Medic, how to be nurse. qwnifjuenhhhhhhhhhhhhiu qoefuhuiq feqiojhfqoiujf qoi8jfoiqfh iohjrfqiohj riohjgeoif gioq groiqhjgoiqrg oiqrg oiwrhjgoi5oijgiug ///

1. медична сестра інфекційного відділення Лебединської ЦРЛмедична сестра інфекційного відділення Лебединської ЦРЛ
Кабацька Оксана ОлексіївнаКабацька Оксана Олексіївна
2012 рік2012 рік

2. Догляд ділиться наДогляд ділиться на
загальнийзагальний тата
спеціальнийспеціальнийСеред загальних заходів виділяють:Серед загальних заходів виділяють:
а)а) гігієнічне утримання приміщення,ліжка,самогогігієнічне утримання приміщення,ліжка,самого
хворого,його одягу,посуду,предметів туалетухворого,його одягу,посуду,предметів туалету
тощо;тощо;
б)б) чітке виконання всіх призначень лікаря;чітке виконання всіх призначень лікаря;
в)в)спостереження за перебігом хвороби,станомспостереження за перебігом хвороби,станом
хворого та інформування лікаря про зміни станухворого та інформування лікаря про зміни стану
його здоровйого здоров’’я;я;
г)г) годування хворого.годування хворого.

3. Загальний догляд-Загальний догляд- це сума тихце сума тих
заходів,які потребують будь-які хворізаходів,які потребують будь-які хворі
незалежно від характеру їхнезалежно від характеру їх
захворювання (патології),віку,статі.захворювання (патології),віку,статі.

4. Дії медичногоДії медичного
персоналу,повперсоналу,пов ’’язані зіязані зі
специфікою власнеспецифікою власне
захворювання чи травми тазахворювання чи травми та
їх лікування,складаютьїх лікування,складають
спеціальний догляд.спеціальний догляд.

5. Правильний догляд заПравильний догляд за
інфекційними хворимиінфекційними хворими –– не тількине тільки
складова лікування,а й важливийскладова лікування,а й важливий
протиепідемічний захід,якийпротиепідемічний захід,який
спрямовується на попередженняспрямовується на попередження
поширенняпоширення інфекцій.інфекцій.

6. Особливості доглядуОсобливості догляду
за інфекційнимиза інфекційними
хворими:хворими:
 Переважна більшість хворих виділяють вПереважна більшість хворих виділяють в
зовнішнє середовище збудниківзовнішнє середовище збудників
хвороб,тобто являються збудникамихвороб,тобто являються збудниками
інфекції;інфекції;
 Інфекційні хвороби супроводжуютьсяІнфекційні хвороби супроводжуються
гарячкою,інтоксикацією і ураженням ЦНС;гарячкою,інтоксикацією і ураженням ЦНС;
 Інфекційні хвороби гострі,динамічніІнфекційні хвороби гострі,динамічні
захворювання,при яких ,стан хворого можезахворювання,при яких ,стан хворого може
раптово змінюватися.раптово змінюватися.

7. Медична сестра під часМедична сестра під час
догляду за хворимдогляду за хворим
звертає увагу на:звертає увагу на:
 Динаміку болю (зДинаміку болю (з’’явився чи зник);явився чи зник);
 Зміни в поведінці хворого,його настрою;Зміни в поведінці хворого,його настрою;
 Колір шкіри та слизових оболонокКолір шкіри та слизових оболонок
(синюшність,блідість,гіперемія,жовтяниця);(синюшність,блідість,гіперемія,жовтяниця);
 Коливання температури тіла;Коливання температури тіла;
 Характер та частоту диханняХарактер та частоту дихання
(задишка,свистяче);(задишка,свистяче);
 Появу кашлю чи його зміну;Появу кашлю чи його зміну;

8.  Характер виділень (харкотиння,колірХарактер виділень (харкотиння,колір
сечі,домішки крові,гною – в калі тощо);сечі,домішки крові,гною – в калі тощо);
 Відсутність чи появу апетиту;Відсутність чи появу апетиту;
 Наявність чи відсутніНаявність чи відсутніccть диспепсичних тать диспепсичних та
кишкових розладів : за наявностікишкових розладів : за наявності
блювання – характер блювотних мас таблювання – характер блювотних мас та
стан випорожнень);стан випорожнень);
Про результати спостережень за хворимиПро результати спостережень за хворими
медсестра доповідає лікарю.медсестра доповідає лікарю.
Всі медикаменти медсестра повинна самаВсі медикаменти медсестра повинна сама
роздати хворим,а останні – маютьроздати хворим,а останні – мають
прийняти ліки в її присутності.прийняти ліки в її присутності.

9. Одним з головних показниківОдним з головних показників
стану людини єстану людини є температура їїтемпература її
тілатіла..
 Температуру хворим вимірюютьТемпературу хворим вимірюють два разидва рази
на добу,на добу,а у випадку деяких захворювань –а у випадку деяких захворювань –
по призначенню лікаря,по призначенню лікаря,кожні 2 годиникожні 2 години..

