Збірка "Юне слово"

2. Юне слово
Роботи учасників конкурсу
авторського вірша
2011-2014
Поезія
Проза
Художня
творчість

3. «Юне слово» - 2011-2014: Збірник. Упорядник О.Липчак. – Боярка,
2014. – 55 с.
У цій збірці представлені вірші та малюнки юних
талантів Боярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
№1. Усі вони різні за віком, творчими пошуками, але
єднає їх високість душ і непереборне прагнення до
образного самовираження.
Мета збірника – ознайомити широкі кола читачів
із здобутками обдарованих дітей навчального закладу.
Для учнів шкіл, учителів, батьків і широкого кола
читачів.
08150 м. Боярка, вул. Лисенка 11/23. Тел.(04598)3-69 50.
E-mail: boyarka.school.1@gmail.com

4. Україно,
нене моя!
Мал. Катраги Альони, 11-Б клас

5. Україна – це славетна історія: мудрі літописці, Київ
священний, дзвін козацьких шабель, чумацькі шляхи,
довгоочікувана незалежність…
Україна – це чарівна природа: високі гори й неосяжні
степи, п’янкі любисток і м’ята, верба край дороги,
жовтогарячі соняшники на струнких стеблах…
Україна – це неповторна культура: ніжна лірична
пісня, вишитий рушник на покуті, розмальована
святкова писанка, мова солов’їна…
Кожен порух душі, кожен вчинок, кожен життєвий крок –
це все, чим є для українців Україна.
Ось чому події, які відбулися і відбуваються в нашій
країні, знайшли відгук у поезії наших конкурсантів. Їхні
вірші - це віддання шани найкращим, котрі в
найважливіший момент для Батьківщини не злякалися, і
жертвують собою заради кращого майбутнього…
Мал. Мариненко Ольги, 10 клас

6. Моя земля
Україна – край багатий,
Де народились мама й тато.
У цьому краї я живу,
Все навколо я люблю.
Люблю дерева, квіти,
І верби зелені віти,
І калину край віконця,
Що виблискує на сонці.
І в садах, і у полях
Ллється пісня солов’я.
Нехай цвіте моя земля!
Посміхнеться сонечко,
Україна - це гори, простори, долини.
Україна – це ріки, озера, рівнини.
Україна – це для серця улюблений край.
клас
Небо стане синім,
А я просто донечка
Рідної країни.
Тістол Владислава, 8-Б клас
Мал. Ярова Анастасія, 8-Б клас

7. ***
Україна - це гори, простори, долини.
Україна – це ріки, озера, рівнини.
Україна – це для серця улюблений край.
Україна – це дитинства прекрасний рай.
Україна - це білокорі берези, червона калина.
Україна – це щаслива родина, країна!
Біленко Олександра, 7-А клас
Мал. Біленко О., 7-А клас
Наша Україна
Наша родина, наша хатина –
Усе це є рідна країна.
Усі повставаймо, кайдани порвімо,
У полях, землях наших ворога прогонімо!
І підемо за волю, за доньку і сина,
За матір, яка нас усіх народила.
За все: за свободу на благо народу,
За честь, за країну, мою Україну.
А ти – дитина цієї країни.
Цієї найкращої в світі родини!
Михайленко Владислав, 8-А клас

8. Автор малюнка
Лещенко Емілія
8 б клас
Рідний край
Україна –земля наша рідна,
Батьківщина мільйонів людей,
Рідний край, наймиліша країна,
Край калини, гаїв і пісень.
Я люблю Україну за землі,
За дрімучі ліси та поля,
За блакить бездонного неба,
Я люблю тебе, рідна земля!
Наймиліша моя Україно!
Мова ніжна, співуча, дзвінка,
У серцях українців багріє.
Вона вічна, як рідна земля!
Война Анна, 9-А клас
Україна наша єдина
Мал. Лещенко Емілії,
8-Б клас
Земля наша єдина,
Зветься вона – Україна.
Немов дівчина прекрасна,
Неначе сонце ясна.
Ті лани квітучі,
Високі гори, кручі,
Зелені сади і широкі степи,
Завжди пам’ятаємо,
Де б ми не були!
Татаренко Єлизавета,
9-А клас

