Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Хрещатик

/віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї
вулиці» для користувачів середнього шкільного віку/
Випуск 3

Загальні відомості про район: один із центральних районів
столиці, названий на честь великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік.
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва).
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом'янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва.
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва).
Шевченківський район
Герб Шевченківськогорайону
.м Києва
Прапор Шевченківського району
.м Києва
Карта Шевченківського
району
.м Києва

Небагато збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви вулиць
нагадують нам про давнину.
Символом міста Києва вже давно вважається Хрещатик. Таке враження, що Київ
завжди розвивався та існував завдяки Хрещатику.
Вулиця Хрещатик Шевченківський район
…Тут сонця, як завжди багато.
Зникає у душах пітьма.
Хрещатик – то Київське свято.
Тут буднів ніколи нема…
Антоніна Листопад

Хрещатик – головна вулиця Києва,
знаходиться у Печерському та Шевченківському
районах. Починається від Європейської площі
(Печерський район), проходить через майдан
Незалежності та закінчується Бессарабською площею
(Шевченківський район). До вулиці прилучаються алея
Героїв Небесної Сотні, вулиці Архітектора
Городецького, Прорізна та Богдана Хмельницького.
Хрещатик – найкоротша столична вулиця
Європи, довжиною усього 1 км 200 м. Проте одна із
найширших – близько 75 метрів. Колишні назви: вул.
Воровського (1923-1937 рр.), Айхгорнштрасе (1941-
1943 рр.).

Як вулиця Хрещатик існує не більше двох століть.
Мистецтвознавець Ф. Ернст про походження назви вулиці в
путівнику «Київ» у 1930 році писав: «Хрещатик являє собою
долину між Старим містом і Печерськом, перехрещену
іншими долинами або балками. Звідси й назва долини –
Хрещата, Хрещатик».
Дослідниця Києва Л. А. Пономаренко вважає, що
Хрещатиком наприкінці XVIII ст. називалася сучасна вулиця
Набережно-Хрещатицька, яка пролягає нині понад Дніпром,
а в часи Київської Русі там ще текла річка Почайна, що
впадала в Дніпро нижче від сучасної Поштової площі, тобто
саме там, де кияни приймали хрещення. Шлях, яким ішли
охрещені кияни, а також струмок стали називати
“хрещатиками”. Так називали і яр, де протікав струмок, і
прилеглу місцевість понад Почайною та набережною Дніпра
поблизу Хрещатого Яру*.
* Хрещатий Яр простягається уздовж сходів від Володимирського узвозу до пам’ятника Хрещення
Русі (Магдебурзькому праву, архітектор А. Меленський). У джерелі, що протікало через Хрещатий
Яр, хрестили дітей князя Володимира. У річці Почайні 988 року відбулося історичне хрещення киян.
Сучасною вулицею Набережно-Хрещатицькою кияни йшли на хрещення (до ХІХ ст. вулиця мала
назву Велика Хрещатицька, або Хрещатицька). Територія, що пролягала до місця хрещення,
включаючи сучасну Поштову площу, певний час мала назву Хрещатицьке Урочище. З 1869 року
сучасна вулиця Хрещатик дістала назву за близьким сусідством із Хрещатим Яром.

Нова вулиця, що виникла в улоговині
між Печерськом та Старим містом, теж стала
називатися Хрещатиком. Її назва офіційно була
затверджена в 1869 році із зазначенням, що вона
розташована поблизу Хрещатика, тобто яру, де
колись протікав струмок Хрещатик. Подільську
ж вулицю Хрещатик (Хрещатицьку, Велику
Хрещатицьку), щоб уникнути непорозумінь,
назвали Набережно-Хрещатицькою.
Перша постійна будівля на Хрещатику – дерев’яна
споруда, зведена за проектом архітектора А. І. Меленського, –
з’явилася у 1802-1804 роках на місці теперішнього Національного
центру ділового та культурного співробітництва «Український
дім». Це був перший стаціонарний міський театр, з яким
пов’язана майже вся історія театрального життя м. Києва першої
половини ХІХ століття. У 1821 році в театрі працював видатний
актор М. Щепкін.

