ластівки

2. 1.Вступ 1
2.Характеристика ряду Горобцеподібних,
родини Ластівкові. 4
3.Харчування ластівок. 5
4.Міграційна поведінка ластівок. 6
5.Гніздування ластівок. 7
6.Розмноження ластівок. 8
7.Природні вороги і паразити. 9
8.Види ластівок: 10
а)Білоока річкова ластівка.
Б)Сільська ластівка.
В)Звичайна берегова ластівка.
9.Цікаво знати про ластівку. 12
10.Легенди про ластівок. 16
А)Ластівка.
Б)Як з`явилася ластівка на землі.
В)Як ластівка врятувала людей.
11.Прислів`я. 22
12.Загадки. 23
13.Народні примети. 24
14.Вірші власна літературна творчість 25
15.Висновок. 27
16.Використана література. 28

3. Вступ
Птахи – крилаті друзі. Їх велика кількість – це
велика і різноманітна група теплокровних тварин, яка
налічує близько 8600 сучасних видів ( в Україні близько
360).
У лісі, степу, на деревах і кущах, на берегах
морів і річок, біля житла людини – всюди живуть птахи.
Кожен птах будує свою оселю, яка зветься гніздом.
Гніздечка бувають різні. Для деяких птахів людина
майструє будиночки сама, запрошуючи крилатих друзів
жити поряд.
Птахи приваблюють любителів природи своїм
зовнішнім видом – оперенням, співом, польотом та
поведінкою. Характерна особливість майже всіх птахів –
здібність літати. Вони літають за допомогою крил і
оперення.
Чудо мистецтво природи – пір я. В результаті
розвитку пристосування до життя, виникла велика
різноманітність птахів по величині і забарвленні.
Одні із самих вправних будівельників – птахи.
Збудовані ними гнізда, а також “інструменти” (дзьоб,
ноги, інколи крила), якими вони користуються при
будівництві завжди приваблюють глядачів.

4. Тема роботи: Ластівка
Мета : дослідити особливості
організації та процесів
життєдіяльності , а також значення у
природі й житті людини
представників ряду Горобцеподібні,
родини Ластівкові.
Об`єктом дослідження
є родина Ластівкові.
Предметом дослідження
є особливості будови й
життєдіяльності родини
Ластівкові.

5. Родина ластівкові (Hirundinidae) об`єднує вісімдесят шість видів.
Зустрічаються у всіх країнах світу, окрім Арктики і Антарктиди.
Багато видів ластівок здійснюють постійні сезонні перельоти між
місцями гніздування і зимівлі долаючи відстань до 1300 км. Для
всіх ластівок характерні невеликі розміри. По величені вони лише
трохи менші за горобців, а на вигляд злегка нагадують стрижнів. Як
і стрижні, ластівки ніколи не сідають на землю, бо їх короткі і слабкі
ніжки не в змозі підтримувати тіло над поверхнею грунту. На ногах
з пальці направлені вперед і один – назад, тому вони можуть
сідати на гілки, дахи, телефонні проводи.
У ластівок крила широкі ніж у стрижнів, а хвіст має добре
віиражену вилчасту форму. Птахи мають широкий рот. Міські
ластівки блискучого чорного кольору надхвістя. Ластівки живуть
скрізь, де є населені пункти і відкриті простори-луги, поля, річкові
долини. Найбільш сприятливі умови життя для ластівок у степовій
смузі. Берегові ластівки тримаються колоніями по берегах річок,
влаштовують гнізда в норах виритих у глинистих або пісчаних
обривах.
Ластівки в Україні представлені 3 видами, кожний з яких має свої
особливості, що дозволяють легко розрізнити їх один від одного.

6. • Харчуються ластівки комахами, що
знаходяться в повітрі, за якими вони
полюють у польоті. Майже все своє життя
ластівки проводять у повітрі,
безпереривно літаючи в погоні за
здобиччу. Їх рот у польоті шороко
розкритий і тому в нього потрапляють різні
мухи, комари, мошки й різні дрібні
комахи. В роті їхня здобич збивається в
грудку, просочену лепкою слиною, та
утворюють їстівний пакетик, який птах
проковтує або приносить у гніздо і
згодовує пташенятам.