10. ВимірюванняВимірювання
температури тілатемператури тіла
Температура здорової людини становить уТемпература здорової людини становить у
пахвовій ямці 36,4 – 36,9 С ,у порожнині рота –пахвовій ямці 36,4 – 36,9 С ,у порожнині рота –
37,1 – 37,3 С ,у прямій кишці 37,3 – 37,5 С.37,1 – 37,3 С ,у прямій кишці 37,3 – 37,5 С.
Перед уведенням термометра у пахвовуПеред уведенням термометра у пахвову
ямку,особливо при потовиділенні,требаямку,особливо при потовиділенні,треба
протерти шкіру змоченим теплою водоюпротерти шкіру змоченим теплою водою
рушником,потім витерти насухо. Щоб термометррушником,потім витерти насухо. Щоб термометр
не зсувався треба щільно притиснути плече доне зсувався треба щільно притиснути плече до
грудної клітки.грудної клітки.
Якщо хворий непритомний або збуджений,требаЯкщо хворий непритомний або збуджений,треба
підтримувати його руку.підтримувати його руку.

11. Термін вимірювання температури тілаТермін вимірювання температури тіла 1010 хв.хв.
Результати щоденного вимірюванняРезультати щоденного вимірювання
температури тіла записують утемператури тіла записують у
температурний листок,який заводять натемпературний листок,який заводять на
кожного хворого.кожного хворого.
Залежно від ступеня підвищенняЗалежно від ступеня підвищення
температури тіла розрізняють такі видитемператури тіла розрізняють такі види
гарячки субфебрильнагарячки субфебрильна – від 37 до 38 С;– від 37 до 38 С;
помірно підвищенапомірно підвищена – від 38 до 39 С;– від 38 до 39 С; високависока
– від 39 до 40 С;– від 39 до 40 С; надвисоканадвисока – від 40 до 41– від 40 до 41
С,С,гіперпіретичнагіперпіретична – понад 41 С.– понад 41 С.

12. Догляд за хворими ізДогляд за хворими із
гарячкою залежить відгарячкою залежить від
стадії гарячкистадії гарячки
На стадії підвищення температури тілаНа стадії підвищення температури тіла
характерніхарактерні::
- блідість шкіри;блідість шкіри;
- слабкість;слабкість;
- головний біль;головний біль;
- холодні кінцівки;холодні кінцівки;
- хворого знобить,трусить від холоду.хворого знобить,трусить від холоду.
Догляд:Догляд: тепло вкрити,дати гарячетепло вкрити,дати гаряче
пиття,грілки до ніг.пиття,грілки до ніг.

13. На стадії утримання високої температуриНа стадії утримання високої температури
тіла у хворого:тіла у хворого:
- румрум’’янець шкіри;янець шкіри;
- гарячі кінцівки й чоло;гарячі кінцівки й чоло;
- тахіпное,тахікардія;тахіпное,тахікардія;
- буває марення.буває марення.
Догляд:Догляд: індивідуальне спостереження дляіндивідуальне спостереження для
запобігання неадекватнихзапобігання неадекватних
поступків,виконання лікарськихпоступків,виконання лікарських
призначень.призначень.

14. На стадії зниження гарячкиНа стадії зниження гарячки
спостерігається:спостерігається:
- потіння;потіння;
- у разі критичного зниження температуриу разі критичного зниження температури
бувають розлади гемодинаміки;бувають розлади гемодинаміки;
Догляд:Догляд: вчасно переодягати хворого ввчасно переодягати хворого в
суху білизну, інформувати лікаря просуху білизну, інформувати лікаря про
стан гемодинаміки.стан гемодинаміки.

15. Критичне зниженняКритичне зниження
температури тілатемператури тіла
При обПри об’’єктивному дослідженні виявляють:єктивному дослідженні виявляють:
- блідість шкіри, яка згодом стає ціанотичноюблідість шкіри, яка згодом стає ціанотичною;;
- шкіра вкрита холодним липким потом;шкіра вкрита холодним липким потом;
- пульс прискорений;пульс прискорений;
- артеріальний тиск падає;артеріальний тиск падає;
- дихання стає прискореним;дихання стає прискореним;
- хворий непритомніє;хворий непритомніє;
- зіниці розширюються;зіниці розширюються;
- можуть виникнути судоми.можуть виникнути судоми.

16. Невідкладна допомогаНевідкладна допомога
хворомухворому
при колапсіпри колапсі
11. З-під голови хворого забрати подушку та опустити. З-під голови хворого забрати подушку та опустити
підголівник ліжка.підголівник ліжка.
22. Підняти ножний кінець ліжка на 30-40 см. Підняти ножний кінець ліжка на 30-40 см
33. Якщо пацієнт притомний, дати випити йому. Якщо пацієнт притомний, дати випити йому
міцного чаю або кави.міцного чаю або кави.
44. Обложити пацієнта грілками.. Обложити пацієнта грілками.
55. Медикаментозна допомога по призначенню. Медикаментозна допомога по призначенню
лікаря.лікаря.
Надалі здійснювати спостереження за загальнимНадалі здійснювати спостереження за загальним
станом хворого.станом хворого.

