Uploaded byTyrbota
2,416 views

Турбота №101

Міська інформаційно-аналітична, художньо-публіцистична газета

Embed presentation

Download to read offline
ВІТАЄМО З ВОДОХРЕЩЕЮ! № 1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 року Міська інформаційно-аналітична, художньо-публіцистина газета Офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Доброта - мова, якою німі можуть говорити і яку глухі можуть чути. 19 сiчня вiдзначаємо одне з найважливiших церковних свят - ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ. Цього дня Iоанн Хреститель хрестив Iсуса у рiчцi Йордан. Iсус Христос прийшов до нього з Галiлеї. Коли Iоанн побачив Його, то, впiзнавши у Ньому Месiю, спочатку хотiв утримати Iсуса, кажучи: - Менi потрiбно хреститися вiд Тебе, чому Ти приходиш до мене? Але Iсус вiдповiв йому: - Облиш зараз, бо так належить нам виконати усяку правду. Тобi Iоанн допустив Його. I, хрестившись, Iсус у той же час вийшов з води, - i, вiдкрилися Йому небеса, i побачив Iоанн Духа Божого, Який сходив, як голуб, i опускався на Нього. (Мф. 3:13-16) Згiдно християнського вiроучення саме пiсля Хрещення Iсус почав освiчувати людей, осяюючи iх свiтом iстини. У захiднiй церквi свято отримало назву Богоявлення, оскiльки пiд час Хрещення Iсуса вiдбулося особливе явлення всiх трьох ликiв Бога: Бог Отець з небес свiдчив про Сина, що хрестився i Дух Святий у виглядi голуба зiйшов на Iсуса, пiдтверджуючи таким чином Слово Отця. У католикiв центральним змiстом свята Богоявлення є церковне сказання про поклонiння новонародженому Iсусу язичницьких королiв – волхвiв Каспара, Мельхiора i Валтасара, що прийшли з дарами у Вiфлеєм. У пам`ять про явлення Христа язичникам i поклонiннi трьох королiв у костелах вiдбуваються подячнi молебнi, Христу як Царю приноситься в жертву золото, як Богу – ладан, як людинi – мiрра. Свято Богоявлення отримало також назву Festum magorum (Свято волхвiв) або Festum regum (Свято царiв).
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 2 КОЛОНКА РЕДАКТОРА Шановні читачі! У перший місяць Нового року ми відзначаємо чимало свят, які започат- кували ще наші пращури з давніх-да- вен. Нещодавно християни відзначили православне свято - Різдво Христове, а завтра на нас чекає Водохреща. За традицією у актовім залі відбудеться святковий молебень і освячення води для усіх пацієнтів і співробітників нашо- го закладу. Кілька тижнів поспіль, починаючи з 20 грудня, у дні святкування двері нашого госпіталю були завше відкриті для поздоровлень і привітань віруючих різних конфесій, колективних приві- тань і концертів численних колективів художньої самодіяльності міста, Кре- менчуцького району. Ми завше раді надавати сцену для веселих щедру- вальників, колядників і посипальни- ків, які знайомлять наших пацієнтів з народними традиціями різних регіонів України. На адресу нашого закладу надійш- ло багато привітань з різних областей України, із закордонних громадських організацій, які надають нам гуманітар- ну допомогу. Ми щиро вдячні усім за привітання і дарунки і вітаємо усіх на- ших друзів з новорічними і різдвяними святами від щирого серця! Бажаємо усім нашим друзям міцно- го здоров’я, успіхів у добрих справах і хай здійснюються їхні мрії! Окремо вітаємо з новорічними і різдвяними святами усіх волонтерів, які допомагають воїнам з АТО, що ліку- ються у нашому закладі. Планів у нашого госпітального ко- лективу надзвичайно багато, але ми вирішили їх висвітлювати у нашій газеті після того, як вони здійсняться або вті- ляться у дійсність. Микола ЛИТВИНЕНКО, головний редактор ЩО ЗМІНИТЬСЯ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПІСЛЯ РЕФОРМИ? За три роки Україна перейде на страхову медицину і повністю змінить систему взаємовідносин між лікарями і пацієнтами. Пакет гарантованих послуг Україна переходить на формат ме- дичного страхування. Для громадян це означає введення нового податку, кошти від якого будуть акумулювати- ся у бюджеті, а потім розподілятися по лікарям і медичним закладам. Система страхування – солідарна (кожен отри- має право на безплатний доступ до медичних послуг, але не до усіх). Які процедури будуть безплатними поки що не вирішено. Їх список буде щороку переглядатися і окремо анонсуватися МОЗ України. Планується фінансування життєво необхідних ліків. У 2017 р. виді- лено засоби на препарати для хворих ді- абетом, бронхіальною астмою І і ІІ стадії, серцево-судинні захворювання, СНІД. Зміниться система обліку пацієнтів – медичні карти будуть переведені в електронну форму. Лікарі з 1 січня 2017 року почнуть укладати угоди з пацієнтами. Нова контролююча структура Для управління коштами від страхо- вих внесків створюється окрема структу- ра–«Національнаслужбаздоров’я» (НСЗ). Вона буде мати представництва в усіх регіонах і напряму укладати угоди з постачальниками медичних послуг усіх рівнів від лікарень до сімейних лікарів. Гроші між ними будуть розподілятися у залежності від кількості угод, укладених з пацієнтами. Крім того, на нову створену НСЗ будуть покладені функції контролю за якістю наданих послуг. Три категорії Первинний рівень – сімейні ліка- рі, терапевти, педіатри. Вони мають лікувати хвороби, що не потребують спеціального втручання, виписувати направлення на прийом до вузьких спе- ціалістів – вторинний рівень. Тре- тинний рівень – заклади високоспеці- алізованої сфери, такі як інститути раку, акушерства і гінекології, ендокринології та інші. Такий розподіл розвантажить лі- карів від непрофільних пацієнтів. Госпітальні округи Зміна підходів до роботи медичних закладів: свобода фінансового плануван- ня. Уся територія України розподіляєть- ся на госпітальні округи. Для створення округу необхідно: наявність хоча б однієї лікарні з відділенням інтенсивної тера- пії; охоплення населення 120 чи 200 ти- сячлюдей,узалежностівідкласулікарні; можливість доїхати до лікарні за 60 хви- лин з будь-якої точки округу. Обов’язки з формування округів покладено на об- ласні адміністрації. До складу госпіталь- ного округу має входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я.  Норма- тиви кількості обслуговування пацієнтів: багатопрофільна лікарня інтенсив- ного лікування 1-го рівня має обслу- говувати не менше 120 тисяч осіб, а 2-го рівня – не менше 200 тисяч осіб. Межі та склад госпітальних округів визнача- ються таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторин- ної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Ад- міністративним центром госпітального округу визначається населений пункт -  місто з населенням понад 40 тисяч осіб, де розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 2-го рівня. МОЗ України має затвердити по- ложення про госпітальний округ і до 1 лютого 2017 року внести до Кабінету Мі- ністрів України проект нормативно-пра- вового акту щодо затвердження переліку та складу госпітальних округів. Реформа вводиться поступово - три роки. 2017 - первинний рівень – сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Під час укла- дення угоди між лікарем і пацієнтом, останні зможуть самі обирати лікаря з яким хочуть укласти угоду, незалежно від місця проживання. Пацієнт має пра- во розірвати вже підписану угоду, якщо незадоволений якістю послуг. - Для старту реформи не потрібно великих змін у законодавстві. Потрібні лише невеликі зміни правил у Бюджет- ному кодексі стосовно страхового збо- ру. Госпітальні округи створюються для того, щоб упорядкувати мережу закладів медичної допомоги. Впорядку- вання буде відбуватись за двома прин- ципами: має бути забезпечена доступ- ність громадянина до якісної допомоги; заклади, де надається ця допомога, по- винні мати належне навантаження, аби підтримувати належну кваліфіка- цію медичних фахівців. Мережа госпітального округу впо- рядковується, визначається лікарня ін- тенсивного лікування, яка буде найпо- тужнішою в окрузі, а решту лікарень перепрофілюють таким чином, щоб надавати послуги, які не потребують високотехнологічного обладнання. Павло КОВТОНЮК, заступник міністра охорони здоров’я
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 3 РІЗДВО ХРИСТОВЕ ПОЛТАВЩИНА: РIЗДВО ХРИСТОВЕ I СВЯТВЕЧIР Більше 2000 років тому у не- величкому містечку Віфлеємі відбулася надзвичайна подія – на- родився на світ Син Божий. Ісус Христос народився надзвичайним чином Діви Марії, яку з тих часів називають Богородицею. Коли Він прийшов на землю, Його не зустрічали пошаною, сла- вою і багатством. У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і пристанища – Він народив- ся за межами міста, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостя- ми божественної дитини були не царі і не вельможі, а звичайні пас- тухи, яким ангел сказав про Різдво Христове: - Я проголошую вам велику ра- дість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давида Спа- ситель, який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену у ясла. (Лк 2,10-12). Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви зі сходу. Вони чекали, що незабаром на зем- лю має прийти великий Цар Сві- ту, а дивовижна зірка вказувала їм шлях на Єрусалим. Волхви принесли Дитині дари: золото, ладан та смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото при- несли як царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як люди- ні, що має померти (смирною у ті часи помазували померлих). Різдво Христове завершує со- рокаденний Різдвяний піст, Святу передує дуже строгий піст. Після Різдва наступають святки – 12 днів, коли відмічається Свято. Підготовка до Різдва на Полтавщині починалася у родинах 2 січня. До прихо- дуРіздвакоженнамагавсяупоратисязусі- єю важливою роботою. До Різдвяних свят господині ретельно прибирають хати, за- стилають нові скатертини, намагаються зробити кожному у родині обновки. 4 січня заготовляють усі необхідні продукти для приготування святкової різдвяної вечері. За традицією, яка живе на наших землях ще з прадавніх часів, на Святвечір (Різдво) готують 12 пісних страв. Традиційно 12 страв готується тому, що вважається, що упродовж року князь Місяць «обходить» 12 разів Матінку-Зем- лю. Саме тому кожному місяцю українці присвячують одну страву. З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: кутю - варену пшеницю (перловку, рис), до якої обов’язково до- дають: мак, мед, родзинки, подрібнені волоські горіхи; узвар - відвар з сушених фруктів: груш, яблук, слив, вишні, який обов’язково настоюють у льосі або хо- лодній пивниці; гречану або пшоняну кашу; квасолю, щоб нечистий дух ви- жити з хати; варений горох; гриби; пісні пироги з капустою, або з грибами, або з ягодами; вареники з картопель- кою і кропом, з потрібкою, з тушкова- ною капустою і смаженою цибулькою; голубці з меленим (рубленим) м’ясом і відвареним рисом, у капустяному листі; коржі з маком; капусняк - борщ з січе- ноїкапусти,якийзаправляютьпшономі соняшниковою олією, на реберцях, або на кістковому бульйоні; смажена риба. У родинах козаків (у козачих селах: Кам’яні Потоки, Максимівка, Городище, Кривуші, Омельник та ін.) здавна, осо- бливо на козачих зимівниках, смажили (пекли у печі) курку (гуску або індичку) з яблуками зі свого садочка. Обов’язково варили цілу картоплю, яку приправля- ли смаженою цибулькою на курячому чи гусячому жирку, а якщо були – на шквар- ках. Її завше ставили між кутею і узваром, як символ заможності. Крім того на сто- лі мав бути хоча б один засмажений чи тушкований заєць, якого подавали у тушкованій капусті з грибами або чорнос- ливом. Крімнихчинастолі,чиокремомають бути викладені різні плоди, які вирощує родина: яблука, груші, волоські горіхи тощо, а якщо родина була заможна – ви- кладалися заморські дива: фініки, апель- сини, мандарини, банани тощо. Обов’язково мало удома бути молоко, яке наливали у склянки і з коржами ста- вили на підвіконня для душ рідні, якої не- має поруч. У дуже бідних родинах молоко замінювали на узвар. Господинею завше особлива увага приділяласяприготуваннюкутіта узвару. Вони готуються першими. Напередодні Різдва - 6 січня, ще удо- світа (поки не зійшла Вранішня Зоря) для пригощання виставляють святкову пше- ничну кашу на підвіконня і стіл. Кутя, як правило, посідає найпочесніше місце у хаті. За звичаєм, кожен член родини у різдвяний вечір має бути удома. Для ро- дичів та інших відсутніх членів родини обов’язково ставлять на столі дві таріл- ки і чарки. Ще з Х-го століття вважається, що під час Святої вечері у кожній хаті  присутні родичі, що відлетіли у Вирій (померли). Саме для них готують і ставлять кутю, ді- ляться нею. Раніше за традицією страви вживали із загальних мисок, а тому на столі й стоя- ло рівно 12 мисок. Після вечері, що, зазвичай, триває кілька (3-4) годин, кожен з присутніх має віншувати родичів зі святом і за це слід пити (пригубляти) чарку, щоб сказане збулося, кутю, що залишилася, та інші святкові страви не прибирають зі столу, а залишають для духів родичів, що помер- ли. Для них залишають склянку молока чи узвару (у найбідніших – води), чисті рушники (бажано ті, які даровані роди- чами, яких немає за столом, щоб пізнали свою роботу чи дарунок). Після закінчення вечері, встаючи з-за столу, починають співати колядки. За прадавнім звичаєм цього дня, діти обов’язково носять обід до своїх хресних батьків – хрещеного батька і хрещеної ма- тінки. Дорослі ще можуть лишатися за Святвечерею, а діти і юнь надвечір йдуть колядувати (беруть у батьків за- плічники, куди збиратимуть дароване чи гостинці), з сумками для гостинців. Колядуючи, виспівують народні об- рядові пісні, за запрошенням заходять до хати. У день Різдва дозволяється заходити до хати тільки хлопцям, юнакам, паруб- кам, які, згідно зі звичаєм, приносять у хату благополуччя, світло, спокій. Саме томугосподарірадіснообдаровуютьхлоп- чиків, юнаків, парубків грошима і гостин- цями (яблуками, цукерками, горіхами, інколи речами – сорочкою, рушником, кушаком, шапкою-биркою). Після Святої Вечері, лише після того, як з-за столу підводяться дорослі, о 3-4 годині ночі (не раніше, ніж заспівають треті півні) починають колядувати дорос- лі чоловіки, парубки, козаки. Дівчата, жінки за відсутності чолові- ків після Вечері починають народні воро- жіння. Наступного ранку вся родина йде до церкви на урочисте Різдвяне богослужін- ня. Цього дня прийнято щедро пригоща- ти гостей, які переступлять ваш поріг, а також ходити у гості до кумів, сватів,  хо- роших знайомих, друзів, сусідів. Христос народився - славімо Його! З Різдвом Христовим!
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 4 СВЯТА 1 січня відзначаємо 50 років з Дня проголошення ВСЕСВІТНЬО- ГО ДНЯ МИРУ. Це свято ще нази- вають Днем всесвітніх молитов про мир. 8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив це свято, Всесвітній день миру. Його відзнача- ють у перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генераль- на Асамблея ООН проголосила свято офіційним. Загальний лозунг Всес- вітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир». 11 січня, ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОДЯКИ – це найввічливіший день року. Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх нагальну необхід- ність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку просто так, ніби мимохідь, не замис- люючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні вла- стивості, але вимовляти їх не можна, коли людина перебуває у роздрато- ваному стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними «поглажуваннями» і здатні зігріти своїм теплом, що йде від чистого серця. 13 січня, СТАРИЙ НОВИЙ РІК – ця цікава традиція – святку- вати Старий Новий рік прийшла до нас з 1918-го року, коли у новій країні на хвилі глобальних змін були по- рушені питання календарного літо- числення. Поява цього неофіційного народного свята пов’язано з розбіж- ністю юліанського (старого) і григо- ріанського (нового) календарів, яке складає рівно 13 днів. Система ста- рого стилю літочислення, що будува- лася на Юліанському календарі була розроблена олександрійськими астрономами на чолі зі знаменитим вченим тих років Созигеном. Цей календар, після його остаточної роз- робки був введений давньоримським полководцем і ім- ператором Гаєм Юлієм Цезарем, на замовлення якого і проводилися ці роботи. Дата введення Юліанського календаря - перше січня 45 року до нашої ери. Саме цей календар згодом був прийнятий у якості основного ін- струменту літочислення у християн- ській традиції, а потім і у православ- ній. Православна Церква й досі веде підрахунок всіх основних церковних свят, спираючись на Юліанський ка- лендар. Слід відмітити, що Григоріан- ська система обчислення часу була набагато точніше юліанського календаря, оскільки давала набага- то краще наближення до циклічного обігу Землі навколо Сонця. Датою введення Григоріанського календаря стало четверте жовтня 1582 року, четвер, який перетворився на п’ят- ницю 15-го числа цього осіннього мі- сяця. У цей Старий Новий рік ми бажаємо всім миру і благополуччя, любові і правди, здоров’я і радості! Зі святом Вас! 21 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ОБІЙМІВ За вже сформованою традицією це незвичайне свято відзначається переважно у молодіжному і студент- ському середовищі. Саме там воно і зародилося. У 70-ті роки минулого століття у середовищі західної моло- ді виникла дивна ініціатива, що була спричинена загальними віяннями і тенденціями тих, абсолютно при- голомшливих років. Це був певного роду протест на постійно зростаючу напруженість і своєрідна відповідь, яку не просто помітили, а яка була почута, була підтримана і поширила- ся по всьому світу. Прості і дружні обійми, позбав- лені будь-якої двозначності здатні підбадьорити і підтримати, сприяти гарному настрою і внести спокій у бу- денну суєту, що наповнена не лише нескінченними турботами, але й усі- лякими тривогами. Це своєрідний спосіб психологічної підтримки, що визнаний навіть у строгому науко- вому середовищі. Користь від таких доброзичливих жестів інколи буває досить істотна. Безкорисливість і дружелюб- ність, відкритість і не упередже- ність, прагнення жити і душев- ний спокій – це те, чого багатьом з нас не вистачає, але це те, що потріб- но просто затребувати, просто по- чати використовувати, так як це все властиво нам. Воно вже закладено у нашій природі. У цей чудовий День редакція газе- ти шле свої обійми усім, хто нам до- рогий, усім кого ми не знаємо і хоті- ли б підтримати. Щиросердо вітає- мо всіх з Міжнародним днем обіймів, днем відкритої безкорисливої під- тримки, днем небайдужих людей! 26 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИТНИКА Державна митна служба будь- якої країни є невід’ємним елементом контролю і управління порядком переміщення вантажів через дер- жавний кордон. У митних органів багата історія, що налічує сотні років і об’єднує низку усталених традицій, які притаманні саме специфіці їхньої роботи. 26 січня 1953 р. у Брюсселі, столиці Бельгії, була відкрита перша сесія міжнародної Ради митного співробітництва. Цьому переду- вало прийняття спеціальної всесвіт- ньої Конвенції, що вступила в силу у листопаді 1952 р. У 1983 р. було засновано щорічне свято - Міжна- родний день митника. У 1994 р. Рада митного співробітництва була перейменована у Всесвітню мит- ну організацію, що нараховувала у своєму складі сімнадцять євро- пейських країн. Сьогодні Всесвітня митна організація об’єднує у своєму складі вже майже 170 держав світу і серед них – Україна. У Міжнародний день митника редакція газети приєднується до привітань на адресу всіх, хто пов’я- зав свою професійну діяльність з роботою цієї важливої служби. Ба- жаємо Вам здоров’я, радості, успі- хів у роботі! Зі святом Вас, шановні митники!
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 5 СВЯТА 27 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛО- КОСТУ – це страшне і нелюдське яви- ще, яке відбувалося у період 1933-1945 років і отримало назву - Голокост, що призвелодоумисноговинищенняпрак- тично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненави- стю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, що пану- вали тоді у фашистській Німеччині - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! В історії людства було безліч «тем- них» плям, але так відверто, широко- масштабно і цинічно, суспільство ще не падало ниц ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, що супрово- джували увесь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкрива- тися факти і підтвердження подібних злодіянь у справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь пов- торилося! Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року. У цей День скорботи і пам’яті, редакція газети приєднується до міжнародної печалі і прагне співчувати всьому цьому болю і втраті, ім’я якої Голокост. Їй ніяк вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніко- ли не повторитися! Будемо пам’ятати... 28 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬ- НИХ ДАНИХ День захисту персональних даних міжнародне свято, яке відзначається щороку. Цей День відзначається у ба- гатьох країнах світу: Сполучені Шта- ти Америки, Канада, європейські країни. У Європі цей день називають - День захисту інформації. Конвенція про захист осіб стосов- но автоматизованої обробки даних особистого характеру була прийнята Радою Європи 28 січня 1981 р. Ця конвенція щороку зазнає доопрацю- вання і удосконалення. Ставиться завдання знайти найбільш опти- мальне відображення нових право- вих проблем і питань, спричинених активним технологічним розвитком. Конвенція про кіберзлочинність, захисту цілісності даних і систем, підкреслюючи недоторканність при- ватного життя в кіберпросторі. Кон- фіденційність даних захищає стаття 8 Європейської конвенції з прав людини. 30 січня - День спеціаліста в і й с ь к о в о - с о ц і а л ь н о г о управління Збройних Сил України Враховуючи важливу роль органів соціально-психологічної та виховної роботи в підвищен- ні боєздатності Збройних Сил України, підтриманні військової дисципліни, організації мораль- но-психологічного забезпечен- ня життєдіяльності військ, вій- ськово-соціальної діяльності та з метою виховання патріотизму, здійсненні військово-патріотич- ного виховання особового складу, підтримці престижу військової служби, вірності військовим тра- диціям, Міністром оборони Укра- їни Михайлом Єжелем був підпи- саний наказ № 303 від 3 червня 2011 року «Про встановлення Дня спеціаліста військово-соці- ального управління Збройних Сил України», який нині має що- річний характер і відзначатися 30 січня. Органи соціально-психо- логічної та виховної роботи Збройних Сил України є невід’єм- ною частиною цілісного вій- ськового організму, їх діяльність спрямована на підвищення боєз- датності Збройних Сил України, укорінення в суспільстві пози- тивного іміджу всієї української армії. Вони реалізують завдання з організації гуманітарного та со- ціального забезпечення діяльно- сті Збройних Сил України, відпо- відають за організацію виховної роботи та планування, мораль- но-психологічного забезпечен- ня підготовки та застосування Збройних Сил України, профі- лактиці правопорушень в армій- ському середовищі, здійснюють моніторинг морально-психоло- гічного стану особового складу військ і стану вій- ськової дисци- пліни. У цей день ми також приєдну- ємося до приві- тань на адресу всіх працівників органів соці- ально-психо- логічної та ви- ховної роботи Збройних Сил України, бажаємо їм міцного здоров’я, родинного щастя і звичайно ж успіхів у їх нелег- кій праці!
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 6 ПОРАДИ ЛІКАРЯ ПОРУШЕННЯ ЗОРУ У ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ Коли є порушення зору у літніх людей, є всі ознаки прогресування захворювання, за відсутності ліку- вання існує можливість спричинення сліпоти. Існує низка захворювань очей, ха- рактерних для літнього віку, напр., глаукома, катаракта і дегенерація сітківки. Катаракта і дегенерація жовтої плями - два захворювання, які піддаються ефективному лікуван- ню за умови своєчасно поставленого діагнозу. За відсутності адекватного ліку- вання вони можуть призвести до слі- поти і здійснити величезний вплив на якість життя. Катаракта - це помут- ніння кришталика, що призводить до поступового зниження зору. Захворю- вання піддається оперативному ліку- ванню. Показання до операції: - порушення зору на тлі катарак- ти і дегенерації жовтої плями; - почервоніння і біль в оці. Операцію проводять пацієнтам, які не мають протипоказань до хірур- гічного втручання. Існує низка захворювань, що су- проводжуються ураженням сітківки ока. Артеріальна гіпертензія і генера- лізований атеросклероз призводять до потовщення і звивистості крово- носних судин сітківки. Спочатку зір не погіршується, але згодом живлення сітківки порушується, що призводить до погіршення зору. Контроль гіпертонії Для боротьби з атеросклерозом і гіпертонією необхідно відмовитися від паління, вживання алкоголю,до- тримуватися низької холестеринової дієти, слідкувати за вагою тіла і при- ймати антигіпертензивні препарати. Цукровий діабет є однією з ос- новних причин зни- ження зору. Рівень ретинопатії зале- жить від тривалості захворювання і погіршується при су- путній гіпертензії. Лікування ґрунту- ється на контролі рівня цукру в крові та артеріального тиску, а також на до- триманні дієти. Дегенерації жовтої плями є най- поширенішою причиною втрати цен- трального зору у літніх людей стар- ше 50 років. Нині невідомі фактори даного розладу, який уражає в рівній мірі, як чоловіків, так і жінок. У літніх людей старшого віку, дегенерація, як правило, пов’язана з розростанням нових кровоносних судин у задній частині ока. Погіршення зору відбу- вається на тлі порушення функції макули (жовтої плями). Застосування флуоресцентної ангіографії та лазеротерапії зменшує ризик розвитку середнього та тяжко- го ступеня втрати зору при даному захворюванні. Як правило, курси лі- кування проводять багаторазово, 5-6 разів протягом двох років для профі- лактики рецидиву. Однак для людей з великою втратою зору ця методика не є ефективною. Ранні ознаки макуляр- ної дегенерації можна виявити, роз- глядаючи прямі лінії (напр., на карта- тім папері або між плитками у ванній кімнаті). Раптова поява білих плям чи спотворення ліній може бути ознакою утворення нових кровоносних судин в задній частині ока. При виникненні патологічного процесу існує 50% імо- вірність його розвитку в іншому оці. Регулярні огляди у офтальмолога дозволять людям з високим ризиком розвитку дегенерації жовтої плями зупинити прогресування захворюван- ня на ранній стадії. Гарний зір необ- хідно для управління транспортними засобами, читання та виконання різ- номанітних повсякденних завдань. У сукупності з іншими віковими пробле- мами, наприклад артрозом, порушен- ня зору можуть привести до падінь і переломів, а також мати серйозний вплив на якість життя людини. Саме тому людям похилого віку рекомендується: - регулярно проходити огляд у офтальмолога; - у віці старше 75 років проходити щорічну диспансеризацію і контролю- вати артеріальний і внутрішньоочний тиск; - носити сонцезахисні окуляри з широкими склом бажано зеленого ко- льору; - використовувати відповідні допо- міжні засоби (напр., лінзи ) для корек- ції порушень фокусування. УВЕЇТ - це запальний процес судинної оболонки ока. Збудником може бути будь-яка інфекція, яка вільно циркулює в крові. Симптоми увеїту можуть проявлятися по-різно- му, все залежить від опору організму, розташування запального вогнища і патогенності інфекції (ушкоджуваль- ної сили). При деякій сукупності та- ких факторів прояв захворювання на увеїт може наростати у такій послі- довності: легка пелена перед оком, тяжкість в оці, погіршення гостроти зору, почервоніння хворого ока, ниючі болі в оці, сльозотеча і світлобоязнь, гострий біль, повна сліпота, запален- ня другого ока. Лікування увеїту: призначення протизапальних лікарських препара- тів, що дозволяють призупинити хво- роботворний процес і врятувати очі. Подібне лікування не гарантує повне усунення рецидиву увеїту. Тому крім протизапального лікування потрібно більш повно обстежити організм для виявлення джерела і виду інфекції, щоб потім усунути його з організму. До одних з найпоширеніших інфекцій, що спричиняють увеїт відносяться: хламідіоз, туберкульоз, ревматизм, токсоплазмоз, сифіліс, різні віруси. Токсоплазмоз – одна з основних причин хвороби увеїт, але, тим не менш, про нього практично нічого не відомо. Інфекція може перебувати у тілі домашньої тварини - собаки чи кішки. Ця інфекція належить до ан- тропозоонозів, інфекції передається від тварини до людини. Це захворю- вання не передається від людини до людини. Винятки становить передача по крові від вагітної матері до дитини. Приблизно 90% кішок заражені токсо- плазмозом. Передається в основно- му через брудні руки, харчовим шля- хом. Якщо після того як ви погладили тварину і не помили руки приступили до вживання їжі, є великий шанс за- разитися. Ця інфекція може не прояв- ляти себе тривалий час. Поштовхом для прояву інфекції може бути отри- мання важкої фізичної травми, грип, інтоксикація. Це захворювання може спричи- нити ускладнення у вигляді зниження або повної втрати зору хворого ока, підвищення внутрішньоочного тиску та розвиток закритокутової глаукоми, інфаркти сітківки, відшарування сіт- ківки, набряк диска зорового нерва. Прогноз і перебіг захворювання увеїт залежить повністю від основного за- хворювання. Хронічні форми хвороби увеїт можуть рецидивувати у холод- ну пору року, гострі іридоцикліти в основному тривають 3-6 тижнів. При атрофічних змінах або хоріоретиніті сітківки гострота зору помітно падає. Ганна СВИРИДЕНКО, лікар-офтальмолог
