Programme in Pharmacognosy

1. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний фармацевтичний університет
ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор
___________проф. І.С.Гриценко
―_____‖________________2012 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА
З дисципліни Фармакогнозія
для спеціальності 7.110201 «Фармація»
Факультет ступеневої фармацевтичної освіти
Кафедра хімії природних сполук
Нормативні дані:
Форма навчання
Курс
Кількість навчальних
тижнів
Підсумковий контроль Кількість
кредитів
Кількість годин
Кількість
змістових
модулів
Іспит/Залік
Контрольна
робота
ECTS
Національні
Загальна
кількість
Кількість
аудиторних годин
Самостійна
робота
Всього
Лекцій
Лаборатор
них
занять
Заочна
(4,5з)
3 2 2 оцінка 2КР 4,5 3 162 32 8 24 130
Робочу програму склали: проф. Кисличенко В.С., доц. Ленчик Л.В., доц.
Новосел О.М.
Програму обговорено на засіданні кафедри хімії природних сполук,
протокол № 12 від 01.06.12 р.
Завідувач кафедри
доктор фарм. наук, професор Кисличенко В.С
Програму затверджено на засіданні циклової метод. комісії фарм. підготовки
студентів, протокол № 10 від 12.06.12 р.
Голова циклової метод. комісії ф.п.с.
доктор фарм. наук, професор Мнушко З.М.

2. 2
1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча програма з фармакогнозії для спеціальностей „Фармація‖
7.110201 вищих навчальних закладів України ІІІ –ІV рівнів акредитації
складена відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і
освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими
наказом МОН України №239 від 16.04.03 та навчального плану, затвердженого
наказом МОЗ України №542 від 08.07.2010 р.
Згідно з навчальним планом вивчення фармакогнозії здійснюється в ІІІ-
VІ семестрах на другому та третьому курсах. Навчальна практика
передбачається у VІ семестрі, і зараховується як окремий модуль. Мета,
завдання та зміст навчальної практики з фармакогнозії надається в окремій
програмі.
Фармакогнозія є нормативною дисципліною для студентів спеціальності
„Фармація‖. Як навчальна дисципліна вона:
a) базується на знаннях, отриманих студентами при вивчення латинської мови,
ботаніки, органічної хімії, біологічної хімії, аналітичної хімії, біофізики,
фізичної та колоїдної хімії, нормальної та патологічної фізіології людини;
b) закладає основи вивчення студентами фармацевтичної та токсикологічної
хімії, фармакології, технології ліків, технології парфумерно-косметичних
засобів, клінічної фармації, що передбачає інтеграцію викладання з цими
дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з фармакогнозії в
процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;
c) відіграє провідну роль у розв’язанні таких актуальних проблем, як пошук
рослинних джерел і створення ефективних ліків з природної сировини,
підвищення якості лікарської рослинної сировини (ЛРС) та препаратів
рослинного походження, раціональне використання природних ресурсів та
ін.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною
системою відповідно до Болонського процесу.
Програма дисципліни відповідає вимогам „Рекомендацій щодо
розроблення навчальних програм навчальних дисциплін ‖ (Наказ МОЗ України
№492 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення
навчальних програм навчальних дисциплін» від 12.10.2004 р.). Вона
структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів.
Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS –
залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні
ними відповідного модулю.
Фармакогнозія як навчальна дисципліна надає знання, вміння і навички з
визначення запасів, заготівлі, зберігання і аналізу лікарської рослинної
сировини, а також деяких продуктів рослинного і тваринного походження.
Сучасна фармакогнозія базується на хімічній класифікації біологічно активних
речовин (БАР), знайомить студентів із закономірностями поширення їх в
природі, шляхами біосинтезу. Послідовність викладання курсу фармакогнозії
відповідає послідовності біохімічних процесів у рослинному організмі,

3. враховує біогенетичні особливості різних груп БАР. Спочатку розглядаються
лікарські рослини (ЛР ) та ЛРС, яка містить первинні метаболіти (вуглеводи,
ліпіди, пептиди та білки), потім – сполуки вторинного біосинтезу, що
утворюються через мевалонову кислоту або шикіматним шляхом та ін. При
вивченні на лабораторному занятті перевага надається класичним об’єктам
фармакогнозії та сировині, яка заготовляється та переробляється в Україні.
Вивчення кожної теми починається лабораторним заняттям з хімічного аналізу
ЛРС, потім проводиться заняття з макро– і мікроскопічного вивчення ЛРС, що
містить певну групу БАР, бо виявлення закономірностей зв’язку хімічної
будови і фармакологічної активності вимагає знання хімічного складу
лікарської рослинної сировини. Встановлення доброякісності неможливе без
визначення вмісту діючих речовин.
Програма дисципліни "Фармакогнозія" поділена на 1 модуль.
Модуль 1. Методи фармакогностичного аналізу. ЛР, сировина
рослинного і тваринного походження, яка містить вуглеводи, глікозиди, ліпіди,
білки, вітаміни, органічні кислоти та фенольні сполуки, ізопреноїди, алкалоїди
та різні групи БАР. Товарознавчий аналіз ЛРС.
Змістові модулі:
1. Загальна частина фармакогнозії. ЛР і ЛРС, яка містить полісахариди,
тіо– та ціаноглікозиди, органічні кислоти. Сировина рослинного і тваринного
походження, яка містить вуглеводи, ліпіди, пептиди, білки та вітаміни,
фенольні сполуки.
2. ЛР та сировина, яка містить монотерпенові глікозиди, гіркоти та ефірні
олії. ЛР та сировина, яка містить тритерпеноїди, стероїди, сапоніни,
кардіоглікозиди, алкалоїди і різні групи БАР Природні джерела гормонів.
Товарознавчий аналіз ЛРС.
Видами навчальних занять згідно навчального плану є:
а) лекції;
б) лабораторні заняття;
в) самостійна робота студентів (СРС);
г) консультації.
Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання фармакогнозії, а
також враховують нові накази МОЗ, постанови державних органів, документи
ВООЗ, вимоги стандартів України, ЄС, надають огляд певної групи БАР,
інформацію про ЛР, які мають широке застосування у медичній практиці.
Лабораторні заняття передбачають дослідження групи біологічно
активних речовин, ідентифікацію та встановлення доброякісності ЛРС. При
проведенні лабораторних занять використовуються гербарні зразки сировини,
мікропрепарати, хімічні реактиви та методи контролю якості (МКЯ) на всі види
лікарської рослинної та тваринної сировини, включеної до програми як об’єкти
для вивчення на аудиторних заняттях.
Самостійна робота студенів складається з підготовки до лабораторного
заняття, самостійного теоретичного опрацювання деяких об’єктів, які в
повному обсязі висвітлені в підручнику, написання оглядів, письмових
контрольних робіт і курсової роботи.
3

4. Кафедри, де вивчається фармакогнозія, мають право вносити зміни до
4
навчальної програми у межах 15%.
Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на лабораторних
заняттях відповідно до конкретних цілей – усне опитування, письмове
опитування, тестовий контроль, комп’ютерне тестування, використання
―німих‖ гербарних зразків та колекції ЛРС.
Контроль засвоєння змістових модулів контролюється на контрольних
заняттях. Засвоєння змістових модулів перевіряється за допомогою письмової
роботи з використанням тестів і ситуаційних завдань, за вмінням
ідентифікувати ЛР та морфологічно близькі види за гербарієм, встановлювати
тотожність та доброякісність ЛРС відрізняти сировину від можливих домішок.
Підсумковий контроль засвоєння модулів. Оцінка успішності студента з
дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як
середня арифметична оцінка засвоєння двох модулів і має визначення за
системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Для студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою
ЕСТS, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється додатково за
графіком, затвердженим у навчальному закладі.

