Українська Держава Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)

1. Українська Держава
Павла Скоропадського:
до 100-річчя Української революції
Кандидат історичних наук, доц.
кафедри українознавства УДХТУ
Ковальова Наталія Анатоліївна
11 травня 2018 р.

2. Присяга Павла Скоропадського на Софійській площі. Київ, 29 квітня 1918 року
На час перевороту організація П.Скоропадського для охорони делегатів
З’їзду хліборобів задіяла лише 15 офіцерів, а на Софійському майдані, де
відбувався молебень за нового гетьмана їхня чисельність збільшилася лише
до 22 старшин.

3. Знаходилася поблизу сучасної консерваторії на вулиці Городецького, 5,
поблизу Майдану Незалежності. Одне з найбільших приміщень Києва того
часу. Не збереглася. На її місці сьогодні розташований кінотеатр "Україна”.
Місце проведення Хліборобського конгресу. Будівля цирку Крутікова
(Ґіппо-палас)

4. На з’їзд прибуло близько 8 тис. осіб (найбільше в історії народного
волевиявлення України від часів Б.Хмельницького), переважно селяни, з яких
уповноважених представників було 6 тис. 432 делегати.

5. Кандидати на гетьманство
Луценко Іван, військовий лікар, заступник голови
УПСС, генеральний хорунжий Вільного Козацтва
(Південь України)
Іван Полтавéць-Остряни́ця, наказний
отаман Вільного Козацтва, член УНГ,
гетьманського роду / ад’ютант
П.Скоропадського / Генеральний писар УД
Павло Скоропадський, генерал-
лейтенант / українізація війська; великий
землевласник / гетьманського роду /
отаман Вільного Козацтва / УНГ, 45 років
романтик
авантюрист
технічний
кандидат
компроміс
політичний
і
суспільний
малоперед
бачуваний

6. Молебень на Софійському майдані після проголошення
Павла Скоропадського гетьманом

7. Який політичний режим був патріотичнішим?
Печатка начальника Олександрівської
повітової Державної Варти.
З фондів Державного архіву Запорізької
області
Велика печатка Української
Держави
Марки Російської імперії з наддруком
українським тризубом. Єнакієве,
20 листопада 1918 р.

8. «Чого прийшли німці в Україну?»
Брестський
договір
27 січня 1918 р.
союзники хліб
українські селяни хліб поховали ,
а в одному з сіл під Києвом
"вжили на самогонку-горілку коло
200 000 пудів хліба"
Генерал Еріх Людендорф:
"Молодий український уряд
виявився неспроможним
навести в країні лад і
забезпечити нас зерном"
Головнокомандувач німецьких
військ групи "Київ" Герман фон
Éйхгорн:
6 квітня – наказ про засів ланів;
25 квітня - військово-польові суди.
Генерал Вільгельм Гренер:
"Старий дурень, думав собі, що
так можна поводитися з
німецьким генералом!"
Арешт банкіра Абрама Доброго
24 квітня 1918 р.

9. Абрам Добрий - цукрозаводчик, очолював Київське відділення Російського
для зовнішньої торгівлі банку, член торгівельно-економічної комісії УНР:
організація скупки харчів. Вивезений до Харкова.
Відкупився за 100 тис. крб, звільнений німцями.
Останнє засідання Центральної Ради / Із циклу "Про "старі" часи на Україні.
Ілюстрована історія України не Грушевського і не Аркаса". Худ. А. В. de-С. 1918. За
виданням: Ґедз (Київ). 1918. № 5, липень. О пів на четверту дня 28 квітня 1918 р.

10. 29 квітня 1918 р. – останнє засідання Малої Ради
(УЦР)
"Статут про
Державний
устрій, права
і вольності
УНР"
Грушевський –
президент
УНР?
Перегляд
земельного
закону?
Таємне засідання ЦР
30 квітня 1918 р.
"Zu
spat!"

11. 30 квітня – роззброєння полку УСС (добровільне)
Михайло Грушевський на подвір’ї Луцьких казарм у Києві в день
роззброєння січових стрільців після гетьманського перевороту.
30 квітня 1918 р. Фотолистівка накладом Музею визвольної боротьби.

