корокто по слайдам рассказать суть в презентации

1. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ПОЛТЕХНІКА»
Кафедра міжнародного менеджменту та інновацій
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Міжнародна економіка»
Тема: «Міжнародна торгівля ліцензіями та "ноу-хау"»
Здобувача вищої освіти ______
2 курсу, групи ОВ-221
спеціальності 073 Менеджмент,
Дулгеру Аліна Іванівна
Перевірив: проф. Коваленко О.М.

2. 2
ЗМІСТ
СКОРОЧЕНННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАКИ ......................................................... 3
ВСТУП ..................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ЛІЦЕНЗІЯМИ ТА «НОУ-ХАУ» ............................................................................ 7
1.1 Поняття та види ліцензій............................................................................... 7
1.2 Поняття та види «ноу-хау» ........................................................................... 9
1.3 Правове регулювання міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-хау»... 11
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЛІЦЕНЗІЯМИ ТА
«НОУ-ХАУ» .......................................................................................................... 14
2.1 Світові тенденції міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-хау»........... 14
2.2 Особливості міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-хау» в Україні.. 17
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ЛІЦЕНЗІЯМИ ТА «НОУ-ХАУ» .......................................................................... 22
3.1 Світові тенденції розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-
хау» .................................................................................................................... 22
3.2 Перспективи розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-хау» в
Україні................................................................................................................. 26
ВИСНОВКИ........................................................................................................... 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................. 32
ДОДАТКИ.............................................................................................................. 37

3. 3
СКОРОЧЕНННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАКИ
DRM - управління цифровими правами.
ДАО - децентралізовані автономні організації.
СОТ - Всесвітня торгова організація.
ТРІПС - торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.
COVID - COronaVIrus Disease 2019 короновірусна інфекція.
ПІВ - прав інтелектуальної власності.
PCT - Договір про патентну кооперацію.
IT - Інформаційні технології.
ІВ - інтелектуальну власність.

4. 4
ВСТУП
У постійно змінюваному ландшафті глобальної комерції міжнародні
ділові практики стають все більш складними та взаємопов'язаними. Одним з
ключових компонентів, що обумовлюють цю складність, є міжнародна
торгівля ліцензіями та "ноу-хау". Ця курсова робота присвячена складному
світу міжнародної ліцензійної торгівлі та передачі цінних пропрієтарних
знань, які зазвичай називають "ноу-хау". Ці практики набули значної
популярності останніми роками, оскільки багатонаціональні корпорації,
економіки, що розвиваються, та стартапи прагнуть розширити свої горизонти
та максимізувати свою конкурентну перевагу.
Актуальність цієї теми неможливо переоцінити. Міжнародна
ліцензійна торгівля та обмін "ноу-хау" охоплюють широкий спектр галузей,
від технологій та фармацевтики до виробництва та сфери послуг. Вони
сприяють глобалізації інновацій, стимулюють економічне зростання,
сприяють співпраці та забезпечують ефективне розподілення ресурсів через
кордони. Крім того, ці практики мають наслідки для прав інтелектуальної
власності, правових рамк та глобальних бізнес-стратегій, що робить їх
надзвичайно важливими для розуміння науковцями, політиками та
практиками бізнесу.
Мета: Основна мета цієї курсової роботи - надати всебічний аналіз
міжнародної ліцензійної торгівлі та обміну "ноу-хау". Вона спрямована на те,
щоб прояснити основні принципи, механізми та наслідки цих практик. Крім
того, робота прагне дослідити виклики та можливості, які вони створюють в
контексті глобального бізнесу та торгівлі, з особливим акцентом на питання
інтелектуальної власності, юридичні аспекти та вплив на динаміку ринку.

5. 5
Завдання: Дана робота проведе багатогранне дослідження,
розглядаючи кілька ключових аспектів міжнародної ліцензійної торгівлі та
"ноу-хау". Завдання, які потрібно виконати, такі:
1. Надати чітке визначення та концептуальне розуміння
міжнародної ліцензійної торгівлі та "ноу-хау".
2. Вивчити історичний контекст та еволюцію цих практик,
підкресливши їх зростаюче значення в глобальній бізнес-сфері.
3. Проаналізувати юридичні та інтелектуальні права наслідки
міжнародної ліцензійної торгівлі та обміну "ноу-хау", включаючи відповідні
міжнародні угоди та договори.
4. Дослідити економічні та стратегічні переваги участі в
міжнародній ліцензійній торгівлі та передачі "ноу-хау".
5. Оцінити виклики та ризики, пов'язані з цими практиками, такі як
питання, пов'язані із захистом інтелектуальної власності та витоком знань.
6. Вивчити приклади з різних галузей, щоб проілюструвати реальні
застосування та досвід.
Об’єкт курсової роботи - надати глибоке розуміння міжнародної
ліцензійної торгівлі та обміну "ноу-хау", розглядаючи складність та динаміку
цих практик в рамках глобального бізнес-ландшафту.
Предметом роботи охоплює практики міжнародної ліцензійної торгівлі
та передачі "ноу-хау", досліджуючи відповідні правові, економічні та
стратегічні аспекти. Вона не обмежується конкретною галуззю чи регіоном,
оскільки ці практики мають широке застосування та наслідки в усьому світі.
Метод: У роботі буде застосовано мультидисциплінарний підхід, який
поєднуватиме правовий, економічний та стратегічний аналіз. Методологія
дослідження включатиме огляд літератури, аналіз кейсів та порівняльний
аналіз міжнародних угод та національних правових систем. Для збору даних
будуть використані первинні та вторинні джерела, а для отримання висновків
та висновків будуть застосовані якісні та кількісні методи.

6. 6
Робота прагне розгадати тонкощі міжнародної ліцензійної торгівлі та
обміну "ноу-хау", досліджуючи їх значення, наслідки та виклики в контексті
глобального бізнесу. Поглибившись у правові, економічні та стратегічні
аспекти цих практик, ми прагнемо надати всебічний та проникливий аналіз,
який буде цінним для науковців, політиків та практиків у галузі
міжнародного бізнесу та торгівлі.
Структура роботи: Робота складається з вступу, трьох основних
розділів, висновків та списку використаних джерел.