5. 5
СТРУКТУРОВАНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ З ДИСЦИПЛІНИ
“ФАРМАКОГНОЗІЯ”
Структура
навчальної
дисципліни
Кількість годин, з них Рік
навч
.
Види контрольних
заходів
Всього годин
/ кредитів
Аудиторних СРС
Лекц. Лаборат.
занять
162/4,5 8 24 130 ІІІ
Модуль 1
Змістових
модулів 2
160 8 222 130 ІІІ Усне, письмове
опитування,
тестування,
комп’ютерне
тестування, контроль
практичних навичок
за гербарними
зразками, колекцією
ЛРС, вмінням
провести хімічний і
хроматографічний
аналіз БАР згідно
методів контролю
якості
Підсумковий
контроль
засвоєння
модулів
2 2
Примітка: 1 кредит ECTS – 36 годин;
аудиторне навантаження 19,75%; СМС – 80,25%

6. 6
2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Фармакогнозія – це високоспеціалізована прикладна наука, яка вивчає
біологічні, біохімічні і лікарські властивості рослин, природної сировини та
продуктів з неї.
Мета її викладання – навчити студентів за морфологічними ознаками
знаходити і визначати лікарські рослини в природі, знати періоди і раціональні
прийоми збору, первинної обробки, умови сушіння, пакування, правила
зберігання ЛРС; виконувати товарознавчий, макроскопічний, мікроскопічний,
фітохімічний, люмінесцентний і хроматографічний аналіз ЛРС, продуктів її
переробки та сировини тваринного походження, що необхідно в практичній
діяльності провізора.
Кінцева мета вивчення дисципліни:
 визначити поняття лікарська рослина(ЛР), лікарська рослинна сировина,
біологічно активні речовини(БАР),
 засвоїти поняття ідентичності та доброякісності ЛРС,
 пояснювати методи заготівлі, сушіння, зберігання ЛРС в залежності від
морфологічних груп та класів БАР
 застосувати характеристику лікарських рослин і ЛРС у професійній
діяльності;
 розробити план заходів, щодо раціональної заготівлі сировини;
 застосувати знання хімічного складу ЛРС при збиранні, зберіганні та
аналізі сировини рослинного і тваринного походження та препаратів;
 зробити висновок про якість сировини на основі результатів
фармакопейного аналізу;
 інтерпретувати зв'язок хімічної будови БАР з фармакологічною дією.
 розробити інформаційні листки, робити доповіді для лікарів та надавати
консультації населенню з питань, пов’язаних з ЛР, сировиною та
препаратами природного походження.
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Модуль 1. Методи фармакогностичного аналізу. ЛР, сировина рослинного і
тваринного походження, яка містить вуглеводи, глікозиди,
ліпіди, білки, вітаміни, органічні кислоти, фенольні сполуки,
ізопреноїди, алкалоїди та різні групи БАР. Товарознавчий аналіз
ЛРС.
Змістовий модуль 1. Загальна частина фармакогнозії. ЛР і ЛРС, яка містить
полісахариди, тіо- та ціаноглікозиди, органічні кислоти. Сировина рослинного і
тваринного походження, яка містить вуглеводи, ліпіди, пептиди, білки, вітаміни
та фенольні сполуки.
Конкретні цілі:
– засвоїти загальні питання фармакогнозії як спеціальної дисципліни у
підготовці фахівця фармації;

7. – застосувати знання хімічного складу ЛРС та морфологічних особливостей
при заготівлі, зберіганні та аналізі сировини рослинного і тваринного
походження та препаратів;
– засвоїти фізико–хімічні властивості вуглеводів, глікозидів, органічних
кислот, білків, пептидів та вітамінів, фенольних сполук, методи їх
виділення, очистки, ідентифікації у сировині;
– ідентифікувати ЛРС, що містить полісахариди, глікозиди, ліпіди,
вітаміни, органічні кислоти, фенольні сполуки методами макро-,
мікроскопічного та хімічного аналізу.
7
– ідентифікувати діючі речовини у ЛРС хроматографічними методами;
– відрізняти ЛРС від можливих домішок;
– аналізувати жирні олії фармакопейними методами;
– використати методи аналізу жирних олій у професійній діяльності;
– визначити доброякісність ЛРС фармакопейними методами аналізу;
– визначати чистоту ЛРС фармакопейними методами аналізу.
Тема 1. Загальна частина фармакогнозії. Методи фармакогнозії:
макро- та мікроскопічний аналіз ЛРС різних морфологічних груп, мікрохімічні
реакції та тонко шарова хроматографія (ТШХ) деяких класів БАР.
Загальна частина фармакогнозії:
1. визначення фармакогнозії як науки і навчальної дисципліни; основні
поняття предмету: ЛР, ЛРС, лікарська сировина тваринного походження,
БАР, стандартизація ЛРС, ідентичність, чистота, доброякісність;
номенклатура ЛР і ЛРС, які вивчаються в курсі фармакогнозії; завдання
фармакогнозії; методи фармакогностичного аналізу; шляхи і форми
використання лікарської сировини рослинного та тваринного
походження; інтеграція фармакогнозії з базисними та профільними
дисциплінами; значення фармакогнозії в практичній діяльності провізора;
2. короткий історичний огляд розвитку фармакогнозії; основні історичні
етапи використання та вивчення лікарських рослин у світовій медицині;
вплив арабської (Авіцена), європейської (Гален, Гіппократ, Діоскорід) та
інших медичних систем на розвиток фармакогнозії; перші рукописні
видання про використання лікарських рослин в Україні; зародження та
розвиток фармакогнозії як науки; створення ―аптекарських ‖ городів в
Україні; експедиційні роботи з виявлення природних рослинних ресурсів;
3. сировинна база ЛР; імпорт та експорт ЛРС; перспективи розвитку
сировинної бази: введення в культуру дефіцитних ЛР; культура тканин;
4. хімічний склад ЛРС; основні групи БАР; діючі і супутні сполуки;
первинні і вторинні метаболіти; системи класифікацій ЛР і ЛРС: хімічна,
морфологічна, ботанічна, фармакологічна;
5. основи заготівельного процесу ЛРС; раціональні прийоми збирання ЛРС;
первинна обробка, сушіння, приведення сировини до стандартного стану;
пакування, маркування, зберігання, транспортування ЛРС; переробка
ЛРС;
6. стандартизація ЛРС; система стандартизації в Україні; методи контролю
якості (МКЯ) лікарської рослинної сировини: монографії Державної