9. Мал. Манової Аліни, 6 -Б клас
Вони кожною клітинкою тіла
Захищали Батьківщину.
Воювали, кулі в тіло своє брали,
І вмирали за наш край.
Була та доба «страшная»,
Коли нас «ізмором» брали.
Забирали вони все до крихти
І те за правильне вважали.
Вони - ті, що нашу волю взяли
І в кайдани закували,
Ті фашисти озвірілі
Заспокоїлися вже,
Бо вважали за потрібне те,
Що в їх країні є.
А комуністи, мов «всевишні»,
Лиш накази роздавали,
А про те, що буде завтра,
Вони навіть не згадали.
Але жодна зброя нас не брала:
Виживали всяк і де.
Кожен гордо з нас згадає,
Що українцями ми є!
Мал. Місаілової Марії, 7-Б клас
Герасимець Дарина, випускниця школи
Ми – українці!
Коли ти дорослим станеш,
Зрозумієш суть речей.
Ти повіриш і поставиш
Всі крапки свої над «і».
Війни не лише в дорослих,
А й в душі твоїй, маля.
З віком ти ще зрозумієш,
Те, що було в твоїх краях.
Кожен постріл АК, танку,
Кожен колос, що знайдеш,
В пам’яті старих, близьких
Лише зараз віднайдеш.
То були важкі часи…
Не лише для тих, хто жив.
Вони долю передали в генетичних кліточках.
Ось чому так хочемо плакати ,
Коли чуємо про той жах.
Вони край охороняли,
В якому живемо ми.
Ось чому всі ті могили
Нам потрібно берегти!

10. Тримайся, рідна Україно!
Тримайся, рідна Україно!
Ти сильна, ти здолаєш усе.
Бо ти ж у нас така єдина,
Ми любимо й цінуємо тебе.
Зазнала ти чимало горя,
Пережила приниження не раз.
І не здавалася без бою –
До перемоги йшла весь час.
Народ терпів страшенні муки,
Але треба було виживати.
У людей помалу опускались руки,
Та в ворога були готові ще стріляти.
Мільйон життів загинуло на полі,
Всі добрі мамині серця,
Поранено із-за страшної болі,
Що не живий син, що вже його нема.
Та здобули ми нашу перемогу,
Під мирним небом живемо.
Вклоняємося низько ми додолу
Тим, хто за нас життя віддав уже давно!
Демченко Вікторія, випускниця школи
Мал. Кривенко Ангеліни, 8-А клас

11. Я хочу стати справжнім патріотом,
Щоб в Україні кров не пролилась,
Не хочу, щоб за вікном гармати
Стріляли і стріляли повсякчас.
Я хочу, щоб цвіли каштани,
І український люд пісень співав!
Рідна Україна
Рідна Україна
Я народився й виріс в Україні,
І кращої я в світі не знайду,
І буду я відважно захищати
Країну, де я виріс і живу.
Храпачевський Олексій, 7-Б клас
Я народився й виріс в Україні,
І кращої я в світі не знайду,
І буду я Моя відважно Україно!
захищати
Країну, де я виріс і живу.
Я хочу стати справжнім патріотом,
Щоб в Україні кров не пролилась,
Не хочу, щоб за вікном гармати
Стріляли і стріляли повсякчас.
Я хочу, щоб цвіли каштани.
І український люд пісень співав!
Олексій,
6-Б клас
Мал. Херенкова Олександра,
Моя Україно, ти у світі єдина.
Навколо ліси і поля.
Найкраща у світі країна,
Найкраща у світі земля.
Ти сонцем ласкавим зігріта,
Садами уквітчана вся.
Любов’ю і миром повита,
Миліша у світі земля.
Хай пісні твої не змовкають
І радісний сміх навкруги.
Хай діти твої підростають,
Щасливі ідуть до мети.
Майбутнє я бачу країни
В єднанні і мирі людей.
І теплої гарної днини
Настане той час золотий.
Сільчук Костянтин, 6-Б клас
8-А клас

12. Герої
Настали часи, мій друже,
Тяжкі часи настали.
Що брат іде на брата
Своєю ж рукою вбивати.
Ти зупинись, подивись,
Як твій народ страждає,
Як твою країну
В кайдани одягають!
Як сльози материні ллються
За вбиту дитину,
За милого сина,
Що загинув за Вкраїну.
Чи для того ж, нене, ти його ростила,
Щоб кат вражий убив за хвилину?
Ті люди, герої, що життя віддали,
Так вони ж за нас,
За нас там стояли…
А ты говоришь:
«Какая власть, такой народ, не вижу изменений!»
Ніколи патріот не скаже так,
У кого в серці Україна.
Та як же так , скажіть же люди?
Для чого в 41-ому наші рідні
Життя віддали, щоб побачити,
Як вмирають онуки?
Чи мало сліз вони пролили
За нашу рідну Батьківщину?
І проливають досі…
Але ще є, ще є надія!
Не вмерла вона в серці нашім
Любов до України
І буде жити, поки подих є!
Коваленко Лілія, 8-Б клас