7. На всьому протязі ареалу ластівка — перелітний
птах. Західні популяції зимують в Африці на південь від
Сахари, східні на півдні Китаю, передгір'ях Гімалаїв і в
Південно-Східній Азії. Міграцію здійснюють широким
фронтом, як правило, у світлий час доби (хоча деякі
особини переміщаються вночі). До місць гніздування
зазвичай прибувають пізніше за інших ластівок, коли на
деревах з'являється перша зелень. У Закавказзі
з'являються в першій декаді квітня, на півдні України в
середині квітня, на півночі України і в Прибалтиці в кінці
квітня, в районі Санкт-Петербурга в першій половині
травня, в Архангельську в другій половині травня. Осінній
відліт в серпні — вересні, в зворотньому порядку — чим
північніше популяція, тим раніше птахи починають
міграцію на південь.
Під час міграції або після прибуття до місць
гніздування відомі випадки масової загибелі, пов'язані з
різким похолоданням. Так, 1974 року в Швейцарських
Альпах було виявлено сотні тисяч загиблих птахів, що
потрапили в умови заморозку і рясного снігопаду. При
настанні холодів птахи збиваються в купу в якому-небудь
затишному місці і впадають у заціпеніння, стають дуже
млявими.

8. • Швидкість польоту ластівки не перевищує 50-60 км/год.
Ластівки прилітають з місць зимівлі на прикинці квітня
або на початку травня і незабаром приступають до
гніздування. Гнізда вони не в`ють, а ліплять з грудочок
грязі, мулистого піску, глини у переміш із соломинками,
шматочками листя, тоненькими гілочками, травинками.
Вони скріплюють гніздо своєю липкою слиною.
Усередині гніздечко вистіляють пухом, пір`ям, шерстю.
• Кубляться більш охоче в селах і невеликих селищах. Лісів
уникають. Літом кружляють цілими днями над лугами,
високоми долинами річок, вправно хватаючи комах з
трави. Гніздо відкрите зверху, птахи влаштовують його в
місцях, укритих від негоди:на горищах, під дахом сараїв,
під мостами. У сільскої ластівки політ дуже маневрений,
зі швидкими і різкими поворотами.

9. У кладці буває 4-6 білих яєць з буро-
червоними цяточками. Яйця батьки насиджують
спільно, змінюючи один одного через 3-5 хвилин.
Самка висиджує яйця 13-20 днів. Коли з яєць
вилупляться пташенята, самка протягом тижня
обігріває їх майже цілу добу, покидаючи кубло на
короткий час для годування. У період відступності її
замінює самець.пізніше самка обігріває ластів`ят
лише вночі , а вдень разом з самцем старанно
ловить комах. Батьки часто підлітають до гнізда і
засовують кормові пакетики в широко розкриті роти
пташенят. У серпні або на початку вересня ластівки
відлітають до Африки, частково на південь Азії.
Перед відльотом великі зграї вночі ховаються в
очеретах і прибережних чагарниках. Якщо під час
осіннього перельоту ластівки направляють у смугу
тривалої негоди зі зниженою температурою
повітря, вони переривають політ, забираються в
печери й інші укриття і тут впадають у заціпеніння,
залишаючись у такому стані до настання гарної
погоди.

10. Малий підсоколик — природний ворог
міської ластівки.
Найнебезпечнішим для ластівок є такий
же швидкий, як і вони, малий підсоколик, що
підстерігає здобич у повітрі. Завдяки своїм
льотним якостям, ластівки легко уникають
зустрічі з більшістю інших хижаків.
Найуразливішими вони бувають на березі
водоймища, коли збирають грудочки грязі для
будівництва гнізда, тому, зазвичай, роблять це
групою.
На тілі ластівок паразитують різні блохи і
кліщі.Одне дослідження гнізд ластівки,
проведене у Польщі, виявило щонайменш 29
видів ектопаразитів, з яких найбільш
поширеними були C. hirundinis і клоп Oeciacus
hirundinis. З ендопаразитів поширені
Haemoproteus prognei(«пташина малярія»,
переносниками якої є кровоссальні комахи,
такі як комарі).

11. Відмінні прикмети цієї пташки – гарно
виражені білі ободки біля очей, біле надхвістя,
два ниткоподібні пера хвоста,жовтий
незвичайно довгий для ластівок клюв. У
молодих птахів довгих вузьких пір`їв у хвості не
має. Цей рідкісний вид ластівок став відомий
науці тільки в 1968 р. Життя білооких ластівок
в більшості для вчених залишається загадкою і
по сьогоднішній день. Зиму вони проводять в
центральній частині Таїланду, де ночують в
прибережних заростях троснику , в багато
численній компанії інших видів. Вдень нерідко
сидять на проводах, гілках дерев та полюють у
повітрі на комах. У сезонних перельотах та
гніздуваннях нічого не відомо. Можливо,
гніздяться в деяких областях Таїланду або
Китаю, а гнізда роблять в берегових норах.