8. фармакопеї України (ДФУ) та Європейської фармакопеї фармакопейні
статті (ФС), Державні стандарти (ДСтУ), Галузеві стандарти (ГСтУ);
порядок розробки, узгодження і затвердження МКЯ на ЛРС;
7. основні напрямки наукових досліджень ЛР; методи виявлення
перспективних ЛР: вивчення і використання досвіду народної медицини,
хімічний скринінг, філогенетичний принцип; методи аналізу БАР
рослинного та тваринного походження; вивчення хімічного складу ЛР і
створення на їх основі нових фітопрепаратів; розробка МКЯ і
рекомендацій щодо збирання, сушіння, зберігання сировини; внесок
вітчизняних наукових шкіл у вивченні ЛР.
Спеціальну частину фармакогнозії поділено на теми згідно хімічної
класифікації діючих речовин. Кожна тема містить характеристику групи БАР та
ЛРС з цією групою діючих речовин. Тему розглядають за планом:
8
1. Поняття про групу БАР:
 особливості хімічної будови, класифікація;
 фізичні та хімічні властивості;
 розповсюдження в рослинному світі;
 біосинтез, локалізація в органах і тканинах, роль БАР у життєдіяльності
рослинного організму;
 вплив онтогенетичних факторів і умов довкілля на накопичення БАР у
рослині;
 методи виділення, виявлення і визначення вмісту БАР у ЛРС;
 особливості заготівлі, сушіння і зберігання ЛРС відповідної теми;
 аналіз сировини на доброякісність;
 хімічні, технологічні несумісності;
 зв'язок хімічної структури і фармакологічної дії;
 переробка сировини, фітопрепарати і лікарські засоби;
 шляхи використання і застосування в медицині.
2. Характеристика ЛР та ЛРС за наступним планом:
 назва ЛРС, ЛР і родини на латинською, українською (російською) мовами та
синоніми;
 зовнішні ознаки ЛР і відмінність від морфологічно близьких видів;
 розповсюдження ЛР, еколого-фітоценотичні особливості зростання;
 сировинна база: природні ресурси, вирощування, імпортування ЛРС та
фітосубстанцій;
 раціональні прийоми збирання сировини;
 первинна переробка, сушіння, доведення сировини до стандартного стану і
зберігання ЛРС;
 хімічний склад ЛРС;
 ідентичність і доброякісність ЛРС: зовнішній вигляд (морфологічні
особливості), анатомічні ознаки, якісні реакції виявлення, хроматографія і
методи визначення вмісту БАР;

9.  переробка ЛРС, фітопрепарати, шляхи використання і застосування в
9
медицині.
Тема 2. Вуглеводи. Глікозиди. Загальна характеристика. Хімічний аналіз
ЛРС. Визначення індексу набухання сировини. ЛР і сировина, які містять
полісахариди: види алтеї, види подорожника, підбіл звичайний (мати-й-
мачуха), льон, види ламінарії; глюкоза, мед, крохмаль та його похідні, інулін,
пектин, камеді.
Об’єкти для самостійного вивчення: види бавовнику; рослинні джерела
крохмалю (картопля, пшениця, кукурудза, рис), інуліну (топінамбур, кульбаба
лікарська, цикорій дикий, оман високий, види ехінацеї), камедей (абрикосова,
аравійська та трагакантова камеді, гуар), пектину (яблуня, буряк звичайний,
цитрусові, інжир, слива домашня); джерела агару та карагінану; сировина
малини, мальви лісової, цетрарії ісландської, фукуса пухирчастого, видів липи.
Тема 3. Жири і жироподібні речовини. Загальна характеристика жирних
кислот, жирів і жироподібних речовин. ЛР, сировина і продукти, які містять
жири і жироподібні речовини. Аналіз жирних олій. Олія маслинова, мигдальна,
персикова, рицинова, соняшникова. Риб’ячий жир. Масло какао. Воски.
Продукти переробки сої (олія, білок, фосфоліпіди).
Об’єкти для самостійного вивчення: насіння гарбуза, олія арахісова,
льняна, зародків кукурудзи; енотери дворічної (ослінника), масло кокоса,
пальми; масляні і фреонові екстракти зародків пшениці, грецького горіха,
плодів шипшини і аронії чорноплодої; ланолін, спермацет, тверді тваринні
жири.
Тема 4. Протеїни і білки. Загальна характеристика. ЛР і сировина
рослинного і тваринного походження, що містить протеїни і білки. Продукти
бджільництва: квітковий пилок, апілак, прополіс. Бджолина та зміїна отрути.
Фітотоксини грибів, лектини, Ферментні препарати рослинного і тваринного
походження. П'явка медична, панти.
Об’єкти для самостійного вивчення: Спіруліна, люцерна, омела біла,
чорнушка дамаська, динне дерево, ананас, кавун звичайний. Бодяга. Мумійо.
Тема 5. Вітаміни. Загальна характеристика. ЛР і сировина, що містить
вітаміни. Види шипшини, нагідки лікарські, обліпиха крушиноподібна,
смородина чорна, горобина звичайна, види кропиви, кукурудза звичайна,
грицики звичайні.
Об’єкти для самостійного вивчення: суниці лісові, первоцвіт весняний,
гарбуз звичайний, морква посівна, капуста городня, калина звичайна.
Тема 6 Макро- і мікроелементи. Органічні кислоти. Загальна
характеристика. ЛР і сировина, що містить органічні кислоти, органічні
сполуки кремнієвої кислоти.
Гранатове дерево, гібіскус, журавлина.
Об’єкти для самостійного вивчення: Шпинат городній, плоди
цитрусових, види шипшини, хвощ польовий, спориш звичайний, рослини родин
шорстколисті та злакові (огірочник лікарський, пирій повзучий, овес посівний
та ін.).

10. Тема 7 Глюкозинолати (тіоглікозиди) і ціаногенні глікозиди. ЛР і
сировина, що містить глікозиди і неглікозидні сполуки сірки. Види гірчиці,
мигдаль гіркий.
Об’єкти для самостійного вивчення: лавровишня, цибуля городня, часник
10
городній.
Тема 8. Фенольні сполуки. Загальна характеристика Методи якісного та
кількісного визначення. ЛР і сировина, які містять прості феноли та їх
глікозиди. Мучниця звичайна, брусниця, родіола рожева, фіалка триколірна і
польова, види ехінацеї.
Об’єкти для самостійного вивчення: Півонія незвичайна, артишок
посівний, гадючник в’язолистий, види верби, папороть чоловіча, конопля.
Тема 9. Кумарини і хромони. Загальна характеристика Методи якісного
та кількісного визначення. ЛР і ЛРС, які містять кумарини і хромони. Буркун
лікарський, каштан кінський, пастернак посівний, амі велика, смоківниця
звичайна.
Об’єкти для самостійного вивчення: Кріп звичайний, морква дика,
віснага морквовидна, дягель лікарський.
Тема 10. Лігнани. Загальна характеристика ЛР і сировина, які містять
лігнани. Лимонник китайський, елеутерокок колючий, подофіл, розторопша
плямиста
Тема 11. Ксантони. Загальна характеристика. Методи якісного та
кількісного визначення. ЛР і сировина, які містять кантони: Солодушка
альпійська.
Об’єкти для самостійного вивчення: Види золототисячнику, види
звіробою
Тема 12. Флавоноїди. Загальна характеристика Методи якісного та
кількісного визначення. ЛР і сировина, які містять флавоноїди. Софора
японська, волошка синя, аронія чорноплода, види собачої кропиви, гірчак
перцевий, гірчак почечуйний, спориш звичайний, сухоцвіт багновий, цмин
пісковий, види глоду, череда трироздільна, солодка гола, вовчуг польовий,
астрагал шерстистоквітковий.
Об’єкти для самостійного вивчення: гречка звичайна, лимон та ін.
цитрусові, чай китайський, бузина чорна, шоломниця байкальська, хвощ
польовий, види звіробою, види леспедеци, види золотушнику, ерва шерстиста,
робінія звичайна, гінкго дволопатеве.
Тема 13. Хінони. Загальна характеристика Методи якісного та
кількісного визначення. Лікарські рослини і сировина, які містять хінони.
Антрахінони: крушина вільховидна, жостер проносний, ревінь
тангутський, щавель кінський, види алое, касія гостролиста і вузьколиста,
марена красильна, види звіробою.
Об’єкти для самостійного вивчення: бензохінони: убіхінон;
нафтохінони: горіх волоський, росичка круглолиста, горобейник лікарський.
Тема 14. Дубильні речовини. Загальна характеристика Методи якісного
та кількісного визначення. Лікарські рослини і сировина, які містять
проціанідини і дубильні речовини. Скумпія звичайна, гірчак зміїний, види