7. 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ЛІЦЕНЗІЯМИ ТА «НОУ-ХАУ»
1.1 Поняття та види ліцензій
Ліцензування як правова основа для контролю над доступом до
інтелектуальної власності[1] та інших активів та їх використання відіграє
важливу роль у сприянні інноваціям, регулюванні обміну правами та
забезпеченні того, щоб творці та власники отримували належну винагороду
за свій внесок. Ця робота досліджує фундаментальні поняття ліцензування та
його різні види, підкреслюючи їх важливість у різних галузях[6].
Ліцензіар та ліцензіат: Ліцензіар - це особа або організація, яка
володіє правами на майно або активи, що ліцензуються, а ліцензіат - це той,
хто отримує ці права. Ці сторони укладають ліцензійну угоду для визначення
умов використання.
Інтелектуальна власність: Ліцензування часто стосується
інтелектуальної власності, включаючи патенти[2], авторські права, товарні
знаки та комерційні таємниці. Ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на
використання, відтворення, розповсюдження або інше використання цих
активів в межах визначених параметрів[7].
1. Ексклюзивна проти неексклюзивної ліцензії.
Ліцензійні угоди можуть бути класифіковані як ексклюзивні або
неексклюзивні. В ексклюзивній ліцензії ліцензіар надає права лише одному
ліцензіату, забороняючи іншим використовувати ту саму власність. На
відміну від цього, неексклюзивні ліцензії дозволяють кільком ліцензіатам
одночасно використовувати актив.
2. Обсяг прав.
Ліцензійні угоди визначають обсяг прав, наданих ліцензіату, вказуючи
ціль, термін дії, територію та будь-які обмеження на використання. Ці умови
можуть значно різнитися залежно від характеру активу та угоди.

8. 8
Види ліцензій:
1. Ліцензії на програмне забезпечення.
Ліцензії на програмне забезпечення є повсюдними в галузі технологій.
Вони регулюють використання програмних додатків, включаючи
пропрієтарні ліцензії, ліцензії з відкритим вихідним кодом[3, c. 59-71] та
ліцензії на безкоштовне програмне забезпечення, кожна з яких має відмінні
умови щодо розповсюдження та модифікації[4].
2. Патентні ліцензії.
Патентні ліцензії дозволяють використовувати, виробляти або
продавати запатентований винахід. Вони можуть бути ексклюзивними або
неексклюзивними і часто використовуються для сприяння передачі
технологій та спільним дослідженням[23].
3. Ліцензії на авторські права.
Ліцензії на авторські права надають дозвіл на використання та
відтворення творчих творів, таких як літературні твори, музика та мистецтво.
Ліцензії можуть бути від дуже обмежувальних[10, c. 422-464] до
дозволяючих, як видно в рамках Creative Commons[5].
4. Ліцензії на торгові марки.
Ліцензії на торгові марки дозволяють ліцензіату використовувати
конкретну торгову марку або символ у зв'язку з товарами чи послугами. Вони
є важливими в договорах франчайзингу та спільного брендингу.
5. Ліцензії на комерційні таємниці.
Ліцензії на комерційні таємниці є менш поширеними, але важливими
для захисту конфіденційної ділової інформації. Ці ліцензії регулюють доступ
до чутливих знань та власних процесів.
Ліцензування в цифрову еру.
З появою цифрової ери ліцензування набуло нових вимірів, особливо в
контексті Інтернету. Цифровий[9, c. 1843-1884] контент, наприклад музика,
фільми та програмне забезпечення, часто розповсюджується через онлайн-
моделі ліцензування. Умови використання, обмеження доступу та механізми

9. 9
управління цифровими правами (DRM) стали критичними компонентами
ліцензійних угод у цифровій сфері.
Складність та виклики.
Ліцензування не позбавлене своїх викликів. Тонкощі міжнародного
ліцензування, різні правові рамки та нові технології, такі як блокчейн та
смарт-контракти, змінюють ландшафт ліцензування. Крім того, можуть
виникнути суперечки щодо тлумачення та виконання ліцензійних угод, що
потребує правового вирішення[8].
Майбутні перспективи.
Майбутнє ліцензування, ймовірно, продовжить розвиватися.
Досягнення в галузі технологій, глобалізація ринків та посилення уваги до
прав інтелектуальної власності створюють сприятливе середовище для
інновацій та адаптації. Нові концепції, такі як децентралізовані автономні
організації (ДАО) та ліцензування на базі блокчейну, можуть
революціонізувати те, як управляються та виконуються ліцензії.
Ліцензування - це багатогранна юридична концепція, яка лежить в
основі різних аспектів інтелектуальної власності, ділового партнерства та
передачі технологій. Вибір типу ліцензії, ексклюзивної чи неексклюзивної, та
умови, визначені в ліцензійній угоді, мають далекосяжні наслідки для
ліцензіара та ліцензіата, а також для ширшої галузі чи сфери, в якій вони
працюють. Відповідна модель ліцензування повинна забезпечувати баланс
між захистом інтелектуальної власності та сприянням інноваціям та доступу,
а також враховувати унікальні потреби різних зацікавлених сторін. Ця
взаємодія між захистом та поширенням прав є центральною для
функціонування сучасних економік та розвитку людських знань.
1.2 Поняття та види «ноу-хау»
Ноу-хау є важливою частиною людських знань, що включає
практичний досвід, який зазвичай набувається шляхом досвіду та практики, а

10. 10
не формальної освіти чи явних інструкцій. Він тісно пов'язаний із неявними
знаннями, які накопичуються людьми з часом, часто перебуваючи в сфері
невисловленого та некодифікованого. Ноу-хау проявляється в різноманітних
галузях, від традиційних ремесел та ремісництва до передових наукових
дисциплін та технологічних сфер[14].
Типи ноу-хау:
 Процедурне ноу-хау:
Процедурне ноу-хау стосується знань про те, як ефективно виконувати
конкретні завдання чи дії. Ця форма ноу-хау відточується шляхом
повторюваної практики і включає в себе такі навички, як кулінарія,
столярство, гра на музичних інструментах та виконання складних
хірургічних процедур. Воно зазвичай передається через учнівство, навчання
на робочому місці та досвід[13, c. 90-111].
 Когнітивне ноу-хау:
Когнітивне ноу-хау передбачає застосування стратегій вирішення
проблем та навичок прийняття рішень, набутих через досвід. Цей тип ноу-хау
є життєво важливим у таких галузях, як математика, інженерія та
комп'ютерне програмування, де здатність розробляти рішення складних
проблем є найважливішою. Когнітивне ноу-хау часто передбачає неявне[11]
розуміння алгоритмів та евристик, які керують процесом прийняття рішень.
 Соціальне ноу-хау:
Соціальне ноу-хау стосується нюансованого розуміння
міжособистісних взаємин, комунікації та культурних норм. Це включає
навички переговорів, вирішення конфліктів, лідерства та ефективної
комунікації. Соціальне ноу-хау є важливим для підтримки гармонійних
відносин як у особистому, так і в професійному житті, і розвивається шляхом
безперервної взаємодії та спостереження за соціальними взаємодіями[12].
 Художньо-творче ноу-хау:
Художньо-творче ноу-хау передбачає оволодіння художніми техніками
та здатність створювати інноваційні та естетично привабливі твори. Цей тип