17. Важливе значення маєВажливе значення має
дотримання хворимдотримання хворим
призначення йому режимупризначення йому режиму
фізичної активності.фізичної активності.
В лікувальних закладах режим хворогоВ лікувальних закладах режим хворого
може бути:може бути:
а)а) суворим постільним (відсутнясуворим постільним (відсутня
свідомість,параліч);свідомість,параліч);
б)б) постільним (дозволяють повертатися впостільним (дозволяють повертатися в
ліжку,сідати,опустивши ноги);ліжку,сідати,опустивши ноги);

18. в)в) напівпостільним ( хворий моженапівпостільним ( хворий може
самостійно повертатися,сідати в ліжкусамостійно повертатися,сідати в ліжку
і вставати з нього,ходити по палаті);і вставати з нього,ходити по палаті);
г)г) загальним (дозволяється ходити позагальним (дозволяється ходити по
коридору,приймати їжу вкоридору,приймати їжу в
їдальні,приймати гігієнічний душ,ходитиїдальні,приймати гігієнічний душ,ходити
в туалет).в туалет).

19. ВимірюванняВимірювання
артеріального тискуартеріального тиску
Артеріальний тискАртеріальний тиск –– тиск крові на стінки судин.тиск крові на стінки судин.
Керуючись показниками АТ,можна скластиКеруючись показниками АТ,можна скласти
уявлення про ступінь тяжкості шоку абоуявлення про ступінь тяжкості шоку або
колапсуколапсу ,, про величину крововтрати. Підпро величину крововтрати. Під
контролем АТ проводиться введення ліків,крові.контролем АТ проводиться введення ліків,крові.
У нормі систолічний АТ коливається від 100 доУ нормі систолічний АТ коливається від 100 до
140, діастолічний – від 60 до 90 мм140, діастолічний – від 60 до 90 мм
рт.ст.,залежно від психічного і фізичного станурт.ст.,залежно від психічного і фізичного стану
людини.людини.
Уранці тиск дещо нижчий,ніж увечері.Уранці тиск дещо нижчий,ніж увечері.
Для вимірювання артеріального тискуДля вимірювання артеріального тиску
використовують мембранні або електроннівикористовують мембранні або електронні
сфігмоманометри.сфігмоманометри.

20. ВимірюванняВимірювання
артеріального тискуартеріального тиску

21. Дослідження пульсуДослідження пульсу
ПульсПульс –– поштовхоподібні коливання стінокпоштовхоподібні коливання стінок
артерій,внаслідок руху крові по судинах при кожномуартерій,внаслідок руху крові по судинах при кожному
скороченні серця.скороченні серця.
Частота пульсу залежить від:Частота пульсу залежить від:
--віку – найбільша частота пульсу в перші роки життя ,віку – найбільша частота пульсу в перші роки життя ,
- фізичної роботи,фізичної роботи,
- фізіологічного стану,фізіологічного стану,
- статі ( у жінок пульс на 5 – 10 частіший,ніж у чоловіків),статі ( у жінок пульс на 5 – 10 частіший,ніж у чоловіків),
- від психічного стану.від психічного стану.
Норма 60-80 ударів за 1 хв.
Пульс досліджують протягом 1 хв. чи 30 сек. В останньому
випадку результат множать на 2.
Частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв. називають
тахікардією, а частоту серцевих скорочень менше ніж 60
за 1 хв. – брадикардією.

22. Місця визначенняМісця визначення
пульсу:пульсу:
- сонна артерія;
- скронева артерія;
- стегнова
,підключична,підколінна;
- променева артерія.

23. Дослідження частотиДослідження частоти
диханнядиханняСпостереження за диханням,якСпостереження за диханням,як
правило,правило, проводятьпроводять
візуально,непомітно длявізуально,непомітно для
хворого.хворого. У чоловіківУ чоловіків
переважає так званепереважає так зване
“черевне”“черевне” диханнядихання – за– за
рахунок скороченнярахунок скорочення
діафрагми,а у жінок –діафрагми,а у жінок –
“грудне”“грудне” – за рахунок– за рахунок
скорочення мскорочення м’’язів.язів.
У здорової дорослої людиниУ здорової дорослої людини
частота дихальних рухівчастота дихальних рухів
дорівнює 16-20 раз надорівнює 16-20 раз на
хвилину у стані спокою,а ухвилину у стані спокою,а у
немовлят 40 – 60.немовлят 40 – 60.