11. вільхи, родовик лікарський, види дуба, перстач прямостоячий, чорниця
звичайна, черемха звичайна.
Об’єкти для самостійного вивчення: сумах дубильний, бадан
11
товстолистий, гали китайські і турецькі, виноград червоний, чай китайський.
Змістовий модуль № 2. ЛР та ЛРС, яка містить монотерпенові глікозиди,
гіркоти, ефірні олії, тритерпеноїди, стероїди, сапоніни, кардіоглікозиди,
алкалоїди і різні групи БАР. Природні джерела гормонів. Товарознавчий аналіз
ЛРС.
Конкретні цілі:
– застосувати знання хімічного складу сировини природного походження
при зберіганні та аналізі сировини та препаратів;
– засвоїти фізико–хімічні властивості, методи виділення, очистки,
ідентифікації іридоїдів з сировини;
– засвоїти фізико–хімічні властивості та методи отримання ефірних олій;
визначення їх вмісту у ЛРС.
– ідентифікувати ЛРС, що містить іридоїди, гіркоти, ефірні олії методами
макро- , мікроскопічного та хімічного аналізу;
– ідентифікувати діючі речовини у сировині хроматографічними методами;
– визначити показник гіркоти;
– відрізнити ЛРС від морфологічно подібних видів;
– аналізувати ефірні олії фармакопейними методами;
– визначити доброякісність ЛРС, що містить іридоїди, гіркоти, ефірні олії
фармакопейними методами аналізу.
– засвоїти фізико–хімічні властивості, методи виділення, очистки,
ідентифікації тритерпеноїдів, стероїдів, сапонінів, кардіоглікозидів,
алкалоїдів з рослинної та тваринної сировини.
– ідентифікувати ЛРС, що містить тритерпеноїди, стероїди, сапоніни,
кардіоглікозиди, алкалоїди за методами макро-, мікроскопічного та
хімічного аналізу.
– ідентифікувати діючі речовини у ЛРС хроматографічними методами;
– відрізняти ЛРС від можливих домішок;
– визначати доброякісність ЛРС, що містить тритерпеноїди, стероїди,
сапоніни, кардіоглікозиди, алкалоїди фармакопейними методами аналізу;
– пояснювати взаємозв’язок між хімічною будовою алкалоїдів та їх
фармакологічною дією.
– визначати чистоту ЛРС фармакопейними методами аналізу.
– пояснювати суть і значення культури тканин.
– володіти методами товарознавчого аналізу ЛРС, та використовувати їх у
професійній діяльності.
– володіти методами аналізу зборів і чаїв.

12. Тема 15. Терпеноїди. Іридоїди. Гіркоти. Загальна характеристика ЛР і
сировина, які містять іридоїди і гіркоти. Тирлич жовтий, бобівник трилистий,
золототисячник зонтичний і гарний, кульбаба лікарська, калина звичайна,
хміль.
Об’єкти для самостійного вивчення: Види подорожника, види кропиви
12
собачої, валеріана лікарська.
Тема 16. Ефірні олії. Загальна характеристика. Аналіз ефірних олій. ЛР
і ЛРС, що містять ефірні олії. Взаємозв’язок хімічного складу ефірної олії та
фармакотерапевтичних ефектів в ароматерапіїї. Коріандр посівний, лаванда
вузьколиста, меліса лікарська, м’ята перцева, шавлія лікарська, види евкаліпту ,
валеріана лікарська, ялівець звичайний, кмин звичайний, види липи, ромашка
лікарська, ромашка запашна, оман високий, полин гіркий, деревій звичайний,
види берези, аїр тростиновий, багно звичайне, аніс звичайний, фенхель
звичайний, чебрець плазкий, чебрець звичайний, материнка звичайна, ментол,
тимол, камфора.
Об’єкти для самостійного вивчення: джерела камфори, види троянди,
імбир аптечний, куркума довга, петрушка городня, ялиця сибірська, арніка
гірська, тополя чорна, розмарин лікарський, види кориці, гвоздика запашна,
васильки справжні.
Тема 17. Дитерпеноїди. Смоли і бальзами. Загальна характеристика.
ЛР і сировина, які містять дитерпеноїди, смоли і бальзами.
Об’єкти для самостійного вивчення: Сосна звичайна, стевія Ребо,
ладанне дерево (босвеллія), стіракс бензойний, толуанський бальзам,
перуанський бальзам, комміфора мірра.
Тема 18. Тритерпеноїди. Стероїди. Сапонини. Загальна
характеристика. Методи якісного та кількісного визначення. ЛР і сировина, що
містить сапоніни. Природні джерела гормонів і жовчних кислот. Природні
джерела жовчних кислот. Види солодки, гіркокаштан звичайний, хвощ
польовий, ортосифон тичинковий, женьшень, аралія манчжурська, астрагал
шерстистоквітковий. Сировина для напівсинтезу глюкокортикоїдів. Види
діоскореї, якірці сланкі, гуньба сінна, левзея сафлоровидна, види агави, юка та
ін.
Об’єкти для самостійного вивчення: Синюха блакитна, мильнянка
лікарська, заманиха висока, плющ, види берези, нагідки лікарські, циміцифуга
китицевидна, первоцвіт. Природні джерела жовчних кислот, залози внутрішньої
секреції тварин як джерела гормонів, кропива жалка, гуньба сінна, слива
африканська, сереноя повзуча. Екдістероїди.
Тема 19. Кардіоглікозиди. Загальна характеристика Методи якісного та
кількісного визначення. ЛР і сировина, які містять кардіоглікозиди (серцеві
глікозиди). Наперстянка пурпурова, наперстянка шерстиста, наперстянка
великоквіткова, види строфанту, горицвіт весняний, конвалія звичайна,
жовтушник лакфеолевидний.
Об’єкти для самостійного вивчення: види чемернику, луківка
надморська.

13. Тема 20. Алкалоїди. Загальна характеристика Методи якісного та
кількісного визначення. Лікарські рослини і сировина, які містять алкалоїди.
Беладона звичайна, блекота чорна, види дурману, види термопсису, мак
опійний, мачок жовтий, чистотіл звичайний, барбарис звичайний, маткові
ріжки, чилібуха, види раувольфії, катарантус рожевий, барвінок малий,
пасифлора інкарнатна, чемериця Лобелієва, перець стручковий однорічний,
ефедра хвощова, види пізньоцвіу.
Об’єкти для самостійного вивчення: лобелія одутла, їжачник безлистий,
жовтозілля плосколисте, кокаїновий кущ, скополія карніолійська, латаття
жовте, плаун баранець, софора товстоплодна, хінне дерево, рутка лікарська,
стефанія гладенька, пагони секуринеги, маклея, іпекакуана, йохімбе, джерела
кофеїну (чай китайський, кава, какао-боби, кола, паулінія), види дельфінію,
види аконіту, тис ягідний, пасльон дольчастий.
Тема 21. ЛР і сировина, які містять різні біологічно активні
речовини. Культура тканин. Загальна характеристика. Культура ізольованих
тканин. Чага, каланхое перисте. Інші природні джерела БАР: мікроорганізми,
гриби і лишайники. Антибіотики.
Об’єкти для самостійного вивчення: джерела алантоїну (огірочник
лікарський, види живокісту, види квасолі), види гарбуза, залізняк колючий,
полин звичайний, піретрум, любисток.
Тема 22. Товарознавчий аналіз. Методи відбору проб для аналізу;
визначення чистоти та доброякісності ЛРС. Методи контролю якості (МКЯ)
сировини природного походження. Аналіз ЛРС відповідно з чинними МКЯ.
Аналіз лікарських зборів і чаїв.
13
ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЮ 1
Тема Лекції
Лабораторні
заняття
СРС
Змістовий модуль 1. Загальна частина фармакогнозії. ЛР і ЛРС, яка містить полісахариди,
тіо- та ціаноглікозиди, органічні кислоти. Сировина рослинного і тваринного походження,
яка містить вуглеводи, ліпіди, пептиди, білки та вітаміни.
1-7. Загальна частина фармакогнозії. Методи
фармакогнозії. Вуглеводи. Глікозиди. Жири і жироподібні
речовини. Протеїни і білки. Вітаміни. Макро- і
мікроелементи. Органічні кислоти. Глюкозинолати
(тіоглікозиди) і ціаногенні глікозиди.
2 4 42
8-14. Фенольні сполуки. Кумарини, хромони. Лігнани.
Ксантони. Флавоноїди. Хінони. Дубильні речовини.
2 2 42
Контроль засвоєння змістового модуля 1 2
Змістовий модуль 2. ЛР та ЛРС, яка містить монотерпенові глікозиди, гіркоти, ефірні олії,
тритерпеноїди, стероїди, сапоніни, кардіоглікозиди, алкалоїди і різні групи БАР. Природні
джерела гормонів. Товарознавчий аналіз ЛРС.
15-17. Терпеноїди. Іридоїди. Ефірні олії. Дитерпеноїди.
Смоли і бальзами.
1 4 18
18. Тритерпеноїди. Стероїди. Сапонини. 1 2 5
19. Кардіоглікозиди. 1 2 5
20-22. Алкалоїди. ЛР і сировина, які містять різні 1 4 18