11. 11
ноу-хау поширений у таких галузях, як живопис, скульптура, музична
композиція та література. Він часто виникає з поєднання технічної
досконалості та особистого самовираження, з акцентом на оригінальності та
творчості.
Значення ноу-хау:
Ноу-хау відіграє невід'ємну роль у людському прогресі та розвитку
суспільства. Воно полегшує передачу навичок та досвіду від одного
покоління до іншого, забезпечуючи збереження культурних традицій та
передачу життєво важливих знань. У сучасні часи ноу-хау також є важливим
інструментом для стимулювання інновацій та технологічного розвитку,
оскільки воно лежить в основі створення нових рішень та продуктів[15].
Виклики у вивченні ноу-хау:
Нематеріальна та неявна природа ноу-хау створює труднощі для
дослідників та викладачів. Документування та кодифікація цієї форми знань
може бути складним завданням, оскільки вона часто чинить опір чіткому
формулюванню. Незважаючи на це, досягнення в таких галузях, як
когнітивна наука та машинне навчання, відкривають нові можливості для
розуміння та передачі ноу-хау.
Ноу-хау є багатогранною та невід'ємною формою знань, яка глибоко
вкорінена в людському суспільстві. Його різні види, включаючи процедурне,
когнітивне, соціальне та художнє ноу-хау, служать будівельними блоками
для навичок та експертизи в різних областях. Усвідомлення важливості ноу-
хау та розроблення методів його збереження та передачі є вирішальними для
подальшого прогресу людської цивілізації.
1.3 Правове регулювання міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-
хау»
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау стала критично важливим
компонентом глобальної торгівлі[16] в економіці знань 21-го століття. Обмін

12. 12
правами інтелектуальної власності та власницькими знаннями[26] через
міжнародні кордони є невід'ємною частиною інновацій, економічного
розвитку та передачі технологій[17, c. 545-557]. Правові норми відіграють
важливу роль у забезпеченні того, щоб ці транзакції відбувалися
безперешкодно, справедливо та відповідно до міжнародних торгових угод.
Історична перспектива.
Правова база, що регулює міжнародну торгівлю ліцензіями та ноу-хау,
значно змінилася за останні роки. Історично країни прагнули захистити свою
інтелектуальну власність за допомогою двосторонніх угод. Бернська
конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886) і Паризька
конвенція про охорону промислової власності (1883) були ранніми кроками в
міжнародному регулюванні інтелектуальної власності[18].
Роль СОТ і ТРІПС.
Всесвітня торгова організація (СОТ) стала ключовою інституцією для
регулювання міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау. Угода про
торговельні аспекти[20] прав інтелектуальної власності (ТРІПС)[19], яка
набрала чинності в 1995 році, створила комплексну основу для захисту та
забезпечення прав інтелектуальної власності на глобальному рівні. Ця угода
зобов'язує країни-члени дотримуватися мінімальних стандартів захисту
інтелектуальної власності та заохочує торгівлю інтелектуальною власністю.
Ліцензійні угоди.
Ліцензійні угоди є основними інструментами в міжнародній торгівлі
ліцензіями та ноу-хау. Ці договори визначають права та обов'язки ліцензіара
та ліцензіата. Вони охоплюють такі питання, як термін дії ліцензії,
географічний обхват, виплати роялті та механізми вирішення спорів[21].
Транскордонне передавання технологій.
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау передбачає транскордонне
передавання технологій та конфіденційної інформації. Правові норми
повинні забезпечувати захист цих передач, водночас сприяючи поширенню
знань на користь суспільства в цілому[25].

13. 13
Економічний та соціально-правовий вплив.
Правове регулювання міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау має
глибокі економічні та соціально-правові наслідки. Воно стимулює інновації,
сприяє трансферу технологій та сприяє економічному зростанню. Однак це
також викликає занепокоєння щодо доступу до життєво важливих
технологій, особливо в країнах, що розвиваються. Балансування прав
інтелектуальної власності з суспільним інтересом залишається викликом[22].
Поточні тенденції та виклики.
Галузь міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау постійно
розвивається. Нові технології, такі як штучний інтелект, біотехнології та
блокчейн, створюють нові виклики для захисту інтелектуальної власності та
регулювання торгівлі. Крім того, набувають поширення занепокоєння щодо
кібербезпеки, захисту даних та етичних аспектів трансферу технологій.
Майбутні перспективи.
Майбутнє міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау буде
формуватися в ході подальшого розвитку правових інструментів, нових
технологій та динаміки глобальної торгівлі. Політики та правові експерти
повинні адаптуватися до цих змін, одночасно вирішуючи питання
справедливості, рівноправного доступу та міжнародної співпраці[24].
Отже, правове регулювання міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау
є багатогранною сферою, яка вимагає ретельного розгляду історичних,
економічних та соціально-правових факторів. СОТ та її Угода ТРІПС
відігравали центральну роль у гармонізації міжнародного регулювання
інтелектуальної власності, але залишаються виклики та складності. Оскільки
ми очолюємо еволюцію сфери інтелектуальної власності та глобальної
торгівлі, важливо знайти баланс між захистом майнових прав та сприянням
поширенню знань на благо людства. Ця постійна праця продовжуватиме
формувати майбутнє міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау.

14. 14
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ЛІЦЕНЗІЯМИ ТА
«НОУ-ХАУ»
2.1 Світові тенденції міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-хау»
Міжнародна торгівля ліцензіями та обмін ноу-хау є невід'ємними
аспектами міжнародного бізнесу, сприяючи трансферу технологій,
інноваціям та інтелектуальній власності. Ліцензійні угоди та обмін
власницькими знаннями мають значні наслідки для економічного
розвитку[30], інновацій та глобальної торгівлі. У цьому дослідженні ми
вивчаємо поточні світові тенденції в міжнародній торгівлі ліцензіями та
обміні ноу-хау.
Міжнародна торгівля ліцензіями передбачає надання дозволу іноземній
компанії використовувати певну інтелектуальну власність, таку як патенти,
торгові марки, авторські права або комерційні таємниці, в обмін на роялті або
інші фінансові вигоди. Ця практика дозволяє компаніям розширювати свою
присутність на ринку та джерела доходу без необхідності значних фізичних
інвестицій в іноземні ринки.
Обмін ноу-хау передбачає обмін практичними знаннями, досвідом та
власницькими методами через кордони. Він включає технічну інформацію,
операційні процедури, передову практику та комерційні таємниці. Такі
обміни можуть відбуватися через ліцензійні угоди, співпрацю або
домовленості про передачу технологій і є життєво важливими для
підвищення можливостей та конкурентоспроможності організацій.
1. Глобальні тенденції(див. табл. 2.1) в міжнародній торгівлі
ліцензіями та обміні ноу-хау.
Ключові галузі.
Вплив міжнародної торгівлі ліцензіями та обміну ноу-хау найбільш
відчутний у галузях, які характеризуються високим рівнем інновацій та