13. Люба моя Україно!
Я хочу тобі побажати
Безмежного тепла,
Ніжності та ласки,
Щирості й добра.
Я хочу тобі побажати
Повну чашу щастя
Та безкрайого простору.
Неосяжна моя,
Люба моя Україно!
Мир у світі
Лише б світило сонце,
Вітерець легенький дув,
Широко розтікались води
Та мир у світі був.
Щоб народи жили щасливо
У щирості й добрі.
Люба моя Україно,
Живи довго, живи!
Рости дітей покоління,
Як паростки доброти.
Біленко Олександра, 7-А клас
Мал. Радушинської Олени, 7-Б клас

14. Лицар ХХІ віку
Тобі сниться безкрає небо, палають яскраві вогні,
З жовто-блакитним гербом
Сниться наш прапор вночі.
Сняться дерева зелені, сняться тюльпани в саду.
Повітря вдихаєш в легені, ти відганяєш біду.
Ти , головне, будь сильним,
Не зважай на біль чи страх.
Тобі допоможе віра, та, що гріється в наших серцях.
Хай зима лупить снігом в очі,
Літо хай палким сонцем пече.
Нехай ворог лякає, як хоче, в тобі кров героя тече.
Вони можуть забрати в тебе зброю,
Однак залишиться міць.
Ти підеш із честю до бою, ти здолаєш їх без рушниць.
Вони можуть стріляти з гармати,
Вони можуть пробити щити,
Але честь твою їм не здолати.
З прапором гордо крокуєш ти.
Ти, головне, будь, не зневірся у чорну годину.
Хіба брат це?
Коли спочатку в обійми,
А потім так підло ніж у спину…
В Україні героїв без ліку, незнайомі їм відчай і страх!
Лицаре ХХІ віку,
Наші долі у тебе в руках!
Гоц Валерія, 10 клас
Мал. Кандиболотської Катерини, 10 клас

15. Мал. Владикіна Володимира, 5-Б клас
Герої небесної сотні
Як страшно не побачити світанок,
З утомою закрити очі і летіти…
Поцілувати мати наостанок
І сотником у небесах горіти.
Як холодно вмирати на землі,
Коханій тій землі, де все пала зісподу.
Ти, мов приречений, у затяжній петлі.
Назад уже ні вороття, ні ходу.
Ти прагнув справедливості і правди,
Що у тобі горіли, як тавро,
Натомість ти зазнав тяжкої зради,
Яка холодним лезом різала нутро…
Тобі пекло, спустошено боліло,
Навколо вмить все полетіло шкереберть,
Ти вийшов за відродження країни,
Б’ючись за волю, ти отримав смерть.
В тобі лишилась велич патріота
І сила дум тих щирих і натхненних,
А в нас великий відчай і скорбота.
І стільки ж Вас, героїв безіменних!
Байраченко Катерина,
випускниця школи

16. Вставай, Україно!
Вставай, Україно! Піднімайся, народе!
На боротьбу за мир і свободу!
Крим в окупації, суша і море,
Єднаймося, друзі, у нас спільне горе.
Вздовж наших кордонів від півдня на схід,
Озброєне військо вороже стоїть.
Там танки, гармати і БТРи,
У небі чатують гелікоптери.
Та нас запевняє «братская Раша»:
-Нам не нужна территория ваша.
Мы с Украиной - братский народ,
Российское войско не нападет.
И в Крыму- не россияне,
Человечки зеленые – инопланетяне.
Брехливий ти наш , північний сусіде!
Дружба така нам не підійде!
Хліб ми ділили з вами і сіль,
А ви принесли нам горе і біль.
Тож стережіться, «чоловічки зелені»,
Господарі ми на наших теренах.
Інопланетянин тут не пройде,
Голову й зброю свою покладе.
Південь і Схід, шикуйся в колони!
Вас вводять в оману зелені й червоні.
Північ і Захід – одна ми країна,
Одна Батьківщина у нас –Україна!
Єднаймося, друзі, ставаймо у лави!
На захист країни, на захист держави!
Смертей не буває двох, а чи трьох,
За нами країна, і з нами – Бог!
Стерницька Марина, Садівнича Ліана,
6-В клас