14. 14
біологічно активні речовини. Культура ткані.
Товарознавчий аналіз.
Контроль засвоєння змістового модуля 2 2
Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 2
Усього годин - 162 8 24 130
Кредитів ECTS – 4,5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ФАРМАКОГНОЗІЇ
МОДУЛЬ 1
№ Назва тем та зміст
Обсяг
в годинах
1-7. Загальні питання фармакогнозії. Визначення фармакогнозії як науки і
навчальної дисципліни. Методи фармакогнозії. Загальна
характеристика сполук з глікозидним зв’язком. ЛР та ЛРС, яка містить
полісахариди і глікозиди. Загальна характеристика ліпідів. ЛР та ЛРС,
яка містить ліпіди. Загальна характеристика протеїнів і білків.
Загальна характеристика вітамінів, органічних кислот. ЛР та ЛРС, яка
містить вітаміни. Макро- та мікроелементи. ЛР і сировина, що містить
глікозиди і неглікозидні сполуки сірки.
2
8-14. Загальна характеристика фенольних сполук. ЛР та ЛРС, яка містить
прості феноли та їх глікозиди. Загальна характеристика кумаринів і
хромонів. ЛР та ЛРС, яка містить кумарини і хромони. Загальна
характеристика ксантонів і лігнанів. ЛР та ЛРС, яка містить кантони
та лігнани. Загальна характеристика флавоноїдів. ЛР та ЛРС, яка
містить флавоноїди. Загальна характеристика хінонів. ЛР та ЛРС, яка
містить хінони. Загальна характеристика ди-, оліго- і полімерних
поліфенолів, проціанідинів і дубильних речовин ЛР та ЛРС, які
містять ди–, оліго– і полімерні поліфеноли, проціанідини і дубильні
речовини.
2
15-17. Загальна характеристика ізопреноїдів і терпеноїдів, їх біосинтез.
Іридоїди та інші гіркоти. ЛР та ЛРС, які містять іридоїди та гіркоти.
Загальна характеристика ефірних олій, дитерпеноїдів, смол і
бальзамів. Аналіз ефірних олій. ефірні олії та дитерпени. ЛР та ЛРС,
які містять ефірні олії
1
18. Загальна характеристика тритерпеноїдів, стероїдів та їх глікозидів. ЛРС,
яка містить тритерпеноїди, стероїди та їх глікозиди.
1
19. Загальна характеристика кардіоглікозидів. ЛРС, яка містить
кардіоглікозиди.
1
20-22. Загальна характеристика алкалоїдів. ЛР і ЛРС, яка містить алкалоїди.
ЛРС, яка містить різні БАР. Культура тканин. Загальна характеристика.
Культура ізольованих тканин. Товарознавчий аналіз. Методи відбору проб
для аналізу; визначення чистоти та доброякісності ЛРС.
1
Всього 8

15. 15
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ З ФАРМАКОГНОЗІЇ
МОДУЛЬ 1
№
п/п
Назва тем та зміст
Обсяг
в годинах
1-7 Методи фармакогнозії: макро- та мікроскопічний аналіз ЛРС різних
морфологічних груп; мікрохімічний аналіз деяких груп БАР. ЛР та
ЛРС, які містять полісахариди (макро– і мікродіагностика, якісні і
мікрохімічні реакції на слиз; гідроліз тіоглікозидів гірчиці): Хімічний
аналіз ЛРС, яка містить сполуки з глікозидним зв’язком; визначення
індексу набухання сировини. ЛР, сировина і продукти, які містять
жири і жироподібні речовини; аналіз жирних олій (визначення
чистоти, фізичних і хімічних показників якості). Продукти
бджільництва: квітковий пилок, апілак, прополіс. Бджолина та зміїна
отрути. Фітотоксини грибів, лектини, Ферментні препарати
рослинного і тваринного походження. П'явка медична, панти. ЛР та
ЛРС, які містять вітаміни, органічні кислоти. Визначення вмісту
аскорбінової кислоти; ТСХ аналіз каротиноїдів. Види гірчиці, мигдаль
гіркий.
4
8-14. ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та їх глікозиди, лігніни, кантони,
кумарини і хромони. Методи якісного та кількісного визначення. ЛР і
сировина, які містять прості феноли та їх глікозиди. Мучниця
звичайна, брусниця, родіола рожева, фіалка триколірна і польова,
види ехінацеї. Буркун лікарський, каштан кінський, пастернак
посівний, амі велика, смоківниця звичайна. Лимонник китайський,
елеутерокок колючий, подофіл, розторопша плямиста. Солодушка
альпійська. ЛР та ЛРС, які містять флавоноїди. Методи якісного та
кількісного визначення. ЛР і сировина, які містять флавоноїди.
Софора японська, волошка синя, аронія чорноплода, види собачої
кропиви, гірчак перцевий, гірчак почечуйний, спориш звичайний,
сухоцвіт багновий, цмин пісковий, види глоду, череда трироздільна,
солодка гола, вовчуг польовий, астрагал шерстистоквітковий. ЛР та
ЛРС, які містять похідні антрацену, ди–, оліго– і полімерні
поліфеноли – проціанідини і дубильні речовини. Методи якісного та
кількісного визначення. Крушина вільховидна, жостер проносний,
ревінь тангутський, щавель кінський, види алое, касія гостролиста і
вузьколиста, марена красильна, види звіробою. Лікарські рослини і
сировина, які містять проціанідини і дубильні речовини. Скумпія
звичайна, гірчак зміїний, види вільхи, родовик лікарський, види дуба,
перстач прямостоячий, чорниця звичайна, черемха звичайна.
2
Контроль змістовного модулю 1 2
15-17. ЛР та ЛРС, яка містить іридоїди та інші гіркоти (якісні реакції,
визначення показника гіркоти, хроматографічний аналіз, макро– і
мікродіагностика). ЛР та ЛРС, яка містить монотерпеноїди,
сесквітерпеноїди, ароматичні сполуки (макро– та мікроскопічний
аналіз). Визначення вмісту ефірної олії у ЛРС. ЛР і сировина, які
містять дитерпеноїди, смоли і бальзами.
4
18-19 ЛР та ЛРС, яка містить тритерпеноїди і сапоніни (макро– і
мікродіагностика, якісні реакції) ЛР та ЛРС, яка містить стероїди
(макродіагностика, хроматографічний аналіз, якісні реакції). Природні
джерела гормональних препаратів. ЛР та ЛРС, яка містить
кардіоглікозиди (макро– і мікродіагностика, якісні реакції,
хроматографічний аналіз).
4