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 7 ПОРАДИ ЛІКАРЯ ВАЖЛИВІСТЬ СВОЄЧАСНИХ ПРОФОГЛЯДІВ ПОРОЖНИНИ РОТА Відвідання стоматолога має бути обов’язковим і регулярним, не рідше одного разу на рік, а ще краще – раз на півріччя. Та біль- шість людей, хоча б раз у житті за- мислювалися над питанням: - А чому саме такою є регуляр- ність стоматологічних оглядів? - А чи не є це винахідливий мар- кетинговий захід лікарів-стома- тологів, щоб їхні кабінети не пу- стували? Розвіємо сумніви, розгля- нувши факти. А вони свідчать про те, що за рік хвороби зубів і сли- зової оболонки порожнини рота не встигають перейти з початко- вої стадії у наступну. Але це може відбутися лише за однієї умови – щорічного своєчасного огляду зубів і ротової порожнини. А вчас- не виявлення початкової стадії захворювання набагато легше лі- куються, мінімально витрачаючи ваш час, зберігаючи здоров’я, а го- ловне - зменшуючи ваші витрати на лікування. Шкода, завдана зубним на- льотом З чого починаються проблеми у порожнині рота? Саме з зубного нальоту і зубної бляшки. А точніше, з бактерій, що ховаючись у зубній бляшці про- дукують кислоти і, таким чином, руйнують поверхню зубної емалі. Тверда зубна бляшка утворюється на поверхні зуба лише за 36 годин, а щойно ці години спливуть – при- брати бляшку в домашніх умовах просто неможливо. Саме тому слід щоденно і вранці, і на ніч ретельно чистити зуби. Збалансоване харчування – запорука профілактики ка- рієсу Основним джерелом утворен- ня зубної бляшки є вуглеводи, що є у більшості продуктів харчуван- ня – вашого щоденного раціону. Але не всі вуглеводи призводять до виникнення карієсу зубів. Лег- корозчинні вуглеводи, що міс- тяться у цукрі, цукерках, варенні, тістечках, хлібобулочних виробах тощо є джерелом утворення зуб- ної бляшки. Натомість, вуглеводи, що є в усіх видах овочів і фруктів: різні ягоди, яблука, груші, морква, бу- ряк, капуста, картопля тощо не призводять до негативного впливу і не сприяють утворенню карієсу. Існує ще одна особливість – неважливо скільки з’їли солодо- щів, одну цукерку чи одразу п’ять, одне тістечко чи кілька, - меха- нізм утворення зубного нальоту вже діє. Не варто також забувати про усілякі солодкі напої, що міс- тять цукор: солодкий чай, газова- ні напої, соки – усі вони сприяють утворенню карієсу. Дитячим сто- матологам добре відомий «пля- шечковий карієс», що зустріча- ється у дітей раннього віку. А він розвивається, коли дитині на ніч дають пити солоденьку водичку у пляшечці. Наслідок – множинний карієс тимчасових зубів і надзви- чайно складне відвідування сто- матолога. Саме тому, усім дорослим, піс- ля того як вже почистили зуби на ніч, не варто вживати нічого солодкого, краще з’їсти овоч чи фрукт. Що може побачити лі- кар-стоматолог під час профі- лактичного огляду? Під час профілактичного огля- ду лікар звертає увагу не лише на кількість уражених карієсом зубів, а й на багато інших дрібниць, які свідчать про те, як саме ставиться пацієнт до здоров’я своїх зубів. Напр., якщо зубний наліт чи зубний камінь утворюється у по- рожнині рота лише з одного боку, можна припустити, що пацієнт пережовує їжу правим чи лівим рядом зубів. Висновок – пацієнту негайно слід змінити процес пе- режовування, рівномірно розподі- ляючи їжу. Таких стоматологічних тонко- щів, відомих лише лікарю, надзви- чайно багато, а побачити їх можна лише під час індивідуального про- філактичного огляду досвідченим лікарем-стоматологом. Серед актуальних питань су- часності – онкологічна насторо- женість. Кожній людині, яка ви- вчала анатомію у школі, відомо, що у порожнині рота і суміжних щелепно-лицьових відділах від- буваються швидкі обмінні проце- си, у тому числі й патологічні. Та не слід панікувати – онкологічні захворювання порожнини рота легко діагностуються і добре під- даються лікуванню, за умови своє- часного огляду. Існує ще одна істотна причина відвідувати стоматолога щопівро- ку – своєчасна корекція звичок підтримання належного рівня гі- гієни порожнини рота. Не слід забувати про те, що стан зубів і слизової оболонки порожнини рота завше відобра- жає загальний стан здоров’я ор- ганізму людини. Саме тому серед лікарів-стоматологів давно живе гасло: «Ротова порожнина – дзер- кало здоров’я!». Слід пам’ятати про те, що чи- маленька частка системних захво- рювань організму людини клініч- но проявляється на ранніх стаді- ях розвитку видимими змінами стану тканин зубів і слизової по- рожнини рота. За наявності таких змін грамотний лікар-стоматолог обов’язкове зверне увагу пацієнта під час профілактичного огляду. Крім того, сумлінне і ретельне виконання рекомендацій вашого лікаря-стоматолога сприятимуть постійній підтримці високого рів- ня гігієни і гарного здоров’я по- рожнини рота багато років. Давним-давно відомо, що кра- ще попередити хворобу, ніж потім боротися з нею та її наслідками. Сергій ІЩЕНКО, лікар-стоматолог
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 8 ВИРАЗКА ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ Виразка шлунку та дванадця- типалої кишки - це рана, виразка, тобто глибокий дефект стінки дванад- цятипалої кишки або шлунку. Виразка може добиратися до глибоких шарів (може проникнути у м’язовий шар і навіть глибше) стінки дванадцятипа- лої кишки і шлунку, найчастіше вона ускладнюється кровотечею, а також перфорацією (проривання) стінок два- надцятипалої кишки і шлунку, що за- грожує серйозними наслідками. У більшості випадків виразкова хвороба виникає на фоні вже наявного гастриту (гастродуоденіту), що, як і ви- разкова хвороба, розвивається внаслі- док впливу бактерії хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori, хелікобактеріоз). Якщо людина захворіла на гастрит, на поверхні слизової оболонки його шлунку утворюються тріщинки - ерозії. Якщо терміново не було здійснено від- повідного лікування, вони поглиблю- ються і добираються до м’язового шару шлунка, після чого перетворюються на виразки. Основна ознака виразкової хвороби така ж, як і при гастриті, - больові відчуття у надчеревній ділянці з лівого боку. При виразковій хворобі болі відрізняються періодичністю - мо- жуть затухати і знову з’являтися – так звані рецидиви, або загострення вираз- кової хвороби. У більшості випадків поява симп- томів виразкової хвороби залежить від пори року: найчастіше вона загострю- ється восени і навесні. У цьому її відмін- ність від гастриту, що не має сезонного характеру, а виникнення дискомфорту в шлунку при ньому пов’язано, в основ- ному, з якістю споживаної їжі та режи- мом харчування. При цьому слід з’ясу- вати, на що хворий пацієнт – на гастрит чи виразкову хворо- бу. Точно поставити діагноз можна тіль- ки після процедури фіброгастродуоде- носкопії (ФГДС). Причини виразкової хвороби Головну роль у появі виразкової хвороби відіграють бактерії Helicobacter pylori, а також прийом упродовж три- валого часу (30 днів) у стандартній дозі неспецифічних протизапальних препа- ратів (напр., аспірину), цитостатиків, кортикостероїдів (преднізолон). Вони завдають ушкоджень слизовій оболон- ці дванадцятипалої кишки і шлунку, знижують фактори захисту слизової оболонки і збільшують фактори агресії (підвищують вміст соляної кислоти, по- рушують шлункову моторику). Факторами ризику є лише фон, який готує необхідну ґрунт для розвит- ку всіляких захворювань. Дані фактори чинять негативний вплив на перебіг захворювання, часто призводять до ре- цидивів. Фактори, на які можна вплину- ти: порушене харчування; вживання алкоголю, паління; нервово-психічні фактори. Моторика шлунку і шлункова се- креція перебувають у постійному взає- мозв’язку зі станом нервової системи. У 50-60% хворих під час загострення виразкової хвороби відзначаються не- врози, депресії. Фактори, на які не можна впли- нути: статева приналежність; вік пацієнта; генетична схильність. Серед усіх пацієнтів, яким встанов- лено діагноз «виразка» співвідношен- ня чоловіків і жінок становить 4 до 1. Є версії, що жіночий організм захища- ють від появи виразок статеві гормони. Співвідношення вирівнюється у жінок, що досягли періоду менопаузи. Для мо- лодого віку характерна поява пептич- них виразок дванадцятипалої кишки, а для представників старшого покоління - виразки шлунка. Основні симптоми та ознаки виразки дванадцятипалої кишки і шлунку Головні ознаки хвороби - це хво- робливі відчуття і диспептичний син- дром - відрижка кислим, печія, блюван- ня і нудота. Біль з’являється у верхній частині живота, в області пупка. Болі мають розпираючий, нападоподібний характер. Характерні так звані голодні болі, що виникають натщесерце або ті, що з’являються через 2-3 години після вживання їжі. Вони більше властиві па- цієнтам з виразкою дванадцятипалої кишки і після прийому їжі затихають. У пацієнтів із діагнозом «виразка шлун- ку» болю з’являються через 30 хвилин - 1 годину після прийому їжі. Найчасті- ше пацієнти скаржаться на появу болі у нічний час. Через те, що вміст шлунку закида- ється у стравохід з’являється печія, для якої властиве відчуття печії за груди- ною. Біль може з’являтися і після їжі. Блювота і нудота виникають через збільшення тонусу блукаючого нерва, посиленням гіперсекреції соляної кис- лоти і шлункової моторики. Блювота з’являється у момент, коли біль най- більш виражена. Після блювоти настає відчуття полегшення, болі помітно зни- жуються або зникають зовсім. Велика кількість пацієнтів страждають від за- крепів. Якщо хвороба продовжується до- сить тривалий час, розвивається емо- ційна лабільність, астенія (безсоння, нездужання, слабкість). Може змен- шуватися маса тіла, що пояснюється обмеженням у прийомі їжі, які пацієнт встановлює, боячись нової появи болів. За останні десять років симптоми виразкової хвороби зазнали деяких змін. Виникла велика кількість атипо- вих і малосимптомних різновидів ви- разки. Локалізація болю найчастіше характерна для правого підребер’я, у проекції жовчного міхура, болі можуть з’являтися в області попереку, вони на- гадують ниркову патологію (сечокам’я- на хвороба, пієлонефрит), за грудиною, в області серця, як при серцевих хворо- бах (інфаркт міокарда, стенокардія). У деяких випадках хвороба може проявлятися без больового синдрому, а лише печією. У десяти випадках зі 100 захворювання не проявляє клініч- них симптомів, вони з’являються тільки тоді, коли виникають певні ускладнен- ня. Приводом для негайного звернення до сімейного лікаря, а згодом до гастро- ентеролога з метою обстеження і попе- редження ускладнень і появи супутніх хвороб є: поява вираженої слабкості, ді- ареї, часті випадків блювоти, наявність у калових масах домішок крові. Чому виразкова хвороба небез- печна? Які її ускладнення? Виразкова хвороба - це надзви- чайно небезпечне захворювання. І го- ловна її небезпека в ускладненнях: Найнебезпечніше і часто зустріча- ється ускладнення виразкової хворо- би - це кровотеча. Воно розвивається внаслідок роз’їдання стінок артерій, які розташовуються у дні виразки, шлунко- вим соком. Кровотеча може бути як ряс- ною, так і легкою (прихованою). Якщо у пацієнта із виразки відкривається силь- Людмила ЛОБАНОВСЬКА, «Заслужений лікар України» ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 9 ПОРАДИ ЛІКАРЯ ВИРАЗКА ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ на шлункова кровотеча, у нього з’яв- ляється блювота темною кров’ю, що за кольором нагадує кавову гущу. Ще один варіант - поява у хворо- го мелени (стул чорного кольору), що утворюється у результаті потрапляння крові далі по кишечнику. Випадки кро- вотечі з виразки дванадцятипалої киш- ки зустрічаються у п’ять разів частіше у порівнянні з кровотечами з виразки шлунку. Пілостеноз, стеноз воріт - це закупорка (стеноз, обструкція) вихід- ного отвору зі шлунку. Умовно шлунок можна розділити на кілька частин: са- мий верх шлунка - дно, тіло шлунка і вузький вихід з нього - пілоричний (або антральний) відділ. При локалізації ви- разки в області вхідного отвору дефор- мація і запалення цієї ділянки спричи- няють перекривання виходу, внаслідок чого стає неможливим просування вмісту шлунка далі по кишечнику. Основними симптомами стенозу во- ріт є нудота, яка з часом прогресує, блю- вання, відчуття розпирання, відрижка після прийому їжі, здуття живота. У такій ситуації рекомендується планове хірургічне втручання. Перфорація (прорив) виразки Коли виразка стає дуже глибокою, вона може спричинити прорив шлункової стінки або стінки дванадцятипалої киш- ки в порожнину очеревини. Основний супутник прориву виразки - нестерпний біль у животі («кинджальний»). Паці- єнта з проривом потрібно терміново госпіталізувати в терміновому поряд- ку, оскільки може призвести до появи запального процесу в очеревині (пери- тоніту). Гостра кровотеча і проривна виразка вимагають термінового хірур- гічного втручання. Повторне загострення (реци- див) виразкової хвороби Виразка відноситься до групи хро- нічних захворювань і має високу схиль- ність до рецидивів. Виникненню заго- стрень сприяють чинники, як прийом алкоголю, аспірину та інших неспеци- фічних протизапальних препаратів, паління. Рак дванадцятипалої кишки і шлунку. Збудник виразкової хво- роби Helicobacter pylori виділяє низку речовин, так званих, канцерогенів, що запускають процес утворення пухлини ураженої ділянки і перетворення вираз- ки в рак. При виразковій хворобі два- надцятипалої кишки рак майже ніколи не виникає. У більшості випадків про наявний рак шлунку свідчать симптоми: зміна нюху і смаку, виникнення почуття ві- дрази до деяких груп продуктів (як пра- вило, це м’ясні продукти). Діагностика виразкової хвороби Виявлення виразкової хвороби ґрунтується на кількох базових дослі- дженнях, що спрямовані на визначення місця розташування, розмірів та інших характеристик виразки, включає аналі- зи на кислотність кишечника і хеліко- бактеріоз. Спеціальний метод діагностики - ФГДС (фіброгастродуоденоскопія) - ог- ляд лікарем слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки з використан- ням зонду, який вводять у шлунок через стравохід. Цей метод допомагає відріз- нити гастрит, гастродуоденіт (поверхне- ве запалення слизової дванадцятипалої кишки і шлунку) від виразки. Виразка – це округле утворення, як правило, невеликих розмірів (діаме- тром до кількох сантиметрів) по краях якого знаходиться узвишшя, що свід- чить про інтенсивність запалення (за- пальний вал). Під час проведення ФГДС у багатьох випадках роблять зішкріб тканин з підозрілих ділянок, які потім перевіряють під мікроскопом на наяв- ність збудника виразкової хвороби - Helicobacter pylori. Для виявлення хелікобактеріозу застосовують два основні методи: ви- явлення мікробів у зішкрібі слизової оболонки шлунку із застосуванням мі- кроскопу; визначення антитіл проти хелікобактер пілорі у сироватці паці- єнта. Діагностувати хелікобактеріоз необ- хідно для того, щоб визначитися зі скла- дом лікування і постійно контролювати успішність проведеної терапії. Під час фіброгастродуоденоскопії роблять рН метрію - визначають кис- лотність шлунку. Це потрібно для того, щоб правильно обрати курс лікування. Лікування виразкової хворо- би: основні компоненти: лікування, спрямоване на усунення хелікобактер- ної інфекції; лікування, спрямоване на зниження кислотності шлунку і сти- муляцію загоєння виразки; дотриман- ня лікувальної дієти. При виразці шлунку необхідно ви- ключити з раціону: каву, алкогольні напої, надто гарячу або холодну їжу, смажену, гостру, грубу, солону їжу (напр., грубе м’ясо, гриби). Прийоми їжі мають бути частими (кожні чотири години), харчуватися потрібно невеликими порціями. Допус- кається вживати в їжу овочевих супів і пюре з овочів, молоко і молочні продук- ти, йогурти, каші, яйця. Крім цього, для прискорення процесу загоєння вираз- ки в їжу потрібно вживати продукти, в яких містяться білки і вітаміни. У минулому пацієнти харчували- ся виключно за рецептами, однак на сучасному етапі розвитку медицини встановлено, що достатньою мірою є усунення дратівливих факторів. Лікування виразкової хвороби за допомогою ліків здійснюється за стан- дартними схемами: препарати вісму- ту, антибіотики, інгібітори прото- нової помпи (пантопразол, омепразол, езомепразол, рабепразол). Вибрати схему лікування, його три- валість і дозування препаратів може тільки фахівець - гастроентеролог або сімейний лікар. Оперативне втручання - хірур- гічне лікування виразки У деяких екстрених випадках, таких як перфорація виразки, сильна шлун- ково-кишкова кровотеча, непрохід- ність пілоричного каналу, вдаються до хірургічного лікування. У цьому випад- ку роблять два види операцій: ушиван- ня виразки; резекцію шлунка - вида- лення 2 /3 шлунка і з’єднання залишків його частини з кишечником; вагото- мію - перетин нервів, стимулюючих шлункову секрецію і призводять до ре- цидивів виразкової хвороби. Найчасті- ше при проведенні резекції виконують ваготомію. При виразковій хворобі оперативне втручання показано лише в особливих випадках, оскільки часто виникають ускладнення (запальні процеси, крово- течі, важкі порушення обмінних проце- сів). Реабілітація після лікування Важливий реабілітаційний захід - санаторно-курортне лікування, яке призначають, коли захворювання зна- ходиться у неактивній фазі. Існують протипоказання: таке лі- кування не здійснюється у перші два місяці після хірургічного втручання, при різного роду ускладненнях виразки (стеноз воріт, злоякісне переродження, кровотеча - упродовж останнього пів- річчя), при наявності супутньої важкої патології. Санаторно-курортне лікування при- пускає проведення великої кількості фі- зіотерапевтичних заходів, використан- ня мінеральних вод, які нормалізують функцію не лише гастродуоденальної області, а й усього орга- нізму.
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 10 Обмороження - це наслідки впливу низьких температур на організм, звичай- наіпоширенатравма,якуможеотримати людина як молодого так і похилого віку у холодну пору року (здебільшого взимку). Якщо дія низької температури су- проводжується зниженням температури всього організму, можливе настання за- мерзання тіла. При обмороженні, зазви- чай, спостерігаються поколювання, хво- робливість і печіння в ураженій частині тіла. Найчастіше зустрічаються обморо- ження кінцівок, зокрема рук. Лікування подібних обморожень залежить від сту- пеня ушкоджень. При важких ступенях можлива навіть ампутація пальців або кінцівки. Обмороженню сприяють певні фактори: фізична втома, ослаблення організму, голод, серцево-судинні за- хворювання. А також вузький одяг або взуття, адже у такому стані відбуваєть- ся порушення кровопостачання кінцівок. Якщо людина змушена тривалий час пе- ребувати у незручному стані, вона також ризикує обморозитися. Важкі травми, що супроводжуються крововтратою, теж сприяють швидкому обмороженню. Підсилюють процес об- мороження: алкогольне сп’яніння, піт- ливість ніг, і навіть паління. Статистичні дані щодо тяжких обмо- рожень , що призвели до ампутації кін- цівок, свідчать про те, що всі вони вини- кли через алкогольне сп’яніння. Профілактика обмороження Важливо зберегти тепло якомога дов- ше. Це може забезпечити заздалегідь пі- дібраний одяг. При низькій температурі повітря з організму дуже швидко вихо- дить тепло, дуже необхідне для нашого життєзабезпечення. Вихід тепла з тіла - це наша смерть від замерзання. У холодні регіони Землі споряджа- ються за певними правилами. Це ж мож- на застосовувати і до холодної пори року в наших регіонах. 1. Одяг повинен мати основну функ- цію - зберігати тепло організму і не ви- пускати його назовні. Ближче до тіла має бути одяг, що зберігає тепло, що ізолює його від виділення на- зовні. 2. Верхній одяг повинен бути водоне- проникний. Вода проводить тепло наба- гато швидше, ніж повітря. 3. Непродуваємість вітром теж відно- ситься до життєво важливих якостей одя- гу. Якщо мороз невеликий, але сильний вітер - отримати обмороження організму набагато легше. 4. Одяг не повинен прилягати до тіла занадто щільно, адже так він буде пору- шувати мікроциркуляцію крові у кінців- ках тіла, що теж сприяє швидкому замер- занню. Небезпечно у цій ситуації і потін- ня, при якому відбувається охолодження організму. 5. Кінцівкам слід приділяти особливу увагу, адже організм, зберігаючи тепло, посилює потік крові до внутрішніх ор- ганів. Відповідно, надходження крові до рук і ніг, зменшується. Їх потрібно додат- ково зігрівати, не дозволяючи їм закляк- нути. Взуття бажано мати на один розмір більше, щоб можна було одягти пару пар вовняних шкарпеток, які добре вбирають вологу. Якщо кінцівки починають замер- зати, то енергійні кругові рухи руками і ногами будуть найефективнішим спо- собом їх розігріти. За законами фізики, завдяки цим рухам, з центральних судин кров почне надходити у периферичні су- дини за рахунок відцентрової сили. Від обмороження застерігає вико- ристання жиру. Дуже ефективно змащу- вати губи гігієнічною помадою, а шкіру обличчя і руки - жирним кремом. Жи- ровий прошарок утворює плівку на шкі- рі, при цьому зменшується тепловіддача організму. Допомагає такий метод і при пересихані шкіри. Якщо людина отрима- ла обмороження кінцівок, їй слід дати га- рячу каву, чай, а якщо є потреба - дихаль- ні та серцеві засоби. Можна застосувати ванну для ніг, температуру якої упродовж півгодини слід поступово піднімати з 20 ° до 40 °. Ноги слід мити з милом, одно- часно злегка масажуючи. Після появи будь-яких ознак відновлення кровообігу, масаж і зігрівання слід припинити для уникнення пошкодження шкіри, обро- бити шкіру на постраждалих ділянках за допомогою спирту і накласти утеплюючу асептичну пов’язку. Інколи у популярних брошурах рекомендується розтирати постраждалу кінцівку снігом, проте на- справді робити цього не слід через небез- пеку ушкодження при цьому шкірних покривів і потрапляння інфекції. Обмороження поділяють на 4 ступеня Поверхневе обмороження або обмороження першого ступеня. Обмо- роження обмежене поверхнею шкіри. Шкіра виглядає червоною і опухлою. Не зважаючи на те, що це боляче, зазвичай, не відбувається подальшого ураження під час зігрівання. Коли обмороження просу- вається глибше через шкіру і плоть – це вже глибше обмороження. Поверхневе обмороження повинен оглянути лікар і лікування має бути серйозним, адже це може бути першою ознакою глибокого обмороження. Симптоми обмороження, зазвичай, співставні тяжкості травми. Спочатку з’являється оніміння і біль, а потім слідує незграбність або почуття відсутності ура- женої частини тіла. Відчувається екстре- мальний біль при відігріванні. Різні паці- єнти можуть мати різні симптоми. Обмороження другого ступе- ня – глибше ураження шкіри, що може призвести до виникнення бульбашок з прозорою або молочною рідиною всере- дині. Уражається епідерміс і поверхнева дерма. Ураження цього ступеня розвива- ються упродовж 12 годин з появою почер- воніння шкіри і набряком навколишніх пухирів. Заповнені кров’янистим вмістом пухирі вказують на більш складне обмо- роження, адже ушкоджена глибша дер- ма. Важливо пам’ятати, що проколювати пухирі неможна, бо це може призвести до висихання шкіри і подальшого ушко- дження тканин Глибоке або тяжке - обморожен- ня третього ступеня – це  обмороження усієї товщі шкіри (дерми), втрата чутли- вості, пульсація – біль та печія. Гемора- гічні пухирі - це результат обмороження глибокої дерми. Трапляється почорніння шкіри з некрозом місцевих тканин. Тільки при довготривалому впливу холоду на організм, людина може отри- мати глибоке або тяжке обмороження четвертого ступеня. Воно проникає через шкіру в м’язи і за їх межі, призводить до муміфікації та уражень кісток, суглобів кінцівок. Ефективне лікування обморо- ження можливе тільки при своєчасно- му зверненні постраждалого до лікаря. Бо уразлива дія холоду на кінцівки, що тривала довго зберігає недостатність кро- вообігу тканин навіть після відігрівання за рахунок спазму дрібних судин шкіри і м’язів. Ознаки глибокого обмороження - після відігрівання з’являється набряк, що тримається 5 годин; - пухирі з’являються упродовж 6- 24 го- дин після швидкого відігрівання; - сильно обморожена тканина утворює сухий чорний струп за 9-15 днів; - муміфікація утворює видиму лінію де- маркації з 22 по 45 день. Тому при будь-яких ознаках обмо- роження, що не зникає у перші години, або наведені симптоми починають наро- стати, слід якомога швидше звернутись за медичною допомогою у найближчий лікувальний заклад. Бажаємо вам здоров’я! ПОРАДИ ЛІКАРЯ Павло ВАРШАВЕР, кандидат медичних наук, лікар-хірург ОБМОРОЖЕННЯ: ПРИЧИНИ, ОЗНАКИ, НАСЛІДКИ, ЛІКУВАННЯ