Розвиток м. Києва створив сприятливу
атмосферу для надання вулиці статусу центральної.
Починаючи з середини ХІХ століття, Хрещатик щільно
забудовується цегляними спорудами з магазинами у
перших поверхах та приміщеннями для контор і банків.
Вулицю продовжили до Бессарабської площі, її довжина
досягла 1 км 200 м.
З 1849 року на вул. Хрещатик діяла поштова
контора, у 1870 роках архітектор О. Шіле звів на
сучасному майдані Незалежності будинок міської думи.
Перша державна телефонна станція почала діяти 1 квітня
1886 року саме на Хрещатику, на другому поверсі
поштової контори, де у 1891 році встановили і один із
перших таксофонів м. Києва.

1879 року головною вулицею міста вперше проїхали
омнібуси – запряжені кіньми криті карети на 20 місць. Поїздка
від Бессарабки до Контрактової площі коштувала 6, а в
зворотному напрямку – 7 копійок. У 1891 році у місті Києві
відкрили декілька маршрутів кінної залізниці. Один із них, від
Царської площі (нині Європейська) до Шулявської, проходив
Хрещатиком. У лютому 1892 року вулицею проїхав перший
трамвайний вагон на паровій тязі. А вже у травні цього ж року
від Царської до Контрактової площі вирушив перший у місті та
другий в Європі електричний трамвай. Через деякий час він
попрямував і Хрещатиком.
На початку ХХ століття Хрещатик перетворився на
багату й ошатну вулицю з кількома поважними банківськими
конторами, з розкішними прибутковими будинками, з театрами
та сінематографами, з двома пасажами та іншими
різноманітними торговими закладами.

Вулиця Хрещатик
На початку 1940-х років українська столиця квітла, зеленіла й вабила гостей по-
справжньому домашнім затишком. «Немає на світі міста красивішого, ніж Київ», – вважав
Михайло Булгаков, і мешканці погоджувались із письменником. Та восени 1941 року окраса
Києва – Хрещатик – і прилеглі вулиці перетворилися на руїни…
До перших днів німецької окупації належить одна з найдраматичніших сторінок
історії м. Києва періоду німецько-радянської війни – руйнація головної магістралі столиці.
Відходячи з міста, радянські сапери замінували Хрещатик і прилеглі до нього вулиці. У
жовтні 1941 року внаслідок вибухів авіабомб величезної потужності старий центр, що мав
велике мистецьке та культурне значення, протягом кількох годин перетворився на руїни.
Разом із Хрещатиком на руїни перетворилося ще 20 центральних кварталів м. Києва.
Оригінальна забудова збереглася «острівцем» лише з парного боку, між вулицями Богдана
Хмельницького і бульваром Тараса Шевченка.

У листопаді 1943 року визволителі міста
вжахнулися картині, що відкрилася перед ними –
страхітлива тотальна пустеля простяглася від
Печерського до Сінного базарів і від Володимирської
гірки до вулиці Саксаганського. В центрі цієї руїни
лежав Хрещатик.

21 вересня 1941 р.
24 вересня 1941 р.

Відбудова Хрещатика стала
справою честі всієї країни. Протягом лише
одного року руїни Хрещатика були розібрані
й на їх місці створені величезні квітники.
1945 .р
1945 .р
10 1944квітня
.р
10 1944квітня
.р
1944 .р
1944 .р
1947 .р
1947 .р