16. 16
№
п/п
Назва тем та зміст
Обсяг
в годинах
20-22. ЛР та ЛРС, яка містить алкалоїди. Методи якісного та кількісного
визначення. Лікарські рослини і сировина, які містять алкалоїди.
Беладона звичайна, блекота чорна, види дурману, види термопсису,
мак опійний, мачок жовтий, чистотіл звичайний, барбарис звичайний,
маткові ріжки, чилібуха, види раувольфії, катарантус рожевий,
барвінок малий, пасифлора інкарнатна, чемериця Лобелієва, перець
стручковий однорічний, ефедра хвощова, види пізньоцвіу. ЛР та ЛРС,
яка містить різні групи БАР. Чага, каланхое перисте. Інші природні
джерела БАР: мікроорганізми, гриби і лишайники. Антибіотики.
Методи контролю якості (МКЯ) сировини природного походження.
Аналіз ЛРС відповідно з чинними МКЯ.
4
Контроль змістового модулю 2 2
Підсумковий контроль засвоєння практичних навичок модуля 1:
2
Аналіз подрібненої сировини.
Всього 24
6. ПЛАН ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
В результаті підготовки студент повинен знати:
– основні поняття фармакогнозії, методи фармакогностичного аналізу,
предмет і завдання фармакогнозії, її значення для практичної діяльності
провізора;
– основні етапи розвитку фармакогнозії; головні і сучасні напрямки
наукових досліджень в галузі лікарських рослин;
– характеристику сировинної бази ЛР (дикорослих і культивованих);
– нормативно-правові основи використання ресурсів дикорослих ЛР на
сучасному етапі;
– організацію заготівлі ЛРС;
– систему раціонального природокористування, охорони і відтворення
ресурсів ЛР;
– загальні правила заготівлі ЛРС і заходи з охорони природних
експлуатаційних заростей ЛР;
– основи промислового вирощування ЛР;
– систему стандартизації ЛРС;
– види класифікації ЛРС (хімічна, фармакологічна, ботанічна,
морфологічна);
– номенклатуру ЛР, ЛРС і лікарських засобів рослинного та тваринного
походження, які дозволені до застосування в медичній практиці і використання
в промисловому виробництві;
– основні відомості щодо розповсюдження і місць зростання ЛР, що
застосовуються в медицині і фармацевтичному виробництві;
– вплив географічних і екологічних факторів на продуктивність
лікарських рослин; мінливість хімічного складу ЛР;
– макроскопічний і мікроскопічний методи аналізу цільної, подрібненої,
та брикетованої лікарської рослинної сировини; особливості аналізу зборів;

17. – морфолого–анатомічні ознаки ЛРС, дозволеної до застосування в
17
медичній практиці; можливі домішки;
– основні групи БАР природного походження та їх фізико–хімічні
властивості; головні шляхи біосинтезу основних груп БАР;
– методи виділення і очистки БАР з ЛРС;
– основні якісні реакції на різні групи БАР та визначення вмісту діючих
речовин у ЛРС; біологічну стандартизацію ЛРС;
– числові показники, які регламентують доброякісність ЛРС та методи їх
визначення;
– вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання ЛРС
у відповідності з МКЯ;
– систему стандартизації і сертифікації ЛРС, фітопрепаратів в Україні;
документальне оформлення результатів аналізу ЛРС; юридичне значення
сертифікату;
– основні способи і форми застосування ЛРС в фармацевтичній практиці
і промисловому виробництві;
– основні напрямки застосування в медицині лікарських препаратів
рослинного і тваринного походження;
– правила техніки безпеки при роботі з ЛР і ЛРС.
В результаті фармакогностичної підготовки студент повинен уміти:
– визначати за морфологічними ознаками ЛР у живому та
гербаризованому вигляді;
– проводити заготівлю та сушіння, первинну обробку і зберігання
лікарської сировини;
– ідентифікувати ЛРС на основі мікроскопічного аналізу: корені та листя
алтеї, лист подорожника великого, траву грициків звичайних, кору калини,
плоди шипшини, лист кропиви, лист мучниці, лист брусниці, кореневища
папороті чоловічої, траву буркуну лікарського, лист сени, кору крушини, корінь
ревеню, траву звіробою, траву череди, траву собачої кропиви п’ятилопатевої,
траву гірчака перцевого і почечуйного, корінь вовчуга, кору дуба, корені
родовика, лист бобівника, корінь кульбаби, лист м’яти перцевої, лист шавлії,
лист евкаліпту, кореневища аїру, корінь оману, траву полину гіркого, траву
деревію, траву чебрецю сланкого та звичайного, траву материнки, плоди анісу
звичайного, плоди фенхелю, корінь солодки, траву хвоща, лист ортосифону,
лист наперстянки пурпурової, лист наперстянки шерстистої, лист конвалії,
траву жовтушника, лист беладони, лист дурману, лист блекоти, траву
термопсису ланцетовидного, траву чистотілу;
– володіти технікою макроскопічного аналізу ЛРС; визначати тотожність
лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп в цільному,
подрібненому та порошкованому вигляді, а також у вигляді брикетів, таблеток
та інших формах за допомогою визначника;
– розпізнавати домішки морфологічно близьких видів рослин при
збиранні, прийомці та сертифікації сировини;
– проводити якісні та мікрохімічні реакції на основні групи біологічно
активних речовин, які містяться у ЛР і сировині (полісахариди, жирні олії,

18. флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, іридоїди, ефірні олії, сапоніни,
антраценпохідні, серцеві глікозиди, алкалоїди, вітаміни та ін.);
– застосовувати тонкошарову хроматографію для аналізу ЛРС;
– визначати вміст у рослинній сировині антраценпохідних, флавоноїдів,
кумаринів, дубильних речовин, ефірної олії, сапонінів, серцевих глікозидів,
аскорбінової кислоти, алкалоїдів і ін. БАР методами, передбаченими
відповідною МКЯ;
– проводити прийомку ЛРС і відбирати проби, необхідні для її аналізу,
18
згідно з МКЯ;
– проводити визначення вологи, золи та екстрактивних речовин у
сировині методами, передбаченими МКЯ;
– проводити статистичну обробку і оформлення результатів аналізу.
ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС) З ФАРМАКОГНОЗІЇ
ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ
№
п/п
Назва тем та зміст
Кількість
годин
МОДУЛЬ 1.
Методи фармакогностичного аналізу. ЛР, сировина рослинного і тваринного
походження, яка містить вуглеводи, глікозиди, ліпіди, білки, вітаміни, органічні
кислоти, фенольні сполуки, ізопреноїди, алкалоїди та різні групи БАР. Товарознавчий
аналіз ЛРС.
1. Інтеграція фармакогнозії з базисними та профільними дисциплінами;
значення фармакогнозії в практичній діяльності провізора, в організації
раціонального використання ресурсів лікарських рослин та вирішенні
екологічних питань навколишнього середовища. Основні напрямки
наукових досліджень у галузі вивчення лікарських рослин; методи
виявлення нових лікарських рослин: вивчення і використання досвіду
народної медицини, хімічний скринінг, філогенетичний принцип;
вивчення запасів дикорослих лікарських рослин; методи аналізу
біологічно активних речовин рослинного походження; вивчення
хімічного складу лікарських рослин і створення на їх основі нових
фітопрепаратів; розробка АНД і рекомендацій щодо збирання, сушіння,
зберігання сировини; роль і значення вітчизняних науковців і науково-
дослідних закладів у вивченні лікарських рослин.
6
2. ЛР та ЛРС, які містять полісахариди: види бавовнику; рослинні джерела
крохмалю інуліну, камедей, пектину; джерела агару та карагінану;
сировина малини, цетрарії ісландської, дивини звичайної, коміфори
бальзамної («міра»), фукуса пухирчастого, видів липи.
6
3. Тваринна сировина, яка містить ліпіди. Риб’ячий жир. 6
4. Спіруліна, люцерна, омела біла, чорнушка дамаська, динне дерево,
ананас, кавун звичайний. Бодяга. Мумійо.
6
5-7. Суниці лісові, первоцвіт весняний, гарбуз звичайний, морква посівна,
капуста городня, калина звичайна.
Шпинат городній, плоди цитрусових, види шипшини, хвощ польовий,
спориш звичайний, рослини родин шорстколисті та злакові (огірочник
лікарський, пирій повзучий, овес посівний та ін.).
Лавровишня, цибуля городня, часник городній.
18