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 11 БЕСІДА ЛІКАРЯ Запалення або защемлення сіда- лищного нерва, радикуліт попереко- во-крижовий, ішіас – усе це синоніми назви однієї хвороби. Хворі, які хоча б раз у житті зіткнулися з цим невроло- гічним захворюванням, ніколи не забу- дуть свій сумний досвід: дискомфорт і відчуття слабкої печії у районі крижо- во-куприкового відділу хребта достат- ньо швидко може змінитися різкими прострілами, що віддають у ногу, з на- ростаючою силою больових відчуттів. Біль при ішіасі має характер при- ступів і може тривати іноді по кілька годин, особливо у нічний час, вона ніби «стікає» по задньому боці стегна, проходить під коліном і по задній і бо- ковій частині стегна досягає пальців ніг. Стріляючий, ріжучий і свердлячий характер болю у поєднання з м’язовою слабкістю ураженої кінцівки, відчуттям печії у нижній частині спини, онімін- ня або поколювання у нозі, робить їх нетерпимими. При цьому, зміна поло- ження тіла на інтенсивність болю прак- тично не впливає. Біль також різко по- силюється при намаганні наступити на ногу, перевернутися у ліжку, при чхан- ні, кашлю. Сідалищні нерви - два парних най- більших нерва в організмі людини, саме вони відповідають за чутливість і рухливість наших нижніх кінцівок. Один з основних симптомів запа- лення чи защемлення сідалищного нерва – першопочаткова однобічна локалізація больових відчуттів у правій чи лівій частині сідниць з переходом на ногу з того ж боку. Однак, не пролікований, запуще- ний ішіас може з часом розповсюди- тися і на нерв з протилежного боку. При переході захворювання з гострої у хронічну форму приступи болю мо- жуть повторюватися періодично, піс- ля тимчасового періоду уявного бла- гополуччя, причому, спровокувати їх відновлення може чимало зовнішніх і внутрішніх факторів. У гострій стадії ішіасу хворий май- же не може пересуватися: крім надзви- чайно сильного болю під час ходьби, нога з боку розвитку запалення просто «підламується», а людина втрачає рів- новагу і падає. Різко змінюється хода хворого, він тягне за собою ногу. Хво- рий не в змозі отримати полегшення ні стоячи, ні сидячи, ні лежачи, а на- ростаючий невимовний характер болю здатен навіть довести людину до втрати свідомості. Спровокувати запалення і защем- лення сідалищного нерва може багато факторів: утворення грижі міжхреб- цевого диска; підняття і перенесення чогось важкого; постійні надмірні фізичні навантаження; різні травми хребта; пухлини в районі локалізації сідалищного нерва; вікове звуження просвіту спинномозкового каналу; ос- теохондроз; тривале переохолоджен- ня; перенесені інфекційні захворюван- ня; запальні процеси в органах мало- го тазу, у тому числі гінекологічні захворювання у жінок; схильність до утворення тромбів; розсіяний скле- роз; інтоксикації, отруєння; довго- тривалий стрес; цукровий діабет. Насправді, цей довжелезний спи- сок можна продовжити. Та особливо слід виділити вплив ст- ресових ситуацій на виникнення ішіасу. Науковці-медики встановили, що людина здатна легко напружувати м’язи спини, сідниць, але розслабити їх самостійно, вольовим зусиллям – ні. Сприяють розслабленню цієї групи м’язів позитивні емоції. Натомість, не- гативні переживання призводять до їх підвищеного тонусу і спазму, як наслі- док – защемлення сідалищного нерва. На користь справедливості цієї теорії свідчить той факт, що локалізація про- цесу запалення при ішіасі у мужчин і жінок різна. У жінок у 80% випадків спостерігається ураження правого сіда- лищного нерва, а у мужчин – навпаки, процес має лівосторонній характер з тією ж частотою. Пояснюють це тим, що у мужчин під час стресу активізується права півкуля головного мозку і, відпо- відно, напружується ліва сторона тіла. У жінок – навпаки, працює ліва півкуля і спазм спостерігаємо з правого боку. При перших ознаках ішіасу, ще до звернення до сімейного лікаря, можна вжити деякі прості заходи, щоб не допу- стити його швидкого розвитку і не по- гіршувати своє самопочуття: - відмовтесь від м’якого дивана і крісла, спати слід на рівній, досить жорсткій поверхні; - для зменшення болю під час сну мож- на спробувати підкласти під коліна ска- тану валиком ковдру; - не робіть різких рухів, не нахиляй- тесь! Не піднімайте дуже важкі пред- мети, не тягніться уверх і не утримуйте щось довго на витягнутій руці; - до відвідування лікаря нізащо не ко- ристуйтеся ніякими розігріваючими мазями і гелями, напр., категорично заборонено при зміщенні дисків і випа- дінні міжхребцевих дисків! - виключіть можливість тривалого за- гального переохолодження. Усі ці рекомендації хоча і не мають лікувального характеру, але значно підвищать ваші шанси позбавитися ішіасу і більш стиснуті терміни і без ускладнень. Кожному слід пам’ятати, що лише народними засобами запалення сіда- лищного нерва вилікувати не можли- во! Звертайтесь до сімейного лікаря! Якщо буде потреба, він направить вас на консультацію невропатолога. Саме лікар-невропатолог діагнос- тує захворювання і можливі причини, що його спровокували. На основі скарг пацієнта, перевірки рефлексів невро- логічним молоточком, оцінювання чуттєвості шкіри, оцінюється ступінь ураження нерву. Додатково обов’язко- во призначається рентген, а у складних випадках – комп’ютерна томографія чи магніто-резонансна томографія. При підозрі на наявність новоутворень в області хребта роблять ПЕТ-КТ з вико- ристанням радіоактивних ізотопів. Лікування ішіасу має комплексний характер, це достатньо довготривалий процес. У гострому періоді основні зу- силля лікарів будуть спрямовані на усу- нення больового синдрому, полегшен- ня стану хворого і локалізацію запаль- ного процесу, виключення можливості його подальшого розвитку. Упродовж кількох останніх десяти- літь лікарі рекомендують тепло: грілки, компреси, розтирання, розігріваючі мазі при запаленні сідалищного нерва поза загостренням. Маю наголосити на тому, що кожен лікар має, перш за все, пам’ятати одне, що може бути добре для одного пацієн- та, може зовсім не підходити іншому. Крім цього, кожен пацієнт повинен більше прислухатися до власного орга- нізму і спостерігати за тим, що ж реаль- но допомагає. Лікування попереково-крижового радикуліту повинен відбуватися у кіль- ка етапів і має комплексний характер. Гострий період: обезболююча терапія (анальгін з димедролом, ксе- фокам 3-5 днів; нестероїдні препарати: діклоберл, ревмоксикам, мілоксикам, наклофен). Дегідратаційна терапія: спіронолактон 25 мг, діакарб 25, лізин асцинат, фуросемід. Валентина КАПУСТА, лікар-невропатолог ІШІАС – ХВОРОБА БАГАТЬОХ (Початок. Продо- вження на с. 12)
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 12 ВАЖЛИВІСТЬ СВОЄЧАСНИХ МЕДОГЛЯДІВІШІАС – ХВОРОБА БАГАТЬОХ БЕСІДА ЛІКАРЯ Вітамінотерапія: група В, вітаксон 2,0, мільгамма 2,0, нейрорубін 3,0, ней- ротропін 2,0. Нейролептики для зняття корінцевих болів: медітан, габапентин, фінлепсин. Підгострий період: препарати, що поліпшують трофіку нервової сис- теми: антихолінестеразні препарати, убретид, прозерин, нейромедін. Но- отропні препарати: луцетам, ноотро- піл, тіоцетам, пірацетам. Венотоніки: троксевазин, нормовен. Вазаактивні препарати: пентоксифілін (трентал), актовегін. Відновлювальний період: ан- тихолінестеразні препарати терміном до місяця, вітамінотерапія – три тижні. Фізіотерапевтичні методи лікування, санаторно-курортне лікування за від- сутності протипоказань. В основному, після зняття гострих проявів захворю- вання, можливе призначення фізіоте- рапевтичних процедур, голковколю- вання, лікувальної гімнастики, грязелі- кування. Непогані результати іноді дає застосування Суджок-терапії та інших мануальних практик. Але маємо попе- редити, що до мануальних терапевтів можна звертатися лише у тому випадку, якщо ви на 100% переконані у тому, що це не шарлатан, і обов’язково маючи на руках хоча б рентгенівські знімки – за наявності, напр., міжхребцевої грижі, бо силові вправлення диска можуть спричинити параліч і, навіть, смерть пацієнта! З народних засобів для лікування ішіасу застосовують бджолиний віск з прополісом: у розтопленому вигляді їх наносять на область попереку і хребця, накривають поліетиленовою плівкою, закутують вовняною хусткою або шар- фом. Такий компрес можна залишати до ранку. З меду і житнього борошна ро- блять перепічку, прикладають до хворо- го місця, прикривають поліетиленовою плівочкою, закутують вовняними реча- ми і тримають до ранку. Настій звіробою: 1 ст. ложка трави на склянку окропу, настояти у термосі 2 години. Вживати по склянці 4 рази на добу упродовж місяця. Відмінною профілактикою ішіасу є регулярне зміцнення м’язів спини і сід- ниць, ранкова гімнастика та інші фізич- ні вправи, ранковий контрастний душ. Крім усього цього, своєчасне ліку- вання супутніх захворювань, здатних спровокувати запалення сідалищного нерва. Бажаю усім до- брого здоров’я на довгі літа! (Продовження. Початок на с. 11) Володимир САЛАШНИЙ, лікар-терапевт 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Проблема онколо- гічних захворювань все ще залишається глобальною. Рак є головною причиною смерті у всьому світі. Тому мета цього дня - це підвищення обізнаності про онкологіч- ні захворювання як про одне з найстраш- ніших захворювань сучасної цивілізації. Тенденція постійного зростання кількості онкологічних хворих пов’язана з різними обставинами: забрудненням навколиш- нього середовища, шкідливими звичка- ми, гіподинамією, спадковістю та іншими причинами. Нині відомо, що виникнення 43% ра- кових захворювань можна було б запобіг- ти, орієнтуючись і дотримуючись елемен- тарних норм здорової поведінки, таких як: суворіперепонидопаліннядітей,боротьба з палінням як таким; фізична активність; збалансована і здорова їжа; своєчасна вак- цинація проти вірусів, що спричиняють рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в соля- рії; і серйозна увага до власного здоров’я. Але висока смертність від онкологічних захворювань, в першу чергу, пов’язана із запізнілим зверненням пацієнта до ліка- ря, коли хвороба вже складно піддається лікуванню. Слід відзначити, що досягнен- ня сучасної медицини дозволяють діагно- стувати і повністю лікувати рак на ранніх стадіях, а також усувати безліч передпух- линних станів.У всьому світі найбільша кількість мужчин помирає від таких п’яти видів раку (в порядку убування): раку ле- генів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки і стравоходу. Натомість, найбільша кількість жінок помирає від таких п’яти видів раку (в порядку убування): раку гру- дей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є най- поширенішим типом раку. В Україні найпоширеніший рак ле- гень. У структурі онкологічної захворюва- ності він посідає перше місце. Прогноз за- лежить від того, на якій стадії процесу він був діагностований. Необхідно пам’ятати прості, але дуже дієві способи профілак- тики раку легенів: перш за все, - відмова від паління; збалансоване харчування, що включає природні антиоксиданти, які містяться у фруктах, зелені і овочах; щорічне профілактичне обстеження – флюорографія для виявлення початкової стадії пухлин легенів. Рентгенографічне обстеження - це один з основних заходів, що здійснюється з профілактичною метою. Кожна доросла людина повинна робити профілактичні огляди з рентгенографією легень не рідше одного разу на рік. Найбільш розповсюджене онколо- гічне захворювання серед жіночого насе- лення України - рак молочної залози. На «старті»йогознаходятьприблизноу50-60 відсотків пацієнток. У більшості випадків хворобу можна вилікувати хірургічною операцією, після чого людина продовжує повноціннежиття.Ракшийкиматкиєдру- гою найпоширенішою формою раку серед жінок 30-54 років. Головна проблема – ві- рус папіломи людини - найрозповсюдже- нішої вірусної патології у світі, що охоплює всі верстви населення. Слід зазначити, що контингент жінок підвищеного ризику захворювання на рак шийки матки,це – жінки, які 2 і більше років не оглядалися гінекологом в плані онкопрофогляду та взяттям мазків на ра- кові клітини. Всі мають пам’ятати, що про- філактика зберігає здоров’я, економить гроші і час. В усіх медичних державних закладах онкопрофогляд і взяття мазків на ракові клітини (цитологічний метод) здійснюється безплатно. У чоловічого населення України най- більш поширений різновид раку - рак передміхурової залози, який відрізняєть- ся повільним і злоякісним перебігом. Це означає, що пухлина росте повільно. Вона може не виявлятися багато років але дає ранні метастази. До появи метастазів пух- линуможнавидалити,іцезупинитьзахво- рювання. Але, якщо з’явилися метастази, видалити їх не зможе жоден хірург. Повні- стю вилікувати людину буде неможливо. Що важливо робити для профі- лактики онкологічних захворювань: кожній людині слід робити профілак- тичні огляди - один раз на рік відвідати лікувальний заклад і зробити визначений перелік процедур; огляд лікаря-уролога для чоловіків (з 40 років); огляд лікаря-гі- неколога для жінок; жінкам - УЗД об- стеження молочних залоз (за потреби) і ММГ жінкам (після 40 років), а також огляд вузькими спеціалістами (гінеколог, хірург, мамолог, уролог та ін.); своєчасно звертатися до сімейного лікаря з приво- ду будь-яких захворювань і порушень здо- ров’я; суворого виконувати всі рекомен- дації лікарів щодо обстеження і лікуван- ня захворювань, в першу чергу, тих, що можуть виявитися передпухлинними. Житиздоровиміповноціннимжиттям - це прагненням людини, тому кожен має усвідомлювати, що, справді, наше життя залежить від уважного ставлення до своє- часного попередження онкологічної пато- логії.
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 13 БЕСІДА ЛІКАРЯ Симптоми цього захворювання, на жаль, дуже часто довго залиша- ються без належної уваги, бо ми думаємо, що так і має бути взимку. Одна з пацієнток кілька років поспіль скаржилась на те, що взим- ку, коли сильний мороз, у неї на руках з’являються червоні плями, які дуже сверблять. Вона увесь час «звинувачувала» у цьому шапку з вовни і рукавиці, мовляв, алер- гія на вовну. Але минулою зимою, коли детально розповіла сімей- ному лікареві про «сверблячку» з’ясувалося, що у неї алергія не на вовну, а на холод. У медицині алергію на холод ще називають «фізичною кропив’ян- кою». Алергія на холод – це гостра реакція організму людини на дію факторів зовнішнього середовища, зокрема впливу холоду. В її основі – зміни імунної системи під впли- вом низьких температур. У нашому організмі постійно відбуваються біохімічні процеси, що провокують потужний викид гістаміну. Насамперед, це хворобливі стани, внаслідок інфекційних або паразитарних захворювань, пору- шення обміну речовин. Значне міс- це приділяється генетичній схиль- ності до алергічних захворювань. Але, що саме спричиняє «гіста- міновий вибух» поки достеменно невідомо. Підвищений вміст гіста- міну у крові збільшує проникність стінок кровоносних судин. Потра- пляючи з крові під шкіру, гіста- мін спричиняє появу неприємних симптомів. . Сьогодні науці відомі 4 форми алергії на холод: гостра, рецидиву- юча, рефлекторна і сімейна. Гостра форма алергії на холод – характеризується гострим почат- ком, що супроводжує дуже силь- ний свербіж на відкритих ділянках шкіри. Рецидивуюча форма алергії на холод – характеризується яскра- во вираженою сезонністю - це від- бувається пізно восени, взимку і ранньою весною. Рефлекторна форма алергії на холод цікава тим, що висипи виникають навколо охолодженої ділянки шкіри, але саме місце без- посереднього контакту з холодом при цьому не вражається. Для сімейної форми алергії на холод – характерна спадковість за аутосомно-домінантному типом. Але на щастя, цей тип алергії тра- пляється дуже рідко. Симптоми алергії на холод За якими ознаками можна роз- пізнати алергію на холод? Найголовніші симптоми – це почервоніння шкіри на обличчі і руках, що супроводжується свер- бінням. Але у випадку більш важ- кого перебігу хвороби можливе підвищення температури тіла, за- паморочення, блювота, задишка і біль у суглобах. Іноді стан нормалі- зується через 1,5-2 години, а іноді клінічна картина може спостеріга- тися і кілька діб поспіль. Можли- ві прояви риніту, кон’юнктивіту, бронхообструктивного синдрому. Якщо з’явилися схожі симп- томи слід негайно звертатися до сімейного лікаря, який направить на консультацію і лікування до лі- каря-алерголога. Оскільки усунення такого алер- гену, як холод неможливе, то ліку- вання носить симптоматичний ха- рактер. Зменшити прояви алергії можна, дотримуючись наступних порад: хвилин за 30 до виходу на холодне повітря, нанести тон- ким шаром на шкіру обличчя ди- тячий крем, а губи змастити гі- гієнічною помадою; вдягти довгі теплі рукавичка, теплий шарф, наявність капюшона –ці прості речі захистять від подразнення відкриті ділянки шкіри;виклю- чіть із раціону продукти, які мо- жуть посилити прояви алергії; загартовування - найкращий спо- сіб «тренувати» свій організм, готуючись до холодної пори року. Але пам’ятайте, що встановити діагноз та призначити адекватне медикаментозне лікування може тільки фахівець! Бажаємо вам здоров’я! Наталія ВАРШАВЕР, лікар-терапевт АЛЕРГІЯ НА ХОЛОД
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 14 99-ІЙ РІЧНИЦІ БОЮ ПІД КРУТАМИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ Щороку 29 січня в Україні відзна- чають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів бо- ротьби українського народу за свободу і незалежність. Їх було лише триста – студенти і гімназисти, дехто з них навіть не встиг віднести додому свої підручники і зошити. А проти них постали тисячі озброєних солдатів, фронтовиків, ма- тросів і офіцерів більшовицької армії. Бій був нерівний, але цей кривавий бій під Крутами, таки на кілька днів відда- лив захоплення Києва. …Загинули 250 юнаків, але бойо- вий наказ молодь виконала з честю і гідністю. Січень 1918 року. На столицю України насувалися озброєні до зубів більшовицькі орди під командуван- ням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти і гім- назисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Ку- рінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам. Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Університету Святого Володимира, Українського на- родного університету та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіїв- ської гімназії. Ці юні захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили у похід проти російської армії на станцію Кру- ти, що розташована на залізничній лі- нії Москва-Бахмач-Київ. П’ять годин поспіль, безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. - Більшовицькі бузувіри без будь-якого жалю, ні на мить не за- мислюючись, багнетами проколю- вали груди юнаків, прикладами руш- ниць розбивали їм голови, добивали поранених, – так розповідали очевидці тих трагічних подій. 28 студентів потрапили у полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували юнаків, а на світанку пове- ли їх на розстріл. Та раптом у зимове холодне небо, немов блискавка, злеті- ли звуки гімну «Ще не вмерла Украї- на». Його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Але хлопці не встигли доспівати - пролунала недовга кулеметна черга… Цей кривавий бій під Крутами тривав лише 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Розлю- чені такою незбагненною хоробрістю юнаків, більшовицькі кати заборони- ли місцевим селянам ховати тіла за християнським обрядом. Юні тіла за- хисників Києва так і залишилися на засніженому полі. Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звіль- нено. Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 ска- лічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі. - Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні, - сказав під час поховання героїв Президент УНР Ми- хайло Грушевський. Ця героїчна і водночас трагічна по- дія ознаменувала початок нової епохи національного пробудження україн- ців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити рідну неньку Україну. - Понад усе вони любили свій лю- бий край, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна лю- бов зародилася у серцях молоді, най- кращих представників українського студентства. Україна завше пишається молоди- ми Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невми- руща. Вічна їм слава. Ця історія досі викликає неодно- значні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників . 29 січня 1918 року. Збройне зітк- нення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрям- ку від Києва, Україна. Учасники події : невеликий загін з боку юної Укра- їнської Народної Республіки (близь- ко 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротив- ників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко пе- редбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспіль- ного і політичного світогляду , в піко- вих точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змуси- ли нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті. Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і за- лишаться незрозумілими і навіть зов- сім необґрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди за- лишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотво- рити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкри- вається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява . А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, ду- шею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благо- получчя. Це було доказом, яскравим доказом, і насамперед самим собі. Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний ви- клик. Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, був підписаний 15-го січня 2007-го року. Цей День, не зважаючи ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї Вітчизни. День пам’яті Героїв Крут. ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 15 ДЕНЬ СОБОРНОСТІ - ДЕНЬ ЗЛУКИ НА ОЗДОРОВЛЕННІ У ГОСПІТАЛІ Мабуть в житті кожної людини настає період, коли виросли в садочку дерева, збудовано будинок, зросли діти. І все це існує, продовжує життя. Але людина, проживши багато років, через за- йнятість дітей, онуків, залишилася, м’яко кажучи, ніби на само- ті серед усього створеного власними руками. Вона не відчуває себе потрібною і тому потрапляє у духовну безвихідь, страждає на внутрішню «пустоту», хоча ні діти, ні онуки цього не помічають. Але зарано людей поважного віку залишати в тіні життя. Вони можуть ще не лише навчити чомусь, адже мають чималенький досвід, а й дати суспільству багато надзвичайно потрібного, від- родити наші історичні традиції, маючи величезний заряд життєвої енергії, оптимізм, який не розгубили за минулі роки життя і прагнуть активності і затре- буваності. Кожного чарує вміння цих людей радуватися навіть чомусь маленькому, на перший погляд, не- значному. У нашому госпіталі психологічна допомога на- дається не тільки молодим хлопцям, які щойно повернулися із зони бойових дій, а й людям по- важного віку. І вони її сприймають з величезним задоволенням. Адже спілкуючись між собою, два покоління розкривають свої душі, грають на стру- нах любові до ближнього. Працівники госпіталю з радістю спостерігають як люди поважного віку бе- руть участь у вечорницях, як сяють їхні очі і, в ту ж мить, вони забувають про роки, що висять тягарем на плечах, стаючи молодими, веселими, бадьори- ми. Споглядаючи цих прекрасних людей і ми «заго- ряємося» і розуміємо, що повинні використовувати кожну мить, поки вони з нами, і хочемо зробити для них усе настільки добре, щоб почувались ніби удома, в родинно- му колі. У такі хвилини розумієш, що роки спливають швидше ніж води Дніпра, а зробити потрібно ще, ой, як багато, адже планів у кожного чимало. Розуміючи усе це слід навчати молодь, щоб вона не забувала у щоденній суєті найголовніше – бути якомога більше поруч і дарувати любов своїм батькам, бабусям, дідусям поки вони з нами, адже саме молодь є продовжувачами роду, родинних традицій. Микола ЛИТВИНЕНКО, «Заслужений лікар України» Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позба- вити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі револю- ційних змін була створена Україн- ська Народна Республіка (УНР). На територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Захід- ноукраїнська Народна Республі- ка. До кінця року, у грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідери цих двох держав підписали поєднуваль- ний договір. Цей договір увійшов до сучасної історії як «Акт злуки». 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений у столиці Києві на знаменитій Софійській пло- щі. Але, машина кривавої диктату- ри, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів», поспішила злама- ти ці сміливі починання вільного українського народу. Через кілька місяців більшовики увійшли до Києва, Закар- паття окупувала Чехосло- ваччина, а Східну Галичину - поляки. ...Акт злуки тоді так і залишився лише деклара- цією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. …22 січня 1990 року мільйони українців вишикувалися у справжню живий ланцюг, що розтягся від Киє- ва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї україн- ської єдності та свободи. 21 січня 1999 року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної дер- жави. 30 грудня 2011 року, відповід- но до Указу Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Укра- їні деяких пам’ятних дат і професій- них свят», День Свободи, який рані- ше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло нової назви - «День Собор- ності та Свободи України». Після подій 2013-2014 років рево- люції Гідності і трагедії початку не- оголошеної війни Росії проти Укра- їни, окупації Кримського півострова і кількох обласних центрів на сході України «братнім російським наро- дом», відповідно до Указу Прези- дента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повер- нули колишню назву. У цей День редакція газети при- єднується до усіх привітань на адресу українського народу! Тільки єдність і сво- бода роблять нас гід- ними нащадками наших батьків!
ТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ «ТУРБОТА» офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Видається з серпня 2001 року Засновник і видавець: КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Свідоцтво про реєстрацію ПЛ № 411 від 03 липня 2001 року Віддруковано у редакції газети «Турбота». Підписано у світ: 17.01.2017 Наклад: 1500 прим. Головний редактор Микола Литвиненко Літературний редактор Володимир Шевченко Комп’ютерна верстка Ігор Салімов Фотокореспондент Тамара Лихванчук Газету зверстано у видавничому центрі газети «Турбота» Адреса редакції: вул. Ігоря Сердюка, 23/1, м. Кременчук, Полтавська обл., Україна, 39600 Телефон фахівця зі зв’язків із громадськістю – 78-27-54 Відповідальність за правильність ф а к т і в , ц и т а т , в л а с н и х і м е н , г е о г р а ф і ч н и х н а з в , і н ш и х відомостей несуть автори публікацій. Р у к о п и с и і ф о т о н е рецензуються і не повертаються. Редакція може не поділяти точку зору автора. Редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати надані для публікації матеріали. При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове. В і д п о в і д а л ь н і с т ь з а з м і с т і достовірність рекламних та інших оголошень несе рекламодавець. ДІЄТИЧНІ РЕЦЕПТИ Лідія ПАТАЛАХ, дієтична сестра ГРЕЧАНІ МЛИНЦІ Млинці – надзвичайно смачна і досить ситна страва, особливо попу- лярна на Масляну, але не менш улю- блена в інші дні. Смачні та апетитні дієтичні млинці можна приготувати, якщо внести незначні зміни у тради- ційний рецепт. Підсмаживши такі дієтичні млинці, отримаєте оновлену страву з цікавим смаком. Основні інгредієнти: яйця, бо- рошно, нежирний кефір або знежи- рене молоко, жир, цукор. Борошно для дієтичних млинців краще виберіть не вищого ґатунку чи спеціальне для млинців, а пшеничне, гречане, ячмінне або вівсяне. У ньо- му зберігаються всі корисні власти- вості зерна при низькій калорійності. Дієтичні млинці смажаться на олії, а не на вершковому маслі. А у тісті для дієтичних млинців обмежте кількість цукру або замініть його медом. Використовуйте соус, що най- більше підходить і різні начинки. Найкращими вважаються нежирна сметана, йогурт, мед, горіхи, ізюм, фрукти, знежирений сир, бринза, риба, овочі, пісне м’ясо. Інгредієнти: 1 яйце, 1 склянка гречаної муки, 1 склянка води, 1 ч. ложка меду, 1 ч. ложка оливкового масла, дрібка солі. Приготування: У теплій воді розведіть мед, додайте яйце і збий- те. Потім додайте просіяне борошно, сіль, оливкове масло і гарненько пе- ремішайте. На розігрітій пательні, змазаній олією, смажте млинці. Завдяки гре- чаному борошну вони матимуть при- ємний темний відтінок. СМАЧНІ ПИРІЖКИ Якщо, Ви, скористаєтеся нашою порадою, пиріжки будуть пишними і пористими. Тісто готується досить легко і з ним може впоратися госпо- диня будь-якого віку. Таке універ- сальне тісто можна використовувати і на піцу. А пиріжки, переконані, по- радують і Вас і усіх рідних. Начинку можете обрати будь-яку, за смаком. Після приготування отримаєте 12 порцій. Час приготування – 120 хв. Інгредієнти: дріжджі; борошно – 4 склянки; цукор – 2 ст. ложки; сіль – ½ чайної ложки; олія – 2 ст. лож- ки; молоко – 500 мл; цибуля – 1 гол.; яйце куряче, сире – 1. Приготування: Беремо сухі дріжджі і розчиняємо їх у теплому (це важливо) молоці. Додаємо цукор, сіль і олію. В отриману консистенцію додаємо борошно. Іноді борошна по- трібно трішечки більше за 4 склянки, адже борошно буває різного помолу. Замішуємо тісто, але головне у тому, що не потрібно втоптувати борошно. Усе слід робити легенько і весело, від щирої душі. Гарненько вимішайте тісто, щоб воно було пухкеньке. Тоді тісто вийде легким і пористим. По- ставте тісто на дві години у тепле місце. А поки тісто підходить, займіться картоплею. Спершу її слід почисти- ти і вимити. Приблизно шість серед- ніх картоплин. Покласти картоплю до кастрюлі і поставити варитися на вогонь. Поки вариться картопля, по- чистьте цибулю, вимийте, пошинкуй- те і підсмажте її до золотистої скорин- ки, на ваш смак – пів головки або усю. Все залежить від ваших смаків. Коли картопля готова, висипте її в емальовану миску, щоб остигала, додайте туди смажену цибулю, тріш- ки солі, перцю (червоно і чорного, за смаком), можна додати зелень (пе- трушку, кріп). У нашій родині лю- блять багато кропу і без петрушки. А, Ви, робіть за своїми смаками. Коли тісто гарненько підійде, трішки помніть його, відривайте по шматочку і робіть у вигляді перепі- чок. На них накладайте пом’яту кар- топлю. Пиріжки слід викласти на змазаний олією протвин, а звер- ху слід помазати пиріжки сирим збитим яйцем. Ставте випікати. Смачного!