Сьогодні Хрещатик – це уособлення древнього і вічно молодого Києва, його
головна вулиця і діловий центр, із трьома просторими площами, каскадами водограїв,
квітниками, знаменитими київськими каштанами, місце традиційних урочистостей і
народних гулянь, окраса і гордість столиці України.
На Хрещатику розміщені:
№ 1 – готель «Дніпро»
№ 2 – Український дім
№ 4 – інформагенція «УНІАН»
№ 6 – «Будинок Закса» (арх. Й. Зекцер, 1911-1914)
№ 7/11 – Центральна спілка споживчих товариств України
№ 8 – будівля Петербурзького банку (1911-1914, арх. Л. Бенуа)
№ 10 – будівля Волзько-Камського банку (1912-1913, арх. П. Андреєв)
№ 10-б – ВМГО «Молода Просвіта» і редакція тижневика «Слово Просвіти»
№ 14 – готель «Хрещатик»
№ 15 – Пасаж (1913-1914, арх. П. Андреєв)
№ 15 – Меморіальний музей-квартира Б. Р. Гмирі
№ 16 – Київська міська рада професійних спілок
№ 18/2 – Будинок профспілок України
№ 19 – наземний вестибюль станції метро «Хрещатик» (1960)
№ 22 – Київський головпоштамт і Музей пошти
№ 24 – Міністерство аграрної політики
1 6
8
10
14
16

На Хрещатику розміщені:
№ 25 – кінотеатр «Дружба» («Будинок із зіркою») (1954)
№ 26 – Державний комітет телебачення і радіомовлення
№ 27-a – Національна спілка журналістів України
№ 30 – Міністерство енергетики та вугільної промисловості
№ 32 – Будівля Російського банку зовнішньої торгівлі (1913–1915,
арх. Ф. І. Лідваль)
№ 36 – будинок Київської міської ради і Київської міської
державної адміністрації (1952–1957)
№ 38 – Центральний універмаг
№ 40 – будівля готелю «Кане» (1873)
№ 42 – прибутковий будинок (1894–1895)
№ 42-а – Печерський районний суд міста Києва
№ 44 – прибутковий будинок (1858, 1884, 1895, 1899–1900)
№ 46-а – телеканал «Моя Дитина»
№ 48 – прибутковий будинок (кінець ХІХ ст.)
№ 50-б – Мистецько-концертний центр ім І. Козловського
Національної оперети України
30
25
32
44
52

З початку XX ст. починаються зміни в архітектурному оформленні вул. Хрещатик. Багато
цікавих і навіть унікальних для того часу будинків з’являється на ній уже в першому десятилітті нового
століття. Неординарними були і власники та мешканці будинків головної вулиці Києва, прізвища деяких із
них вписані в історію науки, культури, промисловості, торговельної справи, медицини тощо.
,Вулиця Хрещатик 2
Український дім
Архітектори: В. Гопкало,
В. Гречина, Л. Філенко,
В. Коломієць.
Дата спорудження: 1978-1982 рр.
http://real-expo.com.ua/
Колись тут стояла одна з найперших
значних хрещатицьких споруд – будівля старого
дерев'яного міського театру, від якого Хрещатик
спершу називався Театральною вулицею. Театр знесли
у 1851 році і на його місці було збудовано
триповерховий приватний готель «Європейський». У
березні 1979 року знесли і цю історичну пам'ятку, щоб
спорудити філію музею В. Леніна, яка діяла в
приміщенні у 1982-1993 рр.
З 1993 року тут створено центр
«Український дім», який використовується як
виставково-презентаційний комплекс.
ВасильГАЛАЙБА.
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ: ФОТОСПОМИН

,Вулиця Хрещатик 4
Українське незалежне інформаційне агентство «Новини»
ВасильГАЛАЙБА.
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ: ФОТОСПОМИН
На місці сучасного житлового будинку, з
інформаційним агентством «Новини» на нижніх поверхах,
знаходився будинок, зведений 1875 року за проектом
архітектора В. Ніколаєва: спочатку двоповерховий, згодом було
надбудовано третій поверх. Садиба належала купцю Ц. Верле,
який мав тут магазин із продажу годинників.
У 1908 році дім перейшов у власність відомого
київського ювеліра, купця 1-ї гільдії Й. Маршака. Тут було його
підприємство і фірмовий магазин.
Будинок знесений у квітні 1985 року.

