1. Тренінгове
заняття
«Я – людина
серед людей»
Підготувала
вчитель початкових класів
зош І-ІІІ ст.. с. Перемиль
Пасічник Л.І

2. Тип заняття: тренінг
Клас: 4
Мета. Розширювати і узагальнювати поняття дітей про поведінку між
людьми, про вихованість і чемність, людську доброту та милосердя; р
розвивати вміння свідомо дотримуватися усталених норм поведінки, навички
культурного звертання до людей, розвивати мовлення дітей;
виховувати у дітей чуйність, уважність, бажання бути культурною,
вихованою, милосердною і доброю людиною.
Обладнання: іграшка у вигляді серця , скринька із дзеркальцем на дні,
сонечко із промінчиками-правилами, мікрофон, Біблія, м’ячик, квіточки, хмаринки
із прислів’ями, райдуга, два рулони паперу і слідочки для «Стежини життя»,
фонограма пісні «Усмішка», фонограми мелодій, повітряні кульки, ручки,
фломастери.
(Вислови записані на дошці)
Для людини немає вибору,
вона повинна бути Людиною.
Добра людина не падає з неба, її потрібно виховувати.
В.Сухомлинський
Добре жить тому, чия душа і дума, добро навчилася любить.
Т.Г.Шевченко
Добрі серця – це сади,
Добрі слова – коріння,
Добрі думки – квіти,
Добрі справи – плоди.

3. Хід заняття
На початку заняття звучить запис пісні Н.Май «Шануй добро»
Діти сидять на стільцях, розташованих по колу.
1. Організаційна частина.
Привітання
У нас сьогодні в класі справжнє свято,
Гостей зібралось так багато.
Отож до них ви поверніться
Привітно й дружно посміхніться,
І всі разом скажіть здаля:
- Доброго усім вам дня!
- А тепер спершу хай сядуть дівчатка, а потім хлопчики.
- Дорогі діти! Сьогодні на нас з вами чекає незвичайне заняття разом із
нашим добрим знайомим Дружком. Пам’ятаєте, він житель чудової країни
Дружляндії, де живуть справжні друзі. Давайте разом з ним побажаємо один
одному щось хороше, приємне, підтримаємо один одного на сьогоднішньому
занятті.
(Діти передають один одному іграшку, промовляючи слова побажання,
підтримки один одному).
2. Повідомлення теми і завдань заняття.
- Сьогодні Дружок запрошує вас поговорити про … А про кого ви
дізнаєтесь, зазирнувши в ось цю чарівну скриньку. У ній ви побачите того, про
кого ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті. Але не розповідайте про те,
кого ви там побачили до тих пір, аж поки всі найдопитливіші та найсміливіші не
зазирнуть на дно скриньки.
(Звучить музика. Діти по черзі заглядають у скриньку, на дні якої – дзеркальце).
- То кого ви побачили у чарівній скриньці, яку приніс Дружок?
- Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе – людину. Тому
поговоримо ми сьогодні на тему:
« Я – людина серед людей»
- Кожен із вас – особистість, і саме такої людини, як ви, немає на землі і не
може бути. Кожна людина є єдиною і унікальною. Кожна людина приходить у
світ і вже від першої хвилини свого буття знаходиться між людьми, де є багато
правил, законів, а також заборон. Тож наше з вами завдання сьогодні подумати,
поговорити, з’ясувати те:
- якими нам потрібно бути, живучи між людьми;

4. - для чого людина приходить у цей світ;
- який слід вона повинна лишити?
- чи варто дотримуватися людських правил, законів, чи, можливо, краще жити
без них;
3. Основна частина. Розкриття теми.
1) Повторення правил тренінгу.
- Ви знаєте, що під час таких наших занять, не схожих на урок, ми
користуємось правилами, що допомагають нам у нашій співпраці. Давайте їх
пригадаємо. І якщо ви згідні їх дотримуватись, то візьміться за руки.
(На дошці прикріплене сонечко, на промінчиках якого написані правила
тренінгу)
Отож, домовляємось:
1. Говорити по черзі.
2. Не перебивати товариша.
3. Не боятись висловлювати своєї думки.
4. Вислуховувати товариша до кінця.
5. Брати активну участь у розмові.
6. Бути доброзичливим.
7. Поважати думку товариша.
8. Говорити коротко.
- Якщо ви будете дотримуватися цих правил, що є на промінчиках нашого
яскравого сонечка, то, я думаю, наше заняття обов’язково буде хорошим і
сонячним.
2) Очікування.
- Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити сад, збудувати дім,
виростити дітей. Ви ще маленькі, тож сьогодні Дружок пропонує вам почати із
маленької справи. Спробуємо виростити квіти, але квіти незвичайні, а такі, що
виростуть із наших людських думок. І спершу засіємо насіння. Візьміть ті чарівні
зернятка, напишіть на них те, чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття і засійте
на нашій клумбі.
(Діти підходять до дошки, на якій на малюнку клумби прикріплюють свої
зернятка, зачитуючи те, що написали.)
- Я бажаю, щоб усі ваші надії, очікування збулися, а з насінин проросли
чудові квіти.
3) Розкриття теми тренінгу.
Вправа «Мікрофон»
- А зараз наш казковий друг хоче поговорити з вами і взяти інтерв’ю.
Продовжіть речення: (Діти передають мікрофон)
- «Я – людина, тому що…»
- «Якби не було навколо людей, я ...»
- «Людина народжується для …
- «Людині для життя потрібно …?