More Related Content

PDF
Турбота №100
byTyrbota
 
PDF
Турбота 106
byTyrbota
 
PDF
Cherk_kray_89-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Турбота №102
byTyrbota
 
PDF
Cherk_kray_58-13
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Gromadske slovo (20.06.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
турбота 103
byTyrbota
 
PDF
Турбота 107
byTyrbota
 
Турбота №100
byTyrbota
 
Турбота 106
byTyrbota
 
Cherk_kray_89-13
byГазета "Черкаський край"
 
Турбота №102
byTyrbota
 
Cherk_kray_58-13
byГазета "Черкаський край"
 
Gromadske slovo (20.06.2017)
byGromadske Slovo
 
турбота 103
byTyrbota
 
Турбота 107
byTyrbota
 

What's hot

PDF
Адаптація переселенців в Україні №25 (66) (15-20 червня 2017 р.)
byDonbassFullAccess
 
PPTX
Zdorovya nazsii
byolapro
 
PDF
Черкаський край 4 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Снerk_kray_31
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край 5 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
2013_6
byInformation department, Sevens-Day Adventist Church
 
PDF
Адаптація переселенців в Україні №32 (20-26 жовтня 2016 р.)
byDonbassFullAccess
 
PDF
грудень 2010
byMaksym Balaklytskyi
 
PDF
Черкаський край №6 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Черкаський край 96-97 2016
byГазета "Черкаський край"
 
PDF
Gromadske slovo (12.06.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
Допомога МОМ населенню, що постраждало від конфлікту в Україні, звіт за квіте...
byDonbassFullAccess
 
PDF
Черкаський край №7 2017
byГазета "Черкаський край"
 
PPTX
презентация Cуми
byмихаил соболев
 
PDF
Gromadske slovo (26.06.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
Pomoc dla Ukrainy
byWroclaw
 
PDF
Gromadske slovo (11.03.2017)
byGromadske Slovo
 
PPTX
Krasovuckiy
byмихаил соболев
 
PDF
Gromadske slovo (10.09.2017)
byGromadske Slovo
 
PDF
Mar2017
byTatiana Kudryavtseva
 
Адаптація переселенців в Україні №25 (66) (15-20 червня 2017 р.)
byDonbassFullAccess
 
Zdorovya nazsii
byolapro
 
Черкаський край 4 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Снerk_kray_31
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край 5 2017
byГазета "Черкаський край"
 
2013_6
byInformation department, Sevens-Day Adventist Church
 
Адаптація переселенців в Україні №32 (20-26 жовтня 2016 р.)
byDonbassFullAccess
 
грудень 2010
byMaksym Balaklytskyi
 
Черкаський край №6 2017
byГазета "Черкаський край"
 
Черкаський край 96-97 2016
byГазета "Черкаський край"
 
Gromadske slovo (12.06.2017)
byGromadske Slovo
 
Допомога МОМ населенню, що постраждало від конфлікту в Україні, звіт за квіте...
byDonbassFullAccess
 
Черкаський край №7 2017
byГазета "Черкаський край"
 