,Вулиця Хрещатик 15Шевченківський район
Пасаж*
Будинок № 15 побудований у 1913-1914 роках
за проектом архітектора П. Андреєва. Торговельно-
житловий комплекс складається із двох паралельних
п’ятиповерхових корпусів, що завершуються арками, які
утворюють проїзд між вулицями Хрещатик та
Заньковецької.
* Пасаж – у перекладі з французької «прохід, перехід»
1914
1942

Головпоштамт і Музей пошти
Споруда розташована на розі вулиці Хрещатик і майдана Незалежності. На цьому
місці була розташована перша Київська поштова контора, створена у 1849 р. на Хрещатику
(стара адреса – № 24) у садибі, що належала шляхтичу О. Головинському. У 1914 р. розпочали
спорудження нового поштамту, але будівництво призупинила Перша світова війна. Новий
поштамт зведено у 1936-1941 роках за проектом архітекторів В. Осьмака та С. Германовича,
який був зруйнований у 1941 р. унаслідок вибуху. Сучасний будинок спроектовано
архітекторами В. Ладним, Б. Приймаком, Г. Слуцьким, З. Хлєбниковою.
1941 р.

Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація
На Хрещатику, 38 (тепер – Хрещатик, 36) за проектом архітектора І. Ніколаєва та
під наглядом архітектора В. М. Рикова у 1912 р. був зведений найкращий на той час у Києві
кінотеатр А. Шанцера (зруйнований у 1941 р.). Нині на цьому місці – будинок Київської
міської держадміністрації (архітектори О. Власов, О. Заваров, О. Малиновський), будівництво
якого велося впродовж 1952-1957 рр.
1960 р.
Проект

Станція метро «Хрещатик»
Станція розташована на Святошинсько-Броварській лінії. Відкрита 6 листопада
1960 року. З 1986 року станція має статус «Пам'ятка архітектури місцевого значення».

Цікаві факти
Шевченківський районВулиця Хрещатик
* Козине болото – давня історична назва місцевості біля Хрещатицького майдану (тепер майдан Незалежності).
Головна артерія Києва
Ще наприкінці XVIII ст. сучасний Хрещатик стояв
порожнім. Першим тут оселився шляхтич Онуфрій
Головинський. Будинок його стояв неподалік нинішнього
Головпоштамту, в місцевості, що називалася Козиним
болотом*. На початку наступного століття під забудову
пішов район сучасної Європейської площі. В 1806 р. на місці
сучасного Українського дому побудували перший міський
театр, тому й нову вулицю почали називати Театральною.
В середині століття ця назва поступово забулася, а
новостворена вулиця нарешті об’єднала Печерськ, Поділ і
Старе місто в єдиний Київ. Спочатку будинки тут були
одноповерхові та дерев’яні, але скоро їх змінили
двоповерхові муровані маєтки.
З 1870-х років Хрещатик здобуває статус головної
вулиці Києва. Тут уже суцільна забудова – стінка до стінки.
Найпрестижніші готелі міста, 150 магазинів, найбіліші банки,
вісім театрів, шість кінотеатрів, художні салони та музичні
школи – все це на Хрещатику. Останньою
передреволюційною прикрасою вулиці став Пасаж,
побудований на замовлення страхового товариства.
Головна артерія Києва // Історія твого дворика : до 75-річчя
Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. - Київ, [2013?]. – С. 15.

Вид на Хрещатик із Бессарабської площі.
Кінець ХІХ століття.
Праворуч – двоповерховий готель
В. І. Беретті.
З Хрещатицькою (Думською) площею і самим
Хрещатиком пов’язане перебування в Києві Тараса Шевченка.
До заслання у справі кириломефодіївців, 1845-1846 років, Тарас
Григорович мешкав у будинку Житницького в Козиноболотному
(Хрещатинському) провулку. Сьогодні в цьому будинкові –
Меморіальний музей поета.
На розі вулиці Хрещатик і Бессарабської площі в
середині ХІХ століття стояв двоповерховий готель, що належав
архітектору В. І. Беретті. В ньому в 1846 році зупинявся Тарас
Шевченко. На цьому місці тепер стоїть житловий будинок.
На протилежному боці Хрещатика в будинку
Сухоставських мешкав історик М. І. Костомаров, у якого
бував Т. Г. Шевченко та інші члени Кирило-Мефодіївського
братства.
Вид на Хрещатик
із Бессарабської площі.
ХХ ст.

