рнро

1. Урок
у 5 класі
Українська мова

2. Чергування [о], [е] з [і].
Завдання:
 поглибити знання про чергування голосних, зокрема
[о], [е] з [і];
 навчити правильно їх перевіряти за допомогою
правил;
 формувати вміння знаходити слова з поданою
орфограмою в текстах;
 розвивати творчі вміння використання слів з
поданими голосними при побудові власних
висловлювань;
 за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв
і традицій свого народу.

3. Творче спостереження над мовним
матеріалом
Проаналізуйте народні повір’я.
Що лежить в їх основі?
 1) Яка погода на Благовіщення,
така і на Великдень.
 2) якщо на Благовіщення лежить
сніг – літо неврожайне.
 3) На Благовіщення птиця гнізда
не в’є.
 4) На Благовіщення чорногуз
прилітає і ведмідь встає.
 5) Коли на Благовіщення дощ, то
вродиться жито й гриби, а коли
мороз – огірки.

4. БЛАГОВІЩЕННЯ

5. В українській мові у багатьох коренях як при зміні, так і при
утворенні слів [о], [е] чергуються з (і]. Звуки [о], [е]
вимовляються у відкритих складах, звук [і] – у закритих:
слово – слів, семи – сім, воля – вільний, творити – твір.
Це чергування відбувається і в суфіксах:
батькова – батьків, радості – радість.
У процесі розвитку мови нашарувалося чимало винятків із
цих правил. Так, не чергуються [о], [е] з [і] у закритому
складі, коли вони вставні (веселка – веселок) або випадні
(колосок – колоска); у звукосполученнях -оло-, -оро-, -еле,
-ере- (холод, мороз, шелест, берег, але: поріг, моріг,
зберіг); у сполученнях звуків –ев-, -ов-, -ер-, -ор- (лев,
повний, чорний, шерсть).
У деяких словах звуки [о], [е] вимовляються в закритих
складах, [і] – у відкритих:
будов, стіжок.

6. Як чергуються голосні
В переливах слів ми раді
Відтінити тут одне;
Там де і в закритім складі,
У викритім — о та е.
У закритім складі кінь,
У відкритому — коня.
Поміркуй над цим, прикинь
—
Не поїдем навмання.
У закритім складі гість,
У відкритім — гостя жди.
У закритім складі шість.
У відкритому — шести.
На кінець тут приклад дам:
Лебідь — лебедя; обід —
обода,
Невід — невода, чобіт —
чобота...
А є й виняток: хобот —
хобота.
А й ще сучасніший: робот —
робота. (Д. Білоус)

7. Завдання 1.
 Прочитати. Доберіть до поданих слів словоформу або
спільнокореневе слово зі звуками (о), (е), щоб
відбулося чергування. Поясніть чергування голосних
або його відсутність.
 Зірка, рішучість, піч, вечір, джміль, ворона, матір,
веселка, вісім, весілля, робітник, Поділ, вільний,
лебідь, коліс.

8. Завдання 2.
 Прочитати пари слів. У кожному слові виділити корінь.
Які зміни відбулися у звуковому складі коренів?
 Перенести – переніс, везе – віз, овес – вівса, печі –
піч, гребти – вигрібати, село – сільський.
 Складіть 4 речення, використовуючи подані слова.

9. Завдання 3.
 Списати слова,
вставляючи замість
крапок пропущені букви.
Поясніть свій вибір.
 Бер..гти, зб..рігати,
л..тіти, л..тати, т..рти,
розт..рати, с..ло,
с..лянський, в..ля,
в..льний, вих…д,
вих…дити.
 Створити невелику
розмову з другом про
святкування
Благовіщення у вашій
родині.

10. Завдання 4.
Прослухайте текст. Визначити
стиль і тип мовлення. Як би ви
назвали його?
На Великдень кожний селянин
старався бодай кілька разів
смикнути за мотузок і вдарити у
дзвін. Бо це, за народним
віруванням, приносило щастя,
зокрема родила … гречка.
Після розговіння кожний поспішає
першим вийти на дзвіницю і
задзвонити, будучи певний, що від
цього буде добрий урожай гречки
на його ниві.
На Великдень дзвонять увесь день.
Хвалять собі, як хто перший,
вкусивши свяченого яйця або
паски, задзвонить. Зате молоді
парубки, що сидять ближче до
церкви, перебігаються, аби
задзвонив перший. Коли
пообідають, йдуть до церкви і
молоді, і старі … (О. Воропай)

11. Завдання 5.
 Визначити орфограми.
Виділені слова
розібрати за будовою.
Виписати
спільнокореневі слова
до іменника дзвін.

12. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника с. 161, вправа
320