24. Положення хворого уПоложення хворого у
ліжкуліжку
Час перебування у лікарні хворий в основному проводить уЧас перебування у лікарні хворий в основному проводить у
ліжку.ліжку. Розрізняють такі положення хворого у ліжкуРозрізняють такі положення хворого у ліжку ::
активне,пасивне,вимушене.активне,пасивне,вимушене.
АктивнеАктивне –– це положення,коли хворий може самостійноце положення,коли хворий може самостійно
вставати з ліжка,сидіти,ходити,обслуговувати себевставати з ліжка,сидіти,ходити,обслуговувати себе..
ПасивнеПасивне –– це положення,коли хворий не може самостійноце положення,коли хворий не може самостійно
переміщуватись,повертатися в ліжку,піднятипереміщуватись,повертатися в ліжку,підняти
руки,ноги,голову і лежить у такому положенні,яке йомуруки,ноги,голову і лежить у такому положенні,яке йому
надали.надали. Таке положення свідчить про тяжкий станТаке положення свідчить про тяжкий стан
хворого,і перебувають у ньому хворі в непритомномухворого,і перебувають у ньому хворі в непритомному
стані,при різкій слабкості,паралізовані,надто виснаженістані,при різкій слабкості,паралізовані,надто виснажені
хворі.хворі.

25. Вимушене положенняВимушене положення буває декількохбуває декількох
видів:видів:
а)а) вимушене активневимушене активне –– це коли хворийце коли хворий
займає самостійно,свідомо такезаймає самостійно,свідомо таке
положення,щоб полегшити своїположення,щоб полегшити свої
страждання.страждання.
б)б) вимушене пасивневимушене пасивне положення в ліжку –положення в ліжку –
коли хвороба змушує пацієнта зайнятиколи хвороба змушує пацієнта зайняти
його,наприклад,у перші дні інфарктуйого,наприклад,у перші дні інфаркту
міокарда,міокарда, навіть у випадках,коли пацієнтнавіть у випадках,коли пацієнт
може повертатись самостійно.може повертатись самостійно.

26. Ліжко хворого і вимоги до йогоЛіжко хворого і вимоги до його
обладнанняобладнання
Оскільки хвора людина більшуОскільки хвора людина більшу
частину часу проводить участину часу проводить у
ліжку,дуже важливо,щоб воноліжку,дуже важливо,щоб воно
було зручнимбуло зручним. Лікарні оснащують. Лікарні оснащують
ліжками двох типів:ліжками двох типів: звичайнимизвичайними
тата функціональними.функціональними.
Тяжкохворим кращеТяжкохворим краще
використовувати у відділенняхвикористовувати у відділеннях
стаціонарустаціонару функціональні ліжка.функціональні ліжка.
За допомогоюЗа допомогою
ручок,розташованих біляручок,розташованих біля
головного та ножного кінців ліжкаголовного та ножного кінців ліжка
або розміщених посерединіабо розміщених посередині
ліжка,можна підняти або опуститиліжка,можна підняти або опустити
відповідні секції ліжка і надативідповідні секції ліжка і надати
хворому зручного положення.хворому зручного положення.

27. Замінюють постільну та натільну білизну у стаціонарі 1 разЗамінюють постільну та натільну білизну у стаціонарі 1 раз
на 7-10 діб або щоразу після забруднення.на 7-10 діб або щоразу після забруднення. ПерестеляютьПерестеляють
постіль тяжкохворим двічі на день.постіль тяжкохворим двічі на день. При цьомуПри цьому
розправляють на постелі складки,струшуютьрозправляють на постелі складки,струшують
крихти,витрушують ковдру з підковдрою,спушують ікрихти,витрушують ковдру з підковдрою,спушують і
поправляють подушку.поправляють подушку. Перестилання здійснюють передПерестилання здійснюють перед
вологим прибиранням палати.вологим прибиранням палати.
При заміні постільної білизни,якщо дозволяють умови та станПри заміні постільної білизни,якщо дозволяють умови та стан
хворого,краще посадити його на стілець або перекласти нахворого,краще посадити його на стілець або перекласти на
інше ліжко чи кушетку.інше ліжко чи кушетку. Мокру від поту білизну слідМокру від поту білизну слід
прати,сушити її не рекомендується.прати,сушити її не рекомендується. Заміняти та забиратиЗаміняти та забирати
брудну білизну потрібно в гумових рукавичках.брудну білизну потрібно в гумових рукавичках.
Білизну,забруднену кровБілизну,забруднену кров’’юю або виділеннями,необхідноабо виділеннями,необхідно
згорнути забрудненою поверхнею до середини ізгорнути забрудненою поверхнею до середини і
транспортувати у щільних клетранспортувати у щільних клейойончастих мішках.нчастих мішках.
Заміна постільної іЗаміна постільної і
натільної білизнинатільної білизни
тяжкохворимтяжкохворим