19. 19
8 ЛР та ЛРС, які містять прості феноли: півонія незвичайна, артишок
посівний, гадючник в’язолистий, види верби, папороть чоловіча,
конопля.
6
9 ЛР та ЛРС, які містять кумарини і хромони: кріп звичайний, морква
дика, віснага моркво видна, дягель лікарський.
6
10-11 ЛР та ЛРС, які містять кантони та лігніни. Види золототисячнику, види
звіробою.
12
12 ЛР та ЛРС, які містять флавоноїди: гречка звичайна, лимон та ін.
цитрусові, чай китайський, бузина чорна, шоломниця байкальська,
хвощ польовий, види звіробою, види леспедеци, види золотушнику,
ерва шерстиста, робінія звичайна, гінкго дволопатеве.
6
13 ЛР та ЛРС, які містять бензохінони, нафтохінони: убіхінон; горіх
волоський, росичка круглолиста, горобейник лікарський.
6
14 ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини: гали китайські і турецькі,
сумах дубильний, бадан товстолистий, виноград червоний, чай
китайський.
6
15 ЛР та ЛРС, які містять гіркоти та іридоїди: види подорожника, види
собачої кропиви, валеріана лікарська.
6
16-17 Лікарські рослини і сировина, які містять ефірні олії, дитерпеноїди,
смоли і бальзами. Джерела камфори, види троянди, імбир аптечний,
куркума довга, петрушка городня, ялиця сибірська, арніка гірська,
тополя чорна, розмарин лікарський, види кориці, гвоздика запашна,
васильки справжні. Сосна звичайна, розмарин лікарський, стевія Ребо,
шандра звичайна, шафран посівний, ялапа, фісташка маслична
(мастика), ладанне дерево (босвеллія), стіракс бензойний, толуанський
бальзам, перуанський бальзам
12
18 ЛР та ЛРС, які містять тритерпеноїди, стероїди. Синюха блакитна,
мильнянка лікарська, заманиха висока, плющ, види берези, нагідки
лікарські, циміцифуга китицевидна, первоцвіт. Природні джерела
жовчних кислот, залози внутрішньої секреції тварин як джерела
гормонів, кропива жалка, гуньба сінна, слива африканська, сереноя
повзуча. Екдістероїди.
5
19 Лікарські рослини і сировина, які містять кардіоглікозиди. Види
чемернику, луківка надморська
5
20 ЛР та ЛРС, які містять алкалоїди. Лобелія одутла, їжачник безлистий,
жовтозілля плосколисте, кокаїновий кущ, скополія карніолійська,
латаття жовте, плаун баранець, софора товстоплодна, хінне дерево,
рутка лікарська, стефанія гладенька, пагони секуринеги, маклея,
іпекакуана, йохімбе, джерела кофеїну (чай китайський, кава, какао-
боби, кола, паулінія), види дельфінію, види аконіту, тис ягідний,
пасльон дольчастий.важких металів і пестицидів у ЛРС. Природні
джерела антибіотиків.
6
21 Джерела алантоїну (огірочник лікарський, види живокісту, види
квасолі), види гарбуза, залізняк колючий, полин звичайний, піретрум,
любисток.
6
22 Аналіз лікарських зборів і чаїв. 6
Всього 130

20. 20
8. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1. Визначення фармакогнозії як науки. Роль фармакогнозії в практичній
діяльності провізора.
2. Стандартизація лікарської рослинної сировини (ЛРС), структура
фармакопейної статті на ЛРС.
3. Заготівля (ЛРС); правила зберігання сировини в залежності від різних
морфологічних груп і хімічного складу.
4. Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських
рослин (ЛР). Методи виявлення нових ЛР, роль наукових і навчальних
закладів.
5. Сировинна база лікарських рослин в Україні, їх раціональне використання.
6. Товарознавчий аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу,
встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке
партія сировини?
7. Природні джерела цукрі. Вуглеводи. Мед.
8. Речовини первинного обміну.
9. Визначення поняття ―полісахариди‖. Їх класифікація, фізичні та хімічні
властивості, локалізація.
10. Визначення поняття ―ліпіди‖. Їх класифікація. Фізичні та хімічні
властивості ліпідів. Зберігання.
11. Визначення типів жирних олій. Фізичні та хімічні показників жирних олій.
Їх аналітичне значення.
12. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні
джерела отримання. Будова. Застосування.
13. Визначення понять ―протеїни і білки‖. Сировина тваринного походження:
яди змій, медична п’явка. Продукти бджолівництва.
14. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять органічні
кислоти.
15. Визначення поняття ―вітаміни‖. Розповсюдження їх у рослинному світі.
Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах.
Класифікація вітамінів. Визначення вмісту аскорбінової кислоти. Шляхи
використання сировини, яка містить вітаміни.
16. Визначення поняття ―глікозиди‖. Типи класифікацій. Глікозинолати
(тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.
17. Визначення понять ―ізопреноїди і терпеноїди‖. Класифікація. Біосинтез.
Правило Ружички. Розповсюдження біологічно активних речовин
ізопреноїдної структури в рослинному світі.
18. Визначення поняття ―іридоїди‖. Хімічна будова. Класифікація.
19. Визначення поняття ―ефірні олії‖. Хімічний склад ефірних олій.
20. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи визначення вмісту
ефірної олії у лікарській рослинній сировині.
21. Методи отримання ефірних олій.
22. Правила зберігання лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії.