17. Мала
Батьківщина
Мал. Соломанюк Ольги, 6-В клас

18. «Мала Батьківщина» - це певною мірою,
Країна Дитячих спогадів, Пізнання та
Сміливих юнацьких мрій. Вона живе в
пам’яті саме в тому, дитячому вигляді і
залишається з тобою назавжди…
Місто Боярка для багатьох
конкурсантів є рідним містом,
крихітним всесвітом, де на очах сусідів,
односельців, друзів кожен із них
формується як особистість…
Мал. Магуряна Владислава, 6-В клас

19. Мій рідний край
Мій рідний край,
Зелений та квітучий!
Люблю купатись у ставах твоїх,
І бігати по доріжках і по луках,
До церкви у неділю зраночку ходить.
Навчаюсь у школі рідній я своїй,
Мій рідний край,
Ти серцю дорогий!
Річка – стрічка
Є маленька тиха річка.
Що найкраща на землі.
Є тихенька синя стрічка,
Що наспівує мені.
Є красива ніжна річка
Між зелених берегів,
Є стрімка бурхлива річка,
Місто що розмежовує навпіл.
Є дитинства мила річка,
Що біжить безперестанку.
Є дзвінка цілюща стрічка,
Що додає снаги щоранку.
Владислава,8-А
Храпачевський Олексій, 7-Б клас
Рідний край
Бережіть свій рідний край.
Бережіть ставки, озера.
Не забудьте рідний край,
Всі поля, ліси, дерева.
Всі любіть свій рідний край!
Не кидайте рідну землю!
І не залиште рідний край
У тяжку хвилину!
Михайленко Владислав, 8-А клас

20. Боярка
Боярка для нас – дорога Батьківщина.
Ми сюди приїжджаємо із далеких доріг,
Бо вона для нас рідна, як батьківський поріг.
Ми любимо її, бо вона в нас єдина!
То ж потрібно це місто нам всім шанувати,
Щоб приємно було гостей тут зустрічати,
Щоб Боярка гарна і весела була завжди!
І пишатися треба, що живемо в ньому ми!
Річка – стрічка
Є маленька тиха річка,
Що найкраща на землі.
Є тихенька синя стрічка,
Боярка
Боярка для нас – дорога Що Батьківщина.
наспівує мені.
Є красива ніжна річка
Ми сюди приїжджаємо із далеких доріг,
Між зелених берегів,
Бо вона для нас Є рідна, стрімка як батьківський бурхлива річка,
поріг.
Ми любимо її, Місто бо вона що в нас розмежовує єдина!
навпіл.
То ж потрібно це Є місто дитинства нам всім мила шанувати,
річка,
Щоб приємно було Що біжить гостей тут безперестанку.
зустрічати,
Щоб Боярка гарна Є дзвінка і весела цілюща була завжди!
стрічка,
І пишатися треба, Що що додає живемо снаги в ньому щоранку.
ми!, 6- А клас
Чичирко Владислава, 8-А клас
Мал. Махньової Валентини, 6-Б клас

21. Місто моє
На землі багато міст прекрасних-
Великих, середніх і малих.
Та рідне місто – лиш одне,
Такого більш нема ніде.
Тут особливо сходить сонце,
Воно щодня мені сміється у віконце.
Духмяно квітнуть сади щовесни!
А ще пахне п’янко бузок,
На якому шукаю п’ять пелюсток.
Хочу щастя для себе знайти,
Щоб жили у мирі я і ти!
Будь благословенне, місто моє!
Я щаслива, бо ти в мене є.
Є мама і тато, бабуся й дідусь,
Я за всіх Вас Богу молюсь!
Коваленко Аліна, 6-Б клас

22. Боярка
Різні в світі люди є,
Різні мови та країни.
Дав Бог кожному своє,
Я ж зростаю в Україні!
Але поміж областей,
Тихо місто причаїлось,
Там співає соловей,
Там колись я народилась.
Рідна Боярка моя,
Мов батьківська біла хата.
Так горнусь до тебе я.
Пахне тут чебрець і м’ята,
І шумить поволі ліс,
Немов вміє говорити.
Тихо й затишно тут скрізь,
Сяє сонце…Палають квіти…
Боярка- місто рідне моє,
Привітне і дуже яскраве.
Всіх сонце ніжно вітає,
Цілюще повітря, запахи трав,
На пагорбі церква схилилась.
Тут рідна стежина, виблискує став.
Це рідна земля, де я народилась.
Гоц Валерія, 10 клас