28. Заміна постільної білизниЗаміна постільної білизни

29. Заміна натільної білизниЗаміна натільної білизни

30. Догляд за шкіроюДогляд за шкірою
Хворі,які перебувають на загальному режимі,заХворі,які перебувають на загальному режимі,за
відсутності протипоказань (порушеннявідсутності протипоказань (порушення
цілості шкірних покривів) можуть прийматицілості шкірних покривів) можуть приймати
ванну або душ щоденно.ванну або душ щоденно.
Тяжкохворим туалет шкіри повинна проводитиТяжкохворим туалет шкіри повинна проводити
медична сестра вранці і ввечері.медична сестра вранці і ввечері. ПротираютьПротирають
шкіру рушником або бавовняноюшкіру рушником або бавовняною
серветкою,зволоженими теплою водою абосерветкою,зволоженими теплою водою або
теплим розчином оцту (одна столова ложкатеплим розчином оцту (одна столова ложка
9% розчину оцту на склянку води) у такій9% розчину оцту на склянку води) у такій
послідовностіпослідовності :: обличчя,заобличчя,за
вухами,шию,передню і бокові частини грудноївухами,шию,передню і бокові частини грудної
клітки,живіт,руки,спину,стегна,гомілки,ступні.клітки,живіт,руки,спину,стегна,гомілки,ступні.

31. Умивання тяжкохворихУмивання тяжкохворих проводять не рідше 2 разів напроводять не рідше 2 разів на
добу,а у разі потреби і частіше. Обличчя протираютьдобу,а у разі потреби і частіше. Обличчя протирають
зволоженою марлевою або бзволоженою марлевою або бaaвовняною серветкою чивовняною серветкою чи
мм’’яким рушником. Потім обличчя витирають сухимяким рушником. Потім обличчя витирають сухим
рушником.рушником.

32. Миття рукМиття рук
тяжкохворимтяжкохворим
Руки у тяжкохворихРуки у тяжкохворих
миють не рідше 3 разівмиють не рідше 3 разів
на добу,а у разі потреби іна добу,а у разі потреби і
частіше. Для цього білячастіше. Для цього біля
хворого ставлятьхворого ставлять
миску,зливають водумиску,зливають воду
хворому на руки.хворому на руки. ЯкщоЯкщо
потрібно,використовуютьпотрібно,використовують
мило.мило.

33. Миття нігМиття ніг
тяжкохворимтяжкохворимМиття ніг тяжкохворим здійснює медичнаМиття ніг тяжкохворим здійснює медична
сестра. На нижню частину постелісестра. На нижню частину постелі
застеляють клейонку,зверху клейонкизастеляють клейонку,зверху клейонки
ставлять миску з теплою водою іставлять миску з теплою водою і
занурюютьзанурюють у неї ноги хворого. Якщо сіткау неї ноги хворого. Якщо сітка
ліжка дуже прогинається під хворим,толіжка дуже прогинається під хворим,то
відгортають нижній кінець матраца,навідгортають нижній кінець матраца,на
сітку ліжка ставлять миску з теплоюсітку ліжка ставлять миску з теплою
водою,намиленою губкою ретельноводою,намиленою губкою ретельно
протирають міжфалангові проміжки,апротирають міжфалангові проміжки,а
також інші ділянки ніг,промиваютьтакож інші ділянки ніг,промивають
чистою водою;висушують чистимчистою водою;висушують чистим
рушником. Ноги тяжкохворим миють 2-3рушником. Ноги тяжкохворим миють 2-3
рази на тиждень.рази на тиждень.

34. Догляд за волоссямДогляд за волоссям
Медична сестра вранці та ввечері повиннаМедична сестра вранці та ввечері повинна
розчісувати волосся тим хворим,які нерозчісувати волосся тим хворим,які не
можуть це зробити самостійно.можуть це зробити самостійно. У кожногоУ кожного
хворого повинен бути індивідуальнийхворого повинен бути індивідуальний
гребінець.гребінець.
Голову миють 1 раз на 7-10Голову миють 1 раз на 7-10
днів,використовуючи теплу воду,шампунь,днів,використовуючи теплу воду,шампунь,
сесеppветку,ветку, рушник. Піднімаютьрушник. Піднімають головнийголовний
кінець матраца,на сітку ліжка ставлятькінець матраца,на сітку ліжка ставлять
таз.таз. Голову трохи нахиляютьГолову трохи нахиляють
назад;наливають воду,намилюютьназад;наливають воду,намилюють
шампунем,споліскують,насухо витираютьшампунем,споліскують,насухо витирають
і розчісують.і розчісують. Потім голову обвПотім голову обв’’язуютьязують
сухим рушником або серветкою,щоб несухим рушником або серветкою,щоб не
допустити переохолодження,особливо вдопустити переохолодження,особливо в
холодну пору року.холодну пору року.