Видавнича фірма «Леон Ідзіковський» існувала у
Києві у 1858-1919 роках. При видавництві у 1870 році було
відкрито читальний зал, який із часом переріс у багату
приватну бібліотеку. На 1914 рік фонди книгарні
нараховували понад 173 тис. видань російською,
українською, французькою, польською, англійською,
німецькою мовами. Бібліотека мала багатий відділ дитячої
літератури й передплачувала у різні часи від 110 до 140 назв
журналів.
Видавництво і книгарня «Леон Ідзіковський»
розміщувалися по вул. Хрещатик, 29 (у районі теперішньої
станції метро «Хрещатик»). Знаменита книгозбірня родини
Ідзіковських була свого часу дуже популярною. Розкішний
читальний зал книгозбірні зі скляною стелею міг одночасно
вмістити майже 500 осіб. Фактично бібліотека була й
своєрідним літературно-музичним салоном, оскільки тут
проводилися поетичні читання, літературні диспути, співали
та грали популярні виконавці.
Фірма мала два власних магазини у Києві –
«Владислав Ідзіковський» (по вул. Хрещатик, 33/35) і «Леон
Ідзіковський» (по вул. Хрещатик, 29).

Починаючи з 1827 року, Хрещатик вимощували
виключно звичайною бруківкою. Перша спроба використання з
цією метою удвічі дорожчих плит (кубиків) датується 1874 роком.
Ця бруківка трималася у пристойному стані понад 10 років.
У 1908 році вул. Хрещатик знову повністю
перемостили гранітними плитами. Це було четверте перемощення
головної вулиці міста. П’яте і, вочевидь, найвдаліше відбулося в
1911 році, коли гранітні плити клали не безпосередньо на бетонну
основу, а на певної товщини шар піску між ними, при цьому шов
між плитами заливався не цементним розчином, а смолою.
Саме ця бруківка завершила собою формування
Хрещатика як головної вулиці міста.
Перші гасові ліхтарі було встановлено у
Києві 1869 року. Хрещатик та суміжні вулиці з 1872
року освітлювалися гасовими ліхтарями. Для цього
інженер А. Струве збудував два гасових заводи. 70
гасових ліхтарів на чавунних стовпах випромінювали
світло силою в 12 свічок кожний. Незабаром таким же
освітленням прикрасилися і головні магазини на
вулиці.
А 8 березня 1892 року почалася нова ера
освітлення Хрещатика – електричне світло.

Таємниці підземного Києва: Хрещатик
Ще в ХІХ столітті по Хрещатику, просто
посередині вулиці протікав струмок, що брав початок
з джерела Козячого болота (сучасний майдан
Незалежності) та джерел у районі Європейської
площі. Під час злив він наповнювався водою, яка
стікала з сусідніх пагорбів, та розливався,
підтоплюючи будинки та дороги. Рівень води струмка,
приміром, навесні 1840 року сягнув позначки 2,5
метри! Цей весняний паводок призвів до затоплення
вісімнадцяти будинків і навіть людських жертв. Тож
невипадково, що наприкінці ХІХ ст. за участю
відомого інженера Аманда Струве було збудовано
колектор зливової каналізації. Русло струмка
вирівняли і сховали у величезну цегельну трубу,
засипавши зверху землею.
Джерело: http://www.oksamyt.org/

