вам

1. ФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ
ДИХАННЯ

2. ДИХАННЯ
• Ззовні процес дихання - це процес
забезпечення організму киснем, і видалення
продуктів окислення: С02 і Н2О.
• Цей процес здійснюється шляхом газообміну.
Тобто, дихання - це безперервний біологічний
процес газообміну між організмом і зовнішнім
середовищем.
• В біологічному плані дихання - це процес
біологічного окислення, який відбувається в
тканинах.

3. ОСНОВНІ ЕТАПИ ГАЗОПЕРЕНОСУ
1) конвекційне надходження повітря в повітроносні
шляхи і дифузія газів між повітроносними шляхами
та альвеолами (зовнішнє дихання);
2) дифузія газів між альвеолами і кров'ю;
3) перенос газів кров'ю;
4) дифузія газів між капілярною кров'ю і тканинами;
5) внутрішнє або тканинне дихання.

5. ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ
Під зовнішнім диханням розуміють обмін газів між зовнішнім
середовищем і альвеолами.

6. Обмін газів між альвеолою легень
і капіляром

7. Обмін газів між альвеолою легень
і капіляром

8. ТРАНСПОРТ ДИХАЛЬНИХ ГАЗІВ
• Транспорт дихальних газів до тканин тіла
здійснює ССС, а транспортним засобом, що
переносить їх від легень до тканин і навпаки є
КРОВ, де гази знаходяться в розчиненому і
хімічно-зв'язаному стані.
• Показником розчинності газів є коефіцієнт
розчинності. Його величина показує той V
газів, що розчиняється в 1 см3 рідини при
температурі 0°С і тискові - 760 мм рт.ст.
• Парціальний тиск — внесок газу певного роду
в загальний тиск суміші газів.

9. ПАРЦІАЛЬНИЙ ТИСК

11. КОЕФІЦІЄНТ РОЗЧИННОСТІ ГАЗІВ
• K розчинності в крові:
02 = 0,022
N - 0,011
С02 - 0,53.
• В зв'язку з тим, що К розчинення 02 дуже малий у
порівнянні з К розчинення С02, він транспортується
хімічним переносником - гемоглобіном.
• Доведено, що у 100 мл артеріальної крові міститься
19,21 мл 02, з яких тільки 0,25 мл знаходиться у
розчиненому стані; С02 - 2,69 мл; N - 1,04 мл.

12. Перед тим, як вільний
кисень утворить
хімічні зв'язки з
гемоглобіном
еритроцита, він
розчиняється в рідині,
що змочує альвеолу і у
плазмі крові

13. ВЛАСТИВІСТЬ ПЕРЕНОСЧИКА ГАЗІВ
• Основною властивістю переносника кисню є
здатність приєднувати таку кількість кисню,
яка необхідна для потреб організму.
• Реакція, що відбувається між 02 і гемоглобіном
(Нв + 02 = Нв02 – оксигемоглобін) має зворотній
характер.
• Зв'язок Нв з 02 залежить від величини напруги
газів: якщо вона збільшується, то Нв + 02 і
утворюється оксигемоглобін. При зменшенні
напруги кисню, Нв02 розпадається і віддає 02.

14. КРИВА ДИСОЦІАЦІЇ ГЕМОГЛОБІНУ
• Криву, що відображає залежність
насичення Нв киснем від напруги 02,
називають кривою дисоціації
оксигемоглобіну
• При невеликому парціальному тискові
02 (40 мм рт.ст.) з ним зв'язується 75-
80% Нв. При тискові 80-90 м рт.ст. Нв
майже повністю насичується 02.
• В альвеолярному повітрі парціальний
тиск 02 = 120 мм рт.ст., тому кров в
легенях буде повністю насичена 02.
• При нульовому тискові 02 Нв02 може
віддавати весь сполучений з ним О2.
• Завдяки легкій віддачі гемоглобіном
02 при зниженні парціального тиску
забезпечується безперервне
постачання тканин киснем, в яких
внаслідок постійного споживання 02,
парціальний тиск = 0.
Крива дисоціації
оксигемоглобіну в крові
людини в спокої:
А – точка, яка виражає
відношення між рО2 і % Нв
О2 в артеріальній крові;
В – точка, яка виражає
відношення між рО2 і % Нв
О2 у венозній крові.