презентация Cуми
byмихаил соболев
 
Gromadske slovo (26.06.2017)
byGromadske Slovo
 
Pomoc dla Ukrainy
byWroclaw
 
Gromadske slovo (11.03.2017)
byGromadske Slovo
 
Krasovuckiy
byмихаил соболев
 
Gromadske slovo (10.09.2017)
byGromadske Slovo
 
Mar2017
byTatiana Kudryavtseva
 

Similar to Турбота №101

PPTX
Christmas in Ukraine. Fete. 2025. ..pptx
byssuser0a72ca
 
PPTX
проектна робота
byСокальська ЗШ І-ІІІ ступенів №2
 
PPT
якимець о.б.весняні свята
byOlena Pyzaenko
 
PDF
МІСТО №37.pdf
byVitaliiMaslyak
 
PPTX
Традиції і краса українського Великодня
byVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
PPT
winter holidays in Ukraine
byAngelina Podosokorskaya
 
PPTX
Зимові свята українців
byssuser3035ca
 
PPTX
Різдво на порозі
byВолодя Павелко
 
PPT
зимові свята на україні http://teachua.com/ist-ukr/800-prezentacija-qzymovi-s...
bytata360
 
PPTX
Українські свята та традиції
byДмитро Катрич
 
PPTX
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
byestet13
 
PPT
зимові свята на україні
bytata360
 
PPT
Зимові свята
byИрина Митлевич
 
DOC
календарні свята українського народу
bysergiyko04
 
DOCX
шкільна газета січень рогівської зош і
byОльга Демидова
 
PDF
Турбота №99
byTyrbota
 
DOC
ХРИСТОС-ВОСКРЕС!!!
byКовпитська ЗОШ
 
PPTX
Різдвяні свята
byАнастасия Денисовна Акулина
 
PPT
зимові свята на україні
byNatasha Maksimenko
 
PDF
Сherk_kray_22-13
byГазета "Черкаський край"
 
Christmas in Ukraine. Fete. 2025. ..pptx
byssuser0a72ca
 
проектна робота
byСокальська ЗШ І-ІІІ ступенів №2
 
якимець о.б.весняні свята
byOlena Pyzaenko
 
МІСТО №37.pdf
byVitaliiMaslyak
 
Традиції і краса українського Великодня
byVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
winter holidays in Ukraine
byAngelina Podosokorskaya
 
Зимові свята українців
byssuser3035ca
 
Різдво на порозі
byВолодя Павелко
 
зимові свята на україні http://teachua.com/ist-ukr/800-prezentacija-qzymovi-s...
bytata360
 
Українські свята та традиції
byДмитро Катрич
 
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу
byestet13
 
зимові свята на україні
bytata360
 
Зимові свята
byИрина Митлевич
 
календарні свята українського народу
bysergiyko04
 
шкільна газета січень рогівської зош і
byОльга Демидова
 
Турбота №99
byTyrbota
 
ХРИСТОС-ВОСКРЕС!!!
byКовпитська ЗОШ
 
Різдвяні свята
byАнастасия Денисовна Акулина
 
зимові свята на україні
byNatasha Maksimenko
 
Сherk_kray_22-13
byГазета "Черкаський край"
 