23. Вогненне
слово
Кобзаря

24. Україна і Шевченко… Які близькі та
невід’ємні ці поняття! Поет-лірик. Поет
– мислитель. Поет – страдник… Усе
його життя невіддільне духовно від
України. Пройшовши мученицькі кола
відчаю, йому, нарешті, усміхнулося
щастя: він побачив початок тієї
суспільної справи, до якої линув всією
душею. Проте не дожив до здійснення
того відродження, якому сприяв своїми
думами – піснями… Але його вогненне
слово відгукнулося у серцях наступних
поколінь і надихнуло до написання віршів
наших конкурсантів…

25. Кобзар України
Коли читаю я Шевченка,
То уявляю кобзаря -
Сидить сумний він при дорозі
І сам собі пісні співає.
Про те, що воля є на світі,
Але її ніхто не знає,
Що Україна – найрідніша в світі,
І всяк її кохає.
І сумно, тужно кобзареві,
Що бідні люди воленькі не знають,
А лихі, злі пани
Їх в рабство забирають.
Кузнюк Кароліна, 8–А клас
Мал. Грищенко Карини,
Сподівання Шевченка
Коли читаю я Шевченка,
То уявляю береги безкраї
Широкого Дніпра.
І сподівання, і надії
Відомого Кобзаря,
Що «наче човен в синім морі,
То виринали, то потопали».
Проте він жив і закликав:
«Борітесь, сильні духом,
Щоб жити вільно
На нашій рідній Україні!»
6-Б клас
Гойдаш Мілена, 8-А клас

26. Слово Кобзаря
Лунає крізь століття
Вогненне слово Кобзаря.
Він закликає люд схаменутись,
Піднятись із колін,
Запастися вольним духом,
Напитись води із Дніпра,
Набратись наснаги від матері-землі,
Побудувати світле
майбутнє для своїх нащадків…
Біленко Олександра, 7-А клас
Мал. Біленко Олександри, 7-А клас

27. Мова наша
солов’їна
Мал. Катраги Альони,
11-Б клас

28. Тільки той може осягти розумом і
серцем красу, велич і могутність
Батьківщини, хто збагнув відтінки
і пахощі рідного слова, хто
дорожить ним, як честю рідної
матері, як колискою, як добрим
іменем своєї родини…
Мал. Тетерюк Аліни, 7-Б клас

29. Мал. Абрашкіної Єлизавети, 5-А клас
***
ЇЇ хотіли вирвати з душі
І розіп’яти як Ісуса на хресті.
«Не смей!», - кричали «розмовляти»,
« Вам надо говорить»…Прокляті…
Ми вас братами називали,
Богдан Хмельницький нас єднав.
А ви найкраще, що ми мали,
Убити? Та народ не дав.
Вірші Тарасові лунають
У всьому світі. І співають
На рідній українській мові
Матусі діткам колискові.
І згадую я батька настанову:
« Шануй, синочок, українську мову!»
Нерощин Володимир, 8-Б клас

30. Мова
О мова моя, українська!
Ти - наче спів солов’я.
Я знаю тебе із самого дитинства,
Вічно мудра, красива, дзвінка.
Світайло Катерина, 5-А клас
Наша мова
Рідна наша мова,
Мова калинова,
Милозвучна, як струмок.
Легка ти, як пір’їна,
Наша мова солов’їна.
Я знаю тебе назубок.
А зубок непростий,
І чарівний, й золотий!
Кметь Руслана,
10 клас
Наша мова
Українцю, схаменися!
На Вкраїну подивися.
На її красу безмежну,
Не топчи, необережний,
Калинову рідну мову,
Не сплюндруй, як неготовий
Захистити її скрізь.
На маляток гамірних,
Попіклуйся ти про них.
Вони - майбутнє для Вкраїни
Багатомільйонної родини!
Біленко Олександра, 7-А клас

31. Найдорожча
в світі

32. Образ Матері ввібрав у себе всю
радість і печаль, усі втіхи та болі,
став прикладом вірності і
самопожертви, тієї сили духу, яку у
важку годину може виявити лише
материнське серце. Чутливими,
сповненими любові і ніжності,
предстали перед нами віршовані
рядки, які присвятили своїм
мамам наші конкурсанти…
Мал. Сапунової Дар’ї, 2-А клас

33. Мал. Диреволкової
Марії, 7-А клас
Моя мама
Мамо, мамочко, матусю!
Слів цих безліч знаю я.
Ти - найкраща в світі,
Кожен день дитинства
Пов'язаний з тобою,
Премудростям буття.
Ти, як вогник незгасимий,
Палаєш все моє життя.
Навіть коли й сумна.
Вірна подруга моя!
Курелчук Анастасія,
Моя мама сама мила,
Сама щира і красива.
Всім завжди допомагає
І мене не забуває.
І до всіх вона привітна,
І ласкава, і тендітна.
І за це свою матусю
Дуже міцно я люблю.
Мама
матусенько моя!
Ти мене навчила
Ти завжди весела,
Світайло Катерина, 7-А клас
7-Б клас
Мал. Стреляєвої Вероніки, 3-Б клас