15. ЗВ’ЯЗОК ГЕМОГЛОБІНУ З ГАЗАМИ
• Розпад оксигемоглобіну на Нв і 02 збільшується з
підвищенням температури, із збільшенням
кислотності крові, від наявності С02 в крові.
• Чим > міститься С02 в крові, тим < зв'язується Нв з 02
і тим швидше відбувається дисоціація Нв02.
• Гемоглобін здатен сполучатися з СО. Його
спорідненість до цього газу у 210 разів вища, ніж до
02.
• СО перешкоджає утворенню Нв02. Якщо в повітрі,
що вдихається буде 0,2 % - СО, кров втратить
здатність переносити 02 і настане смерть від аноксії.

16. КИСНЕВА ЄМКІСТЬ КРОВІ
• Кількість 02, що може окислити 100 мл крові при
повному насиченні гемоглобіном, називається
КИСНЕВОЮ ЄМКІСТЮ КРОВІ /КЄК/.
• Відомо, що в 100 г крові людини міститься в
середньому 15 % Нв.
• Кожний грам Нв може зв'язувати 1,34 мл 02. Отже,
100 мл крові може перенести 1,34 х 15% = 20,10 мл .
Це і є КЄК. У чоловіків = 20 мл, у жінок = 18 мл
О2/100 мл крові.
• При фізичному навантажені КЄК збільшується до 24
%, тому що в циркулюючу кров виходять
еритроцити з депо.

17. ТРАНСПОРТ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
• Транспорт СО2 відбувається фізичним (розчинення) і
хімічним шляхами.
• Розчинений у плазмі крові С02 становить приблизно 5%
загальної кількості С02, що транспортується; 95% його
переноситься у хімічно-зв'язаному стані.
• Спрощено процес транспорту С02 можна уявити так :
С02 (потрапляючи у кров) + Н20 --►вугільна кислота, яка
відразу з'єднується з білками плазми:
Nа (білка плазми) + Н2С03 --►NаНСОз + Н (білка)
(бікарбонат Nа).
У легенях NаНСОз дисоціює і звільнений С02 виходить в
альвеоли.

18. ТРАНСПОРТ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
• Процес утворення вугільної кислоти і її дисоціація
прискорюються ферментом - карбоангідразою, який міститься
в еритроцитах.
• При збільшенні вмісту С02 в крові, фермент сприяє гідратації С02
і реакція йде в бік утворення Н2СОз.
• При зниженні парціальної напруги С02 в крові, фермент сприяє
дегідратації Н3С03 і реакція йде в бік утворення С02 і Н20 (в
легенях).
• Частина молекул С02 + з гемоглобіном і утворюється
карбоксигемоглобін. У капілярах тканин, Нв віддає 02, чим
полегшує насичення крові С02.
• Парціальний тиск С02 = 40 мм рт.ст. - відповідає артеріальній
крові, а парціальний тиск С02 = 46 мм рт.ст. – венозній.
• При 40 мм рт.ст. - в крові міститься 52% вугільної кислоти; при
46 мм рт.ст. - 58% вугільної кислоти.

19. ОБМІН ГАЗІВ У ТКАНИНАХ
• Артеріальна кров, що надходить до тканин,
містить 20 мл 02 і 52 мл С02, а парціальна
напруга 02 -100 і С02 - 40 мм рт.ст.

20. ОБМІН ГАЗІВ У ТКАНИНАХ
Оскільки в тканинах в
процесі обміну речовин 02
постійно використовується,
то його напруга в тканинній
рідині утримується близько
0, тому 02 внаслідок різниці
напруг дифундує із
артеріальної крові в тканини.
В результаті обмінних
процесів в тканинах,
утворюється С02 і його
напруга в тканинній рідині =
60 мм рт.ст., а в артеріальній
крові 40 мм рт.ст., тому С02
дифундує із тканини в кров (в
бік меншої напруги).

21. • С02, надходячи із тканинної рідини в плазму крові приєднує Н20
і перетворюється у легко дисоційовану вугільну кислоту: Н20 +
С02 --► Н2С03 , яка дисоціює на іони Н+ і НСОз- , і її кількість
зменшується, внаслідок чого підсилюється утворення Н2С03 із
С02 і Н20, що покращує зв'язування С02.
• Дифузія молекул 02 з крові в тканини здійснюється за його
градієнтом.
• На проміжку від артеріальної частини капіляра до MTX клітин
(де 02 використовується для хімічних реакцій окислення)
різниця тиску 02 = 100 мм рт.ст.
• Внаслідок цієї різниці відбувається дисоціація оксигемоглобіну і
рух 02
через стінку капіляра--►міжклітинний простір--►цитолему--
►внутрішньоклітинний простір --►оболонку мітохондрій.
• На різних ділянках цього шляху тиск 02 такий: біля MTX - 3-5 мм
рт.ст.; всередині клітин - 10 мм рт.ст., в тканинній рідині біля
капіляра - 20-40 мм рт.ст..