Турбота №101

  • 1.
    ВІТАЄМО З ВОДОХРЕЩЕЮ! №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 року Міська інформаційно-аналітична, художньо-публіцистина газета Офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Доброта - мова, якою німі можуть говорити і яку глухі можуть чути. 19 сiчня вiдзначаємо одне з найважливiших церковних свят - ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ. Цього дня Iоанн Хреститель хрестив Iсуса у рiчцi Йордан. Iсус Христос прийшов до нього з Галiлеї. Коли Iоанн побачив Його, то, впiзнавши у Ньому Месiю, спочатку хотiв утримати Iсуса, кажучи: - Менi потрiбно хреститися вiд Тебе, чому Ти приходиш до мене? Але Iсус вiдповiв йому: - Облиш зараз, бо так належить нам виконати усяку правду. Тобi Iоанн допустив Його. I, хрестившись, Iсус у той же час вийшов з води, - i, вiдкрилися Йому небеса, i побачив Iоанн Духа Божого, Який сходив, як голуб, i опускався на Нього. (Мф. 3:13-16) Згiдно християнського вiроучення саме пiсля Хрещення Iсус почав освiчувати людей, осяюючи iх свiтом iстини. У захiднiй церквi свято отримало назву Богоявлення, оскiльки пiд час Хрещення Iсуса вiдбулося особливе явлення всiх трьох ликiв Бога: Бог Отець з небес свiдчив про Сина, що хрестився i Дух Святий у виглядi голуба зiйшов на Iсуса, пiдтверджуючи таким чином Слово Отця. У католикiв центральним змiстом свята Богоявлення є церковне сказання про поклонiння новонародженому Iсусу язичницьких королiв – волхвiв Каспара, Мельхiора i Валтасара, що прийшли з дарами у Вiфлеєм. У пам`ять про явлення Христа язичникам i поклонiннi трьох королiв у костелах вiдбуваються подячнi молебнi, Христу як Царю приноситься в жертву золото, як Богу – ладан, як людинi – мiрра. Свято Богоявлення отримало також назву Festum magorum (Свято волхвiв) або Festum regum (Свято царiв).
  • 2.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУТУРБОТА №1 (101) 18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 2 КОЛОНКА РЕДАКТОРА Шановні читачі! У перший місяць Нового року ми відзначаємо чимало свят, які започат- кували ще наші пращури з давніх-да- вен. Нещодавно християни відзначили православне свято - Різдво Христове, а завтра на нас чекає Водохреща. За традицією у актовім залі відбудеться святковий молебень і освячення води для усіх пацієнтів і співробітників нашо- го закладу. Кілька тижнів поспіль, починаючи з 20 грудня, у дні святкування двері нашого госпіталю були завше відкриті для поздоровлень і привітань віруючих різних конфесій, колективних приві- тань і концертів численних колективів художньої самодіяльності міста, Кре- менчуцького району. Ми завше раді надавати сцену для веселих щедру- вальників, колядників і посипальни- ків, які знайомлять наших пацієнтів з народними традиціями різних регіонів України. На адресу нашого закладу надійш- ло багато привітань з різних областей України, із закордонних громадських організацій, які надають нам гуманітар- ну допомогу. Ми щиро вдячні усім за привітання і дарунки і вітаємо усіх на- ших друзів з новорічними і різдвяними святами від щирого серця! Бажаємо усім нашим друзям міцно- го здоров’я, успіхів у добрих справах і хай здійснюються їхні мрії! Окремо вітаємо з новорічними і різдвяними святами усіх волонтерів, які допомагають воїнам з АТО, що ліку- ються у нашому закладі. Планів у нашого госпітального ко- лективу надзвичайно багато, але ми вирішили їх висвітлювати у нашій газеті після того, як вони здійсняться або вті- ляться у дійсність. Микола ЛИТВИНЕНКО, головний редактор ЩО ЗМІНИТЬСЯ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПІСЛЯ РЕФОРМИ? За три роки Україна перейде на страхову медицину і повністю змінить систему взаємовідносин між лікарями і пацієнтами. Пакет гарантованих послуг Україна переходить на формат ме- дичного страхування. Для громадян це означає введення нового податку, кошти від якого будуть акумулювати- ся у бюджеті, а потім розподілятися по лікарям і медичним закладам. Система страхування – солідарна (кожен отри- має право на безплатний доступ до медичних послуг, але не до усіх). Які процедури будуть безплатними поки що не вирішено. Їх список буде щороку переглядатися і окремо анонсуватися МОЗ України. Планується фінансування життєво необхідних ліків. У 2017 р. виді- лено засоби на препарати для хворих ді- абетом, бронхіальною астмою І і ІІ стадії, серцево-судинні захворювання, СНІД. Зміниться система обліку пацієнтів – медичні карти будуть переведені в електронну форму. Лікарі з 1 січня 2017 року почнуть укладати угоди з пацієнтами. Нова контролююча структура Для управління коштами від страхо- вих внесків створюється окрема структу- ра–«Національнаслужбаздоров’я» (НСЗ). Вона буде мати представництва в усіх регіонах і напряму укладати угоди з постачальниками медичних послуг усіх рівнів від лікарень до сімейних лікарів. Гроші між ними будуть розподілятися у залежності від кількості угод, укладених з пацієнтами. Крім того, на нову створену НСЗ будуть покладені функції контролю за якістю наданих послуг. Три категорії Первинний рівень – сімейні ліка- рі, терапевти, педіатри. Вони мають лікувати хвороби, що не потребують спеціального втручання, виписувати направлення на прийом до вузьких спе- ціалістів – вторинний рівень. Тре- тинний рівень – заклади високоспеці- алізованої сфери, такі як інститути раку, акушерства і гінекології, ендокринології та інші. Такий розподіл розвантажить лі- карів від непрофільних пацієнтів. Госпітальні округи Зміна підходів до роботи медичних закладів: свобода фінансового плануван- ня. Уся територія України розподіляєть- ся на госпітальні округи. Для створення округу необхідно: наявність хоча б однієї лікарні з відділенням інтенсивної тера- пії; охоплення населення 120 чи 200 ти- сячлюдей,узалежностівідкласулікарні; можливість доїхати до лікарні за 60 хви- лин з будь-якої точки округу. Обов’язки з формування округів покладено на об- ласні адміністрації. До складу госпіталь- ного округу має входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я.  Норма- тиви кількості обслуговування пацієнтів: багатопрофільна лікарня інтенсив- ного лікування 1-го рівня має обслу- говувати не менше 120 тисяч осіб, а 2-го рівня – не менше 200 тисяч осіб. Межі та склад госпітальних округів визнача- ються таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторин- ної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Ад- міністративним центром госпітального округу визначається населений пункт -  місто з населенням понад 40 тисяч осіб, де розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 2-го рівня. МОЗ України має затвердити по- ложення про госпітальний округ і до 1 лютого 2017 року внести до Кабінету Мі- ністрів України проект нормативно-пра- вового акту щодо затвердження переліку та складу госпітальних округів. Реформа вводиться поступово - три роки. 2017 - первинний рівень – сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Під час укла- дення угоди між лікарем і пацієнтом, останні зможуть самі обирати лікаря з яким хочуть укласти угоду, незалежно від місця проживання. Пацієнт має пра- во розірвати вже підписану угоду, якщо незадоволений якістю послуг. - Для старту реформи не потрібно великих змін у законодавстві. Потрібні лише невеликі зміни правил у Бюджет- ному кодексі стосовно страхового збо- ру. Госпітальні округи створюються для того, щоб упорядкувати мережу закладів медичної допомоги. Впорядку- вання буде відбуватись за двома прин- ципами: має бути забезпечена доступ- ність громадянина до якісної допомоги; заклади, де надається ця допомога, по- винні мати належне навантаження, аби підтримувати належну кваліфіка- цію медичних фахівців. Мережа госпітального округу впо- рядковується, визначається лікарня ін- тенсивного лікування, яка буде найпо- тужнішою в окрузі, а решту лікарень перепрофілюють таким чином, щоб надавати послуги, які не потребують високотехнологічного обладнання. Павло КОВТОНЮК, заступник міністра охорони здоров’я
  • 3.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 3 РІЗДВО ХРИСТОВЕ ПОЛТАВЩИНА: РIЗДВО ХРИСТОВЕ I СВЯТВЕЧIР Більше 2000 років тому у не- величкому містечку Віфлеємі відбулася надзвичайна подія – на- родився на світ Син Божий. Ісус Христос народився надзвичайним чином Діви Марії, яку з тих часів називають Богородицею. Коли Він прийшов на землю, Його не зустрічали пошаною, сла- вою і багатством. У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і пристанища – Він народив- ся за межами міста, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостя- ми божественної дитини були не царі і не вельможі, а звичайні пас- тухи, яким ангел сказав про Різдво Христове: - Я проголошую вам велику ра- дість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давида Спа- ситель, який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену у ясла. (Лк 2,10-12). Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви зі сходу. Вони чекали, що незабаром на зем- лю має прийти великий Цар Сві- ту, а дивовижна зірка вказувала їм шлях на Єрусалим. Волхви принесли Дитині дари: золото, ладан та смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото при- несли як царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як люди- ні, що має померти (смирною у ті часи помазували померлих). Різдво Христове завершує со- рокаденний Різдвяний піст, Святу передує дуже строгий піст. Після Різдва наступають святки – 12 днів, коли відмічається Свято. Підготовка до Різдва на Полтавщині починалася у родинах 2 січня. До прихо- дуРіздвакоженнамагавсяупоратисязусі- єю важливою роботою. До Різдвяних свят господині ретельно прибирають хати, за- стилають нові скатертини, намагаються зробити кожному у родині обновки. 4 січня заготовляють усі необхідні продукти для приготування святкової різдвяної вечері. За традицією, яка живе на наших землях ще з прадавніх часів, на Святвечір (Різдво) готують 12 пісних страв. Традиційно 12 страв готується тому, що вважається, що упродовж року князь Місяць «обходить» 12 разів Матінку-Зем- лю. Саме тому кожному місяцю українці присвячують одну страву. З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: кутю - варену пшеницю (перловку, рис), до якої обов’язково до- дають: мак, мед, родзинки, подрібнені волоські горіхи; узвар - відвар з сушених фруктів: груш, яблук, слив, вишні, який обов’язково настоюють у льосі або хо- лодній пивниці; гречану або пшоняну кашу; квасолю, щоб нечистий дух ви- жити з хати; варений горох; гриби; пісні пироги з капустою, або з грибами, або з ягодами; вареники з картопель- кою і кропом, з потрібкою, з тушкова- ною капустою і смаженою цибулькою; голубці з меленим (рубленим) м’ясом і відвареним рисом, у капустяному листі; коржі з маком; капусняк - борщ з січе- ноїкапусти,якийзаправляютьпшономі соняшниковою олією, на реберцях, або на кістковому бульйоні; смажена риба. У родинах козаків (у козачих селах: Кам’яні Потоки, Максимівка, Городище, Кривуші, Омельник та ін.) здавна, осо- бливо на козачих зимівниках, смажили (пекли у печі) курку (гуску або індичку) з яблуками зі свого садочка. Обов’язково варили цілу картоплю, яку приправля- ли смаженою цибулькою на курячому чи гусячому жирку, а якщо були – на шквар- ках. Її завше ставили між кутею і узваром, як символ заможності. Крім того на сто- лі мав бути хоча б один засмажений чи тушкований заєць, якого подавали у тушкованій капусті з грибами або чорнос- ливом. Крімнихчинастолі,чиокремомають бути викладені різні плоди, які вирощує родина: яблука, груші, волоські горіхи тощо, а якщо родина була заможна – ви- кладалися заморські дива: фініки, апель- сини, мандарини, банани тощо. Обов’язково мало удома бути молоко, яке наливали у склянки і з коржами ста- вили на підвіконня для душ рідні, якої не- має поруч. У дуже бідних родинах молоко замінювали на узвар. Господинею завше особлива увага приділяласяприготуваннюкутіта узвару. Вони готуються першими. Напередодні Різдва - 6 січня, ще удо- світа (поки не зійшла Вранішня Зоря) для пригощання виставляють святкову пше- ничну кашу на підвіконня і стіл. Кутя, як правило, посідає найпочесніше місце у хаті. За звичаєм, кожен член родини у різдвяний вечір має бути удома. Для ро- дичів та інших відсутніх членів родини обов’язково ставлять на столі дві таріл- ки і чарки. Ще з Х-го століття вважається, що під час Святої вечері у кожній хаті  присутні родичі, що відлетіли у Вирій (померли). Саме для них готують і ставлять кутю, ді- ляться нею. Раніше за традицією страви вживали із загальних мисок, а тому на столі й стоя- ло рівно 12 мисок. Після вечері, що, зазвичай, триває кілька (3-4) годин, кожен з присутніх має віншувати родичів зі святом і за це слід пити (пригубляти) чарку, щоб сказане збулося, кутю, що залишилася, та інші святкові страви не прибирають зі столу, а залишають для духів родичів, що помер- ли. Для них залишають склянку молока чи узвару (у найбідніших – води), чисті рушники (бажано ті, які даровані роди- чами, яких немає за столом, щоб пізнали свою роботу чи дарунок). Після закінчення вечері, встаючи з-за столу, починають співати колядки. За прадавнім звичаєм цього дня, діти обов’язково носять обід до своїх хресних батьків – хрещеного батька і хрещеної ма- тінки. Дорослі ще можуть лишатися за Святвечерею, а діти і юнь надвечір йдуть колядувати (беруть у батьків за- плічники, куди збиратимуть дароване чи гостинці), з сумками для гостинців. Колядуючи, виспівують народні об- рядові пісні, за запрошенням заходять до хати. У день Різдва дозволяється заходити до хати тільки хлопцям, юнакам, паруб- кам, які, згідно зі звичаєм, приносять у хату благополуччя, світло, спокій. Саме томугосподарірадіснообдаровуютьхлоп- чиків, юнаків, парубків грошима і гостин- цями (яблуками, цукерками, горіхами, інколи речами – сорочкою, рушником, кушаком, шапкою-биркою). Після Святої Вечері, лише після того, як з-за столу підводяться дорослі, о 3-4 годині ночі (не раніше, ніж заспівають треті півні) починають колядувати дорос- лі чоловіки, парубки, козаки. Дівчата, жінки за відсутності чолові- ків після Вечері починають народні воро- жіння. Наступного ранку вся родина йде до церкви на урочисте Різдвяне богослужін- ня. Цього дня прийнято щедро пригоща- ти гостей, які переступлять ваш поріг, а також ходити у гості до кумів, сватів,  хо- роших знайомих, друзів, сусідів. Христос народився - славімо Його! З Різдвом Христовим!
  • 4.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 4 СВЯТА 1 січня відзначаємо 50 років з Дня проголошення ВСЕСВІТНЬО- ГО ДНЯ МИРУ. Це свято ще нази- вають Днем всесвітніх молитов про мир. 8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив це свято, Всесвітній день миру. Його відзнача- ють у перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генераль- на Асамблея ООН проголосила свято офіційним. Загальний лозунг Всес- вітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир». 11 січня, ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОДЯКИ – це найввічливіший день року. Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх нагальну необхід- ність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку просто так, ніби мимохідь, не замис- люючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні вла- стивості, але вимовляти їх не можна, коли людина перебуває у роздрато- ваному стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними «поглажуваннями» і здатні зігріти своїм теплом, що йде від чистого серця. 13 січня, СТАРИЙ НОВИЙ РІК – ця цікава традиція – святку- вати Старий Новий рік прийшла до нас з 1918-го року, коли у новій країні на хвилі глобальних змін були по- рушені питання календарного літо- числення. Поява цього неофіційного народного свята пов’язано з розбіж- ністю юліанського (старого) і григо- ріанського (нового) календарів, яке складає рівно 13 днів. Система ста- рого стилю літочислення, що будува- лася на Юліанському календарі була розроблена олександрійськими астрономами на чолі зі знаменитим вченим тих років Созигеном. Цей календар, після його остаточної роз- робки був введений давньоримським полководцем і ім- ператором Гаєм Юлієм Цезарем, на замовлення якого і проводилися ці роботи. Дата введення Юліанського календаря - перше січня 45 року до нашої ери. Саме цей календар згодом був прийнятий у якості основного ін- струменту літочислення у християн- ській традиції, а потім і у православ- ній. Православна Церква й досі веде підрахунок всіх основних церковних свят, спираючись на Юліанський ка- лендар. Слід відмітити, що Григоріан- ська система обчислення часу була набагато точніше юліанського календаря, оскільки давала набага- то краще наближення до циклічного обігу Землі навколо Сонця. Датою введення Григоріанського календаря стало четверте жовтня 1582 року, четвер, який перетворився на п’ят- ницю 15-го числа цього осіннього мі- сяця. У цей Старий Новий рік ми бажаємо всім миру і благополуччя, любові і правди, здоров’я і радості! Зі святом Вас! 21 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ОБІЙМІВ За вже сформованою традицією це незвичайне свято відзначається переважно у молодіжному і студент- ському середовищі. Саме там воно і зародилося. У 70-ті роки минулого століття у середовищі західної моло- ді виникла дивна ініціатива, що була спричинена загальними віяннями і тенденціями тих, абсолютно при- голомшливих років. Це був певного роду протест на постійно зростаючу напруженість і своєрідна відповідь, яку не просто помітили, а яка була почута, була підтримана і поширила- ся по всьому світу. Прості і дружні обійми, позбав- лені будь-якої двозначності здатні підбадьорити і підтримати, сприяти гарному настрою і внести спокій у бу- денну суєту, що наповнена не лише нескінченними турботами, але й усі- лякими тривогами. Це своєрідний спосіб психологічної підтримки, що визнаний навіть у строгому науко- вому середовищі. Користь від таких доброзичливих жестів інколи буває досить істотна. Безкорисливість і дружелюб- ність, відкритість і не упередже- ність, прагнення жити і душев- ний спокій – це те, чого багатьом з нас не вистачає, але це те, що потріб- но просто затребувати, просто по- чати використовувати, так як це все властиво нам. Воно вже закладено у нашій природі. У цей чудовий День редакція газе- ти шле свої обійми усім, хто нам до- рогий, усім кого ми не знаємо і хоті- ли б підтримати. Щиросердо вітає- мо всіх з Міжнародним днем обіймів, днем відкритої безкорисливої під- тримки, днем небайдужих людей! 26 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МИТНИКА Державна митна служба будь- якої країни є невід’ємним елементом контролю і управління порядком переміщення вантажів через дер- жавний кордон. У митних органів багата історія, що налічує сотні років і об’єднує низку усталених традицій, які притаманні саме специфіці їхньої роботи. 26 січня 1953 р. у Брюсселі, столиці Бельгії, була відкрита перша сесія міжнародної Ради митного співробітництва. Цьому переду- вало прийняття спеціальної всесвіт- ньої Конвенції, що вступила в силу у листопаді 1952 р. У 1983 р. було засновано щорічне свято - Міжна- родний день митника. У 1994 р. Рада митного співробітництва була перейменована у Всесвітню мит- ну організацію, що нараховувала у своєму складі сімнадцять євро- пейських країн. Сьогодні Всесвітня митна організація об’єднує у своєму складі вже майже 170 держав світу і серед них – Україна. У Міжнародний день митника редакція газети приєднується до привітань на адресу всіх, хто пов’я- зав свою професійну діяльність з роботою цієї важливої служби. Ба- жаємо Вам здоров’я, радості, успі- хів у роботі! Зі святом Вас, шановні митники!
  • 5.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 5 СВЯТА 27 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛО- КОСТУ – це страшне і нелюдське яви- ще, яке відбувалося у період 1933-1945 років і отримало назву - Голокост, що призвелодоумисноговинищенняпрак- тично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненави- стю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, що пану- вали тоді у фашистській Німеччині - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! В історії людства було безліч «тем- них» плям, але так відверто, широко- масштабно і цинічно, суспільство ще не падало ниц ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, що супрово- джували увесь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкрива- тися факти і підтвердження подібних злодіянь у справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь пов- торилося! Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року. У цей День скорботи і пам’яті, редакція газети приєднується до міжнародної печалі і прагне співчувати всьому цьому болю і втраті, ім’я якої Голокост. Їй ніяк вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніко- ли не повторитися! Будемо пам’ятати... 28 січня, МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬ- НИХ ДАНИХ День захисту персональних даних міжнародне свято, яке відзначається щороку. Цей День відзначається у ба- гатьох країнах світу: Сполучені Шта- ти Америки, Канада, європейські країни. У Європі цей день називають - День захисту інформації. Конвенція про захист осіб стосов- но автоматизованої обробки даних особистого характеру була прийнята Радою Європи 28 січня 1981 р. Ця конвенція щороку зазнає доопрацю- вання і удосконалення. Ставиться завдання знайти найбільш опти- мальне відображення нових право- вих проблем і питань, спричинених активним технологічним розвитком. Конвенція про кіберзлочинність, захисту цілісності даних і систем, підкреслюючи недоторканність при- ватного життя в кіберпросторі. Кон- фіденційність даних захищає стаття 8 Європейської конвенції з прав людини. 30 січня - День спеціаліста в і й с ь к о в о - с о ц і а л ь н о г о управління Збройних Сил України Враховуючи важливу роль органів соціально-психологічної та виховної роботи в підвищен- ні боєздатності Збройних Сил України, підтриманні військової дисципліни, організації мораль- но-психологічного забезпечен- ня життєдіяльності військ, вій- ськово-соціальної діяльності та з метою виховання патріотизму, здійсненні військово-патріотич- ного виховання особового складу, підтримці престижу військової служби, вірності військовим тра- диціям, Міністром оборони Укра- їни Михайлом Єжелем був підпи- саний наказ № 303 від 3 червня 2011 року «Про встановлення Дня спеціаліста військово-соці- ального управління Збройних Сил України», який нині має що- річний характер і відзначатися 30 січня. Органи соціально-психо- логічної та виховної роботи Збройних Сил України є невід’єм- ною частиною цілісного вій- ськового організму, їх діяльність спрямована на підвищення боєз- датності Збройних Сил України, укорінення в суспільстві пози- тивного іміджу всієї української армії. Вони реалізують завдання з організації гуманітарного та со- ціального забезпечення діяльно- сті Збройних Сил України, відпо- відають за організацію виховної роботи та планування, мораль- но-психологічного забезпечен- ня підготовки та застосування Збройних Сил України, профі- лактиці правопорушень в армій- ському середовищі, здійснюють моніторинг морально-психоло- гічного стану особового складу військ і стану вій- ськової дисци- пліни. У цей день ми також приєдну- ємося до приві- тань на адресу всіх працівників органів соці- ально-психо- логічної та ви- ховної роботи Збройних Сил України, бажаємо їм міцного здоров’я, родинного щастя і звичайно ж успіхів у їх нелег- кій праці!
  • 6.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 6 ПОРАДИ ЛІКАРЯ ПОРУШЕННЯ ЗОРУ У ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ Коли є порушення зору у літніх людей, є всі ознаки прогресування захворювання, за відсутності ліку- вання існує можливість спричинення сліпоти. Існує низка захворювань очей, ха- рактерних для літнього віку, напр., глаукома, катаракта і дегенерація сітківки. Катаракта і дегенерація жовтої плями - два захворювання, які піддаються ефективному лікуван- ню за умови своєчасно поставленого діагнозу. За відсутності адекватного ліку- вання вони можуть призвести до слі- поти і здійснити величезний вплив на якість життя. Катаракта - це помут- ніння кришталика, що призводить до поступового зниження зору. Захворю- вання піддається оперативному ліку- ванню. Показання до операції: - порушення зору на тлі катарак- ти і дегенерації жовтої плями; - почервоніння і біль в оці. Операцію проводять пацієнтам, які не мають протипоказань до хірур- гічного втручання. Існує низка захворювань, що су- проводжуються ураженням сітківки ока. Артеріальна гіпертензія і генера- лізований атеросклероз призводять до потовщення і звивистості крово- носних судин сітківки. Спочатку зір не погіршується, але згодом живлення сітківки порушується, що призводить до погіршення зору. Контроль гіпертонії Для боротьби з атеросклерозом і гіпертонією необхідно відмовитися від паління, вживання алкоголю,до- тримуватися низької холестеринової дієти, слідкувати за вагою тіла і при- ймати антигіпертензивні препарати. Цукровий діабет є однією з ос- новних причин зни- ження зору. Рівень ретинопатії зале- жить від тривалості захворювання і погіршується при су- путній гіпертензії. Лікування ґрунту- ється на контролі рівня цукру в крові та артеріального тиску, а також на до- триманні дієти. Дегенерації жовтої плями є най- поширенішою причиною втрати цен- трального зору у літніх людей стар- ше 50 років. Нині невідомі фактори даного розладу, який уражає в рівній мірі, як чоловіків, так і жінок. У літніх людей старшого віку, дегенерація, як правило, пов’язана з розростанням нових кровоносних судин у задній частині ока. Погіршення зору відбу- вається на тлі порушення функції макули (жовтої плями). Застосування флуоресцентної ангіографії та лазеротерапії зменшує ризик розвитку середнього та тяжко- го ступеня втрати зору при даному захворюванні. Як правило, курси лі- кування проводять багаторазово, 5-6 разів протягом двох років для профі- лактики рецидиву. Однак для людей з великою втратою зору ця методика не є ефективною. Ранні ознаки макуляр- ної дегенерації можна виявити, роз- глядаючи прямі лінії (напр., на карта- тім папері або між плитками у ванній кімнаті). Раптова поява білих плям чи спотворення ліній може бути ознакою утворення нових кровоносних судин в задній частині ока. При виникненні патологічного процесу існує 50% імо- вірність його розвитку в іншому оці. Регулярні огляди у офтальмолога дозволять людям з високим ризиком розвитку дегенерації жовтої плями зупинити прогресування захворюван- ня на ранній стадії. Гарний зір необ- хідно для управління транспортними засобами, читання та виконання різ- номанітних повсякденних завдань. У сукупності з іншими віковими пробле- мами, наприклад артрозом, порушен- ня зору можуть привести до падінь і переломів, а також мати серйозний вплив на якість життя людини. Саме тому людям похилого віку рекомендується: - регулярно проходити огляд у офтальмолога; - у віці старше 75 років проходити щорічну диспансеризацію і контролю- вати артеріальний і внутрішньоочний тиск; - носити сонцезахисні окуляри з широкими склом бажано зеленого ко- льору; - використовувати відповідні допо- міжні засоби (напр., лінзи ) для корек- ції порушень фокусування. УВЕЇТ - це запальний процес судинної оболонки ока. Збудником може бути будь-яка інфекція, яка вільно циркулює в крові. Симптоми увеїту можуть проявлятися по-різно- му, все залежить від опору організму, розташування запального вогнища і патогенності інфекції (ушкоджуваль- ної сили). При деякій сукупності та- ких факторів прояв захворювання на увеїт може наростати у такій послі- довності: легка пелена перед оком, тяжкість в оці, погіршення гостроти зору, почервоніння хворого ока, ниючі болі в оці, сльозотеча і світлобоязнь, гострий біль, повна сліпота, запален- ня другого ока. Лікування увеїту: призначення протизапальних лікарських препара- тів, що дозволяють призупинити хво- роботворний процес і врятувати очі. Подібне лікування не гарантує повне усунення рецидиву увеїту. Тому крім протизапального лікування потрібно більш повно обстежити організм для виявлення джерела і виду інфекції, щоб потім усунути його з організму. До одних з найпоширеніших інфекцій, що спричиняють увеїт відносяться: хламідіоз, туберкульоз, ревматизм, токсоплазмоз, сифіліс, різні віруси. Токсоплазмоз – одна з основних причин хвороби увеїт, але, тим не менш, про нього практично нічого не відомо. Інфекція може перебувати у тілі домашньої тварини - собаки чи кішки. Ця інфекція належить до ан- тропозоонозів, інфекції передається від тварини до людини. Це захворю- вання не передається від людини до людини. Винятки становить передача по крові від вагітної матері до дитини. Приблизно 90% кішок заражені токсо- плазмозом. Передається в основно- му через брудні руки, харчовим шля- хом. Якщо після того як ви погладили тварину і не помили руки приступили до вживання їжі, є великий шанс за- разитися. Ця інфекція може не прояв- ляти себе тривалий час. Поштовхом для прояву інфекції може бути отри- мання важкої фізичної травми, грип, інтоксикація. Це захворювання може спричи- нити ускладнення у вигляді зниження або повної втрати зору хворого ока, підвищення внутрішньоочного тиску та розвиток закритокутової глаукоми, інфаркти сітківки, відшарування сіт- ківки, набряк диска зорового нерва. Прогноз і перебіг захворювання увеїт залежить повністю від основного за- хворювання. Хронічні форми хвороби увеїт можуть рецидивувати у холод- ну пору року, гострі іридоцикліти в основному тривають 3-6 тижнів. При атрофічних змінах або хоріоретиніті сітківки гострота зору помітно падає. Ганна СВИРИДЕНКО, лікар-офтальмолог