34. ***
Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала,
Ти мене всю ніч
Малою колисала.
Ти співала мені
Про ті зорі ясні,
Про крилату лелеку,
Що летіла здалеку.
І про гори, ліси і поля-
Це все Батьківщина моя.
Ти співала про мову,
Про мову чудову
І про нашу квітучу Вкраїну.
Рідна мати моя,
Ти ночей не доспала,
Ти мені про чудову
Землю співала!
Чичирко Владислава, 8-А клас
Мал. Плахотнюк Тетяни, 3-А клас

35. Мал. Янчевської
Вікторії, 3-А клас

36. Пейзажна
лірика
Мал. Лещенко Емілії, 8-А клас

37. У поезію конкурсантів у номінації
«Пейзажна лірика» поринаєш
відразу, як задушливого літнього
дня у ласкаву прохолоду води…
Вона захоплює мінливими
картинами природи: «теплим
лагідним дощем», «літньою зоряною
ніченькою», «жовтневим
листопадом», «зимовими сніговими
кучугурами», «щедрим літнім
урожаєм»…
Мал. Товстенюка Владислава, 5-Б клас

38. А вже весна !
Хай ще зозуля в гаю не кує,
А весна вже до нас у гості йде!
Шпаки вернулися в рідний край,
Веснянки співає поле, річка й гай.
Розпустила шовковії віти верба,
Зажурилась, бо росте одна.
Шпаки до неї в гості завітали,
Веснянки рідні їй защебетали.
Розцвіла верба, бо тепер не одна,
Діти- птахи щодня її звеселяють,
До сонечка крильця свої виставляють,
Дощику першого для неї благають.
Щебечуть птахи в небі голубому,
Хоч і маленькі, а розуміють усе!
Співати хочеться й мені самому,
Дощик усім перші поцілунки несе!
Сільчук Костянтин, 6-Б клас
Мал. Балтіної Вікторії, 6-В клас

39. Матінка - весна
Дарунки всім нам принесла
Матінка - весна!
Землі нашій рідній - тепло,
А дівчаткам - квіткові віночкі.
По паркану кошеня йшло,
Граються з ним діти на травичці.
Всюди зелень, квіти,
Все розквітло!
Вибрунькуються листочки...
Все довкола радіє:
"Весна прийшла!
Красна прийшла!"
Все довкола співає,
Про прихід весни сповіщає!
Листопад
Листопад настав осінній,
По краях блукає іній...
І листочки золотаві
Шелестять попід ногами.
До зими кожен по- своєму
готується,
Кожен по своєму збирається
Зиму зустрічати.
Бурий ведмідь вже потроху
У барлозі готує тепло.
Білка тягне гриби і горіхи
У своє потаємне дупло.
Федорчук Анастасія, 6-А клас
Мал. Козачук Оксани, 7-А клас

40. Літо
Літо, літечко моє,
Ти не плач, будь ласка,
Скільки користі даєш
Ти мені на щастя.
Сію-сію на городі,
А ти звеселяєш!
Скільки радості несеш
Щедрим урожаєм!
Діти бігають , стрибають,
Усмішкою щастя сяють!
Лісові дзвіночки
Лісові дзвіночки
Сяють навесні,
Звеселяють діток
Вранці та вночі.
Світайло Катерина,
7-А клас
Ніченька
Вийшов місяць золотий,
Зіроньки сіяють.
Тихо стало у дворі,
Всі спати лягають.
Панує тиша,
Тихий двір…
Пливе місяць золотий,
Спати не лягає.
Ковальчук Тетяна,
7-Б клас
Мал. Магуряна
Владислава, 6-В клас

41. Сніг
Падає сніг, великий, лапатий,
Вкриває будівлі, сади та подвір’я,
Великі дерева, могутні кущі,
Що сплять ще з осінньої пори.
Ялинки радіють, кружляють у танці,
Співають новорічні пісні,
Все навкруг оживає,
Радіє новорічному святу,
Новорічній порі.
Ніч
Темна ніч зійшла до нас,
І тихо стало враз.
Всі звірята і курчата
Сплять у мами під крилом.
Вийшов місяць на ту пору,
Тихо стало у дворі,
Вже зачинена комора,
Тільки місяць у вікні…
Курелчук Анастасія, 7-Б клас