12. Сільські ластівки розповсюджені по всіх місцях,
вони не водяться тільки на півночі та на деяких
океанських островах. У самців темний верх тіла мають
фіолетово-синій металічний відлив, а довгий роздвоєний
хвіст вкритий білими крапельками.
У самок і молодих птахів хвіст трішки коротший .
Комах ластівки ловлять у повітрі, чи спритно хватають з
поверхні водойм. Літом живуть парами або невеликими
групами. Восени збиваються у великі стаї, влаштовуючи
ночівлю в густих заростях тросника, і швидко летять
зимувати на південь. ластівки, що гніздяться у Європі та
Азії, проводять зимові місяці в Африці та Південній
Сахарі на чи у Південній Австралії. Північно-Американські
птахи зимують в Панамі центральної частини Чилі та на
півночі в Аргентині.
Чашовидні гнізда ліплять зі шматочків глини і
встилають пір`ям. В будівництві приймають участь
обидва члени родини. В природі прикріпляють гнізда до
стін печер та навісним скелям. З давніх часів, вони
заселяються під дахами та карнизами людських
будівель. Кладку із 4-5 яєць самка висиджує близько 15
днів, іноді на гнізді її заміняє самець. Пташенят, які
вилітають у віці майже трьох тижнів, годують обидва
члени родини. За гніздовий сезон можуть дати до
трьох виводків.

13. Звичайна берегова ластівка, чи береговушка-
одна з самих маленьких ластівок Старого Світу і
самий мілкий представник в Північній Америки.
Розмах крил всього 25-28см. Цілими днями ці
невтомні птахи носяться у повітрі , полюючи на мух
, комарів , термітів та інших крилатих комах .
Гніздяться в нірках ,які самі викопують у крутих
річних берегах з м`яким грунтом чи стінах піщаних
кар`єрів . Копати гніздо партнери починають
клювом , а потім пускають в хід і лапи з гострими
кігтиками . Птахи викидають землю з нір до тих
пір ,доки її довжина не досягне майже 1 м.
Повернувшись на весні з півдня на
Батьківщину , не рідко займають тогорічну нору.
При цьому їм часто приходиться з бійкою виганять
із свого помешкання чужих. В кінці тунелю
розташована простора гніздова камера, вкрита м
`якою травою , пір`ями , шерстю і коренями .
Кладку з 4-5 (іноді 8-7) яєць пара висиджує по черзі
майже 16 днів. Пташенята вилітають із гнізда у віці
майже 3 тижнів.

14. Ластівки п`ють воду на льоту і в
повітрі годують пташенят, які підросли.
Ластівка за літо ловить від півмільйона
до мільйона мошок, комарів і тлі.
Ластівка прилітає до гнізда з їжею 600
разів за добу.
Ластівки постійно доглядають за
пташенятами.
Швидкість польоту ластівки
становить 30 – 40 м/с (110-120 км/год.)

15. Хто такі орнітологи?
Орнітологи – це вчені,які вивчають
птахів. Так,знаменитий американський
орнітолог Джон Одюбон (1875-1851)
подорожував по Америці та замалював
багато раніше невідомих пернатих.
Американське національне товариство з
охорони птахів назване на його честь. Сер
Пітер Скотт (1909-1989), дослідник і
художник,багато зробив для охорони
птахів, опублікував кілька книжок про
птахів. Вивчав птахів також професор
зоології Московського університету
М.А.Мензбір (1855-1935). Його робота
“Птахи Росії” та інші книжки відомі в світі.

16. Багато людей присвячує вільний час
вивченню птахів. Це дуже захоплююче
заняття.
Озброївшись біноклем, натуралісти
вирушають до лісу або в поле для
спостережень за звичками пернатих. Якщо
якогось птаха не вдається відразу впізнати,
його замальовують у блокнот, а потім
удома визначають назву за книжками.

