Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Viewers also liked
Viewers also liked (20)
Similar to Фронтовими дорогами мого прадідуся
Similar to Фронтовими дорогами мого прадідуся (20)
More from labinskiir-33
More from labinskiir-33 (20)
Recently uploaded
Recently uploaded (10)
Фронтовими дорогами мого прадідуся
- 1. Матеріал про прадідуся зібрала учениця 7-Б класу Скурідіна Анастасія. Керівник: Ачкасова Надія Василівна – вчитель історії
- 2. «І чомусь схожі очі ветеранів - У них безмежне розуміння, легкий сум. Вже на тілах загоїлися рани - Їм крає серце рій небесних дум…»
- 3. Кожного року, коли я вдивляюсь у фотографію свого прадіда, пригадую розповіді про нього періоду Другої світової війни. І мені стає сумно і боляче за тих молодих людей, яким випала тяжка доля боронити Батьківщину.
- 4. Народився Романов Петро Федорович 12 червня 1923 року в селі Свистунівка Троїцького району . Освіта – 6 класів, потім працював майстром хлібовипічки. Почалася Друга світова війна. Прадіда призвали на фронт боронити Батьківщину в 1942 році. Був рядовим солдатом. Служив у військовій частині 244 Гв. Ст. Полк 12615.93703 АД 2 Батарея. У роки війни з нацистськими окупантами набув військову спеціальність «Артилерист зенітної артилерії малого калібру».
- 8. Мій прадід пройшов дорогами війни з України до Берліну. Я пишаюся тим, що у тяжких боях він проявляв мужність і героїзм, як і мільйони учасників війни. В 1943 році був поранений. За участь у боях він отримав від головнокомандуючого похвальні грамоти.
- 9. Довідка від 16 січня1945 року. Учасник боїв при прориві ворога в районі західного берега Вісли.
- 10. Довідка від 19 січня 1945 року. Учасник боїв за оволодінням м. Лодзе
- 11. Подяка від 23 квітня 1945 року.
- 12. Похвальна грамота від 2 травня1945 року. За взяття Берліну
- 13. Подяка 25 лютого 1947 року. За чесную службу на благо нашей родине…
- 14. У 1947 році мого прадіда, як і мільйони солдат, які залишились живими, демобілізували. Він повернувся додому. Працював у колгоспі Н-Дуванка, потім у Сватове простим робітником в МОРХО (ГОРПО) . Проходять роки і десятиліття, одне покоління змінюється іншими. На жаль , мені не довелося особисто бути знайомою з дідусем. Він помер у 1993 році, коли я ще не народилася. І чим далі відходимо ми від тих тяжких і грізних років, тим яскравіше і повніше постає переді мною героїзм і безсмертний подвиг таких, як мій прадід - солдат перемоги, які в надзвичайно важких умовах ціною життя і втратою здоров'я врятували народи Європи від нацистських загарбників і гідно відстояли честь, свободу і незалежність своєї Батьківщини.
- 16. «ЗА ВЗЯТИЕ БЕРЛИНА» 2 мая 1945 года
- 17. «ЗА ПОБЕДУ НАД ГЕРМАНИЕЙ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг.» 12 августа 1947 г.
- 18. «ДВАДЦАТЬ ЛЕТ ПОБЕДЫ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг.»
- 19. «ТРИДЦАТЬ ЛЕТ ПОБЕДЫ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг » 15 марта 1976 г.
- 20. «60 лет ВООРУЖЕННЫХ СИЛ СССР » 4 ноября 1978 г.
- 21. «НАГРАЖДЕН ОРДЕНОМ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ» ІІ степени 11 марта 1985 г.
- 22. «СОРОК ЛЕТ ПОБЕДЫ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг » 15 марта 1976 г.
- 23. «70 лет ВООРУЖЕННЫХ СИЛ СССР » 4 ноября 1978 г.
- 24. Складаючи шану борцям за свободу свого народу, даю клятву собі, що ніколи – ніколи не забуду свого прадіда та інших членів своєї сім’ї , які боронили нашу землю від нацистських окупантів. У роки Другої світової війни Україна опинилась в епіцентрі жорстоких битв. Впродовж 1939-1945 рр. саме на території України відбулися ключові битви вигнання нацистів з Європи. Ми маємо пам'ятати всіх, хто визволяв свій народ у роки Другої світової війни. Слава Україні! Героям слава!