Хрещатик, 2
Колись тут стояла одна з найперших значних
хрещатицьких споруд – будівля старого
дерев'яного міського театру, від якого Хрещатик
спершу називався Театральною вулицею.
Старезний театр знесли 1851 р. На його місці
постав триповерховий приватний готель
«Європейський».
У березні 1979 р. історичну пам'ятку знесли, щоб
спорудити філію музею В. Леніна
(нині «Український дім»).
Василь ГАЛАЙБА.
КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ: ФОТОСПОМИН
Хрещатик, 14
Будинок, споруджений близько 1850 р. за проектом О. Беретті.
Знесений у січні 1985 р.
Хрещатик, 16
Триповерховий цегляний будинок другої половини ХІХ ст.
Знесений у січні 1985 р.
http://www.grad.kiev.ua/h-03.htm

.Вулиця Хрещатик
.Середина ХІХ ст
.Середина ХІХ ст

Загальний вигляд забудови початку вул. Хрещатик у другій половині ХІХ ст.
Вулиця ХрещатикВулиця Хрещатик

Загальний вигляд забудови правого боку Хрещатика у 80-х роках ХІХ ст.

, 34.Вулиця Хрещатик №
Малий пасаж
, 34.Вулиця Хрещатик №
Малий пасаж

, 24-26Вулиця Хрещатик №
Будинок старої пошти
, 24-26Вулиця Хрещатик №
Будинок старої пошти

У 1876 році на Хрещатику відкрилася Міська дума, будівлю якої зведено за
проектом архітектора О. Шілле (зруйнована в роки Другої світової війни).
Міська дума
Міська дума

1888 .р
1888 .р

1890 .р
1890 .р

1890- .ті рр
1890- .ті рр

. .Фото Кінець ХІХ ст
. .Фото Кінець ХІХ ст

На початку ХХ ст. на Хрещатику налічувалося 5 аптек, одна з них –
Марцинчика (Хрещатик, 36).

. 1920-1930- .Фото ті рр
. 1920-1930- .Фото ті рр

1910- .Початок х рр
1910- .Початок х рр

1930- .Кінець х рр
1930- .Кінець х рр
Тролейбусна лінія існувала на Хрещатику з 1936 по 2001 роки.

Н
ім
ецький
м
отоцикліст
. 1941
.
на
Х
рещ
атику
р
1941 .р
1941 .р

.Такий виглядмав Хрещатик після Другої світової війни

1948 .р
1948 .р

1949 .р
1949 .р

Будівництво Київськогоголовпоштамту.

1950 .р
1950 .р

Вулиця
.
Хрещатик
1954
.р
Вулиця
.
Хрещатик
1954
.р

Вулиця
.
Хрещатик
1959
.р
Вулиця
.
Хрещатик
1959
.р

Вулиця
.
Хрещатик
1960
.р
Вулиця
.
Хрещатик
1960
.р

Вулиця
.
Хрещатик
1960-
.
ті рр
Вулиця
.
Хрещатик
1960-
.
ті рр

Вулиця
.
Хрещатик
1976
.р
Вулиця
.
Хрещатик
1976
.р

Старий Хрещатик
Художник: Сергій Позняк
Хрещатик очима художників
Джерело:
http://www.liveinternet.ru/

Шевченківський районХрещатик очима художників
Джерело:
Старий Хрещатик
Художник: Сергій Позняк

Старий Київ. Хрещатик
Художник: Андрій Данг
Джерело:
http://www.picture-russia.ru/

Київ. Хрещатик
Художник: Анастасія Григорьєва
Джерело:
http://arts.in.ua/

Хрещатик
Художник: Яна Побережна
Джерело:
http://galleryart.com.ua/

Хрещатик. Пасаж
Джерело:
http://bykovaov.blogspot.com/
Хрещатик
Художник: Ольга Бикова

Джерело:
http://www.vasyanovich.com/
Пішохідний Хрещатик
Художник: Олег Васянович

Джерело:
http://www.vasyanovich.com/
Вечірній дощ на Хрещатику
Художник: Олег Васянович

