Курс мікроекономіки. Тема 4. Ординалістська теорія поведінки споживача Питання: 1. Вибір споживача з ординалістських позицій 2. Криві байдужості, їх властивості 3. Гранична норма заміщення благ 4. Бюджетна лінія 5. Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору О.М. Гребешков, к.е.н., доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ http://www.microeconomics.pp.ua

1. Тема 4. Ординалістська теорія поведінки споживача
• Вибір споживача з ординалістських позицій
• Криві байдужості, їх властивості
• Гранична норма заміщення благ
• Бюджетна лінія
• Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору
О.М. Гребешков, к.е.н., доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ
www.microeconomics.pp.ua

2. Ординалистська теорія споживчого вибору базується
на припущеннях:
 повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість
благ та їх наборів;
 транзитивність (постійність та погодженість смаків)
переваг споживача та його здатність до послідовного
перенесення переваг з одних благ та їх наборів на інші;
А→(В), В→(С), тоді А→(С)
 раціональність вибору – прагнення до маскимізації
корисності від споживання благ;
 ненасиченість споживача благом – намагання мати більшу
кількість будь-яких товарів та послуг, при чому гранична
корисність завжди позитивна.

3. Крива байдужості
Крива байдужості — лінія на двомірній площині з безліччю
наборів благ, кожна точка якої показує набори двох благ, що
мають для споживача однакову корисність
Y
X
Зона субституції
Рис. 1. Крива байдужості
Властивості кривих
байдужості:
мають від’ємний нахил;
випуклі відносно початку
координат;
ніколи не перетинаються;
чим далі від початку
координат знаходиться крива
байдужості, тим більшу
корисність мають наборі благ,
які вона відображає.

4. Заміщення (субституція) благ
Зона субституції (заміщення) – відрізок кривої байдужості,
на якому можлива ефективна заміна одного блага іншим.
Досконалі субститути - блага, між якими існують
співвідношення виключної замінності у споживанні, мають
криві байдужості у вигляді прямих ліній.
Досконалі комплементарні блага - блага, що спільно
споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони
ніяк не можуть замінити одне одного, мають криві
байдужості у вигляді прямих кутів.

5. Гранична норма заміщення благ
Гранична норма заміщення (MRS) показує, від якої
кількості одного блага (по осі Y) згоден відмовитися
споживач, щоб збільшити кількість іншого блага (по осі X)
на одиницю за незмінної корисності від набору благ.
Значення MRS зменшується при переміщенні зверху вниз
впродовж кривої байдужості.
Y

X
MRS

 
 MRS характеризує кут нахилу кривої байдужості та
виконує в ординалістській теорії ті ж самі функції, що й
гранична корисність в кардиналістській теорії.
 MRS також можна визначити через співвідношення
граничних корисностей благ згідно із законом спадної
граничної корисності.

6. Бюджетна лінія
Бюджетна лінія — пряма, кожна точка якої означає набір
благ, який обходиться споживачеві в суму грошей, що
дорівнює його бюджету.
Властивості бюджетної лінії:
 чим далі бюджетна лінія
розміщена від початку
координат, тим більші
бюджетні можливості
споживача вона ілюструє;
 бюджетна лінія ділить
координатну площину на дві
частини: праву, де набори є
недосяжними, і ліву, де
набори є досяжними, але
такими, що не вичерпують
бюджет.
P

x
P
y
І/Рx
I/Py
0
X
Y
Рис. 2. Бюджетна лінія

7. Оптимум споживача як модель
раціонального споживчого вибору
У геометричній
інтерпретації задачі
споживчого вибору
оптимальне рішення
досягається у точці, де
найвища з можливих
кривих байдужості
дотична до бюджетної
лінії, що й означає
найбільш високий з
можливих рівнів
добробуту
Y
X
B
Е
U
0

8. Еквімаржинальний принцип рівності зважених
граничних корисностей
У точці рівноваги нахили кривої
байдужості та бюджетної лінії
збігаються, тобто математично: XY X Y MRS  P P
Умова рівноваги може бути
виражена таким чином:
P
X
Y
X
Y
P
MU
MU
 або
MU
Y
Y
MU
X
X
P
P

Споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким
чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне
благо, давала однакову граничну корисність.
Еквімаржинальний принцип рівності зважених
граничних корисностей