15. 15
технологічно інтенсивними операціями. Деякі з ключових секторів
включають:
 Фармацевтична галузь: Фармацевтична галузь значною мірою
спирається на міжнародну торгівлю ліцензіями, що дозволяє
розподіляти життєво важливі ліки та вакцини по всьому світу.
 Інформаційні технології: Ліцензування програмного
забезпечення, патентів та технологій відіграє важливу роль у
глобальному розширенні ІТ-сектору.
 Автомобільна галузь: Обмін ноу-хау у сфері
автомобілебудування призвів до глобальної стандартизації[28, c.
395-417] та підвищення ефективності.
Область трендів Опис
Ключові галузі Фармацевтика, інформаційні технології,
автомобільна промисловість тощо.
Ринки, що розвиваються Зростаюча участь країн Азії, Латинської Америки
та Африки.
Нормативна база Різноманітне правове та нормативне середовище,
що впливає на операції.
Технологічні досягнення Цифрові інструменти, що полегшують
транскордонну співпрацю та операції.
Виклики Захист інтелектуальної власності, правова
складність, культурні бар'єри.
Можливості Розширення ринку, інновації, економічне
зростання, створення робочих місць.
Таблиця 2.1: Основні тенденції міжнародної торгівлі ліцензіями та обміну «ноу-хау»
Емерджентні ринки.
Емерджентні ринки стали значними учасниками міжнародної торгівлі
ліцензіями та обміну ноу-хау. Країни Азії, Латинської Америки та Африки
все більше залучаються як до імпорту, так і до експорту знань та технологій.
Ця тенденція обумовлена комбінацією факторів, включаючи нижчі витрати

16. 16
на робочу силу, покращену освітню інфраструктуру та державні стимули для
залучення іноземних інвестицій[29, c. 337-347].
Регуляторні рамки.
Правове та регуляторне середовище для міжнародної торгівлі
ліцензіями та обміну ноу-хау значно різниться в різних країнах. Деякі країни
мають суворі закони про захист інтелектуальної власності, тоді як інші
мають слабші механізми правозастосування. Різноманіття може впливати на
простоту та привабливість здійснення таких транзакцій.
Технологічні досягнення.
Досягнення в галузі цифрової комунікації та інструментів співпраці
сприяли міжнародній торгівлі ліцензіями та обміну ноу-хау. Віртуальна
комунікація та можливість проводити дистанційні операції зменшили бар'єри
для входу для організацій, які прагнуть здійснювати транскордонні
транзакції.
2. Кейси.
Фармацевтична галузь.
Фармацевтичний сектор відзначився зростанням міжнародної торгівлі
ліцензіями та обміну ноу-хау. Такі компанії, як Pfizer, Moderna та Johnson &
Johnson, ліцензували свою технологію вакцини проти COVID-19
міжнародним партнерам, що дозволило розпочати глобальні зусилля з
вакцинації. Це не тільки рятує життя, але й має значні економічні наслідки.
Автомобільне виробництво.
Глобальні виробники автомобілів, такі як Toyota, Volkswagen та
General Motors, поділилися своїм досвідом у виробництві з іноземними
партнерами. Це призвело до розробки високоякісних транспортних засобів у
різних частинах світу та сприяло економічному зростанню в цих регіонах.
3. Виклики та можливості.
Виклики:
а. Захист інтелектуальної власності: Забезпечення захисту прав
інтелектуальної власності на іноземних ринках залишається викликом.

17. 17
б. Правова складність: Правова складність міжнародних угод та норм
може створювати перешкоди для бізнесу.
в. Культурні та мовні бар'єри: Відмінності в мові та культурі можуть
перешкоджати ефективному передаванню знань.
Можливості:
а. Розширення ринку: Міжнародна торгівля ліцензіями та обмін ноу-хау
відкривають нові ринки та джерела доходу.
б. Інновації та співпраця: Співпраця між глобальними суб'єктами
сприяє інноваціям та технологічному прогресу.
в. Економічне зростання: Ці тенденції сприяють економічному
зростанню та створенню робочих місць, особливо в країнах, що
розвиваються[31, c. 129-137].
Міжнародна торгівля ліцензіями та обмін ноу-хау є динамічними та
еволюційними тенденціями в сучасній глобальній[27] економіці. Ключові
галузі, емерджентні ринки, нормативні рамки та технологічні досягнення
відіграють важливу роль[32] у формуванні ландшафту цих тенденцій.
Виклики, включаючи захист інтелектуальної власності та правову складність,
врівноважуються можливостями для розширення ринку, інновацій та
економічного зростання. Оскільки технології продовжують розвиватися, ці
тенденції, ймовірно, залишатимуться центральними для глобальних бізнес-
стратегій та міжнародного економічного розвитку.
2.2 Особливості міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-хау» в
Україні
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау передбачає обмін
інтелектуальною власністю, власницькими технологіями та експертизою
через національні кордони. Ця практика є надзвичайно важливою для
сприяння економічному зростанню, технологічному прогресу та інноваціям.
Україна, як країна з перехідною економікою, зіткнулася як з викликами, так і

18. 18
з можливостями в цій галузі. Ця робота має на меті дослідити особливості
міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау в українському контексті.
Регуляторна база України щодо міжнародної торгівлі ліцензіями та
ноу-хау зазнала значних змін після здобуття незалежності в 1991 році.
Ключові елементи цієї бази включають:
а. Захист прав інтелектуальної власності (ПІВ): Україна вживає заходів
для посилення захисту ПІВ шляхом внесення змін до свого законодавства.
Введення Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
(ТРІПС) у 2000 році та наступні зміни привели Україну у відповідність до
міжнародних стандартів.
б. Нормативно-правові акти щодо ліцензування та передачі технологій:
Нормативно-правові акти України щодо ліцензування та передачі технологій
спрямовані на сприяння міжнародній торгівлі при одночасному захисті прав
як внутрішніх, так і іноземних суб'єктів. Ці нормативно-правові акти
охоплюють такі аспекти, як ліцензійні угоди, роялті та механізми передачі
технологій[34].
в. Міжнародні угоди: Україна є учасником різних міжнародних угод,
пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності, включаючи Договір
про патентну кооперацію (PCT) та Мадридську угоду про міжнародну
реєстрацію знаків.
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау в Україні охоплює
широкий спектр галузей:
Інформаційні технології (IT): Україна здобула визнання як центр
розробки програмного забезпечення та IT-аутсорсингу. Ліцензійні угоди у
IT-секторі охоплюють програмне забезпечення, алгоритми та цифрові
рішення.
Сільське господарство та агробізнес: Україна відома своїми
родючими землями та сільськогосподарським потенціалом. Ліцензування[35]
в цьому секторі часто стосується сільськогосподарських технологій, сортів
сільськогосподарських культур та агрохімікатів.