5. - Як ви думаєте, чи потрібно людям дотримуватися певних правил, законів, чи,
можливо, краще жити без них? І чому?
(Діти продовжують по черзі, передаючи мікрофон)
Вправа «Займи позицію»
- А зараз Дружок пропонує пограти у гру «Займи позицію». У вас є два
сигнали – червоний і зелений. Якщо ви згідні із почутою думкою, то піднімайте
зелений сигнал, а якщо ні – то червоний.
1. Казати погане про друзів, знайомих.
2. Радіти за успіхи товариша.
3. Вчитись від інших лише хорошого.
4. Всім посміхатися.
5. Боятися труднощів.
6. Бути гарним, охайним.
7. Нищити природу.
8. Завдавши комусь неприємності, попросити вибачення.
9. Не поступатись дорогою старшим і молодшим.
10.Постійно користуватися словами ввічливості.
11.Ображати менших, старших.
12.Уміти цінувати і поважати чужу працю.
Вправа «З ким би я хотів дружити»
- Я думаю, що кожну справу легше виконувати разом із товаришами, з
однокласниками, з близькими людьми. Працювати краще разом, правда? Давайте і
собі оберемо помічників і друзів. От перед вами три будиночки. У першому живуть
дівчатка і хлопчики, які не вміють дружити, ображають один одного, говорять
неправду, люблять сваритися, не поважають старших, не люблять працювати. У
другому будиночку живуть такі діти, що можуть бути слухняними, але не завжди
хочуть, можуть бути працьовитими, та більше їм подобається відпочивати, можуть
бути добрими, проте їм більше подобається бути забіяками. А в третьому
будиночку живуть дівчатка і хлопчики, які добрі, розумні, працьовиті, поважають
старших, допомагають слабшим. Ось ця фігурка – кожен із вас. Покажіть, у якому з
будиночків ви хотіли б жити і яких би діток обрали собі у помічники і друзі?
(Діти прикріплюють свої фігурки у якийсь із трьох будиночків,
обґрунтовуючи потім свій вибір. )
Вправа «Добрі справи»
- Більшість із вас обрали собі третій будиночок, у якому живуть працьовиті,
чемні, ввічливі діти, які роблять хороші справи, допомагають один одному. З
такими дітьми хороше жити, дружити. Проте задумайтеся, чи хотіли б вони
потоваришувати з вами? Чи робите ви добрі справи, чи вмієте дружити,
допомагати іншим? Пригадайте, який найбільш хороший людський вчинок ви
зробили або які хороші справи ви робите і прикріпіть стільки листочків до
стебельця своєї майбутньої квіточки.