35. Пролежні: причиниПролежні: причини
виникненнявиникнення їх,заходиїх,заходи
щодо профілактикищодо профілактики
Пролежні ( змертвіння,некроз)Пролежні ( змертвіння,некроз) – це дистрофічні, виразкові,– це дистрофічні, виразкові,
некротичні зміни шкіри, підшкірної жирової клітковини інекротичні зміни шкіри, підшкірної жирової клітковини і
навіть окістя, що розвиваються внаслідок порушеннянавіть окістя, що розвиваються внаслідок порушення
місцевого кровопостачання та іннервації.місцевого кровопостачання та іннервації.
Пролежні виникають внаслідок тривалого тискуПролежні виникають внаслідок тривалого тиску на одне й тена одне й те
саме місце тіла. У виникненні пролежнів не останню рольсаме місце тіла. У виникненні пролежнів не останню роль
відіграє порушення трофічної функції нервової системи.відіграє порушення трофічної функції нервової системи.
Стиснення ділянки тіла порушує кровопостачання шкіри іСтиснення ділянки тіла порушує кровопостачання шкіри і
глибше розташованих тканин. Внаслідок цього ці ділянкиглибше розташованих тканин. Внаслідок цього ці ділянки
некротизуються. Приєднується гноєтворна,а іноді йнекротизуються. Приєднується гноєтворна,а іноді й
анаеробна інфекція.анаеробна інфекція.

36. Ступені важкості пролежнів залежать від глибини ураженняСтупені важкості пролежнів залежать від глибини ураження
тканин.тканин.
Так, для першого ступеня характерна біла або червона плямаТак, для першого ступеня характерна біла або червона пляма
на шкірі,яка не зникає. Червона пляма на шкірі з твердимна шкірі,яка не зникає. Червона пляма на шкірі з твердим
обідком.обідком.
При другому ступені спостерігається здерта,зсунута шкіра.При другому ступені спостерігається здерта,зсунута шкіра.
При третьому ступені важкості є некротичні ділянки шкіри іПри третьому ступені важкості є некротичні ділянки шкіри і
мм’’яких тканин.яких тканин.
При четвертому – ураження кістки.При четвертому – ураження кістки.
У хворих,що лежать на спині,найчастіше виникають пролежніУ хворих,що лежать на спині,найчастіше виникають пролежні
на ділянках лопаток,ліктів,тазовихна ділянках лопаток,ліктів,тазових
кісток,крижів,сідниць,сідничних костей,пкісток,крижів,сідниць,сідничних костей,п’’яток.яток.

37. Поява пролежнів вказуєПоява пролежнів вказує
на недостатній догляд зана недостатній догляд за
хворим!хворим!

38. ПрофілактикаПрофілактика
пролежнівпролежнів
Змінюють положення хворого кожні 2 год., щоразуЗмінюють положення хворого кожні 2 год., щоразу
перевіряючи стан ділянки шкіри, на яку діє тиск.перевіряючи стан ділянки шкіри, на яку діє тиск.
Двічі на день здійснюють часткове оброблення шкіри.Двічі на день здійснюють часткове оброблення шкіри.
Стежать за білизною хворого. Білизна повинна бути чистою,Стежать за білизною хворого. Білизна повинна бути чистою,
сухою без складок і крихт.сухою без складок і крихт.
Надають хворому такого положення, щоб маса тіла булаНадають хворому такого положення, щоб маса тіла була
рівномірно розподілена, тобто, щоб на кожну частину тіларівномірно розподілена, тобто, щоб на кожну частину тіла
діяв рівномірний тиск. Для цього слід використовуватидіяв рівномірний тиск. Для цього слід використовувати
спеціальні пристосування і ліжка з надувнимиспеціальні пристосування і ліжка з надувними
матрацами,протипролежневі установки або звичайніматрацами,протипролежневі установки або звичайні
подушки.подушки.
Під ділянки можливого утворення пролежнів підкладаютьПід ділянки можливого утворення пролежнів підкладають
бавовняний круг, наповнений просом.бавовняний круг, наповнений просом.

39. Стежать за регулярністю випорожнень хворого, запобігаютьСтежать за регулярністю випорожнень хворого, запобігають
і лікують нетримання сечі і калу.і лікують нетримання сечі і калу.
Розвивають у хворого навички самодопомоги, заохочуютьРозвивають у хворого навички самодопомоги, заохочують
його до самостійних дій,використовуючи перекладинийого до самостійних дій,використовуючи перекладини
над ліжком або поручні, щоб хворий міг самостійнонад ліжком або поручні, щоб хворий міг самостійно
змінювати положення в ліжку, а за можливостізмінювати положення в ліжку, а за можливості
підніматись і вставати.підніматись і вставати.
Місце можливого утворення пролежнів інтенсивноМісце можливого утворення пролежнів інтенсивно
протирають тампоном або серветкою, змоченою одним ізпротирають тампоном або серветкою, змоченою одним із
наведених розчинів: 10% розчином камфорного спирту,наведених розчинів: 10% розчином камфорного спирту,
1% розчином саліцилового спирту, слабким розчином1% розчином саліцилового спирту, слабким розчином
оцтової кислоти(1 столова ложка столового оцту на 1оцтової кислоти(1 столова ложка столового оцту на 1
склянку води). У разі почервоніння шкіри періодичносклянку води). У разі почервоніння шкіри періодично
розтирають її сухим рушником для поліпшеннярозтирають її сухим рушником для поліпшення
кровообігу. Пухирі змащують 1% розчиномкровообігу. Пухирі змащують 1% розчином
брильянтового зеленого потім накладають сухубрильянтового зеленого потім накладають суху
асептичну повасептичну пов’’язку.язку.

