«ДЕНЬ
ВИШИВАНКИ»
Ідею акції Всесвітній день
вишиванки в 2006 році
запропонувала студентка
факультету історії, політології
та міжнародних відносин
Чернівецького національного
університету імені Юрія
Федьковича Леся Воронюк.
Спочатку їх одягли кілька
десятків студентів і кілька
викладачів факультету. І вже
протягом наступних років
свято розрослося до
всеукраїнського рівня, у
ньому почала брати участь
українська діаспора по
всьому світу, а також
прихильники України.

29. Бібліотека ЧДТУ до Дня вишиванки
презентувала книжково-етнографічну
виставку « Вишиванка – твій
генетичний код» Рушники, скатертини,
вишиті картини, вишиванки, сукні,
серветки, подушки та багато інших речей
були представленні на виставці для
ознайомлення студентам, викладачам та
співробітникам університету. Основу
експозиції становлять старовинні зразки
вишитих рушників, зразки автентичного
одягу та домашнього побуту та сучасні
роботи. Хоч, орнамент кожної роботи
унікальний і демонструються різні
техніки вишивання на лляному полотні,
але всі вони об’єднанні народними
символами та оберегами: батьківська хата,
рушник, калина, сонях та інші

32. Кара-Васильєва Т.
Українська вишивка /
Т. Кара-Васильєва, А.
Чорноморець. – К. :
Либідь, 2005. – 159 с.
Кара-Васильєва Т.
Полтавська народна
вишивка / Т. Кара-
Васильєва,. – К. : Либідь,
2005. – 204с.

33. Косміна О. Традиційне вбрання
українців. Том І. Лісостеп. Степ / О.
Косміна. – К. : Балтія-Друк, 2008. – 160
с.
Ніколаєва Т. Історія
українського костюма / Т.
Ніколаєва. – К. : Либідь,
1996. – 176 с.
Косміна О. Традиційне вбрання
українців. Том ІІ. Полісся.
Карпати / О. Косміна. – К. :
Балтія-Друк, 2009. – 160 с.

34. Кара-Васильєва Т. Українська вишивка :
альбом / Т. Кара-Васильєва. – К. :
Мистецтво, 1993. – 264 с.
Наніашвілі І. М. Українська
вишивка. Рушники.
Вишиванки. Обереги.
Вишиваємо хрестиком та
гладдю / І. М. Наніашвілі. –
Х. : Клуб сімейного дозвілля,
2012. – 192 с.
Чумарна М. І. Вишивання
долі. Символіка і техніка
шитва / М. І. Чумарна. –
Львів : Апріорі, 2009. – 88 с.
.

35. Інтернет-ресурси
Українська вишивка : Значення символіки української вишивки ; Рушник ; Вишиванка
; Куточки ; Каталог узорів [Електронний ресурс] // Art-time - твори разом з нами : сайт. –
Режим доступу : http://art-time.at.ua/index/0-30. – Назва з екрана.
Уроки вишивання : Простий та болгарський хрестик ; Види швів [Електронний
ресурс] // Art-time - твори разом з нами : сайт. – Режим доступу : http://art-
time.at.ua/index/0-73. – Назва з екрана.
Історія української вишивки [Електронний ресурс] // Цікаво про Україну : сайт. –
Режим доступу : http://ukraine.ui.ua/ua/izobrazitelnoye-iskusstvo/istoriya-ukrainskoy-
vyshyvki. – Назва з екрана.
Історія української вишивки [Електронний ресурс] // Острів знань : сайт. – Режим
доступу : http://biblioteka.ostriv.in.ua/publication/code-1D4396AE28C/list-1261DEB1F27. –
Назва з екрана.
Медведчук Г. К. Історія української вишивки [Електронний ресурс] / Г. К. Медведчук
// Гарбуз : сайт. – Режим доступу : http://garbuz.org.ua/statti/vishivka/istoriya-ukrayinskoyi-
vishivki.html. – Назва з екрана.
Історія та особливості української вишиванки [Електронний ресурс] // I.Ua : блог. –
Режим доступу : http://blog.i.ua/community/2785/1214957/. – Назва з екрана.
Українська вишивка : Народні костюми ; Історія виникнення вишивки [Електронний
ресурс] // Роменко Лара : персональний сайт. – Режим доступу :
https://sites.google.com/site/romenkolara. – Назва з екрана.