  • 7.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 7 ПОРАДИ ЛІКАРЯ ВАЖЛИВІСТЬ СВОЄЧАСНИХ ПРОФОГЛЯДІВ ПОРОЖНИНИ РОТА Відвідання стоматолога має бути обов’язковим і регулярним, не рідше одного разу на рік, а ще краще – раз на півріччя. Та біль- шість людей, хоча б раз у житті за- мислювалися над питанням: - А чому саме такою є регуляр- ність стоматологічних оглядів? - А чи не є це винахідливий мар- кетинговий захід лікарів-стома- тологів, щоб їхні кабінети не пу- стували? Розвіємо сумніви, розгля- нувши факти. А вони свідчать про те, що за рік хвороби зубів і сли- зової оболонки порожнини рота не встигають перейти з початко- вої стадії у наступну. Але це може відбутися лише за однієї умови – щорічного своєчасного огляду зубів і ротової порожнини. А вчас- не виявлення початкової стадії захворювання набагато легше лі- куються, мінімально витрачаючи ваш час, зберігаючи здоров’я, а го- ловне - зменшуючи ваші витрати на лікування. Шкода, завдана зубним на- льотом З чого починаються проблеми у порожнині рота? Саме з зубного нальоту і зубної бляшки. А точніше, з бактерій, що ховаючись у зубній бляшці про- дукують кислоти і, таким чином, руйнують поверхню зубної емалі. Тверда зубна бляшка утворюється на поверхні зуба лише за 36 годин, а щойно ці години спливуть – при- брати бляшку в домашніх умовах просто неможливо. Саме тому слід щоденно і вранці, і на ніч ретельно чистити зуби. Збалансоване харчування – запорука профілактики ка- рієсу Основним джерелом утворен- ня зубної бляшки є вуглеводи, що є у більшості продуктів харчуван- ня – вашого щоденного раціону. Але не всі вуглеводи призводять до виникнення карієсу зубів. Лег- корозчинні вуглеводи, що міс- тяться у цукрі, цукерках, варенні, тістечках, хлібобулочних виробах тощо є джерелом утворення зуб- ної бляшки. Натомість, вуглеводи, що є в усіх видах овочів і фруктів: різні ягоди, яблука, груші, морква, бу- ряк, капуста, картопля тощо не призводять до негативного впливу і не сприяють утворенню карієсу. Існує ще одна особливість – неважливо скільки з’їли солодо- щів, одну цукерку чи одразу п’ять, одне тістечко чи кілька, - меха- нізм утворення зубного нальоту вже діє. Не варто також забувати про усілякі солодкі напої, що міс- тять цукор: солодкий чай, газова- ні напої, соки – усі вони сприяють утворенню карієсу. Дитячим сто- матологам добре відомий «пля- шечковий карієс», що зустріча- ється у дітей раннього віку. А він розвивається, коли дитині на ніч дають пити солоденьку водичку у пляшечці. Наслідок – множинний карієс тимчасових зубів і надзви- чайно складне відвідування сто- матолога. Саме тому, усім дорослим, піс- ля того як вже почистили зуби на ніч, не варто вживати нічого солодкого, краще з’їсти овоч чи фрукт. Що може побачити лі- кар-стоматолог під час профі- лактичного огляду? Під час профілактичного огля- ду лікар звертає увагу не лише на кількість уражених карієсом зубів, а й на багато інших дрібниць, які свідчать про те, як саме ставиться пацієнт до здоров’я своїх зубів. Напр., якщо зубний наліт чи зубний камінь утворюється у по- рожнині рота лише з одного боку, можна припустити, що пацієнт пережовує їжу правим чи лівим рядом зубів. Висновок – пацієнту негайно слід змінити процес пе- режовування, рівномірно розподі- ляючи їжу. Таких стоматологічних тонко- щів, відомих лише лікарю, надзви- чайно багато, а побачити їх можна лише під час індивідуального про- філактичного огляду досвідченим лікарем-стоматологом. Серед актуальних питань су- часності – онкологічна насторо- женість. Кожній людині, яка ви- вчала анатомію у школі, відомо, що у порожнині рота і суміжних щелепно-лицьових відділах від- буваються швидкі обмінні проце- си, у тому числі й патологічні. Та не слід панікувати – онкологічні захворювання порожнини рота легко діагностуються і добре під- даються лікуванню, за умови своє- часного огляду. Існує ще одна істотна причина відвідувати стоматолога щопівро- ку – своєчасна корекція звичок підтримання належного рівня гі- гієни порожнини рота. Не слід забувати про те, що стан зубів і слизової оболонки порожнини рота завше відобра- жає загальний стан здоров’я ор- ганізму людини. Саме тому серед лікарів-стоматологів давно живе гасло: «Ротова порожнина – дзер- кало здоров’я!». Слід пам’ятати про те, що чи- маленька частка системних захво- рювань організму людини клініч- но проявляється на ранніх стаді- ях розвитку видимими змінами стану тканин зубів і слизової по- рожнини рота. За наявності таких змін грамотний лікар-стоматолог обов’язкове зверне увагу пацієнта під час профілактичного огляду. Крім того, сумлінне і ретельне виконання рекомендацій вашого лікаря-стоматолога сприятимуть постійній підтримці високого рів- ня гігієни і гарного здоров’я по- рожнини рота багато років. Давним-давно відомо, що кра- ще попередити хворобу, ніж потім боротися з нею та її наслідками. Сергій ІЩЕНКО, лікар-стоматолог
  • 8.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 8 ВИРАЗКА ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ Виразка шлунку та дванадця- типалої кишки - це рана, виразка, тобто глибокий дефект стінки дванад- цятипалої кишки або шлунку. Виразка може добиратися до глибоких шарів (може проникнути у м’язовий шар і навіть глибше) стінки дванадцятипа- лої кишки і шлунку, найчастіше вона ускладнюється кровотечею, а також перфорацією (проривання) стінок два- надцятипалої кишки і шлунку, що за- грожує серйозними наслідками. У більшості випадків виразкова хвороба виникає на фоні вже наявного гастриту (гастродуоденіту), що, як і ви- разкова хвороба, розвивається внаслі- док впливу бактерії хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori, хелікобактеріоз). Якщо людина захворіла на гастрит, на поверхні слизової оболонки його шлунку утворюються тріщинки - ерозії. Якщо терміново не було здійснено від- повідного лікування, вони поглиблю- ються і добираються до м’язового шару шлунка, після чого перетворюються на виразки. Основна ознака виразкової хвороби така ж, як і при гастриті, - больові відчуття у надчеревній ділянці з лівого боку. При виразковій хворобі болі відрізняються періодичністю - мо- жуть затухати і знову з’являтися – так звані рецидиви, або загострення вираз- кової хвороби. У більшості випадків поява симп- томів виразкової хвороби залежить від пори року: найчастіше вона загострю- ється восени і навесні. У цьому її відмін- ність від гастриту, що не має сезонного характеру, а виникнення дискомфорту в шлунку при ньому пов’язано, в основ- ному, з якістю споживаної їжі та режи- мом харчування. При цьому слід з’ясу- вати, на що хворий пацієнт – на гастрит чи виразкову хворо- бу. Точно поставити діагноз можна тіль- ки після процедури фіброгастродуоде- носкопії (ФГДС). Причини виразкової хвороби Головну роль у появі виразкової хвороби відіграють бактерії Helicobacter pylori, а також прийом упродовж три- валого часу (30 днів) у стандартній дозі неспецифічних протизапальних препа- ратів (напр., аспірину), цитостатиків, кортикостероїдів (преднізолон). Вони завдають ушкоджень слизовій оболон- ці дванадцятипалої кишки і шлунку, знижують фактори захисту слизової оболонки і збільшують фактори агресії (підвищують вміст соляної кислоти, по- рушують шлункову моторику). Факторами ризику є лише фон, який готує необхідну ґрунт для розвит- ку всіляких захворювань. Дані фактори чинять негативний вплив на перебіг захворювання, часто призводять до ре- цидивів. Фактори, на які можна вплину- ти: порушене харчування; вживання алкоголю, паління; нервово-психічні фактори. Моторика шлунку і шлункова се- креція перебувають у постійному взає- мозв’язку зі станом нервової системи. У 50-60% хворих під час загострення виразкової хвороби відзначаються не- врози, депресії. Фактори, на які не можна впли- нути: статева приналежність; вік пацієнта; генетична схильність. Серед усіх пацієнтів, яким встанов- лено діагноз «виразка» співвідношен- ня чоловіків і жінок становить 4 до 1. Є версії, що жіночий організм захища- ють від появи виразок статеві гормони. Співвідношення вирівнюється у жінок, що досягли періоду менопаузи. Для мо- лодого віку характерна поява пептич- них виразок дванадцятипалої кишки, а для представників старшого покоління - виразки шлунка. Основні симптоми та ознаки виразки дванадцятипалої кишки і шлунку Головні ознаки хвороби - це хво- робливі відчуття і диспептичний син- дром - відрижка кислим, печія, блюван- ня і нудота. Біль з’являється у верхній частині живота, в області пупка. Болі мають розпираючий, нападоподібний характер. Характерні так звані голодні болі, що виникають натщесерце або ті, що з’являються через 2-3 години після вживання їжі. Вони більше властиві па- цієнтам з виразкою дванадцятипалої кишки і після прийому їжі затихають. У пацієнтів із діагнозом «виразка шлун- ку» болю з’являються через 30 хвилин - 1 годину після прийому їжі. Найчасті- ше пацієнти скаржаться на появу болі у нічний час. Через те, що вміст шлунку закида- ється у стравохід з’являється печія, для якої властиве відчуття печії за груди- ною. Біль може з’являтися і після їжі. Блювота і нудота виникають через збільшення тонусу блукаючого нерва, посиленням гіперсекреції соляної кис- лоти і шлункової моторики. Блювота з’являється у момент, коли біль най- більш виражена. Після блювоти настає відчуття полегшення, болі помітно зни- жуються або зникають зовсім. Велика кількість пацієнтів страждають від за- крепів. Якщо хвороба продовжується до- сить тривалий час, розвивається емо- ційна лабільність, астенія (безсоння, нездужання, слабкість). Може змен- шуватися маса тіла, що пояснюється обмеженням у прийомі їжі, які пацієнт встановлює, боячись нової появи болів. За останні десять років симптоми виразкової хвороби зазнали деяких змін. Виникла велика кількість атипо- вих і малосимптомних різновидів ви- разки. Локалізація болю найчастіше характерна для правого підребер’я, у проекції жовчного міхура, болі можуть з’являтися в області попереку, вони на- гадують ниркову патологію (сечокам’я- на хвороба, пієлонефрит), за грудиною, в області серця, як при серцевих хворо- бах (інфаркт міокарда, стенокардія). У деяких випадках хвороба може проявлятися без больового синдрому, а лише печією. У десяти випадках зі 100 захворювання не проявляє клініч- них симптомів, вони з’являються тільки тоді, коли виникають певні ускладнен- ня. Приводом для негайного звернення до сімейного лікаря, а згодом до гастро- ентеролога з метою обстеження і попе- редження ускладнень і появи супутніх хвороб є: поява вираженої слабкості, ді- ареї, часті випадків блювоти, наявність у калових масах домішок крові. Чому виразкова хвороба небез- печна? Які її ускладнення? Виразкова хвороба - це надзви- чайно небезпечне захворювання. І го- ловна її небезпека в ускладненнях: Найнебезпечніше і часто зустріча- ється ускладнення виразкової хворо- би - це кровотеча. Воно розвивається внаслідок роз’їдання стінок артерій, які розташовуються у дні виразки, шлунко- вим соком. Кровотеча може бути як ряс- ною, так і легкою (прихованою). Якщо у пацієнта із виразки відкривається силь- Людмила ЛОБАНОВСЬКА, «Заслужений лікар України» ПОРАДИ ЛІКАРЯ
  • 9.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 9 ПОРАДИ ЛІКАРЯ ВИРАЗКА ШЛУНКУ ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ на шлункова кровотеча, у нього з’яв- ляється блювота темною кров’ю, що за кольором нагадує кавову гущу. Ще один варіант - поява у хворо- го мелени (стул чорного кольору), що утворюється у результаті потрапляння крові далі по кишечнику. Випадки кро- вотечі з виразки дванадцятипалої киш- ки зустрічаються у п’ять разів частіше у порівнянні з кровотечами з виразки шлунку. Пілостеноз, стеноз воріт - це закупорка (стеноз, обструкція) вихід- ного отвору зі шлунку. Умовно шлунок можна розділити на кілька частин: са- мий верх шлунка - дно, тіло шлунка і вузький вихід з нього - пілоричний (або антральний) відділ. При локалізації ви- разки в області вхідного отвору дефор- мація і запалення цієї ділянки спричи- няють перекривання виходу, внаслідок чого стає неможливим просування вмісту шлунка далі по кишечнику. Основними симптомами стенозу во- ріт є нудота, яка з часом прогресує, блю- вання, відчуття розпирання, відрижка після прийому їжі, здуття живота. У такій ситуації рекомендується планове хірургічне втручання. Перфорація (прорив) виразки Коли виразка стає дуже глибокою, вона може спричинити прорив шлункової стінки або стінки дванадцятипалої киш- ки в порожнину очеревини. Основний супутник прориву виразки - нестерпний біль у животі («кинджальний»). Паці- єнта з проривом потрібно терміново госпіталізувати в терміновому поряд- ку, оскільки може призвести до появи запального процесу в очеревині (пери- тоніту). Гостра кровотеча і проривна виразка вимагають термінового хірур- гічного втручання. Повторне загострення (реци- див) виразкової хвороби Виразка відноситься до групи хро- нічних захворювань і має високу схиль- ність до рецидивів. Виникненню заго- стрень сприяють чинники, як прийом алкоголю, аспірину та інших неспеци- фічних протизапальних препаратів, паління. Рак дванадцятипалої кишки і шлунку. Збудник виразкової хво- роби Helicobacter pylori виділяє низку речовин, так званих, канцерогенів, що запускають процес утворення пухлини ураженої ділянки і перетворення вираз- ки в рак. При виразковій хворобі два- надцятипалої кишки рак майже ніколи не виникає. У більшості випадків про наявний рак шлунку свідчать симптоми: зміна нюху і смаку, виникнення почуття ві- дрази до деяких груп продуктів (як пра- вило, це м’ясні продукти). Діагностика виразкової хвороби Виявлення виразкової хвороби ґрунтується на кількох базових дослі- дженнях, що спрямовані на визначення місця розташування, розмірів та інших характеристик виразки, включає аналі- зи на кислотність кишечника і хеліко- бактеріоз. Спеціальний метод діагностики - ФГДС (фіброгастродуоденоскопія) - ог- ляд лікарем слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки з використан- ням зонду, який вводять у шлунок через стравохід. Цей метод допомагає відріз- нити гастрит, гастродуоденіт (поверхне- ве запалення слизової дванадцятипалої кишки і шлунку) від виразки. Виразка – це округле утворення, як правило, невеликих розмірів (діаме- тром до кількох сантиметрів) по краях якого знаходиться узвишшя, що свід- чить про інтенсивність запалення (за- пальний вал). Під час проведення ФГДС у багатьох випадках роблять зішкріб тканин з підозрілих ділянок, які потім перевіряють під мікроскопом на наяв- ність збудника виразкової хвороби - Helicobacter pylori. Для виявлення хелікобактеріозу застосовують два основні методи: ви- явлення мікробів у зішкрібі слизової оболонки шлунку із застосуванням мі- кроскопу; визначення антитіл проти хелікобактер пілорі у сироватці паці- єнта. Діагностувати хелікобактеріоз необ- хідно для того, щоб визначитися зі скла- дом лікування і постійно контролювати успішність проведеної терапії. Під час фіброгастродуоденоскопії роблять рН метрію - визначають кис- лотність шлунку. Це потрібно для того, щоб правильно обрати курс лікування. Лікування виразкової хворо- би: основні компоненти: лікування, спрямоване на усунення хелікобактер- ної інфекції; лікування, спрямоване на зниження кислотності шлунку і сти- муляцію загоєння виразки; дотриман- ня лікувальної дієти. При виразці шлунку необхідно ви- ключити з раціону: каву, алкогольні напої, надто гарячу або холодну їжу, смажену, гостру, грубу, солону їжу (напр., грубе м’ясо, гриби). Прийоми їжі мають бути частими (кожні чотири години), харчуватися потрібно невеликими порціями. Допус- кається вживати в їжу овочевих супів і пюре з овочів, молоко і молочні продук- ти, йогурти, каші, яйця. Крім цього, для прискорення процесу загоєння вираз- ки в їжу потрібно вживати продукти, в яких містяться білки і вітаміни. У минулому пацієнти харчували- ся виключно за рецептами, однак на сучасному етапі розвитку медицини встановлено, що достатньою мірою є усунення дратівливих факторів. Лікування виразкової хвороби за допомогою ліків здійснюється за стан- дартними схемами: препарати вісму- ту, антибіотики, інгібітори прото- нової помпи (пантопразол, омепразол, езомепразол, рабепразол). Вибрати схему лікування, його три- валість і дозування препаратів може тільки фахівець - гастроентеролог або сімейний лікар. Оперативне втручання - хірур- гічне лікування виразки У деяких екстрених випадках, таких як перфорація виразки, сильна шлун- ково-кишкова кровотеча, непрохід- ність пілоричного каналу, вдаються до хірургічного лікування. У цьому випад- ку роблять два види операцій: ушиван- ня виразки; резекцію шлунка - вида- лення 2 /3 шлунка і з’єднання залишків його частини з кишечником; вагото- мію - перетин нервів, стимулюючих шлункову секрецію і призводять до ре- цидивів виразкової хвороби. Найчасті- ше при проведенні резекції виконують ваготомію. При виразковій хворобі оперативне втручання показано лише в особливих випадках, оскільки часто виникають ускладнення (запальні процеси, крово- течі, важкі порушення обмінних проце- сів). Реабілітація після лікування Важливий реабілітаційний захід - санаторно-курортне лікування, яке призначають, коли захворювання зна- ходиться у неактивній фазі. Існують протипоказання: таке лі- кування не здійснюється у перші два місяці після хірургічного втручання, при різного роду ускладненнях виразки (стеноз воріт, злоякісне переродження, кровотеча - упродовж останнього пів- річчя), при наявності супутньої важкої патології. Санаторно-курортне лікування при- пускає проведення великої кількості фі- зіотерапевтичних заходів, використан- ня мінеральних вод, які нормалізують функцію не лише гастродуоденальної області, а й усього орга- нізму.
  • 10.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 10 Обмороження - це наслідки впливу низьких температур на організм, звичай- наіпоширенатравма,якуможеотримати людина як молодого так і похилого віку у холодну пору року (здебільшого взимку). Якщо дія низької температури су- проводжується зниженням температури всього організму, можливе настання за- мерзання тіла. При обмороженні, зазви- чай, спостерігаються поколювання, хво- робливість і печіння в ураженій частині тіла. Найчастіше зустрічаються обморо- ження кінцівок, зокрема рук. Лікування подібних обморожень залежить від сту- пеня ушкоджень. При важких ступенях можлива навіть ампутація пальців або кінцівки. Обмороженню сприяють певні фактори: фізична втома, ослаблення організму, голод, серцево-судинні за- хворювання. А також вузький одяг або взуття, адже у такому стані відбуваєть- ся порушення кровопостачання кінцівок. Якщо людина змушена тривалий час пе- ребувати у незручному стані, вона також ризикує обморозитися. Важкі травми, що супроводжуються крововтратою, теж сприяють швидкому обмороженню. Підсилюють процес об- мороження: алкогольне сп’яніння, піт- ливість ніг, і навіть паління. Статистичні дані щодо тяжких обмо- рожень , що призвели до ампутації кін- цівок, свідчать про те, що всі вони вини- кли через алкогольне сп’яніння. Профілактика обмороження Важливо зберегти тепло якомога дов- ше. Це може забезпечити заздалегідь пі- дібраний одяг. При низькій температурі повітря з організму дуже швидко вихо- дить тепло, дуже необхідне для нашого життєзабезпечення. Вихід тепла з тіла - це наша смерть від замерзання. У холодні регіони Землі споряджа- ються за певними правилами. Це ж мож- на застосовувати і до холодної пори року в наших регіонах. 1. Одяг повинен мати основну функ- цію - зберігати тепло організму і не ви- пускати його назовні. Ближче до тіла має бути одяг, що зберігає тепло, що ізолює його від виділення на- зовні. 2. Верхній одяг повинен бути водоне- проникний. Вода проводить тепло наба- гато швидше, ніж повітря. 3. Непродуваємість вітром теж відно- ситься до життєво важливих якостей одя- гу. Якщо мороз невеликий, але сильний вітер - отримати обмороження організму набагато легше. 4. Одяг не повинен прилягати до тіла занадто щільно, адже так він буде пору- шувати мікроциркуляцію крові у кінців- ках тіла, що теж сприяє швидкому замер- занню. Небезпечно у цій ситуації і потін- ня, при якому відбувається охолодження організму. 5. Кінцівкам слід приділяти особливу увагу, адже організм, зберігаючи тепло, посилює потік крові до внутрішніх ор- ганів. Відповідно, надходження крові до рук і ніг, зменшується. Їх потрібно додат- ково зігрівати, не дозволяючи їм закляк- нути. Взуття бажано мати на один розмір більше, щоб можна було одягти пару пар вовняних шкарпеток, які добре вбирають вологу. Якщо кінцівки починають замер- зати, то енергійні кругові рухи руками і ногами будуть найефективнішим спо- собом їх розігріти. За законами фізики, завдяки цим рухам, з центральних судин кров почне надходити у периферичні су- дини за рахунок відцентрової сили. Від обмороження застерігає вико- ристання жиру. Дуже ефективно змащу- вати губи гігієнічною помадою, а шкіру обличчя і руки - жирним кремом. Жи- ровий прошарок утворює плівку на шкі- рі, при цьому зменшується тепловіддача організму. Допомагає такий метод і при пересихані шкіри. Якщо людина отрима- ла обмороження кінцівок, їй слід дати га- рячу каву, чай, а якщо є потреба - дихаль- ні та серцеві засоби. Можна застосувати ванну для ніг, температуру якої упродовж півгодини слід поступово піднімати з 20 ° до 40 °. Ноги слід мити з милом, одно- часно злегка масажуючи. Після появи будь-яких ознак відновлення кровообігу, масаж і зігрівання слід припинити для уникнення пошкодження шкіри, обро- бити шкіру на постраждалих ділянках за допомогою спирту і накласти утеплюючу асептичну пов’язку. Інколи у популярних брошурах рекомендується розтирати постраждалу кінцівку снігом, проте на- справді робити цього не слід через небез- пеку ушкодження при цьому шкірних покривів і потрапляння інфекції. Обмороження поділяють на 4 ступеня Поверхневе обмороження або обмороження першого ступеня. Обмо- роження обмежене поверхнею шкіри. Шкіра виглядає червоною і опухлою. Не зважаючи на те, що це боляче, зазвичай, не відбувається подальшого ураження під час зігрівання. Коли обмороження просу- вається глибше через шкіру і плоть – це вже глибше обмороження. Поверхневе обмороження повинен оглянути лікар і лікування має бути серйозним, адже це може бути першою ознакою глибокого обмороження. Симптоми обмороження, зазвичай, співставні тяжкості травми. Спочатку з’являється оніміння і біль, а потім слідує незграбність або почуття відсутності ура- женої частини тіла. Відчувається екстре- мальний біль при відігріванні. Різні паці- єнти можуть мати різні симптоми. Обмороження другого ступе- ня – глибше ураження шкіри, що може призвести до виникнення бульбашок з прозорою або молочною рідиною всере- дині. Уражається епідерміс і поверхнева дерма. Ураження цього ступеня розвива- ються упродовж 12 годин з появою почер- воніння шкіри і набряком навколишніх пухирів. Заповнені кров’янистим вмістом пухирі вказують на більш складне обмо- роження, адже ушкоджена глибша дер- ма. Важливо пам’ятати, що проколювати пухирі неможна, бо це може призвести до висихання шкіри і подальшого ушко- дження тканин Глибоке або тяжке - обморожен- ня третього ступеня – це  обмороження усієї товщі шкіри (дерми), втрата чутли- вості, пульсація – біль та печія. Гемора- гічні пухирі - це результат обмороження глибокої дерми. Трапляється почорніння шкіри з некрозом місцевих тканин. Тільки при довготривалому впливу холоду на організм, людина може отри- мати глибоке або тяжке обмороження четвертого ступеня. Воно проникає через шкіру в м’язи і за їх межі, призводить до муміфікації та уражень кісток, суглобів кінцівок. Ефективне лікування обморо- ження можливе тільки при своєчасно- му зверненні постраждалого до лікаря. Бо уразлива дія холоду на кінцівки, що тривала довго зберігає недостатність кро- вообігу тканин навіть після відігрівання за рахунок спазму дрібних судин шкіри і м’язів. Ознаки глибокого обмороження - після відігрівання з’являється набряк, що тримається 5 годин; - пухирі з’являються упродовж 6- 24 го- дин після швидкого відігрівання; - сильно обморожена тканина утворює сухий чорний струп за 9-15 днів; - муміфікація утворює видиму лінію де- маркації з 22 по 45 день. Тому при будь-яких ознаках обмо- роження, що не зникає у перші години, або наведені симптоми починають наро- стати, слід якомога швидше звернутись за медичною допомогою у найближчий лікувальний заклад. Бажаємо вам здоров’я! ПОРАДИ ЛІКАРЯ Павло ВАРШАВЕР, кандидат медичних наук, лікар-хірург ОБМОРОЖЕННЯ: ПРИЧИНИ, ОЗНАКИ, НАСЛІДКИ, ЛІКУВАННЯ