6. - (Діти під музику прикріплюють листочки, перед тим розповідаючи про свої
добрі справи).
- Ось у наших квіточок з’вилися уже й листочки.
Гра-фізкультхвилинка.
- А зараз відпочинемо і пограємося.
1. Якщо ти знаєш, що треба бути чемним, вихованим, ввічливим, то
встань.
2. Якщо ти стараєшся бути щедрим, надаєш допомогу, охоче ділишся з
товаришами чим-небудь своїм, сплесни в долоні.
3. Якщо ти намагаєшся бути чесним, правдивим, тупни ногою.
4. Якщо ти знаєш,що до людей потрібно ставитися доброзичливо, сплесни
в долоні над головою.
5. Якщо ти вважаєш, що кожен повинен піклуватися про інших, любити
ближнього, простягни руки сусідам.
6. Посміхніться один одному. Ми всі разом можемо дарувати людям
добро.
Вправа «Назви протилежність»
- Зловивши м’ячик, ви маєте сказати слово, протилежне за значенням до
почутого.
(Діти ловлять м’яч, називаючи антонім до слів)
Злий – добрий
Поганий - хороший
Ворог – друг
Ненависть – любов
Скупий – щедрий
Сльози – сміх
Горе – радість
Приниження – повага
Ледачий – працьовитий
Нечемний - ввічливий
Обман – правда
Боягузливий – сміливий
Незгода – мир
Байдужий - турботливий
- Які вам слова більше сподобались, ті, що я говорила, чи ті, що ви і
чому?
(Це є хороші, добрі слова. Їх можна віднести до людських чеснот.)
Вправа «Людські чесноти»
- Що ж, настав час розпускатися нашим чарівним квіточкам, кожна з яких буде
відображенням вашої душі. Тому спершу подумайте і запишіть на їх пелюстках ті

7. риси, які потрібно виховувати у собі, щоб бути гідним звання Людини, щоб
праведно прожити у людському суспільстві на нашій незбагненній і казковій землі.
(Діти вибирають собі одну квіточку певного кольору: рожеву чи блакитну.
Потім записують під звуки музики на пелюстках квітки ті риси, які повинна
мати справжня Людина:
Я-
Людина
( Після того, як записали, прикріплюють на «стебельця, що на клумбі», читаючи
записане на квіточці.)
- Погляньте, які гарні квіточки в нас виросли. Можна сказати – квіти
людяності. Адже, щоб прожити між людьми, щоб у суспільстві панував лад, мир,
спокій і взаєморозуміння, ми повинні бути добрими, чесними, милосердними, мати
розум, совість, і ще багато різних чеснот. Уникати тих вчинків, які гублять людину.
Вправа « Позбався поганого»
Щодня людина говорить різні слова, виконує певні дії, переживає почуття,
але, на жаль, і вони не завжди достойні поваги чи захоплення. Часто словом
чи ділом можна когось образити. Одразу цього можна й не помітити, але згодом
наш внутрішній голос ніби докоряє нам за цей вчинок.
- Як же люди називають цей внутрішній голос? (совість)
- Чи чули ви його в своєму серці?
- Погані вчинки, як бур’ян, засмічують наше життя. То ж давайте і ми
прополемо нашу клумбу і зірвемо усі бур’яни. Згадайте те, що, на вашу думку, ви
зробили погане, недобре, чи, можливо, якої риси характеру ви хотіли б позбутися.
Запишіть на листочку і викиньте, щоб більше ніколи такого не повторювати.
(Діти записують на листочках, потім зминають і викидають у кошик.)
Вправа «Склади прислів’я»
- Щоб наші квіти не зів’яли, їх потрібно доглядати, підливати. Оскільки, вони
у нас незвичайні, той підживимо ми їх чарівними краплинками води, які можуть
зронити тільки добрі хмаринки.
(Діти знімають із хмаринок, що є на дошці, «краплини води», зачитують,
пояснюючи прислів’я, що є на них записані. )

8. Від теплого слова і лід розмерзає.
Шануй батька і неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.
Добре слово дім будує, а зле руйнує.
Щирому серцю доброта відкрита.
Праця людину годує, а лінь – марнує.
Де правда, там і щастя.
Шануй людей і тебе шануватимуть.
Людяність – дорожча за багатство.
Добре слово – ключ, що залізні ворота відкриває.
Дерево міцне корінням, а людина – друзями.
З добрим дружись, а від злого й лихого стережись.
- Після хорошого дощику, при яскравому сонечку обов’язково
з’являється веселка. Для людей вона несе завжди радість, є символом щастя. А для
вас вона дарує золоте правило:
(На дошці з’являється малюнок веселки із записаним на ній правилом)
Ніколи не робіть іншим того, чого не бажаєте собі.
- Як ви розумієте це правило?
(Ти ж не хочеш, щоб тебе ображали, принижували, били, насміхалися?
Тому і самому потрібно бути чесними, мудрими, ввічливими, адже ти живеш
серед людей, і тобі не байдуже, як до тебе ставляться, що про тебе говорять
інші.)
- А чому воно золоте правило?
(Не все золото, що блищить. Є те, що цінніше, а саме – це людські
стосунки, людська дружба, любов, повага, милосердя.)
- Ще я хотіла б вам нагадати про ті заповіді, ті золоті правила, які послав Бог
людству. І якби люди дотримувалися їх, то на Землі був би блаженний рай і
процвітання, ніколи б не було воєн, образ, брехні, беззаконня та різних чвар. Бо
там чітко і зрозуміло для кожного написано, як треба себе поводити, щоб жити у
мирі і злагоді з людьми і з самим собою. Навіть у ті далекі-далекі часи, понад дві
тисячі років тому, людям був даний наказ:
1. Не вбивай.
2. Не кради.
3. Не суди.
4. Люби і поважай своїх батьків.
Інсценізація оповідання
- Ми виростили чудові квіти, однак, щоб вони проростали з року в рік, щоб
милували своєю красою з дня в день, потрібно багато ще трудитися, стоптати не
одну стежину життя, залишивши слід. Який же він повинен бути? Давайте