17. Прилетіла на зелених крилах весна. В
брала в шлюбні шати вишні, яблуні та
сливи. Простелили килими барвінку, рясту
й конвалій, у кришталевих квіточках яких
спочивають сонячні зайчики. Тепле сонячне проміння
залишило свої щирі посмішки серед смарагдавої зелені
на ливадах зацвіли кульбабки. Все живе радіє весні.
У такі теплі весняні дні повертаються з далеких
країв ластівки. І зразу ж починають клопотатися біля
свого гніздечка для малечі своєї хочуть збудувати
затишну домівку. Акуратно приклеюють грудочку до
грудочки. Ось уже збодували невеликий глинянтй кошик
над вікном і залишили невелику проласку збоку. Потім
через цю проласку травинок і пір`ячка наносили.
Постелила ластівка м`яку підстилку, знесе туди яєчка й
сідає пташенят висиджувати. Щоб не переводився
пташиний рід.
До цієї пташки в людей завжди було добре і тепле
ставлення.
Ластиця, ластка, ластовиця, касатка, красулька – які
тільки назви не придумував народ цій пташці. Її люблять
не тільки люди, а й Бог. У слов`янських народів існує
легенда, що ластівка крала цвяхи у слух ірода, коли ті
розпинали Спасителя і намагалася зняти терновий вінок
із його голови. За це Христос поклав на неї слово, щоб
люди її не вбивали і не руйнували її гнізда.

18. Для наших предків ця птаха символізувала
прихід весни та повернення тепла і сонця.
Побачивши вперше на весні ластівку, кидали їй
землю, примовляючи:”На тобі, ластівко, на гніздо!”
Ластівка була однією з найулюбленіших птахів
українських селян. Тому для них було доброю
прикметою, якщо в Господі поселялися ластівки. За
народними повір`ями, де ці птахи будують гнізда,
там родина буде щаслива. А ще наші предки
говорили:”гніздо ластівки руйнувати не можна – то
великий гріх!:
“Ластівку зіб`єш – довго не проживеш!”
У народі існує повір`я: якщо ластівка покинула
своє гніздо – можуть бути негаразди. Тому в Україні
завжди оберігали гнізда ластівок від руйнування і
не давали брати в руки знесені яйця та пташенят.
Давні повір`я слов`ян говорять, що ластівка
має відношення до долі людини. Вона – живий
домашній талісман. Якщо відправляєшся в дорогу
й ластівки тебе проводжають – щасливою і доброю
буде твоя мандрівка.

19. У ті далекі-далекі часи, коли
наші предки поклонялися
богу грому і блискавки
Перуну, жінкам заборонялося
ходити до лісу. Полювати дозволялося тільки
чоловікам. Якщо ж якась жінка не послухається і
зайде у володіння Перуна – володар грому і
блискавки перетворить її на пташку.
Колись біля лісу жили молоді чоловік і жінка,
які палко кохали один одного. Чоловік займався
мисливством, і жінка кожного разу переживала за
нього. Адже у тих дрімучих прадавніх лісах було
багато диких звірів.
І от одного разу, коли чоловік відправився на
полювання, вона не втрималася, і таки пішла за
ним, незважаючи на те, що чоловік благав її
залишитися вдома. Коли жінка зайшла в ліс, вона
побачила, як чоловік один на один бориться з
вепром. Не роздумуючи, жінка кинулась на
допомогу. Але чоловік устиг на той час увігнати
спис у горло звіра. Кров бризгнула на груди жінці,
яка обійняла чоловіка і поцілувала.
Залишилися сліди крові і на його грудях.

20. Ураз стемніло у дрімучому лісі.
загримів грім, небо почали розколювати
яскраві блискавки. Перун дуже
розгнівався. Обох – і чоловіка, і жінку він
перетворив на птахів, у яких залишилися
червоні плями на грудях назавжди.
Вилетіли нещасні птахи з лісу та й
полетіли до рідної домівки. Але жити в хаті
вони не змогли. Побудували собі гніздечко
під стріхою й кожної весни прилітають
тільки до рідної оселі. Люди назвали їх
ластівками. А птахи в`ють гнізда тільки біля
людських осель, приносять їм щире своє
кохання. І щастя родині.

21. Колись дуже давно жив
величезний страшний змій. Він нічого
не їв, а тільки пив кров тварин.
Одного разу змій відправив
комара, щоб той, покуштував кров із
усіх тварин і повідомив, у якої тварини
кров найсмачніша. Довго літав комар.
Перепробував кров усіх птахів та
звірів. Але найсолодшою для комара
була кров людини.
Прилетів комар до змія і хотів
йому сказати, що потрібно пити тільки
кров людини. Аж тут підлетіла до
комара ластівка й вирвала в нього
язик. Комар тільки пропищав, але
змій нічого не зрозумів.