40. Профілактика пролежнів

41. Догляд за ротовоюДогляд за ротовою
порожниноюпорожниною
ТТяжкохворим обробляють ротовуяжкохворим обробляють ротову
порожнину 2 рази на добу.порожнину 2 рази на добу.
Туалет ротової порожниниТуалет ротової порожнини
притомного тяжкохворого.притомного тяжкохворого.
Допомагають тяжкохворому вимитиДопомагають тяжкохворому вимити
руки. Забезпечують його ватнимируки. Забезпечують його ватними
або марлевими тампонами, однимабо марлевими тампонами, одним
із розчинів для оброблення ротовоїіз розчинів для оброблення ротової
порожнини(розчин каліюпорожнини(розчин калію
перманганату, 2% розчин натріюперманганату, 2% розчин натрію
гідрокарбонату) та ниркоподібнимгідрокарбонату) та ниркоподібним
лотком. Зволоженим тампономлотком. Зволоженим тампоном
хворий сам протирає собі зуби,хворий сам протирає собі зуби,
потім прополіскує ротовупотім прополіскує ротову
порожнину.порожнину.

42. Туалет ротової порожниниТуалет ротової порожнини
непритомного тяжкохворогонепритомного тяжкохворого
Опускають підголовник ліжка, прибираютьОпускають підголовник ліжка, прибирають
подушку. Таким чином надають хворомуподушку. Таким чином надають хворому
горизонтального положення, щоб промивні водигоризонтального положення, щоб промивні води
не аспірували в дихальні шляхи. Під головуне аспірували в дихальні шляхи. Під голову
підстилають клейонку, зверху пелюшку. Головупідстилають клейонку, зверху пелюшку. Голову
хворого краще повернути ліворуч, під кутик ротахворого краще повернути ліворуч, під кутик рота
підставляють лоток. Шпателем відводять щоку.підставляють лоток. Шпателем відводять щоку.
Зволоженим марлевим або ватним тампоном наЗволоженим марлевим або ватним тампоном на
затискачі обробляють зуби.затискачі обробляють зуби.

43. Догляд за очимаДогляд за очима
Догляд за очима здійснюють за наявності виділень, якіДогляд за очима здійснюють за наявності виділень, які
склеюють повіки. Виділення утворюються при запаленнісклеюють повіки. Виділення утворюються при запаленні
слизової оболонки повік (конслизової оболонки повік (кон’’юнктивітах), вони засихаютьюнктивітах), вони засихають
і утворюють кірочки , які склеюють повіки і вії.і утворюють кірочки , які склеюють повіки і вії.
Після розмПісля розм’’якшення кірки легко видаляються зволоженимякшення кірки легко видаляються зволоженим
антисептичним розчином тампоном. Повіки протирають уантисептичним розчином тампоном. Повіки протирають у
напрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока. Длянапрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока. Для
кожного ока використовують окремі стерильні тампони.кожного ока використовують окремі стерильні тампони.

44. Догляд за вухамиДогляд за вухами
Догляд за вухами заключається у регулярному промиванніДогляд за вухами заключається у регулярному промиванні
їх теплою водою з милом. Для очищення слухового ходуїх теплою водою з милом. Для очищення слухового ходу
використовують марлеву турундочку , за допомогою якоївикористовують марлеву турундочку , за допомогою якої
обертальними рухами прочищають зовнішній слуховийобертальними рухами прочищають зовнішній слуховий
прохід.прохід.

45. Догляд за носомДогляд за носом
Необхідність у догляді за носовою порожниноюНеобхідність у догляді за носовою порожниною
виникає при наявності виділень з утворенням кіроквиникає при наявності виділень з утворенням кірок
на слизовій оболонці носової порожнини. Змочуютьна слизовій оболонці носової порожнини. Змочують
турунду, закладають в ніс і видаляютьтурунду, закладають в ніс і видаляють
обертальними рухами розмобертальними рухами розм’’якшені кірочкиякшені кірочки

46. Подача судна тяжкохворомуПодача судна тяжкохворому
Хворого просять підняти таз або допомагають йому цеХворого просять підняти таз або допомагають йому це
зробити, підстеляють клейонку і підставляють судно підзробити, підстеляють клейонку і підставляють судно під
сідниці так, щоб промежина знаходилась над великимсідниці так, щоб промежина знаходилась над великим
отвором, а трубка, або звужений кінець, повернуті в бікотвором, а трубка, або звужений кінець, повернуті в бік
колін, прикривають хворого ковдрою і залишають йогоколін, прикривають хворого ковдрою і залишають його
на деякий час одного. Після цього випорожненняна деякий час одного. Після цього випорожнення
знезаражують, а судно підлягає дезинфекції.знезаражують, а судно підлягає дезинфекції.