9. пригадаємо оповідання Василя Сухомлинського «Який слід повинна залишити
людина?»
ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в
ньому оселяться люди»,— думає з гордістю.
А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив
слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось
так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого
не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра.
Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, на-
зиває своє прізвище, але всі знизують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід. — Є в тебе
син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він
залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований,
а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.
— Ось і все, що залишиться після мене на землі,— з болем подумав старий
Чоловік. — Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...
Вправа «Який слід повинна залишити людина?»
- То який же слід, на вашу думку, повинна залишити людина? Подумайте і,
об’єднавшись у групи, складіть стежину життя, записавши на слідочках те, що, на
вашу думку, повинна зробити людина за життя. Ті, хто обрав собі блакитну
квіточку підійдіть до стола з такими кульками, а ті, хто обрав червоні квіточки – до
протилежного.
( Діти на «слідочках» записують і приклеюють до аркуша паперу. Потім
кожна група зачитує, вийшовши до дошки.)
4. Рефлексія

10. - Що ж, підходить до завершення наше заняття.
- А тепер скажіть, чи здійснилось те, чого ви очікували від сьогоднішнього
заняття, чи збулися ваші надії, чи проросло те, що ви засіяли?
- Ви виростили чудові квіти, які, я надіюсь, завжди будуть квітнути у ваших
душах. Будьте ж добрими, носіть у своєму серці світле сонечко любові до всього
світу, вмійте зігріти і освітити своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю
ближніх . Носіть з гідністю звання Людина. Нехай у вашому житті буяють сади з
міцним корінням і прекрасними добрими плодами.
(Діти розказують вірші)
1. Земля в барвистому суцвітті
У часі й просторі летить.
Ти не один живеш у світі,
Один би ти не зміг прожить.
2. Живеш в суспільстві ти людському,
Де є закони і повчання.
І все, що прийнято у ньому,
Повинен знати без вагання.
3. Ввічливість двері в серця відчиняє-
Силу велику скрізь ввічливість має.
4. Лагідним треба нам бути з близькими,
А не поганими і не лихими.
5. Треба забути про гнів і про зло,
Щоб поруч з нами всім тепло було.
6. Заздрість погану закинь далеченько,
Щоб стало світлим і добрим серденько.
7. Вирви з душі ти гординю і лінь,
І якнайдалі від себе закинь.
8. Правила вивчи усі послідовно
І з усіма ти поводься тактовно.
9. Змалку навчися людей поважати,
Слово хороше вчися казати.
10.Ти доторкнись до людини душею,
І усміхнися чарівно до неї.

11. 11.Сонце відразу всміхнеться й розквітне,
Як твоє серденько стане привітне.
12.Всі ми живемо в суспільстві людському,
Треба нам добре поводитись в ньому.
Бо без людей хто з нас зможе прожити?
Треба з людьми уживатися вміти.
І розуміти давно всім пора:
Люди приходять у світ – для добра!
(Діти виконують пісню)
Пісня «Усмішка»
1. Від усмішки хмарний день ясніш,
Від усмішки засія веселка в небі...
Поділись усмішкою щедріш,
І вона не раз повернеться до тебе.
Приспів
І тоді хмарки склика
в танець музика дзвінка,
І на скрипці коник грає веселіше...
Із блакитного струмка
починається ріка,
ну а дружба починається з усмішки.
2. Від усмішки сонячної вмить
найсумніший дощик плакать перестане,
сонний ліс ураз загомонить
і заплеще, мов долоньками, листками.
3.Від усмішки йде до всіх тепло –
до слона і навіть до малої мишки...
Тож нехай, щоб добре всім було,
ніби лампочки, вмикаються усмішки!