19. 19
Фармацевтика та біотехнології: Фармацевтичний сектор демонструє
значне зростання, а ліцензійні угоди в Україні охоплюють формули
лікарських засобів, процеси виробництва та клінічні дослідження.
Енергетика та навколишнє середовище: Ліцензування та передача
технологій у галузі відновлюваної енергетики та захисту навколишнього
середовища є новими тенденціями, обумовленими потребою в сталих
рішеннях[37].
Виклики:
а. Правозастосування у сфері ПІВ: Незважаючи на покращення в сфері
захисту ПІВ, правозастосування залишається викликом, існують проблеми,
пов'язані з піратством, підробкою та недостатніми юридичними ресурсами.
б. Бюрократія: Складні адміністративні процеси та бюрократія можуть
уповільнити міжнародні ліцензійні угоди та передачу технологій.
в. Правова невизначеність: Невизначеність українського законодавства,
особливо в таких сферах, як оподаткування та вирішення спорів, може
перешкоджати міжнародній торгівлі ліцензіями та ноу-хау.
Можливості:
а. Доступ до глобальних ринків: Міжнародна торгівля ліцензіями та
ноу-хау надає українським підприємствам доступ до глобальних ринків та
можливість диверсифікувати свої дохідні потоки.
б. Технологічний прогрес: Ліцензійні угоди[38] сприяють передачі
передових технологій та експертизи, сприяючи технологічному прогресу
України.
в. Економічне зростання: Участь у міжнародній торгівлі ліцензіями та
ноу-хау може стимулювати економічне зростання шляхом підвищення
конкурентоспроможності українських галузей[33].

20. 20
Вплив на економіку України.
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау має кілька помітних
впливів на економіку України:
а. Економічна диверсифікація: Вона сприяє економічній
диверсифікації, дозволяючи підприємствам виходити на нові сектори та
ринки.
б. Технологічний прогрес: Україна отримує доступ до передових
технологій та практик, сприяючи інноваціям та конкурентоспроможності.
в. Іноземні інвестиції: Залучення іноземних підприємств для
ліцензування та передачі технологій може призвести до збільшення прямих
іноземних інвестицій.
г. Можливості працевлаштування: Ці транзакції можуть створити
робочі місця та стимулювати економічну діяльність у різних галузях.
Приклади:
а. IT-сектор: IT-галузь України зазнала значного зростання завдяки
ліцензійним угодам з міжнародними технологічними компаніями. Це
призвело до створення IT-хабів та створення робочих місць.
б. Сільськогосподарські технології: Ліцензування
сільськогосподарських технологій покращило врожайність
сільськогосподарських культур та ефективність ферм в Україні[36].
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау є важливою складовою
участі України в глобальній економіці. Нормативно-правова база країни,
ключові галузі, виклики та можливості відіграють вирішальну роль у
формуванні її підходу до цієї тенденції. Вплив на економіку України є
багатогранним, він сприяє економічній диверсифікації, технологічному
прогресу, іноземним інвестиціям та створенню робочих місць.
Щоб посилити свої позиції в міжнародній торгівлі ліцензіями та ноу-
хау, Україна повинна продовжувати посилювати захист прав інтелектуальної
власності, спрощувати бюрократичні процедури та усувати правові
невизначеності. Міжнародне співробітництво та узгодження з глобальними

21. 21
передовими практиками є надзвичайно важливими для успіху України в
цьому динамічному та постійно змінюваному середовищі. Оскільки Україна
прагне використати свою експертизу та активи інтелектуальної власності,
вона може ще більше інтегруватися в глобальну економіку, що базується на
знаннях, сприяючи інноваціям та економічному зростанню.

22. 22
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ЛІЦЕНЗІЯМИ ТА «НОУ-ХАУ»
3.1 Світові тенденції розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-
хау»
Глобалізація ринків та досягнення інформаційних технологій змінили
ландшафт міжнародної торгівлі, а торгівля ліцензіями та ноу-хау набула
значної ваги.
Ноу-хау - це фірмова, непатентована інформація та експертиза, яка
надає конкурентні переваги. Ліцензії - це договірні угоди, які дозволяють
передавати певні права або інтелектуальну власність (ІВ) від однієї особи до
іншої. Це масштабне, багатовимірне дослідження вивчає світові тенденції в
розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау.
Фактори, що стимулюють міжнародну торгівлю ліцензіями та ноу-
хау.
Кілька ключових факторів стимулюють зростання[41, c. 353-378]
міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау:
1. Технологічні досягнення.
Досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема Інтернету та
телекомунікацій, сприяли швидкому обміну ноу-хау. Ця тенденція дозволяє
організаціям ефективніше передавати та отримувати знання через кордони,
зменшуючи обмеження географічних обмежень.
2. Права інтелектуальної власності.
Посилення захисту прав інтелектуальної власності (ПІВ)[39, c. 227-248]
заохотило організації більш активно торгувати ліцензіями. Чіткіші правові
рамки для захисту прав ПІВ зменшують ризики, пов'язані з передачею
власних знань та технологій.