12. Перші дні після перевороту
30 квітня та 1 травня Грушевський провів
у студенток - сестер Суличичів, які ще
1916-го навіщали його на засланні в
Москві.
Іван Вислоцький - хорунжий
Київського полку Українських
січових стрільців. Один із
особистих охоронців Михайла
Грушевського. 30 жовтня 1918 р.

13. Влада консервативна, пріоритети – ринкові

14. Бачення майбутнього України
“Мій кінцевий ідеал був – бачити Україну, вкриту
одними лише дрібними, високопродуктивними,
власницькими господарствами, які продають буряки
цукровим заводам, що стали акціонерними,
причому заводи повинні мати і частину капіталу у
дрібних акціях, щоб більш заможні та культурні
хлібороби-власники могли їх придбати”.
в еміграції
Козаки-фермери
приватна власність
“Моя Батьківщина не
повинна стати ґрунтом
для соціалістичних
експериментів”

15. Родина П. Скоропадського
Родовий маєток у Тростянці на Полтавщині
- безцінна колекція пам'яток старовини:
портрети гетьманів, козацької старшини,
козацька зброя, старовинний посуд, меблі,
стародруки, рукописи.
З його дідом приятелював
Т. Шевченко
Рідна тітка, Єлизавета
Іванівна Милорадович,
відома українська
патріотка, фундаторка
Наукового товариства
ім.Т.Шевченка у Львові
Дядько, член Державної
Ради, в 1914 р. виголосив
промову на захист
української мови, за
початкову освіту рідною
мовою, дозвіл святкувати
Шевченкові роковини
Пажеський
корпус
Кавалергардський
полк
34-й армійський
корпус
1-й український
корпус
Жовтень 1917 р. –
отаман Вільного
Козацтва
Дружина: Олександра
Дурново , російська
аристократка
(батько - генерал-
лейтенант Петро
Дурново,
мати – Марія, уроджена
княгиня Кочубей)

16. Оточення Павла Скоропадського
Федір Лизогуб (1851-1928) - український громадсько-політичний і
державний діяч. Його батько, власник маєтку в Седневі на Чернігівщині,
був приятелем Тараса Шевченка. У травні – листопаді 1918 р. — голова
Ради міністрів Української Держави гетьмана П. Скоропадського, міністр
внутрішніх справ (3 травня – 8 липня).
Микола Василенко (1866 – 1935) – український історик, громадський
та політичний діяч (кадет). Виконувач обов'язків отамана Ради
міністрів, міністр освіти, голова Державного Сенату. Взяв участь у
відкритті українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському.
Антон Ржепецький (1868-1932?) – міністр фінансів (травень – грудень),
нащадок давнього шляхетського роду, до революції 1917-го - голова
"Тетянінського комітету" допомоги біженцям. Кадет. Сприяв розбудові
української грошової системи, захищав українські інтереси в
переговорах з Німеччиною, але проти українізації. Прихильник Росії.

17. Оточення П. Скоропадського
Михайло Чубинський (1872-1943) - вчений-правник, син визначного
українського етнографа і фольклориста Павла Чубинського, автора
гімну України. Кадет. 1-й міністр юстиції УД (8 травня – 24 серпня).
Брав участь у підготовці законопроекту про заснування Української
Академії наук, закону про громадянство. Виступав за автономію
України.
Юлій Вагнер (1865-1946?) – професор, ентомолог (описав 6 сімейств
бліх). Міністр праці УД (3 травня – 24 жовтня) – створив біржу праці.
Походив з німецької родини, яка підтримувала дружні стосунки з
Михайлом Коцюбинським, Марко Вовчок, Іваном Тургенєвим. Кадет.
«Українофоб». М’який характер.
Борис Бутенко (?-1926) - український громадсько-політичний і
державний діяч з Херсонщини, директор Подільської залізниці.
Міністр шляхів УД (3 травня - 14 листопада). «Українофоб» сприяв
українізації Міністерства шляхів. Відновив роботу усіх залізниць,
боровся зі страйками.