22. Кинувся тоді розгніваний змій на
ластівку, спіймав її за хвіст. Але птаха
змогла вирватися. У зубах змія
залишилася середина хвоста. Ось
чому в ластівки такий хвіст. А комар
до цього часу говорити не може,
тільки пищить. Люди відтоді вельми
поважають ластівок, бережуть у
своїй господі її гнізда й пташенят.

23. 1.Ластівка день починає, а
соловей кінчає.
2.Одна ластівка весну не
робить.
3.Де ластівка не літає, а в
квітні додому прилітає.
4.Звиті ластівками гнізда
віщують щастя сімейству,яке
живе в тій оселі.

24. 1.Ззавийце,
Спереду тільце,
Зверху чорне суконце,
Знизу біле полотенце
2. Прилетіли гості,
Сіли на помості,
Без сокири, без лопати
Поробили собі хати.
3. Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,
За вікном гніздо будує
Тільки в нас він не зимує.
4. чорна, білогруда
Скрізь завжди знайде притулок,
Та боїться вона застуди,
З першим снігом геть від сюди.

25. 1. Коли ластівки низько літають,
буде дощ.
2. Ластівка б`ється об вікно-буде
звістка.
3. Не руйнуй ластів`ячого гнізда, бо
хата згорить.
4. Ранній приліт ластівок, граків та
журавлів – на ранню весну.
5. Не можна руйнувати гнізда
ластівки, бо будеш рябим.
6. Ластівки крали цвяхи, коли
рятували Спасителя, а тому гріх
виганяти ластівок з-під дахів і
турбувати їх.
Народні прикмети

26. Природа: як багато в цьому слові.
Пташки співають та щебечуть
Нас співом радують своїм.
Рослини гарні поруч з нами
Дарують нам солодкий аромат.
Ми збережемо тебе, Природо,
Квіток не будем виривати,
Пташкам будинки будувати
І гнізда їх не руйнувати.
В далекий вирій проводжати,
А як настануть холода,
Хурделиці і віхола
Для пташок буде годівничка,
Хай прилітають горобці й синички
Ми вижити їм допоможем,
Хай це запам`ятає кожен!

27. Земля ковдру скинула
Враз пролісок з`явився на горбку
І сонце ніжно пестить землю,
Пташки клубочуться вгорі,
А я все ластівку чекаю,
Її гніздечко пильно доглядаю.
Летить вона до нас
З країв далеких і чужих
І наш чарівний край,
Який цвіте, як Божий рай.
Та ось кружляє наша пташка,
Щебече дзвінко під вікном,
вернувшись з вирію,
Клопочеться гніздом.

28. Птахи мають дуже велике наукове виховне й
естетичне значення. Вони є об`єктами наукових
досліджень, моделями для вивчення біологічних
процесів, чудовою прикрасою лісів, полів, лук –
невід`ємною складовою частиною рідної природи.
Птахи знищують шкідників рослин, а тому їх і
називають санітарами природи. Але вони самі
потребують допомоги і охорони. Знання птахів
свого краю допоможе нам забезпечити охорону
корисних, рідкісних, зникаючих видів обрати шляхи
найбільш розумного і раціонального використання
багатств пташиного світу, розширити наші знання
про природу. Тож ми, учні, озброюємося знаннями
про значення і користь птахів, щоб можна було
добитися того, аби усюди в природі жили птахи,
проводили свою корисну роботу, милували нас
своїми яскравими фарбами оперення, веселими та
мелодійними співами.

29. Воїнственський М.А. Птахи – К:Радянська школа, 1984р
Труфанав Г.О. Цікава орнітологія – К:Веселка 1983р
Благосклонов К.Н. Гнездование и привлечение птиц в
сады и парки. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 215 с.
Воїственський М.А. Наші птахи. – К.: Рад. школа, 1969. –
127 с.
Жизнь животных. В 7 томах. Т.6. Птицы / Под ред.
В.Д.Ильичева, А.В. Михеева. – М.: Прсвещение, 1986.
– 527 с.
Мальчевский А. С. Орнитологические экскурсии. Серия:
Жизнь наших птиц и зверей. Вып.4.296 с.
Марисова І.В. Птахи України: Польовий визначник. – К.:
Вища школа, 1984. – 184 с.
Михеев А.В. Биология птиц. – полевой определитель
птичьих гнезд. – М.: Цитадель, 1996. – 460 с.
Цікава зоологія Київ 2006р
Таємниці життя птахів Київ 2008р