Курс мікроекономіки.
Тема 5. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів
Питання:
1. Реакція споживача на зміну його доходу. Лінія Енгеля.
2. Реакція споживача на зміну цін товарів.
3. Формування індивідуального та ринкового попиту на товари.
4. Ефект заміщення та ефект доходу
О.М. Гребешков, к.е.н., доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ
http://www.microeconomics.pp.ua
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Тема 5. Моделювання поведінки споживача на ринку товарів
1. Тема 5. Моделювання поведінки споживача
на ринку товарів
• Реакція споживача на зміну його доходу. Лінія
Енгеля.
• Реакція споживача на зміну цін товарів.
• Формування індивідуального та ринкового
попиту на товари.
• Ефект заміщення та ефект доходу
О.М. Гребешков, к.е.н., доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ
www.microeconomics.pp.ua
2. Зміни бюджетної лінії при зміні доходу
споживача
Бюджетна лінія — пряма, кожна точка якої означає набір
благ, сукупна вартість яких дорівнює бюджету споживача.
P
-
x
P
y
І/Рx
I/Py
0
X
Y
Рис. 1. Рис. Карта 2. Бюджетна бюджетних лінія
ліній
– зміна доходу споживача
Збільшення доходу
споживача відповідає
паралельному зсуву
бюджетної лінії праворуч.
При цьому кут нахилу
бюджетної лінії залишається
незмінним
3. Дихотомія благ: нормальні та блага
низької споживчої цінності (суперіорні та
інферіорні блага, вищі та нижчі блага, блага високої та
низької споживчої цінності, повноцінне та неповноцінне)
Блага - матеріально-уречевлені засоби та послуги, що
спроможні задовольнити потреби. Корисність благ
відображає здатність благ задовольняти одну або декілька
потреб.
Суб’єктивне сприйняття споживачем корисності благ
визначає їх поділ на:
Нормальні блага – блага, споживання яких зростає при
збільшенні доходу споживача (за умови незмінного рівня
цін)
Блага з низькою споживчою цінністю– блага,
споживання яких скорочується при збільшенні доходу
споживача (за умови незмінного рівня цін)
4. Реакція споживача на зміну його доходу
Если бы несколько долларов,
Чтоб мула купить как-нибудь,
Сел бы я на него и
Отправился в дальний путь.
Если бы сотню-другую,
Я бы «паккард» купил.
Дал бы я полный газ и
С девчонкой своей покатил.
Если бы мне миллиончик,
Купил бы я самолет.
Лешстон Хьюз
PYiY
i
0
В В В 0 1 2
Х
U2
U1
U0
Рис.2. Лінія «дохід—споживання»
На рис. 2 показано, як змінюється оптимальний набір (обсяг
споживання) нормальних благ при зростанні доходу споживача.
Лінія «дохід—споживання» (траєкторія зростання доходу) - показує
набори благ, які хоче придбати споживач за різних рівнів доходу (за
незмінного рівня цін)
5. Лінія Енгеля
Лінія Енгеля — лінія, кожна точка якої
відображає оптимальний обсяг
споживання одного товару за різних
рівнів доходу споживача.
PyiY
i
0
0
В В В 0 1 2
Х
Х
U2
U1
U0
В
В
3
В
2
В
1
Ернст Енгель, нім.
Економіст у 50-х р.р. ХІХ
ст. на основі статистичних
даних довів, що із
зростанням доходів
домогосподарств
структура витрат
змінюється: питома вага
витрат на харчування
знижується, а витрат на
задоволення культурних
потреб збільшується.
Рис.3. Лінія Енгеля
6. Лінія Енгеля для благ з нормальною і низькою
споживчою цінністю
Рис. 4. Лінії Енгеля для нормальних (а), низької споживчої
цінності (б) та нейтральних (в) благ.
7. Реакція споживача на зміну цін товарів
I = PXQХ + PУQY
I
Y
Q - X
P
X
Y
Y
P
Q
P
100
QX, QY — обсяги споживання, відповідно,
блага X та Y, шт.
І – бюджет споживача, гр.од.
PX, PY — ціна, відповідно, блага X та Y, гр. од.
X
При зміні цін на товари
змінюється кут нахилу
бюджетної лінії При цьому
дохід і переваги споживача
залишаються незмінними.
Рис. 5. Карта бюджетних
ліній – зміна ціни на товар Х
8. Лінія “ціна-споживання”
Лінія “ціна-споживання” -
лінія що проходить через
точки оптимуму споживача за
умови зміни ціни одного з
товарів. (рис.6. а)
З’єднує точки рівноваги
споживача, пов’язані зі
зміною ціни одного з благ.