18. Досягнення урядів П. Скоропадського
Економіка
• налагоджено грошовий обіг, вдосконалено грошову систему, уперше за часів
революції створено бюджет
• відроджуються промислові підприємства та біржі, відновився залізничний рух
і зміцнився флот
Освіта,
культура,
наука
• 2 україномовні університети (Київ і Кам’янець-Подільський; Катеринослав,
Одеса, Київ), 150 гімназій
• Українська Академія Наук, Національна бібліотека
• Державний народний театр, Перша народна опера, Перший український
національний хор, Державний симфонічний оркестр ім. Лисенка
Зовнішня
політика
• Українську Державу визнали 30 країн світу, у 23 країнах вона мала своїх
представників
• 12 червня 1918 р. між РСФРР і Українською Державою було підписано
прелімінарний (попередній) мирний договір про припинення стану війни та
відновлення залізничних і поштово-телеграфних сполучень

19. Павло Скоропадський (праворуч)
під час зустрічі з німецьким
кайзером Вільгельмом ІІ у штаб-
квартирі німецьких військ у
бельгійському Спа, серпень 1918 р.
Павло Скоропадський і німецький кайзер
Вільгельм ІІ. Фото: Österreichische Staatsarchiv
https://gazeta.ua/articles/history/_opublikuvali-raritetni-
znimki-zrobleni-u-kiyevi-v-1918-roci/834411

20. Павло Скоропадський і німецький генерал-полковник часів Першої
світової війни Еріх Людендорф, 1918 р. Österreichische Staatsarchiv
https://gazeta.ua/articles/history/_opublikuvali-raritetni-znimki-zrobleni-u-
kiyevi-v-1918-roci/834411

21. Катеринослав навесні 1918 р. Фото з німецьких архівів.

22. Вулиця у Смілі (сучасна Черкаська область). Весна 1918 р.
Тут розташований найбільший залізничний вузол області. Саме
залізницею доправляли на Захід продовольство, яке Україна
гарантувала за умовами Берестейського миру. http://www.dw.com/uk/

23. Українське продовольство на шляху до Австро-Угорщини: http://www.dw.com/uk/
Фото з Державного архіву Австрії: вивантажують та сортирують на складі у Румунії
продовольство з України для подальшого відправлення на захід. Уряд УНР гарантував
союзникам близько 1 мільйона тонн продовольства, хоча вивезти залізницею
вдалося лише 130 тисяч тонн - половина пішла до Австрії. До Німеччини дійшло лише
50 тисяч тонн.

24. Цей карний загін жандармерії Австро-Угорської імперії брав участь у придушенні
страйку залізничників на станції Гайворон Одеської залізниці. (Подільська губернія,
з 1939 р. - Кіровоградська область).
Фото було передано Федеральним архівом ФРН Центральному
державному кінофотофоноархіву України ім. Пшеничного і раніше не
публікувалося. http://www.dw.com/uk/

25. Відносини з селянами
Павло Скоропадський про соціалізацію землі на
Білоцерківщині в січні 1918 року:
Учасник погрому сусіднього поміщика розповів гетьману,
що йому дістався тільки низ від якогось великого столу,
потім кілька листів заліза.
Я його спитав, чому ж так мало він узяв.
— «Та, — каже, — вони все більше палили й ламали,
потім уже похопилися брати, та пізно було».
— «А ви що ж, дуже вже сердиті були на поміщика, що
дуже тиснув вас?»
— «Ні, пан був добрий, ми з ним по-доброму жили. Та
так уже вийшло».
Селяни пограбували й маєток
самого П.Скоропадського

26. Війна селян з поміщиками:
Катеринославська губернія
Верхньодніпровський повіт:
•28 травня у власному лісі убитий
землевласник П. Гусєв;
• 29 травня – напад на
землевласника В. Білокриса;
•у ніч на 1 червня – М. Доленго-
Грабовського (ночував в
Олександро-Павлівському
земському училищі).
Новомосковський
повіт:
спалено маєток Мізка
Карабинівка, економію
Горностиця, економію князя
Урусова і його хутір
Веровський, економію Міро
та інші.
Щомісячна норма
споживання хліба на
одну людину - 2 пуда
зерна (пшениці чи
жита)
Катеринослав - “самый
благодатный пункт
Украины” – з порівняно
низькими цінами,
хлібними, молочними та
ковбасними виробами й
фруктами
влітку 1918 р.
Кінець вересня:
“непомірна
дорожнеча”
продовольчих
продуктів