23. 23
3. Конкурентна перевага.
Глобалізація ринків посилює конкуренцію. Компанії прагнуть
отримати конкурентну перевагу, придбаючи зовнішнє ноу-хау або
ліцензуючи запатентовані технології. Це дозволяє їм покращувати продукти,
розширювати пропозиції та виходити на нові ринки[43, c. 849-865].
Виклики та перешкоди.
Хоча міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау надає численні
можливості, вона також стикається з кількома викликами:
1. Регуляторні бар'єри.
Різні національні та міжнародні нормативно-правові рамки можуть
створювати значні виклики. Непослідовна нормативно-правова база щодо
передачі ноу-хау та ліцензування прав інтелектуальної власності може
перешкоджати міжнародній торгівлі.
2. Крадіжка інтелектуальної власності.
Ризик крадіжки інтелектуальної власності є серйозною проблемою.
Компанії повинні ретельно захищати свою ІВ, передаючи ноу-хау.
Забезпечення безпеки фірмової інформації в глобальному контексті може
бути складним.
3. Культурні та мовні бар'єри.
Транскордонний обмін ноу-хау часто включає різні культури та мови.
Ефективна комунікація та взаєморозуміння є надзвичайно важливими. Мовні
бар'єри та культурні відмінності можуть сповільнити обмін знаннями.
4. Гарантія якості
Забезпечення якості та точності ноу-хау, що передається через
кордони, є складним завданням. Відмінності в робочих стандартах та
практиках можуть вплинути на ефективність передачі знань.
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау в різних секторах:
 Інформаційні технології та програмне забезпечення.
Сектор програмного забезпечення та ІТ став піонером у міжнародній
торгівлі ліцензіями та ноу-хау. Він включає ліцензування програмного

24. 24
забезпечення, алгоритмів та ІТ-методологій, що призводить до швидкого
глобального технологічного прогресу.
 Фармацевтична та біотехнологічна промисловість.
Фармацевтичні та біотехнологічні компанії часто торгують ліцензіями
на патенти, методи досліджень та формули лікарських препаратів. Ця
тенденція прискорює розробку нових ліків[44, c. 913-939] та медичних
технологій.
 Виробнича та інженерна промисловість.
Виробничий сектор часто спирається на обмін індустріальними
процесами, методологіями контролю якості та інноваційними виробничими
технологіями, що підвищує ефективність виробництва та знижує витрати.
 Сільське господарство та виробництво харчових продуктів.
Галузі сільського господарства та виробництва харчових продуктів
торгують ліцензіями на методи вирощування сільськогосподарських культур,
методи переробки харчових продуктів та стандарти контролю якості, що
сприяє глобальній[40] продовольчій безпеці.
 Аерокосмічна та оборонна промисловість.
Аерокосмічна та оборонна промисловість торгують ліцензіями на
передові технології, що призводить до досягнень в авіації, аерокосмічній та
оборонній галузях.
Нові тенденції та майбутні перспективи:
 Технологія блокчейн.
Технологія блокчейн має потенціал революціонізувати міжнародну
торгівлю ліцензіями та ноу-хау. Вона пропонує безпечні та прозорі методи
управління правами інтелектуальної власності, підвищуючи довіру між
торговими партнерами.
 Штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання.
ШІ та машинне навчання все частіше використовуються для управління
та аналізу баз даних ноу-хау, що робить отримання та обмін знаннями більш
ефективним та точним.

25. 25
 Транскордонні інноваційні хаби.
Для полегшення міжнародної співпраці в галузі досліджень та розробок
виникають транскордонні інноваційні хаби. Ці хаби об'єднують таланти та
експертизу з різних країн, сприяючи інноваціям та обміну знаннями.
 Стійкість та зелені технології.
Глобальне прагнення до сталості та зелених технологій призвело до
збільшення торгівлі ноу-хау, пов'язаним з відновлюваною енергетикою,
екологічно чистими матеріалами та стратегіями зменшення відходів.
 Стратегічні альянси.
Стратегічні альянси між компаніями, які часто включають крос-
ліцензійні угоди, є ще одним драйвером міжнародної торгівлі ноу-хау. Такі
альянси дозволяють фірмам об'єднувати ресурси та експертизу, сприяючи
інноваціям та зростанню.
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау є динамічним та важливим
аспектом глобальної економіки. Вона обумовлена технологічними
досягненнями, правами інтелектуальної власності, конкурентним тиском та
стратегічними альянсами. Незважаючи на виклики, такі як регуляторні
перешкоди, крадіжка інтелектуальної власності та культурні бар'єри, вона
продовжує зростати в різних секторах.
Майбутнє міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау є перспективним,
оскільки технологія блокчейн, ШІ, транскордонні інноваційні хаби та сталий
розвиток стимулюють інновації[42, c. 169-187] та глобальний обмін
знаннями. Політики та бізнес повинні співпрацювати для подолання викликів
та повного використання потенціалу міжнародної торгівлі нематеріальними
активами для економічного зростання та суспільного прогресу.

26. 26
3.2 Перспективи розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями та «ноу-
хау» в Україні
Глобальна економіка все більше спирається на інтелектуальні галузі та
інновації. Міжнародна торгівля правами інтелектуальної власності,
включаючи ліцензії та ноу-хау, стала важливою особливістю сучасного
економічного ландшафту. Україна, з її багатим інтелектуальним потенціалом
та зростаючим інтересом до сприяння інноваціям та підприємництву, має
сприятливі умови для того, щоб скористатися цією глобальною тенденцією
та внести свій вклад у її розвиток. Цей звіт вивчає перспективи розвитку
міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау в Україні.
Права інтелектуальної власності включають патенти, авторські права,
товарні знаки та комерційні таємниці. Ноу-хау - це фірмова інформація та
експертиза, яка надає конкурентну перевагу. Ці нематеріальні активи стають
все більш цінними в економіці, що базується на знаннях, що робить їх
основним об'єктом міжнародної торгівлі.
Важливість прав інтелектуальної власності та ноу-хау для глобальної
економіки неможливо переоцінити. Ці активи сприяють інноваціям,
стимулюють конкуренцію та забезпечують передачу технологій. Міжнародна
торгівля ліцензіями та ноу-хау сприяє поширенню знань, стимулює
економічне зростання та надає можливості для співпраці та інвестицій[45].
Правова база в Україні:
1. Законодавство та нормативні акти.
Україна створила правову базу для захисту прав інтелектуальної
власності та регулювання міжнародної торгівлі ліцензіями та ноу-хау.
Ключове законодавство включає Закон України "Про охорону прав на
винаходи та корисні моделі", Закон України "Про авторське право і суміжні
права" та Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Ці
закони узгоджуються з міжнародними договорами, такими як Угода ТРІПС.

