Відсотки в історії

1. ВВііддссооттккии вв ііссттооррііїї
Гергель Ольга Василівна, вчитель
математики, Орловецької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

2. Де народився відсоток?
Відсотки були особливо
поширені в Древньому Римі.
Римляни брали з боржника
лихву. При цьому говорили:
«На кожні 100 сестерціїв
боргу заплатиш 16 сестерціїв
лихви». Оскільки слова «на
сто» звучали на латині «про
центум», то соту частину і
стали називати
процентом.

3. Де народився відсоток?
Уже в клинописних
таблицях вавилонян
містяться задачі на
розрахунок відсотків, а
індійські математики
обчислювали відсотки,
застосувавши так зване
тройне правило, тобто.
користуючись пропорцією.

4. В популярній літературі виникнення цього термину повязується в
впровадженням в Европі десяткової системи числення в XVст. Однак уже в
«Дигестах Юстиніана», що датуються Vст., ми знаходимо досить сучасне
використання процентів.
«Фіск (імператорська казна) не платить проценти за укладеними ним
договорами, але сам отримує проценти: наприклад, від наймачів
громадських вбиралень, якщо ці наймачі занадто пізно вносять гроші;
також при простроченні сплати податків. Коли ж фиіск є наступником
приватної особи, то зазвичай він сплачує відсотки. Якщо боржники, які
платили відсотки в розмірі, меншому ніж 6% на рік, стали боржниками
фіску, то вони зобов'язані сплачувати 6% річних з того часу, як вимога проти
них перейшла до фіску.» Мабуть, відсоток виник у Європі разом з
лихварством як предтеча десяткової системи числення.

5. Знак% походить, як вважають, від італійського слова cento
(сто), яке в процентних розрахунках часто писалося
скорочено cto. Звідси шляхом подальшого спрощення в
скоропису буква t перетворилася на похилу риску (/),
виник сучасний символ для позначення відсотка.
Існує навіть історія появи сучасного позначення %: «У 1685
році в Парижі була видана книга «Посібник з комерційної
арифметики» Матьє де ла Порта. В одному місці йшлося
про відсотки, які тоді позначали «cto» (скорочено від
cento). Однак укладач прийняв це «cto» за дріб і
надрукував «%». Так через друкарські помилки цей знак
узвичаївся.»

6. Позначення відсотків
Абревіатура лат.
per cento, XV ст.
Від per cento
залишилось тільки o,
XVII ст.
«%» в XVIII ст.

7. Історія одного
банківського вкладу
Десь близько 1700 Петро Великий здійснював свій черговий вояж по Західній
Європі. У Голландії він займався своєю звичайною, найважливішою для користі
держави Російської справою - набирав досвідчених у знанні ремесел умільців
на цареву службу. Зараз такого роду діяльність пов'язують з "витоком мізків". У
числі інших іноземних фахівців завербувався і якийсь боцман на прізвище
Нахтігаль. Втім, у людей такого рангу прізвищ у нашому сенсі тоді ще не було,
вірніше за все, це була кличка. У перекладі на російську мову слово "Нахтігаль",
як відомо, означає "соловей". На ті часи боцман була людина солідна і
заможна. У нього був навіть внесок у якомусь амстердамському банку на цілих
24O гульденів! У щойно заснованому Петербурзі Нахтігаль був визначений у
морехідну школу на предмет навчання дворянських недоростків навігаційному
мистецтву та вітрильній справі. Недоростки, як і личить цій категорії молодих
людей, особливого завзяття до наук не виявляли. Колишній боцман був суворий
і вимогливий. За лінь і недбальство без усяких церемоній він виставляв предкам
Митрофанушки повновагі коли і двійки. Природно, що татусям телепнів це не
могло подобатися - на жаль, в усі часи батьки двієчників бувають чимось схожі.

8. Історія одного
банківського вкладу
• Але на дворі стояла рання зоря XVII століття, і звичаї були суворі. Ця
обставина додала специфічного забарвлення традиційному
педагогічному конфлікту. Батьки недбайливих школярів порішили
зжити зі світу незговірливого викладача і з цією метою обмовили його
перед Петром. Розгніваний Петро наказав зрадити нещасного
Нахтігалю лютою карою: відрубати йому руки і ноги. Вирок був
приведений у виконання, і майже негайно ж імператор отримав
неспростовні докази, що донос на колишнього боцмана був
помилковий. Негайно ж він пішов на квартиру нещасного і повалився
перед обрубком людини на коліна, просячи прощення. І Нахтігаль, а
що накажеш робити? - простив його. І тоді Петро розпорядився
присвоїти боцманові і всім його як завгодно віддаленим нащадкам
дворянське звання. І з тієї пори пішли на Русі дворяни Соловйови.