Джерело:
http://artnow.ru/
Хрещатик
Художник: Василь Ходаковський

Джерело:
http://www.galleryart.com.ua/
Художник: Валентин Українець

Джерело:
Фонтан на Хрещатику. Вечір
Художник: Юрій Совинський

Джерело:
Хрещатик

Джерело:

Джерело:
http://ak-artkapital.ua/
Художник: В. Чегодар

Перевір свої знання
( -міні вікторина)
1. Назвіть найкоротшу головну вулицю серед усіх столиць світу?
2. У якому році вулиця Хрещатик отримала теперішню назву?
3. Назвіть три майдани (площі), з якими нерозривно пов’язана історія Хрещатика?
4. Яка довжина вулиці Хрещатик?
5. Які назви мала вулиця Хрещатик?
6. У якому році по Хрещатику прокладено перший маршрут кінної залізниці?
7. Головне підприємство зв’язку Києва, що розташоване на вул. Хрещатик.
8. У якому році відкрито станцію метро «Хрещатик»?
9. На якому з малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва?

Перевір свої знання
( -міні вікторина)
1. Назвіть найкоротшу головну вулицю серед усіх столиць світу? (вул. Хрещатик)
2. У якому році вулиця Хрещатик отримала теперішню назву? (1869 р.)
3. Назвіть три майдани (площі), з якими нерозривно пов’язана історія Хрещатика?
(Європейська та Бессарабська площі, майдан Незалежності)
4. Яка довжина вулиці Хрещатик? (1 км 200 м)
5. Які назви мала вулиця Хрещатик?
(вул. Воровського (1923-1937), Айхгорнштрасе (1941-1943 рр.)
6. У якому році по Хрещатику прокладено перший маршрут кінної залізниці? (1891 р.)
7. Головне підприємство зв’язку Києва, що розташоване на вул. Хрещатик.
(Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта». Головпоштамт)
8. У якому році відкрито станцію метро «Хрещатик»? (1960 р.)
9. На якому з малюнків зображено герб Шевченківського району м. Києва?

Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип.
В. С. Боядін. - К. : [б. в.], [2013?]. – 130 c. : фотоіл.
Друг О. Хрещатик – головна вулиця Києва / О. Друг // Вулицями
старого Києва / О. Друг. – Львів, 2013. – С. 174-205.
Гирич І. Київський путівник : головна вулиця старого Києва / І. Гирич //
Київ. – 2012. – № 6. – С. 160-173.
Дізнайся більше:
Кальницький М. Б. Хрещатик / М. Б. Кальницький // Про Київ для
дітей та батьків / М. Б. Кальницький. – Київ, 2012. – С. 31-32.
Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий : краєзн. нариси /
М. О. Рибаков. – Київ : Кий, 2003. – 501 с. : фотогр.
Третьяков А. Дореволюційний Хрещатик і його домовласники
: минуле однієї вулиці / А. Третьяков // Пам'ятки України :
історія та культура. – 2014. – № 5. – С. 2-35.
Хрещатик : культурологіч. путівник / упоряд., ред.
В. М. Грузин. – Київ : Амадей : Град Лтд, 1997. – 159
с. : фотоіл. – (Історія однієї вулиці).

Читай в мережі Інтернет:
http://camrador.hall.org.ua/BY_PLACE/index.htm

Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С. В. Кисельова, Л. Г. Кунах
Редактор: В. В. Зеленська
http://arts.in.ua/
http://ak-artkapital.ua/
http://all-pages.com/
http://bykovaov.blogspot.com/
http://www.ex.ua/
http://www.galleryart.com.ua/
https://uk.wikipedia.org/wiki/
http://smartclever.com.ua/
http://camrador.hall.org.ua/
http://mik-kiev.livejournal.com/
http://all-pages.com/city_photo/
http://oldkiev.ho.ua/kreshat/
http://guoks.gov.ua/
http://starkiev.com/
http://fratria.ru/ontour/

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Хрещатик

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (20)

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Хрещатик

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Хрещатик (20)

More from НБУ для дітей

More from НБУ для дітей (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (10)

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Хрещатик