42. Осінь
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
А берізка над струмочком
Стала наче золота,
Вітер ніби ненароком
Їй косички запліта.
Бура Вікторія, 9-Б клас
***
Ліс колись –премудрий
Ліс коли –прекрасний.
Ліс сьогодні –одинокі пні…
Друже!
Якщо ти хочеш повітря чистого,
Якщо хочеш сонця яскравого.
Бережи дарунки матері –природи,
Збережи тепло рідної землі!
Біленко Олександра, 7-А клас
Мал. Магуряна Владислава, 6-В клас

43. Дощ
Вже напевне п’ятий день
Цей осінній дощ іде.
Я спинюся – він іде,
Я стрибаю – він іде.
Хоч би він й спинився де,
Та куди там – все іде!
Бура Вікторія, 9-Б клас
Весела зима
Починається зима,
Сонця в небі вже нема.
І пташки вже не співають,
І сніжинки не розтануть!
Всі дівчата і хлоп’ята
Враз зібрались на санчата,
І зраділа дітвора,
Бо прийшла до нас зима!
Кметь Руслана, 10 клас
Мал. Лещенко Емілії, 8-Б клас

44. ***
Осінь –гарна чарівниця,
Їй ніколи не стомитись,
І без пензля, і без фарби
Їй вдається малювати.
Зачарований лісок…
І стихає спів пташок,
Пожовтіли всі кущі,
Йдуть холодні вже дощі.
Чорнобривці забуяли у місті,
Калина у червоному намисті,
Гуляє вітерець по полю,
Роботи вистачить доволі.
Розмальований наш сад,
Скрізь яскравий маскарад.
З дерев листя облітає
І тихесенько кружляє.
Осінь- гарна чарівниця,
Їй ніколи не стомитись!
Гоц Валерія, 10 клас
Мал. Магуряна Владислава, 6-В клас

45. Шкільні
роки

46. Школа – простора й рідна, в ній
зібрана історія десятиліть та
поколінь історія … Школа - це
книга-розповідь життя, життя
учнівського та вчительського, бо
«без минулого немає майбуття, а
без історії немає і народу».
Трепетно і ніжно, із почуттям
великої вдячності і любові пишуть
про школу наші юні поети…

47. Шкільні роки
Мал. Івашко Катерини,
Шкільні роки- пора чудова,
Зростаємо ми у рідній школі,
Вивчаючи предметів ряд,
Пірнаючи головою у водоспад.
Шкільні роки – пора натхнення:
Підйоми, злети, вболівання…
Шкільні роки – пора мрійлива,
Чаруюча, барвиста, гомінка!
Шкільні роки –багата нива,
Яка буйно та рясно заколосила.
Шкільні роки – квітучий сад,
В якому зірочок парад!
*****
6-Б клас
Сонечко ласкаве і шумить трава,
Тихо йде до класу вчителька моя!
Ніжна її посмішка серце зігріває,
Слово ласкаве тугу всю знімає.
Я для неї радо небо нахилю
І в долоні теплі зорі всі складу,
Щоб її тернистий шлях важкий зігріти.
Учителько моя люба, як без тебе жити?
Біленко Олександра, 7-А клас

48. Яскравий день
Сьогодні віничка візьму,
Ганчірку, рукавички,
До школи швидко я піду
З яскравим, світлим личком.
Ми будемо у школі прибирати,
Щоб у школі було чисто.
Так сяй же, школо, наша рідна
На все наше місто!
Кияниця Єлизавета, 7-А клас
Мал. Закоти Анастасії, 5-Б клас

49. Рідна школа
Школа - другий дім,
Школа - друга радість!
Затишно і весело у нім.
Там наші вчителі,
Вони нас всіх навчають,
Діляться із нами своїми знаннями.
Тут бібліотека, де багато книг,
Потрапляєш у чарівний світ,
Як ступаєш за поріг.
Треба швидко портфель складати
І до школи поспішати!
Ковальчук Тетяна, 7-Б клас
Школа
Чи дощ іде,
Чи віхола надворі,
Та правила в школі
Незмінно суворі:
Не смій і думати про моду,
А одягайся по дрес-коду!
Бура Вікторія,
9-Б клас
Мал. Кияниці Єлизавети, 7-А клас