27. 27
2. Захист прав інтелектуальної власності.
Україна досягла значного прогресу в посиленні захисту прав
інтелектуальної власності. Державна служба інтелектуальної власності
України відповідає за реєстрацію та захист прав інтелектуальної власності.
Хоча певні виклики залишаються, включаючи питання, пов'язані з
правозастосуванням, правова база України стає більш міцною.
Міжнародна торгівля ліцензіями та ноу-хау.
 Тенденції та ринкова динаміка.
Міжнародна торгівля[48, c. 46-53] ліцензіями та ноу-хау переживає
значне зростання у всьому світі. Особливо помітно в таких секторах, як
технології, фармацевтика та виробництво. Ліцензійні угоди, спільні
підприємства та угоди про передачу технологій є поширеними механізмами
такої торгівлі.
 Ключові гравці та галузі.
Основними гравцями на міжнародному ринку торгівлі ліцензіями та
ноу-хау є транснаціональні корпорації, науково-дослідні установи та
стартапи. Такі галузі, як біотехнологія, розробка програмного забезпечення
та відновлювана енергетика, стали свідками значного транскордонного
обміну знаннями.
 Паттерни експорту та імпорту.
Україна є одночасно імпортером та експортером ліцензій та ноу-хау.
Країна експортує знання в таких галузях, як ІТ, сільське господарство та
аерокосмічна промисловість, тоді як імпортує експертизу в галузі
енергетики, охорони здоров'я та промислових процесів.
Перспективи України:
1. Існуючі сильні сторони.
Сильні сторони України в розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями та
«ноу-хау» включають високоосвічену робочу силу, розвиток ІТ-сектору та
зростаючу екосистему стартапів. Країна також має унікальний досвід у таких
галузях, як аерокосмічна інженерія та сільське господарство.

28. 28
2. Виклики та можливості.
Виклики, з якими стикається Україна, включають необхідність
подальшого вдосконалення захисту інтелектуальної власності та
сприятливого для інвестицій[49, c. 102-111] бізнес-середовища. Можливості
полягають у зміцненні міжнародного співробітництва, сприянні інноваціям і
використанню свого інтелектуального капіталу.
3. Успішні міжнародні торговельні угоди.
Кейси успішних міжнародних торговельних угод в Україні
підкреслюють випадки, коли країна ефективно передавала технології та
знання за кордон.
4. Складні перешкоди.
Аналіз перешкод, з якими стикаються українські підприємства та
установи в міжнародній торгівлі, виявляє необхідність спрощення
нормативно-правової бази, покращення правозастосування та збільшення
інвестицій у наукові дослідження та розробки[46].
Рекомендації щодо політики:
 Посилення захисту інтелектуальної власності.
Україна повинна продовжувати зміцнювати механізми захисту
інтелектуальної власності, включно зі спрощенням реєстрації патентів і
посиленням заходів із забезпечення їх дотримання.
 Сприяння інноваціям.
Сприяння культурі інновацій через освіту, дослідження та
стимулювання розвитку сприятиме розвитку[47, c. 237-242] економіки знань
в Україні.
 Заохочення міжнародного співробітництва.
Ініціативи уряду та промисловості мають заохочувати міжнародну
співпрацю, передачу технологій та створення спільних підприємств для
сприяння обміну знаннями.
Україна має потенціал для використання міжнародної торгівлі
ліцензіями та «ноу-хау» для стимулювання свого економічного[50] зростання

29. 29
та інноваційного потенціалу. Вирішуючи існуючі виклики та спираючись на
свої сильні сторони, Україна може брати активну участь у цій глобальній
тенденції, роблячи подальший внесок у свій економічний розвиток і
конкурентоспроможність.

30. 30
ВИСНОВКИ
На завершення слід зазначити, що міжнародна торгівля ліцензіями та
обмін ноу-хау є важливими механізмами глобального економічного розвитку
та поширення технологій та знань. Цей складний та багатогранний процес
передбачає передачу прав інтелектуальної власності, експертизи та технічних
навичок від однієї сутності чи країни до іншої. Переваги міжнародного
ліцензування та передачі ноу-хау численні, включаючи сприяння інноваціям,
стимулювання економічного зростання та посилення глобальної співпраці.
Міжнародна торгівля ліцензіями дозволяє компаніям розширити свою
присутність на нові ринки та отримувати доходи без необхідності значних
капітальних інвестицій. Це також дозволяє підприємствам отримати доступ
до передових технологій та експертизи з усього світу, що прискорює їх
власний розвиток та підвищує конкурентоспроможність. Для країн ця
діяльність може призвести до економічного розвитку, створення робочих
місць та розвитку кваліфікованої робочої сили.
Проте, важливо збалансувати переваги з потенційними викликами.
Права інтелектуальної власності повинні бути захищені, щоб запобігти
несанкціонованому використанню або порушенню, а також необхідно
вирішити етичні питання, пов'язані з передачею чутливих технологій. Крім
того, країни, що розвиваються, повинні прагнути до справедливих та
рівноправних угод у міжнародній торгівлі ліцензіями, щоб гарантувати, що
вони отримують вигоду від передачі знань, не ставлячи під загрозу свій
суверенітет або економічні інтереси.
У все більш взаємопов'язаному світі міжнародна торгівля ліцензіями та
обмін ноу-хау, ймовірно, відіграватимуть ще більш значну роль у
формуванні глобальної економіки. Тому уряди, підприємства та міжнародні
організації повинні співпрацювати для створення нормативно-правової бази,
яка сприяє інноваціям, обміну знаннями та економічному зростанню,
водночас захищаючи права та інтереси всіх залучених сторін. Цей баланс

31. 31
буде мати вирішальне значення для забезпечення сталого та процвітаючого
майбутнього міжнародної спільноти.

32. 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гінзбург, Дж. К., і Літман, Дж. (2019). Ліцензування
інтелектуальної власності. West Academic Publishing.
2. Вуд, С., Леман, Б. (2018). Закон про патенти (4-е вид.).
Видавництво Аспен.
3. Самуельсон, П. (2019). Ліцензування відкритого коду.
International Review of Law, Computers & Technology, 33(1), 59-71.
4. Гош, Р. А. (Ред.). (2018). Відкритий код для вас. Спрингер.
5. Фіск, К. А. (2017). Закон про авторське право на музику. Berklee
Press.
6. Сміт, Р. (2019). Основи ліцензування. Wiley.
7. Сундер, М. (2017). Інтелектуальна власність і розвиток: теорія і
практика. Oxford University Press.
8. ДіМаттео, Л. А., Хінчліфф, Р., Паньяттаро, М. А. (2018).
Міжнародне комерційне право: трансакційний підхід. Волтерс Клювер.
9. Перзановський, А., Шульц, Дж. (2017). Чорний цифровий ринок.
Minnesota Law Review, 101(6), 1843-1884.
10. Армстронг К., Брешіа Р. та Красс Е. (2017). Побічна цензура та
межі посередницького імунітету. Georgetown Law Technology Review, 1(2),
422-464.
11. Коллінз, Гаррі. (2018). «Мовчазне та явне знання». Преса
Чиказького університету.
12. Коллінз, Рендалл. (2019). «Ритуальні ланцюжки взаємодії».
Princeton University Press.
13. Браун, Джон Сілі, і Дугід, Пол. (1998). «Упорядкування знань».
California Management Review, 40(3), 90-111.
14. Ребер, Рольф і Перруше, П'єр. (2003). «Використання ноу-хау у
формуванні неявних і явних знань». У матеріалах 25-ї щорічної конференції
Товариства когнітивної науки.

