2. На матеріалі уроку:
- Визначити причини, характер Першої
світової війни;
- Розкрити стратегічні цілі учасників
Першої світової війни;
- Виробляти вміння працювати з
історичними джерелами, робити
висновки та узагальнення;
- Виховувати негативне ставлення до
воєн.
3. показує на історичній карті країни —
учасниці військово-політичних блоків
― Троїстого блоку та Антанти;
характеризує міжнародні кризи та
конфлікти на початку ХХ ст.;
визначає стратегічні плани
противників у Першій світовій війні;
пояснює суть процесу «гонки
озброєнь», посилення мілітаризму,
застосовує поняття і терміни: «гонка
озброєнь», мілітаризм,
4. Міжнародні кризи та конфлікти на
початку ХХ ст.
«Гонка озброєнь», посилення
мілітаризму.
Причини, привід до Першої світової
війни.
Стратегічні плани противників.
5. Опорні поняття:
Перща світова
війна;
Мілітаризм
Гонка озброєнь
Опорні дати:
1914 – 1918рр.
– Перша світова
війна
7. Назвіть провідні країни світу, які
визначали міжнародні відносини в
кінці ХІХ – на початку ХХ століття?
Які воєнно – політичні блоки
склалися на початку ХХ століття?
Які цілі вони ставили перед собою?
8. Підсумком розвитку міжнародних відносин на
зламі століть став поділ Європи і світу на
два ворожих військово-політичних блоки -
Троїстий союз і Антанту.
Основним змістом політики великих держав у
складі названих союзів була підготовка до
світової війни за переділ уже поділеного
світу.
9. Перші такі війни розпочалися
наприкінці XIX ст. – на початку ХХ
століття:
іспансько-американська (1898 p.),
англо - бурська (1899-1902 pp.),
російсько-японська (1904-1905 pp.).
11. У 1902 р. було укладено англо-японський союз, спрямований проти
Росії, що дало Японії можливість у 1904-1905 pp. перемогти її у війні.
12. Гонка озброєнь – політичне протистояння
двох чи декількох держав у галузі
збройних сил. Під час такого протистояння
кожна зі сторін виробляє величезні запаси
зброї, прагнучи встановити паритет або
випередити супротивника.
Мілітаризм - державна ідеологія,
направлена на виправдання політики
постійного нарощування військової міці
держави і, одночасно з цим, допустимості
використання військової сили при
вирішенні міжнародних і внутрішніх
конфліктів.
14. Шовінізм — найбільш одіозна форма
націоналізму, пропагування національної
винятковості, протиставлення інтересів
однієї нації інтересам іншої, поширення ідей
національної переваги, розпалювання
національної ворожнечі й ненависті.
Військово-політичний блок — закріплене
відповідним міжнародним договором об’єднання
держав, статутні документи якого
передбачають спільні дії військового
характеру, зокрема для підтримання
міжнародного миру і приборкування актів
агресії протии його членів.
15. Загострення суперечностей між провідними
державами світу внаслідок
нерівномірності їхнього економічного та
соціально політичного розвитку.
Загарбання нових територій, контроль над
ринками збуту та джерелами сировини.
Гонка озброєнь.
Наявність двох ворогуючих блоків –
Троїстого союзу (Німеччина, Австро-
Угорщина, Італія) та Антанти (Велика
Британія, Франція, Росія).
Бажання урядів воюючих країн відвернути
увагу народів від внутрішніх проблем.
16. Англійська
карикатура.
Заголовок
говорить: «Можна
жиріти – але це
надто тяжко!»
Світ в англійській руці
(французька карикатура).
1900-ті рр.
Як на Вашу думку ці карикатури відображають
цілі Німеччини та Великої Британї на
міжнародній арені?
17. Морське міністерство Росії «Про
ціль вітчизни на найближчі роки»:
Безперечно, аж до остаточного
вирішеннязавдання твердо
приймається для всіх дипломатичних
зусиль Росії така політична ціль:у
найближчі роки – 1918–1919 –
заволодіти Босфором і
Дарданеллами.
Долуцкий И.И., Журавлева В.И.
Всемирная история ХХ века. – С. 199.
Із висловлювань президента
Франції Р. Пуанкаре
Я не бачив у свого покоління
іншої мети у житті, ніж надію
повернути наші втрачені
провінції.
Долуцкий И.И., Журавлева В.И.
Всемирная история ХХ века. – С. 199.
Член німецького
генерального штабу
Ф. фон Бернгарді
Неможливо, щоб Німеччина і
Франція змогли коли-небудь
домовитися стосовно своїх
проблем. Францію необхідно
зовсім розтрощити. Вона
повинна бути знищена раз і
назавжди як велика
держава.
Такман Б. Августовские пушки. –М.,
1972. – С. 72–73.
Зробіть висновки на основі поданих
документів
18. Німеччина: загарбання колоній Англії та Франції; ослаблення Франції та
Росії; панування у Європі.
Англія: збереження своїх колоній та панування на морі; послаблення
Німеччини; загарбання у Туреччини Месопотамії та частини Аравійського
півострова.
Франція: послаблення Німеччини; повернення Ельзасу та Лотарингії;
приєднання Саарського вугільного басейну та лівого берегу Рейну.
Австро-Угорщина: розширення сфери впливу на Балканах; підкорення
незалежних слов'янських держав Сербії, Болгарії та Чорногорії;
панування на Чорному, Адріатичному та Егейському морях.
Росія: послаблення німецького та австрійського впливу в Туреччині та на
Балканах; оволодіння чорноморськими протоками Босфор та Дарданелли;
прагнення приєднати Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття.
США: розширення впливу на весь американський континент; проникнення в
Китай, де велику активність проявляли Японія та Німеччина.