  • 11.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 11 БЕСІДА ЛІКАРЯ Запалення або защемлення сіда- лищного нерва, радикуліт попереко- во-крижовий, ішіас – усе це синоніми назви однієї хвороби. Хворі, які хоча б раз у житті зіткнулися з цим невроло- гічним захворюванням, ніколи не забу- дуть свій сумний досвід: дискомфорт і відчуття слабкої печії у районі крижо- во-куприкового відділу хребта достат- ньо швидко може змінитися різкими прострілами, що віддають у ногу, з на- ростаючою силою больових відчуттів. Біль при ішіасі має характер при- ступів і може тривати іноді по кілька годин, особливо у нічний час, вона ніби «стікає» по задньому боці стегна, проходить під коліном і по задній і бо- ковій частині стегна досягає пальців ніг. Стріляючий, ріжучий і свердлячий характер болю у поєднання з м’язовою слабкістю ураженої кінцівки, відчуттям печії у нижній частині спини, онімін- ня або поколювання у нозі, робить їх нетерпимими. При цьому, зміна поло- ження тіла на інтенсивність болю прак- тично не впливає. Біль також різко по- силюється при намаганні наступити на ногу, перевернутися у ліжку, при чхан- ні, кашлю. Сідалищні нерви - два парних най- більших нерва в організмі людини, саме вони відповідають за чутливість і рухливість наших нижніх кінцівок. Один з основних симптомів запа- лення чи защемлення сідалищного нерва – першопочаткова однобічна локалізація больових відчуттів у правій чи лівій частині сідниць з переходом на ногу з того ж боку. Однак, не пролікований, запуще- ний ішіас може з часом розповсюди- тися і на нерв з протилежного боку. При переході захворювання з гострої у хронічну форму приступи болю мо- жуть повторюватися періодично, піс- ля тимчасового періоду уявного бла- гополуччя, причому, спровокувати їх відновлення може чимало зовнішніх і внутрішніх факторів. У гострій стадії ішіасу хворий май- же не може пересуватися: крім надзви- чайно сильного болю під час ходьби, нога з боку розвитку запалення просто «підламується», а людина втрачає рів- новагу і падає. Різко змінюється хода хворого, він тягне за собою ногу. Хво- рий не в змозі отримати полегшення ні стоячи, ні сидячи, ні лежачи, а на- ростаючий невимовний характер болю здатен навіть довести людину до втрати свідомості. Спровокувати запалення і защем- лення сідалищного нерва може багато факторів: утворення грижі міжхреб- цевого диска; підняття і перенесення чогось важкого; постійні надмірні фізичні навантаження; різні травми хребта; пухлини в районі локалізації сідалищного нерва; вікове звуження просвіту спинномозкового каналу; ос- теохондроз; тривале переохолоджен- ня; перенесені інфекційні захворюван- ня; запальні процеси в органах мало- го тазу, у тому числі гінекологічні захворювання у жінок; схильність до утворення тромбів; розсіяний скле- роз; інтоксикації, отруєння; довго- тривалий стрес; цукровий діабет. Насправді, цей довжелезний спи- сок можна продовжити. Та особливо слід виділити вплив ст- ресових ситуацій на виникнення ішіасу. Науковці-медики встановили, що людина здатна легко напружувати м’язи спини, сідниць, але розслабити їх самостійно, вольовим зусиллям – ні. Сприяють розслабленню цієї групи м’язів позитивні емоції. Натомість, не- гативні переживання призводять до їх підвищеного тонусу і спазму, як наслі- док – защемлення сідалищного нерва. На користь справедливості цієї теорії свідчить той факт, що локалізація про- цесу запалення при ішіасі у мужчин і жінок різна. У жінок у 80% випадків спостерігається ураження правого сіда- лищного нерва, а у мужчин – навпаки, процес має лівосторонній характер з тією ж частотою. Пояснюють це тим, що у мужчин під час стресу активізується права півкуля головного мозку і, відпо- відно, напружується ліва сторона тіла. У жінок – навпаки, працює ліва півкуля і спазм спостерігаємо з правого боку. При перших ознаках ішіасу, ще до звернення до сімейного лікаря, можна вжити деякі прості заходи, щоб не допу- стити його швидкого розвитку і не по- гіршувати своє самопочуття: - відмовтесь від м’якого дивана і крісла, спати слід на рівній, досить жорсткій поверхні; - для зменшення болю під час сну мож- на спробувати підкласти під коліна ска- тану валиком ковдру; - не робіть різких рухів, не нахиляй- тесь! Не піднімайте дуже важкі пред- мети, не тягніться уверх і не утримуйте щось довго на витягнутій руці; - до відвідування лікаря нізащо не ко- ристуйтеся ніякими розігріваючими мазями і гелями, напр., категорично заборонено при зміщенні дисків і випа- дінні міжхребцевих дисків! - виключіть можливість тривалого за- гального переохолодження. Усі ці рекомендації хоча і не мають лікувального характеру, але значно підвищать ваші шанси позбавитися ішіасу і більш стиснуті терміни і без ускладнень. Кожному слід пам’ятати, що лише народними засобами запалення сіда- лищного нерва вилікувати не можли- во! Звертайтесь до сімейного лікаря! Якщо буде потреба, він направить вас на консультацію невропатолога. Саме лікар-невропатолог діагнос- тує захворювання і можливі причини, що його спровокували. На основі скарг пацієнта, перевірки рефлексів невро- логічним молоточком, оцінювання чуттєвості шкіри, оцінюється ступінь ураження нерву. Додатково обов’язко- во призначається рентген, а у складних випадках – комп’ютерна томографія чи магніто-резонансна томографія. При підозрі на наявність новоутворень в області хребта роблять ПЕТ-КТ з вико- ристанням радіоактивних ізотопів. Лікування ішіасу має комплексний характер, це достатньо довготривалий процес. У гострому періоді основні зу- силля лікарів будуть спрямовані на усу- нення больового синдрому, полегшен- ня стану хворого і локалізацію запаль- ного процесу, виключення можливості його подальшого розвитку. Упродовж кількох останніх десяти- літь лікарі рекомендують тепло: грілки, компреси, розтирання, розігріваючі мазі при запаленні сідалищного нерва поза загостренням. Маю наголосити на тому, що кожен лікар має, перш за все, пам’ятати одне, що може бути добре для одного пацієн- та, може зовсім не підходити іншому. Крім цього, кожен пацієнт повинен більше прислухатися до власного орга- нізму і спостерігати за тим, що ж реаль- но допомагає. Лікування попереково-крижового радикуліту повинен відбуватися у кіль- ка етапів і має комплексний характер. Гострий період: обезболююча терапія (анальгін з димедролом, ксе- фокам 3-5 днів; нестероїдні препарати: діклоберл, ревмоксикам, мілоксикам, наклофен). Дегідратаційна терапія: спіронолактон 25 мг, діакарб 25, лізин асцинат, фуросемід. Валентина КАПУСТА, лікар-невропатолог ІШІАС – ХВОРОБА БАГАТЬОХ (Початок. Продо- вження на с. 12)
  • 12.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 12 ВАЖЛИВІСТЬ СВОЄЧАСНИХ МЕДОГЛЯДІВІШІАС – ХВОРОБА БАГАТЬОХ БЕСІДА ЛІКАРЯ Вітамінотерапія: група В, вітаксон 2,0, мільгамма 2,0, нейрорубін 3,0, ней- ротропін 2,0. Нейролептики для зняття корінцевих болів: медітан, габапентин, фінлепсин. Підгострий період: препарати, що поліпшують трофіку нервової сис- теми: антихолінестеразні препарати, убретид, прозерин, нейромедін. Но- отропні препарати: луцетам, ноотро- піл, тіоцетам, пірацетам. Венотоніки: троксевазин, нормовен. Вазаактивні препарати: пентоксифілін (трентал), актовегін. Відновлювальний період: ан- тихолінестеразні препарати терміном до місяця, вітамінотерапія – три тижні. Фізіотерапевтичні методи лікування, санаторно-курортне лікування за від- сутності протипоказань. В основному, після зняття гострих проявів захворю- вання, можливе призначення фізіоте- рапевтичних процедур, голковколю- вання, лікувальної гімнастики, грязелі- кування. Непогані результати іноді дає застосування Суджок-терапії та інших мануальних практик. Але маємо попе- редити, що до мануальних терапевтів можна звертатися лише у тому випадку, якщо ви на 100% переконані у тому, що це не шарлатан, і обов’язково маючи на руках хоча б рентгенівські знімки – за наявності, напр., міжхребцевої грижі, бо силові вправлення диска можуть спричинити параліч і, навіть, смерть пацієнта! З народних засобів для лікування ішіасу застосовують бджолиний віск з прополісом: у розтопленому вигляді їх наносять на область попереку і хребця, накривають поліетиленовою плівкою, закутують вовняною хусткою або шар- фом. Такий компрес можна залишати до ранку. З меду і житнього борошна ро- блять перепічку, прикладають до хворо- го місця, прикривають поліетиленовою плівочкою, закутують вовняними реча- ми і тримають до ранку. Настій звіробою: 1 ст. ложка трави на склянку окропу, настояти у термосі 2 години. Вживати по склянці 4 рази на добу упродовж місяця. Відмінною профілактикою ішіасу є регулярне зміцнення м’язів спини і сід- ниць, ранкова гімнастика та інші фізич- ні вправи, ранковий контрастний душ. Крім усього цього, своєчасне ліку- вання супутніх захворювань, здатних спровокувати запалення сідалищного нерва. Бажаю усім до- брого здоров’я на довгі літа! (Продовження. Початок на с. 11) Володимир САЛАШНИЙ, лікар-терапевт 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Проблема онколо- гічних захворювань все ще залишається глобальною. Рак є головною причиною смерті у всьому світі. Тому мета цього дня - це підвищення обізнаності про онкологіч- ні захворювання як про одне з найстраш- ніших захворювань сучасної цивілізації. Тенденція постійного зростання кількості онкологічних хворих пов’язана з різними обставинами: забрудненням навколиш- нього середовища, шкідливими звичка- ми, гіподинамією, спадковістю та іншими причинами. Нині відомо, що виникнення 43% ра- кових захворювань можна було б запобіг- ти, орієнтуючись і дотримуючись елемен- тарних норм здорової поведінки, таких як: суворіперепонидопаліннядітей,боротьба з палінням як таким; фізична активність; збалансована і здорова їжа; своєчасна вак- цинація проти вірусів, що спричиняють рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в соля- рії; і серйозна увага до власного здоров’я. Але висока смертність від онкологічних захворювань, в першу чергу, пов’язана із запізнілим зверненням пацієнта до ліка- ря, коли хвороба вже складно піддається лікуванню. Слід відзначити, що досягнен- ня сучасної медицини дозволяють діагно- стувати і повністю лікувати рак на ранніх стадіях, а також усувати безліч передпух- линних станів.У всьому світі найбільша кількість мужчин помирає від таких п’яти видів раку (в порядку убування): раку ле- генів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки і стравоходу. Натомість, найбільша кількість жінок помирає від таких п’яти видів раку (в порядку убування): раку гру- дей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є най- поширенішим типом раку. В Україні найпоширеніший рак ле- гень. У структурі онкологічної захворюва- ності він посідає перше місце. Прогноз за- лежить від того, на якій стадії процесу він був діагностований. Необхідно пам’ятати прості, але дуже дієві способи профілак- тики раку легенів: перш за все, - відмова від паління; збалансоване харчування, що включає природні антиоксиданти, які містяться у фруктах, зелені і овочах; щорічне профілактичне обстеження – флюорографія для виявлення початкової стадії пухлин легенів. Рентгенографічне обстеження - це один з основних заходів, що здійснюється з профілактичною метою. Кожна доросла людина повинна робити профілактичні огляди з рентгенографією легень не рідше одного разу на рік. Найбільш розповсюджене онколо- гічне захворювання серед жіночого насе- лення України - рак молочної залози. На «старті»йогознаходятьприблизноу50-60 відсотків пацієнток. У більшості випадків хворобу можна вилікувати хірургічною операцією, після чого людина продовжує повноціннежиття.Ракшийкиматкиєдру- гою найпоширенішою формою раку серед жінок 30-54 років. Головна проблема – ві- рус папіломи людини - найрозповсюдже- нішої вірусної патології у світі, що охоплює всі верстви населення. Слід зазначити, що контингент жінок підвищеного ризику захворювання на рак шийки матки,це – жінки, які 2 і більше років не оглядалися гінекологом в плані онкопрофогляду та взяттям мазків на ра- кові клітини. Всі мають пам’ятати, що про- філактика зберігає здоров’я, економить гроші і час. В усіх медичних державних закладах онкопрофогляд і взяття мазків на ракові клітини (цитологічний метод) здійснюється безплатно. У чоловічого населення України най- більш поширений різновид раку - рак передміхурової залози, який відрізняєть- ся повільним і злоякісним перебігом. Це означає, що пухлина росте повільно. Вона може не виявлятися багато років але дає ранні метастази. До появи метастазів пух- линуможнавидалити,іцезупинитьзахво- рювання. Але, якщо з’явилися метастази, видалити їх не зможе жоден хірург. Повні- стю вилікувати людину буде неможливо. Що важливо робити для профі- лактики онкологічних захворювань: кожній людині слід робити профілак- тичні огляди - один раз на рік відвідати лікувальний заклад і зробити визначений перелік процедур; огляд лікаря-уролога для чоловіків (з 40 років); огляд лікаря-гі- неколога для жінок; жінкам - УЗД об- стеження молочних залоз (за потреби) і ММГ жінкам (після 40 років), а також огляд вузькими спеціалістами (гінеколог, хірург, мамолог, уролог та ін.); своєчасно звертатися до сімейного лікаря з приво- ду будь-яких захворювань і порушень здо- ров’я; суворого виконувати всі рекомен- дації лікарів щодо обстеження і лікуван- ня захворювань, в першу чергу, тих, що можуть виявитися передпухлинними. Житиздоровиміповноціннимжиттям - це прагненням людини, тому кожен має усвідомлювати, що, справді, наше життя залежить від уважного ставлення до своє- часного попередження онкологічної пато- логії.
  • 13.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 13 БЕСІДА ЛІКАРЯ Симптоми цього захворювання, на жаль, дуже часто довго залиша- ються без належної уваги, бо ми думаємо, що так і має бути взимку. Одна з пацієнток кілька років поспіль скаржилась на те, що взим- ку, коли сильний мороз, у неї на руках з’являються червоні плями, які дуже сверблять. Вона увесь час «звинувачувала» у цьому шапку з вовни і рукавиці, мовляв, алер- гія на вовну. Але минулою зимою, коли детально розповіла сімей- ному лікареві про «сверблячку» з’ясувалося, що у неї алергія не на вовну, а на холод. У медицині алергію на холод ще називають «фізичною кропив’ян- кою». Алергія на холод – це гостра реакція організму людини на дію факторів зовнішнього середовища, зокрема впливу холоду. В її основі – зміни імунної системи під впли- вом низьких температур. У нашому організмі постійно відбуваються біохімічні процеси, що провокують потужний викид гістаміну. Насамперед, це хворобливі стани, внаслідок інфекційних або паразитарних захворювань, пору- шення обміну речовин. Значне міс- це приділяється генетичній схиль- ності до алергічних захворювань. Але, що саме спричиняє «гіста- міновий вибух» поки достеменно невідомо. Підвищений вміст гіста- міну у крові збільшує проникність стінок кровоносних судин. Потра- пляючи з крові під шкіру, гіста- мін спричиняє появу неприємних симптомів. . Сьогодні науці відомі 4 форми алергії на холод: гостра, рецидиву- юча, рефлекторна і сімейна. Гостра форма алергії на холод – характеризується гострим почат- ком, що супроводжує дуже силь- ний свербіж на відкритих ділянках шкіри. Рецидивуюча форма алергії на холод – характеризується яскра- во вираженою сезонністю - це від- бувається пізно восени, взимку і ранньою весною. Рефлекторна форма алергії на холод цікава тим, що висипи виникають навколо охолодженої ділянки шкіри, але саме місце без- посереднього контакту з холодом при цьому не вражається. Для сімейної форми алергії на холод – характерна спадковість за аутосомно-домінантному типом. Але на щастя, цей тип алергії тра- пляється дуже рідко. Симптоми алергії на холод За якими ознаками можна роз- пізнати алергію на холод? Найголовніші симптоми – це почервоніння шкіри на обличчі і руках, що супроводжується свер- бінням. Але у випадку більш важ- кого перебігу хвороби можливе підвищення температури тіла, за- паморочення, блювота, задишка і біль у суглобах. Іноді стан нормалі- зується через 1,5-2 години, а іноді клінічна картина може спостеріга- тися і кілька діб поспіль. Можли- ві прояви риніту, кон’юнктивіту, бронхообструктивного синдрому. Якщо з’явилися схожі симп- томи слід негайно звертатися до сімейного лікаря, який направить на консультацію і лікування до лі- каря-алерголога. Оскільки усунення такого алер- гену, як холод неможливе, то ліку- вання носить симптоматичний ха- рактер. Зменшити прояви алергії можна, дотримуючись наступних порад: хвилин за 30 до виходу на холодне повітря, нанести тон- ким шаром на шкіру обличчя ди- тячий крем, а губи змастити гі- гієнічною помадою; вдягти довгі теплі рукавичка, теплий шарф, наявність капюшона –ці прості речі захистять від подразнення відкриті ділянки шкіри;виклю- чіть із раціону продукти, які мо- жуть посилити прояви алергії; загартовування - найкращий спо- сіб «тренувати» свій організм, готуючись до холодної пори року. Але пам’ятайте, що встановити діагноз та призначити адекватне медикаментозне лікування може тільки фахівець! Бажаємо вам здоров’я! Наталія ВАРШАВЕР, лікар-терапевт АЛЕРГІЯ НА ХОЛОД
  • 14.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 14 99-ІЙ РІЧНИЦІ БОЮ ПІД КРУТАМИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ Щороку 29 січня в Україні відзна- чають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів бо- ротьби українського народу за свободу і незалежність. Їх було лише триста – студенти і гімназисти, дехто з них навіть не встиг віднести додому свої підручники і зошити. А проти них постали тисячі озброєних солдатів, фронтовиків, ма- тросів і офіцерів більшовицької армії. Бій був нерівний, але цей кривавий бій під Крутами, таки на кілька днів відда- лив захоплення Києва. …Загинули 250 юнаків, але бойо- вий наказ молодь виконала з честю і гідністю. Січень 1918 року. На столицю України насувалися озброєні до зубів більшовицькі орди під командуван- ням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти і гім- назисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Ку- рінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам. Курінь, що налічував 300 душ, складався із студентів Університету Святого Володимира, Українського на- родного університету та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіїв- ської гімназії. Ці юні захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили у похід проти російської армії на станцію Кру- ти, що розташована на залізничній лі- нії Москва-Бахмач-Київ. П’ять годин поспіль, безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. - Більшовицькі бузувіри без будь-якого жалю, ні на мить не за- мислюючись, багнетами проколю- вали груди юнаків, прикладами руш- ниць розбивали їм голови, добивали поранених, – так розповідали очевидці тих трагічних подій. 28 студентів потрапили у полон. Муравйовці цілу ніч по-звірячому мордували юнаків, а на світанку пове- ли їх на розстріл. Та раптом у зимове холодне небо, немов блискавка, злеті- ли звуки гімну «Ще не вмерла Украї- на». Його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Але хлопці не встигли доспівати - пролунала недовга кулеметна черга… Цей кривавий бій під Крутами тривав лише 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот крутівських героїв. Розлю- чені такою незбагненною хоробрістю юнаків, більшовицькі кати заборони- ли місцевим селянам ховати тіла за християнським обрядом. Юні тіла за- хисників Києва так і залишилися на засніженому полі. Київ було захоплено у лютому, а вже у березні столицю УНР було звіль- нено. Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 ска- лічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі. - Стримайте ж ваші сльози, які котяться: ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні, - сказав під час поховання героїв Президент УНР Ми- хайло Грушевський. Ця героїчна і водночас трагічна по- дія ознаменувала початок нової епохи національного пробудження україн- ців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити рідну неньку Україну. - Понад усе вони любили свій лю- бий край, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна лю- бов зародилася у серцях молоді, най- кращих представників українського студентства. Україна завше пишається молоди- ми Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невми- руща. Вічна їм слава. Ця історія досі викликає неодно- значні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників . 29 січня 1918 року. Збройне зітк- нення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрям- ку від Києва, Україна. Учасники події : невеликий загін з боку юної Укра- їнської Народної Республіки (близь- ко 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротив- ників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко пе- редбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспіль- ного і політичного світогляду , в піко- вих точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змуси- ли нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті. Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і за- лишаться незрозумілими і навіть зов- сім необґрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди за- лишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотво- рити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкри- вається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява . А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, ду- шею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благо- получчя. Це було доказом, яскравим доказом, і насамперед самим собі. Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний ви- клик. Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, був підписаний 15-го січня 2007-го року. Цей День, не зважаючи ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї Вітчизни. День пам’яті Героїв Крут. ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
  • 15.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ 15 ДЕНЬ СОБОРНОСТІ - ДЕНЬ ЗЛУКИ НА ОЗДОРОВЛЕННІ У ГОСПІТАЛІ Мабуть в житті кожної людини настає період, коли виросли в садочку дерева, збудовано будинок, зросли діти. І все це існує, продовжує життя. Але людина, проживши багато років, через за- йнятість дітей, онуків, залишилася, м’яко кажучи, ніби на само- ті серед усього створеного власними руками. Вона не відчуває себе потрібною і тому потрапляє у духовну безвихідь, страждає на внутрішню «пустоту», хоча ні діти, ні онуки цього не помічають. Але зарано людей поважного віку залишати в тіні життя. Вони можуть ще не лише навчити чомусь, адже мають чималенький досвід, а й дати суспільству багато надзвичайно потрібного, від- родити наші історичні традиції, маючи величезний заряд життєвої енергії, оптимізм, який не розгубили за минулі роки життя і прагнуть активності і затре- буваності. Кожного чарує вміння цих людей радуватися навіть чомусь маленькому, на перший погляд, не- значному. У нашому госпіталі психологічна допомога на- дається не тільки молодим хлопцям, які щойно повернулися із зони бойових дій, а й людям по- важного віку. І вони її сприймають з величезним задоволенням. Адже спілкуючись між собою, два покоління розкривають свої душі, грають на стру- нах любові до ближнього. Працівники госпіталю з радістю спостерігають як люди поважного віку бе- руть участь у вечорницях, як сяють їхні очі і, в ту ж мить, вони забувають про роки, що висять тягарем на плечах, стаючи молодими, веселими, бадьори- ми. Споглядаючи цих прекрасних людей і ми «заго- ряємося» і розуміємо, що повинні використовувати кожну мить, поки вони з нами, і хочемо зробити для них усе настільки добре, щоб почувались ніби удома, в родинно- му колі. У такі хвилини розумієш, що роки спливають швидше ніж води Дніпра, а зробити потрібно ще, ой, як багато, адже планів у кожного чимало. Розуміючи усе це слід навчати молодь, щоб вона не забувала у щоденній суєті найголовніше – бути якомога більше поруч і дарувати любов своїм батькам, бабусям, дідусям поки вони з нами, адже саме молодь є продовжувачами роду, родинних традицій. Микола ЛИТВИНЕНКО, «Заслужений лікар України» Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позба- вити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі револю- ційних змін була створена Україн- ська Народна Республіка (УНР). На територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Захід- ноукраїнська Народна Республі- ка. До кінця року, у грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідери цих двох держав підписали поєднуваль- ний договір. Цей договір увійшов до сучасної історії як «Акт злуки». 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений у столиці Києві на знаменитій Софійській пло- щі. Але, машина кривавої диктату- ри, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів», поспішила злама- ти ці сміливі починання вільного українського народу. Через кілька місяців більшовики увійшли до Києва, Закар- паття окупувала Чехосло- ваччина, а Східну Галичину - поляки. ...Акт злуки тоді так і залишився лише деклара- цією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. …22 січня 1990 року мільйони українців вишикувалися у справжню живий ланцюг, що розтягся від Киє- ва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї україн- ської єдності та свободи. 21 січня 1999 року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної дер- жави. 30 грудня 2011 року, відповід- но до Указу Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Укра- їні деяких пам’ятних дат і професій- них свят», День Свободи, який рані- ше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло нової назви - «День Собор- ності та Свободи України». Після подій 2013-2014 років рево- люції Гідності і трагедії початку не- оголошеної війни Росії проти Укра- їни, окупації Кримського півострова і кількох обласних центрів на сході України «братнім російським наро- дом», відповідно до Указу Прези- дента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повер- нули колишню назву. У цей День редакція газети при- єднується до усіх привітань на адресу українського народу! Тільки єдність і сво- бода роблять нас гід- ними нащадками наших батьків!
  • 16.
    ТУРБОТА №1 (101)18 СІЧНЯ 2017 РОКУ «ТУРБОТА» офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Видається з серпня 2001 року Засновник і видавець: КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради Свідоцтво про реєстрацію ПЛ № 411 від 03 липня 2001 року Віддруковано у редакції газети «Турбота». Підписано у світ: 17.01.2017 Наклад: 1500 прим. Головний редактор Микола Литвиненко Літературний редактор Володимир Шевченко Комп’ютерна верстка Ігор Салімов Фотокореспондент Тамара Лихванчук Газету зверстано у видавничому центрі газети «Турбота» Адреса редакції: вул. Ігоря Сердюка, 23/1, м. Кременчук, Полтавська обл., Україна, 39600 Телефон фахівця зі зв’язків із громадськістю – 78-27-54 Відповідальність за правильність ф а к т і в , ц и т а т , в л а с н и х і м е н , г е о г р а ф і ч н и х н а з в , і н ш и х відомостей несуть автори публікацій. Р у к о п и с и і ф о т о н е рецензуються і не повертаються. Редакція може не поділяти точку зору автора. Редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати надані для публікації матеріали. При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове. В і д п о в і д а л ь н і с т ь з а з м і с т і достовірність рекламних та інших оголошень несе рекламодавець. ДІЄТИЧНІ РЕЦЕПТИ Лідія ПАТАЛАХ, дієтична сестра ГРЕЧАНІ МЛИНЦІ Млинці – надзвичайно смачна і досить ситна страва, особливо попу- лярна на Масляну, але не менш улю- блена в інші дні. Смачні та апетитні дієтичні млинці можна приготувати, якщо внести незначні зміни у тради- ційний рецепт. Підсмаживши такі дієтичні млинці, отримаєте оновлену страву з цікавим смаком. Основні інгредієнти: яйця, бо- рошно, нежирний кефір або знежи- рене молоко, жир, цукор. Борошно для дієтичних млинців краще виберіть не вищого ґатунку чи спеціальне для млинців, а пшеничне, гречане, ячмінне або вівсяне. У ньо- му зберігаються всі корисні власти- вості зерна при низькій калорійності. Дієтичні млинці смажаться на олії, а не на вершковому маслі. А у тісті для дієтичних млинців обмежте кількість цукру або замініть його медом. Використовуйте соус, що най- більше підходить і різні начинки. Найкращими вважаються нежирна сметана, йогурт, мед, горіхи, ізюм, фрукти, знежирений сир, бринза, риба, овочі, пісне м’ясо. Інгредієнти: 1 яйце, 1 склянка гречаної муки, 1 склянка води, 1 ч. ложка меду, 1 ч. ложка оливкового масла, дрібка солі. Приготування: У теплій воді розведіть мед, додайте яйце і збий- те. Потім додайте просіяне борошно, сіль, оливкове масло і гарненько пе- ремішайте. На розігрітій пательні, змазаній олією, смажте млинці. Завдяки гре- чаному борошну вони матимуть при- ємний темний відтінок. СМАЧНІ ПИРІЖКИ Якщо, Ви, скористаєтеся нашою порадою, пиріжки будуть пишними і пористими. Тісто готується досить легко і з ним може впоратися госпо- диня будь-якого віку. Таке універ- сальне тісто можна використовувати і на піцу. А пиріжки, переконані, по- радують і Вас і усіх рідних. Начинку можете обрати будь-яку, за смаком. Після приготування отримаєте 12 порцій. Час приготування – 120 хв. Інгредієнти: дріжджі; борошно – 4 склянки; цукор – 2 ст. ложки; сіль – ½ чайної ложки; олія – 2 ст. лож- ки; молоко – 500 мл; цибуля – 1 гол.; яйце куряче, сире – 1. Приготування: Беремо сухі дріжджі і розчиняємо їх у теплому (це важливо) молоці. Додаємо цукор, сіль і олію. В отриману консистенцію додаємо борошно. Іноді борошна по- трібно трішечки більше за 4 склянки, адже борошно буває різного помолу. Замішуємо тісто, але головне у тому, що не потрібно втоптувати борошно. Усе слід робити легенько і весело, від щирої душі. Гарненько вимішайте тісто, щоб воно було пухкеньке. Тоді тісто вийде легким і пористим. По- ставте тісто на дві години у тепле місце. А поки тісто підходить, займіться картоплею. Спершу її слід почисти- ти і вимити. Приблизно шість серед- ніх картоплин. Покласти картоплю до кастрюлі і поставити варитися на вогонь. Поки вариться картопля, по- чистьте цибулю, вимийте, пошинкуй- те і підсмажте її до золотистої скорин- ки, на ваш смак – пів головки або усю. Все залежить від ваших смаків. Коли картопля готова, висипте її в емальовану миску, щоб остигала, додайте туди смажену цибулю, тріш- ки солі, перцю (червоно і чорного, за смаком), можна додати зелень (пе- трушку, кріп). У нашій родині лю- блять багато кропу і без петрушки. А, Ви, робіть за своїми смаками. Коли тісто гарненько підійде, трішки помніть його, відривайте по шматочку і робіть у вигляді перепі- чок. На них накладайте пом’яту кар- топлю. Пиріжки слід викласти на змазаний олією протвин, а звер- ху слід помазати пиріжки сирим збитим яйцем. Ставте випікати. Смачного!