47. Підмивання тяжкохворихПідмивання тяжкохворих
Підмивання тяжкохворих здійснюють двічі на день, у разіПідмивання тяжкохворих здійснюють двічі на день, у разі
потреби – частіше. Жінці пропонують лягти на спину,потреби – частіше. Жінці пропонують лягти на спину,
злегка зігнути ноги в колінах і розвести. Підстеляють підзлегка зігнути ноги в колінах і розвести. Підстеляють під
хвору чисту клейонку та підставляють судно. Ватнимхвору чисту клейонку та підставляють судно. Ватним
тампоном, затиснутим корнцангом, здійснюютьтампоном, затиснутим корнцангом, здійснюють
підмивання методомпідмивання методом ““зверху вниззверху вниз’’’’. За допомогою сухої. За допомогою сухої
серветки і корнцанга висушують шкіру в тому самомусерветки і корнцанга висушують шкіру в тому самому
напрямку.напрямку.

48. Допомога пацієнтові під часДопомога пацієнтові під час
блюванняблювання
Якщо дозволяє стан хворого його потрібно зручноЯкщо дозволяє стан хворого його потрібно зручно
посадити, закрити груди і коліна рушником чи серветкою,посадити, закрити груди і коліна рушником чи серветкою,
підставити таз або ниркоподібний лоток. Якщо є зубніпідставити таз або ниркоподібний лоток. Якщо є зубні
протези, їх виймають. У разі потреби підтримують головупротези, їх виймають. У разі потреби підтримують голову
або плечі хворого.або плечі хворого.
При виникненні блювання у непритомного хворого, йогоПри виникненні блювання у непритомного хворого, його
необхідно нахилити на бік, забравши при цьому подушкунеобхідно нахилити на бік, забравши при цьому подушку
і опустивши підголівник, щоб блювотні маси неі опустивши підголівник, щоб блювотні маси не
аспірували в дихальні шляхи. До рота підставляютьаспірували в дихальні шляхи. До рота підставляють
ниркоподібний лоток, під лоток кладуть клейонку. Післяниркоподібний лоток, під лоток кладуть клейонку. Після
закінчення блювання хворому дають воду длязакінчення блювання хворому дають воду для
полоскання ротової порожнини.полоскання ротової порожнини.

49. Допомога хворому при блюванні

50. ББіль у животііль у животі -- ознака захворювань черевноїознака захворювань черевної
порожнини. При появі болю негайно викликають лікаря.порожнини. При появі болю негайно викликають лікаря.
До його приходу хворого вкладають у ліжко.До його приходу хворого вкладають у ліжко.
Спостерігають за його станом.Ні в якому разі хворому неСпостерігають за його станом.Ні в якому разі хворому не
можна прикладати грілку при болю незможна прикладати грілку при болю нез’’ясованогоясованого
походження. Також не можна ставити клізми і даватипоходження. Також не можна ставити клізми і давати
ліки (навіть знеболювальні та послаблювальні).ліки (навіть знеболювальні та послаблювальні).
При гострих запальних процесах у черевній порожниніПри гострих запальних процесах у черевній порожнині
показане застосування холоду.показане застосування холоду.

51. Годування хворихГодування хворих
Харчування хворих, якимХарчування хворих, яким
дозволено ходити,дозволено ходити,
організовують у їдальні.організовують у їдальні.
Пацієнти, яким призначеноПацієнти, яким призначено
ліжковий та палатнийліжковий та палатний
режим, їдять у палатах.режим, їдять у палатах.
Хворі,які не піднімаютьсяХворі,які не піднімаються
їдять у ліжках. Тяжкохворихїдять у ліжках. Тяжкохворих
медична сестра годує сама.медична сестра годує сама.
Якщо хворий не може сидітиЯкщо хворий не може сидіти
в ліжку, йому надаютьв ліжку, йому надають
положення напівсидячи.положення напівсидячи.
Шию та груди прикриваютьШию та груди прикривають
серветкою.серветкою.

52. Здоровий спосіб життя –Здоровий спосіб життя –
запорука здоровзапорука здоров ’’я!я!

53. Використана література:Використана література:
••““Загальний догляд за хворимиЗагальний догляд за хворими і медична маніпуляційнаі медична маніпуляційна
техніка”Н.М. Касевичтехніка”Н.М. Касевич
•• «Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка:«Догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка:
Навч. посібник (для мед. ВНЗ І-ІІІ рів)»Навч. посібник (для мед. ВНЗ І-ІІІ рів)» Л.С. Савка, Л.І.Л.С. Савка, Л.І.
Разінкова, А.Ф. КопликРазінкова, А.Ф. Коплик
•• «Сестринська справа»«Сестринська справа» Н.М. Касевич, І.О. Петрашев, В.В.Н.М. Касевич, І.О. Петрашев, В.В.
СліпченкоСліпченко
•• http://www.br.com.ua/referats/Medicina/21052.htmhttp://www.br.com.ua/referats/Medicina/21052.htm