50. Вічні
почуття

51. Кохання – це те почуття, яке
підносить людину до високих поривань.
Саме кохання надихає на створення
шедеврів мистецтва, водить пензлем
художників, виливається в невмирущі
рядки поетів...
…Справжня дружба, як і кохання,
перемагає все - час, оточення,
обставини. Не тільки закоханих
розподіляють на небесах, друзів також.
Тому що друг теж частинка твоєї душі,
це ”обраний тобою родич”.
Саме ці світлі почуття надихнули
наших конкурсантів до написання віршів
про вічне…

52. Дружба
Мне говорили: дружбы не бывает,
Что это - сказки, это лишь в кино.
Но все ошиблись, ведь они не знали,
Что повстречать тебя мне было суждено.
С тобой могу и плакать, и смеяться,
Могу молчать, и знаю – ты поймёшь.
И если буду я в тебе нуждаться,
В минуту трудную, знаю, ты прийдёшь!
Ты не осудишь, если ошибусь я,
И дашь совет хороший, как всегда,
А если вдруг поссоримся немного,
С кем не бывает, с нами – иногда.
Я прощаю, ты меня прощаешь,
И мы опять часами говорим.
Я доверяю, ты мне доверяешь
Все наши тайны только нам двоим.
Мне говорили: дружбы не бывает,
Но их словам не верю всё равно.
Ведь для меня та сказка стала явью,
И мы подружки, прямо, как в кино!
Петриченко Інна, 8-Б клас

53. Мал. Стародуб Олени, 10 клас
Мелодію вітрів запам’ятай
Мелодію вітрів запам’ятай
І золотистий колір світла,
Разом із солов’ями заспівай
І зроби ковток повітря.
Схилися тихо до роси,
Яка так рано встала.
Прокинулись уже ліси,
Вона ж іще не впала.
Найважливіші пам’ятай слова,
Які для тебе промовляли.
І збережи у серці почуття,
Які, мов вогонь, палали.
Не згадуй ти ніколи ні образ,
Ні болю, ні страждання.
Хай забирає все це час,
Найкраще все ж – кохання.
Хоч час минулий не вернеш,
Та згадки будуть з нами.
Радій, кохай доки живеш
І вночі милуйсь зірками.
Демченко Вікторія, випускниця школи

54. Щастя
Не тримай того, хто йде від тебе,
Не сумуй за тим, що не вернеш.
Радій життю і вір у себе,
І до своєї мрії ти прийдеш.
Не викидай свій час на вітер,
І слів ти теж не розкидай.
Болючих фраз ніхто не витер
З душі людини – ти згадай!
Не плач за тим, хто тебе кинув –
Когось ти кращого знайдеш.
Ти ще живеш, ти не загинув,
Дорогою своєю далі йдеш.
Пишайся тим, що ти живеш на світі,
Будь вдячний Богові за це.
Ти бачиш сонце, ліс і квіти.
Щасливим будь – для цього є усе!
Демченко Вікторія,
випускниця школи
Мал. Мар’янської Анастасії, 9-А клас

55. Подрузі Вірі
Сумно жити мені без неї,
Кожну ніч вона сниться мені.
Живе вона в іншій родині,
Далеко від нас – на чужині.
Довго ми з нею дружили,
Секретів не було у нас.
Нещастя нас розлучило,
Що сталось у Віри в той час.
Живеш ти в заморській країні,
Говориш на мові чужій.
Чекаю тебе в Україні,
У рідній твоїй стороні.
Петриченко Інна, 8-Б клас
Мал. Наєнка Дмитра, 1-В клас

56. Синиця в душі
Маленька, ніжна, добра птаха
З тяжким життям війну веде.
Вона замерзла, мучить спрага,
Ось-ось на землю вже впаде…
Смарагдові краплинки крові
Стікають швидко, мов сльоза.
Вона бажала щирості, любові,
А тут з життям кривавая війна.
І хоч маленька, зовні може здатись,
Перешкод пережила вона немало.
Красою любить щиро милуватись,
Натомість гниль і ріже біль яскраво.
Життя … Синиця переможе!
І силу цю відчуєш ти!
Вона в тобі,
Тобі, маленька, допоможе,
Лише життя її ти бережи!
Слово «душа» багато означає,
Це простір, що по життю тебе веде,
Це та синичка, що тебе благає,
Допоможи ти їй тепер.
Про зло забудь, добро у світі є.
Добрими вчинками синичку підгодуєш,
Гарненька, щастя тобі принесе,
Невже за ним ти не сумуєш?
Синиця заклює усе, що заважає,
Не просто так вона в війну втягнулась…
Її ім’я - Душа, про тебе вона дбає.
Пам’ятай її, щоб не забулась…
Вєнєдіктова Анастасія,
10 клас
Мал. Доценко Ольги, 9-А клас