27. Аграрна реформа УД
І Аграрна комісія
15 серпня – 21 жовтня
ІІ Аграрна комісія
3-10 листопада
ІІІ Аграрна комісія
11 листопада –
10 грудня
64 постійні учасники,
9 заступників
Державний земельний
банк (з 1 вересня)
У листопаді 1918 р. мав
700 тис. дес. землі:
140 тис. дес. – власної,
110 тис. – землевласники,
500 тис. - державна
Обіцяли: 4 млн дес.
(1/3 поміщицької)
“Бурякові
тузи”
Сільські сходи:
“примирення”
Земельно-
ліквідаційні
комісії:
вересень
Ілля Фрей

28. Німецькі солдати відпочивають та частуються їжею з польової
кухні у німецькому поселенні Александерфельд, яке
заснували німці-лютерани з Пришибських колоній. Сьогодні
це село Верховина (Мелітопольський район Запорізької
області).

29. Українські селяни у національних костюмах. Волинь. 1918 р.,
невідомий військовий фотограф. Державний архів Австрії.
http://www.dw.com/uk/

30. Німецькі війська переправляють сіно з лівого берега Дніпра
на правий у Києві. Позаду видніється Ланцюговий міст,
споруджений за проектом британського інженера Чарльза
Віньйоля. 1918 р., з фондів Національного архіву Нідерландів.

31. Невдачі урядів П.Скоропадського
розкол суспільства
провал аграрної
реформи
репресії проти
робітників
(400 тис. - безробітні)
політична опозиція
(травень – УНДС)
дефіцит
управлінських
кадрів (українських)
залежність від
зовнішніх союзників
Епоха контрастів?
революція контрреволюція

32. Чому Павло Скоропадський не став українським
Карлом Маннергеймом чи Юзефом Пілсудським?
Павло Скоропадський, 1918 р.:
“Якщо ви, панове, коли-небудь будете в тих умовах, у яких
я був, то, бажаючи вам добра, раджу: бережіть розумних,
освічених, здатних до роботи людей...”.
Валентин Малиновський, д-р політ. наук, проф.
Східноєвропейського нац. ун-ту імені Лесі Українки:
“П. Скоропадський був продуктом російської імперської системи,
в якій зробив престижну військову кар’єру, людиною двох
культур – російської та української” (роздвоєна ментальніcть
державного діяча).
Дмитро Шурхало, журналіст (“Радіо Свобода”): “Гетманат Павла
Скоропадского — это наша страна невыученных уроков. Тут нужен
не пафос, а вдумчивая работа над ошибками. … В тех событиях
особо удручающе выглядит нежелание украинских политиков
договариваться между собой, вместо этого они старались найти
взаимопонимание с немцами или австрийцами, с белыми или
красными россиянами... ”.

33. Джерела та література
Скоропадський П. Спогади (кінець 1917 – грудень 1918 ). К., 1995.
Галушко К. "Гідра" української контрреволюції - https://dt.ua/HISTORY/gidra-ukrayinskoyi-
kontrrevolyuciyi-276516_.html
Малиновський В. Чому Павло Скоропадський не став українським Карлом
Маннергеймом чи Юзефом Пілсудським? - https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/chomu-
pavlo-skoropadskyy-ne-stav-ukrayinskym-karlom-mannergeymom-chy-yuzefom
Осташко Т. Альтернативи 1918 року - http://tyzhden.ua/History/213001
Панькова С. Крах чи тріумф. Останній день Української Центральної Ради -
http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/krah-chi-triumf-yak-nimtsi-rozignali-
ukrayinsku-tsentralnu-28042018180000
Пиріг Р.Я. Центральна Рада й німецьке військове командування в Україні: проблеми
взаємовідносин (лютий-квітень 1918 р.) // УІЖ. 2007. № 2. C. 47-63.
Пустощі східноєвропейської Кліо - https://www.facebook.com/clio.eu/
Шурхало Д. 100-ліття гетьманського перевороту: як Скоропадський прийшов до влади
- https://www.radiosvoboda.org/a/29196663.html
Шурхало Д. Страна невыученных уроков: Гетманат Скоропадского -
https://fraza.ua/column/268771-strana-nevyuchennyh-urokov-getmanat-skoropadskogo-
Яцечко-Блаженко Т. Опублікували раритетні знімки зроблені у Києві в 1918 році -
https://gazeta.ua/articles/history/_opublikuvali-raritetni-znimki-zrobleni-u-kiyevi-v-1918-
roci/834411