33. 33
15. Герарді, Сільвія. (2012). «Як провести практичне
дослідження: проблеми та методи». Видавництво Едварда Елгара.
16. Джерве, Деніел Дж. (2018). Інтелектуальна власність у
міжнародній торгівлі ліцензіями та ноу-хау. У: Д. А. Вірт і Х. Шротер
(ред.), Довідник з досліджень інтелектуальної власності та наук про
життя. Видавництво Едварда Елгара.
17. Бланшар, Карен Л. (2007). Ліцензування ноу-хау,
технологій та інтелектуальної власності в глобальному бізнесі: огляд.
Журнал передачі технологій, 32(6), 545-557.
18. Ебботт, Фредерік М. (2012). Міжнародна система
інтелектуальної власності: коментарі та матеріали. Видавництво Martinus
Nijhoff.
19. Корреа, Карлос М. (2007). Торгівельні аспекти прав
інтелектуальної власності: Коментар до Угоди ТРІПС. Oxford University
Press.
20. Grosse Ruse-Khan, Henning (2013). Правові аспекти
ліцензування інтелектуальної власності: загальні принципи, національні та
міжнародні аспекти. Kluwer Law International.
21. Блейкіні, Майкл (2017). Аспекти інтелектуальної власності
у світовій торгівлі. Видавництво Едварда Елгара.
22. Маскус, Кейт Е. (2000). Права інтелектуальної власності в
глобальній економіці. Інститут міжнародної економіки.
23. Контрерас, Хорхе Л. (2019). Міжнародне ліцензування
комерційних патентів. Cambridge University Press.
24. Фіоріні, А. та Хілті, Р. М. (2016). Права інтелектуальної
власності в системі справедливої світової торгівлі: пропозиції щодо
реформування ТРІПС. Oxford University Press.
25. Райхман, Джером Х., і Дрейфус, Рошель К. (2016).
Оксфордський посібник із права інтелектуальної власності. Oxford
University Press.

34. 34
26. Датфілд, Грем (2017). Інтелектуальна власність,
біогенетичні ресурси та традиційні знання. Routledge.
27. Маскус К. Е. (2000). Права інтелектуальної власності в
глобальній економіці. Інститут міжнародної економіки.
28. Аокі, Р., Нагаока, С. (2005). Стандартний і патентний пули
консорціуму. Міжнародний журнал промислової організації, 23 (5-6), 395-
417.
29. Рап, Ф. Дж., Розек, Р. П. (1990). Організація міжфірмових
НДДКР: Концептуальна основа. Управління R&D, 20(4), 337-347.
30. ЮНКТАД. (2011). Передача технологій і ліцензування.
Конференція ООН з торгівлі та розвитку.
31. Камен М. І., Мюллер Е. та Занг І. (1992). Дослідницькі
спільні підприємства та картелі науково-дослідних розробок.
Американський економічний огляд, 78(1), 129-137.
32. Маскус К. Е. (1998). Роль прав інтелектуальної власності в
заохоченні прямих іноземних інвестицій і передачі технологій.
Університет Дьюка, Дарем.
33. Омельченко Є. та Олійник А. (2019). Охорона
інтелектуальної власності в Україні: тенденції та виклики.
34. Гринь, Т., Берлінська, О. (2018). Трансфер технологій та
ліцензування: правові аспекти в Україні.
35. Офіс сприяння інвестиціям України (2019). Трансфер
технологій та ліцензування в Україні: можливості та виклики.
36. Форсайт, Д., Діденко, С. (2020). Інтелектуальна власність в
Україні: Комплексний посібник.
37. Шелудько, А., & Андрієнко, А. (2021). Охорона прав
інтелектуальної власності та ліцензування в Україні: останні події.
38. Кучеров М., Шевченко І. (2017). Міжнародні ліцензійні
угоди в Україні: виклики та перспективи.

35. 35
39. Маскус К. Е. та Пенубарті М. (1995). Наскільки права
інтелектуальної власності пов’язані з торгівлею? Журнал міжнародної
економіки, 39(3-4), 227-248.
40. Маскус К. Е. (2000). Права інтелектуальної власності в
глобальній економіці. Інститут міжнародної економіки Петерсона.
41. Ґеллек Д. та ван Поттельсберг де ла Поттері Б. (2004). Від
НДДКР до зростання продуктивності: чи мають значення інституційні
налаштування та джерело фінансування НДДКР? Оксфордський бюлетень
економіки та статистики, 66(3), 353-378.
42. Янг Ю. і Маскус К. Е. (2001). Права інтелектуальної
власності, ліцензування та інновації в ендогенній моделі циклу продукту.
Журнал міжнародної економіки, 53 (1), 169-187.
43. Арора, А., Фосфурі, А., і Гамбарделла, А. (2004). Ринки
технологій та їх вплив на корпоративну стратегію. Промислові та
корпоративні зміни, 13 (3), 849-865.
44. Шерер, Ф. М., і Ватал, Дж. (2002). Варіанти доступу до
запатентованих ліків у країнах, що розвиваються після ТРІПС. Журнал
міжнародного економічного права, 5(4), 913-939.
45. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).
(2021). «Звіт про інтелектуальну власність у світі 2021 – інтелектуальна
власність і новий міжнародний економічний порядок».
46. Жерве Д. (2020). «Угода ТРІПС: історія розробки та
аналіз». Sweet & Maxwell.
47. Дроб'язко С. (2018). «Інтелектуальна власність в Україні:
шлях розвитку». Журнал прав інтелектуальної власності, 23(4), 237-242.
48. Чайковська, М., Корсунська, А. (2019). «Права
інтелектуальної власності та міжнародна торгівля: приклад України».
Економіка та бізнес, 33 (1), 46-53.

36. 36
49. Шулятьєва Н. (2018). «Роль інтелектуальної власності в
залученні інновацій та інвестицій». Вісник Національної академії
правових наук України, 3, 102-111.
50. Організація економічного співробітництва та розвитку
(ОЕСР). (2018). «Інновації, продуктивність сільського господарства та
стійкість в Україні».

37. 37
ДОДАТКИ