21. 23. Визначення фізичних та хімічних показників якості ефірних олій. Їх
21
аналітичне значення.
24. ЛР та ЛРС, які містять монотерпеноїди; сесквітерпеноїди, сесквітерпенові
лактони та сполуки ароматичного ряду. Препарати їх застосування.
25. Визначення поняття ―стероїди‖. Класифікація стероїдів. Фізичні, хімічні та
біологічні властивості стероїдів. Якісні реакції.
26. Визначення поняття ―сапоніни‖. Фізичні, хімічні та біологічні властивості
сапонінів. Класифікація залежно від будови сапогеніну. Якісні реакції.
27. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Препарати.
Шляхи використання.
28. Визначення поняття ―кардіостероїди і кардіоглікозиди‖. Хімічна будова.
Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Біологічна стандартизація
лікарської рослинної сировини. Якісні реакції, хроматографічний аналіз.
29. ЛР та ЛРС, які містять кардіоглікозиди. Зв’язок фармакологічних
властивостей з хімічною будовою.
30. Визначення поняття ―алкалоїди‖. Сучасні типи класифікацій алкалоїдів за
шляхом біосинтезу. Хімічна будова алкалоїдів. Фізико–хімічні властивості
алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи визначення
вмісту.
31. ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди; псевдоалкалоїди; справжні
алкалоїди - тропанові, піролізидинові, піридинові та піперидинові,
хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові. Препарати, їх
застосування.
32. Рослини, які проявляють галюциногенну, тератогенну, алергогенну та
токсичну дію. Їх застосування.
33. Природні джерела антибіотиків.
34. ЛР та ЛРС, які містять різні групи БАР.
35. Культура тканин лікарських рослин як джерело БАР.
9. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
1. Поточний контроль з використанням стандартизованих методів
діагностики знань вмінь та навичок здійснюється на лабораторному занятті
відповідно конкретним цілям теми та під час індивідуальної роботи викладача
для тем, які не входять до структури заняття і опрацьовуються студентом
самостійно.
2. Контроль змістових модулів (контроль тестовий, письмовий, усний з
теоретичних знань та практичних навичок з визначення тотожності та
доброякісності ЛРС).
3. Підсумковий модульний контроль (контроль теоретичних знаньу
формі усного, письмового та тестового опитування студентів).
Успішність кожного студента оцінюється за рейтинговою 100-бальною
шкалою.

22. При оцінюванні засвоєння теми враховують теоретичну та практичну
підготовку студента, що оцінюється за накопичувальною системою (у вигляді
0, 1, 2 балів).
Якщо студент успішно виконав в передбаченому модулі всі види
навчальної роботи і набрав за поточну навчальну діяльність мінімально 36
балів, то він допускається до підсумкового модульного контролю.
Контроль кожного змістового модулю максимально оцінюється в 30
22
балів.
Підсумковий модульний контроль максимально оцінюють у 40 балів за
успішну теоретичну підготовку та за засвоєння практичних навичок і вмінь і
вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 18 балів. До
підсумкового контролю входить оцінювання контрольної роботи (10 балів)
РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
МОДУЛЬ 1. Методи фармакогностичного аналізу. ЛР, сировина рослинного і
тваринного походження, яка містить вуглеводи, глікозиди, ліпіди, білки, вітаміни,
органічні кислоти та фенольні сполуки.
Поточний контроль Підсумковий
Змістові модулі контроль
1. Загальна частина фармакогнозії.
ЛР і ЛРС, яка містить полісахариди,
тіо– та ціаноглікозиди, органічні
кислоти. Сировина рослинного і
тваринного походження, яка містить
вуглеводи, ліпіди, пептиди, білки та
вітаміни. ЛР та ЛРС, яка містить
фенольні сполуки.
2. ЛР та сировина, яка містить
монотерпенові глікозиди, гіркоти
та ефірні олії. ЛР та сировина, яка
містить тритерпеноїди, стероїди,
сапоніни і кардіоглікозиди.
Природні джерела гормонів. ЛР та
ЛРС, яка містить алкалоїди і різні
групи БАР. Товарознавчий аналіз
ЛРС.
30 30 40
100
Бали за контроль
змістового модулю
Традиційна оцінка Бали
5 – відмінно 27-30
4 – добре 23-26
3 – задовільно 18-22
2 – незадовільно 1-17
Бали за підсумковий
модульний контроль (залік)
Традиційна оцінка Бали
5 – відмінно 36-40
4 – добре 31-35
3 – задовільно 25-30
2 – незадовільно 0-24

23. 23
Контроль успішності з дисципліни “Фармакогнозія”
Національна шкала Шкала ЕСТS Рейтингова оцінка, бали
5 - відмінно А – відмінно 90 – 100
4 – добре В – дуже добре 84 – 89
С – добре 75 – 83
3 - задовільно D – задовільно 68 – 74
Е – достатньо
(задовольняє мінімальні
критерії)
60 – 67
2 – незадовільно FХ – незадовільно
35 – 59
не допущений F – незадовільно
(потрібна додаткова робота)
1 – 34

24. 24
10. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Амiнокислотний та елементний склад густого екстракту iз сої щетинистої
/ У. В. Карпюк, В. С. Кисличенко, В. В. Вельма, О. В. Бухарiна // Укр.
журн. клiнiч. та лаб. мед.– 2009. – Т. 4, № 2. – С. 41–44.
2. Анатомо-гiстохiмiчний, люмiнесцентний аналiз листя Syringa vulgaris L. /
Т. М. Гонтова, В. С. Кисличенко, В. В. Король, А. I. Веретеннiкова, А. I.
Попик // Вiсник фармацiї. – 2007. – № 2. – С. 11–14.
3. Антимiкробний потенцiал екстрактiв капусти брокколi / I. М.
Владимирова, В. С. Кисличенко, I. Л. Дикий, Н. I. Фiлiмонова // Клiнiч.
фармацiя. – 2008. – Т. 12, № 1. – С. 49–52.
4. Бiологiчно активнi речовини рiзних видiв амаранту як засоби
стимулювання живлення високопродуктивних тварин / В. I. Гноєвий, I. В.
Гноєвий, В. С. Кисличенко, Н. Б. Бурд // Наукове забезпечення
iнновацiйного розвиткуц аграрного виробництва в карпатському регiонi :
матерiали мiжнар. наук.–практ. конф., м. Чернiвцi, 7–9 черв. 2007 р. –
Оброшино, 2007. – С. 218–223.
5. Біологічно активні речовини в кормах з сої, що впливають на
жирномолочність корів та їх відтворення / В.І. Гноєвий, І.В. Гноєвий,
В.О. Матушкін, В.С. Кисличенко, І.Г. Левашова, У.В. Карпюк, З.М.
Лознякова, С.Ф. Халін, Ю.О. Роздайбєда // Ефективні технології та
менеджмент у тваринництві : зб. наук. пр. – Харків, 2010. – вип.. 20 (2). –
С. 202-212.
6. Болоховець, Г. С. Розробка складу лiкарського збору для лiкування
цукрового дiабету та його фармакогностичне вивчення / Г. С. Болоховець,
В. С. Кисличенко // Лiки України. – 2007. – № 112. – С. 121–122.
7. Вельма, В. В. Виділення кумаринів з квіток бузини чорної / В. В. Вельма,
В. С. Кисличенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім.
П. Л. Шупика. – К., 2009. – Вип. 18., кн. 3. – С. 413–416.
8. Вельма, В. В. Визначення кiлькiсного вмiсту вуглеводних компонентiв
бузини чорної / В. В. Вельма, В. С. Кисличенко, О. М. Кошовий // Укр.
журн. клiнiч. та лаб. мед. – 2008. – Т. 3, № 3. – С. 32–35.
9. Вельма, В. В. Встановлення складу лiпофiльних фракцiй з плодiв та кори
бузини чорної / В. В. Вельма, В. С. Кисличенко // Мед. хiмiя. – 2008. – Т.
10, № 1. – С. 109–111.
10. Вивчення амінокислотного складу та анатомічної будови коренів і трави
розторопші плямистої / Г. С. Болоховець, І. І. Тернінко, В. С. Кисличенко,
В. П. Руденко // Вісник фармації. – 2008. – №4(56). – С. 17–20.
11. Вивчення амінокислотного складу та антиоксидантної активності
Armeniaca vulgaris Lam. / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко, Г. Б.
Кравченко, Л. М. Воронина // Збірник наукових праць співробітників
НМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2009. – Вип.18., кн. 3. – С. 476–486.
12. Вивчення антимiкробної активностi фiтозасобiв на основi ехiнацеї блiдої /
В. С. Кисличенко, Я. В. Дьяконова, Т. П. Осолодченко, О. М. Кошовий //
Клiнiч. фармацiя. – 2008. – Т. 12, № 2. – С. 53–56.