9. Історія одного
банківського вкладу
Десь близько 1910 року повністю розорившись на картковій грі і промотавши
свій стан штабс-капітан Соловйов обшарював ящики свого старого
письмового столу в пошуках якоїсь заставної квитанції. Абсолютно
несподівано він намацав в'язку якихось старих фамільних паперів, які,
незрозуміло навіщо, почав розбирати. Серед паперів йому попався якийсь
древній манускрипт, який при ближчому розгляді виявився ... тодішнім
аналогом нинішніх ощадних книжок! Це був усіма забутий внесок нещасного
боцмана. Соловйов, звернувшись за допомогою до знаючих людей,
природно, став наводити довідки. В його незавидному положенні 240
гульденів могли виявитися завидною підмогою. Всього дивніше те, що банк,
у який невдачливий боцман поклав внесок, всі ці два століття зберігся і
функціонував в тому ж самому приміщенні! Вклад старого боцмана мав,
таким чином, повну юридичну силу і підлягав на вимогу спадкоємця оплаті!
На жаль, це виявилося неможливим! За два століття на вклад наросли
складні відсотки, і коли підрахували суму, яку належало виплатити штабс-
капітану Соловйову, виявилося, що вона істотно перевищує національний
дохід Голландії.

10. Історія одного
банківського вкладу
Голландські банкіри запропонували петербурзькому вкладнику відступного у
розмірі 15 мільйонів гульденів. Той було погодився, але тут втрутилася Російська
імперія, яка мала потребу у валюті . В якості представника позивача став вже
виступати Російський державний банк. Голландці, природно, заплатити таку
жахливу суму не могли, та й не хотіли - з якої це, власне кажучи, радості треба
стільки платити? Пахло тим, що справа, про яку чимало шуміла преса того часу,
мала бути передана в Гаазький трибунал. Але тут вибухнула перша світова війна, і
лише ця історична подія врятувала амстердамський банк від неминучого краху!
Вихор світової та, особливо, громадянської війни розметав по землі нащадків
боцмана Нахтігалю. Сам Соловйов закінчив свої дні як чіп в еміграції. Ще до того,
під час незліченних евакуацій і переїздів, пропав безціний старий папір -
банківський вклад, через якийрозгорівся сир-бор. Можливо, давню ощадкнижку
Соловйов міг передати Державному банку Російської імперії, який під кінець вів
тяжбу з амстердамським банком. І вже потім, коли революція розкривала різного
роду сейфи, цей старий папірець міг загубитися. Так чи інакше - внесок згинув. А
раптом цей папірець де-небудь вирине? Адже всяке буває з папірцями ...

11. Задача 1
Один небагатий римлянин
взяв у борг у позикодавця 50
сестерціїв. Позикодавець
поставив умову: «Ти
повернеш мені у
встановлений термін 50
сестерціїв і ще 20% від цієї
суми». Скільки сестерціїв
повинен віддати небагатий
римлянин позикодавцеві,
повертаючи борг?

12. Розв’язання
50 + 50 ∙ 0,20
= 60
Відповідь:
60 сестерціїв

13. Задача 2
• Якийсь чоловік взяв у
борг у лихваря 100
рублів. Між ними було
укладено угоду про те,
що боржник
зобов'язаний повернути
гроші рівно через рік,
доплативши ще 80%
суми боргу, але через 6
місяців боржник
вирішив повернути борг.
Скільки рублів він
поверне лихварю?

14. Розв’язання
100 ∙ 0,8 :2 +100 = 140 рублів
Відповідь: 140 рублів

15. ДДяяккууєєммоо
ззаа ууввааггуу!!

16. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Література:
•5 клас: Математика. Навчальна програма для учнів
5 — 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
(М. І. Бурда, Ю. І. Мальований, Є. П. Нелін,
Д. А. Номіровський, А. В. Паньков, Н. А. Тарасенкова,
М. В. Чемерис,М. С. Якір)
•Н. А.Тарасенкова, І. М. Богатирьова, О. П. Бочко, О.
М. Коломієць, З. О. Сердюк . Математика: підручник
для 5 класу Видавництво: Київ. Видавничий дім
«Освіта». 2013
Інтернет-ресурси:
•http://osvita.ua/school/lessons_summary/math/