Рис. 6.
Крива індивідуального попиту
на товар (рис. 6. б) - показує
обсяг споживання товару як
функцію ціни:
відображає зміну рівня корисності
споживача,
кожна точка кривої попиту є точкою
оптимуму споживача на певному рівні
корисності,
в міру зниження ціни товару
гранична норма заміни благ
зменшується.
9. Індивідуальний і ринковий попит на товар
Ринковий попит обчислюється додаванням
показників індивідуального попиту всіх покупців за
кожного значення ціни.
Рис. 7. Побудова кривої ринкового попиту
P
P
P
1
2
a
b
a*
D1
D2
Рис. 8. Лінія попиту
Закон попиту - зростання ціни за інших
незмінних умов призводить до зменшення
обсягу попиту, і навпаки.
Якщо змінюється ціна товару рух а в.
Якщо змінюється якась з нецінових
детермінант — зміщення самої лінії попиту
(D1 D2).
10. Надлишок споживача
Р
А
В
Б
О Г Х
Графічна ілюстрація формування
надлишку споживача: (рис.9.)
Цінність блага — площа
чотирикутника АБГО,
Вартість блага — площа
прямокутника ОВБГ,
Споживчий надлишок — площа
трикутника АБВ.
Рис. 9. Надлишок споживача
Цінність блага для споживача - це вираження корисності блага в грошових
одиницях
Вартість блага — це грошові кошти, які необхідно сплатити для його придбання або
ринкова ціна одиниці блага, помножена на кількість одиниць Споживчий надлишок
- різниця між цінністю і вартістю блага.
11. Ефект заміщення та ефект доходу
В якій мірі зміна попиту на благо Х
є наслідком зміни ціни, а в якій –
зміною реального доходу
споживача?
Зменшення ціни товару Х має два наслідки:
споживач прагне замінити інші товари більш дешевим, що збільшує
обсяг попиту на цей товар;
зменшення ціни можна розглядати як збільшення реального доходу
споживача, тобто купівельної спроможності грошей.
Дві складові загального ефекту зміни обсягу попиту на товар при зміні
ціни цього товару:
ефект заміщення – частина приросту величини попиту на товар, ціна якого
зменшилася, що виникла внаслідок заміни більш дешевим благом інших
благ, які стали порівняно більш дорогими.
ефект доходу – частина зміни величини попиту на товар, ціна якого
зменшилася, що є наслідком відповідного збільшення реального доходу
споживача.
12. Науковці, що розробили концепцію
розмежування ефектів заміни та доходу
Англійський економіст
Джон Хікс (30-ті рр. ХХ
ст.).
Український економіст і
математик Євген Євгенович
Слуцький (20-ті рр. ХХ )
13. Розмежування ефекту доходу і ефекту
заміни за Хіксом і Слуцьким
Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку
припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ
зберігає незмінним свій рівень добробуту (тобто зберігає
постійний реальний дохід), умовно скоротивши свої видатки
так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового.
За Хіксом постійний реальний дохід означає, що споживач
залишається на тій самій кривій байдужості, оскільки
забезпечує рівень задоволення потреб на рівні початкового.
За Слуцьким постійність реального дохіду
досягається при такому його рівні, який дозволяє
йому придбати попередній набір товарів за новими
цінами
14. Розмежування ефекту доходу і ефекту заміни
за Хіксом
Початковий оптимум споживача Е1 .
Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії.
Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги Е3
Проведемо компенсуючу бюджетну лінію (пунктир):
Рис.10. Ефекти заміні і доходу за Хіксом.
Нормальне благо. Зниження ціни на благо Х
Залишаючись на тому ж рівні
корисності, споживач змінив би
свій оптимальний вибір на користь
відносно дешевшого блага .
Перехід від відображає вплив нової
ціни, зміна обсягу споживання
від - ефект заміни.
Перехід від Е2 до Е3 відбувається за
незмінних відносних цін товарів,
зміна обсягу споживання від Х2
до Х3 - ефект доходу.
15. Співвідношення ефектів доходу та заміщення
для різних категорій благ
Ефект доходу
Ефект заміщення
Загальний ефект Ефект доходу
Ефект заміщення
Ефект доходу
Загальний ефект
Загальний ефект
Ефект заміщення
Нормальне
(повноцінне)
благо
Ненормальне
(неповноцінне)
благо
1.
2.
3. Товар Гіффена